# Євросоюз

Угорщина має певні застереження щодо відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу. Будапешт відклав ключовий процедурний крок, який тепер розглянуть наступного тижня.Про це два повідомило видання Politico, журналісти якого послалися на неназваних дипломатів Євросоюзу.Після відкриття першого переговорного кластера Україна та Молдова заявили про мету відкрити решту глав до середини липня.Дотримання цього графіку тепер опинилося під загрозою після того, як у вівторок Угорщина виступила проти надсилання листа до Європейської ради та Європейської комісії від імені 27 членів блоку. У листі викладено спільну позицію країн ЄС щодо відкриття переговорних глав для України та Молдови.За словами двох дипломатів, які спілкувалися з медівниками, Будапешт став єдиною столицею, яка виступила проти цієї ініціативи, що вимагає одностайного схвалення всіх 27 країн-членів.Тож, як розповіли джерела авторитетного видання, пропозицію знову обговорюватимуть не швидше, ніж наступного тижня.Аналітики Politico зробили висновок, що цей крок відповідає стриманій позиції прем’єр-міністра Петера Мадяра щодо членства України в ЄС. Він не виступив проти відкриття першого кластера для України, однак домігся видалення слів про відкриття кластерів для Києва "якнайшвидше" з письмових висновків зустрічі лідерів Євросоюзу, що відбулася минулого тижня в Брюсселі.Прем’єр-міністр Угорщини пояснив, що це могло би послати "поганий сигнал" для країн Західних Балкан, які теж працюють над вступом до Євросоюзу.Нагадаємо, вчора президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що ЄС застосує індивідуальний підхід стосовно України та Молдови. Відтепер швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.Щоправда, згодом речник МЗС України Георгій Тихий відреагував, що спільний рух до ЄС України та Молдови триватиме й надалі. Підстав для "роз'єднання" їхніх євроінтеграційних шляхів немає. Урсулу фон дер Ляєн начебто неправильно інтерпретували..

У вівторок, 23 червня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Матіасом Корманом. Членство в ній для України дуже важливе.Про це заявив Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."І сьогодні робимо крок в цьому напрямі: Прем’єр-міністерка передала ОЕСР офіційну поновлену заявку України на членство", — зазначив він.Український президент висловив сподівання отримати статус країни-кандидатки до цієї організації вже найближчої осені."Наступний етап — дорожня карта до членства в ОЕСР. Обговорили це під час зустрічі", — констатував президент України.Він зауважив, що окрема увага — прогресу України на шляху до європейської інтеграції та впровадження реформ, необхідних для швидкого просування до членства в Євросоюзі.Під час зустрічі говорили і про реалізацію фінансового пакета підтримки від Євросоюзу, посилення санкцій проти Росії та контакти з партнерами."Вдячний Матіасу Корману й ОЕСР за підтримку нашого народу на шляху реформ і досягнення миру", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, також сьогодні президент наголосив, що Україна найближчими місяцями активізує дипломатичну роботу з партнерами, зосереджуючись передусім на виконанні оборонних домовленостей..

Спільний рух до Європейського Союзу України та Молдови триватиме й надалі. Підстав для "роз'єднання" їхніх євроінтеграційних шляхів немає. Урсулу фон дер Ляєн неправильно інтерпретували.Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий у коментарі журналістам.За його словами, відбулася не зовсім коректна інтерпретація слів президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн за підсумками саміту ЄС-Молдова.Тихий пояснив, що в коментарях йшлося винятково про Республіку Молдова, а не про порівняння чи протиставлення її з Україною.Він додав, що після відкриття першого кластера переговорів подальший рух відбувається за чіткою методологією Єврокомісії. Вона передбачає індивідуальну оцінку кожної країни-кандидата, згідно з досягненнями у виконанні внутрішніх бенчмарків (IBAR).Водночас у Міністерстві закордонних справ України акцентували, що Київ і Кишинів проходять етапи європейської інтеграції послідовно та синхронно."Євросоюз неодноразово відзначав виконання обидвома країнами необхідних умов для відкриття переговорних кластерів. Тому підстав для висновків про якесь нібито "роз'єднання" немає", — наголосив Георгій Тихий.Речник МЗС підсумував, що Україна розраховує на справедливий і об’єктивний підхід з боку Євросоюзу в межах подальшого процесу розширення.Раніше сьогодні деякі медівники цитували президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн у контексті того, що Європейський Союз застосує індивідуальний підхід стосовно України та Молдови. Тобто відтепер начебто швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що Україна зробила черговий крок на шляху до вступу в Європейський Союз, посилила оборонний сектор і розширила програми підтримки громадян та бізнесу. Вона назвала цей тиждень "історичним"..

Європейський Союз застосує індивідуальний підхід стосовно України та Молдови. Відтепер швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після саміту Молдова — ЄС, який відбувся 22 червня.За її словами, після початку переговорного процесу кожна країна-кандидатка самостійно відповідає за свій прогрес на шляху до членства."Як тільки відкрився перший кластер, кожна країна-кандидатка несе відповідальність за себе. Оскільки вони повинні впроваджувати реформи — то вони мають впроваджувати різні реформи залежно від того, про яку країну-кандидатку ми кажемо", — заявила фон дер Ляєн.Відповідаючи на запитання про подальше відкриття переговорних кластерів, президентка Єврокомісії наголосила, що оцінює перспективи саме Молдови, оскільки пресконференція присвячена саміту Молдова — ЄС.Водночас вона акцентувала, що Європейський Союз і надалі дотримуватиметься принципу оцінки за досягнутими результатами, а не за політичними деклараціями чи умовними термінами."Я вважаю, що процес, заснований на заслугах, набагато кращий для Молдови, ніж термін "якомога швидше". Тому що "якомога швидше" ні про що не свідчить. Але процес, заснований на заслугах, чітко вказує вам на основи нашої методології, що погоджено всіма 27 державами", — пояснила вона.Урсула фон дер Ляєн додала, що в основі перемовин про вступ «лежить процес, заснований на заслугах, це набагато краще для Молдови»."Тоді вони можуть досягнути результатів, а ми можемо виконати нашу обіцянку", — підсумувала очільниця Єврокомісії.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що Україна зробила черговий крок на шляху до вступу в Європейський Союз, посилила оборонний сектор і розширила програми підтримки громадян та бізнесу. Вона назвала цей тиждень "історичним"..

Україна має право на самооборону, а Білорусь допомагає Росії вести агресивну війну. До того ж Мінськ неодноразово вчиняє провокації проти Європейського Союзу.Про це заявила речниця Єврокомісії Анітта Хіппер під час брифінгу для журналістів.Її попросили прокоментувати вимогу президента України Володимира Зеленського до Білорусі прибрати зі своєї території ретранслятори, які допомагають росіянам наносити удари дронами по українській цивільній інфраструктурі."Білорусь продовжує сприяти російській військовій агресії проти України", — зауважила вона.За її словами, Білорусь уже неодноразово влаштовувала провокаційні дії проти Євросоюзу. Зокрема, відбувалися порушення повітряного простору країн ЄС. Також Мінськ використовував міграційну кризу, щоби чинити тиск на європейські країни."Звичайно, Україна має право захищатися", — наголосила Хіппер у контексті погроз Володимира Зеленського на адресу Білорусі.Раніше український президент зазначав, що Білорусь має довести, що не хоче війни проти України. Один зі способів — ліквідувати ретранслятори, які допомагають Росії бити по українських містах і селах.Зокрема, йдеться про чотири ретранслятори в Гомельській і Брестській областях. Саме завдяки такому обладнанню завдавали ударів по Житомирській, Рівненській і Волинській областях, по енергетиці, по залізниці, по звичайних містах і селах.Нагадаємо, що в Кремлі боляче сприйняли ультиматум президента України Володимира Зеленського, який днями він адресував самопроголошеному керівнику Білорусі Олександру Лукашенку. Прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков звинуватив Україну в агресивній поведінці та нагнітанні напруженості..

Україна цього тижня зробила черговий крок на шляху до вступу в Європейський Союз, посилила оборонний сектор і розширила програми підтримки громадян та бізнесу.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, назвавши цей тиждень "історичним". Також вона розповіла про ключові рішення. "Тиждень, який розпочався з удару по символу української державності. Символу глибокого й непорушного зв’язку нашої історії з Європою. Поки ворог намагається руйнувати цей зв’язок, ми будуємо і зміцнюємо його: наш шлях до ЄС, нашу нову оборонну індустрію", — зазначила вона.ЄвроінтеграціяЗокрема, 15 червня Україна відкрила перший переговорний кластер, що, за словами Свириденко, означає перехід від політичних дискусій до практичної роботи в межах євроінтеграції.Посилення оборонного виробництва У сфері оборони виробники озброєння залучили 9,8 мільярдів гривень пільгових кредитів за державної підтримки для розвитку виробництва, ремонту та модернізації техніки.Підтримка українцівУ соціальному блоці ветерани та родини полеглих захисників отримали доступ до пільгової іпотеки "єОселя" під 3%, із подальшою компенсацією ставки державою. Також запроваджено щомісячні державні стипендії для науковців у розмірі 10 000 гривень, на що у 2026 році передбачено 190 мільйонів гривень.Підтримка бізнесуДля аграріїв уряд передбачив до 1000 гривень на гектар безповоротної допомоги на закупівлю мінеральних добрив українського виробництва, а також розширив програму підтримки меліорації — до 48 тисяч гривень на гектар у прифронтових регіонах і до 30 тисяч гривень в інших областях.Відновлення культурної спадщини Окрему увагу приділено відновленню культурної спадщини після російської атаки на Успенський собор, де оперативно ліквідували пожежу та розпочали невідкладні відновлювальні роботи."Це питання перебуває на особливому контролі", — зауважила Свириденко.Нагадаємо, 15 червня стало відомо, що країни-члени Європейського Союзу домовилися про відкриття першого кластера переговорів про вступ до блоку України та Молдови. Голова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що рішення про відкриття першого кластера переговорів щодо вступу України та Молдови до ЄС — "це визнання нашої стійкості й незворотності європейського вибору".Зауважимо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Читайте також: У Європейському Союзі хочуть посилити вимоги до нових членів: що пропонують політики.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск виснув жорсткий ультиматум Європейському Союзу щодо майбутні перемовин із Росією для закінчення війни в Україні.У своєму дописі у соцмережі X він наголосив, що Варшава має обов'язково брати безпосередню участь в ухваленні будь-яких рішень."З мого боку було зроблено чітку заяву після початку дискусії про те, хто може представляти Європейський Союз у будь-яких потенційних переговорах з Росією. Це будуть рішення, в яких Польща повинна брати безпосередню участь, інакше ми не будемо дотримуватися жодних угод", — написав прем'єр Польщі.Зауважимо, президент Володимир Зеленський заявив, що переговори з Росією можуть бути відновлені. Однак вони проходитимуть у зміненому форматі, який передбачатиме участь європейських партнерів. За словами Зеленського, нині обговорюються різні підходи до формату майбутніх переговорів.Нагадаємо, за даними видання The Economist, Росія та Захід відновили неофіційні переговори, які тримають у великій таємниці. Зокрема, обговорюють поетапне "замороження" бойових дій вздовж лінії фронту в Україні.До того ж речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що країна-агресорка Росія нібито готова до мирних переговорів з Україною. А Європейський Союз помиляється, вважаючи, що будувати діалог із Москвою можна з позиції сили..

Цього тижня для України відбулася продуктивна робота на саміті "Групи семи", на засіданнях Контактної групи з питань оборони України та Європейської ради, у двосторонніх зустрічах із партнерами.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Кожна розмова про те, як дати більше захисту нашим людям, як підтримати воїнів і як наблизити кінець війни", — наголосив він.За його словами, девʼять країн оголосили про внески в програму PURL на майже мільярд доларів."Дякую, саме це зараз найбільше потрібно. Також працювали над тиском на Росію — оголосили нові санкції Велика Британії та Канади, і вже ми активно в діалозі з ЄС, щоби 21-й санкційний пакет підготували швидше, й він обмежував Росію саме там, де це найвідчутніше", — зазначив український президент.Він додав, що загалом за результатами засідання Контактної групи "Рамштайн" партнери оголосили про чотири мільярди доларів нової допомоги для нашої країни."Ми повертаємося додому з новими можливостями для оборони. Я дякую всім нашим друзям, які продовжують підтримку України. Кожен пакет допомоги зберігає життя наших людей від російських ударів і допомагає наближати мир", — підсумував Володимир Зеленський.. Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив під час звернення до учасників засідання Європейської ради, що Україна хоче закінчити війну до зими — через дипломатію та через тиск на Росію. Але при цьому розуміє, з ким має справу. Адже Путін — це війна..

Президент Володимир Зеленський провів переговори з головою Європейської ради Антоніу Коштою та президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, під час яких сторони обговорили подальші кроки на шляху України до членства в Європейському Союзі.Як повідомив гарант на своїй сторінці у Telegram, зустріч відбулася у Брюсселі перед засіданням Європейської ради.За словами глави держави, Україна розраховує на відкриття найближчим часом решти п’яти переговорних кластерів у межах переговорного процесу щодо вступу до ЄС. Також Київ очікує отримати перший транш із нового пакета фінансової підтримки Євросоюзу."Розраховуємо невдовзі отримати й перший транш із пакета фінансової підтримки ЄС, щоб посилити наш захист", — зазначив гарант.Окрему увагу учасники зустрічі приділили питанням безпекової співпраці, зокрема роботі над угодою у форматі Drone Deal. Крім того, йшлося про подальшу оборонну підтримку України."Говорили й про оборонну підтримку України, передусім зміцнення ППО та захист від російської балістики", — заявив президент.Зеленський подякував європейським лідерам за підтримку України та готовність спільно працювати над зміцненням безпеки як нашої держави, так і всієї Європи.Нагадаємо, 15 червня стало відомо, що країни-члени Європейського Союзу домовилися про відкриття першого кластера переговорів про вступ до блоку України та Молдови. Голова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що рішення про відкриття першого кластера переговорів щодо вступу України та Молдови до ЄС — "це визнання нашої стійкості й незворотності європейського вибору".Зауважимо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Читайте також: У Європейському Союзі хочуть посилити вимоги до нових членів: що пропонують політики.

Верховна Рада України ухвалила рішення, яке дозволяє завершити процедуру внесення змін до державного бюджету та залучити додаткове фінансування Європейського Союзу для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України.У відомстві пояснили, що це рішення знімає законодавчі перешкоди для своєчасного залучення фінансової допомоги ЄС та спрямування додаткових коштів на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, а також на закупівлю, модернізацію і ремонт озброєння, військової техніки та боєприпасів для потреб Сил оборони.Крім того, ухвалення цього кроку забезпечить безперервність фінансування оборонних потреб і дозволить уникнути пауз у забезпеченні армії у критичний операційний період.Міністр оборони України Михайло Федоров зазначив, що "Україна сьогодні нарощує далекобійні спроможності, масштабує безпілотні системи рекордними темпами, а Сили оборони проходять найбільшу трансформацію за роки незалежності". "Важливо зберегти цей темп", — наголосив посадовець.Федоров подякував керівництву парламенту і народним депутатам за оперативний розгляд і підтримку ініціативи.Як відомо, 8 червня Україна отримала сьомий транш фінансування від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Після врахування авансового погашення до держбюджету фактично надійшло 2,6 млрд євро.Нагадаємо, 17 червня український уряд схвалив Бюджетну декларацію на наступні три роки. Мінімальна зарплата зростатиме швидше за інфляцію.Читайте також: Виплати військовим після служби: хто отримає одноразову допомогу.

Європейський Союз розробив план обмеження дії спрощених правил прийому українських біженців. Йдеться, зокрема, про можливе ускладнення в’їзду для чоловіків призовного віку до країн Європи.Про це повідомило видання Spiegel, журналісти якого отримали в розпорядження лист президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.У ньому, зокрема, йдеться про те, що Єврокомісія запропонує продовжити тимчасовий захист для українців, які виїхали через російську агресію, однак обмежити його дію так, щоби це "не підривало здатність України до самозахисту".Аналітики виданні зазначили, що така заява може свідчити про намір обмежити прийом саме військовозобов’язаних чоловіків з України. Водночас сама фон дер Ляєн не повідомила деталей майбутньої пропозиції.Як відомо, зараз українці в Євросоюзі перебувають під дією так званої Директиви про тимчасовий захист, яка дозволяє отримувати прихисток без індивідуального розгляду заяв."Цей механізм діє до 4 березня 2027 року. Ним скористалися вже понад 4,3 мільйона українців", — зауважили німецькі медійники.Раніше на зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС у червні Німеччина та низка інших держав підтримали ідею ускладнити прийом українських чоловіків призовного віку. Зокрема, обговорювали можливість виключити чоловіків віком від 23 до 60 років із дії спрощених правил.Окремі країни ЄС також уже розпочали скорочувати соціальні виплати для українських біженців. У Польщі з березня зменшили частину виплат, а в Німеччині новоприбулі українці з квітня 2025 року отримують допомогу за нижчими ставками відповідно до законодавства про допомогу шукачам притулку.Нагадаємо, що нещодавно в Чехії спалахнула гостра політична дискусія через подальшу долю українських біженців, які перебувають у країні. Лідер чеської опозиційної партії "Свобода та пряма демократія" (SPD) і спікер парламенту Томіо Окамура виступив із жорсткою заявою щодо необхідності негайного скасування правового статусу для втікачів від війни..

Декілька днів тому країни-члени Європейського Союзу домовилися про відкриття першого кластера переговорів про вступ до блоку України та Молдови. Це стало чітким сигналом, що процес євроінтеграції не зупинити.На цьому наголосив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в четвер, 18 червня. Сьогодні у Брюсселі він особисто візьме участь у засіданні Європейської ради."Ми вдячні всім країнам Європейського Союзу за відкриття першого кластеру. Це для нас серйозний крок уперед", — зазначив він.За його словами, на цьому Україна не планує зупинятися та має бажання, аби в найближчі тижні чи місяці вдалося відкрити й інші п'ять кластерів."Бажано, щоби це відбулося впродовж наступних тижнів, безумовно. Щоби всі шість кластерів відкрилися та відкрили нам шлях до майбутнього членства в ЄС. Будемо працювати заради цього", — наголосив Зеленський.Він висловив переконання, що це одна з найсильніших відповідей, яку Європа може дати на російські атаки та постійні акти агресії, — це прискорити процес вступу України до блоку та прискорити відкриття кластерів.Як відомо, сьогодні президент України проведе низку зустрічей у Бельгії та візьме участь у засіданні контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн". У його графіку також заплановані переговори з керівництвом ЄС, генсеком НАТО та європейськими лідерами.Нагадаємо, Володимир Зеленський також наголосив, що європейську антибалістичну систему, яку зараз розробляють на континенті, ініціювала Україна. У цьому плані відбувається значний прогрес, наші союзники погодилися щодо необхідності таких кроків..

Економіка повоєнної України має стати найбільш ліберальною, відкритою та конкурентною у Європейському Союзі. Завдання — не просто відбудувати, а здійснити наймасштабнішу економічну трансформацію на континенті за останні десятиліття.Про це заявив керівниу Офісу президента України Кирило Буданов під час виступу на засіданні Ради з питань підтримки підприємництва.У цьому заході також узяли участь прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, урядовці, команда Офісу президента, народні депутати та підприємці."Переконаний, що нова економіка України повинна базуватися на трьох стратегічних стовпах", — акцентував очільник президентського офісу.Він назвав за пунктами ці три ключові, на його думку напрямки:перший — викорінення корупції та рівні правила гри, які є основними умовами для залучення інвестицій;другий — створення потужного промислового ядра, що забезпечить і нашу обороноздатність, і відновлення країни;третій — побудова інноваційної економіки, інтегрованої у світові ринки.На засіданні ради презентували проєкт стратегії "Економіка майбутнього". Над розробкою цього документа працює спільна команда Офісу президента, уряду, McKinsey, Світового банку, міжнародних експертів і українського бізнесу."Це наш практичний аналог плану Маршалла", — пояснив керівник Офісу президента України.Він запевнив, що з радістю почув від бізнесу, яким чином вдалося розв’язати деякі проблемні питання, озвучені підприємцями на попередньому засіданні два місяці тому."Продовжуємо прибирати перешкоди для ефективної роботи української економіки. Дякую колегам за роботу. Дякую українським підприємцям, які тримають стрій. Разом будуємо успішну та конкурентну країну. Працюємо на результат. Слава Україні!" — підсумував Кирило Буданов.Нагадаємо, на початку червня керівник Офісу президента України заявляв, що європейські країни, які прагнуть долучитися до мирних переговорів, мають вирішити два важливі завдання — обрати одного представника для таких зустрічей і чітко опрацювати свою позицію..

Болгарія не підтримала частину 21 пакета антиросійських санкцій Європейського Союзу. Софія вирішила стати на захист патріарха Росії Кирила.Про позицію Болгарії написали журналісти видання Politico."Болгарія дала зрозуміти, що виступає проти частини 21 пакету санкцій ЄС щодо Росії", — зауважили медійники з посиланням на двох дипломатів.Подробиць щодо рішення Болгарії журналісти Politico не наводять. Аналітики лише зазначили, що це стало наслідком останніх виборів, на яких перемогли проросійські сили.Своєю чергою, болгарське видання BNR News уточнило, що Єврокомісія запропонувала внести патріарха Росії Кирила до санкційного списку. Причиною названо його підтримку війни в Україні.Раніше болгарські ЗМІ писали, що Софія спробує захистити російського духовного лідера. З усіх болгарських митрополитів лише Наум Руський висловився офіційно, приєднавшись до Вселенського патріарха Варфоломія, який засудив напад на Києво-Печерську лавру в Києві.До речі, для затвердження санкцій проти Росії потрібне одностайне рішення всіх європейських країн. Наразі такої одностайності немає, хоча загалом позиція Болгарії залишається хиткою."Незгода будь-якої країни-члена з частиною санкційного пакету блокує його ухвалення", — зауважили болгарські журналісти.Нагадаємо, декілька днів тому висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявляла, що Євросоюз представить нові санкції проти російського військово-промислового комплексу та тіньового флоту. Обмеження обговорять під час засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі..

Країни-члени Європейського Союзу домовилися про відкриття першого кластера переговорів про вступ до блоку України та Молдови.Про це повідомила пресслужба Європейcької комісії у соцмережі X."Сьогодні ми розпочинаємо переговори щодо основної складової цього процесу, зокрема у сфері правосуддя та основних прав. Розширення — це наша найкраща інвестиція в майбутнє миру, безпеки та процвітання", — йдеться у повідомленні.Реакція УкраїниГолова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що рішення про відкриття першого кластера переговорів щодо вступу України та Молдови до ЄС — "це визнання нашої стійкості й незворотності європейського вибору"."Ми починаємо роботу над фундаментом нашого європейського життя. Це питання правосуддя, свободи та фундаментальних прав. Каркас, який зробить нас частиною єдиного сильного та захищеного європейського простору. ЄС — це сильна економіка. А тісні економічні зв’язки між учасниками зміцнюють взаємний інтерес та єдність Європи. Ми довели свою здатність боротися за незалежність. Тепер ми доводимо свою здатність інтегруватися в простір, де цінують свободу та людське життя", — зазначив він.За словами Буданова, попереду на Україну чекають важкі й непрості перемовини. Однак, на його думку, "ми повинні пройти цей шлях, щоб стати ще сильнішими та бути повноправними суб’єктами європейської спільноти"."Адже перемога кується не лише на полі бою, а й у системних рішеннях, які змінюють історію. Рухаємося далі. Слава Україні!" — резюмував голова ОП.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Читайте також: У Європейському Союзі хочуть посилити вимоги до нових членів: що пропонують політики.