# Росія

За жовтень російську загарбники зазнали понад 50 тисяч втрат — убитими та пораненими. Також Україна вже зупинила більш ніж 55% нафтопереробних спроможностей Росії.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Наступного тижня відбудеться зустріч «Рамштайну», і зустріч має бути результативною. Це буде сильний сигнал — сигнал Росії, що Україна без підтримки не залишиться", — зазначив він.За його словами, українські пріоритети — ППО, і партнерам треба зосередитися на ракетах для "петріотів", для "насамсів": російська балістична загроза залишається дуже серйозною, і є інформація від розвідки про підготовку нових ударів."Будемо працювати з нашими партнерами й заради збільшення виробництва дронів. Потенціал у нас є, і застосування зараз на фронті ефективне. За жовтень було понад 50 тисяч російських втрат — убитими та пораненими, за листопад повинен бути аналогічний високий показник", — акцентував український президент.Він додав, що наші військові можуть тримати лінію, треба, щоби партнери теж тримали підтримку. Сьогодні також відбулася доповідь Михайла Драпатого, зокрема, щодо українських далекобійних санкцій."Зараз фактично кожного дня є наші результати, і загалом ми зупинили вже більш ніж 55% російських нафтопереробних спроможностей. Цілком справедлива наша відповідь на відмову Росії від деескалації та на їхні удари по нашій енергетиці", — акцентував президент України.Він поінформував про підготовку зустрічі "Коаліції охочих", яка може стати історичною. Для цього необхідно визначити на 100% сильну європейську позицію для перемовин."Тристоронній формат — Україна, Америка, Росія — має стати не просто чотиристороннім форматом, але й на порядок сильнішим. Готуємо й ревізію роботи наявних коаліцій на підтримку України: деякі справді виконують свої завдання, а деякі залишаються порожніми, якщо чесно. Будемо наповнювати це. Дякую всім, хто нам допомагає!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що за час повномасштабної війни проти України Росія могла втратити понад 450 тисяч військовослужбовців убитими. Такі дані оприлюднили білоруські проукраїнські й опозиційні хакерські угруповання, які заявили про злам системи Федеральної служби державної статистики..

Молодіжна збірна Росії (U-20) не зіграє на чемпіонаті світу з хокею 2027 року. Турнір відбудеться у грудні-січні в Канаді. Влада цієї країни запровадила візові обмеження для російських спортсменів.Про виключення російської команди офіційно повідомила Міжнародна федерація хокею (IIHF).Остаточне рішення Рада IIHF ухвалила після офіційної позиції країни-господарки турніру: в уряді Канади оголосили про відмову видавати російським хокеїстам візи для участі в чемпіонаті світу U-20, уточнивши, що гравці, які вже мають канадські візи, також не зможуть виступити на турнірі — зокрема, під "нейтральним" прапором.У заяві IIHF зазначила, що російська збірна не зможе взяти участь у чемпіонаті через позицію й обмеження, офіційно оприлюднені урядом Канади. Федерація навіть розглянула альтернативні варіанти проведення змагань, однак після аналізу вирішила не переносити турнір до іншої країни."Після ретельної оцінки можливості альтернативних домовленостей, Рада IIHF вирішила, що Канада залишиться господарем, а турнір триватиме з 26 грудня 2026 року по 5 січня 2027 року в Едмонтоні та Ред-Дірі", — йдеться в заяві.Як відомо, питання повернення російських збірних загострилося після рішення Спортивного арбітражного суду (CAS), який задовольнив апеляцію російської сторони та зобов'язав IIHF допустити команди до міжнародних змагань. Рішення стосується, зокрема, чемпіонатів світу серед чоловіків, гравців віком до 20 років і до 18 років.На виконання рішення CAS IIHF розпочала процедуру поновлення участі Росії в юніорському чемпіонаті світу. За попереднім оновленим розкладом, Росія мала посісти десяте місце в рейтингу та замінити Норвегію в елітному дивізіоні. Норвезька збірна натомість мала перейти до Дивізіону I.Можливе повернення Росії до міжнародних змагань викликало занепокоєння серед спонсорів IIHF, які планували припинити співпрацю з федерацією. Крім того, в уряді Німеччини заявляли, що проведення чемпіонату світу 2027 року з хокею в країні в разі допуску російської збірної фактично неможливе.Згодом сім національних хокейних федерацій на чолі з Німецьким хокейним союзом (DEB) відмовилися підписувати оновлений календар матчів юніорського чемпіонату світу U-20, до якого включили російську збірну.Чемпіонат світу з хокею серед гравців до 20 років має відбутися з 26 грудня 2026 року до 5 січня 2027 року в Канаді. IIHF також повідомила, що найближчим часом надасть учасникам оновлений розклад.Нагадаємо, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відзначив позицію Канади, яка не допустила росіян до участі в чемпіонаті з хокею. Він закликав інші країни наслідувати цей приклад і не дозволяти Москві використовувати міжнародний спорт для відновлення репутації..

У неділю, 15 листопада, командними змаганнями завершився Кубок світу з фехтування на шпагах серед жінок у китайському місті Усі. На третю сходинку п’єдесталу пошани зійшла українська четвірка.Про це повідомили інформації ресурси Федерації фехтування України. Там уточнили, що наша команда виступала у складі Анни Максименко, Інни Бровко, Влади Харькової та Яни Шемякіної.Підопічні старшого тренера Богдана Нікішина розпочали виступи з 1/8 фіналу, де впевнено перемогли Польщу (45:36).У чвертьфіналі, заволодівши ініціативою від самого початку, українки так і не дозволили себе наздогнати першому номеру світового рейтингу Кореї (45:36)."У півфіналі проти угорок наздоганяти довелося вже нам, "-6", які ми програвали на екваторі зустрічі, вдалося зменшити до "-2". Але для Максименко відіграти їх у бронзової медалістки Олімпіади-2024 та останнього чемпіонату світу Естер Мухарі, якій вона поступилася напередодні за вхід у четвірку особистого турніру, виявилося надскладним завданням (33:41)", — ідеться в повідомленні.Однак у поєдинку за третє місце наша четвірка взяла реванш у представниць країни-агресорки за поразку в 1/8 фіналу на попередньому етапі Кубка світу в Касабланці."Впродовж зустрічі суперницям лише двічі вдавалося вийти вперед на один укол, й українки одразу повертали собі перевагу, яка перед заключним боєм склала "+2". Втім цього виявилося більш ніж достатньо, аби Максименко оформила перемогу для України (39:32)", — наголосили у Федерації фехтування України.Там відзначили, що це перша командна нагорода для української жіночої шпаги на Кубку світу за два роки — зі срібла Ванкувера-2024, де у складі команди фехтували Джоан Фейбі Бежура, Інна Бровко, Олена Кривицька й Анна Максименко.На Кубку світу в Китаї перше місце посіла збірна Угорщини, друге — Франція, третє — Україна (Інна Бровко, Влада Харькова, Анна Максименко, Яна Шемякіна).Нагадаємо, що наприкінці липня цього року чоловіча збірна України з фехтування на шпагах у складі Романа Свічкаря, Микити Кошмана, Євгена Макієнка та Михайла Краснюка здобула срібні медалі світової першості..

Через спробу диверсії на оборонному підприємстві Естонія закриває всі пункти пропуску на кордоні з Росією. Такий крок запровадять уже з 1 грудня цього року.Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Відповідно до чітких доказів того, що російська військова розвідувальна служба ГРУ наказала здійснити диверсійну атаку проти естонської оборонно-промислової компанії, Естонія закриє всі пункти пропуску на кордоні між Естонією та Росією з 1 грудня", — написав він.За його словами, Росія повинна зрозуміти, що ворожі дії проти Естонії тягнуть за собою наслідки."Спроби залякати, дестабілізувати чи підірвати нашу безпеку не залишаться без відповіді", — наголосив естонський міністр.Він додав, що закриття пунктів пропуску на кордоні зменшить можливості Росії проводити ворожу діяльність в Естонії та посилить зусилля щодо запобігання обходу санкцій."Я повідомив своїх колег з Фінляндії, Латвії та Литви про це рішення", — підсумував Маргус Тсахкна.Декілька днів тому він також поінформував, що Естонія надасть Україні додаткові 6,5 мільйона євро допомоги для підготовки до зимового періоду. Частину коштів спрямують на постачання локомотивів, решту — на підтримку важливих суспільних послуг і відновлення країни.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ України Андрій Сибіга акцентував, що пропозиція Латвії щодо заборони транзиту російського та білоруського зерна справедливо впливає на фундаментальну проблему безпеки..

Колишній американський президент Джо Байден у своїх мемуарах "Пообіцяй мені, Америко" поділився враженнями від спілкування з очільниками України та Росії Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним.Коротко зміст мемуарів, які мають вийти у вівторок, 17 листопада, оприлюднили журналісти The Wall Street Journal.Зокрема, Байден описав "примхливий тон" Володимира Путіна. За словами колишнього президента США, що той "любив сутулитися під час зустрічей, вдаючи байдужість, наче підліток".Також він висловлювався щодо свого досвіду спілкування із Зеленським. У мемуарах він зазначив, що акторський досвід президента України "виявився дуже хорошим тренуванням" для нього.Водночас він заявив, що Зеленський "міг бути примхливим і впертим у наших приватних розмовах, і не таким вдячним, як я очікував".Окрім того, Байден розповів, що члени команди чинного американського президента Дональда Трампа просили його підписати лист, який дозволив би їм вести переговори безпосередньо з Володимиром Путіним до того, як Трамп знову вступить на посаду.Але Джо Байден відмовився, "не бажаючи надавати їм карт-бланш на те, що, як я очікував, стало би своєрідною капітуляцією коштом України".Як відомо, Байдену діагностували агресивну форму раку з метастазами у кістках. У заяві офісу колишнього американського президента в травні цього року йшлося про те, що рак "характеризується дев’ятьма балами за шкалою Глісона" (високий ступінь злоякісності).Нагадаємо, 28 жовтня Дональд Трамп знову заявив, що Америка нібито нічого не отримала за допомогу Україні та європейським союзникам. Натомість адміністрація колишнього президента Джо Байдена "викинула в повітря" 350 мільярдів доларів..

В ніч на 15 листопада підрозділи Сил оборони України завдали ударів по країні-агресорці Росії. Уражено важливі для ворога підприємства.Про це свідчать дані Генерального штабу Збройних сил України."В ніч на 15 листопада підрозділи Сил оборони України дотягнулися до Нижньокамська в Татарстані — одного з головних нафтохімічних вузлів Росії, розташованого за понад тисячу кілометрів від кордону. Під ударом опинилися два підприємства, які годують російську війну сировиною і пальним", — йдеться у повідомленні.Зокрема, у цьому регіоні уражено ПАТ "Нижнєкамськнефтехім" — один із найбільших нафтохімічних комплексів Європи і ключовий виробничий майданчик холдингу "Сибур". На території "Нижнєкамськнефтехіму" пролунали вибухи, після чого спалахнула пожежа. Як пояснили військові, саме на цьому заводі випускають синтетичні каучуки, синтетичний поліізопрен, бутилові каучуки та пластики — лише синтетичних каучуків завод продає на десятки мільярдів рублів щороку."На перший погляд — мирна хімія. Насправді без цієї продукції не обходиться жодна армія: з синтетичного каучуку роблять шини для військових вантажівок, бронетехніки та літаків, ущільнювачі, шланги й гумотехнічні вироби для техніки. А окремі види синтетичних каучуків стають зв'язувальною основою твердого ракетного палива, на якому літають і балістичні "Іскандери". Саме тому російська каучукова промисловість давно стала однією із цілей Сил оборони", — зазначили у Генштабі.Також уражено єдину установку первинної переробки ЕЛОУ-АВТ-7 на нафтопереробному заводі "ТАІФ-НК". Це великий нафтопереробний комплекс із надзвичайно високою глибиною переробки, понад 95%. Він переробляє важку високосірчисту нафту та газовий конденсат, а його продукція йде як на масове паливо, так і на сировину для нафтохімії та військових потреб. Зафіксовано пожежу.До того ж під атаку потрапив ще один об'єкт ВПК росії — АТ "Моноліт" у Трубчевську Брянської області. Підприємство спеціалізується на виробництві літальних апаратів, зокрема вертольотів, а також виготовляє запчастини й компоненти та займається металообробкою."Кожен простій таких заводів — це менше шин для техніки, що везе на фронт боєприпаси, менше гумових деталей для бронетехніки й авіації, менше сировини для ракетної промисловості і менше пального для армії РФ. Сили оборони України, реалізуючи право на самооборону, гарантоване статтею 51 Статуту ООН, продовжують системно вживати заходів, спрямованих на підрив воєнно-економічного потенціалу противника та примушення рф до припинення збройної агресії проти України", — додали військові.Нагадаємо, раніше ЗСУ вдарили по важливому заводу у Росії, який займається виготовлення палива для ворожих ракет "Іскандер".Також 8 листопада та в ніч на понеділок, 9 листопада, підрозділи Сил оборони України вдарили по низці важливих об'єктів противника. Це відбулося на тимчасово окупованих територіях України.Крім того, 11 листопада Служба безпеки України спільно з іншими складовими Сил оборони уразила портову та нафтову інфраструктуру РФ в Усть-Лузі, а також ракетний корабель "Буян-М". На терміналі "Новатек-Усть-Луга" безпілотники Центру спецоперацій "Альфа" уразили інфраструктурні об’єкти, зокрема декілька резервуарів об’ємом по 30 тисяч тонн кожен..

Російські загарбники продовжують атакувати Україну різними видами озброєння. Лише цього тижня окупанти РФ застосувала майже 4000 засобів повітряного нападу.Про це повідомив президент Володимир Зеленський. За словами гаранта, за тиждень ворога випустив по нашій державі понад 2300 ударних дронів, 1590 авіабомб і 15 ракет різних типів."Жорстокі удари, яким важко протидіяти. Вночі та вже вранці росіяни били по енергетиці у Запоріжжі, на Сумщині, Одещині, Житомирщині, Кіровоградщині. Була під ударами інфраструктура залізниці на Дніпровщині, Харківщині та Запоріжжі. Росія завдала ударів також по Донеччині та Київщині. Відомо про 16 людей, які постраждали", — зазначив президент.Він зауважив, що наразі росіяни ціляться по підстанціях "шахедами". До того ж фіксується багато влучань через те, що зберігаються обмеження в швидкості роботи терміналів Starshield уздовж лінії фронту та на тимчасово окупованих територіях."Наші дрони-перехоплювачі втрачають зв’язок з операторами на швидкості 161 кілометр на годину (100 миль на годину) і просто не доганяють російські реактивні "шахеди". Розраховуємо, що ці обмеження будуть зняті. Від цього напряму залежить захист життів та української енергетики перед зимою. Є доручення у команд МЗС, Міноборони, Офісу працювати з Американською стороною та SpaceX максимально тісно. Важливо бути на правильній стороні історії. Потрібно допомагати Україні. Дякую всім, хто підтримує наш захист", — додав гарант.Зауважимо, вночі 15 листопада країна-агресорка Росія масовано атакувала Україну безпілотниками. Зокрема, ворог випустив 132 ударних безпілотники різних типів. Водночас протиповітряною обороною збито/подавлено 106 ворожих БпЛА. Зафіксовано влучання на 20 локаціях.Нагадаємо, 14 листопада російський безпілотник атакував об'єкт критичної інфраструктури в Мені Чернігівської області. Внаслідок обстрілу загинули двоє місцевих мешканців, ще один чоловік отримав поранення.Також російські окупанти завдали удару по Павлограду Дніпропетровської області. Внаслідок цього щонайменше одна людина загинула, понад 10 поранено..

Країна-агресорка Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення Північноатлантичного альянсу. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни.Про це повідомили аналітики американського інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Зокрема, фахівці звернули увагу на пропозиції США щодо можливого членства України в НАТО в обмін на виведення українських військ з усієї території Донбасу. Про таку ініціативу американської делегації розповів президент Володимир Зеленський після перемовин в Абу-Дабі 10-11 листопада.За його словами, якщо США та НАТО підтримають відповідні пропозиції, він готовий винести можливі умови припинення війни на всеукраїнський референдум. Водночас у ISW зазначають, що така пропозиція фактично суперечить давнім вимогам Кремля. Москва категорично виступає проти вступу України до НАТО та наполягає, щоб після завершення війни Київ відмовився від євроатлантичних прагнень і закріпив нейтральний статус.Які ще вимоги Росія висунула на переговорахЯк зауважили аналітики, російська делегація поширила під час переговорів в Абу-Дабі неофіційний документ із вимогами Москви. У ньому, зокрема, повторюються ультиматуми, які Росія висувала США та НАТО ще у 2021 році. Так, Кремль вимагає:припинити подальше розширення НАТО;вивести сили та військові бази альянсу з усіх держав, які приєдналися до нього після 1997 року;припинити військову діяльність НАТО у Східній Європі;не розміщувати західні війська в Україні;припинити постачання Україні зброї та військової техніки.Крім того, Росія хоче, щоб Франція та Велика Британія відмовилися від використання власної ядерної зброї для захисту інших європейських держав. Натомість Москва нібито погоджується на вступ України до Європейського Союзу, але за умови, що Київ не братиме участі у спільній оборонній політиці об'єднання."Ці нові вимоги, ймовірно, є відповіддю на зусилля США, спрямовані на те, щоб Європа взяла на себе більше власних оборонних вимог, та на обговорення розширення французької ядерної парасольки на східні держави НАТО", — наголошують у ISW.Аналітики також наголошують, що вимоги Москви свідчать про незмінність стратегічних цілей російського диктатора Володимира Путіна. Йдеться не лише про Україну, а й про прагнення відновити контроль Росії над колишніми радянськими державами та повернути їй статус великої держави.Як відзначили в Інституті, за інформацією The New York Times, російські представники під час переговорів в Абу-Дабі фактично запропонували повернутися до моделі поділу Європи на сфери впливу, яка існувала за часів Холодної війни між НАТО та Варшавським договором. Крім того, російські вимоги передбачають обмеження військової діяльності Заходу не лише у Східній Європі, а й на Південному Кавказі та в Центральній Азії."ISW продовжує вважати, що Путін вторгся в Україну в 2022 році не тому, що вважав, що НАТО загрожує Росії, а радше тому, що хотів відновити контроль над колишніми радянськими державами та відновити статус Росії як великої держави", — додали в Інституті.Нагадаємо, Володимир Путін висунув ультиматум Великій Британії щодо відмови від використання ядерного потенціалу для захисту інших європейських держав. Також він закликав Лондон припинити надавати допомогу Україні..

Вночі 15 листопада російський Татарстан потрапив під атаку дронів. Спалахнула пожежа на важливому для ворога заводі.Про це свідчать дані російських Telegram-каналів. Зокрема, безпілотники атакували місто Нижньокамськ.Попередньо, ціллю БпЛА став один з найбільших нафтохімічних заводів Росії "Нижньокамськнафтохім". Після ударів на підприємстві спалахнула масштабна пожежа. Наразі російська влада не коментує наліт дронів на Нижньокамськ. Відтак, інформації про масштаби пошкоджень та постраждалих поки немає.ПАТ "Нижньокамськнафтохім" (НКНГ) — одне з найбільших нафтохімічних підприємств Росії, розташоване в місті Нижньокамськ (Республіка Татарстан) і входить до холдингу "СИБУР". Завод є ключовим російським виробником синтетичних каучуків та пластиків. Компанія випускає понад 120 видів продукції. У 2025 році завод випустив три мільйона тонн нафтохімічної продукції.Нагадаємо, раніше ЗСУ вдарили по важливому заводу у Росії, який займається виготовлення палива для ворожих ракет "Іскандер".Також 8 листопада та в ніч на понеділок, 9 листопада, підрозділи Сил оборони України вдарили по низці важливих об'єктів противника. Це відбулося на тимчасово окупованих територіях України.Крім того, 11 листопада Служба безпеки України спільно з іншими складовими Сил оборони уразила портову та нафтову інфраструктуру РФ в Усть-Лузі, а також ракетний корабель "Буян-М". На терміналі "Новатек-Усть-Луга" безпілотники Центру спецоперацій "Альфа" уразили інфраструктурні об’єкти, зокрема декілька резервуарів об’ємом по 30 тисяч тонн кожен..

Володимир Путін висунув ультиматум Великій Британії щодо відмови від використання ядерного потенціалу для захисту інших європейських держав. Також він закликав Лондон припинити надавати допомогу Україні.Таку інформацію оприлюднили журналісти The Telegraph, які послалися на власні "надійні джерела".Співрозмовники медівників розповіли, що ця вимога увійшла до переліку пропозицій, підготовлених російськими представниками для переговорів щодо завершення війни в Україні."Саме Велика Британія є єдиною європейською державою, яка використовує підводні човни з ядерним озброєнням для забезпечення колективної оборони НАТО", — пояснили аналітики видання.Нещодавно британський прем'єр-міністр Енді Бернем наголосив, що питання безпеки Європи не може бути предметом домовленостей із Росією.За інформацією медійників, у документі з вимогами Москви також ідеться про необхідність виведення сил НАТО зі Східної Європи та країн Балтії, виключення Фінляндії з Альянсу та зобов'язання не направляти західні війська в Україну.Стверджується, що лише за виконання цих умов очільник Кремля готовий розглядати можливість припинення вогню. Москва також вимагає зупинити постачання Україні західного озброєння, військової техніки та іншої продукції. Ще одна умова Росії — відмова від перспективи вступу України до НАТО.Окрім того, Кремль прагне зберегти контроль над окупованими українськими територіями після завершення війни. Натомість Москва нібито готова не перешкоджати вступу України до ЄС, але за умови, що Київ не братиме участі в спільній оборонній політиці об'єднання.Нагадаємо, що голова розвідувального комітету Сенату США Том Коттон різко розкритикував позицію Москви та назвав подальші мирні переговори з Росією безглуздими. За його словами, абсурдні вимоги Кремля до країн Альянсу чітко свідчать про небажання агресора шукати справжній мир..

Республіка Башкортостан стала першим суб'єктом Російської Федерації, де влада документально визнала зниження кількості охочих підписувати контракт із Міноборони.Таку інформацію оприлюднило видання The Moscow Times. Там додали, що цей же регіон лідирує у статистиці за кількістю підтверджених втрат."Станом на листопад 2026 року поіменно відомі 11 990 місцевих мешканців, які загинули в Україні", — йдеться в повідомленні.Під час підготовки республіканського бюджету на 2027-2028 роки автори пояснювальної записки від 11 листопада вказали, що в Башкортостані стає менше охочих воювати."У зв'язку зі зниженням кількості громадян, які укладають контракт на проходження військової служби", — пояснюється в документі секвестр асигнувань на одноразові виплати за підписання контракту з Міноборони з 13,6 мільярда рублів до 12,6 мільярда рублів.При цьому поки що Уфа утримує рівень місцевих індивідуальних виплат на середньому для Росії рівні в одного мільйона рублів."Башкортостан залишається суб'єктом Росії з найбільшими абсолютними втратами мешканців на "СВО". Республіка на початку 2023 року увійшла до першої п'ятірки регіонів за кількістю загиблих в Україні, а у вересні 2024 року вийшла на перше місце у списку та зберігає його досі", — зауважили медійники.Вони додали, що в липні 2026 року вона стала першим російським регіоном, де кількість підтверджених втрат перевищила 10 тисяч осіб, а станом на листопад показник становить 11 990 загиблих."Це майже 0,3% від населення республіки, приблизно стільки ж, скільки живе у Східному чи Молжанинівському районах Москви (13-15 тисяч осіб) і можна порівняти з офіційними втратами всього СРСР за кампанію в Афганістані 1979-1989 років (15 051 загиблих)", — зазначили аналітики.Також поволзька республіка входить до регіонів, де найбільш гостро відчувається бюджетна «дірка», у тому числі через падіння на 38% зборів податку на прибуток."В умовах, коли грошей не вистачає, то природний процес — продавати, що є у власності, оскільки на ринку позичати дорого", — визнавав у серпні проблеми з республіканським бюджетом голова Башкортостану Радій Хабіров.Нагадаємо, що 28 вересня президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь ГУР щодо заходів, які Росія планує надалі. Тоді констатувалося, що фактично росіяни вже розпочали додаткову мобілізацію різними методами..

Пропозиція Латвії щодо заборони транзиту російського та білоруського зерна справедливо впливає на фундаментальну проблему безпеки.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Пропозиція Латвії заборонити транзит зерна з Росії та Білорусі справедливо акцентує увагу на фундаментальній проблемі безпеки", — написав він.За його словами, Росія намагалася використовувати балтійські держави для транзиту зерна, щоби фінансувати свою війну проти України."Ми побачили ці плани та втрутилися, щоби зірвати їх. І я дякую нашим латвійським друзям за оперативну реакцію та рішучі дії. Я ціную ініціативу Міністерства закордонних справ Латвії та сподіваюся на її швидке ухвалення", — наголосив український міністр.Андрій Сибіга також подякував міністерці закордонних справ Латвії Байбі Браже за "принциповий підхід і лідерство".Раніше вона інформувала, що відповідну пропозицію вже представлено уряду країни. Надалі рішення повинен ухвалити Кабмін країни."МЗС підготував і подав на розгляд Кабінету міністрів проєкт постанови, який передбачає заборону транзиту зерна з Росії та Білорусі через територію Латвії. Ризики визначені та контрольовані, тепер необхідне рішення уряду", — наголосила Браже.Нагадаємо, 15 жовтня прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив, що кожному європейському мешканцю треба випивати на одне пиво на рік менше. Таким чином Європа могла би знайти додаткові кошти для підтримки України..

Зустріч президентів Росії, Сполучених Штатів Америки та Китаю Володимира Путіна, Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна відбудеться в четвер, 19 листопада. Вона, як і передбачалося, пройде в Шеньчжені.Про це повідомив прессекретар кремлівського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Раніше агенція Reuters інформувала, що ця тристороння зустріч відбудеться на полях саміту АТЕС."Головною темою переговорів стане розробка масштабної угоди щодо контролю над ядерними озброєннями. Крім того, лідери Росії, США та Китаю запланували обговорити ситуацію навколо Північної Кореї та частково війни в Ірані й Україні", — написали журналісти.Вони констатували, що раніше американський президент Дональд Трамп підтвердив намір зустрітися із російським і китайським лідерами."Ми обговоримо велику кількість питань, включно з ядерним роззброєнням. Але говоритимемо багато про що", — запевнив він журналістів на початку цього тижня.Щоправда, західні аналітики зазначили, що "ядерне питання" на цих перемовинах не таке просте, як це розповідають майбутні учасники зустрічі."Наполегливі вимоги Трампа, щоби на першій в історії зустрічі трьох лідерів основну увагу приділили скороченню ядерних озброєнь, викликали невдоволення Китаю — країни, яка приймає саміт, присвячений питанням торгівлі та комерції. Китай відхилив спроби обговорити ядерну зброю з Росією та США, які володіють найбільшими запасами такої зброї", — наголосили вони.До того ж високопоставлений представник адміністрації Дональда Трампа, коментуючи ядерне питання, наголосив у коментарі медійникам, що наразі не очікується жодної домовленостіВін пояснив, що для Китаю це складна тема, але у США вважають, що настав час для неї, так би мовити, "вести серйозні розмови про серйозні речі".Нагадаємо, командувач космічного командування збройних сил Німеччини Міхаель Траут заявляв, що не може виключати розроблення Росією технологій для розміщення ядерного заряду на орбіті. За його словами, такий сценарій може вивести з ладу супутники та зробити частину орбіти непридатною для використання на десятиліття..

Питання війни в Україні не порушуватимуть під час тристоронньої зустрічі лідерів Сполучених Штатів Америки, Китаю та Росії. У Білому домі коротко окреслили головні пункти розмови в Шеньчжені.Таку інформацію оприлюднили аналітики агенції Reuters із посиланнями на власні джерела."Наполегливі вимоги Трампа, щоби на першій в історії зустрічі трьох лідерів основну увагу приділили скороченню ядерних озброєнь, викликали невдоволення Китаю — країни, яка приймає саміт, присвячений питанням торгівлі та комерції. Китай відхилив спроби обговорити ядерну зброю з Росією та США, які володіють найбільшими запасами такої зброї", — йдеться в повідомленні.Очікується, що Путін, Сі та Трамп зустрінуться на полях форуму "Азійсько-тихоокеанська економічна співпраця" (АТЕС) у Шеньчжені. У понеділок Трамп вирушає в чотириденну поїздку до Азії, яка також передбачає візит на Філіппіни."Ми не очікуємо досягнення жодних домовленостей", — зазначив високопоставлений представник адміністрації Дональда Трампа, коментуючи ядерне питання.Він пояснив, що для Китаю це складна тема, але у США вважають, що настав час для неї, так би мовити, "вести серйозні розмови про серйозні речі"."Сподіваємося, що це стане початком діалогу, який у майбутньому може виявитися продуктивним", — додав він.Пекін протягом багатьох років уникав прямого обговорення своєї ядерної програми з Вашингтоном, стверджуючи, що Росії та США доцільніше вести переговори безпосередньо — з огляду на величезні арсенали, якими вони володіють.За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Росія має найбільшу кількість ядерних боєголовок. За нею йдуть США та Китай. Термін дії нового договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь між США та Росією сплив цього року.Аналітики агенції наголосили, що наразі незрозуміло, чи мають Росія або Китай намір обговорювати з Дональдом Трампом питання скорочення озброєнь.Посольства Китаю та Росії у Вашингтоні не відповіли оперативно на запити про коментарі від Reuters, надіслані електронною поштою.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського інституту вивчення війни, США й Україна наполягають на залученні європейських посадовців до майбутніх мирних переговорів. Водночас Москва готова допустити представників Європи лише до обговорення нової архітектури безпеки, повністю ігноруючи питання врегулювання війни в Україні..

На найближчий час заплановано найбільший обмін полоненими за весь час Великої війни. Тобто з кожного боку мають повернутися додому більш ніж 1 000 людей.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у своєму граційному вечірньому відеозверненні."Ми розраховуємо, що відбудеться справді великий обмін полоненими, і ми дуже серйозно сприймаємо формулювання, яке використовують американські партнери, — що це має бути найбільший обмін за весь час цієї війни. Більш ніж 1000 людей з кожного боку", — зазначив він.За його словами, це надзвичайно чутливо для багатьох наших українських сімей, і зараз команди, спецслужби, розвідки — Координаційний штаб — всі працюють, щоб обмін відбувся."І найближчим часом очікую доповідь про деталі підготовки", — зауважив український президент.Він також поінформував про домовленість із представниками США про подальші кроки. Є велике бажання, щоби відбулися спільні з Америкою кроки до миру та до гарантованої безпеки."Американська сторона знає, що може бути ефективним у впливі на Росію, у реальній допомозі Україні", — запевнив президент України.Він також відзначив важливість перемовин у Дубліні, які принесли результати для України. Найбільше — це пакет від Данії: 645 мільйонів євро — саме оборонний пакет."Зокрема, буде більше амуніції для F-16, які збивають російські реактивні "шахеди". Буде також енергетична підтримка: ми обговорили конкретні рішення для Херсона, для Дніпра, для Харкова та Одеси, для Сум, для Києва й інших наших міст, які треба підтримати", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше український президент підбив підсумки переговорів з американськими представниками у Дубліні та анонсував підготовку до наймасштабнішого обміну полоненими. Також український лідер підтвердив залучення Європи до наступних раундів мирного діалогу..