# Сі Цзіньпін

Глава Кремля Володимир Путін та лідер Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін провели серію двосторонніх зустрічей у Москві 8 травня, продемонструвавши глибшу російсько-китайську співпрацю та зближення. Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Ці зустрічі знаменують собою третю офіційну зустріч у 2025 між Путіним і Сі. Політики підписали пакет двосторонніх міжурядових та міжвідомчих документів про співпрацю та опублікували спільну заяву 8 травня. "Сі вирушив до Росії, щоб взяти участь у святкуванні Дня Перемоги в Росії 9 травня. Путін і Сі обговорили ролі, які Китай та Радянський Союз зіграли у Другій світовій війні, акцентували на важливості внеску своїх країн у розгром фашизму, озвучили значні китайські та радянські втрати у війні та заявили, що Китай та Радянський Союз були "головними театрами" у війні", — пишуть аналітики.Як зазначили в ISW, російські офіційні особи неодноразово використовують міфи про жертв Радянського Союзу під час Другої світової війни, щоб переконати російське населення в тому, що їхні зростальні соціальні та економічні жертви заради російських військових дій в Україні можуть призвести до перемоги. Російські офіційні особи, ймовірно, перебільшують міфи про Другу світову війну, щоб посилити підтримку військових дій Росії в Україні, частково через нездатність РФ продемонструвати свої успіхи на полі бою до Дня Перемоги 2025 року. Варто зазначити, що 8 травня російський диктатор Володимир Путін та очільник Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін підписали 8 травня заяву про поглиблення всеосяжного стратегічного партнерства між двома країнами.Раніше міністр закордонних справ Китаю Ван Ї заявив, що Китай хоче брати активну участь у врегулюванні російсько-української війни. В Пекіні її називають "українською кризою" та підтверджують тезу про "дружбу з Росією".Нагадаємо, нещодавно китайське міністерство закордонних справ спростувало інформацію про те, що країна після завершення війни розглядає можливість участі у миротворчій місії в Україні.

Російський диктатор Володимир Путін та очільник Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін підписали 8 травня заяву про поглиблення всеосяжного стратегічного партнерства між двома країнами.Про це повідомляє Reuters. Виступаючи в Кремлі після переговорів із Сі Цзіньпіном, Путін заявив, що російсько-китайські відносини є самодостатніми й що дві країни продовжать збільшувати частку своїх національних валют, які використовуються у взаємних розрахунках.Участь Сі Цзіньпіна у параді ПутінаВвечері 7 травня стало відомо, що лідер Китаю Сі Цзіньпін прилетів до Москви, щоб відвідати парад на 9 травня. Також голова КНР Сі Цзіньпін під час візиту до Москви 8 травня заявив про підтримку Росії, назвав Путіна союзником у побудові нового світового порядку та підтвердив спільну позицію щодо війни проти України.Варто зазначити, що у параді на Красній площі в Москві братимуть участь військовослужбовці Китаю. Як запевнив Путін, китайський розрахунок буде найбільшим з іноземних військових контингентів. Раніше міністр закордонних справ Китаю Ван Ї заявив, що Китай хоче брати активну участь у врегулюванні російсько-української війни. В Пекіні її називають "українською кризою" та підтверджують тезу про "дружбу з Росією".Нагадаємо, нещодавно китайське міністерство закордонних справ спростувало інформацію про те, що країна після завершення війни розглядає можливість участі у миротворчій місії в Україні.

У Росії були два шанси вийти з нинішньої великої війни — якщо не повною переможницею, то десь між позначками "перемога" і "часткова перемога" або "часткова перемога" і "нічия". Перший — наприкінці весни 2022 року, другий — наприкінці осені того ж року.Але Путін відомий тим, що з усіх варіантів завжди обирає найгірший. Тому, замість вискочити з награбованим чужим та зберегти своє, він вирішив дотиснути жертву, попри свої втрати.Третій (можливо, останній) шанс залишитися "при своїх" йому зараз подарував Трамп. Вікно відчинилося 20 січня і зачиняється 9 травня. Теоретично, у Путіна ще є час для мегафінту прямо під своє свято побєдобєсія. Однак щось мені підказує, що Путін ухвалив рішення накласти купу на пропозицію Трампа і піти на нове коло ескалації — до кінця осені 2025 року.Отже, якщо за кілька днів в присутності сюзерена — імператора Сі — не будуть сказані неочікувані слова про мир, це означатиме одне — що Росія вирішила вести війну до кінця. Свого. Невідворотного.Джерело.

Лідер Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін відправиться до Москви на офіційні урочистості з нагоди завершення Другої світової війни. Візит політика триватиме чотири дні.Про це повідомила прес-служба міністерства закордонних справ Китаю."На запрошення президента Російської Федерації Володимира Путіна голова КНР Сі Цзіньпін з 7 по 10 травня відвідає Росію з державним візитом та візьме участь в урочистостях з нагоди 80-ї річниці перемоги у Другій світовій війні в Москві", — повідомляє відомство КНР.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський наголошував, що триденне перемирʼя у травні — це "чергова спроба маніпуляції від Володимира Путіна", який намагається забезпечити відсутність вогню на святкування 9 травня. Україна ж цінує життя людей, а не паради до якихось дат.До того ж спецпредставник президента США з питань України Кіт Келлог вважає, що перемир’я у війні, яку розв’язала Росія, має тривати як мінімум 30 днів. Тому пропозиція кремлівського диктатора Володимира Путіна про припинення вогню лише задля святкування 9 травня — абсурдна.Також Володимир Зеленський заявляв, що Україна готова до перемир'я з 7 травня, але не на три дні, як пропонує країна-агресорка, а на 30. Водночас гарант зауважив, що ініціатива кремлівського диктатора Володимира Путіна щодо перемир'я на три дні з 7 по 9 травня є театральною постановкою для створення атмосфери виходу РФ з ізоляції.Нещодавно президент України наголосив, що Київ не може гарантувати безпеку іноземних делегацій, які запланували поїздки на парад до Москви 9 травня. Відповідальності за події на території Росії Україна не несе.

Українська розвідка отримала перевірену інформацію про те, що Китай постачає зброю Росії для війни проти України. Незабаром офіційний Київ оприлюднить деталі стосовно такої співпраці.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час брифінгу для журналістів у четвер, 17 квітня."Важлива, хоча й не дуже приємна інформація. Ми нарешті отримали інформацію, що Китай постачає зброю Російській Федерації", — зазначив він.За його словами, на теперішній момент є інформація від Служби безпеки України та української розвідки про порох і артилерію.Зеленський пообіцяв детальнішу інформацію щодо цього оприлюднити наступного тижня."Особливо про ті дані, за якими представники Китаю займаються виробництвом деякої зброї на території Росії. Такі відомості в нас є", — додав український президент.Зеленський зазначив, що він не здивований цією інформацією, але не хотів би бачити відповідні факти.Президент України пригадав розмову з китайським лідером Сі Цзіньпіном вже під час повномасштабної війни з Росією, тоді він ставив пряме запитання щодо зброї."Він мені дав слово, що зброю продавати та відправляти у Росію не будуть. Але ми бачимо іншу інформацію. Але в будь-якому випадку в нас вже є факти про таку роботу Китаю та Росії на посилення їх обороноздатності. І це погані факти", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що Київ не визнає тимчасово окуповані українські території російськими, чого прагне агресор. Це — "червона лінія", яку наша країна не перетне.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив про готовність зустрітися з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Такі слова прозвучали після нещодавнього підвищення мит проти Китаю до 125%.Заяву Дональда Трампа оприлюднили журналісти CNN."Звичайно, він мій друг. Він мені подобається. Звичайно, я б з ним зустрівся", — сказав президент США.Таким чином він відповів на запитання журналіста щодо його готовності переговорити або ж зустрітись з китайським лідером.Зокрема, під час розмови з медійниками в Білому домі Трамп зазначив, що вважає, що нібито "Китай хоче укласти угоду зі США"."Насправді всі хочуть укласти угоду. Ми хочемо зробити те, що правильно для нашої країни, ми також хочемо зробити те, що правильно для світу", — додав він.Як відомо, 9 квітня президент США заявив, що знизить нещодавно введені мита для декількох країн, а також оголосив про негайне підвищення мит на китайські товари до 125%.Перед цим проти китайських товарів, які ввозять на територію США, розпочали діяти мита в розмірі 104%. Через це Китай запровадив підвищення мит на американські товари з 34% до 84%. Потім цифра зросла до дзеркальних 104%.Нагадаємо, раніше сьогодні Дональд Трамп заявив, що його раптове рішення змінити тарифні плани у світі "підказало серце". За словами американського лідера, він так вирішив без консультацій із юристами.

У вівторок, 8 квітня, китайські чиновники заприсяглися "боротися до кінця" з новими загрозами Дональда Трампа, зроблених всього за кілька годин до цього, вже пообіцявши відповідати американським тарифам у 34%. За такого підвищення тарифна ставка Китаю на американський імпорт досягне 70%. Про це повідомляє The Economist.Як зазначає видання, пізніше того ж дня Білий дім підтвердив, що відкриє вогонь у відповідь, і з 9 квітня на китайські товари застосовуватимуться тарифи у розмірі 104%. Мало що може стати на заваді роз'єднанню двох найбільших економік світу. Хоча наміри Трампа в розв'язанні найбільшого збою в торгівлі в сучасній історії не зовсім зрозумілі, він, видається, менше зацікавлений в укладанні угоди з Китаєм, ніж раніше. Усі переговори будуть припинені, якщо Китай запровадить свій збір у розмірі 34%, — сказав він на своєму сайті в соціальних мережах, оголошуючи останні заходи. Китайські чиновники називають це помилкою на помилці та не виключають переговорів. Проте їхня жорстка відповідь, ймовірно, виключає таку можливість. "До недавньої ескалації тарифи Трампа на Китай зустрічали швидку, але мляву відповідь. Китайські чиновники прагнули показати, що не дозволять себе зневажати. Водночас вони були готові вибирати удари, щоб обмежити самоушкодження та уникнути подальшої ескалації. Це, як вважалося, дозволить легше вести переговори, коли настане час — розрахунок, який тепер, видається, було відкинуто", — пише видання. The Economist наголошує, що однією із причин зміни курсу може бути відчуття серед лідерів Китаю, що вони можуть виграти торгову війну. Трамп хоче багато чого від свого геополітичного суперника, включно з припиненням потоку прекурсорів фентанілу та допомогою у припиненні війни Росії в Україні. Президент Америки також заявив, що не хоче нести відповідальність за закриття TikTok, що належить китайцям програми для коротких відеороликів, популярної серед молодих американців. Tesla, фірма з виробництва електромобілів, що належить Ілону Маску, раднику Трампа, вразлива для дій у відповідь, оскільки вона веде близько п'ятої частини свого бізнесу в Китаї. "Це величезний тиск на уряд США, якщо тільки Ілона не попросять піти", — каже Алісія Гарсія Ерреро з французького банку Natixis.Китайські чиновники також можуть вважати, що Америка не зможе витримати інфляцію та економічне невдоволення, спричинене тарифами Трампа. Замість того, щоб "боротися до кінця", їм, можливо, потрібно буде боротися лише доти, доки американські споживчі ціни не почнуть зростати або зайнятість не падатиме. "Старші радники, урядові дослідники та економісти вказують на це як на найпростіший спосіб посадити пана Трампа за стіл переговорів. Деякі говорять про пошуки способів посилити ситуацію, можливо, шляхом зміцнення юаня. Це було б досить ризиковано. На той час, як інфляція в Америці підніметься, китайська промисловість та ланцюжки постачань постраждають", — зазначає видання.Ескалація торгової війни означає, що Сі Цзіньпіну доведеться зробити більше для підтримки економіки Китаю. Потенційний шок порівнюють зі світовою фінансовою кризою 2007-2009 років, яка викликала пакет стимулів у розмірі чотирьох трильйонів юанів (590 мільярдів доларів США). Лі Цян, заступник пана Сі, заявив у березні, що країна готується до "великих, ніж очікувалося, зовнішніх шоків" і що вона готова вжити заходів для забезпечення економічної стабільності. Що це означає практично, залишається незрозумілим. Державна газета People's Daily заявила 6 квітня, що зниження відсоткових ставок та коефіцієнтів банківських резервів може відбутися у будь-який час. Газета також заявила, що місцеві органи влади допоможуть експортерам, які зазнають труднощів, знайти нові джерела попиту всередині країни і на неамериканських ринках. Soochow Securities, китайський брокер, припустив, що Китай може знизити тарифи для решти світу, одночасно збільшивши експортні субсидії. "Оскільки ринки в усьому світі хитнулися, Китай швидко посилив підтримку. 7 та 8 квітня державні компанії вийшли на китайський ринок, щоб купити акції. Завдяки цій допомозі індекс CSI 300 Шанхайської фондової біржі зріс на 1,7% 8 квітня. Економісти побоюються, що стимулювання реальної економіки буде здійснюватися набагато повільніше, будь-які втручання будуть мати розрізнений і реактивний характер і матеріалізуються лише після різкого уповільнення", — пише The Economist.За словами Ларрі Ху з банку Macquarie, ситуація погіршиться, перш ніж стане кращою. Китайському лідеру Сі також треба буде подумати, чи готовий він побачити, як економіка Китаю повністю відокремилася від економіки Америки. Хоча Китай і прагнув технологічної самодостатності, він значною мірою відкинув ідею "відділення", розглядаючи її як спосіб Заходу покарати Китай. Однак тепер її підтримка зростає. "Короткий список запланованих відповідей, опублікований у мережі різними добре пов'язаними коментаторами 8 квітня, припускає, що Китай розглядає можливість припинення будь-якої співпраці з Америкою щодо фентанілу. Інша ідея полягає в захімпорту американського птаха та інших сільськогосподарських продуктів, таких як соєві боби та сорго, які в основному надходять з республіканських штатів", — йдеться у повідомленні. Китай може також запровадити обмеження на американські послуги, де у США досі позитивне сальдо торгівельного балансу. Це буде включати обмеження на американські консалтингові та юридичні фірми, які все ще працюють у країні. Він також може перевірити інтелектуальну власність, що належить американським фірмам. Ці IP-холдинги можуть являти собою монополії та приносити надприбутки, за словами одного впливового блогера, який продовжує, що успіх Китаю з анімаційним фільмом під назвою "Ne Zha 2" та погані показники "Білосніжки" в Америці можуть допомогти виправдати скорочення імпорту американських фільмів або заборонити їх усі разом. Якщо "боротьба до кінця" означає відповідність будь-яким новим американським тарифам, Сі Цзіньпіну доведеться вкусити піти на конфронтацію.Нагадаємо, 8 квітня Сполучені Штати Америки підвищили імпортне мито на товари Китайської Народної Республіки до рівня 104 відсотків. Це стало відповіддю на дії Пекіна.Раніше президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що введе нові 50% мита на китайські товари та зупинить усі перемовини, якщо Китай не скасує свої тарифи у розмірі 34% до 8 квітня.Нещодавно журналісти CNBC повідомили з посиланням на власні джерела в Білому домі, що адміністрація президента США Дональда Трампа спростувала деякі повідомлення медійників про готовність відкласти на 90 днів введення митних тарифів. Начебто це "планувалося" у відповідь на пропозиції торгівельних партнерів.Ще 6 квітня відбулися перемовини прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера з ключовими лідерами Європи. Після розмов він заявив, що континент вступає в "нову еру світової економіки". Це пов’язано з митами, які наклав президент США Дональд Трамп.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що китайський лідер Сі Цзіньпін незабаром може відвідає Вашингтон. При цьому посольство Китаю відмовилося від коментарів.Про це повідомило видання Financial Times, журналісти якого навели слова Трампа, сказані в понеділок під час відвідин вашингтонського Центру виконавських мистецтв імені Джона Кеннеді."Сі приїде в недалекому майбутньому", — зазначив американський президент.Білий дім не відповів на прохання журналістів прокоментувати, чи розпочали Вашингтон і Пекін переговори про зустріч на найвищому рівні. Своєю чергою, посольство Китаю у Вашингтоні відмовилося від коментарів.Водночас джерело медійників, обізнане в ситуації, заявило, що жодних обговорень з приводу такої зустрічі не відбувалося, тому незрозуміло, що мав на увазі Дональд Трамп.Видання The Wall Street Journal раніше писало, що США та Китай розпочали обговорення потенційного проведення зустрічі в червні у США між президентом Дональдом Трампом і китайським лідером Сі Цзіньпіном.Як відомо, 4 березня Дональд Трамп підвищив тарифи для Китаю до 20%. Пекін швидко відреагував на це, підвищивши імпортні мита на американські сільськогосподарські та харчові товари на суму 21 мільярд доларів.Нагадаємо, в січні цього року Дональд Трамп повідомив своїм радникам, що хоче відвідати Китай. Він попросив розпочати його підготовку одразу після вступу на посаду для того, щоби реалізувати ідею найближчими місяцями в перші 100 днів свого президентства.

Американський президент Дональд Трамп заявив, що очікує на візит очільника Китаю Сі Цзіньпіна у Сполучені Штати Америки. Водночас точна дата цього візиту наразі невідома.Як повідомляє агентство Reuters, посилаючись на слова американського лідера, Вашингтон і Пекін "цілком можливо" можуть укласти нову торгівельну угоду.Агентство додає, що потенційна розмова між китайським лідером та Трампом вважається вирішальною для послаблення або відстрочки торгівельних тарифів."Зрештою, у нас буде президент Сі, до нас усі приїдуть", — наголосив Трамп, говорячи про лідерів країн, які відвідують Сполучені Штати.Варто зауважити, що востаннє Сі їздив до США в листопаді 2023 року під час свого п’ятого візиту до країни як президент Китаю. Тоді відбулася зустріч на вищому рівні з тодішнім президентом США Джо Байденом."Трамп і Сі розмовляли безпосередньо перед тим, як Трамп вступив на посаду 20 січня, і обговорювали такі питання, як TikTok, торгівля та Тайвань", — зазначає Reuters. Минулого тижня американський лідер спілкувався з Сі, але подробиці щодо тем цієї розмови невідомі. Агентство додає, що Вашингтон і Пекін роками мали напружені відносини через розбіжності, починаючи від торгових тарифів і кібербезпеки до TikTok, Тайваню, Гонконгу, прав людини та походження COVID-19.Нагадаємо, раніше агентство Reuters повідомляло, що адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа може спробувати укласти спрощену угоду з Україною щодо корисних копалин. Згодом сторони обговорюватимуться детальні умови, наприклад, якою частиною величезних ресурсів Києва володітиме Вашингтон.

Президент США Дональд Трамп заявив 13 лютого, що хоче відновити переговори щодо контролю над ядерними озброєннями з Росією та Китаєм і що, зрештою, він сподівається, що всі три країни зможуть домовитися про скорочення своїх величезних оборонних бюджетів удвічі.Про це пише AP. Виступаючи перед журналістами в Овальному кабінеті, Трамп висловив жаль із приводу сотень мільярдів доларів, що вкладаються у відновлення ядерного стримування країни, і заявив, що сподівається отримати від противників США зобов'язання скоротити власні витрати. "У нас немає причин створювати абсолютно нову ядерну зброю, у нас її й так багато", — сказав Трамп. "Можна знищити світ 50 разів, 100 разів. І ось ми створюємо нову ядерну зброю, а вони створюють ядерну зброю". "Ми всі витрачаємо багато грошей, які могли б витратити на інші речі, які, як я сподіваюся, насправді набагато продуктивніші", — сказав Трамп.Хоча США та Росія мають величезні запаси зброї з часів Холодної війни, Трамп передбачив, що Китай наздожене їх за можливостями завдання ядерної шкоди "протягом п'яти або шести років". За його словами, якщо ця зброя колись буде застосована, "це, швидше за все, буде забуттям".Трамп заявив, що прагнутиме ядерних переговорів із двома країнами, як тільки "ми все залагодимо" на Близькому Сході та в Україні. "Одну з перших зустрічей хочу провести з лідером Китаю Сі, главою Росії Путіним. І я хочу сказати: "Скоротімо наш військовий бюджет вдвічі". І ми можемо це зробити. І я думаю, що ми зможемо", — запевнив лідер США.Трамп у свій перший термін намагався, але не зміг залучити Китай до переговорів щодо скорочення ядерних озброєнь, коли США та Росія вели переговори про продовження пакту, відомого як Новий СНО. Росія призупинила свою участь у договорі під час адміністрації Байдена, оскільки США та Росія продовжували масштабні програми щодо продовження терміну служби або заміни своїх ядерних арсеналів часів Холодної війни.Раніше повідомлялось, що Китай виступав з пропозицією організувати зустріч між російським диктатором Володимиром Путіним та президентом США Дональдом Трампом, щоб допомогти завершити війну в Україні.Нагадаємо, новообраний президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп повідомив своїм радникам, що хоче відвідати Китай. Він попросив розпочати його підготовку одразу після вступу на посаду для того, щоби реалізувати ідею вже найближчими місяцями.

Лідер Китаю Сі Цзіньпін прийняв запрошення Росії взяти участь у святкуванні перемоги Радянського Союзу над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні. Парад пройде у Москві 9 травня.Про це повідомляє агентство Reuters, посилаючись на слова посла Росії в Китаї Ігоря Моргулова."Президент Китаю Сі Цзіньпін прийняв запрошення взяти участь 9 травня в Москві в урочистостях з нагоди 80-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні", — заявив Моргулов.Агентство зазначає, що торік у грудні Кремль заявляв, що запросив "багато країн" взяти участь у святкуванні 80-ї річниці закінчення війни, яку росіяни називають "Великою Вітчизняною".Варто зауважити, що беззастережна капітуляція нацистської Німеччини набула чинності о 23:01 8 травня 1945 року, відзначаючи Францією, Британією та Сполученими Штатами як "День перемоги в Європі". Втім, на момент набуття чинності беззастережної капітуляції нацистської Німеччини, у Москві вже було 9 травня, яке стало для Радянського Союзу так званим Днем Перемоги, який росіяни називають "Великою Вітчизняною війною" 1941-45 років. Зокрема, саме День перемоги є найважливішим світським святом у РФ. Своєю чергою, Моргулов заявив, що Сі Цзіньпін запросив російського диктатора Володимира Путіна до Китаю на вшанування закінчення Другої світової війни, яке заплановано на вересень.Нагадаємо, раніше агентство Reuters повідомляло, що Індія та Китай призупинили купувати російську нафту через те, що санкції Сполучених Штатів Америки викликали різке зростання тарифів на танкерні вантажні перевезення. Зокрема, індійські нафтопереробні заводи шукають альтернативні джерела постачання з країн Близького Сходу, Африки та Сполучених Штатів.

Чинний президент США Дональд Трамп має імперіалістичні амбіції, схожі до глави Кремля Володимира Путіна та китайського лідера Сі Цзіньпіна. Усіх трьох об’єднує прагнення до розширення глобального впливу своїх країн.Про це пише оглядач Bloomberg Андреас Клут.Він зазначив, що під час Холодної війни американські та радянські лідери дотримувалися суперницьких ідеологій. Перші виступали за свободу та капіталізм (або "лібералізм"), другі — за різні відтінки марксизму-ленінізму. Примітно, що ця страшна ситуація виявилася досить стабільною. Холодна війна залишалася холодною (якщо тільки ви не опинилися на передовій опосередкованій війні) і зрештою було дозволено мирним шляхом.Навпаки, Путін і Сі — а тепер, мабуть, і Трамп — перебувають у полоні не стільки ідеологій, що ідентифікуються, скільки простіших інстинктів: волі до влади та спільної спраги панування, що містить територіальну експансію, що описує цей менталітет, це імперіалізм. Це було нормою протягом більшої частини історії, включно з кінцем 19-го та початком 20-го століть, коли великі держави змагалися не за ідеї, а за колонії, землі та могутність. Це змагання привело прямісінько в окопи Першої світової війни. Ця аналогія показує, чому "поточний період — це повернення до холодної війни. Він більш небезпечний". Так стверджує Кондоліза Райс, яка була радником з національної безпеки та держсекретарем за Джорджа Буша-молодшого, а тепер керує Інститутом Гувера у Стенфордському університеті. Радянський Союз прагнув експортувати свою ідеологію в країни, що перебувають під його п'ятою, але в іншому він практикував автаркію, відрізаючи себе та свої васальні держави від світової економіки. Навпаки, Китай Сі, хоч і все ще комуністичний за назвою, є агностиком щодо стилю правління, який обирають сусідні країни. Але він вимагає, щоб вони плазували перед Пекіном. Те саме і з Путіним. Він уявляє себе не реінкарнованим Леніним чи Сталіним, а новим царем на зразок Петра чи Катерини, який збирає російські землі та інші території. Він намагається прикрити це шарлатанськими історичними теоріями про те, що, скажімо, українці насправді росіяни, не знаючи про це. Але єдиний зв'язковий наратив у голові Путіна — це історія його власної влади, яку він відчуває, що має проектувати через іредентистську, експансіоністську та агресивну російську державу. Донедавна щось велике зазвичай стояло на шляху неоімперіалізму, який Сі втілює в Азії, а Путін — у Східній Європі. Це були Сполучені Штати, які мають традицію винятковості й часто визначали себе як маяк свободи, або як її хрестоносець. Після Другої світової війни США підтримали ліберальний міжнародний порядок, заснований на правилах, систему, яка принаймні теоретично стримувала шовіністичний імперіалізм великих держав і дозволяла малим країнам процвітати. Американська винятковість, однак, занепала, починаючи з Буша і Райса та їхніх воєн в Іраку та Афганістані. Вона не грала помітної ролі в перший термін Трампа, а потім лише несміливо повернулася за Джо Байдена, який намагався, але не зміг, сформулювати світову політику як змагання між автократіями та демократіями на чолі зі США. Але Америка, як і раніше, вважала себе, по суті, антиімперіалістичною державою. Це змінилося цього місяця, коли Трамп склав другу присягу. Він залякував Данію, тому що він хоче приєднати Гренландію до складу США, Панаму, тому що він хоче "повернути" її побудований американцями канал через перешийок, і навіть Канаду, яку він вважає 51-м штатом. Він набагато менше міг сказати Путіну і Сі (крім того, що "час укласти угоду" по Україні). Він також обрав незвичайного попередника для згадки під час своєї інавгураційної мови. Там, де інші недавні президенти зазвичай посилалися на когось на горі Рашмор, Трамп відправив свою аудиторію до їхніх енциклопедій, вихваляючи 25-го президента Вільяма Мак-Кінлі. Одна з причин у тому, що Мак-Кінлі був протекціоністом та широко використовував торгові тарифи, які Трамп любить. Інша причина в тому, що він був також відверто імперіалістичним президентом в американській історії, захопивши Кубу, Пуерто-Рико, Гуаму, Філіппіни, західні острови Самоа та острів Уейк, а також анексувавши Гаваї. "Замість того, щоб перемогти імперіалізм", зауважує автор Чарльз Купчан, за Мак-Кінлі США "прийняли його", хай і ненадовго. На виборах 1900 демократи, які виступали проти Мак-Кінлі, попереджали, що "імперіалізм за кордоном швидко і неминуче призведе до деспотизму вдома". Вони програли. Але на час Першої світової війни громадська думка знову різко повернулася проти імперіалізму, побачивши в ньому збочення американської винятковості. У Трампа і близько нема такого розуміння. І це те, що тішить Путіна та Сі. Кожен по-своєму сподівається укласти угоди з Трампом, щоб поділити земну кулю на сфери впливу. Кремль особливо натхненний сподіваннями, що Путін і Трамп потиснуть один одному руки у "новій Ялті".Нагадаємо, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте схвально відреагував на погрози президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа про посилення санкцій проти Росії. Їх він пообіцяв у тому разі, якщо Кремль не припинить війну проти України.Раніше президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп назвав війну в Україні такою, яка не мала аналогів із часів Другої світової. Тож його команда наполегливо працюватиме над її завершенням і мирною угодою між Росією та Україною.

Уряд китайського лідера Сі Цзіньпіна має намір провести цього року низку підвищень на посаді, які дадуть перше уявлення про молоде покоління чиновників, яким судилося стати наступними вищими лідерами країни.Про це повідомляє Bloomberg. За даними Asia Society, приблизно п'ята частина місцевих лідерів Китаю має піти у відставку у 2025 році, оскільки Сі досягне середини свого прецеденту, який кидає виклик третьому терміну. Цей перетрус створить простір для чиновників, які народилися в 1970-х роках, щоб почати досягати повного міністерського рангу.За досягненнями покоління після 70-х уважно стежать, бо їм буде за шістдесят, коли китайські бюрократи зазвичай досягають піка своєї кар'єри, коли Сі виповниться 80. Це період, коли вищий лідер Китаю може передати більше владі своїм помічникам або, можливо, навіть піти у відставку. Серед тих, хто йде вперед, — Лю Цзе, який цього місяця став наймолодшим губернатором провінції Китаю після того, як був підвищений у провінції Чжецзян — багатому технологічному центрі, який допоміг Сі прийти до влади. Двоє інших у свої 50 уже перебувають на рівні керівництва. "Чим довше Сі залишається при владі, тим більша ймовірність, що його майбутній наступник буде серед представників покоління після 70-х", — сказав Ніл Томас, науковий співробітник з китайської політики в Центрі аналізу Китаю Інституту політики азійського суспільства. "Також можливо, що Сі порушить більше норм і збереже своїх близьких союзників при владі набагато довше за традиційний пенсійний вік, відкривши нову еру політики старих людей у ​​Пекіні". Наймогутніший лідер Китаю з часів Мао Цзедуна відступив від чвертьстолітньої традиції, щоб пропустити визначення наступника на останньому партійному з'їзді у 2022 році. 71-річний лідер розчистив собі шлях до довічного правління і не дав жодних вказівок на те, що він піде у відставку за наступної перестановки у 2027 році, відсторонивши всіх конкурентів. Це ставить під сумнів майбутнє політичної системи, яка управляє другою за величиною економікою світу.Як відомо, позиція Китаю щодо війни в Україні не відзначається конкретикою та глибиною. Пекін заявляє про нібито нейтральність, проте продовжує співпрацювати з Росією в економічній сфері та торгівлі, навіть укріплює відносини.У Китаї виступають за переговори між Україною та Росією. Також Пекін запропонував свій "мирний план". Проте українська влада розкритикувала його, оскільки він передбачає поступки.Під час виступу у Давосі президент США Дональд Трамп заявив, що сподівається на допомогу Китаю для завершення війни Росії проти України. До речі, минулого тижня він провів телефонну розмову з китайським лідером Сі Цзіньпіном.Раніше офіційний Пекін заявив, що й надалі сприятиме початку переговорів між Україною та Росією та готовий підтримувати зв'язок з іншими сторонами. При цьому в Китаї привітали наміри президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа завершити війну. Нагадаємо, нещодавно агенція Reuters повідомляла, що 2024 року імпорт російської нафти до Китаю зріс на 1% порівняно з 2023 роком. Тож Пекін сягнув рекордного рівня імпорту цієї сировини від свого головного постачальника.

Лідер Китаю Сі Цзіньпін у вівторок, 21 січня, провів відеодзвінок з російським диктатором Володимиром Путіним. Але станом на сьогодні не відомо, що обговорювали між собою політики.Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на державні ЗМІ Пекіна.За даними державної телерадіокомпанії CCTV, Сі Цзіньпін та Путін "провели відеозустріч у Будинку народних зборів у Пекіні вдень 21 січня". Проте телеведуча не розкривала подробиці того, що обговорювалося під час розмови. Як зазначає видання, Китай прагне позиціювати себе як нейтральну сторону з того часу, як у лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Однак він залишається близьким політичним та економічним партнером Москви та ніколи не засуджував війну, що дало привід деяким членам НАТО називати Пекін "посібником" конфлікту. Обидві сторони надавали великого значення нібито міцним особистим зв'язкам Сі та Путіна: Сі називає російського лідера своїм "найкращим другом", а Путін розхвалює його як "надійного партнера". За даними нещодавнього репортажу CCTV, у новорічному посланні Путіну минулого місяця Сі Цзіньпін заприсягся сприяти "миру та розвитку в усьому світі". "Перед обличчям стрімких змін, небачених за століття, і неспокійної міжнародної обстановки Китай і Росія послідовно рухалися вперед рука в руку по правильному шляху неприєднання, неконфронтації та ненападу на треті сторони", — передала мовна компанія слова Сі Цзіньпіна.Нагадаємо, за даними Reuters, у 2024 році імпорт російської нафти до Китаю зріс на 1% порівняно з 2023 роком. Відтак Пекін досяг рекордного рівня імпорту цієї сировини від свого головного постачальника.Своєю чергою представник НАТО в коментарі The Times зазначив, що нова інформація про участь Пекіна у військовій підтримці РФ "викликає глибоке занепокоєння", а члени Альянсу "проводять консультації з цього питання".Раніше повідомлялось, що китайські та російські компанії спільно розробляють ударний безпілотник. За основу вони взяли іранський дрон-камікадзе Shahed, який активно використовується у війні проти України.Також в березні минулого року американська розвідка заявила в щорічній оцінці загроз, що торгівля між Китаєм і Росією зростає від початку повномасштабної війни в Україні. Китайський експорт товарів із потенційним військовим призначенням збільшився більш ніж утричі з 2022 року.

Новообраний президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп повідомив своїм радникам, що хоче відвідати Китай. Він попросив розпочати його підготовку одразу після вступу на посаду для того, щоби реалізувати ідею вже найближчими місяцями.Таку інформацію оприлюднило американське видання The Wall Street Journal, журналісти якого посилаються на власні джерела з оточення майбутнього президент США.Співрозмовники медійників розповіли, що Трамп висловив зацікавленість у поїздці до Китаю впродовж перших 100 днів свого перебування на посаді.Також видання додало, що Трамп і очільник Китаю Сі Цзіньпін через своїх представників обговорили можливість особистої зустрічі. При цьому одним із варіантів є запрошення китайського лідера до США"Трамп прагне налагодити відносини з Пекіном, попри деякі його відверто войовничі антикитайські заяви під час передвиборчої кампанії. У новообраного президента насправді немає наміру йти на відкриту конфронтацію. Однак усе залежить від подальших політичних кроків обидвох сторін", — зазначило джерело американських журналістів.Наразі невідомо, коли саме може відбутися такий візит Дональда Трампа та наскільки швидко вдасться його організувати, зважаючи на теперішню ситуацію у відносинах між країнами.Як відомо, інавгурація новообраного президента США відбудеться в понеділок, 20 січня. Китайські ЗМІ днями писали, що участь у заході від імені їхньої країни візьме віце-президент Китай Хань Чжен, оскільки Пекін готовий зміцнювати співпрацю з Вашингтоном і працює над цим.Нагадаємо, 16 січня керівник Офісу президента України Андрій Єрмак розповідав, що вже найближчим часом може відбутися зустріч українського лідера Володимира Зеленського з новообраним президентом США Дональдом Трампом. Між командами двох країн одразу після інавгурації розпочнуться офіційні розмови та консультації.