# Євросоюз

У вівторок, 14 липня, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №15359, яким запроваджується нова державна нагорода — орден Європи. Про це повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк. За її словами, ініціатива президента Володимира Зеленського спрямована на те, щоб відзначити людей, які зробили вагомий внесок у підтримку європейського курсу України."За кожним важливим рішенням на шляху до ЄС стоять конкретні люди: дипломати, державні службовці, міжнародні партнери, експерти та друзі України, які роками працюють поруч із нами, допомагають нашій державі вистояти й наближають її повноправне членство в Європейському Союзі", — пояснила вона.Шуляк наголосила, що внесок цих людей має бути належно відзначений. Орденом Європи нагороджуватимуть за визначні заслуги у підтримці європейського курсу України, допомогу державі, зміцнення її стійкості та безпеки Європи, розвиток міжнародної співпраці, демократії та миру."Україна — це Європа. І ми вдячні всім, хто щодня наближає момент, коли про це більше не потрібно буде нагадувати світу", — наголосила очільниця партії "Слуга народу".Нагадаємо, що 12 лютого президент України Володимир Зеленський нагородив орденом Свободи українського скелетоніста Владислава Гераскевича, якого дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026 через "шолом пам'яті" із зображенням спортсменів, загиблих внаслідок війни Росії..

Україна зробила ще один надважливий крок на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі, офіційно відкривши шостий переговорний блок. Ця подія свідчить про стабільний поступ нашої держави у виконанні ключових умов інституційної та законодавчої відповідності європейським стандартам.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Важливе рішення міжурядової конференціїЗа словами дипломата, офіційний старт переговорів за новим напрямком відбувся в межах засідання Міжурядової конференції (МГК). Йдеться про шостий кластер під назвою "Зовнішні зв’язки". Очільник зовнішньополітичного відомства висловив щиру вдячність європейським партнерам, які посприяли ухваленню цього рішення."Сьогоднішнє відкриття Кластера 6 «Зовнішні зв’язки» на Міжурядовій конференції (МГК) — це ще один чіткий сигнал того, що України впевнено просувається на шляху до вступу до ЄС. Я дякую Європейській комісії, Ірландському головуванню в Раді ЄС та всім державам-членам ЄС за їхнє лідерство та підтримку у досягненні цього важливого рішення", — зазначив дипломат.Рекордні показники та сфера відповідальності МЗССибіга уточнив, що шостий кластер містить у собі два профільні напрямки. Один із них — розділ 31 — безпосередньо належить до сфери компетенції МЗС України в частині впровадження необхідних європейських реформ. За словами міністра, за останні роки українським дипломатам вдалося продемонструвати безпрецедентну ефективність, досягнувши 99% узгодженості зовнішньої політики нашої держави з курсом та політикою Євросоюзу. Такий високий результат дає серйозні підстави сподіватися на стрімкий подальший рух. Андрій Сибіга запевнив, що Україна не планує збавляти оберти й залишається абсолютно відданою трансформаціям та досягненню цілковитої відповідності Спільній зовнішній та безпековій політиці ЄС."Ми прагнемо зберегти цю позитивну динаміку під час відкриття решти переговорних кластерів. Разом будуємо сильнішу та безпечнішу Європу!" — наголосив очільник МЗС.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Додамо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

У понеділок, 13 липня, в Брюсселі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до Ради Європейського Союзу із закордонних справ. Він зосередився на захисті від балістичних атак і подальшому відкритті кластерів переговорів.Про це Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі X."Я поінформував держави-члени ЄС про ситуацію на полі бою, успіхи України та зусилля щодо миру. Наше завдання — змусити Путіна зрозуміти, що він нічого не отримає від цієї війни. Тиск. Рішучість. Підвищення вартості війни для агресора. Це залишається простою, але ефективною формулою", — зазначив він.Український міністр наголосив, що битва за небо визначить траєкторію війни. Росія повинна втратити свою решту балістичної переваги."Європа потребує власних антибалістичних можливостей — не лише для допомоги Україні, а й для зміцнення власної безпеки та стримування", — пояснив він.За його словами, приєднання України варто розглядати як зміцнення конкурентоспроможності Європи, розширення її оборонно-промислової бази та посилення безпеки. Саме в цьому полягає підхід, заснований на заслугах.Сибіга сконцентрував увагу на необхідності підтримування та посилювання тиску санкціями, включно з майбутнім потужним 21-м пакетом санкцій ЄС проти Росії. Він також висловив вдячність за позитивну реакцію на його пропозицію відповідати на кожну масову російську терористичну атаку новими санкціями, а також за швидку реакцію ЄС після масової атаки Росії 2 липня."Ми обговорили подальші кроки, включно зі санкціями проти "Росатому" та "Роскосмосу", відключенням "Газпромбанку" від SWIFT і забороною на транспортні системи, залучені до російських постачань скрапленого природного газу", — зауважив міністр.Він подякував Кіпрському головуванню за сильну підтримку України та за історичне відкриття першого кластера в переговорах щодо приєднання до ЄС. Також висловив вдячність Ірландському головуванню за те, що Україна залишається серед його пріоритетів, та за початок терміну з відкриття шостого кластера.Очільник українського дипломатичного відомства також порушив питання міжнародного спорту, адже Росія не припинила свою агресію, не вивела окупаційні сили з України та не повернулася до міжнародного права. На його переконання, міжнародний спорт не повинен стати місцем, де Росія відновлює легітимність."Цей липень критичний. Диктатори та терористи не беруть літніх відпусток. Наші захисники — теж. Це означає, що не може бути пауз у посиленні тиску на Росію, зміцненні підтримки України й ухваленні великих політичних рішень заради об’єднаної та сильної Європи", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, минулого тижня міністр закордонних справ розповідав, що треті країни більше не визначатимуть, чи може Україна обстрілювати військові об'єкти на території Росії. Таким чином офіційний Київ окреслив новий підхід до ударів углиб країни-агресорки..

Директива про тимчасовий захист українських біженців, яка діє з 2022 року, незабаром зазнає суттєвих змін. Про них Єврокомісія оголосить ще цього місяця — в липні. Вони стосуватимуться не лише чоловіків, а й жінок.Про це повідомило польське видання Rzeczpospolita, журналісти якого послалися на анонімні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що право на тимчасовий захист матимуть громадяни України, які отримають спеціальну "довідку про немобілізацію", видану органами влади своєї країни. Це охопить як чоловіків, так і жінок."Робота над змінами наближається до завершення. Польща їх підтримує", — уточнив у коментарі журналістам заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Мацей Дущик.Він також підтвердив, що вимоги, запроваджені Європейською комісією, стосуватимуться й українок."Вони стосуватимуться не тих, хто вже має тимчасовий захист у країнах ЄС, а тих, хто хотів би подати заяву на нього", — наголосив Дущик.Інсайдери польського видання стверджують, що саме Київ звернувся до Брюсселя з проханням щодо обмеження на в'їзд громадян України."Це несподіваний крок Києва. Майже рік тому президент України Володимир Зеленський скасував заборону на виїзд з країни молодими українцями віком 18-22 років", — нагадали медійники.Однак, стверджують вони, це рішення призвело до масового відтоку юнаків до Європи. Зокрема, за перші три місяці до Польщі з України в'їхало понад 121 000 українських чоловіків віком 18-22 років. Більшість із них вирушили до Німеччини.Згідно з даними Євростату, 4,3 мільйона українців користуються тимчасовим захистом на території всього ЄС. Найбільша кількість зафіксована в Німеччині (1,2 мільйона) та Польщі (960 000).Нагадаємо, що останнім часом країни-члени Європейського Союзу доволі довго обговорювали можливість продовження тимчасового захисту для українців, розглядаючи різні варіанти..

У вівторок, 14 липня, Європейський Союз відкриє шостий кластер для України у переговорах щодо вступу. Надалі питання щодо наступних кластерів перенесуть на осінь.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса на полях засідання Ради ЄС в понеділок, 13 липня.Він акцентував, що після відкриття першого та шостого кластерів для України інші відкладуть на осінь, коли відбудеться їх розгляд."У липні вже не було об’єктивних перешкод для відкриття всіх кластерів. Але ми завтра відкриємо лише другий і шостий кластери, а всі інші відкладемо до осені", — заявив Будріс. Він висловив переконання, що "ця затримка знову є дуже контрпродуктивною, оскільки вона відтерміновує, а також уповільнює переговори".Раніше, різні джерела інформували, що шостий перемовний кластер під назвою "Зовнішні відносини" відкриють для України в Брюсселі у вівторок, 14 липня.Цьому передувало блокування Угорщиною в односторонньому порядку схвалення результатів скринінгу кластерівдля України та Молдови в межах робочої групи Ради ЄС з питань розширення. Однак згодом непорозуміння вдалося владнати.Раніше Німеччина запропонувала для України формат "асоційованого членства". Він передбачає участь української делегації у міністерських і лідерських зустрічах, але без права голосу й автоматичного доступу до спільного бюджету ЄС.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄС і Північноатлантичного альянсу..

Новий, 21-й, пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії ще не готовий до затвердження. Але в понеділок, 13 липня, Рада ЄС у закордонних справах може затвердити окремий список індивідуальних санкцій з 250 осіб і компаній.Про це повідомила "Європейська правда", журналісти якої послалися на заяву головної дипломатки ЄС Каї Каллас перед початком засідання міністрів закордонних справ Євросоюзу.Вона зазначила, що розраховує на затвердження 13 липня нового санкційного списку російських громадян і компаній на 250 позицій, в той час як 21-й пакет санкцій ще потребує узгодження."Сьогодні ми сподіваємося, що погодимо 250 позицій санкційного списку. Ми також працюємо над 21-м пакетом санкцій, щодо якого у нас ще немає домовленості", — заявила Каллас. Щодо санкційного списку вона наголосила, що "це — найбільша кількість позицій, яку ми будь-коли вносили". "Це також реакція на напади, які Росія нещодавно вчинила на цивільне населення України", — акцентувала головна дипломатка ЄС.Напередодні послам держав ЄС у Брюсселі не вдалося дійти згоди щодо 21-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії, обговорення пакета домовились продовжити 13 липня на рівні міністрів закордонних справ ЄС.На вимогу деяких країн імена патріарха Російської православної церкви Кирила та засновника російської нафтової компанії "Лукойл" Вагіта Алекперова виключили з проєкту 21-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Водночас Австрія поновила свою вимогу щодо зняття санкційних обмежень і розмороження активів російської інвестиційної компанії Rasperia, яку повʼязують з російським олігархом Олегом Дерипаскою.Нагадаємо, керівник одного з головних європейських імпортних газових хабів Іван Хіменес, який керує портом баскського Більбао заявляв, що ЄС ризикує стати дуже залежним від США. Тому, на його думку, варто відкласти заборону на російський скраплений природний газ, яка має набути чинності 2027 року..

У новому європейському безпековому механізмі варто об'єднати зусилля не лише держав Європейського Союзу, а й України, Великої Британії, Туреччини й інших країн континенту.Така теза присутня в публікації видання Türkiye Today, журналісти якого послалися на міністра оборони Італії Гвідо Крозетто. Він заявив, що довгострокова безпекова система Європи не повинна обмежуватися рамками Європейського союзу."Майбутня модель оборонної співпраці має охоплювати весь континент і включати держави, які не входять до ЄС", — висловив переконання італієць.За словами очільника італійського оборонного відомства, партнерами у новій архітектурі безпеки мають стати Велика Британія, Норвегія, Швейцарія, Молдова, країни Західних Балкан, Туреччина й Україна."Довгостроковою відповіддю має стати перспектива посилення оборони, яка не обмежується лише кордонами ЄС, а є справді континентальною та передбачає партнерство з Великою Британією, Норвегією, Швейцарією, Молдовою, країнами Західних Балкан, Туреччиною й Україною", — наголосив Крозетто.На думку міністра, європейським урядам необхідно відмовитися від колишнього підходу до оборонного планування, розрахованого на десятиліття вперед. Він зазначив, що військово-політична ситуація змінюється надто швидко, тому розвиток оборонних можливостей має враховувати нові виклики."Уряди більше не можуть обмежуватися плануванням можливостей, які стануть доступними через 10 чи 15 років, коли ситуація повністю зміниться", — заявив міністр.Крозетто також звернув увагу на можливе поступове скорочення військової присутності США в Європі через усунення стратегічних пріоритетів Вашингтона до Індо-Тихоокеанського регіону. Він додав, що європейським країнам необхідно заздалегідь враховувати такий сценарій для формування власної оборонної політики.Заяви міністра ґрунтуються на новому стратегічному документі Міністерства оборони Італії, який визначає основні напрямки розвитку збройних сил на бюджетний період 2027-2029 років.У документі серед ключових завдань названо розвиток супутникового зв'язку, посилення захисту підводної критичної інфраструктури, підвищення рівня кібербезпеки та протидію інформаційним загрозам.Крім того, Крозетто виступив з ініціативою створити національний та загальноєвропейський центр боротьби з гібридними погрозами."Потрібно створити національний та європейський центр протидії гібридній війні", — зауважив він.За словами міністра, така структура дозволить союзникам ефективніше обмінюватися інформацією та координувати дії у протидії кібератакам, дезінформації, пропаганді й іншим елементам гібридної війни.Нагадаємо, що прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні неодноразово висловлювала глибоку солідарність з українським народом на тлі масштабних обстрілів із боку окупаційних військ. Вона рішуче засуджує дії Кремля та наголошує на необхідності консолідації зусиль світової спільноти для захисту суверенітету України..

Європейський Союз планує вже наступного тижня провести в Брюсселі міжурядові конференції з кількома країнами-кандидатами, серед яких — Україна. Сторони можуть відкрити шостий кластер переговорів про вступ України до ЄС.Про це повідомив високопоставлений дипломат Євросоюзу на умовах анонімності, передає "Укрінформ". "Внутрішні дискусії в Раді ЄС тривають, але я думаю, що ми маємо гарну позицію для проведення міжурядових конференцій наступного тижня з Україною, Чорногорією, Молдовою та Албанією", — заявило джерело.Конференції заплановані на 14 липня — у день засідання Ради ЄС із загальних питань у Брюсселі. Очікується, що під час переговорів з Україною та Молдовою буде розглянуто відкриття шостого кластера, який стосується зовнішніх відносин. За словами дипломата, наразі країни-члени ЄС досягли згоди щодо відкриття для України лише одного додаткового переговорного кластера. Водночас дискусії щодо інших напрямків тривають."Ми амбітно прагнемо відкрити всі кластери якомога швидше, але, очевидно, це питання потрібно опрацювати з кількома державами-членами", — зазначив співрозмовник.Водночас він відмовився уточнювати, які саме країни ЄС наразі висловлюють застереження щодо подальшого просування переговорного процесу.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Додамо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

Розширення Європи має бути максимально потужним та інтенсивним. Зараз же відчувається певне невиправдане сповільнення таких процесів.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час виступу на установчій конференції голів парламентів країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу у Белграді у вівторок, 7 липня."Європа невиправдано сповільнилася у своєму розширенні. Адже майже вже 13 років пройшло з того часу, як новим членом ЄС стала сусідня для вас Хорватія", — зауважив він.За його словами, незавершеність об'єднання Європи дає хибні сигнали не лише країнам, які прагнуть бути її природною частиною. Воно дає хибні сигнали третім сторонам, які зацікавлені в послабленні Європи."І такою стороною є безумовно агресивна, диктаторська й антиєвропейська Росія. Тому нова хвиля розширення має бути максимально широкою та потужною, щоби нарешті завершити процес формування Європи", — наголосив Стефанчук.На його думку, Європа має завершити історичний процес об'єднання. І це питання, яке останнім роками набуло особливої актуальності."Я щиро вважаю, що членами Європейського Союзу повинні стати всі країни, які того бажають, і які гідні цього", — зазначив він.Стефанчук також звернув увагу своїх колег на агресивні дії Росії, яка продовжує щодня цинічно знищувати Україну, посилив ракетні удари по цивільному населенню. Він попросив подальшої політичної, військової та гуманітарної підтримки України.Український спікер констатував, що його ініціатива на Європейській конференції у Копенгагені створити неформальний механізм взаємодії між спікерами парламентів країн-кандидатів, зараз набуває конкретних рис."Це важливо, бо на європейському шляху ми не конкуренти — ми партнери", — наголосив Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%..

У середу, 1 липня, президент Володимир Зеленський прибув із візитом до Ірландії. У гаранта запланована низка зустрічей.Про це український лідер повідомив на своїй сторінці у Telegram."Прибув в Ірландію. Візьму участь у церемонії відкриття головування Ірландії в Раді Європейського Союзу", — зазначив президент.Також гарант зустрінеться із прем’єр-міністром Мікхолом Мартіном та президентом Європейської ради Антоніу Коштою.Зеленський наголосив, що Україна щодня доводить свою готовність бути рівноправною частиною європейської спільноти. Він висловив сподівання, що під час головування Ірландії в Раді ЄС вдасться досягти відчутного прогресу на шляху до членства України в Європейському Союзі та відкрити всі переговорні кластери.Нагадаємо, 26 червня, президент Володимир Зеленський провів телефонні перемовини із лідером Латвії Едгарсом Рінкевичсом.Читайте також: Доленосні саміти літа: Зеленський розповів, що визначить подальший перебіг війни.

Європейський Союз із 1 липня 2026 року запроваджує новий механізм захисту сталеливарної галузі, який передбачає окремі безмитні квоти для української металопродукції. Для дев'яти категорій сталі з України визначили індивідуальні ліміти, а після їх вичерпання діятиме мито у розмірі 50%.Про це повідомила пресслужба Європейської комісії. Так, 30 червня Єврокомісія оприлюднила імплементаційний регламент, який визначає розподіл тарифних квот між торговельними партнерами ЄС. Документ набуває чинності 1 липня 2026 року та покликаний захистити європейську сталеливарну промисловість від негативного впливу глобального надлишку виробничих потужностей після завершення дії попередніх захисних заходів щодо імпорту сталі.Новий механізм передбачає загальні безмитні квоти обсягом 18,3 мільйона тонн на рік. Половину цього обсягу — 9,15 мільйона тонн — зарезервували для країн, які мають із Євросоюзом угоди про вільну торгівлю. За даними Єврокомісії, саме на ці держави припадає близько 80% імпорту сталі до ЄС.Ще 9,15 мільйона тонн буде розподілено між іншими країнами-постачальниками. Крім того, для 26 категорій сталевої продукції, яка імпортуватиметься понад установлені квоти, запроваджується позаквотне мито у розмірі 50%.Окремо регламент передбачає нові вимоги до прозорості постачання сталі. Імпортери повинні будуть надавати інформацію про місце здійснення етапу "плавлення та заливання" під час виробництва сталі.Для України встановлено індивідуальні безмитні квоти на дев'ять категорій сталевої продукції. Зокрема, квота на:гарячекатані листи та стрічки становить 483 529 тонн;на холоднокатані листи — 106 198 тонн;на арматуру — 67 710 тонн;на катанку — 189 145 тонн;на порожнисті профілі — 26 561 тонну;на безшовні нержавіючі труби — 6524 тонни;на інші безшовні труби — 80 670 тонн;на холоднотягнуті прутки — 6863 тонни;на дріт — 82 758 тонн.Після вичерпання індивідуальних квот українські виробники зможуть продовжувати експорт у межах загальної квоти, передбаченої для держав, які мають із ЄС угоди про вільну торгівлю. Для категорій продукції, на які окремі українські квоти не встановлені, також буде доступна спільна безмитна квота для країн-партнерів Євросоюзу.Нагадаємо, український ринок продовжує демонструвати стабільно високий попит на екзотичні фрукти. На такі процеси суттєво не впливають навіть логістичні виклики. Так, протягом січня-травня 2026 року Україна імпортувала 107,3 тисячі тонн бананів і плантайнів..

Уряд Угорщини не підтримує пропозицію Європейського Союзу про те, що українським чоловікам призовного віку не варто надавати тимчасовий захист.Про це угорський прем'єр-міністр Петер Мадяр заявив під час дебатів у місцевому парламенті в Будапешті, його слова наводить "Українська правда".Голова партії Mi Hazánk Ласло Тороцкаї поцікавився у Мадяра пропозицією Європейської комісії щодо того, що в майбутньому тимчасовий захист не може надаватися тим, хто не отримав дозволу від української влади на виїзд з України через свої військові обов’язки.На думку голови партії Mi Hazánk, угорський уряд повинен висловити свою позицію в цій ситуації, оскільки в Закарпатті проживає чисельна угорська громада, яка постраждає від цього.Петер Мадяр відреагував, що Тороцкаї своїм запитанням "стукав у відчинені двері": засідання Ради ЄС з внутрішніх справ проходило в публічному форматі, на якому міністр внутрішніх справ Угорщини Габор Посфай заявив, що вони не підтримують пропозицію Європейської комісії.Як відомо, посилення вимог набуде чинності в березні 2027 року, але незалежно від рішення, за словами прем’єр-міністра, це не завадить угорській державі надавати притулок "тим, хто приїжджає до нашої країни, щоб уникнути призову".Він також акцентував, що кожен угорський співвітчизник може розраховувати на уряд "Тиси" як тут, так і за кордоном.Раніше, 26 червня, Єврокомісія оприлюднила свою пропозицію щодо продовження директиви про тимчасовий захист для українців, які рятуються від війни в ЄС, ще на рік, до 4 березня 2028 року.Зокрема, ЄС пропонує продовжити тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року, виняток становитимуть ті, хто втікає від служби в українській армії.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Угорщина має певні застереження щодо відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України та Молдови до ЄС. Будапешт відклав ключовий процедурний крок, який тепер розглянуть пізніше..

Україна отримала від Європейського Союзу ще 3,9 мільярда євро. Ці гроші скерують на фінансування українського війська й усього оборонного сектору.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."До спеціального фонду Державного бюджету надійшло ще 3,9 мільярда євро від Європейського Союзу", — йдеться в повідомленні.Очільниця українського уряду уточнила, що ці кошти спрямують на фінансування пріоритетних і невідкладних оборонних потреб."Це виробництво українських дронів, посилення спроможностей оборонно-промислового комплексу та забезпечення термінових постачань для потреб фронту", — деталізувала вона.Прем’єр-міністерка пояснила, що це перший транш саме оборонної підтримки в межах нового фінансового інструменту Ukraine Support Loan.Варто зазначити, що 25 червня до державного бюджету надійшло 3,2 мільярда євро для бюджетної підтримки в межах цієї ж позики."Таким чином загальний обсяг коштів, які отримала Україна за цим інструментом, складає сім мільярдів євро", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, в середині травня голова Національного банку України Андрій Пишний розповідав, що цього року наша держава може отримати 53 мільярди доларів міжнародної допомоги. Однак стабільний доступ до цих фінансових ресурсів напряму залежатиме від чіткого виконання Україною своїх зобов’язань перед міжнародними партнерами..

Польща не погодиться на вступ України до Європейського Союзу, якщо Київ не припинить вшанування низки історичних діячів. Варшаву не влаштовує використання Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА) як національних символів.Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш в інтерв'ю Polsat News.Посадовець зауважив, що Україна матиме серйозні проблеми зі вступом до Європейського союзу, якщо країна продовжить героїзувати ОУН і УПА та використовувати їх як національні символи."У ЄС не повинні зводити на п'єдестал тих, хто руйнує європейську співпрацю. З Бандерою Україна не вступить до Євросоюзу. Ніхто не вказуватиме нам, як голосувати за вступ тієї чи іншої країни до ЄС", — сказав він.Також Косиняк-Камиш погодився із припущенням, що в Києві нібито є певні сили, які не хочуть, щоб Україна вступала до Європейського Союзу.Крім того, він зазначив, що кожна країна під час вступу до ЄС має дотримуватися суворих вимог, зокрема, щодо питання історичної пам’яті."Не можна будувати співпрацю в нашому блоці країн на повазі до постатей чи рухів, які викликають біль, неприйняття та поширюють неправду щодо сусідніх країн ЄС", — заявив Владислав Косиняк-Камиш.Раніше польське видання Onet написало таке: в польському уряді вважають, що президент України Володимир Зеленський загострює конфлікт із Польщею. Такий висновок у Варшаві зробили після оголошення про створення Українського національного пантеону.Нагадаємо, раніше голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач заявив, що "клептократична" влада України нібито не хоче вступати в ЄС. У польській владі вважають, що про це свідчать заяви та кроки керівництва України..

Європейський Союз ризикує стати дуже залежним від Сполучених Штатів Америки. Тому варто відкласти заборону на російський скраплений природний газ, яка має набути чинності 2027 року.Про це йдеться в журналістському матеріалі Financial Times, медійники цитують керівника одного з головних європейських імпортних хабів цього палива Івана Хіменеса, який керує портом баскського Більбао.Він заявив, що імпорт російського газу варто скоротити, але попередив, що "це неможливо зробити з одного дня на інший". Його застереження пролунало на тлі того, що імпорт російського газу до ЄС дещо зріс унаслідок кризи на Близькому Сході.Заборона, яка поширюватиметься на контракти на постачання газу з 1 січня, є результатом багаторічних переговорів серед європейських політиків щодо повного припинення імпорту російських викопних палив у відповідь на повномасштабне вторгнення в Україну.Хоча основним джерелом газу для Іспанії є трубопроводи з Алжиру, за даними Enagás, оператора іспанської газової мережі, у травні 27,8% постачань газу до Іспанії надходило з Росії, що на 58,5% більше, ніж у травні 2025 року.Водночас міністерка енергетики Іспанії Сара Аагесен Муньос заявила в коментарі журналістам, що заборону варто запровадити, як і планувалося."Зростання імпорту є тимчасовим, і ми розуміємо, що воно пов’язане з логістичними операціями в мінливих і дуже нестабільних умовах щодо цін. Але я наголошую: так, ми вважаємо, що це можливо, і з 1 січня Європа має повністю відмовитися від російського газу", — зазначила вона.Зараз більша частина російського газу, що експортується до Європи, надходить у вигляді скроапленого природного газу, який доставляється з родовища "Ямал" компанії "Новатек" у Сибіру. Угорщина та Словаччина досі отримують російський газ трубопроводом, хоча вони також повинні поступово припинити цей імпорт до вересня 2027 року.За даними інформаційного агентства Kpler, за перші п’ять місяців 2026 року з "Ямалу" експортовано 8,7 мільйона тонн газу. Більбао посіло четверте місце серед найпопулярніших європейських пунктів призначення для цього палива після бельгійського Зебрюгге та французьких портів Монтуар і Дюнкерк.За даними порту, 2024 року на російські постачання припадало понад три чверті імпорту газу в Більбао, а 2025 року їхня частка знизилася до 48 відсотків. Це зниження відбулося після оголошення заборони та ширших зусиль ЄС щодо диверсифікації джерел енергоносіїв, відходячи від російських постачань, зокрема, на користь постачань зі США. 2025 року імпорт із США склав 49% газу в Більбао. Однак у період зі січня по травень цього року імпорт російського газу знову зріс, склавши 59% від загального обсягу, тоді як частка США знизилася до 40%."Я вважаю, що зараз не час припиняти постачання газу з Росії, оскільки це може стати дуже проблематичним питанням для ЄС. Імпортери, ймовірно, намагатимуться завезти "якнайбільше" до набрання чинності заборони. Якість російського газу хороша, а що стосується цін, то зазвичай він дешевший, ніж газ зі США", — зауважив Іван Хіменес.За даними Європейської комісії, частка американського газу в європейському імпорті зросла з 6% 2021 року до 29%, що робить його другим за величиною джерелом імпортного газу після Норвегії.Іван Хіменес висловив припущення, що президент США Дональд Трамп продовжуватиме тиснути на ЄС, аби той зберіг заборону на російський газ, з огляду на те, що це сприятиме зростанню американського експорту до Європи.Нагадаємо, що на початку червня новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про неможливість швидкої відмови від паливних контрактів із Москвою. Очільник уряду пояснив тривалу співпрацю з Росією географічними особливостями та високим рівнем бідності в країні..