# Євросоюз

Україна та Європейський Союз працюють над 12-пунктною пропозицією щодо припинення війни Росії за нинішніми лініями фронту.Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на обізнані джерела. Зазначається, що за реалізацію запропонованого плану контролюватиме Рада миру під головуванням президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа.За словами співрозмовників агентства, документом передбачено, що після того, як Росія слідом за Україною погодиться на припинення вогню і обидві сторони візьмуть на себе зобов'язання зупинити територіальне просування, відбудеться повернення всіх депортованих дітей в Україну та обмін полоненими."Україна отримає гарантії безпеки, кошти для відновлення після війни та шлях до швидкого вступу до Європейського Союзу", — наголосили у Bloomberg.До того ж, згідно з планом, санкції проти Росії будуть поступово скасовані, але близько 300 мільярдів доларів заморожених резервів центрального банку будуть повернуті лише після того, як Москва погодиться зробити внесок у післявоєнну відбудову України. Натомість обмеження будуть відновлені, якщо Росія знову нападе."Москва та Київ розпочнуть переговори щодо управління окупованими територіями, хоча ні Європа, ні Україна юридично не визнають жодної окупованої землі російською", — зауважили джерела.У Bloomberg уточнили, що деталі плану наразі доопрацьовуються та можуть змінитися. До того ж будь-яка пропозиція потребуватиме схвалення Вашингтона Відтак, європейські чиновники можуть відвідати США цього тижня.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна вже узгодила з партнерами єдину позицію щодо дипломатичних шляхів завершення війни й готова сісти за стіл перемовин. Однак країна-агресорка Росія не зацікавлена у діалозі..

Міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар розповів про позитивну взаємодію з Єврокомісією щодо вимог його країни, які були висунуті для схвалення 19-го пакета санкцій проти Російської Федерації.Про це міністр сказав 20 жовтня після засідання Ради Євросоюзу із закордонних справ у Люксембурзі, пише TASR.Щодо майбутнього 19-го пакету санкцій ЄС проти Росії, Бланар наголосив, що Словаччина наполягає на тому, щоб будь-які санкції чи заходи Європейської Комісії, включаючи ті, що пов’язані із "зеленою" політикою, не впливали негативно на словацьку економіку. Він також вказав на необхідність переглянути заплановану заборону на транспортні засоби з двигунами внутрішнього згоряння після 2035 року та наголосив на важливості заходів щодо стабілізації цін на енергоносії. "Ми тісно контактуємо з Європейською Комісією, і я можу сказати, що наші пропозиції в основному прийняті та включені до висновків, які будуть обговорені на Європейській Раді в четвер", — додав він.Якщо вимоги Словаччини будуть включені, Братислава готова підтримати новий пакет санкцій. Бланар також проінформував партнерів про минулотижневу спільну зустріч урядів Словаччини та України в Кошице. Серед узгоджених проектів він згадав екстрене постачання електроенергії, гуманітарні програми та ініціативу щодо відкриття школи для українських дітей у Словаччині. Нагадаємо, 15 жовтня прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо телефонну розмову з головою Європейської ради Антоніу Коштою. Вона, зокрема, стосувалася й схвалення 19 пакета санкцій проти Росії.Раніше з’являлася інформація, що Словаччина хоче, щоби затвердження 19 пакета санкцій ЄС проти Росії винесли на саміт лідерів Євросоюзу, що відбудеться 23 жовтня, інакше країна відмовляється його схвалювати.Також 5 жовтня Роберт Фіцо вкотре розкритикував підхід Європейського Союзу до війни в Україні. Він наголосив, що метою його уряду не є поразка Росії, а якнайшвидше завершення бойових дій..

Секретний танкерний флот Росії викликає дедалі більше занепокоєння у Європейського Союзу. Згідно з внутрішнім аналізом голови зовнішньої політики ЄС Каї Каллас, так званий тіньовий флот зараз складається з 1400 суден. Про це повідомляє Bild. Як зазначає видання, Кремль використовує ці судна для обходу західних нафтових санкцій.У звіті, який обговорювався на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі, зазначається: "Ці кораблі не лише роблять внесок у російську військову економіку, але й становлять значну загрозу для навколишнього середовища та безпеки на морі".Багато танкерів старі, погано обслуговуються та не мають страховки. Аварія може призвести до розливів нафти та серйозної шкоди навколишньому середовищу, витрати на очищення яких зрештою ляжуть на плечі платників податків прибережних держав.Особливо тривожно: за словами експертів ЄС, частини тіньового флоту також можуть використовуватися для місій з використанням дронів або шпигунства. Є ознаки того, що деякі кораблі служать платформами для запуску дронів — наприклад, у зв'язку зі спостереженнями дронів у Данії, які тимчасово паралізували повітряний рух у Копенгагені."Тіньовий флот Москви фінансує війну Росії та водночас служить стартовим майданчиком для гібридних атак", — попередила Каллас у Люксембурзі.ЄС хоче вжити жорсткіших заходівКаллас зараз закликає до суворішого контролю та посилення міжнародної співпраці, зокрема з державами, під прапорами яких зареєстровані ці судна. Ці країни повинні погодитися дозволити військово-морським силам ЄС оглядати їхні танкери в майбутньому.З червня 2025 року три військово-морські місії ЄС стежать за тіньовим флотом, зокрема операція "Аспідес", у якій беруть участь збройні сили Німеччини. Її місія полягає в захисті торгівельних суден у Червоному морі від нападів хуситського ополчення.Очікується, що запланований 19-й пакет санкцій ЄС ще більше збільшить кількість постраждалих танкерів — з нинішніх 444 до 562. Каллас сподівається, що глави держав та урядів ЄС досягнуть угоди цього тижня.Але вона попереджає: "Росія винахідлива в обході санкцій". Тому потрібні нові повноваження для контролю на борту, а також спеціальний координатор для координації цих заходів на рівні ЄС.Нагадаємо, на початку серпня президент України Володимир Зеленський запровадив санкції проти капітанів тіньового флоту Росії. Це відбулося в межах синхронізації українських санкцій зі санкціями Європейського Союзу..

Станом на 20 жовтня уже щонайменше 25 країн заявили, що стануть учасниками спеціального трибуналу за злочин агресії проти України.Про це заявила глава дипломатії Євросоюзу Кая Каллас.За словами посадовиці, минулого тижня під час її візиту до української столиці було оголошено про виділення 10 мільйонів євро на створення спецтрибуналу за злочин агресії."Сьогодні 25 держав-членів зобов'язалися стати учасниками цього трибуналу. Це наближає нас на один крок до введення трибуналу в дію. Звичайно, ми чекаємо на всі кошториси витрат, зокрема від Нідерландів, і тоді ми зможемо рухатися далі", — йдеться у заяві Каллас.Очільниця дипломатії ЄС зазначила, що режим глави Кремля Володимира Путіна розпочав війну проти України, за що має понести відповідальність.Спеціальний трибунал для Росії створюється за підтримки Ради Європи та 44 держав світу, включно з більшістю країн ЄС. Його мета — притягнути до відповідальності вище військово-політичне керівництво РФ (включно з президентом) за злочин агресії проти України, оскільки це не підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Розміщуватиметься він у Гаазі. Статут трибуналу дозволяє висувати звинувачення проти чинного керівництва і, ймовірно, передбачатиме можливість заочного засудження.Нагадаємо, 9 травня міністри закордонних справ країн Євросоюзу та представники вищого керівництва блоку схвалили запуск спеціального трибуналу щодо злочинів військово-політичного керівництва Росії проти України.14 травня Рада Європи підтримала створення спецтрибуналу щодо агресії Росії проти України. Цей процес офіційно запустили. Також 25 червня президент Володимир Зеленський у Страсбурзі підписав угоду про створення Спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії проти України із генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе..

Висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ Кая Каллас заявила, що "недобре це бачити", маючи на увазі можливий візит Володимира Путіна до Угорщини. Ця країна досі є підписантом Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС).Про це Кая Каллас заявила під час спілкування з медіа перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі в понеділок, 20 жовтня. Її цитує "Інтерфакс-Україна"."Щодо Будапешта, то ні, це недобре бачити, що людина, на яку МКС видав ордер на арешт, приїжджає до європейської країни", — наголосила вона.При цьому Каллас визнала, що питання залишається в тому, чи буде якийсь результат від такої зустрічі та чи принесе вона мир."Тому, на мою думку, нам потрібно подивитися, як розвиватимуться події в Будапешті, оскільки ми завжди твердо заявляли, що Росія веде переговори лише тоді, коли на неї чиниться тиск", — акцентувала висока представниця ЄС.Вона висловила сподівання, що американський президент Дональд Трамп "також так вчинить".Водночас Каллас зауважила, що зусилля Трампа щодо встановлення миру вітаються, але також важливо, щоби президент України Володимир Зеленський зустрівся з Путіним."Я вважаю, що важливо, щоби президент Зеленський теж зустрівся з Путіним, і вони могли обговорити, що саме можуть зробити. Якщо Америка має вдосталь сили, щоби змусити Росію сісти за стіл переговорів, і якщо вона скористається цією силою, то, звичайно, буде добре, якщо Росія припинить цю війну", — наголосила топ-дипломатка ЄС.Вона також висловила сподівання, що цього тижня, коли лідери зустрінуться на засідання Ради ЄС, вдасться досягнути згоди щодо 19 пакету санкцій проти Росії."Ми також координуємо дії щодо "тіньового флоту", бо бачимо, що він приносить чималі доходи. Ми повинні більше думати про це, бути більш креативними в цьому питанні, тому що вони теж креативні в обходженні цих речей", — підсумувала Кая Каллас.Нагадаємо, Дмитро Пєсков сьогодні заявив, що роботу команд Росії та США з підготовки саміту Путіна та Трампа в Будапешті наразі ще не розпочали, тому поки що жодних деталей немає, належить ще зробити багато домашньої роботи..

У понеділок, 20 жовтня, Рада Європейського Союзу переважною більшістю голосів підтримала механізм RePowerEU, яка передбачає повну відмову від використання російського викопного палива. Угорщина та Словаччина проголосували проти.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на інформованого посадовця ЄС."Лише дві країни проголосували проти. Для затвердження рішення знадобилася кваліфікована більшість", — повідомив журналістам співрозмовник. Він уточнив, що ці дві держави — Угорщина та Словаччина. Пропозиція передбачає юридично зобов’язувальну відмову від будь-якого імпорту газу з Росії, в тому числі скрапленого природного газу, після 1 січня 2028 року.Перший етап заборони набере чинності вже з 1 січня 2026 року з винятками для нинішніх контрактів, укладених до 17 червня цього року: короткострокових — на період до 17 червня 2026 року, довгострокових — до 1 січня 2028 року.Поправки до контрактів можливі лише з визначеного переліку операційних причин і не можуть призводити до збільшення обсягів імпорту. Проте для країн-членів без виходу до моря (це зокрема Угорщина та Словаччина) передбачено трохи більше поступок.Рада ЄС затвердила дещо простіші документальні вимоги та процедури для імпорту газу неросійського походження, ніж ішлося у початковій пропозиції Єврокомісії.Проте і для російського, й неросійського газу застосовуватиметься процедура попереднього погодження: для першого — відповідну інформацію потрібно подавати за місяць до планової дати імпорту, для неросійського – за п’ять днів.У разі імпорту скрапленого природного газу, де змішані російський та інший газ, у документах має бути вказана частка того й іншого.З міркувань зменшення адміністративного навантаження вирішили, що процедуру попереднього погодження не застосовуватимуть до низки країн, що виконують визначені критерії. Єврокомісія повинна підготувати список таких країн протягом п'яти днів після набрання чинності цих правил.Запроваджують також додатковий механізм моніторингу, щоби запобігати прихованому імпорту російського газу до ЄС під час транзиту.План передбачає, що країни-члени мають надати Брюсселю національні плани диверсифікації імпорту енергоресурсів і розповісти, як планують це робити та яких викликів очікують. Виняток із цього зроблять для країн, які продемонструють, що більше не мають жодного імпорту російського газу. Те саме стосується імпорту нафти.Щоправда, це ще не остаточне рішення — далі Рада ЄС розпочне перемовини з Європарламентом, щоби погодити фінальний текст.Нагадаємо, Reuters повідомив, що два індійські нафтопереробні заводи придбали чотири мільйони барелів гаянської сирої нафти в американського гіганта Exxon Mobil (XOM.N). Постачання відбуватимуться наприкінці 2025 року або на початку 2026 року у вигляді рідкісного імпорту від південноамериканського виробника. Таким чином ці заводи позбудуться російської залежності..

Україна працює над створенням посад аграрних аташе при дипломатичних і торгівельних установах за кордоном. Так звана аграрна дипломатія може стати стратегічним кроком для нашої країни.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на відповідні кроки Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.Нещодавно українські урядовці провели зустріч із делегацією Європейського Союзу та представниками посольств країн ЄС.Зокрема, серед ключових тем зустрічі були:результати скринінгів у межах переговорного процесу з ЄС та подальша гармонізація законодавства;створення інституту аграрних аташе — ефективного інструменту агродипломатії;посилення синергії між економічним, аграрним та екологічним напрямами."Аграрна дипломатія — це наступний стратегічний крок. Україна вже працює над створенням посад аграрних аташе при дипломатичних і торговельних установах, які представлятимуть інтереси українського агросектору за кордоном", — зазначили у відомстві.Представники Євросоюзу зі свого боку підтвердили готовність і надалі підтримувати Україну — як фінансово, так і технічно.Вони також відзначили важливість розвитку інституту аграрних аташе, що сприятиме просуванню української продукції на міжнародних ринках.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Україна отримала нове сучасне обладнання для дослідження та відбору проб ґрунтів. Це відбувається в межах програми екстреного відновлення України (JICA), яку реалізує уряд Японії..

Європейський Союз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів. Якщо такі плани затвердять офіційно, то це може пришвидшити інтеграцію України.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на дипломатичні джерела."Одна з пропозицій передбачає, що нові країни спершу приєднуватимуться до ЄС без права голосу", — йдеться в повідомленні.Це, зокрема, може зробити позицію таких лідерів, як прем’єр Угорщини Віктор Орбан, гнучкішою щодо розширення блоку.За інформацією видання, ініціатива перебуває на початковому етапі обговорення та потребує схвалення всіх держав-членів.Основна ідея полягає в тому, що нові члени зможуть користуватися більшістю переваг ЄС, але отримають повні права лише після проведення ключових інституційних реформ, зокрема — переходу до ухвалення рішень кваліфікованою більшістю."Майбутні члени зобов'язані відмовитися від права вето доти, доки не реалізують ключові інституційні реформи, наприклад, запровадження кваліфікованої більшості у сфері політики. Розширення не повинно сповільнюватися блокуванням реформ окремими державами-членами ЄС", — заявив голова комітету з європейських справ Бундестагу Німеччини Антон Гофрайтер.Ініціатива, за його словами, дозволить державам-кандидатам — Україні, Молдові, Чорногорії й іншим — отримати доступ до європейських переваг раніше, не чекаючи завершення всіх внутрішніх реформ у ЄС.Гофрайтер наголосив, що подібний підхід уже отримує позитивні відгуки серед західнобалканських країн.Крім того, за інформацією Politico, Єврокомісія може запропонувати пришвидшити процес розширення, ухвалюючи проміжні рішення без необхідності схвалення всіх 27 членів. Це дало би змогу уникнути блокування з боку урядів, подібних до угорського.Нагадаємо, що декілька днів тому Європейська комісія презентувала оборонний план для ЄС на наступні роки. За словами міністра оборони України Дениса Шмигаля, він може стати "поворотним моментом" у підходах до безпеки..

В Європейському Союзі вважають "образою" вибір Будапешта як місця запланованої зустрічі американського президента Дональда Трампа і російського диктатора Володимира Путіна.Про це пише El Pais.Як зазначає видання, майбутня зустріч Трампа з Путіним в Угорщині ставить очільників інституцій Євросоюзу та НАТО "у незручне та неприємне становище", адже Трамп і Путін мають намір обговорити війну в Україні в державі ЄС, але без участі самого Європейського Союзу.Якщо лідери ЄС, за даними видання, не хочуть розлютити Трампа, вони будуть змушені видати главі Кремля спецдозволи на проліт у своєму повітряному просторі, щоб змусити диктатора летіти довшим маршрутом."Місце було обрано ретельно, оскільки це може принести користь Росії, поглибивши розбіжності в ЄС щодо Кремля. Це також може зробити велику послугу Орбану, який наступного року чекає виборів у його країні", — заявив європейський дипломат на правах анонімності.У публічних виступах європейські лідери наголошують, що переговори між Трампом і Путіним будуть корисними, якщо вони допоможуть завершити російське вторгнення. Водночас у приватних розмовах кілька джерел заявили про "політичний жах" для Євросоюзу.Як відомо, 16 жовтня Трамп і Путін провели першу за майже два місяці розмову. Дональд Трамп після сказав, що лідери проведуть ще одну зустріч — цього разу в Будапешті.В оточенні російського диктатора Володимира Путіна підтвердили можливість проведення саміту саме в угорському Будапешті. При цьому спецпредставник російського диктатора Кирило Дмитрієв не уточнив реалістичні часові рамки того, коли саме може відбутися зустріч.Як зазначало видання Axios, президент України Володимир Зеленський був здивований заявою американського лідера Дональда Трампа про погоджену зустріч глави Білого дому з російським диктатором Володимиром Путіним.Нагадаємо, повідомлення американського президента Дональда Трампа про те, що він має намір зустрітися з Володимиром Путіним у столиці Угорщини Будапешті, викликали певні емоції в угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана..

Європейський Союз збирається використати готівкову вартість заморожених державних активів Росії на суму 140 мільярдів євро для фінансування мегакредиту Україні. Але Європейська комісія все ще хоче більшого.Про це повідомляє Politico, ознайомившись з відповідним документом.Як зазначає видання, основна частина заморожених активів знаходиться у фінансовому депозитарії Euroclear, що базується в Бельгії. Але додаткові 25 мільярдів євро лежать на приватних банківських рахунках по всьому блоку, і виконавчий орган ЄС хоче обговорити використання цих коштів також для видачі кредитів Києву."Слід розглянути питання про те, чи можна поширити ініціативу щодо репараційного кредиту на інші заблоковані активи в межах ЄС", — йдеться в документі, який Комісія розповсюдила серед столиць ЄС напередодні п’ятничної зустрічі послів з цього питання.У документі наголошується, що юридична можливість поширення підходу до репараційного кредиту на такі активи не була детально оцінена, і "така оцінка повинна бути проведена до прийняття рішення про подальші кроки".У документі викладено "принципи розробки" ініціативи щодо репараційного кредиту Україні, яка буде винесена на обговорення перед самітом ЄС у Брюсселі наступного тижня."Очікується, що лідери ЄС проведуть широке обговорення ініціативи та закликатимуть Комісію представити пропозицію щодо кредиту. Посадовці ЄС очікують, що законопроект буде прийнято швидко та слугуватиме платформою для подальших переговорів щодо фінансової інженерії, необхідної для його функціонування", — пише видання.Міністри фінансів обговорять законопроект на наступній зустрічі в листопаді.Раніше повідомлялось, що 1 жовтня Україна отримала транш від Європейського Союзу обсягом чотири мільярди євро у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine.Також стало відомо, що німецький канцлер Фрідріх Мерц планує переконати європейських лідерів підтримати ідею надання Україні 140 мільярдів євро протягом наступних двох років. Кошти спрямують на військові потреби користуючись замороженими російськими активами.Нагадаємо, раніше стало відомо, що група американських сенаторів від двох партій представила законопроект, який зобов’язує Вашингтон регулярно передавати заморожені російські активи у США Києву..

Європейська комісія презентувала оборонний план для Європейського Союзу на наступні роки. Він може стати "поворотним моментом" у підходах до безпеки.Про це заявив міністр оборони України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він зазначив, що представлена Єврокомісією "дорожня карта" оборонної готовності ЄС до 2030 року "знаменує поворотний момент у підході Європи до безпеки — це план збереження миру через силу".Міністр оборони додав, що цей документ враховує роль України у захисті Європи, і тепер "досвід, інновації та стійкість українських воїнів стали невіддільною частиною спільної системи безпеки Європи".Шмигаль подякував головній дипломатці ЄС Каї Каллас, єврокомісару з оборони Андрюсу Кубілюсу та єврокомісарці з питань технологій Хенні Вірккунен за підготовку документа і зазначив, що це — "крок до сильнішої, безпечнішої та стійкішої Європи".Своєю чергою, єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс розповідав, що дорожня карта ЄС передбачає надання Україні "репараційної позики" до кінця 2025 року. Європейські ініціативи реалізовуватимуться спільно з Україною."Дорожня карта має дуже важливу обіцянку. "Репараційну позику" можемо реалізувати до кінця 2025 року, й Україна насправді готова допомогти нам своїм нинішнім перевіреним у боях досвідом", — заявив Кубілюс.За словами єврокомісара, Європейський Союз і Україна разом будують європейський оборонний купол.Кубілюс також зазначив, що окремі європейські ініціативи у сфері оборони можуть реалізовуватися спільно з Україною."Європейська ініціатива з протидії безпілотникам, "Варта східного флангу", — це ті проекти, які можна розпочати негайно, щоби навчитися створювати успіх. Їх можна реалізувати разом з Україною", — сказав Кубілюс.Нагадаємо, що сьогодні комітети Європейського парламенту підтримали проекти, що передбачають повну відмову ЄС від російського газу та нафти..

У четвер, 16 жовтня, комітети Європейського парламенту підтримали проекти, що передбачають повну відмову Європейського Союзу від російського газу та нафти.Про це повідомила прес-служба Європарламенту. Там зазначили, що комітети з промисловості, наукових досліджень і енергетики, а також із міжнародної торгівлі схвалили проекти щодо заборони імпорту до ЄС будь-якого російського газу, включно зі скрапленим природним газом, з 1 січня 2026 року.Деякі винятки передбачені лише для чинних короткострокових контрактів (до 17 червня) та довгострокових — до 1 січня 2027 року, за умови, що такі контракти уклали до 17 червня 2025 року.Згідно із запропонованими заходами, енергетичні оператори зможуть розірвати контракти, посилаючись на форс-мажорні обставини, якими може вважатися юридично зобов’язувальна заборона подальшого імпорту.Також пропонують заборонити тимчасове зберігання газу російського походження в ЄС з 1 січня 2026 року. Щоби закрити лазівки та зменшити ризик обходження обмежень, операторів зобов’язують подавати детальніші докази щодо країни походження.З тієї ж дати пропонують заборону імпорту всієї російської нафти та нафтопродуктів, а також додаткові запобіжники та посилення покарання за обходження заборони.Окрім того, євродепутати вилучили положення, яке дозволяє Єврокомісії тимчасово призупинити заборону на імпорт у ситуаціях, коли є загроза для енергетичної безпеки ЄС.Проекти підтримали 83 голосами "за", тоді як дев’ять євродепутатів голосували "проти", один утримався.Зазначається, що євродепутати підтримали таке рішення з огляду на те, що Росія системно, протягом двох десятиліть. використовувала свої енергоресурси як зброю, і це ще більше загострилося після її відкритого нападу на Україну.Як відомо, президент США Дональд Трамп заявляв, що Америка готова ввести серйозні санкції проти Росії — за умови, що країни НАТО припинять купувати в неї енергоресурси. Він розкритикував Європу за "недостатньо жорсткі санкції" проти Росії та продовження закупівлі російської нафти.Нагадаємо, що, за інформацією Служби зовнішньої розвідки України, Росія до кінця 2025 року може стати залежною від імпорту пального на рівні до 60 відсотків. Це реально без щонайменше шести місяців ремонту у спокійних умовах..

Дорожня карта Європейського Союзу з питань безпеки й оборони передбачає надання Україні "репараційної позики" до кінця 2025 року. Європейські ініціативи реалізовуватимуться спільно з Україною.Про це заявив єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс. Він наголосив, що українська оборона заслуговує на підтримку з боку Європейського Союзу."Дорожня карта має дуже важливу обіцянку. "Репараційну позику" можемо реалізувати до кінця 2025 року, й Україна насправді готова допомогти нам своїм нинішнім перевіреним у боях досвідом", — заявив Кубілюс.За словами єврокомісара, Європейський Союз і Україна разом будують європейський оборонний купол.Кубілюс також зазначив, що окремі європейські ініціативи у сфері оборони можуть реалізовуватися спільно з Україною."Європейська ініціатива з протидії безпілотникам, "Варта східного флангу", — це ті проекти, які можна розпочати негайно, щоби навчитися створювати успіх. Їх можна реалізувати разом з Україною", — сказав Кубілюс."Репараційна позика” для України — це новий фінансовий механізм, який Європейський Союз планує створити, щоби забезпечити довгострокову підтримку відбудови та обороноздатності України коштом російських активів, заморожених у ЄС.Основні пункти "репараційної позики":забезпечити фінансову стійкість України у війні та після неї;дати змогу ЄС розпочати відбудову, не чекаючи офіційного механізму репарацій;зберегти юридичну прозорість.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, 2 жовтня Володимир Путін підписав указ про новий механізм націоналізації та швидкого продажу іноземних активів. Такою виявилася відповідь кремлівського диктатора на європейські плани надати Україні "репараційний кредит"..

У середу, 15 жовтня, прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо телефонну розмову з головою Європейської ради Антоніу Коштою. Вона, зокрема, стосувалася й схвалення 19 пакета санкцій проти Росії.Про це Роберт Фіцо опублікував допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.За його словами, в розмові з Коштою він "висловив своє здивування тим, що Україна знову розглядається як найпріоритетніша тема замість величезних економічних і політичних проблем ЄС"."Я декілька разів нагадав Кошті, що не зацікавлений у розгляді нових пакетів санкцій проти Росії, поки не побачу у висновках саміту Євроради політичні вказівки для Європейської комісії щодо того, як розв’язати кризу в автомобільній промисловості та проблему високих цін на енергоносії", — зазначив він.На його переконання, саме ці нерозв’язані проблеми роблять європейську економіку абсолютно неконкурентоспроможноюСловацький прем'єр-міністр наголосив, що не хоче, аби ці питання згадувалися у висновках Європейської ради "загальними фразами"."Натомість детальні рішення та позиції присвячені допомозі Україні та підтримці війни", — констатував Роберт Фіцо.Він також пообіцяв Кошті подати "значно конкретніші пропозиції" стосовно автомобільної промисловості та цін на енергоносії.Раніше з’являлася інформація, що Словаччина хоче, щоби затвердження 19 пакета санкцій ЄС проти Росії винесли на саміт лідерів Євросоюзу, що відбудеться 23 жовтня, інакше країна відмовляється його схвалювати.Нагадаємо, що 5 жовтня Роберт Фіцо вкотре розкритикував підхід Європейського Союзу до війни в Україні. Він наголосив, що метою його уряду не є поразка Росії, а якнайшвидше завершення бойових дій..

Держава-агресорка Росія посилюватиме гібридну агресію проти країн Європейського Союзу та НАТО. Це відбуватиметься доти, доки Москва не відчуватиме належного опору.Про це заявив начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-лейтенант Кирило Буданов у промові під час зустрічі Київської асоціації військових аташе, що відбулася 14 жовтня й об'єднала майже всіх акредитованих в нашій державі представників іноземного військово-дипломатичного корпусу.За його словами, зараз Європа вже відчуває впровадження російської доктрини "гібридної війни"."Не маймо ілюзій. Справжні наміри Путіна — продовжувати та посилювати агресію", — наголосив він.Очільник ГУР додав, що зараз головна мета диктатора — країни Європейського Союзу та НАТО, у яких Кремль бачить головну загрозу для панування російського авторитарного режиму."Зараз у Європі реалізуються лише перші пункти доктрини "гібридної війни". Якщо Кремль не зупинити, не дати йому рішучої та болючої відсічі, гібридна агресія проти країн ЄС і НАТО буде лише поширюватися та посилюватися", — запевнив керівник української розвідки.Він подякував іноземним партнерам за підтримку України та висловив готовність поглиблювати взаємодію заради зміцнення глобальної безпеки."Україна набула неоціненний досвід протистояння російській агресії у всіх її вимірах і готова ділитися ним з усіма країнами доброї волі для захисту їхніх національних інтересів. Ми готові та відкриті для співпраці задля всеосяжного миру", — заявив Кирило Буданов.Під час заходу присутні представники іноземних держав хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих у боротьбі з Росією воїнів ГУР та поклали квіти до Меморіалу українським розвідникам.Нагадаємо, 7 вересня Кирило Буданов розповідав, що над розробкою морських дронів у Росії активно працювали понад півтора року. Найсвіжішим прикладом є екземпляр "Зефір", який нещодавно застосували російські військові..