# Євросоюз

Українські Карпати переходять від статусу транзитного вузла до повноцінного постачальника чистої енергії для Європейського Союзу. Наразі підготовлено масивний пакет інвестиційних угод, ключовим напрямком яких стане енергетична галузь та вітрогенерація.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час виступу на міжнародному економічному форумі "Карпатська інтеграційна ініціатива".Мільярдні інвестиції та об'єднання ринкуКарпатський макрорегіон відтепер виступає єдиним суб'єктом на міжнародній арені, презентуючи спільний інвестиційний портфель. У межах розвитку цієї стратегії вже підготовлено до укладення понад 50 масштабних договорів."Уперше Карпатський макрорегіон презентує себе як єдиний ринок із єдиним інвестиційним портфелем. Також сьогодні до підписання підготовлено більш як 50 угод на суму понад мільярд євро. І це лише початок", — наголосив президент.Енергетичний прорив та амбітний кластерЗа словами Зеленського, близько половини всього інвестиційного портфеля спрямовано у сферу відновлюваної та традиційної енергетики. Проєкт включає сонячну й вітрову генерацію, нові інтерконектори, сучасні системи накопичення енергії та потенціал великих підземних газосховищ. Окремою ключовою ініціативою стане заснування Карпатського вітроенергетичного кластера, проєктна потужність якого сягне 1,5 гігавата.Відмова від залежності від РосіїЗміна економічного позиціювання макрорегіону відкриває нові можливості для взаємодії з боку Євросоюзу та послаблення впливу агресора."Карпати можуть стати постачальником енергії для Європейського Союзу, а не просто транзитним регіоном. І це прямо підтримує європейську мету енергетичної незалежності від Росії", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, наближення холодів може стати для України найскладнішим іспитом за весь час повномасштабного вторгнення Росії. В Організації Об'єднаних Націй застерігають, що цілеспрямоване знищення енергосистеми загрожує призвести до важкої гуманітарної кризи в зимовий період..

У п'ятницю, 18 вересня, Європейський Союз виділить Україні 3,3 мільярда євро. Цільове спрямування цих коштів — закупівля ракет і дронів. Також Брюссель підготував програму спільних з Києвом оборонних проєктів.Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яку цитує пресслужба Європейської комісії."Новий пакет оборонної допомоги на 3,3 мільярда євро піде на закупівлю ракет, боєприпасів і безпілотників для Сил оборони України", — йдеться в повідомленні.Крім того, Євросоюз використає залишки коштів із програми SAFE для запуску нової програми спільних оборонних проєктів з Україною."Це дозволить нам поєднати бойовий досвід та інновації України з технологічним і промисловим потенціалом Європи", — наголосила фон дер Ляєн.Вона додала, що головна мета нової співпраці — створення європейської системи протиповітряної та протиракетної оборони. В її основу покладуть спільну систему протидії балістичним ракетам Freya.Під час телефонної розмови з президентом Володимиром Зеленським керівниця Єврокомісії також обговорила реформи, які має затвердити Верховна Рада. Вони необхідні для розблокування подальшого фінансування та євроінтеграції України.Фон дер Ляєн висловила солідарність із мешканцями Києва та всіх регіонів України, які потерпають від щоденних російських обстрілів.Вона наголосила, що наступного тижня візьме участь у засіданні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, де виступить із закликом до союзників."Моє послання до друзів України в усьому світі буде простим: Європа посилює свої зусилля. Тепер й інші мають активізувати свою підтримку", — пояснила президентка Єврокомісії.Нагадаємо, сьогодні Володимир Зеленський інформував, що в нього відбулася телефонна розмова з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Український лідер назвав її "дуже продуктивною"..

У четвер, 17 вересня відбулася телефонна розмова Володимира Зеленського з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Український президент назвав її "дуже продуктивною".Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Подякував Урсулі фон дер Ляєн за увагу до України та питань безпеки в її щорічному зверненні до Європарламенту", — зазначив він.На його переконання, ініціатива про використання залишків коштів із програми SAFE для забезпечення нових оборонних проєктів Україною та Євросоюзом дуже вчасна та справді потрібна."Важливо це реалізувати. Звісно, готові співпрацювати й за іншими безпековими пропозиціями, які можуть посилити всю Європу та кожну з наших країн", — акцентував президент України.Під час телефонної розмови вони також обговорили необхідні кроки заради української оборонної стійкості. Дуже детально торкнулися проблеми з фінансуванням української оборони."Готуємо рішення цієї проблеми та домовилися про зустріч в Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН. Дякую за підтримку!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше президентка Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю.Після цього Польща та деякі країни ЄС висловили здивування такою її заявою. У Варшаві до цього оголошували про намір взяти участь у другому конкурсі SAFE, аби отримати невикористані кошти інших країн на власні оборонні проекти.Нагадаємо, що вчора Верховна Рада в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів..

Польща та деякі країни Європейського Союзу здивовані рішучою заявою президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Вона оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю.Про це повідомили польські журналісти з RMF FM. Вони нагадали, що Польща раніше оголосила про намір взяти участь у другому конкурсі SAFE, аби отримати невикористані кошти інших країн на власні оборонні проекти.Однак після заяви президентки Єврокомісії невідомо, чи кошти, на які розраховувала Варшава в межах другого раунду SAFE та які вона хотіла спрямувати на власні оборонні проєкти, справді залишаться доступними."Такої розмови з Єврокомісією не було. Поки що саме ми, тобто держави-члени, погашаємо кошти за цією позикою, а не Європейська комісія", — зазначив неназваний дипломат ЄС у Брюсселі в розмові з журналістами.При цьому медійники акцентували, що висловлювався він із неприхованим роздратуванням.За словами дипломата, з державами-членами з цього питання не проводилися консультації. А SAFE — це позики, які беруть країни ЄС і які згодом потрібно погасити. Тому частина столиць вважає, що саме держави повинні мати вирішальний голос у питанні використання залишків коштів.Інший співрозмовник RMF FM у Брюсселі розповів, що Єврокомісія хоче спрямувати кошти, що залишилися після SAFE, на спільні проєкти з українськими компаніями, зокрема, на "Фрею", тобто антибалістичну коаліцію.Медійники з’ясували, що на робочих зустрічах Єврокомісії досі лише натякали, що розглядаються зміни щодо використання залишків коштів. Однак країни-члени відповіли тоді, що такі зміни спочатку потрібно узгодити з ними.Здивування поляків іще більші тому, що наразі навіть невідомо, скільки коштів насправді залишиться в цьому фонді. Країни-члени мають час до кінця жовтня, щоби надати Єврокомісії інформацію про реалізацію проєктів. Лише тоді можна підрахувати, скільки коштів фактично залишиться невикористаними.Донедавна неофіційно йшлося про близько 10 мільярдів євро. Італії виділено майже 15 мільярдів євро, але вона досі не підписала угоду на всю зарезервовану для неї суму. Рим розмірковує над впливом цієї позики на бюджетний дефіцит. Також у випадку з Угорщиною, якій виділено близько 16 мільярдів євро, ще немає впевненості, чи встигнуть вони підписати угоду вчасно. Лише після завершення цього етапу можна буде сказати, скільки коштів насправді повернеться до загального фонду."Наразі країни ЄС, які беруть участь у програмі SAFE, лише незначною мірою використали кошти на програми спільно з Україною. Європейська комісія, своєю чергою, хоче знайти кошти для Києва, який скаржиться на бюджетний дефіцит у видатках на оборону", — зробили висновок аналітики RMF FM.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Верховна Рада в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада України в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів.Про це свідчить картка законопроєкту №0390, опублікована на сайті українського парламенту. Таке рішення підтримали 312 депутатів.Участь у фонді дозволить українським оборонним компаніям долучатися до спільних з Європейським союзом проєктів — це розроблення нової зброї та інших технологій.Очікується, що це допоможе українському оборонно-промисловому комплексу розвивати інновації, збільшувати виробництво та залучати європейське фінансування для спільних проєктів.Також участь у Європейському оборонному фонді має поглибити співпрацю України та Європейського Союзу в оборонній промисловості.Угоду про участь України в Європейському оборонному фонді підписали ще 13 липня в Києві.Європейський оборонний фонд — це фінансовий інструмент ЄС, створений для підтримки спільних оборонних досліджень, розробок і зміцнення конкурентоспроможності оборонної промисловості країн Євросоюзу.Його основна мета — координація національних інвестицій в оборону, покращення сумісності збройних сил і досягнення стратегічної автономії ЄС. На період 2021-2027 років виділено близько восьми мільярдів євро (з них орієнтовно третина спрямовується на дослідження, а решта — на розроблення зразків озброєння. Фінансування охоплює проєкти у сферах кібербезпеки, морського та повітряного спостереження, наземних бойових систем, космічної розвідки й інноваційних технологій (зокрема, штучного інтелекту).Нагадаємо, що Європейський парламент рекомендував пришвидшити надання підтримки Україні для зміцнення її наступальних кіберможливостей. Така рекомендація потрапила до звіту за підсумками пленарної сесії у вівторок, 15 вересня..

Колишній прессекретарці Володимира Зеленського Юлії Мендель не дозволили увійти до будівлі Європейського парламенту. Там вона мала виступити з промовою про мир на заході німецької ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD).Про це Юлія Мендель повідомила у своїх соціальних мережах. За її словами, п ричин такого рішення їй не пояснили."Ми щойно отримали інформацію про те, що, на жаль, вам заборонили вхід... Я намагаюся зрозуміти причину", — сказав один із представників Європарламенту.Мендель пов'язала заборону на вхід зі санкціями, які нещодавно запровадив проти неї Володимир Зеленський. Водночас вона зазначила, що її виступ усе одно відбудеться у форматі відеозв'язку."Для мене дуже дивно, що мені заборонили вхід саме в той день, коли я мала говорити про мир. Я вдячна партії "Альтернатива для Німеччини" за те, що вони все ж організували для мене можливість виступити сьогодні через відеозв'язок. Але, відверто кажучи, це стресова ситуація. Не бачу жодного пояснення цьому", — заявила вона.Колишня прессекретарка додала, що її виступу чекало "багато українців", зауваживши, що вважає рішення про заборону виявом "самоцензури"."Я знаю, що є мільйони українців, які прагнуть миру. Відчуваю підтримку із Західної та Східної України, з Донбасу, з Києва, з кожного куточка країни. Багато людей чекали, що я виголошу цю промову. Дуже прикро, що існує така самоцензура та що європейські парламентарі не хочуть чути тих українців, які прагнуть миру. Це справді образливо", — зауважила Мендель.On the day of my speech, I was barred from entering the European Parliament. I directly attribute this to Zelenskyy’s sanctions. But the speech will go ahead anyway, because I know that I represent a huge segment of society that longs for peace and wants to be heard. pic.twitter.com/FWh7WSaUNI— Iuliia Mendel (@IuliiaMendel) September 16, 2026Як відомо, 13 вересня Володимир Зеленський ввів санкції проти 10 російських і українських осіб, які розповсюджують дезінформацію та російську пропаганду, підтримують агресивну політику Росії проти України. Зокрема — проти Юлії Мендель.Нагадаємо, що в липні цього року президент України заперечив звинувачення у вживанні наркотиків, які поширювали американські блогери та його колишня прессекретарка Юлія Мендель..

Очільниця дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що відповіла би на дзвінок Володимира Путіна або міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Вона готова посприяти тому, щоби така розмова відбулася.Про це Кая Каллас заявила в інтерв'ю виданню Yle. При цьому вона не підтримує переговорів із Росією на російських умовах."Звичайно, я розмовлятиму, якщо з'явиться така можливість", — наголосила Каллас.Європейська посадовиця нагадала, що вже зустрічалася з Лавровим на міжнародних форумах, у тому числі на зустрічах АSEAN і G20, де прямо викладала йому позицію ЄС.За її словами, Москва вміло веде переговори. Вона вважає, що Росія висуває максимальні вимоги, загрожує та чекає на поступки з боку Заходу. У результаті Кремль намагається досягнути того, чого раніше не мав.Очільниця європейської дипломатії скептично поставилася до зусиль спецпредставників президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, які останні півтора роки їздили до Москви та Києва у пошуках шляхів до миру в Україні. Каллас вважає, що в цьому процесі мають брати участь люди, які краще розуміють, як діє Росія.На її думку, якщо мета — швидко закінчити війну, найпростіший спосіб — це змусити жертву відмовитися від того, що вона захищає, тобто від своєї землі та своїх людей. Однак, наголосила вона, це не призведе до справедливого та сталого світу.Каллас також заявила, що Євросоюз зараз не може бути повноцінним посередником між Україною та Росією, оскільки підтримує Київ. При цьому вона зауважила, що в переговорах неминуче обговорюватимуться питання, розв’язання яких залежить від Європи — наприклад, доля заморожених російських активів.За її словами, Євросоюз має чітко дати зрозуміти, що такі питання не може вирішувати лише діалог між Москвою та Вашингтоном."Вимоги Росії максимальні. У відповідь ми також маємо говорити про свої максимальні вимоги, щоби переговорні позиції були збалансовані", — підсумувала Кая Каллас.Нагадаємо, в середині серпня вона розповідала, що Європейський Союз восени планує представити новий масштабний пакет санкцій проти Росії. Після його ухвалення кількість російських фізичних і юридичних осіб, які перебувають під обмеженнями ЄС, може зрости приблизно на третину..

Європейські комісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.Про це повідомило "Суспільне" з власних джерел у Верховній Раді. Журналісти зазначили, що раніше таке прохання озвучили президент України Володимир Зеленський і низка урядовців.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Зокрема, 3 вересня Єврокомісія офіційно подала до Ради ЄС документ на затвердження Восьмого траншу кредитної програми Ukraine Facility (приблизно на три мільярди євро).П’ять із 12 умов виконано для другого траншу за Ukraine Support Loan, але депутати не проголосували важливий для ЄС законопроєкт про оподаткування посилок до 150 євро."Це одна з небагатьох умов, виконання якої призведе до наповнення казни, як сказав один із посадовців ЄС. За умови виконання взятих зобов'язань Україні достатньо бюджетного фінансування на поточний рік", — ідеться в повідомленні.Окрім того, в документі згадана й необхідність поваги до національних меншин. У цьому контексті Угорщина наразі не готова розблокувати відкриття переговорних кластерів у межах вступу України до Євросоюзу. Серед причин, які Будапешт називає партнерам у ЄС, — ставлення угорського суспільства до України та питання захисту прав національних меншин.Лист підписали єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс і єврокомісарка з розширення Марта Кос.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

Європейський парламент рекомендував пришвидшити надання підтримки Україні для зміцнення її наступальних кіберможливостей. Така рекомендація потрапила до звіту за підсумками пленарної сесії у вівторок, 15 вересня.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Європарламенту.Депутати Європарламенту ще раз наголосили, що вважають Росію головною зовнішньою загрозою для безпеки та демократичної цілісності Європи та державою, яка підтримує тероризм.Це особливо стосується контексту кампаній з дезінформації, які Росія поширює як в Європейському Союзі, так і за його межами."Україна, Молдова, Вірменія, Грузія та країни Західних Балкан є основними об’єктами російських і китайських інформаційних втручань, спрямованих на дискредитацію Євросоюзу", — акцентували європейські парламентарі.Вони додали, що підтримка цих країн у зміцненні їхньої стійкості має вирішальне значення як для авторитету процесу розширення Євросоюзу, так і для власної безпеки ЄС.Парламент ще раз підтвердив, що вважає Росію головною зовнішньою загрозою для безпеки та демократичної цілісності Європи та що Росія є державою, яка підтримує тероризм.У звіті також ідеться про те, що ЄС повинен перейти від "оборонного режиму" до активного стримування, зокрема, шляхом оцінки правових і оперативних механізмів для наступальних заходів проти логістичної та цифрової інфраструктури, яка стоїть за дестабілізаційною діяльністю Москви.Раніше в НАТО заявляли, що кількість російських гібридних атак на країни-члени Північноатлантичного альянсу значно зросла. Минулого року зафіксували понад 200 таких інцидентів.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що санкції проти багатих росіян, винних у порушенні територіальної цілісності України, варто продовжити. Європейські обмеження мають стати ще жорсткішими..

Санкції проти багатих росіян, винних у порушенні територіальної цілісності України, варто продовжити. Європейські обмеження мають стати ще жорсткішими.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Внутрішнє коло Путіна та пособники агресії Росії повинні залишатися в списку санкцій", — наголосив він.Раніше комітет постійних представників держав ЄС у Брюсселі продовжив санкційний режим щодо порушення територіальної цілісності та суверенітету України терміном на сім днів, оскільки Словаччина та Франція наполягають на вилученні зі списку двох російських олігархів: Михайла Фрідмана й Алішера Усманова."Скасування санкцій щодо ключових олігархів, пов’язаних із режимом Росії, таких як Алішер Усманов і Михайло Фрідман, важко зрозуміти — особливо коли Росія посилює свій терор проти нашого народу та цілеспрямовану кампанію з руйнування економіки України", — відреагував на це Сибіга.На його переконання, особисті санкції є ефективним інструментом для поступового стримування тих, хто підтримує воєнну машину Росії. Цих осіб варто назвати та притягнути до відповідальності."Подовження терміну дії індивідуальних санкцій на 12 місяців замість чинних шести місяців надіслало би чіткий сигнал Кремлю, що Європа не залякана безрозсудною ескалацією Росії", — наголосив український міністр.Він додав, що санкції працюють лише тоді, коли вони створюють довгостроковий, стійкий і незворотний тиск, доки Росія продовжує свою агресію."Інакше Європа ризикує грати саме в ту гру, яку Росія хоче, щоби вона вела", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, декілька днів тому президент Володимир Зеленський заявив, що зараз США мають інструмент, щоби позбавляти Росію можливості щоденно фінансувати війну проти України. Це можна зробити завдяки санкціям проти Москви..

Безпеку Європи потрібно поставити в центр уваги політичних дій. У зв’язку з цим Україні необхідно ще більше допомагати у протистоянні агресивній Росії.Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу на Європейському арктичному саміті в Рованіємі, його цитує німецьке видання Die Zeit.Німецький лідер зазначив, що доля Німеччини тісно пов'язана з долею континенту. А тема безпеки Європи є найважливішою для обговорення.Також Фрідріх Мерц спрогнозував, що на Європу чекають вирішальні тижні та місяці щодо "захисту свободи та миру нашого континенту" від Росії."Я зроблю все можливе, щоби заручитися нашою підтримкою та переконати людей, що допомогати Україні — в наших власних інтересах", — констатував німецький канцлер.Він додав, що Німеччина має залишатися непохитною в підтримці України, доки ця "жахлива війна не закінчиться". На його думку, якщо Росія досягне успіху, це матиме непередбачувані та безпрецедентні наслідки для всіх, зокрема, для Німеччини.Раніше Фрідріх Мерц наголошував, що Німеччина готова покрити зростання оборонних витрат України, а також закликав інших союзників Києва долучитися до цього процесу.Нагадаємо, що минулого тижня німецький канцлер заявив про відсутність у Кремля намірів сідати за стіл переговорів задля встановлення миру. Водночас Берлін підтвердив намір активізувати підтримку України та прискорити процес розширення ЄС..

Рівень небезпеки для цивільної авіації в Європейському Союзі збільшився. Це пов’язано з російськими провокаціями за допомогою дронів і диверсій. Серед них — інцидент із літаком президента України Володимира Зеленського.Про це заявив єврокомісар із питань оборони Андрюс Кубілюс під час спілкування з журналістами в Брюсселі, його цитує "Європейська правда". "Нам справді потрібно визнати, що російські провокації за допомогою дронів чи диверсій стають частішими. І це робить життя, зокрема, цивільне життя в державах-членах ЄС, більш загрозливим і небезпечним", — за зазначив він.Кубілюс додав, що тепер питання полягає "в тому, як зупинити таку діяльність Росії". На його думку, це одне з найактуальніших питань для Європи."Щодо інциденту з президентом Зеленським у Молдові, то, як сказав Зеленський, це, можливо, не було прямою агресією проти літака президента — але цілком зрозуміло, що ситуація стає все небезпечнішою також для цивільної авіації в сусідніх країнах", — наголосив єврокомісар. За його словами, така ситуація вимагає від ЄС "стати ще більш проактивними у розбудові наших оборонних спроможностей".Посадовець акцентував, що саме це є метою діяльності Альянсу дронів ЄС-України — "бути готовими реагувати на будь-які провокації, що можуть виникнути". Також він зауважив, що ситуація з літаком Зеленського — "не перший інцидент, коли лідери країн або лідери інституцій перебувають під певною загрозою". "Я сам пам’ятаю, як подорожував із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн минулого року країнами Східного флангу, і в Болгарії наші пілоти стикалися з неабиякими проблемами через глушіння навігаційних сигналів, що також є дуже небезпечним для цивільної авіації", — пригадав Андрюс Кубілюс.Нагадаємо, раніше єврокомісар заявляв, що через складність швидкого вступу України до НАТО та ЄС Європі потрібен альтернативний інструмент інтеграції оборонних можливостей. Нова структура може стати фундаментом безпеки після завершення війни..

Постійні представники країн Європейського Союзу під час засідання 9 вересня не змогли досягти компромісу щодо продовження персональних санкцій за зазіхання на територіальну цілісність України. Головною перешкодою стала позиція Братислави, яка категорично відмовляється продовжувати обмеження на річний термін.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на власні дипломатичні джерела в Євросоюзі.Вимоги Братислави та загроза для санкційЯк зазначає видання, засідання комітету постійних представників ЄС (Coreper) 9 вересня закінчилося безрезультатно. Причиною демаршу стала позиція Словаччини, яка виступила проти традиційного продовження індивідуальних санкцій на один рік і вимагає встановити шестимісячний термін.Окрім цього, словацька сторона наполягає на викресленні кількох осіб із чинного санкційного списку. Конкретні прізвища дипломати поки не розголошують через конфіденційний статус консультацій. Один із дипломатів детально описав перебіг засідання:"Сьогодні Coreper обговорив продовження санкційного режиму щодо осіб та компаній, відповідальних за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Однак домовленості досягти не вдалося".Критичні терміни для досягнення компромісуПопри розбіжності, представники країн ЄС мають намір продовжити консультації, аби узгодити спільне рішення до 15 вересня. У МЗС Словаччини також підтвердили, що переговори стосовно перегляду обмежувальних заходів тривають у робочому режимі й очікується, що їх буде завершено до 15 вересня 2026 року.Нагадаємо, раніше висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявляла, що Європейський Союз восени планує представити новий масштабний пакет санкцій проти Росії. Після його ухвалення кількість російських фізичних та юридичних осіб, які перебувають під обмеженнями ЄС, може зрости приблизно на третину..

У середу, 9 вересня, стало відомо, що Угорщина програла суд Європейського Союзу. Будапешт намагався оскаржити рішення про використання заморожених російських активів для фінансування військової допомоги Україні через Європейський фонд миру.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на документ про відповідне рішення Суду ЄС, який є у розпорядженні медійників.Угорщина подала позов у липні минулого року проти рішення Ради ЄС від травня 2024 року, яке заклало основу для використання замороження російських активів для надання допомоги Україні.У позові країна намагалася оскаржити законність процедури, яка фактично обійшла угорське вето на закупівлю зброї для України коштом прибутків, отриманих від заморожених російських активів."Суд ЄС відхилив позов Будапешта, заявивши, що не має юрисдикції розглядати законність цього рішення, оскільки воно безпосередньо пов’язане зі спільною зовнішньою та безпековою політикою Євросоюзу", — йдеться в повідомленні.Суд також нагадав, що Угорщина утрималась під час схвалення рішення щодо російських активів, що дало підстави комітету Європейського фонду миру зробити висновок про те, що країна "не повинна брати участь в ухваленні рішення про використання цих грошей".Загальний суд Євросоюзу констатував, що ця справа не підпадає під дію винятків, які дозволяють суду втручатися в цю сферу.Нагадаємо, минулого тижня прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що процес вступу України в ЄС має відбуватися винятково на загальних засадах. При цьому не варто застосовувати жодних прискорених процедур..

Очільник оборонного відомства Європейського Союзу Андрюс Кубілюс прокоментував риторику російського диктатора Володимира Путіна щодо джерел виникнення збройного конфлікту. Дипломат зазначив, що вперше згоден з тезою з Москви, але лише у її прямому сенсі.Про це він написав у соцмережі Х. Реакція ЄС на перемовини у МосквіЄврокомісар звернув увагу на чергові публічні висловлювання очільника Кремля. Після переговорів у Москві з посланцями президента США Дональда Трампа російський диктатор Володимир Путін знову почав стверджувати, що пріоритетом має бути "усунення первопричин війни". Представник Євросоюзу розкрив подвійні стандарти російської риторики та прямо вказав на винуватця агресії."Ці "первопричини війни" — це сам Путін, його рішення окупувати Крим у 2014 році та почати повномасштабне вторгнення у 2022-му", — наголосив Кубілюс.Єдиний пункт згоди з КремлемВисокопосадовець Євросоюзу іронічно зауважив, що в цій ситуації зафіксовано унікальний випадок, коли європейська сторона може розділити тезу російського диктатора, проте з єдино правильною інтерпретацією. Єврокомісар з оборони додав, що це вперше, коли він погоджується з Путіним: "Справжні "первопричини війни" потрібно усунути".Нагадаємо, 6 вересня президент Володимир Зеленський провів нараду з представниками української переговорної групи перед зустріччю із представниками президента Сполучених Штатів Америки Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера..