# Євросоюз

У середу, 4 листопада, українська делегація провела два важливі раунди перемовин із партнерами, які стосувалися різних тем. Обидва — на користь Україні.Про це повідомив голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Перша — щодо Prosperity Plan для України. Це один із ключових документів, над яким зараз працюємо з партнерами. Він має визначити, як відновлюватимемо Україну після війни, залучатимемо інвестиції та створюватимемо можливості для розвитку нашої економіки", — зазначив він.За його словами, працювали з представниками Єврокомісії, США, Великої Британії, Франції, Німеччини, НАТО, Світового банку та BlackRock. З українського боку залучені команди Мінекономіки, Мінфіну, Міноборони та Офісу президента."Деталі поки що не розкриваємо. Зараз триває предметна робота над документом. Разом із партнерами визначили конкретні наступні кроки та терміни їх виконання. Про результати розповімо пізніше", — зауважив головний український зовнішній розвідник.Він також поінформував, що друга зустріч — щодо фінансування України 2027 року. Разом із командами Міноборони, Мінфіну та Офісу президента показали партнерам математику війни на наступний рік: скільки ресурсів потрібно, який дефіцит необхідно покрити та за рахунок яких джерел можемо це зробити.Окремо учасники перемовин обговорили загрози з боку Росії для України та всієї Європи, а також спільні кроки для протидії їм."Завтра продовжимо роботу з партнерами над гарантіями безпеки для України. Йдеться не лише про безпеку нашої держави, а й про нову архітектуру безпеки всієї Європи після війни. Україна є її невід’ємною частиною. Адже без довгострокової безпеки України неможлива й довгострокова безпека Європи", — акцентував Рустем Умєров.Саме тому, за його словами, робота над гарантіями безпеки, відновленням і економічним розвитком ведеться паралельно. Це частини одного плану для майбутнього України.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський інформував, що найближчим часом очікується відновлення формату тристоронніх зустрічей України, США та Росії. Зокрема, такі переговори заплановані на 10-11 листопада..

У середу, 4 листопада, Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення Європейського Союзу. Це ще один практичний і позитивний крок на шляху до членства в європейській спільноті.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Україна показала прогрес, попри війну. Безумовно, є над чим працювати, але напрям руху дуже чіткий", — акцентував він.Сьогодні звіт Єврокомісії йому особисто передала посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова. Єврокомісія підтвердила, що Україна виконала умови для відкриття всіх кластерів, що залишилися."Стан підготовки до вступу покращився в дев’яти розділах. Це більш ніж удвічі більше, ніж минулого року. Погіршення немає в жодному розділі, як і відкочування реформ. Хороший або дуже хороший прогрес відзначено в 10 розділах. Серед них — енергетика, цифрова сфера, фінансові послуги, податки, освіта, наука, сільське господарство та митниця. Сфера зовнішньої політики, безпеки й оборони вперше отримала найвищу оцінку прогресу. Європа бачить і визнає внесок України у спільну безпеку", — перерахував досягнення очільник українського уряду.Він додав, Єврокомісія окремо відзначила, що антикорупційні інституції в Україні працюють незалежно та ефективно. Зросли й оцінки у сферах судової влади та юстиції. Саме від них залежить перехід до наступного етапу переговорів.Наступна мета — отримати проміжну оцінку бенчмарків (IBAR) на початку 2027 року. Для цього за ініціативи Володимира Зеленського й Урсули фон дер Ляєн створено спільну робочу групу України та ЄС."Ми ставимо амбітні, але осяжні цілі. Є сфери, де треба працювати швидше. Рекомендації Єврокомісії ми беремо в роботу. Цього результату ми вкотре досягнули всі разом. Тільки спільними зусиллями Верховної Ради й уряду можна рухатися до ЄС і залучати фінансову допомогу для України", — висловив переконання прем’єр-міністр України.Він подякував усім, хто долучився до цього проміжного, але, за його словами, важливого результату."А головне — дякую Силам оборони, завдяки яким ми продовжуємо жити, боротися, розвиватися та рухатися до ЄС. Найближчим часом візьму участь у Форумі з питань розширення в Брюсселі, де ми предметно говоритимемо про подальші кроки, щоби максимально пришвидшити наш рух до ЄС", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше сьогодні європейська комісарка з питань розширення Марта Кос розповідала, що у щорічній доповіді з розширення немає конкретної дати набуття Україною членства в ЄС. Щоправда, "дорожні карти" окреслюють приблизні терміни — "до кінця 2027 року"..

У щорічній доповіді з розширення немає конкретної дати набуття Україною членства в Європейському Союзі. Щоправда, "дорожні карти" окреслюють приблизні терміни — "до кінця 2027 року".Про це заявила європейська комісарка з питань розширення Марта Кос під час пресконференції в Брюсселі в середу, 4 листопада."На нинішньому етапі процесу вступу України ми не можемо точно сказати, коли саме вона зможе приєднатися до ЄС. У "дорожніх картах", представлених у нашому звіті про розширення, окреслено плани на період до кінця 2027 року. Далі ми побачимо, наскільки швидко країна зможе просуватися вперед", — сказала вона.За її словами, у "дорожній карті" йдеться про завершення переговорів за одними кластерами та відкриття нових."Якщо Україна виконає вимоги IBAR (звіту про оцінку готовності), а шанси на це високі, то вже наступного року вона зможе закрити до семи переговорних розділів", — зауважила європейська комісарка.До речі, такий самий прогноз вона озвучувала під час презентації доповіді в комітеті із закордонних справ Європейського парламенту.Своєю чергою, висока представниця з питань зовнішньої політики та політики безпеки Кая Каллас додала, що для України "попереду, безумовно, ще багато кроків"."Важливо також працювати з громадськістю. Адже, коли ми кажемо про безпеку, стає зрозуміло: інтеграція України в європейський простір значно посилить нашу спільну безпеку. Досвід, здобутий Україною на полі бою, розвинені нею спроможності та наявна експертиза — усе це свідчить про те, що для нашої безпеки вкрай важливо рухатися в питанні України якомога швидше", — пояснила вона.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

Цього року Україна відкрила чотири переговорні кластери з Європейським Союзом. Є сподівання на позитивний результат щодо решти кластерів до кінця року.Про це заявив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Очільник українського уряду виступив на Euronews Enlargement Summit і розповів про прогрес у переговорних розділах.Особливу увагу він приділив позитивним результатам щодо фінансових послуг, енергетики, сільського господарства, митної справи та цифрової трансформації."Зараз пріоритет — це кластер 1 "Основи процесу вступу до ЄС": судова реформа, протидія корупції, реформа публічного управління", — пояснив прем’єр-міністр України.Він поінформував, що спільно з Єврокомісією утворили Task Force, мета якої — пришвидшити виконання проміжних критеріїв у цьому кластері.Також головний урядовець України розповів про плани на початок 2027 року отримати позитивну оцінку виконання проміжних критеріїв."У першій половині 2027 року, під час головування Литви в Раді Євросоюзу, розраховуємо на попереднє закриття семи розділів. Дякую європейським партнерам за довіру та підтримку на шляху України до членства в ЄС", — підсумував Сергій Корецький.Учора з цього ж приводу прем’єр-міністр України поспілкувався з Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос, говорили, зокрема, про пришвидшення виконання проміжних бенчмарків.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

У понеділок, 2 листопада, прем’єр-міністр України Сергій Корецький обговорив з Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос пришвидшення виконання проміжних бенчмарків.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Йдеться про пункти, визначені в межах переговорного процесу про вступ до ЄС, та відкриття решти переговорних кластерів."Цього тижня очікуємо на публікацію щорічного звіту Європейської комісії щодо розширення", — зазначив очільник українського уряду.Окрему увагу під час розмови приділили роботі спільної з Єврокомісією IBAR Task Force, створеної за домовленістю президента Володимира Зеленського та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн."Її головне завдання зараз — пришвидшити виконання проміжних критеріїв за переговорним кластером 1 "Основи", що є необхідною умовою для подальшого просування переговорного процесу про вступ після відкриття кластерів", — наголосив прем’єр-міністр.Він розповів, що до цієї роботи також залучаються народні депутати та представники Офісу президента України.Окрім того, під час розмови з Мартою Кос обговорили питання міжнародної фінансової підтримки та прогрес у виконанні програм МВФ і Ukraine Facility."Дякую Марті Кос за послідовну підтримку України та відкритий і конструктивний діалог", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

Можлива участь Володимира Путіна в саміті лідерів "Групи двадцяти" (G20) створює ризик легітимізації повернення Росії на міжнародні майданчики в той час, коли вона продовжує війну проти України.Про заявила головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас в інтерв’ю виданню Bloomberg.Вона зазначила, що запрошення, надіслане США російському лідеру, "породжує багато серйозних запитань"."Це створює ризик нормалізації воєнних злочинів, які зараз щодня вчиняються в Україні", — наголосила Кая Каллас.За її словами, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час зустрічі міністрів закордонних справ країн G20 в американській Атланті не дав жодних сигналів щодо прагнення Москви до реальних мирних переговорів з Україною.Дипломатка наголосила, що Росія повинна на практиці підтвердити свій намір говорити про мир. Каллас також нагадала про криваву статистику реальних дій окупантів: саме липень, серпень і вересень виявилися найсмертоноснішими місяцями для цивільних громадян України.Очільниця європейської дипломатії звернула увагу на те, що у виступах представника Кремля звучала значна кількість відверто неправдивих заяв і спотворених фактів. Усі фейки, озвучені російським посадовцем під час саміту, згодом вдалося спростувати.З огляду на це Кая Каллас закликала міжнародну спільноту не піддаватися на маніпуляції та суттєво посилити тиск на Москву.Як відомо, саміт лідерів "Групи двадцяти" (G20) має відбутися у грудні у Флориді (США).Нагадаємо, раніше головна дипломатка ЄС розповідала, що Європа не послабить тиск на Росію після домовленостей американського президента Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним. Рівень санкцій перебуватиме на тому ж рівні..

Під час міжнародного саміту дипломатів у США російська сторона вкотре демонструвала відсутність прагнення до врегулювання війни проти України. Керівництво європейської дипломатії наголошує, що реальні кроки країни-агресорки повністю суперечать будь-яким миролюбним заявам.Про це заявила висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, пише DW. Позиція Москви на саміті G20За словами Каллас, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час зустрічі глав МЗС країн G20 в американській Атланті не дав жодних сигналів щодо прагнення Москви до реальних мирних переговорів з Україною.Відповідаючи на запитання журналіста AFP стосовно того, чи сигналізував очільник російського відомства про готовність РФ до поступок для завершення війни, висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас відповіла ствердно негативно."Навіть якщо вони стверджували б протилежне на словах, їхні дії говорять про інше", — зазначила вона.Дипломатка наголосила, що Росія повинна на практиці підтвердити свій намір говорити про мир. Кая Каллас також нагадала про криваву статистику реальних дій окупантів: саме липень, серпень та вересень виявилися найсмертоноснішими місяцями для цивільних громадян України.Лавров поширює брехнюГлава європейської дипломатії звернула увагу на те, що у виступах представника Кремля звучала значна кількість відверто недовірливих заяв та спотворених фактів. Усі фейки, озвучені російським посадовцем під час саміту, згодом вдалося спростувати. З огляду на це Кая Каллас закликала міжнародну спільноту не піддаватися на маніпуляції та суттєво посилити тиск на Москву.Нагадаємо, раніше Інститут вивчення війни повідомляв, що офіційний Київ за підтримки Сполучених Штатів пропонує конкретні кроки для деескалації конфлікту, серед яких мораторій на атаки проти енергетики та в Чорноморському регіоні. Натомість Кремль укотре відхиляє компроміси, демонструючи повне небажання зупиняти військову агресію..

У четвер, 29 жовтня, Європейська комісія оголосила другий раунд фінансування за оборонною програмою SAFE. Йдеться про суму 21,3 мільярда євро. Ці кошти можуть використати, зокрема, для спільних закупівель озброєнь з Україною.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Єврокомісії.Єврокомісія закликала держави ЄС взяти участь у другому раунді фінансування в межах інструменту SAFE (Security Action for Europe — Безпекові заходи для Європи) на 21,3 мільярда євро та врахувати в інвестиційних планах посилення військової підтримки України."Поряд із задоволенням власних потреб і реалізацією національних оборонних пріоритетів державам-членам також рекомендується використовувати кошти цього другого раунду для зміцнення співпраці з Україною. Це передбачається шляхом включення спільних закупівель з Україною до їхніх інвестиційних планів", — заявили у Єврокомісії.Проте аналітики, обізнані з деталями пропозиції, пояснили, що питання залучення українських компаній до спільного виробництва за кошти SAFE не є обовʼязковим і залишається на розсуд держав-членів. Тож не можна із впевненістю заявляти, що всю суму в 21,3 мільярда євро скерують "на посилення військової підтримки України" — варто дочекатися завершення прийому та розгляду заявок Єврокомісією. Єврокомісія також звернулася до держав-членів з вимогою "надавати пріоритет нагальним потребам українських збройних сил і збройних сил держав-членів у сферах систем протиповітряної та протиракетної оборони, безпілотників і систем протидії безпілотникам, а також боєприпасів і ракет"."Після отримання від держав-членів заявок із зазначенням бажаних обсягів фінансування Єврокомісія протягом двох тижнів після завершення терміну їх подання повідомить про попередній розподіл коштів", — йдеться у повідомленні Єврокомісії.Нові можливості фінансування, доступні в межах другого раунду, є частиною 150 мільярдів євро довгострокових кредитів SAFE, затверджених у травні 2025 року. Наразі ЄС схвалив кредитні угоди всіх 19 держав-членів (останньою була Угорщина), які вирішили взяти участь у цьому інструменті. З 16 із них Єврокомісія вже підписала кредитні угоди. Станом на зараз Єврокомісія виплатила майже 13,5 мільярда євро 11 державам-членам, які запросили попереднє фінансування.SAFE, який є ключовим компонентом ініціативи "Готовність 2030" (Readiness 2030), має на меті прискорити інвестиції в оборонні спроможності, зміцнити готовність і стійкість, а також посилити європейську оборонно-промислову базу завдяки розширенню співпраці та спільних закупівель.Нагадаємо, в середині вересня стало відомо, що Польща та деякі країни ЄС висловили здивування рішучою заявою президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Вона оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю..

Міністерство оборони провело серію зустрічей у межах візиту спільної місії генерального директорату Європейської комісії з оборонної промисловості та космосу (DG DEFIS) і Європейської служби зовнішніх дій (EEAS) до України. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Там зазначили, що європейську делегацію очолював заступник генерального директора DG DEFIS Геральд Рюйтерс.Сторони обговорили механізми верифікації та контролю за коштами Кредиту на підтримку України (Ukraine Support Loan), співпрацю в рамках Оборонно-промислового пакту ЄС і України та потреби defense-сектору. Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Сергій Боєв представив партнерам потреби України у фінансуванні оборонної сфери на 2027 рік. Окремий акцент зроблено на безпілотних системах, роль яких на полі бою постійно зростає. Серед ключових пріоритетів — підтримка виробництва українських FPV-дронів, засобів middle strike та deep strike.Заступниця міністра оборони Ганна Гвоздяр презентувала потенціал українського оборонно-промислового комплексу й окреслила виробничі пріоритети в межах Ukraine Support Loan."Ми активно співпрацюємо з європейськими партнерами та прагнемо конкретних результатів для обидвох сторін. Спільне виробництво — ключ до зміцнення обороноздатності України сьогодні та безпеки Європи в майбутньому", — зазначила вона.Також на зустрічі йшлося про подальшу інтеграцію українського ОПК в оборонно-промислову екосистему ЄС, розширення виробничої кооперації та зміцнення довгострокового партнерства.Питання верифікації, підзвітності та підходів до закупівель із делегацією ЄС обговорив заступник міністра оборони України Мстислав Банік. Пріоритети Міноборони на цьому напрямку:удосконалення законодавства у сфері оборонних закупівель з урахуванням реалій воєнного часу та рекомендацій ЄС;переведення закупівель на конкурентні процедури та подальше виведення торгів на електронні майданчики для мінімізації людського фактора."Ми бачимо, що зростає конкуренція, розширюється ринок, і суттєво економимо кошти. Частина торгів вже успішно відбулася, постачання до війська почалося. Таким чином Міністерство оборони створює просту систему з нульовою толерантністю до корупції та тіньових схем, залишаючись при цьому відкритими перед партнерами", — акцентував Банік.Українська сторона також відзначила позитивну динаміку залучення європейського бізнесу, адже 2026 року європейські оборонні компанії вже брали участь у конкурентних закупівлях, оголошених АОЗ.Ukraine Support Loan — це один із ключових інструментів фінансування оборонних потреб України та розвитку співпраці з європейськими партнерами.Загалом кредит передбачає до 90 мільярдів євро на підтримку України 2026-2027 років: майже 60 мільярдів євро — на оборону, ще 30 мільярдів євро — на бюджетну підтримку. Україна вже отримала майже 16 мільярдів євро. Наразі останній транш на 2,86 мільярда євро надійшов в середині жовтня."Для України надзвичайно важливо залишатися прозорими та підзвітними для партнерів у процесі використання цих коштів. Міністерство оборони дякує ЄС за надійне партнерство, поглиблення співпраці та масштабування оборонного виробництва", — підсумували в українському оборонному відомстві.Нагадаємо, раніше премʼєр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що така допомога від партнерів — це більше дронів, систем протиповітряної оборони, ракет і боєприпасів. Це означає надійніший захист наших людей і посилення спроможностей наших захисників на передовій..

Країна-агресорка Росія готує нові провокації у Європі. Головна мета — дискредитація Сил оборони України.Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерство оборони України."Держава-агресор Росія активізує гібридну дестабілізаційну стратегію щодо Європейського Союзу з метою скорочення або позбавлення зовнішньої підтримки України шляхом дискредитації Сил оборони нашої держави, а також залякування європейських урядів та суспільств", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що РФ може вдатися до диверсійних дій на території центральної та східної Європи, зокрема балтійських держав. Так, ворог планує проведення "операцій під чужим прапором" з подальшим звинуваченням України через канали російської пропаганди та доступні для Кремля міжнародні майданчики."Місцями російських провокацій, за даними ГУР, можуть бути об’єкти критичної інфраструктури, прикордоння з Росією, калінінградський анклав, регіони в державах ЄС з присутнім "русскоязичним насєлєнієм" та спорудами, які контролює кремль, зокрема, мережа об’єктів російської православної церкви та історичні місця, пов’язані з Росією", — додали у ГУР.Нагадаємо, аналітики американського Інституту вивчення війни заявляли, що Кремль готує суттєву активізацію гібридної агресії проти Польщі та країн Європи впродовж зимового періоду 2026–2027 років. Головною метою російських диверсій є намагання зірвати логістичні ланцюги постачання західної допомоги Україні та перевірити реакцію НАТО..

Політика американського президента Дональда Трампа стосовно України, Європейського Союзу та всього світу навряд чи зміниться після ймовірної перемоги демократів на майбутніх виборах. Навпаки — він стане ще більше непередбачуваним.Такий висновок зробили аналітики видання Politico, які поділилися політичним прогнозом на найближчі місяці."Перемога демократів на проміжних виборах у листопаді в одній чи обидвох палатах Конгресу навряд чи суттєво стримає дії Трампа за кордоном, зокрема, в Україні", — йдеться в публікації.Автори статті послалися на заяви нинішніх і колишніх американських та іноземних чиновників. Вони зауважили, що нові повноваження Конгресу набудуть чинності лише на початку наступного року, залишаючи Дональду Трампу ще декілька місяців свободи дій щодо України.Політичні експерти акцентували, що він усе ще матиме право вето та готовий ігнорувати вимоги Конгресу. Також варто враховувати, що президент має значно більше повноважень діяти в односторонньому порядку за кордоном, ніж усередині країни."Він стане ще злішим", — передбачив сенатор Кріс Мерфі (демократ від штату Коннектикут).Він додав, що іншим країнам не варто сподіватися на відмову Республіканської партії від світогляду Трампа, зокрема, від його зневаги до союзників."Україна, Євросоюз, світ — усі матимуть справу з політично пораненим Трампом, який, імовірно, подвоїть свої зусилля в тому, що, на його думку, він повинен мати", — підсумував Кріс Мерфі.Тож аналітики видання зробили остаточний висновок, що світовим урядам потрібно мати плани — при цьому вже зараз — на випадок сценаріїв, які здаються абсолютно божевільними, але Дональд Трамп спробує їх реалізувати.Нагадаємо, що американські конгресмени написали листа президенту Дональду Трампу — його підписали 23 особи. Вони просять вплинути на Ілона Маска, щоби надати Україні повний доступ до супутникових систем Starlink..

Європейські уряди дедалі активніше обговорюють можливість призначення представника, який вестиме прямі переговори з російським диктатором Володимиром Путіним щодо мирної угоди для України. Водночас у Європі поки немає згоди щодо того, хто саме має представляти інтереси регіону в діалозі з Кремлем.Про це повідомляє Politico. За даними журналістів, дискусія активізувалася після візиту до Росії спеціального посланця президента США Стіва Віткоффа. Він мав запропонувати Путіну тристоронній саміт за участю американського президента Дональда Трампа та президента України Володимира Зеленського, щоб спробувати домовитися про припинення вогню.Як відзначили у виданні, у Брюсселі побоюються, що без безпосередньої участі в переговорах Європа не зможе належним чином захистити свої інтереси, а Україна ризикуватиме опинитися перед фактом невигідної домовленості.Зокрема, президент Чехії Петр Павел заявив, що Путін фактично ігнорує керівництво Європейського Союзу та припинив спілкування з низкою європейських лідерів, зокрема президентом Франції Еммануелем Макроном. На його думку, Європі потрібно визначити одну людину або групу представників, які отримають мандат на переговори від європейських країн. Це не обов’язково мають бути посадовці ЄС чи НАТО.Хто може представляти ЄвропуЗгідно з інформацією видання, серед можливих кандидатів обговорюють президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн, президента Європейської ради Антоніу Кошту та верховну представницю ЄС із закордонних справ Каю Каллас. Крім того, серед претендентів є й президент Фінляндії Александр Стубб, який не входить до керівництва інституцій Євросоюзу.Один із європейських дипломатів зазначив, що Стубб міг би представляти Європу на майбутньому мирному саміті. "Стубб представляє інтерес через знання Фінляндії про Росію та традиційний діалог з нею. Він знає більше, ніж будь-хто з нашого боку, про те, що потрібно, щоб почуватися безпечно в такій ситуації", — наголосив дипломат.Водночас серед європейських дипломатів є розбіжності щодо того, хто має представляти ЄС. Частина співрозмовників Politico вважає, що переговори не повинні обмежуватися вузьким колом впливових держав, таких як Німеччина, Франція та Велика Британія. Вони наполягають на повноцінній участі представників інституцій Євросоюзу та належному інформуванні всіх держав-членів.Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп заявляв, що зараз врегулювання війни Росії проти України ближче, ніж будь-коли раніше. Він також відзначив звільнення Росією громадянина Сполучених Штатів Америки Стівена Габбарда..

Словацька делегація планує відвідати столицю Росії Москву, аби домовитися про збільшення постачання російських нафти та газу. Це відбувається, попри план Європейського Союзу повністю відмовитися від енергоносіїв із Росії.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters із посиланням на заяву Міністерства закордонних справ Словаччини.Там зазначається, що міжурядова російсько-словацька комісія з економічної та науково-технічної співпраці проведе засідання в Москві 26 жовтня."Це перша подібна зустріч з моменту початку повномасштабної війни Росії проти України", — зауважили аналітики.За словами представників словацького міністерства, на зустрічі обговорять питання енергетики, зокрема, ядерної, сільського господарства, навколишнього середовища, спорту та культури.Зустріч у Москві відбудеться після неодноразових поїздок прем'єр-міністра Роберта Фіцо до столиці країни-агресорки."Основна тема — енергетика та можливість співпраці в забезпеченні постачань стратегічних ресурсів", — заявили в міністерстві.Словаки також серйозно зацікавлені в обговоренні постачань газу та продовження постачань нафти.Як відомо, Словаччина, яка купує російські енергоносії, має припинити закупівлі газу до кінця 2027 року. Це має відбутися, згідно з планом ЄС, що спрямований на позбавлення Росії грошей для війни в Україні.У міністерстві заявили, що Словаччина планує одночасно розвивати відносини з Росією та продовжувати "дотримуватися зобов'язань в ЄС і НАТО". Країні нібито потрібний "простір для діалогу".Нагадаємо, 17 жовтня стало відомо, що Україна звернулася до ЄС із проханням надати нову позику на 70 мільярдів євро. Київ пояснив таку потребу значними витратами на війну. Словаччина й Угорщина не долучаться до фінансування..

У вівторок, 20 жовтня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький обговорив із віцепрезидентом Європейського інвестиційного банку Карлом Негаммером пришвидшення реалізації спільних проєктів.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Він наголосив на пріоретизації проєктів відповідно до нагальних потреб."Це захист і відновлення енергетичної інфраструктури, підтримка державних компаній, а також відновлення критичної та соціальної інфраструктури в українських громадах", — зазначив очільник українського уряду.Окремо співрозмовники обговорили можливості максимально ефективного використання гарантій ЄС у межах Ukraine Investment Framework для фінансування пріоритетних інвестиційних проєктів 2027 року.Також Корецький і Негамер підтримали ідею створення спільної робочої групи для перегляду портфеля, визначення пріоритетних проєктів та прискорення їх фінансування."Дякую Карлу Негаммеру за особисту підтримку України та готовність разом працювати над практичними результатами", — акцентував український прем’єр-міністр."Європейський інвестиційний банк є стратегічним партнером України. З початку повномасштабного вторгнення обсяг фінансування для України перевищив 4,5 мільярда євро, зокрема, рекордні 1,5 мільярда євро 2025 року", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Європейський інвестиційний банк надасть Україні кошти на відновлення та модернізацію соціальної інфраструктури країни. Йдеться про 100 мільйонів євро..

Росія активно нарощує гібридну та кінетичну агресію безпосередньо на території європейських держав, намагаючись підірвати підтримку України та перевірити міцність НАТО. Останні інциденти з порушенням повітряного простору та спробами диверсій у країнах Альянсу свідчать про систематичний характер цих провокацій.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Інцидент з реактивними дронамиЯк зазначають експерти, увечері 17 жовтня військово-повітряні сили Румунії виявили та знешкодили два неідентифіковані безпілотники над акваторією Чорного моря, за кілька десятків кілометрів від Суліни поблизу українсько-румунського кордону.Виконувач обов'язків міністра оборони Румунії Раду Міруца підтвердив швидкісні характеристики збитих апаратів: "Безпілотники можуть бути російськими реактивними БпЛА Geran-4, оскільки вони летіли зі швидкістю 450 кілометрів на годину, що свідчить про використання турбогвинтового двигуна".Диверсії та підпали на підприємствах ЄСПаралельно з повітряними інцидентами спостерігається активізація диверсійної діяльності на території країн Північної та Східної Європи. У ніч проти 18 жовтня в Литві невстановлені особи здійснили спробу підпалити об'єкт компанії, де зберігається комунікаційне обладнання Starlink.Прем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс пояснив природу цієї події: "Спроба підпалу в Литві була схожа на аналогічні інциденти в Польщі та Болгарії, що є виявом кінетичної активності Росії проти Європи".Аналітики наголошують, що ці події є частиною єдиної стратегії РФ, спрямованої на зрив транспортування західного озброєння, військової техніки та обладнання для потреб України.Нагадаємо, за словами президента Володимира Зеленського, Сполучені Штати Америки суттєво зменшили передачу Україні боєприпасів для систем протиповітряної оборони Patriot, які є головним захистом від балістики. Ба більше, частина вже проплачених Києвом постачань досі не отримала відповідного погодження у Вашингтоні..