# Росія

У латвійському регіоні "Країна блакитних озер", що поблизу кордону з Росією, туристичний сезон цього року минає із великими втратами.Як повідомляє Reuters, численні гостинні будинки та готелі фіксують масові скасування бронювань через занепокоєння безпекою, пов’язаною з появою безпілотників у регіоні.Власники туристичного бізнесу розповідають, що відпочивальники відмовляються приїжджати через ризик отримати попередження про повітряну тривогу або необхідність шукати укриття. У деяких випадках це призвело до скасування запланованих весільних подій та повного простою об’єктів розміщення.За даними місцевої туристичної асоціації, близько 85% підприємств регіону вже зазнали втрат через відмови клієнтів, а частина з них втратила понад половину майбутніх бронювань.Водночас у регіоні наголошують, що ситуація залишається контрольованою, а більшість мешканців не відчуває прямої загрози. Влада намагається переконати туристів не відмовлятися від поїздок, підкреслюючи, що ризики надзвичайних інцидентів залишаються низькими.Попри це, занепокоєння безпекою вже суттєво вплинуло на економіку місцевого туризму та поставило під загрозу сезон для сотень малих бізнесів у регіоні.Нагадаємо, нещодавно авіація Північноатлантичного альянсу вперше в історії ліквідувала іноземний безпілотний літальний апарат, який порушив повітряний простір Латвії в районі Латгалії. Інцидент спровокував оголошення кількох хвиль повітряної загрози у прикордонних муніципалітетах республіки та запуск системи екстрених мобільних сповіщень для місцевого населення.Додамо, раніше польське агентство аеронавігаційних послуг оголосило про запровадження спеціальної обмеженої повітряної зони EP R131 у східній частині країни — поблизу кордону з Україною та Білоруссю. Рішення ухвалене за запитом Оперативного командування Збройних сил Польщі з міркувань безпеки держави..

Дмитро Лубінець пояснив, що його рукостискання з російською омбудсменкою Яною Лантратовою під час зустрічі в Білорусі було свідомим кроком обох сторін для демонстрації готовності до діалогу.За словами омбудсмена, аналогічна реакція суспільства виникала й у 2022 році після його першої публічної зустрічі з тодішньою російською омбудсменкою Тетяною Москальковою. Водночас він переконаний, що прямий контакт між сторонами є необхідним для досягнення конкретних результатів.Головна мета — повернення українцівЛубінець наголосив, що переговори дозволяють напряму розвʼязати питання обміну військовополоненими, повернення цивільних заручників та депортованих українських дітей. Він підкреслив, що особисті емоції не повинні впливати на виконання його обов’язків."Від цієї комунікації залежить життя і здоров’я наших громадян. Я потиснув руку, тому що бачу результат", — зазначив омбудсмен.Що відомо про обійми на відеоКоментуючи кадри, на яких один із представників української делегації обіймає чоловіка з іншої сторони переговорів, Лубінець заявив, що ця людина не є співробітником його Офісу.За його словами, на зустрічі були присутні представники спецслужб різних держав, а сам факт обіймів не свідчить про характер відносин між сторонами.Омбудсмен також припустив, що на відео могли бути зафіксовані представники українських і білоруських спецслужб.Лубінець зауважив, що під час переговорів використовуються різні підходи до комунікації. Одні учасники можуть займати жорстку позицію, інші — демонструвати відкритість і доброзичливість. Він порівняв це з відомою переговорною тактикою "доброго і злого поліціянта", наголосивши, що зовнішні прояви поведінки не відображають реальної роботи переговорної групи.Тактика "доброго і злого поліціянта" — це класичний метод психологічного маніпулювання та ведення переговорів, який полягає в різкій зміні підходу двох осіб до однієї "жертви" з метою отримання від неї поступок чи зізнання.Уповноважений з прав людини підкреслив, що українська переговорна команда щоденно працює над поверненням громадян України з російського полону та використовує для цього всі доступні механізми. Водночас він відмовився давати оцінку діям окремих учасників переговорного процесу, зазначивши, що будь-які публічні заяви можуть впливати на подальший діалог і результати перемовин.Нагадаємо, за словами представника Головного управління розвідки Андрія Юсова, процес масштабного обміну полоненими у форматі "1 000 на 1 000" розпочався у травні. Зараз він триває, попри намагання Росії його зірвати. Україна бореться за всіх полонених, зокрема, захоплених ще з 2014 року..

У вівторок, 9 червня, у російському Дагестані сталася масштабна пожежа на газопроводі.  Інцидент стався у місті Кизилюрт.Про це повідомили російські пабліки.  Попередньо, на газовій трубі прогримів потужний вибух.Після цього  спалахнула масштабна пожежа. За даними Telegram-каналів, стовп диму видно навіть на відстані 30 кілометрів.Наразі магістральний газопровід у місті перекрито. Водночас територію навколо місця події оточили. На місці працюють екстрені служби. Наразі також вирішується питання щодо евакуації жителів найближчих будинків.Зауважимо, вранці 9 червня у підмосковній Балашисі стався вибух автомобіля, внаслідок якого загинув водій. За попередніми даними, він міг бути військовослужбовцем. Інцидент стався на вулиці Колдунова в мікрорайоні Авіаторів.Нагадаємо, 8 червня у російському Санкт-Петербурзі пролунав вибух на заводі "Арсенал". Спалахнула масштабна пожежа. Попередньо, вибух прогримів поблизу одного з пасажирських терміналів Санкт-Петербурга — Фінляндського вокзалу. Вибуховою хвилею пробило цегляний паркан, який огороджував залізничні колії від території підприємства.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський заявляв про ураження Петербурзького нафтового термінала у Росії вночі 3 червня. Термінал розташований за понад 1000 кілометрів від кордону з Україною..

Президент Володимир Зеленський заявив, що отримав потрібний йому результат на відкритий лист, надісланий 4 червня російському диктатору Володимиру Путіну.Про це він повідомив на пресконференції разом із лідерами країн Північної Європи та Балтії у Талліні."Я отримав результат, але я не можу поділитися зараз тим, який це був результат. Але я це зробив, і у мене була мета, відправивши лист Путіну, і я думаю, що я отримав результат, який був потрібен", — сказав Зеленський.За словами очільника держави, протягом місяця він надсилав листи до різних інституцій, зокрема в США та ЄС. Головна мета — привернути більше уваги до України та отримати додаткові "антибалістичні спроможності"."В мене були різні цілі. Наприклад, пишучи Сполученим Штатам, я дійсно хотів зробити все, щоб змістити їх трошки, хоча би трошки, із Близького Сходу до ситуації в Україні. Я не хочу, не можу поділитися з вами усім детальними, але моя держава потребує дуже значної кількості антибалістичних спроможностей", — зазначив президент.Нагадаємо, 4 червня на сайті Офісу президента оприлюднили відкритий лист Володимира Зеленського до російського диктатора. У зверненні глава держави запропонував провести особисту зустріч на території третьої країни для обговорення шляхів досягнення тривалого миру.5 червня кремлівський диктатор Володимир Путін відповів на відкритого листа, якого йому напередодні надіслав президент України Володимир Зеленський. Він назвав цього листа "папірцем", зазначив, що "миру не буде". За його словами, бойові дії колись закінчаться, і закінчаться вони, коли "Росія досягне поставлених перед собою цілей".Своєю чергою Володимир Зеленський назвав "слабкою" відповідь Володимира Путіна на пропозицію зустрітися та припинити війну. Український президент закликав світ посилити тиск на Росію.Читайте також: Лист Зеленського Путіну та ляпас Трампу від Конгресу: політичний підсумок тижня.

Президент Володимир Зеленський заявив, що під час потенційних переговорів із країною-агресоркою Росією Європа може бути представлена у різних форматах — зокрема через групу Е3, до якої входять Велика Британія, Німеччина та Франція або через Європейський Союз.Таку заяву український гарант зробив під час пресконференції із лідерами країн Північної Європи та Балтії у Таллінні."Хто представлятиме обличчя Європи? Я думаю, це дуже важливо. Це можуть бути різні формати. Е3, ЄС. Так, ми розуміємо, що Е3 це хороший варіант, але я думаю, що це залежить від Європи", — сказав Зеленський.На думку очільника держави, європейські партнери мають спільно визначити оптимальний формат і запропонувати його Україні."І ми підтримаємо, тому що ми думаємо, що здебільшого 99,9% європейців на нашому боці. Це дуже важливо", — додав він.Окремо Зеленський зауважив, що на майбутніх перемовинах важливо уникнути повторення помилок минулих переговорних форматів, зокрема Мінських домовленостей та Нормандського формату."Тому я думаю, що Е3 краще, ніж інші формати, які були в минулому... І з усією повагою до Сполучених Штатів. Вони можуть бути в будь-якому форматі, тому що в майбутньому нам треба гарантії безпеки від Європи та Сполучених Штатів", — сказав Зеленський.До того ж, як наголосив гарант, Україна не погодиться на формати переговорів без своєї участі."Ні, ми такі перемовини без нас не приймемо, коли війна йде на нашій території, коли здебільшого втрати України. Тому нічого про нас без нас", — підсумував він.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що серія масштабних міжнародних зустрічей на рівні Європейського Союзу, "Великої сімки" та Північноатлантичного альянсу, що заплановані на початок літа, здатна кардинально змінить хід російсько-української війни. Офіційний Київ сподівається на рішучі кроки з боку західних партнеров, які допоможуть посилити дипломатичний тиск на країну-агресорку.

Країна-агресорка Росія застосовує близько 650 дронів під час атак на Україну. Натомість у відповідь українські сили застосовують 300-350 засобів ураження.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський на пресконференції разом із лідерами країн Північної Європи та Балтії у Талліні."Отже, Росія б’є по нам здебільшого близько від 650 дронів і від 35 до 100 ракет за день. Ми відповідаємо і, звичайно, зараз у нас немає такої ж самої кількості засобів, але у нас є 300-350 засобів, які ми застосовуємо і ми вийдемо на ту кількість, яка дозволить нам відповідати їм повною мірою", — сказав ЗеленськийОчільник держави відзначив, що Україна відповідає на російські удари, проте наразі не має такої ж кількості засобів, як у ворога. Однак, РФ ще вічує війну на собі повною мірою."І, звичайно, Росія розуміє, що якщо буде 600 дронів та ракет, то вони відчують цю війну так, як її відчуваємо ми, але вони відчують її вдома", — додав він.Нагадаємо, 9 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..

Російське військове командування з 7 червня офіційно заборонило рух військового вантажного транспорту важливими трасами "Новоросія" та "Таврида" в бік окупованого Криму. Причина — удари Збройних сил України.Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді "Мадяр". За його словами, йдеться про ділянку маршруту через тимчасово окуповані Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь і далі в напрямку Сімферополя.Командувач відзначив, що за останні два тижні вантажний трафік цим маршрутом скоротився на 71%. Раніше загальний рух на цій ділянці становив близько 11 тисяч транспортних засобів на добу, з них 3800 — вантажівки. Станом на початок червня загальний трафік знизився до 6500 транспортних засобів на добу, а вантажний — до 1100."Про тотальний вогневий контроль траси не йдеться", — уточнив "Мадяр".До того ж постачання російського угруповання наказали здійснювати запасними маршрутами, а також "можливими об'їзними шляхами та обхідними маршрутами". Використання траси "Новоросія" та "Таврида" для цього заборонене."Але поточна дієта першого сухопутного коридору, як артерії життя для окупаційного угруповання є чутливою та дієвою. А далі буде далі. Усі стежки ваші, хробаччо, у нас як на долоні. Спробуйте манівцями, як наказано. Сибір ваш тил. Поки", — додав Бровді.Нагадаємо, раніше перший окремий центр Сил безпілотних систем (14 полк) взяв під вогневий контроль Донецький аеропорт. Це перша в сучасній історії операція такого типу. Українські оператори ударних дронів нищать пускові установки, транспортні машини та ліквідують розрахунки безпосередньо на злітній смузі.Крім того, 31 травня стало відомо, що Третій армійський корпус ЗСУ взяв під дроновий контроль логістичні маршрути окупантів на Луганщині та Східній Слобожанщині..

Підрозділи Сил оборони України уразили низку об'єктів російських окупаційних військ 8 червня та в ніч на 9 червня 2026 року. Ворог зазнав суттєвих втрат.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. Внаслідок влучниху ударів у Бєлгородській області Росії уражено склад боєприпасів в районі Прохоровки.До того ж уражено пункти управління противника в районах Микільського та Шевченка Першого на території Донецької області, а також Наумовки Бєлгородської області та Іскри Курської області Російської Федерації.Також завдано ударів по:пунктах управління безпілотними літальними апаратами окупантів в районах Шевченка Першого Донецької області, Залізничного Запорізької області та Олешок на Херсонщині;логістичному хабу ворога та складах матеріально-технічних засобів в районах Михайлівки на Луганщині та Гюнівки Запорізької області;зосередженнях особового складу противника в районах Курахового, Калинового, Шевченка та Ступочок Донецької області, Новогригорівки на Запоріжжі, а також Іскри Курської області РФ."В процесі уточнення підтверджено знищення 5 червня 2026 року восьми та пошкодження дев'яти резервуарів зберігання пального у районі порту "Маріуполь" на території Донецької області. Сили оборони України продовжать системно знижувати спроможності російського агресора щодо ведення війни проти України", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 7 червня підрозділи Middle-strike Сил спеціальних операцій уразили нафтобазу "Семиколодезянська" та нафтовий термінал в окупованому Криму. До того ж українські військові взяли під повітряний контроль частину сухопутного шляху військ країни-агресорки до тимчасово окупованого Криму..

У підмосковній Балашисі стався вибух автомобіля, внаслідок якого загинув водій. За попередніми даними, він міг бути військовослужбовцем. Інцидент стався вранці 9 червня на вулиці Колдунова в мікрорайоні Авіаторів.За інформацією росЗМІ, вибух пролунав майже одразу після того, як автомобіль почав рух. Водія витягли з машини живим, однак він згодом помер від тяжких травм.Факт вибуху підтвердив Слідчий комітет РФ, де вже відкрили кримінальне провадження. Причини інциденту та особу загиблого офіційно не розкривають.Відомо, що мікрорайон Авіаторів у Балашисі будувався як житловий квартал для військових та їхніх родин, зокрема ветеранів і військових пенсіонерів.Також у місцевих медіа нагадують, що у цьому ж районі раніше вже фіксували інші вибухи, зокрема інцидент 2025 року, внаслідок якого загинув російський генерал Ярослав Москалик. Наразі слідство розглядає різні версії події.Нагадаємо, торік у Підмосков'ї 24 вересня знайшли тіло ексголови Комітету з розвитку транспортної інфраструктури Санкт-Петербурга Олександра Федотова..

Українська правозахисна організація Truth Hounds представила новий звіт, в якому зафіксовано десятки епізодів катувань, сексуального насильства, насильницьких зникнень та незаконного позбавлення волі в приміщенні колишнього артцентру "Ізоляція" в окупованому Донецьку.За даними дослідження, після захоплення у 2014 році об’єкт було перетворено на місце утримання та катувань людей.Правозахисники зібрали свідчення 30 постраждалих, які проходили через "Ізоляцію" впродовж останніх 12 років. У матеріалах описуються систематичні побиття металевими трубами, лопатами та кийками, застосування електричного струму, а також випадки сексуального насильства щодо чоловіків, жінок і неповнолітніх. Окремі свідки також заявляли про смертельні побиття інших ув’язнених.Один із потерпілих розповів про регулярні тортури в підвалі, де його прив’язували до столу та били струмом і кийками, після чого він тривалий час не міг пересуватися.У звіті зазначається, що ймовірні злочини мали системний характер і могли здійснюватися в межах організованої структури управління. Спочатку контроль над об’єктом, за даними правозахисників, здійснювали формування "ДНР", згодом — так зване "Міністерство державної безпеки ДНР", а з 2022 року — російська ФСБ.Що відомо про "Ізоляцію" заразДослідники також припускають, що комплекс може функціонувати й нині. На це, за їхніми словами, вказують супутникові знімки 2025 року та свідчення нещодавно звільнених людей, які говорять про ознаки активності на території.Truth Hounds закликає міжнародні організації, зокрема ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста, домагатися доступу до об’єкта та перевірки умов утримання людей.Крім того, правозахисники зазначають, що зібрані матеріали стали частиною доказової бази у французькому розслідуванні щодо громадянина України та проросійського учасника збройного конфлікту, якого підозрюють у воєнних злочинах в "Ізоляції". Йому інкримінують участь у катуваннях та жорстокому поводженні з ув’язненими. Водночас у справі діє презумпція невинуватості, остаточного вироку ще немає.Додамо, під час тимчасової окупації села Богданівка Київської області загарбники застосовували жорстокі дії до мирних жителів і незаконно позбавляли їх свободи. Правоохоронці встановили особи ще двох окупантів, які кинули до підвалу трьох місцевих мешканців, серед них був працівник поліції охорони..

Проєвропейська партія прем’єр-міністра Ніколи Пашиняна "Громадянський договір" здобула більшість у парламенті країни, проте матиме потужну проросійську опозицію. Яке майбутнє чекає на геополітично важливу державу Південного Кавказу?Від зради до перемоги. Як Пашинян зумів дати вірменам надію"Зараз я хочу підтвердити, що Республіка Вірменія повністю визнає територіальну цілісність Азербайджану, і ми очікуємо, що Азербайджан зробить те саме, визнавши всю територію колишньої Вірменської РСР Республікою Вірменія", — заявив Нікол Пашинян 18 квітня 2023 року.Цю його заяву багато вірмен сприйняли як державну зраду, адже Єреван відмовився від будь-яких претензій на територію Нагірного Карабаху, за яку десятиліттями точився вірменсько-азербайджанський конфлікт.Заяві Пашиняна передувала чергова ескалація між Вірменією та Азербайджаном, яка розпочалася 12 травня 2021 року і тривала понад два роки. Вірмени зазнали поразки, а їхні давні союзники у Москві просто умили руки. 28 вересня 2023-го керівництво Нагірного Карабаху оголосило про припинення існування невизнаної республіки, вірменське населення якої змушене було шукати притулку у Вірменії. Рейтинг Пашиняна та його політичної сили полетів донизу і, здавалося, прем’єр-міністр не втримається при владі, але вийшло зовсім навпаки.Протягом 2023-25 років між Єреваном і Баку тривали переговори за посередництва третіх країн, суттєву роль, зокрема, відіграла Туреччина. Підсумком стала мирна угода, текст якої сторони узгодили 13 березня 2025 року, а підписали у Білому домі в присутності Дональда Трампа 8 серпня того ж року. Американці долучилися до врегулювання конфлікту своєрідно, — вони запропонували розбудувати транспортний коридор із Азербайджану через Вірменію в азербайджанський ексклав Нахічевань вздовж вірменсько-іранського кордону.Завдяки коридору Баку отримає зв’язок із Туреччиною, а Вірменія — значні прибутки від експлуатації шляхопроводу. Його назвали пафосно "Маршрут Трампа заради міжнародного миру та добробуту" (TRIPP). Вигода США від цього більш ніж очевидна.По-перше, вони інвестуватимуть у будівництво маршруту, а після його побудови зароблятимуть на інфраструктурі.По-друге, зайшовши до Вірменії, американці фактично отримали контроль на кордоні Ірану з Південним Кавказом.По-третє, Трамп тоді ще мріяв про Нобелівську премію миру, тож від укладання угоди у Білому домі отримало чимало позитивного піару.26 травня цього року до Вірменії приїздив глава американського Держдепу Марко Рубіо, який підписав з вірменською владою Хартію про всеосяжне стратегічне партнерство та рамкову угоду по реалізації "маршруту Трампа". Візит Рубіо до Єревана за два тижні до парламентських виборів можна назвати агітаційним, але суть події значно глибша, — протягом десятиліть Вірменія лишалася такою собі "чорною дірою": з країни, яка нікуди не рухалася, вона стає вкрай цікавою для західного бізнесу, що у перспективі позитивно вплине на добробут населення. Але ці перспективи можливі лише за правильного геополітичного вектора вірменської влади — в разі остаточного вибору на користь Європи.Євросоюз не відстає від США. На початку травня відбувся перший в історії саміт "ЄС — Вірменія"."Вірменія є ключовим стовпом у наших відносинах з Південним Кавказом, а також у з'єднанні Європи через Південний Кавказ з Каспійським морем, Центральною Азією. Це історія наших регіонів, і це також буде майбутнім наших регіонів. І саме тому Європейська комісія зосередиться на тому, як ми можемо будувати в нашому стратегічному партнерстві наше спільне майбутнє в мирі та заради процвітання вірменського народу та Європи", — цитує "Укрінформ" голову Євроради Антоніу Кошту.Паралельно в Єревані також відбувся 8-й саміт Європейської політичної спільноти. Яскравою ілюстрацією цієї події була заява президента Франції Еммануеля Макрона:"Будьмо відвертими: вісім років тому сюди ніхто б не приїхав. Вісім років тому ця країна за столом переговорів розглядалася як де-факто сателіт Росії".Тобто Пашинян, якого багато вірменів кляли за поступки Азербайджану, запропонував громадянам альтернативу нескінченній війні — європейську інтеграцію та широке залучення західних інвестицій в економіку. І це дало результат на виборах, — уперше за багато років явка становила майже 59%. Це ознака того, що у вірмен з’явилася надія на успіх своєї країни.Що показали вірменські вибори та чи може Москва відіграти все назадПрезидент України Володимир Зеленський привітав Пашиняна з перемогою:"Це перемога суверенітету Вірменії, вашої незалежності й права жити так, як ви самі визначите. Бажаємо вам успіху".Для України перемога у Вірменії проєвропейської партії важлива одразу з кількох позицій.По-перше, успіх Пашиняна — черговий ляпас путінській Росії. За час повномасштабного вторгнення в Україну Кремль розгубив величезну частку свого політичного впливу у світі. Путін втратив Сирію після відсторонення від влади диктатора Башара Асада, втратив союзника Ніколаса Мадуро у Венесуелі, двічі поспіль проросійські сили програли вибори у Молдові, спочатку президентські, на яких удруге обралася проєвропейська президентка Майя Санду, а торік ще й парламентські. Список продовжила феєрична поразка Віктора Орбана у квітні цього року на виборах в Угорщині, після чого помітно притих словацький прем’єр Роберт Фіцо.Токсичними відносини з Москвою стали і для президента Азербайджану Ільхама Алієва, який різко відійшов від лояльності до Росії після збиття росіянами літака азербайджанських авіаліній у грудні 2024 року та подальшої брехні, що це зробили не вони. Тренд на "втечу від Кремля" продовжили вірмени. Далі — буде, адже світ побачив, що Москва нездатна утримувати своїх союзників, у неї немає для них нічого, окрім погроз. Путін погрожував вірменам "долею України", відкликав свого посла з Єревана та вдався до економічного тиску. І — програв.По-друге, вірменська делегація в ООН на догоду Росії кілька разів утримувалася або голосувала проти резолюцій на підтримку територіальної цілісності України, через що відносини Києва та Єревана залишалися натягнутими, перемога проєвропейських сил у Вірменії сприятиме зближенню країн. Крім того, протягом війни вистачало повідомлень про те, що Вірменія сприяє Росії в обході санкцій. Це ганебне явище має припинитися.Чи може Москва нашкодити "неслухняним" вірменам? Хоча "Громадянський договір" і матиме більшість, дві партії — "Сильна Вірменія" олігарха Самвела Карапетяна та блок "Вірменія" експрезидента Роберта Кочаряна — отримали чисельну опозицію. Обидві політсили — проросійські, особливо "Сильна Вірменія", для успіху якої Росія навіть організовувала масове повернення вірменських гастарбайтерів задля голосування. Пашинян отримав карт-бланш на витіснення орієнтованих на Москву політичних союзів, а після погроз із Росі таке витіснення стане для нього ще й життєвою необхідністю. Або він їх, або вони його, оговтавшись від поразки та заручившись російськими грошима.Крім того, Євросоюз не повинен збавляти темпи інтеграції Вірменії, що дасть можливість населенню цієї країни пересвідчитися, що воно не помилилося у виборі. На своєму досвіді українці неодноразово бачили, що гальмування євроінтеграції сприяє поверненню російського "привиду", він живиться розчаруванням та зневірою. Не все у Пашиняна виходитиме, можливо, не все відповідатиме демократичним стандартам ЄС, тому важливо, щоби геополітичне стратегічне мислення у такому випадку взяло гору над тактичним. Тоді успішність Вірменії стане зразком для всіх народів Кавказу. Втрата Росією впливу на цей регіон буде не просто ляпасом для неї, а поштовхом для її розвалу..

У понеділок, 8 червня, у російському Санкт-Петербурзі пролунав вибух на заводі "Арсенал". Спалахнула масштабна пожежа.Про це повідомили російські пабліки. За даними Telegram-каналів, на заводі, ймовірно, горить ангар із хімічними реагентами.Попередньо, вибух прогримів поблизу одного з пасажирських терміналів Санкт-Петербурга — Фінляндського вокзалу. Вибуховою хвилею пробило цегляний паркан, який огороджував залізничні колії від території підприємства.Як повідомили пабліки, пожежі присвоєно третій ранг. Вогонь охопив 400 квадратних метрів.Російський Машинобудівний завод "Арсенал" — це потужне оборонно-промислове підприємство, розташоване в місті Санкт-Петербург. На ньому виготовляють корабельні артилерійські установки, пускові установки для військових кораблів, компоненти для ракетної техніки й космічних елементів. Через свою участь у військово-промисловому комплексі Росії підприємство перебуває під повними міжнародними санкціями США, Європейського Союзу, Великої Британії та інших країн.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявляв про ураження Петербурзького нафтового термінала у Росії вночі 3 червня. Термінал розташований за понад 1000 кілометрів від кордону з Україною..

Служба безпеки України та Національна поліція затримали двох осіб, яких підозрюють у співпраці з російськими окупантами під час захоплення Херсонської та Запорізької областей у 2022 році. За даними слідства, вони брали участь у репресіях проти цивільних.Як повідомляє СБУ, одна із затриманих — мешканка тимчасово окупованої Михайлівки на Запоріжжі. Після захоплення населеного пункту вона, як встановили правоохоронці, приєдналася до місцевого підрозділу так званого "мвс рф".Її призначили на посаду "старшого інспектора у справах неповнолітніх". На цій "посаді" вона, за матеріалами справи, формувала списки дітей, які публічно підтримували український спротив або висловлювали проукраїнську позицію в соцмережах.Зібрані дані, як зазначають у СБУ, могли використовуватися для подальшого вивезення дітей до окупаційних установ."Правоохоронці затримали фігурантку на підконтрольній Україні території, куди вона прибула у сімейних справах до своїх родичів. Сподіваючись уникнути правосуддя, жінка використовувала паспорт, в якому на початку повномасштабної війни змінила своє прізвище", — зазначили у відомстві.Охоронець катівні в ХерсоніДругого фігуранта затримали у Херсоні. Ним виявився місцевий житель, який після окупації міста, за даними слідства, співпрацював із російськими військовими та охороняв незаконно створену катівню на базі захопленого слідчого ізолятора."Перебуваючи на "посаді молодшого інспектора 2-ї категорії чергової частини", він контролював периметр і тюремні блоки, де утримували українських патріотів. У камерах людей піддавали регулярним тортурам: били палицями, катували струмом, а також на тривалий час залишали без їжі та води. У такий спосіб ворог намагався схилити потерпілих до співпраці", — додали правоохоронці.Після деокупації Херсона чоловік, як зазначається, переховувався за місцем проживання та уникав контактів із людьми.Підозри та можливе покаранняОбом затриманим повідомлено про підозру за колабораційну діяльність. Їм загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Комплексні заходи проводили співробітники СБУ у Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях спільно з Нацполіцією під процесуальним керівництвом обласних прокуратур.Додамо, раніше Служба безпеки України та ДБР затримали ще одного підозрюваного у співпраці з російськими окупаційними військами під час захоплення Херсона. Ним виявився колишній працівник воєнізованої охорони регіональної філії "Укрзалізниці"..

У травні Сили оборони України звільнили майже на 100 км² більше території, ніж втратили. Від початку року загалом звільнено понад 600 км² української території.За словами Сирського, українські військові зберігають ініціативу на окремих ділянках фронту. У травні співвідношення звільнених і втрачених територій становило приблизно плюс 100 км² на користь України.Ураження техніки та втрати противникаСирський повідомив, що впродовж місяця підрозділи Сил оборони завдали тисячі ударів по військових об’єктах російської армії. За його даними, підрозділи безпілотних систем уразили понад 88 тисяч цілей та знешкодили більш як 30,5 тисячі російських військових.Також засобами Deep Strike було уражено 111 об’єктів військово-промислового комплексу, енергетики та паливної інфраструктури Росії. Орієнтовні економічні втрати противника, за його словами, перевищили 1,058 млрд доларів.Робота ППО та ВМСОкремо головнокомандувач відзначив роботу протиповітряної оборони. У травні, за його словами, було знищено понад 59 тис. повітряних цілей та відбито 25 масованих ракетно-авіаційних атак.Військово-Морські сили України за місяць провели близько 1500 заходів для забезпечення безпеки цивільного судноплавства. Це дозволило забезпечити прохід 633 суден до портів Великої Одеси та на річку Дунай.Ситуація на фронтіСирський наголосив, що ситуація на фронті залишається складною та динамічною. Російські війська продовжують спроби просування на сході та півдні України, а кількість бойових зіткнень зросла."Противник не припиняє спроб просування на сході та півдні України, а кількість бойових зіткнень суттєво зросла. Найбільш інтенсивні бої тривають на Покровському, Олександрівському та Гуляйпільському напрямках", — підсумував головнокомандувач.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та Президент України Володимир Зеленський провели зустріч у Лондоні та оприлюднили спільну заяву щодо умов завершення війни Росії проти України. Документ містить ключові політичні та безпекові вимоги сторін..

Більшість українців готові підтримати припинення вогню у війні з Росією за умови надання гарантій безпеки та присутності європейських військ поблизу лінії фронту.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного з 7 травня до 3 червня 2026 року.Підтримка залежить від гарантій безпекиЗгідно з результатами дослідження, 61% опитаних українців готові погодитися на припинення вогню по нинішній лінії фронту за умови, що поблизу бойових дій будуть розміщені війська країн Європи, які зможуть реагувати у разі повторного вторгнення.Проти такого сценарію виступили 33% респондентів, ще 6% не визначилися. Соціологи зазначають, що в опитуванні респондентам пропонували різні сценарії можливого перемир’я, які передбачали фіксацію лінії фронту без офіційного визнання окупованих територій Росією.Різні моделі гарантій безпекиІнший сценарій, коли європейські війська розміщуються далеко від лінії фронту та не беруть участі у можливих бойових діях, отримав значно меншу підтримку. У такому випадку 42% респондентів підтримали б припинення вогню, тоді як 49% виступили проти.Якщо ж Україна не отримує гарантій безпеки та суттєвої військової та фінансової підтримки, 61% опитаних категорично відкидають ідею припинення вогню за нинішньою лінією фронту. Підтримати такий варіант готові 32%.Натомість найбільш позитивно оцінюється сценарій, за якого Україна отримує значні обсяги фінансової та військової допомоги. У такому разі 53% респондентів підтримали б припинення вогню, тоді як 37% виступили б проти.Висновки соціологівВиконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що українці загалом готові до переговорів і складних компромісів, однак відкидають варіанти, які можуть мати вигляд капітуляції або відсутності гарантій безпеки:"Проте українці категорично відкидають капітуляцію та мир "на будь-яких умовах". Тиснути потрібно не на Україну, а на Росію. Боротьба продовжується й українці рішуче налаштовані на успіх".Дослідження проводилося методом телефонних інтерв’ю серед 2007 респондентів віком від 18 років на підконтрольній уряду території України. Статистична похибка вибірки становить до 2,8%, а для окремих сценаріїв — до 5,8%.Додамо, за результатами квітневого дослідження КМІС, більшість українців виступають проти ідеї виведення Збройних сил України з Донецької області в обмін на міжнародні гарантії безпеки.Читайте також: Скільки відсотків українців підтримують вступ до НАТО: дані опитування.