# Академік Вернадський

Українські науковці зі станції "Академік Вернадський" зафіксували аномально раннє повернення субантарктичних пінгвінів на острів Галіндез.Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ). Зазначається, що цього року поведінка птахів здивувала біологів двічі. Спочатку пінгвіни рекордно пізно залишили острів — якщо зазвичай вони відпливають у травні, то цього разу затрималися аж до другої половини липня (в антарктичну зиму).Наразі ж науковці спостерігають їхнє рекордно раннє повернення: раніше масова поява птахів припадала на період із середини вересня до середини жовтня, проте цьогоріч тисячі пінгвінів з'явилися вже у другій половині серпня."Якщо в червні-липні ми здебільшого спостерігали їх в одній локації — на мисі Пінгвін-пойнт, який має зручний пологий берег для спуску до води, то зараз птахи вже розосередилися вздовж берега аж до будівлі станції. Ми бачимо їх просто з вікон", — поділився біолог 31-ї Української антарктичної експедиції Олег Горяінов.Птахи вже займають звичні місця для гніздування. Наразі дослідники нарахували на острові щонайменше 3,5 тисячі пінгвінів, і їх кількість постійно зростає. За даними НАНЦ, таке раннє повернення пов'язане зі зміною льодової ситуації та потеплінням океану.Наприкінці липня, коли пінгвіни тимчасово залишили Галіндез, навколо острова утворилася крига, а температура води впала до -1,9°C. Проте невдовзі океан почав теплішати, лід відступив, що й спровокувало масову міграцію птахів назад.Науковці припускають, що через подальші зміни клімату та глобальне потепління субантарктичні пінгвіни незабаром взагалі припинять залишати Галіндез на зимовий період, перетворившись із сезонних гостей на постійних сусідів українських полярників.. Нагадаємо, Україна ініціювала та домоглася створення нового спеціально охоронюваного району в Антарктиці поблизу станції "Академік Вернадський". Відповідне рішення було ухвалене консенсусом під час 48-ї Консультативної наради сторін Договору про Антарктику, яка відбулася в японській Хіросімі..

Нещодавно останні пінгвіни залишили острів Галіндез, де розташована станція "Академік Вернадський". Полярники зауважили, що це рекордно пізня їхня міграція за весь час спостережень.Про це повідомили в дописі на Facebook-сторінці Національного антарктичного наукового центру. Вони порівняли: торік ці птахи відпливли з Галіндеза у першій половині травня."А цього року в середині липня (в Антарктиці це розпал зими) біологи 31 експедиції фіксували на острові до чотирьох тисяч субантарктичних пінгвінів", — ідеться в повідомленні.Найімовірніше, вони не поспішали мігрувати через м’яку зиму. До кінця липня в районі "Вернадського" не було сильних морозів, а температура води не опускалася до межі замерзання. Акваторія не вкрилася товстим шаром льоду, тож пінгвіни мали доступ до їжі — крилю та риби.Проте вже 21-22 липня тут спостерігалися лише невеликі групи — до п’яти особин, окремі пари та поодинокі птахи. А в останні дні ні полярники, ні відеокамери не зафіксували на острові жодного пінгвіна."Головна причина їхнього швидкого зникнення — похолодання. Навколо острова утворилася крига, і їм стало складно полювати в океані" — пояснили фахівці.За словами біолога Олега Горяінова, пінгвіни перемістилися північніше — в Антарктиці це тепліші райони. Взимку там сприятливіші умови для живлення."Після завершення періоду розмноження ці тварини вже не прив’язані до колонії. Вони переміщуються між сусідніми островами та кормовими акваторіями в пошуках кращих умов для полювання. Але, як правило, не здійснюють далеких міграцій за межі регіону, а залишаються на островах, що розташовані північніше Галіндеза вздовж Антарктичного півострова", — зазначив учений.На фото — останні чорно-білі сусіди українських полярників. Тепер острів виглядає незвично порожнім.. "Але це — ненадовго. Адже вже навесні (коли в Україні буде осінь) пінгвіни знову сюди повернуться на шлюбний сезон. Вони так роблять майже 20 років поспіль, щороку збільшуючи свою присутність. Минулого сезону розмноження чисельність субантарктичних пінгвінів на Галіндезі перевищила 10 тисяч особин", — акцентували полярники.Нагадаємо, що нещодавно одну з картин українського художника Івана Марчука привезли до антарктичної станції "Академік Вернадський". Він подарував полярникам роботу з циклу "Виходять мрії з берегів"..

Одну з картин українського художника Івана Марчука привезли до антарктичної станції "Академік Вернадський". Він подарував полярникам роботу з циклу "Виходять мрії з берегів".Про це повідомили на Facebook-сторінці Національного антарктичного наукового центру."Минулої осені в Києві Іван Марчук подарував картину з автографом очільнику Національного антарктичного наукового центру Євгену Дикому. Символічно, що це — робота з циклу "Виходять мрії з берегів", адже антарктичні дослідження — це також про вихід за межі звичного та відкриття нових горизонтів", — ідеться в повідомленні.За словами художника, він мріяв, щоби його твори побували на всіх континентах. Останньою білою плямою на цій мапі залишалася Антарктида."І ось картина вже в українських полярників на станції "Академік Вернадський", — наголосили полярники."На просторах Антарктики сталося щось дивне: на тлі чорних скель, снігу, льоду та холодного полярного світла її кольори наче влилися в навколишній пейзаж. Виникло відчуття, що вона завжди була частиною цього місця. Хаотичні мазки перетворилися на хуртовину, темні лінії — на скелі, білі — на снігові схили й кригу, якими тупотять засніжені пінгвіни. Наче сама Антарктика домалювала на картині щось загадкове — уже не фарбами, а світлом і холодом", — поділилася враженнями очільниця 31 Української антарктичної експедиції Анжеліка Ганчук.Роботу розмістили в культовому барі "Фарадей" на станції — поруч зі старими платівками, книгами й іншими цінними речами."Щиро дякуємо Метру за такий надзвичайний подарунок", — підсумували в Національному антарктичному науковому центрі.Що відомо про Івана МарчукаНародився 1936 року. Він є українським живописцем, засновником техніки пльонтанізму. Народний художник України, лауреат Національної премії України іменій Тараса Шевченка, почесний академік Національної академії мистецтв України.Міжнародна академія сучасного мистецтва в Римі 2006 року прийняла Івана Марчука до лав "Золотої гільдії" й обрала почесним членом наукової ради академії. Це перший випадок визнання українського художника інституцією такого високого рівня.У жовтні 2007 року він потрапив до рейтингу "100 геніїв сучасності" (72 місце), який уклало британське видання The Daily Telegraph.Картину Івана Марчука "Зійшов місяць на Дніпром" на київському аукціоні Goldens 8 червня 2024 року продали за 250 тисяч доларів, рекордну вартість для твору сучасного українського художника.Нагадаємо, що наприкінці травня цього року Україна ініціювала та домоглася створення нового спеціально охоронюваного району в Антарктиці поблизу станції "Академік Вернадський". Відповідне рішення ухвалене консенсусом під час 48 консультативної наради сторін договору про Антарктику, яка відбулася в японській Хіросімі..

Україна ініціювала та домоглася створення нового спеціально охоронюваного району в Антарктиці поблизу станції "Академік Вернадський". Відповідне рішення було ухвалене консенсусом під час 48-ї Консультативної наради сторін Договору про Антарктику, яка відбулася в японській Хіросімі.Як повідомили в Національному антарктичному науковому центрі (НАНЦ), новий природоохоронний район розташований у затоці Колінз і включає п’ять окремих ділянок з унікальними екосистемами, колоніями птахів, льодовиковими ландшафтами та високим рівнем біорізноманіття.Мета створення охоронного районуЗа даними НАНЦ, головною метою ініціативи є захист унікальних природних територій від зростального туристичного навантаження та наслідків зміни клімату.Захищені ділянки дозволять зберегти мохові екосистеми та природні місця гніздування птахів, які є вразливими до зовнішнього впливу.Дипломатичні результати та обговоренняУкраїнська делегація також порушила на нараді питання щодо ситуації навколо українського морського біолога Леоніда Пшеничнова, якого утримують в окупованому Криму. Представники України закликали міжнародну спільноту засудити дії російської влади та домогтися його звільнення."Під час наради наша делегація також закликала Сторони засудити незаконне ув’язнення українського морського біолога Леоніда Пшеничнова російською окупаційною владою у Криму та вимагала його звільнення. Це звернення отримало підтримку всіх Консультативних сторін Європи та провідних країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, зокрема Японії, Південної Кореї, Австралії та Нової Зеландії. Російська делегація відповіла, що це питання — внутрішня справа держави, та цинічно закликала зосередитися на темах, що об'єднують антарктичну спільноту, а не роз’єднують", — зазначили в дописі.Інші рішення на нарадіОкремо учасники обговорили розширення складу Консультативних сторін Договору про Антарктику. Наразі право голосу мають 29 із 58 країн-учасниць, серед яких і Україна.Україна підтримала заявки Канади та Туреччини, тоді як щодо Білорусі виступила за відтермінування розгляду. Також Росія та Китай заблокували ініціативу щодо надання імператорському пінгвіну статусу виду, що потребує посиленої охорони, попри дані про скорочення його популяції.Нагадаємо, в березні на станції "Академік Вернадський" завершилася щорічна перезмінка команд і цього разу вона стала історичною. 31-шу Українську антарктичну експедицію вперше очолила жінка..

Цього сезону український криголам "Ноосфера" вперше доставив експедицію та вантаж до найбільшої британської антарктичної станції "Ротера". Це відбулося в межах розширення співпраці з Британською антарктичною службою British Antarctic Survey.Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі (НАНЦ).Науковці зазначили, що "Ротера" розташована південніше від української станції "Академік Вернадський", а тривалість переходу судном між ними — один день."Британська база діє цілорічно, там працюють два види експедицій — зимова та сезонна. "Ноосфера" доправила до "Ротери" сім майбутніх зимівників і забрала звідти 35 фахівців сезону та минулої річної команди", — зазначили в антарктичному центрі.Також українські полярники поінформували, що британська служба має власне сучасне судно "Сер Девід Аттенборо", яке обслуговує всі британські полярні станції: як арктичні, так і антарктичні. Окрім того, корабель забезпечує різні дослідження в океані."Враховуючи значні відстані між станціями, Британська служба залучає до обслуговування деяких із них судна полярних сусідів. Для України логістична співпраця є важливою, адже зміцнює відносини нашої держави та Великої Британії, показує цінність спільного використання полярної інфраструктури та взаємопідтримки в Антарктиці", — наголосили в НАНЦ.Також українські та британські науковці провели нові спільні дослідження з борту "Ноосфери". У співпраці з командою міжнародного проєкту Polomints вони робили океанографічні вимірювання та відбирали проби морської води.. Результати цих досліджень матимуть велике значення для розуміння впливу кліматичних змін на прибережну Антарктику.У НАНЦ додали, що зараз триває п’ятий антарктичний сезон "Ноосфери", у якому відбувається співпраця з низкою країн. Окрім Великої Британії, це також Мексика, Колумбія, Польща, Чехія та США.Нагадаємо, що декілька днів тому на станції "Академік Вернадський" завершилася щорічна перезмінка команд, і цього разу вона стала історичною. 31 Українську антарктичну експедицію вперше очолює жінка, яка вже розпочала роботу на крижаному континенті..

На станції "Академік Вернадський" завершилася щорічна перезмінка команд і цього разу вона стала історичною. 31-шу Українську антарктичну експедицію вперше очолює жінка, яка вже розпочала роботу на крижаному континенті.Тим часом учасники 30-ї експедиції після року роботи вирушили додому. На них чекає тривалий маршрут. Спершу судном "Ноосфера" до Пунта-Аренаса, далі літаками до Польщі й автобусом до України, повідомляє станція "Академіка Верндаського" в соцмережах.. Рік науки в екстремальних умовахВпродовж року 30-та експедиція працювала за трьома ключовими напрямами:геофізикаметеорологіябіологіяКрім цього, команда забезпечувала безперервну роботу станції та збір унікальних даних. Багато з цих спостережень є найдовшими в Антарктиці й використовуються науковцями по всьому світу для дослідження глобальних кліматичних процесів.Озон відновлюється, але клімат тривожитьСпостереження за озоновим шаром, які ведуться ще з 1957 року, показали позитивну тенденцію. Озонова діра над Антарктикою торік закрилася раніше, ніж очікували. Ба більше, це найшвидший результат з 2019 року.Втім, інші дані викликають занепокоєння. У районі станції протягом року температура морської води жодного разу не опустилася нижче точки замерзання, а навколо острова не сформувався стабільний льодовий покрив. Це підтверджує тривожну ситуацію навколо потепління в Антарктиці.Нагадаємо, в лютому українські полярники поблизу станції "Академік Вернадський" помітили королівського пінгвіна та поділилися унікальними кадрами.Додамо, місяць тому працівники станції також продемонстрували, який вигляд мають субантарктичні пінгвіни, коли в них змінюється зовнішній покрив тіла..

Працівники станції "Академік Вернадський" продемонстрували, який вигляд мають субантарктичні пінгвіни, коли в них змінюється зовнішній покрив тіла. Перед завершенням літа на крижаному континенті дорослі пташки линяють, а їхні дитинчата змінюють пух на повноцінне пір'я.Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі "Академік Вернадський"."Зараз навколо станції "Академік Вернадський" пінгвінячого пуху та пір'я більше, ніж… снігу", — йдеться в повідомленні.Полярники пояснили, що в Антарктиці завершується літо, сніговий покрив значно розтанув, а ось у пінгвінів саме триває процес линяння."Уже активно змінюють перший пуховий наряд на пір'я малюки, що народилися цього сезону. Після закінчення линьки вони розпочнуть плавати в океані та самостійно добувати собі їжу (до цього часу їх годують батьки)", — зауважили працівники станції "Академік Вернадський".Вони додали, що під час "оновлення луку" пінгвінята іноді мають дуже цікавий вигляд.. Окрім того, линяють зараз і дорослі пінгвіни. На відміну від інших морських птахів, вони скидають майже все пір’я одночасно. У цей час у них свербить все тіло. Вони не можуть плавати в океані та добувати собі їжу."Тож приблизно три-чотири тижні в них — вимушена дієта. Поки не відросте нове пір'я, пінгвіни залишаються голодними, витрачаючи накопичені до цього калорії. Такий процес є природним і відбувається щороку", — наголосили полярники.Нагадаємо, що "Академік Вернадський" нещодавно відзначив 30-річчя. Велика Британія безкоштовно передала Україні свою антарктичну станцію "Фарадей" 6 лютого 1996 року. Її перейменували на "Академік Вернадський". Це була визначна подія в історії нашої держави та науки..

Українські полярники поблизу станції "Академік Вернадський" помітили королівського пінгвіна. Саме цей вид не мешкає у цьому районі Антарктики, тож побачити його в околицях "Вернадського" — велика рідкість.Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр."Королівські пінгвіни — теплолюбні, й обирають для життя Субантарктичні острови. Найближча від нашої станції колонія — десь за 2 тисячі кілометрів. Проте деякі мандрівники іноді все ж припливають до острова Галіндез, де розташований "Вернадський". Хоча цього разу українські вчені зустріли королівського пінгвіна на одному із сусідніх островів під назвою Бут. Він відомий тим, що там гніздують одразу три види пінгвінів, що мешкають в тому районі: субантарктичні, антарктичні та Аделі. Саме для обліку їхніх пташенят біологи прибули на острів", — йдеться у повідомленні.Як відзначила біологиня 30-ї експедиції Зоя Швидка, побачити королівського пінгвіна допоміг випадок. Полярники планували висадитися в одному місці, але там заважала льодова ситуація. Тож довелося причалювати до іншої частини острова, де й зустріли пінгвіна.Загалом в Антарктиці живе п'ять видів пінгвінів. З них королівські — другі за розміром. Їхній зріст сягає близько метра, а вага — 18 кілограмів. Вони вважаються найяскравішими через помаранчеве забарвлення на щоках, шиї та дзьоб."На відміну від субантарктичних пінгвінів, що живуть біля "Вернадського", королівські не будують гнізда з камінців. Вони зносять 1 яйце і висиджують його на лапах, прикриваючи шкірою", — додали у центрі.. Нагадаємо, що антарктична станція "Академік Вернадський" розташована на острові Галіндез архіпелагу Аргентинські острови, що за 15 тисяч кілометрів від України. Щодня вона виконує наукові роботи..

Велика Британія безкоштовно передала Україні свою антарктичну станцію "Фарадей" 6 лютого 1996 року. Її перейменували на "Академік Вернадський". Це була визначна подія в історії нашої держави та науки.Про це повідомив Telegram-канал "Вернадський. Антактида"."Українці були серед першовідкривачів і першопрохідців крижаного континенту, зробили величезний внесок в радянських антарктичних експедиціях", — ідеться в повідомленніОднак після розпаду СРСР Росія відмовилася віддати Україні хоча б одну з радянських баз в Антарктиці. Москва привласнила все собі."Однак, як показав подальший розвиток подій, це було на краще: ми отримали якісну та надійну станцію від британців, яка прослужила без капітальних вкладень понад 20 років. Україна розпочала модернізацію станції лише 2018 року", — зауважили українські дослідники.Також з ювілеєм їх привітали в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)."Сьогодні особлива дата, яка викликає неймовірну гордість! Рівно 30 років тому, 6 лютого 1996 року, над колишньою британською станцією "Фарадей" замайорів наш синьо-жовтий стяг — так на мапі з’явився український "Академік Вернадський", — наголосили надзвичайники.Вони додали, що цей день став нашою перепусткою до "елітного клубу" держав, що проводять дослідження в Антарктиці. Велика Британія передала станцію Україні безкоштовно — як знак довіри до нашого наукового потенціалу."Упродовж усіх років невід’ємною частиною антарктичних експедицій є фахівці Українського гідрометеорологічного центру ДСНС України, які забезпечують безперервні метеорологічні та кліматичні спостереження в одному з найсуворіших регіонів планети. А 31-шу Українську антарктичну експедицію очолить метеорологиня Укргідрометцентру Анжеліка Ганчук, що стане ще одним яскравим символом професіоналізму наших фахівців", — акцентували в ДСНС.. Нагадаємо, що антарктична станція "Академік Вернадський" розташована на острові Галіндез архіпелагу Аргентинські острови, що за 15 тисяч кілометрів від України. Щодня вона виконує наукові роботи..

Команду української експедиції на станцію "Академік Вернадський" вперше в історії очолить жінка — метеорологиня Анжеліка Ганчук. Вона стане керівницею 31-ї Української антарктичної експедиції у 2026-2027 роках.Що відомо про Анжеліку ГанчукЯк повідомляє пресслужба Національного антарктичного наукового центру, Анжеліка Ганчук народилася 1994 року та має ступінь магістра за напрямом метеорології та кліматології КНУ імені Тараса Шевченка.У 2022–2023 роках вчена уже брала участь у 27-й УАЕ та працювала на станції на посаді метеоролога. Вона проводила метеорологічні, океанографічні, гляціологічні, аерологічні та інші дослідження. Загалом же Ганчук має 10-річний стаж роботи у сфері метеорології та кліматології, а також досвід управління колективом в Україні. Також вона пройшла шлях від синоптикині до керівниці сектору Українського гідрометеорологічного центру Державної служби надзвичайних ситуацій. На останній посаді вона проводила оперативне прогнозування та моделювання небезпечних гідрометеорологічних явищ для реагування на надзвичайні ситуації.. "В експедиції Анжеліка проявила себе як фахівчиня із яскравими лідерськими рисами, що вміє організувати різні процеси та брати на себе відповідальність. Водночас вона — командний гравець. Саме тому серед усіх учасників та учасниць конкурсу її обрали не лише працювати на метеонапрямі, а й очолити експедицію", — наголосив директор НАНЦ Євген Дикий.За словами Євгена Дикого, перші 20 років існування української антарктичної програми в експедиції їздили виключно чоловіки, але з 2018 року відбувся справжній гендерний прорив. Так, впродовж останніх вісьмох років в річних експедиціях працювали 13 полярниць, а в сезонних — 11.Нагадаємо, раніше полярники повідомляли, що субантарктичним пінгвінам, які вже відклали свої яйця поблизу української дослідної станції "Академік Вернадський", доводиться сидіти на гніздах навіть у глибоких заметах. Птахи ретельно стережуть своє потомство..

Напередодні Різдва на антарктичні станції "Академік Вернадський" засяяла ялинка. Українські полярники прикрашали святкове дерево разом з мексиканськими колегами.Як повідомляє прес-служба Національного антарктичного наукового центру, ця традиція пов'язує полярників та полярниць із таким далеким домом."Певна річ, цю подію не пропустили й учасники Першої мексиканської антарктичної експедиції Дейзі та Рафаель. Адже в їхній країні теж є традиція встановлювати ялинку та оздоблювати оселю до різдвяних свят", — зазначили полярники.Дослідники зауважили, що на станції з'явилися іграшки із символікою бригад Сил оборони України. Їх передав Благодійний фонд "Тихо"."Також є іграшки, які власноруч робили українські полярники або школярі. Наприклад, вишитий бісером пінгвін", — наголосили вчені.. Полярники уточнили, що дерево на "Вернадському" — штучне, адже в Антарктику заборонено завозити живі рослини для збереження її унікальної екосистеми.Нагадаємо, раніше вчені на українській антарктичній станції "Академік Вернадський" зафіксували нову кліматичну аномалію. Цього року температура морської води в районі станції жодного разу не опустилася нижче межі замерзання, тобто -1,8°С..

Вчені на українській антарктичній станції "Академік Вернадський" зафіксували нову кліматичну аномалію. Цього року температура морської води в районі станції жодного разу не опустилася нижче межі замерзання, тобто -1,8°С.Як повідомляє прес-служба Національного антарктичного наукового центру, це відбулося вперше за весь час спостережень за температурою морської води, які тривають на "Вернадському" з 2002 року. Впродовж 2024 та 2023 років кількість днів, коли температура опускалася нижче -1,8°С, була мінімальною — чотири та 10 відповідно."Ймовірно, йдеться про чергове підтвердження потепління в нашому районі Антарктики. Адже за останнє десятиліття кількість таких днів лише один раз перевищила позначку в 40, тоді як за попереднє десятиліття сягала навіть 148", — пояснив очільник відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ Денис Пішняк.Науковці зауважили, що цієї антарктичної зими (коли в Україні літо) довкола Аргентинських островів, де розташований "Вернадський", не утворився сталий льодостав. Тож акваторія майже весь рік була відкрита для виїздів човнами. Зазначається, що схожа ситуація спостерігалася й у кілька попередніх зим, хоча до початку 2020 років такого майже ніколи не траплялося."Ба більше: ще від початку українських антарктичних експедицій відстань у сім кілометрів між нашим островом Галіндез та узбережжям Антарктиди взимку можна було подолати на лижах, перейшовши через замерзлу протоку Пенола. Нині це неможливо, а востаннє достатню товщину льоду для переходу Пеноли наші полярники фіксували 2019 року", — зазначили дослідники.Полярники пояснюють, що раніше сталий льодовий покрив довкола Галіндеза утворювався шляхом змерзання уламків айсбергів, багаторічного і однорічного льоду, місцевого льодового покриву. Тривалий мороз та холодна вода "цементували" все це в придатну для пересування поверхню на всій видимій акваторії.Втім, впродовж останніх десятиліть сталий покрив утворювався дедалі рідше й фрагментованіше. Цього ж року новий лід був лише місцями між нашим та сусідніми островами, але на невеликих ділянках і недовго. Хоча це не показово для океану, адже у вузьких протоках збирається "розпріснена" вода, яка швидше замерзає.Нагадаємо, раніше полярники повідомляли, що субантарктичним пінгвінам, які вже відклали свої яйця поблизу української дослідної станції "Академік Вернадський", доводиться сидіти на гніздах навіть у глибоких заметах. Птахи ретельно стережуть своє потомство..

Поблизу української станції "Академік Вернадський" субантарктичні пінгвіни висадили перше яйце цього шлюбного сезону. Його виявили на скелі біля лабораторії геофізиків. Уже другий рік поспіль біологи знаходять перше яйце в одному й тому ж місці.Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі."Я звернула увагу, що деякі пінгвіни лежать і не встають — вони власне і стали "підозрюваними". Вирішила підійти ближче — виявилось недаремно. У одного пінгвіна справді вже є яйце", — розповіла біологиня 30 експедиції Зоя Швидка, яка проводила обхід острова Галіндез, де розташована українська станція.Науковці констатували, що другий рік поспіль біологи знаходять перше яйце в одному й тому ж місці: на скелі біля ДНЧ-будиночка. Це невелика лабораторія, де геофізики здійснюють безперервне приймання радіочастот для вивчення геокосмосу."Тут — одна з найвищих точок гніздування пінгвінів на острові. За рахунок висоти скелі відносно рано оголюються від снігу й стають придатними для гніздування. Можливо, саме тому тут з'являються перші яйця. А може пінгвінам подобається слухати сигнали з далеких точок планети", — пожартувала Зоя.. Учені нагадали, що субантарктичні пінгвіни, які мешкають на цьому острові, висиджують яйця на гніздах з камінців. Пара це робить за чергою: поки мама живиться в океані, тато залишається на гнізді, та навпаки. У субантарктичних пінгвінів — здебільшого два яйця, рідше буває три, проте третій малюк має небагато шансів на виживання. Хоча торік на Галіндезі вчені фіксували родину, в якій підростало троє дітей.Як відомо, українські науковці спостерігаються за пінгвінами й іншими птахами в контексті зміни клімату. Адже їхні міграції є одним із підтверджень потепління в цьому регіоні Антарктики.Зокрема, субантарктичні пінгвіни — теплолюбні, та до середини 2000 не гніздували на Галіндезі. Цього ж сезону їх тут уже сім тисяч.Нагадаємо, що в лютому цього року неподалік від української антарктичної станції "Академік Вернадський" полярники виявили унікальну родину пінгвінів. Пара птахів "виховує" аж трьох пташенят одночасно..

Українські полярники виявили айсберг довжиною з Хрещатик. Він вже близько місяця дрейфує неподалік української антарктичної станції "Академік Вернадський".Як повідомляє прес-служба Національного антарктичного наукового центру, довжина льодової брили — 1285 метрів, тобто як у головної вулиці Києва. Водночас найбільша висота видимої частини становить 80 метрів, а ширина близько 90 метрів. Очільник 30-ї української антарктичної експедиції Олександр Полудень зазначив, що ще ніколи не бачив тут таких величезних айсбергів."Ми спостерігаємо за ним прямо з вікон станції, хоча він дрейфує за кілька десятків кілометрів від нашого острова", — зазначив він.Науковці зауважили, що за формою це — столовий айсберг, тобто з вертикальними сторонами та плоскою верхівкою. Він схожий на величезний льодовий острів посеред океану. Такі айсберги відколюються від шельфових льодовиків і можуть мати надзвичайні розміри.На думку вчених, айсберг, який дрейфує біля "Вернадського" відколовся від одного з шельфових льодовиків, розташованих південніше: Георга VI чи "Вілкінса". За подальшою долею айсберга наші вчені спостерігатимуть. Варто зауважити, що найбільший зафіксований айсберг В-15 мав площу 11 тисяч квадратних кілометрів (довжина — майже 300 кілометрів), але він розтанув."Нині найбільшим айсбергом вважається А23а площею близько 3,1 тисячі квадратних кілометрів. Тільки уявіть — на ньому поміститься майже чотири Києва", — зазначили науковці.Відомо, що цей айсберг відколовся від шельфового льодовика Фільхнера 1986 року, разом з радянською сезонною станцією "Дружна-1". Згодом конструкції та обладнання зняли та перенесли на іншу станцію. Зазначається, що А23а багато років стояв у морі Ведделла, зачепившись за дно. Втім, у 2020 році почав дрейфувати й доплив до субантарктичного острова Південна Джорджія. Подолавши відстань у понад дві тисячі кілометрів. "Там у березні цього року сів на мілину і руйнується: навколо нього фіксують тисячі уламків", — зазначили вчені.Нагадаємо, у лютому українські полярники під час морського виїзду в Північному океані наблизились до молодого горбатого кита. Тварина вирішила "погратись" з дослідниками.

Українські полярники під час морського виїзду в Північному океані наблизились до молодого горбатого кита. Тварина вирішила "погратись" з дослідниками.Як повідомили у Національному антарктичному науковому центрі, вченим вдалося виміряти його розміри за допомогою дрона, а також зробити фотоідентифікацію й узяти зразки шкіри та жиру.Підрахунки за відео дозволили встановити, що його довжина становить 9,6 метра. Полярники зауважили, що це ще молода тварина, адже дорослі особини сягають 13-15 метрів завдовжки."Тепер цього кита буде внесено в міжнародну ідентифікаційну базу, і коли його знову зафіксують дослідники, то можна буде порівняти, як він змінився за цей час", — зауважили дослідники.Саме завдяки відповідним дослідженням вчені отримують цінну інформацію про успішність розмноження найбільших тварин планети, наявність в них кормової бази, їхні міграції тощо.Поки тривали вимірювання, кит неабияк зацікавився човном і почав плавати під ним та навколо. Така гра продовжувалася близько 15 хвилин."Кит пускав фонтани, округлював спину, показував хвоста, а в один момент навіть перевернувся животом догори та став плескати грудними плавцями (це нечасто можна побачити)", — наголосили полярники.Під час цього кит злегка зачепив човен дослідників, але відразу після цього відплив від них. Варто зауважити, що зазвичай горбаті кити не становлять загрози людям у човнах."Вони поводяться обережно і не агресивно. Втім, якщо інтерес тварини стає нав'язливим, а її дії — небезпечними, полярники припиняють спостереження і потихеньку відходять, щоб не зачепити двигуном", — зазначили дослідники. Нагадаємо, раніше неподалік від української антарктичної станції "Академік Вернадський" полярники виявили унікальну родину пінгвінів. Пара птахів "виховує" аж трьох пташенят одночасно..