# Євросоюз

Президент Литви Гітанас Науседа під час зустрічі у Вільнюсі заявив, що вступ України та Молдови до Європейського Союзу до 2030 року є стратегічною метою його країни. Сторони обговорили конкретні терміни підписання угод та необхідні реформи для пришвидшення євроінтеграції.Про це йдеться у матеріалі LRT після зустрічі Науседи з президенткою Молдови Маєю Санду у Вільнюсі.Реальна дата для розширення ЄСНауседа наголосив, що членство Молдови та України в Європейському Союзі не пізніше 2030 року є пріоритетом для литовської політики. За його словами, такий часовий орієнтир є цілком обґрунтованим і базується на реалістичних можливостях держав-кандидатів. Науседа також зауважив, що цей термін стосується не лише східних партнерів, а й інших країн, зокрема Чорногорії, Албанії та держав Західних Балкан."Ми завжди виступали за те, що амбітна дата є дуже важливим елементом політичного процесу", — зазначив литовський лідер.Придністров'я та російський впливПрезидентка Молдови Мая Санду підтвердила прихильність Кишинева до встановлених термінів. Вона вважає цілком реальним підписання договору про вступ до 2028 року, щоб до 2030-го стати повноправним членом блоку. Однак ключовим питанням залишається безпека. за її словами: найбільшою перешкодою для реінтеграції та стабільного руху в ЄС є незаконно розміщені російські війська в Придністров'ї."Як тільки ми знайдемо розв'язання цієї проблеми, решта процесу піде набагато швидше", — заявила Санду.Окрім військової загрози, країна стикається з інтенсивними інформаційними атаками з боку РФ. Литовські команди з кібербезпеки та стратегічних комунікацій вже працюють у Молдові, допомагаючи протистояти дезінформації перед майбутніми парламентськими виборами.Судова реформа як перепусткаНауседа високо оцінив прогрес Молдови у виконанні звітів ЄС, де країна була визнана однією з найкращих серед кандидатів за темпами реформ. Водночас він закликав не збавляти обертів у критично важливих сферах. За його словами, фокус на фундаментальних питаннях, зокрема на судовій реформі та боротьбі з корупцією, залишається вирішальним для успіху переговорів. Литовський лідер також додав, що буде лише радий, якщо процес вдасться скоротити: "Країни мають отримувати винагороду відповідно до їхнього прогресу у впровадженні реформ".Нагадаємо, раніше єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила, що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Команда президента США Дональда Трампа розпочала обговорення щодо зняття частини санкцій з російської нафти, намагаючись зупинити стрімке зростання цін на енергоносії. Такий крок став відповіддю Вашингтона на кризу в Ормузькій протоці, проте він викликав жорсткий опір з боку європейських союзників.Про це повідомляє CNN із посиланням на власні джерела, знайомі з ходом обговорень у Білому домі.Боротьба з цінами ТрампаЯк зазначає видання, адміністрація Трампа розглядає подальше послаблення обмежень на російську нафту як частину термінових заходів проти дефіциту енергії. Основною причиною такого рішення стала війна з Іраном, яка призвела до фактичної зупинки перевезень через Ормузьку протоку. Це спровокувало різкий стрибок цін на нафту та газ протягом останніх семи днів.Сам Дональд Трамп під час пресконференції у понеділок натякнув на можливість перегляду санкційної політики. За його словами, обмеження будуть діяти лише до моменту стабілізації ситуації."У нас є санкції щодо деяких країн, і ми знімемо ці санкції, поки все це не налагодиться", — заявив президент США.Позиція Мінфіну СШАМинулого тижня Міністерство фінансів США вже надало Індії тимчасовий дозвіл на купівлю російської нафти, яка перебувала в морі, без загрози потрапляння під санкції. Прессекретар Білого дому Каролін Лівітт зазначила, що це рішення не принесе Москві "значної фінансової вигоди", оскільки нафта вже тривалий час була заблокована в танкерах.Проте джерела повідомляють, що посадовці обговорюють значно масштабніші кроки. Хоча остаточне рішення щодо обсягів та термінів послаблення ще не ухвалене, сама можливість таких дій викликає серйозне занепокоєння у світової спільноти.Протест Європейського СоюзуПід час зустрічі міністрів фінансів країн "Великої сімки" у понеділок європейські посадовці тиснули на США, закликаючи не робити кроків, які дозволять Росії отримати надприбутки. У ЄС впевнені: не можна дозволити Кремлю використовувати високі ціни на енергоносії для фінансування агресії проти України. Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс виступив із різкою заявою на пресконференції."Важливо, щоб ми зараз не послаблювали тиск на Росію і не допомагали їй наповнювати військову скриню, використовуючи ситуацію з високими цінами на нафту і газ", — наголосив політик.Наразі Білий дім не надав офіційних коментарів на запити журналістів щодо фіналізації цього плану.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що Кремль розраховує на затяжний конфлікт на Близькому Сході, сподіваючись на послаблення світового тиску та зняття енергетичних санкцій. Головна мета агресора — відвернути увагу міжнародної спільноти від війни в Україні та отримати додаткові ресурси через нестабільність цін на енергоносії..

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо провів переговори з очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн під час Світового ядерного форуму. Ключовими темами зустрічі стали відновлення транзиту російської нафти через Україну та підготовка до майбутнього саміту в Брюсселі.Про це йдеться у матеріалі словацького мовника SME.Позиція щодо транзиту нафтиФіцо наголосив на необхідності негайного відновлення транзиту російської нафти територією України до Словаччини. За його словами: позиції Словаччини та Європейської комісії у цьому питанні нібито збігаються. Політик стверджує, що країна має законне право отримувати ресурс через нафтопровід "Дружба" завдяки чинним виняткам із санкцій. Прем'єр Словаччини також продемонстрував очільниці ЄК супутникові знімки, які, за його словами, доводять відсутність технічних перешкод для прокачування."Ми зійшлися на тому, що транзит через нафтопровід "Дружба" має бути відновлений", — заявив Фіцо за підсумками зустрічі.Він додав, що вважає припинення постачань суб'єктивним фактором: "Це одностороннє рішення українського президента Зеленського зупинити потік нафти". Також Фіцо зазначив, що Єврокомісія готова надати не лише технічну допомогу, а й "фінансування можливих ремонтів", якщо в цьому виникне потреба.Енергетична безпека та ціни в ЄСОкрім питання нафти, сторони обговорили підготовку до саміту лідерів ЄС, що має відбутися наступного четверга. Головною метою зустрічі в Брюсселі стане розробка конкретних кроків для зниження цін на електроенергію, що є критичним для європейської промисловості. Шіфка Єврокомісії підкреслила важливість цього питання для всього континенту.Урсула фон дер Ляєн у своїй заяві в мережі X була більш стриманою щодо нафтових суперечок, але наголосила на стратегічних цілях:"На кону — наша енергетична незалежність", — написала німецька політикиня.Вона додала, що дискусія стосувалася забезпечення доступних цін на енергію для Європи та гарантування стабільного постачання для Словаччини та всього ЄС.Майбутні переговори з МакрономВізит Фіцо до Франції не обмежиться лише зустріччю з керівництвом ЄС. Програма перебування передбачає також переговори з президентом Еммануелем Макроном."Він має зустрітися також із Макроном", — підтвердили джерела в оточенні прем'єра.Очікується, що на цій зустрічі продовжиться обговорення енергетичної стратегії та підтримки європейського промислового сектору в умовах кризи.Нагадаємо, раніше словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що готовий за прикладом Угорщини заблокувати кредит Європейського Союзу для України у розмірі 90 мільярдів євро в разі, якщо партія Віктора Орбана "Фідес" програє вибори. .

У Будапешті важливо, щоби між Росією та Угорщиною "завжди було щось", тобто якась буферна територія. Тому, навіть попри розбіжності між країнами, влада Віктора Орбана зацікавлена у збереженні України.Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час виступу в місцевому парламенті в понеділок, 9 березняВін пояснив свою тезу ще одним історичним прикладом: мовляв, коли Угорщина була сусідом СРСР, це не мало особливої вигоди для неї."Тому ми зацікавлені не в ослабленні України, а в її зміцненні. Завжди має бути щось, це можна назвати навіть Україною, між Росією й Угорщиною", — зауважив він.Особливо угорський прем’єр-міністр наголосив, що він дивиться на світ не з погляду українців, а з погляду угорців."Безпека угорців може бути гарантована з більшим успіхом, якщо ми не будемо сусідами з Росією", — визнав Орбан.Він цинічно додав, що саме тому "Україна завжди може розраховувати на підтримку Угорщини"."Питання тільки в тому, як ми уявляємо собі місце України в цій Європі? Ми не хочемо їх пускати до Європейського Союзу, вони вже зараз поводяться так, ніби вони вже є його членами. Вимагають, погрожують і шантажують, хоча вони навіть не є його членами", — акцентував Віктор Орбан.Прем’єр-міністр Угорщини зауважив, що "не хоче бачити таких людей, таку країну в Союзі, але буде прагнути до укладення стратегічної угоди між Європейським Союзом і Україною, яка вирішить майбутнє України так, як це вигідно Європі та нам, угорцям".Нагадаємо, що Петер Мадяр, який є лідером угорської опозиційної партії "Тиса", звинуватив премʼєр-міністра Віктора Орбана в залученні російської розвідки до парламентських виборів. Голосування в Угорщині відбудеться у квітні..

Європейські партнери продовжують підтримувати відновлення України. Керівна рада Ukraine Investment Framework (UIF) схвалила новий пакет із восьми програм на 1,5 мільярда євро.Про це повідомив віцепремʼєр-міністр із відновлення, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.Він уточнив, що 466,5 мільйона євро з цієї суми спрямовуються на проєкти, які координує Мінрозвитку:106 мільйонів євро — продовження фінансування у межах проєкту "Шляхи солідарності" для забезпечення логістики, ремонту та реконструкції автомобільних доріг;123 мільйони євро — масштабування програм "Енергодім" і "ВідновиДІМ" для енергоефективного відновлення житла;26,5 мільйона євро — будівництво та ремонт укриттів у будівлях, що відновлюються за муніципальними програмами ЄІБ;132,5 мільйона євро — забезпечення обслуговування залізничної інфраструктури та розвиток залізничного сполучення;68,5 мільйона євро — перший транш проєкту з модернізації пунктів пропуску на західному кордоні;10 мільйонів євро — дофінансування поточних проєктів."Також у програмі ЄБРР 100 мільйонів євро передбачено на реалізацію проєктів щодо децентралізації теплопостачання й енергопостачання в межах прямої співпраці з містами та бізнесом", — додав український міністр.Олексій Кулеба підсумував, що фінансування поєднує кредитні ресурси Європейського інвестиційного банку та грантову підтримку ЄС, що дозволяє зменшити фінансове навантаження на бюджет.Нагадаємо, декілька днів тому аналітики видання Politico повідомляли, що ЄС намагається знайти спосіб розблокувати кредит на 90 мільярдів євро для України. Але Угорщина не відмовляється від блокування рішення, а юридичних механізмів швидко обійти це наразі немає..

Росія готова працювати з європейськими покупцями вуглеводнів, якщо вони захочуть. Але Москва може відновити таку співпрацю лише за відсутності "політичної кон'юнктури".Про це заявив кремлівський диктатор Володимир Путін під час наради щодо ситуації на світовому ринку нафти та газу. Його цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси."Якщо європейські компанії, європейські покупці раптом вирішать переорієнтуватися та забезпечити нам довгострокову стійку спільну роботу, позбавлену політичної кон'юнктури, будь ласка", — зазначив очільник Кремля.Він запевнив, що Росія ніколи не відмовлялася від взаємовигідної співпраці та готова працювати і з європейцями в тому числі."Але нам потрібні якісь сигнали від них, що вони готові і теж хочуть працювати, і забезпечать нам цю стійкість і стабільність", — додав російський диктатор.Він підсумував, що це питання уряд Російської Федерації тримає під контролем, як і низку інших.Як відомо, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Європейський Союз узяв курс на повну енергетичну незалежність від Москви, закріплену в плані REPowerEU.При цьому тільки дві країни Євросоюзу — Угорщина та Словаччина — наполягають на продовження купівлі дешевих російських енергоносіїв всупереч єдиній лінії ЄС.Нагадаємо, сьогодні єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що війна на Близькому Сході може спричинити одночасно стагнацію й інфляцію у європейській економіці. Це цілком реально, якщо бойові дії в цьому регіоні затягнуться на тривалий період..

Війна на Близькому Сході може спричинити одночасно стагнацію й інфляцію у європейській економіці. Це цілком реально, якщо бойові дії в цьому регіоні затягнуться на тривалий період.Про це заявив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс, якого цитують журналісти Euractiv.Виступаючи перед засіданням міністрів фінансів єврозони в Брюсселі, він зазначив, що тривала війна на Близькому Сході може спричинити порушення ланцюгів постачання та "негативний вплив на довіру".За його версією, цей сценарій нагадує той, який Європа пережила після війни Судного дня між арабськими державами й Ізраїлем 1973 року."Очевидно, що економічний вплив буде значною мірою залежати від тривалості та регіональності конфлікту", — зауважив єврокомісар із питань економіки.Він додав, що оптимістичний сценарій, за якого війна закінчиться "протягом декількох тижнів", не матиме значного впливу на глобальну економічну активність."Однак, якщо війна затягнеться, з перебоями в судноплавстві в Ормузькій протоці, а також з атаками на енергетичну інфраструктуру в країнах Перської затоки, це може закінчитися значним стагфляційним шоком для світової та європейської економіки, а підвищення цін на енергоносії призведе до ширшої інфляції", — наголосив Домбровскіс.Він пояснив, що може виникнути ситуація, за якої виробництво падає, а безробіття зростає одночасно зі стрімким зростанням цін.Його коментарі з'явилися в той час, коли ціна на нафту марки Brent (світовий еталон нафти) в понеділок зранку підскочила до 119 доларів за барель — найвищого рівня з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року.Нагадаємо, сьогодні експерт з паливного ринку Сергій Куюн заявив у "Медіацентрі Україна", що в певній паливній блокаді України Угорщина стала лише першою країною. На теперішній момент також зупинено на тиждень постачання з Польщі..

Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо готовий за прикладом Угорщини заблокувати кредит Європейського Союзу для України у розмірі 90 мільярдів євро в разі, якщо партія Віктора Орбана "Фідес" програє вибори. Про це Роберт Фіцо заявив у спеціальному зверненні, опублікованому на його Facebook-сторінці.Він розповів, що на майбутній зустрічі з головою Єврокомісії планує обговорити питання зупинки роботи нафтопроводу "Дружба". Фіцо додав, що запропонує послуги Словаччини на випадок, якщо на трубопроводі в Україні потрібно буде "затягнути якийсь гвинт"."Але найголовніше послання полягатиме в тому, що Словаччина готова перейняти естафету від Угорщини, якщо це необхідно", — заявив прем’єр-міністр.Він нагадав, що наразі позика Євросоюзу для України в розмірі 90 мільярдів євро є фактично заблокованою."Однак я не наївний. Український президент останнім часом каже про відновлення постачань через місяць-півтора. Тобто після виборів в Угорщині, де він розраховує на перемогу опозиції. Тоді вже не буде жодних шансів на нафту зі сходу. Хіба що естафету Угорщини перейме хтось інший", — зауважив Фіцо.Таким чином він натякнув, що це може зробити Словаччина. Вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня.Словацький прем’єр-міністр додав, що блокування цього "величезного військового подарунка Україні є легітимним інструментом для досягнення відновлення постачань нафти". "У будь-якому разі тепер черга за Європейським Союзом", — підсумував Роберт Фіцо.Нагадаємо, 4 березня речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий зазначав, що Словаччина після розриву контракту на аварійне постачання електроенергії Україні насамперед нашкодить сама собі..

Європейський Союз намагається знайти спосіб розблокувати кредит на 90 мільярдів євро для України. Угорщина не відмовляється від блокування рішення, а юридичних механізмів швидко обійти це наразі немає.Такий висновок зробили аналітики видання Politico. Вони нагадали, що всі 27 держав ЄС мають підтримати позику, яка фінансуватиметься за рахунок спільних запозичень.Як відомо, проросійський прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан спочатку погоджувався на цей крок, згодом Будапешт змінив позицію.Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Брюссель має різні варіанти виконання обіцянки щодо фінансової допомоги Україні. Водночас дипломати ЄС визнають, що швидкого юридичного способу обійти угорське вето наразі не існує."Будапешт пов’язує свою позицію зі суперечкою навколо нафтопроводу "Дружба", яким нафта з Росії постачається до Центральної Європи. Угорщина наполягає, що Україна нібито повинна розв’язати проблему з пошкодженою ділянкою трубопроводу, а вже після цього ЄС надасть Києву гроші", — зауважили експерти.Вони додали, що в Брюсселі розглядають можливість відправити місію для перевірки стану трубопроводу, який не працює з початку січня. Угорщина та Словаччина підтримують таку ідею.Водночас Україна заявила, що трубопровід пошкоджений російським ударом, а його ремонт у зоні бойових дій пов’язаний зі серйозними ризиками. Президент України Володимир Зеленський сказав, що Київ може погодитися на відновлення трубопроводу, якщо це стане умовою для розблокування допомоги."Чесно кажучи, я би волів його не відновлювати. Але якщо без цього кредит ЄС на 90 мільярдів євро залишиться заблокованим, відновлення "Дружби" можливе приблизно за півтора місяця", — цитують українського лідера медійники.ЄС сподівається знайти рішення до саміту лідерів 19 березня, де планують обговорити першу виплату Україні вже на початку квітня. При цьому, за інформацією Politico, сподівань на розблокування поки що немає, але в Європейській комісії хочуть зробити "хоч щось".Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо блокування кредиту Європейського Союзу на 90 мільярдів євро. Він напівжартома заявив, що «дасть адресу воїнам ЗСУ, нехай вони йому телефонують і з ним спілкуються своєю мовою".Державний секретар з питань публічної дипломатії та зв’язків з громадськістю Угорщини Золтан Ковач заявив, що такі слова українського лідера нібито є "погрозами та шантажем"..

Запровадження євро як національної валюти України після вступу до Європейського Союзу буде тривалим і складним процесом, що потребуватиме значно більших зусиль, ніж саме набуття членства в союзі. Попри підтримку цієї ідеї, у Національному банку наголошують на необхідності збереження автономної монетарної політики на нинішньому етапі розвитку економіки.Про це повідомив перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, пише "Економічна правда".Стратегія "відкладеної умови"Ніколайчук зазначив, що хоча перехід на євро є обов'язковою вимогою для всіх нових членів Євросоюзу, Україна має самостійно визначити момент своєї готовності. Наразі держава не планує форсувати цей процес."Я підтримую запровадження євро, бо це одна з умов вступу до Євросоюзу. Проте ця умова відкладена, країна має бути до цього готова. Готовність країни до запровадження євро вимагає набагато більше зусиль, ніж набуття членства в Європейському Союзі. Думаю, для України це точно не близький шлях", — пояснив посадовець.Плюси та мінуси запровадження євроЗа словами Ніколайчука, ключовим викликом при переході на євро стане неможливість регулювати економіку через власний друкарський станок. У НБУ визнають, що це суттєво обмежить інструменти впливу на фінансову ситуацію всередині країни."Так і є (щодо втрати суверенітету — прим. ред.), але водночас представники Національного банку матимуть змогу впливати на рішення Європейського центрального банку. Всюди є свої плюси та мінуси", — наголосив Ніколайчук.Досвід сусідів та ризики для гривніЯк зазначив представник Нацбанку, багато країн регіону, зокрема Болгарія, вже пройшли шлях жорсткої прив'язки курсу до євро, що позбавило їх переваг автономного фінансового управління. Через це Україна планує детально оцінювати кожен етап інтеграції."Країни, які перейшли до євро (останньою була Болгарія), мали жорстку прив'язку свого обмінного курсу до євро і не мали переваг від незалежної автономної монетарної політики. Ті країни, які мають таку перевагу, не поспішають впроваджувати євро. Для України це буде дуже і дуже тривалий шлях", — підсумував Ніколайчук.Нагадаємо, як раніше повідомлялось, Національний банк України має достатній запас міцності у вигляді золотовалютних резервів, які на початку 2026 року сягнули рекордних 60 мільярдів доларів, що гарантує стабільність курсу. Попри очікуване зниження обсягів зовнішнього фінансування у мирний час, регулятор запевняє: підстав для різкої девальвації гривні немає..

У Національному банку прогнозують трансформацію української економіки в прикордонну частину ринку Євросоюзу із потужним розвитком сектору "мілтек" після завершення бойових дій. Ключовими викликами для держави стануть реінтеграція ветеранів у цивільне життя та збереження високих видатків на оборону через постійну загрозу з боку агресивного сусіда.Про це повідомив перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, пише "Економічна правда".Фокус зміщується на відновленняНіколайчук наголосив, що припинення активних боїв не означатиме фінансового вакууму для України. За його словами, міжнародна підтримка трансформується: вона буде спрямована не на ППО чи снаряди, а на реанімацію господарського сектору."Ми не очікуємо суттєвого скорочення обсягів міжнародної допомоги. На нашу думку, вона буде фокусуватися не стільки на підтримці ЗСУ в умовах активної фази війни, скільки на питаннях відновлення економіки України", — пояснив топменеджер НБУ.За його словами, наразі Україна вже має підтверджені гарантії на:90 мільярдів євро за програмою Ukraine Support Loan;100 мільярдів євро у межах семирічного бюджету Єврокомісії на 2028-2034 роки;чинні програми співпраці з МВФ, Світовим банком та ЄБРР.Економіка як східний форпост ЄСНіколайчук зазначив, що стратегія Нацбанку передбачає, що Україна стане невіднятною частиною економічного простору ЄС, виконуючи роль прикордонного щита. Це відкриває великі перспективи для галузей високих технологій."Україна стане прикордонною частиною економіки ЄС зі своєю специфікою та фокусом на підтримці обороноздатності на східних кордонах. Це даватиме додатковий поштовх таким галузям, як мілтек, які теж будуть глибше інтегруватися з євросоюзівськими ланцюгами створення доданої вартості", — наголосив Ніколайчук.Людський капітал та мілітаризаціяЗа словами представника Нацбанку, одним із найскладніших завдань після війни стане повернення мільйонів біженців та адаптація колишніх військових. Держава повинна переорієнтувати ринок праці так, щоб уникнути спалаху безробіття та втрати фахівців."Є певний виклик у тому, щоб реінтегрувати ветеранів, які будуть повертатися до цивільного життя, щоб не отримати високий рівень безробіття. Це стосується не тільки людського капіталу, а й структури економіки, яка буде переорієнтовуватися на цивільні рейки", — зазначив заступник голови НБУ.Водночас він додав, що повної демілітаризації не буде: наявність небезпечного сусіда вимагатиме збереження значної чисельності війська та стабільно високих витрат на безпеку в майбутньому.Нагадаємо, раніше у Нацбанку повідомили, що споживча інфляція в Україні почала сповільнюватися ще наприкінці минулого року. Така позитивна динаміка досі зберігається, проте темпи зростання цін перевищують прогнози..

Російський диктатор Володимир Путін пригрозив Європейському Союзу припинення поставок газу.Таку заяву очільника Кремля поширили пропагандистські ЗМІ. За словами Путіна, Москва буцімто може відмовитися від поставок газу до ЄС до того, як обмеження на нього введе Євросоюз."Вони (ЄС, — ред.) планують через місяць ввести обмеження на купівлю російського газу, в тому числі скрапленого, а через рік, у 27-му році, нові обмеження, аж до повної заборони. А зараз відкриваються інші ринки. І, можливо, нам вигідніше прямо зараз припинити постачання на європейський ринок. Піти на ті ринки, які відкриваються, і там закріпитися", — наголосив він.Диктатор додав, що поки це не остаточне рішення, а лише "думки вголос", але пообіцяв "обов'язково доручити уряду" РФ опрацювати це питання разом з компаніями.Зауважимо, 26 січня 2026 року країни Європейського Союзу остаточно схвалили план щодо заборони імпорту російського газу. Заборона законодавчо розпочне діяти до кінця 2027 року. План передбачає, що Євросоюз остаточно припинить імпорт російського зрідженого природного газу до кінця 2026 року, а трубопровідного газу — до 30 вересня 2027 року.Країнам дозволяється відтермінувати заборону щонайпізніше до 1 листопада 2027 року в тому разі, якщо вони мають труднощі із заповненням своїх газових сховищ газом із-за кордону напередодні зимового опалювального сезону.Нагадаємо, згідно з даними Служби зовнішньої розвідки України, обсяг торгівлі між Євросоюзом та Росією впав до рекордного мінімуму. За останній квартал 2025 року взаємний товарообіг скоротився більш ніж у п’ять разів порівняно з останнім повним кварталом 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, або приблизно на 81,5%.Водночас, за даними Reuters, Сполучені Штати свідомо уповільнюють процес продажу міжнародних активів російського нафтового гіганта "Лукойл", використовуючи це як інструмент тиску на Москву в межах переговорів про мирне врегулювання війни в Україні. Офіс контролю за іноземними активами (OFAC) міністерства фінансів США вчетверте продовжив дедлайн для укладання угод — цього разу з 28 лютого до 1 квітня..

Угорський та словацький прем’єри Віктор Орбан і Роберт Фіцо зажадали створення слідчої комісії для вивчення стану трубопроводу "Дружба". Минулого тижня Володимир Зеленський поговорив із Фіцо. Але не факт, що дует шантажистів після цього розвалиться.TrueUA писав про причини останніх нападок Орбана та його словацького товариша Фіцо на Україну, — вони добиваються відновлення постачання російської нафти нафтогоном "Дружба", який перебуває на ремонті після пошкодження, завданого росіянами 27 січня. Офіційний Будапешт звернувся із запитом до Загреба щодо поставок російської нафти нафтопроводом Adria, але отримав відповідь, яка його не влаштовує, — хорвати відмовилися гнати саме російську нафту. Після цього Орбан знову взявся тиснути на Київ та на Євросоюзу, вимагаючи відновити постачання "Дружбою".Заблоковані українські гроші. Як Орбан рятує заробітки Росії на нафті  Протягом останніх днів відбулася низка важливих подій, на які варто звернути увагу. Перша: Орбан заблокував 90 мільярдів євро кредиту для України. З його погляду, зупинка транзиту російської нафти є "неспровокованим актом ворожості, що підриває енергетичну безпеку Угорщини". Він наполягає: Україна відмовляється відновити транзит з політичних міркувань. Важливо, що угорський прем’єр заблокував кредит саме на четверту річницю повномасштабного вторгнення, і це не збіг.Друга подія: у ніч із 22 на 23 лютого в Альмєтьєвську, що у Татарстані, стався вибух на ключовій нафтоперекачувальній станції Капєйкіно, яка обслуговує нафтопровід "Дружба". Туди прилетів "добрий дрон". Офіційний Будапешт жодним словом не згадує про цей вибух, який поставив під сумнів можливість найближчим часом перекачувати нафту "Дружбою", але продовжує висувати вимоги Україні та Євросоюзу, придумувати якісь слідчі комісії, які шпигуватимуть за нашим трубопроводом.Третя подія: 25 лютого Орбан розпорядився "посилити захист критично важливої ​​енергетичної інфраструктури."Це означає, що ми розгорнемо війська та обладнання, необхідні для відбиття атак поблизу ключових енергетичних об'єктів", — заявив він, вирішивши у такий у такий спосіб протидіяти… "українській загрозі", вигаданій ним самим.Згідно з Конституцією Угорщини, головнокомандувачем збройних сил є президент країни, а не прем’єр-міністр. Президентом є Тамаш Шуйок. Коли перед країною постає виклик, який потребує застосування армії, парламент створює раду оборони, в якій головує президент, а глава уряду лише входить до складу цього колегіального органу.Тобто Орбан не має права одноосібно видавати накази про розгортання військ, а якщо він такий наказ видасть, військові мають повне право його не виконувати. Крім того, будь-які дії збройних сил країн-членів НАТО узгоджуються з керівництвом Альянсу, особливо коли йдеться про прикордоння. Орбан із генсеком НАТО Марком Рютте нічого не узгоджував. Звідси напрошується простий висновок: ніякого розгортання армії не буде, єдине, що може зробити Орбан — заради телекартинки посилити поліцейські пости.Четверта подія: Орбан написав листа Володимиру Зеленському, в якому закликав змінити "антиугорську політику", вона, судячи зі змісту листа, полягає у зупинці нафтопроводу "Дружба". При цьому, нагадаємо, він вперто відмовляється змінювати маршрут постачання нафти на хорватський, йому конче потрібна саме російська нафта.Розрив рейтингів у 20 пунктів. Як до Орбана прилетів бумерангП’ята подія заслуговує окремого аналізу. Днями оприлюднили результати соцопитування компанії Median, згідно з яким серед усього населення, яке має право голосу, опозиційна партія "Тиса" Петера Мадяра випереджає правлячу "Фідес" на 11 процентних пунктів. Водночас серед виборців, які точно підуть на дільниці, перевага опозиції зростає до 20 пунктів. У "Тиси" 55%, у "Фідес" — 35%. Орбан уже не може зупинити кампанію, вибудувану на українофобії та критиці європейських інституцій, тому підвищує градус, ідучи на радикальне протистояння й провокуючи на різку відповідь.Втім, у жорсткого підходу України до Орбана є критики, які вважають, що образ українців як ворогів діє на чималу частину угорських виборців. Тому Київ має проявити гнучкість, щоб позбавити "Фідес" козирів. Чи мають рацію ці експерти?Лідер "Тиси" Мадяр каже: квітневі вибори до парламенту будуть референдумом "або Європа, або диктатори". "Питання в тому, чи продовжить Угорщина ці 16 років занепаду, чи ми вирушимо до Європи та розвитку, приєднавшись до поляків, словенців, чехів та країн Балтії", - заявив він. Звучить гарно, проте не слід забувати, що кампанія триває і політтехнологи Орбана вдаються до брудних технологій. Нещодавно на партійній сторінці "Фідес" у Facebook розмістили ролик, створений за допомогою ШІ, з кадрами розстрілу полонених солдатів і звинуваченнями на адресу Брюсселю та опозиції у "втягуванні угорців у війну". Мадяр назвав це відео "огидним та обурливим".Проте, пише Reuters, опитування 21 Research Centre показало результати орбанівських маніпуляцій: 23% виборців вважають, що в разі перемоги "Тиса" втягне Угорщину у війну в Україні, серед прихильників "Фідес" "так" відповіли 57%. Шокуючі цифри, які, втім, свідчать, що попри значне відставання від "Тиси" партія Орбана, аби наздогнати лідера, може вдатися до будь-чого, навіть до імітації замаху на прем’єра чи оголошення надзвичайного стану. Він чудово розуміє ціну втрати влади після 16 років правління.За скільки продається "Дружба"З того, як чинить Орбан, можна припустити, що його стратегія — примусити Україну та ЄС додати йому хоча б кілька пунктів до рейтингу. Якщо роботу "Дружби" продовжать, він назве це своєю перемогою. Коли ж ні, цинічний прем’єр Угорщини хоче, аби Євросоюз купив у нього згоду відмовитися від постачання російської нафти. І купив дорого. Український президент під час телефонної розмови запросив словацького прем’єра до України. Ймовірно, це стало кроком для зниження напруги у відносинах між країнами. На відміну від Орбана, Фіцо і раніше проявляв гнучкість, зокрема, він підтримує членство нашої держави в Євросоюзі. А поки в Києві намагаються розколоти дует Орбана і Фіцо, в Брюсселі шукають, як зламати вето на кредит для України.Видання Politico аналізує варіанти обходу блоку Орбана, вони — небездоганні, але лідери Євросоюзу готові спробувати. Серед таких — залучення до контактів генсека НАТО Марка Рютте, з яким в Орбана непогані стосунки, використання юридичного шляху, який забороняє країнам-членам блокувати рішення інших країн-членів, якщо вони не беруть участі у механізмах "посиленої співпраці" (стаття 327 Договорів ЄС), або ж кредит для Угорщини на 16 млрд євро в межах інструменту SAFE (програма переозброєння ЄС). Напевно, третій варіант і стане ціною відмови Орбана від "Дружби" та блокування 90 млрд євро для України. Та це глобально не вирішує ключову проблему з цим політиком, — наступного разу він знову щось заблокує і шантажуватиме, доки не отримає свого.Всі дуже сподіваються на поразку його партії, до цього все йде, але все ж у Євросоюзу обов’язково має бути план "Б" у вигляді глибокої реформи процедур ухвалення рішень. Інакше на місце Орбана прийде його аналог, тільки в іншій країні, і далі розвалюватиме ЄС із середини..

Питання про примусове повернення в Україну чоловіків призовного віку, які наразі перебувають у країнах Євросоюзу під статусом тимчасового захисту, не включене до порядку денного Брюсселя. Жодних змін у законодавчих положеннях щодо цієї категорії громадян цьогоріч не передбачається.Про це повідомив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт за результатами брифінгу у Брюсселі, пише "Укрінформ".Стабільність правил до 2027 рокуПопри окремі дискусії всередині держав-членів, на загальноєвропейському рівні позиція залишається незмінною. За словами Ламмерта, механізм тимчасового захисту є скоординованим рішенням, яке має чіткий термін дії:"Мені невідомо про дебати в Люксембурзі. Можу сказати, що тимчасовий захист — це те, що ми вирішили на рівні ЄС та на рівні держав-членів до 2027 року".Речник наголосив, що правила, які діють сьогодні, залишатимуться незмінними як мінімум до березня 2027 року.Контекст дискусій у ЛюксембурзіПриводом для запитань до Єврокомісії стали нещодавні заяви офіційних осіб Люксембургу. Зокрема, міністр внутрішніх справ країни Леон Глоден висловив думку, що придатні до служби українці мають повертатися додому. Цю позицію підтримала і міністерка оборони Юріко Бакес. Вона зауважила, що останнім часом спостерігається тенденція до збільшення кількості чоловіків серед новоприбулих біженців:"Спочатку було багато жінок і дітей. В останні тижні та місяці ми бачили, що приїжджає також більше чоловіків. І я думаю, що це фактично є певною проблемою, якщо, з одного боку, ми надаємо військову підтримку, щоб українці могли захистити себе, і водночас до нас приїжджають молоді чоловіки".Нагадаємо, раніше повідомлялось, що норвезький уряд планує посилити правила перебування для військовозобов’язаних чоловіків з України. Зміни стосуватимуться лише новоприбулих громадян..

Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити обмежувальні заходи проти Білорусі до 28 лютого 2027 року. Санкції, що залишаються чинними в повному обсязі без жодних пом’якшень, спрямовані на стримування внутрішніх репресій у країні та відповідь на підтримку російської агресії проти України.Про це повідомляє міністерство закордонних справ Литви.Причини посилення тискуРішення пролонгувати обмеження пов'язане з незмінною політикою білоруської влади. Як зазначив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, громадянське суспільство в Білорусі продовжує зазнавати переслідувань, а територія країни активно використовується російськими військовими для атак на Україну та викрадення українських дітей. Крім того, режим Лукашенка продовжує здійснювати гібридні атаки проти держав-членів Євросоюзу. "Ми вітаємо колективну домовленість країн ЄС щодо збереження тиску на режим, відповідальний за серйозні міжнародні злочини", — зазначив Будріс.Масштаб чинних обмеженьНаразі під дією санкцій Євросоюзу перебувають:312 фізичних осіб та 57 організацій, чиї активи на території Союзу заморожені;особам із санкційних списків заборонено в'їзд на територію ЄС;європейським компаніям та громадянам заборонено проводити будь-які фінансові операції з фігурантами списку.Економічні санкції також охоплюють критичні сектори білоруської економіки, зокрема фінанси, торгівлю, енергетику та транспорт, щоб максимально обмежити доходи режиму та запобігти обходу міжнародних обмежень.Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розпочинає новий етап санкційної політики проти самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, що охопить не лише диктатора, а й його найближче оточення та родину. Окрім економічних обмежень, Київ готує доказову базу для притягнення білоруського керівництва до відповідальності за сприяння російському терору та безпосередню участь у вбивствах українських цивільних. .