# Євросоюз

Після парламентських виборів в Угорщині з’явилась можливість розблокувати важливі рішення для України. Йдеться про кредит на 90 мільярдів євро та відкриття шести переговорних кластерів.Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга у спеціальному дописі на своїй сторінці у Facebook за підсумками Анталійського дипломатичного форуму в Туреччині, де він провів перемовини зі своїми колегами з Австрії, Ісландії, Люксембургу й іншими.За його словами, всі відзначають можливості для посилення Європи, які відкрилися після виборів в Угорщині."Обговорювали якнайшвидше розблокування критично важливих рішень: 90 мільярдів євро, 20 санкційний пакет, відкриття шести переговорних кластерів. Час знімати не лише Ормузьку, але й Орбанську блокаду. Це піде на користь усім", — наголосив Сибіга.Також він констатував, що турецький форум став хорошою нагодою провести переговори з колегами з-поза меж Європи, підбивши відповідні підсумки:Азія: з міністром закордонних справ Бангладешу обговорили співпрацю в міжнародних організаціях, продовольчу безпеку та торгівлю;Латинська Америка: віцепрезиденту Ель Сальвадору наголосив, що Україна відкрита для поглиблення взаємовигідної співпраці, політичного діалогу, торгівлі та співпраці в міжнародних організаціях, запропонував приєднатися до Міжнародної коаліції з повернення українських дітей, запросив в Україну;Африка: провів ґрунтовні переговори з колегою зі Сомалі, домовилися поглибити співпрацю — в розвиток встановлених минулого року дипломатичних відносин, підтвердили взаємну повагу до територіальної цілісності;Єгипет: окрему зустріч провів із міністром закордонних справ Єгипту — про Близький Схід, нашу торгівлю, співпрацю в ключових сферах;Ботсвана: також провів важливу першу зустріч з міністром закордонних справ Ботсвани, є великі перспективи двосторонньої співпраці та готові її розвивати."На завершення дня продовжив діалог із моїм турецьким другом Хаканом Фіданом. Мали дуже теплу та предметну зустріч з усього спектру двостороннього порядку денного. Обговорили втілення результатів нещодавнього візиту президента України Володимира Зеленського до Туреччини та його переговорів з президентом Реджепом Ердоганом. Обговорили перспективні спільні проєкти у сферах оборони, енергетики, торгівлі та логістики. Наше стратегічне партнерство є наріжним каменем стабільності — від Чорного моря до Близького Сходу", — акцентував Андрій Сибіга.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що зміна політичного ландшафту в Угорщині після виборів 12 квітня створює нові можливості для прискорення інтеграції України до європейської спільноти. У Єврокомісії прогнозують, що відсторонення Віктора Орбана від влади зніме ключові бар’єри у процесі переговорів про членство..

Британське суспільство демонструє рішуче прагнення до відновлення повноцінного членства у Європейському Союзі через десятиліття після історичного референдуму. Останні соціологічні дані свідчать про те, що виборці більше не задовольняються лише доступом до єдиного ринку, а вимагають повного повернення до складу ЄС.Про це йдеться у результатах дослідження Best for Britain, опубліковані виданням Guardian.Нові настрої через 10 років після BrexitЗгідно з результатами опитування, ідея повноцінної реінтеграції до Євросоюзу отримала підтримку 53% усіх громадян країни. Особливо високий рівень схвалення спостерігається серед прихильників опозиційних політичних сил: понад 80% виборців "Лейбористської", "Ліберально-демократичної" та "Партії зелених" виступають за повернення до "європейської родини". Зокрема, серед лейбористів цей показник становить 83%, а серед ліберал-демократів — 84%. Натомість прихильники консерваторів та партії "Reform UK" залишаються більш скептичними, хоча й серед них частка тих, хто підтримав би такий крок, становить 39% та 18% відповідно.Хитка підтримка урядового курсуПопри те, що 61% опитаних формально підтримують поточну політику уряду щодо відносин із Брюсселем, детальний аналіз виявив значну невпевненість британців. Як з’ясували дослідники, лише 19% виборців зробили це "рішуче", що вказує на відсутність міцного фундаменту під нинішньою стратегією Лондона.Хоча прямих цитат спікерів у документі не наведено, автори дослідження наголошують на тому, що "настрої виборців через 10 років після референдуму щодо Brexit суттєво трансформувалися", — вказуючи на втому від наслідків виходу та бажання економічної стабільності.Нагадаємо, в Європейському Союзі пропонують створити власну армію чисельністю 100 тисяч осіб та заснувати Раду безпеки ЄС. Оборонний комісар Андріус Кубілюс наголосив, що нове об'єднання має включати Україну як стратегічного партнера для забезпечення колективної безпеки континенту..

Європейський Союз організовує перші масштабні навчання з активації механізму взаємодопомоги на випадок збройної агресії проти однієї з країн-членів. У кулуарах це вже називають "замінником" НАТО.Про це повідомили журналісти видання Bloomberg, які послалися на коментар неназваного високопосадовця ЄС."Ці тренування імітуватимуть процес ухвалення рішень у ситуації, якби держава-член звернулася до решти блоку за військовою підтримкою", — розповів він медійникам.Джерело журналістів додало, що симуляція відбудеться спочатку на рівні послів у Брюсселі, а згодом — під час зустрічі міністрів оборони на Кіпрі у травні. Питання також планують обговорити на неформальному саміті лідерів наступного тижня."Мета тренувань — відпрацювати статтю 42,7 Договору ЄС, яка зобов'язує країни блоку надавати допомогу "всіма можливими засобами" у разі нападу на територію одного з учасників", — пояснив європейський посадовець.За його словами, таке формулювання вважається юридично жорсткішим за статтю 5 статуту НАТО, яка передбачає лише ті дії, які союзники "вважають за необхідне".Аналітики видання зауважили, що потреба у реалізації оборонних гарантій актуалізувалася на тлі напруженості у трансатлантичних відносинах. Зокрема, йдеться про погрози президента США Дональда Трампа вийти з НАТО та його заяви щодо Гренландії.Окрему зацікавленість у дієвості цього механізму виявляє Кіпр, який не є членом НАТО. Питання стало особливо гострим для країни після того, як на початку травня іранський безпілотник атакував британську військову базу на острові.Нагадаємо, тиждень тому генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що процес вступу України до Північноатлантичного альянсу наразі стримують декілька держав. Йдеться про Німеччину, Словаччину, Угорщину та США..

У п’ятницю, 17 квітня, в Берліні (Німеччина) відкрили перший Центр єдності для українців. Такі заклади незабаром з’являться й в інших країнах Європейського Союзу.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Поки цього тижня наша команда працювала у США, в Берліні відкрили перший український Центр єдності в Європі. Його запустила урядова делегація на чолі з Денисом Улютіним у партнерстві з урядом Німеччини", — зазначила вона.За її словами, це частина системної політики держави щодо українців за кордоном."У країнах Євросоюзу під тимчасовим захистом понад 4,3 мільйона наших громадян, із них близько 1,2 мільйона — в Німеччині. Саме тому Берлін став місцем запуску першого та найбільшого Центру", — пояснила очільниця уряду.Вона наголосила на необхідності зберігати зв’язок з українцями за кордоном і створювати умови для добровільного повернення додому. Наступні центри планується відкрити у Швеції та Чехії та згодом у інших країнах, де у звʼязку з війною перебувають найбільше українців."Із перших днів роботи центр у Берліні уже відвідали понад 100 українців. Тут доступні послуги від Пенсійного фонду України, допомога з оформленням документів від ДП «Документ» і підтримка щодо повернення в Україну через житло та роботу", — розповіла посадовиця.Іона зауважила, що для дітей і молоді є програми, зокрема, від Plast (українська скаутська організація в Берліні). Є можливості для навчання та програми перекваліфікації, зокрема, Tech Hub від Diia.City Union. Також у Центрі діє виставковий артпростір. Важливо, що в Центрі працюють саме українські фахівці. "Дякую Раді ЄС і уряду Німеччини за надане приміщення та підтримку, а також міжнародним і українським партнерам, які долучилися до роботи Центру", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, на початку січня стало відомо, що німецька партія Християнсько-соціальний союз пропонує посилити міграційні правила щодо українських біженців. Зокрема, йдеться про повернення до України чоловіків, придатних до військової служби..

Європейський Союз дозволить Великій Британії взяти участь у кредитній програмі стосовно 90 мільярдів євро для України. Британці планують активніше долучитися до закупівель озброєнь.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання The Times, які послалися на власні джерела.Очікується, що ця програма допоможе Україні закупити озброєння на суму до 60 мільярдів євро протягом наступного року.Однак, за чинними правилами Євросоюзу, британські компанії можуть претендувати лише на ті контракти, які не можуть виконати виробники з ЄС.Співрозмовники медійників розповіли, що британські міністри хочуть домовитися про ширший доступ, щоби їхні компанії конкурували на рівних умовах.Єврокомісар з питань Brexit Марош Шефчович заявив, що ЄС відкритий до більшої участі Великої Британії в цій програмі в межах ширшого "перезавантаження" відносин. За його словами, це може бути вигідно обом сторонам.Журналісти з’ясували, що внесок Великої Британії, ймовірно, становитиме близько 390 мільйонів фунтів стерлінгів (455 мільйонів євро), але остаточної суми ще не узгодили.Джерело The Times підтвердило, що Велика Британія веде переговори про приєднання до програми кредитування України. Представники ЄС не мають заперечень щодо участі британських оборонних компаній у тендерах на закупівлі для України, що фінансуються за рахунок позики.До того ж умови позики передбачають, що Британія сплачуватиме свою "справедливу частку" відсотків — близько трьох мільярдів євро на рік.Нагадаємо, наприкінці березня стало відомо, що уряд Великої Британії терміново виділив додаткових 100 мільйонів фунтів стерлінгів для Україні. Кошти мали спрямувати на посилення протиповітряної оборони..

Уряд Словаччини заявив про готовність застосувати право вето щодо нового пакету обмежень проти Російської Федерації, висуваючи жорстку умову щодо енергетичної безпеки. Водночас офіційна Братислава не перешкоджатиме виділенню Україні масштабного фінансового пакета у розмірі 90 мільярдів євро.Про це повідомляє міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар, пише Denník N.Нафта в обмін на санкціїЯк зазначає видання, основним каменем спотикання у відносинах з Брюсселем стало питання функціонування нафтопроводу "Дружба". Міністр Юрай Бланар під час виступу перед європейським комітетом словацького парламенту чітко дав зрозуміти: країна не підтримає 20-й пакет санкцій, доки не отримає гарантій відновлення постачання енергоносіїв. Словаччина вимагає від Європейської комісії та української сторони "ясної, прозорої та перевіреної декларації" про те, що нафтогін знову працюватиме у звичному режимі."Якщо нафтопровід "Дружба" не буде введений в експлуатацію і на столі стоятиме схвалення 20-го пакета, то ми його не схвалимо, тому що у нас немає інших інструментів, щоб змусити українського президента Володимира Зеленського разом із Європейською комісією запустити "Дружбу", — заявив Бланар під час години запитань у парламенті.Допомога Україні та зміна позиції УгорщиниПопри радикальну позицію щодо санкцій, питання фінансової допомоги Києву залишається поза межами блокування. Після поразки Віктора Орбана на виборах в Угорщині новий угорський уряд, за словами Бланара, демонструє готовність підтримати виділення позики Україні у 90 мільярдів євро.Раніше прем'єр-міністр Роберт Фіцо натякав на можливість "перехопити естафету" блокування у Орбана, проте очільник МЗС запевнив, що слова Словаччини про наступництво були вирвані з контексту. Братислава не збирається зупиняти фінансові транші для Києва.Суперечки навколо термінівПитання дати запуску "Дружби" залишається дискусійним. Президент України Володимир Зеленський раніше висловив припущення, що після російських атак роботу магістралі вдасться відновити до кінця квітня. Однак у словацькому уряді налаштовані скептично: прем'єр Роберт Фіцо відкрито поставив під сумнів ці терміни, вимагаючи більш конкретних кроків.Нагадаємо, раніше переможець парламентських виборів в Угорщині Петер Мадяр заявив, що не розуміє, чому в Європейському Союзі знову обговорюють кредит для України на 90 мільярдів євро. Він також зазначив, що Україну не можна прийняти в ЄС за прискореною процедурою..

Зміна політичного ландшафту в Угорщині після виборів 12 квітня створює нові можливості для прискорення інтеграції України до європейської спільноти. У Єврокомісії прогнозують, що відсторонення Віктора Орбана від влади зніме ключові бар’єри у процесі переговорів про членство.Про це повідомила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос на полях весняної зустрічі Міжнародного валютного фонду та Світового банку у Вашингтоні, пише на Die Welt. Новий імпульс для вступу до ЄСПід час зустрічі у Вашингтоні Марта Кос наголосила на позитивних наслідках поразки Віктора Орбана. Вона вважає, що результати виборів в Угорщині — це "велика перемога для Європи", яка безпосередньо вплине на долю України."Особисто я очікую, що це позитивно вплине на процес вступу", — підкреслила єврокомісарка.Політика блокування, яку роками проводив попередній угорський уряд, тривалий час гальмувала євроінтеграційні прагнення Києва. Тепер у Брюсселі бачать реальні перспективи для усунення штучних перешкод.Розблокування мільярдної допомогиЗа її словами, крім політичної підтримки, поразка Орбана має конкретний фінансовий вимір. Йдеться про затверджений кредитний пакет у розмірі 90 мільярдів євро, який досі залишався замороженим через позицію Будапешта."Завдяки цим 90 мільярдам ми зможемо покрити фінансові потреби України у 2026 та 2027 роках", — додала Марта Кос.Ці кошти є критично важливими для підтримки української економіки в умовах тривалого протистояння. Раніше Віктор Орбан неодноразово використовував право вето, перешкоджаючи виплатам, проте тепер Європейський Союз отримує можливість остаточно затвердити це рішення та забезпечити прогнозоване фінансування України на дворічний період.Нагадаємо, новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що очікує зняття вето на кредит Європейського Союзу для України обсягом 90 мільярдів євро. Проте це відбудеться лише після відновлення постачання нафти трубопроводом "Дружба"..

На четвер, 23 квітня, заплановане неформальне засідання Європейської ради в Нікосії (Кіпр). Передбачається, що там президент України Володимир Зеленський обговорить з лідерами держав Європейського Союзу ситуацію на війні з Росією. Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на лист-запрошення від президента Євроради Антоніу Кошти, надісланий лідерам ЄС у вівторок, 14 квітня.Лідери ЄС обговорять з Зеленським поточний стан справ у війні з Росією під час робочої вечері в межах неформальної Євроради на Кіпрі."Ми розпочнемо наші дискусії за вечерею 23 квітня, заслухавши президента Зеленського щодо агресивної війни Росії проти України, яка триває", — йдеться у листі.Повідомляється, що неформальна зустріч очільників держав чи урядів ЄС відбудеться 23 та 24 квітня у Нікосії та Ая-Напі (Кіпр)."Фокус нашої неформальної зустрічі Європейської ради подвійний: ми розглянемо складне геополітичне середовище та відповідь Європи на нього, а також надамо політичне керівництво для роботи над багаторічною фінансовою рамкою на 2028-2034 роки, щоби підготувати ґрунт для досягнення домовленості до кінця цього року", — розповів Антоніу Кошта.Окрім того, 24 квітня лідери ЄС зустрінуться з ключовими регіональними партнерами, щоб обговорити ситуацію на Близькому Сході."Готовність ЄС реагувати на складне геополітичне середовище та безпекову ситуацію також стане частиною цього обговорення. Це може включати аспекти, пов’язані зі статтею 42(7) Договору про ЄС (TEU), у світлі поточної роботи", — повідомляється в листі.Стаття 42(7) Договору про ЄС — своєрідний європейський аналог статті 5 статуту НАТО. Цей пункт передбачає, що напад на одну державу означає напад на весь ЄС (але чітко не регламентується, як саме повинні реагувати держави-члени у разі нападу на одну з них).Нагадаємо, що прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні підтвердила, що під час візиту президента України Володимира Зеленського знову заявить про беззастережну підтримку йому й українському народу..

Після перемоги партії "Тиса" на парламентських виборах в Угорщині Європейська комісія розпочала перемовини з її лідером Петером Мадяром. Брюссель закликає його налагодити відносини з Україною та розпочати давно очікувані реформи, щоби розблокувати 35 мільярдів євро заморожених коштів Європейського Союзу.Таку інформацію опублікувало видання Financial Times, журналісти якого послалися на посадовців ЄС, поінформованих про перші переговори між Брюсселем та Будапештом.Співрозмовники розповіли медійникам, що здобуття Петером Мадяром конституційної більшості перевершило їхні очікування. Але це також підвищило планку того, чого комісія очікує від політика."Він має повноцінний мандат на зміни. Ми співпрацюємо з ним із першого дня. Налаштування таке: подвоїмо ставки на нього. Якщо вони виконають обіцянки, ми виконаємо свої", — сказав високопосадовець ЄС.Двоє дипломатів ЄС з інших держав-членів зазначили, що столиці розглядають розблокування Мадяром кредиту для України на суму 90 мільярдів євро та скасування вето Будапешта на наступний раунд санкцій проти Росії як ключові ознаки бажання нового прем’єр-міністра відновити глибоко пошкоджені відносини з ЄС.Посадовці ЄС розпочали підготовку до надання кредиту Україні, щоби забезпечити ухвалення рішення про виділення коштів одразу після складання Мадяром присяги.До того ж близько 35 мільярдів євро коштів ЄС, призначених для Угорщини, заморожено через низку суперечок із Брюсселем і відмову Віктора Орбана провести необхідні реформи.За словами речника Європейської комісії, майже 18 мільярдів євро з бюджету ЄС, заморожені через те, що Брюссель вважає порушеннями верховенства права, підвищеними ризиками корупції та підривом незалежності судової влади. Також відкладено надання понад 17 мільярдів євро дешевих кредитів на оборону.Щоби розблокувати кошти, Угорщині доведеться виконати 27 умов, серед яких — перевірки щодо боротьби з корупцією та скасування рішень епохи Орбана, які вважаються такими, що порушують правила ЄС, — від ставлення до шукачів притулку до забезпечення академічної свободи.У Єврокомісії також очікують на швидкі переговори з Мадяром і його командою щодо розв’язання конфлікту, пов’язаного з відмовою Угорщини виконувати рішення Європейського суду, який визнав законодавство Будапешта щодо надання притулку таким, що порушує правила ЄС. Ця суперечка коштує Угорщині щоденного штрафу в розмірі мільйон євро, який на цей час сягнув майже 900 мільйонів євро та який Брюссель вираховує з частки країни у бюджеті ЄС."У нас є чимало важелів впливу. Тиск лежить на ньому, і я думаю, що Петер Мадяр хоче швидко досягти результату", — сказав медійникам посадовець ЄС.Нагадаємо, сьогодні переможець парламентських виборів в Угорщині Петер Мадяр заявив, що його майбутній уряд намагатиметься налагодити з Україною дружні відносини. Таке питання є серед першочергових інтересів..

У Кремлі висловили стримане невдоволення у зв’язку з перемогою опозиції на чолі з Петером Мадяром на парламентських виборах в Угорщині. Росія вважає, що це не вплине на відносини з Європейським Союзом.Про це заявив речник кремлівського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистсько-інформаційним ресурсам."Чи стануть наші відносини з Євросоюзом гіршими після зміни влади в Угорщині? Однозначно ні. Адже гірше вже не може бути", — пожартував він.При цьому "рупор" Кремля зазначив, що Росія з повагою ставиться до вибору угорців та розраховує на контакти з новим лідером країни.За його словами, про перспективи нафтопроводу "Дружба" потрібно запитувати в Угорщині чи в Європі."Росія є та залишатиметься одним із найнадійніших постачальників енергоресурсів у світі", — запевнив представник Кремля.До того ж владні структури Росії не бачать зв'язку між результатом виборів в Угорщині та розвитком ситуації навколо України.Щоправда, російські пропагандисти стверджують, що в Кремлі обурені результатами угорських виборів. До того ж Москва не планує вітати Петера Мадяра з перемогою. Деякі політики навіть закликають перенести Угорщину до "недружніх країн".Нагадаємо, що в Європейському Союзі сподіваються на швидке розблокування кредиту на суму 90 мільярдів євро для України. Також можливим стане ухвалення 20 пакета санкцій ЄС проти Росії..

У Європейському Союзі сподіваються на швидке розблокування кредиту на суму 90 мільярдів євро для України. Також можливим стане ухвалення 20 пакета санкцій ЄС проти Росії.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на власні джерела в кіпрському головуванні в ЄС. Цьому може посприяти те, що партія чинного прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана зазнала поразки на виборах 12 квітня."Нашою метою як головування залишається якнайшвидше ухвалення як кредитного пакета для України на 90 мільярдів євро, так і 20 пакета санкцій проти Росії", — розповіли журналістам у кіпрському головуванні.Саме Кіпр головує у Європейському Союзі в першій половині 2026 року. Співрозмовник медійників також повідомив, що ця країна має намір внести ці питання до порядку денного комітету постійних представників ЄС (Coreper) "щойно це дозволять умови, з метою швидкого завершення роботи над обидвома досьє".Варто зауважити, що цього тижня засідання Coreper в Брюсселі відбудуться двічі: в середу, 15 квітня, й у п’ятницю, 17 квітня. В офіційному порядку денному засідань немає цих питань, але в той же час посли держав ЄС планують обговорити неформальну зустріч очільник держав Євросоюзу, яка відбудеться 23-24 квітня в Нікосії (Кіпр), під час якої обговорять кредит на 90 мільярдів євро та 20 пакет санкцій.При цьому посадовці Євросоюзу не очікують принципових змін у позиції Угорщини щодо українських питань до вступу Петера Мадяра в повноваження прем’єр-міністра. У ЄС очікують, що Мадяр розпочне роботу на посаді на початку травня 2026 року. Отже, у саміті лідерів ЄС 23-24 квітня Угорщину все ще представлятиме Віктор Орбан.У той самий час інші джерела журналістів не виключають, що Віктор Орбан може піти на деякі поступки щодо України навіть перед передачею влади Мадяру.Нагадаємо, на початку квітня стало відомо, що офіційний Брюссель наполягає на дотриманні стандартних критеріїв вступу України до ЄС, попри надзвичайні обставини війни. Відмова від класичних правил могла би послабити майбутній статус країни всередині блоку та поставити під сумнів легітимність самого процесу розширення..

З 10 квітня у Європейському Союзі запрацювала нова цифрову систему контролю кордонів. На українських контрольно-пропускних пунктах ситуація поки стабільна.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, передає "Радіо Свобода"."Нову систему в’їзду-виїзду в Європі почали впроваджувати від жовтня-місяця (2025 року — ред.). Вона впроваджувалася поступово. Тобто не відразу всі пункти пропуску були під’єднані до цієї системи… щоб не зробити такого навантаження… й унеможливити будь-які збої, що вплинули би на пасажиро-транспортний потік", — зазначив Демченко.За його словами, спершу до нової системи в’їзду-виїзду підключилися пункти пропуску на кордонах з Польщею й Угорщиною, а потім вона запрацювала й на КПП Словаччини й Румунії. Відтак, завдяки поступовому підключенню вдалося уникнути затримок і черг на кордонах."Весь цей час від жовтня якихось збоїв, щоб ми точно могли відзначити саме з українського боку, що йде сповільнення пасажиро-транспортного потоку, — цього не фіксувалося", — наголосив Демченко.Як працює система EESПід час першого в’їзду до Шенгенської зони особа проходить розширену реєстрацію, яка передбачає збір біометричних даних: зображення обличчя та чотири відбитки пальців.Водночас вже при наступних перетинах кордону процес буде спрощено та прискорено, оскільки біометричні дані звірятимуться з уже наявною цифровою інформацією. Система автоматично фіксуватиме дату, час і місце в’їзду/виїзду.Дані зберігатимуться до трьох років. Відмова від здачі біометрії означає заборону на в’їзд.Нагадаємо, міністр соціальної політики Денис Улютін заявив, що український уряд не проводить перемовин із міжнародними партнерами щодо скасування дозволу на виїзд за кордон для чоловіків віком до 23 років..

Європейський парламент попередив Європейську комісію про загрозу виборам в Угорщині. Головна причина — можливість втручання країни-агресорки Росії.Про це повідомляє Euronews. За даними видання, п’ятеро високопоставлених депутатів Європарламенту звернулися до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн із закликом вжити конкретних заходів через можливі загрози чесності парламентських виборів в Угорщині. Відповідний лист також адресовано єврокомісару з питань юстиції Майклу Макграту.Так, у цьому листі законодавці висловили "серйозні сумніви" щодо того, чи вибори "можуть відбутися у справді вільних та справедливих умовах виборчого процесу". Окрему увагу автори листа приділяють "потенційній операції російського втручання", яка, за їхніми словами, може здійснюватися на користь правлячої партії "Фідес"."Вони (депутати, — ред.) закликають Комісію "публічно оцінити", чи "умови для вільної та чесної демократичної конкуренції в Угорщині підриваються дезінформацією, іноземним втручанням, зловживанням державними ресурсами", а також "залякуванням журналістів", — йдеться у повідомленні.Водночас європейські депутати занепокоєні можливими спробами кібератак на ІТ-системи опозиційної партії "Тіса", що також може вплинути на перебіг виборчого процесу.Відтак, євродепутати закликають Єврокомісію публічно оцінити ситуацію та, у разі необхідності, розширити юридичні дії проти Угорщини, зокрема у сфері дотримання законодавства ЄС щодо свободи ЗМІ. Йдеться також про можливе посилення процедур у межах механізму статті 7, який передбачає санкції за порушення принципів верховенства права.Нагадаємо, раніше віцепрезидент США Джей Ді Венс накинувся зі звинуваченнями на Україну. Він вважає, що нібито українські спецслужби намагалися втрутитися і в американські, й в угорські вибори..

Росія посилює скоординовані інформаційні атаки, використовуючи риторику ядерної ескалації як інструмент впливу на західну єдність. Москва розповсюджує безпідставні звинувачення на адресу лідерів Євросоюзу, щоб посіяти недовіру між Вашингтоном та Брюсселем.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Фейки про ядерні розробки ЄССлужба зовнішньої розвідки Росії (СЗР) 8 квітня оприлюднила заяву про те, що неназвані керівники країн Європейського Союзу нібито обговорюють можливість створення власної ядерної зброї. Російська розвідка стверджує, що передає ці дані Сполученим Штатам, аби залучити їх до "запобігання" подібним розробкам. Аналітики ISW підкреслюють: ці звинувачення є абсолютно безпідставними.Мета Кремля — зобразити ЄС як гравця, що діє всупереч стратегічним інтересам США. Таким чином Москва намагається вбити клин у відносини союзників і послабити міжнародну підтримку України, вибудовуючи навколо Брюсселя імідж "непередбачуваного" партнера.Постійні маніпуляції з "брудною бомбою"Росія вже не вперше використовує СЗР для поширення дезінформації про ядерні загрози. Раніше аналогічні закиди звучали на адресу України, Великої Британії та Франції. Зокрема, у лютому 2026 року Кремль без жодних доказів звинувачував Лондон і Париж у спробах передати Києву ядерну зброю або так звану "брудну бомбу".Такі вкиди спрямовані на зрив поточних переговорів щодо надання Україні довгострокових гарантій безпеки від західних партнерів. Кремль систематично експлуатує тему ядерного озброєння, щоб залякати міжнародну спільноту та призупинити військову допомогу для ЗСУ.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський іронічно відповів на закиди Кремля про спроби Києва таємно отримати ядерну зброю від Британії та Франції, назвавши подібні заяви черговою вигадкою пропаганди. Глава держави чітко спростував плани щодо відновлення ядерного потенціалу, наголосивши, що жодних реальних пропозицій чи кроків у цьому напрямку не існує..

У вівторок, 7 квітня, Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №12087-д, який створює законодавчу основу для подальшого об’єднання ринку електроенергії України з єдиним європейським ринком.Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль. За його словами, цей документ є дуже важливим для держави, адже передбачає:більшу ліквідність ринку;ефективніше використання міждержавної пропускної спроможності з країнами ЄС;кращу оптимізацію доступних ресурсів генерації;більшу гнучкість енергосистеми через приєднання до європейських платформ балансування;сильнішу координацію з європейськими партнерами у плануванні ризиків для енергосистеми."Це також закон про сучаснішу архітектуру ринку з розвитком конкуренції, посиленням прав споживачів, новими можливостями для агрегації та управління попитом. Для України, яка живе в умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру, це рішення має особливу вагу. Адже енергетична безпека для нас — це не лише ремонти, захист і відновлення. Це також європейські ринкові правила, здатність системи бути гнучкою, доступ до ширшого простору торгівлі, балансування і координації", — зауважив міністр.Він також відзначив, що відповідний законопроєкт відкриває шлях для отримання 500 млн євро в межах європейської програми Ukraine Facility.Нагадаємо, 7 квітня, за даними прем'єр-міністра Юлії Свириденко, народні депутати підтримали важливі рішення, які потрібні для забезпечення макрофінансової стабільності України, євроінтеграційного руху та виконання наших зобов’язань перед партнерами..