# Росія

Новий російський реактивний безпілотник "Герань-5" здатен розвивати швидкість до 600 кілометрів на годину. Ворог опрацьовує можливість запуску таких дронів зі штурмового літака Су-25.Як повідомляє пресслужба Головного управління розвідки Міністерства оборони України, безпілотник нагадує іранський Karrar, більшість блоків ідентичні аналогічним блокам з інших російських "гераней".У розвідці оприлюднили повний технічний портрет ворожої розробки. Основні характеристики дрона "Герань-5" мають такий вигляд:повна злітна маса — 850 кілограмів;крейсерська швидкість — 450–600 кілометрів на годину, що суттєво перевищує показники "Герань-3";тривалість польоту — близько двох годин;приблизна дальність — до 950 кілометрів;максимальна висота — шість кілометрів (фактично зафіксоване застосування — від 200 метрів до трьох кілометрів).У ролі силової установки безпілотника використовується китайський турбореактивний двигун TELEFLY TF-TJ2000A з тягою у 200 кгс (1960 ньютонів). Дрон має аналогічні до інших "гераней" компоненти:польотний контролер FCU;інерціальну навігаційну систему SADRA/MINSOO;супутникову навігаційну систему "Комета-М12" з 12-елементною CRP-антеною;систему передачі телеметричних даних Tracker V3 на базі мікрокомпʼютеру Raspberry та 3G/LTE модемів;MESH-модем Xingkai Tech XK-F358 тощо."Обшивка фюзеляжу, крила та хвостове оперення виготовлені з вуглецевого волокна, силова конструкція — з алюмінієвого профілю та заліза", — наголосили у ГУР.У розвідці додали, що ідентифікована електронна компонентна база має походження з трьох країн — Китай, Сполучені Штати Америки та Німеччини. З повним переліком компонентів, їх маркуванням та фото можна ознайомитись за посиланням.Нагадаємо, раніше аналітики американського інституту вивчення війни (ISW) повідомляли, що російські війська розгортають новий варіант далекобійного ударного безпілотника "Герань" — "Герань-5". За даними фахівців, Росія, ймовірно, має намір використовувати "Герань-5" для ураження повітряних, а не лише наземних цілей, потенційно посилюючи російські ударні комплекси та можливості протиповітряної оборони..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що для Гренландії і досі існує загроза з боку країни-агресорки Росії, адже Данія так і не змогла її позбутися.Таку заяву американський лідер зробив у своєму дописі у Truth Social. Зокрема, президент США зазначив, що Північноатлантичний альянс вже близько 20 років попереджає Копенгаген про загрози з боку РФ."НАТО вже 20 років каже Данії, що "вона має позбутися російської загрози в Гренландії". На жаль, Данія нічого не змогла з цим зробити", — зазначив Трамп.Відтак, як наголосив лідер США, тепер настав час це змінити, і усунути всі загрози для острова."Тепер настав час, і це буде зроблено!!!" — додав Трамп.Читайте також: Президент хаосу: чому Трамп наступає на демократії, але відступає перед автократіямиПопередній контекст17 січня в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.18 січня невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

Російські пропагандистські медіа почали готувати російське суспільство до відмови Москви від мирного врегулювання війни найближчим часом. Це відбувається на тлі переговорів між Сполученими Штатами Америки, Україною та європейськими партнерами щодо можливих параметрів миру.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Так, державні ЗМІ Росії активізували поширення заяв колишнього народного депутата України Віктора Медведчука, пов’язаного з Кремлем.Зокрема, 18 січня Медведчук дав інтерв’ю кремлівському агентству ТАСС, у якому заявив, що "миру в Україні не буде у 2026 році". Він також повторив тезу про те, що "час на боці Кремля", та наголосив на прагненні Росії досягти своїх початкових воєнних цілей без переговорів з Україною.У своїх заявах Медведчук знову відтворив усталену риторику Кремля, яка хибно подає повномасштабне вторгнення РФ як "війну проти Заходу", ставить під сумнів легітимність української влади та відкидає проведення українських виборів на будь-яких умовах, окрім вигідних Москві."Путін та кремлівські чиновники неодноразово використовували ці риторичні рядки, щоб підкреслити відданість Росії своїм початковим воєнним цілям та теорії перемоги, яка стверджує, що російські військові та економіка можуть пережити Україну та підтримку України Заходом — теорію, яку Захід може допомогти спростувати, підтримуючи Україну", — наголосили у ISW.Аналітики зазначили, що Кремль часто використовує Медведчука як рупор для більш радикальних заяв, ніж ті, які озвучують офіційні російські посадовці. Водночас він подається як голос, що "представляє Україну", що дозволяє Москві легітимізувати жорсткі позиції у внутрішньому інформаційному просторі.До того в Інституті відзначили, що інтерв’ю Медведчука з’явилося на тлі активних дипломатичних контактів між США, Європейським Союзом та Україною щодо напрацювання мирного плану, а також після останнього раунду переговорів між українською та американською сторонами."ISW продовжує оцінювати, що Кремль, ймовірно, має намір повністю відхилити будь-яку мирну пропозицію, яка не відповідає повним вимогам Росії, включаючи умови, що випливають з нещодавніх переговорів", — додали аналітики.Нагадаємо, 17 січня українська делегація високого рівня розпочала візит до Сполучених Штатів для проведення стратегічних переговорів щодо завершення війни. Головною метою поїздки є опрацювання конкретних деталей майбутньої мирної угоди. Програма візиту передбачає спільну зустріч із впливовими американськими представниками..

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що Україна готується до проведення наступальних операцій. За його словами, в обороні перемогу не здобути.Про це Олександр Сирський розповів в інтерв'ю для видання LB.ua.Він зазначив, що глобальні плани Росії на 2026 рік не змінилися. Ворог націлений на всю Україну, при цьому своїх планів дотримується."Усі напрямки ведення наступальних дій теж залишаються тими, що й раніше, змінюються тільки терміни, кількість озброєння, особового складу. Все інше залишається таким, як було. Тобто вони дотримуються своїх планів", — сказав головнокомандувач ЗСУ.Він висловив припущення, що Україна продовжить оборонятися. Водночас українські сили планують проведення наступальних операцій."Ми будемо проводити стратегічну оборонну операцію, при цьому ми розуміємо, що в обороні перемоги не здобудеш. Тому, відповідно, проводитимемо наступальні операції, боротимемося за те, щоби утримувати оперативну ініціативу", — зауважив головком.Олександр Сирський пояснив, що такий підхід призводить до того, що росіяни вимушені залучати та знімати значний людський ресурс, озброєння та боєприпаси, щоби стримувати активні дії Сил оборони.Він також додав, що на теперішньому етапі війни немає жодних ознак, що росіяни готуються до мирних переговорів чи ініціатив на полі бою."Навпаки, ми бачимо збільшення інтенсивності бойових дій, нарощення чисельності наступальних угруповань ворога, нарощення обсягів виробництва ударних типів озброєння, ракет, дронів", — констатував головнокомандувач ЗСУ.Нагадаємо, сьогодні Олександр Сирський інформував, що взяв участь у черговому засіданні військових-колег із країн "Коаліції охочих". Розмова відбулася у форматі відеоконференції..

Російське військове командування має плани суттєво збільшити виробництво безпілотників. Окупанти хочуть уже 2026 року запускати по Україні до 1 000 дронів на день.Про це заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв'ю для LB.ua. За його словами, українська сторона бачить дії противника.Головком наголосив, що на теперішньому етапі війни немає жодних ознак, що росіяни готуються до мирних переговорів чи ініціатив на полі бою."Навпаки, ми бачимо збільшення інтенсивності бойових дій, нарощення чисельності наступальних угруповань ворога, нарощення обсягів виробництва ударних типів озброєння, ракет, дронів. Зараз ворог щоденно виробляє 404 "шахеди" різних типів. І в планах у нього — збільшення", — зауважив головнокомандувач ЗСУ.На уточнювальне запитання, про яке саме збільшення йдеться та які взагалі плани в Росії, Сирський зазначив, що росіяни планують запускати до тисячі дронів на день."Тож завдання України зробити все, щоби цього не допустити та змусити Москву йти на переговори", — акцентував він.Головнокомандувач ЗСУ додав, що ворог планує суттєво наростити виробництво, щоби застосовувати до 1 000 дронів на день."Тому, звичайно, ми повинні робити все для того, щоби зірвати ці плани та завдати таких втрат ворогу, щоби він відмовився від своїх активних дій, і створити умови для проведення переговорів. Тому що зі слабким ніхто не буде домовлятися", — пояснив Олександр Сирський.Нагадаємо, влітку минулого року в Головному управлінні розвідки повідомляли, що щомісяця Російська Федерація виробляє понад п'ять тисяч далекобійних дронів, половина з яких є справжніми "шахедами", інша половина — імітаторами..

Росія продовжує під виглядом російського експортувати зерно, вирощене на тимчасово окупованих територіях України. Використовує для цього потужності портів в Азовському та Чорному морях, насамперед Севастопольського морського порту.Про це повідомили в Службі зовнішньої розвідки України (СЗР)."За 2025 рік вивезено понад два мільйони тонн зернових культур, вирощених на тимчасово окупованих територіях нашої держави", — йдеться в повідомленні.Розвідники додали, що при цьому левова частка припадає на друге півріччя — відвантажено близько 1,4 мільйона тонн."Окрім того, розширюється географія ринків збуту. 53,6% обсягів відвантажено до Єгипту (490 тисяч тонн) і Бангладешу (250 тисяч тонн). Зросли обсяги постачання до Лівану (78,1 тисячі тонн) і Туреччини (96,7 тисячі тонн), а також відновлене вивезення зерна до Сирії (94,4 тисячі тонн)", — підрахували в СЗР.Агропродукція доставляється до Джибуті, Саудівської Аравії та В’єтнаму, а в незначних обсягах навіть до окремих Балканських країн."Для обходження санкцій Росія здійснює ship-to-ship операції на рейдовому перевантажувальному районі порту "Кавказ" із використанням суден-накопичувачів", — пояснили фахівці.Вони додали, що це дає Росії змогу приховувати реальне походження зерна, а перевізнику — уникати заходів у порти тимчасово окупованих територій України та зменшити ризики звинувачень у протиправній торгівлі."Таку схему використовують під час постачання зернових до Саудівської Аравії, Бангладешу та В’єтнаму", — підсумували в Службі зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Велика Британія найближчим часом передасть Україні базу даних для відстеження та припинення крадіжки зерна з окупованих Росією українських регіонів. Її розробили фахівці в Лондоні..

Українські дрони атакували російський полігон, де проводять пуски "Орєшніка". Це удар саме по тому об’єкту, який рашисти використовували для удару по передмістю Львова 8 січня.Таку інформацію оприлюднило спеціалізоване видання "Мілітарний"."У Росії повідомили про атаку українських безпілотників на Четвертий державний центральний міжвидовий полігон "Капустин Яр" в Астраханській області", — констатували медійники.За інформацією російського моніторингового Telegram-каналу "Радар ВРВ", у цьому районі доволі активно працювала протиповітряна оборона."Полігон використовується для пусків балістичних ракет середньої дальності (БРСД) з комплексу "Орєшнік", — зауважили в "Мілітарному".Аналітики додали, що саме цією ракетою 8 січня Росія завдала удару по передмістю Львова, після чого журналісти опублікували фото уламків.На полігоні також випробовують велику кількість різних ракет малої та середньої дальності, крилатих ракет, комплексів і систем ППО. Російські джерела оприлюднили відео, на якому видно, як ударні безпілотники влучають у монтажно-випробувальний корпус."Попередня атака безпілотників на "Капустин Яр" відбулася в липні 2024 року — тоді вони уразили будівлі на території полігону", — підсумував "Мілітарний".Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, країна-агресорка Росія, ймовірно, завдала ракетного удару по найзахіднішій частині України з використанням ракети "Орєшнік", намагаючись стримати Європу та США від надання Україні довгострокових гарантій безпеки..

У суботу, 17 січня, президент України Володимир Зеленський підписав санкції, спрямовані проти тих, хто виправдовує російську агресію. Йдеться про осіб, який Кремль використовує у пропагандистських цілях.Про це Володимир Зеленський повідомив під час суботнього відеозвернення. За його словами, також погоджено подальші санкційні кроки, про які оголосять найближчим часом.Український президент наголосив, що тиск на Росію має зберігатися, а Україна й надалі працюватиме над синхронізацією санкційних рішень із партнерами."Тиск на Росію повинен зберігатися, продовжимо працювати на синхронізацію санкцій, і не тільки рішень партнерів у нашій юрисдикції, але українських санкційних рішень у списках партнерів", — акцентував він.Володимир Зеленський акцентував, що вже зараз у персональних санкціях партнерів, також у списках проти юридичних осіб суттєва частина — це пропозиції України.На сайті українського президента вже опубліковано текст відповідного указу.У грудні Україна запровадила санкції проти майже 700 танкерів так званого "тіньового флоту" Росії, які використовуються для перевезення підсанкційної нафти в обхід міжнародних обмежень.У вересні Київ увів персональні санкції проти осіб та компаній, причетних до підтримки військово-промислового комплексу Росії, її тіньового флоту й енергетичного сектору.Нагадаємо, що, за словами Володимира Зеленського, сьогодні українська делегація перебуває у США. Головні українські перемовники там — Рустем Умєров, Кирило Буданов, Давид Арахамія..

У п'ятницю, 16 січня, Міжнародне агентство з атомної енергії домовилося із Україною та країною-агресоркою Росією про тимчасове припинення вогню поблизу Запорізької атомної електростанції.Про це повідомив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. За його словами, тимчасове перемир'я було погоджено для того, аби відремонтувати останню резервну лінію електропередачі до станції.Очікується, що техніки оператора електромережі України найближчими днями розпочнуть ремонтні роботи на лінії 330 кВ, пошкодженій та відключеній внаслідок військових дій 2 січня. Як відзначили у агентстві, через відключення енерголінії найбільша АЕС Європи зараз залежить від єдиної чинної магістральної лінії електропередачі 750 кВ."МАГАТЕ продовжує тісно співпрацювати з обома сторонами для забезпечення ядерної безпеки на ЗАЕС та запобігання ядерній аварії під час конфлікту. Це тимчасове припинення вогню, четверте, про яке ми домовилися, демонструє незамінну роль, яку ми продовжуємо відігравати", — заявив Гроссі.Як відомо, Запорізька АЕС перебуває під контролем російських окупаційних військ із березня 2022 року. Відтоді Росія неодноразово намагалася легалізувати своє управління об’єктом, ігноруючи норми міжнародного права.Нагадаємо, 14 січня речник Сил оборони Півдня України Владислав Волошин заявляв, що рашисти використовують територію Запорізької атомної електростанції як військовий об’єкт. Вони розміщують техніку поблизу ядерних реакторів і здійснюють звідти пуски дронів по Україні..

У Польщі чотирьох українців і росіянина обвинувачують у диверсії на користь країни-агресорки Росії. Їм загрожує довічне ув'язнення.Про це заявила Національна прокуратура Польщі. Зазначається, що диверсанти нібито відправляли вибухові посилки до Великої Британії, США, Канади та інших країн.Відтак, чотирьом українцям та одному росіянину оголосили звинувачення "у діях від імені розвідувальних служб Російської Федерації". Зокрема, їм інкримінують вчинення або підготовку диверсій проти логістичної та авіаційної інфраструктури.За даними прокуратури, один із обвинувачених, на ім'я Владислав Д., мав підготувати посилки з прихованими запальними пристроями та вибухівкою і відправити їх до Великої Британії та Польщі. Водночас В'ячеслав С. мав відправити дві тестових посилки до США та Канади.Третьому диверсанту Владиславу Б. інкримінують отримання, зберігання та транспортування посилок між столицею Литви Вільнюсом і центральним містом Каунасом."Внаслідок цих інцидентів було знищено вантажні контейнери, причіп вантажівки та численні кур'єрські відправлення, що спричинило матеріальні збитки логістичним компаніям та страховику. Загальні збитки склали 2 908 422 злотих", — відзначили у прокуратурі.Прокурори заявили, що подали п'ять обвинувальних актів до суду. Якщо фігурантів визнають винними, їм загрожує довічне ув'язнення.Нагадаємо, німецькі правоохоронці висунули звинувачення двом українцям, які планували диверсію з використанням посилок із вибухівкою. Вони діяли за наказом спецслужб Російської Федерації..

Президент Володимир Зеленський відповів на звинувачення американського лідера Дональда Трампа у тому, що Україна буцімто затягує війну із Росією.У своєму дописі у Telegram очільник держави відзначив, що такі заяви Трампа є безпідставними, адже лише Москва гальмує мирний процес і не виконує жодних домовленостей."Відтермінування закінчення війни йде з боку Росії. Простий приклад. Наприкінці минулого року були домовленості щодо обміну наших людей — військовополонених. Тисячу людей обміняти. В чому проблема? В чому затримка з української сторони? Хто тримає українців у полоні? Ми? Росія. Чому вони не міняють? Є у США відповідь на це питання? Ні. Тому що є деякі питання, які є некомфортні, а вони абсолютно справедливі", — наголосив гарант.Зеленський додав, що саме Росія затягує всі процеси, починаючи з гуманітарного треку. Тому світ має і далі тиснути на країну-агресорку, аби вона погодилася на мир."Давайте поміняємо тисячу людей. Відтермінували. Давайте обміняємо хоча б 500. Відтермінували. Давайте обміняємо всіх на всіх. Це частина 20 пунктів. Відтерміновується. Так хто відтерміновує? Хто не хоче закінчувати війну? Питання не в бажанні, а питання в тиску. Потрібен достатній тиск на Росію. І все закінчиться. Я вважаю, що ми дуже близькі до цього", — додав президент.Нагадаємо, днями лідер США Дональд Трамп заявив, що саме Україна, а не Росія, гальмує потенційну мирну угоду, що різко контрастує з риторикою європейських союзників, які постійно стверджують, що Москва мало зацікавлена ​​в припиненні війни в Україні.До того ж, на думку Трампа, у Володимира Зеленського, як і раніше, "немає жодних козирів". Трам вважає, що лише він спроможний закінчити війну Росії проти України.Також раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні..

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем не вірить в те, що всі російські війська найближчим часом залишать територію України. Водночас він наголосив на важливості завершення війни без заохочення агресії.Про це Грем повідомив на своїй сторінці у соцмережі X (Twitter)."Я ціную наполегливу працю президента Трампа та його команди, які намагаються гідно та справедливо покласти край цій кровопролитній бійні в Україні. Нагадуємо, що будь-яка угода про безпеку в рамках припинення кровопролиття в Україні має бути розглянута Конгресом", — додав політик.Також Грем наголосив, що мета Вашингтона полягає в тому, щоб укласти угоду, яка зупинить майбутні потенційні вторгнення, чого не вдалося зробити попередникам чинного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа Бараку Обамі й Джо Байдену. Окрім цього, республіканець заявив, що реалістично оцінює ситуацію щодо повномасштабної російсько-української війни. "Також, коли йдеться про обмін територіями, я реалістично оцінюю ситуацію: усі російські солдати не будуть вислані з України найближчим часом. Однак ми не хочемо завершувати цей конфлікт таким чином, щоб винагороджувати агресію", — заявив сенатор.Нагадаємо, згідно з результатами свіжого дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), ідея винесення мирних домовленостей із Росією на всенародне обговорення знаходить відгук у більшої частини суспільства. На сьогодні 55% опитаних схвалюють проведення референдуму, тоді як 32% виступають проти, а ще 14% респондентів поки не визначилися зі своєю позицією..

На сьогодні найбільш активно ворожі диверсійно-розвідувальні групи діють у прикордонних регіонах Півночі, зокрема в межах Сумської області. Водночас на Чернігівщині зменшилася активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в інтерв'ю TrueUA. Він наголосив, що головна мета російських ДРГ — розвідка."До прикладу, в попередні роки, особливо на початку повномасштабного вторгнення, такі спроби фіксувалися на Чернігівщині, згодом — у межах Сумської та Харківської областей. За останній період найбільше спроб заходу ворожих ДРГ фіксується саме в межах Сумської області, зокрема на півночі Сумщини, ближче до Чернігівської області. Що стосується Чернігівщини, то за останній час активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу на територію України значно зменшилася. На Харківщині такі спроби також фіксуються, але ворожі групи викриваються", — зазначив Демченко.За словами речника Держприкордонслужби, завдання у російської ДРГ можуть бути різні. Однак основна мета — проведення розвідки."Вони не завжди йдуть одразу на спробу самостійно вибити позиції українських захисників. Їхня основна мета — провести розвідку, встановити побудову нашої оборони, щоб надалі по цих позиціях можна було завдавати ударів більш потужним озброєнням. Також ідеться про мінування місцевості: закладаючи вибухівку, ворог розраховує, що на цих засобах підірвуться українські воїни. Раніше були випадки, коли на таких вибухових пристроях підривалися й мирні люди, які пересувалися у прикордонні. І, звісно, в окремі моменти це також спроби таких груп атакувати позиції українських воїнів, зокрема з метою захоплення в полон наших захисників", — додав Андрій Демченко.Нагадаємо, раніше Головне управління комунікацій Збройних сил України запевнило, що широкомасштабний наступ російських військ на Чернігівську область є малоймовірним у короткостроковій перспективі. Ця оцінка ґрунтується на аналізі поточної ситуації, напрямків зосередження сил та засобів ворога..

Український кордон у воєнний час — це не лінія контролю, а зона постійної напруги й бойової готовності. Обстріли, застосування дронів, спроби прориву диверсійно-розвідувальних груп і активність противника в прикордонних громадах змінюють характер служби та підходи до оборони держави.Про те, де ворог найактивніший, як змінюється його тактика, яку роль відіграють прикордонники у стримуванні загроз і який вигляд має оборона кордону на четвертому році повномасштабної війни, ми поговорили в інтерв’ю з речником Державної прикордонної служби України Андрієм Демченком.Актуальна ситуація на кордоні— Якою зараз є загальна оперативна ситуація на кордонах України, і в яких регіонах спостерігається найвища активність противника?— Звісно, що кордон з Росією — це той напрямок, де противник, ворог, країна-терорист Росія також здійснює свої кроки щодо спроб розширити зону бойових дій на території України. Фактично лінія кордону з Росією — це така ж сама лінія фронту, як і Покровський, Лиманський, Куп’янський чи Краматорський напрямки. Бо хоч на більшості ділянок кордону з Росією немає постійних активних бойових дій, утім є напрямки, де ворог також здійснює свої кроки й дії щодо розширення зони боїв.Якщо прив’язуватися конкретно, то це Сумщина — Хотінська та Юнаківська громади, де ворог, знову ж таки, хоч і нині менш активно застосовує малі піхотні групи для просування, але не полишає спроб розширити зону боїв на цьому напрямку. Також Краснопільська громада, населений пункт Грабовський, який розташований безпосередньо на лінії кордону. Наприкінці минулого року противник заходив своїми групами в цей населений пункт, намагаючись розширити зону боїв далі, однак вийти за його межі не зміг. Завдячуючи героїзму українських воїнів із підрозділів Збройних сил та Державної прикордонної служби, зазнаючи втрат, противник не може здійснити там подальших кроків.Харківщина — це, в першу чергу, напрямок населеного пункту Вовчанськ, а також напрямки населених пунктів Сотницький Козачок, який, до речі, також розташований безпосередньо на лінії кордону, та Дворічанський. Це ті ділянки, де ворог проявляє найбільшу активність, але, знову ж таки, за останній час вона дещо менша, ніж раніше.Інший напрямок — кордон з Білоруссю. Хоч він і вкрай відмінний від кордону з Росією, і там немає активних бойових дій, ми не бачимо по той бік кордону якоїсь активності білоруських силових структур чи збройних сил. Водночас загалом кордон з Білоруссю для нас є таким самим важливим напрямком у плані безпеки й оборони, як і кордон з Росією, адже Білорусь, на жаль, продовжує підтримувати країну-терористку.— Як ДПСУ сьогодні оцінює ризики з боку Білорусі та як вибудовується оборона на цьому напрямку?— Ще раз зазначу, що якихось безпосередніх дій по нашому кордону з території Білорусі немає, як немає й активності у напрямку нашого коридону. Звісно, Білорусь тримає там певну кількість своїх підрозділів, але це вже триває фактично роками. Тим самим Білорусь намагається якось довести, напевно, або собі, або для підтримки Росії — з акцентом на те, що такі дії вони роблять для того, аби уберегтися від України, начебто Україна становить загрозу для Білорусі.Але при цьому, звісно, забувають початок повномасштабного вторгнення, коли саме Білорусь відкривала свій кордон для російських військ. Менше з тим, наше завдання — мати сильні оборонні позиції по лінії кордону, на прикордонні. І до того моменту, коли погодні умови дозволяли здійснювати необхідні роботи з інженерного погляду, нарощувалися окремі ділянки і в фортифікаційному відношенні на прикордонні, для того щоб кожен український воїн мав усі можливості протидіяти будь-якій агресії, яка може йти з території Білорусі — чи самостійно, чи із залученням підрозділів армії Росії.Водночас за тим, як розвивається ситуація на території Білорусі, звісно, стежать підрозділи розвідки, для того щоб надалі Сили оборони України могли вчасно відреагувати на будь-які ризики.— Як сьогодні змінилася тактика росіян у прикордонних регіонах порівняно з початком, наприклад, повномасштабного вторгнення?— На початку повномасштабного вторгнення вони, звісно, очікували якоїсь парадної ходи. Разом із тим, станом на зараз, якщо говорити про ситуацію, яку ми маємо, Чернігівщина, Сумщина та Харківщина — це щоденні обстріли. Артилерія, міномети, танки, безпілотні літальні апарати.І ось, власне, безпілотники: протягом 2025 року Росія істотно збільшила удари саме із застосуванням цих засобів, тоді як наприкінці 2024 року переважали обстріли артилерійськими засобами. Найбільша кількість обстрілів припадає на Сумську та Харківську області.І тут треба розуміти, що ворог, звісно, б’є по позиціях українських захисників, намагаючись, зокрема, руйнувати наші оборонні споруди та знищувати позиції. Але це також і прицільні обстріли населених пунктів, через що фактично страждають мирні люди, які проживають у прикордонні, особливо в тих населених пунктах, що максимально близько прилягають до кордону з Росією.Поточні загрози та виклики— Ви згадали про БпЛА. Які ще загрози нині фіксує ДПСУ в прикордонних громадах? Наскільки активною є діяльність диверсійно-розвідувальних груп або обстріли авіацією?— В окремі періоди ворог досить активно застосовував авіацію. Зараз, фактично, відмічається певний спад у завдаванні таких ударів, але, знову ж таки, вони ніколи повністю не зникали. КАБами противник також намагається бити, щоби знищувати позиції українських воїнів, особливо на тих напрямках, про які я говорив раніше.Намагаючись просунутися своїми піхотними групами і не досягаючи поставлених цілей, ворог залучає різні засоби ураження, зокрема й авіацію, скидаючи керовані авіаційні бомби, аби стерти позиції українських захисників і полегшити просування піхотних груп. Але, знову ж таки, активність авіації зараз дещо менша, ніж це було раніше.Водночас нікуди не зникає загроза від застосування ворогом диверсійно-розвідувальних груп. Цей напрямок за останній період також став дещо менш активним з боку противника, але повністю не зник. Періодично спроби заходу ворожих ДРГ зберігаються.До прикладу, в попередні роки, особливо на початку повномасштабного вторгнення, такі спроби фіксувалися на Чернігівщині, згодом — у межах Сумської та Харківської областей. За останній період найбільше спроб заходу ворожих ДРГ фіксується саме в межах Сумської області, зокрема на півночі Сумщини, ближче до Чернігівської області.Що стосується Чернігівщини, то за останній час активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу на територію України значно зменшилася. На Харківщині такі спроби також фіксуються, але ворожі групи викриваються.Водночас завдання у ДРГ можуть бути різні. Вони не завжди йдуть одразу на спробу самостійно вибити позиції українських захисників. Їхня основна мета — провести розвідку, встановити побудову нашої оборони, щоб надалі по цих позиціях можна було завдавати ударів більш потужним озброєнням. Також ідеться про мінування місцевості: закладаючи вибухівку, ворог розраховує, що на цих засобах підірвуться українські воїни.Раніше були випадки, коли на таких вибухових пристроях підривалися й мирні люди, які пересувалися у прикордонні. І, звісно, в окремі моменти це також спроби таких груп атакувати позиції українських воїнів, зокрема з метою захоплення в полон наших захисників.— Як масове застосування дронів-камікадзе вплинуло на роботу прикордонних підрозділів?— Прикордонні підрозділи зараз на кордоні з Росією та з Білоруссю — це вже не той класичний приклад охорони кордону, як багато хто може уявляти. Тобто немає патрулювання кордону, немає прикордонних нарядів, які ходять уздовж кордону з песиками, спостерігаючи за тим, що відбувається по той бік кордону.Зараз військовослужбовці Державної прикордонної служби та наші підрозділи є частиною Сил оборони України на тих напрямках, де ведуться особливо активні бойові дії. І це, зокрема, кордон з Росією. Фактично наші підрозділи діють за загальним задумом Генерального штабу Збройних сил України та перебувають у підпорядкуванні органів військового управління, маючи при цьому власні смуги оборони або виконуючи завдання конкретної бригади Збройних сил України.Тому застосування ворогом різних засобів, зокрема й безпілотників — як тих, що здійснюють скиди, так і FPV-дронів, у тому числі FPV на оптоволокні, — впливає не лише на прикордонників, а загалом на всі Сили оборони нашої держави. Адже за допомогою цих засобів ворог намагається досягти своїх цілей, зокрема знищувати нашу логістику. Йдеться не лише про удари по позиціях українських захисників, як ми говорили раніше, а й про спроби обмежити наші ресурси для забезпечення позицій, які утримують оборону на кордоні з Росією.Взаємодія та робота в зоні бойових дій— Поговорімо про роботу ДПСУ у зоні бойових дій. Як на сьогодні відбувається взаємодія прикордонників із ЗСУ та іншими силами оборони?— Як я вже казав, загалом підрозділи Державної прикордонної служби та, власне, і Національної гвардії діють за загальним задумом Генерального штабу. Є органи військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають і наші підрозділи. Взаємодія відбувається шляхом визначення нам завдань на тому чи іншому напрямку — чи то окремої смуги оборони, чи то під час виконання завдань у складі конкретної бригади Збройних сил України.Фактично 50% усього особового складу Державної прикордонної служби виконують завдання не на кордоні з країнами Європи чи з Молдовою, а перебувають у складі Сил оборони нашої держави. За час повномасштабного вторгнення, зокрема, було створено повноцінні чотири прикордонні загони, які можна прирівняти до формувань бригадного типу, за аналогією зі Збройними силами України.Також у нас є значна кількість прикордонних комендатур швидкого реагування. Це аналоги батальйонів Збройних сил України, які мають на озброєнні необхідні засоби — так само, як і ЗСУ, — для повноцінної протидії противнику на різних напрямках: чи то на кордоні з Росією, чи для виконання завдань на кордоні з Білоруссю, чи для повноцінних дій безпосередньо на лінії фронту.Нині, виконуючи завдання і на Покровському напрямку, і на Краматорському, Лиманському, Куп’янському — на найбільш гарячих ділянках — військовослужбовці ДПСУ проявляють великий героїзм, стримуючи противника та завдаючи йому значних втрат.Окремо варто відзначити розвиток у нашій системі підрозділів розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів. Один із них — підрозділ "Фенікс". Він входить до трійки лідерів серед усіх складових Сил оборони України, а його результативність у знищенні як живої сили противника, так і техніки перебуває на досить високому рівні.Окрім піхоти та дронів, за час війни прикордонники наростили й свою артилерійську складову. На початок повномасштабного вторгнення це були фактично кілька мінометів. Нині ж ми маємо і великі калібри, і навчені підрозділи та розрахунки, які застосовують ці засоби для стримування ворога й знищення всього того, що він використовує проти нас.— Як Держприкордонслужба співпрацює з місцевими громадами на прикордонних територіях?— Співпраця була і раніше, співпраця залишається і зараз, насамперед для того, щоб забезпечити безпеку людей та інформування про ті кроки, яких можна очікувати від ворога. І, звісно, у разі, якщо органи місцевої влади — якщо говорити безпосередньо про кордон з Росією — звертаються з проханням, щоби наші військовослужбовці або підрозділи допомогли з евакуацією людей, прикордонники до цього долучаються.Загалом досить часто плутають, чим саме займаються прикордонники. Багато хто вважає, що саме наші підрозділи забезпечують евакуацію людей з прикордоння, тоді як ця робота покладена на органи місцевої влади. Але, звісно, Державна прикордонна служба не відмовляється від допомоги. Якщо є необхідність і до нас звертаються з такими проханнями, ми також долучаємося і допомагаємо.Технології та посилення кордону— Які нові технології Держприкордонслужба впроваджує для контролю кордону та виявлення загроз? Наскільки ефективними є сучасні системи спостереження, тепловізори, дрони?— Це вже інший напрямок, у межах якого прикордонникам визначено завдання щодо захисту кордону. Йдеться, в першу чергу, про кордон з країнами Європи та кордон з Молдовою. Щодо окремих технічних засобів, які ми нарощуємо, то це, звісно, системи відеоспостереження.Чим більше таких відеосистем буде розгорнуто на кордоні, тим легше контролювати великі ділянки кордону, які ми маємо, і, відповідно, вчасно викривати спроби порушень — не допускаючи їх та затримуючи осіб, які намагаються незаконно перетнути державний кордон або вчинити інші протиправні дії.Системи відеоспостереження — як стаціонарні, так і мобільні — активно розгортаються на всіх ділянках кордону з країнами Європи, а також, звісно, на кордоні з Молдовою.Окремо варто розуміти, що, крім стаціонарних систем відеоспостереження, застосовуються й так звані фотопастки. Ними насичується прикордоння для того, щоб на маршрутах можливих спроб незаконного перетину кордону своєчасно виявляти такі дії.Звісно, ми також застосовуємо безпілотні літальні апарати, за допомогою яких моніторимо як лінію державного кордону, так і прикордонну місцевість. Водночас варто зазначити, що у складі ДПСУ є й власна авіація, яка також залучається до виконання завдань із охорони державного кордону.— Чи планується посилення технічного забезпечення прикордонних ділянок нашої країни найближчим часом і, якщо так, то якими саме системами?— Ця робота не припиняється. Звісно, ще до повномасштабного вторгнення окремі напрямки вже мали певну кількість систем відеоспостереження, однак їх фактично недостатньо. Щоб повноцінно контролювати державний кордон і щоби прикордонні наряди могли вчасно реагувати на всі спроби його порушення, таких відеосистем потрібно значно більше.Державна прикордонна служба не зупиняється у цьому напрямку. Постійно ведеться робота як за бюджетні кошти, так і у співпраці з міжнародними партнерами, щоб необхідні системи відеоспостереження були в розпорядженні ДПСУ та могли бути встановлені по всій протяжності державного кордону.— Які реформи або зміни, на вашу думку, допоможуть зміцнити кордон у середньостроковій перспективі?— Зараз активно розвивається інтегроване управління державним кордоном. І до цієї роботи долучена не лише Державна прикордонна служба. Це різні суб’єкти в Україні, які працюють у цьому напрямку, зокрема Кабінет міністрів, а також інші органи контролю, що виконують завдання на державному кордоні й можуть надавати необхідну інформацію для забезпечення його безпеки.Усі ці процеси активно розвиваються в Україні. Вони затверджуються на рівні урядових розпоряджень, існують відповідні плани щодо впровадження інтегрованого управління кордонами. Звісно, ми також бачимо зацікавленість міжнародних партнерів у тому, що Україна розвиває цей напрямок.У країнах Європи інтегроване управління кордонами вже не перший рік успішно впроваджується. Так само і Україна розвиває цю систему, поєднуючи зусилля з нашими партнерами — країнами, з якими ми межуємо, — щоб повноцінно забезпечувати захист і безпеку спільних ділянок кордону по обидва його боки.Кадрова ситуація та мобілізація— На сьогодні гостро стоїть питання мобілізації та забезпечення достатнього кадрового резерву. Наскільки зараз відчувається кадровий дефіцит у прикордонній службі й чи є достатньою ротація?— Наскільки це можливо, Державна прикордонна служба здійснює ротаційні заходи щодо тих підрозділів, які виконують завдання на лінії фронту або на кордоні з Росією, особливо тих, що перебувають у зонах активних бойових дій. Водночас ви маєте рацію: зараз триває війна, і Державна прикордонна служба, як і будь-яка складова Сил оборони нашої країни, потребує посилення особовим складом.Ми, так само як і Збройні сили чи інші військові формування, комплектуємося як за мобілізацією, так і на контрактній основі. І, на щастя, Державна прикордонна служба вже напрацювала свій авторитет. Тому ми бачимо, що якщо на початку повномасштабного вторгнення багато людей емоційно йшли до лав Сил оборони України, то нині це вже більш свідомий вибір — куди саме і до якого підрозділу долучитися: до Державної прикордонної служби, Збройних сил, Національної гвардії чи інших складових Сил оборони.Ми також не стоїмо на місці й розвиваємо власні рекрутингові центри, щоб проводити необхідну роботу з інформування про наші можливості та, власне, про ті посади, на які ми очікуємо кандидатів. Адже свого часу у багатьох людей існував страх, що всі, хто потрапляє до війська, одразу опиняються в піхоті. Однак служба не обмежується лише піхотними посадами.Це широкий спектр напрямків, де можна реалізувати себе, захищаючи Україну: оператори безпілотних авіаційних комплексів, логістика, зв’язок, ІТ та інші спеціальності. Саме тому, демонструючи наші можливості, підрозділи та переваги служби, рекрутингові центри проводять необхідну роботу для залучення людей, які можуть обрати для себе як контрактну форму служби, так і мобілізацію. Крім того, окремі підрозділи ДПСУ в межах мобілізації дають можливість звертатися безпосередньо до них, оминаючи територіальні центри комплектування.— Наскільки активно зараз громадяни долучаються до служби в ДПСУ? Як за останній рік змінилася кількість охочих служити в Держприкордонслужбі — є тенденція до зростання чи спаду?— Я б сказав, що ситуація загалом стабільна. Тобто немає суттєвого спаду чи відтоку людей, так само немає й надто великого напливу. Водночас фактично щороку значна кількість громадян долучається до підрозділів Державної прикордонної служби.І, знову ж таки, йдеться про різні посади. Зокрема, це забезпечує активний розвиток підрозділів РУБпАК: туди також приходять люди як за мобілізацією, так і на контрактній основі.— Чи є регіони, де особливо активно долучаються до служби, або де, навпаки, відчувається нестача кадрів?— Державна прикордонна служба не представлена у всіх регіонах України. Наші основні регіони — це, передусім, ті, що розташовані ближче до державного кордону. Водночас, за результатами роботи рекрутингових центрів, можна відзначити, що люди з різних регіонів країни — зокрема із Заходу та Півдня — долучаються до лав Державної прикордонної служби.При цьому вони не завжди обирають для проходження служби саме ті регіони, звідки походять. Багато хто свідомо йде до бойових підрозділів, які виконують завдання як на лінії фронту, так і на кордоні з Росією.Це, знову ж таки, потребує системної роз’яснювальної роботи, щоб люди чітко розуміли, які завдання та напрями служби вони можуть обрати в лавах Державної прикордонної служби.Перетин кордону та пасажиропотоки— Чи зменшився святковий ажіотаж на кордоні й чи є черги на КПП? Які контрольно-пропускні пункти наразі найзавантаженіші?— Станом на зараз черг немає, адже новорічно-різдвяний період завершився, і пасажиропотік пішов на спад. Наприклад, за вчорашній день (запис інтерв'ю проводився 14 січня, — ред.) кордон перетнули близько 70 тисяч громадян — сукупно в обох напрямках за добу. Днем раніше цей показник становив приблизно 80 тисяч.Якщо говорити про весь новорічно-різдвяний період, то динаміка пасажиропотоку була дуже різною. Були пікові дні, коли кількість перетинів кордону сягала 155 тисяч. Переважно пасажиропотік тримався на рівні 110–140 тисяч перетинів на добу. Водночас у святкові дні — зокрема на Різдво, 25 грудня, або на Новий рік, 1 січня, — пасажиропотік різко зменшувався. Так, у перший день цього року кордон перетнули близько 32 тисяч громадян.Фактично зменшення пасажиропотоку призводить до зникнення черг. Натомість його зростання створює суттєве навантаження на пункти пропуску, особливо коли люди одночасно прибувають до одного й того самого КПП.Найбільші черги під час новорічно-різдвяного періоду, особливо в окремі дні, фіксувалися на кордоні з Польщею. Попри велику кількість пунктів пропуску, близько 50% усього пасажиропотоку традиційно припадає саме на польський напрямок. Тобто люди найактивніше використовують його як для виїзду з України, так і для в’їзду. Саме тому при зростанні пасажиропотоку там і виникають найбільші черги. Інші ділянки кордону також мали черги, але вони були значно меншими, ніж на кордоні з Республікою Польща.Наразі ж новорічно-різдвяний період завершився, і зменшення пасажиропотоку спостерігається вже не перший день. Можливо, на нього впливають і погодні умови. Хоча пункти пропуску працюють у штатному режимі, забезпечуючи оформлення як на виїзд, так і на в’їзд, складні погодні умови — зокрема опади — можуть ускладнювати доїзд до кордону або від нього. Через це частина людей, ймовірно, наразі утримується від далеких подорожей.— Як змінюється робота прикордонників під час пікових виїздів громадян, наприклад, у період Різдва?— Традиційно пікові навантаження припадають на зимовий період під час новорічно-різдвяних свят і на літній період, коли триває сезон відпусток і пасажиропотік суттєво зростає. У такі періоди, звісно, ми збільшуємо кількість інспекторських пар, які забезпечують оформлення громадян у пунктах пропуску.Це також постійна взаємодія з прикордонниками суміжних країн для обміну інформацією щодо завантаженості пунктів пропуску як на виїзд, так і на в’їзд, а також для координації спільних дій, щоб з обох боків кордону оформлення громадян відбувалося максимально інтенсивно.Водночас за час повномасштабного вторгнення ситуація суттєво змінилася, зокрема через відсутність повітряного сполучення. Раніше авіасполучення забирало значну частку пасажиропотоку, і багато людей перетинали кордон не через автомобільні пункти пропуску, а саме повітряним шляхом.Нині весь пасажиропотік зосереджений на кордоні з країнами Європи, на кордоні з Молдовою та Придністровським сегментом. Водночас пункти пропуску на кордоні з Білоруссю та Росією, як і на Придністровському напрямку, рішенням уряду ще з початку повномасштабного вторгнення залишаються закритими, і пропускні операції там не здійснюються.Саме тому як зараз, так і протягом усього воєнного періоду, навантаження на пункти пропуску суттєво зросло, особливо на кордоні з Польщею.Порушення, документи та зловживання— Нерідко у новинах з’являються повідомлення про те, що українці намагаються нелегально перетнути кордон і вдаються до підробки документів. Чи зросла кількість людей, які намагаються виїхати з України за підробленими документами?— Спроби незаконного перетину кордону з початку дії воєнного стану справді зросли. Це пов’язано з наявними обмеженнями щодо виїзду, особливо якщо говорити про категорію чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років. З серпня минулого року дозволено також виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років включно, але за умови наявності не лише паспортного документа, а й військово-облікового документа.Цій категорії також відмовляють у виїзді, якщо людина не має необхідних документів, зокрема військово-облікового, або якщо вона обіймає посаду на державній службі. Адже навіть у цій віковій категорії державним службовцям дозволено виїзд лише у службове відрядження.Водночас з початку воєнного стану кількість спроб незаконного перетину кордону суттєво зросла. Передусім це стосується так званої "зеленої ділянки" кордону — тобто поза межами пунктів пропуску, адже саме таким способом люди найчастіше намагаються незаконно перетнути державний кордон.Якщо говорити про конкретні ділянки, то на першому місці нині перебуває кордон з Румунією, на другому — кордон з Молдовою. У перші роки повномасштабної війни ці напрямки фактично мали однакові показники, однак зараз чітко простежується лідерство румунського напрямку. На інших ділянках — з Угорщиною, Словаччиною та Польщею — таких спроб суттєво менше.За останній рік також зафіксовано зростання спроб незаконного перетину кордону на ділянках з Білоруссю. Хоча їх і значно менше, ніж на кордоні з країнами Європи, динаміка упродовж 2025 року дещо зросла.Окрім цього, фіксуються й спроби незаконного перетину кордону через пункти пропуску — тобто там, де існує можливість легального виїзду. У таких випадках люди намагаються використати підроблені документи або сфальшувати підстави для виїзду. Втім, подібних випадків значно менше, ніж спроб перетину кордону поза пунктами пропуску.Варто зазначити, що за незаконний перетин "зеленої ділянки" кордону порушники несуть адміністративну відповідальність. Натомість у випадках використання підроблених документів або спроб підкупу інспектора пункту пропуску для незаконного виїзду особи вже притягуються до кримінальної відповідальності.— Чи плануються оновлення правил щодо військовозобов’язаних і як Держприкордонслужба готується до можливих змін?— Зміни, а загалом і правила, які регламентують перетин державного кордону, встановлюються рішеннями уряду. Неодноразово, зокрема й під час дії воєнного стану, до постанови Кабінету міністрів №57 щодо правил перетину кордону громадянами України вносилися зміни, і Державна прикордонна служба їх виконує.Тобто, якщо в майбутньому — завтра, через місяць чи в інший час — урядом буде ухвалено рішення про внесення змін щодо тієї чи іншої категорії громадян, і ці зміни набудуть чинності, то, звісно, Державна прикордонна служба та наші інспектори в пунктах пропуску діятимуть відповідно до цих рішень і забезпечуватимуть їх виконання.— Громадянам іноді відмовляють у виїзді за кордон. Які документи найчастіше викликають сумніви у прикордонників?— Нині найбільше відмов у перетині кордону отримують саме чоловіки віком від 18 до 60 років. Основна причина — відсутність військово-облікового документа, як це передбачено правилами перетину кордону, затвердженими урядом. Також трапляються випадки, коли особа слідує як супровід людини з інвалідністю, але не має підтверджувальних документів, визначених цими правилами. Саме щодо цієї категорії громадян ми фіксуємо найбільшу кількість відмов.Окремі відмови пов’язані з тим, що людина, наприклад, планує виїзд у відпустку, але при цьому перебуває на державній службі. Для такої категорії передбачена можливість виїзду лише у службове відрядження, і в разі його відсутності виноситься відмова.Водночас варто звернути увагу й на інші категорії — зокрема жінок і дітей. Тут досить часто відмови пов’язані з тим, що паспортний документ є протермінованим. Люди інколи не перевіряють термін його дії й уже на кордоні з’ясовується, що паспорт недійсний, що є підставою для відмови у перетині кордону.Також трапляються випадки, коли люди беруть із собою чужий документ. За їхніми словами, це буває випадково, однак навіть у таких ситуаціях громадяни сподіваються перетнути кордон, що, звісно, є неможливим.— А у яких випадках при виїзді дитини за кордон можуть відмовити через документи та чому це трапляється найчастіше?— Щодо дітей, то під час дії воєнного стану існують певні особливості перетину кордону, на які люди не завжди звертають увагу, через що й отримують відмови. Загальне правило, яке діяло до воєнного стану і залишається чинним, передбачає: якщо дитина слідує з одним із батьків, від іншого має бути нотаріально завірена згода. Якщо ж дитина подорожує з третьою особою, така згода має бути оформлена від обох батьків.Водночас на період воєнного стану ці вимоги були частково спрощені, з огляду на те, що один із батьків може перебувати на лінії фронту й фізично не мати змоги оформити нотаріальну згоду. Тому наразі одному з батьків не потрібна згода іншого для перетину кордону з дитиною.Однак у випадку, коли батьки делегують супровід дитини третій особі, необхідна письмова згода одного з батьків, завірена в органах опіки та піклування. На ці норми варто звертати особливу увагу, адже досить часто саме через неправильне оформлення документів люди отримують відмову у перетині кордону..

Криптограф Служби зовнішньої розвідки Росії Антон Панов, якого знайшли мертвим у будівлі російського посольства на Кіпрі, перед поїздкою мав телефонну розмову з міністром закордонних справ Сергієм Лавровим та низкою високопосадовців Міністерства закордонних справ РФ.Як повідомляє OBOZ.UA, посилаючись на російські ЗМІ, Панов вкоротив собі віку, але розслідування не проводилося.Зазначається, що, окрім Лаврова, Панов розмовляв із радником міністра Бахтієром Хакімовим, заступниками міністра Михайлом Богдановим і Галиною Шульгою, а також керівником валютно-фінансового департаменту МЗС РФ Андрієм Лисиковим. Медійники стверджують, що до цього департаменту часто зараховують кадрових офіцерів СЗР і головного розвідувального управління РФ, які працюють під дипломатичним прикриттям.Також були зафіксовані телефонні розмови Панова з послом Росії у Молдові Василем Васнецовим, послом в Угорщині Євгеном Станіславовим та радником посольства держави-агресора в Узбекистані Андрієм Ланчиковим. Медійники виявили контакти Панова з колишнім сенатором від окупованого Криму Сергієм Цековим і мешканцем Луганська Олександром Борисовим, який писав "доноси" на опозиційних політиків та незалежні медіа.Що відомо про смерть ПановаЗауважимо, що 8 січня співробітника посольства Росії на Кіпрі Антона Панова знайшли мертвим у власному кабінеті. Кіпрській поліції повідомили про інцидент не одразу, правоохоронців не допустили на територію посольства, пославшись на дипломатичний імунітет, а в дипломатичному відомстві одразу заявили про самогубство. Лише після розголосу в медіа російська сторона офіційно підтвердила факт смерті.Одразу у медіа загиблого називали третім секретарем посольства Олексієм Пановим, проте журналісти-розслідувачі стверджують, що йдеться про Антона Панова — уродженця Хабаровського краю, який приїзав на Кіпр торік наприкінці літа або на початку осені. Його біографія пов’язана з науково-технічним центром "Атлас", що спеціалізувався на криптографічних розробках для силових структур і раніше напряму підпорядковувався Федеральній службі безпеки Росії. Згодом Панов працював у МЗС РФ, а його квартира в Москві розташована неподалік від штаб-квартири Служби зовнішньої розвідки РФ.Своєю чергою поліція Кіпру повідомила, що розтин тіла Панова не виявив ознак насильницької смерті, а причиною загибелі названо асфіксію внаслідок повішення. Також відомо про наявність передсмертної записки, яку російські дипломати передали до Москви, втім її зміст і адресат залишаються невідомими.Нагадаємо, у вересні 2025 року в Підмосков'ї знайшли мертвим генерального директора Umatex Group Олександра Тюніна. Його компанія постачала матеріали для виробництва дронів типу "Шахед".Також  у липні в Росії загинув віце-президент російської компанії "Транснефть" Андрій Бадалов. Він начебто випав із вікна своєї квартири на Рубльовському шосе в Москві..