# Євросоюз

Країни-члени Європейського Союзу домовилися про відкриття першого кластера переговорів про вступ до блоку України та Молдови.Про це повідомила пресслужба Європейcької комісії у соцмережі X."Сьогодні ми розпочинаємо переговори щодо основної складової цього процесу, зокрема у сфері правосуддя та основних прав. Розширення — це наша найкраща інвестиція в майбутнє миру, безпеки та процвітання", — йдеться у повідомленні.Реакція УкраїниГолова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що рішення про відкриття першого кластера переговорів щодо вступу України та Молдови до ЄС — "це визнання нашої стійкості й незворотності європейського вибору"."Ми починаємо роботу над фундаментом нашого європейського життя. Це питання правосуддя, свободи та фундаментальних прав. Каркас, який зробить нас частиною єдиного сильного та захищеного європейського простору. ЄС — це сильна економіка. А тісні економічні зв’язки між учасниками зміцнюють взаємний інтерес та єдність Європи. Ми довели свою здатність боротися за незалежність. Тепер ми доводимо свою здатність інтегруватися в простір, де цінують свободу та людське життя", — зазначив він.За словами Буданова, попереду на Україну чекають важкі й непрості перемовини. Однак, на його думку, "ми повинні пройти цей шлях, щоб стати ще сильнішими та бути повноправними суб’єктами європейської спільноти"."Адже перемога кується не лише на полі бою, а й у системних рішеннях, які змінюють історію. Рухаємося далі. Слава Україні!" — резюмував голова ОП.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Читайте також: У Європейському Союзі хочуть посилити вимоги до нових членів: що пропонують політики.

У понеділок, 15 червня, Рада Європейського Союзу офіційно затвердила черговий перелік обмежувальних заходів, спрямованих на стримування військової агресії Росії проти України. Нові європейські санкції суттєво послаблять російську оборонну промисловість, перекриють тіньові прибутки Кремля від продажу нафти та покарають рупорів кремлівської пропаганди.Про це повідомляє пресцентр Ради Європейського Союзу.Блокування оборонного сектора та тіньового експорту нафтиУ ЄС зазначили, що запроваджені обмеження покликані максимально послабити оборонний потенціал окупантів та позбавити Москву надприбутків від енергоносіїв. Зокрема, під європейські санкції потрапили сім фізичних осіб та 21 організація, які забезпечують роботу російського військово-промислового комплексу, а також їхні іноземні партнери у третіх країнах. Обмеження безпосередньо зачепили виробників безпілотних технологій та постачальників військового обладнання для армії РФ. Серед них опинилися державне АТ "Науково-виробниче об’єднання імені Лавочкіна", що належить до структури "Роскосмос", військовий інноваційний технополіс "ЕРА", Фонд перспективних досліджень, а також дві китайські компанії — Shenzhen Minghuaxin та Xinxiang Richful Lubricant Additive Company.Окрему увагу в ЄС приділили руйнуванню логістичних ланцюжків експорту російської сирої нафти. До нових списків внесли двох осіб — Тахіра Гараєва та Костянтина Рогача, а також 24 підприємства, що обслуговують роботу так званого "тіньового флоту" РФ. Санкції охоплюють компанію "Лукойл-Західний Сибір" та цілу мережу фірм, зареєстрованих у Росії, Туреччині, ОАЕ, Ліберії, Азербайджані та Гонконзі.Покарання за дезінформацію та внутрішні репресії в РФДо нового санкційного списку залучили 10 осіб та одну організацію, які безпосередньо займалися інформаційними атаками, поширенням дезінформації та виправданням війни проти України. Фігурантами європейських санкцій стали відомі кремлівські пропагандисти Анатолій Кузічев, Кирило Федоров, Роман Антоновський, а також очільниця підконтрольної Москві "Кримської газети" Марія Волконська.Окрім цього, європейська спільнота відреагувала на жорстоке придушення прав людини всередині самої Росії та цинічне нехтування міжнародними конвенціями про хімічну зброю. Персональні обмеження торкнулися ще однієї структури та 15 громадян РФ. Серед них — представники російського суддівського корпусу, прокурори, силовики та медичні працівники, чиї імена безпосередньо пов'язують із системним переслідуванням, отруєнням та подальшою трагічною загибеллю російського опозиційного політика Алєксєя Навального. Ефективність та мету ухвалених рішень чітко окреслило керівництво європейської дипломатії."Сьогодні ми схвалили чергову партію санкцій, щоб посилити тиск на Росію з метою припинення війни. Ці заходи завдають удару по самому серцю російського військово-промислового комплексу, його тіньовому флоту та мережам, що підживлюють гібридні атаки Москви проти Європи. Паралельно триває робота над ширшим 21-м пакетом санкцій. Кожен захід звужує простір для маневру Росії. І цифри говорять самі за себе. Західні санкції вже коштували Росії приблизно від одного до 1,3 трильйона євро. Цеглинка за цеглинкою ми руйнуємо основи воєнної економіки Росії", — зазначила висока представниця ЄС Кая Каллас.Нагадаємо, 13 червня президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій проти 10 російських мобільних операторів та інтернет-провайдерів..

У Європейському Союзі розглядають можливість запровадження додаткових умов для держав, які планують приєднатися до блоку в майбутньому. Зокрема, новоприйняті країни можуть тимчасово залишити без ключового інструменту впливу на ухвалення спільноєвропейських рішень.Відповідну резонансну заяву зробила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, пише "Європейська правда".Особливі умови для майбутнього вступу УкраїниЯк зазначає видання, свою позицію європейська чиновниця озвучила в Люксембурзі, де згодом має розпочатися засідання Ради ЄС у закордонних справах. У представниці Брюсселя напряму поцікавилися, чи існують плани позбавити права вето саме Україну на початкових етапах її перебування в об'єднанні.У відповідь на це єврокомісарка наголосила, що необхідно "дійти до ситуації, коли укладатимемо договір про вступи також і для України", акцентувавши на важливості подальшого прогресу на євроінтеграційному шляху нашої держави. Вона переконана, що керівництво блоку має отримати залізобетонні гарантії того, що будь-яка нова країна-член "дотримуватимуться європейських правил, бувши членами через п'ять, 10 чи 15 років".Нове покоління угод про вступ на прикладі ЧорногоріїМарта Кос детально розкрила механізм, який зараз розробляють у структурах Євросоюзу для майбутніх хвиль розширення. Як приклад вона навела балканську країну, з якою наразі ведеться найбільш активна інтеграційна робота. Чиновниця зауважила, що кожна окрема держава ставатиме предметом детальних дискусій всередині блоку безпосередньо перед підписанням фінальних документів."Наразі ми перебуваємо в процесі його підготовки для Чорногорії, тож мине ще певний час, перш ніж ми побачимо, як це зробити. Але що ми знаємо зараз — і саме тому я згадую договір про вступ із Чорногорією, – це те, що це буде нове покоління договорів про вступ у тому сенсі, що ми матимемо нові запобіжники, які робитимуть або забезпечуватимуть саме те, про що ви згадали", — резюмувала єврокомісарка.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Читайте також: У Європейському Союзі хочуть посилити вимоги до нових членів: що пропонують політики.

Україна спільно з Молдовою зроблять рішучий крок на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі, розпочавши першу фазу офіційних переговорів. За умови належної політичної волі українська сторона здатна виконати технічний блок переговорного процесу орієнтовно за чотири роки.Про це повідомляє The Guardian.Подолання угорського вето та початок діалогуЯк зазначило видання, процес розширення блоку отримав новий поштовх після тривалого блокування з боку проросійського керівництва Угорщини. Обрання нового угорського уряду у квітні дозволило країнам-членам ЄС досягти одностайності та погодити відкриття "першого кластеру" переговорного досьє, який охоплює фундаментальні питання верховенства права та демократії. Лідери ЄС Урсула фон дер Ляєн та Антоніу Кошта у спільній заяві привітали рішучість і наполегливу працю України та Молдови на шляху реформ, додавши, що "розширення — це стратегічний вибір".Президент України Володимир Зеленський привітав це рішення, зазначивши, що Київ виконує всі необхідні умови, а Європа тримає своє слово. Попри це, експерти наголошують на значних викликах. Колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Гізер Граббе зауважила, що відкриття першого кластеру є надзвичайно важливим сигналом, проте попереду на українську сторону чекає серйозна перевірка реальністю. За її словами, неможливо скоротити шлях ухвалення та впровадження тисяч європейських законів, що вимагатиме значного часу та суттєвих адміністративних витрат.Прогрес у реформах та антикорупційні викликиПредставники Євросоюзу позитивно оцінюють антикорупційні зусилля Києва, зокрема гучні розслідування, які свідчать про серйозне ставлення влади до боротьби з хабарництвом. Водночас європейські посадовці висловлюють розчарування темпами виконання плану з 10 пріоритетних реформ, який був узгоджений торік у грудні між єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос та віцепрем'єр-міністром України Тарасом Качкою. Наразі європейська сторона вважає виконаними лише 15% із запланованих заходів, які включають посилення незалежності НАБУ і САП, ухвалення антикорупційної стратегії та зміну процедур призначення суддів і прокурорів.Посадовці переконані, що за наявності достатньої політичної волі Україна спроможна завершити технічну частину перемовин приблизно за чотири роки, хоча остаточне членство все одно залежатиме від політичного рішення лідерів ЄС. Ідея німецького канцлера Фрідріха Мерца щодо надання Україні статусу "асоційованого члена" без права голосу не знайшла підтримки в інших європейських столицях, проте концепція "поетапного членства" через залучення до окремих політик ЄС продовжує набирати обертів.Гізер Граббе також наголосила, що ЄС має інтегрувати Україну насамперед у політику безпеки та оборони, оскільки країна володіє унікальним бойовим досвідом у сучасній війні безпілотників. На її думку, розчарування українського суспільства у євроінтеграції через затягування процесів стало б катастрофою для всього континенту."Вони не збираються повертатися в бік Росії, але якщо вони розчаруються в ЄС, це стане катастрофою для європейської безпеки. ЄС потребує України принаймні так само сильно, як Україна потребує ЄС для забезпечення всієї нашої майбутньої безпеки", — резюмувала аналітикиня.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що вже цього літа Україна може досягти нових результатів на шляху до вступу в Європейський Союз. .

Глава італійського уряду Джорджа Мелоні висловила солідарність із ідеєю створення спеціальної посади європейського представника, який вестиме переговори з Російською Федерацією щодо завершення війни в Україні. Водночас політикиня наголосила, що будь-який дипломатичний поступ можливий лише за умови паралельного нарощування всебічної допомоги Києву та посилення економічного тиску на Москву.Про це повідомляє італійське видання La Stampa, яке цитує заяву політикині під час виступу перед засіданням Європейської Ради 18-19 червня.Єдиний голос Європи у переговорному процесіІталійська лідерка зауважила, що створення подібного дипломатичного інституту є логічним кроком, над яким офіційний Рим працює вже тривалий час. На її переконання, такий представник повинен мати беззаперечний авторитет серед усіх країн європейського блоку."Я давно підтримую необхідність визначення авторитетної особи, якій довіряють і яка має мандат усіх держав-членів, щоб представляти думку Європи, і саме в цьому напрямку я продовжую працювати", — заявила прем’єр-міністерка.Санкції та тиск як спосіб примусу Росії до мируОчільниця італійського уряду переконана, що безперервне фінансування і всебічна підтримка оборонної спроможності України, а також збереження жорсткого політичного та економічного тиску на РФ є єдиними дієвими інструментами, які спроможні змусити Москву сісти за стіл переговорів. Рим демонструє непохитність у цьому питанні та закликає партнерів до рішучих дій."Наша позиція не змінюється. На нашу думку, підтримка Києва та збереження тиску на Москву й сьогодні є єдиним реальним способом створити умови, які змусять розпочати серйозний переговорний процес. Саме тому ми підтримуємо 20-й пакет європейських санкцій, адже доки Росія відмовлятиметься від припинення вогню та початку реальних переговорів, необхідно підтримувати високий політичний та економічний тиск", — заявила Мелоні.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що під час потенційних переговорів із країною-агресоркою Росією Європа може бути представлена у різних форматах — зокрема через групу Е3, до якої входять Велика Британія, Німеччина та Франція або через Європейський Союз..

Президент Володимир Зеленський заявив, що під час потенційних переговорів із країною-агресоркою Росією Європа може бути представлена у різних форматах — зокрема через групу Е3, до якої входять Велика Британія, Німеччина та Франція або через Європейський Союз.Таку заяву український гарант зробив під час пресконференції із лідерами країн Північної Європи та Балтії у Таллінні."Хто представлятиме обличчя Європи? Я думаю, це дуже важливо. Це можуть бути різні формати. Е3, ЄС. Так, ми розуміємо, що Е3 це хороший варіант, але я думаю, що це залежить від Європи", — сказав Зеленський.На думку очільника держави, європейські партнери мають спільно визначити оптимальний формат і запропонувати його Україні."І ми підтримаємо, тому що ми думаємо, що здебільшого 99,9% європейців на нашому боці. Це дуже важливо", — додав він.Окремо Зеленський зауважив, що на майбутніх перемовинах важливо уникнути повторення помилок минулих переговорних форматів, зокрема Мінських домовленостей та Нормандського формату."Тому я думаю, що Е3 краще, ніж інші формати, які були в минулому... І з усією повагою до Сполучених Штатів. Вони можуть бути в будь-якому форматі, тому що в майбутньому нам треба гарантії безпеки від Європи та Сполучених Штатів", — сказав Зеленський.До того ж, як наголосив гарант, Україна не погодиться на формати переговорів без своєї участі."Ні, ми такі перемовини без нас не приймемо, коли війна йде на нашій території, коли здебільшого втрати України. Тому нічого про нас без нас", — підсумував він.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що серія масштабних міжнародних зустрічей на рівні Європейського Союзу, "Великої сімки" та Північноатлантичного альянсу, що заплановані на початок літа, здатна кардинально змінить хід російсько-української війни. Офіційний Київ сподівається на рішучі кроки з боку західних партнеров, які допоможуть посилити дипломатичний тиск на країну-агресорку.

Україна може недоотримати близько 680 мільйонів євро фінансової допомоги від Європейського Союзу. Головна причина — несвоєчасне виконання окремих реформ.Про це повідомив посадовець Європейської комісії, передає "Суспільне"."Є два кроки, пов’язані з 4-м та 5-м траншами, які не були завершені вчасно. Суми, пов’язані з цими траншами, були "призупинені". Це означає, що вони ще не були виплачені. Останній термін для цих двох кроків — 30 червня та 29 вересня цього року відповідно. З 4-го платіжного запиту (з кінцевим терміном 30 червня) невиконаним лишається крок "Збільшення штату Вищого антикорупційного суду", що відповідає майже 300 мільйонам євро. З 5-го (з кінцевим терміном подання до 29 вересня) — крок, що залишився, стосується "Набрання чинності законодавства про перегляд декларацій доброчесності суддів та процесу їх перевірки", що відповідає понад 380 мільйонам євро", — зазначив посадовець.Як відзначив речник Європейської комісії Ґійом Мерсьє, Україна виконала 18 реформ, з яких 11 стосувалися конкретного платіжного запиту. Водночас частина реформ залишилася невиконаною або була перенесена з попередніх та майбутніх траншів."А ще були невиконані реформи з 5-го та 6-го платежів, а також реформи для майбутніх траншів, які вже були запропоновані українською владою", — сказав Мерсьє.У Єврокомісії також пояснили, що механізм передбачає певний буфер часу для виконання зобов’язань. Тому навіть ті вимоги, які не були реалізовані вчасно, можуть бути перенесені та виконані пізніше без автоматичної втрати всього фінансування.Нагадаємо, 8 червня Україна отримала сьомий транш фінансування від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Після врахування авансового погашення до держбюджету фактично надійшло 2,6 млрд євро..

Європейський Союз готує чергове потужне посилення економічного та політичного тиску на Російську Федерацію через її протиправні дії. Виконавчий орган блоку завершує формування вже 21-го за рахунком пакету обмежувальних заходів, спрямованих на послаблення спроможностей Росії.Про це повідомляє "Європейська правда".Фіналізація обмежень у БрюсселіЯк стало відомо виданню, офіційний Брюссель планує завершити всі внутрішні процедури щодо напрацювання нових санкцій протягом поточного тижня. Головна речниця Європейської комісії Паула Піньо під час свого виступу у понеділок, 8 червня, підтвердила інтенсифікацію роботи над обмеженнями."Так, 21-й пакет санкцій проти Росії буде готовий цього тижня", — заявила Піньо, наголосивши на скоординованості дій європейських інституцій.Наступний крок для ухвалення рішеньЩойно фахівці Єврокомісії повністю сформують та узгодять зміст фінальної пропозиції, документ одразу змінить свій статус. Усі напрацьовані обмеження будуть офіційно передані на розгляд і затвердження до Ради ЄС, яка й ухвалюватиме остаточне рішення.Новий санкційний пакет покликаний посилити тиск на економіку РФ та заблокувати шляхи постачання критичних компонентів для Кремля. Європейські дипломати прагнуть забезпечити максимальну ефективність обмежень, аби мінімізувати можливості Москви адаптуватися до міжнародних ізоляційних заходів.Нагадаємо, 26 травня Рада Європейського Союзу продовжила дію санкцій проти країни-агресорки Росії за порушення прав людини..

Глава Фінляндії Александр Стубб закликав лідерів Європейського Союзу відмовитися від бюрократії та розширити блок до 40 країн, запропонувавши нові гнучкі формати членства. Політик попередив, що після завершення війни в Україні та можливої зміни влади у США унікальний шанс для євроінтеграції нових держав буде втрачено.Про це повідомляє CNBC.Вікно можливостей, яке може швидко закритисяПід час свого виступу на міжнародній енергетичній конференції Александр Стубб наголосив, що Європейський Союз зобов'язаний "мислити масштабно" та діяти рішуче. Лідер Фінляндії попередив, що сприятливі геополітичні умови для розширення мають чіткі часові обмеження, які напряму залежать від тривалості повномасштабного конфлікту в Європі та майбутніх політичних змін у світі.За його оцінками, щойно бойові дії в Україні припиняться, а в Сполучених Штатах Америки відбудеться ймовірна зміна політичного керівництва, загальна увага до інтеграційних процесів піде на спад, а внутрішні європейські дискусії лише ускладнять процедуру прийняття нових членів."Вікно можливостей" для розширення ЄС "досить коротке, тому що коли війна в Україні закінчиться і, можливо, коли зміниться адміністрація США, я не знаю, тоді люди знімуть ногу з педалі газу і знову почнуть чіплятися до непотрібних речей", — застеріг Стубб.Гнучкі формати членства та нові кандидатиГлава Фінляндії переконаний, що стратегічна могутність та вплив Євросоюзу на світовій арені прямо пропорційні його географічним масштабам. Саме тому він закликав відійти від звичних бюрократичних рамок і запровадити значно гнучкіші моделі інтеграції, які б дали змогу об'єднати навколо Брюсселя ширше коло партнерів."У цей момент нам потрібно мислити масштабно, і географічно нам потрібно розширюватися або принаймні створювати такі форми членства, які є достатньо гнучкими, щоб у сумі включити 40 європейських держав — або навіть неєвропейських", — пояснив свою позицію фінський президент.У цьому контексті Александр Стубб зауважив, що євроінтеграційний процес повинен обов'язково охоплювати Україну, Молдову та Грузію. Одночасно з цим Європі варто звернути увагу на північний вектор та посилити взаємодію з Ісландією та Норвегією.Окрему увагу Стубб приділив відновленню та поглибленню зв'язків із Великою Британією, яка покинула європейську родину у 2020 році внаслідок Brexit, зазначивши, що Лондон має бути максимально наближеним до ЄС. Більше того, фінський лідер не виключає залучення до блоку навіть трансатлантичних партнерів. Згадуючи Оттаву, він з іронією додав: "Хіба не було б чудово, якби Канада була 28-ю державою Європейського Союзу, а не 51-ю державою Сполучених Штатів?"Нагадаємо, 4 червня кіпрське головування в Раді Європейського Союзу оголосило про початок практичних процедур для відкриття першого тематичного блоку переговорів щодо членства України та Молдови. Цей крок демонструє непохитну солідарність європейських інституцій із країнами-кандидатами на шляху до розширення блоку..

Усі країни — члени Європейського Союзу солідарні у рішенні продовжити термін дії директиви про тимчасовий захист для громадян України до березня 2028 року. Водночас низка держав пропонує внести зміни до умов надання цього статусу, зокрема обговорюється можливість позбавлення захисту чоловіків мобілізаційного віку за відповідним запитом офіційного Києва.Про це повідомляє DW.Консенсус у Брюсселі та пошук балансуПід час підсумкової пресконференції у четвер, 4 червня, за результатами засідання Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ, заступник міністра з питань міграції Кіпру, який зараз головує в Раді, Ніколас Іоаннідес підтвердив загальну згоду європейських столиць. За його словами, проведена зустріч чітко продемонструвала "одностайність у підтримці України"."Гадаю, це дозволить досягти угоди на благо українського народу, і водночас це — рішення, яке не допускатиме тиску на держави-члени, котрі приймають українців", — наголосив кіпрський високопосадовець.Попри повну згоду щодо продовження механізму захисту загалом, "багато країн" наполягають на коригуванні чинних правил та звуженні охоплення цієї директиви за певних умов. Остаточний компромісний варіант оновленої політики наразі перебуває на стадії розробки.Київ просить обмежити прихистокОднією з ключових і найбільш чутливих новацій, яка стала предметом дискусій серед європейських урядовців, є виключення з-під дії директиви чоловіків мобілізаційного віку від 23 до 60 років. За словами єврокомісара з питань внутрішніх справ і міграції Магнуса Бруннера, така ініціатива має двосторонній характер."Це також те, що просять нас зробити українці", — відверто заявив єврокомісар під час обговорення.Він додав, що під час засідання європейські лідери "уважно слухали міністрів з держав", які взяли на себе найбільший тягар із розміщення та інтеграції українських біженців — Чехії, країн Балтії, Польщі, Німеччини та Австрії. Позиція цих урядів буде детально врахована під час формування остаточного документа.Магнус Бруннер пообіцяв, що вже "найближчими тижнями" Європейська Комісія офіційно презентує свої комплексні пропозиції, "як нам рухатися далі, та яким буде подальший шлях щодо тимчасового захисту" для українців. Сформовану позицію Єврокомісії згодом мають затвердити країни — члени ЄС кваліфікованою більшістю голосів. Наразі остаточне рішення щодо обмежень для чоловіків ще не ухвалене.Нагадаємо, раніше стало відомо, що міністри внутрішніх справ країн Європейського Союзу вже 4 червня обговорять можливе продовження тимчасового захисту для українців, а також інші варіанти легального перебування громадян України в ЄС. Водночас остаточного рішення цього дня не очікується..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц міг би очолити перемовний процес Європейського Союзу. Йдеться про намагання припинити російську агресію проти України.Про це заявив прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, якого цитує видання Ceske Noviny. За його словами, саме Мерц здатний координувати переговорний процес на рівні ЄС, спираючись на відповідний мандат європейських інституцій.Раніше канцлер Німеччини надіслав до Брюсселя листа з пропозицією розглянути можливість надання Україні статусу асоційованого члена Європейського союзу. Ця ініціатива викликала дискусію серед лідерів країн ЄС, оскільки вона стала відповіддю на запит Києва про прискорену євроінтеграцію.При цьому, зазначили в чеському виданні, не йдеться про повноцінне членство та право голосу, що, за оцінками низки європейських політиків, включно з прем'єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо, не знаходить одностайної підтримки всередині союзу.Мерц зауважив, що Україні можуть надати особливий формат участі з урахуванням поточних умов, що виникнули після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, яке стало найбільшим військовим конфліктом у Європі з часів Другої світової війни.Медійники нагадали, що президент України Володимир Зеленський раніше неодноразово виступав проти будь-яких проміжних або обмежених форм членства, наполягаючи на повноцінній інтеграції.Водночас, за даними європейських агентств, Мерц вказав у своєму листі, що асоційований статус може стати політичним сигналом, тоді як повноправне членство в найближчій перспективі залишається малореалістичним через позицію частини країн-членів.Аналітики видання наголосили, що зараз у процесі розширення ЄС беруть участь дев'ять країн-кандидатів, включно з Україною, державами Західних Балкан, а також Молдовою, Грузією та Туреччиною, тоді як Косово має статус потенційного кандидата.Водночас темпи переговорів для різних країн істотно відрізняються: частина держав розраховує на вступ найближчими роками, тоді як переговори з Туреччиною, розпочаті ще наприкінці 1980 років, залишаються фактично замороженими.Раніше в кулуарах ЄС називали такий список кандидатів на роль перемовника від Європи:президент Євроради Антоніу Кошта;президент Фінляндії Александер Стубб;колишній голова ЄЦБ Маріо Драгі;колишній президент Фінляндії Саулі Нійністьо;колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.До цього пропонували на таку роль колишню канцлеру Німеччини Ангелу Меркель. Росія ж підтримувала кандидатуру Герхарда Шрьодера.Нагадаємо, декілька днів тому керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що європейські країни, які прагнуть долучитися до мирних переговорів, мають вирішити два важливі завдання — обрати одного представника для таких зустрічей і чітко опрацювати свою позицію..

Україна активно працює, щоби в червні отримати кошти з європейського пакета підтримки обсягом у 90 мільярдів євро. До того ж є прогрес у ще декількох напрямках співпраці з Європою.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Ми билися за цей пакет, і він затверджений. Процедурно треба, щоб уже зараз, в літній час, кошти запрацювали на Україну — на нашу стійкість, на нашу оборону, на допомогу нашим людям — українцям. І це буде", — наголосив він.За його словами, є прогрес і на напрямку перемовин із Європейським Союзом щодо членства України. Наша держава цілеспрямовано йде в Європу."У нас буде дуже чіткий графік можливостей для руху у перемовинах, тим паче після змін в Угорщині. Термінів ми дотрималися", — акцентував український президент.Він додав, що зараз, уже в червні, Україна дуже розраховує перейти до відкриття кластерів, які підготовлені."Ми зробили цю свою частину роботи. І зараз крок за Європейським Союзом", — зауважив президент України.Він констатував, що фактично щодня українська команда перебуває в комунікації з ЄС. І це дуже важливо для мотивації України та всіх наших людей."Кожна позитивна новина з ЄС підтверджує, що Україна на правильному шляху, і що партнери — з нами, з Україною", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні журналісти видання Bloomberg оприлюднили інформацію, що Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів..

Європейський Союз має намір переглянути та оптимізувати процедуру розширення блоку задля швидшої інтеграції шести балканських країн-кандидатів. Відповідні інструменти стимулювання процесу лідери ЄС обговорюватимуть під час найближчої зустрічі на найвищому рівні.Про це повідомив голова Європейської ради Антонію Кошта під час спільної пресконференції у Белграді, пише APnews.Перегляд методології розширення на майбутньому самітіЧерговий саміт лідерів країн Європейського Союзу та представників держав Західних Балкан прийматиме чорногорське місто Тіват. Головною темою обговорення стане оновлення поточної методології розширення об'єднання. За словами голови Євроради, офіційний Брюссель прагне нівелювати хвилю розчарування серед балканських партнерів, яка виникає через занадто повільний поступ у переговорах, та запропонувати дієві рішення для оперативного досягнення результатів."Розширення — це не утопія, а те, що може стати реальністю в найближчі роки. Для цього нам потрібно працювати більше і швидше", — наголосив керівник у Єврораді.Вимоги до кандидатівНаразі повноправного членства в ЄС прагнуть Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово, Північна Македонія, Сербія та Чорногорія. Попри багаторічні євроінтеграційні зусилля, ці держави досі перебувають на етапі оцінювання їхньої відповідності базовим критеріям блоку. Водночас Брюссель суттєво активізував підтримку балканських реформ через зростання геополітичних ризиків, зокрема через спроби посилення впливу з боку Росії та Китаю у цьому стратегічному регіоні.Шлях до ЄС передбачає адаптацію національних законодавств кандидатів до європейського права у 35 різних секторах, що охоплюють сфери від реформи правосуддя до аграрного сектору. Важливою деталлю є те, що запуск та успішне закриття кожного з цих переговорних етапів вимагає абсолютної одностайності від усіх 27 чинних держав-членів Євросоюзу.На сьогодні лідерами переговорного процесу вважаються Чорногорія та Албанія. Водночас для Сербії та Косова висунуто додаткову ключову умову — подальший рух до ЄС можливий лише за умови повної нормалізації їхніх двосторонніх відносин.Нагадаємо, 4 червня кіпрське головування в Раді Європейського Союзу оголосило про початок практичних процедур для відкриття першого тематичного блоку переговорів щодо членства України та Молдови. Цей крок демонструє непохитну солідарність європейських інституцій із країнами-кандидатами на шляху до розширення блоку..

Україна відкриває нову сторінку у відносинах з Угорщиною. Вона писатиметься на взаємній повазі, довірі та спільному європейському майбутньому.На цьому наголосив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Дякую головуванню Кіпру за його лідерство у просуванні процесу вступу України до Євросоюзу", — зазначив він.Український міністр також висловив подяку всім державам-членам ЄС, Європейській комісії й інституціям Євросоюзу за їхню непохитну підтримку."Я також ціную конструктивну участь Угорщини. Ми відкриваємо новий розділ у відносинах між Україною та Угорщиною", — наголосив очільник українського дипломатичного відомства.Він додав, що цей розділ побудований на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому."Україна рухається вперед", — підсумував Андрій Сибіга.Раніше сьогодні видання Financial Times інформувало, що офіційний Будапешт кардинально змінив свою позицію щодо європейської інтеграції Києва та Кишинева. Оновлений угорський уряд дав зелене світло подальшому розгляду документів двох держав на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.Нагадаємо, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр наголосив, що його країна й Україна досягнули "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу.Він відзначив, що його уряд "за три тижні" досягнув того, чого колишній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і його команда "не змогли зробити за десять років"..

Кіпрське головування в Раді Європейського Союзу оголосило про початок практичних процедур для відкриття першого тематичного блоку переговорів щодо членства України та Молдови. Цей крок демонструє непохитну солідарність європейських інституцій із країнами-кандидатами на шляху до розширення блоку.Про це у соцмережі X повідомила пресслужба Кіпрського головування в Раді ЄС.Сигнал про єдність Європи та новий етап інтеграціїУ четвер, 4 червня, представники Кіпру, який зараз головує в Раді ЄС, дали офіційний старт підготовчим процесам. Запуск роботи над першим переговорним кластером є фундаментальною віхою, яка відкриває новий практичний етап інтеграційного марафону для Києва та Кишинева. Європейські дипломати наголошують, що початок цього процесу є знаковим досягненням, яке демонструє монолітність позиції європейської спільноти."Це знаменує собою важливу віху на їхньому євроінтеграційному шляху та посилає чіткий сигнал про єдність і рішучість ЄС", — заявили у відомстві країни.Наступні кроки та стратегічні пріоритети БрюсселяУ повідомленні зазначається, що найближчим часом дипломатичні зусилля Ради ЄС будуть зосереджені на фіналізації всіх бюрократичних та організаційних нюансів для безпосереднього проведення міжурядової конференції. Сторони планують працювати у максимально інтенсивному режимі."Найближчими днями ми продовжуватимемо самовіддано працювати над завершенням дискусій у Раді для офіційного відкриття кластера", — зазначили в Кіпрському головуванні.У Брюсселі також нагадали, що весь процес розширення ЄС базується суворо на принципі оцінки індивідуальних заслуг кожної країни-кандидата та виконання ними необхідних реформ. Політика розширення залишається ключовим стратегічним пріоритетом та однією з найбільш трансформаційних доктрин Європейського Союзу, що покликана гарантувати стабільність на континенті.Нагадаємо, Європейська комісія планує запропонувати відкриття першого тематичного кластера переговорних розділів щодо членства України та Молдови в ЄС 16 червня.Додамо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує відкрити перший переговорний кластер щодо вступу до Європейського Союзу найближчими тижнями..