# Росія

Президент Володимир Зеленський відповів на звинувачення американського лідера Дональда Трампа у тому, що Україна буцімто затягує війну із Росією.У своєму дописі у Telegram очільник держави відзначив, що такі заяви Трампа є безпідставними, адже лише Москва гальмує мирний процес і не виконує жодних домовленостей."Відтермінування закінчення війни йде з боку Росії. Простий приклад. Наприкінці минулого року були домовленості щодо обміну наших людей — військовополонених. Тисячу людей обміняти. В чому проблема? В чому затримка з української сторони? Хто тримає українців у полоні? Ми? Росія. Чому вони не міняють? Є у США відповідь на це питання? Ні. Тому що є деякі питання, які є некомфортні, а вони абсолютно справедливі", — наголосив гарант.Зеленський додав, що саме Росія затягує всі процеси, починаючи з гуманітарного треку. Тому світ має і далі тиснути на країну-агресорку, аби вона погодилася на мир."Давайте поміняємо тисячу людей. Відтермінували. Давайте обміняємо хоча б 500. Відтермінували. Давайте обміняємо всіх на всіх. Це частина 20 пунктів. Відтерміновується. Так хто відтерміновує? Хто не хоче закінчувати війну? Питання не в бажанні, а питання в тиску. Потрібен достатній тиск на Росію. І все закінчиться. Я вважаю, що ми дуже близькі до цього", — додав президент.Нагадаємо, днями лідер США Дональд Трамп заявив, що саме Україна, а не Росія, гальмує потенційну мирну угоду, що різко контрастує з риторикою європейських союзників, які постійно стверджують, що Москва мало зацікавлена ​​в припиненні війни в Україні.До того ж, на думку Трампа, у Володимира Зеленського, як і раніше, "немає жодних козирів". Трам вважає, що лише він спроможний закінчити війну Росії проти України.Також раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні..

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем не вірить в те, що всі російські війська найближчим часом залишать територію України. Водночас він наголосив на важливості завершення війни без заохочення агресії.Про це Грем повідомив на своїй сторінці у соцмережі X (Twitter)."Я ціную наполегливу працю президента Трампа та його команди, які намагаються гідно та справедливо покласти край цій кровопролитній бійні в Україні. Нагадуємо, що будь-яка угода про безпеку в рамках припинення кровопролиття в Україні має бути розглянута Конгресом", — додав політик.Також Грем наголосив, що мета Вашингтона полягає в тому, щоб укласти угоду, яка зупинить майбутні потенційні вторгнення, чого не вдалося зробити попередникам чинного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа Бараку Обамі й Джо Байдену. Окрім цього, республіканець заявив, що реалістично оцінює ситуацію щодо повномасштабної російсько-української війни. "Також, коли йдеться про обмін територіями, я реалістично оцінюю ситуацію: усі російські солдати не будуть вислані з України найближчим часом. Однак ми не хочемо завершувати цей конфлікт таким чином, щоб винагороджувати агресію", — заявив сенатор.Нагадаємо, згідно з результатами свіжого дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), ідея винесення мирних домовленостей із Росією на всенародне обговорення знаходить відгук у більшої частини суспільства. На сьогодні 55% опитаних схвалюють проведення референдуму, тоді як 32% виступають проти, а ще 14% респондентів поки не визначилися зі своєю позицією..

На сьогодні найбільш активно ворожі диверсійно-розвідувальні групи діють у прикордонних регіонах Півночі, зокрема в межах Сумської області. Водночас на Чернігівщині зменшилася активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в інтерв'ю TrueUA. Він наголосив, що головна мета російських ДРГ — розвідка."До прикладу, в попередні роки, особливо на початку повномасштабного вторгнення, такі спроби фіксувалися на Чернігівщині, згодом — у межах Сумської та Харківської областей. За останній період найбільше спроб заходу ворожих ДРГ фіксується саме в межах Сумської області, зокрема на півночі Сумщини, ближче до Чернігівської області. Що стосується Чернігівщини, то за останній час активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу на територію України значно зменшилася. На Харківщині такі спроби також фіксуються, але ворожі групи викриваються", — зазначив Демченко.За словами речника Держприкордонслужби, завдання у російської ДРГ можуть бути різні. Однак основна мета — проведення розвідки."Вони не завжди йдуть одразу на спробу самостійно вибити позиції українських захисників. Їхня основна мета — провести розвідку, встановити побудову нашої оборони, щоб надалі по цих позиціях можна було завдавати ударів більш потужним озброєнням. Також ідеться про мінування місцевості: закладаючи вибухівку, ворог розраховує, що на цих засобах підірвуться українські воїни. Раніше були випадки, коли на таких вибухових пристроях підривалися й мирні люди, які пересувалися у прикордонні. І, звісно, в окремі моменти це також спроби таких груп атакувати позиції українських воїнів, зокрема з метою захоплення в полон наших захисників", — додав Андрій Демченко.Нагадаємо, раніше Головне управління комунікацій Збройних сил України запевнило, що широкомасштабний наступ російських військ на Чернігівську область є малоймовірним у короткостроковій перспективі. Ця оцінка ґрунтується на аналізі поточної ситуації, напрямків зосередження сил та засобів ворога..

Український кордон у воєнний час — це не лінія контролю, а зона постійної напруги й бойової готовності. Обстріли, застосування дронів, спроби прориву диверсійно-розвідувальних груп і активність противника в прикордонних громадах змінюють характер служби та підходи до оборони держави.Про те, де ворог найактивніший, як змінюється його тактика, яку роль відіграють прикордонники у стримуванні загроз і який вигляд має оборона кордону на четвертому році повномасштабної війни, ми поговорили в інтерв’ю з речником Державної прикордонної служби України Андрієм Демченком.Актуальна ситуація на кордоні— Якою зараз є загальна оперативна ситуація на кордонах України, і в яких регіонах спостерігається найвища активність противника?— Звісно, що кордон з Росією — це той напрямок, де противник, ворог, країна-терорист Росія також здійснює свої кроки щодо спроб розширити зону бойових дій на території України. Фактично лінія кордону з Росією — це така ж сама лінія фронту, як і Покровський, Лиманський, Куп’янський чи Краматорський напрямки. Бо хоч на більшості ділянок кордону з Росією немає постійних активних бойових дій, утім є напрямки, де ворог також здійснює свої кроки й дії щодо розширення зони боїв.Якщо прив’язуватися конкретно, то це Сумщина — Хотінська та Юнаківська громади, де ворог, знову ж таки, хоч і нині менш активно застосовує малі піхотні групи для просування, але не полишає спроб розширити зону боїв на цьому напрямку. Також Краснопільська громада, населений пункт Грабовський, який розташований безпосередньо на лінії кордону. Наприкінці минулого року противник заходив своїми групами в цей населений пункт, намагаючись розширити зону боїв далі, однак вийти за його межі не зміг. Завдячуючи героїзму українських воїнів із підрозділів Збройних сил та Державної прикордонної служби, зазнаючи втрат, противник не може здійснити там подальших кроків.Харківщина — це, в першу чергу, напрямок населеного пункту Вовчанськ, а також напрямки населених пунктів Сотницький Козачок, який, до речі, також розташований безпосередньо на лінії кордону, та Дворічанський. Це ті ділянки, де ворог проявляє найбільшу активність, але, знову ж таки, за останній час вона дещо менша, ніж раніше.Інший напрямок — кордон з Білоруссю. Хоч він і вкрай відмінний від кордону з Росією, і там немає активних бойових дій, ми не бачимо по той бік кордону якоїсь активності білоруських силових структур чи збройних сил. Водночас загалом кордон з Білоруссю для нас є таким самим важливим напрямком у плані безпеки й оборони, як і кордон з Росією, адже Білорусь, на жаль, продовжує підтримувати країну-терористку.— Як ДПСУ сьогодні оцінює ризики з боку Білорусі та як вибудовується оборона на цьому напрямку?— Ще раз зазначу, що якихось безпосередніх дій по нашому кордону з території Білорусі немає, як немає й активності у напрямку нашого коридону. Звісно, Білорусь тримає там певну кількість своїх підрозділів, але це вже триває фактично роками. Тим самим Білорусь намагається якось довести, напевно, або собі, або для підтримки Росії — з акцентом на те, що такі дії вони роблять для того, аби уберегтися від України, начебто Україна становить загрозу для Білорусі.Але при цьому, звісно, забувають початок повномасштабного вторгнення, коли саме Білорусь відкривала свій кордон для російських військ. Менше з тим, наше завдання — мати сильні оборонні позиції по лінії кордону, на прикордонні. І до того моменту, коли погодні умови дозволяли здійснювати необхідні роботи з інженерного погляду, нарощувалися окремі ділянки і в фортифікаційному відношенні на прикордонні, для того щоб кожен український воїн мав усі можливості протидіяти будь-якій агресії, яка може йти з території Білорусі — чи самостійно, чи із залученням підрозділів армії Росії.Водночас за тим, як розвивається ситуація на території Білорусі, звісно, стежать підрозділи розвідки, для того щоб надалі Сили оборони України могли вчасно відреагувати на будь-які ризики.— Як сьогодні змінилася тактика росіян у прикордонних регіонах порівняно з початком, наприклад, повномасштабного вторгнення?— На початку повномасштабного вторгнення вони, звісно, очікували якоїсь парадної ходи. Разом із тим, станом на зараз, якщо говорити про ситуацію, яку ми маємо, Чернігівщина, Сумщина та Харківщина — це щоденні обстріли. Артилерія, міномети, танки, безпілотні літальні апарати.І ось, власне, безпілотники: протягом 2025 року Росія істотно збільшила удари саме із застосуванням цих засобів, тоді як наприкінці 2024 року переважали обстріли артилерійськими засобами. Найбільша кількість обстрілів припадає на Сумську та Харківську області.І тут треба розуміти, що ворог, звісно, б’є по позиціях українських захисників, намагаючись, зокрема, руйнувати наші оборонні споруди та знищувати позиції. Але це також і прицільні обстріли населених пунктів, через що фактично страждають мирні люди, які проживають у прикордонні, особливо в тих населених пунктах, що максимально близько прилягають до кордону з Росією.Поточні загрози та виклики— Ви згадали про БпЛА. Які ще загрози нині фіксує ДПСУ в прикордонних громадах? Наскільки активною є діяльність диверсійно-розвідувальних груп або обстріли авіацією?— В окремі періоди ворог досить активно застосовував авіацію. Зараз, фактично, відмічається певний спад у завдаванні таких ударів, але, знову ж таки, вони ніколи повністю не зникали. КАБами противник також намагається бити, щоби знищувати позиції українських воїнів, особливо на тих напрямках, про які я говорив раніше.Намагаючись просунутися своїми піхотними групами і не досягаючи поставлених цілей, ворог залучає різні засоби ураження, зокрема й авіацію, скидаючи керовані авіаційні бомби, аби стерти позиції українських захисників і полегшити просування піхотних груп. Але, знову ж таки, активність авіації зараз дещо менша, ніж це було раніше.Водночас нікуди не зникає загроза від застосування ворогом диверсійно-розвідувальних груп. Цей напрямок за останній період також став дещо менш активним з боку противника, але повністю не зник. Періодично спроби заходу ворожих ДРГ зберігаються.До прикладу, в попередні роки, особливо на початку повномасштабного вторгнення, такі спроби фіксувалися на Чернігівщині, згодом — у межах Сумської та Харківської областей. За останній період найбільше спроб заходу ворожих ДРГ фіксується саме в межах Сумської області, зокрема на півночі Сумщини, ближче до Чернігівської області.Що стосується Чернігівщини, то за останній час активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу на територію України значно зменшилася. На Харківщині такі спроби також фіксуються, але ворожі групи викриваються.Водночас завдання у ДРГ можуть бути різні. Вони не завжди йдуть одразу на спробу самостійно вибити позиції українських захисників. Їхня основна мета — провести розвідку, встановити побудову нашої оборони, щоб надалі по цих позиціях можна було завдавати ударів більш потужним озброєнням. Також ідеться про мінування місцевості: закладаючи вибухівку, ворог розраховує, що на цих засобах підірвуться українські воїни.Раніше були випадки, коли на таких вибухових пристроях підривалися й мирні люди, які пересувалися у прикордонні. І, звісно, в окремі моменти це також спроби таких груп атакувати позиції українських воїнів, зокрема з метою захоплення в полон наших захисників.— Як масове застосування дронів-камікадзе вплинуло на роботу прикордонних підрозділів?— Прикордонні підрозділи зараз на кордоні з Росією та з Білоруссю — це вже не той класичний приклад охорони кордону, як багато хто може уявляти. Тобто немає патрулювання кордону, немає прикордонних нарядів, які ходять уздовж кордону з песиками, спостерігаючи за тим, що відбувається по той бік кордону.Зараз військовослужбовці Державної прикордонної служби та наші підрозділи є частиною Сил оборони України на тих напрямках, де ведуться особливо активні бойові дії. І це, зокрема, кордон з Росією. Фактично наші підрозділи діють за загальним задумом Генерального штабу Збройних сил України та перебувають у підпорядкуванні органів військового управління, маючи при цьому власні смуги оборони або виконуючи завдання конкретної бригади Збройних сил України.Тому застосування ворогом різних засобів, зокрема й безпілотників — як тих, що здійснюють скиди, так і FPV-дронів, у тому числі FPV на оптоволокні, — впливає не лише на прикордонників, а загалом на всі Сили оборони нашої держави. Адже за допомогою цих засобів ворог намагається досягти своїх цілей, зокрема знищувати нашу логістику. Йдеться не лише про удари по позиціях українських захисників, як ми говорили раніше, а й про спроби обмежити наші ресурси для забезпечення позицій, які утримують оборону на кордоні з Росією.Взаємодія та робота в зоні бойових дій— Поговорімо про роботу ДПСУ у зоні бойових дій. Як на сьогодні відбувається взаємодія прикордонників із ЗСУ та іншими силами оборони?— Як я вже казав, загалом підрозділи Державної прикордонної служби та, власне, і Національної гвардії діють за загальним задумом Генерального штабу. Є органи військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають і наші підрозділи. Взаємодія відбувається шляхом визначення нам завдань на тому чи іншому напрямку — чи то окремої смуги оборони, чи то під час виконання завдань у складі конкретної бригади Збройних сил України.Фактично 50% усього особового складу Державної прикордонної служби виконують завдання не на кордоні з країнами Європи чи з Молдовою, а перебувають у складі Сил оборони нашої держави. За час повномасштабного вторгнення, зокрема, було створено повноцінні чотири прикордонні загони, які можна прирівняти до формувань бригадного типу, за аналогією зі Збройними силами України.Також у нас є значна кількість прикордонних комендатур швидкого реагування. Це аналоги батальйонів Збройних сил України, які мають на озброєнні необхідні засоби — так само, як і ЗСУ, — для повноцінної протидії противнику на різних напрямках: чи то на кордоні з Росією, чи для виконання завдань на кордоні з Білоруссю, чи для повноцінних дій безпосередньо на лінії фронту.Нині, виконуючи завдання і на Покровському напрямку, і на Краматорському, Лиманському, Куп’янському — на найбільш гарячих ділянках — військовослужбовці ДПСУ проявляють великий героїзм, стримуючи противника та завдаючи йому значних втрат.Окремо варто відзначити розвиток у нашій системі підрозділів розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів. Один із них — підрозділ "Фенікс". Він входить до трійки лідерів серед усіх складових Сил оборони України, а його результативність у знищенні як живої сили противника, так і техніки перебуває на досить високому рівні.Окрім піхоти та дронів, за час війни прикордонники наростили й свою артилерійську складову. На початок повномасштабного вторгнення це були фактично кілька мінометів. Нині ж ми маємо і великі калібри, і навчені підрозділи та розрахунки, які застосовують ці засоби для стримування ворога й знищення всього того, що він використовує проти нас.— Як Держприкордонслужба співпрацює з місцевими громадами на прикордонних територіях?— Співпраця була і раніше, співпраця залишається і зараз, насамперед для того, щоб забезпечити безпеку людей та інформування про ті кроки, яких можна очікувати від ворога. І, звісно, у разі, якщо органи місцевої влади — якщо говорити безпосередньо про кордон з Росією — звертаються з проханням, щоби наші військовослужбовці або підрозділи допомогли з евакуацією людей, прикордонники до цього долучаються.Загалом досить часто плутають, чим саме займаються прикордонники. Багато хто вважає, що саме наші підрозділи забезпечують евакуацію людей з прикордоння, тоді як ця робота покладена на органи місцевої влади. Але, звісно, Державна прикордонна служба не відмовляється від допомоги. Якщо є необхідність і до нас звертаються з такими проханнями, ми також долучаємося і допомагаємо.Технології та посилення кордону— Які нові технології Держприкордонслужба впроваджує для контролю кордону та виявлення загроз? Наскільки ефективними є сучасні системи спостереження, тепловізори, дрони?— Це вже інший напрямок, у межах якого прикордонникам визначено завдання щодо захисту кордону. Йдеться, в першу чергу, про кордон з країнами Європи та кордон з Молдовою. Щодо окремих технічних засобів, які ми нарощуємо, то це, звісно, системи відеоспостереження.Чим більше таких відеосистем буде розгорнуто на кордоні, тим легше контролювати великі ділянки кордону, які ми маємо, і, відповідно, вчасно викривати спроби порушень — не допускаючи їх та затримуючи осіб, які намагаються незаконно перетнути державний кордон або вчинити інші протиправні дії.Системи відеоспостереження — як стаціонарні, так і мобільні — активно розгортаються на всіх ділянках кордону з країнами Європи, а також, звісно, на кордоні з Молдовою.Окремо варто розуміти, що, крім стаціонарних систем відеоспостереження, застосовуються й так звані фотопастки. Ними насичується прикордоння для того, щоб на маршрутах можливих спроб незаконного перетину кордону своєчасно виявляти такі дії.Звісно, ми також застосовуємо безпілотні літальні апарати, за допомогою яких моніторимо як лінію державного кордону, так і прикордонну місцевість. Водночас варто зазначити, що у складі ДПСУ є й власна авіація, яка також залучається до виконання завдань із охорони державного кордону.— Чи планується посилення технічного забезпечення прикордонних ділянок нашої країни найближчим часом і, якщо так, то якими саме системами?— Ця робота не припиняється. Звісно, ще до повномасштабного вторгнення окремі напрямки вже мали певну кількість систем відеоспостереження, однак їх фактично недостатньо. Щоб повноцінно контролювати державний кордон і щоби прикордонні наряди могли вчасно реагувати на всі спроби його порушення, таких відеосистем потрібно значно більше.Державна прикордонна служба не зупиняється у цьому напрямку. Постійно ведеться робота як за бюджетні кошти, так і у співпраці з міжнародними партнерами, щоб необхідні системи відеоспостереження були в розпорядженні ДПСУ та могли бути встановлені по всій протяжності державного кордону.— Які реформи або зміни, на вашу думку, допоможуть зміцнити кордон у середньостроковій перспективі?— Зараз активно розвивається інтегроване управління державним кордоном. І до цієї роботи долучена не лише Державна прикордонна служба. Це різні суб’єкти в Україні, які працюють у цьому напрямку, зокрема Кабінет міністрів, а також інші органи контролю, що виконують завдання на державному кордоні й можуть надавати необхідну інформацію для забезпечення його безпеки.Усі ці процеси активно розвиваються в Україні. Вони затверджуються на рівні урядових розпоряджень, існують відповідні плани щодо впровадження інтегрованого управління кордонами. Звісно, ми також бачимо зацікавленість міжнародних партнерів у тому, що Україна розвиває цей напрямок.У країнах Європи інтегроване управління кордонами вже не перший рік успішно впроваджується. Так само і Україна розвиває цю систему, поєднуючи зусилля з нашими партнерами — країнами, з якими ми межуємо, — щоб повноцінно забезпечувати захист і безпеку спільних ділянок кордону по обидва його боки.Кадрова ситуація та мобілізація— На сьогодні гостро стоїть питання мобілізації та забезпечення достатнього кадрового резерву. Наскільки зараз відчувається кадровий дефіцит у прикордонній службі й чи є достатньою ротація?— Наскільки це можливо, Державна прикордонна служба здійснює ротаційні заходи щодо тих підрозділів, які виконують завдання на лінії фронту або на кордоні з Росією, особливо тих, що перебувають у зонах активних бойових дій. Водночас ви маєте рацію: зараз триває війна, і Державна прикордонна служба, як і будь-яка складова Сил оборони нашої країни, потребує посилення особовим складом.Ми, так само як і Збройні сили чи інші військові формування, комплектуємося як за мобілізацією, так і на контрактній основі. І, на щастя, Державна прикордонна служба вже напрацювала свій авторитет. Тому ми бачимо, що якщо на початку повномасштабного вторгнення багато людей емоційно йшли до лав Сил оборони України, то нині це вже більш свідомий вибір — куди саме і до якого підрозділу долучитися: до Державної прикордонної служби, Збройних сил, Національної гвардії чи інших складових Сил оборони.Ми також не стоїмо на місці й розвиваємо власні рекрутингові центри, щоб проводити необхідну роботу з інформування про наші можливості та, власне, про ті посади, на які ми очікуємо кандидатів. Адже свого часу у багатьох людей існував страх, що всі, хто потрапляє до війська, одразу опиняються в піхоті. Однак служба не обмежується лише піхотними посадами.Це широкий спектр напрямків, де можна реалізувати себе, захищаючи Україну: оператори безпілотних авіаційних комплексів, логістика, зв’язок, ІТ та інші спеціальності. Саме тому, демонструючи наші можливості, підрозділи та переваги служби, рекрутингові центри проводять необхідну роботу для залучення людей, які можуть обрати для себе як контрактну форму служби, так і мобілізацію. Крім того, окремі підрозділи ДПСУ в межах мобілізації дають можливість звертатися безпосередньо до них, оминаючи територіальні центри комплектування.— Наскільки активно зараз громадяни долучаються до служби в ДПСУ? Як за останній рік змінилася кількість охочих служити в Держприкордонслужбі — є тенденція до зростання чи спаду?— Я б сказав, що ситуація загалом стабільна. Тобто немає суттєвого спаду чи відтоку людей, так само немає й надто великого напливу. Водночас фактично щороку значна кількість громадян долучається до підрозділів Державної прикордонної служби.І, знову ж таки, йдеться про різні посади. Зокрема, це забезпечує активний розвиток підрозділів РУБпАК: туди також приходять люди як за мобілізацією, так і на контрактній основі.— Чи є регіони, де особливо активно долучаються до служби, або де, навпаки, відчувається нестача кадрів?— Державна прикордонна служба не представлена у всіх регіонах України. Наші основні регіони — це, передусім, ті, що розташовані ближче до державного кордону. Водночас, за результатами роботи рекрутингових центрів, можна відзначити, що люди з різних регіонів країни — зокрема із Заходу та Півдня — долучаються до лав Державної прикордонної служби.При цьому вони не завжди обирають для проходження служби саме ті регіони, звідки походять. Багато хто свідомо йде до бойових підрозділів, які виконують завдання як на лінії фронту, так і на кордоні з Росією.Це, знову ж таки, потребує системної роз’яснювальної роботи, щоб люди чітко розуміли, які завдання та напрями служби вони можуть обрати в лавах Державної прикордонної служби.Перетин кордону та пасажиропотоки— Чи зменшився святковий ажіотаж на кордоні й чи є черги на КПП? Які контрольно-пропускні пункти наразі найзавантаженіші?— Станом на зараз черг немає, адже новорічно-різдвяний період завершився, і пасажиропотік пішов на спад. Наприклад, за вчорашній день (запис інтерв'ю проводився 14 січня, — ред.) кордон перетнули близько 70 тисяч громадян — сукупно в обох напрямках за добу. Днем раніше цей показник становив приблизно 80 тисяч.Якщо говорити про весь новорічно-різдвяний період, то динаміка пасажиропотоку була дуже різною. Були пікові дні, коли кількість перетинів кордону сягала 155 тисяч. Переважно пасажиропотік тримався на рівні 110–140 тисяч перетинів на добу. Водночас у святкові дні — зокрема на Різдво, 25 грудня, або на Новий рік, 1 січня, — пасажиропотік різко зменшувався. Так, у перший день цього року кордон перетнули близько 32 тисяч громадян.Фактично зменшення пасажиропотоку призводить до зникнення черг. Натомість його зростання створює суттєве навантаження на пункти пропуску, особливо коли люди одночасно прибувають до одного й того самого КПП.Найбільші черги під час новорічно-різдвяного періоду, особливо в окремі дні, фіксувалися на кордоні з Польщею. Попри велику кількість пунктів пропуску, близько 50% усього пасажиропотоку традиційно припадає саме на польський напрямок. Тобто люди найактивніше використовують його як для виїзду з України, так і для в’їзду. Саме тому при зростанні пасажиропотоку там і виникають найбільші черги. Інші ділянки кордону також мали черги, але вони були значно меншими, ніж на кордоні з Республікою Польща.Наразі ж новорічно-різдвяний період завершився, і зменшення пасажиропотоку спостерігається вже не перший день. Можливо, на нього впливають і погодні умови. Хоча пункти пропуску працюють у штатному режимі, забезпечуючи оформлення як на виїзд, так і на в’їзд, складні погодні умови — зокрема опади — можуть ускладнювати доїзд до кордону або від нього. Через це частина людей, ймовірно, наразі утримується від далеких подорожей.— Як змінюється робота прикордонників під час пікових виїздів громадян, наприклад, у період Різдва?— Традиційно пікові навантаження припадають на зимовий період під час новорічно-різдвяних свят і на літній період, коли триває сезон відпусток і пасажиропотік суттєво зростає. У такі періоди, звісно, ми збільшуємо кількість інспекторських пар, які забезпечують оформлення громадян у пунктах пропуску.Це також постійна взаємодія з прикордонниками суміжних країн для обміну інформацією щодо завантаженості пунктів пропуску як на виїзд, так і на в’їзд, а також для координації спільних дій, щоб з обох боків кордону оформлення громадян відбувалося максимально інтенсивно.Водночас за час повномасштабного вторгнення ситуація суттєво змінилася, зокрема через відсутність повітряного сполучення. Раніше авіасполучення забирало значну частку пасажиропотоку, і багато людей перетинали кордон не через автомобільні пункти пропуску, а саме повітряним шляхом.Нині весь пасажиропотік зосереджений на кордоні з країнами Європи, на кордоні з Молдовою та Придністровським сегментом. Водночас пункти пропуску на кордоні з Білоруссю та Росією, як і на Придністровському напрямку, рішенням уряду ще з початку повномасштабного вторгнення залишаються закритими, і пропускні операції там не здійснюються.Саме тому як зараз, так і протягом усього воєнного періоду, навантаження на пункти пропуску суттєво зросло, особливо на кордоні з Польщею.Порушення, документи та зловживання— Нерідко у новинах з’являються повідомлення про те, що українці намагаються нелегально перетнути кордон і вдаються до підробки документів. Чи зросла кількість людей, які намагаються виїхати з України за підробленими документами?— Спроби незаконного перетину кордону з початку дії воєнного стану справді зросли. Це пов’язано з наявними обмеженнями щодо виїзду, особливо якщо говорити про категорію чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років. З серпня минулого року дозволено також виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років включно, але за умови наявності не лише паспортного документа, а й військово-облікового документа.Цій категорії також відмовляють у виїзді, якщо людина не має необхідних документів, зокрема військово-облікового, або якщо вона обіймає посаду на державній службі. Адже навіть у цій віковій категорії державним службовцям дозволено виїзд лише у службове відрядження.Водночас з початку воєнного стану кількість спроб незаконного перетину кордону суттєво зросла. Передусім це стосується так званої "зеленої ділянки" кордону — тобто поза межами пунктів пропуску, адже саме таким способом люди найчастіше намагаються незаконно перетнути державний кордон.Якщо говорити про конкретні ділянки, то на першому місці нині перебуває кордон з Румунією, на другому — кордон з Молдовою. У перші роки повномасштабної війни ці напрямки фактично мали однакові показники, однак зараз чітко простежується лідерство румунського напрямку. На інших ділянках — з Угорщиною, Словаччиною та Польщею — таких спроб суттєво менше.За останній рік також зафіксовано зростання спроб незаконного перетину кордону на ділянках з Білоруссю. Хоча їх і значно менше, ніж на кордоні з країнами Європи, динаміка упродовж 2025 року дещо зросла.Окрім цього, фіксуються й спроби незаконного перетину кордону через пункти пропуску — тобто там, де існує можливість легального виїзду. У таких випадках люди намагаються використати підроблені документи або сфальшувати підстави для виїзду. Втім, подібних випадків значно менше, ніж спроб перетину кордону поза пунктами пропуску.Варто зазначити, що за незаконний перетин "зеленої ділянки" кордону порушники несуть адміністративну відповідальність. Натомість у випадках використання підроблених документів або спроб підкупу інспектора пункту пропуску для незаконного виїзду особи вже притягуються до кримінальної відповідальності.— Чи плануються оновлення правил щодо військовозобов’язаних і як Держприкордонслужба готується до можливих змін?— Зміни, а загалом і правила, які регламентують перетин державного кордону, встановлюються рішеннями уряду. Неодноразово, зокрема й під час дії воєнного стану, до постанови Кабінету міністрів №57 щодо правил перетину кордону громадянами України вносилися зміни, і Державна прикордонна служба їх виконує.Тобто, якщо в майбутньому — завтра, через місяць чи в інший час — урядом буде ухвалено рішення про внесення змін щодо тієї чи іншої категорії громадян, і ці зміни набудуть чинності, то, звісно, Державна прикордонна служба та наші інспектори в пунктах пропуску діятимуть відповідно до цих рішень і забезпечуватимуть їх виконання.— Громадянам іноді відмовляють у виїзді за кордон. Які документи найчастіше викликають сумніви у прикордонників?— Нині найбільше відмов у перетині кордону отримують саме чоловіки віком від 18 до 60 років. Основна причина — відсутність військово-облікового документа, як це передбачено правилами перетину кордону, затвердженими урядом. Також трапляються випадки, коли особа слідує як супровід людини з інвалідністю, але не має підтверджувальних документів, визначених цими правилами. Саме щодо цієї категорії громадян ми фіксуємо найбільшу кількість відмов.Окремі відмови пов’язані з тим, що людина, наприклад, планує виїзд у відпустку, але при цьому перебуває на державній службі. Для такої категорії передбачена можливість виїзду лише у службове відрядження, і в разі його відсутності виноситься відмова.Водночас варто звернути увагу й на інші категорії — зокрема жінок і дітей. Тут досить часто відмови пов’язані з тим, що паспортний документ є протермінованим. Люди інколи не перевіряють термін його дії й уже на кордоні з’ясовується, що паспорт недійсний, що є підставою для відмови у перетині кордону.Також трапляються випадки, коли люди беруть із собою чужий документ. За їхніми словами, це буває випадково, однак навіть у таких ситуаціях громадяни сподіваються перетнути кордон, що, звісно, є неможливим.— А у яких випадках при виїзді дитини за кордон можуть відмовити через документи та чому це трапляється найчастіше?— Щодо дітей, то під час дії воєнного стану існують певні особливості перетину кордону, на які люди не завжди звертають увагу, через що й отримують відмови. Загальне правило, яке діяло до воєнного стану і залишається чинним, передбачає: якщо дитина слідує з одним із батьків, від іншого має бути нотаріально завірена згода. Якщо ж дитина подорожує з третьою особою, така згода має бути оформлена від обох батьків.Водночас на період воєнного стану ці вимоги були частково спрощені, з огляду на те, що один із батьків може перебувати на лінії фронту й фізично не мати змоги оформити нотаріальну згоду. Тому наразі одному з батьків не потрібна згода іншого для перетину кордону з дитиною.Однак у випадку, коли батьки делегують супровід дитини третій особі, необхідна письмова згода одного з батьків, завірена в органах опіки та піклування. На ці норми варто звертати особливу увагу, адже досить часто саме через неправильне оформлення документів люди отримують відмову у перетині кордону..

Криптограф Служби зовнішньої розвідки Росії Антон Панов, якого знайшли мертвим у будівлі російського посольства на Кіпрі, перед поїздкою мав телефонну розмову з міністром закордонних справ Сергієм Лавровим та низкою високопосадовців Міністерства закордонних справ РФ.Як повідомляє OBOZ.UA, посилаючись на російські ЗМІ, Панов вкоротив собі віку, але розслідування не проводилося.Зазначається, що, окрім Лаврова, Панов розмовляв із радником міністра Бахтієром Хакімовим, заступниками міністра Михайлом Богдановим і Галиною Шульгою, а також керівником валютно-фінансового департаменту МЗС РФ Андрієм Лисиковим. Медійники стверджують, що до цього департаменту часто зараховують кадрових офіцерів СЗР і головного розвідувального управління РФ, які працюють під дипломатичним прикриттям.Також були зафіксовані телефонні розмови Панова з послом Росії у Молдові Василем Васнецовим, послом в Угорщині Євгеном Станіславовим та радником посольства держави-агресора в Узбекистані Андрієм Ланчиковим. Медійники виявили контакти Панова з колишнім сенатором від окупованого Криму Сергієм Цековим і мешканцем Луганська Олександром Борисовим, який писав "доноси" на опозиційних політиків та незалежні медіа.Що відомо про смерть ПановаЗауважимо, що 8 січня співробітника посольства Росії на Кіпрі Антона Панова знайшли мертвим у власному кабінеті. Кіпрській поліції повідомили про інцидент не одразу, правоохоронців не допустили на територію посольства, пославшись на дипломатичний імунітет, а в дипломатичному відомстві одразу заявили про самогубство. Лише після розголосу в медіа російська сторона офіційно підтвердила факт смерті.Одразу у медіа загиблого називали третім секретарем посольства Олексієм Пановим, проте журналісти-розслідувачі стверджують, що йдеться про Антона Панова — уродженця Хабаровського краю, який приїзав на Кіпр торік наприкінці літа або на початку осені. Його біографія пов’язана з науково-технічним центром "Атлас", що спеціалізувався на криптографічних розробках для силових структур і раніше напряму підпорядковувався Федеральній службі безпеки Росії. Згодом Панов працював у МЗС РФ, а його квартира в Москві розташована неподалік від штаб-квартири Служби зовнішньої розвідки РФ.Своєю чергою поліція Кіпру повідомила, що розтин тіла Панова не виявив ознак насильницької смерті, а причиною загибелі названо асфіксію внаслідок повішення. Також відомо про наявність передсмертної записки, яку російські дипломати передали до Москви, втім її зміст і адресат залишаються невідомими.Нагадаємо, у вересні 2025 року в Підмосков'ї знайшли мертвим генерального директора Umatex Group Олександра Тюніна. Його компанія постачала матеріали для виробництва дронів типу "Шахед".Також  у липні в Росії загинув віце-президент російської компанії "Транснефть" Андрій Бадалов. Він начебто випав із вікна своєї квартири на Рубльовському шосе в Москві..

Індія поступово зменшує об'єми закупівель російської сирої нафти. Це відбувається на тлі побоювання Нью-Делі щодо вторинних санкцій з боку Сполучених Штатів Америки.Як повідомляє агентство Bloomberg, Індія також шукає альтернативні ринки нафти.Медійники наголошують, що адміністрація американського президента Дональда Трампа місяцями тиснула на Індію через закупівлі нафти у Росії, і зрештою запровадила збільшені тарифи. Торгівельні переговори між двома сторонами ще не призвели до угоди, і США зараз розглядають законопроєкт про санкції, який би наклав штрафи на країни, які купують російські вуглеводні."Цей тиск змусив нафтопереробний сектор Індії, який за потужностями поступається лише США, Китаю та Росії, зменшити залежність від російської сировини зі знижкою. В результаті танкери, завантажені невикупленими барелями, все частіше простоюють у морі", — наголошує агентство.За даними Bloomberg, щонайменше 12 танкерів, які перевозять російську нафту, стоять на якорі біля Оману, деякі з них перебувають там з середини грудня 2025 року. Дані компаній з відстеження суден Vortexa Ltd. та Kpler свідчать, що Індія імпортувала близько 1,3 мільйона барелів російської сирої нафти на день у грудні. Медійники припускають, що січневі закупівлі зупиняться на менших обсягах."Індійські нафтопереробні заводи коригують свої схеми закупівель, стаючи активнішими на ринку Близького Сходу, Західної Африки та Латинської Америки", — зазначили у Bloomberg. Нагадаємо, раніше речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук повідомляв, що російські танкери використовують технологію GPS-спуфінгу для фальсифікації свого реального місцеперебування під час транспортування нафти. Це дозволяє суднам-порушникам приховано заходити в порти та уникати міжнародних санкційних обмежень..

У середу, 14 січня, Міжнародний комітет Червоного Хреста оприлюднив заяву щодо ударів по критичній інфраструктурі в Україні і Росії, у якій спробував прирівняти удари РФ по українських містах до ситуації у країні-агресорці.Скандальну заяву комітет розмістив у соцмережі X."Нещодавні удари по об'єктах критичної інфраструктури в Україні та Росії залишили мільйони людей практично без електрики, води та опалення в умовах низьких температур у Києві, Дніпрі, Донецьку, Бєлгороді та інших районах", — йдеться в заяві.До того ж МКЧХ наголосили, що такі атаки "позбавляють людей доступу до життєво важливих послуг, таких як електрика та опалення, які необхідні для виживання в цей час, заборонені".Реакція УкраїниМіністр закордонних справ Андрій Сибіга різко відреагував на заяву МКЧХ та зазначив, що голову делегації організації в Україні викличуть до МЗС для надання пояснень."Ця заява — ганебна. Хибна моральна еквівалентність між агресором і країною, яка захищається, є неприйнятною. На відміну від Росії, Україна діє в рамках міжнародного гуманітарного права та нашого невід'ємного права на самооборону", — зазначив Сибіга.За його словами, не дивно, що репутація МКЧХ перебуває в кризі внаслідок таких заяв, які відбілюють російські воєнні злочини та ще більше підривають довіру до організації, особливо враховуючи її тривалу нездатність забезпечити систематичний доступ до українських військовополонених та цивільних осіб, незаконно утримуваних Росією."Голову делегації МКЧХ в Україні буде викликано до МЗС для пояснень. Я також запрошую людей, які написали та схвалили цю заяву, залишити свої теплі офіси, приїхати до України та провести день у холодному будинку. Можливо, до них повернеться відчуття реальності", — зауважив очільник МЗС.Нагадаємо, 14 січня президент Володимир Зеленський розкритикував підготовку Києва до блекаутів, заявивши, що місцева влада доклала мало зусиль у цьому питанні.  Своєю чергою, мер столиці відповів, що ремонті роботи у столиці тривають цілодобово і служби роблять все можливе, аби усунути наслідки російських ударів.Раніше повідомлялось, що зранку 15 січня Київ та Львів опинилися під ударом ворожих безпілотників. У містах зафіксували "прильоти". Згодом стало відомо, що вранці 15 січня під час повітряної атаки у Львові зафіксовано влучання у символічному місці. Ворожий безпілотник упав на дитячий майданчик поблизу пам’ятника Степану Бандері..

Російський диктатор Володимир Путін заявив, що для досягнення миру в Україні потрібно повернутися до обговорення нової архітектури безпеки, яку пропонувала Москва.Таку заяву він зробив під час церемонії вручення вірчих грамот у Кремлі, передають російські ЗМІ."Москва сподівається, що Київ зрозуміє необхідність сталого миру, і поки цього немає, вона продовжить послідовно добиватися поставленої мети", — цитують Путіна пропагандистські ЗМІ.Водночас очільник Кремля відзначив, що Росія готова до відновлення відносин із країнами Європи, відкрита до співпраці з усіма без винятку країнами. Натомість Путін визнав, що відносини РФ із Європою залишають бажати кращого.Нагадаємо, видання Axios розповідали, що спецпредставник кремлівського диктатора Кирило Дмитрієв зустрівся в Парижі з радниками Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Тоді вони теж обговорювали "мирний план" щодо України.Раніше стало відомо, що представники американського президента Стів Віткофф і Джаред Кушнер найближчим часом відвідають Москву. Вони зустрінуться з кремлівським диктатором Володимиром Путіним.До того ж видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні..

За 2025 рік війська країни-агресорки втратила понад 400 тисяч військових убитими та пораненими. Цього року ці показники, ймовірно, будуть ще більшими.Про це повідомила розвідка Великої Британії. Згідно з оцінками відомства, втрати особового складу РФ у на фронті в Україні протягом 2025 року могли становити близько 415 тисяч осіб. Це другий за масштабами річний показник від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Водночас він дещо нижчий, ніж у 2024 році, коли російська армія втратила приблизно 430 тисяч осіб, що стало рекордним річним показником.Загалом, за підрахунками британських розвідників, сукупні втрати Росії з початку повномасштабної війни, ймовірно, сягнули близько 1 мільйона 213 тисяч військових. Водночас у розвідувальному відомстві Британії відзначили, що, за даними Генерального штабу ЗСУ, середньодобові втрати РФ у грудні 2025 року становили близько 1 130 осіб, що перевищує показник листопада 2025 року (1 030 осіб) і стало четвертим поспіль місячним зростанням втрат."Місячний показник втрат Росії знову зріс у зв'язку з посиленням наступу по всьому фронту. Росія, ймовірно, продовжить зазнавати високих втрат упродовж січня 2026 року через постійні піхотні атаки на кількох напрямках", — йдеться у звіті.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія продовжує нарощувати виробництво та впровадження недорогих ударних безпілотників, які створюють сприятливі умови для російських сил на полі бою. Водночас вони мають складнощі з іншими технологічними аспектами, включно з ефективністю деяких керованих артилерійських боєприпасів..

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вважає пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона стосовно перемовин із Володимиром Путіним несерйозною. За словами росіянина, це "робота на публіку".Про це Сергій Лавров заявив під час пресконференції після переговорів із міністром закордонних справ Намібії, його цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Як відомо, президент Франції Еммануель Макрон заявив у середині грудня, що Європа повинна знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з російським лідером. Для цього, за його словами, навіть можуть знадобитися прямі переговори.У відповідь речник Кремля Дмитро Пєсков заплутано сказав, що, мовляв, Росія в перспективі може погодитися на такі контакти, але їх потрібно ретельно підготувати.Згодом, 21 грудня, у Єлисейському палаці привітали заяву Кремля про готовність Путіна до переговорів із президентом Франції Еммануелем Макроном, і обіцяли повідомити про подальші дії "найближчими днями".Однак міністр закордонних справ Сергій Лавров виявився категоричнішим, висловлюючись із цього приводу."Коли хтось, ось як пан Макрон, заявляє: "Я буду розмовляти, нам усе одно доведеться з Путіним розмовляти, і ось я через декілька тижнів щось там запропоную" — це несерйозно. Це робота на публіку, робота, не знаю, мікрофонної дипломатії, мегафонної дипломатії, яка ніколи ні до чого доброго не приводила", — заявив Лавров.До речі, з позицією Макрона погодилася італійська прем’єрка Джорджа Мелоні. Своєю чергою, український президент Володимир Зеленський сказав, що не заперечує проти прямих переговорів європейських держав із Росією.Нагадаємо, 29 грудня Сергій Лавров відкрито пригрозив Україні продовженням бойових дій, якщо посередництво адміністрації президента США Дональда Трампа не принесе вигідних Москві результатів. Російський дипломат дав зрозуміти, що Кремль розглядає лише два варіанти розвитку подій: капітуляція Києва за столом переговорів або повне виконання військових цілей Росії на полі бою..

Представники американського президента Стів Віткофф і Джаред Кушнер найближчим часом відвідають Москву. Вони зустрінуться з кремлівським диктатором Володимиром  Путіним.Про це повідомило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на власні джерела.Аналітики зауважили, що візит представників Дональда Трампа відбуватиметься на тлі намагань просунути мирну угоду, щоби покласти край війні Росії проти України.Джерела медійників зазначили, що зустріч може відбутися цього місяця. Водночас вони попередили, що плани ще не остаточно затверджені, тож терміни можуть змінитися через події в Ірані, який охопили масштабні протести.Представник Білого дому заявив журналістам, що наразі така зустріч не запланована офіційно, є лише попередні наміри. Кремль не відповів на запит Bloomberg про коментар.За словами одного з джерел, залишається незрозумілим, наскільки Путін зацікавлений у цій другій зустрічі з представниками команди Трампа, і це, можливо, є головною перешкодою для визначення дати.Очікується, що Путіну представлять останній проєкт 20-пунктного плану щодо мирного врегулювання, над яким працювали представники України та США.Віткофф і Кушнер відвідували Москву і зустрічалися з Путіним у грудні. Під час цієї поїздки переговори тривали майже п'ять годин, але прориву не відбулося. До речі, Віткофф зустрічався з Путіним у Росії шість разів минулого року.Нагадаємо, минулого тижня журналісти видання Axios розповідали, що спецпредставник кремлівського диктатора Кирило Дмитрієв зустрівся в Парижі з радниками Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Тоді вони теж обговорювали "мирний план" щодо України..

У Головному управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднили інформацію про десятки зразків іноземного технологічного обладнання, яке використовують російські підприємства для виробництва ракет.Як повідомили на Telegram-каналі ГУР МО, російські підприємства військово-промислового комплексу активно використовують лізингові схеми отримання іноземного обладнання замість прямої купівлі. "Така практика подекуди дозволяє приховувати кінцевого користувача та слугує інструментом обходу санкційних обмежень", — пояснили у розвідці.Росіяни використовують установки гідроабразивного різання чеського виробника PTV, які застосовують підприємства, залучені у створенні корабельних і берегових радіолокаційних станцій, обладнання для ракетних військ стратегічного призначення та систем безпеки військових об’єктів РФ.Також розвідники мають інформацію про залучення у ВПК держави-агресора фрезерного верстата JVM-360LS CNC американської компанії JET Tools. Його використовує виробник компонентів для крилатих ракет Х-101. Окрім цього, Росія використовує китайський термопластавтомат TAYU TY-200S, який експлуатується виробником систем наведення, прицілів та комплексів розвідки."Для уникнення використання своїх технологій у забезпеченні війни та дестабілізаційних дій, світовим виробникам обладнання варто запровадити практику його постійного відстеження та контролю місцеперебування", — зазначили у розвідці.Нагадаємо, раніше у ГУР МО повідомляли, що нова модифікація російського ударного дрона "Герань" одночасно несе на борту переносний зенітно-ракетний комплекс "Верба" та бойову частину. Цим безпілотником ворог може керувати у реальному часі..

Німецькі правоохоронці висунули звинувачення двом українцям, які планували диверсію з використанням посилок із вибухівкою. Вони діяли за наказом спецслужб Російської Федерації.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої послалися на німецьких поліцейських."Німеччина висунула звинувачення двом українцям, причетним до ймовірного замаху від імені російських спецслужб із використанням вибухових посилок під час їх транспортування Європою, повідомили у вівторок представники прокуратури", — написали медійники.Вони додали, що підозрювані ідентифіковані, згідно з німецьким законодавством про захист персональних даних, як Данило Б., Владислав Т. і Євген Б."На замовлення посередників російської розвідки в Маріуполі вони відправили дві посилки з GPS-трекерами із західнонімецького Кельна до України", — заявили в німецькій прокуратурі.На думку слідства їх мета — вивчення логістичних маршрутів, щоби "згодом відправити посилки із запальними пристроями, які би спалахнули в Німеччині або в іншому місці на шляху до неокупованих Росією частин України, завдавши якомога більшої шкоди"."Данило Б. і Владислав Т. заарештовані в Німеччині в травні та залишаються під слідством. Євген Б., заарештований у Швейцарії в тому ж місяці, екстрадований до Німеччини 23 грудня, йому звинувачення висунуть незабаром", — підсумували в повідомленні Reuters.Нагадаємо, що наприкінці грудня в аеропорту імені Фридерика Шопена у Варшаві затримали 23-річного українця. Він приніс зі собою на летовище пристрій для глушіння радіохвиль. Молодий чоловік не зміг пояснити, навіщо йому цей прилад..

Наприкінці 2025 року Росія здійснила низку кібератак на енергетичний сектор Польщі, унаслідок чого країна ледве не залишилася без електроенергії.Про це повідомив віцепрем'єр Польщі, міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський, пише RMF24. За його словами, наприкінці минулого року відбулося чимало атак на польський енергетичний сектор і ситуацію було важко контролювати, зокрема через несприятливі погодні умови."Польща зіткнулася з найсерйознішою атакою на свою енергетичну інфраструктуру, метою якої було відключення електроенергії для громадян наприкінці грудня. Ми мали справу з саботажем з боку Росії. Цифрові танки вже тут. Ми були близькі до відключення електроенергії", — заявив польський міністр.Гавковський додав, що на сьогодні все вказує на те, що Польща має справу з російським саботажем, який має на меті дестабілізувати ситуацію в країні. Втім, він запевнив, що польські інституції добре підготовлені.Раніше міністр енергетики Польщі Мілош Мотика наголошував, що в останні дні 2025 року відбулася невдала кібератака на низку об'єктів, які виробляють електроенергію. Він зазначив, що атака була спрямована на одну теплоелектроцентраль та численні окремі джерела відновлюваної енергії по всій країні.Нагадаємо, торік у грудні газета Financial Times повідомляла, що європейські держави натрапили на низку проявів гібридної війни, частину яких пов’язують із діями Росії. Очільник Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Альянс розглядає варіанти "більш агресивної" реакції на російські кібератаки, диверсії та порушення повітряного простору..

За минулу добу вівторка, 14 січня, на різних ділянках фронту зафіксовано 141 бойове зіткнення. Українські захисники стійко стримують натиск окупантів, завдаючи ворогу значних втрат. Сьогодні розпочалася 1 421 доба широкомасштабної збройної агресії Росії проти України.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.Обстріли рашистівУчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах чотирьох ракетних і 42 авіаційних ударів, застосував 25 ракет і скинув 78 керованих бомб. Окрім того, залучено для ураження 7 967 дронів-камікадзе та здійснено 3 768 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів, з яких 74 — з реактивних систем залпового вогню.Агресор завдавав авіаударів, зокрема, по районах Волоської Бакалії Харківської області; Маломихайлівки Дніпропетровської області; Залізничного, Різдвянки, Долинки, Комишувахи Запорізької області.Удари ЗСУАвіація та ракетні війська й артилерія Сил оборони уразили два пункти управління, вісім районів зосередження особового складу та техніки противника, чотири артилерійські системи та два пункти управління безпілотниками.Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському та Курському напрямках противник здійснив 129 обстрілів, зокрема, 12 — із реактивних систем залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку наші війська зупинили шість атак противника в районах Зеленого, Бугруватки, Приліпки та Дегтярного.На Куп’янському напрямку вчора відбулося чотири атаки загарбників. Наші оборонці відбили штурмові дії противника в бік Петропавлівки та Піщаного.На Лиманському напрямку ворог атакував 11 разів, намагаючись вклинитися в нашу оборону в районі Колодязів, Новоєгорівки, Зарічного, Новоселівки й у бік Діброви, Липового та Ставків.На Слов’янському напрямку Сили оборони відбили три атаки противника в районах Дронівки та Федорівки.На Краматорському напрямку українські захисники відбили дві атаки в районі Ступочок й у бік Привілля.На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 13 атак у районах Олександро-Шультиного, Плещіївки, Іванопілля, Берестка, Яблунівки й у бік Софіївки.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 39 штурмових дій агресора в районах Шахового, Федорівки, Родинського, Мирнограда, Покровська, Котлиного, Удачного й у бік Філії та Новопавлівки.На Олександрівському напрямку противник вчора здійснив вісім атак поблизу Зеленого Гаю, Рибного, Єгорівки та Солодкого.На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбили 26 атак росіян у районі Гуляйполя й у бік Добропілля та Варварівки.На Оріхівському напрямку за минулу добу наступальних дій ворога не зафіксовано.На Придніпровському напрямку окупанти здійснили одну безрезультатну спробу просунутися вперед у районі Антонівського мосту.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Загальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року по 14 січня 2026 року орієнтовно склали:особового складу — близько 1 221 940 (+990);танків — 11 550 (+6);бойових броньованих машин — 23 902 (+3);артилерійських систем — 36 098 (+74);реактивних систем залпового вогню — 1 603 (+3);засобів протиповітряної оборони — 1 275 (+5);літаків — 434 (+0);гелікоптерів — 347 (+0);безпілотників оперативно-тактичного рівня — 106 428 (+1 074);крилатих ракет — 4 163 (+8);кораблів / катерів — 28 (+0);підводних човнів — 2 (+0);автомобільної техніки й автоцистерн — 74 119 (+232);спеціальної техніки — 4 042 (+0).Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія продовжує нарощувати виробництво та впровадження недорогих ударних безпілотників, які створюють сприятливі умови для російських сил на полі бою. Водночас вони мають складнощі з іншими технологічними аспектами, включно з ефективністю деяких керованих артилерійських боєприпасів..