# Євросоюз

У межах програми Ukraine Support Loan Україна подала запит на закупівлю ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot. У Європейській комісії заявили, що працюють над цим у максимально стислі терміни.Про це заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі під час брифінгу в четвер, 3 вересня.Він підтвердив, що Україна подала перелік оборонної продукції, до якого входять перехоплювачі для Patriot. Оскільки ці ракети виробляються за межами Європейського Союзу й України, для їхньої закупівлі необхідно отримати виняток із правил програми."З огляду на терміновість ми просуваємо це питання настільки швидко, наскільки можемо. Але, враховуючи необхідність отримання винятку, остаточне рішення залишається за державами-членами. Ми сподіваємося, що воно незабаром з’явиться", — зазначив Уйварі.За його словами, тривалість розгляду українських заявок залежить від конкретної продукції та необхідності додаткових уточнень. Із червня в межах програми Єврокомісія отримала від України понад 2 020 таких позицій.Деякі з них вдається погодити за декілька днів, в інших випадках процедура може тривати один-два тижні."Від декількох днів до декількох тижнів, але ми розуміємо, що стоїть на кону, тому працюємо надзвичайно швидко", — наголосив речник Єврокомісії.Водночас європейські чиновники так і не озвучили можливих термінів фактичного постачання перехоплювачів Україні. Уйварі пояснив, що вони залежатимуть від умов контрактів між Україною та компаніями-постачальниками.У Єврокомісії також розповіли, що в межах Ukraine Support Loan Україні вже виплатили близько 8,5 мільярда євро на оборонні потреби. Ще 6,1 мільярда євро схвалили, зокрема, на посилення протиповітряної оборони.Нагадаємо декілька днів тому заступник міністра національної оборони Польщі Павел Залевський зазначав, що його країна має виробничу спроможність і готовність розпочати виробництво на своїй території ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. На думку Варшави, це можливо в тісній співпраці з Києвом..

Процес вступу України в Європейський Союз має відбуватися винятково на загальних засадах. При цьому не варто застосовувати жодних прискорених процедур.Таку заяву зробив прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, якого цитує місцеве видання Index.Його запитали, чи підтримує він переговори про вступ України до ЄС. Він повернув відповідь в дещо інший бік, мовляв, Будапешт і Київ уклали політичну угоду про повернення угорській меншині мовних, освітніх і культурних прав.За його словами, Угорщина вимагала лише базових прав для громадян користуватися рідною мовою. Україна погодилася на це та ухвалила угоду з чітко визначеними термінами, однак практичних результатів, за його версією, наразі немає."Ми попросили лише про те, що належить кожній людині, — щоби вона могла користуватися власною мовою. Україна на це погодилася, прийняла цю угоду, в якій визначені конкретні терміни. Ми наразі не бачимо, щоби щось відбулося", — сказав Мадяр.Також він акцентував, що позиція Будапешта залишається незмінною: процес вступу має оцінюватися винятково за реальними заслугами країни. Жодних виняткових чи прискорених процедур бути не може.Угорський прем’єр-міністр також зазначив, що обіцянки швидкого членства з боку керівників Євросоюзу є помилковими."Україна перебуває у стані війни. Очевидно, що вона не готова до вступу до ЄС, що би не намагалися обіцяти Україні керівники Євросоюзу або держав-членів", — наголосив Петер Мадяр.Він навів приклад Сербії, яка розпочала процес вступу 15 років тому, але відкрила лише два кластери зі шести. На його думку, надання ілюзорних обіцянок і виокремлення окремих держав із політичних причин є "подвійною грою".Нагадаємо, сьогодні Петер Мадяр також заявив, що Угорщина надаватиме захист особам призовного віку, які втікають з України. Будапешт не дотримуватиметься загальних рекомендацій Європейського Союзу з цього приводу..

Угорщина надаватиме захист особам призовного віку, які втікають з України. Будапешт не дотримуватиметься загальних рекомендацій Європейського Союзу з цього приводу.Про таке рішення уряду повідомив у середу, 3 вересня прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, його цитує "Європейська правда".Він нагадав, що декілька тижнів тому Європейський Союз ухвалив рішення про те, що не надаватиме тимчасовий захист українським чоловікам призовного віку, якщо вони мають проблеми з військово-обліковими документами. За словами Мадяра, Угорщина голосувала проти цього."Водночас вчора уряд вирішив, що Угорщина діятиме інакше та надалі залишає за собою право надавати статус притулку також чоловікам, які підлягають призову, що тікають на територію Угорщини", — сказав він.Петер Мадяр при цьому уточнив, що такі кроки насамперед стосуватимуться етнічних угорців із Закарпаття."Очевидно, насамперед з огляду на наших закарпатських угорських співвітчизників, таких біженців стає дедалі більше. Скажу чесно, особисто я, і я це казав, можливо, вчора й президенту Європейської Ради, й декільком лідерам ЄС, вважаю негідним і незбагненним, що ЄС так вирішив, що він, по суті, закриває батьків і дідусів у країні, що перебуває у стані війни, та не надає їм допомоги, хоча досі правила були іншими", — заявив угорський прем'єр.За його словами, такі дії є негідними, і він не до кінця розуміє логіку рішень керівників Європейського Союзу.Як відомо, наприкінці липня Євросоюз продовжив дію тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року з нововведенням, що новоприбулі військовозобов'язані громадяни України зможуть претендувати на статус лише за відсутності проблем з військово-обліковими документами.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Угорщина вкотре вчинила деструктивні дії та перешкодила просуванню України на шляху до ЄС. Будапешт категорично заблокував ухвалення рішення щодо відкриття другого та третього перемовних кластерів для нашої держави..

Угорська сторона вкотре вчинила деструктивні дії та перешкодила просуванню України на шляху до Європейського Союзу. Будапешт категорично заблокував ухвалення рішення щодо відкриття другого й третього перемовних кластерів для нашої держави.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на власні джерела.Демарш Будапешта та розколота позиціяОфіційні представники Угорщини вчергове застосували вето та створили перешкоди Раді ЄС у процедурі відкриття другого й третього перемовних кластерів для України."Угорщина не дозволила Раді ЄС просунутися вперед до відкриття другого та третього кластерів для України. Все залишилось без змін. Угорщина — так, як і в липні, до літніх відпусток, — висловила згоду затвердити лише результати скринінгу третього кластера для Молдови", — прокоментував ситуацію один зі співрозмовників видання.Водночас ініціативу Угорщини щодо фактичного роз'єднання інтеграційних шляхів України та Молдови відхиляє більшість країн ЄС, а також Ірландія, яка наразі головує в блоцi.Переговори на паузіЗа даними джерел, чергова зустріч робочої групи COELA запланована на сьогодні, проте питання України та Молдови до порядку денного навіть не внесли. Аналогічна спроба погодити результати скринінгу провалилася ще в липні через категоричність Будапешта, який погоджувався на поступки лише для Кишинева.Варто зазначити, що 14 липня для України було успішно відкрито шостий кластер "Зовнішні відносини". Тоді урядовці запевняли, що відкриття інших чотирьох кластерів відкладати на осінь не будуть, проте позиція Угорщини знову заморозила цей процес.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що Україна готується до вирішального етапу в переговори щодо членства в Європейському Союзі до кінця поточного року. Під час телефонної розмови прем'єр-міністр Сергій Корецький та комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос узгодили кроки щодо відкриття решти переговорних кластерів.Читайте також: Новий прем’єр — старі методи: чому Петер Мадяр блокує вступ України до ЄС.

Вірменія повністю відвертається від Росії. Єреван готується подати заявку на вступ до Європейського Союзу та може виставити Росії рахунок на два мільярди доларів.Про це повідомила пресслужба Служби зовнішньої розвідки України (СЗР)."Кремлівська методичка "покарай непокірного сусіда баном на коньяк" більше не працює. Росія роками розглядала Вірменію в ролі свого беззаперечного форпосту та кишенькового партнера на Південному Кавказі, але після чергової проваленої спецоперації під назвою "втручання у вірменські вибори" Росія остаточно втрачає свій вплив у регіоні. Проросійські сили з тріском програли парламентські перегони, а замість очікуваного покірного вибачення Кремль отримав від Нікола Пашиняна жорстке дистанціювання та курс на Захід", — йдеться в аналізі розвідників.Вони додали, що у відповідь на вибір вірменського народу Роспотребнадзор очікувано "раптово" виявив загрозу в абрикосах, черешні, рибі, воді "Джермук" і вірменському коньяку. Тотальні торгові обмеження, розраховані підкосити Вірменію перед сезоном збору врожаю, мали би загнати Єреван у кут."Але в Кремлі забули, що на вулиці вже не 90 роки, замість економічного колапсу та покаяння Москва отримала відвертий тролінг: Пашинян іронічно "подякував" колегам по Євразійському економічному союзу за визнання права шукати торгові альтернативи та прямо заявив, що якщо союз паралізований через витівки росії — це "початок кінця ЕАЭС", — зауважили аналітики.Вони констатували, що головний козир Москви в регіоні згорів ще восени 2023 року. Роками Кремль тримав Єреван і Баку на "гачку" Нагірно-Карабаського конфлікту. Проте коли Азербайджан повернув контроль над Карабахом за два дні, російські "миротворці" просто відпрацювали роль статистів і ганебно достроково залишили регіон.Фіаско доповнив дефолт військових зобов’язань: коли у вересні 2022 року Азербайджан просунувся вже на території самої Вірменії, ОДКБ замість допомоги запропонувала "визначитися з кордонами". Після такого "захисту" рейтинг довіри до Росії у Вірменії пробив дно, впавши до кричущих антирекордів."Зрозумівши, що паперовий "союзник" здатен лише на маніпуляції, Єреван розвернув штурвал на 180 градусів. Поки Росія перекривала імпорт абрикосів, Брюссель відкрив свої ринки та виділив десятки мільйонів доларів у межах "Плану зростання для Вірменії". Монополія Москви на контроль Південного Кавказу офіційно помножилася на нуль", — акцентували експерти.Вони зазначили, що останні шантажні козирі Кремля на кшталт погроз підвищити ціни на газ або натиснути через інфраструктуру у Єревані теж готові обнулити. Пашинян натякнув: якщо Москва вирішить виставити нові цінники, Вірменія згадає про 102 російську військову базу та залізничні мережі, за знаходження й управління якими росіянам тепер можуть виставити рахунок у два мільярди доларів. Тож будь-які спроби фінансового тиску обернуться для Росії ще більшими збитками."На тлі підписання мирної угоди з Азербайджаном і відкриття кордонів із Туреччиною Єреван остаточно вибиває з-під ніг Москви будь-які важелі впливу. А фінальним акордом кремлівської геополітичної поразки стає оголошене рішення Вірменії розпочати процес подачі офіційної заявки на вступ до ЄС", — підсумували в Службі зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, що в червні Вірменія провела масштабні міжнародні військові навчання Eagle Partner 2026, які відбулися на її території. Головним вектором тренувань стала комплексна підготовка військовослужбовців до виконання завдань у межах майбутніх миротворчих місій. Сам факт таких військових навчань викликав лють у Кремля..

Україна готується до вирішального етапу в переговори щодо членства в Європейському Союзі до кінця поточного року. Під час телефонної розмови прем'єр-міністр Сергій Корецький та комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос узгодили кроки щодо відкриття решти переговорних кластерів.Про це у Telegram-каналі повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Закони в обмін на інтеграціюЗа словами очільника уряду, посадовці детально проаналізували поточні результати діалогу між Україною та Євросоюзом. Українська сторона очікує на суттєвий прогрес у найближчі місяці.Для забезпечення цього процесу уряд спільно з народними депутатами працює у посиленому режимі над швидким розглядом та ухваленням критично важливих ініціатив. Йдеться про зобов’язання України в межах євроінтеграційного треку, а також інструменту підтримки Ukraine Facility. Розкриваючи деталі перемовин, Сергій Корецький зауважив:"У телефонній розмові з Комісаркою ЄС з питань розширення Мартою Кос детально обговорили прогрес у переговорному процесі щодо вступу України до ЄС. Розраховуємо на відкриття решти переговорних кластерів до кінця року".Фінансування армії та бюджетуОкремим блоком під час розмови стали фінансові гарантії для України. Київ закликає партнерів завчасно напрацювати механізми, які гарантуватимуть стабільність державних фінансів у довгостроковій перспективі. Глава Кабміну наголосив на важливості забезпечення стійкості країни на тлі триваючих викликів:"Окремо обговорили питання фінансування. Для України критично важливо вже зараз напрацювати рішення, які забезпечать необхідні ресурси для фінансування бюджетних та оборонних видатків на 2026–2027 роках".Сергій Корецький також висловив вдячність Марті Кос за послідовну підтримку європейського шляху України.Нагадаємо, що на початку серпня президент Володимир Зеленський розповідав, що Україна визначила напрямки для інтенсивнішої роботи з ЄС. Цього року вже відкрито два кластери в перемовинах про вступ України, триває підготовка до відкриття ще чотирьох кластерів..

Комунальне підприємство "Дніпровський електротранспорт" спільно з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) оголосило тендер на постачання нових низькопідлогових багатосекційних зчленованих трамваїв довжиною 26-27 метрів на суму більш ніж 7,79 мільйонів євро (без ПДВ).Про це повідомив Офіційний вісник ЄС. Проєкт відбувається в межах програми "Міський громадський транспорт України II", що фінансується ЄІБ.Постачання містить не більш ніж трисекційні трамвайні вагони, а також комплект основних, швидкозношуваних і витратних запасних частин, комплект обладнання й інструментів для технічного обслуговування та ремонту, а також супутні послуги.Кінцевий термін подання тендерних пропозицій — 15 жовтня 2026 року.Повністю низькопідлоговий трамвай з однією кабіною водія повинен мати пасажиромісткість 250 (± 10%) осіб, не менше 60 ± 10% місць для сидіння та щонайменше одне місце для інвалідного візка.Перша партія трамваїв має надійти не пізніше 36 тижнів з дати отримання постачальником авансового платежу, а загалом контракт розрахований на 52 тижні (13 місяців).У лютому 2025 року "Дніпровський електротранспорт" за результатами відповідного міжнародного тендера на суму дев’ять мільйонів євро з фінансуванням ЄІБ підписав контракт із компанією "Татра-Юг" (випускає трамваї на потужностях заводу "Південмаш") на постачання п’яти трисекційних трамвайних вагонів (вартість одного — 1,689 мільйона євро), три з яких вже курсують у місті.Крім того, за інформацією в Офіційному віснику ЄС, "Запоріжелектроторанс" знов оголосило тендер на придбання 21 низькопідлогового електробуса та зарядних станцій на суму 9,84 мільйона євро в межах програми "Міський громадський транспорт України II".Електробуси повинні мати пасажиромісткість щонайменше 80 осіб (+/-10%), зокрема, щонайменше 30 сидячих місць, одне місце для пасажира в кріслі колісному (або дитячого візка), місця для маломобільних пасажирів, а також місце для собаки-поводиря. Розкриття пропозицій передбачено 19 вересня.Перший тендер місто спільно з ЄІБ оголошувало влітку 2023 року (пасажиромісткість електробуса — щонайменше 105 осіб, термін контракту — 12 місяців), але він не відбувся у зв’язку з відсутністю заявок. Після внесення змін у грудні 2024 року знов оголошували тендер, який знову не відбувся.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Тернопіль за підтримки ЄІБ завершив енергоефективну модернізацію чотирьох дитячих садків приблизно за п’ять мільйонів євро та ввів в експлуатацію 17 нових тролейбусів українського виробництва, профінансованих ЄІБ на 5,5 мільйона євро..

У понеділок, 24 серпня, у День Незалежності України, Європейська комісія затвердила новий пакет оборонної підтримки України на 6,1 мільярда євро.Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн."У День Незалежності України ми висловлюємо нашу непохитну підтримку", — наголосила вона.За словами фон дер Ляєн, виділені 6,1 мільярда євро будуть спрямовані на системи протиповітряної та протиракетної оборони, ракети, боєприпаси та радари для Збройних сил України."Європа з вами сьогодні, завтра і стільки, скільки буде потрібно", — додала фон дер Ляєн.Нагадаємо, 23 серпня прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен закликала міжнародних партнерів передати Україні ракети до систем протиповітряної оборони Patriot. Вона звернулася до всіх західних союзників Києва.Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україні на зиму потрібно до 360 ракет для протиповітряної оборони Patriot, а також наголошував, що Німеччина погодила постачання декількох сотень ракет PAC-2 2027-2028 років.Додамо, міністр закордонних справ Андрій Сибіга розповідав під час спілкування з медійниками на заході United 24 21 серпня, що Україна активно працює над пошуком ракет PAC-2, PAC-3 до систем Patriot напередодні зими. Партнери намагаються допомогти в цьому, є "правильні сигнали"..

Під час головування в Раді Європейського Союзу Литва планує використати всі можливості, щоби прискорити відкриття решти переговорних кластерів для України. Але при цьому Києву доведеться виконати зобов'язання.Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа під час виступу на саміті Україна — Нордично-Балтійська вісімка в Києві в неділю, 23 серпня.Як відомо, Литва головуватиме в Раді ЄС з 1 січня 2027 року. За словами Науседи, країна використає всі можливості, щоби прискорити процес відкриття решти переговорних кластерів для України."Наразі ми відкрили два з шести, і я думаю, що до відкриття решти кластерів залишилося не так вже й багато часу", — зазначив президент Литви.Науседа наголосив, що Україна також має виконати свої зобов'язання. За його словами, важливо продемонструвати всім державам-членам ЄС, адже не всі вони ставляться до розширення так само з ентузіазмом, як Литва."А для скептиків, для тих, хто має сумніви, важливо показати, що це справді прогрес у впровадженні реформ у країні, що існує спільне розуміння реформ серед політичної еліти та суспільства", — пояснив він.Литовський президент додав, що діяти потрібно якомога швидше, бо час спливає, а нині це дуже цінний ресурс.Він наголосив, що його країна завжди перебуватиме поруч, підтримуватиме Україну та заохочуватиме її робити більше, адже цей підхід ґрунтується на заслугах.Нагадаємо, що на початку серпня президент Володимир Зеленський розповідав, що Україна визначила напрямки для інтенсивнішої роботи з ЄС. Цього року вже відкрито два кластери в перемовинах про вступ України, триває підготовка до відкриття ще чотирьох кластерів..

У п’ятницю, 21 серпня, президент України Володимир Зеленський призначив 11 суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) і п’ятьох суддів його апеляційної палати. Це важливі рішення для отримання від 250 до 300 мільйонів євро від Європейського Союзу.Про це свідчать укази президента №782/2026 і №783/2026, які опубліковані на офіційному сайті керівника держави.За указом №782/2026, суддями Вищого антикорупційного суду призначено:Віктора Антипенка;Оксану Гуцал;Євгена Діденка;Олександра Дудченка;Віталія Корягіна;Владислава Кухту;Миколу Піку;Лесю Скреклю;Ірину Тесленко;Олега Хамходеру;Марту-Марію Яциніну.Указом №783/2026 до апеляційної палати ВАКС призначено п'ятьох суддів:Наталію Дорошенко;Миколу Рубащенка;Інну Смаль;Олену Танасевич;Ігоря Чайкіна.Як відомо, заповнення вакансій та розширення штату суддів антикорупційної системи є важливою вимогою для виконання індикаторів макрофінансової допомоги.Експерти зазначили, що виконання цього кроку дозволить Україні розраховувати на отримання від ЄС траншу в розмірі від 250 до 300 мільйонів євро за програмою Ukraine Facility.Програму підтримки України Ukraine Facility започаткували 2024 року. Вона передбачає фінансування до 50 мільярдів євро у формі грантів і позик для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України на період із 2024 до 2027 року.Програма має конкретний перелік структурних реформ та заходів, які мають сприяти стійкому розвитку економіки України, зеленому переходу, цифровій трансформації та європейській інтеграції.Нагадаємо, 11 серпня прем’єр-міністр України Сергій Корецький наголошував, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

У Брюсселі прокоментували ймовірність проведення виборів в Україні під час повномасштабного воєнного стану. Європейський Союз запевнив у готовності надати максимальне сприяння на всіх етапах волевиявлення, якщо таке рішення ухвалять у Києві.Про це заявила речниця Єврокомісії Анітта Хіппер, передає "Європейська правда".Суверенне право України та конституційне полеУ Європейській комісії детально оцінили можливість організації та проведення виборів в Україні під час активних бойових дій. Представниця виконавчого органу ЄС Анітта Хіппер підкреслила, що ключове рішення щодо термінів проведення голосування належить виключно українській стороні. За її словами, це питання має вирішуватися із суворим дотриманням національної нормативно-правової бази."Що стосується виборів, саме Україна має вирішувати, коли їх проводити, з повним дотриманням своєї правової бази", — зазначила Хіппер.Підтримка Брюсселя та дотримання демократичних нормОфіційна речниця Єврокомісії також додала, що міжнародні партнери готові плече до плеча проходити весь виборчий шлях разом із Києвом, гарантуючи прозорість процесів. Вона зауважила, що "ЄС готовий підтримувати Україну протягом усього виборчого процесу, зокрема в забезпеченні дотримання відповідних демократичних стандартів і вимог". Крім того, у Брюсселі запевнили, що поважатимуть будь-яку ухвалу української влади, адже вирішальним фактором залишаються нормативні обмеження воєнного часу."Існують конституційні рамки, і рішення має ухвалювати Україна — якщо вона вирішить це зробити", — додала речниця.Нагадаємо, 18 серпня ексміністр оборони України Михайло Федоров закликав владу провести вибори. Він наголосив, що необхідно знайти законний, безпечний і реалістичний механізм для відновлення повноцінного демократичного процесу навіть за умов тривалої війни..

Очільник зовнішньополітичного відомства Литви закликав міжнародну спільноту прискорити інтеграційні процеси та надати Україні повноправне членство у Євросоюзі до 2030 року. Дипломат наголосив, що масштабовані атаки Росії потребують рішучої та адекватної відповіді з боку Заходу.Про це у соцмережі X заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.Посилення оборони та санкційний тиск на РосіюЗа словами литовського посадовця, безперервні обстріли цивільної інфраструктури підтверджують, що Росія повністю ігнорує мирні ініціативи, обираючи шляхи ескалації та терору. У зв'язку з цим Будріс відзначив крайню потребу негайно наростити постачання систем протиповітряної оборони для України. Окрім цього, Захід має суттєво збільшити обсяги військової, фінансової та енергетичної допомоги, а також запровадити нищівні обмеження проти військово-промислового комплексу Росії.Членство в ЄС до 2030 року та безпека ЄвропиГолова МЗС Литви переконаний, що єдиною дієвою відповіддю на загрози з боку Кремля є повна інтеграція України до європейських та євроатлантичних інституцій. Він окреслив чітку позицію щодо майбутнього української держави:"Місце України — у європейській родині, і її шлях до європейської та євроатлантичної інтеграції має залишатися нашим стратегічним пріоритетом".Будріс додатково заявив, що надана Україні допомога є безпосереднім захистом безпеки та майбутнього всього європейського континенту, тому відповідь Заходу має повністю відповідати реальним масштабам російської агресії.Нагадаємо, 20 серпня міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебуває з робочим візитом в Україні, провів ніч в укритті у Києві під час масованої російської атаки. Разом із ним від повітряної загрози переховувалися інші члени литовської делегації..

Тернопіль за підтримки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) завершив енергоефективну модернізацію чотирьох дитячих садків приблизно за п’ять мільйонів євро та ввів в експлуатацію 17 нових тролейбусів українського виробництва, профінансованих ЄІБ на 5,5 мільйона євро.Про це повідомив сайт Європейського інвестиційного банку."Сильні муніципалітети мають вирішальне значення для стійкості та відновлення України. У Тернополі наше фінансування забезпечує практичні покращення, які роблять основні послуги екологічнішими, ефективнішими та доступнішими", — зазначив віцепрезидент ЄІБ Карл Негаммер.Модернізація охопила дитсадки №1, №14, №20 і №21, які відвідують понад 1,1 тисячі дітей і де працюють 250 співробітників.У цих закладах утеплили будівлі, замінили вікна та двері, модернізували системи опалення та вентиляції, встановили енергоефективне освітлення та покращили доступність приміщень. Очікується, що це дасть змогу скоротити споживання енергії щонайменше на 20%.Роботи профінансовано в межах Програми розвитку муніципальної інфраструктури України (UMIP).Окрім того, за підтримки ЄІБ Тернопіль отримав 17 нових тролейбусів виробництва українського ТОВ "Електронмаш". Їх закупівлю на 5,5 мільйона євро профінансовано в межах проєкту "Міський громадський транспорт України II" (UUPTP II).Нові тролейбуси обладнані низькою підлогою, енергоефективними системами опалення та кондиціонування, інформаційними системами для пасажирів, GPS, відеоспостереженням і пандусами для маломобільних пасажирів.Наприкінці 2024 року стало відомо, що львівський концерн "Електрон" після перемоги в тендері підписав із комунальним підприємством "Тернопільелектротранс" контракт на постачання 17 низькопідлогових 12-метрових тролейбусів вартістю 5,5 мільйона євро, виробником яких є його дочірня компанія ТОВ "Електронмаш".Від початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року ЄІБ надав Україні 4,5 мільярда євро фінансування на підтримку стійкості та модернізації країни.Нагадаємо, минулого тижня прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

Українські чоловіки призовного віку, які претендують на отримання статусу тимчасового захисту в Чехії після 5 серпня, повинні підтвердити своє повне звільнення від військового обов'язку на Батьківщині.Про це повідомив "Укрінформ". Таку інформацію журналістам надали в Міністерстві внутрішніх справ Чехії."Окремого загального підтвердження законного виїзду з України немає", — зазначили у відомстві.Так там відповіли на запитання, який документ вважається достатнім для підтвердження виконання військового обов’язку та законності виїзду з України.Міністерство внутрішніх справ Чехії визнає такі варіанти:паперовий вивід eVOD (електронний військово-обліковий документ, доступний у додатку Reserv+), актуальність якого заявник має довести співробітнику безпосередньо під час подачі заявки;паперовий eVOD, підтверджений посольством України, не старший за три робочі дні;штамп про виїзд з України в чинному паспорті після 5 серпня 2026 року (завжди разом з eVOD)."Документ необхідно подати у паперовому вигляді, будь-яка інша форма (наприклад, скриншот) не прийматиметься", — наголосили чехи.Для осіб віком 18-22 років реєстрація в Reserv+ та eVOD просто документуються; для осіб віком 23-60 років eVOD повинен містити інформацію про повне звільнення їх від військового обов'язку.У чеському МВС акцентували, що лише штампа, який свідчить про законний перетин кордону України, недостатньо.Особа, якій відмовлено у статусі, має можливість повторно подати заявку на отримання документів, якщо провадження ще триває: Міністерство пропонує заявнику донести потрібні документи в зазначений термін.Якщо ж у захисті вже юридично відмовлено або заявку повернуто, то нову заявку можна подати після отримання правильного eVOD. При цьому лише для отримання eVOD заявнику не потрібно їхати в Україну — документ можна створити в Reserv+ або підтвердити в посольстві України.Ненадання захисту не дає права залишатися в Чехії, якщо немає іншого дозволу на проживання. Особа водночас може скористатися правом безвізового режиму (який дозволяє перебувати на території країн Шенгенської зони до 90 днів протягом кожних 180 днів) або ж повинна залишити країну.Міністерство внутрішніх справ Чехії давно співпрацює з посольством України в Празі. Українська сторона поінформована про вжиті чеською владою заходи, зокрема, про зміни у наданні тимчасового захисту.У МВС також поінформували, що з початку року кількість нових поданих заяв на тимчасовий захист від чоловіків віком 18-22 роки становила 19% заяв, віком 23-60 років, — 24%.Нагадаємо, видання Novinky вчора інформувало, що в Чехії українським чоловікам розпочали відмовляти в тимчасовому захисті. Таких випадків зафіксовано вже десятки лише за декілька днів..

Очільник міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський ініціював створення нового військового формування — Європейського легіону. За задумом дипломата, ця постійна структура має залучати досвідчених професіоналів, зокрема українських ветеранів після завершення війни.Про це політик заявив грецькому виданню Ekathimerini.Заклик до Європи посилити власну оборонуПольський дипломат наголосив, що європейським країнам час брати значно більшу відповідальність за власну безпеку та не покладатися на Вашингтон за кожної загрози. За його словами, йдеться не лише про пряме військове протистояння, а й про гібридні атаки Росії, яка використовує міграційні потоки з Африки та Близького Сходу для дестабілізації ЄС."Нам потрібна набагато глибша військова інтеграція. Ось чому я рішуче виступаю за створення Європейського легіону — цілеспрямованої, постійної сили, яка могла б набирати досвідчених професіоналів з ширшої європейської родини, включаючи загартованих у боях українських ветеранів після війни", — наголосив очільник МЗС Польщі.Європейський легіон не має замінити НАТОВодночас Сікорський зауважив, що нова ініціатива не є альтернативою НАТО і не повинна дублювати функції Альянсу. Йдеться про формування міцної європейської опори в межах колективної безпеки, де інтереси Європи та Сполучених Штатів взаємно доповнюють один одного.Міністр зазначив, що роль США поступово змінюється: Америка й надалі забезпечуватиме партнерів технологічними та розвідувальними ресурсами, тоді як більшість практичної роботи на місцях має перебрати на себе безпосередньо Європа.Нагадаємо, Франція, Німеччина та Велика Британія працюють над альтернативним форматом перемовин стосовно України. Вони остерігаються, що Сполучені Штати Америки можуть залишити Європу за межами ключових домовленостей..