# пам'ятки

У центрі Парижа запрацювала виставка "Скарби українських музеїв". Проєкт є частиною мистецької програми Сезону України у Франції "Вояж в Україну". Співорганізаторами стала мерія Парижа Ville de Paris.Про це повідомила пресслжуба Міністерства закордонних справ України (МЗС)."Відвідувачі виставки зможуть побачити шедеври з колекцій провідних українських музеїв", — ідеться в повідомленні.У відомстві додали, що експозиція зосереджена на ХІХ–ХХ століттях — періоді інтенсивного культурного розвитку, формування модерної української ідентичності та творчої емансипації.Її доповнюють окремі середньовічні й барокові твори, що підкреслюють глибину та тяглість української мистецької традиції.. "Тоді як Росія продовжує нищити українську культурну спадщину, такі проєкти допомагають міжнародній аудиторії більше дізнаватися про внесок України у світове мистецтво та культурне надбання людства, а також привертають увагу до потреби захищати цей спадок", — наголосили в МЗС.В українському дипломатичному відомстві підсумували, що виставка "Скарби українських музеїв" у Парижі діятиме до 19 березня.Нагадаємо, що до четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну в столиці Греції Афінах у приміщенні Ґете-Інституту проходила виставка "Покоління війни", де презентували роботи переможців Міжнародного художнього фестивалю МАЛЮЙ.UA та учасників артмарафону "Покоління війни". Проєкт представив мистецтво, народжене війною, адже в ньому брали участь художники всіх поколінь з усієї України..

У Києві суди обидвох інстанцій винесли рішення припинили право приватної власності на приміщення флігеля садиби мецената Івана Терещенка. Вона розташована на бульварі Тараса Шевченка, 34.Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури."Садиба мецената Івана Терещенка, яка є пам’яткою архітектури, побудована напикінці 19 століття. Усі споруди садиби складають цілісний ансамбль у стилі венеціанської готики. В особняку проживав цукропромисловець, меценат, колекціонер Іван Терещенко", — йдеться в повідомленні.У прокуратурі додали, що 2006-2008 років садибу на підставі низки правочинів всупереч встановленій законодавством забороні на відчуження зареєстрували на праві власності за приватною структурою, яка не вживала заходів щодо її реставрації та збереження.Пізніше, 2023 року Велика палата Верховного Суду за позовом столичної прокуратури повернула з приватної власності особняк садиби Терещенків на бульварі Тараса Шевченка, 34, загальною площею понад одна тисяча квадратних метрів.Окрім того, 2024 року Київська міська прокуратура заявила позов про скасування державної реєстрації права власності товариства на нежитлові приміщення у флігелі вказаної садиби та їх повернення територіальній громаді Києва."Рішенням Господарського суду міста, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, позов прокурора задоволено", — акцентували в прокуратурі.Прокурори підсумували, що зараз на виконання вказаних судових рішень право власності приватного товариства на приміщення флігелю припинено.Нагадаємо, що Міністерство культури внесло київську садибу Євменія Зеленського, яку побудували у другій половині ХІХ століття, до Державного реєстру нерухомих пам’яток України..

Уряд вилучив з Державного реєстру нерухомих пам’яток України "Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада". Це пам’ятка історії національного значення, розташована в Переяславі Київської області.Про це повідомили на сайті Міністерства культури України. Там зауважили, що 4 лютого уряд ухвалив відповідну постанову, підготовлену та ініційовану Мінкультом."Це важливий крок у процесі деколонізації та демонтажу імперських наративів", — зазначили фахівці відомства.У міністерстві уточнили, що рішення уряду розроблене Мінкультом на виконання закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії"."В умовах повномасштабної збройної агресії Росії проти України, а також з огляду на багатовікову політику асиміляції, знищення української мови, культури й ідентичності, Мінкульт системно та послідовно очищує Державний реєстр нерухомих пам’яток України та публічний простір від радянської комуністичної та російської імперської ідеології", — йдеться в повідомленні.У Мінкульті наголосили, що "Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада" є втіленням ідеї використання монументальної пропаганди в обґрунтуванні міфу про "возз’єднання" України з Росією 1654 року. Цей міф походить із російської дореволюційної історіографії, його пізніше переосмислила та закріпила радянська історіографія."У радянські часи цей міф використовувався для підтвердження "віковічного прагнення українського народу возз’єднатися з російським", що знайшло своє втілення, крім іншого, у створенні СРСР та як пропагандистська складова політики творення "нової історичної спільноти — радянського народу", — пояснили фахівці.Вони додали, що радянська пропаганда намагалася знівелювати пам’ять про українські державницькі традиції — як часів Національно-визвольної війни 1648-1657 років, так і часів Української революції 1917-1921 років, затаврувавши державницькі устремління українського народу як "буржуазно-націоналістичні" та, згодом, з огляду на зовнішньополітичну кон’юнктуру — як "фашистські". Зараз цей міф активно використовується для обґрунтування "законності" путінських територіальних претензій. Також він є складовою частиною інформаційно-пропагандистської кампанії, що провадить Кремль із метою формування у громадян України та світової спільноти викривлених уявлень про нібито "історичну бездержавність" українського народу як "уламка" "розділеного російського народу", "штучність" України як держави тощо.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що український уряд включив шість закарпатських замків до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення. Відповідну постанову №1666 розробило Міністерство культури України..

Національний науково-дослідний реставраційний центр України презентує виставковий проєкт "У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація". Його центральною подією стане показ картини "Взяття Христа під варту" ("Поцілунок Іуди").Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на пресслужбу Софії Київської. Зазначається, що її викрали 18 років тому з Одеського музею західного і східного мистецтва.Пресконференція із цього приводу відбудеться 12 лютого 2026 року о 12:00 у Національному заповіднику "Софія Київська" (музей "Будинок Митрополита") в Києві.У межах експозиції презентуватимуть врятований твір XVII століття, пов’язаний з ім’ям Мікеланджело Мерізі да Караваджо, який у реставраційному центрі називають єдиним твором цього митця в Україні."Картина надійшла до реставраційного центру у двох частинах — центральна композиція й окремо фрагменти окрайок; через втрати фарбового шару, розриви й деформації полотна реставрації передували ґрунтовні дослідження та комплекс заходів зі збереження", — йдеться в повідомленні.Полотно пов’язують з українським дипломатом і колекціонером Олександром Базилевським (1829-1899), який придбав його у Парижі в середині ХІХ століття. На початку ХХ століття твір передали до Одеси, а від 1924 року він зберігався в Галереї старовинного живопису (нині Одеський музей західного і східного мистецтва).Картину викрали з музею 2008 року, вирізавши центральну частину з підрамника. Згодом її виявили у Берліні та повернули в Україну. Дозвіл на реставрацію отримано за рішенням суду 2018 року."Виставка триватиме з 13 лютого до 12 квітня. Проєкт реалізується за підтримки Представництва UNESCO в Україні, Міністерства культури України, а також Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації", — зазначили в пресслужбі Софії Київської.Нагадаємо, що 30 січня Києво-Печерська лавра частково відновила доступ для відвідувачів. Її зачинили з 23 січня 2026 року через відсутність теплопостачання..

Український уряд включив шість закарпатських замків до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення. Відповідну постанову №1666 розробило Міністерство культури України.Про це повідомили на сайті Міністерства культури України. Там конкретизували, що доо Державного реєстру внесено:Квасівський замок — ХІІ-ХІІІ століття (село Квасово);Замок Нялаб — ХІІІ століття (селище Королево);Севлюшський замок — XIII-XV століття (Виноградів);Палац Шенборнів (замок Берегвар) — кінець XIX століття (село Карпати);Замок Сент-Міклош — XІV-XV століття (селище Чинадійово);Середнянська фортеця — ХІІІ століття (селище Середнє)."Реалізація рішення уряду сприятиме збереженню та популяризації пам’яток національного значення, розташованих на Закарпатті", — йдеться в повідомленні.Державний реєстр нерухомих пам'яток України — перелік об'єктів культурної спадщини, які держава офіційно бере під охорону. Такі об'єкти визначають незалежно від форм власності, відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності. Після внесення до реєстру об'єкти культурної спадщини набувають статусу пам'яток.Квасівський замок — феодальний замок XII–XIII століття. Розташований в селі Квасово Берегівського району Закарпатської області. Є раннім зразком кам'яного середньовічного оборонного мистецтва Європи.Замок Нялаб — середньовічний замок в селищі Королево Закарпатської області. Збудований у середині XIII століття як мисливський будинок угорського короля Іштвана V. Пізніше перетворений на фортецю. 1672 року підірваний за наказом імператора Леопольда I у відповідь на викриття змови дворян.Севлюшський замок — замок у Виноградові. Відігравав ключову роль на Соляному шляху, яким сіль із Солотвина потрапляла до Європи, але його зруйнували в середині XVI століття.Палац Шенборнів — колишня резиденція та мисливський будинок графів Шенборнів, а з 1946 року — санаторій "Карпати".Замок Сент-Міклош — пам'ятка архітектури XIV-XIX століть у селищі міського типу Чинадійово, що поблизу Мукачева.Середнянська фортеця побудована у XI–XII століттях. Під час правління Габсбургів фортеця втратила свою актуальність через поширення розкішних палаців, тому з часом її стан занепав.Нагадаємо, що минулого року київську садибу Євменія Зеленського, яку побудували у другій половині ХІХ століття, теж внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України..

Київські митники передали до Національного музею історії України археологічну пам’ятку — стародавню трипільську вазу. Її намагалися нелегально вивезти з України до Швейцарії в міжнародному поштовому відправленні.Про це повідомили у пресслужбі Київської митниці. Там розповіли, що у відправленні не було дозвільних документів.Експерти встановили, що такі вироби характерні для доби енеоліту. Морфологія посудини й особливості розпису дають підстави віднести її до середини V тисячоліття до нашої ери."Це один із тих артефактів, що дозволяє буквально доторкнутися до історії, якій понад шість тисяч років", — зазначили столичні митники.Поки ваза очікувала рішення суду та зберігалася в митниці, Київська митниця оцифрувала її для історії. Також під час візитів іноземних делегацій митники демонстрували артефакт як приклад нашого давнього минулого."Після завершення всіх процедур культурна цінність перейшла у власність держави та поповнила музейну колекцію", — додали в київській митниці.. Разом із трипільською вазою до Національного музею історії України передано й інші археологічні предмети. Серед них — автентичні зразки підгірцевської культури V-III століть до нашої ери, черняхівської культури III — початку V століття, а також артефакти, поширені на території Русі у X-XIII століттях. Свого часу їх намагалися переслати до США."Збереження таких предметів в Україні — це внесок у науку, культуру та пам’ять про наше минуле, яка має залишатися доступною для нинішніх і майбутніх поколінь. Для Київської митниці це приклад того, як рутинна робота допомагає зберігати пам’ятки національного значення", – підсумували митники.Нагадаємо, що 6 жовтня на пункті пропуску "Шегині — Медика" під час огляду мікроавтобуса працівники митниці виявили ікону "Євангельська сцена". Її написав швейцарський художник Андреас Аспер..

Зі скульптурної галереї Національного музею історії України у Другій світовій війні демонтували російськомовні написи. Вони залишалися там іще з радянського періоду.Про це повідомили на сайті Міністерства культури України."Продовжуємо процес деколонізації й очищення музейного простору від російськомовних написів і радянських ідеологічних нашарувань. Це важливий крок до усунення пропагандистських маркерів тоталітарного режиму. Ми послідовно вивільняємо публічний простір від імперських наративів", — наголосив заступник міністра культури Іван Вербицький.Генеральний директор Музею війни Юрій Савчук зазначив, що за нинішніх умов повномасштабної війни наявність у просторі меморіального комплексу російськомовних написів, які ретранслюють наративи ворога та слугують обґрунтуванням російської агресії, є неприпустимим."Музей війни здійснює глибоку роботу з контекстами, сенсами та історичними акцентами", — йдеться в повідомленні Мінкульту.Там додали, що заклад послідовно відмовляється від застарілих радянських інтерпретацій і пропонує відвідувачам український, критичний і сучасний погляд на події Другої світової війни.У відомстві запевнили, що робота з деколонізації музейних експозицій триватиме й надалі. Вона охоплює перегляд текстів, візуальних рішень, наукових коментарів і концептуальних  підходів до подачі історичного матеріалу з урахуванням сучасного контексту та досвіду війни, яку Україна переживає сьогодні.Як відомо, 2023 року на щиті скульптури "Батьківщина-мати" замінили радянський герб на Тризуб. 2024 року демонтували літери, якими були викладені назви міст та зображення радянської медалі "Золота Зірка" на Алеї міст-героїв.Нагадаємо, що 1 серпня в місті Болград Одеської області демонтували пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну. Це сталося в межах деколонізації..

У ніч на суботу, 24 січня об’єкти національного заповідника "Києво-Печерська лавра" зазнали пошкоджень унаслідок масованої російської ракетно-дронової атаки на Київ. Вони внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.Про це повідомила агенція "Інтерфакс-Україна" з посиланням на генерального директора заповідника Максима Остапенка."Уперше з часів Другої світової війни внаслідок військових дій уражено обʼєкт Києво-Печерської лаври. Кожного разу за цим стоїть Москва, як це було 1918 року; як це було, коли за наказом із Москви підірвали Успенський собор 1941 року, та за наказом із Москви зараз "шахеди" та ракети летять по Києву, в тому числі завдають шкоди тепер уже й Києво-Печерській лаврі", — наголосив він.Зокрема, пошкоджень зазнали: корпус №№66 — вхідна частина до комплексу Дальніх печер, та корпус №67 (Аннозачатіївська церква).За словами гендиректора, вибуховою хвилею вибито частину вікон і дверей, а також у значній кількості місць пошкоджено фрагменти штукатурного оздоблення. Водночас Остапенко зазначив, що самі печери не постраждали.За його словами, це вперше, коли Лавра зазнала безпосередніх пошкоджень в результаті вибуху повітряної цілі. Раніше спостерігалися пошкодження від шрапнелі, чи знаходили якісь залишки збитих об'єктів.Він також розповів, що через відключення електроенергії не спрацював сейсмічний датчик, що не дозволяє визначити вплив вибуху на об'єкти заповідника.Об’єкт культурної спадщини "Софійський собор та прилеглі до нього монастирські споруди та Києво-Печерська лавра" має три міжнародні статуси: об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 1990 року), об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою (з 2023 року) й об’єкт, внесений до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом (з 2023 року), а також до нього застосовується механізм посиленого захисту культурних цінностей описаний у Другому протоколі до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року.. Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти атакували Україну 138 ударними дронами типу Shahed, "Гербера" та безпілотниками інших типів. Сили оборони знешкодили 110 ворожих дронів..

Минулого року внаслідок російської агресії в Україні зруйновано та пошкоджено 307 пам’яток культурної спадщини та 261 об’єкт культурної інфраструктури.Про це повідомили в Міністерстві культури України. Там уточнили, що загалом від початку повномасштабного вторгнення зазнали руйнувань 1 640 пам’яток культурної спадщини та 2 446 об’єктів культурної інфраструктури."Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини 153 мають статус національного значення, 1 333 — місцевого, 154 — щойно виявлені. Загалом пошкодження зафіксовано в 18 областях", — ідеться в повідомленні.У відомстві деталізували, що найбільших руйнувань зазнали пам’ятки в Харківській області — 344, Херсонській — 297, Одеській — 182, Донецькій — 175, Київській області та Києві — 163."Водночас внаслідок обстрілів і бойових дій постраждали 2446 об’єктів культурної інфраструктури, з яких 498 — повністю знищено. Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Сумській і Миколаївській областях", — пояснили в Мінкульті.Загалом постраждали:клубні заклади — 1193;бібліотеки — 854;заклади мистецької освіти — 188;музеї та галереї — 136;театри, кінотеатри та філармонії — 50;парки, зоопарки — 11;заповідники — 9;цирки — 4;кіностудія в Києві.У міністерстві наголосили, що майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює точний обрахунок кількості пам’яток і закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій і окупації."У відповідь на масштабні руйнування, спричинені російською агресією, Міністерство культури України спільно з міжнародними партнерами створили Український фонд культурної спадщини. Місія фонду – мобілізувати міжнародні та національні ресурси для захисту, відновлення та розвитку української культурної спадщини та культури як основи ідентичності, демократії та європейської приналежності", — підсумували в Міністерстві культури України.Нагадаємо, наприкінці вересня стало відомо, що Україна, Румунія та Молдова уклали меморандум про підготовку спільної номінації об'єкта до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це відбулося під час міжнародної конференції "Виняткова універсальна цінність культурного комплексу "Прекукутень — Аріушд — Кукутень — Трипілля": архітектурна спадщина" в Кишиневі..

Гетеборзький університет Швеції оголосив про знахідку польової книги короля-воїна Карла XII. Йдеться про той період, коли відбувалася Полтавська битва за участю українського гетьмана Івана Мазепи.Про це повідомив Sweden Herald. Доцентка та старша викладачка слов'янських мов Гетеборзького університету Антоанета Гранбер знайшла польову книгу Карла XII.Видання перебувало в колекції Хвітфельда, яку передали університетській бібліотеці 1967 року. За її словами, знайшовши польову книгу, вона подумала, що певно є єдиною людиною, яка знає про її існування."Книжка складається з 268 сторінок. Вона має шкіряну палітурку й оздоблена позолоченим написом на корінці. У ній йдеться про період з 1707 до 1717 року, що за рік до смерті Карла XII", — зазначили медійники.Декілька розділів написані до Полтавської битви, що відбулася навесні 1709 року. До видання входять детальні ілюстрації у вигляді малюнків, фігур і розташування військ.Деякі розділи мають королівський підпис — "Carolus". Також з'являється напис "LS", що означає Locco Sigilli, латинською "місце печатки". Серед іншого — підписи найближчого радника короля Карла Пайпера, а також барона та військового Самуеля Окерхільма, який відповідав за канцелярію Карла XII.Іван Мазепа — український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687-1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704-1709), князь Священної Римської імперії (1707-1709).Іван Мазпа був гетьманом української автономії під владою Російської імперії у часи правління російського ще царя Петра I. Під час Північної війни Московського царства зі Шведською імперією довгий час підтримував росіян.Ключовим епізодом Північної війни стала Полтавська битва, що відбулася 27 червня 1709 року поблизу Полтави. У ході битви гетьман Іван Мазепа об’єднався зі шведським королем Карлом XII, сподіваючись вибороти незалежність України, але армії зазнали поразки.Нагадаємо, що в Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" представили бронзове погруддя Івана Мазепи. Відкриття скульптури присвятили до дня всеукраїнського референдуму, який відбувся 1 грудня 1991 року. Тоді український народ проголосував за незалежність України..

У четвер, 18 грудня, в Києві представили ключові зміни та нові інструменти розвитку туристичної сфери столиці. Презентація мала назву "Перезавантаження. Київ — місто кожного".Про це повідомила заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда. Йдеться, зокрема, про встановлення нових туристичних стендів із цифровими сервісами, запуск туристичної карти міста, оновлення туристичного порталу GoToKyiv і розширення форматів екскурсій. За її словами, у нинішніх умовах туризм варто розглядати не лише як економічну галузь, а як важливий соціальний і відновлювальний інструмент."Туризм — це не тільки про податки чи показники у звітах. Передусім це про людей: про можливість перезавантажитися, змінити погляд, відчути підтримку та знайти нові сенси у складний для країни час. Водночас це справді галузь із потужним економічним потенціалом: вона створює робочі місця, залучає кошти в економіку та стимулює розвиток суміжних сфер. Саме тому розвиток туризму — це також про відновлення міста", — зазначила Хонда.За її інформацією, 2026 року Київ розпочне перезавантаження туристичної сфери. Серед ключових кроків:встановлення нових туристичних стендів: наразі в місті діє шість таких об’єктів, у планах — розміщення більшої кількості в центральних і ключових туристичних локаціях, кожен стенд матиме QR-код з аудіогідом, квестами, інтерактивами й елементами доповненої реальності;створення туристичної карти столиці з 25 основними локаціями, яку вже передано у друк;оновлення туристичного порталу GoToKyiv із можливістю придбання екскурсій онлайн, особистим кабінетом гіда, туристичними маршрутами та календарем подій;розширення напрямів екскурсій і форматів знайомства з містом.Начальниця управління туризму та промоцій КМДА Лія Корнієнко зазначила, що місто послідовно адаптує туристичну політику до викликів сьогодення."Київ поступово трансформує підходи до розвитку туристичної сфери відповідно до потреб сьогодення. Наша мета — сформувати відкрите, доступне та комфортне місто. Місто кожного. Ми вже розпочали співпрацю з партнерами та продовжуємо розширювати це коло для напрацювання ефективних рішень разом із професійною спільнотою", — наголосила вона.Під час презентації відбулися панельні дискусії "Перезавантаження. Нові можливості для сфери" та "Перезавантаження та розвиток індустрії гостинності: доступність, якість, ефективність". Експерти туристичної, економічної та культурної сфер, представники міської влади, бізнесу та громадського сектору обговорили актуальні виклики та перспективи модернізації туристичної галузі Києва в умовах воєнного стану та в післявоєнний період.Нагадаємо, наприкінці серпня в управлінні туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації повідомляли, що 2024-2025 роки стали початком відновлення туристичної сфери Києва. Столиця отримала рекордний туристичний збір за пів року під час дії воєнного стану..

Україна отримала посаду заступника голови Бюро міжурядового комітету ЮНЕСКО з охорони нематеріальної культурної спадщини. Це відкриває одразу декілька можливостей для впливу на формування майбутніх проектів.Про це повідомила віце-прем’єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна."Щойно відбулося голосування під час 20 сесії міжурядового комітету ЮНЕСКО з охорони нематеріальної культурної спадщини в Нью-Делі", — зазначила вона в дописі у своєму Telegram-каналі.Бережна пояснила, що посада заступника голови бюро відкриває для України можливість формувати порядок денний комітету, пропонувати нові рішення, ініціювати майбутні проекти та виробляти спільні позиції держав-учасниць для подальшого розгляду й ухвалення рішень."Ця роль дозволяє нам бути активним голосом у формуванні глобальної культурної політики та посилювати міжнародні позиції України", — констатувала вона.За її словами, навіть попри загрози з боку агресора, Україна залишається активним голосом у глобальній культурній політиці."Дякую Міністерству закордонних справ України, постійному представництву України при ЮНЕСКО та заступнику міністра культури України Івану Вербицькому за підтримку та спільну роботу!" — підсумувала Тетяна Бережна.Нагадаємо, що 7 листопада президент України Володимир Зеленський повідомляв, що Україну обрано до виконавчої ради ЮНЕСКО на 2025-2029 роки. При цьому за нашу країну віддали найбільшу кількість голосів..

У Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" представили бронзове погруддя Івана Мазепи. Відкриття скульптури присвятили до дня всеукраїнського референдуму, який відбувся 1 грудня 1991 року. Тоді український народ проголосував за незалежність України.Про це повідомило "Суспільне Культура". Журналісти констатували, що погруддя створене з бронзи, а прототипом слугувала прижиттєва гравюра авторства Мартіна Бернігерота."Над проектом працювали скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов разом з архітектором Віктором Юрківим, дослідницею Ольгою Ковалевською та Українським інститутом національної пам'яті", — йдеться в повідомленні.Для постаменту використали справжній гранітний цоколь, що залишився після руйнації Успенського собору 1941 року, а також елементи його різьбленого іконостаса. Саме на цей храм Мазепа та його мати Марія Магдалина виділили щедрі пожертви.. "Поява скульптури Мазепи в Лаврі є проявом тяглості української державницької традиції та перемоги історичної правди", — заявила виконувачка обов'язків генеральної директорки заповідника "Києво-Печерська лавра" Світлана Котляревська.Побачити скульптуру можна у першій залі виставки "Мазепа. Стратегія європейської України" у четвертому корпусі заповідника "Києво-Печерська лавра" (Келіях соборних старців). На виставці також представлено документи мазепинської епохи, твори мистецтва, коштовності, зброя, стародруки, предмети побуту козацької старшини та інші експонати, що презентують Україну кінця XVII — початку XVIII століття.Що відомо про Івана МазепуЦе український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687-1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704-1709). Князь Священної Римської імперії (1707-1709).Іван Мазпа був гетьманом української автономії під владою Російської імперії у часи правління російського ще царя Петра I. Під час Північної війни Московського царства зі Шведською імперією довгий час підтримував росіян. Проте 1708 року став на бік шведів. Після поразки останніх під Полтавою був вимушений переселитися до Молдовського князівства.Тоді наказом Петра I було знищено його столицю Батурин, а самого Мазепу відлучили від церкви. Понад два століття в усіх церквах Російської імперії щорічно в першу неділю великого посту проголошували анафему. 2023 року вперше в історії Києво-Печерської Лаври провели панахиду за її меценатом — гетьманом Іваном Мазепою.Нагадаємо, у грудні минулого року повідомляли, що шабля Івана Мазепи, яку український боксер Олександр Усик підійняв на рингу після перемоги над Тайсоном Фʼюрі, може посприяти зняттю анафеми, накладену на гетьмана ще Російською православною церквою..

У Білорусі, у селі Слобідка, яке розташоване поблизу кордону з Литвою, зник пам’ятник учасникам Січневого повстання 1863 року. Одним із лідерів цього повстання був Кастусь Калиновський — національний герой Білорусі, ім’ям якого нині названий полк білоруських добровольців, що воюють на боці України.Про зникнення повідомляють Telegram-канал "Спадчына" та видання "Наша Ніва". Пам'ятник у вигляді гранітного меча, наполовину встромленого у землю, встановили у 2013 році до 150-річчя повстання Калиновського.Наразі ж на місці монумента залишився лише майданчик із кам’яних плит, нібито роздроблених тим самим мечем. Автор монумента Ігор Засимович пояснював, що меч символізує не лише зброю повстанців, а й давню традицію: меч як хрест, яким благословляли воїнів і проводжали загиблих. Два хрести на держаку — католицький та православний — об’єднані в одну перекладину, що мало відображати єдність християн Білорусі. На лезі також був вибитий пароль повстанців: "Каго любіш? — Беларусь! — То ўзаемна…".. Коли монумент з’явився у Слобідці, це викликало обурення у низки проросійських активістів та медіа. Вони наполягали, що пам’ятник установлено незаконно, і вимагали його демонтажу. Місцева влада справді підтвердила відсутність офіційного погодження, однак зносити монумент не планувала. Так, пам’ятник простояв ще 12 років, але кілька місяців тому зник — без будь-яких публічних коментарів чи оголошень."Хоча знесення пам’ятника повністю вписується в загальний ідеологічний трек винищення пам’яті про визвольне повстання 1863 року, достеменно невідомо, чи це було рішення влади, чи ініціатива власників території", — зазначає "Наша Ніва".Нагадаємо, минулого року В'єтнам передав Білорусі затриманого на своїй території колишнього воїна полку імені Кастуся Калиновського Василя Веремейчика, який воював на боці української армії. Білорусу на батьківщині загрожує більш як 20 років ув'язнення чи страта..

До національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України внесли ще два елементи. Це бувальщини про конотопську відьму та таврійський розпис.Про це повідомили в Міністерстві культури України. Там уточнили їх повні назви:"Традиція і практика просторового й ужиткового оздоблення на Миколаївщині: таврійський розпис"; "Культура побутування бувальщин про конотопську відьму"."Відтепер місцеві громади мають вжити заходів щодо врахування рекомендацій і пропозицій експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України про охорону елементів нематеріальної культурної спадщини", — йдеться в повідомленні.За інформацією Мінкульту, таврійський розпис побутує в Миколаєві, а також на Очаківщині, Вознесенщині, Первомайщині, у Галицинівській та інших територіальних громадах області. Однак історично він походив із Кінбурна та сусідніх до нього територій Очаківщини.Своєю чергою, бувальщини про конотопську відьму побутують у Сумській області та зосереджені в Конотопі та сусідньому селі Підлипне. Ці перекази активно прижилися саме в місті, бо, зважаючи на густоту населення та зацікавленість мешканців, сприяють зміцненню культурної ідентичності громади.Найвідомішим твором, що базується на українських віруваннях про відьом, є повість "Конотопська відьма" Григорія Квітки-Основ'яненка, де він доволі чітко описував обряди, зокрема, ворожіння та замовляння.У Конотопі досі зберігають пам'ять про героїв повісті — у міському музеї навіть можна знайти велику експозицію, присвячену конотопським відьмам, зокрема, жорна, якими випробовували жінок на чистоту помислів, "літальний механізм", на якому нібито вони могли літати.Нагадаємо, що в липні цього року весільний обряд "заплітання долі", що побутує здебільшого у Стрийському районі Львівської області, а також в інших регіонах України з урахуванням місцевих особливостей, внесли до національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України..