# Євросоюз

Словаччина на офіційному рівні не підтримає ідею Європейського Союзу щодо використання заморожених активів Росії для покриття військових витрат України. Братислава не братиме участі в жодних юридичних чи фінансових механізмах стосовно цього.Про це заявив прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, його цитує словацьке видання Pravda.Як відомо, таку ідею висуває Європейська комісія, до того ж США її повністю підтримують. Цю тему обговорюватимуть у грудні.Однак, за словами Фіцо, він не підтримає використання 140 мільярдів євро із заморожених активів Росії, щоби гроші пішли на відновлення або допомогу Україні."Думаю, ми можемо погодитися з тим, що якщо ми витратимо 140 мільярдів євро на озброєння та військові витрати, то вони ніколи не повернуться. Словаччина не може покладатися на військові витрати", — намагався пояснити своє позицію словацький прем’єр-міністр.Також Фіцо заявив: допоки він є очільником уряду Словаччини — не братиме участі в жодних юридичних чи фінансових механізмах, мета яких конфіскація заморожених активів Росії.Як відомо, за планом ЄС, Європа розраховує оформити Україні так званий "репараційний кредит" у розмірі 140 мільярдів євро. Дискусії щодо того тривають, але переважна більшість їх учасників підтримують проект.У ЄС мають намір розпочати виплати вже з 2026 року із заморожених активів Росії. При цьому Україні доведеться повертати цей кредит лише в тому разі, якщо сама Росія виплатить Києву репарації.Нагадаємо, 28 жовтня стало відомо, що Угорщина прагне сформувати у Європейському Союзі антиукраїнський альянс. Будапешт планує об'єднатися з Чехією та Словаччиною..

Європейський Союз розпочав підготовку нового пакета санкцій проти Росії через її агресивну війну проти України. Він стане вже 20 за ліком документом такого штибу.Про це повідомило видання Delfi з посиланням на прес-службу литовського міністерства фінансів. Це питання обговорили міністр фінансів Литви Кріступас Вайтекунас і європейський комісар із фінансових послуг і ощадно-інвестиційного союзу Марія Луїс Альбукерке.Вайтекунас наголосив, що Євросоюзу варто посилити заходи проти Білорусі, "привівши їх у відповідність до чинних проти Росії та запровадивши додаткові обмеження".За словами Альбукерке, процес підготовки нових заходів щодо Мінська поки що перебуває на ранній стадії, тому про конкретику зараз говорити зарано."Ми працюємо з третіми країнами, оскільки серед них є такі, що сприяють обходженню санкцій", — уточнила європейський комісар.Як відомо, останній 19 пакет санкцій Євросоюз затвердив 23 жовтня. До нього увійшли заборона на імпорт зрідженого природного газу з 2027 року, обмеження щодо 117 суден, що належать до так званого тіньового флоту, а також обмеження на пересування російських дипломатів територією країн ЄС.Своєю чергою, як наголошує видання, Москва називає західні санкції незаконними. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявляв, що російська економіка "функціонує під величезною кількістю рестрикцій" та вже виробила "певний імунітет" до них.Нагадаємо, раніше посол США в НАТО Метью Вітакер заявив, що американський президент Дональд Трамп планує нові жорсткі санкції проти Росії. Він і надалі намагатиметься змусити кремлівського диктатора Володимира Путіна піти на переговори для завершення війни в Україні..

Плани Європейського Союзу стосовно використання заморожених російських активів для припинення війни в Україні отримали схвалення у Сполучених Штатах Америки. Щоправда, багато що залежить від рішення президента Дональда Трампа.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на власні джерела у владних коридорах США."Вашингтон абсолютно підтримує ЄС і кроки, які він зараз робить, щоби мати можливість використовувати ці активи як інструмент", — розповіло медійникам обізнане джерело на умовах анонімності.Журналісти нагадали, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року США та їхні союзники заморозили близько 300 мільярдів доларів суверенних російських активів.Як відомо, європейська пропозиція щодо використання цих коштів затримується в реалізації через занепокоєння Бельгії, де зберігається більшість з них."Загалом у Європі заморожено близько 210 мільярдів євро російських активів", — констатували аналітики агенції.Вони зауважили: нещодавно Німеччина висловила припущення, що порушення дронами повітряного простору Бельгії стало "сигналом від Москви" не чіпати заморожені активи.Щоправда, Росія це заперечила, проте пообіцяла "болючу відповідь", якщо її активи конфіскують.Упродовж тривалого часу міжнародні партнери України шукають способи покриття дефіциту держбюджету на наступний рік. Одним з основних варіантів є надання "репараційного кредиту" коштом заморожених активів країни-агресорки.Європейський Союз відклав ухвалення остаточного рішення щодо використання цих активів. Заплановане обговорення цього питання відбудеться у грудні. До речі, відтермінування не створює критичних ризиків для України, оскільки фінансові потреби держави на цей рік уже забезпечені.Нагадаємо, що зараз у Європі триває вивчення юридичної можливості поширення підходу до репараційного кредиту на російські активи. Таку оцінку планують провести до ухвалення рішення про подальші кроки..

В Угорщині знайшли альтернативу російській нафті — це трубопровід із Хорватії. Про це заявили представники єдиної угорської нафтопереробної компанії Mol Nyrt.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що це сталося перед зустріччю президента США Дональда Трампа та прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо санкцій проти російської нафти."Компанія Mol Nyrt, яка експлуатує нафтопереробні заводи в Угорщині та Словаччині, заявила, що трубопровід з Хорватії може фактично стати альтернативою для більшості її постачань нафти, якщо російські постачання через трубопровід "Дружба" припиняться", — йдеться в журналістському матеріалі.У звіті компанії про фінансові результати зазначено, що в разі значного скорочення постачань нафти трубопроводом "Дружба" Mol може збільшити використання Адріатичного трубопроводу та забезпечити близько 80% потреб своїх нафтопереробних заводів"Хоча це призведе до вищих технічних ризиків і логістичних витрат", — заявили у Mol.На думку експертів, така заява є поворотом від багатомісячних заяв Орбана та Mol про те, що країна не має альтернативи російській нафті."Дотепер адміністрація Орбана та Mol послідовно применшували потенційну роль Адріатичного трубопроводу для постачання нафти, аргументуючи це тим, що в Угорщини немає виходу до моря, тому єдиним ефективним джерелом нафтопостачання є Росія", — наголосили аналітики.Триває також суперечка щодо пропускної здатності хорватського трубопроводу. Раніше, зауважили експерти, Угорщина збільшила закупівлі російської нафти після вторгнення Росії в Україну й отримує таким чином близько 90% імпорту нафти.У Bloomberg також зазначили, що Угорщина домоглася тимчасового звільнення від санкцій Європейського Союзу та користується нижчими цінами на російське пальне. Це допомагає Mol збільшити маржу перероблення, яка сприяла зростанню прибутку в третьому кварталі.Аналітики констатували: оскільки ЄС планує повністю відмовитися від імпорту російських енергоносіїв після 2027 року, Mol доведеться відмовитися від російської нафти."Питання полягає в тому, скільки часу на це буде в компанії в результаті санкцій США. Mol заявила, що "обережно просувається" з модернізацією своїх нафтопереробних заводів в Угорщині та Словаччині, щоби збільшити потужності з перероблення неросійської нафти", — підсумували у виданні.Нагадаємо, вчора американський президент Дональд Трамп розповідав, що індійські компанії в переважній більшості припинили купувати російську нафту після санкцій і тарифів з боку США. Щодо цього є окремі незначні винятки..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відкинув звинувачення в начебто перешкоджанні Україною Грузії в отриманні статусу кандидата в члени Європейського союзу.Відповідний допис Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х. Він висловив побажання грузинському народу реалізувати свої європейські прагнення, попри дії чинного уряду."Грузинській стороні не варто ображатися на своє відображення в дзеркалі. Усі причини поганих результатів на шляху вступу Грузії до ЄС — у Тбілісі, а не в Києві", — наголосив український міністр.При цьому він побажав дружньому грузинському народу лише одного: щоб він врешті-решт реалізував свої європейські прагнення, попри політику нинішнього уряду."Грузія — це Європа, а не "русскій мір", — акцентував Сибіга.Таким чином він прокоментував публікацію в ЗМІ про те, що міністерка закордонних справ Грузії Мака Бочорішвілі звинуватила Україну нібито в перешкоджанні Тбілісі отримати статус кандидата на вступ до ЄС."Процес інтеграції Грузії до Європейського Союзу й отримання статусу кандидата певним чином супроводжувався негативним ставленням України — аби Грузія не отримала цього статусу. Ми на власні очі бачили, які кампанії проводили 2022-2023 років. Україна в різних формах виступала проти євроінтеграції Грузії. Це відбувалося відкрито, всі ми про це знаємо", — заявила вона.Голова зовнішньополітичного відомства Грузії розкритикувала висновки Єврокомісії щодо процесу євроінтеграції своєї країни. За словами Бочорішвілі, позиція Грузії в питаннях безпеки відповідає підходу країн-членів ЄС і НАТО."Ніхто не хоче вступати в конфронтацію з Росією та створювати додаткові виклики безпеці. Першочерговий обов’язок уряду — уникати загроз для країни", — пояснила вона.Нагадаємо, що 29 вересня лідер парламентської більшості Грузії та голова керівної партії "Грузинська мрія" Іраклій Кірцхаліа різко прокоментував виступ Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН. Український президент прямо сказав про залежність Грузії від Росії..

У Європейському Союзі закликали Росію утриматися від кроків, які можуть знизити поріг ядерної конфронтації. Така заява прозвучала на тлі доручення Володимира Путіна дослідити можливість відновлення ядерних випробувань.Про це сказав речник Єврокомісії із зовнішньополітичних питань Ануар Ель-Ануні під час брифінгу для журналістів. Його цитує "Європейська правда".За словами речника, ЄС негативно оцінює останні російські випробування ракети з ядерним двигуном, яка "може вивільняти радіоактивні матеріали під час випробувань або експлуатації"."Кажучи ширше, Росія повинна утримуватися від кроків, які можуть негативно вплинути на поріг використання ядерної зброї. Росія повинна дотримуватися своїх міжнародних зобов'язань, включно з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, разом з усіма лідерами п'яти ядерних держав", — додав він.Ель-Ануні зауважив, що Євросоюз також закликав Росію утриматися від ядерних погроз, а всі ядерні держави — "утриматися від дій, які можуть спровокувати нові перегони озброєнь"."Така поведінка підриває глобальну стабільність і досягнутий значними зусиллями прогрес у скороченні ядерних озброєнь із кінця Холодної війни", — пояснив він.Як відомо, наприкінці жовтня президент США Дональд Трамп доручив Пентагону негайно відновити проведення випробувань ядерної зброї.Заява Трампа про ядерну зброю прозвучала на тлі вихвалянь кремлівського диктатора Володимира Путіна випробуваннями крилатої ракети "Буревісник" з ядерною енергетичною установкою.Тож у середу Путін доручив почати підготовку до потенційних випробувань ядерної зброї після з'ясування того, що в цьому напрямку робитимуть США.Нагадаємо, що, за версією аналітиків американського Інституту вивчення війни, російський диктатор продовжує намагатися звинуватити президента США Дональда Трампа у програмі модернізації та нарощування ядерної зброї, яку Москва розпочала раніше..

У середу, 5 листопада, Європейський Союз досягнув попередньої домовленості щодо приєднання України до Європейського оборонного фонду. Його бюджет — близько восьми мільярдів євро.Про це повідомив сайт Ради ЄС. Там нагадали, що Фонд (European Defence Fund) здійснює фінансування спільних досліджень і розробок в оборонній сфері між європейськими країнами."Мета — зміцнення конкурентоспроможності та технологічної незалежності оборонної промисловості Євросоюзу", — йдеться в повідомленні.Україна в межах угоди отримає доступ до спільних європейських досліджень і розробок в оборонній сфері."Основний аспект домовленості — заходи стимулювання інвестицій у сферу оборони в межах чинного європейського бюджету з метою реалізації плану ReArm Europe", — пояснили в дописі на сайті Ради ЄС.Там додали, що цей план спрямований на збільшення оборонних витрат і зміцнення військових спроможностей ЄС.Латвійський євродепутат Ріхард Колс, який проводив переговори від парламенту, назвав угоду "чітким сигналом, що ЄС нарешті розпочинає ставитися до оборонних інвестицій з серйозністю, якої вимагають часи".Зазначається, що план ReArm Europe передбачає залучення європейськими країнами до 800 мільярдів євро на оборону.Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що країни НАТО вже мають найсучасніші системи, які забезпечують перевагу, а обсяги виробництва зброї — найвищі за останнє десятиліття.Нагадаємо, що 4 листопада Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про п’ятий платіж у межах Ukraine Facility — програми підтримки України на 2024-2027 роки. Кошти підуть на макрофінансову стабільність та безперервну роботу державного управління..

Очільниця міністерства закордонних справ Грузії Мака Бочорішвілі звинуватила Україну в тому, що Київ різними способами перешкоджає інтеграції Грузії до Європейського Союзу.Про це повідомляє "Грузія Online". Міністр зазначила, що з лютого 2022 року, з перших днів початку повномасштабної агресії Росії, Грузія робила все, щоб завжди заявляти про політичну підтримку України та що Київ завжди отримує цю підтримку від Грузії.Політик заявила, що ніхто не зможе сказати, що Грузія жодним чином не підтримувала Україну в міжнародних форматах. За словами Бочорішвілі, "висновки, зроблені у звіті Європейської комісії, повністю спотворюють реальні факти"."Те, де в нас дуже чітко сформульована політика, таку саму політику проводить будь-яка країна-член ЄС, щобільше, і держави-члени НАТО. Ніхто не хоче вступати у конфронтацію з Росією та створювати додаткові виклики безпеки. Це цілком природно. Першочерговий обов'язок уряду — уникати загроз для країни. Це наш обов'язок, і якщо ми це робимо, то це не повинно викликати засудження — це має вітатись", — заявила Бочоришвілі.Глава МЗС Грузії вказала на те, що Україна не є членом Євросоюзу, і щодо Грузії Київ не може мати жодних застережень у контексті процесу інтеграції до ЄС."Шлях інтеграції Грузії до Європейського Союзу та процес набуття статусу кандидата якимось чином супроводжувалися негативним ставленням України — щоб Грузія не набула статусу кандидата. Ми на власні очі бачили, які кампанії проводилися у 2022-2023 роках — до того, як ми набули статусу кандидата, і тут не раз виявлялася включеність України в цьому напрямку, що вони у різних формах виступали проти євроінтеграції Грузії. Це відбувалося, це не було приховано, нам усім відомо", — зазначила вона.Бочоришвілі наголосила, що Україна сьогодні не є членом Європейського Союзу, "і тому в процесі інтеграції Грузії до ЄС вона, звичайно, не матиме жодних застережень щодо Грузії". Посадовиця також прокоментувала і заяви посла ЄС у Грузії Павла Герчинського, які, зазначила вона, повністю збігаються із заявами лідерів Брюсселя — Верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Каї Каллас та єврокомісара з питань розширення Марти Кос."Пан посол не може зробити заяву, яка йтиме врозріз із заявами голови зовнішньополітичної служби ЄС. На жаль, ми бачили єдину заяву Брюсселя, в якій навмисно спотворені факти, що відбулися в Грузії 4 жовтня: навмисно створюються хибні уявлення та робляться хибні висновки щодо Грузії. Тож очікувати, що посол зробить якусь іншу заяву, нам не варто. Він повністю збігається із заявами Каї Каллас та Марти Кос", — додала Бочоришвілі.Раніше лідер "Грузинської мрії" Іраклій Кірцхаліа назвав Зеленського "ганебною маріонеткою". Він, зокрема прокоментував виступ Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї Організації Об’єднаних Націй. Український президент прямо сказав про залежність Грузії від Росії.Нагадаємо, що, на думку начальника Головного управління розвідки Кирила Буданова, яку він висловив на початку серпня цього року, в Україні не можливий внутрішній "грузинський сценарій". Суспільство не допустить поворот політиків у російський бік..

Європейський Союз може запровадити санкції проти Угорщини. Причина — "занепад демократії" у країні.Про це повідомляє "Європейська правда" із посиланням на звіт Європарламенту. Зазначається, що 5 листопада у Європарламенті ухвалили черговий звіт щодо процедури за статтею 7, у якому розкритикувала Угорщину."Критичний для Угорщини звіт обговорять під час пленарного засідання Європейського парламенту у Страсбурзі 24-27 листопада. Обговорення заплановане на понеділок, 24 листопада, на цій же сесії проголосують за відповідну резолюцію на основі звіту", — йдеться у повідомленні.У резолюції наголошується, що депутати Європарламенту планують закликати Раду ЄС запровадити санкції проти Угорщини, а Європейську комісію — вдатися до нових юридичних механізмів тиску."Європарламент... висловлює глибокий жаль з приводу того, що відсутність рішучих дій з боку Комісії та Ради сприяла занепаду демократії, верховенства права та основних прав в Угорщині", — йдеться в документі.У ЄС вважають, що на сьогодні Угорщина вже не є демократією, а перетворилася на "гібридний режим електоральної автократії". Така ситуація в Угорщині "становить загрозу для всіх цінностей Євросоюзу та його правопорядку". Журналісти відзначили, що, якщо резолюцію ухвалять, Європарламент може закликати Єврокомісію ініціювати позов проти Угорщини до Суду ЄС, якщо вказана юридична можливість буде підтверджена.Стаття 7 Договору про Європейський Союз — це механізм захисту основоположних цінностей ЄС, таких як демократія, верховенство права, повага до прав людини, свобода, рівність і повага до прав меншин. Вона має два етапи:1. Превентивна фазаЄС може констатувати, що існує явна загроза серйозного порушення цінностей ЄС з боку держави-члена  У цьому випадку Європейська Рада може:звернутися до цієї держави з рекомендаціями;проводити діалог, аби запобігти подальшим порушенням.Рішення ухвалюється більшістю у чотири п’ятих голосів держав-членів (тобто не одноголосно).2. Санкційна фаза (стаття 7(2) і 7(3) ДЄС):Якщо порушення вже відбулося і є серйозним та системним, Європейська Рада може одноголосно ухвалити рішення, що така держава постійно порушує цінності ЄС. Після цього Рада ЄС може:призупинити певні права цієї держави, включно з правом голосу в Раді;залишити за нею обов’язки (наприклад, фінансові внески до бюджету ЄС).Нагадаємо, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом вже цього тижня. Перемовини пройдуть у Білому дому. Як очікується, за результатами перемовин Орбан і Трамп "оголосять про низку нових співпраць та обговорять відновлення угоди про уникнення подвійного оподаткування".Водночас Орбан під час зустрічі з американським президентом Дональдом Трампом планує докладно пояснити, чому Угорщина залежить від російських енергоносіїв. Як відомо, президент США очікує повної відмови Європи від російської нафти і газу. Нещодавно він запровадив санкції проти компаній "Роснефть" і "Лукойл".Після цього Орбан заявив, що його уряд працює над тим, аби обійти санкції. Уряд Угорщини намагається переконати адміністрацію США, що її статус країни, яка не має виходу до моря, не залишає їй іншого вибору, як покладатися на російську нафту..

Високопосадовці Європейської комісії та уряду Бельгії зустрінуться 7 листопада, щоб спробувати вийти з політичного глухого кута щодо використання заморожених державних активів Росії для фінансування репараційного кредиту Україні у розмірі 140 мільярдів євро. Про це повідомили Politico два високопосадовці Євросоюзу. Як зазначає видання, Бельгія неохоче підтримує план, запропонований Комісією як спосіб використання санкційних російських коштів для підтримки України без остаточного вилучення готівки, оскільки ці кошти зберігаються у брюссельській фінансовій фірмі Euroclear.Прем'єр-міністр Барт Де Вевер побоюється, що його уряд буде зобов'язаний повернути мільярди Москви, якщо армія кремлівських юристів подасть до суду через цю ініціативу. На зустрічі лідерів ЄС у жовтні Де Вевер вимагав від лідерів ЄС більш вагомих гарантій захисту своєї країни від фінансових та юридичних ризиків, які можуть виникнути внаслідок цієї ініціативи. Вирішальна зустріч у п'ятницю відбулася після того, як заступники міністрів фінансів у вівторок не змогли досягти прогресу в переговорах щодо репараційної позики, а Комісія попередила, що час спливає."Чим довше ми зараз затримуємо, тим складнішими будуть ці питання. Це може викликати питання щодо деяких можливих подолань труднощів", — заявив у вівторок журналістам у столиці Болгарії Софії комісар з економіки Валдіс Домбровскіс.Politico наголошує, що Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету наступного року, якщо гроші не надійдуть до весни. Без угоди щодо використання російських активів Комісія попереджає уряди ЄС, що їм доведеться підтримувати Київ власними гаманцями — і бажання робити це поки що не вистачає після того, як нищівна пандемія зруйнувала національні бюджети."Як ми збираємося отримати 140 мільярдів євро з європейських бюджетів у цю пору року?" — запитав заступник міністра фінансів, який висловив розчарування Бельгією та, як і іншим у цій статті, отримав анонімність, щоб вільно висловлюватися.Комісія представить Бельгії меморандум з альтернативними варіантами фінансування для України, що передбачають запозичення від ЄС. Сподіваємося, що Де Вевер, який також має обмежені фінансові можливості, поступиться, як тільки побачить, що інших життєздатних варіантів немає.Чого хоче БельгіяЗі свого боку, Де Вевер виклав, що потрібно зробити, щоб Бельгія підтримала цей план:По-перше, Бельгія хоче усунути загрозу вето Угорщини — або іншої країни — на санкції. Кожні шість місяців ЄС має одноголосно повторно затверджувати свої санкції проти Росії, а це означає, що будь-яка дружня до Кремля країна, така як Угорщина чи Словаччина, може розморозити російські активи та змусити Euroclear переказати всі санкціоновані кошти назад до Кремля. Комісія працює над анулюванням вето, щоб забезпечити Бельгії довгострокову визначеність, необхідну в цьому питанні.По-друге, Бельгія хоче, щоб інші країни ЄС розділили ризик. Комісія неодноразово заявляла, що Україні доведеться почати повертати позику в розмірі 140 мільярдів євро лише після того, як Росія припинить війну та виплатить репарації. Але бельгійці хочуть, щоб столиці ЄС надали фінансові гарантії щодо позики, якщо Росія припинить війну та поверне свої активи, або якщо юристи Кремля переконають суд, що Москві слід повернути борг. Навіть якщо всі країни ЄС нададуть національні гарантії, Бельгія хоче бути впевненою, що будь-які такі виплати будуть негайними. Комісія припустила, що може позичити гроші будь-якій країні, яка має труднощі з наданням готівки в будь-який момент. Але такий підхід збільшить борг країни, що є непопулярною перспективою для таких країн, як Франція та Італія.І нарешті, Бельгія закликає Комісію розглянути можливість використання поточного семирічного бюджету ЄС для гарантування кредиту, а не покладатися на національні уряди. Теоретично Комісія могла б використати для цього частину грошового буфера, який називається запасом коштів, виділеним у бюджеті ЄС. Ця ідея має сенс після оприлюднення нового бюджету у 2028 році. Але неясно, чи вистачить резерву для поточного грошового резерву.Нагадаємо, Бельгія окреслила свої червоні лінії щодо використання російських заморожених активів для фінансування кредиту на репарації Україні в розмірі 140 мільярдів євро. У них враховано план Європейського Союзу про розподіл ризиків у зв’язку з цим проектом.Раніше стало відомо, що Бельгія відчуває дедалі більший тиск у питанні щодо використання заморожених російських активів для "репараційного кредиту" Україні. Це відбувається після того, як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію..

Учора у Брюсселі відбувся саміт з питань розширення Європейського Союзу. Його ще до початку називали історичним для України та інших країн-кандидаток на вступ. Чи можуть українці з оптимізмом дивитися у своє європейське майбутнє? Чотири важливих сигнали. Що передувало саміту в БрюсселіЯк відомо, головним гальмом для відкриття переговорів України з ЄС є угорський прем’єр Віктор Орбан, тож перший сигнал стосується його вето. ЗМІ наприкінці вересня повідомили, що очільник Євроради Антоніу Кошта шукає способи обійти блокування Угорщиною заявки України на членство в Євросоюзі. Зокрема, обговорюється можливість ухвалення рішень про відкриття переговорних кластерів не всіма учасниками ЄС, а кваліфікованою більшістю. Однак у Кошти не вийшло. Натомість окремі європолітики вносили розкол ініціативою розділити Україну та Молдову на шляху до об’єднаної Європи, мотивуючи тим, що Орбан наклав вето тільки на рух нашої держави. TrueUA аналізував, чим небезпечне таке розділення і для нас, і для самого Євросоюзу. Отже, позитивно, що в Єврораді та Єврокомісії не дослухалися до голосів розкольників, а негативно, що проти антиєвропейської політики угорського прем’єра протиотруту так і не знайшли. Ймовірно, вирішили просто зачекати до квітня наступного року, коли партія Орбана "Фідес" програє вибори й він нарешті втратить посаду голови уряду.Другий сигнал — пауза з виділенням Україні близко 140 мільярдів євро "репараційного кредиту" коштом російських активів, заморожених в Європі. Це рішення заблокувала Бельгія. В її депозитарії Euroclear зберігаються суверенні резерви центробанку країни-терористки, включно з готівкою, облігаціями, депозитами та іншими фінансовими інструментами, на загальну суму близько 191 мільярда євро. Бельгійці бояться, що Росія зможе через суди домогтися повернення заморожених коштів — не зараз, а років через 20 чи 50. Тому й вимагали у керівництва ЄС залізних гарантій на такий випадок, що Бельгія не залишиться наодинці. Оскільки надані гарантії в Бельгії вважають слабкими, процес надання "репараційного кредиту" вирішили не зупиняти, але й не форсувати. Очікується, що домовитися вдасться до Різдва цього року. Можливо, думку бельгійських політиків змінять дронові провокації росіян над військовими об’єктами Бельгії.У ніч на 28 жовтня над військовою базою в Марш-ан-Фаменні, яка розташована на Півдні Бельгії, за 113 кілометрів від Брюсселя, помітили кілька невідомих дронів. На цій військовій базі розташовані головні армійські казарми та критично важлива інфраструктура країни. Міністр оборони країни Тео Франкен заявив, що поведінка дронів свідчила про сплановану операцію "проти серця армії" — ймовірно, вони шукали інформацію про розташування та стан критичної інфраструктури на території бази.4 листопада у Брюсселі зупиняли роботу аеропорту через виявлення невідомого безпілотника.Слабкою втіхою поки видається вчорашнє рішення Європейської Ради про п’ятий платіж у межах Ukraine Facility — програми підтримки України на 2024-2027 роки. Кошти спрямують на макрофінансову стабільність та безперервну роботу держуправління. За інформацією Politico, МВФ розглядає можливість виділити Києву близько вісім мільярдів доларів протягом трьох років, однак може відмовитися від позики, якщо ЄС не зможе узгодити власний кредит із використанням заморожених російських активів. Єврокомісія продовжує шукати варіанти на випадок остаточної відмови Бельгії, однак такий сценарій — дуже негативний, він може фінансово знекровити європейську допомогу Україні на наступний рік.Третій сигнал — оприлюднення 12-пунктного європейського мирного плану під назвою "Елементи до миру в Україні". Цей документ викликав критику в українському експертному середовищі та серед політиків, адже він не має вигляд плану перемоги України, радше капітуляцією, тільки з гарантіями повторного ненападу. Та й то сумнівними. У документі, наприклад, є дев’ятий пункт, який стосується діалогу на високому рівні між Києвом та Москвою з метою "посилення взаєморозуміння та поваги до різноманітності мов, культур та релігій". Тут слушно нагадати, як певні сили в Європі тиснуть на українську владу з метою зірвати ухвалення законопроекту №14120, котрий передбачає оновлення офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Росія використовує неправильний переклад Хартії для гібридної війни проти України. Нині проросійські лобісти в Європі лякають Україну зривом євроінтеграції, якщо Верховна Рада ухвалить цей закон. Хартія спрямована на підтримку мов, які справді цього потребують, а не національних меншин. Тобто Росія втратить аргумент про "утиски російськомовних". Видається, згаданий пункт в мирний план Європи вписали ті ж сили, які допомагають Кремлю перекручувати зміст Хартії. Вони ж тиснутимуть на Київ, рятуючи попівську агентуру Москви з УПЦ МП. Не дарма в пункті згадується слово "релігія".Останній, четвертий сигнал, Україна отримала в переддень саміту. Єврокомісія озвучила нові вимоги до нашої держави на шляху до членства. Серед них — вимога змінити нещодавні негативні тенденції в боротьбі з корупцією та прискорити реформи у сфері верховенства права. Тут коментарі зайві. В Європі дали зрозуміти, що швидка євроінтеграція залежить від готовності Києва здійснювати антикорупційні реформи.Україна серед лідерів, але… Що вирішили на саміті у БрюсселіУкраїна та Молдова разом із Чорногорією та Албанією здійснили найбільше реформ на шляху до членства у Європейському Союзі серед усіх держав-кандидатів протягом минулого року. Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, презентуючи звіт із розширення ЄС у Європарламенті. За її словами, Чорногорія планує завершити переговори про вступ наприкінці 2026 року, Албанія — наприкінці 2027 року, а Україна та Молдова у 2028 році."Наступний рік стане моментом істини для всіх країн-кандидатів, але особливо для тих, що представили амбітні плани щодо завершення переговорів", — наголосила пані Кос.Коментуючи звіт із розширення, президент Володимир Зеленський заявив: "Це найкращий результат оцінювання на сьогодні — доказ того, що навіть під час захисту від повномасштабної агресії Росії Україна продовжує реформи та змінюється відповідно до європейських стандартів. Прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів наших громадян".Та, попри високу оцінку проведених реформ і запевнення у повній підтримці, європейці так і не запропонували відкрити переговорні кластери. Єврокомісія хоче отримати мандат від Ради ЄС на продовження переговорів з Києвом і Кишиневом без формального відкриття кластерів. За словами Марти Кос, мандат дозволить рухатися вперед у переговорах, поки держави-члени не досягли згоди щодо офіційного відкриття кластерів. Вона наголосила, що ЄС має відійти від практики, коли кожен із понад 150 технічних кроків процесу вимагає одностайності (про це мовилося десятки разів, та віз і нині там). Єврокомісарка висловила сподівання, що за головування Данії в ЄС вдасться знайти компроміс і поступово проходити кластери один за одним. Офіційне ж відкриття переговорних розділів відбудеться після виконання всіх необхідних умов.Що це означає? По-перше, ні переконати Орбана зняти вето, ні обійти його не вдалося. Євросоюз, як й Україна, радітимуть зміні влади в Угорщині, але немає гарантій, що вона стовідсотково там зміниться. Також до 2028 року відбудуться вибори в низці країн Євросоюзу, зокрема президентські вибори у Франції 2027-го, на яких високий шанс перемоги ультраправих євроскептиків. Тож європейські політики просто відклали ризики на потім, сподіваючись, що до моменту повної готовності України внутрішні проблеми Євросоюзу розсмокчуться самі по собі.По-друге, у звіті про Україну містяться занепокоєння і перелік необхідних реформ. Очевидно, варіант переговорів без відкритих кластерів це ще й перестраховка самих європейців. На випадок, якщо українська влада забуксує з реформами..

На сьогодні Україна входить до четвірки країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу, які протягом року досягли найбільшого прогресу у впровадженні реформ.Про це повідомила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, презентуючи звіт з розширення ЄС у Європарламенті 4 листопада, передає "Європейська правда". За їх словами, найбільше реформ на шляху до членства у ЄС зробили Чорногорія, Албанія, Україна та Молдова."Чорногорія, Албанія, Україна та Молдова особливо виділяються. Вони найбільш просунулися в реформах протягом минулого року", — заявила Кос.Як відзначила посадовиця, "успішне розширення ЄС є цілком реалістичним у найближчі роки"."Наші кандидати мають амбітні цілі. Чорногорія хоче завершити переговори наприкінці 2026 року, Албанія — наприкінці 2027 року, Молдова та Україна — у 2028 році…Наступний рік стане моментом істини для всіх країн-кандидатів, але особливо для тих, що представили амбітні плани щодо завершення переговорів", — підкреслила єврокомісарка.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна швидко і впевнено рухається до членства в Європейському Союзі, попри виклики повномасштабної війни.Додамо, Європейський Союз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів. Якщо такі плани затвердять офіційно, то це може пришвидшити інтеграцію України. Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на дипломатичні джерела..

У вівторок, 4 листопада, Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про п’ятий платіж у межах Ukraine Facility — програми підтримки України на 2024–2027 роки. Кошти підуть на макрофінансову стабільність та безперервну роботу держуправління. Про це йдеться у публікації Верховної Ради в Telegram-каналі. Там зазначили, що транш схвалено після виконання дев'яти реформ, а також одного кроку, який залишався невиконаним із попереднього траншу."Кошти підуть на макрофінансову стабільність та безперервну роботу держуправління", — пише прес-служба парламенту. У Раді уточнили, що загальний обсяг Ukraine Facility — 50 мільярдів євро (гранти + кредити), з яких до 32 мільярди — на реформи й інвестиції за Планом для України.Ukraine Facility — це ключова програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу, розрахована на період 2024-2027 років, загальний обсяг якої становить 50 мільярдів євро. Її основна мета — забезпечити макрофінансову стабільність, підтримати відновлення, модернізацію та реформи, необхідні для вступу України до ЄС. Фінансування розподіляється через три основні частини: пряма підтримка державного бюджету (найбільший обсяг), інвестиційний фонд для стимулювання приватних та державних інвестицій (зокрема через ЄБРР та ЄІБ) та технічна підтримка. Для отримання коштів Україна повинна виконувати спеціально розроблений План України, що містить понад 150 квартальних індикаторів виконання реформ у базових, економічних та ключових секторах.Раніше повідомлялось, що Рада Європейського Союзу затвердила зміни до плану України в межах програми Ukraine Facility. Оновлення відбулося у плановому порядку, відповідно до процедур, передбачених архітектурою цього проекту.Нагадаємо, нещодавно президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що європейські лідери підтвердили намір допомагати Україні протягом усього періоду російської агресії. Київ матиме всі фінансові ресурси, необхідні для захисту від Москви..

Україна демонструє "виразну відданість" вступу до Європейського Союзу, але повинна змінити нещодавні негативні тенденції в боротьбі з корупцією та прискорити реформи у сфері верховенства права. Про це йдеться у проекті тексту Європейської комісії, з яким ознайомилося агентство Reuters 3 листопада.Як зазначає видання, Україна подала заявку на вступ до ЄС через кілька днів після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року. Вона наполягає на досягненні прогресу у своїй заявці, попри виклики, спричинені війною Росії та членом Євросоюзу Угорщиною, який блокує офіційний перехід Києва до наступного етапу переговорів.У тексті, що є частиною звіту про розширення ЄС, який, як очікується, буде прийнято у вівторок, йдеться, що "попри дуже складні обставини, в яких опинилася країна через агресивну війну Росії, Україна продовжувала демонструвати видатну відданість шляху вступу до ЄС протягом минулого року". Похваливши Україну за запуск процесів реформ, Європейська комісія також заявила, що Києву потрібно досягти більшого прогресу в питаннях незалежності судової влади, боротьби з організованою злочинністю та поваги до громадянського суспільства."Європейські чиновники раніше висловлювали стурбованість щодо кроків, вжитих у липні для встановлення посиленого контролю з боку генерального прокурора України, політичного призначенця, над антикорупційним бюро країни та спеціалізованим підрозділом прокуратури", — пише Reuters.Рідкісні протести воєнного часу змусили керівництво України швидко змінити курс, але цей епізод привернув увагу прихильників України в Брюсселі та столицях ЄС."Нещодавні негативні тенденції, включно зі зростальним тиском на спеціалізовані антикорупційні органи та громадянське суспільство, мають бути рішуче змінені", — йдеться у проекті документа Комісії.Вступ до ЄС вимагає одностайної підтримки всіх членів блоку. Хоча майже всі уряди ЄС публічно підтримують прагнення України до вступу до Європейського Союзу, немає жодних планів щодо приєднання країни до блоку найближчим часом, і багато дипломатів визнають, що вступ України зіткнеться зі значними перешкодами. Український уряд дав зрозуміти ЄС, що має намір завершити переговори про вступ до кінця 2028 року. Комісія заявила, що це вимагатиме активізації дій Києва."Комісія прагне підтримувати цю амбітну мету, але вважає, що для її досягнення необхідне прискорення темпів реформ, зокрема щодо основоположних принципів, зокрема верховенства права", — йдеться у повідомленні.У проекті звіту Комісія також запропонувала краще захищати демократичні стандарти в майбутніх раундах розширення."Щоб забезпечити, щоб нові держави-члени продовжували захищати та підтримувати свої досягнення у сфері верховенства права, демократії та основоположних прав, Комісія вважає, що майбутні договори про приєднання повинні містити сильніші гарантії від відступу від зобов’язань, взятих під час переговорів про приєднання", — зазначається у звіті.Раніше повідомлялось, що 4 листопада Європейська комісія представить звіт стосовно прогресу країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу. Україна в ньому оцінюється "здебільшого позитивно".Нагадаємо, що Європейський Союз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів. Якщо такі плани затвердять офіційно, то це може пришвидшити інтеграцію України. Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на дипломатичні джерела..

У вівторок, 4 листопада, Європейська комісія представить звіт стосовно прогресу країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу. Україна в ньому оцінюється "здебільшого позитивно".Про це повідомив редактор "Радіо Свобода" з питань Європи Рікард Джозвяк, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в мережі X.За його інсайдерською інформацією, очікується, що рейтинг України оцінюється як "здебільшого позитивно"."Завтра Європейська комісія опублікує свій щорічний звіт про країни-кандидати на вступ до ЄС. Рейтинги: здебільшого позитивно: Молдова, Україна, Чорногорія, Албанія; середньо: Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Косово; жахливо: Грузія", — написав він.Окрім того, стало відомо, що Європейський Союз затвердить надання Україні п’ятого траншу макрофінансової допомоги у рамках механізму Ukraine Facility у розмірі 1,351 мільярда євро. Це теж відбудеться у вівторок, 4 листопада.Європейський Союз досі не може офіційно розпочати переговори про вступ України через позицію Будапешта. Уряд Угорщини наклав вето на старт переговорного процесу.Водночас Литва запропонувала обійти блокування — розпочати технічні переговори на рівні 26 держав-членів ЄС без участі Угорщини. Президент Європейської ради Антоніу Кошта теж наголосив, що процес євроінтеграції України має продовжуватися, попри спротив Будапешта.Київ очікує, що ЄС найближчим часом ухвалить рішення про офіційний старт вступних переговорів. Україна вже у рекордно короткі терміни завершила скринінг законодавства, необхідний для початку процесу.Тим часом прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що замість повноправного членства Україна має обмежитися "стратегічним партнерством" з ЄС.Нагадаємо, що Європейський Союз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів. Якщо такі плани затвердять офіційно, то це може пришвидшити інтеграцію України. Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на дипломатичні джерела..