# Росія

Служба безпеки України викрила масштабну інформаційно-психологічну спецоперацію, яку проводили російські спецслужби проти угорської громади на Закарпатті. Мета цієї операції — дестабілізація ситуації в області та нагнітання напруги у відносинах між Україною та Угорщиною.Про це повідомила пресслужба СБУ.За результатами розслідування слідчі встановили, що російські спецслужби використовували технологію підміни номера через IP-телефонію. Зокрема, з нібито українських телефонних номерів надходили "анонімні" дзвінки з погрозами на адресу представників угорської національної спільноти.У розмовах невідомі особи, видаючи себе за учасників "націонал-патріотичних формувань" або співробітників українських правоохоронних органів, вимагали від представників громади залишити територію України та погрожували фізичною розправою.Технічні заходи СБУ дозволили встановити, що дзвінки здійснювалися з території РФ. Наразі слідчі проводять роботу з блокування цієї спецоперації та закликають громадян не піддаватися на провокації. У разі отримання погроз або підозрілих повідомлень рекомендується невідкладно повідомляти правоохоронні органи.Нагадаємо, у Києві четверо шахраїв, видаючи себе за працівників СБУ, видурили у літніх жінок майже 9 мільйонів гривень.Додамо, 16 березня двох посадовців СБУ викрили на хабарі. Вони вимагали у підприємця понад 600 тисяч доларів, їм уже оголошено підозри..

Сили спеціальних операцій України (ССО) у ніч на 18 березня провели серію точкових ударів середньої дальності по об’єктах противника на тимчасово окупованій території Донецької області.Про це повідомила пресслужба ССО.У Донецьку українські далекобійні дрони уразили базу засекреченого російського центру безпілотних технологій "Рубікон", а також елементи управління цим підрозділом. Крім того, було уражено координаційний центр, що забезпечує роботу підрозділів російських безпілотних систем у місті.У селищі Вільне ССО завдали ударів по складах боєприпасів, військовому майну та техніці, а також по місцях накопичення та розподілу озброєння противника.Пресслужба Сил спеціальних операцій підкреслює, що успіх цієї серії ударів став можливим завдяки активній підтримці та інформаційній допомозі підпільників Руху опору."Підрозділи Сил спеціальних операцій проводять Middle Strike удари по об’єктах ворога на окупованій території України. Підпільники Руху опору сприяли успіху цієї серії ударів. ССО продовжують асиметричні дії для стратегічного знесилення ворога у веденні війни проти України".Нагадаємо, у ніч на 16 березня дрони атакували промислову зону в Краснодарському краї Росії, спричинивши пожежу на нафтобазі.Додамо, 9 березня українські війська завдали потужного удару по ключових об’єктах ворога у тимчасово окупованому Криму, залучивши ВМС та Сили спецоперацій..

Російські безпілотники типу "Ланцет", які атакували Київ 16 березня, містили щонайменше 50 компонентів західного виробництва.Про це повідомив радник-уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.За його словами, один із дронів упав на Майдані Незалежності. Щоб дрон долетів до столиці "своїм ходом", у ньому внесли конструктивні зміни. Серед знайдених компонентів були лідар, камера, додаткова пам’ять і процесор.Компоненти виготовляли у США, Швейцарії, Китаї, Нідерландах, Німеччині, Кореї та Росії, деякі з них — 2023 та 2024 років випуску.Що відомо про БпЛА "Ланцет":Вперше представлений у червні 2019 року на виставці "Армія-2019" у Москві.Швидкість польоту до 300 км/год, радіус — до 40 км.Може використовуватися для розвідки та ураження об’єктів.Випробування нового типу зброї почали у 2020 році під час інтервенції Росії в Сирію.Активно застосовується в російсько-українській війні.Нагадаємо, 16 березня військовий "Флеш" висунув нову версію появи уламків дрона "Ланцет" у Києві. На його думку, їх могли навмисно скинути з БпЛА "Шахед".Додамо, Україна разом із Великою Британією готує технологічний "сюрприз" для РФ. Бойові системи отримають штучний інтелект для точнішого виявлення цілей та підвищення ефективності артилерії й дронів..

Адміністрація президента США Дональд Трамп шукає можливості для зближення з Росією, щоб змінити глобальний баланс сил на користь Вашингтона у протистоянні з Китаєм. Про це повідомляє Politico з посиланням на анонімного представника адміністрації.У Білому домі вважають, що зближення з Москвою може допомогти сформувати вигідніший баланс сил у протистоянні з Китаєм. За словами американських посадовців, завершення війни в Україні, економічне відновлення Росії та залучення інвестицій зі США здатні послабити позиції Пекіна на глобальній арені. Саме стримування впливу Сі Цзіньпіна розглядається як одна з причин активної участі Вашингтона у мирних ініціативах щодо України.Паралельно США діють і в інших регіонах, намагаючись обмежити економічний та енергетичний вплив Китаю — зокрема через тиск на Венесуелу, жорстку риторику щодо Куби та активність на Близькому Сході. Операція в Ірані також позначилася на постачанні нафти до КНР, адже раніше Тегеран забезпечував значну частку китайського імпорту.Водночас плани Дональда Трампа щодо діалогу з Пекіном коригуються. Запланований візит до Китаю перенесли, офіційно — через необхідність залишатися у США. На цьому тлі його переговорні позиції ускладнюються через затягування іранської кампанії та напружені відносини з європейськими партнерами.Нагадаємо,  17 березня Трамп озвучив ультиматум Ірану щодо переговорів. Офіційно Тегеран намагається терміново відновити дипломатичні контакти з Вашингтоном, проте Дональд Трамп наразі відкидає будь-які пропозиції щодо діалогу.Додамо, за даними Axios, військова кампанія Сполучених Штатів та Ізраїлю проти іранського режиму може затягнутися щонайменше до осені 2026 року, попри сподівання на швидке завершення інтенсивних боїв. Західні союзники вже розробляють сценарії тривалого протистояння, яке змінить безпекову архітектуру всього Близького Сходу..

Ввечері 17 березня російські окупанти випустили по Україні ударні безпілотники. У низці областей оголошено повітряну тривогу.Про це повідомили Повітряні сили Збройних сил України. За даними військових, станом на 21:10 російські БпЛА фіксувалися:на сході Чернігівщини, курсом на Мену, Борзну;на півночі Харківщини, курсом на Богодухів;у центрі Харківщини, курсом на Зміїв;на Полтавщині, курсом на Миргород;на півночі Запорізької області, курсом на Запоріжжя;на заході Черкащини, курсом на Вінниччину.на півночі Херсонщини, курсом на Архангельське.Нагадаємо, у ніч на 17 березня російські окупанти випустили по території України рекордну кількість ударних безпілотників різних типів. Завдяки злагодженій роботі Сил оборони вдалося нейтралізувати більшість ворожих цілей, проте зафіксовані влучання та падіння уламків у кількох регіонах.Також вранці 17 березня завдали прицільного удару по цивільній інфраструктурі Запоріжжя, обравши ціллю термінал відомого логістичного оператора. Внаслідок атаки на "Нову пошту" кількість постраждалих сягнула вісім осіб, більшість з яких — працівники підприємства, що перебували на зміні. Додамо, під час масованої атаки на Київщину 16 березня росіяни застосували понад 30 безпілотників різних типів, а також модернізовані дрони й невідому ракету. За даними начальника Управління комунікацій командування Повітряних сил Збройних сил України Юрія Ігната, майже всі цілі знищила українська ППО..

У понеділок, 16 березня, російські окупанти атакували Київ десятками безпілотників типу "Ланцет" з метою так званої "показухи", аби показати росіянам "дуже знакові новини".Про це повідомив радник міністра оборони Сергій (Флеш) Бескрестнов."Як і обіцяв, після вивчення історії з "Ланцетом" можу розповісти вам трохи більше. Останнім часом наша ППО працює дуже ефективно, а російським чиновникам дуже потрібно давати Путіну і жителям РФ хоч якісь знакові новини, і так народжується інформаційний проєкт "Ланцетом по Києву". Для цього вони готують цілу операцію з шахедами і "Ланцетами". Завдання — за будь-яку ціну продемонструвати жителям РФ і верхівці уламки "Ланцета" у Києві", — зазначив він.За словами Бескрестнова, останнім часом популярність "Ланцета" в РФ стихла, і виробникам була потрібна гарна історія  для нових закупівель. Саме за для цього окупанти випустили по Києву 40 таких безпілотників. Однак, вони не становили жодної загрози, адже летіли без бойової частини."Оскільки "Ланцет" — це засіб ближнього фронтового ураження на 30–80 кілометрів, вони вичікують сприятливого вітру в бік столиці, знаходять найближчу до Києва точку і звідти стартують. Шансів у базового "Ланцета" долетіти 200 кілометрів до Києва — нуль. Тому на "Ланцетах" знімають бойову частину, ставлять додатковий акумулятор замість бойової частини. Акумулятори замінюють на дорогі батареї нової технології. На такі відстані керувати "Ланцетами" по радіоканалу на висоті 1,5 кілометра можна, але ось атакувати до землі — ні. Але це й не потрібно, завдання інше. Уся ця процесія в польоті розтягнулася по висотах фактично від Чернігова до Києва. Наші відомства добре попрацювали, і до Києва з зграї якимось дивом дісталися кілька одиниць, які, звісно, ніякої шкоди не завдали, але уламок на Майдан все-таки занесли", — відзначив посадовець.Нагадаємо, 16 березня Росія здійснила атаку на столицю України. Уламки збитих безпілотників впали на Майдані. Загалом падіння уламків зафіксували у трьох районах столиці. Обійшлося без постраждалих..

Підрозділи Сил оборони України завдали потужних ударів по армії країни-агресорки, уразивши зенітно-ракетний комплекс, район зосередження БРК "Бастіон", вузол зв’язку та об’єкти військової логістики ворога.Про це повідомила пресслужба Генерального штабу Збройних сил України.Успішні операції відбулися 16 березня та у ніч на 17 березня. Так, зокрема, зафіксовано ураження:зенітного ракетного комплексу "ТОР-М2У" у районі Клінців (Брянська область, РФ);району зосередження ракетного дивізіону 15 окремої берегової ракетної бригади Чорноморського флоту РФ (має на озброєнні БРК "Бастіон") поблизу Верхньокурганного (ТОТ АР Крим);вузол зв’язку противника у районі Мангуша (ТОТ Донецької області).Із об’єктів військової логістики ворога уражено:склад пально-мастильних матеріалів у Мелітополі;складів боєприпасів у районах Степного та Терпіння (ТОТ Запорізької області);навчально-тренувальний центр БпЛА у районі Генічеської Гірки (ТОТ Херсонської області).Крім того, підрозділи Сил оборони України завдали уражень по пунктах управління БпЛА противника у районах Гуляйполя та Обратного Запорізької області, а також по району зосередження живої сили противника поблизу Часового Яру Донецької обл."Масштаби завданих збитків та втрати ворога уточнюються", — зазначили в Генштабі.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, останнім часом українські війська посилили свою ударну кампанію середньої дальності. Вони збільшили здатність протистояти російським ракетним ударам, погіршують російську протиповітряну оборону та зривають операції перед очікуваним російським наступом весни-літа 2026 року..

Уряд Молдови запровадив режим екологічної тривоги в басейні річки Дністер терміном на 15 діб через серйозне забруднення нафтопродуктами.Про це повідомляє "Радіо Свобода".Наслідком аварії стало масове відключення питної води у місті Бєльці, де без водопостачання залишилися щонайменше 50 тисяч мешканців. Причиною лиха став удар Росії по Дністровській гідроелектростанції в Чернівецькій області України в ніч проти 7 березня 2026 року, який спричинив витік технічних мастил та ракетного палива прямо у річку.Президентка Мая Санду підтвердила загрозу для національної системи безпеки та поклала відповідальність на Росію."Атака РФ на Новодністровську ГЕС в Україні призвела до розливу нафти в річку Дністер, що загрожує водопостачанню Молдови. Ми оголосили екологічну тривогу і вживаємо заходів для захисту нашого населення. Росія несе повну відповідальність".Найбільш критична ситуація наразі у Бєльцях — другому за величиною місті країни. Дністер є єдиним джерелом води для регіону, а більшість резервних артезіанських свердловин тимчасово не працюють.Фахівці намагалися локалізувати нафтову пляму за допомогою поглинальних бар’єрів та фільтрів у районі Наславчі та Сорок, проте повністю зупинити поширення токсичних речовин не вдалося. За попередніми оцінками Міністерства довкілля Молдови, обсяг витоку перевищує півтори тонни технічних мастил. На ділянці річки від Наславчі до Дубоссар запроваджено заборону на вилов риби та використання води для господарських потреб.Нагадаємо, після удару Росії по Новодністровській ГЕС Молдова 15 березня оголосила екологічну тривогу через забруднення Дністра.Додамо, вночі 14 лютого під час масованого російської атаки на Україну ворожий дрон впав на території Молдови..

Польський прем’єр-міністр Туск після скандального вето президента Навроцького на закон про кредит SAFE налякав поляків загрозою виходу їхньої країни з ЄС у разі домінування правих. Наскільки реальним є такий сценарій?"Polexit сьогодні є реальною загрозою! Обидві Конфедерації та більшість членів партії "Право і справедливість" (PiS) хочуть його. Навроцький — їхній покровитель. Росія, американська партія MAGA та європейські праві на чолі з Орбаном хочуть зруйнувати ЄС. Для Польщі це буде катастрофою. Я зроблю все можливе, щоб їх зупинити", — такий тривожний допис у мережі Х зробив глава польського уряду Дональд Туск.Про його натягнуті відносини з президентом Каролем Навроцьким відомо, та чи справді сусідня з нами держава вирішила повторити шлях Великої Британії, яка вийшла з Євросоюзу після референдуму 23 червня 2016 року? Причому вихід для неї виявився болючим.Що стало каталізатором відвертості ТускаЦя історія почалася на саміті НАТО в Гаазі. TrueUA аналізував перебіг цієї події, де лідери країн — членів Альянсу погодилися на вимогу Дональда Трампа поступово збільшувати витрати на оборону, щоб до 2035 року кожен учасник блоку досяг позначки видатків у 5% ВВП. Перед тим, як погодитися на це, європейські члени НАТО розробили механізм швидкої реалізації програм із переозброєння, його назвали Security Action for Europe (SAFE — "Безпекові дії для Європи"). Суть механізму проста: Єврокомісія на зовнішніх ринках капіталу запозичує близько 150 мільярда євро, а всі охочі держави Євросоюзу пропонують свої ініціативи та озвучують суму, необхідну їм для переозброєння. Далі кошти оформлюються як кредит під невисокий відсоток на десять років. Країни пропонують проєкти військово-технічної модернізації, реалізацією яких займаються як власні підприємства ВПК, так й інші європейські.Простіше кажучи, якщо у Польщі немає можливості виготовляти власні військові літаки, вона може кооперуватися, наприклад, із Францією. Преференції при закупівлі зброї і техніки іноземного виробництва, згідно з SAFE, надаються підприємствам країн Євросоюзу. Що цікаво, у цьому випадку навіть Угорщина Віктора Орбана була "за", вона увійшла до топ-5 учасниць програми. Польща попросила виділити їй майже 44 мільярда євро, що становить найбільшу суму з усіх країн ЄС. Бажання поляків швидко модернізувати свою армію зрозуміле з огляду на загрози з боку Росії та її союзниці Білорусі. У свою заявку поляки вписали 139 проєктів, значна їх частина — зброя польського виробництва. Єврокомісія узгодила заявку, залишалися процедурні моменти — законодавці Польщі ухвалюють закон про участь у SAFE, уряд підписує необхідні для кредиту документи і процес пішов. Але сталося не так, як гадалося. Навроцький наклав вето на ухвалений депутатами закон.Не секрет, що Трампу дуже не подобається європейська програма SAFE. Коли він протискав вимогу про 5% ВВП на оборону, очевидно мріяв про закупівлю Європою американської зброї, а не преференції для виробників в Євросоюзі. Ставлення Трампа до ЄС відоме — побільше "доїти". Зараз це йому вилазить боком, коли європейські партнери по НАТО один за одним відмовляються від участі в авантюрі Вашингтона в Ірані.Однак серед європейських політиків є друзі Трампа, серед них Навроцький. У польському уряді підозрюють, що причиною його вето став лобізм інтересів США, а не національний інтерес. Однак президент Польщі наполягає: такий значний кредит не в злотих, а в євро, та ще й під відсотки завдасть шкоди суверенітету країни. Процитуємо Навроцького:"Поляки змушені будуть повернути стільки ж, скільки становить сам кредит, а зароблять на цьому західні банки та фінансові установи. SAFE є механізмом, в якому Брюссель через так званий принцип умовності може довільно призупинити фінансування, тоді як Польща все одно буде змушена виплачувати цей борг"."Принцип умовності", якщо коротко, це інструмент політичного впливу керівництва ЄС на членів союзу, які відступають від взятих на себе зобов’язань із дотримання прав і свобод. Якщо Польща відмовляється від кредиту, то де братиме гроші на переозброєння? Глава держави запропонував, як йому здається, просте рішення — продати частину золотого запасу (він становить 550 тон) і на отримані кошти модернізувати армію. Тоді Варшава не залежатиме від умов, які ставить Брюссель. В уряді ж це вважають шкідливим кроком.По-перше, розпродувати золотий запас, який створювався поколіннями, неправильно.По-друге, гроші за продане золото надійдуть не так швидко, як кредит, а виконати обіцянку про 5% ВВП потрібно вже до 2035 року.По-третє, закупляти зброю і техніку необхідно у кооперації з іншими партнерами по НАТО, оскільки все це включене до загальної безпекової сфери.Туск збирав позачергове засідання уряду, під час якого висловив все, що наболіло, але замість масштабної реалізації проектів в оборонній сфері Варшава поки може почати тільки незначну частину власним коштом. В уряді вважають, що вето Навроцького, яке загальмувало процес, на руку Москві. Власне, згадана на початку заява Туска є продовженням його емоційної реакції на вчинок президента Навроцького.То чи можливий Polexit?У жовтні наступного року поляки обиратимуть 560 членів національних зборів та 100 членів Сенату. Передвиборча кампанія фактично вже стартувала, і вето Навроцького можна вважати одним із її елементів. "Громадянська коаліція" Туска ризикує втратити керівництво урядом.Останні опитування демонструють наступну картину: прем’єрська партія лідирує з показником приблизно 35%, а за нею розташувалися "Право і справедливість" (приблизно 31%), "Конфедерація Свобода і Незалежність" (десь 11%), "Нова лівиця" (7%) та "Конфедерація Корони Польської" (7%). "ПіС" та дві "Конфедерації" — праві консервативні партії, причому дві останні ще проросійські. А згідно зі свіжим опитуванням IBRiS, понад 60% поляків невдоволені прем’єром Туском.Якщо справи так ітимуть далі, то найбільш імовірною коаліцією у Сеймі після виборів 2027 року будуть "ПіС" і дві "Конфедерації". Тоді до ідеологічно правого президента додасться такий самий прем’єр, і Польща може заявити про вихід із ЄС. Поки це є лише припущенням, адже та ж Угорщина Орбана хоч і перебуває у постійному конфлікті з інституціями Євросоюзу, однак покидати його не хоче.Що це означає для УкраїниДля нас такі розклади в польському політикумі мають погані перспективи. "Право і справедливість" як найсильніша із правих партій Польщі претендуватиме на крісло прем’єра. Партія оголосила свого кандидата, це Пшемислав Чарнек, знаний українофоб та євроскептик. Він — не проросійський, але за такого прем’єра затяжний конфлікт Варшаві з Брюсселем забезпечений. І Києву з Варшавою також.Проте є кілька факторів, здатних покращити настрій і Туску, і польським прихильникам ліберальної демократії, і керівництву ЄС.Перший фактор — поразка партії "Фідес" Орбана на виборах 12 квітня. Угорщина багато років залишається зразком для європейських ультраправих. Втрата Орбаном крісла серйозно поламає плани Білого дому з розширення кола своїх агентів впливу в Європі для руйнації ЄС із середини.Другий фактор — листопадові проміжні вибори до американського Конгресу. Поки у Трампа за всіма напрямками справи — кепські. У разі провалу республіканців на виборах демократи ізолюють президента від можливості вести антиєвропейську політику, у тому числі від підтримки розкольників Євросоюзу.Третій фактор — "Конфедерація Корони Польської" Гжегожа Брауна настільки токсична для польського політикуму, що в разі отримання першого місця на виборах "Право і справедливість" відмовиться брати "Корону" в коаліцію. Таким чином у наступному Сеймі не складається більшість для ухвалення рішення про референдум щодо Polexit. І навіть якщо референдум оголосять, шанси на його провал значно вищі за шанси на успіх..

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська сторона продовжує працювати зі Сполученими Штатами Америки над питанням тристоронніх перемовин із країною-агресоркою Росією.Таку заяву він зробив під час вечірнього відеозвернення."Перемовини при цьому не відкладаємо, у дипломатії ніхто не розчарований. Це питання не емоцій, як хтось десь може сказати. Це питання того, на що готові партнери. Росія функціонує дуже просто: якщо вони бояться, вони готові тримати себе в рамках. Якщо тиск на Росію послаблюють, Росія думає, що їй щастить і що вона начебто може воювати далі", — наголосив президент.За його словами, на сьогодні тиск на агресора — це "ключ до миру, до справжньої дипломатії та до справжніх домовленостей"."Сьогодні я дав нові доручення Рустему Умєрову — він спілкується постійно з американською стороною, 24/7. Також на тижні ми будемо працювати з нашими партнерами у Європі, щоб можливостей захисту в України стало більше, більше, а в партнерів — більше готовності підтримувати нас, підтримувати Україну", — додав гарант.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв під час інтерв'ю редактору німецької версії видання Politico Гордону Репінському, що війна Росії проти України має закінчитися якомога швидше. Але багато що залежить від країни-агресорки. Також потрібна чітка та тверда позиція США, Європи й інших важливих політичних суб’єктів світу.Водночас, за даними Financial Times, американський президент Дональд Трамп втратив інтерес до перемовного процесу України та Росії через війну в Ірані. Тож мирні переговори фактично перебувають на межі провалу.16 березня Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не зобов'язаний надавати військові підтримку Києву. На думку американського лідера, його попередник Джо Байден активно підтримував Україну лише тому, що його буцімто надурили..

На сьогодні Збройні сили України поступово переносять війну на територію країни-агресорки Росії. Зокрема, днями в районі столиці РФ фіксувалося понад 250 повітряних об’єктів.Про це повідомив заступник міністра оборони Олексій Вискуб, передає "Укрінформ"."Україна поступово переносить війну на територію Росії, системно уражаючи військову інфраструктуру агресора. У відповідь Кремль, у своїй звичній манері, істерично та хаотично намагається бити по цивільних об’єктах в Україні", — зазначив Вискуб.За його словами, дедалі частіше під атаки потрапляють важливі для ворога об'єкти російської військової промисловості та хімічної індустрії, які залучені до виробництва ракет, дронів і вибухових речовин. Через такі атаки завод, де вироблялися компоненти для ракет та безпілотників, вважається таким, що не підлягає ремонту."У Росії лише два таких заводи", — уточнив посадовець.Він наголосив, що про те, що війна повертається на територію РФ свідчать заяви російської сторони. Так, лише за останні дві доби мер Москви Сергій Собянін скаржився, що в районі столиці РФ фіксувалося понад 250 повітряних об’єктів."Поки увага світу прикута до подій на Близькому Сході, майже непоміченим лишається інше: повітряні тривоги майже постійно лунають по всій території РФ, навіть Москва вже дві доби перебуває під постійною атакою українських безпілотників. Столична влада змушена це визнавати. Канал мера Москви майже кожні 10 хвилин повідомляє про "збиття" або "перехоплення" українських БпЛА... Війна, яку Росія принесла в Україну, поступово повертається додому", — зазначив Вискуб.Нагадаємо, 15 березня стало відомо, що українські військові уразили радіолокаційні станції "Противник" і "Пароль", а також пускову установку зенітно-ракетного комплексу С-400 "Тріумф" російських загарбників.14 березня українські військові уточнили результати ураження підприємства російського військово-промислового комплексу "Кремній Ел". Також уражено аеродром “Майкоп” у Республіці Адигея Росії.Також в межах зниження наступального потенціалу російського агресора 11 березня й у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника..

На референдумі, який відбувся 15 березня 2026 року, більшість громадян Казахстану підтримали проєкт нової Конституції. Згідно з попередніми даними Центральної виборчої комісії, "за" проголосували 7,9 мільйона виборців, або 87,15% тих, хто взяв участь у голосуванні, тоді як понад 898 тисяч осіб (9,8%) висловилися проти.Про це пише "Радіо Свобода".На референдумі в Казахстані, який відбувся 14 березня 2026 року, взяли участь 9,1 мільйона осіб — це 73,12% від числа виборців, що перевищує мінімальний поріг у 50% для легітимності голосування.Референдум стосувався проєкту нової Конституції, який президент Касим-Жомарт Токаєв представив 20 січня 2026 року. Основні зміни передбачають перетворення парламенту на однопалатний Курултай з 145 депутатами, розширення повноважень президента щодо призначень генерального прокурора, керівників судів та керівництва Нацбанку, введення посади віцепрезидента та можливість розпуску парламенту. Критики вбачають у цьому посилення президентської влади й послаблення ролі Курултаю.Реформа також торкнулася прав громадян і сім’ї: шлюб визначено як союз чоловіка та жінки, а державна мова доповнена нормою про офіційне використання російської поряд із казахською. День Конституції змінили з 30 серпня на 15 березня.Під час голосування фіксувалися інциденти з журналістами в Астані та Алмати, які затримували на короткий час, але без подальших звинувачень.Нагадаємо, понад 60% українців готові взяти участь у референдумі щодо мирної угоди з РФ. Опитування КМІС показує, що більшість може підтримати мир навіть за наявності "територіальних компромісів"..

Опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що понад 60% українців готові взяти участь у можливому референдумі щодо мирної угоди з Росією. При цьому багато респондентів готові підтримати угоду навіть за наявності "територіальних компромісів", якщо запитання буде сформульоване таким чином, що підкреслює переваги миру та безпеки, а складні поступки не виділяються окремо.Про це свідчать результати опитування КМІС за 1-8 березня.Експериментальне формулювання запитання, яку КМІС використовував для перевірки реакції населення, звучала так: "Чи підтримуєте Ви встановлення миру шляхом схвалення угоди з США і Європою, яка передбачає: членство України в ЄС у 2027 році, територіальні компроміси, надійні гарантії безпеки та план економічної відбудови?" У цьому випадку 61% респондентів сказали б "так", 10% — "ні", решта не визначилися або не брали б участь у голосуванні. Якщо рахувати лише тих, хто дійсно прийде на референдум, підтримка зростає до 86%, проти — 14%.Важливий момент: КМІС підкреслює, що результати сильно залежать від формулювання запитання. Багато українців, які в принципі проти поступок по Донбасу, можуть підтримати мирну угоду, якщо складні моменти "запаковують" у позитивні формулювання. Наприклад, навіть серед тих, хто категорично проти обміну Донбасу на гарантії безпеки, 54% готові проголосувати "так", і лише 14% — проти.Водночас соціологи зазначають високі ризики маніпуляцій та необхідність забезпечення легітимності референдуму. Закон України вимагає мінімум 50% плюс одна явки для визнання результатів легітимними. Навіть якщо ця норма буде формально виконана, низька явка (наприклад, 52%) може поставити під сумнів сприйняття результатів населенням та міжнародними партнерами.Опитування проводилося на підконтрольних уряду територіях України, методом телефонних інтерв’ю за випадковою вибіркою мобільних номерів. Опитано 1003 респонденти віком від 18 років. Похибка вибірки не перевищує 4,1% для показників близьких до 50%, 3,5% — для 25%, 2,5% — для 10%, 1,8% — для 5%.Загалом КМІС робить висновок, що отримані дані достатньо репрезентативні, щоб надійно оцінювати суспільні настрої щодо можливого референдуму та потенційної підтримки мирної угоди. Основна ідея дослідження — українці схильні підтримувати мир, але деталізація компромісів та формулювання питання критично впливають на результат.Нагадаємо, 70% українців не вірять в успіх нинішніх переговорів, а понад половина виступає проти виведення ЗСУ з Донбасу навіть за гарантій безпеки.Додамо, за результатами опитування КМІС 23-29 січня, 61% українців довіряють президенту Володимиру Зеленському, тоді як 33% — ні..

Молдова оголосила екологічну тривогу в басейні Дністра після російського удару по Новодністровській ГЕС в Чернівецькій області України.За повідомленнями президентки Молдови Мая Санду, внаслідок атаки на ГЕС у річку потрапила нафта, що загрожує водопостачанню країни. Молдова звинуватила Росію у відповідальності за забруднення.Тривога запроваджується на 15 днів і дозволяє:мобілізувати додаткові ресурси, у тому числі резерви держави;обмежити забір і використання води у зонах із перевищенням норм забруднення;залучати міжнародні команди для реагування, зокрема з ЄС.За словами премʼєр-міністра країни Александру Мунтяну, забруднена хвиля рухається вниз по течії, перевищуючи допустимі концентрації нафтопродуктів та ароматичних вуглеводнів у районі Наславча — Сорока. Навіть якщо в окремих точках показники тимчасово нормалізуються, надходження забруднення триває хвилями, що ускладнює прогнозування.Молдова планує встановлення додаткових дамб і перевірку водозабірних свердловин. Інформація про забруднення з’явилася після відео з маслянистими плямами на річці 10 березня. Попередньо, витік пов’язаний із ракетним паливом після російської атаки на ГЕС 7 березня.Нагадаємо, у ніч на 16 березня дрони атакували нафтобазу в Лабінську в Краснодарському краї. Це спричинило масштабну пожежу у промисловій зоні..

Внаслідок російської атаки загинула колишня начальниця відділення "Укрпошти" в Оріхові Наталія Рогозна.Про її смерть повідомили в компанії. Там зазначили, що жінка була частиною поштової команди та символом стійкості для жителів прифронтового міста.18 лютого "Укрпошта" через безпекову ситуацію була змушена закрити відділення в Оріхові Запорізької області. Наталії запропонували переїхати до іншого регіону, щоб продовжити роботу, однак вона вирішила залишитися у рідному місті.Майже рік Рогозна працювала в умовах постійних обстрілів. Спочатку відділення функціонувало без електрики, а згодом роботу перенесли у підвальні приміщення. Попри небезпеку вона щодня приходила на роботу, щоб люди могли отримувати пенсії та листи.За свою відданість справі у 2024 році Наталію Рогозну нагородили відзнакою Міністерства оборони України "За сприяння обороні".Так, 8 березня російські військові атакували жінку дроном у її власному дворі. Після удару її дістали з-під завалів зруйнованого будинку та доправили до лікарні. Лікарі чотири дні боролися за її життя, однак 12 березня Наталія Рогозна померла від отриманих поранень."Висловлюємо найщиріші співчуття рідним, близьким та всій громаді міста Оріхів. Поділяємо біль вашої втрати", — додали в компанії.Нагадаємо, на тимчасово окупованій Запорізькій області окупанти засудили 68-річну пенсіонерку за те, що вона донатила на підтримку ЗСУ.Додамо, 15 березня на Харківщині росіяни обстріляли автівку швидкої допомоги. Внаслідок ворожого удару загинули двоє медиків та ще двоє людей отримали поранення..