# Євросоюз

У середу, 6 травня, Рада Європейського Союзу затвердила рішення про запуск Спецтрибуналу за злочин агресії Російської Федерації проти України. Наступний крок зроблять у Кишиневі 14-15 травня.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на одного з дипломатів Євросоюзу.У порядку денному йдеться про те, що Рада ухвалює рішення щодо позиції ЄС стосовно розширеної часткової угоди про управлінський комітет Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України. Посли ЄС підтримали це рішення 29 квітня 2026 року.Через день, 30 квітня, Європарламент підтримав якнайшвидший запуск Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та закликав усі держави-члени ЄС долучитися до цієї ініціативи.Наступний крок до запуску Спецтрибуналу планують зробити 14-15 травня в Кишиневі. Тоді Рада Європи, ймовірно, укладе угоду про його керівний комітет. Загалом до ініціативи готові долучитися 25 країн ЄС.Як відомо, Парламентська асамблея НАТО ще 21 листопада 2022 року визнала державою-терористкою, а також підтримала резолюцію, в якій ідеться про створення спеціального трибуналу за фактом російської агресії. Однак таке рішення ще мала підтримати кожна окрема країна на національному рівні.Лише 9 травня 2025 року міністри закордонних справ країн Євросоюзу та представники вищого керівництва блоку схвалили запуск спеціального трибуналу щодо злочину агресії військово-політичного керівництва Росії проти України. Тоді висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас повідомила, що очікує перших рішень трибуналу вже 2026 року.Згодом, 14 травня Рада Європи підтримала створення цього трибуналу, до коаліції ввійшли понад 40 країн. 25 червня президент Зеленський та генсек Ради Європи Ален Берсе підписали угоду щодо створення Спецтрибуналу.Нагадаємо, декілька днів тому радник Міністерства закордонних справ України Микола Юрлов розповідав, що ЄС може стати співзасновником Спеціального трибуналу щодо агресії Росії проти України. Проте перші вироки можуть з’явитися лише за декілька років..

Україна очікує на офіційні контакти з Угорщиною після завершення формування нового уряду в Будапешті. Після цього з'ясується її позиція щодо подальшого просування переговорів про вступ України в Європейський Союз.Про це заявив віцепрем’єр з європейської інтеграції Тарас Качка під час брифінгу в Києві, його цитує "Європейська правда".У нього запитали, чи ознайомлена Україна з новою угорською позицією щодо відкриття кластерів для українського вступу в ЄС. Віцепрем’єр з європейської інтеграції зазначив, що уряд Угорщини сформується наступного тижня. Лише після цього стануть можливими офіційні контакти."Зараз відбувається багато технічних розмов між Будапештом і Брюсселем, з Європейською комісією, в тому числі й щодо відкриття кластерів, тому що потрібно розуміти позицію Угорщини", — сказав він.Качка також висловив очікування на дуже швидкі контакти між Україною й Угорщиною."Але наразі це все більше питання технічних розмов, оскільки потрібно, щоби завершилось формування уряду в Угорщині", — наголосив він.За інформацією видання Financial Times, темп реформ і різне бачення швидкості вступу посилили напругу між Україною та Євросоюзом.Протягом останніх тижнів Франція та Німеччина запропонували поетапний процес, за яким Україна отримуватиме "символічні" переваги та поступовий доступ до механізмів ЄС в обмін на виконання етапів реформ. Це означатиме, що до отримання повноправного членства залишиться щонайменше десять років.Тим часом майбутній прем’єр Угорщини Петер Мадяр очікує від України кроків щодо угорської меншини, перш ніж погодиться на розблокування вступу до ЄС.Нагадаємо, наприкінці квітня новообраний прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Перемовини можуть відбутися вже влітку..

До списку умов для отримання Україною наступних траншів макрофінансової допомоги в межах кредиту Європейського Союзу на 90 мільярдів євро внесуть вимогу провести податкову реформу.Про це заявив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс після засідання Ради ЄС з економіки та фінансів 5 травня, його цитує "Європейська правда".Також європейці пропонуватимуть максимально мобілізувати внутрішні доходи українського бюджету. Наразі деталі цих питань і часові рамки ще обговорюються."Євросоюз зафіксує проведення в Україні податкової реформи як одну з умов отримання макрофінансової частини кредиту ЄС на 90 мільярдів євро", — йдеться в повідомленні.Враховуючи те, що перемовини з Україною все ще тривають, посадовець відмовився вдаватися в їх деталі — однак повідомив, що податкова реформа є частиною вимог ЄС."Ми наразі все ще перебуваємо на дуже просунутих етапах переговорів з українською владою щодо умов, які лежать в основі нашої програми макрофінансової допомоги", — заявив Домбровскіс.За його словами, мобілізація внутрішніх доходів є важливою частиною цих переговорів, як і податкова реформа, проте точні умови й елементи все ще обговорюються.Як відомо, Євросоюз встановлює суворіші умови щодо реформ для отримання Україною "макрофінансових" траншів кредиту на суму 90 мільярдів євро, зокрема, запровадження непопулярних змін в оподаткуванні підприємств.Нагадаємо, 1 травня віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка розповідав, що черговий транш на 2,7 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility, ймовірно, надійде до України в червні. Перед цим Верховна Рада має ухвалити низку важливих законопроєктів..

У понеділок, 4 травня, президент України Володимир Зеленський провів у Єревані переговори з очільником польського уряду Дональдом Туском щодо підготовки до наступного раунду тристоронніх зустрічей. Крім безпекових питань, лідери приділили увагу Міжнародній конференції з відновлення та перспективам відкриття переговорних кластерів ЄС.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Стратегія миру та безпекові гарантіїКлючовою темою діалогу став пошук шляхів для припинення вогню та встановлення стабільного миру. Українська сторона наголосила на необхідності комплексного підходу до завершення війни."Нам потрібне довгострокове припинення вогню, надійна безпека і тривалий мир. І ми готові до наступного раунду тристоронніх зустрічей", — наголосив Зеленський за підсумками розмови.Відновлення та інтеграція до ЄвросоюзуОкремий блок питань стосувався підготовки до Міжнародної конференції з питань відновлення України. Політики обговорили координацію зусиль з міжнародними партнерами та розвиток регіональних контактів.Особливу вдячність було висловлено польській стороні за незмінну підтримку інтеграції України до європейської спільноти. Очікується, що вже найближчим часом вдасться вийти на новий етап у переговорному процесі:відкриття переговорних кластерів для вступу до Євросоюзу;активізація роботи над добросусідськими відносинами;посилення контактів з ключовими союзниками.Нагадаємо, 4 травня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із головою словацького уряду Робертом Фіцо для обговорення формату майбутньої міжурядової комісії. Ключовою темою розмови у Єревані стала готовність Братислави сприяти Україні в отриманні повноправного членства у Європейському Союзі..

У суботу, 2 травня, відбулася телефонна розмова президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо. Лідери сусідніх країн обговорили низку актуальних питань сьогодення.Про це повідомив Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Щойно говорив із прем'єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Треба мати сильні відносини між нашими державами, й ми обидва зацікавлені в цьому", — зазначив він.Український президент наголосив: йому важливо було почути, що Словаччина підтримує членство України в Європейському Союзі та готова ділитися своїм досвідом вступу.Володимир Зеленський запросив словацького прем'єр-міністра з візитом до Києва та подякував за його запрошення приїхати до Братислави."Обговорили також можливість особисто зустрітися найближчим часом. Наші команди попрацюють над графіком", — підсумував президент України.Раніше стало відомо, що прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо відвідає Москву та візьме участь у військовому параді до 9 травня. Речниця Єврокомісії Анітта Гіппер у зв’язку з цим заявила, що краще поїхати до Києва, щоби продемонструвати свою підтримку Україні, але точно не в Москву.Учора повідомлялося, що Роберт Фіцо проведе переговори з Європейською комісією щодо можливого позову проти Братислави у питанні регулювання цін на пальне. Він планує домовитися з Брюсселем.Нагадаємо, що нещодавно Європарламент підтримав резолюцію зі зверненням до Єврокомісії щодо замороження фондів для Словаччини. Після зміни влади в Угорщині головним пугалом для європейців буде Фіцо. Тим більше, за оцінками аналітиків, він сам не проти зіграти цю роль, Орбан вдало грав її 16 років поспіль..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп оголосив про посилення торгового тиску на Європейський Союз. Зокрема, Вашингтон підвищує до 25% тарифи на авто з ЄС.Таку заяву американський лідер зробив у своїй соцмережі Truth Social."Радий оголосити, що, з огляду на те, що Європейський Союз не дотримується нашої повністю узгодженої торговельної угоди, наступного тижня я підвищу тарифи, які стягуватимуться з Європейського Союзу за легкові автомобілі та вантажівки, що ввозяться до Сполучених Штатів", — наголосив Трамп.Водночас він не пояснивши, як саме ЄС порушує угоду. Проте відзначив, що новий рівень мит становитиме 25%. Водночас американський президент додав, що автомобілі, вироблені безпосередньо на території США, не підпадатимуть під ці обмеження."Ці заводи, на яких працюють американські робітники, скоро відкриються. Ніколи ще не було нічого схожого на те, що відбувається в Америці сьогодні!" — резюмував лідер США.Зауважимо, у січні цього року американський президент Дональд Трамп оголосив про введення мит проти низки європейських країн. Вони мали діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.Нагадаємо, Дональд Трамп оголосив про припинення постачання нафти та фінансової допомоги на Кубу, вдавшись до мови жорстких ультиматумів. Лідер США закликав офіційну Гавану негайно піти на переговори, попередивши про критичні наслідки зволікання..

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський і спеціальний представник кремлівського диктатора Володимира Путіна Кирило Дмитрієв обмінялися "словесними уколами" в соціальній мережі Х.Про це свідчать дописи Радослава Сікорського та Кирила Дмитрієва в мережі.Усе розпочалося з того, що Радослав Сікорський прокоментував заяву очільниці дипломатії ЄС Каї Каллас про ситуацію в Україні. Вона наголосила, що Росія не хоче брати участь у жодному діалозі, тому її варто поставити у становище, в якому Москва перейде від імітації до реальних переговорів."Шкода, що деякі чоловіки не мають її яєць", — написав Радослав Сікорський, поширивши допис із заявою Каї Каллас.Це, видається, зачепило спеціального представника очільника Кремля Кирила Дмитрієва, який, як відомо, напряму залучений до переговорів зі США."Я хотів би, щоб деякі чоловіки та жінки, зокрема, Радек і Кая, мали трохи розуму, а не лише "яйця", — написав Дмитрієв на своїй сторінці в соціальній мережі X.Тепер уже міністр закордонних справ Польщі коротко відреагував на цей допис, зайшовши в коментарі до росіянина."Я тебе не знаю, шахраю", — написав він, звертаючись до Кирила Дмитрієва.Нагадаємо, раніше Радослав Сікорський зазначав, що долю повномасштабного протистояння між Росією й Україною визначить те, яка зі сторін першою "зламається" під тиском воєнних і економічних обставин. На переконання поляка, ключовим фактором перемоги стане ресурсна стійкість, оскільки тактика терору Кремля не приносить Москві бажаних результатів..

Черговий транш на 2,7 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility, ймовірно, надійде до України в червні. Перед цим Верховна Рада має ухвалити низку важливих законопроєктів.Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка під час "Години запитань до уряду" в п’ятницю, 1 травня, його цитує "Інтерфакс-Україна".За його словами, виплата стала можливою завдяки ухваленню парламентом низки законопроєктів і законів, що є умовою для виконання індикаторів Плану України."Це конкретний результат ефективної співпраці, але також ці ухвалені закони є важливими для виконання вимог для вступу в Європейський Союз", — наголосив віцепрем’єр-міністр.Качка також відзначив рішення Ради ЄС щодо запуску нового фінансового інструменту Ukraine Support Loan обсягом до 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Він пояснив, що за формою це позика, але за суттю — допомога, яка повертатиметься лише у випадку, якщо Росія розпочне платити репарації.Водночас урядовець зауважив, що цей інструмент не покриває повною мірою фінансові потреби держави, тому триває робота з третіми країнами для акумуляції додаткової підтримки.Наразі в межах програми Ukraine Facility загальним бюджетом 50 мільярдів євро, розрахованої на 2024-2027 роки, кошти на пряму підтримку бюджету (38,27 мільярда євро) виплачуються щоквартальними траншами після того, як Єврокомісія підтвердить виконання Україною конкретних реформ та індикаторів, прописаних у Плані України."Затримка у виконанні реформ та індикаторів призводить до затримки й у фінансуванні", — наголосили фахівці.Ukraine Facility — це чотирирічна програма загальним обсягом 50 мільярдів євро. Значна частина цих коштів буде спрямована до держбюджету й допоможе у фінансуванні бюджетного дефіциту. Ще один компонент програми передбачає створення спеціального інвестиційного інструменту для покриття ризиків у пріоритетних секторах. Він дозволить залучити додаткові кошти на інвестиції.Нагадаємо, що на початку квітня народні депутати підтримали важливі рішення, які потрібні для забезпечення макрофінансової стабільності України, євроінтеграційного руху та виконання наших зобов’язань перед партнерами..

Представники Європейського Союзу висловили скептицизм щодо будь-яких домовленостей з Кремлем, наголосивши на неможливості довіряти країні-агресору. У Брюсселі наголосили, що справжні наміри Москви щоденно підтверджуються воєнними злочинами на території України.Про це заявила речниця Європейської комісії Анітта Хіппер, пише "Укрінформ".Позиція Брюсселя щодо мирних ініціативЄвросоюз уважно стежить за контактами між Дональдом Трампом та російським диктатором, проте залишається на позиціях підтримки сталого миру. За словами речниці, мета ЄС повністю збігається з прагненням США досягти справедливості у цьому конфлікті."Зі свого боку ми завжди вітали зусилля США, спрямовані на справедливий і міцний мир. Це також і наша мета", — сказала вона.Реальні наміри КремляКоментуючи заяви російської сторони про нібито спільні позиції РФ та США щодо української влади, у Єврокомісії зауважили, що не збираються обговорювати маніпуляції агресора. Хіппер акцентувала на тому, що дії Росії говорять самі за себе краще за будь-які слова. Вона зазначила, що не коментуватиме наміри Росії, тому що вони дуже чіткі — вбивства, тортури та запуск безпілотників для атак на мирних жителів."Отже, немає жодної довіри до всього, що каже чи робить Росія", — резюмувала Хіппер.Нагадаємо, що 30 квітня президент України Володимир Зеленський ініціював переговори з адміністрацією США для уточнення змісту російської ініціативи щодо тимчасового припинення вогню. Він наголосив, що Київ зацікавлений у фундаментальному завершенні війни, а не в епізодичних паузах, які можуть бути використані агресором для внутрішніх ідеологічних потреб.Своєю чергою, очільник Кремля Володимир Путін ще не визначився щодо дат, коли начебто діятиме анонсоване "перемир'я" на 9 травня. Остаточного рішення ще немає..

Європейський Союз розробляє спеціальний план короткострокових преференцій для України, який дозволить країні глибше інтегруватися у внутрішній ринок блоку ще до офіційного набуття членства. Нова ініціатива має стати реальним інструментом зближення на тлі відмови європейських столиць від ідеї швидкого вступу без виконання ключових реформ.Про це повідомляє Politico.Інтеграція замість швидкого вступуПісля напружених дискусій лідери ЄС відхилили пропозицію "зворотного розширення", яка передбачала приєднання України до завершення основних реформ. Замість цього Брюссель зосередився на створенні пакету відчутних вигод, що включатиме ширший доступ до ринків та участь у фінансових програмах і політичних інститутах ЄС. Дипломати описують цю модель як "прискорену поступову інтеграцію"."Україна залишається відданою пріоритету повноправного членства в ЄС", — зазначив посол України при блоці Всеволод Ченцов, додавши, що Україна також очікує на ранні, відчутні кроки, які впровадять інтеграцію в дію вже зараз.Економічні стимули та нові статусиЯк зазначає видання, Київ активно лобіює отримання конкретної економічної допомоги, зокрема через угоду ACAA, що дозволить промисловим товарам перетинати кордон без додаткових перевірок. Це має забезпечити негайні фінансові вигоди та зміцнити довіру інвесторів. Окрім того, розглядається можливість надання Україні статусу "держави, що вступає", або залучення українських представників до роботи Європейської ради без права голосу."Повернення до нормального процесу вступу, включаючи відкриття всіх кластерів як для України, так і для Молдови без подальших затримок, є нашим пріоритетом", — наголосив один із дипломатів ЄС.Реальні терміни та перешкодиPolitico зауважує, що попри політичну підтримку, шлях до членства залишається тривалим. Комісарка з питань розширення Марта Кос попередила, що вступ у 2027 році, на який сподівається президент Володимир Зеленський, є "неможливим". Водночас поразка Віктора Орбана на виборах в Угорщині та прихід до влади Петера Мадяра усунули значну перешкоду для переговорного процесу.Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також зазначив, що негайне членство України "звісно, неможливе", проте запропонував альтернативні формати участі Києва в інституціях ЄС, аби продемонструвати стабільність європейського курсу країни.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час пресконференції за підсумками неформального саміту ЄС на Кіпрі заявив, що Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе.Читайте також: Вступ однією ногою: чи варто Україні погоджуватися на "символічне" членство в ЄС.

Європейський Союзу надасть Україні шість мільярдів євро на дрони вже цього кварталу. Фінансування надходитиме за двома напрямками — на потреби бюджету й оборонний сектор.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту в середу, 29 квітня.За її словами, раніше ЄС пообіцяв надати Україні кредит на 90 мільярдів євро, і тепер цей план розпочинають реалізовувати. Перший транш із 45 мільярдів євро на 2026 рік у межах програми планують виплатити вже цього кварталу.Фон дер Ляєн пояснила, що кошти розподілять за двома напрямами. Близько третини фінансування спрямують на бюджетні потреби України, а дві третини — на оборонний сектор.Перший оборонний пакет, за словами президентки Єврокомісії, стосуватиметься розвитку українських безпілотників."Перший оборонний пакет спрямуємо на дрони для України вартістю близько шести мільярдів євро”, — уточнила вона.Фон дер Ляєн наголосила, що Європейський Союз і надалі підтримуватиме Україну та її збройні сили на тлі російської агресії."Наш сигнал дуже чіткий: ми продовжимо підтримку мужнього українського народу та його збройних сил. Поки Росія подвоює свою агресію, Європа подвоює свою підтримку України", — наголосила президентка Єврокомісії.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, непопулярні податкові зміни для бізнесу можуть стати умовою від ЄС в контексті кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Брюссель вимагатиме запровадження жорсткішого податкового законодавства..

Непопулярні податкові зміни для бізнесу можуть стати умовою від Європейського Союзу в контексті кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Брюссель вимагатиме запровадження жорсткішого податкового законодавства.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg із посиланням на власні джерела й аналітиків."Європейський Союз розглядає можливість запровадження жорсткіших умов щодо кредиту Україні у розмірі 90 мільярдів євро, зокрема, встановлення залежності деяких виплат від запровадження непопулярної податкової зміни для бізнесу", — зазначили автори журналістського матеріалу.За інформацією джерел медійників, нові умови потенційно можуть зачепити 8,4 мільярда євро з кредиту, передбачених на оборонні потреби України та загальну фінансову стабілізацію.Ініціатива ЄС збігається зі спробами Києва переконати МВФ відтермінувати аналогічні вимоги в межах окремої програми фінансування на понад вісім мільярдів євро. Серед можливих змін — перегляд спеціального податкового режиму для малого та середнього бізнесу.На теперішній момент окремі підприємства користуються пільговою ставкою близько 5% від доходу, тоді як нова пропозиція передбачає запровадження стандартного ПДВ на рівні 20% для компаній із річним доходом понад чотири мільйони гривень. За оцінками, така реформа може забезпечити додаткові надходження до бюджету в розмірі близько 40 мільярдів гривень щорічно."Хоча нові умови стосуються лише частини загального пакета допомоги (близько 60 мільярдів євро у ньому передбачено на оборону), їх реалізація може виявитися складною", — зауважили аналітики.Вони зробили висновок, що ці заходи вкрай непопулярні, а між парламентом і президентом Володимиром Зеленським уже виникали розбіжності щодо податкової політики. Раніше парламент відмовився підтримати деякі зміни, зокрема, оподаткування іноземних посилок — ще одну вимогу МВФ.Аналітики акцентували, що подальші транші залежать від ухвалення цих та інших фіскальних заходів. Україна вже пропустила березневий дедлайн і має час до червня, коли відбудеться наступний перегляд програми. Наразі виділено 1,5 мільярда доларів, а ще близько 700 мільйонів доларів залишаються під питанням.За словами джерел, сторони обговорювали можливість відтермінування запровадження ПДВ для ФОПів приблизно на рік, однак МВФ наполягає на швидкому ухваленні частини змін."Навіть якщо Україна виграє час, у майбутньому їй доведеться привести податкову систему у відповідність до норм ЄС у межах переговорів про вступ", — підсумували експерти.Нагадаємо, 19 квітня прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що Міжнародний валютний фонд з розумінням поставився до чутливості питання запровадження оподаткування податку на додану вартість для ФОПів..

Нові санкції проти російських енергоносіїв та ліквідація "сірих зон" стануть головними інструментами Європейського Союзу у боротьбі з Кремлем у 2026 році. Петер Мадяр, новий лідер Угорщини, підтвердив готовність розблокувати санкційні процеси, які понад два роки стримував вже експрем'єр країни Віктор Орбан.Про це заявив очільник міністерства закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, пише ERR.Санкційний тиск на енергетику РФЗа словами посадовця, новий етап економічного тиску на Москву обіцяє бути найбільш болючим з початку повномасштабного вторгнення. Очікується, що 21-й пакет санкцій фокусуватиметься на перекритті основних джерел доходів російського бюджету від експорту палива. Дипломати наголошують, що готовність Петера Мадяра до проєвропейської політики дозволяє впроваджувати обмеження без звичних раніше багатомісячних затримок."Найкритичнішими, безумовно, є майбутні пакети санкцій. 20-й пакет санкцій ухвалено, 21-й готується, і він буде досить жорстким, особливо щодо енергоносіїв", — зазначає представник ЄС. Угорщина більше не перешкоджатимеЗміна влади в Будапешті знімає головний бар'єр для санкційної політики ЄС. Попереднє керівництво Угорщини не лише блокувало фінансову допомогу, а й систематично виводило з-під ударів енергетичні активи Росії. Новий прем'єр Петер Мадяр вже надіслав сигнал про готовність повернути Угорщину в річище спільних європейських інтересів."Ми чекаємо, що вони будуть проєвропейськими. Основний посил Мадяра полягав у тому, що угорський народ належить до Європейського союзу", — коментують у Брюсселі. Розширення ЄС як запобіжник агресіїОкрім економічного тиску, санкційна стратегія Європи передбачає остаточну ліквідацію "сірих зон", де Росія намагалася зберегти свій вплив. Надання Україні та Молдові повноправного членства в ЄС розглядається як гарантія того, що ці території назавжди вийдуть з-під російського орбіти."Там слід дати дуже чіткий і конкретний сигнал на тему розширення, оскільки в ключі майбутнього світу найважливіше те, щоб у нас не залишалося "сірих зон" між Росією, НАТО та Євросоюзом", — резюмують європейські партнери.Нагадаємо, 23 квітня Європейський Союз остаточно затвердив 20-й пакет санкцій проти Російської Федерації, посиливши тиск на агресора у відповідь на війну проти України. Нові обмеження спрямовані на ключові сектори економіки, фінансові інструменти та "тіньовий флот", щоб ще більше звузити можливості Кремля фінансувати воєнні дії..

Енергетична безпека та залучення польських інвестицій у приватизацію стали головними темами діалогу між представниками урядів України та Польщі. Візит очільниці українського уряду Юлії Свириденко до "Міста-рятівника" Жешува 27 квітня показав новий рівень економічної співпраці між державами.Про це прем'єрка повідомила у своєму Telegram-каналі.Свириденко наголосила, що Київ та Варшава зосередилися на розширенні логістичного потенціалу кордону. Зокрема, найближчим часом планується підписання документа, який врегулює технічні нюанси реєстрації українських вантажівок у системі SENT/RMPD та запровадить спільний контроль на КПП."Ми приділили увагу насамперед обороні, енергетиці, двосторонній торгівлі, розвитку прикордонної та логістичної інфраструктури. Найближчим часом очікуємо на укладення угоди про здійснення контролю у спільних пунктах пропуску", — зазначила посадовиця.Енергетичний альянс та євроінтеграціяЗа словами глави уряду, важливим аспектом перемовин стало партнерство між великими гравцями енергетичного ринку. Сторони домовилися про тіснішу взаємодію між українським "Нафтогазом" та польським концерном ORLEN. Також обговорювалася участь бізнесу сусідньої країни у майбутній приватизації українських активів. Окрему вдячність українська сторона висловила за допомогу у фінансовому секторі: "Подякувала прем’єр-міністру за особистий внесок у розблокування 20-го пакета санкцій та позики ЄС у розмірі 90 мільярдів євро. Для нас важливо, щоб уже найближчим часом надійшла перша її частина для підтримки нашої обороноздатності та бюджетних потреб".Підготовка до конференції з відновленняПольща готується прийняти цьогорічну Ukraine Recovery Conference (URC 2026), яка відбудеться у Гданську. У межах підготовки до цієї події польського прем'єра запросили відвідати Київ у травні для участі у Четвертому міжнародному саміті міст та регіонів. Окрім економічних питань, Юлія Свириденко відзначила символічність зустрічі саме в Жешуві — місті, що стало ключовим хабом для українців з початку повномасштабного вторгнення Росії.Нагадаємо, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск іронічно прокоментував склад учасників чергової зустрічі лідерів країн Європейського Союзу, що проходить на Кіпрі 24 квітня. Політик публічно акцентував на позитивній зміні атмосфери на саміті, пов'язану з відсутністю представників країни-агресора. .

Європейський Союз офіційно розпочинає процес відмови від російського скрапленого природного газу, запроваджуючи заборону на спотові закупівлі з цієї суботи. Рішення приймається у критичний момент, коли глобальні ланцюжки постачання вже дестабілізовані через масштабний конфлікт на Близькому Сході.Про це повідомляє Bloomberg.Нові обмеження та ціновий шокЯк зазначає видання, з найближчої суботи Європейський Союз забороняє короткострокові закупівлі російського ЗПГ на спотовому ринку. Хоча постачання за довгостроковими контрактами триватимуть до кінця року, це рішення вже спровокувало стрибок цін на 40%. Європа досі залежить від Росії на 12% у своїх газових потребах, і втрата навіть 3% загального імпорту ЗПГ створює суттєві виклики для наповнення сховищ перед наступною зимою.Азійський вектор РосіїОсновний акціонер ямальського заводу в Арктиці, компанія "Новатек", уже нарощує зусилля з продажу палива в Азії. Протягом останнього місяця було підписано попередню угоду з В'єтнамом, тривають переговори з покупцями в Індії, Китаї та Південно-Східній Азії. Частина обсягів може бути перенаправлена до Туреччини та Єгипту. Проте логістичним "вузьким місцем" для Москви залишається відсутність достатньої кількості танкерів потрібного класу для тривалих рейсів на схід.Прогнози експертівАналітики сходяться на думці, що справжню міцність європейського енергоринку можна буде оцінити лише згодом. Багато залежатиме від тривалості блокади Ормузької протоки, через яку наразі заблоковано п'яту частину світових постачань ЗПГ."Ми поки не бачимо великого ризику для постачань, але через пару місяців ситуація може змінитися", — зазначив Том Марзек-Мансер, директор з питань газу та ЗПГ у Wood Mackenzie.Провідний аналітик Energy Aspects Том Пурді наголошує, що Єврокомісія має право оголосити надзвичайний стан і тимчасово дозволити закупівлі російського палива, якщо ситуація стане критичною."Ми не очікуємо, що цей важіль буде залучений швидко, враховуючи репутаційні ризики купівлі російського газу так швидко після заборони. Більш серйозне випробування настане 1 січня 2027 року, коли припиняться довгострокові потоки", — заявив Том Пурді.Наступного року розірвати контракти з Росією будуть змушені такі гіганти, як французька TotalEnergies SE, іспанська Naturgy Energy Group SA та німецька SEFE.Нагадаємо, за даними ISW, війна проти України продовжує виснажувати економіку країни-агресорки Росії. Наразі РФ стикається із серйозним фефіцитом кадрів та зростанням інфляції..