# Євросоюз

Право на національні вето суттєво ускладнює прийняття нових членів до Європейського Союзу. У зв’язку з цим Європейська комісія запланувала проєкт реформи, який би дав змогу обходити такі заперечення.Про це повідомило видання Rapporteur. За інформацією його джерел, Єврокомісія запропонує серйозну переробку методів прийняття рішень ЄС. Це робиться для обходу національних вето та запровадження нових гарантій верховенства права. Наразі на порядку денному — вступ до ЄС Чорногорії та Албанії.Урсула фон дер Ляєн представить план цієї реформи наступного тижня — як підготуватися до розширення Євросоюзу з понад 30 членів без внесення змін до Лісабонського договору ЄС."Два внутрішні проєкти документів пропонують використовувати правові перехідні положення для скасування вимоги одностайності серед 27 країн протягом численних проміжних етапів вступу країни-кандидата до ЄС. Цей захід, який вимагатиме одностайного узгодження, може значно пришвидшити процес подання заявок таких країн, як Україна, Чорногорія та Північна Македонія. Наразі вони стикаються з блокуванням з боку невеликої кількості членів ЄС", — ідеться в публікації.На думку аналітиків видання, нинішні члени ЄС опиратимуться нововведенням, бо побоюються втратити своє право вето. Хоча в проєкті передбачено "аварійне гальмо", яке уряд може активувати під час загроз "життєво важливим національним інтересам".Єврокомісія пропонує застосовувати нижній поріг кваліфікованої більшості — 15 країн, що представляють дві третини населення блоку."Після розширення Євросоюзу ризик затримки або блокування рішень неминуче зростатиме", — йдеться у внутрішньому документі.Тому перехідні положення в договорах ЄС дозволяють назавжди змінити правила голосування з певних політичних сфер з одностайності, коли всі країни можуть скористатися правом національного вето, на голосування кваліфікованою більшістю.Ще одна суперечлива пропозиція означатиме, що лише дві третини країн ЄС отримають європейського комісара після розширення Євросоюзу. За нинішнього складу з 27 країн, дев'ять країн повинні були би відмовитися від направлення свого представника до Брюсселя."Очікується, що це засмутить менші держави-члени, які традиційно стверджували, що їхній вплив у Брюсселі зменшився зі розширенням клубу", — зауважили аналітики.У проєктах документів пропонується, що нових членів можуть тримати на випробувальному терміні десять або довше років. Протягом цього періоду вони перебуватимуть під посиленою увагою з боку Брюсселя.Покарання протягом цього випробувального терміну може містити:позбавлення їх права голосу в Раді;фінансові санкції, згідно з нещодавно запровадженими "фінансовими" й "інституційними гарантіями".Нові члени повинні будуть підписати юридично обов'язкове "тимчасове зобов'язання" не блокувати рішення, узгоджені рештою ЄС. Також планують зберегти стандартні тимчасові гарантії щодо приєднання до ключових сфер політики ЄС.Ще "фінансова гарантія" дозволить Єврокомісії карати нових членів, якщо вони відступлять від демократичних і судових стандартів. Нові члени також повинні будуть до вступу приєднатися до Європейської прокуратури, яка розслідує шахрайство з коштами ЄС.Нагадаємо, що в переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

Наступного року Україна зіткнеться зі серйозним викликом щодо фінансування від партнерів. Росія не демонструє ознак деескалації, а потреби держави залишаються значними.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час виступу на засіданні Ukraine Donor Platform, її цитує "Суспільне"."Досі немає жодних ознак того, що Росія має намір деескалувати конфлікт. Війна затягується набагато довше, ніж будь-хто з нас хотів би", — наголосила вона.У зв’язку з цим, за її словами, потреби України в фінансуванні різних сфер життя залишаються значними."Дивлячись у наступний рік, стає очевидним, що ми зіткнемося зі серйозним викликом у сфері фінансування. Ми маємо бути готовими до цього виклику", — акцентувала Кос.Вона додала, що найближчі місяці вимагатимуть спільних дій для забезпечення Україні "передбачуваності, необхідної для підтримання функціонування держави", надання базових послуг та подолання величезного тиску війни.Єврокомісарка з питань розширення наголосила, що "в цьому контексті така передбачуваність є також джерелом стійкості".Водночас Кос додала, що Євросоюз виконує свої зобов'язання. Зокрема, за її словами, з лютого 2022 року ЄС та країни-члени спрямували Україні майже 225 мільярдів євро допомоги.Учора прем'єр-міністр України Сергій Корецький зазначив, що ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки що не надійшла, зокрема, через те, що Україна не встигнула виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський провів нараду з премʼєр-міністром і з дипломатичною командою про ключові пріоритети з партнерами на ці тижні та на нинішню ситуацію. Він наголосив, що чітке завдання — заповнити наявні фінансові потреби України на оборону на 100%.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, зустріч Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України..

У переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття.Про це повідомила "Європейська правда", посилаючись на власні джерела в ЄС.Про це стало відомо за результатами засідання робочої групи Ради Євросоюзу з питань розширення COELA. Там Угорщина знову заявила, що наразі не підтримує відкриття кластерів 2 та 3 для України."Позиції держав-членів не змінилися, результати скринінгу кластерів 2 "Внутрішній ринок" і 3 "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання" не затверджені", — заявив один зі співрозмовників журналістів.Раніше стало відомо, що 22 вересня віцепрем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов представив на засіданні COELA стан виконання Україною зобов’язань у межах переговорного процесу про вступ до Євросоюзу.Востаннє COELA намагалася проголосувати за результати скринінгу кластерів 2 та 3 ще 8 вересня — і знову не змогла дійти згоди через продовження блокування цього рішення Угорщиною.Процес затвердження результатів скринінгу кластерів 2 і 3 розпочався ще у липні 2026 року. Але 17 липня Угорщина заблокувала рішення щодо України, погодившись на просування лише кластера 3 для Молдови.Однак більшість держав Євросоюзу на чолі з Ірландією, яка головує, не підтримали варіант, який передбачав би розділення України та Молдови в переговорному процесі.Нагадаємо, вчора видання Politico інформувало, що ЄС готує для України, Молдови, Чорногорії й Албанії окремі дорожні карти щодо вступу до блоку. У документах планують визначити конкретні реформи, очікувані результати та орієнтовні терміни проходження окремих етапів переговорів..

У понеділок, 28 вересня, держави-члени Європейського Союзу схвалили перші п'ять європейських оборонних проєктів спільного інтересу (EDPCI). Мета — зміцнення оборонного потенціалу через спільні розробки основних військових систем.Про це повідомила пресслужба Єврокомісії. Зазначається, що в межах європейської програми оборонної промисловості (EDIP) вартістю 1,5 мільярда євро виділено 325 мільйонів євро на підтримку, створення та розгортання проєкту EDPCI."Це рішення є ключовим результатом реалізації EDIP, яка має на меті підтримати європейську оборонну промисловість у нарощуванні виробничих потужностей, а також сприяти розвитку військових можливостей, що мають вирішальне значення для інтересів безпеки та оборони ЄС і його держав-членів", — йдеться в повідомленні.Проєкти реалізовуватимуть на п'яти пріоритетних напрямках:безпілотні літальні апарати та системи протидії безпілотникам;оборона морського простору та морського дна;космос;протиповітряна та протиракетна оборона;зміцнення безпеки вздовж східного флангу ЄС.Згідно з документом, до чотирьох напрямків, за винятком космосу, долучили також Україну.На наступному етапі Єврокомісія тісно співпрацюватиме з державами ЄС, які беруть участь у програмі, щоби підтримувати реалізацію та контролювати прогрес у досягненні всіх узгоджених цілей.Пропозицію про створення п'яти нових масштабних проектів EDPCI Європейська комісія внесла ще в липні 2026 року.Нагадаємо, сьогодні висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас заявила, що міністри оборони країн-членів Європейського Союзу не взяли на себе нових зобов'язань щодо надання Україні додаткових партій ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot..

У понеділок, 28 вересня, міністри оборони країн-членів Європейського Союзу не взяли на себе нових зобов'язань щодо надання Україні додаткових партій ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot.Про це заявила висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас під час пресконференції за підсумками засідання Ради ЄС з питань оборони."Сьогодні ми, на жаль, не ухвалили нових зобов'язань щодо надання ракет-перехоплювачів", — констатувала вона.Дипломатка додала, що раніше ЄС затвердив плани оборонних закупівель на 28,3 мільярда євро в межах 90-мільярдної позики для України. Вони передбачають закупівлю ракет-перехоплювачів до систем ППО Patriot, які США ще мають виготовити."Однак виробництво ракет потребує часу, а Києву ракети до Patriot потрібні зараз. Один із варіантів: держави-члени ЄС та партнери постачають ракети Києву зі своїх запасів в обмін на подальше поповнення, що фінансуватиметься з кредиту на підтримку України", — пояснила Каллас.Водночас очільниця дипломатії ЄС акцентувала, що міністри погодили розподіл коштів Європейського фонду миру (EPF) в розмірі 6,6 мільярда євро, з яких один мільярд спрямують для підтримки України, а ще певну суму — на навчання українських військових у межах місії EUMAM Ukraine."Я обговорюю з державами-членами ЄС, як поповнити Європейський фонд миру новими коштами, зокрема, після завершення поточного циклу фонду. Протиповітряна оборона залишається ключовим пріоритетом для України", — наголосила вона.Раніше західні медіа вже поширювали інсайдерську інформацію, що до нового пакета військової допомоги Україні США не включили ракети для систем ППО Patriot.Нагадаємо, журналісти видання Bloomberg повідомляли, що зустріч президента України Володимира Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку у вівторок, 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України..

Франція на офіційному рівні пояснила Україні, чому виступила за зняття санкцій Європейського Союзу з російського олігарха Алішера Усманова. Таку ідею Париж висунув в обмін на продовження решти персональних обмежень ще на три роки.Про це заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро в коментарі журналістам France 2.За його словами, раніше персональні санкції Євросоюзу необхідно було продовжувати кожні шість місяців. Тепер же, за поясненнями дипломата, Париж запропонував змінити механізм і встановити трирічний термін дії обмежень.Барро також нагадав, що санкційний список Європейського Союзу налічує близько трьох тисяч фізичних і юридичних осіб.Він зазначив, що Франція завжди підтримувала санкційну політику, а сам він раніше пропонував додати до списку сотні людей. До того ж Париж жодним чином не змінював своєї позиції в цьому питанні."Із трьох тисяч прибрали одного, хоча я запропонував сотні санкційних включень, і тепер мене запитують саме про це", — зауважив французький міністр.Він також розповів журналістам, що всі ці пояснення вже надані Україні на офіційному рівні. Київ, як відомо, виступав проти такої поступки, а також публічно критикувала Євросоюз за рішення щодо Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.Нагадаємо, минулого тижня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що санкції проти багатих росіян, винних у порушенні територіальної цілісності України, варто продовжити. Європейські обмеження мають стати ще жорсткішими..

Держави-члени Європейського Союзу узгодили умови використання 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру (EPF) для підтримки України.Про це повідомила Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас у соцмережі X. "Держави-члени ЄС узгодили умови виділення 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру для України. Це хороша новина для України й погана новина для Росії", — заявила Каллас.За її словами, 900 мільйонів євро передбачено на фінансування Місії ЄС з надання військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine). Ще мільярд євро спрямують на нові спільні закупівлі оборонного обладнання.Найбільша частина пакета — 4,7 мільярда євро — призначена для компенсації державам-членам витрат на військову техніку та озброєння, які вони вже передали Україні. Водночас Каллас зазначила, що окремі країни ЄС уже заявили про намір спрямувати отримані компенсації безпосередньо на подальшу підтримку України."Гібридні атаки Москви спрямовані на те, щоб залякати Європу та змусити її зменшити підтримку України. Європа робить протилежне", — наголосила Каллас.Нагадаємо, Україна попросила Сполучені Штати Америки надати зимовий пакет підтримки. Зокрема, Київ потребує ракет Patriot.Додамо, раніше агентство Bloomberg повідомляло, що під час саміту світових лідерів у Нью-Йорку європейські посадовці збираються переконати Дональда Трампа передати Україні додаткову кількість ракет-перехоплювачів до систем протиповітряної оборони Patriot. На тлі погіршення оцінок ситуації НАТО союзники прагнуть терміново посилити захист української енергетики перед настанням холодів..

Велика Британія не має наміру скасовувати обмеження проти російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Також Європейський Союз готується до ухвалення наступних санкційних пакетів та збереження обмежень щодо тисяч осіб з країни-агресора.Про це президент повідомив під час спілкування з журналістами.Позиція Британії щодо російських олігархівЗа словами Зеленського, під час зустрічі в Нью-Йорку з прем'єр-міністром Великої Британії Енді Бернмом було детально обговорено питання продовження та посилення санкційного тиску на Росію. Особливу увагу приділили унеможливленню зняття обмежень з відомих російських бізнесменів — Алішера Усманова та Михайла Фрідмана."У мене була зустріч з прем'єром Бернемом, ми говорили про багато речей, про санкції — №1. І якраз, абсолютно ви праві, я порушив питання щодо санкцій і щодо унеможливлення скасування санкцій проти Усманова та Фрідмана. Прем'єр запевнив мене, що він не збирається цього робити. Я йому дуже вдячний", — зазначив Зеленський.Рішення ЄС та наступні пакети обмеженьКоментуючи позицію Європейського Союзу, глава держави наголосив, що попри ухвалені партнерами компромісні рішення, ключові обмеження залишаються чинними, а ЄС готується до голосування за нові санкційні пропозиції."Що стосується наступних пакетів, після того, як ЄС знайшов компроміс… На жаль, компроміс з цими олігархами двома, які я не підтримую, вони знають про це. Але вони запевнили, що наступні якраз 3 тисячі прізвищ — не буде знято санкцій з них, російських прізвищ. І також запевнили, що це на три роки, на мій погляд, мені здається, щось таке, на 36 місяців. І також, що вони будуть голосувати наступні пакети. Дякуємо, підтримуємо, дай Бог. Проте вважаю, що цей компроміс був зайвий", — наголосив президент України.Нагадаємо, за словами президента Володимира Зеленського, українська сторона провела детальні переговори з американською командою щодо посилення тиску на Кремль за допомогою двопартійного санкційного законодавства США. Під час зустрічі з очільником Білого дому Дональдом Трампом Володимир Зеленський наголосив, що російський диктатор Володимир Путін не прагне завершення війни, тому посилення санкційної політики є єдиним дієвим інструментом для наближення миру..

Зустріч президента України Володимира Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку у вівторок, 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg із посиланням на джерело, обізнане з перебігом переговорів.Співрозмовник медійників зазначив, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провела напружену зустріч із Володимиром Зеленським у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку.За словами джерела, українська сторона висловила занепокоєння щодо перспектив ескалації з боку Росії взимку за умов обмежених можливостей протиповітряної оборони для захисту українських міст.Представниця ЄС відповіла, що перед виділенням додаткового фінансування необхідно побачити прогрес у підготовці нового законодавства для боротьби з тіньовою економікою, збільшення податкових надходжень і наближення українського законодавства до законодавства ЄС.Зеленський також висловив обурення рішенням ЄС скасувати санкції щодо двох російських олігархів у межах домовленості про продовження санкцій."Україна попросила союзників допомогти закрити непередбачену бюджетну прогалину обсягом близько 26 мільярдів євро (30 мільярдів доларів) та закликала ЄС пришвидшити виплату кредиту на 90 мільярдів євро, який має забезпечити Україну фінансуванням до кінця наступного року", — йдеться в публікації.Натомість у ЄС виступили проти деяких українських розрахунків і запропонували, щоби будь-яке додаткове фінансування надали інші партнери, зокрема, Канада, Норвегія та Японія.Раніше Володимир Зеленський розповідав, що Україна працює з ЄС над покриттям дефіциту фінансування оборони. За його словами, українська та європейська сторони готують відповідні рішення, а їхні команди мають зустрітися через 7-10 днів.Окрім того, раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн за підсумками розмови з президентом України пов'язала подальшу бюджетну підтримку України з просуванням реформ у Верховній Раді.Фон дер Ляєн за підсумками зустрічі заявила, що Європа докладає більше зусиль, ніж будь-коли раніше, щоби зміцнити оборону України. За її словами, нова протиракетна програма ЄС і України може допомогти швидко наростити обсяги виробництва."На вас чекає ще більше оборонної підтримки. А у випадку просування реформ у Верховній Раді — й більше бюджетної підтримки. Цього календарного року в нас ще є 37 мільярдів євро", — заявила Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, що Польща та деякі країни ЄС висловили здивування рішучою заявою президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Вона оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю..

Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити ще на 36 місяців дію персональних санкцій проти осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Водночас зі санкційного списку виключили двох російських олігархів — Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на рішення Ради ЄС. Зазначається, що до санкційного списку входять майже три тисячі фізичних та юридичних осіб.Обмеження передбачають заборону на в'їзд і транзит через територію ЄС для фізичних осіб, заморожування активів, а також заборону надавати підсанкційним особам та організаціям кошти чи інші економічні ресурси. Вони діятимуть ще до 2029 року.Водночас під час перегляду санкцій Рада ЄС також вирішила не продовжувати включення до списку трьох фізичних осіб та однієї юридичної особи, а також виключити зі списку трьох померлих осіб.Як відзначили журналісти, імена трьох осіб, щодо яких санкції не продовжили, офіційно не розголошувалися. Проте, за даними "Європейської правди", серед них — російські олігархи Усманов та Фрідман.Реакція УкраїниМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга у своєму дописі у соцмережі X заявив, що рішення виключити російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана із санкційного списку є ганебним і невиправданим."Москва святкує, бо отримала те, чого хотіла: відчуття безкарності, приниження ЄС та розкол серед європейців. Але все ще є спосіб зіпсувати святкування в Москві. Я закликаю всі держави-члени ЄС оголосити зараз, що вони запровадять власні національні санкції проти цих двох осіб", — наголосив він.Нагадаємо, нещодавно президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підписав закон про санкції проти країни-агресорки Росії, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом.Читайте також: Новий пакет санкцій проти Росії: чому в ЄС не можуть дійти до компромісу.

У вівторок, 22 вересня, комітет постійних представників ЄС провів засідання в Брюсселі та не зміг ухвалити рішення щодо продовження санкцій за порушення територіальної цілісності та суверенітету України, відтермінувавши спробу голосування за письмовою процедурою.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на декількох європейських дипломатів, обізнаних з перебігом засідання. Євросоюз так і не зміг продовжити санкції проти росіян за порушення територіальної цілісності України."Члени комітету зібралися на засідання сьогодні зранку, щоб обговорити продовження санкційних списків. Згоди не досягнуто. Ірландське головування ухвалило рішення продовжити час голосування за письмовою процедурою", — розповів медійникам один із неназваних співрозмовників.За словами джерела журналістів, голосування сьогодні триватиме до 15:00 за київським часом. Спроба ухвалити компромісне рішення за письмовою процедурою розпочали ввечері, 21 вересня.Ірландія, за підтримки найвпливовіших держав ЄС, запропонувала компроміс: продовжити санкційний режим за порушення територіальної цілісності та суверенітету України (так звані "санкції проти Путіна") одразу на 36 місяців (а не шість, як зазвичай) в обмін на вилучення зі списків Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.Вилучення двох російських олігархів — вимога Словаччини і Франції. Варто зауважити, Париж наполягає на вилученні лише кандидатури Усманова.Голосування не завершили 21 вересня через позицію Латвії, яка публічно виступила проти вилучення російських олігархів зі санкційних списків.Чинний санкційний режим, список якого ЄС розпочав формувати ще 2014 року, охоплює фізичних і юридичних осіб, відповідальних за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. З 2022 року до нього входить Володимир Путін, владна верхівка Росії та провідні олігархи, а також — колишній президент України Віктор Янукович.Персональні санкції проти Путіна, Лаврова, Медведчука, Януковича та біля 3 000 інших фізичних і юридичних осіб, винних у війні проти України, діють до опівночі 22 вересня.Нагадаємо, в середині липня західні ЗМІ писали про те, що російські мільярдери все масовіше виводять гроші за кордон. Вони побоюються втратити свої активи в країні. Це пов’язано зі серією гучних конфіскацій у Росії..

Українські Карпати переходять від статусу транзитного вузла до повноцінного постачальника чистої енергії для Європейського Союзу. Наразі підготовлено масивний пакет інвестиційних угод, ключовим напрямком яких стане енергетична галузь та вітрогенерація.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час виступу на міжнародному економічному форумі "Карпатська інтеграційна ініціатива".Мільярдні інвестиції та об'єднання ринкуКарпатський макрорегіон відтепер виступає єдиним суб'єктом на міжнародній арені, презентуючи спільний інвестиційний портфель. У межах розвитку цієї стратегії вже підготовлено до укладення понад 50 масштабних договорів."Уперше Карпатський макрорегіон презентує себе як єдиний ринок із єдиним інвестиційним портфелем. Також сьогодні до підписання підготовлено більш як 50 угод на суму понад мільярд євро. І це лише початок", — наголосив президент.Енергетичний прорив та амбітний кластерЗа словами Зеленського, близько половини всього інвестиційного портфеля спрямовано у сферу відновлюваної та традиційної енергетики. Проєкт включає сонячну й вітрову генерацію, нові інтерконектори, сучасні системи накопичення енергії та потенціал великих підземних газосховищ. Окремою ключовою ініціативою стане заснування Карпатського вітроенергетичного кластера, проєктна потужність якого сягне 1,5 гігавата.Відмова від залежності від РосіїЗміна економічного позиціювання макрорегіону відкриває нові можливості для взаємодії з боку Євросоюзу та послаблення впливу агресора."Карпати можуть стати постачальником енергії для Європейського Союзу, а не просто транзитним регіоном. І це прямо підтримує європейську мету енергетичної незалежності від Росії", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, наближення холодів може стати для України найскладнішим іспитом за весь час повномасштабного вторгнення Росії. В Організації Об'єднаних Націй застерігають, що цілеспрямоване знищення енергосистеми загрожує призвести до важкої гуманітарної кризи в зимовий період..

У п'ятницю, 18 вересня, Європейський Союз виділить Україні 3,3 мільярда євро. Цільове спрямування цих коштів — закупівля ракет і дронів. Також Брюссель підготував програму спільних з Києвом оборонних проєктів.Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яку цитує пресслужба Європейської комісії."Новий пакет оборонної допомоги на 3,3 мільярда євро піде на закупівлю ракет, боєприпасів і безпілотників для Сил оборони України", — йдеться в повідомленні.Крім того, Євросоюз використає залишки коштів із програми SAFE для запуску нової програми спільних оборонних проєктів з Україною."Це дозволить нам поєднати бойовий досвід та інновації України з технологічним і промисловим потенціалом Європи", — наголосила фон дер Ляєн.Вона додала, що головна мета нової співпраці — створення європейської системи протиповітряної та протиракетної оборони. В її основу покладуть спільну систему протидії балістичним ракетам Freya.Під час телефонної розмови з президентом Володимиром Зеленським керівниця Єврокомісії також обговорила реформи, які має затвердити Верховна Рада. Вони необхідні для розблокування подальшого фінансування та євроінтеграції України.Фон дер Ляєн висловила солідарність із мешканцями Києва та всіх регіонів України, які потерпають від щоденних російських обстрілів.Вона наголосила, що наступного тижня візьме участь у засіданні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, де виступить із закликом до союзників."Моє послання до друзів України в усьому світі буде простим: Європа посилює свої зусилля. Тепер й інші мають активізувати свою підтримку", — пояснила президентка Єврокомісії.Нагадаємо, сьогодні Володимир Зеленський інформував, що в нього відбулася телефонна розмова з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Український лідер назвав її "дуже продуктивною"..

У четвер, 17 вересня відбулася телефонна розмова Володимира Зеленського з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Український президент назвав її "дуже продуктивною".Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Подякував Урсулі фон дер Ляєн за увагу до України та питань безпеки в її щорічному зверненні до Європарламенту", — зазначив він.На його переконання, ініціатива про використання залишків коштів із програми SAFE для забезпечення нових оборонних проєктів Україною та Євросоюзом дуже вчасна та справді потрібна."Важливо це реалізувати. Звісно, готові співпрацювати й за іншими безпековими пропозиціями, які можуть посилити всю Європу та кожну з наших країн", — акцентував президент України.Під час телефонної розмови вони також обговорили необхідні кроки заради української оборонної стійкості. Дуже детально торкнулися проблеми з фінансуванням української оборони."Готуємо рішення цієї проблеми та домовилися про зустріч в Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН. Дякую за підтримку!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше президентка Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю.Після цього Польща та деякі країни ЄС висловили здивування такою її заявою. У Варшаві до цього оголошували про намір взяти участь у другому конкурсі SAFE, аби отримати невикористані кошти інших країн на власні оборонні проекти.Нагадаємо, що вчора Верховна Рада в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів..

Польща та деякі країни Європейського Союзу здивовані рішучою заявою президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Вона оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю.Про це повідомили польські журналісти з RMF FM. Вони нагадали, що Польща раніше оголосила про намір взяти участь у другому конкурсі SAFE, аби отримати невикористані кошти інших країн на власні оборонні проекти.Однак після заяви президентки Єврокомісії невідомо, чи кошти, на які розраховувала Варшава в межах другого раунду SAFE та які вона хотіла спрямувати на власні оборонні проєкти, справді залишаться доступними."Такої розмови з Єврокомісією не було. Поки що саме ми, тобто держави-члени, погашаємо кошти за цією позикою, а не Європейська комісія", — зазначив неназваний дипломат ЄС у Брюсселі в розмові з журналістами.При цьому медійники акцентували, що висловлювався він із неприхованим роздратуванням.За словами дипломата, з державами-членами з цього питання не проводилися консультації. А SAFE — це позики, які беруть країни ЄС і які згодом потрібно погасити. Тому частина столиць вважає, що саме держави повинні мати вирішальний голос у питанні використання залишків коштів.Інший співрозмовник RMF FM у Брюсселі розповів, що Єврокомісія хоче спрямувати кошти, що залишилися після SAFE, на спільні проєкти з українськими компаніями, зокрема, на "Фрею", тобто антибалістичну коаліцію.Медійники з’ясували, що на робочих зустрічах Єврокомісії досі лише натякали, що розглядаються зміни щодо використання залишків коштів. Однак країни-члени відповіли тоді, що такі зміни спочатку потрібно узгодити з ними.Здивування поляків іще більші тому, що наразі навіть невідомо, скільки коштів насправді залишиться в цьому фонді. Країни-члени мають час до кінця жовтня, щоби надати Єврокомісії інформацію про реалізацію проєктів. Лише тоді можна підрахувати, скільки коштів фактично залишиться невикористаними.Донедавна неофіційно йшлося про близько 10 мільярдів євро. Італії виділено майже 15 мільярдів євро, але вона досі не підписала угоду на всю зарезервовану для неї суму. Рим розмірковує над впливом цієї позики на бюджетний дефіцит. Також у випадку з Угорщиною, якій виділено близько 16 мільярдів євро, ще немає впевненості, чи встигнуть вони підписати угоду вчасно. Лише після завершення цього етапу можна буде сказати, скільки коштів насправді повернеться до загального фонду."Наразі країни ЄС, які беруть участь у програмі SAFE, лише незначною мірою використали кошти на програми спільно з Україною. Європейська комісія, своєю чергою, хоче знайти кошти для Києва, який скаржиться на бюджетний дефіцит у видатках на оборону", — зробили висновок аналітики RMF FM.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Верховна Рада в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів..