# пам'ятки

У Національному військово-історичному музеї України оцифровують 500 артефактів сучасної воєнної спадщини. Роботи розпочали напередодні Дня пам'яті захисників України 29 серпня.Про це повідомили в Національному військово-історичному музеї. Там зазначили, що проєкт має за мету зберегти у 3D-форматі пів сотні експонатів російсько-української війни.Оскільки під час війни музейні колекції є особливо вразливими, фахівці створюють інтерактивне середовище для надійного збереження артефактів. Вони використовують 3D-сканування та детальну зйомку за міжнародними стандартами.Усі 500 оцифрованих предметів фахівці заархівують та додадуть до електронного реєстру Музейного фонду України. На основі цих даних розробники створюють мультимедійний аудіогід українською та англійською мовами, який міститиме 35 відеосюжетів із 3D-моделями. Ознайомитися з ними можна буде за QR-кодом безпосередньо в музеї або онлайн із будь-якого куточка світу.Команда проєкту планує завершити роботи на початку жовтня. Після цього матеріали стануть повністю доступними для ознайомлення.    Переглянути цей допис в Instagram           Допис, поширений Military_museum (@military_museum_ua)Керівник проєкту та голова ГО "Український центр розвитку музейної справи" Влад Піоро зазначив, що цифрові технології вже стали невіддільною частиною взаємодії з культурним контентом. За його словами, професійна фіксація допомагає зберегти інформацію про експонати навіть у разі втрати оригіналу."Ми хочемо, щоби ці свідчення війни за незалежність України стали доступними не лише відвідувачам музею сьогодні, а й дослідникам та суспільству через десятки років", — наголосив він.Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров нагадав, що Іловайськ є важливою віхою в сучасній історії, адже оточення українських військ росіяни розпочали показово — до Дня незалежності. Він додав, що, попри малий проміжок часу, пам'яток з Іловайська залишилося вкрай мало."У цьому контексті колекція Національного військово-історичного музею України, в якій зібрані предмети з полів боїв під Іловайськом є унікальним надбанням національного значення", — запевнив він.Керівник музею Юрій Кошель пояснив, що в умовах війни з безпринципним ворогом українці не можуть бути стовідсотково впевненими у вічному фізичному збереженні речей."Музей — це не просто сукупність речей, а джерело пам'яті для майбутніх поколінь. Особливо символічно, що першими у цифровому форматі представлені експонати, пов'язані з боями під Іловайськом", — акцентував він.Нагадаємо, що на початку року в Силах безпілотних систем запрацював цифровий облік та постачання майна і техніки зв’язку. Відтепер всі процеси відбуваються "без паперової тяганини та довгих погоджень"..

У п’ятницю, 28 серпня, Національний банк України (НБУ) ввів в обіг дві нові обігові пам’ятні монети номіналом 10 гривень зі серії "Ми сильні. Ми разом". Вони присвячені Дніпропетровській і Кіровоградській областям.Про це повідомив сайт Національного банку України (НБУ)."Дніпропетровщина та Кіровоградщина — кожна зі своїм характером та своєю роллю, але зараз обидві щодня роблять величезну роботу для життя країни. За контуром областей на монетах — сотні міст і сіл, мільйони особистих історій наших співгромадян. Ми закарбовуємо їх у металі, бо кожна область є невіддільною частиною країни, яку ми разом щодня захищаємо", — наголосив голова НБУ Андрій Пишний.Монети "Ми сильні. Ми разом. Дніпропетровська область" та "Ми сильні. Ми разом. Кіровоградська область" мають номінал 10 гривень, виготовлені зі сплаву на основі цинку з нікелевим покривом.Аверс обох нових обігових пам’ятних монет ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року. На ньому в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту розміщені номінал монети, рік карбування та Державний Герб України.Головним елементом реверсу цих монет є стилізована мапа України з чітко окресленими адміністративними межами та зображенням території регіонів, яким вони присвячені. Зокрема, на монеті "Ми сильні. Ми разом. Дніпропетровська область" виокремлено Дніпропетровську область, на монеті "Ми сильні. Ми разом. Кіровоградська область" — Кіровоградську область.Дизайн реверсу монет розробила Олександра Кучинська, художник аверсу і скульптор — Володимир Дем’яненко."Обігові пам’ятні монети є законними платіжними засобами на території України, приймаються всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій за номіналом 10 гривень", — зазначили в НБУ.Національний банк поступово видаватиме такі обігові пам’ятні монети банкам, інкасаторським компаніям і компаніям з оброблення готівки для подальшої їх видачі клієнтам. Від клієнтів вони прийматимуться за номіналом 10 гривень. Поступово в готівковий обіг увійде по два мільйони штук кожної з таких обігових пам’ятних монет.Частина тиражу цих монет сформована в спеціально оформлені ролики. Кожен ролик міститиме 25 обігових пам’ятних монет, тираж кожного — 15 тисяч штук.Придбати ролики із 25 обігових пам’ятних монет "Ми сильні. Ми разом. Дніпропетровська область" та "Ми сильні. Ми разом. Кіровоградська область" можна в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ, а також у банків-дистриб’юторів.Нову тематичну серію обігових пам’ятних монет "Ми сильні. Ми разом", присвячену єдності України, її неподільності й адміністративно-територіальному устрою, Національний банк започаткував у грудні 2025 року.В обіг уже введені обігові пам’ятні монети, що вшановують такі регіони України: Крим, Донецьку, Луганську, Запорізьку, Харківську, Херсонську, Сумську, Чернігівську, Миколаївську, Одеську, Дніпропетровську та Кіровоградську області.Нагадаємо, що 24 серпня Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету "До 35-річчя Незалежності України". Вона продовжує серію "Українська держава" та присвячена річниці проголошення незалежності України..

Інноваційний проєкт "Віртуальний тур. Національний заповідник "Софія Київська" став відкритим для широкої аудиторії. Завдяки сучасним цифровим технологіям відвідувачі з будь-якої точки світу можуть здійснити віртуальну мандрівку територією заповідника.Про це повідомила пресслужба Міністерства культури України. Там зазначили, що завдяки цьому можна познайомитися з пам’ятками "Софії Київської".Зазначається, що проєкт реалізували фахівці всеукраїнської цифрової платформи eMuseum."Використання сучасних технологій створює нові можливості для пізнання, дослідження та популяризації української культурної спадщини, а віртуальний формат робить культурні пам’ятки доступнішими для широкої аудиторії", — йдеться в повідомленні.Віртуальний тур охоплює:Софійський собор;Софійську дзвіницю;Трапезну;Будинок митрополита;Браму Заборовського;територію Національного заповідника "Софія Київська"."Користувачі можуть у зручному форматі ознайомитися з комплексом пам’яток архітектури та монументального живопису початку XI століття, який є частиною Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО", — зауважили організатори проєкту.Окрім віртуальних турів, сервіс містить аудіогіди та мультимедійні матеріали, які допомагають глибше познайомитися з історією та культурною спадщиною заповідника.Нагадаємо, наприкінці червня генеральна директорка заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська розповідала, що за підтримки ЮНЕСКО в Національному заповіднику "Софія Київська" реалізовують унікальний проєкт в умовах воєнного стану. Там установили 28 сейсмодатчиків, які відстежують вплив ракетних ударів, вибухів та інших вібраційних навантажень на пам’ятки комплексу..

У п’ятницю, 21 серпня, президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким зобов’язав уряд забезпечити організацію проведення відкритого конкурсу, а також усіх необхідних заходів зі встановлення пам’ятника гетьману Івану Мазепі в Києві.Про це повідомив сайт Офісу президента України."За результатами конкурсу потрібно забезпечити проєктування та виготовлення пам’ятника", — йдеться в повідомленні.Також уряд разом із Київською міською державною адміністрацією мають розв’язати питання щодо облаштування простору, місця, де буде встановлено пам’ятник, його органічного поєднання з міською архітектурою.Як відомо, установлення пам’ятника Івану Мазепі президент України Володимир Зеленський ініціював у День Конституції."Тоді український лідер наголосив, що ідеальним для цього місцем є бульвар Тараса Шевченка", — зазначили в Офісі президента України.Як відомо, пам'ятник Володимиру Леніну на Бессарабці активісти повалили в грудні 2013 року під час Революції Гідності. Відтоді місце залишається порожнім, а навколо його майбутнього не стихають дискусії."Я впевнений, там де Ленін впав, там міцно стоятиме Мазепа", — наголошував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що українська держава продовжує відновлювати історичну справедливість і вшановувати пам'ять визначних діячів минулого. Наприкінці червня на території Києво-Печерської лаври офіційно з'явився пам'ятник видатному українському гетьману, державнику та меценату Івану Мазепі..

У суботу, 15 серпня, в невеликому польському селі Конотоп'є урочисто відкрили статую Діви Марії на 55,6 метра. Її вважають найвищою в Європі.Про це повідомили журналісти ВВС. Медійники зазначили, що бетонна фігура Діви Марії в Польщі майже на 18 метрів вища за статую Христа-Спасителя в Ріо-де-Жанейро. Водночас вона поступається 98-метровій статуї Діви Марії, встановленій на Філіппінах.Єпископ Кшиштоф Вентковський, який освятив статую, сказав, що "багато сучасних людей дивляться лише на землю, а тепер ситуація зміниться". Церковну скульптуру в сільській місцевості Конотоп'є він освятив в суботу — в день, обраний відповідно до свята Успіння Пресвятої Діви Марії."Її урочисте відкриття відбувається в той час, коли вплив католицької церкви на громадське життя в Польщі зменшився", — зазначили аналітики.Журналісти уточнили, що віддалене розташування ікони — в полі за багато миль від будь-якого населеного пункту Польщі — значною мірою пов'язане з тим, що її замовила пара мільйонерів, які проживають поблизу.Під час суботньої церемонії два гелікоптери кружляли, щоби скидати пелюстки троянд над Дівою Марією, яка стоїть у великій короні з розкритими обіймами."Ця фігура закликає підняти наш погляд вгору до Бога та неба", — наголосив єпископ Кшиштоф Вентковський.Хоча Польща залишається переважно католицькою країною, багато молодих поляків у міських районах дедалі більше відвертаються від церкви та її традицій.Серед присутніх у суботу перебував Лех Валенса, який очолив рух за подолання комунізму в Польщі та згодом став першим демократично обраним президентом країни. Він також відомий тим, що носив значок Діви Марії під час передвиборчої кампанії та вважав, що його католицька віра відіграла важливу роль у боротьбі проти комунізму."Я розпочав з Діви Марії та закінчую нею ж", — заявив 82-річний політик у коментарі журналістам.Нагадаємо, що 2 серпня внаслідок чергової російської атаки на Берислав Херсонської області згоріла Свято-Введенська церква. Це — пам’ятка архітектури національного значення. Пожежу спричинив удар російського дрона..

У четвер, 6 серпня, український військовий меморіал у Польщі зазнав акту вандалізму. Наруга відбулася в урочищі Білосток поблизу села Ліски Люблінського воєводства.Відповідну заяву оприлюднило посольство України в Польщі на своїй Facebook-сторінці."Посольство України в Республіці Польща висловлює глибоке обурення черговим актом вандалізму щодо українського місця пам’яті в урочищі Білосток поблизу села Ліски Люблінського воєводства", — йдеться в повідомленні.За отриманою інформацією, невідомі особи знову здійснили наругу над пам’ятним місцем, пошкодивши його та порушивши належний стан об’єкта, який є місцем вшанування загиблих українських воїнів."Будь-які прояви руйнування, плюндрування чи навмисного пошкодження місць пам’яті є неприйнятними. Незалежно від складних і трагічних сторінок спільної історії, місця поховань і пам’ятні знаки мають залишатися поза політичними суперечками та бути об’єктами поваги відповідно до загальноприйнятих європейських стандартів та християнських цінностей", — наголосили в посольстві.Там додали, що особливе занепокоєння викликає те, що цей інцидент відбувається на тлі зростання кількості проявів ворожості щодо українців у Польщі, зокрема, повідомлень про акти агресії та напади на громадян України."Будь-які спроби перенесення історичних суперечностей у площину вандалізму, залякування чи ворожнечі проти сучасної України й українців є небезпечними та мають отримувати належну правову оцінку", — переконані в українському дипломатичному відомстві.Посольство України закликало компетентні органи Польщі невідкладно провести необхідні процесуальні дії, встановити всі обставини інциденту, притягнути винних осіб до відповідальності, а також забезпечити відновлення пошкодженого місця пам’яті."Україна послідовно виступає за збереження пам’яті про трагічні сторінки минулого на основі діалогу, взаємної поваги та принципу недопущення використання історії як інструменту ворожнечі між народами. Посольство України в Республіці Польща офіційно звернулося у цій справі до польської сторони", — йдеться в заяві.Нагадаємо, що на початку липня з могили в польському Кракові зникнув барельєф українського письменника Богдана Лепкого. В Міністерстві закордонних справ України назвали інцидент свідомою провокацією..

У неділю, 2 серпня, внаслідок чергової російської атаки на Берислав Херсонської області згоріла Свято-Введенська церква. Це — пам’ятка архітектури національного значення. Пожежу спричинив удар російського дрона.Про це повідомило видання "Мост". Журналісти зазначили, що відома в народі як «дерев’яна церква», вона донині залишалася чи не єдиною культовою спорудою на деокупованій частині Херсонщини, яку дивом не пошкодили обстріли.Храм збудували 1726 році з дуба. Під час його спорудження не використали жодного металевого цвяха: для з’єднання конструкцій слугували дерев’яні шпонки. Церква належить до середньонаддніпрянської архітектурної школи та є поодиноким прикладом запорозького церковного зодчества. 1785 року переселені в ці краї полтавські козаки перевезли храм Дніпром у розібраному вигляді на плотах — зі селища Переволочна Полтавської губернії (нині — поблизу міста Верхньодніпровська Дніпропетровської області) до відвойованої в османських військ фортеці Кизикермен, яка згодом отримала назву Берислав."Спочатку храм установили в центрі Берислава, на місці, де нині розташований міський палац культури, й освятили на честь Воскресіння Христового. Однак 1853 року з невідомих причин церкву перенесли на околицю Берислава — на Введенське кладовище. Сам храм переосвятили на честь Введення в храм Пресвятої Богородиці", — йдеться в повідомленні.Після приходу до влади більшовиків церкву закрили, перетворивши на склад. Її навіть планували розібрати на дрова. Богослужіння у храмі відновили під час Другої світової війни. Навколо нього німецькі військові облаштували кладовище.До цього часу храм перебуває в управлінні Новокаховської єпархії Української православної церкви Московського патріархату, яку продовжує очолювати громадянин Росії — митрополит Філарет (Звєрєв). У серпні 2023 року Бериславська міська військова адміністрація звернулася до Міністерства культури й інформаційної політики України з пропозицією повернути храм у державну власність, однак звернення залишилося без відповіді."Від початку повномасштабного вторгнення настоятель церкви отець Олександр Михайленко співпрацював з окупаційною владою, а після деокупації лівобережжя Херсонщини втік разом із російськими військами. Новим настоятелем храму став отець Микола Понич, переведений до Берислава з тимчасово окупованого села Тавричанки Каховського району, де він тривалий час був парохом місцевого храму", — розповіли журналісти.Через постійні російські обстріли, за інформацією начальника Бериславської міської військової адміністрації Олександра Алчієва, у місті залишилося близько 300 мешканців.Нагадаємо, що внаслідок повітряного удару по історичному центру столиці 15 червня постраждав головний храм Києво-Печерської Лаври. Завдяки оперативним діям священнослужителів і відповідних служб із понівеченої будівлі вдалося успішно вивезти релігійні реліквії та цінні музейні фонди..

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДСЕСС) завершила дослідження щодо наявності ознак афілійованості Почаївської Свято-Успенської лаври з іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена в Україні. За результатами дослідження встановлено, що такі ознаки наявні.Про це повідомили на офіційному сайті ДСЕСС. Держслужба встановила, що Почаївська Свято-Успенська лавра є структурним підрозділом Української православної церкви та входить до складу Київської митрополії УПЦ, яка відповідно до законодавства визнана афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена."Також дослідження підтвердило, що статут Лаври та документи, які регулюють її діяльність, засвідчують її належність до структури Київської митрополії УПЦ", — ідеться в повідомленні.Окрім того, встановлено, що Статут Російської православної церкви передбачає входження керівника Почаївської Свято-Успенської лаври до статутних органів управління РПЦ.Тож на основі результатів дослідження, яке тривало з 24 червня, щодо питання наявності ознак афілійованості Почаївської Свято-Успенської лаври з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена, видано відповідний наказ на підставі закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій" і порядку проведення дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості, затвердженого Кабміном.Що відомо про Почаївську лавруЦе одна з найбільших православних святинь України. Зараз монастир перебуває у користуванні УПЦ московського патріархату.З 2023 року держава через суди повертає майно Лаври. Також 2023 року СБУ проводила там обшуки через підозри щодо розпалювання релігійної ворожнечі та заперечення української державності.Крім того, комісія Мінкульту виявила порушення під час використання державного майна, зокрема, проведення ремонтних і реставраційних робіт без необхідних дозволів.Ще 2023 року комітет із питань гуманітарної й інформаційної політики Верховної Ради рекомендував парламенту схвалити постанову з рекомендацією Кабміну розірвати з УПЦ московського патріархату договір оренди комплексів споруд Почаївської лаври.Нагадаємо, що на початку лютого працівники СБУ приходили з обшуками на територію Києво-Печерської лаври. Вони навідувалися до священнослужителя, який координував постановні акції протесту під час повернення майна Лаври державі..

Традицію виготовлення, навчання та гри на великих казаноподібних козацьких барабанах — "Запорозьких тулумбасах" — внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.Про це повідомила пресслужба Міністерства культури України."Запорозькі тулумбаси — традиція виготовлення, навчання та гри на великих казаноподібних козацьких барабанах", — так звучить формулювання, щодо якого відповідний наказ видало Міністерство культури України.Традиція виготовлення та гри на запорозьких тулумбасах є живою практикою Запорізького краю, що поєднує виконавське мистецтво, традиційну музику, ремесло, усну передачу знань і військово-церемоніальні функції. У громаді побутують назви "Запорозькі тулумбаси", "козацькі тулумбаси", "грати на тулумбасах", "тулумбасити".Тулумбаси — це великі казаноподібні козацькі барабани з металевим або дерев’яним корпусом і натуральною мембраною. Їх виготовлення охоплює добір матеріалів, роботу з деревом і металом, створення мембран і калатал, оздоблення, ремонт та догляд за інструментом.Гра передбачає використання ритмічних формул, різних технік звуковидобування, ансамблеве музикування та публічне виконання."Тулумбаси виконували сигнальні, військово-організаційні та церемоніальні функції: скликали громаду, супроводжували козацькі ради, урочистості, військові й святкові події. Їхнє звучання символізує силу, єдність, гідність і зв’язок із козацькою спадщиною", — наголосили в Мінкульті.Там додали, що традиція активно практикується в Запоріжжі через школу гри на тулумбасах, майстер-класи, публічні виступи, освітні та музейні ініціативи, зокрема, навколо Музею історії музичних інструментів "Барабанза". Передача знань відбувається через безпосереднє навчання, слухове наслідування та спільну практику."Традиція має важливе значення для локальної ідентичності Запоріжжя, культурної стійкості прифронтової громади та передачі козацької звукової спадщини молодшим поколінням. В умовах російсько-української війни тулумбаси стали символом спадкоємності, єдності та зв’язку між традицією Війська Запорозького та сучасним досвідом захисту України", — підсумували в культурному відомстві України.Нагадаємо, що у квітні Міністерство культури України додало до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини "Традицію вбирання хрестів Хресної дороги у селі Монастирок Тернопільської області"..

Майже 2 300 музейних предметів зараз перебувають за кордоном. Але без змін до законодавства їх можуть повернути в Україну під російські обстріли.Про це повідомили на Facebook-сторінці Коаліції дієвців культури, де закликали народних депутатів України ухвалити відповідний законопроєкт, який зможе змінити ситуацію.Міністертво культури у відповідь на запит Коаліції дієвців культури повідомило, що станом на 29 червня 2026 року за кордоном перебувають 2 299 предметів державної частини Музейного фонду України."Українське законодавство досі не дозволяє вивозити музейні колекції за кордон для їхнього безпечного зберігання. Тому вже п'ятий рік музеї змушені оформлювати евакуацію як виставки, реставрацію чи наукову експертизу", — йдеться в повідомленні.Виправити цю ситуацію має законопроєкт №14391, який уперше створює законну процедуру тимчасового зберігання музейних колекцій за кордоном під час війни."Попри це, Верховна Рада вже понад місяць не включає його до порядку денного", — зауважили в Коаліції дієвців культури.Там наголосили: якщо рішення й надалі відкладатимуть, то музеї  будуть змушені повернути колекції під обстріли, оскільки втратять можливість легально залишати їх у безпеці за кордоном."Закликаємо народних депутатів невідкладно розглянути й ухвалити законопроєкт №14391. Це рішення напряму стосується збереження культурної спадщини України", — пояснили в Коаліції дієвців культкри.Нагадаємо, минулого тижня в Міністерстві культури України розповідали про те, що понад один мільйон євро міжнародної підтримки для захисту культурної спадщини та культурно-чутливого відновлення отримає Україна від партнерів..

Кабінет міністрів України ухвалив постанову, згідно з якою Український національний пантеон розмістять на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".Про це повідомили в Українському інституті національної пам'яті (УІНП). Там зазначили, що постанова є логічним продовженням реалізації проєкту щодо створення Українського національного пантеону.Документ передбачає:розробку концепції та структури пантеону Українським інститутом національної пам’яті;забезпечення науково-методичного супроводу процесу утворення пантеону та визначення форм меморіалізації;проведення експертних і публічних обговорень із питань, пов’язаних з утворенням і діяльністю пантеону.Також УІНП спільно з Міністерством закордонних справ України мають забезпечити проведення верифікації борців за незалежність України й інших осіб, які відіграли значну роль у формуванні національної свідомості та ідентичності українців, і членів їхніх сімей, похованих за межами України, щодо яких доцільне здійснення перепоховання на території пантеону.На Міністерство культури України, до сфери якого належить Національний заповідник "Києво-Печерська лавра", покладено відповідальність за розташування пантеону з урахуванням обмежень у використанні земельних ділянок, вимог стосовно охорони культурної спадщини та міжнародних зобов’язань України, а також забезпечення організації та проведення архітектурного конкурсу на найкращий архітектурний проект пантеону за участю представників державних органів, органів місцевого самоврядування, громадськості, міжнародних організацій, релігійних об’єднань і провідних архітекторів, істориків, мистецтвознавців.Створення, облаштування, утримання та забезпечення функціонування пантеону в складі Національного заповідника "Києво-Печерської лаври" здійснюватиметься за рахунок державного бюджету й інших джерел, не заборонених законодавством."Це підсумок тривалого шляху — від ідеї, висловленої понад 30 років тому, до чіткого законодавчого регулювання", — резюмували в Українському інституті національної пам’яті.Нагадаємо, що 1 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15360 "Про Український національний пантеон". Це відбулося за прискореною процедурою. Парламент також підтримав невідкладне направлення закону на підпис Руслану Стефанчуку та Володимиру Зеленському..

Департамент охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (КМДА) видав приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини на об'єкті будівництва на вулиці Князів Острозьких, 43/11 у Печерському районі столиці.Про це повідомив "Офіційний портал Києва". Річ у тім, що під час візуального обстеження фахівці департаменту встановили, що на земельних ділянках проводяться будівельні роботи, частково розібрано будівлю, здійснюється втручання у поверхневий шар ґрунту, а самі ділянки огороджені будівельним парканом.Також встановлено, що містобудівні перетворення здійснюються на території Центрального історичного ареалу Києва, частково в межах буферної зони об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та зон регулювання забудови.За результатами обстеження департамент видав приписи замовнику будівництва та користувачу земельної ділянки з вимогами негайно припинити проведення будь-яких робіт на об'єкті, протягом п’яти днів надати на розгляд і погодження проєктну документацію, а також письмові пояснення щодо виявлених порушень законодавства у сфері охорони культурної спадщини.«Проєктна документація на цей об'єкт не погоджувалася. Крім того, департамент охорони культурної спадщини КМДА не видавав дозволів на проведення робіт у межах своїх повноважень», — наголосили в київській владі.Згідно із законом України "Про охорону культурної спадщини", приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими до виконання. За їх невиконання законодавством передбачена відповідальність.Раніше департамент містобудування й архітектури КМДА повідомляв, що місто не погоджувало будівництво 80-метрового житлового будинку за цією адресою та продовжує відстоювати встановлені містобудівною документацією параметри забудови.Київська влада наголосила, що забудова в центральній частині Києва не може розглядатися винятково як реалізація приватного інвестиційного наміру. Вона має здійснюватися з урахуванням генерального плану Києва, планувальної структури території, історико-містобудівного контексту, вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини та публічних інтересів територіальної громади столиці.Департамент містобудування та архітектури КМДА подавав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яким скасовано частину встановлених містом містобудівних обмежень для забудови на вулиці Князів Острозьких, 43/11."На жаль, апеляційна скарга залишилась без задоволення. У КМДА наголошують, що не погоджуються з таким рішенням, оскільки воно фактично усуває обмеження, які не дозволяли реалізацію висотної забудови на цій ділянці", — йдеться в повідомленні.Як відомо, за вулицею Князів Острозьких, 43/11 раніше було училище зв'язку. Нині його демонтують, аби звести 25-поверховий житловий компелекс. Загалом будівництво охоплює три ділянки.Частина цих ділянок розташована в буферній охоронній зоні об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Києво-Печерської лаври  — та може закрити панорами пам'ятки. У містобудівній документації для цієї території встановлене обмеження висотності — до 27 метрів або приблизно дев’ять поверхів.Нагадаємо, що в січні цього року Кабінет міністрів України звільнив Олега Гоцинця з посади голови Держгеонадр. Звільнення офіційно відбулося за угодою сторін..

У неділю, 28 червня, президент України Володимир Зеленський розповів, що підтримує пропозицію встановити пам'ятник Івану Мазепі на місці, де понад десять років тому повалили пам'ятник Леніну.Про це Володимир Зеленський заявив під час виступу на заходах із нагоди Дня Конституції України.Під час відкриття погруддя Івана Мазепи у Києво-Печерській лаврі президент заявив, що Україна відновлює історичну справедливість."Сьогодні ми виправляємо ще одну історичну несправедливість. Відтепер тут, у Києво-Печерській лаврі, абсолютно справедливо стоятиме погруддя великого українця та покровителя Лаври Івана Мазепи", — зазначив Зеленський.Він також наголосив, що саме за опіки Мазепи Києво-Печерська лавра пережила період розквіту, а самого гетьмана назвав видатним державним діячем, меценатом і очільником Козацької держави.На думку Зеленського, масштаб постаті Івана Мазепи заслуговує не лише на погруддя, а й на повноцінний пам'ятник у столиці. Він зауважив, що для цього вже існує символічне місце — на бульварі Тараса Шевченка, де у грудні 2013 року під час Революції Гідності повалили пам'ятник Леніну."Вважаю, що ідеальне місце для нього існує. Існує з грудня 2013 року на бульварі Шевченка. Я впевнений, там де Ленін впав, там міцно стоятиме Мазепа", — підсумував Володимир Зеленський.Як відомо, пам'ятник Володимиру Леніну на Бессарабці активісти повалили в грудні 2013 року під час Революції Гідності. Відтоді місце залишається порожнім, а навколо його майбутнього не стихають дискусії.Нагадаємо, що полковника армії Української Народної Республіки (УНР), голову Організації українських націоналістів (ОУН) Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник перепоховали за на Національному військовому меморіальному кладовищі..

Понад один мільйон євро міжнародної підтримки для захисту культурної спадщини та культурно-чутливого відновлення отримає Україна від партнерів.Про це повідомили на Facebook-сторінці Міністерства культури України.У відомстві акцентували, що це результат співпраці Міністерства культури України з програмою "Партнерство за сильну Україну" (PFRU), оголошений під час Ukraine Recovery Conference 2026."Із цієї суми близько 470 тисяч євро (400 тисяч фунтів стерлінгів) буде спрямовано на розвиток платформи "Культура у відновленні" (CuRe), а понад 600 тисяч євро — на масштабування процесів культурно-чутливого відновлення", — йдеться в повідомленні.У міністерстві додали, що впродовж 2026-2027 років фінансування платформи CuRe спрямують на посилення системи евакуації музейних колекцій, які перебувають під загрозою, та цифровізацію нерухомої культурної спадщини."Одним із ключових напрямів стане підтримка Координаційного центру з евакуації культурних цінностей, який забезпечуватиме взаємодію між музеями, що потребують евакуації колекцій, і безпечними місцями їхнього зберігання", — зазначили у відомстві.Також планується оновлення державного реєстру "єПам’ятка" та проведення експедицій до прифронтових громад для цифрової фіксації щонайменше 30 об’єктів нерухомої культурної спадщини.Окрім того, 600 тисяч євро спрямують на другий етап проєкту "Школа для громад", освітні програми для університетів і фахівців, а також інтеграцію підходів культурно-чутливого відновлення до системи DREAM і державної політики відновлення.Нагадаємо, раніше генеральний директор кіностудії Довженка Андрій Дончик розповідав, що архів із близько 600 фільмів вдалося зберегти на Національній кіностудії імені Олександра Довженка після російської атаки на Київ 15 червня. Частина з цих кінострічок досі існує лише на плівці..

У Дрогобичі на Львівщині чоловік пошкодив меморіал "Жертвам німецької окупації 1941-1944 років". Поліція розшукує зловмисника.Про це повідомила поліція Львівської області. За даними слідства, під час моніторингу соціальних мереж правоохоронці виявили відеозапис, на якому зафіксовано, як невідомий чоловік на вулиці Ковальській вчиняє наругу над пам’ятником "Жертвам німецької окупації 1941-1944 років"."На місце виїхали слідчо-оперативна група, співробітники кримінальної поліції та сектору реагування патрульної поліції Дрогобицького районного відділу поліції", — йдеться у повідомленні.Правоохоронці встановили особу правопорушника. Наразі тривають комплексні заходи щодо його розшуку та затримання."За цим фактом слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 3 ст. 297 Кримінального кодексу України (Наруга над могилою, іншим місцем поховання)", — додали у поліції.Нагадаємо, у столиці провели демонтаж монумента російському та радянському письменнику Михайлу Булгакову, який розташовувався на Андріївському узвозі. Скульптуру, що стояла біля Літературно-меморіального музею, завантажили в комунальний транспорт..