# Євросоюз

Президент Словаччини Петер Пеллегріні оголосив, що головною передумовою для будь-якого подальшого просування України на шляху до Європейського Союзу має стати повне дипломатичне завершення війни з Росією. Лідер сусідньої держави категорично виступив проти надання Києву особливих умов чи прискорених процедур євроінтеграції.Про це йдеться на сторінці в Facebook політика.Дипломатичний мир як головна передумоваБратислава вважає, що припинення бойових дій та досягнення стабільності є безальтернативним першим кроком для відновлення розмов про європейське майбутнє України. Петер Пеллегріні переконаний, що це завдання має залишатися ключовим пріоритетом як для нашої країни, так і для всієї міжнародної спільноти."Пріоритетом має стати завершення конфлікту в Україні дипломатичним шляхом, це має бути основною умовою для розмов про реальні кроки, які б наблизили Україну до членства в Європейському Союзі", — наголосив президент Словаччини.Водночас він додав, що поточна безпекова ситуація не може слугувати виправданням для запровадження будь-яких пільгових механізмів чи преференцій.Жодних привілеїв порівняно з БалканамиСловацький лідер порівняв євроінтеграційні зусилля Києва з досвідом інших претендентів, зокрема держав Західних Балкан, які витратили роки на виконання складних технічних умов та проведення масштабних внутрішніх реформ. На його думку, надання Україні особливого статусу надіслало б хибний політичний сигнал іншим кандидатам."Жодна країна, незалежно від того, в якій складній ситуації вона перебуває, не може отримати лише через цю ситуацію, наприклад, війну, якісь пільги порівняно з країнами Західних Балкан, які пройшли справді довгий і важкий шлях реформ", — заявив він.Пеллегріні також відкинув ідеї так званого асоційованого чи часткового членства, наполягаючи на тому, що розширення блоку повинно відбуватися за єдиними та суворими правилами для всіх без винятку осіб. Політична підтримка з боку Братислави буде можливою лише за умови стовідсоткової відповідності Києва всім Копенгагенським критеріям."Якщо Україна колись у майбутньому виконає ці правила та умови, Словаччина підтримуватиме її на шляху до членства в Європейському Союзі, але Словаччина не підтримуватиме таких скорочень та будь-якого протегування когось на шкоду іншим", — пояснив він.На завершення словацький очільник висловив глибокий скепсис щодо самої спроможності європейських інституцій інтегрувати країну, в якій триває збройний конфлікт."Я не можу уявити, щоб Європейський Союз мав розширитися за рахунок країни, яка наразі перебуває у стані війни з Російською Федерацією", — сказав Пеллегріні.Нагадаємо, 25 травня у місті Пряшеві голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов та державний секретар міністерства внутрішніх справ Словаччини Міхал Каліняк підписали перший міжнародний Меморандум між архівними установами двох країн..

Країни Європейського Союзу дійшли згоди щодо необхідності пролонгувати дію статусу тимчасового захисту для громадян України після березня 2027 року. Таке рішення є кардинальною зміною позиції європейських столиць, адже попередня домовленість передбачала остаточне завершення дії цього механізму.Про це повідомляє "Радіо Свобода" з посилання на заяву представниці Генерального директорату Єврокомісії з питань міграції і внутрішніх справ Корінни Улльріх під час "круглого столу" в Європарламенті.Зміна планів Брюсселя та нові реаліїПопри початкові наміри згорнути програму підтримки, європейські інституції змушені адаптуватися до розвитку безпекової ситуації. Керівництво ЄС розглядає довгострокові варіанти перебування наших громадян за кордоном через затяжний характер війни."Звісно, ми всі прагнемо миру, але мусимо планувати, виходячи й з альтернативного сценарію. Разом із тим тривають дискусії щодо можливих адаптацій правил для майбутніх прибуттів", — підтвердила Улльріх.Доля чоловіків призовного віку та обмеженняНайбільше дискусій у Раді ЄС наразі викликає питання потенційних нововведень для українських чоловіків мобілізаційного віку, які лише плануватимуть виїхати до Європи. Представниця Єврокомісії підтвердила, що запровадження певних лімітів для цієї категорії дійсно обговорюється, проте фінальних висновків уповноважені органи ще не сформували.Водночас посадовиця заспокоїла тих громадян, які вже тривалий час перебувають на території європейських країн. Будь-які майбутні обмеження чи оновлені правила не матимуть зворотної сили."Коли ми говоримо про майбутні прибуття, то йдеться не про продовження статусу для тих, хто вже перебуває під захистом, а саме про нових заявників... Це не стосувалася б тих, хто вже має тимчасовий захист", — зазначила Улльріх.Завдяки такій чіткій позиції Брюсселя, понад мільйону ста п’ятдесяти тисячам українських чоловіків, які офіційно зареєстровані у країнах блоку згідно з останніми даними Євростату, втрата легального статусу та захисту наразі не загрожує.Нагадаємо, раніше стало відомо, що міністри внутрішніх справ країн Європейського Союзу вже 4 червня обговорять можливе продовження тимчасового захисту для українців, а також інші варіанти легального перебування громадян України в ЄС. Водночас остаточного рішення цього дня не очікується..

Німецький канцлер Фрідріх Мерц рішуче виступив за невідкладний початок предметного діалогу та відкриття першого переговорного кластера щодо євроінтеграції України. Очільник уряду наголосив, що будь-які суперечки між Києвом та Будапештом мають розглядатися виключно в окремому порядку і не повинні гальмувати загальноєвропейський процес.Відповідну заяву політик зробив під час спільної пресконференції з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром у Берліні.Повага до інтересів БудапештаПід час свого виступу глава німецького уряду зауважив, що офіційний Берлін із розумінням ставиться до прагнень угорської влади розв'язати наявні проблеми. Зокрема це стосується нормативного врегулювання становища угорської національної меншини, яка проживає на території України."Ми розуміємо, що Будапешт спочатку хоче врегулювати двосторонні питання, наприклад права угорської меншини в Україні", — додав Мерц.Євроінтеграція поза політичними суперечкамиВодночас німецький лідер висловив чітку позицію щодо недопустимості створення штучних бар'єрів для української сторони. На його думку, локальні політичні дискусії в жодному разі не повинні ставати на заваді подальшому зближенню Києва з Європейським Союзом."Це не повинно відбуватися на шкоду європейській підтримці та не повинно відвертати нас від мети зараз відкрити перший переговорний напрямок з Україною", — наголосив німецький лідер.Таким чином Фрідріх Мерц фактично закликав усіх партнерів по європейському блоку перейти до практичного етапу інтеграційного процесу, не зважаючи на наявні розбіжності. Варто зазначити, що запуск першого переговорного кластера є критично важливим кроком для України, однак для ухвалення цього консенсусного рішення все ще необхідна згода абсолютно всіх держав-членів ЄС.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц припустив, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою контролю над частиною своїх територій заради укладення мирної угоди з Росією. За його словами, такі поступки можуть стати вирішальним фактором у питанні вступу країни до Європейського Союзу..

Європейські країни, які прагнуть долучитися до мирних переговорів, мають вирішити два важливі завдання — обрати одного представника для таких зустрічей і чітко опрацювати свою позицію.Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час виступу на форумі "Архітектура безпеки" в Києві.Він погодився з проблемою, яку зараз обговорюють публічно, про те, що потрібно остаточно визначитися, кому ЄС або інша конфігурація європейських країн делегуватиме ведення переговорів. Буданов наголосив, що чекає на визначення однієї ключової відповідальної за цей трек особи, а не переговорної групи."Треба визначитися, хто представлятиме Європу. Це не може бути 100 людей, вибачте, так не працює. Це має бути одна окрема взята людина". — заявив очільник президентського офісу.Та все ж ключовою проблемою європейської участі в такому переговорному треку він вважає не персональне, а змістовне питання."Найважливіше — те, яка буде позиція, про що говорити та чого досягати. Наразі ця позиція не опрацьована з європейського боку, її фактично не існує", — акцентував український посадовець.Також він наголосив, що після визначення європейськими партнерами позиції з цього питання "її далі треба скомпілювати з позицією України"."Маємо домогтися злагодженої роботи на переговорах. Це не може бути лебідь рак і щука, так не працює", — підсумував Кирило Буданов.Раніше в кулуарах ЄС називали такий список кандидатів на роль перемовника від Європи:президент Євроради Антоніу Кошта;президент Фінляндії Александер Стубб;колишній голова ЄЦБ Маріо Драгі;колишній президент Фінляндії Саулі Нійністьо;колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.Нагадаємо, Кирило Буданов також заявив, що контакти між представниками України та Росії тривають і зараз, попри відсутність публічних подій. Відбуваються вони за участі США..

У четвер, 4 червня, міністри країн-членів Європейського Союзу обговорять можливість продовження тимчасового захисту для українців. Він завершується в березні 2027 року.Про це під час брифінгу повідомив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт, його цитує "Суспільне"."Наша підтримка України є непохитною. Протягом останніх років ЄС надав притулок приблизно чотирьом мільйонам біженців, відповідно до директиви про тимчасовий захист. Наш режим тимчасового захисту діятиме до весни наступного року", — зазначив він.За його словами, тривають консультації з державами-членами щодо можливих наступних кроків, того, що має відбутися після 27 березня, такі переговори тривають."Зокрема, у четвер цього тижня відбудеться зустріч міністрів внутрішніх справ, на якій це питання теж обговорюватимемо", — акцентував речник.Водночас є інформація, що цього тижня остаточного рішення ухвалювати не планують."Мета цього обговорення — надати можливість проаналізувати майбутнє системи тимчасового захисту та сформулювати політичні рекомендації щодо подальших кроків. Очікується, що потім комісія виступить із пропозицією", — пояснив Ламмерт.Також триває доволі жорстка дискусія щодо надання тимчасового захисту чоловікам призовного віку."Дебати серед міністрів мають показати Європейській комісії, в якому напрямку має рухатися її майбутня пропозиція. Я чув, що, наприклад, Чехія хотіла б обмеження в наданні тимчасового захисту чоловікам призовного віку", — повідомив речник.Станом на березень 2026 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 мільйони 380 тисяч українців, які вимушено виїхали з країни через повномасштабне вторгнення Росії.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Єврокомісія обговорює з державами-членами Євросоюзу варіанти єдиного рішення щодо статусу українців, які проживають на території ЄС після березня 2027 року. При цьому не виключається як повне скасування тимчасового захисту, так і його продовження ще на рік..

Європейський Союз розглядає можливість розширення санкцій проти "тіньового флоту" Росії. Йдеться про включення до обмежувальних списків близько 20 додаткових танкерів.Про це повідомило видання Bloomberg із посиланням на обізнаних осіб із Європи. Вони пояснили, що обмеження стосуватимуться тих кораблів, які використовують для транспортування російської нафти в обхід чинних санкцій.За інформацією співрозмовників видання, ЄС уже запровадив обмеження щодо сотень суден і планує надалі посилювати тиск на морську логістику, яку Москва використовує для експорту нафти.Окрім нових суден, блок також розглядає можливість поширення обмежень на судна, що надають послуги танкерам "тіньового флоту".Санкційні заходи проти морських перевезень розглядаються як частина ширшого пакета обмежень, спрямованих на скорочення енергетичних доходів Росії та посилення тиску на її фінансовий і промисловий сектор."Крім того, близько 20 додаткових танкерів буде піддано санкціям у межах "тіньового флоту" суден, на які Росія покладається для транспортування нафти, і зрештою цей режим буде поширено на судна, що перевозять скраплений природний газ, обмежуючи здатність Кремля створювати тіньовий флот для скрапленого природного газу", — йдеться в повідомленні.Також у межах нового пакета санкцій ЄС обговорює додаткові обмеження щодо банків, нафтових трейдерів, нафтопереробних підприємств і криптооператорів у третіх країнах, які, за твердженням Брюсселя, допомагають Росії обходити санкції.Крім того, розглядаються торговельні обмеження щодо критичних мінералів, металів і руд, а також експортний контроль щодо низки компаній у Китаї, Індії, Туреччині та Центральній Азії, які, за оцінками ЄС, постачають Росії товари подвійного призначення та компоненти для військової промисловості.Окремо ЄС вивчає можливі заходи щодо заморожених активів Центрального банку РФ, значна частина яких зберігається через клірингову систему Euroclear. Також обговорюється візова заборона для колишніх учасників бойових дій.Нагадаємо, раніше уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк розповідав, що санкції проти компанії 2Rivers, яка раніше працювала під назвою Coral Energy та вважається однією з ключових структур "тіньового флоту" Росії, не змогли повністю зупинити її діяльність..

Росія погрожує тепер іще й іншим країнам поруч, робить це значно відвертіше, ніж раніше. Кожен сусід Росії почув слова про Вірменію, народ якої — єдиний, хто має право й обиратиме майбутнє для своєї країни.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Те, що Росія каже про Вірменію, — це насправді не про неї одну. Треба всім більше думати про безпеку та більше робити спільних кроків", — зазначив він.На його переконання, це необхідно, щоби політичні партнерства працювали та щоби були сучасні оборонні виробництва, сучасні компетенції захисту, а також максимально розгалужені, диверсифіковані економічні звʼязки."Щоби ніхто не залежав від Росії та не давав їм в руки інструменти шантажувати народи", — акцентував український президент.Він висловив сподівання, що позиції Європи в цих питаннях — і Євросоюзу передусім — будуть принциповими, сильними та вчасними."Нікого не можна залишати без підтримки. Європа не має права програти жоден із народів, упустити жодну із країн. Вірменію треба підтримувати. Молдову треба підтримувати. Держави Балтії. Азербайджан треба підтримувати", — зауважив президент України.Він також додав, що треба знаходити шляхи, щоби підтримувати народ Грузії, і це спільне європейське завдання. Нікого не можна втратити."Я вдячний усім в Європі, хто підтримує нас, підтримує Україну — хто підтримує нас достатньо та саме тими рішеннями, саме тими кроками, які насправді можуть нам допомогти", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також попередив, що важливо цієї доби залишатися уважними до будь-якої загрози, до сигналів повітряної тривоги. Інформація від розвідок про можливість масованого удару залишається актуальною..

У Республіканській партії Сполучених Штатів Америки розглядають сценарій, за якого колишній прем’єр Угорщини Віктор Орбан отримає посаду в Організації Об’єднаних Націй і захиститься від судових переслідувань на батьківщині. Про це повідомив проєкт розслідувань Vsquare. За інформацією іноземних і угорських джерел, у США думають про просування Орбана на високу посаду в ООН, яка забезпечить йому дипломатичний імунітет.Відповідно до Конвенції ООН 1946 року, винятково генеральний секретар ООН, його заступники та помічники користуються повним дипломатичним імунітетом, рівнозначним імунітету послів. Йдеться про захист практично від будь-яких судових проваджень, у тому числі кримінальних, для себе, своєї дружини чи чоловіка та неповнолітніх дітей.Керівники спеціалізованих агентств також мають право на дипломатичний імунітет, однак у цьому випадку захист від переслідування поширюється лише на дії, вчинені ними на офіційній посаді в ООН.Окрім можливої підтримки з боку США, Орбан може розраховувати також на президента Аргентини Хав’єра Мілея. Його підтримка є важливою через змагання за крісло наступного генсека ООН, фаворитом якого є Рафаель Гроссі з МАГАТЕ. Це аргентинець, близький до Мілея.Окрім дипломатичного імунітету, посада в ООН забезпечить колишньому прем’єру Угорщини роботу в Нью-Йорку. Раніше з’являлася інформація про те, що Орбан влітку поїде до США на чемпіонат світу з футболу, тоді як його дочка та зять вже рік проживають у цій країні.Тож якщо політична ситуація в Будапешті стане занадто напруженою, Орбан може затриматися в США набагато довше, ніж триватиме чемпіонат. Посада в ООН стала би для нього додатковою можливістю — йому не довелося би просити політичного притулку у Вашингтона.Журналісти запитали Орбана про те, чи не боїться колишній посадовець того, що він або хтось із членів його родини може постати перед судом у рамках розслідування, яке може ініціювати новий уряд Петера Мадяра."Та годі, з чого б це. Я дотримуюся законів. Я присягнув на це, дотримав усіх своїх присяг, і цю теж. Хочете ще щось дізнатися?" — відповів колишній прем’єр-міністр Угорщини.Нагадаємо, що колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан опублікував відкритого листа, де розкритикував нову міністерку закордонних справ Аніту Орбан. Теперішній очільник угорського уряду Петер Мадяр відповів на критику..

У суботу, 30 травня, глава держави Володимир Зеленський підписав два важливі укази, якими увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо узгодження санкційних списків із Європейським Союзом. Новий етап обмежень у рамках 20-го пакету охоплює понад сотню фізичних та юридичних осіб, а також завдає удару по стратегічних галузях економіки країни-агресорки.Про це йдеться на сайті президента України.Синхронізація з 20-м пакетом ЄСЯк зазначається у повідомленні, черговий крок із гармонізації санкційних режимів охоплює загалом 120 фізичних осіб та організацій. Головна мета цих заходів — заблокувати роботу ключових секторів російської економіки. Оскільки значна частина фігурантів уже перебувала під українськими обмеженнями, свіжі укази безпосередньо розширюють цей перелік ще на 16 громадян Росії та 31 компанію. Окрім самої РФ, під удар потрапили юридичні особи з Білорусі, ОАЕ, Киргизстану, Казахстану, Узбекистану, а також суб'єкти, що функціонують на тимчасово окупованих територіях України.Серед фізичних осіб під санкції потрапили топменеджери російських стратегічних заводів, очільники бюджетних установ, керівники підрозділів збройних сил РФ та колаборанти. У корпоративному секторі під санкціями опинилися підприємства військово-промислового комплексу Росії, виробники засобів радіоелектронної боротьби, розробники програмного забезпечення та компонентів для безпілотників. Зокрема, обмеження накладено на ТОВ "Атлант Аеро" (аерокосмічна продукція) та ТОВ "Ірз-Зв'язок" (ракети та компоненти для БпЛА). Додатково заблоковано компанії з ОАЕ, які постачали верстати, хімію та авіазапчастини, а також нафтового експортера з Білорусі.Покарання для репресивної машиниУ повідомленні зазначається, що окрему увагу в санкційних списках приділено особам, які забезпечували ідеологічну та юридичну підтримку агресії Росії. Україна запровадила персональні обмеження проти трьох громадян РФ: прокурорки Людмили Баландіної та судді Дмитра Гордєєва, які причетні до політичних репресій та переслідувань правозахисників і проукраїнських громадян, а також пропагандистки та редакторки Марії Сіттель, яка займалася системним поширенням дезінформації.Міжнародний контур санкцій зачепив і головних військових союзників Кремля. Обмеження застосували до 19 громадян Ірану, семи громадян Судану та 11 іранських компаній, які безпосередньо інтегровані в державні програми Тегерана з виробництва та постачання балістичних ракет і бойових дронів. Офіційний Київ спільно з Брюсселем планує лише нарощувати цей тиск у майбутньому."Ми продовжуємо синхронізувати санкційні режими з ЄС та партнерами. Очікуємо на подальше посилення тиску на Росію та всіх, хто допомагає їй підтримувати агресію. Вже завершуємо спільну роботу над проєктами наступних санкційних рішень ЄС і партнерських держав, зокрема 21-го пакету санкцій", — зазначив радник — уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.Нагадаємо, 26 травня Рада Європейського Союзу продовжила дію санкцій проти країни-агресорки Росії за порушення прав людини..

У пʼятницю, 29 травня, президент Володимир Зеленський підписав закон №0376 про ратифікацію угоди з Європейським Союзом. Вона передбачає надання Україні фінансової допомоги на 90 мільярдів євро.Про це свідчить картка законопроєкту, опублікована на сайті Верховної Ради України.Учора Зеленський вніс до парламенту відповідний законопроєкт, який парламент ратифікував. Закон №0376 підтримали 298 народних депутатів."Документ визначає рамки для залучення коштів у межах загальної суми до 90 мільярдів євро, в тому числі в межах макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України", — йдеться в пояснювальній записці.Зазначається, що укладення та подальше набуття чинності угодою про позику та меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації дозволять Україні у 2026-2027 роках залучити від ЄС до 90 мільярдів євро фінансових ресурсів для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу.Загальний обсяг підтримки на 2026 рік визначено у розмірі до 45 мільярдів євро, що розподіляються на два ключові компоненти:оборонна частина (до 28,3 мільярда євро) — спрямовуються на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;бюджетна частина (16,7 мільярда євро) — спрямовуються на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.Водночас фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:до 8,35 мільярда євро надаються безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);до 8,35 мільярда євро — додатково через механізм Ukraine Facility.Отримання допомоги передбачає виконання низки умов:для першого траншу Україна має, зокрема, скасувати звільнення від оподаткування міжнародних посилок, запровадити оподаткування доходів через цифрові платформи, продовжити дію військового збору на рівні 5% на три роки, ухвалити оновлену Стратегію управління державними фінансами, новий Митний кодекс відповідно до стандартів ЄС і призначити нового керівника Державної митної служби;для другого траншу Україна має остаточно ухвалити ці законопроєкти, а також прийняти Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки; крім того, Мінфін має ухвалити оновлений план цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року; Верховна рада має затвердити трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів правління Рахункової палати України;умовою для надання третього траншу є реформування Україною пільгового податкового режиму, вжиття заходів для протидії ухиленню від оподаткування, спрощення адміністрування ПДВ і представлення нової Стратегії публічних закупівель на 2027-2030 роки.Нагадаємо, що вчора Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро..

У четвер, 28 травня, Європейський Союз офіційно підтримав та привітав успішне голосування в українському парламенті за пакети документів, необхідні для старту масштабної програми макрофінансової допомоги. Ухвалені законодавчі акти відкривають юридичну можливість для виділення колосальних коштів на стабілізацію економіки України.Про це заявила у соцмережі X президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Стрімка ратифікація та подяка українській владіОчільниця виконавчої гілки влади Євросоюзу звернула особливу увагу на високу швидкість та скоординованість дій українських народних обранців та урядовців. За її словами, злагоджена взаємодія всередині керівництва держави дозволила оперативно закрити всі юридичні питання щодо ратифікації фінансових угод. У Брюсселі окремо відзначили "швидку роботу" українського парламенту, яка є свідченням серйозного ставлення Києва до своїх міжнародних зобов'язань."Вітаю Верховну Раду України та команду президента Володимира Зеленського за оперативну роботу з ратифікації основних документів, пов’язаних із позикою на підтримку України на суму 90 мільярдів євро", — наголосила голова Європейської комісії.Терміни надходження перших траншівУрсула фон дер Ляєн акцентувала на тому, що ухвалення цих рішень не просто демонструє політичну волю України, а має цілком конкретне практичне значення. Успішне завершення внутрішньодержавних процедур у Києві знімає останні перепони для європейських інституцій. Фінансова підтримка почне надходити на рахунки України вже найближчим часом. Ця важка робота, за словами лідерки Єврокомісії, "прокладає шлях до перших виплат у червні".Нагадаємо, Європейський Союз має намір кардинально реформувати чинні механізми інтеграції нових членів, щоб забезпечити оперативніше реагування на інтереси Києва. Традиційна модель вступу, що створювалася протягом багатьох десятиліть, більше нездатна відповідати сучасним міжнародним кризам..

У четвер, 28 травня, Верховна Рада успішно ратифікувала двосторонню угоду про надання Києву колосального фінансового пакету підтримки у розмірі 90 мільярдів євро від європейських партнерів на найближчі два роки. Старт фінансування очікується вже на початку літа, що дозволить забезпечити макроекономічну стабільність, відбудову інфраструктури та профінансувати ключові оборонні потреби країни.Про це повідомили президент України Володимир Зеленський та очільниця уряду Юлія Свириденко.Ратифікація угоди та реакція президентаЗеленський наголосив, що українські парламентарі продемонстрували високий рівень єдності під час голосування за залучення масштабних фінансових ресурсів від Брюсселя. Законопроєкт про ратифікацію кредитної угоди на загальну суму 90 мільярдів євро, розрахованої на два роки, підтримали 298 народних обранців. Глава держави назвав це голосування одним із найважливіших, оскільки воно свідчить про злагоджену роботу гілок влади."Вдячний усім парламентарям, які так оперативно ратифікували угоду з Євросоюзом про підтримку обсягом 90 мільярдів євро для України на два роки. Ці кошти посилять нашу стійкість і допоможуть захищати життя наших людей, відновлювати зруйноване після російських ударів та обороняти нашу незалежність", — зазначив Зеленський.Президент також подякував європейським партнерам за солідарність, додавши, що повноцінна підтримка України обов'язково посилить і всю Європу, яку наша країна наразі захищає на повну силу.Напрямки використання коштів та перші траншіЗа словами Свириденко, затверджена програма реалізується в межах спеціального фінансового інструменту під назвою Ukraine Support Loan. Перше грошове надходження у межах підписаного документа заплановане вже на перший місяць літа, а загалом протягом поточного року до державного бюджету має надійти половина від усієї суми. В уряді детально розповіли, куди саме спрямують ці ресурси."Дякую народним депутатам за ратифікацію Угоди про отримання Україною позики від Європейського Союзу загальним обсягом 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Дуже важливе рішення, яке відкриває можливість для надходження першого траншу вже в червні. Загалом цього року очікуємо 45 мільярдів євро підтримки в межах інструменту ЄС Ukraine Support Loan. Кошти спрямуємо на оборону та безпеку держави, посилення енергетичної стійкості та покриття дефіциту бюджету", — повідомила Юлія Свириденко.Стабільність держави та єдністьКерівництво держави заявило, що залучення багатомільярдних європейських коштів є критично важливим фактором для збереження міцності економічного сектору України в умовах триваючої війни. Ці ресурси гарантують, що держава зможе безперебійно виконувати всі свої зобов'язання щодо виплати пенсій та інших соціальних допомог громадянам. Керівництво держави зазначає, що єдність всередині країни та спільна робота уряду і парламенту дозволять успішно впроваджувати необхідні реформи та зберігати зовнішнє фінансування.Нагадаємо, Європейський Союз має намір кардинально реформувати чинні механізми інтеграції нових членів, щоб забезпечити оперативніше реагування на інтереси Києва. Традиційна модель вступу, що створювалася протягом багатьох десятиліть, більше нездатна відповідати сучасним міжнародним кризам..

Європейський Союз має намір кардинально реформувати чинні механізми інтеграції нових членів, щоб забезпечити оперативніше реагування на інтереси Києва. Традиційна модель вступу, що створювалася протягом багатьох десятиліть, більше нездатна відповідати сучасним міжнародним кризам.Про це повідомляє Financial Times.Необхідність негайних реформ та інтеграціїЄврокомісарка висловила переконання, що Брюссель зобов'язаний оперативно реагувати на зміну геополітичної ситуації у світі. За її словами, настав момент, коли Євросоюз повинен без зволікань модернізувати свої внутрішні правила, щоб відкрити нові формати співпраці з країнами-претендентами на членство, зокрема з Україною. Вона підкреслила, що під час особистих перемовин лідери ЄС висловили прагнення поєднати оцінку реальних досягнень країн із ширшими інструментами для їх поступового залучення до блоку."Якщо є слушний час для прискорення розширення — він настав зараз", — наголосила вона.Марта Кос додала, що майбутнє всього європейського простору залежить від рішучості діяти без зволікань."Якщо ми зробимо правильно, ми зможемо побудувати сильний континент, здатний протистояти супротивникам, які хочуть нашого краху. Але якщо ми не зробимо все правильно, інші втрутяться і без вагань використають усі свої сили проти на... Це набагато більше, ніж просто розширення. Йдеться про наше майбутнє. І тому я сподіваюся, що лідери це усвідомлять і виявлять рішучість та єдність у турботі про майбутнє нашого Європейського Союзу", — наголосила Кос.Терміни вступу та об'єднання з МолдовоюПопри заклики до реформ, представниця Єврокомісії відкинула можливість надання Україні повноправного членства вже наступного року, на чому наполягав президент Володимир Зеленський. Водночас посадовиця додала, що подібні заяви українського лідера допомогли активізувати обговорення цього питання всередині спільноти та змусили європейських колег діяти активніше."Україна надто велика, щоб зазнати невдачі. Тому вона заслуговує на особливу увагу. Я більше боюся того дня, коли настане мир, а ми не будемо готові виконати свої зобов'язання", — сказала вона.Окрім цього, єврокомісарка припустила можливість синхронізації євроінтеграційних шляхів України та Молдови. Цей спільний процес може зафіксувати значний прогрес уже протягом літа, коли планується офіційний запуск переговорної процедури для обох держав.Нагадаємо, на початку березня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна незабаром буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС..

Європейська комісія планує запропонувати відкриття першого тематичного "кластера" переговорних розділів щодо членства України та Молдови в ЄС 16 червня.Про це повідомляє Euractiv з посиланням на високопоставлене джерело."Комісія представить цю пропозицію на зустрічі міністрів Європи в Брюсселі в рамках Ради загальних справ. Цей графік дозволить лідерам ЄС схвалити цей крок на засіданні Європейської Ради в Брюсселі через два дні", — йдеться у повідомленні.Як відзначили у виданні, що наразі у Європі тривають дебати щодо майбутнього формату інтеграції України, оскільки точні умови членства та інституційні параметри для нових країн поки що не зафіксовані. Так, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив ідею, що Україна могла б отримати статус "асоційованого члена" без права голосу в інституціях ЄС. Київ цей варіант категорично відкинув, наполягаючи виключно на повноправному членстві.Водночас Норвегія відкидає припущення щодо можливого тимчасового вступу України до Європейської економічної зони (ЄЕЗ) як "трампліна" до ЄС. Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде зауважив, що архітектура ЄЕЗ є занадто специфічною та складною."Переговори про вступ до ЄС поділені на шість різних так званих "кластерів", що групують сфери або "розділи" права ЄС у широкі тематичні політичні сфери. Відкриття кожного кластера вимагає одноголосного схвалення всіх 27 урядів ЄС, а вето також може зупинити прогрес у переговорах, якщо країни-кандидати вважатимуться такими, що відступають від реформ. Перший такий "кластер" у переговорах стосується основних демократичних, економічних та інституційних стовпів ЄС. Хоча він є першим, який було відкрито, він також останнім, який було закрито. Очікується, що решта кластерів будуть відкриті для України та Молдови в липні", — додали у виданні.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу..

Європейські країни розійшлися в поглядах на ідею призначити єдиного перемовника з Росією. Одні вважають це пасткою, яку вигадав Путін, інші — необхідним кроком, поки Сполучені Штати Америки відмовляються від посередництва.Таку інформацію оприлюднили аналітики видання Politico. Розбіжності між різними країнами виникнули перед неформальною зустріччю міністрів закордонних справ ЄС.Держави, які найактивніше підтримують Україну, виступають проти самої ідеї перемовника. Їхній аргумент: Володимир Путін несерйозно ставиться до припинення вогню, а призначення перемовника може підірвати санкційний тиск на Росію."Ми не хочемо, щоб Україна сприймала нас як когось, хто чинить на них тиск, щоби вони пішли на компроміси", — заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на конференції GLOBSEC у Празі.Подібну позицію висловили й міністри закордонних справ Естонії та Литви. Вони попередили про потенційну "пастку" з боку Кремля — затягнути переговори та домогтися поступок від ЄС.До речі, головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас теж скептично ставиться до цієї ідеї.Попри певний опір, список кандидатів на роль перемовника вже формується. Серед тих, кого згадують у кулуарах:президент Євроради Антоніу Кошта;президент Фінляндії Александер Стубб;колишній голова ЄЦБ Маріо Драгі;колишній президент Фінляндії Саулі Нійністьо;колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.Нещодавно Стубб підтвердив зацікавленість у цій посаді, але поставив умову: він погодиться лише на прохання лідерів ЄС і лише після досягнення твердого припинення вогню."Питання прямого контакту з Росією стоїть у порядку денному неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, яка відбудеться найближчими днями", — констатували автори журналістського матеріалу.Є інформація, що там обговорять не лише кандидатів, а й те, чого Європа вимагатиме від постконфліктних відносин з Росією та які умови вона ставить для початку переговорів. Частина урядів побоюється, що сама дискусія лише підкреслить розкол всередині блоку.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що кремлівський диктатор Володимир Путін може намагатися втягнути Європу в перемовини щодо війни в Україні. Він бачить у цьому вигоду для себе..