# Євросоюз

У четвер, 8 жовтня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Вони обговорили низку важливих питань.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Вдячний Антоніу за чітку та принципову позицію щодо засудження російських ударів по наших людях і співчуття", — зазначив він.За його словами, тільки цими днями ударами по Прилуках і Краматорську, по Києву й інших наших містах росіяни вбили 78 і поранили 215 людей."Це жорстка російська ескалація — терор проти людей і життя. І важливо, щоби лідери не ігнорували те, що відбувається", — акцентував український президент.Він також подякував за транш в 1,2 мільярда євро, який надійшов напередодні. Кошти використаються на оборону, зокрема, на дрони. Це надзвичайно підтримає Україну."Працюємо, щоби були й інші необхідні рішення. Обговорили графік відкриття наступних переговорних кластерів, енергетичний пакет на зиму та подальшу фінансову підтримку", — зауважив президент України.Під час розмови домовилися про зустріч утрьох з Антоніу Коштою й Урсулою фон дер Ляєн найближчим часом."Також поінформував про контакти та зустрічі з американською стороною, які відбудуться найближчими днями. Наша команда вже в дорозі. Цінуємо підтримку Європи", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що також сьогодні президент України Володимир Зеленський разом із міністром закордонних справ Великої Британії Едом Мілібендом вшанували памʼять загиблих через російський ракетний удар по житловому будинку в Прилуках..

Французька політична діячка Марін Ле Пен зробила гучну заяву щодо євроінтеграції України. За її словами, вступ нашої держави до Європейського Союзу завдасть нищівного удару по аграрному сектору Франції.Про це вона повідомила у соцмережі X.Позиція Ле Пен щодо євроінтеграції УкраїниКандидатка у президенти Франції заявила, що сільське господарство її країни серйозно постраждає внаслідок вступу України в ЄС. На її думку, Франція стане першою державою, яка відчує негативні наслідки такого рішення. Політикиня наголосила на ризиках для внутрішнього ринку та фінансування аграрної галузі. "Ми не лише зіткнулися б із сильною недобросовісною конкуренцією, а й частка бюджету Спільної аграрної політики ЄС, що виділяється французькому сільському господарству, також суттєво скоротилася б", — зазначила вона.Нагадаємо, у 2023 році Марін Ле Пен заявляла, що перемога України у війні з Росією може означати початок Третьої світової війни. Вона закликала сторони сісти за стіл переговорів.Водночас у вересні 2026 року лідерка французької правої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен виступила із різкою критикою на адресу Кремля після чергових агресивних кроків Москви проти європейського бізнесу. Політикиня, яка раніше демонструвала прихильність до Російської Федерації, публічно запевнила, що росіянам не вдасться залякати Францію або змінити її позицію щодо війни в Україні..

Україна отримала черговий фінансовий транш від Європейського Союзу в розмірі 1,2 мільярда євро в рамках програми Ukraine Support Loan. Залучені кошти будуть спрямовані на забезпечення найголовніших оборонних потреб держави.Про це у Telegram-каналі повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Куди спрямують коштиЗа словами посадовця, держава продовжує акумулювати ресурси для протистояння російській агресії за підтримки міжнародних партнерів. Чергові надходження від Європейського Союзу у розмірі 1,2 мільярда євро в рамках механізму Ukraine Support Loan надійшли до України. Отримані фінансові ресурси у повному обсязі спрямують на першочергові оборонні потреби.З урахуванням цього траншу загальний обсяг оборонного фінансування, отриманого Україною за цією програмою, вже сягнув майже 13 мільярдів євро. Українська сторона продовжує роботу з європейськими партнерами задля того, щоб решта передбачених коштів надходила вчасно та в повному обсязі.Подяка європейським лідерамКорецький висловив вдячність представникам Європейського Союзу за сталу підтримку та допомогу у зміцненні обороноздатності країни."Дякую президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, Єврокомісару Андрюсу Кубілюсу та всім державам-членам ЄС за послідовну підтримку України та посилення нашої обороноздатності", — зазначив Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Україна просила в Європейського Союзу достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи..

Посли країн Європейського Союзу у середу, 7 жовтня, можуть розглянути новий пакет санкцій протии країни-агрсеорки Росії. Більшість обмежень стосуватиметься російського військово-промислового комплексу.Про це повідомляє Reuters. Зазначається, що цей санкційний пакет, стане найбільшим від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.Близько 1570 нових санкційних позицій стосуватимуться організацій та осіб, пов'язаних із російським ВПК. Понад половина з них пов'язані з виробництвом ракет.Після схвалення послами ЄС списки мають передати міністрам закордонних справ країн блоку. Вони розглянуть пакет наступного понеділка, 12 жовтня, після чого санкції можуть бути остаточно затверджені.За даними журналістів, наразі в основному санкційному регламенті ЄС щодо Росії міститься трохи більше 3000 санкційних визначень. Вони передбачають, зокрема, заборону на поїздки та транзакції з ЄС, а також заморожування активів.Нові обмеження стосуються осіб та організацій, пов'язаних із Росією, але будуть запроваджені в межах інших санкційних режимів ЄС. Останній, 21-й пакет санкцій ЄС проти Росії, був ухвалений у липні цього року.Нагадаємо, Україна закликала адміністрацію американського президента Дональда Трампа та Конгрес запровадити санкції проти російських компаній та інших структур, які працюють над супутниковою програмою "Рассвет"..

У Європейському Союзі планують суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ до ринку для окремих українських сільськогосподарських товарів. Такі механізми можуть застосовуватися у процесі майбутнього вступу України до ЄС через високу конкурентоспроможність її аграрного сектору.Про це повідомили в Європейській комісії.Єврокомісія зазначає, що через масштаби, структуру та високу продуктивність українського агросектору під час вступу країни до ЄС можуть знадобитися спеціальні обмежувальні механізми. Йдеться про окремі категорії так званих "чутливих" сільськогосподарських продуктів. У Єврокомісії зазначили, що для них передбачать механізми, які суттєво обмежуватимуть фінансову підтримку та доступ на європейський ринок."З огляду на масштаби, структуру та дуже високу продуктивність її сільськогосподарського сектору, цільові механізми повинні суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ на ринок для чутливих сільськогосподарських товарів", — йдеться у повідомленні Єврокомісії.Водночас у ЄС наразі не уточнили, які саме українські аграрні товари вважатимуть "чутливими".Яку підтримку планують для УкраїниУ Єврокомісії водночас наголосили на необхідності допомогти Україні відновити доступ до традиційних експортних ринків у третіх країнах.Таким чином, у межах майбутньої інтеграції України до ЄС планують поєднати спеціальні механізми для окремих аграрних товарів із підтримкою українського експорту на інші міжнародні ринки.Додамо, Україна може недоотримати щонайменше вісім мільярдів доларів експортної виручки, якщо чорноморські порти залишатимуться заблокованими впродовж року. За такого сценарію країна також не зможе вивезти значну частину запланованих обсягів аграрної продукції.Читайте також: Україні бракує $4 млрд: Зеленський розповів, як планують закрити дефіцит.

Найближчим часом немає умов, щоби російські олігархи Алішер Усманов і Михайло Фрідман повернулися до санкційного списку Європейського Союзу. Але при цьому можливе розширення кількості підсанкційних осіб.Про це заявила висока представниця Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. Вона зазначила, що питання поновлення обмежень проти двох олігархів наразі немає на порядку денному."Я не бачу, щоби сталося щось незвичне стосовно цих двох осіб найближчим часом", — наголосила вона.Водночас європейська політикиня повідомила, що ЄС продовжує активну роботу над розширенням обмежень і наразі готує близько 1 600 нових включень до санкційних списків.При цьому, за її словами, країни-члени мають право вільно пропонувати нові кандидатури, однак остаточні рішення ухвалюють усі держави спільно.Крім того, Каллас звернула увагу на нові правила тривалості санкцій, які ухвалили два тижні тому. Згідно з цими рішеннями, 2 998 позицій зі санкційних списків залишатимуться чинними одразу протягом трьох років."Тобто в нас більше немає рішення про продовження їхньої дії кожні шість місяців", — пояснила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки.Як відомо, Євросоюз офіційно продовжив дію персональних обмежень, проте зняв санкції з російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Рішення ухвалили під тиском окремих держав блоку.Нагадаємо, 28 вересня Кая Каллас розповідала, що міністри оборони країн-членів ЄС не взяли на себе нових зобов'язань щодо надання Україні додаткових партій ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot..

На прохання України до країн Європейського Союзу про дозвіл на збільшення експорту зерна через Європу Польща та Румунія відповіли відмовами. Вони не готові розширювати транзит через власні обмеження.Про це повідомили журналісти видання Politico, які послалися на власні джерела в Брюсселі."Занепокоєння європейських фермерів дедалі сильніше впливають на рішення країн ЄС щодо українського зерна. Водночас блокада Чорного моря створює для України серйозні проблеми з експортом і може позначитися навіть на наступному врожаї", — зазначили аналітики.Вони констатували, що Україні необхідно вивозити мільйони тонн зерна, оскільки російські атаки на порти та судна тривають уже третій місяць.Цього тижня міністр сільського господарства України Тарас Висоцький прибув до Брюсселя. Він закликав країни ЄС збільшити можливості для транспортування української аграрної продукції через Європу, а також попросив виділити 1,1 мільярда євро на покриття додаткових витрат на перевезення.За його словами, українські фермери вже відчувають гостру нестачу коштів. Якщо вони не зможуть продати зібраний урожай, їм буде складно профінансувати посівну наступного сезону.Країни, які мають важливу інфраструктуру для транспортування та зберігання зерна, не готові суттєво розширювати її використання для українського експорту.У Румунії наголосили, що інтереси власних фермерів залишаються пріоритетом. Міністр сільського господарства країни Барна Танчош заявив, що поєднання великого обсягу українського зерна та низького рівня води в Дунаї вже створює додаткове навантаження на румунські порти. Через це румунські фермери стикаються зі складнощами під час реалізації власної продукції.Водночас Бухарест намагається покращити логістику. Минулого місяця Румунія підписала з Україною меморандум, який передбачає спрощення проходження кордону та посилення залізничного сполучення.Однак Танчош зазначив, що країна фізично не може подвоїти кількість потягів або пропускну спроможність автомобільних і залізничних шляхів та портів.Польща також не планує збільшувати транзит української аграрної продукції. Речниця польського Міністерства інфраструктури Анна Шуманська заявила, що відомство "не має наміру вносити будь-які зміни, спрямовані на збільшення транзиту української сільськогосподарської продукції".За оцінкою Висоцького, наразі європейськими залізничними, автомобільними та річковими маршрутами вдається вивозити менше половини українського експорту. Якщо проблеми з експортом збережуться, то в Україні цього року може залишитися до 35 мільйонів тонн зерна."Це створює проблему не лише для нинішнього врожаю. Нереалізоване зерно та олійні культури накопичуватимуться, а фермери не отримуватимуть грошей, необхідних для посіву озимих культур", — пояснили аналітики.Український міністр Тарас Висоцький попередив: якщо ситуація не зміниться до весни, площі посівів можуть скоротитися на 35-40%.Нагадаємо, що за вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України..

Необхідно розрізняти військові та невійськові, тобто цивільні, потреби у фінансуванні бюджету України. Адже між ними є деякі нюанси, які подекуди плутають.Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко в дописі на своїй Facebook-сторінці."У звʼязку з нещодавніми повідомленнями в пресі з посиланнями на слова представників ЄС вважаю за необхідне пояснити декілька моментів щодо бюджетної ситуації. Варто розділити бюджетний і військовий треки фінансування", — зазначив він.Міністр додав, що міжнародне фінансування для потреб держбюджету — це кошти, які використовується для покриття невійськових видатків. До кінця року вкрай необхідно отримати від партнерів 29,5 мільярда доларів (понад три мільярди з них отримано вчора)."І ми їх отримаємо, якщо виконаємо всі узгоджені зобовʼязання з нашого боку. Виконаємо спільно — парламент і уряд. Закони та постанови. Фінансового розриву не буде, якщо ми в повній мірі виконаємо свою домашню роботу щодо наших зобовʼязань", — наголосив посадовець.Він також пояснив, що гарантовані кошти від ЄС в межах USL на потреби оборони (закупівлі зброї та дронів) є безумовними. Тобто Україна їх точно отримає."Зараз доступними до вибірки до кінця 2026 року залишаються 17 мільярдів євро. Щодо цих коштів домовилися з Єврокомісією прискорити роботу над максимально швидким погодженням запитів, які подає Україна", — зауважив міністр.За його словами, в серпні 2026 року Міноборони задекларували  додаткову (навіть після повної вибірки коштів в рамках USL) оборонну потребу розміром у 27 мільйрдів доларів."Цей тиждень разом із представниками Міноборони та Єврокомісії ми проводили зустрічі в Брюсселі, де обговорили можливі шляхи закриття цієї потреби. Ми напрацювали план і показали наше бачення, але це не означає, що цієї проблеми немає", — визнав Марченко.Він розповів, що за рахунок внутрішніх ресурсів Україна покриє понад сім мільярдів доларів з цієї потреби. Це економія та перерозподіл видатків. Ще близько 12 мільярдів доларів розраховуєо знайти рішення спільними зусиллями."Решта коштів є критичною потребою, і ми працюємо спільно з Міністерством оборони над визначенням джерела покриття. Єврокомісія не зможе її покрити через відсутність у них відповідних інструментів цього року. В цілодобовому режимі продовжуємо працювати з партнерами для забезпечення всіх потреб українського бюджету. Будемо інформувати щодо прогресу", — підсумував міністр фінансів України.Нагадаємо, журналісти видання Financial Times оприлюднили інформацію, що Україна просила в ЄС достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи..

У суботу, 3 жовтня, Європейська комісія закликала Росію негайно забезпечити гуманітарний доступ до окупованих Олешок у Херсонській області. Там люди голодують уже впродовж тривалого часу.Про це йдеться у спеціальній заяві, опублікованій на сайті Єврокомісії."Те, що відбувається в Олешках, викликає жах. Цивільне населення опинилося в облозі російських військ, не маючи доступу до їжі, ліків, чистої води та базової медичної допомоги. Це неприпустимо", — зазначили представники Єврокомісії.Вони наголосили, що гуманітарна допомога має надійти до людей, які її потребують, а цивільне населення має отримати можливість покинути окуповану територію.Зазначається, що ЄС співпрацює з відповідними партнерами та використовує всі наявні можливості для сприяння наданню допомоги, зокрема, людям, які опинилися в пастці на тимчасово окупованих територіях.Гуманітарні партнери Євросоюзу готові надавати допомогу. Для цього їм необхідний безпечний, стабільний і ефективний гуманітарний доступ на місцях."Росія, як окупаційна держава, має чіткі зобов’язання, згідно з міжнародним гуманітарним правом: цивільне населення варто захищати, а надання гуманітарної допомоги — забезпечувати. Мешканці Олешків потребують регулярного доступу до їжі, ліків, води та необхідної медичної допомоги. Міжнародного гуманітарного права варто дотримуватися", — наголосили в Єврокомісії.Ситуація в ОлешкахРосія блокує евакуацію з Олешок, які перебувають в окупації з 2022 року. До повномасштабного вторгнення в Олешках проживало близько 24 тисяч людей, а зараз залишаються близько двох тисяч, серед них близько 50 дітей.У місті немає електро- та газопостачання, а впродовж останнього місяця повністю заблоковане доставлення продовольства, медикаментів та інших предметів першої необхідності.Розпочинаючи з березня, підрозділ 11-ї бригади НГУ й оборонці 34-ї окремої бригади морської піхоти "Борисфен" системно доставляють туди продовольство через Дніпро за допомогою дронів. Однак російські військові забирають у мешканців продукти. За наявність їжі не російського виробництва людей можуть звинувачувати у співпраці зі ЗСУ.Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголошував, що в тимчасово захоплених Олешках на Херсонщині склалася катастрофічна гуманітарна ситуація, де місцеве населення опинилося на межі голодної смерті. Через брак харчів, медикаментів і питної води мешканці змушені споживати бур'яни, аби просто зберегти життя..

Україна просила в Європейського Союзу достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Financial Times, які послали на власні джерела в Євросоюзі.Зазначається, що Україна оцінила свої додаткові оборонні потреби на цей рік у 27 мільярдів євро. Щоби закрити цю діру, Київ попросив Єврокомісію перерахувати наперед частину коштів із кредиту на 90 мільярдів євро, погодженого наприкінці минулого року.Цей кредит мав покрити більшість фінансових потреб України 2026-2027 років: до 45 мільярдів євро щороку за умови виконання реформ. Однак цього року Україна отримала лише 15,7 мільярда євро, зокрема, через затримки з реформами.Співрозмовники медійників розповіли, що в ЄС відмовилися переносити кошти з 2027 року. Натомість Брюссель наполягає, щоби Київ виконав умови, які відкриють доступ до близько 34 мільярдів євро вже цього року.За інформацією джерел видання, рішення ухвалили на тлі частіших російських ударів по цивільній інфраструктурі, тоді як Верховна Рада ніяк не може провести реформи, яких вимагають ЄС та інші донори."Йдеться про скасування пільги з ПДВ для дрібних посилок і нові правила оподаткування доходів через цифрові платформи. Обидва закони Верховна Рада ухвалила, але зі суперечливою поправкою, яка послаблює контроль за політично значущими особами. Посилення цього контролю ЄС якраз вимагав від України як частину боротьби з корупцією", — йдеться в публікації.Автори статті додали, що якщо поправка набуде чинності, то Україна ризикує не виконати умови для отримання допомоги.Єврокомісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос звернулися з листом до голови Верховної Ради. Вони наголосили, що Україна й надалі може розраховувати на додаткову допомогу 2026 року, якщо проведе необхідні реформи."Украй важливо не допустити послаблення чинних в Україні механізмів контролю щодо політично значущих осіб", — йдеться в листі.Закон про оподаткування доходів через цифрові платформи, який називають "податком на OLX", Верховна Рада ухвалила 9 червня після декількох провалених голосувань. Він стосується доходів, отриманих через OLX, Uklon, Glovo, Bolt, Booking, Airbnb та інші сервіси. Найбільше суперечок викликала саме правка про політично значущих осіб: вона обмежує можливість банків посилено перевіряти колишніх високопосадовців після року з моменту звільнення.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час виступу на засіданні Ukraine Donor Platform заявляла, що наступного року Україна зіткнеться зі серйозним викликом щодо фінансування від партнерів. Росія не демонструє ознак деескалації, а потреби держави залишаються значними..

Глава албанського уряду Еді Рама назвав брехнею те, що обіцяють Україні європейські партнери у контексті інтеграції до Європейського Союзу. Політик вважає, що Україну ніколи не приймуть до спільноти через стандартну процедуру з дотриманням усіх критеріїв.Про це Рама сказав в інтерв'ю Welt.Порівняння з досвідом Східної НімеччиниПід час інтерв'ю прем'єр-міністр Албанії Еді Рама обговорював євроінтеграційні процеси країн Західних Балкан. У цьому контексті він нагадав історичний приклад 1989 року, коли Східній Німеччині не ставили умовою виконання всіх 33 розділів переговорів про членство перед приєднанням до європейської спільноти. Політик наголосив, що Албанія готова докладати ще більше зусиль, аби стати частиною Євросоюзу, водночас розкритикувавши ситуацію навколо України.Різка заява про європейські обіцянкиЕді Рама відкрито висловився щодо перспектив України в ЄС, назвавши поточну ситуацію несправедливою та нереалістичною для стандартних процедур."ЄС, мабуть, вимагатиме від нас ще більше зусиль. Але ми хочемо бути його частиною. Подивіться на Україну. Те, що їм обіцяють, — це брехня", — заявив він.На думку албанського прем'єра, Україну "ніколи не приймуть через звичайний процес вступу з дотриманням усіх критеріїв". Саме тому він запропонував альтернативний та більш прагматичний шлях для української держави."Це всім відомо. Реалістичним рішенням було б залучити Україну до переговорів уже зараз і надати їй повноправне членство на основі заслуг", — додав прем'єр Албанії.Нагадаємо, Європейський Союз не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

Європейський Союз не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною.Про це заявила комісар Євросоюзу з питань розширення Марта Кос, повідомляє Corriere della Sera.Жодних привілеїв для кандидатівПроцес євроінтеграції залишається суворим і базується виключно на реальних заслугах країни-кандидата та глибоких реформах. Як зазначила комісар ЄС з питань переговорів про розширення Марта Кос, жодних винятків чи знижок під час вступу до блоку не передбачено для жодної держави."Вступ ґрунтується на заслугах: очевидно, що ця дата неможлива. У процесі вступу немає жодних привілеїв чи знижок, але ми повинні враховувати, що Україна веде війну за виживання, тому наш обов'язок також є допомогти їй", — наголосила Марта Кос.Плани Брюсселя на найближчий часПопри відсутність прискорених процедур, європейські посадовці налаштовані на активну роботу. Зокрема, Європейський Союз розраховує відкрити якомога більше переговорних кластерів для України ще до завершення поточного року. Вже найближчого вівторка, 6 жовтня, Єврокомісія презентує оновлений звіт щодо політики розширення.Ключові теми майбутнього саміту ЄСПід час засідання Європейської ради, яке відбудеться в середині жовтня, європейські лідери планують зосередитися на чотирьох стратегічних питаннях:вплив розширення на поточні держави-члени;внутрішні перетворення всередині ЄС, включно з можливим переходом від одностайності до голосування кваліфікованою більшістю у сферах безпеки й оборони;надійні захисні механізми задля дотримання демократії та верховенства права новими учасниками;концепція поступової і поглибленої інтеграції країн, що прагнуть приєднатися до блоку.Єврокомісарка також зауважила, що модель поетапної інтеграції не скасовує повноцінного членства, а лише дозволяє кандидатам ефективніше співпрацювати з європейськими інституціями під час виконання всіх стандартів.Нагадаємо, що в переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

Українська держава наразі не відчуває нестачі зовнішнього фінансування на поточний рік і повністю забезпечена вже затвердженими програмами підтримки. До такого спільного висновку дійшли представники Брюсселя та Києва за підсумками переговорів, що відбулися 1 жовтня.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на заяву головної речниці Європейської комісії Паули Піньо.Позиція Єврокомісії щодо фінансової стабільностіУ Європейській комісії зазначили, що раніше відомство не мало офіційних підтверджень щодо появи додаткових фінансових потреб у Києва. Будь-які попередні обговорення базувалися виключно на внутрішніх звітах української сторони, які вимагали детального спільного аналізу. Паула Піньо наголосила під час брифінгу: "Ми ніколи не говорили, що існує фінансовий розрив. По суті, це те, що ми чули зі звітів української сторони. Вчора ми дійшли висновку разом із нашими українськими друзями, що фінансового розриву немає". Вона також додала, що Брюссель завжди наголошує на необхідності спільної перевірки будь-яких заявних потреб перед ухваленням рішень.Обсяги та напрями міжнародної допомогиПопри відсутність нових запитів на фінансування, Європейський Союз продовжує чітко виконувати всі раніше взяті на себе зобов'язання. Зокрема, у межах чинних ініціатив на підтримку України спрямовуються масштабні ресурси.На поточний рік у рамках програми Ukraine Support Loan передбачено виділення до 45 мільярдів євро. Ці кошти спрямовуються як на забезпечення стабільності державного бюджету, так і на фінансування критичних оборонних потреб України в умовах повномасштабної війни.Нагадаємо, 2 жовтня Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування, отримання якого стало можливим завдяки виконанню Україною 10 індикаторів упродовж I та II кварталів 2026 років і попередніх..

Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування, отримання якого стало можливим завдяки виконанню Україною 10 індикаторів упродовж I та II кварталів 2026 років і попередніх.Про це повідомили президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Сергій Корецький у своїх соціальних мережах."Дякую президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн і державам-членам Європейського Союзу за рішення щодо виплати Україні 2,9 мільярда євро в межах Ukraine Facility", — написав Зеленський у своєму Telegram-каналі.Він наголосив, що це дуже вчасна підтримка, яка допоможе забезпечити макрофінансову стійкість України та посилити нашу обороноздатність."Працюємо разом у повній координації, щоби реалізувати всі домовленості. Дякую Євросоюзу за допомогу та незмінну солідарність", — зазначив український президент.Своєю чергою, Корецький уточнив, що індикатори, які виконала Україна, стосуються банківського сектору, енергетики, аграрної політики, транспорту й інших сфер. Зокрема, три індикатори виконали дочасно."В умовах складної ситуації з фінансами ці кошти критично важливі для стійкості держави, забезпечення ключових видатків і можливості спрямовувати більше власних ресурсів на оборону", — акцентував очільник українського уряду.При цьому він зауважив, що потреба у фінансуванні досі залишається критичною. Україна максимально пришвидшує ухвалення всіх урядових рішень. Також працює з парламентом, щоби якнайшвидше ухвалити необхідні законопроєкти."Дякую Європейському Союзу та всім державам-членам за послідовну підтримку України", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти видання Rapporteur повідомляли, що право на національні вето суттєво ускладнює прийняття нових членів до ЄС. У зв’язку з цим Єврокомісія запланувала проєкт реформи, який би дав змогу обходити такі заперечення..

У четвер, 1 жовтня, до Верховної Ради внесли законопроєкт про освіту національних меншин. Угорщина вимагає від України ухвалити деякі його позиції для розблокування перемовних кластерів про вступ України до Європейського Союзу.Про появу документа в українському парламенті свідчить картка законопроєкту №16119, опублікована на сайті Верховної Ради.Законопроєкт має на меті створення належних умов для підвищення якості навчання державною мовою та мовами національних меншин та забезпечення освітнього процесу як українською мовою, так і мовою національних меншин.Також законопроєкт має запровадити поняття закладів загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини. Такий статус може отримати заклад, в якому кількість учнів, які здобувають освіту мовою національної меншини, — більше 50% від загальної кількості учнів.Освітня програма для представників нацменшин має містити вивчення учнями національної історії, збереження матеріальної та духовної культури, пов'язаної з національною ідентичністю. Батьки отримають право запитувати про дублікат документів про освіту дітей мовами нацменшин.Питання нацменшин — одна з вимог Будапешта, які прописані в дорожній карті для відкриття всіх переговорних кластерів для вступу України в Євросоюз.Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр привітав подання до Верховної Ради України законопроєкту про освіту мовами національних меншин. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.Мадяр заявив, що поданий до українського парламенту законопроєкт має зміцнити правові гарантії освіти угорською мовою в Україні."Ми вітаємо те, що до українського парламенту подано законопроєкт, який зміцнює права угорської національної меншини у сфері освіти. Цей законопроєкт зміцнює правові гарантії освіти угорською мовою та мережі навчальних закладів", — написав угорський прем’єр-міністр.Нагадаємо, що 29 вересня в переговорах про вступ України до ЄС знову відбулося блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..