# Євросоюз

Європейський Союз не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною.Про це заявила комісар Євросоюзу з питань розширення Марта Кос, повідомляє Corriere della Sera.Жодних привілеїв для кандидатівПроцес євроінтеграції залишається суворим і базується виключно на реальних заслугах країни-кандидата та глибоких реформах. Як зазначила комісар ЄС з питань переговорів про розширення Марта Кос, жодних винятків чи знижок під час вступу до блоку не передбачено для жодної держави."Вступ ґрунтується на заслугах: очевидно, що ця дата неможлива. У процесі вступу немає жодних привілеїв чи знижок, але ми повинні враховувати, що Україна веде війну за виживання, тому наш обов'язок також є допомогти їй", — наголосила Марта Кос.Плани Брюсселя на найближчий часПопри відсутність прискорених процедур, європейські посадовці налаштовані на активну роботу. Зокрема, Європейський Союз розраховує відкрити якомога більше переговорних кластерів для України ще до завершення поточного року. Вже найближчого вівторка, 6 жовтня, Єврокомісія презентує оновлений звіт щодо політики розширення.Ключові теми майбутнього саміту ЄСПід час засідання Європейської ради, яке відбудеться в середині жовтня, європейські лідери планують зосередитися на чотирьох стратегічних питаннях:вплив розширення на поточні держави-члени;внутрішні перетворення всередині ЄС, включно з можливим переходом від одностайності до голосування кваліфікованою більшістю у сферах безпеки й оборони;надійні захисні механізми задля дотримання демократії та верховенства права новими учасниками;концепція поступової і поглибленої інтеграції країн, що прагнуть приєднатися до блоку.Єврокомісарка також зауважила, що модель поетапної інтеграції не скасовує повноцінного членства, а лише дозволяє кандидатам ефективніше співпрацювати з європейськими інституціями під час виконання всіх стандартів.Нагадаємо, що в переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

Українська держава наразі не відчуває нестачі зовнішнього фінансування на поточний рік і повністю забезпечена вже затвердженими програмами підтримки. До такого спільного висновку дійшли представники Брюсселя та Києва за підсумками переговорів, що відбулися 1 жовтня.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на заяву головної речниці Європейської комісії Паули Піньо.Позиція Єврокомісії щодо фінансової стабільностіУ Європейській комісії зазначили, що раніше відомство не мало офіційних підтверджень щодо появи додаткових фінансових потреб у Києва. Будь-які попередні обговорення базувалися виключно на внутрішніх звітах української сторони, які вимагали детального спільного аналізу. Паула Піньо наголосила під час брифінгу: "Ми ніколи не говорили, що існує фінансовий розрив. По суті, це те, що ми чули зі звітів української сторони. Вчора ми дійшли висновку разом із нашими українськими друзями, що фінансового розриву немає". Вона також додала, що Брюссель завжди наголошує на необхідності спільної перевірки будь-яких заявних потреб перед ухваленням рішень.Обсяги та напрями міжнародної допомогиПопри відсутність нових запитів на фінансування, Європейський Союз продовжує чітко виконувати всі раніше взяті на себе зобов'язання. Зокрема, у межах чинних ініціатив на підтримку України спрямовуються масштабні ресурси.На поточний рік у рамках програми Ukraine Support Loan передбачено виділення до 45 мільярдів євро. Ці кошти спрямовуються як на забезпечення стабільності державного бюджету, так і на фінансування критичних оборонних потреб України в умовах повномасштабної війни.Нагадаємо, 2 жовтня Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування, отримання якого стало можливим завдяки виконанню Україною 10 індикаторів упродовж I та II кварталів 2026 років і попередніх..

Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування, отримання якого стало можливим завдяки виконанню Україною 10 індикаторів упродовж I та II кварталів 2026 років і попередніх.Про це повідомили президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Сергій Корецький у своїх соціальних мережах."Дякую президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн і державам-членам Європейського Союзу за рішення щодо виплати Україні 2,9 мільярда євро в межах Ukraine Facility", — написав Зеленський у своєму Telegram-каналі.Він наголосив, що це дуже вчасна підтримка, яка допоможе забезпечити макрофінансову стійкість України та посилити нашу обороноздатність."Працюємо разом у повній координації, щоби реалізувати всі домовленості. Дякую Євросоюзу за допомогу та незмінну солідарність", — зазначив український президент.Своєю чергою, Корецький уточнив, що індикатори, які виконала Україна, стосуються банківського сектору, енергетики, аграрної політики, транспорту й інших сфер. Зокрема, три індикатори виконали дочасно."В умовах складної ситуації з фінансами ці кошти критично важливі для стійкості держави, забезпечення ключових видатків і можливості спрямовувати більше власних ресурсів на оборону", — акцентував очільник українського уряду.При цьому він зауважив, що потреба у фінансуванні досі залишається критичною. Україна максимально пришвидшує ухвалення всіх урядових рішень. Також працює з парламентом, щоби якнайшвидше ухвалити необхідні законопроєкти."Дякую Європейському Союзу та всім державам-членам за послідовну підтримку України", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти видання Rapporteur повідомляли, що право на національні вето суттєво ускладнює прийняття нових членів до ЄС. У зв’язку з цим Єврокомісія запланувала проєкт реформи, який би дав змогу обходити такі заперечення..

У четвер, 1 жовтня, до Верховної Ради внесли законопроєкт про освіту національних меншин. Угорщина вимагає від України ухвалити деякі його позиції для розблокування перемовних кластерів про вступ України до Європейського Союзу.Про появу документа в українському парламенті свідчить картка законопроєкту №16119, опублікована на сайті Верховної Ради.Законопроєкт має на меті створення належних умов для підвищення якості навчання державною мовою та мовами національних меншин та забезпечення освітнього процесу як українською мовою, так і мовою національних меншин.Також законопроєкт має запровадити поняття закладів загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини. Такий статус може отримати заклад, в якому кількість учнів, які здобувають освіту мовою національної меншини, — більше 50% від загальної кількості учнів.Освітня програма для представників нацменшин має містити вивчення учнями національної історії, збереження матеріальної та духовної культури, пов'язаної з національною ідентичністю. Батьки отримають право запитувати про дублікат документів про освіту дітей мовами нацменшин.Питання нацменшин — одна з вимог Будапешта, які прописані в дорожній карті для відкриття всіх переговорних кластерів для вступу України в Євросоюз.Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр привітав подання до Верховної Ради України законопроєкту про освіту мовами національних меншин. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.Мадяр заявив, що поданий до українського парламенту законопроєкт має зміцнити правові гарантії освіти угорською мовою в Україні."Ми вітаємо те, що до українського парламенту подано законопроєкт, який зміцнює права угорської національної меншини у сфері освіти. Цей законопроєкт зміцнює правові гарантії освіти угорською мовою та мережі навчальних закладів", — написав угорський прем’єр-міністр.Нагадаємо, що 29 вересня в переговорах про вступ України до ЄС знову відбулося блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

У день Покрови українська влада зібрала за столом переговорів увесь дипломатичний корпус Європейського Союзу задля координації подальших кроків. Учасники обговорили життєво необхідні для нашої країни напрями оборони, фінансів та євроінтеграції.Про це повідомив президент Володимир Зеленський у своєму офіційному Telegram-каналі.Президент зазначив, що напередодні відбулася надзвичайно важлива подія для дипломатичного фронту України. Глава держави зустрівся з усіма акредитованими послами країн Європейського Союзу саме у свято Покрови.Ключові пріоритетиПід час насиченого діалогу сторони обговорили широкий спектр нагальних питань. Головну увагу зосередили на незмінній готовності європейських партнерів підтримувати нашу державу на тлі безперервної агресії."Дуже символічно, що сьогодні, на Покрову, зустрілись з усіма послами країн ЄС в Україні. Багато питань обговорили. Звісно, передусім готовність підтримувати Україну. ППО та співробітництва, фінансова стійкість, вступ до ЄС та санкційний тиск проти Росії за її війну – найголовніші напрями, по яких працюємо", — наголосив Володимир Зеленський.Подальші кроки та координаціяОкрему увагу учасники приділили новим форматам взаємодії та спільному тиску на агресора. Київ розраховує на збереження високої динаміки у прийнятті рішень."Буде більше таких координаційних форматів по зовнішній політиці. Дякую за підтримку", — підсумував український лідер.Нагадаємо, Україна досягла важливих домовленостей із Європейською комісією щодо забезпечення фінансової та оборонної стабільності країни на 2026—2027 роки. Сторони вже узгодили чіткий формат, терміни та подальші кроки для повноцінного задоволення цих потреб..

Право на національні вето суттєво ускладнює прийняття нових членів до Європейського Союзу. У зв’язку з цим Європейська комісія запланувала проєкт реформи, який би дав змогу обходити такі заперечення.Про це повідомило видання Rapporteur. За інформацією його джерел, Єврокомісія запропонує серйозну переробку методів прийняття рішень ЄС. Це робиться для обходу національних вето та запровадження нових гарантій верховенства права. Наразі на порядку денному — вступ до ЄС Чорногорії та Албанії.Урсула фон дер Ляєн представить план цієї реформи наступного тижня — як підготуватися до розширення Євросоюзу з понад 30 членів без внесення змін до Лісабонського договору ЄС."Два внутрішні проєкти документів пропонують використовувати правові перехідні положення для скасування вимоги одностайності серед 27 країн протягом численних проміжних етапів вступу країни-кандидата до ЄС. Цей захід, який вимагатиме одностайного узгодження, може значно пришвидшити процес подання заявок таких країн, як Україна, Чорногорія та Північна Македонія. Наразі вони стикаються з блокуванням з боку невеликої кількості членів ЄС", — ідеться в публікації.На думку аналітиків видання, нинішні члени ЄС опиратимуться нововведенням, бо побоюються втратити своє право вето. Хоча в проєкті передбачено "аварійне гальмо", яке уряд може активувати під час загроз "життєво важливим національним інтересам".Єврокомісія пропонує застосовувати нижній поріг кваліфікованої більшості — 15 країн, що представляють дві третини населення блоку."Після розширення Євросоюзу ризик затримки або блокування рішень неминуче зростатиме", — йдеться у внутрішньому документі.Тому перехідні положення в договорах ЄС дозволяють назавжди змінити правила голосування з певних політичних сфер з одностайності, коли всі країни можуть скористатися правом національного вето, на голосування кваліфікованою більшістю.Ще одна суперечлива пропозиція означатиме, що лише дві третини країн ЄС отримають європейського комісара після розширення Євросоюзу. За нинішнього складу з 27 країн, дев'ять країн повинні були би відмовитися від направлення свого представника до Брюсселя."Очікується, що це засмутить менші держави-члени, які традиційно стверджували, що їхній вплив у Брюсселі зменшився зі розширенням клубу", — зауважили аналітики.У проєктах документів пропонується, що нових членів можуть тримати на випробувальному терміні десять або довше років. Протягом цього періоду вони перебуватимуть під посиленою увагою з боку Брюсселя.Покарання протягом цього випробувального терміну може містити:позбавлення їх права голосу в Раді;фінансові санкції, згідно з нещодавно запровадженими "фінансовими" й "інституційними гарантіями".Нові члени повинні будуть підписати юридично обов'язкове "тимчасове зобов'язання" не блокувати рішення, узгоджені рештою ЄС. Також планують зберегти стандартні тимчасові гарантії щодо приєднання до ключових сфер політики ЄС.Ще "фінансова гарантія" дозволить Єврокомісії карати нових членів, якщо вони відступлять від демократичних і судових стандартів. Нові члени також повинні будуть до вступу приєднатися до Європейської прокуратури, яка розслідує шахрайство з коштами ЄС.Нагадаємо, що в переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

Наступного року Україна зіткнеться зі серйозним викликом щодо фінансування від партнерів. Росія не демонструє ознак деескалації, а потреби держави залишаються значними.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час виступу на засіданні Ukraine Donor Platform, її цитує "Суспільне"."Досі немає жодних ознак того, що Росія має намір деескалувати конфлікт. Війна затягується набагато довше, ніж будь-хто з нас хотів би", — наголосила вона.У зв’язку з цим, за її словами, потреби України в фінансуванні різних сфер життя залишаються значними."Дивлячись у наступний рік, стає очевидним, що ми зіткнемося зі серйозним викликом у сфері фінансування. Ми маємо бути готовими до цього виклику", — акцентувала Кос.Вона додала, що найближчі місяці вимагатимуть спільних дій для забезпечення Україні "передбачуваності, необхідної для підтримання функціонування держави", надання базових послуг та подолання величезного тиску війни.Єврокомісарка з питань розширення наголосила, що "в цьому контексті така передбачуваність є також джерелом стійкості".Водночас Кос додала, що Євросоюз виконує свої зобов'язання. Зокрема, за її словами, з лютого 2022 року ЄС та країни-члени спрямували Україні майже 225 мільярдів євро допомоги.Учора прем'єр-міністр України Сергій Корецький зазначив, що ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки що не надійшла, зокрема, через те, що Україна не встигнула виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський провів нараду з премʼєр-міністром і з дипломатичною командою про ключові пріоритети з партнерами на ці тижні та на нинішню ситуацію. Він наголосив, що чітке завдання — заповнити наявні фінансові потреби України на оборону на 100%.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, зустріч Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України..

У переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття.Про це повідомила "Європейська правда", посилаючись на власні джерела в ЄС.Про це стало відомо за результатами засідання робочої групи Ради Євросоюзу з питань розширення COELA. Там Угорщина знову заявила, що наразі не підтримує відкриття кластерів 2 та 3 для України."Позиції держав-членів не змінилися, результати скринінгу кластерів 2 "Внутрішній ринок" і 3 "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання" не затверджені", — заявив один зі співрозмовників журналістів.Раніше стало відомо, що 22 вересня віцепрем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов представив на засіданні COELA стан виконання Україною зобов’язань у межах переговорного процесу про вступ до Євросоюзу.Востаннє COELA намагалася проголосувати за результати скринінгу кластерів 2 та 3 ще 8 вересня — і знову не змогла дійти згоди через продовження блокування цього рішення Угорщиною.Процес затвердження результатів скринінгу кластерів 2 і 3 розпочався ще у липні 2026 року. Але 17 липня Угорщина заблокувала рішення щодо України, погодившись на просування лише кластера 3 для Молдови.Однак більшість держав Євросоюзу на чолі з Ірландією, яка головує, не підтримали варіант, який передбачав би розділення України та Молдови в переговорному процесі.Нагадаємо, вчора видання Politico інформувало, що ЄС готує для України, Молдови, Чорногорії й Албанії окремі дорожні карти щодо вступу до блоку. У документах планують визначити конкретні реформи, очікувані результати та орієнтовні терміни проходження окремих етапів переговорів..

У понеділок, 28 вересня, держави-члени Європейського Союзу схвалили перші п'ять європейських оборонних проєктів спільного інтересу (EDPCI). Мета — зміцнення оборонного потенціалу через спільні розробки основних військових систем.Про це повідомила пресслужба Єврокомісії. Зазначається, що в межах європейської програми оборонної промисловості (EDIP) вартістю 1,5 мільярда євро виділено 325 мільйонів євро на підтримку, створення та розгортання проєкту EDPCI."Це рішення є ключовим результатом реалізації EDIP, яка має на меті підтримати європейську оборонну промисловість у нарощуванні виробничих потужностей, а також сприяти розвитку військових можливостей, що мають вирішальне значення для інтересів безпеки та оборони ЄС і його держав-членів", — йдеться в повідомленні.Проєкти реалізовуватимуть на п'яти пріоритетних напрямках:безпілотні літальні апарати та системи протидії безпілотникам;оборона морського простору та морського дна;космос;протиповітряна та протиракетна оборона;зміцнення безпеки вздовж східного флангу ЄС.Згідно з документом, до чотирьох напрямків, за винятком космосу, долучили також Україну.На наступному етапі Єврокомісія тісно співпрацюватиме з державами ЄС, які беруть участь у програмі, щоби підтримувати реалізацію та контролювати прогрес у досягненні всіх узгоджених цілей.Пропозицію про створення п'яти нових масштабних проектів EDPCI Європейська комісія внесла ще в липні 2026 року.Нагадаємо, сьогодні висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас заявила, що міністри оборони країн-членів Європейського Союзу не взяли на себе нових зобов'язань щодо надання Україні додаткових партій ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot..

У понеділок, 28 вересня, міністри оборони країн-членів Європейського Союзу не взяли на себе нових зобов'язань щодо надання Україні додаткових партій ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot.Про це заявила висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас під час пресконференції за підсумками засідання Ради ЄС з питань оборони."Сьогодні ми, на жаль, не ухвалили нових зобов'язань щодо надання ракет-перехоплювачів", — констатувала вона.Дипломатка додала, що раніше ЄС затвердив плани оборонних закупівель на 28,3 мільярда євро в межах 90-мільярдної позики для України. Вони передбачають закупівлю ракет-перехоплювачів до систем ППО Patriot, які США ще мають виготовити."Однак виробництво ракет потребує часу, а Києву ракети до Patriot потрібні зараз. Один із варіантів: держави-члени ЄС та партнери постачають ракети Києву зі своїх запасів в обмін на подальше поповнення, що фінансуватиметься з кредиту на підтримку України", — пояснила Каллас.Водночас очільниця дипломатії ЄС акцентувала, що міністри погодили розподіл коштів Європейського фонду миру (EPF) в розмірі 6,6 мільярда євро, з яких один мільярд спрямують для підтримки України, а ще певну суму — на навчання українських військових у межах місії EUMAM Ukraine."Я обговорюю з державами-членами ЄС, як поповнити Європейський фонд миру новими коштами, зокрема, після завершення поточного циклу фонду. Протиповітряна оборона залишається ключовим пріоритетом для України", — наголосила вона.Раніше західні медіа вже поширювали інсайдерську інформацію, що до нового пакета військової допомоги Україні США не включили ракети для систем ППО Patriot.Нагадаємо, журналісти видання Bloomberg повідомляли, що зустріч президента України Володимира Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку у вівторок, 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України..

Франція на офіційному рівні пояснила Україні, чому виступила за зняття санкцій Європейського Союзу з російського олігарха Алішера Усманова. Таку ідею Париж висунув в обмін на продовження решти персональних обмежень ще на три роки.Про це заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро в коментарі журналістам France 2.За його словами, раніше персональні санкції Євросоюзу необхідно було продовжувати кожні шість місяців. Тепер же, за поясненнями дипломата, Париж запропонував змінити механізм і встановити трирічний термін дії обмежень.Барро також нагадав, що санкційний список Європейського Союзу налічує близько трьох тисяч фізичних і юридичних осіб.Він зазначив, що Франція завжди підтримувала санкційну політику, а сам він раніше пропонував додати до списку сотні людей. До того ж Париж жодним чином не змінював своєї позиції в цьому питанні."Із трьох тисяч прибрали одного, хоча я запропонував сотні санкційних включень, і тепер мене запитують саме про це", — зауважив французький міністр.Він також розповів журналістам, що всі ці пояснення вже надані Україні на офіційному рівні. Київ, як відомо, виступав проти такої поступки, а також публічно критикувала Євросоюз за рішення щодо Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.Нагадаємо, минулого тижня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що санкції проти багатих росіян, винних у порушенні територіальної цілісності України, варто продовжити. Європейські обмеження мають стати ще жорсткішими..

Держави-члени Європейського Союзу узгодили умови використання 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру (EPF) для підтримки України.Про це повідомила Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас у соцмережі X. "Держави-члени ЄС узгодили умови виділення 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру для України. Це хороша новина для України й погана новина для Росії", — заявила Каллас.За її словами, 900 мільйонів євро передбачено на фінансування Місії ЄС з надання військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine). Ще мільярд євро спрямують на нові спільні закупівлі оборонного обладнання.Найбільша частина пакета — 4,7 мільярда євро — призначена для компенсації державам-членам витрат на військову техніку та озброєння, які вони вже передали Україні. Водночас Каллас зазначила, що окремі країни ЄС уже заявили про намір спрямувати отримані компенсації безпосередньо на подальшу підтримку України."Гібридні атаки Москви спрямовані на те, щоб залякати Європу та змусити її зменшити підтримку України. Європа робить протилежне", — наголосила Каллас.Нагадаємо, Україна попросила Сполучені Штати Америки надати зимовий пакет підтримки. Зокрема, Київ потребує ракет Patriot.Додамо, раніше агентство Bloomberg повідомляло, що під час саміту світових лідерів у Нью-Йорку європейські посадовці збираються переконати Дональда Трампа передати Україні додаткову кількість ракет-перехоплювачів до систем протиповітряної оборони Patriot. На тлі погіршення оцінок ситуації НАТО союзники прагнуть терміново посилити захист української енергетики перед настанням холодів..

Велика Британія не має наміру скасовувати обмеження проти російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Також Європейський Союз готується до ухвалення наступних санкційних пакетів та збереження обмежень щодо тисяч осіб з країни-агресора.Про це президент повідомив під час спілкування з журналістами.Позиція Британії щодо російських олігархівЗа словами Зеленського, під час зустрічі в Нью-Йорку з прем'єр-міністром Великої Британії Енді Бернмом було детально обговорено питання продовження та посилення санкційного тиску на Росію. Особливу увагу приділили унеможливленню зняття обмежень з відомих російських бізнесменів — Алішера Усманова та Михайла Фрідмана."У мене була зустріч з прем'єром Бернемом, ми говорили про багато речей, про санкції — №1. І якраз, абсолютно ви праві, я порушив питання щодо санкцій і щодо унеможливлення скасування санкцій проти Усманова та Фрідмана. Прем'єр запевнив мене, що він не збирається цього робити. Я йому дуже вдячний", — зазначив Зеленський.Рішення ЄС та наступні пакети обмеженьКоментуючи позицію Європейського Союзу, глава держави наголосив, що попри ухвалені партнерами компромісні рішення, ключові обмеження залишаються чинними, а ЄС готується до голосування за нові санкційні пропозиції."Що стосується наступних пакетів, після того, як ЄС знайшов компроміс… На жаль, компроміс з цими олігархами двома, які я не підтримую, вони знають про це. Але вони запевнили, що наступні якраз 3 тисячі прізвищ — не буде знято санкцій з них, російських прізвищ. І також запевнили, що це на три роки, на мій погляд, мені здається, щось таке, на 36 місяців. І також, що вони будуть голосувати наступні пакети. Дякуємо, підтримуємо, дай Бог. Проте вважаю, що цей компроміс був зайвий", — наголосив президент України.Нагадаємо, за словами президента Володимира Зеленського, українська сторона провела детальні переговори з американською командою щодо посилення тиску на Кремль за допомогою двопартійного санкційного законодавства США. Під час зустрічі з очільником Білого дому Дональдом Трампом Володимир Зеленський наголосив, що російський диктатор Володимир Путін не прагне завершення війни, тому посилення санкційної політики є єдиним дієвим інструментом для наближення миру..

Зустріч президента України Володимира Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку у вівторок, 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg із посиланням на джерело, обізнане з перебігом переговорів.Співрозмовник медійників зазначив, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провела напружену зустріч із Володимиром Зеленським у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку.За словами джерела, українська сторона висловила занепокоєння щодо перспектив ескалації з боку Росії взимку за умов обмежених можливостей протиповітряної оборони для захисту українських міст.Представниця ЄС відповіла, що перед виділенням додаткового фінансування необхідно побачити прогрес у підготовці нового законодавства для боротьби з тіньовою економікою, збільшення податкових надходжень і наближення українського законодавства до законодавства ЄС.Зеленський також висловив обурення рішенням ЄС скасувати санкції щодо двох російських олігархів у межах домовленості про продовження санкцій."Україна попросила союзників допомогти закрити непередбачену бюджетну прогалину обсягом близько 26 мільярдів євро (30 мільярдів доларів) та закликала ЄС пришвидшити виплату кредиту на 90 мільярдів євро, який має забезпечити Україну фінансуванням до кінця наступного року", — йдеться в публікації.Натомість у ЄС виступили проти деяких українських розрахунків і запропонували, щоби будь-яке додаткове фінансування надали інші партнери, зокрема, Канада, Норвегія та Японія.Раніше Володимир Зеленський розповідав, що Україна працює з ЄС над покриттям дефіциту фінансування оборони. За його словами, українська та європейська сторони готують відповідні рішення, а їхні команди мають зустрітися через 7-10 днів.Окрім того, раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн за підсумками розмови з президентом України пов'язала подальшу бюджетну підтримку України з просуванням реформ у Верховній Раді.Фон дер Ляєн за підсумками зустрічі заявила, що Європа докладає більше зусиль, ніж будь-коли раніше, щоби зміцнити оборону України. За її словами, нова протиракетна програма ЄС і України може допомогти швидко наростити обсяги виробництва."На вас чекає ще більше оборонної підтримки. А у випадку просування реформ у Верховній Раді — й більше бюджетної підтримки. Цього календарного року в нас ще є 37 мільярдів євро", — заявила Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, що Польща та деякі країни ЄС висловили здивування рішучою заявою президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Вона оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю..

Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити ще на 36 місяців дію персональних санкцій проти осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Водночас зі санкційного списку виключили двох російських олігархів — Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на рішення Ради ЄС. Зазначається, що до санкційного списку входять майже три тисячі фізичних та юридичних осіб.Обмеження передбачають заборону на в'їзд і транзит через територію ЄС для фізичних осіб, заморожування активів, а також заборону надавати підсанкційним особам та організаціям кошти чи інші економічні ресурси. Вони діятимуть ще до 2029 року.Водночас під час перегляду санкцій Рада ЄС також вирішила не продовжувати включення до списку трьох фізичних осіб та однієї юридичної особи, а також виключити зі списку трьох померлих осіб.Як відзначили журналісти, імена трьох осіб, щодо яких санкції не продовжили, офіційно не розголошувалися. Проте, за даними "Європейської правди", серед них — російські олігархи Усманов та Фрідман.Реакція УкраїниМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга у своєму дописі у соцмережі X заявив, що рішення виключити російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана із санкційного списку є ганебним і невиправданим."Москва святкує, бо отримала те, чого хотіла: відчуття безкарності, приниження ЄС та розкол серед європейців. Але все ще є спосіб зіпсувати святкування в Москві. Я закликаю всі держави-члени ЄС оголосити зараз, що вони запровадять власні національні санкції проти цих двох осіб", — наголосив він.Нагадаємо, нещодавно президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підписав закон про санкції проти країни-агресорки Росії, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом.Читайте також: Новий пакет санкцій проти Росії: чому в ЄС не можуть дійти до компромісу.