# Євросоюз

Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Дональда Трампа запровадити мита проти європейських союзників. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам.Про це вона написала на своїй сторінці у мережі X.Розкол на користь Кремля та ПекінаЗа словами Каллас, анонсовані Трампом економічні обмеження проти країн, які підтримали Данію у питанні Гренландії, викликають радість у Москві та Пекіні. Вона переконана, що розбрат між трансатлантичними партнерами — це саме те, на що сподіваються агресивні режими."У Китаю та Росії мають святкувати, адже тільки їм вигідний такий розкол між державами Заходу", — зауважила очільниця європейської дипломатії.Економічні ризики та безпекаКаллас наголосила, що будь-які питання безпеки, пов'язані з Гренландією, мають вирішуватися за столом переговорів у межах НАТО, а не через торгівельний тиск. Вона виділила три ключові загрози від запровадження тарифів:економічне ослаблення. Тарифи зроблять і Європу, і США біднішими;втрата процвітання. Торгівельні бар'єри зашкодять спільному добробуту союзників;відволікання від війни в Україні. Внутрішні суперечки заважають виконанню пріоритетного завдання — зупиненню російської агресії."Не можна допустити, щоб наша суперечка відволікала нас від ключового нашого завдання — допомагати зупинити війну Росії проти України", — резюмувала дипломатка.Нагадаємо, 17 січня американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.Також повідомлялось, що у Європі готові дати спільну відповідь на мита з боку американського президента Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини"..

Країни Європи розпочали впровадження жорстких обмежень щодо нафтових танкерів, які входять до "тіньового флоту" Росії та її партнерів. Такі заходи спрямовані на посилення контролю за морськими перевезеннями та дотримання санкційного режиму.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Ще 16 січня Bloomberg повідомило, що незареєстрований нафтовий танкер, який стверджував, що є Arcusat, повернув з курсу між Данією та Швецією до німецьких вод, щоб плисти на північ до арктичного узбережжя Росії. За даними видання, відомі судноплавні організації не знайшли судна, пов'язаного із заявленою реєстраційною ідентифікацією танкера, і що Arcusat походить з китайської корабельні та зник з обліку у квітні 2025 року. Bloomberg повідомило, що дані свідчать про те, що Arcusat плавав під різними прапорами, включно з прапорами Танзанії та Камеруну. Федеральна поліція Німеччини нещодавно відмовила Tavian, іншій назві Arcusat, у в'їзді до німецьких територіальних вод — це перший випадок, коли європейська країна відмовила танкеру "тіньового флоту" у своїх територіальних водах.  Федеральна поліція Німеччини заявила, що нещодавно вона відмовила кільком російським суднам у проході через німецькі територіальні води. Італійська Фінансова гвардія та Митне агентство Бріндізі 17 січня вилучили судно під прапором Тувалу, яке незаконно перевозило 33 тисячі тонн російських чорних металів, після того, як воно вийшло з російських територіальних вод у Чорному морі.  Українське оборонне видання "Мілітарний" повідомило, що дані служби моніторингу вказують на те, що затримане судно, ймовірно, є турецьким балкером Hizer Reis. Комерційно доступні дані морського спостереження вказують на те, що судно зупинялося в порту Новоросійська з 13 по 16 листопада, а служби моніторингу вказали, що судно часто курсувало між турецькими та російськими портами.  Європейські країни, видається, дедалі частіше придушують судна, пов'язані з Росією та її союзниками, чиї тіньові флоти часто переплітаються. Повідомляється, що десятки танкерів тіньового флоту біля узбережжя Венесуели в останні місяці перейшли на використання російських прапорів, а багато суден тіньового флоту, пов'язаних з Росією, перебувають під санкціями за перевезення вантажів на підтримку іранського режиму.Нагадаємо, після затримання військовими США російського танкера Marinera в Атлантиці міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що це свідчить про лідерство американського президента Дональда Трампа, з Росією потрібно діяти, а не боятися.Своєю чергою, 13 січня президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки України Олега Луговського. Говорили про нові спроби Росії розширити тіньовий флот. .

Російська влада схвально відреагувала на готовність окремих держав Європейського Союзу повернутися до політичних переговорів із Москвою. У Кремлі таку зміну риторики європейських колег назвали кроком у правильному напрямку.Про це повідомляє агентство AFP.Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков підтвердив, що в Москві уважно проаналізували останні виступи низки лідерів Європейського Союзу. За його словами, російська сторона фіксує пом'якшення позицій щодо можливості відновлення двосторонніх контактів."Ми взяли до відома заяви, зроблені в останні дні низкою європейських лідерів. Якщо це дійсно відображає стратегічне бачення європейців, то це позитивна еволюція їхньої позиції", — заявив Пєсков.Раніше прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що Європа повинна співпрацювати з Росією щодо України, що є поворотним моментом у її зовнішній політиці, який узгоджується з її нещодавніми коментарями президента Франції Еммануеля Макрона.Нещодавно речниця Європейської комісії Паула Піньо підтвердила, що діалог між Брюсселем та Москвою є неминучим. Вона наголосила на необхідності проведення переговорів між Євросоюзом і Російською Федерацією. Цікаво, що Велика Британія розірвала контакти з Францією та Італією щодо того, чи повинна Європа відновити прямі переговори з російським диктатором Володимиром Путіним, а міністр закордонних справ Іветт Купер попередила, що Москва не виявила жодної реальної зацікавленості в мирі.Своєю чергою, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вважає пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона стосовно перемовин із Володимиром Путіним несерйозною. За словами росіянина, це "робота на публіку"..

Нова гранична ціна на російську сировину в розмірі 44,1 долара за барель почне діяти в ЄС з 1 лютого. Чергове зниження цінового ліміту має на меті мінімізувати прибутки Російської Федерації від експорту енергоресурсів.Проце повідомляється на офіційному ресурсі Ради Євросоюзу.Це рішення є частиною довгострокової стратегії G7 та Євросоюзу щодо обмеження енергетичних доходів Кремля. Сам механізм "цінової стелі" працює з грудня 2022 року:старт (грудень 2022): 60 доларів за барель;попередній етап (вересень 2025): зниження до 47,6 долара;новий етап (лютий 2026): зниження до 44,1 долара.Санкції діють через фінансові важелі: міжнародним компаніям заборонено надавати страхові, логістичні та банківські послуги, якщо нафта з РФ продається дорожче за встановлений ліміт. У ЄС наголошують, що механізм продовжать коригувати залежно від ситуації на ринку та того, наскільки ефективно він допомагає стримувати агресора.Нагадаємо, після затримання військовими США російського танкера Marinera в Атлантиці міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що це свідчить про лідерство американського президента Дональда Трампа, з Росією потрібно діяти, а не боятися.Своєю чергою, 13 січня президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки України Олега Луговського. Говорили про нові спроби Росії розширити тіньовий флот. За даними Військово-морських сил ЗСУ, російські танкери використовують технологію GPS-спуфінгу для фальсифікації свого реального місцеперебування під час транспортування нафти. Це дозволяє суднам-порушникам приховано заходити в порти та уникати міжнародних санкційних обмежень..

У середу, 14 січня, Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Вона презентувала плани Єврокомісії з надання Україні 90 мільярдів євро допомоги у наступні два роки."Ми всі прагнемо миру для України, а для цього Україна має перебувати в позиції сили. Саме тому восени ми дійшли згоди, що забезпечимо покриття фінансових потреб України — як військових, так і бюджетних. У грудні Єврорада погодилася підтримати Україну стабільним і передбачуваним фінансуванням. І сьогодні вранці ми ухвалили законодавчу пропозицію на виконання цієї домовленості. Надамо Україні позику в розмірі 90 мільярдів євро на 2026 і 2027 роки", — акцентувала фон дер Ляєн.Вона нагадала, що надання коштів здійснюватиметься "в межах посиленої співпраці, тобто за участі 24 із 27 держав-членів"."Ця пропозиція передбачає розподіл 90 мільярдів євро на дві частини. Одна третина, тобто 30 мільярдів євро, спрямують на бюджетну підтримку. Дві третини від 90 мільярдів євро — на військову підтримку, це 60 мільярдів євро", — пояснила президентка Єврокомісії.Законодавчий пакет, презентований 14 січня, складається з:нової пропозиції щодо створення позики на підтримку України в розмірі 90 мільярдів євро;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про Ukraine Facility як одного з інструментів реалізації бюджетної допомоги Україні;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про багаторічну фінансову рамку, щоби дозволити покриття позики Україні коштом "бюджетного запасу" ЄС.До того ж Урсула фон дер Ляєн зауважила, що ідея "репараційної позики" для України на базі заморожених активів Росії не знята з порядку денного ЄС. Євросоюз може використати знерухомлені російські активи на користь України в майбутньому."Для нас вкрай важливо надіслати суворе нагадування Росії: ми залишаємо за собою право використовувати іммобілізовані російські активи", — наголосила вона.Президентка Єврокомісії додала, що російські активи в ЄС "залишатимуться іммобілізованими до завершення війни та до виплати репарацій". "Ви також можете бачити це у тому факті, що Україна не зобов’язана повертати позику до моменту виплати репарацій. Отже, підсумовуючи: ми демонструємо нашу тривалу та непохитну підтримку України", — підсумувала Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, раніше очільниця Єврокомісії заявляла, що зустріч лідерів "Коаліції охочих" у Парижі стала "потужною демонстрацією єдності для України"..

Низка європейських країн тиснуть на Європейський Союз, щоби той призначив перемовника, який представлятиме їхні інтереси на переговорах щодо України, Це пов’язано з побоюваннями, що Сполучені Штати Америки укладуть угоду з Росією за спиною Європи.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників зазначили, що прихильники цього плану, зокрема, Франція й Італія, заручилися підтримкою Європейської комісії та низки інших країн. Вони заявили, що Європа зможе зберегти свої червоні лінії, такі як можливе майбутнє членство України в НАТО, тільки в тому випадку, якщо ЄС перебуватиме за столом переговорів.У публікації йдеться, що цей безпрецедентний крок ознаменує серйозну зміну в підході Європи до низки двосторонніх переговорів, організованих президентом США Дональдом Трампом, і відбувається в той час, коли континент прагне продемонструвати свою готовність відігравати важливу роль у будь-якому врегулюванні, що покладе край чотирирічній війні.Президент Франції Емманюель Макрон і прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні об'єднали зусилля останніми тижнями, щоби закликати до відкриття дипломатичних каналів із Володимиром Путіним і його найближчим оточенням, навіть попри те, що мирні переговори в Білому домі пробуксовують."Останніми днями Макрон виступав за те, що з огляду на двосторонні переговори між американцями та росіянами важливо принаймні відігравати певну роль у дискусії. Мелоні це підтримала", — сказав журналістам французький високопосадовець. Європейські лідери вперше обговорили ідею спеціального представника на саміті ЄС у березні минулого року. Попри широку підтримку, рішення не ухвалили, а пропозиції не включили до наступної спільної заяви.Посадовці підтвердили, що ключові аспекти цієї роботи — наприклад, чи буде вона представляти тільки ЄС, чи всю "Коаліцію охочих", включно з Великою Британією й іншими країнами — ще не розв’язано. Те ж стосується дипломатичного рангу та питання, чи офіційно призначати посадовця, чи неофіційно делегувати цю роль чинному національному лідеру.Четверо дипломатів зазначили, що фінський президент Александер Стубб часто розглядався як потенційний представник Європи в будь-яких переговорах з Вашингтоном і Москвою.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Велика Британія розпочала переговори з європейськими союзниками про можливе розгортання військових сил у Гренландії. Мета — посилення безпеки в Арктиці та зняття занепокоєння американського президента Дональда Трампа..

В Україні вперше обрано переможця конкурсу на розробку літієвого родовища за механізмом угоди про розподіл продукції (УРП). Пілотним об'єктом стала "ділянка Добра" у Кіровоградській області, яка відкриває шлях до інтеграції країни у глобальні ланцюги постачання критичної сировини.Про це у Telegram-каналі повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко.Інвестиції та етапи розробкиПроєкт передбачає залучення щонайменше 179 мільйонів доларів капітальних інвестицій. Фінансування буде розподілено на два ключові етапи:12 мільйонів доларів спрямують на проведення нової геологорозвідки та міжнародний аудит запасів.167 мільйонів доларів інвестують в організацію видобутку та збагачення літію у разі підтвердження промислового потенціалу родовища.Хто став переможцем конкурсуЗа словами Свириденко, переможцем відбору стала компанія Dobra Lithium Holdings JV, LLC. Її акціонерами є міжнародні гравці Techmet та The Rock Holdings, які мають досвід реалізації складних проєктів на чотирьох континентах. Зокрема, Techmet володіє частками у 10 активах з видобутку та перероблювання критичних мінералів по всьому світу.Стратегічне значення для державиСвириденко зазначила, що застосування механізму УРП дозволяє інвесторам працювати у межах партнерства з державою, проте саме родовище залишається у власності українського народу. Прем'єрка наголосила на кількох важливих перевагах проєкту:Інтеграція у світові ринки. Проєкт є частиною плану щодо входу України у високотехнологічну літієву галузь разом із партнерами зі США та ЄС.Технологічний стрибок. Залучення системних інвесторів забезпечить доступ до сучасних технологій перероблювання копалин.Безпекові гарантії. Прихід великого американського капіталу створює додаткові гарантії міжнародної підтримки та уваги до України.Свириденко запевнила, що ділянка "Добра" — це лише перший крок у масштабній стратегії залучення інвесторів до розробки надр України.Що відомо про родовище "Добра"Одне із найбільших родовищ літію в Україні. За даними Державної служби геології та надр, ділянка "Добра" входить до площі Станкуватського рудного поля Центральноукраїнського (ШполянськоТашлицького) рідкіснометалевого району, характерною рисою якого є поля розвитку рідкіснометалевих пегматитів з високими концентраціями літію, танталу, рубідію, цезію та підвищеними — берилію, ніобію та олова.Площа ділянки сягає 1706,9 га (17,07 км2). Ділянка надр складається з двох окремих зон близько розташованих жил рудоносних пегматитів – Станкуватської та Надія – і трьох рудопроявів вольфраму, що розташовані на східному фланзі. Станкуватська зона – представлена рудними тілами.Нагадаємо, у червні Україна зняла гриф "Секретно" на певний перелік корисних копалин, в тому числі й критичні мінерали. Така таємничість залишалася пережитком ще з радянських часів..

Речниця Європейської комісії Паула Піньо підтвердила, що діалог між Брюсселем та Москвою є неминучим. Вона наголосила на необхідності проведення переговорів між Євросоюзом і Російською Федерацією.Відповідну заяву зробила головна речниця Європейської комісії Паула Піньо під час брифінгу в Брюсселі. Коментуючи заклик прем'єр-міністра Італії Джорджі Мелоні щодо потреби діалогу з Москвою, Піньо підтвердила, що такий крок є лише питанням часу. "Очевидно, що в якийсь момент нам доведеться вести переговори і з президентом Росії Володимиром Путіним", — сказала вона.Нагадаємо, нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що він не у захваті від російського диктатора Володимира Путіна. Американський президент, як і раніше, сподівається досягнути прогресу у врегулювання війни в Україні. Раніше американський президент заявив, що готовий взяти на себе зобов'язання щодо участі Сполучених Штатів Америки в майбутній обороні України. Політик вважає, що Росія не наважиться знову вдертися до України.Своєю чергою, видання Axios повідомляло, що Трамп може прийняти президента Володимира Зеленського для переговорів і підписання угоди про гарантії безпеки вже наступного тижня. Хоча офіційного рішення щодо цього ще немає.Додамо, 8 січня Володимир Зеленський повідомляв, що переговорна команда України повертається додому після важливих зустрічей зі союзниками. За словами гаранта, угода про гарантії безпеки з Америкою готова до підписання на найвищому рівні..

Європейський Союз має вивчити питання формування власних збройних сил, здатних згодом стати альтернативою американському військовому контингенту на континенті. Такий крок дозволить Європі самостійно гарантувати безпеку своїх кордонів, зменшивши стратегічну залежність від США.Як зазначає LRT, європейський комісар з питань оборони Андрюс Кубілюс озвучив ідею створення "потужних, постійних європейських військових сил чисельністю 100 тисяч солдатів" як можливий варіант кращого захисту старого континенту."Як нам замінити 100-тисячні американські регулярні військові сили, які є основою європейських збройних сил?" — запитав він у своїй промові у Швеції.Ця пропозиція з'явилася в той час, коли заяви президента США Дональда Трампа про те, що він хоче захопити Гренландію, посилили занепокоєння серед союзників по НАТО щодо довіри до Вашингтона. Занепокоєння щодо зобов'язань Трампа перед Європою вже спонукало країни блоку докласти більше зусиль для зміцнення своїх військових сил у світлі загрози, яку становить Росія.Ідеї ​​створення централізованої європейської армії обговорювалися роками, але вони здебільшого не набули підтримки, оскільки країни не бажають відмовлятися від контролю над своїми збройними силами. США тиснуть на своїх союзників у Європі, щоб ті взяли на себе більше відповідальності за власну безпеку, і натякнули, що можуть вивести війська зі старого континенту, щоб зосередити свою увагу на Китаї."У такі часи ми не повинні тікати від найважливіших питань, пов’язаних з нашою інституційною готовністю до оборони", — сказав колишній прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс.У своїй промові єврокомісар також виступив за створення "Європейської ради безпеки" — органу великих держав, можливо, включаючи Велику Британію. Такий орган, на думку Кубілюса, міг би допомогти швидше приймати рішення щодо європейської оборони."Рада Європейської Безпеки могла б складатися з основних постійних членів разом з кількома членами, що чергуються. Загалом близько 10-12 членів, завдання яких — обговорення найважливіших питань оборони", — пояснив Кубілюс.Він сказав, що основна увага такої установи має бути зосереджена на спробах змінити динаміку війни в Україні, щоб гарантувати, що Київ не зазнає поразки."Нам потрібна чітка відповідь — як ЄС збирається змінити цей сценарій?" — сказав він. "Ось чому нам потрібна Рада Європейської Безпеки зараз!"Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп заявив, що готовий взяти на себе зобов'язання щодо участі Сполучених Штатів Америки в майбутній обороні України. Політик вважає, що Росія не наважиться знову вдертися до України..

Прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що Європа повинна співпрацювати з Росією щодо України, що є поворотним моментом у її зовнішній політиці, який узгоджується з її нещодавніми коментарями президента Франції Еммануеля Макрона.Про це повідомляє Bloomberg."Я думаю, що Макрон має рацію, настав час для Європи поговорити з Росією", — сказала вона журналістам 9 січня під час своєї щорічної прес-конференції. Мелоні також застерегла, що така роз’яснювальна робота принесе лише "обмежений" внесок і працюватиме на користь глави Кремля Володимира Путіна, якщо її проводити "по частинах і безладно"."Останнє, що я хочу робити з Путіним, це робити йому послугу", — сказала вона.Минулого місяця лідер Франції Еммануель Макрон заявив, що європейцям слід відновити прямий діалог з Росією, якщо не буде досягнуто тривалого миру. Путін поки що не виявив готовності до компромісу, прагнучи контролювати територію на Сході України, яку його військові не змогли захопити.У п'ятницю Росія завдала удару по західному кордону України балістичною ракетою середньої дальності, відомою як "Орєшнік", на тлі масштабного повітряного нападу, спрямованого на енергетичну інфраструктуру та пошкодження житлових будинків.Президент США Дональд Трамп очолює зусилля щодо досягнення миру в Україні після майже чотирьох років повномасштабного вторгнення сил Путіна. Раніше цього тижня США та інші союзники Києва зійшлися навколо угоди про надання гарантій безпеки, щоб запобігти відновленню атак з боку Росії. Європа дедалі більше несе на собі тягар фінансової підтримки України після того, як Трамп повернувся на посаду президента США минулого року.З моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році Мелоні надіслала Києву щонайменше 2,5 мільярда євро (2,9 мільярда доларів) двосторонньої допомоги, зокрема системи протиповітряної оборони. Але присутність дружнього до Росії союзника в її правлячій коаліції в особі лідера "Ліги" Маттео Сальвіні зробила її меседжі щодо України часом суперечливими. Сальвіні місяцями закликав Італію припинити надсилання допомоги Україні. Мелоні чинила опір.Нагадаємо, за даними Politico, європейські країни можуть дозволити Сполученим Штатам Америки розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

Замість прагнення до миру російський диктатор Володимир Путін продовжує обирати мову ракетних ударів, відкидаючи будь-які дипломатичні зусилля. Застосування системи "Орєшнік" проти України є прямим сигналом залякування, адресованим країнам Європи та Сполученим Штатам.Про це у соцмережі X заявила висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Кая Каллас.Ракетний терор замість переговорівЗа словами дипломатки, нічна атака на Україну 9 січня продемонструвала справжні наміри Кремля. Каллас наголосила, що "мовою" Росії залишаються виключно ракети та руйнування. Ця агресивна стратегія триватиме доти, доки Євросоюз не допоможе Україні остаточно її зламати."Орєшнік" як інструмент шантажуВикористання ракети "Орєшнік" Кая Каллас назвала прямою ескалацією. На її переконання, цей пуск мав на меті не лише ураження цілей в Україні, а й став завуальованою погрозою для Європи та Сполучених Штатів.Заклик до рішучих дійЗ огляду на нові загрози, очільниця європейської дипломатії закликала країни ЄС до негайних кроків."Країни ЄС повинні глибше зануритися у свої запаси протиповітряної оборони та негайно виконати свої зобов'язання. Ми також повинні ще більше підвищити ціну цієї війни для Москви, зокрема шляхом посилення санкцій", — зазначила вона.  Нагадаємо, 9 січня російські окупанти заявили про удар балістичною ракетою середньої дальності "Орєшнік" по Львівській області. У мережі повідомляли, що гучно було й у сусідніх областях, зокрема у Рівненській та Тернопільській. На той час по всій країні було оголошено загрозу застосування балістичного озброєння.Водночас очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна терміново скликає Радбез Організації Об'єднаних Націй після російського удару "Орєшніком" по Львівській області.Згодом Служба безпеки України виявила на Львівщині уламки російської балістичної ракети середньої дальності "Орєшнік", якою ворог вдарив по регіону вночі 9 січня.Читайте також: Росія заявила про другий удар "Орєшніком" по Україні: що відомо про цю балістичну ракету.

Європейські країни можуть дозволити Сполученим Штатам Америки розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на неназваних європейських дипломатів.Один із них у розмові з медійниками назвав такий підхід пакетною домовленістю за принципом "безпека в обмін на безпеку".Аналітики пояснили, що йдеться про можливість поступок з боку Європи щодо американської присутності в Гренландії в обмін на чіткіші зобов’язання адміністрації президента США Дональда Трампа підтримувати Україну.У Politico додали, що хоча цей варіант у ЄС вважають "гіркою пігулкою", його розглядають як менш ризикований, ніж відмова від будь-яких домовленостей."Так, це здається гіркою пігулкою, однак її може бути легше проковтнути, ніж альтернативу, яка дратує Трампа. Він може відповісти санкціями, вийти з мирних переговорів або підтримати Путіна в переговорах з Україною", — зробили висновок аналітики видання.Як відомо, президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова. При цьому Фредеріксен визнала, що до заяв Трампа треба ставити серйозно.Наразі розглядають чотири сценарії розвитку подій, один із яких передбачає посилення військової присутності США. Водночас адміністрація Дональда Трампа заявляла, що інтерес до Гренландії пояснює питаннями національної безпеки.Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії.Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів і данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Нагадаємо, видання The Economist повідомило, що в США розпочалася підготовка проекту угоди з владою Гренландії. Це може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз..

Наразі країни Європейського Союзу переглядають параметри можливої військової присутності в Україні. Зокрема розглядається питання істотного зменшення контингенту та зміна формату місії.Про це повідомляє The Times, передає "РБК-Україна". За даними журналістів, партнери почали обговорювати військову місію в Україні на тлі перемовин про мирне врегулювання.Так, Велика Британія і Франція поки планують відправити в Україну до 15 тисяч військовослужбовців. Однак ці цифри значно менші за ті, які обговорювалися раніше в межах "Коаліції охочих". Зокрема, раніше Лондон заявляв про наміри відправити в Україну до 10 тисяч британських військових у складі багатонаціональних сил чисельністю близько 64 тисяч осіб. Натомість зараз, за даними військових джерел, реальний внесок Британії у місію може становити менше ніж 7,5 тисячі солдатів.Як очікується, Франція може направити в Україну близько 15 тисяч своїх військових. Вони можуть бути розміщені в західних регіонах України, на значній відстані від лінії фронту. Водночас Німеччина схиляється до альтернативного формату участі. Так Берлін хоче розмістити свої війська у сусідніх з Україною країнах.Чисельність і формат місії залишаються прив’язаними до результатів мирних переговорів. Попередньо, британські та французькі військові зосередяться на двох завданнях, а саме:підготовці підрозділів Збройних сил України;контролі за створенням і захистом об’єктів для зберігання озброєння та військової техніки, призначених для підтримки обороноздатності країни."В оборонних колах Великої Британії вважають, що Росія не стане порушувати угоду про припинення вогню, досягнуту за посередництва Дональда Трампа, побоюючись можливої реакції з боку США", — йдеться у повідомленні.Попередній контекст:6 січня в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Президент Володимир Зеленський наголосив, що це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії.Західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих".Президент Франції Еммануель Макрон після засідання "Коаліції охочих" зауважив, що першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть українські військовослужбовці. Основним "щитом" він вважає саме ЗСУ, які після завершення бойових дій мають зберегти свою потужність та налічувати 800 тисяч військовослужбовців.Згодом Зеленський заявив, що на теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії..

Одним із пріоритетів головування Кіпру в Раді Євросоюзу є відкриття переговорних кластерів для України. Це дуже важливий момент, на який офіційний Київ покладає великі сподівання.Про це заявив президент Володимир Зеленський під час виступу на церемонії відкриття головування Кіпру в Раді Євросоюзу."Для України цей момент є справді дуже значущим — так само, як і для Кіпру, держави-члена, яка, на жаль, залишається розділеною, але прагне до тривалого миру та посідає повноправне місце у Європі. І країни, яка, можливо, й менша за розміром, проте має рівне право голосу в європейських інституціях", — зазначив він.Український президент наголосив, що Україна також заслуговує бути рівноправною частиною спільного європейського дому. Володимир Зеленський окремо відзначив те, що Україна входить до пріоритетів кіпрського головування."Ми вдячні за слова президента про те, що нашою метою має бути одночасне відкриття переговорних кластерів у період вашого головування й для України, й, безумовно, для наших друзів — Молдови", — сказав він.Україна також розраховує побачити початок реалізації пакета підтримки від Євросоюзу в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Потрібен практичний механізм, завдяки якому ці кошти реально допоможуть нашій країні.Президент акцентував, що паралельно на новий рівень вийшли переговори для завершення війни Росії проти України та досягнення миру. Водночас необхідно продовжувати достатній тиск на агресора."Санкції проти Росії, підтримка України, спільне зміцнення нашої оборони — усе це працює заради миру. Ми обговорили – на рівні ЄС, у межах "Коаліції охочих" і нашої двосторонньої роботи з Кіпром — необхідність посилення санкцій. Готується новий пакет. І здійснюється багато кроків для боротьби з тіньовим флотом Росії, і це спрацює. Кожен долар, який втрачає Росія, — це долар, який не підживлює агресора", — переконаний Володимир Зеленський.Крім того, Україна розраховує, що цього року свою ефективність має довести дуже важлива європейська ініціатива SAFE, та сподівається на плідну роботу з Кіпром та кожною країною Євросоюзу в межах цього інструменту."Я щиро вірю, що разом ми можемо посприяти реалізації однієї з найважливіших гарантій миру та безпеки для нашої країни та всієї Європи — членства України у Європейському Союзі", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що ще під час головування Кіпру в Європейському Союзі може закінчитися війна Росії проти України. Як відомо, кіпрське головування триватиме до 30 червня..

Іще під час головування Кіпру в Європейському Союзі може закінчитися війна Росії проти України. Як відомо, кіпрське головування триватиме до 30 червня.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час виступу на церемонії відкриття головування Кіпру в Раді Євросоюзу.За його словами, мирні переговори з європейськими партнерами, США та всіма учасниками "Коаліції охочих" досягли нового рубежу. І зараз світ перебуває ближче до завершення війни, ніж будь-коли раніше."Ми розуміємо, що ця війна може завершитися ще під час вашого президентства", — зазначив український лідер.Зеленський заявив, що Україна "багато чого" очікує від головування Кіпру. Зокрема, йдеться про прогрес на шляху України до Євросоюзу."Так, є країни невеликі за розміром, але ті, що отримали голос у багатьох європейських інституціях, ми бачимо в цьому символізм Європи", — наголосив український президент.Він додав: Україна сподівається, що для неї та Молдови якомога швидше відкриють усі кластери переговорів."Під час вашого головування ми сподіваємося побачити початок імплементації пакета допомоги Україні, що допоможе зміцнити нашу стійкість і стійкість усієї Європи", — підсумував Володимир Зеленський.Кіпр прийняв головування в Раді Європейського Союзу 1 січня. При цьому воно триватиме до 30 червня.Учора в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Володимир Зеленський наголосив, що це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії."Важливо, що є ґрунтовні документи коаліції — спільна декларація всіх країн коаліції та тристороння декларація Франції, Британії та України. Документи ці є, і це сигнал, наскільки серйозно і Європа, і вся "Коаліція охочих" готові працювати заради реальної безпеки", — зазначив український президент.За його словами, цими документами посилюється подальша юридична робота в країнах з парламентами, щоб у момент, коли дипломатія спрацює на завершення війни, у всіх була повна готовність розмістити сили коаліції.Нагадаємо, що сьогодні президенти України та Молдови обговорили спільний шлях до ЄС і двосторонню співпрацю. Володимир Зеленський провів зустріч із Маєю Санду..