# Євросоюз

Після перемоги партії "Тиса" на парламентських виборах в Угорщині Європейська комісія розпочала перемовини з її лідером Петером Мадяром. Брюссель закликає його налагодити відносини з Україною та розпочати давно очікувані реформи, щоби розблокувати 35 мільярдів євро заморожених коштів Європейського Союзу.Таку інформацію опублікувало видання Financial Times, журналісти якого послалися на посадовців ЄС, поінформованих про перші переговори між Брюсселем та Будапештом.Співрозмовники розповіли медійникам, що здобуття Петером Мадяром конституційної більшості перевершило їхні очікування. Але це також підвищило планку того, чого комісія очікує від політика."Він має повноцінний мандат на зміни. Ми співпрацюємо з ним із першого дня. Налаштування таке: подвоїмо ставки на нього. Якщо вони виконають обіцянки, ми виконаємо свої", — сказав високопосадовець ЄС.Двоє дипломатів ЄС з інших держав-членів зазначили, що столиці розглядають розблокування Мадяром кредиту для України на суму 90 мільярдів євро та скасування вето Будапешта на наступний раунд санкцій проти Росії як ключові ознаки бажання нового прем’єр-міністра відновити глибоко пошкоджені відносини з ЄС.Посадовці ЄС розпочали підготовку до надання кредиту Україні, щоби забезпечити ухвалення рішення про виділення коштів одразу після складання Мадяром присяги.До того ж близько 35 мільярдів євро коштів ЄС, призначених для Угорщини, заморожено через низку суперечок із Брюсселем і відмову Віктора Орбана провести необхідні реформи.За словами речника Європейської комісії, майже 18 мільярдів євро з бюджету ЄС, заморожені через те, що Брюссель вважає порушеннями верховенства права, підвищеними ризиками корупції та підривом незалежності судової влади. Також відкладено надання понад 17 мільярдів євро дешевих кредитів на оборону.Щоби розблокувати кошти, Угорщині доведеться виконати 27 умов, серед яких — перевірки щодо боротьби з корупцією та скасування рішень епохи Орбана, які вважаються такими, що порушують правила ЄС, — від ставлення до шукачів притулку до забезпечення академічної свободи.У Єврокомісії також очікують на швидкі переговори з Мадяром і його командою щодо розв’язання конфлікту, пов’язаного з відмовою Угорщини виконувати рішення Європейського суду, який визнав законодавство Будапешта щодо надання притулку таким, що порушує правила ЄС. Ця суперечка коштує Угорщині щоденного штрафу в розмірі мільйон євро, який на цей час сягнув майже 900 мільйонів євро та який Брюссель вираховує з частки країни у бюджеті ЄС."У нас є чимало важелів впливу. Тиск лежить на ньому, і я думаю, що Петер Мадяр хоче швидко досягти результату", — сказав медійникам посадовець ЄС.Нагадаємо, сьогодні переможець парламентських виборів в Угорщині Петер Мадяр заявив, що його майбутній уряд намагатиметься налагодити з Україною дружні відносини. Таке питання є серед першочергових інтересів..

У Кремлі висловили стримане невдоволення у зв’язку з перемогою опозиції на чолі з Петером Мадяром на парламентських виборах в Угорщині. Росія вважає, що це не вплине на відносини з Європейським Союзом.Про це заявив речник кремлівського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистсько-інформаційним ресурсам."Чи стануть наші відносини з Євросоюзом гіршими після зміни влади в Угорщині? Однозначно ні. Адже гірше вже не може бути", — пожартував він.При цьому "рупор" Кремля зазначив, що Росія з повагою ставиться до вибору угорців та розраховує на контакти з новим лідером країни.За його словами, про перспективи нафтопроводу "Дружба" потрібно запитувати в Угорщині чи в Європі."Росія є та залишатиметься одним із найнадійніших постачальників енергоресурсів у світі", — запевнив представник Кремля.До того ж владні структури Росії не бачать зв'язку між результатом виборів в Угорщині та розвитком ситуації навколо України.Щоправда, російські пропагандисти стверджують, що в Кремлі обурені результатами угорських виборів. До того ж Москва не планує вітати Петера Мадяра з перемогою. Деякі політики навіть закликають перенести Угорщину до "недружніх країн".Нагадаємо, що в Європейському Союзі сподіваються на швидке розблокування кредиту на суму 90 мільярдів євро для України. Також можливим стане ухвалення 20 пакета санкцій ЄС проти Росії..

У Європейському Союзі сподіваються на швидке розблокування кредиту на суму 90 мільярдів євро для України. Також можливим стане ухвалення 20 пакета санкцій ЄС проти Росії.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на власні джерела в кіпрському головуванні в ЄС. Цьому може посприяти те, що партія чинного прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана зазнала поразки на виборах 12 квітня."Нашою метою як головування залишається якнайшвидше ухвалення як кредитного пакета для України на 90 мільярдів євро, так і 20 пакета санкцій проти Росії", — розповіли журналістам у кіпрському головуванні.Саме Кіпр головує у Європейському Союзі в першій половині 2026 року. Співрозмовник медійників також повідомив, що ця країна має намір внести ці питання до порядку денного комітету постійних представників ЄС (Coreper) "щойно це дозволять умови, з метою швидкого завершення роботи над обидвома досьє".Варто зауважити, що цього тижня засідання Coreper в Брюсселі відбудуться двічі: в середу, 15 квітня, й у п’ятницю, 17 квітня. В офіційному порядку денному засідань немає цих питань, але в той же час посли держав ЄС планують обговорити неформальну зустріч очільник держав Євросоюзу, яка відбудеться 23-24 квітня в Нікосії (Кіпр), під час якої обговорять кредит на 90 мільярдів євро та 20 пакет санкцій.При цьому посадовці Євросоюзу не очікують принципових змін у позиції Угорщини щодо українських питань до вступу Петера Мадяра в повноваження прем’єр-міністра. У ЄС очікують, що Мадяр розпочне роботу на посаді на початку травня 2026 року. Отже, у саміті лідерів ЄС 23-24 квітня Угорщину все ще представлятиме Віктор Орбан.У той самий час інші джерела журналістів не виключають, що Віктор Орбан може піти на деякі поступки щодо України навіть перед передачею влади Мадяру.Нагадаємо, на початку квітня стало відомо, що офіційний Брюссель наполягає на дотриманні стандартних критеріїв вступу України до ЄС, попри надзвичайні обставини війни. Відмова від класичних правил могла би послабити майбутній статус країни всередині блоку та поставити під сумнів легітимність самого процесу розширення..

З 10 квітня у Європейському Союзі запрацювала нова цифрову систему контролю кордонів. На українських контрольно-пропускних пунктах черг ситуація поки стабільна.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, передає "Радіо Свобода"."Нову систему в’їзду-виїзду в Європі почали впроваджувати від жовтня-місяця (2025 року — ред.). Вона впроваджувалася поступово. Тобто не відразу всі пункти пропуску були під’єднані до цієї системи… щоб не зробити такого навантаження… й унеможливити будь-які збої, що вплинули би на пасажиро-транспортний потік", — зазначив Демченко.За його словами, спершу до нової системи в’їзду-виїзду підключилися пункти пропуску на кордонах з Польщею й Угорщиною, а потім вона запрацювала й на КПП Словаччини й Румунії. Відтак, завдяки поступовому підключенню вдалося уникнути затримок і черг на кордонах."Весь цей час від жовтня якихось збоїв, щоб ми точно могли відзначити саме з українського боку, що йде сповільнення пасажиро-транспортного потоку, — цього не фіксувалося", — наголосив Демченко.Як працює система EESПід час першого в’їзду до Шенгенської зони особа проходить розширену реєстрацію, яка передбачає збір біометричних даних: зображення обличчя та чотири відбитки пальців.Водночас вже при наступних перетинах кордону процес буде спрощено та прискорено, оскільки біометричні дані звірятимуться з уже наявною цифровою інформацією. Система автоматично фіксуватиме дату, час і місце в’їзду/виїзду.Дані зберігатимуться до трьох років. Відмова від здачі біометрії означає заборону на в’їзд.Нагадаємо, міністр соціальної політики Денис Улютін заявив, що український уряд не проводить перемовин із міжнародними партнерами щодо скасування дозволу на виїзд за кордон для чоловіків віком до 23 років..

Європейський парламент попередив Європейську комісію про загрозу виборам в Угорщині. Головна причина — можливість втручання країни-агресорки Росії.Про це повідомляє Euronews. За даними видання, п’ятеро високопоставлених депутатів Європарламенту звернулися до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн із закликом вжити конкретних заходів через можливі загрози чесності парламентських виборів в Угорщині. Відповідний лист також адресовано єврокомісару з питань юстиції Майклу Макграту.Так, у цьому листі законодавці висловили "серйозні сумніви" щодо того, чи вибори "можуть відбутися у справді вільних та справедливих умовах виборчого процесу". Окрему увагу автори листа приділяють "потенційній операції російського втручання", яка, за їхніми словами, може здійснюватися на користь правлячої партії "Фідес"."Вони (депутати, — ред.) закликають Комісію "публічно оцінити", чи "умови для вільної та чесної демократичної конкуренції в Угорщині підриваються дезінформацією, іноземним втручанням, зловживанням державними ресурсами", а також "залякуванням журналістів", — йдеться у повідомленні.Водночас європейські депутати занепокоєні можливими спробами кібератак на ІТ-системи опозиційної партії "Тіса", що також може вплинути на перебіг виборчого процесу.Відтак, євродепутати закликають Єврокомісію публічно оцінити ситуацію та, у разі необхідності, розширити юридичні дії проти Угорщини, зокрема у сфері дотримання законодавства ЄС щодо свободи ЗМІ. Йдеться також про можливе посилення процедур у межах механізму статті 7, який передбачає санкції за порушення принципів верховенства права.Нагадаємо, раніше віцепрезидент США Джей Ді Венс накинувся зі звинуваченнями на Україну. Він вважає, що нібито українські спецслужби намагалися втрутитися і в американські, й в угорські вибори..

Росія посилює скоординовані інформаційні атаки, використовуючи риторику ядерної ескалації як інструмент впливу на західну єдність. Москва розповсюджує безпідставні звинувачення на адресу лідерів Євросоюзу, щоб посіяти недовіру між Вашингтоном та Брюсселем.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Фейки про ядерні розробки ЄССлужба зовнішньої розвідки Росії (СЗР) 8 квітня оприлюднила заяву про те, що неназвані керівники країн Європейського Союзу нібито обговорюють можливість створення власної ядерної зброї. Російська розвідка стверджує, що передає ці дані Сполученим Штатам, аби залучити їх до "запобігання" подібним розробкам. Аналітики ISW підкреслюють: ці звинувачення є абсолютно безпідставними.Мета Кремля — зобразити ЄС як гравця, що діє всупереч стратегічним інтересам США. Таким чином Москва намагається вбити клин у відносини союзників і послабити міжнародну підтримку України, вибудовуючи навколо Брюсселя імідж "непередбачуваного" партнера.Постійні маніпуляції з "брудною бомбою"Росія вже не вперше використовує СЗР для поширення дезінформації про ядерні загрози. Раніше аналогічні закиди звучали на адресу України, Великої Британії та Франції. Зокрема, у лютому 2026 року Кремль без жодних доказів звинувачував Лондон і Париж у спробах передати Києву ядерну зброю або так звану "брудну бомбу".Такі вкиди спрямовані на зрив поточних переговорів щодо надання Україні довгострокових гарантій безпеки від західних партнерів. Кремль систематично експлуатує тему ядерного озброєння, щоб залякати міжнародну спільноту та призупинити військову допомогу для ЗСУ.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський іронічно відповів на закиди Кремля про спроби Києва таємно отримати ядерну зброю від Британії та Франції, назвавши подібні заяви черговою вигадкою пропаганди. Глава держави чітко спростував плани щодо відновлення ядерного потенціалу, наголосивши, що жодних реальних пропозицій чи кроків у цьому напрямку не існує..

У вівторок, 7 квітня, Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №12087-д, який створює законодавчу основу для подальшого об’єднання ринку електроенергії України з єдиним європейським ринком.Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль. За його словами, цей документ є дуже важливим для держави, адже передбачає:більшу ліквідність ринку;ефективніше використання міждержавної пропускної спроможності з країнами ЄС;кращу оптимізацію доступних ресурсів генерації;більшу гнучкість енергосистеми через приєднання до європейських платформ балансування;сильнішу координацію з європейськими партнерами у плануванні ризиків для енергосистеми."Це також закон про сучаснішу архітектуру ринку з розвитком конкуренції, посиленням прав споживачів, новими можливостями для агрегації та управління попитом. Для України, яка живе в умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру, це рішення має особливу вагу. Адже енергетична безпека для нас — це не лише ремонти, захист і відновлення. Це також європейські ринкові правила, здатність системи бути гнучкою, доступ до ширшого простору торгівлі, балансування і координації", — зауважив міністр.Він також відзначив, що відповідний законопроєкт відкриває шлях для отримання 500 млн євро в межах європейської програми Ukraine Facility.Нагадаємо, 7 квітня, за даними прем'єр-міністра Юлії Свириденко, народні депутати підтримали важливі рішення, які потрібні для забезпечення макрофінансової стабільності України, євроінтеграційного руху та виконання наших зобов’язань перед партнерами..

Європейський Союз готує жорсткі обмеження у відповідь на енергетичну кризу, яку спричинила війна в Ірані. Брюссель розробив план для подолання кризи та її наслідків.Таку інформацію оприлюднило видання ElPais. Журналісти констатували, що конфлікт уже призвів до серйозних перебоїв на глобальних енергетичних ринках."Ситуація загострилася після атак на інфраструктуру в Перській затоці та фактичного блокування Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів постачання нафти та газу", — зазначили автори журналістського матеріалу.Аналітики видання додали, що це спричинило дефіцит енергоресурсів і різке зростання цін, що безпосередньо впливає на країни Євросоюзу.У Єврокомісії зазначили, що наразі прямої загрози фізичному постачанню енергії немає. Водночас у ЄС розглядають сценарії реагування, подібні до тих, що застосовувалися після початку повномасштабної війни Росії проти України.Серед можливих заходів:обмеження температури в будівлях;розширення дистанційної роботи;можливе раціонування пального;спільні закупівлі енергоресурсів на рівні ЄС.Окремі країни вже стикаються зі складнощами. Зокрема, Італія та Словенія повідомляють про обмеження у постачанні пального.Крім короткострокових кроків, у ЄС планують активізувати політику розвитку відновлюваної енергетики. Очікується, що нинішня криза може прискорити перехід до альтернативних джерел і зменшити залежність від імпорту. Експерти зазначили, що країни з меншою залежністю від газу, зокрема Іспанія, наразі відчувають слабший вплив ситуації.Водночас наслідки конфлікту можуть вийти за межі енергетики. Через перебої у глобальних постачаннях існують ризики нових криз, зокрема, продовольчої та медичної, адже під загрозою можуть опинитися постачання добрив і лікарських засобів.Міністри енергетики країн ЄС уже обговорили можливі кроки реагування. Частина заходів базується на рекомендаціях Міжнародної енергетичної агенції та спрямована на швидке пом’якшення наслідків кризи.Нагадаємо, минулого тижня єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен заявив, що за перший місяць бойових дій на Близькому Сході витрати ЄС на імпорт викопного палива зросли на 14 мільярдів євро. Йдеться про наслідки військової операції США й Ізраїлю проти Ірану..

У Верховній Раді відбулися стратегічні консультації щодо виконання умов міжнародних донорів для отримання фінансової допомоги. Пріоритетом для депутатів та урядовців стало розблокування 90-мільярдного кредиту від Європейського Союзу.Про це у Telegram-каналі повідомив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.Діалог між Радою та КабміномЗа даними посадовця, засідання фракції відбулося за участі спікера Руслана Стефанчука та першого віцеспікера Олександра Корнієнка. До дискусії також долучилися ключові урядовці, серед яких прем'єр-міністр Юлія Свириденко, віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, а також міністри Сергій Марченко та Олексій Соболєв. Основний акцент було зроблено на питаннях, що безпосередньо впливають на стабільність фінансової допомоги та викликають суспільний резонанс.Учасники обговорення наголосили на важливості оперативного донесення позицій депутатів до виконавчої влади. Такий формат взаємодії, за словами Арахамії, допомагає країні ефективно рухатися вперед у складних умовах.Боротьба за європейське фінансуванняАрахамія наголосив, що головним викликом для державної системи залишається розблокування кредиту від Європейського Союзу в розмірі 90 мільярдів євро. Саме для досягнення цієї мети депутати мають продемонструвати рішучість у законодавчому полі."Нам спільно потрібно зробити рішучі кроки для того, щоб отримати необхідне фінансування через затримку кредиту ЄС на 90 мільярдів євро. Наша фракція налаштована конструктивно, розраховуємо, що колеги з інших фракцій так само налаштовані на роботу в інтересах держави", — зазначив голова фракції.Парламентарі висловили сподівання, що колеги з інших політичних сил так само ставитимуть державні інтереси вище за політичні суперечки задля збереження фінансової стабільності України.Нагадаємо, 31 березня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Високою представницею Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Каєю Каллас. Вони обговорили важливі питання.Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що, якщо європейські лідери не проголосують за схвалення кредиту Україні на 90 мільярдів євро, це найбільше може вплинути на підготовку до зими. Щодо фінансування армії, зарплат і пенсій, то наразі на це гроші є.Раніше стало відомо, що Європейський Союз надає Україні додаткові 80 мільйонів євро. Йдеться про кошти, отримані з доходів від заморожених російських активів..

Офіційний Брюссель наполягає на дотриманні стандартних критеріїв вступу України до Європейського Союзу, попри надзвичайні обставини війни. Відмова від класичних правил могла б послабити майбутній статус країни всередині блоку та поставити під сумнів легітимність самого процесу розширення.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос в ефірі національного телемарафону.Чому винятки не підуть на користьЗа словами єврокомісарки, класичний підхід до прийняття нових членів залишається актуальним, попри унікальний та важкий досвід України в умовах повномасштабної війни. Дотримання встановлених правил необхідне для того, щоб країна була справді готовою до функціонування всередині європейського блоку."Винятки для вашої країни не допомогли б їй, не посилили б її — тому що це підірвало б довіру до всього процесу і вашого членства у майбутньому", — наголосила Марта Кос.Вона додала, що Україна має посилити Євросоюз своїм вступом, а для цього суспільство та економіка повинні пройти повну трансформацію. Це дозволить уникнути внутрішніх криз після розширення.Швидкість реформ та терміни вступуМарта Кос зауважила, що Єврокомісія вже максимально прискорює та вдосконалює процедури для України. Проте вона наголосила, що кінцеві терміни інтеграції не є політичним рішенням, а залежать виключно від темпів внутрішніх перетворень у державі."Кожна реформа наближає Україну до членства в ЄС. Коли реформи прискорюються — наближається і вступ, коли реформи сповільнюються, то дата вступу віддаляється відповідним чином", — підсумувала вона.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявила, що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Єврокомісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос написала листа голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, в якому закликала пришвидши реформи задля членства в організації.Про це повідомило "Суспільне". За інформацією журналістів, Марта Кос звернула увагу в листі на декілька законопроєктів, які вже подані до парламенту.Йдеться, зокрема, про документи щодо виконання та цифровізації судових рішень, декларації доброчесності суддів, законопроєкт про державну службу та незалежність регулятора енергетики."Усього 11 документів, які є частиною "Плану України", за яким уряд України отримує 50 мільярдів євро за чотири роки після ухвалення законопроектів", — ідеться в повідомленні.Ці законопроєкти не ухвалили 2025 року. У разі виконання Україна може отримати до чотирьох мільярдів фінансування за цим планом.Єврокомісарка додала, що ці реформи також підтримують шлях України до вступу в Євросоюз, а "гарний момент", за її словами, — розпочати виконання вже у квітні на пленарній сесії.Раніше Марта Кос зазначала, що вступ України до ЄС до 2027 року є неможливим. А загалом він залежить від двох важливих умов — досягнення миру та проведення реформ."Спочатку потрібен мир — це важливо. Потім треба провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші та коли їхні інвестиції будуть у безпеці", — наголосила єврокомісарка.Вона акцентувала, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони й інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.Нагадаємо, на початку березня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна незабаром буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС..

Ситуація, що склалася перед парламентськими виборами в Угорщині, викликає занепокоєння. Вона супроводжується грубою риторикою антиукраїнського й антиєвропейського спрямування.Такий висновок зробила делегація спостерігачів Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), заяву пресслужби якої цитує "Європейська правда". Міжпартійна делегація спостерігачів від ПАРЄ відвідала Будапешт 30 та 31 березня перед парламентськими виборами 12 квітня.Вона провела переговори з представниками влади, виборчої адміністрації, політичних партій, громадянського суспільства, ЗМІ та дипломатичного корпусу. Делегація зазначила, що виборчий процес загалом виглядає технічно добре підготовленим.Однак багато співрозмовників вказали на токсичний клімат, що характеризується розмиванням меж між державою та партією, масовим використанням усіх державних і урядових ресурсів на користь однієї партії.Також в Угорщині спотворений інформаційний простір, пропаганда, існує занепокоєння щодо зловмисного іноземного втручання та ворожість до незалежних організацій громадянського суспільства."Після наших зустрічей у Будапешті не можна уникнути одного запитання: чи є Угорщина досі конкурентною демократією, чи державою, захопленою однією партією? Виборці мають вирішувати майбутнє Угорщини — не кампанії залякування, не операції з дискредитації, не нерівні правила та не іноземні маніпуляції", — прокоментував голова делегації Пабло Іспан.Делегацію особливо стурбували неодноразові повідомлення про агресивні й оманливі передвиборчі повідомлення, які включали постійну антиукраїнську й антиєвропейську пропаганду та грубу риторику "війна чи мир", спрямовану на стигматизацію опонентів, а не на забезпечення поінформованого демократичного вибору.Члени делегації також почули серйозні занепокоєння щодо загальної цілісності виборчого середовища:тривалого надзвичайного стану;недоліків у засобах правового захисту;зловживання державними ресурсами, даними й інституціями в партійних цілях;серйозних звинувачень у підкупі виборців і їх залякуванні.Також лунали занепокоєння щодо незалежності судової влади, яка займається вирішенням виборчих суперечок, нерівномірного висвітлення політичних партій у ЗМІ та медіаландшафту, в якому багато виборців мають лише обмежений доступ до плюралістичної та незалежної інформації.Ще однією серйозною проблемою, порушеною протягом візиту, стало звуження простору для незалежної журналістики, контролю та підзвітності.Нагадаємо, що парламентські вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня. За оцінками соціологів, багато що на них залежатиме від активності молодих людей до 30 років. Адже вони, на відміну від старших угорців, більше схиляються до опозиційної "Тиси"..

Україна посилює співпрацю з Європейським Союзом у сфері оборонно-промислового комплексу. Зокрема, готується запуск нових спільних оборонних проєктів.Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він поінформував, що провів зустріч із комісаром ЄС з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом і амбасадоркою ЄС в Україні Катаріною Матерновою."У фокусі роботи — розширення фінансування та запуск спільних проєктів у дронах, ППО та далекобійних спроможностях", — пояснив український міністр.Пріоритетом він назвав гнучке фінансування. Україна має швидко спрямовувати ресурси на критичні напрями відповідно до плану війни: виробництво безпілотників, засобів протидії дронам і розвиток deep strike."Також критично важливо розблокувати 90 мільярдів євро кредиту ЄС — це дасть змогу масштабувати виробництво та швидше закривати потреби фронту", — уточнив Федоров.Він додав, що окремий фокус — інтеграція з європейським оборонно-промисловим комплексом і спільні проєкти:спільне виробництво: в межах EDIP запускаємо проєкти з країнами ЄС у виробництві дронів, засобів ППО та ураження;тестування в бойових умовах: готові тестувати нові рішення на полі бою та масштабувати ті, що довели ефективність, зокрема, дрони та доступні антидронові технології;інвестиції в ОПК: 260 мільйонів євро в межах USI спрямовують на відновлення, модернізацію та інтеграцію українського ОПК в європейську екосистему.Також, за його словами, у фокусі — антибалістичні рішення, зокрема, ракета для перехоплення балістичних цілей."Дякую Євросоюзу за системну підтримку та готовність посилювати співпрацю", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, вчора міністр оборони зазначав, що в Україні успішно стартував експериментальний урядовий проєкт, що дозволяє приватному бізнесу долучатися до захисту повітряного простору. Перші сформовані мобільні групи протиповітряної оборони вже продемонстрували свою ефективність, перехопивши ворожі цілі у Харківській області та підтвердивши життєздатність моделі "держава — військові — бізнес"..

У вівторок, 31 березня, до столиці України прибула висока представниця Європейського Союзу Кая Каллас разом із міністрами закордонних справ країн-членів спільноти. Візит присвячений до четвертих роковин звільнення Київщини та вшанування пам’яті жертв різанини в Бучі.Про це повідомляє Міністерство закордонних справ України.Символ солідарностіОчільник МЗС України Андрій Сибіга привітав європейських колег на київському вокзалі, акцентувавши на особливій значущості цього візиту саме сьогодні. За його словами, присутність топдипломатів Європи в день роковин трагедії в Бучі є чітким сигналом того, що справедливість за російські звірства є неминучою."Всеохопна відповідальність за російські злочини є життєво важливою для відновлення справедливості в Європі", — зазначив міністр. Він також додав, що під час зустрічей сторони планують просувати спільні зусилля на "треку справедливості", щоб кожен винний у воєнних злочинах мимоволі отримав законне покарання.Чотири роки від початку деокупаціїВізит європейської делегації збігається з датами, коли чотири роки тому Збройні сили України почали вибивати окупантів з Київської області. Андрій Сибіга наголосив, що ці події назавжди закарбувалися в пам'яті як приклад героїзму українських захисників та стійкості народу.Міністр висловив особисту вдячність Каї Каллас та всім колегам за мужність приїхати до країни, що воює. На думку української сторони, така безпосередня присутність іноземних лідерів у Києві демонструє справжню солідарність та віру Європи в перемогу України.Нагадаємо, російському командиру, який був причетний до вбивств мирних жителів Бучі, повідомили про підозру. Він віддавав накази, сам брав участь у злочинах і контролював дії підлеглих, внаслідок чого загинули щонайменше 17 цивільних..

Якщо європейські лідери не проголосують за схвалення кредиту Україні на 90 мільярдів євро, це найбільше може вплинути на підготовку до зими. Щодо фінансування армії, зарплат і пенсій, то наразі на це гроші є.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час пресконференції з прем’єр-міністром Болгарії Андреєм Гюровим."Зарплати для людей є, фінансування армії є, пенсії ще сплачуються", — зазначив він.Українського президента запитали, які ризики він бачить у зв'язку з блокування цієї фінансової допомоги від Європейського Союзу."Найбільші ризики — це підготовка до зими, тому що є глобальний енергетичний план захисту енергетики, водопостачання", — пояснив він.Раніше в інтерв’ю для французького видання Le Monde Зеленський зауважував, що надання Україні позики — це позиція, узгоджена всіма лідерами ЄС наприкінці 2025 року. Альтернатива цьому кроку — це запитання до лідерів європейських країн."Ми будемо вдячні, якщо вони зможуть розблокувати цей формат. Якщо не розблокують, ми сподіваємося на альтернативу", — додав він,За його словами, Україні необхідно отримати ці кошти, інакше українська армія буде недофінансована."Буде недофінансоване виробництво дронів — далекобійних, дронів-перехоплювачів, а також систем протиповітряної оборони, тому що ми звідти виділяємо гроші й на європейські системи ППО, й на американські ракети РАС-3", — пояснив український президент.Він наголосив, що це ризик для всіх. Насамперед це є ризиком для всієї європейської безпеки."Я вважаю, що жодного краху не відбудеться, і європейці вирішать і це питання", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив про готовність заблокувати 20 пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії..