# Росія

Влада Росії має намір пом’якшити обмеження на працевлаштування неповнолітніх на підприємствах, які раніше вважалися небезпечними. Як повідомляє ТАСС, нові правила можуть запровадити вже влітку 2026 року.Депутат Держдуми Ярослав Нілов пояснив, що роботодавці скаржаться на правову прогалину. Молоді спеціалісти можуть проходити практику на підприємствах зі шкідливими та небезпечними умовами, але потім не мають права працювати там постійно."Хочу наголосити, йдеться не про шкідливі умови праці. Йдеться про ті умови праці, які були небезпечними 20 років тому, але ситуація змінилася: сьогодні там перебувати більш безпечно, ніж на вулиці", — зазначив Нілов.Медіа пов’язують ініціативу з нестачею кадрів у країні. За даними Служби зовнішньої розвідки України, кадрова криза в Росії охопила силові структури, комунальні служби та цивільну економіку."На Далекому Сході бракує навіть двірників. Роботодавці змушені пропонувати суттєво вищі зарплати та додаткові бонуси, аби привабити працівників. Офіційний рівень безробіття в Росії становить лише 2,2%, тоді як відкритих вакансій — близько 1,7 мільйона. Уряд визнає, що до 2030 року економіці потрібно буде додатково залучити до 12 мільйонів працівників", — зазначили у СЗР.Нагадаємо, вчителька української мови та літератури на Кіровоградщині опинилася в центрі скандалу через коментар у соцмережах щодо теракту у Львові, внаслідок якого загинула поліціянтка Вікторія Шпилька..

Вночі 26 лютого російські окупанти масовано атакували Україну безпілотниками та різними типами ракет. Під прицілом окупантів був енергетичний сектор.Про це повідомили Повітряні сили Збройних сил України. За даними військових, цієї ночі противник атакував:двома протикорабельними ракетами "Циркон" із ТОТ АР Крим;11 балістичними ракетами "Іскандер-М"/С-400 із Брянської, Ростовської областей РФ;24 крилатими ракетами Х-101 (район пуску - Вологодська обл., РФ);двома керованими авіаційними ракетами Х-69;420 ударними БпЛА типу Shahed, "Гербера", "Італмас" та безпілотниками інших типів із напрямків: Міллерово, Курськ, Брянськ, Орел, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Гвардійське – ТОТ АР Крим.Водночас протиповітряна оборона знищила:дві протикорабельні ракети "Циркон",чотири балістичні ракети "Іскандер-М"/С-400;24 крилаті ракети Х-101;дві керовані авіаційні ракети Х-69;374 ворожих БпЛА типу Shahed, "Гербера", "Італмас" та дронів інших типів."Зафіксовано влучання п'ять балістичних ракет та 46 ударних БпЛА на 32 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 15 локаціях. Інформація щодо кількох ворожих ракет уточнюється", — йдеться у повідомленні.Реакція президентПрезидент Володимир Зеленський сьогодні вночі Росія знову воювала проти критичної інфраструктури та звичайних житлових будинків. Є руйнування у восьми областях. Водночас відомо про десятки поранених людей, серед них є діти. Очільник держави додав, що окупанти били також по газовій інфраструктурі на Полтавщині, по електропідстанціях на Київщині та Дніпровщині. Рятувальники працювали на Чернігівщині, Запоріжжі, Харківщині, Кіровоградщині, Вінниччині, Київщині та в столиці. "Більшість випущених ракет сьогодні вдалося збити завдяки тому, що партнери оперативно надіслали частину ракет до ППО, про які було домовлено під час останнього "Рамштайну". Але, на жаль, були також влучання. І це означає, що потрібно працювати далі ще більш активно. Холод не відступив до кінця, і ракети до ППО потрібні на кожен день, поки Росія намагається розбити нашу енергетику. Дякую всім, хто це розуміє та допомагає", — додав гарант.Нагадаємо, вночі 26 лютого російські окупанти завдали масованих ударів по Запорізькій, Харківській та Дніпропетровській областях. Зафіксовано значні руйнування та постраждали багато людей.Також 24 лютого російські війська здійснили чергову атаку на об’єкти групи "Нафтогаз" у Харківській області, спричинивши руйнування.  Загалом, лише з початку 2026 року російські війська здійснили вже 26 атак на об’єкти групи "Нафтогаз".Крім того, вночі 24 лютого російські окупанти масовано атакували Запоріжжя безпілотниками. У місті зафіксовані значні пошкодження..

Державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо заявив, що адміністрація президента США Дональда Трампа "продовжує посилювати тиск на Москву" і саме завдяки Вашингтону було досягнуто прогресу у питанні закінчення війни в Україні.Таку заяву посадовець зробив у коментарі журналістам, відповідаючи на питання чи настане "момент, коли адміністрація змінить курс і посилить тиск на Москву". Передає "Радіо Свобода"."Адміністрація продовжує продавати зброю Україні. Ми не продаємо зброю Росії і не запроваджуємо санкції проти України. Президент цінує той факт, що він єдиний світовий лідер, який має хоч якийсь шанс у світі зібрати ці дві сторони за столом переговорів. Ми єдина країна або єдина організація на планеті, яка змогла досягти того, щоб російські та українські перемовники сиділи за столом і розмовляли один із одним", — наголосив Рубіо.За його словами, на сьогодні "війна в Україні не має військового вирішення". Відтак, вона має закінчуватися лише за столом переговорів."Ця війна буде врегульована шляхом переговорів, і зараз ми єдина країна у світі, яка може бути каталізатором переговорів. Якщо ми втратимо цю роль, ніхто інший не зможе цього зробити", — сказав держсекретар США.Він додав, що Україна змогла витримати цю війну лише завдяки тому, що США "постачали та продавали Україні зброю, а також надавали їм розвідувальну допомогу тощо, а також ми запровадили санкції проти Росії"."У нас є багато людей, які вклали в це (процес переговорів між Україною та РФ, — ред.) багато енергії, і я думаю, що ми досягли прогресу у звуженні кола питань, але я думаю, що деякі питання все ще залишаються дуже, дуже складними, на жаль", — додав Рубіо.Нагадаємо, 25 лютого Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Дональдом Трампом. Вони домовилися, що перемовини в тристоронньому форматі відбудуться орієнтовно на початку березня.Також 25 лютого стало відомо, що секретар РНБО Рустем Умєров проведе зустріч зі спеціальним посланцем президента США Стівом Віткоффом..

Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 235 бойових зіткнень. Російські загарбники зазнали значних втрат в особовому складі та техніці.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України."За минулу добу ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили чотири райони зосередження особового складу та один пункт управління БпЛА російських загарбників", — йдеться у повідомленні.Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 26.02.26 орієнтовно склали:особового складу — близько 1 263 850 (+1 360) осіб;танків — 11 704 (+3);бойових броньованих машин — 24 091 (+0);артилерійських систем — 37 614 (+25);РСЗВ — 1 659 (+4);засоби ППО — 1 305 (+0);літаків — 435 (+0);гелікоптерів — 348 (+0);БпЛА оперативно-тактичного рівня — 147 138 (+681);крилаті ракети — 4 347 (+0);кораблі / катери — 29 (+0);підводні човни — 2 (+0);автомобільна техніка та автоцистерни — 80 064 (+93);спеціальна техніка — 4 075 (+0).Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби наші захисники відбили 12 атак противника. Ворог завдав 3 авіаційних ударів, скинувши дев’ять керованих бомб, здійснив 103 обстріли позицій наших військ та населених пунктів, 10 з яких — із реактивних систем залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку противник 12 разів штурмував позиції наших підрозділів в районах Піщаного, Стариці, Рибалкиного, Вовчанська та у бік Зеленого та Лиману.На Куп’янському напрямку вчора відбулося вісім атак загарбників. Сили оборони відбили штурмові дії противника у районі Борівської Андріївки та у бік Новоплатонівки, Піщаного й Курилівки.На Лиманському напрямку ворог атакував 11 разів, намагаючись просунутися вперед у бік Новоєгорівки, Дробишевого, Лиману та в районі Мирного.На Слов’янському напрямку наші оборонці відбили дві спроби окупантів просунутися вперед, у районах Ямполя та Платонівки.На Краматорському напрямку росіяни п’ять разів намагались просунутися на позиції наших військ, у бік Рай-Олександрівки та в районах Бондарного й Міньківки.На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 18 атак в бік населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Іллінівка, Бересток, Русин Яр, Степанівка, Новопавлівка та Софіївка.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 57 наступальних дій агресора у районах населених пунктів Родинське, Котлине, Молодецьке, Удачне, Новомиколаївка, Муравка, Філія та у бік населених пунктів Білицьке, Гришине, Новопідгороднє, Новоолександрівка й Новопавлівка.На Олександрівському напрямку ворог п’ять разів атакував наші позиції, у районах населених пунктів Зелений Гай, Тернове, Вишневе та Калинівське.На Гуляйпільському напрямку противник 36 разів намагався йти вперед на позиції наших оборонців, у районах Гуляйполя, Білогір’я та у бік населених пунктів Добропілля, Залізничне, Гірке й Варварівка.На Оріхівському напрямку наші захисники відбили вісім атак, в районах населених пунктів Степногірськ, Малі Щербаки та Степове.На Придніпровському напрямку наші воїни зупинили одну атаку противника.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань агресора не виявлено.. Нагадаємо, головком Олександр Сирський заявляв, що Сили оборони України досягли значних успіхів на Олександрівському напрямку, відновивши контроль над великою територією та низкою поселень з кінця січня. Попри складну ситуацію та постійний тиск окупантів, українські десантники не лише тримають оборону, а й ефективно просуваються вперед, витісняючи ворога..

Вночі 26 лютого російські окупанти масовано атакували Україну ракетами та безпілотниками. У столиці зафіксовано пошкодження.За даними Повітряних сил Збройних сил України, спершу рашисти тероризували країну дронами. Вже близько 03:50 ворог випустив балістичні ракети. Водночас вже близько 05:30 росіяни атакували Україну ще й крилатими ракетами.Станом на 06:50 у повітряному просторі України фіксувалися декілька груп ворожих БпЛА. Дрони курсували на Київщині, на заході Кіровоградщини та на Вінниччині.Наслідки атаки на КиївЯк повідомив мер міста Віталій Кличко, після ворожих атак у столиці:у Дарницькому районі внаслідок падіння уламків вибуховою хвилею пошкоджені вікна й двері в квартирі на першому поверсі девʼятиповерхового житлового будинку. Пожежі немає. Постраждалих не виявили;у Голосіївському районі внаслідок падіння уламків сталося займання гаражів. Пожежу локалізували;у Печерському районі сталося загоряння в приватному будинку. Пожежу ліквідували.Нагадаємо, 24 лютого російські війська здійснили чергову атаку на об’єкти групи "Нафтогаз" у Харківській області, спричинивши руйнування.  Загалом, лише з початку 2026 року російські війська здійснили вже 26 атак на об’єкти групи "Нафтогаз".Також вночі 24 лютого російські окупанти масовано атакували Запоріжжя безпілотниками. У місті зафіксовані значні пошкодження..

У 2025 році в Росії пробурили близько 29,1 тисячі кілометрів експлуатаційних свердловин — це на 3,4% менше, ніж роком раніше. Після сильного старту на початку року темпи почали спадати вже з червня, а в грудні обсяги буріння просіли приблизно на 16% у порівнянні з груднем 2024-го.Як повідомляє агентство Bloomberg, сповільнення пов’язують із тиском на російські компанії: на світовому ринку подешевшала нафта, зросли знижки на російську сировину через посилення західних санкцій, а зміцнення рубля зробило експорт менш прибутковим. Водночас ОПЕК та її союзники переглядають виробничі можливості країн-учасниць на роки вперед, щоб узгодити квоти на видобуток із реальними обсягами, які ті здатні забезпечити.Медійники додають, що видобуток у Росії, яка разом із Саудівською Аравією є одним із фактичних лідерів ОПЕК+, падає вже два місяці поспіль через обмеження експорту. Скорочення обсягів буріння може посилити цей тиск у той час як альянс обмірковує наступні кроки в політиці постачання. "Російський видобуток досить схожий на американську сланцеву галузь: зростання та падіння обсягів видобутку виглядають як відлуння обсягів буріння кілька місяців тому", — зазначив Сергій Вакуленко, який десять років обіймав керівну посаду в російській нафтовій компанії, а нині є науковим співробітником Фонду Карнегі .Своєю чергою, міністерство енергетики Росії не надало негайної відповіді на запит Bloomberg із проханням прокоментувати ситуацію. Медійники зауважили, що зниження темпів буріння у другій половині року є "раціональною реакцією компаній на крах прибутковості". Ціна нафти марки Urals у грудні впала до 39,18 долара за барель для цілей оподаткування — на 42% нижче, ніж у січні. Після того як США внесли до "чорного списку" провідні компанії "Роснефть" та "Лукойл", дисконт Urals до еталонної марки Brent у грудні розширився приблизно до 27 доларів за барель у пункті експорту — це більш ніж удвічі перевищує показник на початку 2025 року, оскільки покупці вимагали більших фінансових стимулів для продовження закупівель. Водночас рубль зміцнився майже на чверть щодо долара США, адже основна ставка російського центробанку залишалася на рівні, близькому до рекордного."Усі ці фактори знижують чисту приведену вартість перспективної свердловини в рублях, що змушує компанії бурити менше", — пояснив Вакуленко.Медійники пояснюють, що зазвичай від буріння свердловини до початку видобутку нафти минає кілька місяців, тому наслідки нещодавнього сповільнення ще не проявилися повною мірою. Аналітики стверджують, що падіння видобутку сирої нафти у РФ у грудні та січні було спричинене переважно американськими санкціями та тиском президента США Дональда Трампа на Індію з вимогою припинити закупівлі російської нафти в межах кампанії з припинення війни в Україні."Оскільки пошук покупців для Urals займає більше часу, обсяги російської нафти в танкерах зросли приблизно до 140 мільйонів барелів порівняно з близько 100 мільйонами на початку жовтня. Повторні атаки України на російські нафтові родовища в Каспійському морі у грудні й січні також сприяли падінню видобутку", — зазначили у агентстві.У Bloomberg додали, що справжній ефект від скорочення буріння ще не став очевидним, адже він проявиться у показниках видобутку в другому або третьому кварталі 2026 року. Так, з огляду на природне виснаження багатьох родовищ, Росії необхідно пробурювати 26 000–29 000 кілометрів свердловин щороку, щоб підтримувати добовий видобуток нафти на рівні 9,2–9,4 мільйона барелів.У січні видобуток лише сирої нафти в Росії становив у середньому 9,246 мільйона барелів на добу, що на 328 000 барелів нижче за квоту країни на цей місяць у межах угоди ОПЕК+. Якщо видобуток продовжуватиме падати, Москва ризикує втратити частку світового ринку на користь союзників по альянсу. Деякі члени ОПЕК+ вбачають можливість відновити нарощування постачання у квітні після того, як група погодилася зберігати стабільний видобуток у першому кварталі.Нагадаємо, раніше агентство Reuters повідомляло, що постачання сирої нафти з Російської Федерації до Китаю зростають третій місяць поспіль і в лютому 2026 року мають досягти безпрецедентного рівня. Поки Індія скорочує закупівлі через тиск західних санкцій, незалежні китайські переробники масово скуповують російську сировину зі значними знижками, що радикально змінює мапу енергетичних потоків у світі..

Володимир Путін офіційно доручив відповідним службам забезпечити нібито "суверенітет" майбутніх виборів до Держдуми. Він фактично надав повноваження для зачистки політичного поля та придушення будь-якого інакодумства.Про це повідомили в Службі зовнішньої розвідки України (СЗР)."Путін 24 лютого виступив на колегії ФСБ із промовою, яка в перекладі з кремлівської мови на людську означає: силовий апарат отримав карт-бланш на придушення будь-якого інакодумства напередодні думських виборів у вересні", — йдеться в повідомленні.Українські розвідники зазначили, що формально йшлося про внутрішню безпеку, протидію тероризму та підступи українських спецслужб."Однак центральним епізодом стало те, що Путін особисто поставив ФСБ завдання забезпечити "суверенність" виборчого процесу на майбутніх виборах — евфемізм для системи, в якій результат відомий до початку голосування", — наголосили вони.Зростання "злочинів терористичної спрямованості" Путін традиційно приписав Києву та його "зарубіжним кураторам" — формулювання настільки універсальне, що під нього підпадає будь-який незручний інцидент на території Росії."На цьому фундаменті він анонсував розширення повноважень відомства та поглиблення його координації з міністерством оборони, Росгвардією і МВС — тобто злиття всіх інструментів примусу в єдиний кулак", — зробили висновок аналітики.Вони зауважили, що окремо прозвучали кіберзагрози, санкційний тиск і нецільове використання коштів держоборонзамовлення — набір, що красномовно свідчить про стан економіки країни, яка п’ятий рік фінансує власне виснаження."Наратив "фортеця в облозі", який Путін експлуатує вже два десятиліття, у цьому виступі доведений до логічного завершення: зовнішній ворог, внутрішній зрадник і вибори, які потрібно "захистити", — і насамперед від самих виборців", — підсумували в Службі зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, війна Росії в Україні дедалі більше впливає на російський народ, змушуючи адміністрацію президента Росії та керівну партію "Єдина Росія" інвестувати в стратегії пом’якшення наслідків перед виборами до Державної Думи у вересні 2026 року..

Представниця Демократичної партії в американському Сенаті Джин Шахін запропонувала новий санкційний інструмент для тиску на Росію. Однак це обурило її колегу від Республіканської партії Ліндсі Грема.Про це повідомила "Європейська правда" з посилання на заяви американських політиків.Річ у тому, що сенаторка-демократка та представниця комітету Сенату з міжнародних відносин Джин Шахін запропонувала новий законопроєкт щодо тиску на Росію.Цей документ розширить повноваження адміністрації США щодо арешту російських нафтових танкерів, які належать до "тіньового флоту". Комітет підтримав цю ініціативу 20 голосами проти двох."Звідки Росія отримує більшу частину своїх доходів? Від нафти та газу. Ми вважаємо, що це ефективніший механізм, ніж той, що пропонується в новій версії законопроєкту про санкції", — сказала сенаторка.Вона мала на увазі законодавчу ініціативу Ліндсі Грема, яка дозволить президенту США запроваджувати вторинні санкції і тарифи щодо країн, які продовжують купувати дешеву російську нафту і газ, підтримуючи таким чином воєнну машину Росії.Цей законопроєкт, попри двопартійну підтримку, вже декілька місяців перебуває в Конгресі США, очікуючи схвалення від американського президента.Грем висловив занепокоєння, що Шахін таким чином переконає демократів не підтримувати його законопроєкт про санкції."Неймовірно непокоїть те, що після всіх цих зусиль демократи можуть вирішити не підтримувати законопроєкт про санкції проти Росії, який дозволить президенту Трампу запроваджувати мита на країни, що купують дешеву російську нафту, що підтримує військову машину Путіна. Тарифні повноваження пов'язані винятково з російсько-українським конфліктом, а не зі загальними тарифними повноваженнями, та мають трирічний термін дії", — написав сенатор у соцмережах.Нагадаємо, 14 лютого Ліндсі Грем висловив переконання в тому, що президент США Дональд Трамп не збирається робити в Україні "те, що з Афганістаном". За його словами, він завершить російську війну проти України таким чином, що "не буде наступного вторгнення"..

У середу, 23 лютого, Європейська комісія ухвалила пропозицію про те, щоби Європейський Союз став членом-засновником Міжнародної комісії з розгляду претензій. Цей орган має забезпечити компенсацію жертвам агресивної війни Росії проти України.Про це повідомили на сайті Єврокомісії. Там зазначили, що пропозицію повинні ухвалити держави-члени в Раді ЄС, а Європейський парламент має її схвалити.Лише після таких процедур Євросоюз може стати одним із засновників Міжнародної комісії з розгляду претензій.Зазначається, що міжнародна комісія діятиме під егідою Ради Європи. Вона відповідатиме за розгляд, оцінку та визначення вимог щодо компенсації за втрати та шкоду, завдані Росією Україні та її народу. Вона також відповідатиме за визначення розміру компенсації, що належить до кожного випадку.Голова дипломатії ЄС Кая Каллас зазначила, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже п’ятий рік, ціна російської агресії лише зростає."Якщо ви розпочинаєте війну, то ви платите рахунки. Сотні мільярдів знадобляться для відбудови українських будинків та інфраструктури, а також для знешкодження вибухівки, розкиданої на території всієї країні. Кожен громадянин України вже може подати заяви про компенсацію за пошкодження, втрати чи травми завдяки комісії з питань претензій. А коли війна закінчиться, Росія має відшкодувати завдану нею шкоду", — наголосила вона.Комісар ЄС з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів заявив, що Євросоюз продовжить підтримувати Україну та забезпечувати справедливість для її народу."Міжнародна комісія з претензій задокументує справжню ціну російської агресії та забезпечить визначення справедливої компенсації", — зауважив він.У грудні 2025 року Європейський Союз підписав конвенцію про створення комісії з розгляду претензій разом із 35 країнами та зобов’язався виділити до одного мільйона євро на підтримку її створення в рамках Ради Європи.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи", що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Колишній спецпосланець президента Сполучених Штатів Америки Кіт Келлог різко розкритикував позицію США під час голосування за резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй на підтримку тривалого миру в Україні.У своєму дописі у соцмережі X він засудив те, що Вашингтон не підтримав документ, утримавшись від голосування."Голосування в ООН щодо міцного миру в Україні, а ми утрималися. Хто б міг подумати. Російська Федерація була проти проголошення. Хіба чотирьох років війни недостатньо? Хіба зниклих безвісти дітей, обстрілів міст та вбивств невинних людей недостатньо? Це не ділова угода — це війна", — заявив Келлог.Зауважимо, 24 лютого, у четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії, Генеральна асамблея ООН підтримала резолюцію про міцний мир в Україні. Під час голосування Сполучені Штати Америки та Китай утрималися. Загалом резолюцію підтримали 107 держав.Минулого року Генасамблея ООН теж підтримала резолюцію "Сприяння досягненню всеосяжного, справедливого та міцного миру в Україні", висунуту Україною у співавторстві з понад 50 країнами. Тоді документ отримав 93 голоси "за" та містив вимогу до Росії негайно та безумовно вивести всі свої війська з території України.Нагадаємо, за даними Bloomberg, Сполучені Штати Америки наполягають на укладенні мирної угоди між Україною та Росією до того, як президент Дональд Трамп проведе святкування 250-ї річниці незалежності США 4 липня. Президент Володимир Зеленський заявив, що підтримує будь-яку ідею якнайшвидшого завершення війни. Але це аж ніяк не означає, що український народ готовий поступатися територіями..

У ніч на 25 лютого в російському місті Дорогобуж Смоленської області пролунали вибухи. Місцеві жителі скаржаться на атаку дронів.Про це повідомили російські Telegram-канали. За даними пабліків, невідомі безпілотники атакували хімічне підприємство ПАТ "Дорогобуж".На заводі спалахнула масштабна пожежа. Попередньо, троє рятувальників загинули під час гасіння пожежі на заводі, ще чотирьох госпіталізували з травмами.У Міністерстві оборони РФ заявили, що протягом ночі над Смоленською областю нібито було збито 14 безпілотників. Проте місцева влада інформацію про влучання у завод не коментує."ПАТ Дорогобуж" — підприємство хімічної промисловості у Смоленській області. Було створене як Дорогобузький завод азотних добрив, а наразі діє як ПАТ "Дорогобуж" зі складу групи "Акрон". Спеціалізується на виробництві азотних добрив, хімічної продукції та аміачної селітри.Нагадаємо, вночі 24 лютого підрозділи Сил оборони України завдали потужних ударів по армії країни-агресорки, уразивши реактивну систему залпового вогню "Ураган", зенітно-ракетний комплекс "Бук-М1" та райони зосередження живої сили противника..

Адміністрація президента США Дональда Трампа офіційно попередила Україну щодо наслідків ударів по російській нафтовій інфраструктурі в Чорному морі. Йдеться про атаку українських безпілотників по порту Новоросійськ наприкінці минулого року, яка, за даними Вашингтона, зачепила американські економічні інтереси.Про це заявила посол України в США Ольга Стефанішина під час брифінгу, пише CNN.За її словами, українська сторона отримала демарш від Державного департаменту США.Демарш — офіційний дипломатичний захід, заява, виступ чи акція однієї держави щодо іншої, метою якого є висловлення протесту, застереження від певних дій, спонукання до позиції або демонстрація незгоди.У ньому йшлося про те, що українські атаки на Новоросійськ вплинули на американські інвестиції, пов’язані з експортом казахстанської нафти через Чорне море."Ми чули, що українські атаки на Новоросійськ вплинули на деякі американські інвестиції, які здійснюються через Казахстан. І ми чули від Державного департаменту, що нам слід утримуватися від нападів на американські інтереси", — сказала Стефанішина.Вона уточнила, що йшлося про загальну вимогу припинити удари по російській військовій чи енергетичній інфраструктурі, а саме про випадок, де були зачеплені економічні інтереси США.Як відомо, наприкінці листопада українські дрони вдарили по порту Новоросійськ, пошкодивши інфраструктуру, пов’язану з Каспійським трубопровідним консорціумом, який транспортує нафту з Казахстану до Чорного моря. Одним із ключових акціонерів консорціуму є американська компанія Chevron. Після атаки експорт казахстанської нафти суттєво скоротився.Посолка також зауважила, що у повідомленні Держдепартаменту підкреслювалося: США наразі не мають аналогічного рівня економічних інтересів в Україні, як у Казахстані.Заяви пролунали на тлі продовження активних бойових дій та відсутності прориву в мирних переговорах за посередництва США. Стефанішина наголосила, що Україна вдячна за підтримку, однак вважає її недостатньою для стримування Росії."Через відсутність санкцій, тиску, зобов’язань щодо військових систем ми робили достатньо для виживання України, але недостатньо для того, щоб Росія не еволюціонувала", — зазначила вона.Дипломатка закликала Конгрес США посилити санкції проти Москви та активізувати тиск, щоб не допустити зриву переговорів.Нагадаємо, Європейська комісія 15 квітня має представити юридичну пропозицію щодо повної та постійної заборони імпорту російської нафти. Очікується, що це відбудеться через три дні після парламентських виборів в Угорщині..

24 лютого 2022 року стало трагічною датою для всіх українців. TrueUA вирішив нагадати, скільки було спроб закінчити війну за столом переговорів і чому нинішня спроба також далека від реального миру.Від зустрічі на кордоні з Білоруссю до Стамбула. Як Росія нав’язувала свій форматЦього тижня виповнюється чотири роки не тільки з дня повномасштабного вторгнення росіян в Україну, а й із першого контакту українських та російських уповноважених осіб після початку війни. Сталося це 28 лютого на українсько-білоруському кордоні. Українську групу перемовників представляв глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, російську — помічник Путіна Володимир Мединський. Обоє досі беруть участь у переговорному процесі. Тоді росіяни викотили ультиматум, який лишався незмінним в основних положеннях протягом подальших спроб дипломатії.Наступні переговори відбувалися 3 і 7 березня. Росіяни на чолі з Мединським підвищували градус ультиматумів. На той момент в окупації перебувала північ Київщини, значна частина Чернігівщини, Харківщини, росіяни просувалися на Півдні, на Донеччині й Луганщині. Зрештою серія попередніх контактів підвела до переговорів у Стамбулі, які стартували 29 березня."Стамбульський формат" був першим, де Україна і Росія за посередництва Туреччини обмінялися позиціями. Українська делегація в Стамбулі нічого не підписувала, але Путін використав цей переговорний трек для нав’язування думки про буцімто якийсь меморандум, на який погодилася Україна. Пізніше глава МЗС РФ Сергій Лавров поширював фейк про готовність української влади підписати угоду на основі стамбульських перемовин. Це була маніпуляція з метою перекладання на Україну провини за продовження бойових дій. Такий самий фінт росіяни застосують щодо Трампа після серпневої зустрічі з Путіним на Алясці, коли казатимуть про "дух Анкориджа".Частина вимог Кремля з часів перших переговорів у Стамбулі перекочувала в усі інші спроби домовитися. Серед них так зване "усунення першопричин" війни, що передбачає відмову України від членства в НАТО, суттєве обмеження Збройних сил, визнання Криму російським, надання офіційного статусу російській мові, відмова від заборони РПЦ в Україні. До цього додавалися інші максималістські вимоги. Простіше кажучи, Москва вимагала капітуляції не лише від Києва, а й від США та інших членів НАТО, які на час березневих переговорів 2022 року здавалися розгубленими й неготовими йти на щось більше, аніж економічні санкції. Переговори у Стамбулі зупинилися після деокупації Київщини, коли світ побачив звірства росіян у Бучі, Ірпені та інших містах і селах столичного регіону. До переговорів у найбільшому місті Туреччини ще повернуться через три роки, за інших умов та за наполягання Трампа, але з незмінним порожнім результатом і таким самим порожнім очільником російської делегації Мединським. Його поява у переговорному треку стала ознакою пониження Кремлем зацікавленості у реальних підсумках дипломатії."Формула миру". Як Україна просувала свій мирний план і чому нічого не вийшлоНа саміті "Великої двадцятки" на Балі 15 листопада 2022 року президент Зеленський оприлюднив "Українську формулу миру" з 10 пунктів. Навколо цього документу протягом наступних двох років і тривала робота українських дипломатів. Водночас прямих політичних контактів між Києвом та Москвою не було. Свої послуги "голубів миру" пропонували лідери окремих держав, проте це був їхній піар, який не мав нічого спільного зі справжньою дипломатією. Можна, зокрема, пригадати човникову дипломатію африканських лідерів на чолі з президентом ПАР Сірілом Рамафосою. На першу річницю російського вторгнення в Україну свій "мирний план" із 12 пунктів оприлюднив Китай — союзник у війні проти України. За змістом це був абсолютно порожній набір декларацій, єдиний пункт, який заслуговував на увагу — перший, про повагу до суверенітету всіх країн та дотримання принципів Статуту ООН. У травні 2024 року Китай спільно з Бразилією запропонував спільний "мирний план" із шести пунктів, де про повагу до суверенітету вже не згадувалося.Справжнє нутро "миротворці" із Піднебесної проявили того ж року, коли ледь не зірвали засідання Глобального саміту миру у швейцарському Бюргенштоку, де обговорювалося українське бачення миру. Україна спільно з партнерами активно готувалася до цього заходу, запросили й китайську делегацію, проте в Пекіні відповіли відмовою, бо у Швейцарії не планувалася участь Росії та мав обговорюватися український мирний план, а не всі, яких на той час вже було шість чи сім. Гірше того, китайці відверто зривали цей захід — про що тоді заявив президент Зеленський. На офіційний Пекін орієнтується багато країн Глобального Півдня, відмова китайців їхати на важливий для України форум стала для них сигналом до саботажу.Глобальний саміт відбувся 15-16 червня 2024 року, під підсумковим комюніке спочатку підписалося 80 держав і чотири міжнародні організації, три з них підписи відкликали, натомість додалися нові, загалом документ підтримали 90 держав і шість організацій. З огляду на поведінку Китаю та гнівні заяви з Москви, результат — досить успішний.Проте він не отримав розвитку. Головна причина — передвиборча кампанія в США. Світ тоді взяв паузу в очікуванні, хто ж переможе. Тому дипломатична робота з організації другого засідання наштовхувалася на понижений інтерес до цього заходу. Тим більше Дональд Трамп під час кампанії робив гучні заяви, що завершить війну в Україні за 24 години, й в один чарівний дзвінок до Путіна багато хто хотів вірити. Інша справа, що протягом минулого року про Українську формулу миру вже не згадували. Очевидно, інтересу до неї не проявляли у Вашингтоні, проте, здається, Київ сам відмовився від цієї цікавої ініціативи, віддавши ситуацію в руки Трампа.Переговори імені Трампа. Куди вони заведутьТретій за часом переговорний трек — розтягнуті на цілий рік обіцяні 24 години. Сам Трамп каже: "Ми завершили вісім воєн, і я думаю, що дев'ята на підході. Вона виявилася найскладнішою, хоча я думав, це буде найлегша. Ніколи не знаєш, що буде просто, а що не так вже й просто".За рік, що минув, та за два місяці цього року українці та наші справжні друзі в Європі й США неодноразово переживали емоційні гойдалки через поведінку глави Білого дому. Чого тільки вартий "мирний план" із 28 пунктів, написаний у Москві й під яким підписалися американці, але потім включили задній хід.Якщо "стамбульський формат" — формула капітуляції, яку нав’язувала Росія, "Українська формула миру" та Глобальний саміт миру — наше бачення мирного процесу, то зараз не зовсім зрозуміло, який остаточний варіант обговорювався в Маямі, Абу-Дабі, в Женеві. Відомо про план із 20 пунктів, не всі подобаються українцям, але це хоча б якийсь предмет переговорів. Однак після кожної зустрічі виринають тривожні подробиці, як от просування американцями абсурдної ініціативи створення вільної економічної зони в Донецькій області. Іноді складається враження, що ці переговори потрібні лише для того, щоб утримати Трампа за столом перемовин й аби він не побіг брататися з Путіним заради 12 трильйонів доларів, якими Кремль підкупляє американську адміністрацію.Днями анонсували наступний етап переговорів, а Стів Віткофф взагалі обіцяє "хороші новини"."Ми з Джаредом (зятем Трампа Джаредом Кушнером, — ред.)  сподіваємося внести на обговорення обом сторонам кілька пропозицій, які зблизять їх протягом наступних 3 тижнів і, можливо, навіть призведуть до саміту між Зеленським і президентом Путіним", — заявив він.Про бажання зустрітися з Путіним казав і президент України. Причому не раз. З Москви відповідали — спочатку треба підготувати документи.Трамп поспішає, у нього фактично вже розпочалася передвиборча кампанія з проміжних виборів до Конгресу, від яких залежатиме його президентська посада, адже втрата республіканцями більшості хоча б в одній із палат неминуче призведе до початку процедури імпічменту. Це чудово розуміють в Москві, тому навмисно затягують час, сподіваючись, що глава Білого дому або сам зіскочить з переговорів і переключиться на внутрішню політику, або погодиться на двосторонні переговори США — Росія, або на те, що Україна, аби не лишитися без підтримки Штатів, піде на серйозні поступки.Тому щодо переговорного треку імені Трампа висновків поки немає. Він — нелогічний, непрозорий та незрозумілий переважній більшості нашого суспільства. Про що свідчать дані соцопитування Центру Разумкова: 32,7% опитаних вважає, що українська влада скоріше не успішно веде переговори зі США та РФ щодо мирної угоди, ще 17,4% обрали відповідь "не успішно". "Скоріше успішно "обрали 30,2%, успішно лише 2,9%.Чому ж переважає кількість тих, хто не бачить успіхів? Відповідь в інших цифрах цього ж опитування: українці — проти поступок Росії в ключових питаннях, а переговори саме про формат поступок. 83,9% опитаних вірять у перемогу України, майже 70% впевнені, що навіть в разі територіальних поступок країна-терористка продовжуватиме агресію..

Сполучені Штати Америки запровадили додаткові санкції проти росіян та їхніх компаній. Цього разу під обмеження потрапили особи та компанії, які пов'язані із кіберзлочинністю.Про це повідомив Мінфін США. За даними відомства, зокрема, до так званого "чорного списку" потрапив керівник компанії "Матрікс", яка спеціалізується на скуповуванні кіберуразливостей та перепродажі їх державним компаніям та організаціям.До того ж у санкційний список потрапили Олег Кучеров, Азізжон Мамашоєв, Марина Васанович. У США вважають, що вони пов’язані із Зеленюком.Крім того, Мінфін США також запровадив санкції проти компаній Advance Security Solutions і Special Technology Services LLC FZ, зареєстрованих в ОАЕ. Наголошується, що всі ці компанії працюють у сфері комп’ютерного програмування й пов'язані із вищезгаданими підсанкційними особами.Обмеження були запроваджені 24 лютого, у четверту річницю повномасштабного вторгнення РФ в Україну.Зауважимо, президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп зробив щорічне звернення до Конгресу, у якому згадав і про Україну. Він запевнив, що США "працюють дуже важко", щоб завершити війну, а також вкотре наголосив, що Росія не напала б на Україну за його президентства.Нагадаємо, 24 лютого уряд Великої Британії оголосив найбільший пакет санкцій проти Росії за чотири роки повномасштабного вторгнення в Україну. Обмеження, зокрема, торкнулися нафтової галузі країни-агресорки та її "тіньового флоту".Водночас 23 лютого Рада Європейського Союзу не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп зробив щорічне звернення до Конгресу, у якому згадав і про Україну. Він запевнив, що США "працюють дуже важко", щоб завершити війну.Також під час своєї промови американський лідер вкотре заявив, що Росія не напала б на Україну за його президентства."Ми працюємо дуже важко, щоб закінчити дев'яту війну — вбивства й різанину між Україною та Росією. 25 тисяч солдатів гине щомісяця. Вдумайтесь у це. Ця війна ніколи б не трапилася, якби я був президентом. Як президент, я буду встановлювати мир усюди, де зможу. Але я ніколи не втрачатиму шансу відповісти на загрозу США там, де ми зобов'язані це зробити. Саме тому нещодавно американські військові знищили ядерну програму Ірану під час операції Midnight Hammer", — заявив Трамп.До того ж президент США згадав у своїй промові й вбиту українську біженку Ірину Заруцьку. Зокрема, Трамп звернувся до її матері, яка перебувала в залі Конгресу."Для нас честь, що сьогодні тут з нами жінка, яка пройшла через пекло — Анна Заруцька. У 2022 вона та її красуня дочка, дуже красива молода жінка Ірина залишила розірвану війною Україну, щоб жити із родичами у місті Шарлот, у Північній Кароліні. Минулого літа 23-річна Ірина їхала додому, коли монстр, арештований і звільнений десяток разів без застави, порізав ножем її шию та тіло. Ніхто не забуде вираз обличчя Ірини, коли вона дивилася на свого нападника в останні секунди свого життя. Вона утікла від війни, щоб бути убитою злочицем. Пані Заруцька, сьогодні я обіцяю справедливість у справі вашої чудової дочки, Ірини", — сказав Трамп.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський в інтерв'ю CNN заявляв, що між Сполученими Штатами Америки та Україною все ще існують розбіжності щодо послідовності кроків на шляху до миру. Зокрема, щодо підписання так званої "мирної угоди". Зокрема, американський лідер Дональд Трамп хоче аби Київ одночасно підписав "мирну угоду" з Росією, Сполученими Штатами та європейськими країнами, яка надасть Україні гарантії безпеки..