У вівторок, 24 лютого, Україну відвідали президенти Європейської комісії та Європейської ради — Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта. Під час розмов, серед іншого йшлося, й про дату вступу України до Європейського Союзу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Вдячний за те, що ви приїхали в Україну в цей день, у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Європа була з нами протягом цих важких років, і наші люди довіряють Європі. Вони знають, що ми не самі. Багато в чому все це завдяки вашим особистим зусиллям, вашій роботі та дружбі — дякую", — наголосив він.Український президент також подякував усім європейським друзям і партнерам — усім у Європейському Союзі, хто стоїть на правильному боці історії та допомагає Україні."Дуже важливо, що ми розпочали роботу над деталями ключової геополітичної гарантії безпеки для України й для всієї Європи — чіткої дати вступу України до ЄС. 2027 рік є важливим і реалістичним, щоб Путін не міг десятиліттями блокувати наше членство", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Урсула фон дер Ляєн зауважила, що зараз Євросоюз не може назвати дату вступу України, але допомагатиме отримати це членство.Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що європейське майбутнє пов’язано зі свободою України."Ця річниця не лише про пам’ять про минуле — це про формування майбутнього, а майбутнє пишеться у Києві, а не в Москві. Єдиний шлях до справедливого та тривалого миру — миру на основі поваги до суверенітету, територіальної цілісності да поваги до статутів ООН", — сказав Кошта на спільній з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві.Кошта привітав усі зусилля, спрямовані на досягнення миру, зокрема зусилля партнерів зі США."Росія не може досягнути перемоги за столом переговорів тоді, коли вона втрачає багато на полі бою. Росія повинна прийти за стіл переговорів серйозно та прийняти, що вона не може перемогти в цій війні", — додав голова Європейської Ради.Він зазначив, що Росія, однак, інтенсифікує свої атаки про цивільній інфраструктурі серед складних зимових умов."Мій меседж залишається максимально чітким — Україна може розраховувати на Євросоюз. Майбутнє України в Європейському Союзі", — наголосив Кошта.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи" заявила, що вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Європейська комісія 15 квітня представить юридичну пропозицію про постійну заборону на імпорт російської нафти. Це станеться через три дні після парламентських виборів в Угорщині.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на двох високопосадовців Євросоюзу.Співрозмовники медійників розповіли, що терміни подачі пропозиції розраховані так, щоби не вплинути на передвиборчу кампанію в Угорщині, де прем'єр Віктор Орбан стикається з найсерйознішим викликом для своєї влади за останні 16 років."Угорщина і Словаччина, які досі залежать від російської нафти, рішуче виступають проти будь-яких заборон", — ідеться в повідомленні.Аналітики зауважили, що ЄС прагне закріпити повну відмову від російської нафти в законодавстві. Це дасть змогу зберегти обмеження навіть у тому разі, якщо майбутня мирна угода щодо війни в Україні призведе до зняття поточних санкцій.Є версія, що Євросоюз зможе обійти спроби Будапешта та Братислави заблокувати це рішення. Для цього планується використати законодавство, що ухвалюється кваліфікованою більшістю голосів держав-членів, а не одностайно.Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен зазначив, що пропозиція передбачає поетапну відмову від російського імпорту не пізніше кінця 2027 року.Аналогічний закон про повну відмову від російського газу до закінчення 2027 року в ЄС ухвалили минулого місяця. Угорщина та Словаччина вже пообіцяли оскаржити його в суді.Як відомо, постачання нафти в Угорщину та Словаччину через трубопровід "Дружба" припинили з 27 січня. Україна пояснила це пошкодженням обладнання внаслідок російського удару. Водночас Будапешт і Братислава покладають відповідальність на Україну.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна з 23 лютого припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. Це відповідь на зупинку транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба"..

У вівторок, 24 лютого, Рада Європейського Союзу із загальних питань ухвалила два документи, які роблять можливим продовження технічної роботи з надання Україні кредиту в 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда". Однак журналісти констатували, що ще один необхідний для надання коштів законопроєкт залишається заблокованим Угорщиною."Сьогодні ми офіційно ухвалили, як і планувалося, регламенти щодо позики на підтримку України та механізму для України (Ukraine Facility)", — заявила після завершення засідання Ради ЄС із загальних питань заступниця міністра у справах Європи Марілена Рауна.Вона наголосила, що "в той час, коли Росія посилює удари по критичній ключовій інфраструктурі, загострюються гуманітарні потреби, ЄС має рішуче підтримувати Україну: Кіпрське головування зробило це головним пріоритетом". Після затвердження документів міністр закордонних справ Кіпру Константінос Комбос і президентка Європейського парламенту Роберта Мецола урочисто підписали ці законодавчі акти.Як відомо, вчора Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини.Висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах висловила жаль із цього приводу."Я дуже шкодую, що ми не досягнули згоди сьогодні, зважаючи на те, що завтра — сумна річниця початку цієї війни", — заявила Каллас.Вона наголосила, що ЄС "справді потрібно надіслати сильні сигнали Україні, що ми продовжуємо допомагати Україні, але також посилюємо тиск на Росію, щоби ця війна припинилася".Нагадаємо, головна речниця Єврокомісії Паула Піньо наголошувала, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан обіцяв під час засідання Європейської ради 19 грудня, що його країна схвалить надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Європейська комісія розраховує, що він виконає обіцянку..

На сьогодні між Сполученими Штатами Америки та Україною все ще існують розбіжності щодо послідовності кроків на шляху до миру. Зокрема, щодо підписання так званої "мирної угоди".Про це повідомив президент Володимир Зеленський в інтерв'ю CNN. За його словами, американський лідер Дональд Трамп хоче аби Київ одночасно підписав "мирну угоду" з Росією, Сполученими Штатами та європейськими країнами, яка надасть Україні гарантії безпеки.Ба більше, документ має бути підписаний, на думку Трампа, під час великої церемонії з нагоди закінчення війни в Україні. Натомість Зеленський наголошує, що спершу гарантії безпеки має узгодити та ратифікувати Конгрес США."Це додасть українському народу впевненості в тому, що вони зможуть покластися на своїх союзників у майбутньому, бо їх уже забагато разів підводили в минулому", — вважає Зеленський.Також гарант відзначив, що Україна готова заморозити війну на нинішніх лініях фронту. Однак Київ не виведе війська з районів східної Донецької області, які все ще перебувають під контролем України. Зокрема, РФ вимагає від України відмовитися від приблизно 20% території регіону, включно із "поясом фортець" промислових міст, залізницею та дорогами, що складають основу оборони України та постачають лінію фронту."Росія хоче, щоб ми просто вивели нашу армію. … Ми не можемо бути такими, вибачте, дурними хлопцями. Ми не діти. Ми пройшли через цю війну протягом усіх цих років, тому ми просто, ми не можемо віддати їм країну на тарілці. Для людей, які там живуть, дуже важливо, яка в них буде безпека… Там живе 200 000 людей. Що я маю їм сказати і що наші солдати мають сказати — "Добре, бувай, бувай. Ми йдемо геть. Ви з цього моменту росіяни?", — додав президент.Нагадаємо, раніше Зеленський наголошував, що країна-агресорка Росія не планує закінчувати війну проти України. Натомість російський диктатор Володимир Путін лише "грає" з президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом, аби послабити позиції Україна під час переговорного процесу..

У вівторок, 24 лютого, до України з візитом прибули прем'єр-міністри та делегації із країн-партнерів. Вони візьмуть участь у низці запланованих заходів.Про це повідомив прессекретар президента Сергій Никифоров у коментарі журналістам. За його словами, до України прибули:прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович;прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня;прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал;прем’єр-міністр Ісландії Крістун Фростдоттір;міністр оборони Литви Робертас Каунас;прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен;прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон;прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере;президент Фінляндії Александр Стубб.Крім того, сьогодні у Києві також присутні:делегація Сеймасу Литовської Республіки на чолі з віце-спікером Сеймасу Вікторією Чмілітє-Нільсен;делегація парламенту Словацької Республіки на чолі з віце-спікером Мартіном Дубеці;представники Глобальної мережі парламентаріїв "Об’єднані для України" (U4U);делегації парламентів Великої Британії, Французької Республіки, Італійської Республіки, Республіки Молдова;представники Парламентської асамблеї Ради Європи;перший заступник Голови Уряду Республіки Північна Македонія;міністр з європейських справ Бекім Салі;віце-прем’єр-міністр, міністр закордонних справ Республіки Польща Радослав Сікорський;комісар ЄС з питань розширення Марта Кос;комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубіліус;комісар ЄС з питань енергетики та житлової політики Дан Йоргенсен;командувач Спеціальної місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України – командувач Групи сприяння безпеці України генерал-лейтенант Кертіс Баззард;міністр закордонних та європейських справ Республіки Хорватія Гордон Грлич Радман;міністр закордонних справ ЄС та співробітництва Королівства Іспанія Хосе Мануель Альбарес Буено;державний секретар у закордонних справах і справах співдружності націй та розвитку Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії Іветт Купер;спеціальна уповноважена президента Французької Республіки з питань допомоги та відновлення України Мюріель Ляку-Лябарт;глави дипломатичних представництв іноземних держав і міжнародних організацій."На жаль, в Україні ми не можемо оголошувати програму на день як під час закордонних поїздок Президента. Але можемо повідомити, що Володимир Зеленський, перша леді, іноземні гості візьмуть участь у молитві за Україну та вшанують пам'ять полеглих захисників", — відзначив Никифоров.Також гості відвідають зруйнований російським обстрілом обʼєкт енергетичної інфраструктури, а також візьмуть участь у засіданні "Коаліції охочих" та саміті "Україна — країни Північної Європи та Балтії".Варто зауважити, що поважних гостей на столичному вокзалі зустрічала українська делегація на чолі із міністром закордонних справ Андрієм Сибігою. Він наголосив, що сьогодні Київ — це центр європейської дипломатії."Світ побачив, хто ми є. І ми самі побачили себе — сильнішими, ніж могли уявити. Чотири роки боротьби. Чотири роки єдності. Чотири роки віри", — додав міністр.. Нагадаємо, 24 лютого, у четверті роковини повномасштабного російського вторгнення в Україну, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської Ради Антоніу Кошта також прибули з офіційним візитом до Києва..

У вівторок, 24 лютого, у четверті роковини повномасштабного російського вторгнення в Україну, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прибула з офіційним візитом до Києва.Про це вона повідомила у соцмережі X. Посадовиця відзначила, що це вже її 10 візит до Києва за час великої війни."У Києві вдесяте з початку війни. Щоб підтвердити, що Європа непохитно підтримує Україну у фінансовому, військовому плані та протягом цієї суворої зими. Щоб підкреслити нашу незмінну відданість справедливій боротьбі України. І щоб надіслати чіткий сигнал як українському народу, так і агресору: ми не поступимося, доки не буде відновлено мир. Мир на умовах України", — заявила президентка Єврокомісії.Також до Києва прибув й президент Європейської Ради Антоніу Кошта."Чотири роки несправедливої війни агресії. Чотири роки непохитної української мужності. Чотири роки непохитної європейської підтримки. Одна спільна рішучість: забезпечити справедливий і тривалий мир в Україні", — заявив він своєму дописі у соцмережі X. Нагадаємо, 23 лютого Міністерство закордонних справ України офіційно підтвердило плани низки високопоставлених іноземних гостей відвідати столицю найближчим часом. Масштабна дипломатична присутність союзників покликана вчергове продемонструвати непохитну міжнародну підтримку українського народу в його боротьбі за суверенітет..

Вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи".За її словами, президент Володимир Зеленський бачить вступ України до ЄС уже на початку 2027 року."Виходячи з того, чого хоче президент Зеленський, — це 1 січня 2027 року. Якби я могла це зробити, я би сиділа на цьому стільці до 1 січня 2027 року та зробила би це реальністю", — наголосила вона.Єврокомісарка додала, що нинішня методологія розширення Євросоюзу створювалася для мирних часів і не враховує умов війни."Це займає багато часу, а Україна та Європа цього часу не мають. Ось чому ми зараз думаємо, як це змінити", — пояснила Кос.Вона також зазначила, що Україна є особливим випадком, оскільки продовжує проводити реформи навіть під час війни. Деякі з них виявилися доволі успішними та не викликають жодних застережень у партнерів.Кос акцентувала, що для просування України до членства необхідна підтримка всіх 27 держав-членів Євросоюзу."Ми повинні переконати всі 27 країн ЄС. Але сприйняття того, наскільки небезпечною є Росія для європейців, є різним", — пояснила вона.Як приклад вона навела результати опитувань: у Польщі 77% опитаних вважають, що Росія може напасти на їхню країну, тоді як в Італії 70% відповіли, що такого ризику немає.Нагадаємо, що сьогодні Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини. Але, за словами високої представниці із зовнішньої та безпекової політики Каї Каллас, Євросоюз продовжуватиме підтримувати Україну..

У понеділок, 23 лютого, Рада Європейського Союзу не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини.Про це заявила висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах у Брюсселі, її цитує "Європейська правда".Вона висловила жаль із приводу того, що Євросоюз не зміг ухвалити новий пакет санкцій проти Російської Федерації."Я дуже шкодую, що ми не досягнули згоди сьогодні, зважаючи на те, що завтра — сумна річниця початку цієї війни", — заявила Каллас.Вона наголосила, що ЄС "справді потрібно надіслати сильні сигнали Україні, що ми продовжуємо допомагати Україні, але також посилюємо тиск на Росію, щоби ця війна припинилася".Щодо блокування пакета санкцій Угорщиною, то головна дипломатка Євросоюзу нагадала, що "ми вже бачили цей сценарій раніше"."І ми також бачили, що нам вдавалося досягати спільних рішень. Тому ми проводимо роботу на різних рівнях з угорськими та словацькими колегами, щоби просунутися з цим пакетом. Звичайно, це нелегко, це ніколи не буває легко, але робота триває", — акцентувала Кая Каллас.Раніше сьогодні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявляв, що нафтопровід "Дружба" не зруйнувала російська ракета, натомість Україна ухвалила політичне рішення припинити постачання російської нафти в Угорщину, щоби підтримати на виборах угорську опозицію.Він підтвердив, що з цієї причини Угорщина продовжить блокувати як 20 пакет санкцій Євросоюзу проти Росії, так і виділення Україні 90 мільярдів євро європейського кредиту.Нагадаємо, сьогодні прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що з 23 лютого його країна припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. Це відповідь на зупинку транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба"..

У понеділок, 23 лютого, Європейський парламент призупинив процес ратифікації широкомасштабної торговельної угоди зі Сполученими Штатами Америки. Такий крок спричинили не зовсім зрозумілі дії президента Дональда Трампа.Про це заявив голова комітету з міжнародної торгівлі Європарламенту та постійний доповідач у співпраці зі США Бернд Ланге.За його словами, це стало останнім наслідком рішення Верховного суду про скасування більшості мит, введених президентом Дональдом Трампом.Ланге зазначив, що наслідки рішення Верховного суду США не можна ігнорувати, тож продовжувати працювати, ніби нічого не сталося, не є варіантом."Ключовий інструмент, який використовувала американська сторона для переговорів і реалізації Тернберрійської угоди, більше не доступний. Ситуація зараз є більш невизначеною, ніж будь-коли. Це суперечить стабільності та передбачуваності, яких ми прагнули досягнути за допомогою Тернберрійської угоди", — заявив європейський політик.Він повідомив про рішення парламентарів призупинити роботу над схваленням угоди "до відновлення ясності, стабільності та правової визначеності у торговельних відносинах між ЄС і США"."Отже, заплановане на завтра голосування в комітеті не відбудеться, як передбачалося, тіньові доповідачі переглянуть ситуацію наступного тижня", — зазначив Бернд Ланге.Нагадаємо, 21 лютого президент США Дональд Трамп офіційно запровадив універсальне 10-відсоткове мито на товари з усіх країн світу, що стало одним із наймасштабніших рішень у сфері міжнародної торгівлі за останні десятиліття. Нові економічні обмеження розпочнуть діяти вже з вівторка, 24 лютого, попри попередні спроби Верховного суду заблокувати аналогічні ініціативи.Наступного дня він же офіційно заявив про підвищення тимчасової митної ставки на імпорт до США з усіх країн. Тариф може вирости з 10% до 15%..

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан обіцяв під час засідання Європейської ради 19 грудня, що його країна схвалить надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Європейська комісія розраховує, що він виконає обіцянку.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву головної речниці Єврокомісії Паули Піньо під час спілкування з журналістами.За її словами, Єврокомісія сподівається, що Угорщина схвалить кредит Євросоюзу для України на суму 90 мільярдів євро."Європейська Рада погодила надання Україні позики за єдиної умови, що три держави-члени не братимуть фінансової участі в програмі", — заявила Піньо.Вона зауважила, що "наразі цю умову виконано, тому очікується, що всі лідери дотримаються своїх зобов’язань"."Їх недотримання є або було б очевидним порушенням принципу лояльного співпраці", — наголосила Паула Піньо.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповідав, що на засіданні Ради ЄС у закордонних справах 23 лютого закликав Угорщину припинити блокування кредиту на 90 мільярдів євро для Києва, а також розблокувати затвердження 20 пакета санкцій проти Росії.Водночас міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт заблокує ухвалення Євросоюзом 20 пакета санкцій проти Росії, оскільки Україна нібито навмисне не ремонтує нафтопровід "Дружба".Нагадаємо, тиждень тому стало відомо, що російські спецслужби активізують зусилля для збереження при владі чинного прем’єра Угорщини Віктора Орбана, вбачаючи в ньому ключову фігуру для просування інтересів Москви всередині Євросоюзу. На тлі зростання популярності угорської опозиції Кремль залучає розвідувальні ресурси, щоби завадити зміні режиму в країні та не допустити виходу Будапешта з-під впливу Росії..

Міністерство закордонних справ України офіційно підтвердило плани низки високопоставлених іноземних гостей відвідати столицю найближчим часом. Масштабна дипломатична присутність союзників покликана вчергове продемонструвати непохитну міжнародну підтримку українського народу в його боротьбі за суверенітет.Про це повідомив речник Міністерства Георгій Тихий, пише "Главком".Представник зовнішньополітичного відомства назвав дату 24 лютого "визначальною" для всієї європейської історії та наголосив, що інтенсивність закордонних візитів є прямим результатом активної дипломатичної роботи Києва. За словами Тихого, Україна готується приймати делегації найвищого рівня."Обов’язково будуть в Києві іноземні гості, і високопоставлені. Одразу можу про це анонсувати, бо знаю про наміри цілої низки гостей і на рівні лідерів, і на рівні міністрів. Ми їх чекаємо", — заявив речник МЗС.Наразі вже відомо про підготовку візитів таких ключових європейських політиків: президент Європейської ради Антоніу Кошта, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та комісарка ЄС з питань розширення та сусідства Марта Кос.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, глава Кремля Володимир Путін відмовляється від будь-яких компромісів у переговорах, оскільки впевнений у здатності російської економіки безкінечно фінансувати затяжне протистояння. Західна розвідка вказує, що саме переконання Кремля у стабільності ресурсів стає головною перешкодою для завершення війни дипломатичним шляхом.За даними The Guardian, навіть за тиждень до початку повномасштабної агресії проти України переважна більшість російського політичного керівництва не мала жодного уявлення про плани Володимира Путіна. Зокрема, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров дізнався про деталі майбутньої операції лише в останній момент, що свідчить про надзвичайну закритість процесу прийняття рішень у Кремлі..

Україна розглядає можливість повного переведення війська з моделі мобілізації на контрактну основу, проте реалізація цього кроку критично залежить від фінансової підтримки європейських партнерів. За словами глави держави, така реформа дозволила б забезпечити гідну оплату кожному захиснику, але наразі внутрішніх ресурсів для цього недостатньо.Про це президент Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю BBC.Глава держави зазначив, що деякі країни надають Україні значну допомогу, тоді як інші обмежуються мінімумом або навіть блокують підтримку. Зеленський наголосив, що фінансування наразі не є достатнім, особливо в контексті паритету озброєнь із РФ."Чи нам потрібно більше? Сто відсотків, бо ми не маємо однакової кількості зброї з Російською Федерацією", — пояснив президент.Окрему увагу в розмові було приділено питанню комплектації армії. Зеленський припустив, що європейська допомога могла б бути спрямована на фінансування контрактної служби, що стало б альтернативою нинішнім мобілізаційним процесам."А коли ми говоримо про людей, то тут європейці можуть допомогти, якщо ми переведемо нашу армію — або коли ми переведемо нашу армію — з мобілізації на контракти. Те саме, що робить Путін. Він платить кожній людині гроші за контракт. Ми також хочемо, але в нас недостатньо коштів. Ось де європейці можуть допомогти. Ось цю програму європейці поки що не фінансують", — додав Володимир Зеленський.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський переконаний, що глобальний конфлікт фактично вже триває, оскільки очільник Кремля Володимир Путін свідомо перейшов межу світової безпеки. Наразі ключовим викликом для міжнародної спільноти є запобігання перетворенню цих бойових дій на повномасштабну катастрофу для всієї планети..

Президент України Володимир Зеленський анонсував зустрічі з європейськими партнерами. Вони можуть відбутися вже наступного тижня.Таку заяву він зробив під час свого вечірнього відеозвернення. За словами президента, Україна щодня працює над тим, щоб наступний раунд перемовин із США та Росією приніс конкретні результати."Продовжуємо кожен день працювати спеціально, щоб наступний раунд перемовин міг принести результати для України, принести результати для миру. Україна точно зробить для цього все необхідне і перепоною для миру точно не буде. Минулого разу в Женеві американська сторона чітко побачила, що саме в росіянах причина відсутності дійсно значимих результатів. І наступну зустріч треба зробити непустою, це можливо", — зазначив Зеленський.Також Зеленський провів розмову із міністром оборони Рустем Умєров щодо підготовки до перемовин. Президент доручив йому активізувати роботу з партнерами на Близькому Сході та в Туреччині для посилення їхньої залученості."Я вдячний усім, хто реально готовий допомогти та підтримує нас — хто підтримує нашу державу. І вже заплановані також мої зустрічі на наступному тижні з європейськими партнерами. Ми будемо детально координуватись, щоб Європа була в усіх процесах і ставала тільки сильнішою", — наголосив глава держави.Президент зауважив, що українські пропозиції часто лягають в основу санкційних рішень партнерів. Він висловив сподівання, що наступний санкційний пакет Європейського Союзу врахує необхідність реального тиску на Росію та обмеження її можливостей вести війну."Варто до цього прийти Європі. І це те, що могло б стати значним стимулом від Європи для Росії таки перейти від війни до дипломатії, до справжньої дипломатії. Війну треба закінчувати", — підсумував Зеленський.Нагадаємо, 21 лютого президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марком Рютте. Український гарант поінформував генсека НАТО про підготовку наступного тристороннього формату з Америкою та Росією і про те, що відомо про можливі зміни позицій сторін.Зауважимо, раніше генсек НАТО наголошував на неминучому провалі планів Кремля, попри готовність російського диктатора Володимира Путіна жертвувати десятками тисяч солдатів заради мінімальних здобутків на фронті. За словами керівника Альянсу, світ має максимально серйозно сприймати агресивну рішучість Москви та забезпечити ЗСУ всім необхідним для ефективного самозахисту..

Угорщина заблокувала важливу для України позику від Європейського Союзу на суму 90 мільярдів євро. Київ планував витрати ці кошти для стабілізації своєї економіки.Про це повідомляє Financial Times, передає "РБК-Україна". За даними журналістів, під час зустрічі послів ЄС представник Угорщини виступив категорично проти надання кредиту Україні.Відтак, позиція Будапешта фактично зупинила процес виділення 90 мільярдів євро для Києва, адже для ухвалення такого рішення необхідна одностайна підтримка всіх країн-членів ЄС.Чому ці гроші важливі для КиєваУкраїна розраховує отримати 90 мільярдів євро кредити, адже, згідно з прогнозами, вже у квітні цього року може зіткнутися з дефіцитом бюджету. Крім того, від цієї позики залежить успіх переговорів із МВФ щодо програми на 8 мільярдів євро.У виданні зауважили, що цей кредит також розглядався як альтернативний варіант після того, як країни ЄС не змогли домовитися про використання заморожених російських активів для фінансування потреб України.Журналісти також зауважили, що Будапешт заблокував допомогу Україні на тлі підготовки Угорщини до виборів. Зокрема, прем'єр-міністр Віктор Орбан наразі посилив антиукраїнську риторику, адже його партія зараз поступається в опитуваннях опозиційній силі "Тиса".Тому зараз державні ЗМІ Угорщини активно поширюють тези про те, що фінансова підтримка Києва лише затягує війну коштом угорських платників податків.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що зараз саме Україна тримає європейський фронт. Тож завдяки нашій армії балтійські держави наразі є вільними, а прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може не думати про те, як нарощувати своє військо..

Європейський Союз планує посилити економічний тиск на країну-агресора, затвердивши ювілейний пакет обмежень уже на початку наступного тижня. Попри відсутність миттєвої згоди серед послів 20 лютого, керівництво блоку налаштоване на рішуче продовження санкційної політики.Про це повідомляє висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас, пише The Guardian.Терміни та дипломатичні зусилляПід час зустрічі формату E5 у Кракові Кая Каллас наголосила, що Євросоюз не збавляє обертів у питанні обмеження ресурсів РФ для ведення війни. Хоча сьогоднішні консультації послів не завершилися фінальною домовленістю, стратегічна мета залишається незмінною."Наступного понеділка ми маємо на меті ухвалити 20-й пакет санкцій проти Росії", — заявила головний дипломат ЄС.Ефективність обмеженьКаллас акцентувала, що чинні санкції вже завдають відчутної шкоди російській економіці та обмежують її військовий потенціал. Вона заперечила міф про "непереможність" Москви, вказавши на рекордні втрати російської армії та колосальний тиск на фінансову систему агресора."Вони завдають серйозної шкоди економіці Росії, і кожен новий захід ще більше обмежує її можливості вести війну. Москва не є непереможною. Її армія зазнає рекордних втрат, а економіка перебуває під великим тиском.Але Путін не закінчить цю війну, доки витрати не перевищать вигоди, і це та точка, якої ми повинні досягти", — підсумувала Каллас.Нагадаємо, Москва вважає очікуваним рішення Вашингтона пролонгувати санкції проти Російської Федерації. Офіційний представник російського керівництва назвав дії американської адміністрації рутинним процесом, одночасно визнавши значні труднощі в дипломатичному врегулюванні війни в Україні..
