# Євросоюз

Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити мандат своєї тренувальної місії (EUMAM Ukraine). Її головна мета — підготовка українських військових. Проєкт працюватиме ще два роки — до 15 листопада 2028 року.Про це повідомили в пресрелізі Ради Євросоюзу. У бюджет місії на цей період закладено майже 300 мільйонів євро.Рада ЄС також вирішила створити координаційну групу в Україні, яка забезпечуватиме пряму взаємодію з українським військовим керівництвом, ЗСУ та міжнародними партнерами.Окрім того, передбачається розширення мандату місії, яке зосередить навчання військових на уроках, отриманих на полі бою, та на посиленні військової підготовки відповідно до оборонних потреб України.EUMAM Ukraine продовжуватиме координацію зі США, Великою Британією, Канадою та Норвегію, а також співпрацюватиме з "Коаліцією охочих" і НАТО.Нещодавно в Генштабі ЗСУ інформували, що українські військовослужбовці проходять курс Designated Marksman ("Влучні стрільці") на полігоні в Німеччині. Там зазначвли, що навчання спільно проводять інструктори Бундесверу, збройних сил Словенії та Литви."Кожен партнер робить свій внесок. Німеччина забезпечує підготовку всім необхідним, словенські інструктори відпрацьовують стрільбу та спостереження, литовські навчають маскування та прихованого висування", — деталізували українські військові.Місію EUMAM Ukraine створили в жовтні 2022 року для допомоги в підготовці українських військовослужбовців. З моменту свого створення місія підготувала понад 100 тисяч солдатів на прохання України.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти видання Le Monde повідомили, що "Коаліція охочих" запланувала військові навчання — раніше таких повноцінних занять іще не проводили. Їх запланували на території Польщі. У військових навчаннях візьме участь й Україна..

Цей тиждень в Україні — пленарний. У порядку денному важливі законопроєкти, які мають значення для європейської інтеграції України, для фінансування держави та для боротьби з корупцією.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Є мій законопроєкт, який забезпечує Україні рух у приєднанні до Організації економічного співробітництва та розвитку", — зазначив він.За його словами, це група найбільш сильних економічно та соціально країн, й Україні треба бути партнером саме з такими державами та мати саме такі принципи."Я прошу парламентарів бути результативними і підтримати законопроєкти, які є на цей тиждень", — акцентував український президент.Він також поінформував, що відбулася на ставці доповідь головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого про наші позиції на фронті."Зараз українські військові справді посилюють українські переговорні позиції: кожне завдання, яке повністю виконане, кожна оборонна операція, яка додає Україні сил і результатів, посилює Україну в перемовинах", — наголосив президент України.Він додав, що цими днями українські захисники та захисниці забезпечують і рекордні результати у знищенні російських окупантів: у Росії рекордні втрати на фронті — щодобові та щотижневі."Працюють й українські далекобійні санкції. Ми цілком справедливо відповідаємо Росії на її війну та доводимо, що війну потрібно завершити. Росія може це зробити — завершити свою війну. Важливо, щоб Америка саме в цьому переконувала Росію", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 28 жовтня Верховна Рада України підтримала в першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2027 рік. "За" проголосували 239 народних депутатів..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц погрожує заблокувати затвердження наступного семирічного бюджету Європейського Союзу. Це станеться в тому разі, якщо всі країни блоку не погодяться підтримувати Україну.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Financial Times із посиланням на лист Фрідріха Мерца до президента Євроради Антоніу Кошти, в якому німецький канцлер висунув ультиматум.Він заявив, що підтримка Берліном бюджету ЄС на 2028-2034 роки напряму залежить від згоди всіх держав-членів профінансувати Україну, яка зіткнулася з дефіцитом у 70 мільярдів євро наступного року."Колективне зобов'язання всіх нас без винятку зробити справедливий внесок у покриття фінансового дефіциту України є необхідною передумовою для розв'язання цього питання й обговорення будь-яких інших питань, особливо тих, що мають фінансові наслідки", — заявив Мерц.Канцлер Німеччини акцентував, що фінансова підтримка України з боку абсолютно всіх держав блоку є необхідною умовою для успішного завершення бюджетних переговорів.Німеччина залишається найбільшим донором бюджету Євросоюзу, тоді як чотири країни, які намагаються уникнути внесків на допомогу Києву, є чистими отримувачами коштів з фондів ЄС.Федеральний канцлер вирішив використати цей фінансовий важіль, щоби закріпити грошову допомогу для України як на 2027 рік, так і на подальший період.Мерц наполягає, що питання ліквідації дефіциту фінансування України варто обов’язково вирішити на зустрічі лідерів Євросоюзу в Дубліні.Ситуацію також ускладнює те, що майбутні вибори у декількох країнах блоку (зокрема, в Італії та Польщі) можуть додатково ускладнити пошук консенсусу.Нагадаємо, раніше Фрідріх Мерц заявляв, що Німеччина готується прийняти саміт "Коаліції охочих". Його учасники планують узгодити допомогу Україні, гарантії безпеки після перемир’я та подальші дипломатичні кроки..

Європейський Союз застосує спеціальний механізм допомоги Україні через непросту ситуацію з енергетикою, спричинену масованими російськими ударами.Про це повідомив президент Володимир Зеленський після перемовин із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн."Зараз дуже складна ситуація у багатьох наших містах і громадах з постачанням електрики, води та тепла через російські удари. Найважче — у Києві, на Дніпровщині, Сумщині, Донеччині та в Херсоні. Розповів Урсулі про виклики, і ми домовилися, що Євросоюз застосує спеціальний механізм із допомоги у надзвичайних ситуаціях. Це дасть можливість оперативно надати Україні кошти на те, що зараз найбільше потрібно. Команди вже працюють над цим", — наголосив гарант.Крім того, сторони обговорили додаткову енергетичну та гуманітарну допомогу для України для підготовки до зими та євроінтеграційні питання. Очільник держави зазначив, що на сьогодні важливо відкрити всі кластери і почати закривати розділи."Звісно, обговорили дипломатію. Днями були переговори в Брюсселі, де наші команди добре попрацювали над планом відновлення та гарантіями безпеки від Європи. Скоординували з Урсулою позиції і щодо зустрічі в Абу-Дабі. Робимо все для того, щоб тристоронній формат приніс результати. Дякую, Урсуло!" — додав Зеленський.Нагадаємо, американські демократи, здобувши контроль над обома палатами Конгресу, розгортають ініціативу з посилення військової та енергетичної підтримки Києва перед зимовим періодом. Паралельно у Капітолії мають намір переглянути санкційну політику щодо Москви та ініціювати розслідування дій посадовців Білого дому.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що перемога Демократичної партії на проміжних виборах до Конгресу Сполучених Штатів Америки може сприяти збільшенню військової та фінансової допомоги Україні, а також відновленню тісніших відносин між Вашингтоном і європейськими союзниками..

У четвер, 5 листопада, президент України Володимир Зеленський провів продуктивні переговори з Президентом Європейської ради Антоніу Коштою щодо прискорення вступу нашої країни до Європейського Союзу. Під час зустрічі сторони погодили амбітний календарний план щодо закриття переговорних блоків та обговорили майбутній саміт в Абу-Дабі.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.Новий графік євроінтеграціїЗа словами президента, Україна та Європейський Союз продовжують тісну координацію дій щодо ключових політичних та економічних питань. Під час переговорів Володимир Зеленський та новий президент Євроради Антоніу Кошта детальним чином розібрали євроінтеграційний процес і досягли принципових домовленостей щодо подальшого темпу реформ.Зокрема, українська сторона прагне вже до кінця цього року повністю завершити роботу над переговорними кластерами, щоб з наступного року перейти до безпосереднього закриття окремих розділів угоди."Працюємо над тим, щоб до кінця цього року закрити всі переговорні кластери, а вже в наступному році перейти до закриття переговорних розділів та швидко рухатися далі до нашого вступу. Говорили про наші нові ідеї, які можуть реально прискорити весь процес. Домовилися, що Антоніу все обговорить з Урсулою", — наголосив Зеленський.Гарантії безпеки та саміт в Абу-ДабіОкрему увагу під час зустрічі посадовці приділили підготовці до майбутнього тристороннього саміту в Абу-Дабі та пріоритетним завданням України на міжнародній арені. Глава держави поінформував очільника Євроради про деталі своїх останніх контактів із представниками США.Президент наголосив на непохитності української позиції: будь-які рішення щодо майбутнього України мають ухвалюватися за безпосередньої участі європейських союзників."Україна завжди виступає за те, щоб Європа була за столом перемовин. Коли йдеться про гарантії безпеки та економічне відновлення України, це неможливо обговорювати без представників Європи. І Антоніу підтримує цю нашу позицію", — заявив український лідер. Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 5 листопада зустрівся із лідером Португалії Антоніу Жозе Сегуру в Мадриді. Сторони обговорили низку важливих питань..

У четвер, 5 листопада, Україна отримала ще 4,36 мільярда євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Support Loan.Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, із них 3,7 мільярда євро — макрофінансова допомога та 660 мільйона євро — оборонний компонент.Як відзначив очільник уряду, кошти спрямують на пріоритетні бюджетні видатки та першочергові потреби Сил оборони. Він наголосив, що в умовах постійних російських атак ця підтримка критично важлива для зміцнення нашої обороноздатності та збереження фінансової стійкості держави."Дякую президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарам Валдісу Домбровскісу та Андрюсу Кубілюсу, а також усім державам-членам ЄС за послідовну підтримку України. Продовжуємо працювати з європейськими партнерами, щоб решта передбаченого фінансування надійшла вчасно та в повному обсязі", — додав Корецький.Зауважимо, раніше повідомлялося, що Європейський Союз виділив Україні ще 2,86 мільярда євро в межах оборонного компонента Ukraine Support Loan. Ця сума піде на потреби Сил оборони для захисту українців від рашистських обстрілів.Нагадаємо, ухвалення чергового траншу італійської військової підтримки для України знову опинилося на паузі через політичне очікування в Римі. Урядовці в Італії затягують графіки відправлення нового озброєння, орієнтуючись на політичні розклади у Сполучених Штатах..

Український уряд розраховує протягом 2027 року ухвалити основний масив законодавства за всіма розділами переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Це має наблизити країну до завершення переговорів про членство в ЄС до кінця 2028 року.Про це заявив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов під час спільного брифінгу із послом Європейського Союзу в Україні Катаріною Матерновою, передає "Інтерфакс-Україна". За його словами, Україна має пройти кілька етапів на шляху до членства в Євросоюзі. Насамперед йдеться про отримання попереднього позитивного звіту за 23-м та 24-м розділами переговорного процесу.Вони охоплюють питання судової влади та основоположних прав, а також правосуддя, свободи й безпеки. Серед ключових напрямків роботи — реформа правосуддя та правоохоронних органів. Наступним етапом стане закриття відповідних переговорних розділів і ухвалення необхідного законодавства."І ми на рівні уряду, принаймні, плануємо так цю роботу організувати, щоб протягом 27-го року у нас основний масив законодавства був ухвалений, повторюю, за всіма розділами переговорного процесу", — сказав ЧенцовПісля цього Україна зможе отримати оцінку Європейської комісії та держав-членів ЄС. На основі їхніх висновків готуватимуть проєкт договору про вступ України до Євросоюзу."От така етапність. Тому 28-й рік для нас, звичайно, це дуже амбітна, але осяжна мета. І все залежить від нас", — додав він.Нагадаємо, 4 листопада Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення Європейського Союзу. Це ще один практичний і позитивний крок на шляху до членства в європейській спільноті.Додамо, раніше європейська комісарка з питань розширення Марта Кос розповідала, що у щорічній доповіді з розширення немає конкретної дати набуття Україною членства в ЄС. Щоправда, "дорожні карти" окреслюють приблизні терміни — "до кінця 2027 року"..

У середу, 4 листопада, українська делегація провела два важливі раунди перемовин із партнерами, які стосувалися різних тем. Обидва — на користь Україні.Про це повідомив голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Перша — щодо Prosperity Plan для України. Це один із ключових документів, над яким зараз працюємо з партнерами. Він має визначити, як відновлюватимемо Україну після війни, залучатимемо інвестиції та створюватимемо можливості для розвитку нашої економіки", — зазначив він.За його словами, працювали з представниками Єврокомісії, США, Великої Британії, Франції, Німеччини, НАТО, Світового банку та BlackRock. З українського боку залучені команди Мінекономіки, Мінфіну, Міноборони та Офісу президента."Деталі поки що не розкриваємо. Зараз триває предметна робота над документом. Разом із партнерами визначили конкретні наступні кроки та терміни їх виконання. Про результати розповімо пізніше", — зауважив головний український зовнішній розвідник.Він також поінформував, що друга зустріч — щодо фінансування України 2027 року. Разом із командами Міноборони, Мінфіну та Офісу президента показали партнерам математику війни на наступний рік: скільки ресурсів потрібно, який дефіцит необхідно покрити та за рахунок яких джерел можемо це зробити.Окремо учасники перемовин обговорили загрози з боку Росії для України та всієї Європи, а також спільні кроки для протидії їм."Завтра продовжимо роботу з партнерами над гарантіями безпеки для України. Йдеться не лише про безпеку нашої держави, а й про нову архітектуру безпеки всієї Європи після війни. Україна є її невід’ємною частиною. Адже без довгострокової безпеки України неможлива й довгострокова безпека Європи", — акцентував Рустем Умєров.Саме тому, за його словами, робота над гарантіями безпеки, відновленням і економічним розвитком ведеться паралельно. Це частини одного плану для майбутнього України.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський інформував, що найближчим часом очікується відновлення формату тристоронніх зустрічей України, США та Росії. Зокрема, такі переговори заплановані на 10-11 листопада..

У середу, 4 листопада, Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення Європейського Союзу. Це ще один практичний і позитивний крок на шляху до членства в європейській спільноті.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Україна показала прогрес, попри війну. Безумовно, є над чим працювати, але напрям руху дуже чіткий", — акцентував він.Сьогодні звіт Єврокомісії йому особисто передала посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова. Єврокомісія підтвердила, що Україна виконала умови для відкриття всіх кластерів, що залишилися."Стан підготовки до вступу покращився в дев’яти розділах. Це більш ніж удвічі більше, ніж минулого року. Погіршення немає в жодному розділі, як і відкочування реформ. Хороший або дуже хороший прогрес відзначено в 10 розділах. Серед них — енергетика, цифрова сфера, фінансові послуги, податки, освіта, наука, сільське господарство та митниця. Сфера зовнішньої політики, безпеки й оборони вперше отримала найвищу оцінку прогресу. Європа бачить і визнає внесок України у спільну безпеку", — перерахував досягнення очільник українського уряду.Він додав, Єврокомісія окремо відзначила, що антикорупційні інституції в Україні працюють незалежно та ефективно. Зросли й оцінки у сферах судової влади та юстиції. Саме від них залежить перехід до наступного етапу переговорів.Наступна мета — отримати проміжну оцінку бенчмарків (IBAR) на початку 2027 року. Для цього за ініціативи Володимира Зеленського й Урсули фон дер Ляєн створено спільну робочу групу України та ЄС."Ми ставимо амбітні, але осяжні цілі. Є сфери, де треба працювати швидше. Рекомендації Єврокомісії ми беремо в роботу. Цього результату ми вкотре досягнули всі разом. Тільки спільними зусиллями Верховної Ради й уряду можна рухатися до ЄС і залучати фінансову допомогу для України", — висловив переконання прем’єр-міністр України.Він подякував усім, хто долучився до цього проміжного, але, за його словами, важливого результату."А головне — дякую Силам оборони, завдяки яким ми продовжуємо жити, боротися, розвиватися та рухатися до ЄС. Найближчим часом візьму участь у Форумі з питань розширення в Брюсселі, де ми предметно говоритимемо про подальші кроки, щоби максимально пришвидшити наш рух до ЄС", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше сьогодні європейська комісарка з питань розширення Марта Кос розповідала, що у щорічній доповіді з розширення немає конкретної дати набуття Україною членства в ЄС. Щоправда, "дорожні карти" окреслюють приблизні терміни — "до кінця 2027 року"..

У щорічній доповіді з розширення немає конкретної дати набуття Україною членства в Європейському Союзі. Щоправда, "дорожні карти" окреслюють приблизні терміни — "до кінця 2027 року".Про це заявила європейська комісарка з питань розширення Марта Кос під час пресконференції в Брюсселі в середу, 4 листопада."На нинішньому етапі процесу вступу України ми не можемо точно сказати, коли саме вона зможе приєднатися до ЄС. У "дорожніх картах", представлених у нашому звіті про розширення, окреслено плани на період до кінця 2027 року. Далі ми побачимо, наскільки швидко країна зможе просуватися вперед", — сказала вона.За її словами, у "дорожній карті" йдеться про завершення переговорів за одними кластерами та відкриття нових."Якщо Україна виконає вимоги IBAR (звіту про оцінку готовності), а шанси на це високі, то вже наступного року вона зможе закрити до семи переговорних розділів", — зауважила європейська комісарка.До речі, такий самий прогноз вона озвучувала під час презентації доповіді в комітеті із закордонних справ Європейського парламенту.Своєю чергою, висока представниця з питань зовнішньої політики та політики безпеки Кая Каллас додала, що для України "попереду, безумовно, ще багато кроків"."Важливо також працювати з громадськістю. Адже, коли ми кажемо про безпеку, стає зрозуміло: інтеграція України в європейський простір значно посилить нашу спільну безпеку. Досвід, здобутий Україною на полі бою, розвинені нею спроможності та наявна експертиза — усе це свідчить про те, що для нашої безпеки вкрай важливо рухатися в питанні України якомога швидше", — пояснила вона.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

Цього року Україна відкрила чотири переговорні кластери з Європейським Союзом. Є сподівання на позитивний результат щодо решти кластерів до кінця року.Про це заявив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Очільник українського уряду виступив на Euronews Enlargement Summit і розповів про прогрес у переговорних розділах.Особливу увагу він приділив позитивним результатам щодо фінансових послуг, енергетики, сільського господарства, митної справи та цифрової трансформації."Зараз пріоритет — це кластер 1 "Основи процесу вступу до ЄС": судова реформа, протидія корупції, реформа публічного управління", — пояснив прем’єр-міністр України.Він поінформував, що спільно з Єврокомісією утворили Task Force, мета якої — пришвидшити виконання проміжних критеріїв у цьому кластері.Також головний урядовець України розповів про плани на початок 2027 року отримати позитивну оцінку виконання проміжних критеріїв."У першій половині 2027 року, під час головування Литви в Раді Євросоюзу, розраховуємо на попереднє закриття семи розділів. Дякую європейським партнерам за довіру та підтримку на шляху України до членства в ЄС", — підсумував Сергій Корецький.Учора з цього ж приводу прем’єр-міністр України поспілкувався з Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос, говорили, зокрема, про пришвидшення виконання проміжних бенчмарків.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

У понеділок, 2 листопада, прем’єр-міністр України Сергій Корецький обговорив з Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос пришвидшення виконання проміжних бенчмарків.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Йдеться про пункти, визначені в межах переговорного процесу про вступ до ЄС, та відкриття решти переговорних кластерів."Цього тижня очікуємо на публікацію щорічного звіту Європейської комісії щодо розширення", — зазначив очільник українського уряду.Окрему увагу під час розмови приділили роботі спільної з Єврокомісією IBAR Task Force, створеної за домовленістю президента Володимира Зеленського та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн."Її головне завдання зараз — пришвидшити виконання проміжних критеріїв за переговорним кластером 1 "Основи", що є необхідною умовою для подальшого просування переговорного процесу про вступ після відкриття кластерів", — наголосив прем’єр-міністр.Він розповів, що до цієї роботи також залучаються народні депутати та представники Офісу президента України.Окрім того, під час розмови з Мартою Кос обговорили питання міжнародної фінансової підтримки та прогрес у виконанні програм МВФ і Ukraine Facility."Дякую Марті Кос за послідовну підтримку України та відкритий і конструктивний діалог", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

Можлива участь Володимира Путіна в саміті лідерів "Групи двадцяти" (G20) створює ризик легітимізації повернення Росії на міжнародні майданчики в той час, коли вона продовжує війну проти України.Про заявила головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас в інтерв’ю виданню Bloomberg.Вона зазначила, що запрошення, надіслане США російському лідеру, "породжує багато серйозних запитань"."Це створює ризик нормалізації воєнних злочинів, які зараз щодня вчиняються в Україні", — наголосила Кая Каллас.За її словами, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час зустрічі міністрів закордонних справ країн G20 в американській Атланті не дав жодних сигналів щодо прагнення Москви до реальних мирних переговорів з Україною.Дипломатка наголосила, що Росія повинна на практиці підтвердити свій намір говорити про мир. Каллас також нагадала про криваву статистику реальних дій окупантів: саме липень, серпень і вересень виявилися найсмертоноснішими місяцями для цивільних громадян України.Очільниця європейської дипломатії звернула увагу на те, що у виступах представника Кремля звучала значна кількість відверто неправдивих заяв і спотворених фактів. Усі фейки, озвучені російським посадовцем під час саміту, згодом вдалося спростувати.З огляду на це Кая Каллас закликала міжнародну спільноту не піддаватися на маніпуляції та суттєво посилити тиск на Москву.Як відомо, саміт лідерів "Групи двадцяти" (G20) має відбутися у грудні у Флориді (США).Нагадаємо, раніше головна дипломатка ЄС розповідала, що Європа не послабить тиск на Росію після домовленостей американського президента Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним. Рівень санкцій перебуватиме на тому ж рівні..

Під час міжнародного саміту дипломатів у США російська сторона вкотре демонструвала відсутність прагнення до врегулювання війни проти України. Керівництво європейської дипломатії наголошує, що реальні кроки країни-агресорки повністю суперечать будь-яким миролюбним заявам.Про це заявила висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, пише DW. Позиція Москви на саміті G20За словами Каллас, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час зустрічі глав МЗС країн G20 в американській Атланті не дав жодних сигналів щодо прагнення Москви до реальних мирних переговорів з Україною.Відповідаючи на запитання журналіста AFP стосовно того, чи сигналізував очільник російського відомства про готовність РФ до поступок для завершення війни, висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас відповіла ствердно негативно."Навіть якщо вони стверджували б протилежне на словах, їхні дії говорять про інше", — зазначила вона.Дипломатка наголосила, що Росія повинна на практиці підтвердити свій намір говорити про мир. Кая Каллас також нагадала про криваву статистику реальних дій окупантів: саме липень, серпень та вересень виявилися найсмертоноснішими місяцями для цивільних громадян України.Лавров поширює брехнюГлава європейської дипломатії звернула увагу на те, що у виступах представника Кремля звучала значна кількість відверто недовірливих заяв та спотворених фактів. Усі фейки, озвучені російським посадовцем під час саміту, згодом вдалося спростувати. З огляду на це Кая Каллас закликала міжнародну спільноту не піддаватися на маніпуляції та суттєво посилити тиск на Москву.Нагадаємо, раніше Інститут вивчення війни повідомляв, що офіційний Київ за підтримки Сполучених Штатів пропонує конкретні кроки для деескалації конфлікту, серед яких мораторій на атаки проти енергетики та в Чорноморському регіоні. Натомість Кремль укотре відхиляє компроміси, демонструючи повне небажання зупиняти військову агресію..

У четвер, 29 жовтня, Європейська комісія оголосила другий раунд фінансування за оборонною програмою SAFE. Йдеться про суму 21,3 мільярда євро. Ці кошти можуть використати, зокрема, для спільних закупівель озброєнь з Україною.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Єврокомісії.Єврокомісія закликала держави ЄС взяти участь у другому раунді фінансування в межах інструменту SAFE (Security Action for Europe — Безпекові заходи для Європи) на 21,3 мільярда євро та врахувати в інвестиційних планах посилення військової підтримки України."Поряд із задоволенням власних потреб і реалізацією національних оборонних пріоритетів державам-членам також рекомендується використовувати кошти цього другого раунду для зміцнення співпраці з Україною. Це передбачається шляхом включення спільних закупівель з Україною до їхніх інвестиційних планів", — заявили у Єврокомісії.Проте аналітики, обізнані з деталями пропозиції, пояснили, що питання залучення українських компаній до спільного виробництва за кошти SAFE не є обовʼязковим і залишається на розсуд держав-членів. Тож не можна із впевненістю заявляти, що всю суму в 21,3 мільярда євро скерують "на посилення військової підтримки України" — варто дочекатися завершення прийому та розгляду заявок Єврокомісією. Єврокомісія також звернулася до держав-членів з вимогою "надавати пріоритет нагальним потребам українських збройних сил і збройних сил держав-членів у сферах систем протиповітряної та протиракетної оборони, безпілотників і систем протидії безпілотникам, а також боєприпасів і ракет"."Після отримання від держав-членів заявок із зазначенням бажаних обсягів фінансування Єврокомісія протягом двох тижнів після завершення терміну їх подання повідомить про попередній розподіл коштів", — йдеться у повідомленні Єврокомісії.Нові можливості фінансування, доступні в межах другого раунду, є частиною 150 мільярдів євро довгострокових кредитів SAFE, затверджених у травні 2025 року. Наразі ЄС схвалив кредитні угоди всіх 19 держав-членів (останньою була Угорщина), які вирішили взяти участь у цьому інструменті. З 16 із них Єврокомісія вже підписала кредитні угоди. Станом на зараз Єврокомісія виплатила майже 13,5 мільярда євро 11 державам-членам, які запросили попереднє фінансування.SAFE, який є ключовим компонентом ініціативи "Готовність 2030" (Readiness 2030), має на меті прискорити інвестиції в оборонні спроможності, зміцнити готовність і стійкість, а також посилити європейську оборонно-промислову базу завдяки розширенню співпраці та спільних закупівель.Нагадаємо, в середині вересня стало відомо, що Польща та деякі країни ЄС висловили здивування рішучою заявою президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Вона оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю..