# Росія

На тимчасово окупованих територіях України російські військові облаштовують полігони, будують укріплення та знищують природні екосистеми. Найбільше постраждали заповідні території півдня країни. Лише на Херсонщині екологічні збитки перевищили 1,2 трильйона гривень.Водночас окупаційна влада створює підконтрольні Москві так звані природоохоронні установи, які, за даними Головного управління розвідки, мають посилити контроль над заповідними землями та природними ресурсами.Серед територій, які постраждали від бойових дій та окупації, — "Асканія-Нова", "Меотида", Приазовський національний природний парк, Кінбурнська коса, "Святі Гори" та Кремінські ліси.Зокрема, на території Приазовського національного природного парку російські військові облаштували полігон для мінометних стрільб. У "Меотиді" через спорудження укріплень були знищені місця гніздування птахів."Застарілі танкери змішаного плавання, зокрема й ті, що входять до так званого "тіньового флоту" держави-агресора Росії, створюють величезні ризики для морських екосистем. І це лише деякі приклади скоєного окупантами екоциду — як на поневолених територіях України, так і в масштабах світового природного ландшафту", — зазначили в ГУР.Яких збитків завдала війна природі УкраїниЗа даними Державної екологічної інспекції Південного округу, лише на території Херсонської області збитки природно-заповідному фонду станом на жовтень 2026 року перевищили 1,2 трильйона гривень. Це приблизно 28 мільярдів доларів.У ГУР також звертають увагу на загрозу для морських екосистем через використання застарілих танкерів, зокрема суден так званого тіньового флоту Росії.Руйнування довкілля може мати наслідки на десятиліття"Міжнародне гуманітарне право встановлює обмеження щодо заподіяння шкоди природному середовищу під час війни. Статті 35 та 55 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій вимагають захищати природу від широкомасштабної, тривалої та серйозної шкоди. Римський статут визнає воєнним злочином напад, який свідомо спричиняє таку шкоду", — зауважили у відомстві.За оцінками розвідки, відновлення українських екосистем може потребувати десятиліть, а частина руйнувань буде незворотною. Повністю оцінити масштаби екологічної шкоди вдасться лише після деокупації територій та проведення там повноцінних експертиз."Окупація не звільняє Росію від зобов’язань за міжнародним правом. Водночас створення підконтрольних Москві установ не усуває шкоди, вже завданої українському довкіллю, і аж ніяк не гарантує захисту природних комплексів від подальшого руйнування", — підсумували у повідомленні.Нагадаємо, у Міжнародний день Чорного моря, 31 жовтня, на Одещині розпочали втілення ідеї меморіального монумента "Пантеон пам'яті дельфінів", присвяченого чорноморським китоподібним, які загинули під час війни Росії проти України..

Киргизстан звернувся до Росії з вимогою повернути свого громадянина, якого, за даними влади, обманом залучили до російської армії для участі у війні проти України.Як повідомляють росЗМІ, йдеться про 21-річного Елістана Токтогулова з Таласької області Киргизстану.Восени 2026 року чоловік знайшов у соцмережах оголошення про роботу в Росії. Невстановлена особа, яка представилася співвітчизником, запропонувала йому цивільні вакансії охоронця та водія із зарплатою 110 тисяч рублів. Це приблизно втричі більше, ніж він міг заробляти на батьківщині.Однак після приїзду до Росії Токтогулова змусили підписати контракт із Міноборони РФ. Згодом його відправили на військовий полігон у Воронезькій області для підготовки до бойових дій в Україні.Як відреагувала влада КиргизстануРідні чоловіка, з якими він зміг зв'язатися, 3 листопада вийшли на акцію протесту в місті Манас. Вони також записали відеозвернення до влади з проханням допомогти повернути родича.Після цього посольство Киргизстану в Росії надіслало ноту до російського МЗС. Дипломати закликали повернути чоловіка додому, встановити обставини його вербування та притягнути винних до відповідальності.Киргизстанська влада також попередила про ризик залучення своїх громадян, які перебувають у Росії, до російської армії.Раніше домогтися повернення своїх громадян, яких за схожих обставин завербували до збройних сил РФ, вдалося і Казахстану.Додамо, північнокорейські військові, яких Росія залучає до війни проти України, навчаються керувати безпілотниками та протидіяти системам радіоелектронної боротьби. Отриманий на війні досвід вони можуть передати армії КНДР..

Підрозділи Сил оборони України 5 та в ніч на 6 листопада уразили два склади боєприпасів противника на Запоріжжі, а також пункт управління БпЛА та склад пально-мастильних матеріалів на Донеччині.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. За даними військових, було уражено:склад боєприпасів, район Мелітополя, Запорізька область;склад боєприпасів район Хліборобного, Запорізька область;пункт управління БпЛА, район Часового Яру, Донецька область;склад ПММ, район Луганського, Донецька область."Чому це важливо: знищення складів боєприпасів зменшує вогневі можливості армії РФ і ускладнює забезпечення її підрозділів. Робота по ключових військових цілях противника триватиме до повного припинення збройної агресії Росії проти України", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, українські військові успішно застосували "далекобійні санкції" по важливому об'єкту оборонно-промислового комплексу Росії в Ростовській області. Унаслідок точного удару було уражено стратегічний комбінат, залучений до виготовлення ракет, а також дорогі системи протиповітряної оборони ворога.Також Сили оборони України знищили два російські бомбардувальники загальною вартістю близько 100 мільйонів доларів та завдали ударів по важливих об’єктах противника..

Патріарх Єрусалима Феофіл III прибув із візитом до Росії, де зустрівся з главою Кремля Володимиром Путіним. Під час переговорів він висловив захоплення російським лідером, якого назвав "захисником православної віри".Про це повідомили російські ЗМІ. За даними Кремля, під час зустрічі Путін також вручив патріарху орден Дружби за внесок у розвиток співпраці та духовних зв'язків із Росією.Феофіл III запропонував допомогти у встановленні миру між Україною та РФ, назвавши сторони конфлікту "братами, які сповідують нашу спільну віру". Саму війну він описав як "ситуацію, яка триває вздовж вашого (російського — прим. ред.) західного кордону".Нагадаємо, влітку 2026 року з'являлися повідомлення, що президент США Дональд Трамп розглядав Феофіла III як можливого посередника в мирних переговорах між Києвом і Москвою.Ізраїльські медіа писали, що кандидатуру патріарха могли підтримати обидві сторони завдяки його релігійному авторитету та попередньому досвіду дипломатичних контактів.Додамо, за словами президента України Володимира Зеленського, західні країни роками помилково вважали, що територіальні поступки Росії здатні зупинити її агресію проти України. Будь-які вимоги щодо віддачі територій наразі є неприйнятними, адже ціллю ворога з самого початку була не конкретна область, а вся Україна та її столиця..

Країна-агресорка Росія намагається використати гуманітарні кризи, які сама ж і створює в Україні, щоб вплинути на позицію адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа та домогтися поступок у майбутніх переговорах.Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW). За даними експертів, 5 листопада Білий дім повідомив, що перша леді США Меланія Трамп приймала українських і російських представників. Зустріч відбулася на знак визнання успіху нещодавнього обмеженого припинення вогню в окупованих Олешках.У заході взяли участь уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець і народний депутат Давид Арахамія. Росію представляли генеральний директор Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв та уповноважена РФ з прав людини Яна Лантратова. В ISW звернули увагу, що Лантратова перебуває під санкціями США та безпосередньо причетна до викрадення щонайменше однієї української дитини.Водночас Дмитрієв порівняв припинення вогню в Олешках із попередніми зусиллями Меланії Трамп щодо повернення українських дітей, яких Росія незаконно депортувала. За оцінкою аналітиків, російський представник наголошував на гуманітарному значенні перемир’я, водночас замовчуючи, що саме російське вторгнення та окупація призвели до гуманітарної кризи в Олешках."Коментарі Дмитрієва узгоджуються з попередніми спробами Росії використати обмежену гуманітарну співпрацю — щодо таких криз, як Олешківська криза чи повернення насильно депортованих українських дітей, за які Росія несе виключну відповідальність, — щоб змусити адміністрацію Трампа зайняти більш сприятливу позицію щодо Росії та домогтися поступок від Сполучених Штатів у майбутніх переговорах", — йдеться у повідомленні.Аналітики також наголосили, що спроби російських посадовців представити Володимира Путіна як миролюбного та готового до переговорів лідера відбуваються на тлі систематичних російських ударів по українському цивільному населенню.Нагадаємо, за даними Bloomberg, підписання мирного договору на російських умовах уже має сумнівний вигляд для Кремля. Тож там усе менше вірять у те, що американський президент зможе змусити Україну піти на поступки.Водночас генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте вважає, що у війні Росії проти України не буде переможців. Протистояння завершиться укладенням мирної угоди, яка передбачатиме певні компроміси..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп анонсував важливу мирну угоду, яка буде значущою "не тільки для України, а й для усієї Європи".Таку заяву він зробив під час спілкування із журналістами, коментуючи майбутню зустріч представників України та Росії у Білому Домі. Трамп запевнив, що США "дуже близькі до врегулювання війни між Росією та Україною". Він також зауважив, що зустрічався з посланцем очільника Кремля Путіна."Не можу сказати, про що саме ми говорили. Але можу сказати, що буде угода. Це буде велика угода, яка стосуватиметься не лише України. Вона буде дуже масштабною. Вона стосуватиметься не лише України, а, можливо, навіть усієї Європи. Це буде велика, прекрасна угода, і всі будуть задоволені", — заявив президент США.Водночас журналісти поцікавилися у Трампа, чи порушував він питання того, що війська РФ вбивають українців"у їхніх квартирах, автобусах і школах"."Я завжди порушую це питання. Але також говорю про інший бік, адже там теж убивають людей. Багато людей гине. За моїми даними, обидві сторони втрачають 25 тисяч людей на місяць. Я говорю про це з обома сторонами. Росія також втрачає цивільних. Це кровопролиття, і воно має припинитися. Думаю, ми зможемо завершити його досить скоро. Можливо, дуже скоро", — відповів він.Нагадаємо, за даними Bloomberg, підписання мирного договору на російських умовах уже має сумнівний вигляд для Кремля. Тож там усе менше вірять у те, що американський президент зможе змусити Україну піти на поступки.Водночас генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте вважає, що у війні Росії проти України не буде переможців. Протистояння завершиться укладенням мирної угоди, яка передбачатиме певні компроміси..

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте вважає, що у війні Росії проти України не буде переможців. Протистояння завершиться укладенням мирної угоди, яка передбачатиме певні компроміси.Про це повідомляє Bloomberg. Зокрема, журналісти поцікавилися у генсека, чи може хтось виграти війну, яку Росія розпочала проти України в лютому 2022 року."Я не думаю, що це дуже ймовірно. Такі війни завжди закінчуються мирною угодою, яка часто є своєрідним компромісом", — відповів він.Водночас Рютте наголосив, що навіть після завершення війни в Україні Європа повинна залишатися пильною щодо потенційної російської агресії. За його словами, наразі російська загроза не проявляється безпосередньо біля кордонів європейських країн, оскільки значна частина російських військових задіяна у війні проти України. Однак після її завершення Росія матиме велику армію, яку не можна ігнорувати.Він також заявив, що чекає на завершення війни, та висловив "величезне захоплення" президентом України Володимиром Зеленським. За словами Рютте, вони спілкуються та консультуються щотижня.Крім того, очільник НАТО зазначив, що для президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна важливо підтримувати "хороші стосунки".Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявляв, що західні країни роками помилково вважали, що територіальні поступки Росії здатні зупинити її агресію проти України. Будь-які вимоги щодо віддачі територій наразі є неприйнятними, адже ціллю ворога з самого початку була не конкретна область, а вся Україна та її столиця.Додамо, за даними Bloomberg, підписання мирного договору на російських умовах уже має сумнівний вигляд для Кремля. Тож там усе менше вірять у те, що американський президент зможе змусити Україну піти на поступки..

Два з трьох російських танкерів, які мали доправити дизельне пальне до США в межах домовленостей Дональда Трампа та Володимира Путіна, змінили маршрути. Третє судно поки продовжує рух у напрямку американських портів, однак його кінцевий пункт призначення не підтверджений.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані аналітичної компанії Kpler.Зокрема, танкер "Талісман", який перебуває під санкціями США, Великої Британії та Європейського Союзу, більше не вказує Східне узбережжя Сполучених Штатів як пункт призначення. Так само змінив маршрут Leruo, що ходить під прапором Сьєрра-Леоне. 2 листопада Leruo змінив курс і попрямував до Бразилії. "Талісман" розвернувся в Атлантичному океані та вирушив у напрямку Середземного моря. Наразі судно перебуває біля узбережжя Алжиру.Третій танкер, грецький Agioi Fanendes, поки продовжує рух у напрямку США. Водночас його навігаційний сигнал вказує, що судно очікує подальших вказівок. Компанія-власник Eastern Mediterranean Maritime раніше повідомила FT, що остаточний пункт призначення танкера ще не визначений.Аналітик Kpler Мет Сміт припустив, що й це судно може змінити маршрут через невизначеність із боку американських покупців."З огляду на очевидну нерішучість американських покупців — через регуляторні, законодавчі та санкційні питання — не буде великою несподіванкою, якщо цей танкер також змінить курс і попрямує не до США", — зазначив він.Як пише Financial Times, ситуація з постачанням пального виникла на тлі скорочення американських запасів дизеля. Вони вперше за понад 20 років опустилися нижче 100 мільйонів барелів.Додамо, віцепрезидент США Джей Ді Венс після невдалих для республіканців проміжних виборів розкритикував політику адміністрації Дональда Трампа. Водночас його заяви могли бути попередньо узгоджені із самим президентом, який позитивно відреагував на допис соратника..

Вночі 5 листопада дрони масовано атакували російську Рязань. У місті пролунала низка вибухів.Про це повідомили російські Telegram-канали. За даними очевидців, після одного із вибухів над місцевим нафтопереробним заводом АТ "Рязанська нафтопереробна компанія" помітили яскраву заграву.Попередньо, за даними пабліків, внаслідок атаки дронів на НПЗ спалахнула масштабна пожежа. Варто зауважити, що це одне з найбільших підприємств нафтопереробки у Росії.Крім того, пабліки повідомили про пожежу на території логістичного складу Wildberries. Однак наразі деталей щодо масштабу пожежі та можливих пошкоджень немає.Рязанський НПЗ посідає четверте місце в Росії за обсягами переробки нафти. Завод має потужність понад 17 мільйонів тонн на рік, а це майже 5% усіх нафтопереробних потужностей РФ. Підприємство випускає автомобільний бензин різних марок, дизельне паливо, авіаційну гас, мазут, зріджені гази, бітуми та нафтохімічну сировину.Нагадаємо, українські військові успішно застосували "далекобійні санкції" по важливому об'єкту оборонно-промислового комплексу Росії в Ростовській області. Унаслідок точного удару було уражено стратегічний комбінат, залучений до виготовлення ракет, а також дорогі системи протиповітряної оборони ворога.Також Сили оборони України знищили два російські бомбардувальники загальною вартістю близько 100 мільйонів доларів та завдали ударів по важливих об’єктах противника..

Твердження про те, що американський президент Дональд Трамп нібито ближчий до очільника Кремля Володимира Путіна, ніж до європейських партнерів, не відповідають дійсності.Таку заяву зробив посол США при НАТО Метью Вітакер під час дискусії на Берлінській безпековій конференції в середу, 4 листопада, відповідаючи на зауваження президентки конгресу, депутатки Європарламенту Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн. Його цитує "Укрінформ"."Я змушений це категорично відкинути. Можливо, саме так це сприймають на європейському континенті. Але це точно не відповідає дійсності", — акцентував Вітакер.Перед цим модераторка панелі Штрак-Ціммерманн, кажучи про необхідність посилення американського тиску на Росію для припинення війни проти України, зазначила, що європейці дещо спантеличені тим, що іноді складається враження, ніби президент США ближчий до Путіна, ніж до Європи.У відповідь американський дипломат наголосив, що Дональд Трамп намагається знайти умови для досягнення мирної угоди, попри складнощі переговорного процесу."Володимир Путін такий, який він є. Ми можемо хотіти, щоби він був іншим, можемо хотіти, щоби він погодився на те, що всі ми вважаємо розумною угодою. Але він не погодиться", — пояснив Вітакер.За його словами, саме тому необхідно шукати умови, які були би прийнятними як для України, так і для Росії."Ми повинні знайти такі умови, на які можуть погодитися й українці, й росіяни. І це виявилося дуже складним, як ми всі знаємо, оскільки війна триває вже п'ятий рік після вторгнення 2022 року", — зауважив посол.Вітакер також висловив невдоволення постійною критикою переговорного процесу з боку європейців, наголосивши, що головним має бути досягнення результату.Він зазначив, що формальна присутність європейських представників за столом переговорів не настільки важлива, як завершення війни та встановлення тривалого миру. При цьому дипломат констатував, що Європа вже бере змістовну участь у відповідних консультаціях і підтримці України."Якщо голос Європи за столом переговорів стане тим, що схилить шальки терезів, тоді вони мають там бути", — підсумував Метью Вітакер.Нагадаємо, раніше посол США при НАТО розповідав, що гібридні атаки Москви проти європейських країн мають на меті залякати союзників та змусити їх відмовитися від подальшої військової допомоги України. Єдиною правильною відповіддю Заходу на підривну діяльність Кремля має стати ще активніше залучення коштів і зброї для української армії..

Упродовж останнього тижня не фіксується робота ретрансляторів на території Білорусі, які могли би передавати сигнали для російських ударних безпілотників, що атакують Україну.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко в коментарі "Укрінформу"."Протягом цього тижня ми не фіксували роботу ретрансляторів на території Білорусі, які підживлюють сигнал для російських ударних повітряних засобів", — акцентував він.За його словами, востаннє роботу такого ретранслятора на території Білорусі фіксували ще минулого тижня.Речник також додав, що на кордоні з Білоруссю не спостерігають спроб нарощування угруповань або зосередження техніки чи особового складу по напрямку кордону України."Водночас маємо бути пильними: підрозділи розвідки України, Міністерства оборони, Державної прикордонної служби постійно стежать за тим, що відбувається вглиб території Білорусі", — наголосив представник ДПСУ.Бо, за його словами, ця країна продовжує максимально перебувати під впливом Кремля. І це відчувається в різних аспектах їхньої співпраці."Тож загроза з боку Білорусі для нас нікуди не зникає", — підсумував Андрій Демченко.Раніше повідомлялося, що в Білорусі не фіксується перекидання російських військ, однак самопроголошений президент Олександр Лукашенко дозволяє й надалі використовувати ретранслятори для російських безпілотників, які атакують Україну.Нагадаємо, в середині жовтня президент України Володимир Зеленський зазначав, що країна-агресорка Росія хоче розмістити балістичні ракети на території Білорусі. Головна мета — удари по західних регіонах України..

Росія зберігає значні запаси далекобійного ракетного озброєння та продовжує нарощувати його виробництво, попри міжнародні санкції. Станом на жовтень 2026 року арсенал країни-агресорки налічує до 700 балістичних ракет і кілька тисяч крилатих ракет різних типів.Про це повідомили в Головному управлінні розвідки Міноборони України. За оцінками української розвідки, російський військово-промисловий комплекс здатний виготовляти сумарно понад 200 крилатих і балістичних ракет щомісяця. З них до 110 одиниць припадає на балістичне озброєння.Зокрема, запаси ракет 9М723 "Іскандер-М" оцінюють приблизно у 115 одиниць. Розвідники нанаголосили, що російські підприємства щомісяця виготовляють близько 65 таких ракет, що відповідає плановим показникам. Паралельно РФ розробляє модернізований ракетний комплекс із прогнозованою дальністю ураження 550–700 кілометрів.Арсенал ракет РМ-48У для зенітних ракетних комплексів С-400 становить до 400 одиниць. Щомісячне виробництво цього озброєння сягає близько 40 ракет.Також Росія накопичила понад 600 протикорабельних ракет 3М55 "Онікс", зокрема модернізованих версій. Для ефективнішого застосування проти наземних цілей їх оснастили потужнішою бойовою частиною та збільшили дальність польоту. За сім місяців 2026 року виготовили понад 55 таких ракет.Запаси гіперзвукових ракет 3М22 "Циркон" перевищують 120 одиниць. Водночас темпи їхнього виробництва залишаються відносно невисокими: за сім місяців поточного року росіяни виготовили понад 30 ракет.Виробництво аеробалістичних ракет Х-47М2 "Кинджал" тимчасово призупинили через проблеми з точністю. Наявні виробничі потужності переорієнтували на виготовлення інших типів балістичного озброєння.Серед основних засобів для масованих ракетних ударів РФ залишаються крилаті ракети Х-101. План їхнього щомісячного виробництва перевищує 80 одиниць, а на окремих підприємствах фактичні обсяги випуску навіть перевищують заплановані показники."Водночас у ракетах фіксують технічні дефекти, зокрема проблеми зі сходженням з авіаційних носіїв. Через це окремі партії повертають на заводи для усунення несправностей", — відзначили у ГУР.Запаси крилатих ракет 3М14 "Калібр" перевищують 450 одиниць. Щомісяця Росія виготовляє близько 29 таких ракет. Значну частину виробленого озброєння країна-агресорка спрямовує до стратегічного резерву, зокрема для подальшого оснащення флотів.Нагадаємо, раніше у Головному управлінні розвідки України оприлюднили підприємства й обладнання іноземного виробництва, на якому Росія виготовляє балістичні ракети. На сьогодні російський військово-промисловий комплекс зберігає значну залежність від іноземних технологій..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відзначив позицію Канади, яка не допустила росіян до участі в чемпіонаті з хокею. Він закликав інші країни наслідувати цей приклад і не дозволяти Москві використовувати міжнародний спорт для відновлення репутації.За словами глави МЗС, Росія не повинна використовувати спортивні змагання, щоб приховувати свої злочини та повертатися до кола держав, які користуються міжнародною повагою."Вдячні нашим канадським друзям за те, що нагадали Москві: на льоду немає місця безкарності", — написав Сибіга.Він наголосив, що російські атаки на Україну щодня нагадують світові, чому міжнародні спортивні турніри не мають ставати для Москви можливістю відновити свою репутацію. Окремо міністр закликав інші країни, які мають сильні хокейні традиції, наслідувати канадський приклад, зокрема застосовувати візові обмеження.Також Сибіга подякував міністерці закордонних справ Канади Аніті Ананд, міністерці імміграції, біженців та громадянства Лені Метледж Діаб і державному секретареві з питань спорту Адаму ван Кувердену за принципову позицію.Нагадаємо, шість країн Європи заявили, що бойкотуватимуть хокейні матчі проти російської збірної, якщо тій усе ж нададуть можливість виступити на чемпіонаті світу. Таким чином вони висловили підтримку Україні..

Вночі 4 листопада російські окупанти атакували Україну ударними безпілотниками. Протиповітряна оборона знищила більшість ворожих цілей.Про це повідомили Повітряні сили Збройних сил України."У ніч на 04 листопада (з 18:00 03 листопада) противник атакував 310 ударними БпЛА типу Shahed (81 із них — реактивні), "Гербера", дронами-імітаторами типу "Пародія" із напрямків: Орел, Курськ, Шаталово, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ — РФ, ТОТ Донецьк, ТОТ АР Крим — Гвардійське", — йдеться у повідомленні.Водночас протиповітряною обороною збито/подавлено 272 ворожі БпЛА типу Shahed (64 із них — реактивні), "Гербера", дрони інших типів. До того ж зафіксовано влучання на 19 локаціях, а також падіння уламків на 15 локаціях."Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України", — додали військові.Нагадаємо, вночі 4 листопада російські загарбники атакували Дніпропетровщину та Тернопільщину. Постраждали місцеві мешканці.Додамо, 3 листопада російські загарбники спрямували три дрони по підстанції, яка є критично важливої для стабільної роботи Хмельницької атомної електростанції. Додамо, за даними Повітряних сил ЗСУ, впродовж 3 листопада російські окупанти атакували Україну 81 ударним безпілотником (74 із них — реактивні), "Гербера" та дронами інших типів. Сили оборони знешкодили 62 з них..

Підписання мирного договору на російських умовах уже має сумнівний вигляд для Кремля. Тож там усе менше вірять у те, що американський президент зможе змусити Україну піти на поступки.Такий висновок зробили аналітики видання Bloomberg. Вони наголосили, що через це Москва планує посилити атаки та готується до затяжної війни.За інформацією джерел видання, якщо за підсумками проміжних виборів позиції Трампа в США ослабнуть, то це істотно вплине на хід війни.Москва шукатиме шляхи для зняття американських санкцій, намагаючись переконати Трампа в можливості вести бізнес без завершення війни в Україні. Водночас малоймовірно, що Трамп активніше підтримуватиме Київ та Європу в разі програшу Республіканської партії демократам на виборах до Конгресу."У нього може зменшитися простір для маневру, щоби змусити Зеленського укласти угоду, — а це може розв’язати руки Путіну для посилення атак на енергетичну інфраструктуру України", — зауважили співрозмовники медійників.За їхніми словами, у Кремлі більше не впевнені у здатності Трампа нав'язати Україні умови Росії. Тож російський диктатор має намір збільшувати військовий тиск на Україну та її європейських союзників.Відновлення мирних переговорів за участю представників України, США та Росії заплановане на 10-11 листопада в Абу-Дабі. Проте Путін досі не дає сигналів про готовність поступитися своїми жорсткими вимогами щодо українських територій.Окрім того, Путін і Трамп можуть зустрітися цього місяця в Китаї на саміті Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці (АТЕС) під головуванням Сі Цзіньпіна. Це дасть російському диктатору нову можливість спробувати схилити американського лідера на свій бік. Зустріч планується без участі України та європейських партнерів, але в Москві не очікують від неї значного прориву."Після того, як серпнева зустріч Путіна та Трампа на Алясці 2025 року закінчилася без результатів, Кремль заклав різке зростання оборонного бюджету. Військові видатки Росії на 2026 рік збільшили майже на 60 мільярдів доларів — до близько 200 мільярдів доларів", — констатували аналітики.Проєкт бюджету передбачає аналогічні витрати й на 2027 рік, що свідчить про повну відмову Москви від стримування військових видатків.Водночас мирний процес в Абу-Дабі може зірватися через загострення на Близькому Сході, якщо Трамп реалізує погрози відновлення ударів по Ірану.Представниця лондонського аналітичного центру RUSI Емілі Ферріс попередила, що Трамп може переключити увагу з України на Іран, якщо Росія наполягатиме на територіальних претензіях."Це може поставити під загрозу військову допомогу США Україні — на тій підставі, що ці кошти варто використати проти Ірану або для підтримки систем ППО Ізраїлю", — наголосила експертка.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив, що жодного сенсу не мають ідеї як запрошення Володимира Путіна до Києва, так і телефонні дзвінки російському диктатору. Все це безперспективно та наразі не може закінчитися кроками для припинення війни..