# Євросоюз

У п’ятницю, 30 січня, Європейська комісія оголосила про розслідування щодо Словаччини. Це пов’язано з ліквідацією її бюро захисту інформаторів.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на відповідну заяву Єврокомісії.Медійники зауважили, що у своїй останній суперечці з Братиславою щодо верховенства права виконавчий орган ЄС розкритикував Роберта Фіцо за спробу замінити бюро новою інституцією, керівництво якої призначатиметься політично."Комісія вважає, що цей закон порушує правила Європейського Союзу", — йдеться в офіційній записці Єврокомісії.Крок Брюсселя зроблено на тлі сильного тиску з боку законодавців, які вимагають вжити заходів проти репресій Фіцо проти незалежних інституцій і підозр у шахрайстві з використанням сільськогосподарських фондів ЄС.Голова бюро захисту інформаторів Зузана Длугошова заявила, що неодноразово попереджала словацьких посадовців про те, що ці плани суперечать законодавству ЄС."Якби врахували думку експертів, Словаччина могла б уникнути процедури порушення справи від ЄС. Проте ми вважаємо, що сам цей процес може сприяти професійнішій і змістовнішій дискусії про те, як варто правильно організувати захист інформаторів у Словаччині", — зазначила вона.Брюссель дав Братиславі місяць на відповідь на свої запити, перш ніж вжити подальших заходів, які потенційно можуть містити скорочення виплат ЄС Словаччині після багатоетапного процесу.Аналітики видання констатували, що з моменту повернення до влади 2023 року на четвертий термін партія Фіцо вжила заходів для ліквідації антикорупційних інституцій, зокрема, скасувала Спеціальну прокуратуру, яка займалася гучними корупційними справами, та розформувала NAKA, елітний поліцейський підрозділ, завданням якого була боротьба з організованою злочинністю.Нагадаємо, що декілька днів тому прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив про намір оскаржити рішення ЄС щодо заборони імпорту газу з Росії. Братислава планує подати позов до Європейського суду ООН спільно з Будапештом після того, як обидві країни опинилися в меншості під час голосування 26 січня..

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Європейський Союз прагне прийняти Україну 2027 року. Головна мета — начебто відкрити доступ Києва до бюджету ЄС із 2028 року.Про це свідчить відео з фрагментами інтерв'ю угорського прем'єр-міністра, які опублікував у соціальних мережах його речник Золтан Ковач.За словами Орбана, під час останнього саміту ЄС лідерам нібито презентували документ, у якому викладено плани Брюсселя щодо вступу України саме 2027 року. На його думку, такий поспіх пов’язаний із початком нового семирічного бюджетного циклу Євросоюзу 2028 року."Вони хочуть прийняти Україну 2027 року. Це тому, що прагнуть надати Україні гроші зі семирічного європейського бюджету, який розпочинається 2028 року", — заявив прем’єр-міністр Угорщини.Він додав, що в такому разі фінансування отримає Україна коштом інших країн-членів."Це означає, що ці гроші відберуть у нас, центральноєвропейців", — повторив Орбан свою відому тезу, яка не підкріплена вагомими аргументами.Він також наголосив, що час для вступу України, на його думку, обмежений саме рамками бюджетного циклу."Тому є обмежений час для вступу України до ЄС до початку наступного семирічного бюджету", — знову наголосив угорський прем’єр-міністр.Окрім того, він повторив свою позицію проти членства України в Євросоюзі. Зокрема, заявив, що Україна нібито не посилить безпеку Європи."Україна не може захистити Європу від Росії. Вступ України в ЄС втягне нас у війну", — зазначив Орбан.На його думку, фінансову допомогу Україні варто переорієнтувати на внутрішні потреби країн ЄС. Оскільки вона не рятує Європу за нинішньої ситуації."Гроші, які ми даємо або хочемо дати Україні, варто використати для розвитку армій і озброєння європейських країн", — заявив він.Водночас прем’єр-міністр Угорщини окреслив власне бачення європейської безпеки. В ньому не надається важливого місця Україні."Наша лінія оборони проти Росії — це не українсько-російський кордон, а місце, де закінчується кордон НАТО", — підсумував Віктор Орбан.Нагадаємо, що 24 січня угорський прем'єр-міністр виступив із різкою заявою, звинувативши Київ у відвертих спробах вплинути на результати парламентських виборів в Угорщині. Попри нібито зовнішній тиск, він зазначив, що країна збереже свій курс і не піддасться жодному залякуванню..

Новий пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії планують схвалити 24 лютого. Він стане вже 20 за ліком. Попередня (хоча й не повна) згода між країнами щодо змісту документа вже є.Про це повідомила висока представниця Євросоюзу із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах у четвер, 29 січня, її цитують журналісти "Європейської правди"."Щодо 20 пакету антиросійських санкцій, то ми вже визначили, що прагнемо вийти з ним 24 лютого", — зазначила вона.За її словами держави-члени ЄС пропонують різні санкції, включно з "повною забороною морських послуг, а також питаннями енергетичних санкцій і мінеральних добрив"."Я маю на увазі, що це пропозиції, які ми маємо на столі. Отже, робота триває, процес узгоджень іще не завершений", — розповіла головна дипломатка ЄС. Кая Каллас зауважила, що не може сказати, що станом на зараз серед держав Європейського Союзу є повна згода щодо вмісту пакета. Але вона уточнила, що загалом процес домовленостей рухається в «правильному напрямку»."Я не можу сказати, що ми маємо згоду зараз, інакше ми би вже оголосили про те, що маємо згоду. Але, наприклад, сьогодні ми мали багато розмов про це — і тепер продовжуємо працювати над документом", — пояснила вона.Раніше стало відомо, що наступного тижня Єврокомісія очікувано оприлюднить пропозицію щодо нового, 20 пакета санкцій ЄС проти Росії. Відомою є й позиція Франції, яка хоче, щоби 20 пакет санкцій виявився "особливо жорстким" щодо "тіньового флоту" Росії.Нагадаємо, що сьогодні Європейський Союз запровадив персональні санкції проти російських пропагандистів. Це, зокрема, телеведучі та журналісти Катерина Андреєва, Марія Сіттель, Дмитро Губернієв і Павло Зарубін..

У четвер, 29 січня, Європейський Союз запровадив персональні санкції проти російських пропагандистів. Це, зокрема, телеведучі та журналісти Катерина Андреєва, Марія Сіттель, Дмитро Губернієв і Павло Зарубін.Про це свідчить текст регламенту Ради ЄС щодо обмежувальних заходів у зв’язку з дестабілізаційною діяльністю Росії. Зазначається, що обмеження передбачають заборону на в’їзд до країн-членів ЄС і заморожування активів у європейських банках.Також у санкційному переліку є танцівник балету, колишній голова Севастопольського театру Сергій Полунін, якому президент Володимир Зеленський припинив українське громадянство у жовтні торік, і російський актор і співак Роман Чумаков.Ведуча програми "Время" Катерина Андреєва "регулярно поширює дезінформацію та пропаганду про війну проти України", підтримує армію Росії та незаконні формування "ДНР / ЛНР". Також вказується, що вона двічі вела "пряму лінію" з очільником Кремля Володимиром Путіним (2001, 2007), а також коментувала його інавгурації та військові паради.Ведучий програми "Москва. Кремль. Путин" на каналі "Россия 1" Павло Зарубін характеризується як пропагандист з "ексклюзивним доступом до порядку денного Володимира Путіна". Зокрема, він першим узяв інтерв’ю у нього після початку повномасштабного вторгнення, регулярно поширює антиукраїнську дезінформацію, а 2025 року був співведучим "прямої лінії".Дмитро Губернієв є ведучим і коментатором російських державних медіа та публічно підтримує / виправдовує війну Росії проти України, поширюючи наративи Кремля. Відповідні наративи він просуває під час спортивних трансляцій.Марія Сіттель веде державні пропагандистські заходи Росії, а також є ведучою новинної програми "Вести" на телеканалі "Россия" з 2001 року. Сіттель систематично підтримує агресію проти України, анексію Криму та політику російської влади.Роман Чумаков — російський актор і співак, який після початку повномасштабної війни Росії проти України активно підтримує російські війська. Він часто відвідує солдатів на окупованих українських територіях і пише патріотичні пісні, А також публічно вихваляє та прославляє Путіна, збирає гроші для російських збройних сил.17 січня, президент України Володимир Зеленський підписав санкції, спрямовані проти тих, хто виправдовує російську агресію. Йдеться про осіб, який Кремль використовує у пропагандистських цілях..

У четвер, 29 січня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга взяв онлайн-участь у засіданні Ради Європейського Союзу в закордонних справах. Він поінформував європейських колег про ситуацію на лінії фронту та в Україні загалом, найнагальніші та стратегічні потреби, просування мирних зусиль.Про це повідомили на сайті українського МЗС."Ми вступили в новий рік, який може стати поворотним для майбутнього Європи. В умовах геополітичної турбулентності важливо зберігати Україну в центрі уваги", — наголосив міністр. Сибіга висловив вдячність європейським партнерам за єдність, послідовність і лідерство у щоденній підтримці України. За його словами, це свідчить про три речі: Європа стоїть на захисті своїх цінностей. Європа сповнена рішучості. Європа має силу.Очільник МЗС підкреслив, що, попри гучні заяви, Росії не вдалося досягнути жодного прориву на полі бою, а втрати окупанта продовжують зростати. Метою України є досягнення рівня у 50 тисяч російських втрат на місяць. За словами керівника зовнішньополітичного відомства, коли росіяни втрачатимуть більше, ніж здатні набирати, це змусить Путіна та його режим переглянути свої плани. "Ми виграємо для вас час — це гірка правда. Краще зупинити Росію в Україні вже зараз", — зазначив міністр. Він зауважив, що Європа має досягнути повної стратегічної автономії у питаннях озброєння та безпеки. Це питання виживання Європи, в якому Україна є ключовим елементом на цьому шляху.Сибіга відзначив важливість програми PURL для зміцнення української протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури, особливо для протиракетної оборони від балістичних загроз та постачання ракет-перехоплювачів. Для цього важливо забезпечити фінансування цієї програми на рівні орієнтовно 15 мільярдів доларів на рік."PURL — єдиний інструмент, який дозволяє нам купувати критично важливу зброю в американців. Важливо також, щоб європейська ініціатива SAFE почала приносити результати якомога швидше цього року", — наголосив міністр.У контексті мирних зусиль і нещодавніх переговорів в Абу-Дабі Сибіга відзначив, що Україна розглядає їх як продовження взаємодії зі США та мирних зусиль, які отримали новий імпульс минулої осені. Очільник МЗС повідомив, що наразі Україна разом зі США готується до наступного раунду в тристоронньому форматі найближчим часом."Як я вже казав, президент України Володимир Зеленський готовий зустрітися з Путіним, щоб обговорити найчутливіші питання. Зокрема, що стосується територій і ЗАЕС. Публічна реакція Кремля на цю тезу вкотре показала, що Путін не хоче зупиняти агресію", — наголосив Сибіга.Він закликав партнерів не знімати з порядку денного питання заморожених російських активів. Це потужний важіль для миру, який не можна залишати. Сибіга виокремив ключові можливості для Європи чинити тиск на Росію: блокування "тіньового флоту" й ухвалення сильного 20 пакету санкцій, включно з обмеженнями проти російської оборонної промисловості та нафтогазового сектору.Очільник МЗС привітав ЄС з остаточним рішенням відмовитися від російського газу до 2027 року та подякував за нещодавнє рішення виділити перші 10 мільйонів євро для Спеціального трибуналу."Росія повинна заплатити. Рано чи пізно. Вона має відчути цей тиск вже зараз. Сам ризик втрати активів змусив Путіна змінити свою поведінку минулого року", — зауважив він. Окремо Сибіга відзначив невідкладну енергетичну допомогу з боку ЄС та внески до стійкості України в рамках так званого "Енергетичного Рамштайну". Міністр також висловив щиру вдячність суспільствам європейських країн за їхнє щиру солідарність. "Я впевнений, що наш гіркий досвід на рівні кожної родини та загалом нашої держави також сприятиме стабільності Європи. Звісно, було би краще, якби ніхто не мусив проходити через такий досвід. Але ми повинні бути готові. Це війна майбутнього", — зазначив міністр.У контексті євроінтеграційного шляху він додав, що цей рік має стати визначальним. Членство України в ЄС наблизить мир, зміцнить ЄС, дасть Україні ще одну гарантію безпеки та створить умови для економічного зростання в Європі. Це є ключовим елементом нової архітектури безпеки Європи."Доля та мир Європи сьогодні вирішуються в Україні. І за дуже високу ціну", — підсумував український міністр.Нагадаємо, декілька днів тому Андрій Сибіга заявив, що Україна планує притягнути самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка до відповідальності за допомогу країні-агресорці Росії у війні..

Створення об'єднаних європейських збройних сил зараз недоцільне. Країни Європи вже мають власні збройні сили у межах НАТО. Тож об’єднання зусиль навряд чи працюватиме належним чином.Про це заявила висока представниця Євросоюзу із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі в четвер, 29 січня.Відповідаючи на запитання журналістів щодо ініціативи президента України Володимира Зеленського про формування окремої європейської армії, в основі якої могли би бути Збройні сили України, Каллас зауважила, що "не уявляє цього"."У кожної європейської країни є армія, й армії 23 країн також є частиною структур НАТО. Тому я не можу собі уявити, що країни створять окрему європейську армію. Тож мають бути армії, що вже існують. Треба дивитися, як це працює на практиці", — аргументувала голова дипломатії ЄС.Вона зазначила, що у військовій справі необхідна дуже чітка та зрозуміла ієрархія командування, аби, мовляв, "коли щось трапляється, стало зрозуміло, хто кому віддає накази"."Якщо ми створимо паралельні структури, це лише розмиє картину. А у важкі часи накази можуть просто загубитися", — додала Каллас.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що українське військо чисельністю в мільйон осіб могло би стати фундаментом об'єднаних збройних сил Європи, однак реалізація цієї ідеї можлива лише після завершення війни.Український президент пояснив таку необхідність: загроза від Росії зрозуміла. Вони планують до 2030 року мати армію у 2-2,5 мільйони. Тому армія в Європі, з урахуванням, безумовно, що в кожній країні залишиться своя суверенна армія, мінімум має бути в три мільйони..

Європейська комісія офіційно оголосила про надання Україні нового пакета гуманітарної підтримки у розмірі 145 мільйонів євро. Рішення ухвалене на тлі активізації російських ударів по енергосистемі та суттєвого зниження температури повітря.Про це йдеться на сайті Єврокомісії.На що підуть коштиФінансування від Євросоюзу буде спрямоване на найважливіші гуманітарні потреби українців:облаштування тимчасового житла та захист;забезпечення харчовими продуктами та чистою водою;надання медичних послуг та психосоціальної допомоги;прямі грошові виплати постраждалим.Реакція БрюсселяЄврокомісарка з питань управління кризовими ситуаціями Аджа Лябіб наголосила, що на тлі прогнозів про похолодання до -24°C, Росія намагається використати зиму як зброю."Росія хоче заморозити український народ, щоб змусити його підкоритися. Європа цього не дозволить", — заявила Лябіб.Нагадаємо, 14 січня Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки..

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив про намір оскаржити рішення Європейського Союзу щодо заборони імпорту газу з Російської Федерації. Братислава планує подати позов до Європейського суду ООН спільно з Будапештом після того, як обидві країни опинилися в меншості під час голосування 26 січня.Про це повідомляє The Guardian.Під час прес-конференції у Братиславі Роберт Фіцо заявив, що рішення про енергетичне ембарго порушує ключові засади функціонування блоку. Зокрема, словацький прем'єр виділив такі пункти:порушення принципів: на думку Фіцо, заборона суперечить принципам субсидіарності та солідарності ЄС;перевищення повноважень: глава уряду стверджує, що Європейський Союз вийшов за межі своїх законних повноважень, ухвалюючи таке рішення;енергетична залежність: опір цієї політики пояснюється значною залежністю обох країн від російських енергоносіїв.Формат судового позовуПопри спільну позицію, Словаччина та Угорщина діятимуть через окремі юридичні звернення. Фіцо пояснив, що наразі не існує процедурного формату для об'єднання їх у єдиний позов. "Словаччина та Угорщина подадуть окремі позови, оскільки немає формату, в якому їх можна об’єднати в один судовий процес, але ми координуватимемо свої аргументи", — заявив політик.  Нещодавно Роберт Фіцо розкритикував зустріч "Коаліції рішучих" у Парижі. Однак він зауважив, що може уявити участь Словаччини в моніторингу мирної угоди, якщо її вдасться укласти.Також 10 січня президент Словаччини Петер Пеллегріні, прем'єр-міністр Роберт Фіцо та голова Національної ради Ріхард Раші після спільного обіду підтвердили, що мають єдину позицію стосовно ненадання військової підтримки Україні.Як відомо, в листопаді словацький прем'єр-міністр зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Він озвучив офіційне звернення з проханням про зміцнення протиповітряної оборони своєї країни.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що міжурядові консультації між Чехією та Словаччиною відновлюються. Їх заморозив попередній чеський уряд через розбіжності в питаннях зовнішньої політики, зокрема, щодо війни в Україні..

У вівторок, 27 січня, президент Володимир Зеленський під час розмови з канцлером Австрії Крістіаном Штокером заявив, що Україна розраховує на підтримку конкретної дати вступу до Євросоюзу — 2027 року. На думку глави держави, це стане запорукою безпеки для всього континенту.Про це глава держави повідомив у Telegram-каналі за підсумками розмови з Федеральним канцлером Австрії Крістіаном Штокером.ЄС як безпековий чинникОбговорюючи результати тристоронніх зустрічей в ОАЕ, де порушувалися військові питання та гарантії безпеки, Володимир Зеленський наголосив на стратегічній важливості євроінтеграції:"Вступ України до Євросоюзу є однією з ключових безпекових гарантій не лише для нас, а й для всієї Європи. Адже спільна сила Європи можлива, зокрема, і завдяки українському безпековому, технологічному та економічному внескам. Саме тому ми говоримо про конкретну дату — 2027 рік — і розраховуємо на підтримку нашої позиції з боку партнерів", — зазначив президент.Енергетична підтримкаПід час діалогу лідери детально зупинилися на ситуації в енергосистемі України, яка щодня перебуває під ворожими обстрілами. Глава держави акцентував на необхідності швидкої реакції світу:"Росія щодня бʼє по енергетиці, щоб залишити українців без світла та тепла, і дуже важливо, щоб на це партнери реагували. Тому дуже цінуємо, що минулого тижня Австрія виділила кошти на підтримку нашого енергетичного сектору".Запрошення до КиєваЗеленський також повідомив, що запросив Крістіана Штокера відвідати Україну, щоб продовжити обговорення способів зміцнення енергосистеми та інших напрямків підтримки під час особистої зустрічі.Раніше головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо заявила, що у Плані процвітання для України (Ukraine Prosperity Plan) немає "жодного посилання" на конкретну дату вступу України в Європейський Союз. Ці питання та відповідні документи варто розглядати окремо.Своєю чергою, видання Financial Times оприлюднило інсайдерську інформацію, що Брюссель готує пропозиції щодо зміни процедури розширення Євросоюзу, яка діє ще з часів холодної війни. Йдеться про заміну її суперечливою дворівневою моделлю, що могла б прискорити вступ України — зокрема, в разі потенційної мирної угоди, яка має покласти край російському вторгненню.Нагадаємо, журналісти The Telegraph також інформували, що Україна та США планували підписати стратегічний документ, що передбачає залучення 800 мільярдів доларів у межах Плану реконструкції та процвітання..

Індія та Європейський Союз завершили укладення давно очікуваної знакової торгівельної угоди прагнучи захиститися від нестабільних зв'язків зі США. Очікується, що угода подвоїть експорт ЄС до Індії до 2032 року шляхом скасування або зниження тарифів на 96,6% товарів, що торгуються і призведе до економії чотирьох мільярдів євро на митах для європейських компаній.Про це заявили обидві сторони 27 січня, пише Reuters. Міністерство торгівлі Індії зазначило, що ЄС скоротить тарифи на 99,5% товарів, якими торгували протягом семи років, при цьому тарифи будуть зведені до нуля на індійські морські товари, вироби зі шкіри та текстилю, хімікати, гуму, базові метали, дорогоцінні камені та ювелірні вироби."Вчора між Європейським Союзом та Індією було підписано велику угоду", – заявив раніше прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. Люди в усьому світі називають це матір’ю всіх угод. Ця угода відкриє величезні можливості для 1,4 мільярда людей в Індії та мільйонів людей у ​​Європі", — сказав він.Згідно із заявою ЄС, угода відкриє величезний та ретельно охоронюваний ринок Індії, а Нью-Делі протягом п'яти років знизить тарифи на автомобілі зі 110% до 10%, що буде вигідно для таких європейських автовиробників, як Volkswagen, Renault, Mercedes-Benz та BMW. Індія також негайно знижує тарифи на алкогольні напої, такі як вина, зі 150% до 75%, які поступово будуть знижені до 20%. Тарифи на міцні напої будуть знижені до 40%, повідомив ЄС. Угода також знизить тарифи на низку товарів ЄС, що імпортуються до Індії, включаючи машини, електрообладнання, хімікати, а також залізо та сталь, заявили в ЄС."Європа та Індія сьогодні творять історію", — заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у дописі в соціальних мережах. Торгівля між Індією та ЄС становила 136,5 мільярда доларів у фінансовому році, що завершився у березні 2025 року. Офіційне підписання угоди між Індією та ЄС відбудеться після юридичної перевірки, яка, як очікується, триватиме від п'яти до шести місяців, повідомив чиновник індійського уряду, обізнаний з цим питанням."Ми очікуємо, що угоду буде реалізовано протягом року", — додав чиновник.Угода була укладена через кілька днів після того, як ЄС підписав ключову угоду з південноамериканським блоком Меркосур, після угод минулого року з Індонезією, Мексикою та Швейцарією. У той самий період Нью-Делі уклав пакти з Великою Британією, Новою Зеландією та Оманом.Хвиля угод акцентує на глобальних зусиллях щодо захисту від торгівлі зі Сполученими Штатами, оскільки спроби президента Дональда Трампа захопити Гренландію та тарифні погрози європейським країнам випробовують давні альянси між західними країнами. Торгівельна угода між Індією та США провалилася минулого року через збій у комунікації між їхніми двома урядами.Переговори між Індією та ЄС були відновлені у 2022 році після дев'ятирічного затишшя та набрали обертів після того, як Трамп запровадив тарифи на кількох торгівельних партнерів, включаючи 50% тариф на товари з Індії. Для Індії зниження тарифів з ЄС призведе до збільшення експорту в трудомістких секторах, що допоможе частково компенсувати вплив тарифів США, заявив Аджай Шрівастава, колишній індійський торговий чиновник. Він сказав, що угода також надасть негайну цінову перевагу для товарів з ЄС в Індії завдяки зняттю високих тарифів, наприклад, до 110% на автомобілі.Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп попередив Індію про запровадження додаткових митних зборів у відповідь на тривалу закупівлю російських енергоносіїв. Лідер США прагне обмежити доходи Кремля, чинячи економічний тиск на Нью-Делі через закупівлю нафти у країни-агресора..

У Плані процвітання для України (Ukraine Prosperity Plan) немає "жодного посилання" на конкретну дату вступу України в Європейський Союз. Ці питання та відповідні документи варто розглядати окремо.Про це заявила головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо під час спілкування з журналістами в понеділок, 26 січня."У цьому документі про процвітання немає жодного посилання на конкретну дату", — сказала вона, відповідаючи на запитання журналістів щодо цього.Кажучи про обговорення цього документу з країнами-членами, головна речниця вказала, що відповідним форумом для цього є Рада Європи."Ми близькі до угоди зі США та з Україною щодо того, що ми називаємо Єдиною рамковою програмою процвітання", — наголосила Піньйо, фактично підтвердивши попередні заяви президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн,За словами головної речниці Єврокомісії, на теперішній момент нової інформації з цього питання вона не має."Як тільки ми отримаємо інформацію про можливу наступну зустріч з цього питання, ми будемо тримати вас у курсі", — запевнила Паула Піньйо.Раніше видання Financial Times оприлюднило інсайдерську інформацію, що Брюссель готує пропозиції щодо зміни процедури розширення Євросоюзу, яка діє ще з часів холодної війни. Йдеться про заміну її суперечливою дворівневою моделлю, що могла би прискорити вступ України — зокрема, в разі потенційної мирної угоди, яка має покласти край російському вторгненню.Нагадаємо, журналісти The Telegraph також інформували, що Україна та США планували підписати стратегічний документ, що передбачає залучення 800 мільярдів доларів у межах Плану реконструкції та процвітання..

У понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини й Австрії відбудеться засідання Рада Європейського Союзу з питань сільського господарства. Там розглянуть питання щодо угоди про вільну торгівлю з Україною та необхідність подальшого захисту ринку від українського аграрного імпорту.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на лист, поданий Польщею у Раду ЄС і порядок денний засідання з питань сільського господарства.Польща, Угорщина, Словаччина й Австрія вимагають захистити європейських фермерів від негативного впливу імпорту української аграрної продукції.За інформацією журналістів, таке питання розглянуть на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства після 16:00 за київським часом."У контексті угод про вільну торгівлю Австрія, Угорщина, Польща та Словаччина хотіли би наголосити на питаннях, які, на нашу думку, є вирішальними та які не були повністю враховані в нещодавно укладених угодах, що мають велике значення для сільськогосподарського сектора, а саме – угодах з МЕРКОСУР та Україною", — йдеться в документі.Зокрема, четвірка держав наполягає на впровадженні жорсткіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.Ключові претензії та вимоги щодо України:недостатність захисних механізмів — положення поточної угоди з Україною начебто не повністю відповідають потребам аграрного сектору, зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги встановлювали раніше;уніфікація стандартів — чотири країни вимагають, щоби до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що й до виробників у ЄС, це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків і кліматичних стандартів, до впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів;чутливі сектори — висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м'яса, зернових, молочної продукції, овочів і фруктів;компенсаційний фонд — Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять й Україну.Як відомо, 13 жовтня держави ЄС ухвалили умови нової торгівельної угоди з Україною, що має замінити "торгівельний безвіз", термін дії якого завершився у червні 2025 року.Нагадаємо, раніше Євросоюз погодив угоду про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі з Україною. Вона мала діяти в межах комітету асоціації між ЄС та Україною у торгівельній конфігурації..

У понеділок, 26 січня, країни Європейського Союзу остаточно схвалили план щодо заборони імпорту російського газу. Заборона законодавчо розпочне діяти до кінця 2027 року.Про це повідомили на сайті Європейської ради.Країни ЄС схвалили закон на зустрічі в Брюсселі. Зазначається, що Угорщина та Словаччина традиційно проголосували проти такого кроку.Однак рішення вдалося ухвалити кваліфікованою більшістю. Це — 72% держав-членів Євросоюзу, що представляють 65% населення цих країн.Згідно з регламентом, імпорт російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу до ЄС офіційно вважатиметься забороненим через шість тижнів після набрання чинності закону."Однак для чинних контрактів держав-членів діятиме перехідний період", — йдеться в документі.План передбачає, що Євросоюз остаточно припинить імпорт російського зрідженого природного газу до кінця 2026 року, а трубопровідного газу — до 30 вересня 2027 року.Країнам дозволяється відтермінувати заборону щонайпізніше до 1 листопада 2027 року в тому разі, якщо вони мають труднощі із заповненням своїх газових сховищ газом із-за кордону напередодні зимового опалювального сезону.За недотримання правил передбачені штрафи для фізичних і юридичних осіб. Окрім того, в Євросоюзі перевірятимуть країну видобутку газу, перш ніж дозволити імпорт газу на територію блоку.Як відомо, у грудні за план відмови від російського газу проголосував Європейський парламент. При цьому представники Угорщини та Словаччини активно виступали проти цього.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти Bloomberg повідомляли, що з кінця 2025 року Китай нарощує закупівлі російського скрапленого природного газу. Оприлюднені дані суттєво перевищують очікуваний попит з боку провідного імпортера континенту..

Президент України Володимир Зеленський заявив, що документ про гарантії безпеки для України повністю готовий. Наразі Київ чекає сигналу від Вашингтона.Таку заяву він зробив під час пресконференції із президентом Литви Гітанасом Науседою та лідером Польщі Каролем Навроцьким. За його словами, документ може стати ключовим чинником визначення конкретної дати завершення війни."Документ готовий на сто відсотків. Ми очікуємо від партнерів сигналу щодо місця і дати його підписання", — наголосив Зеленський.Очільник держави уточнив, що ключовим елементом документа є двосторонні гарантії безпеки з боку Сполучених Штатів Америки. Після підписання документ, відповідно до домовленостей, буде переданий на ратифікацію до Конгресу США та Верховної Ради України."Другі гарантії безпеки для України — це європейські гарантії безпеки, це Коаліція охочих і найголовніше, членство в Європейському Союзі. Це економічні гарантії безпеки для України", — зауважив гарант.Він відзначив, що Україна прагне отримати чітку дату вступу до ЄС. Зокрема, за його оцінкою, технічно наша держава буде готова до відкриття всіх переговорних кластерів уже в першому півріччі 2026 року, а повна готовність буде у 2027 році."І ми хочемо конкретну дату в нашому договорі про закінчення війни, щоб потім всі сторони дотримувались цих домовленостей, включаючи і агресора, який буде підписуватися під 20-пунктним планом, якщо прийде такий момент, для того, щоб потім нас ніхто більше не блокував", — додав Зеленський.Нагадаємо, 24 січня завершився перший за тривалий час раунд дводенних тристоронніх зустрічей за участю України, США та Російської Федерації. Президент Володимир Зеленський повідомив про конструктивний характер діалогу та можливість проведення наступного етапу переговорів уже наступного тижня..

Очільник італійського міністерства закордонних справ Антоніо Таяні прокоментував критичні зауваження Володимира Зеленського стосовно позиції Євросоюзу. Міністр наголосив, що саме завдяки діям Європи вдалося гарантувати збереження незалежності України. Італійського міністра цитує видання Il Giornale.Як зазначає джерело, лобовий наступ Володимира Зеленського на Європу не залишився непоміченим. Звинувачення українського президента під час його виступу на Давоському форумі спростував міністр закордонних справ Антоніо Таяні. "Мені здається, що він нещедрий до Європи", — наголосив міністр закордонних справ у кулуарах бізнес-форуму Італія-Німеччина. Лідер Forza Italia додав: "Мені здається, що Європа гарантувала незалежність України, зробивши все можливе, щоб підтримати цю країну політично, фінансово та військово".Видання зазначає, що силове втручання Зеленського в брюссельські справи багатьом не сподобалося. Київський лідер звинуватив своїх найвірніших союзників у браку "політичної волі" протистояти Володимиру Путіну, поки на їхніх східних кордонах триває війна, а також у тому, що вони виглядають "втраченими" та "розрізненими" в подоланні шторму, спричиненого Дональдом Трампом. Він також зауважив щодо питання Гренландії:"Європа повинна навчитися захищатися. Відправлення 14 чи 40 солдатів до Гренландії — чого вона має досягти? Який сигнал вона надсилає Путіну? Китаю? І, можливо, перш за все, який сигнал вона надсилає Данії?"Нагадаємо, 22 січня, президент України Володимир Зеленський після зустрічі з американським лідером Дональдом Трампом у Давосі зробив низку гучних заяв. Політик торкнувся тем російсько-української війни, ситуації у Гренландії, сутичок в Ірані та інших важливих тем. .