# Росія

У понеділок, 16 березня, російські окупанти атакували Київ десятками безпілотників типу "Ланцет" з метою так званої "показухи", аби показати росіянам "дуже знакові новини".Про це повідомив радник міністра оборони Сергій (Флеш) Бескрестнов."Як і обіцяв, після вивчення історії з "Ланцетом" можу розповісти вам трохи більше. Останнім часом наша ППО працює дуже ефективно, а російським чиновникам дуже потрібно давати Путіну і жителям РФ хоч якісь знакові новини, і так народжується інформаційний проєкт "Ланцетом по Києву". Для цього вони готують цілу операцію з шахедами і "Ланцетами". Завдання — за будь-яку ціну продемонструвати жителям РФ і верхівці уламки "Ланцета" у Києві", — зазначив він.За словами Бескрестнова, останнім часом популярність "Ланцета" в РФ стихла, і виробникам була потрібна гарна історія  для нових закупівель. Саме за для цього окупанти випустили по Києву 40 таких безпілотників. Однак, вони не становили жодної загрози, адже летіли без бойової частини."Оскільки "Ланцет" — це засіб ближнього фронтового ураження на 30–80 кілометрів, вони вичікують сприятливого вітру в бік столиці, знаходять найближчу до Києва точку і звідти стартують. Шансів у базового "Ланцета" долетіти 200 кілометрів до Києва — нуль. Тому на "Ланцетах" знімають бойову частину, ставлять додатковий акумулятор замість бойової частини. Акумулятори замінюють на дорогі батареї нової технології. На такі відстані керувати "Ланцетами" по радіоканалу на висоті 1,5 кілометра можна, але ось атакувати до землі — ні. Але це й не потрібно, завдання інше. Уся ця процесія в польоті розтягнулася по висотах фактично від Чернігова до Києва. Наші відомства добре попрацювали, і до Києва з зграї якимось дивом дісталися кілька одиниць, які, звісно, ніякої шкоди не завдали, але уламок на Майдан все-таки занесли", — відзначив посадовець.Нагадаємо, 16 березня Росія здійснила атаку на столицю України. Уламки збитих безпілотників впали на Майдані. Загалом падіння уламків зафіксували у трьох районах столиці. Обійшлося без постраждалих..

Підрозділи Сил оборони України завдали потужних ударів по армії країни-агресорки, уразивши зенітно-ракетний комплекс, район зосередження БРК "Бастіон", вузол зв’язку та об’єкти військової логістики ворога.Про це повідомила пресслужба Генерального штабу Збройних сил України.Успішні операції відбулися 16 березня та у ніч на 17 березня. Так, зокрема, зафіксовано ураження:зенітного ракетного комплексу "ТОР-М2У" у районі Клінців (Брянська область, РФ);району зосередження ракетного дивізіону 15 окремої берегової ракетної бригади Чорноморського флоту РФ (має на озброєнні БРК "Бастіон") поблизу Верхньокурганного (ТОТ АР Крим);вузол зв’язку противника у районі Мангуша (ТОТ Донецької області).Із об’єктів військової логістики ворога уражено:склад пально-мастильних матеріалів у Мелітополі;складів боєприпасів у районах Степного та Терпіння (ТОТ Запорізької області);навчально-тренувальний центр БпЛА у районі Генічеської Гірки (ТОТ Херсонської області).Крім того, підрозділи Сил оборони України завдали уражень по пунктах управління БпЛА противника у районах Гуляйполя та Обратного Запорізької області, а також по району зосередження живої сили противника поблизу Часового Яру Донецької обл."Масштаби завданих збитків та втрати ворога уточнюються", — зазначили в Генштабі.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, останнім часом українські війська посилили свою ударну кампанію середньої дальності. Вони збільшили здатність протистояти російським ракетним ударам, погіршують російську протиповітряну оборону та зривають операції перед очікуваним російським наступом весни-літа 2026 року..

Уряд Молдови запровадив режим екологічної тривоги в басейні річки Дністер терміном на 15 діб через серйозне забруднення нафтопродуктами.Про це повідомляє "Радіо Свобода".Наслідком аварії стало масове відключення питної води у місті Бєльці, де без водопостачання залишилися щонайменше 50 тисяч мешканців. Причиною лиха став удар Росії по Дністровській гідроелектростанції в Чернівецькій області України в ніч проти 7 березня 2026 року, який спричинив витік технічних мастил та ракетного палива прямо у річку.Президентка Мая Санду підтвердила загрозу для національної системи безпеки та поклала відповідальність на Росію."Атака РФ на Новодністровську ГЕС в Україні призвела до розливу нафти в річку Дністер, що загрожує водопостачанню Молдови. Ми оголосили екологічну тривогу і вживаємо заходів для захисту нашого населення. Росія несе повну відповідальність".Найбільш критична ситуація наразі у Бєльцях — другому за величиною місті країни. Дністер є єдиним джерелом води для регіону, а більшість резервних артезіанських свердловин тимчасово не працюють.Фахівці намагалися локалізувати нафтову пляму за допомогою поглинальних бар’єрів та фільтрів у районі Наславчі та Сорок, проте повністю зупинити поширення токсичних речовин не вдалося. За попередніми оцінками Міністерства довкілля Молдови, обсяг витоку перевищує півтори тонни технічних мастил. На ділянці річки від Наславчі до Дубоссар запроваджено заборону на вилов риби та використання води для господарських потреб.Нагадаємо, після удару Росії по Новодністровській ГЕС Молдова 15 березня оголосила екологічну тривогу через забруднення Дністра.Додамо, вночі 14 лютого під час масованого російської атаки на Україну ворожий дрон впав на території Молдови..

Польський прем’єр-міністр Туск після скандального вето президента Навроцького на закон про кредит SAFE налякав поляків загрозою виходу їхньої країни з ЄС у разі домінування правих. Наскільки реальним є такий сценарій?"Polexit сьогодні є реальною загрозою! Обидві Конфедерації та більшість членів партії "Право і справедливість" (PiS) хочуть його. Навроцький — їхній покровитель. Росія, американська партія MAGA та європейські праві на чолі з Орбаном хочуть зруйнувати ЄС. Для Польщі це буде катастрофою. Я зроблю все можливе, щоб їх зупинити", — такий тривожний допис у мережі Х зробив глава польського уряду Дональд Туск.Про його натягнуті відносини з президентом Каролем Навроцьким відомо, та чи справді сусідня з нами держава вирішила повторити шлях Великої Британії, яка вийшла з Євросоюзу після референдуму 23 червня 2016 року? Причому вихід для неї виявився болючим.Що стало каталізатором відвертості ТускаЦя історія почалася на саміті НАТО в Гаазі. TrueUA аналізував перебіг цієї події, де лідери країн — членів Альянсу погодилися на вимогу Дональда Трампа поступово збільшувати витрати на оборону, щоб до 2035 року кожен учасник блоку досяг позначки видатків у 5% ВВП. Перед тим, як погодитися на це, європейські члени НАТО розробили механізм швидкої реалізації програм із переозброєння, його назвали Security Action for Europe (SAFE — "Безпекові дії для Європи"). Суть механізму проста: Єврокомісія на зовнішніх ринках капіталу запозичує близько 150 мільярда євро, а всі охочі держави Євросоюзу пропонують свої ініціативи та озвучують суму, необхідну їм для переозброєння. Далі кошти оформлюються як кредит під невисокий відсоток на десять років. Країни пропонують проєкти військово-технічної модернізації, реалізацією яких займаються як власні підприємства ВПК, так й інші європейські.Простіше кажучи, якщо у Польщі немає можливості виготовляти власні військові літаки, вона може кооперуватися, наприклад, із Францією. Преференції при закупівлі зброї і техніки іноземного виробництва, згідно з SAFE, надаються підприємствам країн Євросоюзу. Що цікаво, у цьому випадку навіть Угорщина Віктора Орбана була "за", вона увійшла до топ-5 учасниць програми. Польща попросила виділити їй майже 44 мільярда євро, що становить найбільшу суму з усіх країн ЄС. Бажання поляків швидко модернізувати свою армію зрозуміле з огляду на загрози з боку Росії та її союзниці Білорусі. У свою заявку поляки вписали 139 проєктів, значна їх частина — зброя польського виробництва. Єврокомісія узгодила заявку, залишалися процедурні моменти — законодавці Польщі ухвалюють закон про участь у SAFE, уряд підписує необхідні для кредиту документи і процес пішов. Але сталося не так, як гадалося. Навроцький наклав вето на ухвалений депутатами закон.Не секрет, що Трампу дуже не подобається європейська програма SAFE. Коли він протискав вимогу про 5% ВВП на оборону, очевидно мріяв про закупівлю Європою американської зброї, а не преференції для виробників в Євросоюзі. Ставлення Трампа до ЄС відоме — побільше "доїти". Зараз це йому вилазить боком, коли європейські партнери по НАТО один за одним відмовляються від участі в авантюрі Вашингтона в Ірані.Однак серед європейських політиків є друзі Трампа, серед них Навроцький. У польському уряді підозрюють, що причиною його вето став лобізм інтересів США, а не національний інтерес. Однак президент Польщі наполягає: такий значний кредит не в злотих, а в євро, та ще й під відсотки завдасть шкоди суверенітету країни. Процитуємо Навроцького:"Поляки змушені будуть повернути стільки ж, скільки становить сам кредит, а зароблять на цьому західні банки та фінансові установи. SAFE є механізмом, в якому Брюссель через так званий принцип умовності може довільно призупинити фінансування, тоді як Польща все одно буде змушена виплачувати цей борг"."Принцип умовності", якщо коротко, це інструмент політичного впливу керівництва ЄС на членів союзу, які відступають від взятих на себе зобов’язань із дотримання прав і свобод. Якщо Польща відмовляється від кредиту, то де братиме гроші на переозброєння? Глава держави запропонував, як йому здається, просте рішення — продати частину золотого запасу (він становить 550 тон) і на отримані кошти модернізувати армію. Тоді Варшава не залежатиме від умов, які ставить Брюссель. В уряді ж це вважають шкідливим кроком.По-перше, розпродувати золотий запас, який створювався поколіннями, неправильно.По-друге, гроші за продане золото надійдуть не так швидко, як кредит, а виконати обіцянку про 5% ВВП потрібно вже до 2035 року.По-третє, закупляти зброю і техніку необхідно у кооперації з іншими партнерами по НАТО, оскільки все це включене до загальної безпекової сфери.Туск збирав позачергове засідання уряду, під час якого висловив все, що наболіло, але замість масштабної реалізації проектів в оборонній сфері Варшава поки може почати тільки незначну частину власним коштом. В уряді вважають, що вето Навроцького, яке загальмувало процес, на руку Москві. Власне, згадана на початку заява Туска є продовженням його емоційної реакції на вчинок президента Навроцького.То чи можливий Polexit?У жовтні наступного року поляки обиратимуть 560 членів національних зборів та 100 членів Сенату. Передвиборча кампанія фактично вже стартувала, і вето Навроцького можна вважати одним із її елементів. "Громадянська коаліція" Туска ризикує втратити керівництво урядом.Останні опитування демонструють наступну картину: прем’єрська партія лідирує з показником приблизно 35%, а за нею розташувалися "Право і справедливість" (приблизно 31%), "Конфедерація Свобода і Незалежність" (десь 11%), "Нова лівиця" (7%) та "Конфедерація Корони Польської" (7%). "ПіС" та дві "Конфедерації" — праві консервативні партії, причому дві останні ще проросійські. А згідно зі свіжим опитуванням IBRiS, понад 60% поляків невдоволені прем’єром Туском.Якщо справи так ітимуть далі, то найбільш імовірною коаліцією у Сеймі після виборів 2027 року будуть "ПіС" і дві "Конфедерації". Тоді до ідеологічно правого президента додасться такий самий прем’єр, і Польща може заявити про вихід із ЄС. Поки це є лише припущенням, адже та ж Угорщина Орбана хоч і перебуває у постійному конфлікті з інституціями Євросоюзу, однак покидати його не хоче.Що це означає для УкраїниДля нас такі розклади в польському політикумі мають погані перспективи. "Право і справедливість" як найсильніша із правих партій Польщі претендуватиме на крісло прем’єра. Партія оголосила свого кандидата, це Пшемислав Чарнек, знаний українофоб та євроскептик. Він — не проросійський, але за такого прем’єра затяжний конфлікт Варшаві з Брюсселем забезпечений. І Києву з Варшавою також.Проте є кілька факторів, здатних покращити настрій і Туску, і польським прихильникам ліберальної демократії, і керівництву ЄС.Перший фактор — поразка партії "Фідес" Орбана на виборах 12 квітня. Угорщина багато років залишається зразком для європейських ультраправих. Втрата Орбаном крісла серйозно поламає плани Білого дому з розширення кола своїх агентів впливу в Європі для руйнації ЄС із середини.Другий фактор — листопадові проміжні вибори до американського Конгресу. Поки у Трампа за всіма напрямками справи — кепські. У разі провалу республіканців на виборах демократи ізолюють президента від можливості вести антиєвропейську політику, у тому числі від підтримки розкольників Євросоюзу.Третій фактор — "Конфедерація Корони Польської" Гжегожа Брауна настільки токсична для польського політикуму, що в разі отримання першого місця на виборах "Право і справедливість" відмовиться брати "Корону" в коаліцію. Таким чином у наступному Сеймі не складається більшість для ухвалення рішення про референдум щодо Polexit. І навіть якщо референдум оголосять, шанси на його провал значно вищі за шанси на успіх..

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська сторона продовжує працювати зі Сполученими Штатами Америки над питанням тристоронніх перемовин із країною-агресоркою Росією.Таку заяву він зробив під час вечірнього відеозвернення."Перемовини при цьому не відкладаємо, у дипломатії ніхто не розчарований. Це питання не емоцій, як хтось десь може сказати. Це питання того, на що готові партнери. Росія функціонує дуже просто: якщо вони бояться, вони готові тримати себе в рамках. Якщо тиск на Росію послаблюють, Росія думає, що їй щастить і що вона начебто може воювати далі", — наголосив президент.За його словами, на сьогодні тиск на агресора — це "ключ до миру, до справжньої дипломатії та до справжніх домовленостей"."Сьогодні я дав нові доручення Рустему Умєрову — він спілкується постійно з американською стороною, 24/7. Також на тижні ми будемо працювати з нашими партнерами у Європі, щоб можливостей захисту в України стало більше, більше, а в партнерів — більше готовності підтримувати нас, підтримувати Україну", — додав гарант.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв під час інтерв'ю редактору німецької версії видання Politico Гордону Репінському, що війна Росії проти України має закінчитися якомога швидше. Але багато що залежить від країни-агресорки. Також потрібна чітка та тверда позиція США, Європи й інших важливих політичних суб’єктів світу.Водночас, за даними Financial Times, американський президент Дональд Трамп втратив інтерес до перемовного процесу України та Росії через війну в Ірані. Тож мирні переговори фактично перебувають на межі провалу.16 березня Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не зобов'язаний надавати військові підтримку Києву. На думку американського лідера, його попередник Джо Байден активно підтримував Україну лише тому, що його буцімто надурили..

На сьогодні Збройні сили України поступово переносять війну на територію країни-агресорки Росії. Зокрема, днями в районі столиці РФ фіксувалося понад 250 повітряних об’єктів.Про це повідомив заступник міністра оборони Олексій Вискуб, передає "Укрінформ"."Україна поступово переносить війну на територію Росії, системно уражаючи військову інфраструктуру агресора. У відповідь Кремль, у своїй звичній манері, істерично та хаотично намагається бити по цивільних об’єктах в Україні", — зазначив Вискуб.За його словами, дедалі частіше під атаки потрапляють важливі для ворога об'єкти російської військової промисловості та хімічної індустрії, які залучені до виробництва ракет, дронів і вибухових речовин. Через такі атаки завод, де вироблялися компоненти для ракет та безпілотників, вважається таким, що не підлягає ремонту."У Росії лише два таких заводи", — уточнив посадовець.Він наголосив, що про те, що війна повертається на територію РФ свідчать заяви російської сторони. Так, лише за останні дві доби мер Москви Сергій Собянін скаржився, що в районі столиці РФ фіксувалося понад 250 повітряних об’єктів."Поки увага світу прикута до подій на Близькому Сході, майже непоміченим лишається інше: повітряні тривоги майже постійно лунають по всій території РФ, навіть Москва вже дві доби перебуває під постійною атакою українських безпілотників. Столична влада змушена це визнавати. Канал мера Москви майже кожні 10 хвилин повідомляє про "збиття" або "перехоплення" українських БпЛА... Війна, яку Росія принесла в Україну, поступово повертається додому", — зазначив Вискуб.Нагадаємо, 15 березня стало відомо, що українські військові уразили радіолокаційні станції "Противник" і "Пароль", а також пускову установку зенітно-ракетного комплексу С-400 "Тріумф" російських загарбників.14 березня українські військові уточнили результати ураження підприємства російського військово-промислового комплексу "Кремній Ел". Також уражено аеродром “Майкоп” у Республіці Адигея Росії.Також в межах зниження наступального потенціалу російського агресора 11 березня й у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника..

На референдумі, який відбувся 15 березня 2026 року, більшість громадян Казахстану підтримали проєкт нової Конституції. Згідно з попередніми даними Центральної виборчої комісії, "за" проголосували 7,9 мільйона виборців, або 87,15% тих, хто взяв участь у голосуванні, тоді як понад 898 тисяч осіб (9,8%) висловилися проти.Про це пише "Радіо Свобода".На референдумі в Казахстані, який відбувся 14 березня 2026 року, взяли участь 9,1 мільйона осіб — це 73,12% від числа виборців, що перевищує мінімальний поріг у 50% для легітимності голосування.Референдум стосувався проєкту нової Конституції, який президент Касим-Жомарт Токаєв представив 20 січня 2026 року. Основні зміни передбачають перетворення парламенту на однопалатний Курултай з 145 депутатами, розширення повноважень президента щодо призначень генерального прокурора, керівників судів та керівництва Нацбанку, введення посади віцепрезидента та можливість розпуску парламенту. Критики вбачають у цьому посилення президентської влади й послаблення ролі Курултаю.Реформа також торкнулася прав громадян і сім’ї: шлюб визначено як союз чоловіка та жінки, а державна мова доповнена нормою про офіційне використання російської поряд із казахською. День Конституції змінили з 30 серпня на 15 березня.Під час голосування фіксувалися інциденти з журналістами в Астані та Алмати, які затримували на короткий час, але без подальших звинувачень.Нагадаємо, понад 60% українців готові взяти участь у референдумі щодо мирної угоди з РФ. Опитування КМІС показує, що більшість може підтримати мир навіть за наявності "територіальних компромісів"..

Опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що понад 60% українців готові взяти участь у можливому референдумі щодо мирної угоди з Росією. При цьому багато респондентів готові підтримати угоду навіть за наявності "територіальних компромісів", якщо запитання буде сформульоване таким чином, що підкреслює переваги миру та безпеки, а складні поступки не виділяються окремо.Про це свідчать результати опитування КМІС за 1-8 березня.Експериментальне формулювання запитання, яку КМІС використовував для перевірки реакції населення, звучала так: "Чи підтримуєте Ви встановлення миру шляхом схвалення угоди з США і Європою, яка передбачає: членство України в ЄС у 2027 році, територіальні компроміси, надійні гарантії безпеки та план економічної відбудови?" У цьому випадку 61% респондентів сказали б "так", 10% — "ні", решта не визначилися або не брали б участь у голосуванні. Якщо рахувати лише тих, хто дійсно прийде на референдум, підтримка зростає до 86%, проти — 14%.Важливий момент: КМІС підкреслює, що результати сильно залежать від формулювання запитання. Багато українців, які в принципі проти поступок по Донбасу, можуть підтримати мирну угоду, якщо складні моменти "запаковують" у позитивні формулювання. Наприклад, навіть серед тих, хто категорично проти обміну Донбасу на гарантії безпеки, 54% готові проголосувати "так", і лише 14% — проти.Водночас соціологи зазначають високі ризики маніпуляцій та необхідність забезпечення легітимності референдуму. Закон України вимагає мінімум 50% плюс одна явки для визнання результатів легітимними. Навіть якщо ця норма буде формально виконана, низька явка (наприклад, 52%) може поставити під сумнів сприйняття результатів населенням та міжнародними партнерами.Опитування проводилося на підконтрольних уряду територіях України, методом телефонних інтерв’ю за випадковою вибіркою мобільних номерів. Опитано 1003 респонденти віком від 18 років. Похибка вибірки не перевищує 4,1% для показників близьких до 50%, 3,5% — для 25%, 2,5% — для 10%, 1,8% — для 5%.Загалом КМІС робить висновок, що отримані дані достатньо репрезентативні, щоб надійно оцінювати суспільні настрої щодо можливого референдуму та потенційної підтримки мирної угоди. Основна ідея дослідження — українці схильні підтримувати мир, але деталізація компромісів та формулювання питання критично впливають на результат.Нагадаємо, 70% українців не вірять в успіх нинішніх переговорів, а понад половина виступає проти виведення ЗСУ з Донбасу навіть за гарантій безпеки.Додамо, за результатами опитування КМІС 23-29 січня, 61% українців довіряють президенту Володимиру Зеленському, тоді як 33% — ні..

Молдова оголосила екологічну тривогу в басейні Дністра після російського удару по Новодністровській ГЕС в Чернівецькій області України.За повідомленнями президентки Молдови Мая Санду, внаслідок атаки на ГЕС у річку потрапила нафта, що загрожує водопостачанню країни. Молдова звинуватила Росію у відповідальності за забруднення.Тривога запроваджується на 15 днів і дозволяє:мобілізувати додаткові ресурси, у тому числі резерви держави;обмежити забір і використання води у зонах із перевищенням норм забруднення;залучати міжнародні команди для реагування, зокрема з ЄС.За словами премʼєр-міністра країни Александру Мунтяну, забруднена хвиля рухається вниз по течії, перевищуючи допустимі концентрації нафтопродуктів та ароматичних вуглеводнів у районі Наславча — Сорока. Навіть якщо в окремих точках показники тимчасово нормалізуються, надходження забруднення триває хвилями, що ускладнює прогнозування.Молдова планує встановлення додаткових дамб і перевірку водозабірних свердловин. Інформація про забруднення з’явилася після відео з маслянистими плямами на річці 10 березня. Попередньо, витік пов’язаний із ракетним паливом після російської атаки на ГЕС 7 березня.Нагадаємо, у ніч на 16 березня дрони атакували нафтобазу в Лабінську в Краснодарському краї. Це спричинило масштабну пожежу у промисловій зоні..

Внаслідок російської атаки загинула колишня начальниця відділення "Укрпошти" в Оріхові Наталія Рогозна.Про її смерть повідомили в компанії. Там зазначили, що жінка була частиною поштової команди та символом стійкості для жителів прифронтового міста.18 лютого "Укрпошта" через безпекову ситуацію була змушена закрити відділення в Оріхові Запорізької області. Наталії запропонували переїхати до іншого регіону, щоб продовжити роботу, однак вона вирішила залишитися у рідному місті.Майже рік Рогозна працювала в умовах постійних обстрілів. Спочатку відділення функціонувало без електрики, а згодом роботу перенесли у підвальні приміщення. Попри небезпеку вона щодня приходила на роботу, щоб люди могли отримувати пенсії та листи.За свою відданість справі у 2024 році Наталію Рогозну нагородили відзнакою Міністерства оборони України "За сприяння обороні".Так, 8 березня російські військові атакували жінку дроном у її власному дворі. Після удару її дістали з-під завалів зруйнованого будинку та доправили до лікарні. Лікарі чотири дні боролися за її життя, однак 12 березня Наталія Рогозна померла від отриманих поранень."Висловлюємо найщиріші співчуття рідним, близьким та всій громаді міста Оріхів. Поділяємо біль вашої втрати", — додали в компанії.Нагадаємо, на тимчасово окупованій Запорізькій області окупанти засудили 68-річну пенсіонерку за те, що вона донатила на підтримку ЗСУ.Додамо, 15 березня на Харківщині росіяни обстріляли автівку швидкої допомоги. Внаслідок ворожого удару загинули двоє медиків та ще двоє людей отримали поранення..

Спроби США виступити посередником у переговорах про завершення війни між Росією та Україною фактично зайшли в глухий кут. Як повідомляє Financial Times із посиланням на дипломатів і чиновників, президент США Дональд Трамп поступово втрачає інтерес до переговорного процесу.Про це пише "Радіо Свобода".Однією з причин називають загострення ситуації на Близькому Сході та війну США й Ізраїлю проти Ірану, що відвернула увагу Вашингтона від українського напрямку. За словами європейських дипломатів, американські посадовці минулого тижня повідомили партнерам з ЄС, що США поки не планують посилювати санкції проти російської нафтової галузі.Європейські дипломати називають відволікання уваги Вашингтона на Близький Схід "катастрофою" для України та ЄС. Водночас країни Європи отримали сигнал про затримки постачання американської зброї Києву, зокрема систем протиповітряної оборони. Глава європейської дипломатії Кая Каллас назвала ситуацію проблемною.Речник президента Росії Дмитро Пєсков визнав, що переговорний процес фактично призупинився. За його словами, у США зараз інші пріоритети. Також, за даними видання, під час спроби Франції долучити Європу до переговорів виник дипломатичний скандал. Помічник президента Росії Юрій Ушаков нібито різко відмовив представникам Парижа, які пропонували участь ЄС у переговорах.Як розповів один із європейських дипломатів, радники президента Франції Емманюеля Макрона — Емманюель Бонн і Бертран Бухвальтер — у лютому приїжджали до Москви для зустрічі з Ушаковим. За словами співрозмовників Financial Times, російський чиновник відмовив у грубій формі, використавши нецензурну лексику."Вибачте, але взагалі-то ні, йдіть на**й", — цитує Юрія Ушакова видання.У Кремлі заявили, що європейські країни нібито не допомагають мирному процесу. Дмитро Пєсков стверджує, що європейці "витрачають усі зусилля на те, щоб переконати Україну продовжувати війну", тоді як Росія, за його словами, впевнена у власній перевазі на фронті.Президент США Дональд Трамп своєю чергою заявив в інтерв’ю NBC News, що укладенню мирної угоди, на його думку, заважає позиція президента України Володимира Зеленського. Трамп також пояснив тимчасове послаблення санкцій проти російської нафти енергетичною кризою, що виникла після фактичного закриття Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів постачання нафти та газу з Близького Сходу. Через напружену ситуацію ціни на нафту Brent уже перевищили 100 доларів за барель.Нагадаємо, 28 лютого США разом з Ізраїлем розпочали військову операцію проти Ірану. Під час ударів був убитий верховний лідер країни аятола Алі Хаменеї, а також уражені військові та ядерні об’єкти. У відповідь Іран обстрілює Ізраїль та атакує американські бази й об’єкти союзників США в країнах Перської затоки.Додамо, МЗС України назвали абсурдними погрози Ірану зробити Україну "законною ціллю", адже Тегеран роками допомагав Росії зброєю та технологіями у війні проти українців..

У ніч на 16 березня безпілотники атакували промислову зону міста Лабінськ у Краснодарському краї Росії. Головною ціллю удару стала нафтобаза, де після атаки виникла пожежа.Про це повідомив оперативний штаб Краснодарського краю. За його даними, дрони вдарили по території промислового об’єкта, унаслідок чого сталося займання на нафтобазі. Місцеві жителі у соцмережах публікують відео моменту влучання безпілотника. На кадрах видно сильну пожежу та густий чорний дим, що піднімається над промисловою зоною міста.Офіційної інформації про постраждалих чи масштаби пошкоджень наразі немає. Влада регіону заявляє, що на місці працюють екстрені служби, які ліквідовують наслідки пожежі.Нагадаємо, 14 березня підрозділи Сил оборони України завдали потужних ударів по важливих об’єктах армії країни-агресорки, унаслідок чого ворог зазнав значних втрат.Додамо, 15 березня українські військові під час успішної операції уразили важливі системи ППО окупантів — дві радіолокаційні станції та пускову установку зенітно-ракетного комплексу С-400 "Тріумф"..

У розпорядженні Тегерана є ракети з дальністю польоту близько двох тисяч кілометрів, однак скільки їх та чи справді вони здатні нести бойовий заряд на таку відстань — невідомо. Проте у погрозах іранців можуть бути інші мотиви, а не ракетний удар."Дії України щодо допомоги Ізраїлю за допомогою безпілотників перетворюють всю територію України на законну та легальну ціль для Ісламської Республіки, згідно зі Статутом Організації Об’єднаних Націй", — таку заяву зробив голова комісії з національної безпеки та зовнішньої політики парламенту Ірану Ебрагім Азізі.У відповідь на погрози президент Володимир Зеленський нагадав, що іранська влада давно є союзницею Росії у війні проти нашої країни."Ми знаємо, як запускалися перші "шахеди". Російських операторів не було, були оператори країни, звідки приїхали "шахеди", тому що потрібно було навчати росіян. Вони їх навчали в реальній війні", — зазначив Зеленський.В українському МЗС погрози з Тегерана порівняли з тим, коли б серійний убивця виправдовував свої злочини, посилаючись на кримінальний кодекс."Іранський режим роками підтримує вбивства українців, безпосередньо надаючи державі-агресору дрони та технології для агресії проти України. У цьому контексті абсурдно, коли якісь представники цього режиму погрожують Україні та ще й посилаються на право на самооборону, закріплене у статті 51 Статуту ООН", — заявив речник МЗС Георгій Тихий.Схожою була реакція і більшості українців, — лякати нас ракетними ударами марна справа після того, що ми пережили і переживаємо у війні, де іранці — союзники нашого ворога. Те, що військове союзництво Тегерана з Москвою триває і нині, підтвердив глава МЗС Ірану Аббас Арагчі. Але вже не проти України, а проти США та Ізраїлю.Чи становлять небезпеку для України іранські ракети і дрони?Найбільш далекобійними іранськими ракетами є "Хорремшехр", "Саджил", "Шахаб" із її версією "Гадр", а також "Емад". Останню, четверту, версію "Хорремшехр" представили 25 травня 2023 року. За заявленими характеристиками вона може долати відстань дві тисячі кілометрів та нести боєзаряд вагою 1500 кілограмів. У Тегерані заявляли про її успішне випробування з акцентом на тому, що ракета здатна вдарити по Ізраїлю та американських військових базах на Близькому Сході.На початку лютого цього року інформаційна агенція "Фарс", близька до "Корпусу вартових ісламської революції" (КВІР), повідомила про розгортання ракет Khorramshahr на одному зі своїх підземних військових об’єктів. Де саме розташований цей об’єкт, не повідомлялося. Дуже ймовірно, що він уже знищений. Ще більшу дальність за заявленими характеристиками має "Саджил". Інші — менш як дві тисячі кілометрів, проте відстань між східними територіями Ірану та Україною, на жаль, достатня для удару ракетами цього типу. Не лише по Україні, а й по країнах НАТО у центральній Європі. Втім, між заявленою і реальною дальністю — велика різниця. Іран не міг випробувати це убивче залізяччя на повну дистанцію, але завдяки своїй пропаганді намагався переконати в правдивості заявки.Окрім балістичних ракет, у розпорядженні іранських ісламістів є дрони-камікадзе і не лише знайомі нам "шахеди". Заявлена відстань дві тисячі кілометрів також у БпЛА "Араш" і "Моджахер". Проте в разі запуску з території Ірану з високою долею ймовірності їх зіб’ють на шляху, оскільки вони пролітатимуть через кілька країн, які застосують систему ППО. Тому про небезпеку цих дронів для нас можна говорити лише теоретично.Тим більше, що Іран активно використовує безпілотники для ударів по американцях, Ізраїлю і сусідніх країнах Близького Сходу, і навряд чи ця терористична держава має у своєму розпорядженні необмежену кількість дронів-камікадзе.Не ракети, а невизначеність. Для чого Іран лякає ударами по Україні та ЄвропіОскільки ракетні або дронові удари Ірану по Україні можливі лише теоретично, погрози Азізі могли мати іншу мету. Насамперед, гібридну пропагандистську, розраховану на європейців. Ті неоднозначно відгукнулися на військову операцію американців та ізраїльтян проти Ірану, давши зрозуміти, що це — не їхня війна.Фактично лише Румунія без зайвих застережень погодилася на запит США щодо використання своїх авіабаз для підтримки операції в Ірані. Зокрема, йдеться про авіабазу "Міхай Когелнічану", розміщену неподалік узбережжя Чорного моря приблизно за 300 кілометрів від Одеси. Речник МЗС Ірану Есмаїл Багаї пригрозив відповіддю європейським країнам, якщо ті приєднаються до бойових дій, через це багато країн ЄС зайняли вичікувальну позицію, остерігаючись бути втягнутими у війну. Лякати ударами — тактика Тегерана задля сіяння страху у суспільстві і в такий спосіб тиску на політичні еліти Європи.У випадку, якщо умовний "Хорремшехр" ударить по Румунії, країни НАТО мають активувати п'яту статтю статуту Альянсу про колективний захист і долучитися до військової операції на боці США. Але це стане серйозним випробуванням для європейських політиків, адже політику Трампа щодо Європи протягом року його президентства важко назвати дружньою. А військова операція проти Ірану спричинила зростання ціни на нафту та купу пов’язаних із цим економічних проблем. Тож у Тегерані можуть припускати, що НАТО розколеться у питанні приєднання до війни в Ірані.Але до чого тут Україна? Страх навіть перед теоретичним ракетним ударом змушує європейців посилювати власну систему ППО, а отже, зменшуватиме їхнє бажання ділитися засобами протиповітряної оборони з українцями. Простіше кажучи, чим глибші розколи між партнерами, тим більшу вигоду для себе бачать Тегеран і Москва. Проте все очевиднішою стає ще одна мета іранських діячів — розширити конфлікт та затягнути. Іранці продовжують атакувати сусідів, зокрема, під удар потрапив міжнародний аеропорт Кувейту. Подібна тактика спрямована на загальну дестабілізацію у світі, страх перед довготривалою війною ще більше накручує ціни на нафту.Попри бравурні заяви Трампа про перемогу, події розвиваються за сценарієм невизначеності. Як приклад: у відповідь на заяву глави Білого дому про бажання Ірану укласти угоду, глава іранського МЗС Арагчі зазначив, що його країна "ніколи не просила про припинення вогню і навіть ніколи не просила про переговори". Хто каже правду — Трамп чи Арагчі? Оце і є елемент невизначеності.Пиха Трампа проти реалій війни в ІраніЯк відомо, Україна відправила своїх фахівців до кількох держав Близького Сходу для допомоги із захисту від іранських дронів. За словами Зеленського, Київ отримав 11 запитів від країн Перської затоки, з Європи та від США щодо підтримки у протидії "шахедам". Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук підтвердив запит і від ізраїльської влади. Азізі погрожував помстою саме за допомогу Ізраїлю, замовчуючи про інші країни, зацікавлені в українських дронах-перехоплювачах, здатних зламати плани Ірану на тривалу дестабілізацію світу.З тією швидкістю, з якою американці та їхні партнери на Близькому Сході використовують дороговартісні системи ППО проти дронів-камікадзе, у короткій перспективі вони можуть зіткнутися з дефіцитом. На це і розраховують в Ірані, щоб посилити удари, коли у супротивника будуть обмежені ресурси. І тут українська дронова ініціатива виявилася на часі.Проте є ще один важливий момент. Нині багато пишуть і говорять, що через наявність в України технологій, які довели ефективність у бойових умовах, перед нашою державою відкрилося вікно можливостей стати експортером безпеки для багатьох країн. У цьому процесі не стільки небезпечні погрози з Тегерана, скільки пиха Трампа, який вважає Близький Схід сферою виключно американських інтересів і не хоче, щоб там була ще чиясь зброя. Тому існує ризик, що американці штучно обмежуватимуть українську ініціативу. Тут можна згадати реакцію Трампа на наміри Великої Британії направити два авіаносці на Близький Схід."Нам вони більше не потрібні. Нам не потрібні люди, які приєднуються до воєн після того, як ми вже перемогли", — написав американський президент у своїй соцмережі Truth Social.За змістом нагадує іншу його заяву про "непотрібність допомоги" України у протидії іранським дронам. Залишається сподіватися, що американському президенту радники пояснять, що такі його заяви радо сприймають у Тегерані та Москві….

Вже два дні поспіль столиця Росії перебуває під масованою атакою безпілотників. Сьогодні дрони від ранку тероризують Москву.Про це повідомив мер Москви Сергій Собянін. За його словами, російська протиповітряна оборона нібито відбиває атаки БпЛА. Водночас посадовець запевнив, що у багатьох місцях зафіксовано падіння уламків. Однак постраждалих буцімто немає.Натомість, за даними Міноборони країни-агресорки у період з 14:00 до 20:00 черговими засобами ППО нібито було перехоплено та знищено 113 дронів, з них:73 БпЛА — над територією Брянської області;18 БпЛА — над територією Московського регіону, у тому числі 14 БПЛА, що летіли на Москву;сім БпЛА — над територією Калузької області;шість БпЛА — над територією Смоленської області;п'ять БпЛА — над територією Курської області;один БпЛА — над територією Бєлгородської області;один БпЛА — над територією Тверської області;один БпЛА — над територією Ярославської області;один БпЛА — над акваторією Чорного моря.Нагадаємо, 15 березня стало відомо, що українські військові уразили радіолокаційні станції "Противник" і "Пароль", а також пускову установку зенітно-ракетного комплексу С-400 "Тріумф" російських загарбників.14 березня українські військові уточнили результати ураження підприємства російського військово-промислового комплексу "Кремній Ел". Також уражено аеродром “Майкоп” у Республіці Адигея Росії.Також в межах зниження наступального потенціалу російського агресора 11 березня й у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника..

На тимчасово окупованій території Запорізької області російські загарбники засудили 68-річну українку за підтримку своєї держави.Про це повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, рашисти винесли вирок Галині Бехтер за те, що вона нібито переказувала кошти на підтримку Збройних сил України. Окупанти засудили жінку до 11 років тюрми."Коли жінку похилого віку роблять мішенню для репресивної машини, очевидно: йдеться не про "правосуддя", а про терор проти мирного населення. Так звані "суди", створені російською окупаційною владою, не мають жодної легітимності та не можуть виносити законні вироки громадянам України", — йдеться у повідомленні.Як відзначив Лубінець, наразі він направив звернення до Міжнародного комітету Червоного Хреста та направив лист до уповноваженої з прав людини в Російській Федерації щодо підтвердження місця утримання українки. Крім того, омбудсман запевнив, що вже взято в роботу питання включення жінки до переліку цивільних осіб, незаконно утримуваних державою-агресором."Звертаю увагу міжнародних партнерів на це грубе порушення Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни! Незаконно затримані українці мають повернутися додому! Усі без винятку! І ми боремося за повернення кожної і кожного", — додав Лубінець.Нагадаємо, у лютому додому повернувся захисник Назар Далецький, якого родина та вся громада понад три роки вважали загиблим. Зв'язок із воїном обірвався ще на початку осені 2022 року, і весь цей час він перебував у ворожому полоні без жодної звістки про те, що залишився живим..