# Євросоюз

У середу, 22 квітня, посли країн Європейського Союзу запустили письмову процедуру схвалення виділення 90 мільярдів євро кредиту для України та 20-го пакета санкцій проти країни-агресорки Росії.Про це повідомило "Суспільне". Як очікується, представники країн Євросоюзу підпишуть ухвалення виділення кредиту для України та санкцій проти Росії. Очікується, що письмова процедура завершиться завтра в другій половині дня."Сьогодні як кредит для України у розмірі 90 мільярдів євро, так і 20-й пакет санкцій були включені до порядку денного послів ЄС і тепер мають пройти письмову процедуру для остаточного ухвалення. Очікується, що письмова процедура завершиться завтра в другій половині дня. Кіпрське головування доклало чимало зусиль, щоб ЄС і надалі рішуче підтримував Україну та чинив тиск на Росію", — повідомив речник Кіпрського головування у ЄС.Реакція президентаУкраїнський лідер Володимир Зеленський підтвердив, що зараз фактично вже відбувається виконання домовленості Києва з Євросоюзом про розблокування пакета підтримки для України, а також нового санкційного пакета проти Росії за цю війну."Розблокування — це правильний сигнал у наявних обставинах. Росія повинна закінчити свою війну. І мотиви для цього в неї можуть зʼявитися тільки тоді, коли і підтримка для України, і тиск на Росію будуть достатніми", — зауважив гарант.Він також відзначив, що Україна виконує свої зобовʼязання у відносинах з Євросоюзом, навіть у таких неоднозначних питаннях, як робота нафтопроводу "Дружба". Президент наголосив, що сподівається на те, "що і з європейського боку буде те, що потрібно для реального захисту життя й наближення повноцінної європейської інтеграції України"."Важливо, щоб європейський пакет підтримки запрацював оперативно. Будемо говорити з лідерами Європи і про відкриття кластерів для України: умови щодо цього вже реалізовані. Також продовжуємо роботу щодо посилення санкцій проти Росії та щодо подальшого розвитку європейської енергетичної системи таким чином, щоб Росія втратила можливість маніпулювати енергопостачанням у Європу. Дякую всім, хто допомагає! Сьогодні й завтра — особливо важливі дні для нашої європейської дипломатії. Слава Україні!" — резюмував Зеленський.Нагадаємо, прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявляла, що Європейський Союз уже найближчим часом може розблокувати великий фінансовий пакет для України. Йдеться про 90 мільярдів євро кредиту.Додамо, раніше аналітики видання Politico повідомляли, що ЄС намагається знайти спосіб розблокувати кредит на 90 мільярдів євро для України. Але Угорщина не відмовляється від блокування рішення, а юридичних механізмів швидко обійти це наразі немає.Читайте також: Вступ однією ногою: чи варто Україні погоджуватися на "символічне" членство в ЄС.

Сьогодні, 22 квітня, вирішується доля багатомільярдного кредиту від Європейського Союзу, який має підтримати українську економіку. За процедурою "мовчазної згоди", відсутність письмових заперечень від Угорщини та Словаччини дозволить автоматично розблокувати 90 мільярдів євро для Києва.Про це повідомляє Politico.Процедурні тонкощі та фактор запереченьЯк зазначає видання, схвалення цієї масштабної фінансової угоди послами країн ЄС відбувається за специфічною письмовою процедурою. Її особливість полягає в тому, що згода країн-учасниць вважається отриманою автоматично, якщо до визначеного дедлайну не буде подано письмових заперечень.Наразі основна увага прикута до Угорщини та Словаччини, які раніше висловлювали скептицизм щодо довгострокового фінансування України. Джерела зазначають, що Євросоюз готовий остаточно затвердити кредит, якщо сьогодні ці країни не нададуть документально оформлених претензій.Що означає ця допомога для УкраїниВиділення 90 мільярдів євро є критично важливим етапом у забезпеченні макрофінансової стабільності України. Цей кредитний пакет спрямований на підтримку державного бюджету, відновлення зруйнованої інфраструктури та забезпечення соціальних виплат в умовах тяглої війни.За інформацією інсайдерів, європейські дипломати налаштовані оптимістично. Відсутність активного блокування на етапі підготовки документів свідчить про те, що компроміс усередині блоку, ймовірно, вже знайдено, і процедура завершиться успішним виділенням коштів.Нагадаємо, 17 березня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Україна офіційно погодилася на пропозицію Брюсселя щодо фінансової та технічної допомоги у відновленні нафтопроводу "Дружба", який зазнав пошкоджень внаслідок ударів Російської Федерації..

Європейська Рада готує пропозиції щодо обмеження для росіян, які брали участь у війні проти України, до Євросоюзу. Їх можуть розглянути вже під час засідання у червні.Про це повідомила висока представниця ЄС Кая Каллас. За її словами, Росія продовжує бомбити музеї, руйнувати церкви та прагне стерти українську культуру."Врешті-решт, до червневого засідання Європейської ради ми підготуємо пропозиції щодо обмеження в’їзду колишніх російських бойовиків до Європейського Союзу", — йдеться в заяві Каллас.Вона також відзначила, що країна-агресорка не дотрималася перемир'я на Великдень, яке сама ж і оголосила. Ба більше РФ навіть посилила свої напади на українське мирне населення. Це, на думку Каллас, показує, що Путін не відмовився від своїх максималістських воєнних цілей."Ми повинні продовжувати давати Україні те, що їй потрібно, щоб вона могла себе утримувати, доки Путін не зрозуміє, що ця війна ні до чого не веде... Нам також слід переглянути давно заблоковані рішення, включаючи відкриття переговорних кластерів з Україною, а також Європейський фонд миру для фонду озброєнь. Крім того, нам слід переглянути санкції, які були на столі обговорення, але не були узгоджені раніше. Але також нам слід рухатися далі з новим пакетом санкцій", — додала посадовиця.Нагадаємо, в Європейському Союзі пропонують створити власну армію чисельністю 100 тисяч осіб та заснувати Раду безпеки ЄС. Оборонний комісар Андріус Кубілюс наголосив, що нове об'єднання має включати Україну як стратегічного партнера для забезпечення колективної безпеки континенту..

У вівторок, 21 квітня, президент Володимир Зеленський провів перемовини із президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що під час перемовин було розглянуто питання розблокування пакета підтримки на 90 мільярдів євро."Ці кошти посилять не лише Україну, а й усю Європу. І важливо, щоб найближчим часом ми вже почали їх отримувати. Всі потрібні кроки для цього з боку України зроблені", — зауважив гарант.Він наголосив, що обговорили також інші європейські питання. За словами очільника держави, абсолютно справедливо відкрити переговорні кластери щодо членства України у Європейському Союзі, адже технічно Київ вже повністю готовий."І так само справедливо продовжувати санкційний тиск на Росію — рішучість Європи в ухваленні нових санкційних кроків має ключове значення на тлі послаблення деяких існуючих обмежень. Домовилися, що детально обговоримо ці питання та узгодимо наступні кроки під час нашої зустрічі", — додав президент.Зауважимо, сьогодні Володимир Зеленський також провів перемовини із головою Європейської ради Антоніу Коштою. Головною темою розмови теж стало розблокування фінансового пакета допомоги на 90 мільярдів євро.Нагадаємо, за даними The Guardian, Україна може почати отримувати кошти за новою кредитною програмою від Євросоюзу уже у травні цього року. Високопосадовці європейських країн та керівництво зовнішньополітичного відомства Союзу підтверджують прогрес у переговорах щодо виділення багатомільярдної позики..

У вівторок, 21 квітня, президент Володимир Зеленський провів перемовини із головою Європейської ради Антоніу Коштою.У своєму Telegram очільник держави розповів, що головною темою розмови стало розблокування фінансового пакета допомоги на 90 мільярдів євро."Україна виконала те, щодо чого до нас звертався Євросоюз", — зауважив гарант.Він також наголосив, що Кошта відзначив безпекові домовленості Києва з країнами Близького Сходу та регіону Затоки."Українська система захисту життів, яку ми пропонуємо партнерам у форматі Drone Deal, справді унікальна. Ми вже почали цю співпрацю і з окремими європейськими країнами. Домовилися, що продовжимо обговорення цієї теми під час особистої зустрічі вже найближчим часом. Важливо, щоб Європа була об’єднана й захищена", — додав Зеленський.Нагадаємо, за даними The Guardian, Україна може почати отримувати кошти за новою кредитною програмою від Євросоюзу уже у травні цього року. Високопосадовці європейських країн та керівництво зовнішньополітичного відомства Союзу підтверджують прогрес у переговорах щодо виділення багатомільярдної позики..

Україна може почати отримувати кошти за новою кредитною програмою від Євросоюзу уже у травні цього року. Високопосадовці європейських країн та керівництво зовнішньополітичного відомства Союзу підтверджують прогрес у переговорах щодо виділення багатомільярдної позики.Про це повідомляє The Guardian.Очікування результатів у БрюсселіГолова зовнішньої політики Європейського Союзу Кая Каллас підтвердила наявність суттєвого прогресу в питанні фінансової підтримки Києва. За її словами, європейські інституції готуються до прийняття важливих кроків, які дозволять розблокувати доступ до значних кредитних ресурсів."Україні справді потрібна ця позика, і це також ознака того, що Росія не зможе пережити Україну. Це надзвичайно важливо на даний момент", — наголосила Каллас, коментуючи очікування від майбутніх засідань.Графік виплат та позиція країн-членівПаралельно з офіційним Брюсселем, оптимістичні прогнози дають і представники національних урядів країн ЄС. Зокрема, заступник міністра закордонних справ Латвії Артьомс Уршульскіс поділився інформацією щодо можливих термінів фактичного надходження коштів.Латвійський дипломат припускає, що за умови швидкого проходження всіх бюрократичних процедур, Євросоюз зможе почати виплачувати Україні кредитні кошти "вже у травні". Такий графік дозволить забезпечити безперебійне фінансування критичних потреб українського бюджету у весняно-літній період.Нагадаємо, за даними Bloomberg, вже 21 квітня Україна може відновити постачання нафти трубопроводом "Дружба". Це дозволить Європейському Союзу розблокувати критично важливий для Києва кредит у розмірі 90 мільярдів євро..

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна продовжує свій впевнений рух до європейської спільноти, пропонуючи не лише партнерство, а й суттєве посилення колективної безпеки. За його словами, приєднання певних країн з потужним військовим та економічним потенціалом перетворить Європейський Союз на найвпливовіше об'єднання планети з найкращою системою захисту.Про це він заявив в інтерв’ю телемарафону "Єдині новини".Які країни мають підсилити ЄСЗа словами глави держави, Україна розглядає свій вступ до Євросоюзу не лише як політичну ціль, а і як можливість посилити безпеку всього регіону. Зеленський висловив впевненість, що за умови відсутності помилок з боку представників ЄС, Україна обов'язково стане частиною спільноти. На думку президента, існують чотири держави, яких наразі критично не вистачає Європейському Союзу для досягнення статусу найсильнішого союзу у світі."Союз, який може бути набагато сильнішим, я вважаю, це союз таких країн: Норвегія, Україна, Британія, Туреччина", — наголосив глава держави, пояснивши, що саме ці чотири країни володіють унікальним досвідом та військовою міццю.Роль української та турецької армійЗеленський зазначив, що військовий потенціал окремих кандидатів та партнерів уже сьогодні перевищує можливості агресора. Це стосується як ведення наземних операцій, так і стратегічного домінування в акваторіях та небі."Тому що Туреччина та Україна — це армія, сильніша за російську, починаючи з контролю Чорного моря, закінчуючи контролем повітряного простору", — зазначив президент.Альтернативи немає, лише посиленняПопри наявні питання щодо Туреччини, вихід Великої Британії з ЄС та особливий формат відносин Норвегії зі спільнотою, Зеленський вважає їхній потенціал незамінним. Президент зауважив, що ці чотири держави здатні створити надпотужний союз як у межах ЄС, так і у форматі окремої безпекової конфігурації."Ми не шукаємо альтернативу. Я просто вважаю, що ці чотири країни дуже сильні та можуть посилити ЄС. Але й ці чотири країни окремо — це точно дуже сильний союз", — резюмував глава держави.Нагадаємо, Європейський Союз організовує перші масштабні навчання з активації механізму взаємодопомоги на випадок збройної агресії проти однієї з країн-членів. У кулуарах це вже називають "замінником" НАТО..

Кількість нових заяв на притулок у країнах Європи знизилася на 18%, тобто відчувається певний спад міграції. Фахівці пов’язують це як із жорсткішою політикою, так і зі зміною країн походження мігрантів.Таку інформацію оприлюднило видання Welt am Sonntag. Журналісти навели дані Єврокомісії, які свідчать, що в першому кварталі 2026 року в країнах ЄС, а також у Норвегії та Швейцарії подали 173 082 заяви на притулок."Це на 18% менше, ніж за аналогічний період минулого року", — йдеться в журналістському матеріалі.Медійники додали, що найбільше заяв традиційно подають у великих країнах Євросоюзу:Франція — 34643;Іспанія — 32 630;Італія — 32 602;Німеччина — 28 922.Водночас у деяких країнах кількість звернень залишається мінімальною:Угорщина — 26;Словаччина — 35.Найбільше заявників прибули з Венесуели, Афганістану та Бангладеш. Водночас кількість заяв від сирійців різко скоротилася — на 63% до 5 556. Ще помітніше впало число заяв від громадян України — до 4 073, що на 57% менше, ніж роком раніше.Експерти пояснили, що саме скорочення потоку з цих двох країн, які раніше формували значну частину міграції до ЄС, стало ключовим фактором загального зниження.Водночас в окремих країнах Європи тривають дискусії щодо посилення міграційної політики. Зокрема, у Швейцарії розглядають можливість проведення референдуму про обмеження чисельності населення, що потенційно може вплинути на умови перебування іноземців.У разі підтримки ініціативи не виключається перегляд статусу захисту S для українців і можливе обмеження в’їзду нових біженців.Нагадаємо, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск анонсував припинення прийняття заяв про надання притулку в країні. Відповідний документ уже набув чинності 26 березня..

Після парламентських виборів в Угорщині з’явилась можливість розблокувати важливі рішення для України. Йдеться про кредит на 90 мільярдів євро та відкриття шести переговорних кластерів.Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга у спеціальному дописі на своїй сторінці у Facebook за підсумками Анталійського дипломатичного форуму в Туреччині, де він провів перемовини зі своїми колегами з Австрії, Ісландії, Люксембургу й іншими.За його словами, всі відзначають можливості для посилення Європи, які відкрилися після виборів в Угорщині."Обговорювали якнайшвидше розблокування критично важливих рішень: 90 мільярдів євро, 20 санкційний пакет, відкриття шести переговорних кластерів. Час знімати не лише Ормузьку, але й Орбанську блокаду. Це піде на користь усім", — наголосив Сибіга.Також він констатував, що турецький форум став хорошою нагодою провести переговори з колегами з-поза меж Європи, підбивши відповідні підсумки:Азія: з міністром закордонних справ Бангладешу обговорили співпрацю в міжнародних організаціях, продовольчу безпеку та торгівлю;Латинська Америка: віцепрезиденту Ель Сальвадору наголосив, що Україна відкрита для поглиблення взаємовигідної співпраці, політичного діалогу, торгівлі та співпраці в міжнародних організаціях, запропонував приєднатися до Міжнародної коаліції з повернення українських дітей, запросив в Україну;Африка: провів ґрунтовні переговори з колегою зі Сомалі, домовилися поглибити співпрацю — в розвиток встановлених минулого року дипломатичних відносин, підтвердили взаємну повагу до територіальної цілісності;Єгипет: окрему зустріч провів із міністром закордонних справ Єгипту — про Близький Схід, нашу торгівлю, співпрацю в ключових сферах;Ботсвана: також провів важливу першу зустріч з міністром закордонних справ Ботсвани, є великі перспективи двосторонньої співпраці та готові її розвивати."На завершення дня продовжив діалог із моїм турецьким другом Хаканом Фіданом. Мали дуже теплу та предметну зустріч з усього спектру двостороннього порядку денного. Обговорили втілення результатів нещодавнього візиту президента України Володимира Зеленського до Туреччини та його переговорів з президентом Реджепом Ердоганом. Обговорили перспективні спільні проєкти у сферах оборони, енергетики, торгівлі та логістики. Наше стратегічне партнерство є наріжним каменем стабільності — від Чорного моря до Близького Сходу", — акцентував Андрій Сибіга.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що зміна політичного ландшафту в Угорщині після виборів 12 квітня створює нові можливості для прискорення інтеграції України до європейської спільноти. У Єврокомісії прогнозують, що відсторонення Віктора Орбана від влади зніме ключові бар’єри у процесі переговорів про членство..

Британське суспільство демонструє рішуче прагнення до відновлення повноцінного членства у Європейському Союзі через десятиліття після історичного референдуму. Останні соціологічні дані свідчать про те, що виборці більше не задовольняються лише доступом до єдиного ринку, а вимагають повного повернення до складу ЄС.Про це йдеться у результатах дослідження Best for Britain, опубліковані виданням Guardian.Нові настрої через 10 років після BrexitЗгідно з результатами опитування, ідея повноцінної реінтеграції до Євросоюзу отримала підтримку 53% усіх громадян країни. Особливо високий рівень схвалення спостерігається серед прихильників опозиційних політичних сил: понад 80% виборців "Лейбористської", "Ліберально-демократичної" та "Партії зелених" виступають за повернення до "європейської родини". Зокрема, серед лейбористів цей показник становить 83%, а серед ліберал-демократів — 84%. Натомість прихильники консерваторів та партії "Reform UK" залишаються більш скептичними, хоча й серед них частка тих, хто підтримав би такий крок, становить 39% та 18% відповідно.Хитка підтримка урядового курсуПопри те, що 61% опитаних формально підтримують поточну політику уряду щодо відносин із Брюсселем, детальний аналіз виявив значну невпевненість британців. Як з’ясували дослідники, лише 19% виборців зробили це "рішуче", що вказує на відсутність міцного фундаменту під нинішньою стратегією Лондона.Хоча прямих цитат спікерів у документі не наведено, автори дослідження наголошують на тому, що "настрої виборців через 10 років після референдуму щодо Brexit суттєво трансформувалися", — вказуючи на втому від наслідків виходу та бажання економічної стабільності.Нагадаємо, в Європейському Союзі пропонують створити власну армію чисельністю 100 тисяч осіб та заснувати Раду безпеки ЄС. Оборонний комісар Андріус Кубілюс наголосив, що нове об'єднання має включати Україну як стратегічного партнера для забезпечення колективної безпеки континенту..

Європейський Союз організовує перші масштабні навчання з активації механізму взаємодопомоги на випадок збройної агресії проти однієї з країн-членів. У кулуарах це вже називають "замінником" НАТО.Про це повідомили журналісти видання Bloomberg, які послалися на коментар неназваного високопосадовця ЄС."Ці тренування імітуватимуть процес ухвалення рішень у ситуації, якби держава-член звернулася до решти блоку за військовою підтримкою", — розповів він медійникам.Джерело журналістів додало, що симуляція відбудеться спочатку на рівні послів у Брюсселі, а згодом — під час зустрічі міністрів оборони на Кіпрі у травні. Питання також планують обговорити на неформальному саміті лідерів наступного тижня."Мета тренувань — відпрацювати статтю 42,7 Договору ЄС, яка зобов'язує країни блоку надавати допомогу "всіма можливими засобами" у разі нападу на територію одного з учасників", — пояснив європейський посадовець.За його словами, таке формулювання вважається юридично жорсткішим за статтю 5 статуту НАТО, яка передбачає лише ті дії, які союзники "вважають за необхідне".Аналітики видання зауважили, що потреба у реалізації оборонних гарантій актуалізувалася на тлі напруженості у трансатлантичних відносинах. Зокрема, йдеться про погрози президента США Дональда Трампа вийти з НАТО та його заяви щодо Гренландії.Окрему зацікавленість у дієвості цього механізму виявляє Кіпр, який не є членом НАТО. Питання стало особливо гострим для країни після того, як на початку травня іранський безпілотник атакував британську військову базу на острові.Нагадаємо, тиждень тому генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що процес вступу України до Північноатлантичного альянсу наразі стримують декілька держав. Йдеться про Німеччину, Словаччину, Угорщину та США..

У п’ятницю, 17 квітня, в Берліні (Німеччина) відкрили перший Центр єдності для українців. Такі заклади незабаром з’являться й в інших країнах Європейського Союзу.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Поки цього тижня наша команда працювала у США, в Берліні відкрили перший український Центр єдності в Європі. Його запустила урядова делегація на чолі з Денисом Улютіним у партнерстві з урядом Німеччини", — зазначила вона.За її словами, це частина системної політики держави щодо українців за кордоном."У країнах Євросоюзу під тимчасовим захистом понад 4,3 мільйона наших громадян, із них близько 1,2 мільйона — в Німеччині. Саме тому Берлін став місцем запуску першого та найбільшого Центру", — пояснила очільниця уряду.Вона наголосила на необхідності зберігати зв’язок з українцями за кордоном і створювати умови для добровільного повернення додому. Наступні центри планується відкрити у Швеції та Чехії та згодом у інших країнах, де у звʼязку з війною перебувають найбільше українців."Із перших днів роботи центр у Берліні уже відвідали понад 100 українців. Тут доступні послуги від Пенсійного фонду України, допомога з оформленням документів від ДП «Документ» і підтримка щодо повернення в Україну через житло та роботу", — розповіла посадовиця.Іона зауважила, що для дітей і молоді є програми, зокрема, від Plast (українська скаутська організація в Берліні). Є можливості для навчання та програми перекваліфікації, зокрема, Tech Hub від Diia.City Union. Також у Центрі діє виставковий артпростір. Важливо, що в Центрі працюють саме українські фахівці. "Дякую Раді ЄС і уряду Німеччини за надане приміщення та підтримку, а також міжнародним і українським партнерам, які долучилися до роботи Центру", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, на початку січня стало відомо, що німецька партія Християнсько-соціальний союз пропонує посилити міграційні правила щодо українських біженців. Зокрема, йдеться про повернення до України чоловіків, придатних до військової служби..

Європейський Союз дозволить Великій Британії взяти участь у кредитній програмі стосовно 90 мільярдів євро для України. Британці планують активніше долучитися до закупівель озброєнь.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання The Times, які послалися на власні джерела.Очікується, що ця програма допоможе Україні закупити озброєння на суму до 60 мільярдів євро протягом наступного року.Однак, за чинними правилами Євросоюзу, британські компанії можуть претендувати лише на ті контракти, які не можуть виконати виробники з ЄС.Співрозмовники медійників розповіли, що британські міністри хочуть домовитися про ширший доступ, щоби їхні компанії конкурували на рівних умовах.Єврокомісар з питань Brexit Марош Шефчович заявив, що ЄС відкритий до більшої участі Великої Британії в цій програмі в межах ширшого "перезавантаження" відносин. За його словами, це може бути вигідно обом сторонам.Журналісти з’ясували, що внесок Великої Британії, ймовірно, становитиме близько 390 мільйонів фунтів стерлінгів (455 мільйонів євро), але остаточної суми ще не узгодили.Джерело The Times підтвердило, що Велика Британія веде переговори про приєднання до програми кредитування України. Представники ЄС не мають заперечень щодо участі британських оборонних компаній у тендерах на закупівлі для України, що фінансуються за рахунок позики.До того ж умови позики передбачають, що Британія сплачуватиме свою "справедливу частку" відсотків — близько трьох мільярдів євро на рік.Нагадаємо, наприкінці березня стало відомо, що уряд Великої Британії терміново виділив додаткових 100 мільйонів фунтів стерлінгів для Україні. Кошти мали спрямувати на посилення протиповітряної оборони..

Уряд Словаччини заявив про готовність застосувати право вето щодо нового пакету обмежень проти Російської Федерації, висуваючи жорстку умову щодо енергетичної безпеки. Водночас офіційна Братислава не перешкоджатиме виділенню Україні масштабного фінансового пакета у розмірі 90 мільярдів євро.Про це повідомляє міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар, пише Denník N.Нафта в обмін на санкціїЯк зазначає видання, основним каменем спотикання у відносинах з Брюсселем стало питання функціонування нафтопроводу "Дружба". Міністр Юрай Бланар під час виступу перед європейським комітетом словацького парламенту чітко дав зрозуміти: країна не підтримає 20-й пакет санкцій, доки не отримає гарантій відновлення постачання енергоносіїв. Словаччина вимагає від Європейської комісії та української сторони "ясної, прозорої та перевіреної декларації" про те, що нафтогін знову працюватиме у звичному режимі."Якщо нафтопровід "Дружба" не буде введений в експлуатацію і на столі стоятиме схвалення 20-го пакета, то ми його не схвалимо, тому що у нас немає інших інструментів, щоб змусити українського президента Володимира Зеленського разом із Європейською комісією запустити "Дружбу", — заявив Бланар під час години запитань у парламенті.Допомога Україні та зміна позиції УгорщиниПопри радикальну позицію щодо санкцій, питання фінансової допомоги Києву залишається поза межами блокування. Після поразки Віктора Орбана на виборах в Угорщині новий угорський уряд, за словами Бланара, демонструє готовність підтримати виділення позики Україні у 90 мільярдів євро.Раніше прем'єр-міністр Роберт Фіцо натякав на можливість "перехопити естафету" блокування у Орбана, проте очільник МЗС запевнив, що слова Словаччини про наступництво були вирвані з контексту. Братислава не збирається зупиняти фінансові транші для Києва.Суперечки навколо термінівПитання дати запуску "Дружби" залишається дискусійним. Президент України Володимир Зеленський раніше висловив припущення, що після російських атак роботу магістралі вдасться відновити до кінця квітня. Однак у словацькому уряді налаштовані скептично: прем'єр Роберт Фіцо відкрито поставив під сумнів ці терміни, вимагаючи більш конкретних кроків.Нагадаємо, раніше переможець парламентських виборів в Угорщині Петер Мадяр заявив, що не розуміє, чому в Європейському Союзі знову обговорюють кредит для України на 90 мільярдів євро. Він також зазначив, що Україну не можна прийняти в ЄС за прискореною процедурою..

Зміна політичного ландшафту в Угорщині після виборів 12 квітня створює нові можливості для прискорення інтеграції України до європейської спільноти. У Єврокомісії прогнозують, що відсторонення Віктора Орбана від влади зніме ключові бар’єри у процесі переговорів про членство.Про це повідомила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос на полях весняної зустрічі Міжнародного валютного фонду та Світового банку у Вашингтоні, пише на Die Welt. Новий імпульс для вступу до ЄСПід час зустрічі у Вашингтоні Марта Кос наголосила на позитивних наслідках поразки Віктора Орбана. Вона вважає, що результати виборів в Угорщині — це "велика перемога для Європи", яка безпосередньо вплине на долю України."Особисто я очікую, що це позитивно вплине на процес вступу", — підкреслила єврокомісарка.Політика блокування, яку роками проводив попередній угорський уряд, тривалий час гальмувала євроінтеграційні прагнення Києва. Тепер у Брюсселі бачать реальні перспективи для усунення штучних перешкод.Розблокування мільярдної допомогиЗа її словами, крім політичної підтримки, поразка Орбана має конкретний фінансовий вимір. Йдеться про затверджений кредитний пакет у розмірі 90 мільярдів євро, який досі залишався замороженим через позицію Будапешта."Завдяки цим 90 мільярдам ми зможемо покрити фінансові потреби України у 2026 та 2027 роках", — додала Марта Кос.Ці кошти є критично важливими для підтримки української економіки в умовах тривалого протистояння. Раніше Віктор Орбан неодноразово використовував право вето, перешкоджаючи виплатам, проте тепер Європейський Союз отримує можливість остаточно затвердити це рішення та забезпечити прогнозоване фінансування України на дворічний період.Нагадаємо, новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що очікує зняття вето на кредит Європейського Союзу для України обсягом 90 мільярдів євро. Проте це відбудеться лише після відновлення постачання нафти трубопроводом "Дружба"..