# Євросоюз

Україна відкриває нову сторінку у відносинах з Угорщиною. Вона писатиметься на взаємній повазі, довірі та спільному європейському майбутньому.На цьому наголосив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Дякую головуванню Кіпру за його лідерство у просуванні процесу вступу України до Євросоюзу", — зазначив він.Український міністр також висловив подяку всім державам-членам ЄС, Європейській комісії й інституціям Євросоюзу за їхню непохитну підтримку."Я також ціную конструктивну участь Угорщини. Ми відкриваємо новий розділ у відносинах між Україною та Угорщиною", — наголосив очільник українського дипломатичного відомства.Він додав, що цей розділ побудований на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому."Україна рухається вперед", — підсумував Андрій Сибіга.Раніше сьогодні видання Financial Times інформувало, що офіційний Будапешт кардинально змінив свою позицію щодо європейської інтеграції Києва та Кишинева. Оновлений угорський уряд дав зелене світло подальшому розгляду документів двох держав на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.Нагадаємо, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр наголосив, що його країна й Україна досягнули "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу.Він відзначив, що його уряд "за три тижні" досягнув того, чого колишній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і його команда "не змогли зробити за десять років"..

Кіпрське головування в Раді Європейського Союзу оголосило про початок практичних процедур для відкриття першого тематичного блоку переговорів щодо членства України та Молдови. Цей крок демонструє непохитну солідарність європейських інституцій із країнами-кандидатами на шляху до розширення блоку.Про це у соцмережі X повідомила пресслужба Кіпрського головування в Раді ЄС.Сигнал про єдність Європи та новий етап інтеграціїУ четвер, 4 червня, представники Кіпру, який зараз головує в Раді ЄС, дали офіційний старт підготовчим процесам. Запуск роботи над першим переговорним кластером є фундаментальною віхою, яка відкриває новий практичний етап інтеграційного марафону для Києва та Кишинева. Європейські дипломати наголошують, що початок цього процесу є знаковим досягненням, яке демонструє монолітність позиції європейської спільноти."Це знаменує собою важливу віху на їхньому євроінтеграційному шляху та посилає чіткий сигнал про єдність і рішучість ЄС", — заявили у відомстві країни.Наступні кроки та стратегічні пріоритети БрюсселяУ повідомленні зазначається, що найближчим часом дипломатичні зусилля Ради ЄС будуть зосереджені на фіналізації всіх бюрократичних та організаційних нюансів для безпосереднього проведення міжурядової конференції. Сторони планують працювати у максимально інтенсивному режимі."Найближчими днями ми продовжуватимемо самовіддано працювати над завершенням дискусій у Раді для офіційного відкриття кластера", — зазначили в Кіпрському головуванні.У Брюсселі також нагадали, що весь процес розширення ЄС базується суворо на принципі оцінки індивідуальних заслуг кожної країни-кандидата та виконання ними необхідних реформ. Політика розширення залишається ключовим стратегічним пріоритетом та однією з найбільш трансформаційних доктрин Європейського Союзу, що покликана гарантувати стабільність на континенті.Нагадаємо, Європейська комісія планує запропонувати відкриття першого тематичного кластера переговорних розділів щодо членства України та Молдови в ЄС 16 червня.Додамо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує відкрити перший переговорний кластер щодо вступу до Європейського Союзу найближчими тижнями..

Російські радикальні ідеологи та олігархи презентували на Санкт-Петербурзькому міжнародному економічному форумі власні нереалістичні варіанти розвитку геополітичних подій. Озвучені прогнози суттєво відрізняються від офіційного курсу Кремля, демонструючи крайні прояви імперських амбіцій та страхів російського керівництва.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Від загарбання України до ядерного апокаліпсисаУ ISW нагадали, що російські ультранаціоналістичні діячі, серед яких наближений до Кремля олігарх Костянтин Малофєєв та відомий ідеолог Олександр Дугін, представили аналітичну доповідь з баченням майбутнього Росії до 2036 та 2050 років. Вони розділили ймовірний розвиток подій на три категорії: "хороший", "інерційний" та "поганий" варіанти. Свої теорії автори базували на оцінці потенційних загроз у сфері політики, демографії, технологій, економіки та геополітики.У так званому "хорошому" варіанті радикальні прихильники війни мріють про повну окупацію Росією найбільших українських міст, зокрема Києва, Харкова та Одеси. Окрім цього, цей план передбачає остаточний розпад Європейського Союзу до 2036 року та реалізацію інших пропагандистських міфів про неминучу капітуляцію України.Натомість "інерційний" сценарій містить прямі погрози світовій безпеці. Він передбачає, що Росія застосує ядерну зброю проти України, якщо ситуація на полі бою залишатиметься незмінною, а бойові дії розвиватимуться нинішнім шляхом. Заяви про ймовірні дії Москви та її геополітичних противників Малофєєв доповнив власним аналізом динаміки загроз у період з 2000 по 2026 роки.Водночас "поганий" сценарій став відображенням найбільших кошмарів російських радикалів. Він передбачає тотальну військову поразку Росії у війні, офіційний вступ України до НАТО, повну втрату впливу Москви на пострадянському просторі вже до 2036 року та подальшу "колонізацію" самої РФ до 2050 року.Гра Кремля на тлі радикальних заявМалофєєв та Дугін є ключовими представниками російської спільноти "жорсткої лінії", яка активно вимагає ведення затяжної та безкомпромісної війни проти України. Презентуючи цей звіт, вони намагалися чітко окреслити власні політичні цілі. Крім того, подібні матеріали просуваються і на вищому рівні."Царградський інститут провів презентацію цієї доповіді в Академії Генерального штабу російських збройних сил і повністю опублікує її до кінця 2026 року", — заявив Дугін.На думку аналітиків, Кремль може свідомо використовувати ці абсурдні прогнози у власних інтересах. На тлі відверто божевільних ідей Малофєєва та Дугіна риторика диктатора Володимира Путіна та інших російських урядовців виглядатиме в очах міжнародної спільноти та поміркованих росіян більш "зваженою" та "розумною".Проте Путіну доведеться ретельно балансувати між нереалістичними вимогами радикалів, внутрішніми очікуваннями суспільства та справжніми реаліями на полі бою в Україні, адже Кремль панічно боїться втратити лояльність ультранаціоналістичного крила.Нагадаємо, за даними Bloomberg, Німеччина, Франція та Велика Британія спільно з Україною обговорюють можливість нових переговорів із Росією щодо завершення війни..

Президент Словаччини Петер Пеллегріні оголосив, що головною передумовою для будь-якого подальшого просування України на шляху до Європейського Союзу має стати повне дипломатичне завершення війни з Росією. Лідер сусідньої держави категорично виступив проти надання Києву особливих умов чи прискорених процедур євроінтеграції.Про це йдеться на сторінці в Facebook політика.Дипломатичний мир як головна передумоваБратислава вважає, що припинення бойових дій та досягнення стабільності є безальтернативним першим кроком для відновлення розмов про європейське майбутнє України. Петер Пеллегріні переконаний, що це завдання має залишатися ключовим пріоритетом як для нашої країни, так і для всієї міжнародної спільноти."Пріоритетом має стати завершення конфлікту в Україні дипломатичним шляхом, це має бути основною умовою для розмов про реальні кроки, які б наблизили Україну до членства в Європейському Союзі", — наголосив президент Словаччини.Водночас він додав, що поточна безпекова ситуація не може слугувати виправданням для запровадження будь-яких пільгових механізмів чи преференцій.Жодних привілеїв порівняно з БалканамиСловацький лідер порівняв євроінтеграційні зусилля Києва з досвідом інших претендентів, зокрема держав Західних Балкан, які витратили роки на виконання складних технічних умов та проведення масштабних внутрішніх реформ. На його думку, надання Україні особливого статусу надіслало б хибний політичний сигнал іншим кандидатам."Жодна країна, незалежно від того, в якій складній ситуації вона перебуває, не може отримати лише через цю ситуацію, наприклад, війну, якісь пільги порівняно з країнами Західних Балкан, які пройшли справді довгий і важкий шлях реформ", — заявив він.Пеллегріні також відкинув ідеї так званого асоційованого чи часткового членства, наполягаючи на тому, що розширення блоку повинно відбуватися за єдиними та суворими правилами для всіх без винятку осіб. Політична підтримка з боку Братислави буде можливою лише за умови стовідсоткової відповідності Києва всім Копенгагенським критеріям."Якщо Україна колись у майбутньому виконає ці правила та умови, Словаччина підтримуватиме її на шляху до членства в Європейському Союзі, але Словаччина не підтримуватиме таких скорочень та будь-якого протегування когось на шкоду іншим", — пояснив він.На завершення словацький очільник висловив глибокий скепсис щодо самої спроможності європейських інституцій інтегрувати країну, в якій триває збройний конфлікт."Я не можу уявити, щоб Європейський Союз мав розширитися за рахунок країни, яка наразі перебуває у стані війни з Російською Федерацією", — сказав Пеллегріні.Нагадаємо, 25 травня у місті Пряшеві голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов та державний секретар міністерства внутрішніх справ Словаччини Міхал Каліняк підписали перший міжнародний Меморандум між архівними установами двох країн..

Країни Європейського Союзу дійшли згоди щодо необхідності пролонгувати дію статусу тимчасового захисту для громадян України після березня 2027 року. Таке рішення є кардинальною зміною позиції європейських столиць, адже попередня домовленість передбачала остаточне завершення дії цього механізму.Про це повідомляє "Радіо Свобода" з посилання на заяву представниці Генерального директорату Єврокомісії з питань міграції і внутрішніх справ Корінни Улльріх під час "круглого столу" в Європарламенті.Зміна планів Брюсселя та нові реаліїПопри початкові наміри згорнути програму підтримки, європейські інституції змушені адаптуватися до розвитку безпекової ситуації. Керівництво ЄС розглядає довгострокові варіанти перебування наших громадян за кордоном через затяжний характер війни."Звісно, ми всі прагнемо миру, але мусимо планувати, виходячи й з альтернативного сценарію. Разом із тим тривають дискусії щодо можливих адаптацій правил для майбутніх прибуттів", — підтвердила Улльріх.Доля чоловіків призовного віку та обмеженняНайбільше дискусій у Раді ЄС наразі викликає питання потенційних нововведень для українських чоловіків мобілізаційного віку, які лише плануватимуть виїхати до Європи. Представниця Єврокомісії підтвердила, що запровадження певних лімітів для цієї категорії дійсно обговорюється, проте фінальних висновків уповноважені органи ще не сформували.Водночас посадовиця заспокоїла тих громадян, які вже тривалий час перебувають на території європейських країн. Будь-які майбутні обмеження чи оновлені правила не матимуть зворотної сили."Коли ми говоримо про майбутні прибуття, то йдеться не про продовження статусу для тих, хто вже перебуває під захистом, а саме про нових заявників... Це не стосувалася б тих, хто вже має тимчасовий захист", — зазначила Улльріх.Завдяки такій чіткій позиції Брюсселя, понад мільйону ста п’ятдесяти тисячам українських чоловіків, які офіційно зареєстровані у країнах блоку згідно з останніми даними Євростату, втрата легального статусу та захисту наразі не загрожує.Нагадаємо, раніше стало відомо, що міністри внутрішніх справ країн Європейського Союзу вже 4 червня обговорять можливе продовження тимчасового захисту для українців, а також інші варіанти легального перебування громадян України в ЄС. Водночас остаточного рішення цього дня не очікується..

Німецький канцлер Фрідріх Мерц рішуче виступив за невідкладний початок предметного діалогу та відкриття першого переговорного кластера щодо євроінтеграції України. Очільник уряду наголосив, що будь-які суперечки між Києвом та Будапештом мають розглядатися виключно в окремому порядку і не повинні гальмувати загальноєвропейський процес.Відповідну заяву політик зробив під час спільної пресконференції з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром у Берліні.Повага до інтересів БудапештаПід час свого виступу глава німецького уряду зауважив, що офіційний Берлін із розумінням ставиться до прагнень угорської влади розв'язати наявні проблеми. Зокрема це стосується нормативного врегулювання становища угорської національної меншини, яка проживає на території України."Ми розуміємо, що Будапешт спочатку хоче врегулювати двосторонні питання, наприклад права угорської меншини в Україні", — додав Мерц.Євроінтеграція поза політичними суперечкамиВодночас німецький лідер висловив чітку позицію щодо недопустимості створення штучних бар'єрів для української сторони. На його думку, локальні політичні дискусії в жодному разі не повинні ставати на заваді подальшому зближенню Києва з Європейським Союзом."Це не повинно відбуватися на шкоду європейській підтримці та не повинно відвертати нас від мети зараз відкрити перший переговорний напрямок з Україною", — наголосив німецький лідер.Таким чином Фрідріх Мерц фактично закликав усіх партнерів по європейському блоку перейти до практичного етапу інтеграційного процесу, не зважаючи на наявні розбіжності. Варто зазначити, що запуск першого переговорного кластера є критично важливим кроком для України, однак для ухвалення цього консенсусного рішення все ще необхідна згода абсолютно всіх держав-членів ЄС.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц припустив, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою контролю над частиною своїх територій заради укладення мирної угоди з Росією. За його словами, такі поступки можуть стати вирішальним фактором у питанні вступу країни до Європейського Союзу..

Європейські країни, які прагнуть долучитися до мирних переговорів, мають вирішити два важливі завдання — обрати одного представника для таких зустрічей і чітко опрацювати свою позицію.Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час виступу на форумі "Архітектура безпеки" в Києві.Він погодився з проблемою, яку зараз обговорюють публічно, про те, що потрібно остаточно визначитися, кому ЄС або інша конфігурація європейських країн делегуватиме ведення переговорів. Буданов наголосив, що чекає на визначення однієї ключової відповідальної за цей трек особи, а не переговорної групи."Треба визначитися, хто представлятиме Європу. Це не може бути 100 людей, вибачте, так не працює. Це має бути одна окрема взята людина". — заявив очільник президентського офісу.Та все ж ключовою проблемою європейської участі в такому переговорному треку він вважає не персональне, а змістовне питання."Найважливіше — те, яка буде позиція, про що говорити та чого досягати. Наразі ця позиція не опрацьована з європейського боку, її фактично не існує", — акцентував український посадовець.Також він наголосив, що після визначення європейськими партнерами позиції з цього питання "її далі треба скомпілювати з позицією України"."Маємо домогтися злагодженої роботи на переговорах. Це не може бути лебідь рак і щука, так не працює", — підсумував Кирило Буданов.Раніше в кулуарах ЄС називали такий список кандидатів на роль перемовника від Європи:президент Євроради Антоніу Кошта;президент Фінляндії Александер Стубб;колишній голова ЄЦБ Маріо Драгі;колишній президент Фінляндії Саулі Нійністьо;колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.Нагадаємо, Кирило Буданов також заявив, що контакти між представниками України та Росії тривають і зараз, попри відсутність публічних подій. Відбуваються вони за участі США..

У четвер, 4 червня, міністри країн-членів Європейського Союзу обговорять можливість продовження тимчасового захисту для українців. Він завершується в березні 2027 року.Про це під час брифінгу повідомив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт, його цитує "Суспільне"."Наша підтримка України є непохитною. Протягом останніх років ЄС надав притулок приблизно чотирьом мільйонам біженців, відповідно до директиви про тимчасовий захист. Наш режим тимчасового захисту діятиме до весни наступного року", — зазначив він.За його словами, тривають консультації з державами-членами щодо можливих наступних кроків, того, що має відбутися після 27 березня, такі переговори тривають."Зокрема, у четвер цього тижня відбудеться зустріч міністрів внутрішніх справ, на якій це питання теж обговорюватимемо", — акцентував речник.Водночас є інформація, що цього тижня остаточного рішення ухвалювати не планують."Мета цього обговорення — надати можливість проаналізувати майбутнє системи тимчасового захисту та сформулювати політичні рекомендації щодо подальших кроків. Очікується, що потім комісія виступить із пропозицією", — пояснив Ламмерт.Також триває доволі жорстка дискусія щодо надання тимчасового захисту чоловікам призовного віку."Дебати серед міністрів мають показати Європейській комісії, в якому напрямку має рухатися її майбутня пропозиція. Я чув, що, наприклад, Чехія хотіла б обмеження в наданні тимчасового захисту чоловікам призовного віку", — повідомив речник.Станом на березень 2026 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 мільйони 380 тисяч українців, які вимушено виїхали з країни через повномасштабне вторгнення Росії.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Єврокомісія обговорює з державами-членами Євросоюзу варіанти єдиного рішення щодо статусу українців, які проживають на території ЄС після березня 2027 року. При цьому не виключається як повне скасування тимчасового захисту, так і його продовження ще на рік..

Європейський Союз розглядає можливість розширення санкцій проти "тіньового флоту" Росії. Йдеться про включення до обмежувальних списків близько 20 додаткових танкерів.Про це повідомило видання Bloomberg із посиланням на обізнаних осіб із Європи. Вони пояснили, що обмеження стосуватимуться тих кораблів, які використовують для транспортування російської нафти в обхід чинних санкцій.За інформацією співрозмовників видання, ЄС уже запровадив обмеження щодо сотень суден і планує надалі посилювати тиск на морську логістику, яку Москва використовує для експорту нафти.Окрім нових суден, блок також розглядає можливість поширення обмежень на судна, що надають послуги танкерам "тіньового флоту".Санкційні заходи проти морських перевезень розглядаються як частина ширшого пакета обмежень, спрямованих на скорочення енергетичних доходів Росії та посилення тиску на її фінансовий і промисловий сектор."Крім того, близько 20 додаткових танкерів буде піддано санкціям у межах "тіньового флоту" суден, на які Росія покладається для транспортування нафти, і зрештою цей режим буде поширено на судна, що перевозять скраплений природний газ, обмежуючи здатність Кремля створювати тіньовий флот для скрапленого природного газу", — йдеться в повідомленні.Також у межах нового пакета санкцій ЄС обговорює додаткові обмеження щодо банків, нафтових трейдерів, нафтопереробних підприємств і криптооператорів у третіх країнах, які, за твердженням Брюсселя, допомагають Росії обходити санкції.Крім того, розглядаються торговельні обмеження щодо критичних мінералів, металів і руд, а також експортний контроль щодо низки компаній у Китаї, Індії, Туреччині та Центральній Азії, які, за оцінками ЄС, постачають Росії товари подвійного призначення та компоненти для військової промисловості.Окремо ЄС вивчає можливі заходи щодо заморожених активів Центрального банку РФ, значна частина яких зберігається через клірингову систему Euroclear. Також обговорюється візова заборона для колишніх учасників бойових дій.Нагадаємо, раніше уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк розповідав, що санкції проти компанії 2Rivers, яка раніше працювала під назвою Coral Energy та вважається однією з ключових структур "тіньового флоту" Росії, не змогли повністю зупинити її діяльність..

Росія погрожує тепер іще й іншим країнам поруч, робить це значно відвертіше, ніж раніше. Кожен сусід Росії почув слова про Вірменію, народ якої — єдиний, хто має право й обиратиме майбутнє для своєї країни.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Те, що Росія каже про Вірменію, — це насправді не про неї одну. Треба всім більше думати про безпеку та більше робити спільних кроків", — зазначив він.На його переконання, це необхідно, щоби політичні партнерства працювали та щоби були сучасні оборонні виробництва, сучасні компетенції захисту, а також максимально розгалужені, диверсифіковані економічні звʼязки."Щоби ніхто не залежав від Росії та не давав їм в руки інструменти шантажувати народи", — акцентував український президент.Він висловив сподівання, що позиції Європи в цих питаннях — і Євросоюзу передусім — будуть принциповими, сильними та вчасними."Нікого не можна залишати без підтримки. Європа не має права програти жоден із народів, упустити жодну із країн. Вірменію треба підтримувати. Молдову треба підтримувати. Держави Балтії. Азербайджан треба підтримувати", — зауважив президент України.Він також додав, що треба знаходити шляхи, щоби підтримувати народ Грузії, і це спільне європейське завдання. Нікого не можна втратити."Я вдячний усім в Європі, хто підтримує нас, підтримує Україну — хто підтримує нас достатньо та саме тими рішеннями, саме тими кроками, які насправді можуть нам допомогти", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також попередив, що важливо цієї доби залишатися уважними до будь-якої загрози, до сигналів повітряної тривоги. Інформація від розвідок про можливість масованого удару залишається актуальною..

У Республіканській партії Сполучених Штатів Америки розглядають сценарій, за якого колишній прем’єр Угорщини Віктор Орбан отримає посаду в Організації Об’єднаних Націй і захиститься від судових переслідувань на батьківщині. Про це повідомив проєкт розслідувань Vsquare. За інформацією іноземних і угорських джерел, у США думають про просування Орбана на високу посаду в ООН, яка забезпечить йому дипломатичний імунітет.Відповідно до Конвенції ООН 1946 року, винятково генеральний секретар ООН, його заступники та помічники користуються повним дипломатичним імунітетом, рівнозначним імунітету послів. Йдеться про захист практично від будь-яких судових проваджень, у тому числі кримінальних, для себе, своєї дружини чи чоловіка та неповнолітніх дітей.Керівники спеціалізованих агентств також мають право на дипломатичний імунітет, однак у цьому випадку захист від переслідування поширюється лише на дії, вчинені ними на офіційній посаді в ООН.Окрім можливої підтримки з боку США, Орбан може розраховувати також на президента Аргентини Хав’єра Мілея. Його підтримка є важливою через змагання за крісло наступного генсека ООН, фаворитом якого є Рафаель Гроссі з МАГАТЕ. Це аргентинець, близький до Мілея.Окрім дипломатичного імунітету, посада в ООН забезпечить колишньому прем’єру Угорщини роботу в Нью-Йорку. Раніше з’являлася інформація про те, що Орбан влітку поїде до США на чемпіонат світу з футболу, тоді як його дочка та зять вже рік проживають у цій країні.Тож якщо політична ситуація в Будапешті стане занадто напруженою, Орбан може затриматися в США набагато довше, ніж триватиме чемпіонат. Посада в ООН стала би для нього додатковою можливістю — йому не довелося би просити політичного притулку у Вашингтона.Журналісти запитали Орбана про те, чи не боїться колишній посадовець того, що він або хтось із членів його родини може постати перед судом у рамках розслідування, яке може ініціювати новий уряд Петера Мадяра."Та годі, з чого б це. Я дотримуюся законів. Я присягнув на це, дотримав усіх своїх присяг, і цю теж. Хочете ще щось дізнатися?" — відповів колишній прем’єр-міністр Угорщини.Нагадаємо, що колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан опублікував відкритого листа, де розкритикував нову міністерку закордонних справ Аніту Орбан. Теперішній очільник угорського уряду Петер Мадяр відповів на критику..

У суботу, 30 травня, глава держави Володимир Зеленський підписав два важливі укази, якими увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо узгодження санкційних списків із Європейським Союзом. Новий етап обмежень у рамках 20-го пакету охоплює понад сотню фізичних та юридичних осіб, а також завдає удару по стратегічних галузях економіки країни-агресорки.Про це йдеться на сайті президента України.Синхронізація з 20-м пакетом ЄСЯк зазначається у повідомленні, черговий крок із гармонізації санкційних режимів охоплює загалом 120 фізичних осіб та організацій. Головна мета цих заходів — заблокувати роботу ключових секторів російської економіки. Оскільки значна частина фігурантів уже перебувала під українськими обмеженнями, свіжі укази безпосередньо розширюють цей перелік ще на 16 громадян Росії та 31 компанію. Окрім самої РФ, під удар потрапили юридичні особи з Білорусі, ОАЕ, Киргизстану, Казахстану, Узбекистану, а також суб'єкти, що функціонують на тимчасово окупованих територіях України.Серед фізичних осіб під санкції потрапили топменеджери російських стратегічних заводів, очільники бюджетних установ, керівники підрозділів збройних сил РФ та колаборанти. У корпоративному секторі під санкціями опинилися підприємства військово-промислового комплексу Росії, виробники засобів радіоелектронної боротьби, розробники програмного забезпечення та компонентів для безпілотників. Зокрема, обмеження накладено на ТОВ "Атлант Аеро" (аерокосмічна продукція) та ТОВ "Ірз-Зв'язок" (ракети та компоненти для БпЛА). Додатково заблоковано компанії з ОАЕ, які постачали верстати, хімію та авіазапчастини, а також нафтового експортера з Білорусі.Покарання для репресивної машиниУ повідомленні зазначається, що окрему увагу в санкційних списках приділено особам, які забезпечували ідеологічну та юридичну підтримку агресії Росії. Україна запровадила персональні обмеження проти трьох громадян РФ: прокурорки Людмили Баландіної та судді Дмитра Гордєєва, які причетні до політичних репресій та переслідувань правозахисників і проукраїнських громадян, а також пропагандистки та редакторки Марії Сіттель, яка займалася системним поширенням дезінформації.Міжнародний контур санкцій зачепив і головних військових союзників Кремля. Обмеження застосували до 19 громадян Ірану, семи громадян Судану та 11 іранських компаній, які безпосередньо інтегровані в державні програми Тегерана з виробництва та постачання балістичних ракет і бойових дронів. Офіційний Київ спільно з Брюсселем планує лише нарощувати цей тиск у майбутньому."Ми продовжуємо синхронізувати санкційні режими з ЄС та партнерами. Очікуємо на подальше посилення тиску на Росію та всіх, хто допомагає їй підтримувати агресію. Вже завершуємо спільну роботу над проєктами наступних санкційних рішень ЄС і партнерських держав, зокрема 21-го пакету санкцій", — зазначив радник — уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.Нагадаємо, 26 травня Рада Європейського Союзу продовжила дію санкцій проти країни-агресорки Росії за порушення прав людини..

У пʼятницю, 29 травня, президент Володимир Зеленський підписав закон №0376 про ратифікацію угоди з Європейським Союзом. Вона передбачає надання Україні фінансової допомоги на 90 мільярдів євро.Про це свідчить картка законопроєкту, опублікована на сайті Верховної Ради України.Учора Зеленський вніс до парламенту відповідний законопроєкт, який парламент ратифікував. Закон №0376 підтримали 298 народних депутатів."Документ визначає рамки для залучення коштів у межах загальної суми до 90 мільярдів євро, в тому числі в межах макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України", — йдеться в пояснювальній записці.Зазначається, що укладення та подальше набуття чинності угодою про позику та меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації дозволять Україні у 2026-2027 роках залучити від ЄС до 90 мільярдів євро фінансових ресурсів для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу.Загальний обсяг підтримки на 2026 рік визначено у розмірі до 45 мільярдів євро, що розподіляються на два ключові компоненти:оборонна частина (до 28,3 мільярда євро) — спрямовуються на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;бюджетна частина (16,7 мільярда євро) — спрямовуються на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.Водночас фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:до 8,35 мільярда євро надаються безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);до 8,35 мільярда євро — додатково через механізм Ukraine Facility.Отримання допомоги передбачає виконання низки умов:для першого траншу Україна має, зокрема, скасувати звільнення від оподаткування міжнародних посилок, запровадити оподаткування доходів через цифрові платформи, продовжити дію військового збору на рівні 5% на три роки, ухвалити оновлену Стратегію управління державними фінансами, новий Митний кодекс відповідно до стандартів ЄС і призначити нового керівника Державної митної служби;для другого траншу Україна має остаточно ухвалити ці законопроєкти, а також прийняти Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки; крім того, Мінфін має ухвалити оновлений план цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року; Верховна рада має затвердити трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів правління Рахункової палати України;умовою для надання третього траншу є реформування Україною пільгового податкового режиму, вжиття заходів для протидії ухиленню від оподаткування, спрощення адміністрування ПДВ і представлення нової Стратегії публічних закупівель на 2027-2030 роки.Нагадаємо, що вчора Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро..

У четвер, 28 травня, Європейський Союз офіційно підтримав та привітав успішне голосування в українському парламенті за пакети документів, необхідні для старту масштабної програми макрофінансової допомоги. Ухвалені законодавчі акти відкривають юридичну можливість для виділення колосальних коштів на стабілізацію економіки України.Про це заявила у соцмережі X президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Стрімка ратифікація та подяка українській владіОчільниця виконавчої гілки влади Євросоюзу звернула особливу увагу на високу швидкість та скоординованість дій українських народних обранців та урядовців. За її словами, злагоджена взаємодія всередині керівництва держави дозволила оперативно закрити всі юридичні питання щодо ратифікації фінансових угод. У Брюсселі окремо відзначили "швидку роботу" українського парламенту, яка є свідченням серйозного ставлення Києва до своїх міжнародних зобов'язань."Вітаю Верховну Раду України та команду президента Володимира Зеленського за оперативну роботу з ратифікації основних документів, пов’язаних із позикою на підтримку України на суму 90 мільярдів євро", — наголосила голова Європейської комісії.Терміни надходження перших траншівУрсула фон дер Ляєн акцентувала на тому, що ухвалення цих рішень не просто демонструє політичну волю України, а має цілком конкретне практичне значення. Успішне завершення внутрішньодержавних процедур у Києві знімає останні перепони для європейських інституцій. Фінансова підтримка почне надходити на рахунки України вже найближчим часом. Ця важка робота, за словами лідерки Єврокомісії, "прокладає шлях до перших виплат у червні".Нагадаємо, Європейський Союз має намір кардинально реформувати чинні механізми інтеграції нових членів, щоб забезпечити оперативніше реагування на інтереси Києва. Традиційна модель вступу, що створювалася протягом багатьох десятиліть, більше нездатна відповідати сучасним міжнародним кризам..

У четвер, 28 травня, Верховна Рада успішно ратифікувала двосторонню угоду про надання Києву колосального фінансового пакету підтримки у розмірі 90 мільярдів євро від європейських партнерів на найближчі два роки. Старт фінансування очікується вже на початку літа, що дозволить забезпечити макроекономічну стабільність, відбудову інфраструктури та профінансувати ключові оборонні потреби країни.Про це повідомили президент України Володимир Зеленський та очільниця уряду Юлія Свириденко.Ратифікація угоди та реакція президентаЗеленський наголосив, що українські парламентарі продемонстрували високий рівень єдності під час голосування за залучення масштабних фінансових ресурсів від Брюсселя. Законопроєкт про ратифікацію кредитної угоди на загальну суму 90 мільярдів євро, розрахованої на два роки, підтримали 298 народних обранців. Глава держави назвав це голосування одним із найважливіших, оскільки воно свідчить про злагоджену роботу гілок влади."Вдячний усім парламентарям, які так оперативно ратифікували угоду з Євросоюзом про підтримку обсягом 90 мільярдів євро для України на два роки. Ці кошти посилять нашу стійкість і допоможуть захищати життя наших людей, відновлювати зруйноване після російських ударів та обороняти нашу незалежність", — зазначив Зеленський.Президент також подякував європейським партнерам за солідарність, додавши, що повноцінна підтримка України обов'язково посилить і всю Європу, яку наша країна наразі захищає на повну силу.Напрямки використання коштів та перші траншіЗа словами Свириденко, затверджена програма реалізується в межах спеціального фінансового інструменту під назвою Ukraine Support Loan. Перше грошове надходження у межах підписаного документа заплановане вже на перший місяць літа, а загалом протягом поточного року до державного бюджету має надійти половина від усієї суми. В уряді детально розповіли, куди саме спрямують ці ресурси."Дякую народним депутатам за ратифікацію Угоди про отримання Україною позики від Європейського Союзу загальним обсягом 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Дуже важливе рішення, яке відкриває можливість для надходження першого траншу вже в червні. Загалом цього року очікуємо 45 мільярдів євро підтримки в межах інструменту ЄС Ukraine Support Loan. Кошти спрямуємо на оборону та безпеку держави, посилення енергетичної стійкості та покриття дефіциту бюджету", — повідомила Юлія Свириденко.Стабільність держави та єдністьКерівництво держави заявило, що залучення багатомільярдних європейських коштів є критично важливим фактором для збереження міцності економічного сектору України в умовах триваючої війни. Ці ресурси гарантують, що держава зможе безперебійно виконувати всі свої зобов'язання щодо виплати пенсій та інших соціальних допомог громадянам. Керівництво держави зазначає, що єдність всередині країни та спільна робота уряду і парламенту дозволять успішно впроваджувати необхідні реформи та зберігати зовнішнє фінансування.Нагадаємо, Європейський Союз має намір кардинально реформувати чинні механізми інтеграції нових членів, щоб забезпечити оперативніше реагування на інтереси Києва. Традиційна модель вступу, що створювалася протягом багатьох десятиліть, більше нездатна відповідати сучасним міжнародним кризам..