# Євросоюз

Брюссель та Київ переходять до нового формату оборонної співпраці через підписання стратегічної угоди про виробництво безпілотників. Очільниця Єврокомісії під час візиту до столиці оголосила про запуск Drone Deal, яка об'єднає зусилля європейських гігантів та українських винахідників.Таку заяву під час заходів до Дня Української Державності у Києві зробила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Новий рівень співпраці та підписання Drone DealЄвропейські партнери високо оцінили еволюцію українського оборонного сектору за роки повномасштабного протистояння. Президентка Єврокомісії зауважила, що наша країна здійснила колосальний прорив, перетворившись зі звичайного покупця зброї на ключового постачальника безпеки для всього європейського континенту. Під час свого виступу в Києві європейська лідерка безпосередньо звернулася до президента України Володимира Зеленського, наголосивши на важливості цієї події."Це зобов’язує до нових способів співпраці. Саме тому я рада започаткувати разом з вами, Володимире, нове оборонно-промислове партнерство між ЄС та Україною. Сьогодні ми підписуємо нашу власну Drone Deal", — заявила фон дер Ляєн.Поєднання технологій та європейські інвестиціїНова домовленість покликана створити синергію між унікальним бойовим досвідом українських конструкторів та фінансовими й технічними ресурсами країн Євросоюзу. За словами очільниці Єврокомісії, підписаний документ надійно поєднає винахідливість українців та індустріальні масштаби Європи. Також європейська посадовиця закликала іноземних партнерів активніше вкладати кошти в українські заводи."Настав час інвестувати в Україну. Оскільки це інвестиція в європейську безпеку і спільне майбутнє", — підсумувала вона.Нагадаємо, 15 липня президент України Володимир Зеленський нагородив президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн орденом Європи..

Україна та Європейський Союз уклали дві надважливі угоди, які дозволять суттєво зміцнити вітчизняний оборонно-промисловий комплекс за рахунок європейських фінансових ресурсів. Завдяки цим домовленостям українські збройні підприємства отримають 300 мільйонів євро на створення новітніх зразків озброєння та масштабування своїх потужностей.Про це повідомляє Міністерство оборони України.Інтеграція до європейських фондів та фінансування EDIPЗа даними оборонного відомства, офіційні Київ та Брюссель скріпили підписами два стратегічні документи. Перший з них передбачає офіційне приєднання нашої держави до Європейського оборонного фонду, а другий регулює виділення фінансування у межах європейської оборонно-промислової програми EDIP.У складі програми EDIP створено спеціальний механізм допомоги під назвою Ukraine Support Instrument. Він чітко визначає напрямки розподілу коштів:260 мільйонів євро спрямують безпосередньо на розширення та нарощення виробничих потужностей українських підприємств ОПК;35,3 мільйона євро виділять у вигляді безповоротних грантів на фінансування перспективних інноваційних проєктів через спеціалізовану програму BraveTech EU.Наступний крок та очікувані результати на полі боюДля того щоб підписані угоди офіційно набули чинності та запустили фінансові процеси, їх має ратифікувати Верховна Рада України. Ухвалення цього рішення парламентом дозволить українським зброярам разом із європейськими партнерами максимально швидко масштабувати технологічні оборонні інновації. Це допоможе у найкоротші терміни розробити та постачати на передову нові ефективні рішення для українських захисників на полі бою.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Україна розгортає масштабне вітчизняне виробництво сучасного європейського озброєння завдяки ліцензіям від Франції та Італії. Окрім випуску далекобійних ракет і високоточних бомб безпосередньо на українській території, держава отримає першу партію сучасних винищувачів Rafale..

Європейський Союз офіційно подовжує дію статусу тимчасового захисту для українських біженців до березня 2028 року. Проте для нових заявників правила гри стають значно жорсткішими через вимогу підтвердження виконання військового обов'язку в Україні.Про це повідомляє Рада Європейського Союзу.Продовження статусу та нові вимогиЄвропейський Союз вирішив продовжити дію надзвичайного механізму солідарності до 4 березня 2028 року. Це рішення покликане забезпечити передбачуваність та стабільність для мільйонів українців, які знайшли притулок у країнах блоку.Однак з огляду на мінливі оборонні потреби України правила отримання цього статусу суттєво зміняться. Відтепер тимчасовий захист надаватиметься лише тим новим заявникам, які виконують свої військові зобов'язання перед Батьківщиною. Це обмеження стосуватиметься виключно тих людей, які вперше звертаються за притулком, і не поширюватиметься на українців, які вже користуються захистом у європейських країнах.Щоб отримати захист, новим аплікантам доведеться документально довести легальність свого виїзду з України. Це можна зробити за допомогою закордонного паспорта з відповідним штампом про перетин кордону, який підтверджує легальний виїзд, або іншого документа в електронному чи паперовому вигляді про звільнення від служби чи її виконання.Позиція партнерів щодо підтримки УкраїниМіністр юстиції, внутрішніх справ та міграції Ірландії Джим О'Каллаган наголосив на непохитності європейських партнерів у допомозі нашій країні."Ми залишаємося непохитними у нашій підтримці України у боротьбі проти незаконної війни-агресії Росії. Сьогодні ми вирішили продовжити статус захисту, який ми надаємо тим, хто тікає від війни, ще на один рік, до березня 2028 року. Це забезпечує стабільність для тих, хто знайшов безпеку в ЄС. Сигнал чіткий — ми продовжуємо підтримувати Україну. І в рамках нашої підтримки ми також хочемо переконатися, що Україна може захистити себе. Саме тому наша тимчасова схема захисту поважає законні потреби України", — заявив ірландський урядовець.Права переселенців та підготовка до поверненняМеханізм тимчасового захисту гарантує всім його набувачам однаковий перелік прав на території Європейського Союзу. Громадяни України мають легальне право на проживання та доступ до житла. Також вони отримують доступ до ринку праці, медичне обслуговування, соціальне забезпечення та освіту для своїх дітей.За останніми даними, станом на кінець травня 2026 року під таким захистом у європейських країнах перебуває понад 4,3 мільйона українців. Раніше дію директиви було пролонговано до березня 2027 року. Паралельно європейські інституції розробляють стратегію поступового переходу від тимчасового статусу до довгосрокових форм легального проживання на основі працевлаштування чи навчання. Такий скоординований підхід покликаний допомогти українцям адаптуватися, а також створити надійні умови для їхнього майбутнього добровільного повернення та успішної реінтеграції в Україні.Нагадаємо, що останнім часом країни-члени Європейського Союзу доволі довго обговорювали можливість продовження тимчасового захисту для українців, розглядаючи різні варіанти..

У середу, 15 липня, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн здійснила чергову поїздку до української столиці, яка збіглася з важливим національним святом країни. Разом з очільницею Єврокомісії до Києва завітала солідна делегація лідерів європейських держав, аби продемонструвати непохитну підтримку українському народові.Про це йдеться в офіційному повідомленні фон дер Ляєн у соцмережі X.Важливі переговори та новий імпульсЦей візит став уже 11-м для Урсули фон дер Ляєн до України з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії. Вона наголосила, що прибула у знаковий момент, адже саме сьогодні Україна відзначає День Української Державності. Очільниця Єврокомісії назвала нинішній момент "особливим", оскільки Україна досягла "потужного військового імпульсу". Під час свого перебування у Києві європейська лідерка планує обговорити низку стратегічних питань, спрямованих на зміцнення оборони та євроінтеграцію нашої держави."Я оголошу про нові ініціативи щодо інтеграції наших оборонних промисловостей. Щоб ми могли виробляти більше і швидше. Також ми обговоримо вступ (України до Європейського Союзу) та підготовку до цієї зими", — зазначила президентка Єврокомісії.Хто ще з європейських лідерів завітав до КиєваОкрім керівниці Єврокомісії, українська столиця сьогодні приймає багатьох високопоставлених гостей із різних куточків Європи. Зокрема, до Києва прибули президентка Молдови Мая Санду та президент Румунії Нікушор Дан. Окремою історичною подією став приїзд президента Албанії Байрама Беґая, який відвідує Україну вперше в історії. Також для участі в урочистих та офіційних заходах до столиці прибули президент Сербії Александр Вучич, прем'єр-міністр Словенії Янез Янша та президент Чорногорії Яков Мілатович.Нагадаємо, міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан у вівторок, 15 липня, прибуде до України з офіційним візитом. Головна мета — подальший розвиток стратегічного партнерства між двома державами..

У вівторок, 14 липня, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №15359, яким запроваджується нова державна нагорода — орден Європи. Про це повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк. За її словами, ініціатива президента Володимира Зеленського спрямована на те, щоб відзначити людей, які зробили вагомий внесок у підтримку європейського курсу України."За кожним важливим рішенням на шляху до ЄС стоять конкретні люди: дипломати, державні службовці, міжнародні партнери, експерти та друзі України, які роками працюють поруч із нами, допомагають нашій державі вистояти й наближають її повноправне членство в Європейському Союзі", — пояснила вона.Шуляк наголосила, що внесок цих людей має бути належно відзначений. Орденом Європи нагороджуватимуть за визначні заслуги у підтримці європейського курсу України, допомогу державі, зміцнення її стійкості та безпеки Європи, розвиток міжнародної співпраці, демократії та миру."Україна — це Європа. І ми вдячні всім, хто щодня наближає момент, коли про це більше не потрібно буде нагадувати світу", — наголосила очільниця партії "Слуга народу".Нагадаємо, що 12 лютого президент України Володимир Зеленський нагородив орденом Свободи українського скелетоніста Владислава Гераскевича, якого дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026 через "шолом пам'яті" із зображенням спортсменів, загиблих внаслідок війни Росії..

Україна зробила ще один надважливий крок на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі, офіційно відкривши шостий переговорний блок. Ця подія свідчить про стабільний поступ нашої держави у виконанні ключових умов інституційної та законодавчої відповідності європейським стандартам.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Важливе рішення міжурядової конференціїЗа словами дипломата, офіційний старт переговорів за новим напрямком відбувся в межах засідання Міжурядової конференції (МГК). Йдеться про шостий кластер під назвою "Зовнішні зв’язки". Очільник зовнішньополітичного відомства висловив щиру вдячність європейським партнерам, які посприяли ухваленню цього рішення."Сьогоднішнє відкриття Кластера 6 «Зовнішні зв’язки» на Міжурядовій конференції (МГК) — це ще один чіткий сигнал того, що України впевнено просувається на шляху до вступу до ЄС. Я дякую Європейській комісії, Ірландському головуванню в Раді ЄС та всім державам-членам ЄС за їхнє лідерство та підтримку у досягненні цього важливого рішення", — зазначив дипломат.Рекордні показники та сфера відповідальності МЗССибіга уточнив, що шостий кластер містить у собі два профільні напрямки. Один із них — розділ 31 — безпосередньо належить до сфери компетенції МЗС України в частині впровадження необхідних європейських реформ. За словами міністра, за останні роки українським дипломатам вдалося продемонструвати безпрецедентну ефективність, досягнувши 99% узгодженості зовнішньої політики нашої держави з курсом та політикою Євросоюзу. Такий високий результат дає серйозні підстави сподіватися на стрімкий подальший рух. Андрій Сибіга запевнив, що Україна не планує збавляти оберти й залишається абсолютно відданою трансформаціям та досягненню цілковитої відповідності Спільній зовнішній та безпековій політиці ЄС."Ми прагнемо зберегти цю позитивну динаміку під час відкриття решти переговорних кластерів. Разом будуємо сильнішу та безпечнішу Європу!" — наголосив очільник МЗС.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Додамо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

У понеділок, 13 липня, в Брюсселі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до Ради Європейського Союзу із закордонних справ. Він зосередився на захисті від балістичних атак і подальшому відкритті кластерів переговорів.Про це Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі X."Я поінформував держави-члени ЄС про ситуацію на полі бою, успіхи України та зусилля щодо миру. Наше завдання — змусити Путіна зрозуміти, що він нічого не отримає від цієї війни. Тиск. Рішучість. Підвищення вартості війни для агресора. Це залишається простою, але ефективною формулою", — зазначив він.Український міністр наголосив, що битва за небо визначить траєкторію війни. Росія повинна втратити свою решту балістичної переваги."Європа потребує власних антибалістичних можливостей — не лише для допомоги Україні, а й для зміцнення власної безпеки та стримування", — пояснив він.За його словами, приєднання України варто розглядати як зміцнення конкурентоспроможності Європи, розширення її оборонно-промислової бази та посилення безпеки. Саме в цьому полягає підхід, заснований на заслугах.Сибіга сконцентрував увагу на необхідності підтримування та посилювання тиску санкціями, включно з майбутнім потужним 21-м пакетом санкцій ЄС проти Росії. Він також висловив вдячність за позитивну реакцію на його пропозицію відповідати на кожну масову російську терористичну атаку новими санкціями, а також за швидку реакцію ЄС після масової атаки Росії 2 липня."Ми обговорили подальші кроки, включно зі санкціями проти "Росатому" та "Роскосмосу", відключенням "Газпромбанку" від SWIFT і забороною на транспортні системи, залучені до російських постачань скрапленого природного газу", — зауважив міністр.Він подякував Кіпрському головуванню за сильну підтримку України та за історичне відкриття першого кластера в переговорах щодо приєднання до ЄС. Також висловив вдячність Ірландському головуванню за те, що Україна залишається серед його пріоритетів, та за початок терміну з відкриття шостого кластера.Очільник українського дипломатичного відомства також порушив питання міжнародного спорту, адже Росія не припинила свою агресію, не вивела окупаційні сили з України та не повернулася до міжнародного права. На його переконання, міжнародний спорт не повинен стати місцем, де Росія відновлює легітимність."Цей липень критичний. Диктатори та терористи не беруть літніх відпусток. Наші захисники — теж. Це означає, що не може бути пауз у посиленні тиску на Росію, зміцненні підтримки України й ухваленні великих політичних рішень заради об’єднаної та сильної Європи", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, минулого тижня міністр закордонних справ розповідав, що треті країни більше не визначатимуть, чи може Україна обстрілювати військові об'єкти на території Росії. Таким чином офіційний Київ окреслив новий підхід до ударів углиб країни-агресорки..

Директива про тимчасовий захист українських біженців, яка діє з 2022 року, незабаром зазнає суттєвих змін. Про них Єврокомісія оголосить ще цього місяця — в липні. Вони стосуватимуться не лише чоловіків, а й жінок.Про це повідомило польське видання Rzeczpospolita, журналісти якого послалися на анонімні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що право на тимчасовий захист матимуть громадяни України, які отримають спеціальну "довідку про немобілізацію", видану органами влади своєї країни. Це охопить як чоловіків, так і жінок."Робота над змінами наближається до завершення. Польща їх підтримує", — уточнив у коментарі журналістам заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Мацей Дущик.Він також підтвердив, що вимоги, запроваджені Європейською комісією, стосуватимуться й українок."Вони стосуватимуться не тих, хто вже має тимчасовий захист у країнах ЄС, а тих, хто хотів би подати заяву на нього", — наголосив Дущик.Інсайдери польського видання стверджують, що саме Київ звернувся до Брюсселя з проханням щодо обмеження на в'їзд громадян України."Це несподіваний крок Києва. Майже рік тому президент України Володимир Зеленський скасував заборону на виїзд з країни молодими українцями віком 18-22 років", — нагадали медійники.Однак, стверджують вони, це рішення призвело до масового відтоку юнаків до Європи. Зокрема, за перші три місяці до Польщі з України в'їхало понад 121 000 українських чоловіків віком 18-22 років. Більшість із них вирушили до Німеччини.Згідно з даними Євростату, 4,3 мільйона українців користуються тимчасовим захистом на території всього ЄС. Найбільша кількість зафіксована в Німеччині (1,2 мільйона) та Польщі (960 000).Нагадаємо, що останнім часом країни-члени Європейського Союзу доволі довго обговорювали можливість продовження тимчасового захисту для українців, розглядаючи різні варіанти..

У вівторок, 14 липня, Європейський Союз відкриє шостий кластер для України у переговорах щодо вступу. Надалі питання щодо наступних кластерів перенесуть на осінь.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса на полях засідання Ради ЄС в понеділок, 13 липня.Він акцентував, що після відкриття першого та шостого кластерів для України інші відкладуть на осінь, коли відбудеться їх розгляд."У липні вже не було об’єктивних перешкод для відкриття всіх кластерів. Але ми завтра відкриємо лише другий і шостий кластери, а всі інші відкладемо до осені", — заявив Будріс. Він висловив переконання, що "ця затримка знову є дуже контрпродуктивною, оскільки вона відтерміновує, а також уповільнює переговори".Раніше, різні джерела інформували, що шостий перемовний кластер під назвою "Зовнішні відносини" відкриють для України в Брюсселі у вівторок, 14 липня.Цьому передувало блокування Угорщиною в односторонньому порядку схвалення результатів скринінгу кластерівдля України та Молдови в межах робочої групи Ради ЄС з питань розширення. Однак згодом непорозуміння вдалося владнати.Раніше Німеччина запропонувала для України формат "асоційованого членства". Він передбачає участь української делегації у міністерських і лідерських зустрічах, але без права голосу й автоматичного доступу до спільного бюджету ЄС.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄС і Північноатлантичного альянсу..

Новий, 21-й, пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії ще не готовий до затвердження. Але в понеділок, 13 липня, Рада ЄС у закордонних справах може затвердити окремий список індивідуальних санкцій з 250 осіб і компаній.Про це повідомила "Європейська правда", журналісти якої послалися на заяву головної дипломатки ЄС Каї Каллас перед початком засідання міністрів закордонних справ Євросоюзу.Вона зазначила, що розраховує на затвердження 13 липня нового санкційного списку російських громадян і компаній на 250 позицій, в той час як 21-й пакет санкцій ще потребує узгодження."Сьогодні ми сподіваємося, що погодимо 250 позицій санкційного списку. Ми також працюємо над 21-м пакетом санкцій, щодо якого у нас ще немає домовленості", — заявила Каллас. Щодо санкційного списку вона наголосила, що "це — найбільша кількість позицій, яку ми будь-коли вносили". "Це також реакція на напади, які Росія нещодавно вчинила на цивільне населення України", — акцентувала головна дипломатка ЄС.Напередодні послам держав ЄС у Брюсселі не вдалося дійти згоди щодо 21-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії, обговорення пакета домовились продовжити 13 липня на рівні міністрів закордонних справ ЄС.На вимогу деяких країн імена патріарха Російської православної церкви Кирила та засновника російської нафтової компанії "Лукойл" Вагіта Алекперова виключили з проєкту 21-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Водночас Австрія поновила свою вимогу щодо зняття санкційних обмежень і розмороження активів російської інвестиційної компанії Rasperia, яку повʼязують з російським олігархом Олегом Дерипаскою.Нагадаємо, керівник одного з головних європейських імпортних газових хабів Іван Хіменес, який керує портом баскського Більбао заявляв, що ЄС ризикує стати дуже залежним від США. Тому, на його думку, варто відкласти заборону на російський скраплений природний газ, яка має набути чинності 2027 року..

У новому європейському безпековому механізмі варто об'єднати зусилля не лише держав Європейського Союзу, а й України, Великої Британії, Туреччини й інших країн континенту.Така теза присутня в публікації видання Türkiye Today, журналісти якого послалися на міністра оборони Італії Гвідо Крозетто. Він заявив, що довгострокова безпекова система Європи не повинна обмежуватися рамками Європейського союзу."Майбутня модель оборонної співпраці має охоплювати весь континент і включати держави, які не входять до ЄС", — висловив переконання італієць.За словами очільника італійського оборонного відомства, партнерами у новій архітектурі безпеки мають стати Велика Британія, Норвегія, Швейцарія, Молдова, країни Західних Балкан, Туреччина й Україна."Довгостроковою відповіддю має стати перспектива посилення оборони, яка не обмежується лише кордонами ЄС, а є справді континентальною та передбачає партнерство з Великою Британією, Норвегією, Швейцарією, Молдовою, країнами Західних Балкан, Туреччиною й Україною", — наголосив Крозетто.На думку міністра, європейським урядам необхідно відмовитися від колишнього підходу до оборонного планування, розрахованого на десятиліття вперед. Він зазначив, що військово-політична ситуація змінюється надто швидко, тому розвиток оборонних можливостей має враховувати нові виклики."Уряди більше не можуть обмежуватися плануванням можливостей, які стануть доступними через 10 чи 15 років, коли ситуація повністю зміниться", — заявив міністр.Крозетто також звернув увагу на можливе поступове скорочення військової присутності США в Європі через усунення стратегічних пріоритетів Вашингтона до Індо-Тихоокеанського регіону. Він додав, що європейським країнам необхідно заздалегідь враховувати такий сценарій для формування власної оборонної політики.Заяви міністра ґрунтуються на новому стратегічному документі Міністерства оборони Італії, який визначає основні напрямки розвитку збройних сил на бюджетний період 2027-2029 років.У документі серед ключових завдань названо розвиток супутникового зв'язку, посилення захисту підводної критичної інфраструктури, підвищення рівня кібербезпеки та протидію інформаційним загрозам.Крім того, Крозетто виступив з ініціативою створити національний та загальноєвропейський центр боротьби з гібридними погрозами."Потрібно створити національний та європейський центр протидії гібридній війні", — зауважив він.За словами міністра, така структура дозволить союзникам ефективніше обмінюватися інформацією та координувати дії у протидії кібератакам, дезінформації, пропаганді й іншим елементам гібридної війни.Нагадаємо, що прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні неодноразово висловлювала глибоку солідарність з українським народом на тлі масштабних обстрілів із боку окупаційних військ. Вона рішуче засуджує дії Кремля та наголошує на необхідності консолідації зусиль світової спільноти для захисту суверенітету України..

Європейський Союз планує вже наступного тижня провести в Брюсселі міжурядові конференції з кількома країнами-кандидатами, серед яких — Україна. Сторони можуть відкрити шостий кластер переговорів про вступ України до ЄС.Про це повідомив високопоставлений дипломат Євросоюзу на умовах анонімності, передає "Укрінформ". "Внутрішні дискусії в Раді ЄС тривають, але я думаю, що ми маємо гарну позицію для проведення міжурядових конференцій наступного тижня з Україною, Чорногорією, Молдовою та Албанією", — заявило джерело.Конференції заплановані на 14 липня — у день засідання Ради ЄС із загальних питань у Брюсселі. Очікується, що під час переговорів з Україною та Молдовою буде розглянуто відкриття шостого кластера, який стосується зовнішніх відносин. За словами дипломата, наразі країни-члени ЄС досягли згоди щодо відкриття для України лише одного додаткового переговорного кластера. Водночас дискусії щодо інших напрямків тривають."Ми амбітно прагнемо відкрити всі кластери якомога швидше, але, очевидно, це питання потрібно опрацювати з кількома державами-членами", — зазначив співрозмовник.Водночас він відмовився уточнювати, які саме країни ЄС наразі висловлюють застереження щодо подальшого просування переговорного процесу.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Додамо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

Розширення Європи має бути максимально потужним та інтенсивним. Зараз же відчувається певне невиправдане сповільнення таких процесів.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час виступу на установчій конференції голів парламентів країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу у Белграді у вівторок, 7 липня."Європа невиправдано сповільнилася у своєму розширенні. Адже майже вже 13 років пройшло з того часу, як новим членом ЄС стала сусідня для вас Хорватія", — зауважив він.За його словами, незавершеність об'єднання Європи дає хибні сигнали не лише країнам, які прагнуть бути її природною частиною. Воно дає хибні сигнали третім сторонам, які зацікавлені в послабленні Європи."І такою стороною є безумовно агресивна, диктаторська й антиєвропейська Росія. Тому нова хвиля розширення має бути максимально широкою та потужною, щоби нарешті завершити процес формування Європи", — наголосив Стефанчук.На його думку, Європа має завершити історичний процес об'єднання. І це питання, яке останнім роками набуло особливої актуальності."Я щиро вважаю, що членами Європейського Союзу повинні стати всі країни, які того бажають, і які гідні цього", — зазначив він.Стефанчук також звернув увагу своїх колег на агресивні дії Росії, яка продовжує щодня цинічно знищувати Україну, посилив ракетні удари по цивільному населенню. Він попросив подальшої політичної, військової та гуманітарної підтримки України.Український спікер констатував, що його ініціатива на Європейській конференції у Копенгагені створити неформальний механізм взаємодії між спікерами парламентів країн-кандидатів, зараз набуває конкретних рис."Це важливо, бо на європейському шляху ми не конкуренти — ми партнери", — наголосив Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%..

У середу, 1 липня, президент Володимир Зеленський прибув із візитом до Ірландії. У гаранта запланована низка зустрічей.Про це український лідер повідомив на своїй сторінці у Telegram."Прибув в Ірландію. Візьму участь у церемонії відкриття головування Ірландії в Раді Європейського Союзу", — зазначив президент.Також гарант зустрінеться із прем’єр-міністром Мікхолом Мартіном та президентом Європейської ради Антоніу Коштою.Зеленський наголосив, що Україна щодня доводить свою готовність бути рівноправною частиною європейської спільноти. Він висловив сподівання, що під час головування Ірландії в Раді ЄС вдасться досягти відчутного прогресу на шляху до членства України в Європейському Союзі та відкрити всі переговорні кластери.Нагадаємо, 26 червня, президент Володимир Зеленський провів телефонні перемовини із лідером Латвії Едгарсом Рінкевичсом.Читайте також: Доленосні саміти літа: Зеленський розповів, що визначить подальший перебіг війни.

Європейський Союз із 1 липня 2026 року запроваджує новий механізм захисту сталеливарної галузі, який передбачає окремі безмитні квоти для української металопродукції. Для дев'яти категорій сталі з України визначили індивідуальні ліміти, а після їх вичерпання діятиме мито у розмірі 50%.Про це повідомила пресслужба Європейської комісії. Так, 30 червня Єврокомісія оприлюднила імплементаційний регламент, який визначає розподіл тарифних квот між торговельними партнерами ЄС. Документ набуває чинності 1 липня 2026 року та покликаний захистити європейську сталеливарну промисловість від негативного впливу глобального надлишку виробничих потужностей після завершення дії попередніх захисних заходів щодо імпорту сталі.Новий механізм передбачає загальні безмитні квоти обсягом 18,3 мільйона тонн на рік. Половину цього обсягу — 9,15 мільйона тонн — зарезервували для країн, які мають із Євросоюзом угоди про вільну торгівлю. За даними Єврокомісії, саме на ці держави припадає близько 80% імпорту сталі до ЄС.Ще 9,15 мільйона тонн буде розподілено між іншими країнами-постачальниками. Крім того, для 26 категорій сталевої продукції, яка імпортуватиметься понад установлені квоти, запроваджується позаквотне мито у розмірі 50%.Окремо регламент передбачає нові вимоги до прозорості постачання сталі. Імпортери повинні будуть надавати інформацію про місце здійснення етапу "плавлення та заливання" під час виробництва сталі.Для України встановлено індивідуальні безмитні квоти на дев'ять категорій сталевої продукції. Зокрема, квота на:гарячекатані листи та стрічки становить 483 529 тонн;на холоднокатані листи — 106 198 тонн;на арматуру — 67 710 тонн;на катанку — 189 145 тонн;на порожнисті профілі — 26 561 тонну;на безшовні нержавіючі труби — 6524 тонни;на інші безшовні труби — 80 670 тонн;на холоднотягнуті прутки — 6863 тонни;на дріт — 82 758 тонн.Після вичерпання індивідуальних квот українські виробники зможуть продовжувати експорт у межах загальної квоти, передбаченої для держав, які мають із ЄС угоди про вільну торгівлю. Для категорій продукції, на які окремі українські квоти не встановлені, також буде доступна спільна безмитна квота для країн-партнерів Євросоюзу.Нагадаємо, український ринок продовжує демонструвати стабільно високий попит на екзотичні фрукти. На такі процеси суттєво не впливають навіть логістичні виклики. Так, протягом січня-травня 2026 року Україна імпортувала 107,3 тисячі тонн бананів і плантайнів..