# Академік Вернадський

Працівники станції "Академік Вернадський" продемонстрували, який вигляд мають субантарктичні пінгвіни, коли в них змінюється зовнішній покрив тіла. Перед завершенням літа на крижаному континенті дорослі пташки линяють, а їхні дитинчата змінюють пух на повноцінне пір'я.Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі "Академік Вернадський"."Зараз навколо станції "Академік Вернадський" пінгвінячого пуху та пір'я більше, ніж… снігу", — йдеться в повідомленні.Полярники пояснили, що в Антарктиці завершується літо, сніговий покрив значно розтанув, а ось у пінгвінів саме триває процес линяння."Уже активно змінюють перший пуховий наряд на пір'я малюки, що народилися цього сезону. Після закінчення линьки вони розпочнуть плавати в океані та самостійно добувати собі їжу (до цього часу їх годують батьки)", — зауважили працівники станції "Академік Вернадський".Вони додали, що під час "оновлення луку" пінгвінята іноді мають дуже цікавий вигляд.. Окрім того, линяють зараз і дорослі пінгвіни. На відміну від інших морських птахів, вони скидають майже все пір’я одночасно. У цей час у них свербить все тіло. Вони не можуть плавати в океані та добувати собі їжу."Тож приблизно три-чотири тижні в них — вимушена дієта. Поки не відросте нове пір'я, пінгвіни залишаються голодними, витрачаючи накопичені до цього калорії. Такий процес є природним і відбувається щороку", — наголосили полярники.Нагадаємо, що "Академік Вернадський" нещодавно відзначив 30-річчя. Велика Британія безкоштовно передала Україні свою антарктичну станцію "Фарадей" 6 лютого 1996 року. Її перейменували на "Академік Вернадський". Це була визначна подія в історії нашої держави та науки..

Українські полярники поблизу станції "Академік Вернадський" помітили королівського пінгвіна. Саме цей вид не мешкає у цьому районі Антарктики, тож побачити його в околицях "Вернадського" — велика рідкість.Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр."Королівські пінгвіни — теплолюбні, й обирають для життя Субантарктичні острови. Найближча від нашої станції колонія — десь за 2 тисячі кілометрів. Проте деякі мандрівники іноді все ж припливають до острова Галіндез, де розташований "Вернадський". Хоча цього разу українські вчені зустріли королівського пінгвіна на одному із сусідніх островів під назвою Бут. Він відомий тим, що там гніздують одразу три види пінгвінів, що мешкають в тому районі: субантарктичні, антарктичні та Аделі. Саме для обліку їхніх пташенят біологи прибули на острів", — йдеться у повідомленні.Як відзначила біологиня 30-ї експедиції Зоя Швидка, побачити королівського пінгвіна допоміг випадок. Полярники планували висадитися в одному місці, але там заважала льодова ситуація. Тож довелося причалювати до іншої частини острова, де й зустріли пінгвіна.Загалом в Антарктиці живе п'ять видів пінгвінів. З них королівські — другі за розміром. Їхній зріст сягає близько метра, а вага — 18 кілограмів. Вони вважаються найяскравішими через помаранчеве забарвлення на щоках, шиї та дзьоб."На відміну від субантарктичних пінгвінів, що живуть біля "Вернадського", королівські не будують гнізда з камінців. Вони зносять 1 яйце і висиджують його на лапах, прикриваючи шкірою", — додали у центрі.. Нагадаємо, що антарктична станція "Академік Вернадський" розташована на острові Галіндез архіпелагу Аргентинські острови, що за 15 тисяч кілометрів від України. Щодня вона виконує наукові роботи..

Велика Британія безкоштовно передала Україні свою антарктичну станцію "Фарадей" 6 лютого 1996 року. Її перейменували на "Академік Вернадський". Це була визначна подія в історії нашої держави та науки.Про це повідомив Telegram-канал "Вернадський. Антактида"."Українці були серед першовідкривачів і першопрохідців крижаного континенту, зробили величезний внесок в радянських антарктичних експедиціях", — ідеться в повідомленніОднак після розпаду СРСР Росія відмовилася віддати Україні хоча б одну з радянських баз в Антарктиці. Москва привласнила все собі."Однак, як показав подальший розвиток подій, це було на краще: ми отримали якісну та надійну станцію від британців, яка прослужила без капітальних вкладень понад 20 років. Україна розпочала модернізацію станції лише 2018 року", — зауважили українські дослідники.Також з ювілеєм їх привітали в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)."Сьогодні особлива дата, яка викликає неймовірну гордість! Рівно 30 років тому, 6 лютого 1996 року, над колишньою британською станцією "Фарадей" замайорів наш синьо-жовтий стяг — так на мапі з’явився український "Академік Вернадський", — наголосили надзвичайники.Вони додали, що цей день став нашою перепусткою до "елітного клубу" держав, що проводять дослідження в Антарктиці. Велика Британія передала станцію Україні безкоштовно — як знак довіри до нашого наукового потенціалу."Упродовж усіх років невід’ємною частиною антарктичних експедицій є фахівці Українського гідрометеорологічного центру ДСНС України, які забезпечують безперервні метеорологічні та кліматичні спостереження в одному з найсуворіших регіонів планети. А 31-шу Українську антарктичну експедицію очолить метеорологиня Укргідрометцентру Анжеліка Ганчук, що стане ще одним яскравим символом професіоналізму наших фахівців", — акцентували в ДСНС.. Нагадаємо, що антарктична станція "Академік Вернадський" розташована на острові Галіндез архіпелагу Аргентинські острови, що за 15 тисяч кілометрів від України. Щодня вона виконує наукові роботи..

Команду української експедиції на станцію "Академік Вернадський" вперше в історії очолить жінка — метеорологиня Анжеліка Ганчук. Вона стане керівницею 31-ї Української антарктичної експедиції у 2026-2027 роках.Що відомо про Анжеліку ГанчукЯк повідомляє пресслужба Національного антарктичного наукового центру, Анжеліка Ганчук народилася 1994 року та має ступінь магістра за напрямом метеорології та кліматології КНУ імені Тараса Шевченка.У 2022–2023 роках вчена уже брала участь у 27-й УАЕ та працювала на станції на посаді метеоролога. Вона проводила метеорологічні, океанографічні, гляціологічні, аерологічні та інші дослідження. Загалом же Ганчук має 10-річний стаж роботи у сфері метеорології та кліматології, а також досвід управління колективом в Україні. Також вона пройшла шлях від синоптикині до керівниці сектору Українського гідрометеорологічного центру Державної служби надзвичайних ситуацій. На останній посаді вона проводила оперативне прогнозування та моделювання небезпечних гідрометеорологічних явищ для реагування на надзвичайні ситуації.. "В експедиції Анжеліка проявила себе як фахівчиня із яскравими лідерськими рисами, що вміє організувати різні процеси та брати на себе відповідальність. Водночас вона — командний гравець. Саме тому серед усіх учасників та учасниць конкурсу її обрали не лише працювати на метеонапрямі, а й очолити експедицію", — наголосив директор НАНЦ Євген Дикий.За словами Євгена Дикого, перші 20 років існування української антарктичної програми в експедиції їздили виключно чоловіки, але з 2018 року відбувся справжній гендерний прорив. Так, впродовж останніх вісьмох років в річних експедиціях працювали 13 полярниць, а в сезонних — 11.Нагадаємо, раніше полярники повідомляли, що субантарктичним пінгвінам, які вже відклали свої яйця поблизу української дослідної станції "Академік Вернадський", доводиться сидіти на гніздах навіть у глибоких заметах. Птахи ретельно стережуть своє потомство..

Напередодні Різдва на антарктичні станції "Академік Вернадський" засяяла ялинка. Українські полярники прикрашали святкове дерево разом з мексиканськими колегами.Як повідомляє прес-служба Національного антарктичного наукового центру, ця традиція пов'язує полярників та полярниць із таким далеким домом."Певна річ, цю подію не пропустили й учасники Першої мексиканської антарктичної експедиції Дейзі та Рафаель. Адже в їхній країні теж є традиція встановлювати ялинку та оздоблювати оселю до різдвяних свят", — зазначили полярники.Дослідники зауважили, що на станції з'явилися іграшки із символікою бригад Сил оборони України. Їх передав Благодійний фонд "Тихо"."Також є іграшки, які власноруч робили українські полярники або школярі. Наприклад, вишитий бісером пінгвін", — наголосили вчені.. Полярники уточнили, що дерево на "Вернадському" — штучне, адже в Антарктику заборонено завозити живі рослини для збереження її унікальної екосистеми.Нагадаємо, раніше вчені на українській антарктичній станції "Академік Вернадський" зафіксували нову кліматичну аномалію. Цього року температура морської води в районі станції жодного разу не опустилася нижче межі замерзання, тобто -1,8°С..

Вчені на українській антарктичній станції "Академік Вернадський" зафіксували нову кліматичну аномалію. Цього року температура морської води в районі станції жодного разу не опустилася нижче межі замерзання, тобто -1,8°С.Як повідомляє прес-служба Національного антарктичного наукового центру, це відбулося вперше за весь час спостережень за температурою морської води, які тривають на "Вернадському" з 2002 року. Впродовж 2024 та 2023 років кількість днів, коли температура опускалася нижче -1,8°С, була мінімальною — чотири та 10 відповідно."Ймовірно, йдеться про чергове підтвердження потепління в нашому районі Антарктики. Адже за останнє десятиліття кількість таких днів лише один раз перевищила позначку в 40, тоді як за попереднє десятиліття сягала навіть 148", — пояснив очільник відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ Денис Пішняк.Науковці зауважили, що цієї антарктичної зими (коли в Україні літо) довкола Аргентинських островів, де розташований "Вернадський", не утворився сталий льодостав. Тож акваторія майже весь рік була відкрита для виїздів човнами. Зазначається, що схожа ситуація спостерігалася й у кілька попередніх зим, хоча до початку 2020 років такого майже ніколи не траплялося."Ба більше: ще від початку українських антарктичних експедицій відстань у сім кілометрів між нашим островом Галіндез та узбережжям Антарктиди взимку можна було подолати на лижах, перейшовши через замерзлу протоку Пенола. Нині це неможливо, а востаннє достатню товщину льоду для переходу Пеноли наші полярники фіксували 2019 року", — зазначили дослідники.Полярники пояснюють, що раніше сталий льодовий покрив довкола Галіндеза утворювався шляхом змерзання уламків айсбергів, багаторічного і однорічного льоду, місцевого льодового покриву. Тривалий мороз та холодна вода "цементували" все це в придатну для пересування поверхню на всій видимій акваторії.Втім, впродовж останніх десятиліть сталий покрив утворювався дедалі рідше й фрагментованіше. Цього ж року новий лід був лише місцями між нашим та сусідніми островами, але на невеликих ділянках і недовго. Хоча це не показово для океану, адже у вузьких протоках збирається "розпріснена" вода, яка швидше замерзає.Нагадаємо, раніше полярники повідомляли, що субантарктичним пінгвінам, які вже відклали свої яйця поблизу української дослідної станції "Академік Вернадський", доводиться сидіти на гніздах навіть у глибоких заметах. Птахи ретельно стережуть своє потомство..

Поблизу української станції "Академік Вернадський" субантарктичні пінгвіни висадили перше яйце цього шлюбного сезону. Його виявили на скелі біля лабораторії геофізиків. Уже другий рік поспіль біологи знаходять перше яйце в одному й тому ж місці.Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі."Я звернула увагу, що деякі пінгвіни лежать і не встають — вони власне і стали "підозрюваними". Вирішила підійти ближче — виявилось недаремно. У одного пінгвіна справді вже є яйце", — розповіла біологиня 30 експедиції Зоя Швидка, яка проводила обхід острова Галіндез, де розташована українська станція.Науковці констатували, що другий рік поспіль біологи знаходять перше яйце в одному й тому ж місці: на скелі біля ДНЧ-будиночка. Це невелика лабораторія, де геофізики здійснюють безперервне приймання радіочастот для вивчення геокосмосу."Тут — одна з найвищих точок гніздування пінгвінів на острові. За рахунок висоти скелі відносно рано оголюються від снігу й стають придатними для гніздування. Можливо, саме тому тут з'являються перші яйця. А може пінгвінам подобається слухати сигнали з далеких точок планети", — пожартувала Зоя.. Учені нагадали, що субантарктичні пінгвіни, які мешкають на цьому острові, висиджують яйця на гніздах з камінців. Пара це робить за чергою: поки мама живиться в океані, тато залишається на гнізді, та навпаки. У субантарктичних пінгвінів — здебільшого два яйця, рідше буває три, проте третій малюк має небагато шансів на виживання. Хоча торік на Галіндезі вчені фіксували родину, в якій підростало троє дітей.Як відомо, українські науковці спостерігаються за пінгвінами й іншими птахами в контексті зміни клімату. Адже їхні міграції є одним із підтверджень потепління в цьому регіоні Антарктики.Зокрема, субантарктичні пінгвіни — теплолюбні, та до середини 2000 не гніздували на Галіндезі. Цього ж сезону їх тут уже сім тисяч.Нагадаємо, що в лютому цього року неподалік від української антарктичної станції "Академік Вернадський" полярники виявили унікальну родину пінгвінів. Пара птахів "виховує" аж трьох пташенят одночасно..

Українські полярники виявили айсберг довжиною з Хрещатик. Він вже близько місяця дрейфує неподалік української антарктичної станції "Академік Вернадський".Як повідомляє прес-служба Національного антарктичного наукового центру, довжина льодової брили — 1285 метрів, тобто як у головної вулиці Києва. Водночас найбільша висота видимої частини становить 80 метрів, а ширина близько 90 метрів. Очільник 30-ї української антарктичної експедиції Олександр Полудень зазначив, що ще ніколи не бачив тут таких величезних айсбергів."Ми спостерігаємо за ним прямо з вікон станції, хоча він дрейфує за кілька десятків кілометрів від нашого острова", — зазначив він.Науковці зауважили, що за формою це — столовий айсберг, тобто з вертикальними сторонами та плоскою верхівкою. Він схожий на величезний льодовий острів посеред океану. Такі айсберги відколюються від шельфових льодовиків і можуть мати надзвичайні розміри.На думку вчених, айсберг, який дрейфує біля "Вернадського" відколовся від одного з шельфових льодовиків, розташованих південніше: Георга VI чи "Вілкінса". За подальшою долею айсберга наші вчені спостерігатимуть. Варто зауважити, що найбільший зафіксований айсберг В-15 мав площу 11 тисяч квадратних кілометрів (довжина — майже 300 кілометрів), але він розтанув."Нині найбільшим айсбергом вважається А23а площею близько 3,1 тисячі квадратних кілометрів. Тільки уявіть — на ньому поміститься майже чотири Києва", — зазначили науковці.Відомо, що цей айсберг відколовся від шельфового льодовика Фільхнера 1986 року, разом з радянською сезонною станцією "Дружна-1". Згодом конструкції та обладнання зняли та перенесли на іншу станцію. Зазначається, що А23а багато років стояв у морі Ведделла, зачепившись за дно. Втім, у 2020 році почав дрейфувати й доплив до субантарктичного острова Південна Джорджія. Подолавши відстань у понад дві тисячі кілометрів. "Там у березні цього року сів на мілину і руйнується: навколо нього фіксують тисячі уламків", — зазначили вчені.Нагадаємо, у лютому українські полярники під час морського виїзду в Північному океані наблизились до молодого горбатого кита. Тварина вирішила "погратись" з дослідниками.

Українські полярники під час морського виїзду в Північному океані наблизились до молодого горбатого кита. Тварина вирішила "погратись" з дослідниками.Як повідомили у Національному антарктичному науковому центрі, вченим вдалося виміряти його розміри за допомогою дрона, а також зробити фотоідентифікацію й узяти зразки шкіри та жиру.Підрахунки за відео дозволили встановити, що його довжина становить 9,6 метра. Полярники зауважили, що це ще молода тварина, адже дорослі особини сягають 13-15 метрів завдовжки."Тепер цього кита буде внесено в міжнародну ідентифікаційну базу, і коли його знову зафіксують дослідники, то можна буде порівняти, як він змінився за цей час", — зауважили дослідники.Саме завдяки відповідним дослідженням вчені отримують цінну інформацію про успішність розмноження найбільших тварин планети, наявність в них кормової бази, їхні міграції тощо.Поки тривали вимірювання, кит неабияк зацікавився човном і почав плавати під ним та навколо. Така гра продовжувалася близько 15 хвилин."Кит пускав фонтани, округлював спину, показував хвоста, а в один момент навіть перевернувся животом догори та став плескати грудними плавцями (це нечасто можна побачити)", — наголосили полярники.Під час цього кит злегка зачепив човен дослідників, але відразу після цього відплив від них. Варто зауважити, що зазвичай горбаті кити не становлять загрози людям у човнах."Вони поводяться обережно і не агресивно. Втім, якщо інтерес тварини стає нав'язливим, а її дії — небезпечними, полярники припиняють спостереження і потихеньку відходять, щоб не зачепити двигуном", — зазначили дослідники. Нагадаємо, раніше неподалік від української антарктичної станції "Академік Вернадський" полярники виявили унікальну родину пінгвінів. Пара птахів "виховує" аж трьох пташенят одночасно..

Неподалік від української антарктичної станції "Академік Вернадський" полярники виявили унікальну родину пінгвінів. Пара птахів "виховує" аж трьох пташенят одночасно.Як пояснили українські полярники, субантарктичні пінгвіни, які гніздуються навколо “Вернадського”, здебільшого відкладають по два яйця. Проте інколи в кладці може бути три яйця, але шанс на виживання усіх малюків дуже низький."Причина проста — батькам складно вигодувати трьох дитинчат. Однак, як бачимо, ці тато й мама впоралися зі своєю місією, адже їхні пінгвінята вже досить дорослі. Їм десь три тижні", — наголосили полярники.Біолог Світозар Давиденко зауважив, що така родина пінгвінів лише одна на Галіндезі. Загалом на острові вже близько двох тисяч малюків субантарктичних пінгвінів, а дорослих особин орієнтовно чотири тисячі. Тож разом навколо "Вернадського" нині перебуває шість тисяч пінгвінів.. "Наші біологи спостерігають за цими птахами в контексті зміни клімату. Адже міграція субантарктичних пінгвінів за останні 20 років є одним із незаперечних доказів потепління в Антарктиці", — наголосили українські дослідники.Нагадаємо, торік українські вчені на станції "Академік Вернадський" зафіксували досить рідкісне явище для Антарктиди. Йдеться про ясне нічне небо, що дозволило полярникам побачити великий та яскравий Місяць..

Антарктична станція "Академік Вернадський", яка розташована на острові Галіндез архіпелагу Аргентинські острови, що за 15 тисяч кілометрів від України, продовжує щодня виконувати наукові роботи. Про залаштунки життя науковців на українській станції в репортажі видання RFI розповіла біологиня Тетяна Баглай, яка є учасницею 29-ї української антарктичної експедиції. Науковиця перебуває на станції вже дев'ятий місяць. У ході своєї наукової роботи вона займається морською біологією, а якщо точніше, то досліджує різні види планктону. Через щільний робочий графік, жінка може працювати без пауз на сон."Живемо ми в таких невеличких кімнатах, які називаємо кубриками. У нас тут є чотири спальні місця. Два внизу та два зверху. Кожен кубрик має шафу для одягу, стілець, вікно та полички", — розповідає Баглай.Водночас шлях до робочого місця вченої не займає багато часу, адже її лабораторія розташована за стіною її кубрика. Окрім цього, поруч є кухня, продукти до якої закуповують у Чилі. "На нічних змінах не завжди встигаєш повечеряти з командою, тому зазвичай у холодильнику залишають щось смачненьке після вечері. Сьогодні мені залишили скарб. Це салат зі свіжих овочів", — додає вчена.Станція є автономним організмом, тому сюди неможливо викликати "швидку" або пожежників. Полярники регулярно тренуються щодо пожежної безпеки, а також всі на станції знають основи домедичної допомоги.Окрім цього, на станції є стоматологічний кабінет та ігрова кімната. Приміщення станції прибирають почергово. "На Assembly Point є інформаційна дошка, на якій ми можемо слідкувати за командою, чи всі на місці або десь поза базою. На станції є інформаційні монітори, які показують температуру у різних приміщеннях", — зазначає Баглай.Вчена додає, що інформаційні монітори також показують поточний стан погоди та її прогноз. За її словами, полярники перед виходом на вулицю обов'язково беруть з собою рації. Також вчені не виходять в море без рацій, адже це єдиний спосіб зв'язку зі станцією. Українська станція живе за чилійським часом, що становить мінус п'ять годин з Києвом. Відрізняється в Антарктиці й сезон, адже коли в Україні зима, в Антарктиді — літо.Вчена зауважує, що люди на засніженому континенті є лише гостями, оскільки справжніми господарями тут є тварини. Неподалік від станції проживає понад чотири тисячі пінгвінів. Водночас вчені не турбують цих тварин, а лише спостерігають за ними здалеку.Нагадаємо, раніше національний антарктичний науковий центр повідомляв, що поблизу української антарктичної станції "Академік Вернадський", народилися близько тисячі пташенят субантарктичних пінгвінів. Фахівці зазначили, що в частині гнізд ще лишаються яйця, тож кількість пташенят зростатиме, але більшість родин мають вже по двоє малюків..

На острові Галіндез, поблизу української антарктичної станції "Академік Вернадський", народилися близько тисячі пташенят субантарктичних пінгвінів.Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр. Фахівці зазначили, що в частині гнізд ще лишаються яйця, тож кількість пташенят зростатиме, але більшість родин мають вже по двоє малюків."Вони зараз дуже різні: деякі щойно вилупилися, а деякі вже величенькі й розміром майже як їхні батьки", — розповів біолог 29-ї УАЕ Світозар Давиденко.Крім того, полярники оприлюднили відео, на якому показано процес годування пташенят. Зокрема, дорослі пінгвіни передають малюкам частково перетравлену їжу, переважно криль, безпосередньо з дзьоба в дзьоб.До того ж науковці додали, що на Галіндезі гніздують переважно субантарктичні пінгвіни. Їх також називають "віслюкові" через характерний голосний крик. На цей острів вони прибувають навесні для розмноження. Тут будують гнізда, відкладають яйця (зазвичай по два) та виводять пташенят. Минулого сезону на Галіндезі кількість субантарктичних пінгвінів сягнула рекордних сім тисяч.Нагадаємо, у вересні українські вчені на станції "Академік Вернадський" зафіксували досить рідкісне явище для Антарктиди. Йдеться про ясне нічне небо, що дозволило полярникам побачити великий та яскравий Місяць..

Український науково-дослідний корабель "Ноосфера" прибув на Арктичну станцію "Академік Вернадський". Зокрема, це перший візит судна до української станції в межах четвертого антарктичного сезону.Як повідомляє Національний антарктичний науковий центр, корабель доставив на станцію технічну команду, яка має провести невідкладні роботи з модернізації станції, розпочаті ще до повномасштабної російсько-української війни.У ході модернізації заплановано замінити систему каналізації та світильники, а також розширити майданчик для метеодосліджень."Для здійснення робіт "Ноосфера" привезла на станцію багато вантажів. Звісно, не обійшлося без смачних сюрпризів для наших зимівників та зимівниць. Це — свіжі фрукти та овочі, яких учасники річної експедиції не бачили вже кілька місяців", — наголосили вчені.. За словами капітана "Ноосфери" Павла Панасюка, дорогою до станції вдалося успішно обійти всі циклони. Навіть у протоці “Дрейк” цього разу море не було занадто бурхливим, максимальна висота хвиль становила від трьох до чотирьох метрів.Полярники наголосили, що наразі триває розвантаження судна, після чого воно вирушить до чилійського порту Пунта-Аренас для продовження антарктичної місії.Нагадаємо, торік у вересні українські вчені на станції "Академік Вернадський" зафіксували досить рідкісне явище для Антарктиди. Йдеться про ясне нічне небо, що дозволило полярникам побачити великий та яскравий Місяць..

Неподалік української станції "Академік Вернадський" народилися перші пінгвінята у цьому сезоні. Близько місяця малюки перебуватимуть в гнізді з батьками.Як повідомляє прес-служба Національного антарктичного наукового центру, біолог 29-ї української арктичної експедиції Світозар Давиденко виявив одразу двох малюків у тому гнізді, де з'явилися перші яйця.Дитинчата вилупились на скелі біля лабораторії з дослідження геокосмосу."Перше дитинча вже активне — годується, пищить, тож йому десь пів доби, а друге мабуть вилупилося прямо перед моїм приходом, бо воно ще в шматках шкаралупи й ховається під дорослого пінгвіна", — зазначив Давиденко.Вчені наголошують, що батьки дитинчат по черзі їх доглядатимуть. Маленьких пінгвінів годуватимуть крилем з дзьоба, грітимуть та охоронятимуть від хижих птахів. Новонароджені пінгвінята вкриті сірим пушком. Змінювати його на звичне чорно-біле пір'я вони почнуть через місяць.. "Згодом пінгвіни стануть збиратися у "ясла" — невеликі групи дітлахів, за якими стежитиме кілька дорослих", — додають вчені.Зазвичай до цього часу дитинчата цих птахів будуть сягати розмірів своїх батьків, але будуть продовдувати випрошувати в них їжу. За словами науковців, інколи це має кумедний вигляд, коли пінгвін тато або мама тікає від настирливих дітлахів, а ті наздоганяють їх, щоб поїсти."На нашому острові Галіндез переважають субантарктичні пінгвіни — зараз їх тут близько 4 тисяч. Здебільшого кожна пара відкладає два яйця", — додають вчені.Варто зауважити, що українські біологи спостерігають за цими птахами в контексті зміни клімату на Землі, оскільки ріст та просування їхніх гніздових колоній на Південь материка є одним з незаперечних доказів потепління в Антарктиці.Нагадаємо, у вересні українські вчені на станції "Академік Вернадський" зафіксували досить рідкісне явище для Антарктиди. Йдеться про ясне нічне небо, що дозволило полярникам побачити великий та яскравий Місяць..

Поблизу української антарктичної станції "Академік Вернадський" полярники виявили пару пінгвінів, яка висиджує перше яйце цього року. Трохи більше як за місяць мають з'явитися пташенята. Як повідомляє прес-служба Національного антарктичного наукового центру, яйце пінгвіна виявив біолог 29-ї української арктичної експедиції Світозар Давиденко, частина роботи якого -- моніторинг успішності розмноження пінгвінів. Науковець зауважив, що за терміном вже розумів, що от-от має з'явитися перше яйце, тож цілеспрямовано проводив пошук і перевіряв гнізда, адже полярникам дуже важливо зафіксувати точну дату. "За нею ми можемо відстежувати, чи є якісь зміни за роками і як це залежить від зовнішніх умов, зокрема зміни клімату”, – пояснив він. За словами Давиденка, у період гніздування, коли біологи роблять обхід і наближаюся до гнізд, пінгвіни зазвичай відходять. Якщо ж пінгвін поводиться навпаки -- у разі наближення вченого лишається на гнізді й міцно до нього притискається, то там уже точно є яйце. "На острові Галіндез, де розташований "Вернадський", гніздують переважно субантарктичні пінгвіни. Вони зазвичай зносять два яйця, рідше – три, але це відбувається не одночасно. Самці та самиці висиджують їх по черзі", -- зауважили полярники. Варто додати, що наразі на острові залишається багато снігу, тож не всі гнізда пінгвінів ще оформлені. Проте ті гнізда, що розташовані на височинах, уже придатні до висиджування яєць. Перше з них якраз і з’явилося в такому гнізді. Нагадаємо, у вересні українські вчені на станції "Академік Вернадський" зафіксували досить рідкісне явище для Антарктиди. Йдеться про ясне нічне небо, що дозволило полярникам побачити великий та яскравий Місяць..