# Євросоюз

У четвер, 28 травня, Європейський Союз офіційно підтримав та привітав успішне голосування в українському парламенті за пакети документів, необхідні для старту масштабної програми макрофінансової допомоги. Ухвалені законодавчі акти відкривають юридичну можливість для виділення колосальних коштів на стабілізацію економіки України.Про це заявила у соцмережі X президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Стрімка ратифікація та подяка українській владіОчільниця виконавчої гілки влади Євросоюзу звернула особливу увагу на високу швидкість та скоординованість дій українських народних обранців та урядовців. За її словами, злагоджена взаємодія всередині керівництва держави дозволила оперативно закрити всі юридичні питання щодо ратифікації фінансових угод. У Брюсселі окремо відзначили "швидку роботу" українського парламенту, яка є свідченням серйозного ставлення Києва до своїх міжнародних зобов'язань."Вітаю Верховну Раду України та команду президента Володимира Зеленського за оперативну роботу з ратифікації основних документів, пов’язаних із позикою на підтримку України на суму 90 мільярдів євро", — наголосила голова Європейської комісії.Терміни надходження перших траншівУрсула фон дер Ляєн акцентувала на тому, що ухвалення цих рішень не просто демонструє політичну волю України, а має цілком конкретне практичне значення. Успішне завершення внутрішньодержавних процедур у Києві знімає останні перепони для європейських інституцій. Фінансова підтримка почне надходити на рахунки України вже найближчим часом. Ця важка робота, за словами лідерки Єврокомісії, "прокладає шлях до перших виплат у червні".Нагадаємо, Європейський Союз має намір кардинально реформувати чинні механізми інтеграції нових членів, щоб забезпечити оперативніше реагування на інтереси Києва. Традиційна модель вступу, що створювалася протягом багатьох десятиліть, більше нездатна відповідати сучасним міжнародним кризам..

У четвер, 28 травня, Верховна Рада успішно ратифікувала двосторонню угоду про надання Києву колосального фінансового пакету підтримки у розмірі 90 мільярдів євро від європейських партнерів на найближчі два роки. Старт фінансування очікується вже на початку літа, що дозволить забезпечити макроекономічну стабільність, відбудову інфраструктури та профінансувати ключові оборонні потреби країни.Про це повідомили президент України Володимир Зеленський та очільниця уряду Юлія Свириденко.Ратифікація угоди та реакція президентаЗеленський наголосив, що українські парламентарі продемонстрували високий рівень єдності під час голосування за залучення масштабних фінансових ресурсів від Брюсселя. Законопроєкт про ратифікацію кредитної угоди на загальну суму 90 мільярдів євро, розрахованої на два роки, підтримали 298 народних обранців. Глава держави назвав це голосування одним із найважливіших, оскільки воно свідчить про злагоджену роботу гілок влади."Вдячний усім парламентарям, які так оперативно ратифікували угоду з Євросоюзом про підтримку обсягом 90 мільярдів євро для України на два роки. Ці кошти посилять нашу стійкість і допоможуть захищати життя наших людей, відновлювати зруйноване після російських ударів та обороняти нашу незалежність", — зазначив Зеленський.Президент також подякував європейським партнерам за солідарність, додавши, що повноцінна підтримка України обов'язково посилить і всю Європу, яку наша країна наразі захищає на повну силу.Напрямки використання коштів та перші траншіЗа словами Свириденко, затверджена програма реалізується в межах спеціального фінансового інструменту під назвою Ukraine Support Loan. Перше грошове надходження у межах підписаного документа заплановане вже на перший місяць літа, а загалом протягом поточного року до державного бюджету має надійти половина від усієї суми. В уряді детально розповіли, куди саме спрямують ці ресурси."Дякую народним депутатам за ратифікацію Угоди про отримання Україною позики від Європейського Союзу загальним обсягом 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Дуже важливе рішення, яке відкриває можливість для надходження першого траншу вже в червні. Загалом цього року очікуємо 45 мільярдів євро підтримки в межах інструменту ЄС Ukraine Support Loan. Кошти спрямуємо на оборону та безпеку держави, посилення енергетичної стійкості та покриття дефіциту бюджету", — повідомила Юлія Свириденко.Стабільність держави та єдністьКерівництво держави заявило, що залучення багатомільярдних європейських коштів є критично важливим фактором для збереження міцності економічного сектору України в умовах триваючої війни. Ці ресурси гарантують, що держава зможе безперебійно виконувати всі свої зобов'язання щодо виплати пенсій та інших соціальних допомог громадянам. Керівництво держави зазначає, що єдність всередині країни та спільна робота уряду і парламенту дозволять успішно впроваджувати необхідні реформи та зберігати зовнішнє фінансування.Нагадаємо, Європейський Союз має намір кардинально реформувати чинні механізми інтеграції нових членів, щоб забезпечити оперативніше реагування на інтереси Києва. Традиційна модель вступу, що створювалася протягом багатьох десятиліть, більше нездатна відповідати сучасним міжнародним кризам..

Європейський Союз має намір кардинально реформувати чинні механізми інтеграції нових членів, щоб забезпечити оперативніше реагування на інтереси Києва. Традиційна модель вступу, що створювалася протягом багатьох десятиліть, більше нездатна відповідати сучасним міжнародним кризам.Про це повідомляє Financial Times.Необхідність негайних реформ та інтеграціїЄврокомісарка висловила переконання, що Брюссель зобов'язаний оперативно реагувати на зміну геополітичної ситуації у світі. За її словами, настав момент, коли Євросоюз повинен без зволікань модернізувати свої внутрішні правила, щоб відкрити нові формати співпраці з країнами-претендентами на членство, зокрема з Україною. Вона підкреслила, що під час особистих перемовин лідери ЄС висловили прагнення поєднати оцінку реальних досягнень країн із ширшими інструментами для їх поступового залучення до блоку."Якщо є слушний час для прискорення розширення — він настав зараз", — наголосила вона.Марта Кос додала, що майбутнє всього європейського простору залежить від рішучості діяти без зволікань."Якщо ми зробимо правильно, ми зможемо побудувати сильний континент, здатний протистояти супротивникам, які хочуть нашого краху. Але якщо ми не зробимо все правильно, інші втрутяться і без вагань використають усі свої сили проти на... Це набагато більше, ніж просто розширення. Йдеться про наше майбутнє. І тому я сподіваюся, що лідери це усвідомлять і виявлять рішучість та єдність у турботі про майбутнє нашого Європейського Союзу", — наголосила Кос.Терміни вступу та об'єднання з МолдовоюПопри заклики до реформ, представниця Єврокомісії відкинула можливість надання Україні повноправного членства вже наступного року, на чому наполягав президент Володимир Зеленський. Водночас посадовиця додала, що подібні заяви українського лідера допомогли активізувати обговорення цього питання всередині спільноти та змусили європейських колег діяти активніше."Україна надто велика, щоб зазнати невдачі. Тому вона заслуговує на особливу увагу. Я більше боюся того дня, коли настане мир, а ми не будемо готові виконати свої зобов'язання", — сказала вона.Окрім цього, єврокомісарка припустила можливість синхронізації євроінтеграційних шляхів України та Молдови. Цей спільний процес може зафіксувати значний прогрес уже протягом літа, коли планується офіційний запуск переговорної процедури для обох держав.Нагадаємо, на початку березня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна незабаром буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС..

Європейська комісія планує запропонувати відкриття першого тематичного "кластера" переговорних розділів щодо членства України та Молдови в ЄС 16 червня.Про це повідомляє Euractiv з посиланням на високопоставлене джерело."Комісія представить цю пропозицію на зустрічі міністрів Європи в Брюсселі в рамках Ради загальних справ. Цей графік дозволить лідерам ЄС схвалити цей крок на засіданні Європейської Ради в Брюсселі через два дні", — йдеться у повідомленні.Як відзначили у виданні, що наразі у Європі тривають дебати щодо майбутнього формату інтеграції України, оскільки точні умови членства та інституційні параметри для нових країн поки що не зафіксовані. Так, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив ідею, що Україна могла б отримати статус "асоційованого члена" без права голосу в інституціях ЄС. Київ цей варіант категорично відкинув, наполягаючи виключно на повноправному членстві.Водночас Норвегія відкидає припущення щодо можливого тимчасового вступу України до Європейської економічної зони (ЄЕЗ) як "трампліна" до ЄС. Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде зауважив, що архітектура ЄЕЗ є занадто специфічною та складною."Переговори про вступ до ЄС поділені на шість різних так званих "кластерів", що групують сфери або "розділи" права ЄС у широкі тематичні політичні сфери. Відкриття кожного кластера вимагає одноголосного схвалення всіх 27 урядів ЄС, а вето також може зупинити прогрес у переговорах, якщо країни-кандидати вважатимуться такими, що відступають від реформ. Перший такий "кластер" у переговорах стосується основних демократичних, економічних та інституційних стовпів ЄС. Хоча він є першим, який було відкрито, він також останнім, який було закрито. Очікується, що решта кластерів будуть відкриті для України та Молдови в липні", — додали у виданні.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу..

Європейські країни розійшлися в поглядах на ідею призначити єдиного перемовника з Росією. Одні вважають це пасткою, яку вигадав Путін, інші — необхідним кроком, поки Сполучені Штати Америки відмовляються від посередництва.Таку інформацію оприлюднили аналітики видання Politico. Розбіжності між різними країнами виникнули перед неформальною зустріччю міністрів закордонних справ ЄС.Держави, які найактивніше підтримують Україну, виступають проти самої ідеї перемовника. Їхній аргумент: Володимир Путін несерйозно ставиться до припинення вогню, а призначення перемовника може підірвати санкційний тиск на Росію."Ми не хочемо, щоб Україна сприймала нас як когось, хто чинить на них тиск, щоби вони пішли на компроміси", — заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на конференції GLOBSEC у Празі.Подібну позицію висловили й міністри закордонних справ Естонії та Литви. Вони попередили про потенційну "пастку" з боку Кремля — затягнути переговори та домогтися поступок від ЄС.До речі, головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас теж скептично ставиться до цієї ідеї.Попри певний опір, список кандидатів на роль перемовника вже формується. Серед тих, кого згадують у кулуарах:президент Євроради Антоніу Кошта;президент Фінляндії Александер Стубб;колишній голова ЄЦБ Маріо Драгі;колишній президент Фінляндії Саулі Нійністьо;колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.Нещодавно Стубб підтвердив зацікавленість у цій посаді, але поставив умову: він погодиться лише на прохання лідерів ЄС і лише після досягнення твердого припинення вогню."Питання прямого контакту з Росією стоїть у порядку денному неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, яка відбудеться найближчими днями", — констатували автори журналістського матеріалу.Є інформація, що там обговорять не лише кандидатів, а й те, чого Європа вимагатиме від постконфліктних відносин з Росією та які умови вона ставить для початку переговорів. Частина урядів побоюється, що сама дискусія лише підкреслить розкол всередині блоку.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що кремлівський диктатор Володимир Путін може намагатися втягнути Європу в перемовини щодо війни в Україні. Він бачить у цьому вигоду для себе..

Кремлівський диктатор Володимир Путін може намагатися втягнути Європу в перемовини щодо війни в Україні. Він бачить у цьому вигоду для себе.Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна в коментарі телевізійникам ERR. Він оцінив нинішній стан перемовин як такий, у якому США більше не відіграють лідерську роль."За великим рахунком, у колишньому вигляді переговори завершилися. Тепер усі розуміють, що бажання Путіна полягає в тому, щоби втягнути Європу в переговори", — висловив версію Тсахкна.Він додав, що переговори, які тривали понад рік, насправді не виявилися реальними перемовинами, а просто розмовами, що дали Путіну можливість виграти час. Тепер, за його словами, росіяни дуже активно намагаються втягнути Європу в такі переговори."Ідея якраз і полягає в тому, щоби втягнути Європу в роль посередника. Ми бачимо, що європейські санкції зробили свою справу. Мені подобається, як українці називають їх далекобійними та глибинними санкціями, що означає, що удари справді працюють. Тепер Путіну необхідно виграти час", — пояснив свою думку естонський міністр.Він висловив переконання, що, залучивши Європу, Путін домігся би для себе козирів."Якби Європа взяла на себе роль посередника, то ми б уже не говорили про наступний пакет санкцій, який зараз готуємо. Там є одна дуже болюча річ, якої Путін боїться: повна заборона морських послуг на території всього ЄС і ціла низка інших санкцій", — зауважив естонець.Тсахкна переконаний, що ЄС повинен витримати стратегічну паузу, чинити на Росію більший тиск і "в якийсь момент привести Путіна до серйозних переговорів, яких він сам зараз іще не хоче"."Роль посередника означає нейтральну позицію для пошуку компромісу між Україною та Росією. Це абсолютно не є нашою метою. Наша мета — сформулювати та, якщо колись відбудуться якісь переговори, відстоювати те, який вигляд матиме європейська архітектура безпеки", — підсумував Маргус Тсахкна.Нагадаємо, що президент Фінляндії Александр Стубб може стати представником ЄС на мирних переговорах із Росією. Але такі зустрічі можливі після припинення вогню..

Російські атаки по мирних містах України викликали жорстку реакцію з боку вищого керівництва Європейського Союзу. Брюссель не лише засудив чергові злочини Москви, а й оголосив про термінове відправлення додаткових оборонних комплексів.Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на своїй офіційній сторінці у соцмережі X.Демонстрація жорстокості та відчаю РосіїЄвропейська лідерка відверто вказала на те, що нинішня політика Москви свідчить про повну зневагу до цінності людського життя. За її словами, цілеспрямовані атаки по містах та інфраструктурі вкотре доводять, що Кремль абсолютно не зацікавлений у проведенні мирних перемовин і здатен лише на ескалацію насильства.Водночас очільниця Єврокомісії зауважила, що тактика залякування беззбройних людей не принесе агресору бажаних результатів на полі бою, а лише демонструє безпорадність окупантів."Терор проти цивільних — це не сила. Це відчай", — зазначила вона.Нові засоби ППО вже прямують до УкраїниЄвропейський Союз продовжує непохитно підтримувати український народ у боротьбі за свою незалежність. Керівниця відомства наголосила, що європейські партнери діють спільно з Києвом і не залишать країну сам на сам із повітряними загрозами.За її словами, зараз ведеться активна робота над забезпеченням українських військових додатковими оборонними ресурсами. Західні союзники вже організували логістику для передачі нових засобів безпеки, "і подальша допомога вже в дорозі, щоб посилити її системи протиповітряної оборони". Це дозволить надійніше захистити українське небо від ворожих ракетних та дронових обстрілів у майбутньому.Нагадаємо, що вночі 24 травня росіяни вдарили по Києву й інших містах і громадах. Найбільше ракет — саме проти столиці, по звичайних житлових будинках, школах, спалили продуктовий ринок — один із найстаріших київських ринків. За словами президента Володимира Зеленського, кривава нічна атака Росії 24 травня забрала життя чотирьох українців та спричинила поранення ще у близько сотні людей у різних куточках країни. Глава держави відреагував на черговий акт терору та повідомив про критичну ситуацію із пошкодженням житлових будинків у столиці.Своєю чергою, начальник управління комунікацій Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат заявив, що американські винищувачі F-16 продемонстрували високу ефективність під час ліквідації наслідків масштабної повітряної атаки, яку російські окупаційні війська здійснили у ніч на 24 травня. Водночас українське командування наголошує на гострій потребі у збільшенні постачань спеціальних боєприпасів для західних комплексів протиповітряної оборони, здатних перехоплювати балістичні цілі..

Висока представниця з питань закордонних справ і політики безпеки Європейського Союзу Кая Каллас засудила масовану російську атаку із застосування балістичної ракети середньої дальності "Орєшнік". Вона здатна переносити ядерні боєголовки.Про це Кая Каллас написала на своїй сторінці в соціальній мережі X."Росія зайшла в глухий кут на полі бою, тому вона тероризує Україну навмисними ударами по центрах міст", — зазначила вона.На її переконання, це огидні акти терору, спрямовані на те, щоб убити якомога більше цивільних осіб.Вона констатувала, що Москва використовує балістичні ракети середньої дальності "Орєшнік" — системи, призначені для несення ядерних боєголовок."Це політична тактика залякування та безрозсудна ядерна гра на межі», — висловила переконання очільниця європейської дипломатії.Кая Каллас підсумувала, що наступного тижня міністри закордонних справ Євросоюзу обговорять, як посилити міжнародний тиск на Росію.До речі, Росія офіційно підтвердила масований ракетний удар по Україні, зокрема, із застосуванням "Орєшніка".У Міністерстві оборони Російської Федерації заявили, що цілями стали об’єкти військового управління, авіабази та підприємства оборонної промисловості.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти завдали масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних дронів, ракет повітряного, морського та наземного базування. Сили оборони знешкодили 604 цілі: 55 ракет і 549 безпілотників. Основний напрямок удару — Київ..

Пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у листі до лідерів Європейського Союзу. Документ отримала у своє розпорядження агенція Reuters.Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував дозволити Україні брати участь у засіданнях ЄС без права голосу як проміжний крок до повноправного членства в Євросоюзу.У відповідь Володимир Зеленський зазначив у своєму листі, який надіслав увечері в п’ятницю, 22 травня, що усунення прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана після виборів минулого місяця створило можливість для суттєвого прогресу в переговорах про вступ України в ЄС."Несправедливо, якщо Україна буде присутня в Європейському Союзі, але залишатиметься без права голосу. Настав час рухатися вперед у напрямку повноправного та змістовного членства України", — заявив український президент.Зеленський подякував європейським лідерам за підтримку під час війни та зазначив, що Україна виступає захистом проти російської агресії для всього ЄС."Ми захищаємо Європу — повністю, а не частково, й не напівзаходами. Україна заслуговує на справедливий підхід і рівні права в Європі", — додав президент.Лист адресований голові Європейської ради Антоніо Кошті, голові Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн та президенту Кіпру Нікосу Христодулідесу.Нагадаємо, що вчора президент Володимир Зеленський провів розмову з французьким колегою Еммануелем Макроном, прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у форматі Е3 — Україна..

Італійська дипломатія виступила із потужним закликом щодо підтримки євроінтеграційних прагнень Української держави та посилення колективної безпеки. Провідні західні партнери переконані, що стабільний мир на континенті неможливий без сильного оборонного блоку та розширення меж Європейського Союзу.Про це заявив очільник міністерства закордонних справ Італії Антоніо Таяні, пише "Укрінформ".Інтеграція України та Західних Балкан до ЄСОфіційний Рим переконаний, що європейська спільнота зобов'язана здійснити конкретні практичні кроки для наближення моменту вступу України до Європейського Союзу. Головне завдання західних партнерів зараз полягає у максимальному підсиленні геополітичного та економічного становища Києва."Щодо України, ми маємо робити те, що важливо для зміцнення українських позицій. Ми підтримуємо повноправне членство України в Європейському Союзі, але нам потрібно прокласти шлях до досягнення цієї мети", — заявив глава МЗС Італії Антоніо Таяні.Дипломат окремо відзначив, що італійський уряд повністю готовий "робити більше для дотримання європейських правил". Кінцевою стратегічною метою європейської дипломатії наразі бачиться повноправне членство України в ЄС разом із країнами Західних Балкан.НАТО як головний інструмент безпекиАналізуючи сучасну архітектуру безпеки, керівник італійського зовнішньополітичного відомства звернув особливу увагу на роль Північноатлантичного альянсу. За його словами, блок є безальтернативним гарантом збереження стабільності на планеті."НАТО є критично важливим. Це не лише військовий союз, це політичний союз. НАТО має вирішальне значення для миру. Без НАТО буде складно зміцнювати мир у світі", — сказав він.Таяні запевнив міжнародну спільноту, що Рим залишається сильним прихильником НАТО та планує надалі планомірно нарощувати власні фінансові витрати на сектор оборони. Очільник міністерства резюмував, що у часи нинішніх глобальних загроз європейські країни мають діяти рішучіше, розвиваючи внутрішні військові спроможності, оскільки глобальна безпека тримається на двох потужних опорах."Один сильний стовп — це Америка. Другий сильний стовп — це Європа", — наголосив Таяні.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус"..

Європейська комісія позитивно оцінила прогрес України щодо захисту прав національних меншин.Про це повідомив речник Єврокомісії, передає "Суспільне". За словами посадовця, Україна поступово виконує рекомендації ЄС у сфері захисту прав національних меншин.Зокрема, у Брюсселлі вважають, що одним із ключових кроків стало ухвалення у травні 2025 року Плану дій щодо національних меншин, який був необхідною умовою для відкриття переговорного кластера "Основи" на шляху до членства в ЄС.Зазначається, що документ став "міцною основою" для вирішення питань, які залишалися неврегульованими у цій сфері. До того ж у ЄС наголосили, що Україна поступово просувається у виконанні плану та має намір досягти визначених цілей до кінця 2027 року."Єврокомісія здійснює регулярний моніторинг виконання плану спільно з українськими органами влади та закликає продовжувати роботу, а також співпрацювати з представниками національних меншин і державами-членами ЄС у разі виникнення проблем", — йдеться у повідомленні.У ЄС зауважують, що подальший прогрес у межах кластера "Основи" сприятиме зміцненню верховенства права, захисту основних свобод і прав національних меншин відповідно до європейських стандартів.Варто відзначити, що коментар ЄС щодо захисту прав національних меншин пролунав на тлі заяв прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр про те, що близько 100 тисяч угорців Закарпаття нібито не мають базових прав людини. Він запевнив, що угорський уряд буцімто готовий відкрити нову главу у відносинах з Україною, але "спочатку наша меншина повинна отримати ці основні права".Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна веде активний діалог з новою владою Угорщини. Є перспективи конструктивного перезапуску відносин..

Європейські країни НАТО вже готуються до ситуації, якщо Сполучені Штати Америки вийдуть з альянсу або заблокують колективну оборону. Тож зараз триває таємна розробка військових планів на такий випадок.Про це повідомило видання The Economist із посиланням на старших офіцерів декількох країн.Співрозмовники медійників зазначили, що поштовхом стала погроза президента США Дональда Трампа в січні анексувати Гренландію — автономну територію у складі Данського королівства."Криза в Гренландії стала сигналом тривоги. Ми зрозуміли, що нам потрібен "план Б", — заявив шведський чиновник оборони.На початку травня 4 000 військовослужбовців танкової бригади "Блек Джек" готувалися до розгортання в Польщі для захисту НАТО від російської загрози. Менш ніж за два тижні розгортання скасували — вдруге за місяць.Журналісти також нагадали, що раніше Трамп оголосив про виведення 5 000 військових з Німеччини та скасував розгортання підрозділу крилатих ракет, який мав заповнити важливу прогалину в обороні Європи. Причина — начебто відсутність європейської підтримки його війни в Ірані."Лідерство США — це клей, який скріплює альянс. Без них ми, ймовірно, побачили би фрагментацію", — пояснив журналістам Луїс Сімон із Вільного університету Брюсселя.Жоден з опитаних чиновників не захотів говорити офіційно — побоюючись прискорити вихід Америки."Марк Рютте буквально заборонив говорити про це, оскільки вважає, що це може підлити масла у вогонь", — зізнався один з інсайдерів The Economist.Ядром альтернативної структури, принаймні на Півночі, може стати коаліція країн Балтії, Північної Європи та Польщі. Близько третини членів НАТО "воюватимуть з першого дня" незалежно від статті 5."Ніхто не чекатиме, поки португальці з'являться в Північноатлантичній раді для дебатів", — зазначив Едвард Арнольд з лондонського аналітичного центру RUSI.Найреальнішою альтернативою вважають Об'єднані експедиційні сили під керівництвом Великої Британії — JEF, коаліція десяти переважно балтійських і скандинавських країн зі штаб-квартирою поблизу Лондона. На відміну від НАТО, JEF "можуть реагувати на ситуації без консенсусу" — вони вже мають власні захищені мережі зв'язку та ядерне прикриття завдяки Великій Британії.Проте у JEF є слабкі місця: відсутні Франція, Німеччина та Польща, а сама Велика Британія, за словами одного з чиновників, "продовжує вдавати, але не має на це коштів".Нагадаємо, сьогодні віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Україні варто точніше обирати цілі для ударів на території Росії, щоби це не створювало загрози для безпеки країн НАТО, та щоби Росія не використовувала цього для ескалації ситуації та ведення гібридних дій..

Переважна більшість військовозобов’язаних українців після виїзду в країни Європейського Союзу автоматично отримує тимчасовий захист. Деякі посадовці Брюсселя вважають цей пункт дуже суперечливим.Про це заявила спеціальна представниця з питань українців у ЄС Ільва Йоганссон в інтерв'ю Deutsche Welle.На теперішній момент у країнах Європейського Союзу тривають дискусії щодо можливих обмежень для українських чоловіків призовного віку, які перебувають у ЄС під тимчасовим захистом.За словами Йоганссон, держави-члени ЄС наразі лише обговорюють це питання. Поки що до спільного рішення вони прийти не можуть."На мою особисту думку, не зовсім логічно виглядає те, що багато військовозобов'язаних чоловіків, які не мають права залишати Україну, щойно перетинають кордон, можливо, навіть нелегально, й одразу отримують тимчасовий захист", — пояснила вона.Йоганссон також заявила, що вважає такий підхід "суперечливим сигналом" для України, оскільки ЄС одночасно підтримує Київ у війні проти Росії, зокрема, військовим шляхом."Тому, на мою думку, є сенс запроваджувати певні винятки, але це питання ще не погоджене. Тож побачимо, до якого консенсусу дійдуть усі сторони, які беруть участь у дискусіях. Проте якщо якісь обмеження і доведеться запровадити, думаю, вони будуть дуже незначними", — запевнила вона.Нагадаємо, наприкінці березня цього року стало відомо, що в Норвегії змінили правила проживання для біженців з України. Йдеться про чоловіків віком від 18 до 60 років. Такі українці більше не отримують тимчасового колективного захисту.Читайте також: Українські біженці зможуть отримати кошти за вимушений виїзд із країни: які умови.

Частина фінансової допомоги Україні може бути пов’язана з податковими змінами, зокрема, щодо податку на додану вартість (ПДВ) на іноземні посилки. Таке рішення готують у Європейському Союзі.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти уточнили, що йдеться про частину пакета допомоги на 90 мільярдів євро, а саме про макрофінансову програму на 8,4 мільярда євро.Співрозмовники медівників розповіли, що для отримання цих коштів Україна повинна ухвалити законодавство, яке розширить перелік іноземних посилок, що підлягатимуть оподаткуванню 20-відсотковим ПДВ.Джерела зазначили, що перший транш допомоги Україна може отримати вже у червні, другий — у вересні, а третій — до кінця року після виконання необхідних реформ.За інформацією Bloomberg, така вимога збігається з умовами Міжнародного валютного фонду для виділення чергового траншу допомоги на 700 мільйонів доларів. Єврокомісія узгоджує частину умов фінансування України з вимогами МВФ.Комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що програма має "зміцнити економічну та фінансову стійкість України", а також підтримати реформи та боротьбу з корупцією.Водночас запропоновані податкові зміни вже викликали негативну реакцію серед українців. Народний депутат Ярослав Железняк заявив Bloomberg, що наразі не бачить належної підтримки для ухвалення такого рішення у Верховній Раді. Для цього потрібно щонайменше 226 із 392 можливих голосів.У Міністерстві фінансів України підтвердили, що робота над остаточними умовами угоди з ЄС триває. Речник відомства Дмитро Герасименя повідомив, що уряд продовжує узгодження параметрів фінансової допомоги перед поданням документа на ратифікацію парламенту.За даними Bloomberg, МВФ і ЄС також домовилися відкласти ще одну чутливу податкову реформу — розширення кола підприємців, які мають сплачувати ПДВ. Остаточне рішення щодо вимоги про податок на посилки фонд може переглянути наприкінці травня.Нагадаємо, сьогодні речник Єврокомісії Балаж Уйварі зазначив, що Україна та ЄС і надалі обговорюють меморандум про взаєморозуміння з надання Україні макрофінансової допомоги в межах кредиту на 90 мільярдів євро. Йдеться про економічні та політичні умови отримання коштів..

Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель відмовилася від ролі перемовниці від Європейського Союзу на зустрічах із представниками Кремля. При цьому вона закликала європейських лідерів усе ж знайти шляхи до таких контактів із Росією.Про це повідомило видання Euractiv. Журналісти зазначили: Меркель дала зрозуміти, що не вважає себе як колишню посадовицю належною кандидатурою на роль перемовниці.Вона додала, що кремлівський диктатор Володимир Путін "серйозно сприйме" лише нинішніх лідерів Євросоюзу."Я шкодую про те, що, на мій погляд, Європа недостатньо використовує свій дипломатичний потенціал", — сказала вона під час заходу в Берліні в понеділок, 18 травня.Колишня канцлерка, яка протягом 16 років перебування на посаді очільниці Німеччини мала напружені, але в основному функціональні відносини з російським лідером, наголосила на необхідності збереження відкритих дипломатичних каналів."Військове стримування плюс дипломатична діяльність. Ось що, на мою думку, є важливим", — акцентувала вона.Її зауваження пролунали на тлі спекуляцій про те, що вона може виступити в ролі спеціального посланця Євросоюзу для припинення війни в Україні.Раніше Брюссель відхилив кандидатуру Герхарда Шредера, попередника Меркель на посаді канцлера Німеччини, як потенційного посланця ЄС після того, як його запропонував Путін.Нагадаємо, минулого тижня видання Spiegel інформувало, що в політичних колах ЄС колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель розглядають як найбільш відповідну фігуру на роль медіатора у діалозі з Москвою. Попри тривале перебування у відставці, її кандидатура вважається оптимальною через глибокий досвід особистої комунікації як із президентом України Володимиром Зеленським, так і з російським диктатором Володимиром Путіним..