# Андрій Пишний

Уряд спільно з Національним банком розширює фінансові можливості для вітчизняних експортерів та залучає банківський сектор до відновлення енергетичної інфраструктури. Зокрема, з 1 березня набирають чинності нові правила, що збільшують граничні строки розрахунків за експортними операціями для окремих категорій машинобудування.Про це у Telegram-каналі повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.Нові умови для експортерівЯк зазначили Свириденко, за результатами зустрічі з головою НБУ Андрієм Пишним було погоджено суттєве послаблення для виробників сільськогосподарської та спеціальної техніки.Граничні строки розрахунків за експортом для окремих категорій машинобудування збільшено зі 180 до 270 днів.Нове регулювання стосується товарів за кодами УКТ ЗЕД 8424, 8428, 8432 та 8716.Зміни набувають чинності вже з 1 березня 2026 року.Свириденко наголосила, що це лише перший крок, і наразі триває робота над полегшенням умов експорту для інших категорій товарів.Фінансування енергетичної стійкостіОкрему увагу сторони приділили проєкту плану енергетичної стійкості регіонів. Ключовим завданням є залучення банківського фінансування для захисту та відновлення енергосистеми.Наразі кредитне проникнення бізнесу в Україні становить лише 8–9% ВВП.Банки вже профінансували енергетичну сферу на 33 мільярди гривень, що забезпечило 1,3 ГВт потужностей.Реальні потреби галузі щонайменше втричі перевищують нинішні показники.Фінансова стабільність та допомога МВФСуттєвим фактором підтримки економіки має стати затверджена Радою директорів МВФ програма допомоги EFF."Суттєвою підтримкою України в цьому напрямку має стати і отримання програми допомоги EFF від МВФ обсягом 8,1 мільярда доларів на 2026–2029 роки, яку Рада директорів Фонду затвердила цього тижня", — заявила Свириденко.Сторони домовилися максимально прискорити спільну роботу для забезпечення фінансової стабільності та відбудови критичної інфраструктури.Нагадаємо, за даними Politico, Європейський Союз шукає спосіб обійти угорську блокаду кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Проте європейці побоюються тиснути на прем'єр-міністра Віктора Орбана під час виборчої кампанії.  .

Попри війну, атаки на енергетичну інфраструктуру та високі безпекові ризики економіка України продовжує розвиватися.Голова Національного банку України Андрій Пишний розповів, як вдається зберігати макрофінансову стійкість країни. Він зауважив, що енергетичні ризики зросли, а невизначеність залишається безпрецедентною. Проте Україна має те, що "неможливо виміряти одним показником" — досвід управління фінансовою системою у найскладніших умовах та сформований запас міцності.Пишний також заявив, що інфляція після піку минулого року почала знижуватися, що дало змогу розпочати цикл пом’якшення процентної політики. Банківська система, за його словами, залишається операційно стійкою, ліквідною й прибутковою. "Кредитування економіки зростає, підтримуючи відновлення бізнесу, енергетики та оборонної промисловості", — зазначив він.Ситуація на валютному ринкуЗа словами голови НБУ, валютний ринок працює в режимі керованої гнучкості, а міжнародні резерви перебувають на історично високому рівні, забезпечуючи здатність згладжувати шоки.Пишний висловив сподівання, що міжнародне фінансування збережеться. На 2026 рік прогноз НБУ — 51,4 мільярда доларів, з яких 3,1 мільярда Україна вже отримали у січні."Наразі важливим етапом для нас є отримання нової програми з МВФ, тож Україна працює над виконанням попередніх заходів. Затвердження програми Фондом стане сигналом для донорів про нашу відданість відповідальній політиці та реформам. Стійкий приплив допомоги — це передумова для подальшого фінансування дефіциту бюджету без емісії та підтримки макрофінансової стійкості", — зазначив голова НБУ.В інтерв’ю також ідеться про керованість державного боргу, поступову валютну лібералізацію, розвиток фінансової інклюзії, готовність банківської системи працювати під час тривалих блекаутів.Нагадаємо, 29 січня Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. Читайте також: Як змінилися ціни на продукти в Україні у січні: невтішна статистика.

На теперішній момент у готівковому обігу в Україні перебуває 1,5 мільярда монет номіналом 50 копійок. Для підтримки відповідної якості щороку потрібно докарбовувати близько 30 мільйонів цих монет, частину яких надалі планують замінити шагами.Про це розповів голова Національного банку України Андрій Пишний в інтерв’ю "Укрінформу". За його словами, загалом в Україні в готівковому обігу перебувають понад 14 мільярдів монет різного номіналу, з яких по 50 копійок — 1,5 мільярда.Він пояснив, що щороку для підтримки якості та кількості монет в обігу регулятор докарбовує від 20 до 30 мільйонів монет."Ми бачимо та чуємо від роздрібного бізнесу потребу в монеті номіналом 50, на жаль, ще копійок. Дуже сподіваюся, що найближчим часом це вже буде 50 шагів. Вона зберігатиметься в обігу ще декілька років", — зауважив очільник НБУ.Він додав, що вилучати з обігу монети номіналом 50 копійок не планують. Вони перебуватимуть в обігу паралельно та матимуть однакові технічні характеристики, такі самі діаметр і вагу. Також посадовець переконаний, що з часом 50 шагів набудуть символічної цінності для колекціонерів."Але деякий час вони ще служитимуть саме для готівкового обігу. Через певний період, цілком можливо, підлягатимуть вилученню через зношення", — наголосив Андрій Пишний.Раніше він інформував, що очікує на ухвалення рішення Верховною Радою України щодо перейменування копійки на шаг вже найближчим часом."Є велика надія, що фінальний розгляд буде успішним, і вже цього року українці триматимуть у руках шаги", — деталізував посадовець.Заміна копійок на шаги: що відомоНацбанк минулого року ініціював зміну назви копійки на шаг. Ідею підтримали Інститут історії України, Інститут мовознавства й Український інститут національної пам’яті. Серед її прихильників — відомі історики Сергій Плохій і Олександр Алфьоров, а також громадські діячі та військові.Законопроект, який зареєстрували в Раді на початку жовтня 2025 року, передбачає поступовий перехід без одномоментного вилучення копійок. Монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу паралельно.Зміна копійки на шаг стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Вона має сприяти деколонізації та відновленню національних традицій у номінації грошей. Ухвалення закону планується пов'язати з 30-річчям введення гривні 2026 року. Закон набере чинності через два місяці з дня його опублікування.Нагадаємо, раніше голова Національного банку України Андрій Пишний заявляв, що на розроблення ескізів і карбування нових монет "шаг", які змінять "копійку", не планується жодних додаткових витрат із державного бюджету..

На українські банки протягом наступних чотирьох років очікують глобальні та локальні зміни. До 2030 року актуальними будуть п'ять трендів.Про це розповів голова Національного банку України Андрій Пишний у колонці для журналу Forbes.На думку голови НБУ, серед глобальних трендів протягом наступних років будуть: платформізація банків;BigTech і перерозподіл доходів;цифрові валюти центральних банків (CBDC);регуляторний апгрейд;розвиток людського капіталу.Платформізація банківУ Нацбанку пояснили, що "виграють ті, хто перетвориться на відкриті платформи з API, інтегровані з нефінансовими сервісами, навчиться етично працювати з даними та створювати екосистеми". "Банки конкуруватимуть не продуктами, а здатністю утримати клієнта всередині власної платформи. Конкуренція зміщується від продажу продуктів до оркестрації взаємодій", — зауважив Пишний.BigTech і перерозподіл доходівГолова НБУ зазначив, що класична модель заробітку на кредитних маржах втрачає позиції. Зростання відбуватиметься у сфері платежів і партнерств із технологічними компаніями.За його словами, "BigTech дедалі активніше забиратиме частину банківських прибутків, особливо у платежах і даних". Відповідно сильні банки-платформи зможуть інтегруватися в ці еко-системи, слабші ризикують перетворитися на бекенд та втратити маржу.Цифрові валюти центральних банків (CBDC)Пишний зауважив, що "це водночас можливість і виклик". Він вважає, що CBDC можуть оновити фінансову інфраструктуру, але й створюють ризики дезінтермедіації, коли клієнт взаємодіє напряму з центробанком, а отже, банки можуть мати відплив капіталу."Впровадження цифрового євро може створити нові стандарти безпеки, AML/CTF, antifraud і технологічної сумісності. Попри ризик дезінтермедіації, банки залишаються потрібними як оператори гаманців, верифікатори клієнтів, постачальники AML/CTF-рішень тощо. Вони стають «посередниками нового покоління», а не зникають із ланцюга", — додав голова Нацбанку.Регуляторний апгрейдПишний зазначив, що фінансова система стає цифровозалежною."Тож окрім ліквідності особлива увага прикута до операційної стійкості і швидкості реагування. Криза Silicon Valley Bank, збої у платіжних системах, атаки на банки продемонстрували регуляторам, як технологічні збої здатні спричиняти миттєві панічні відпливи. FSB (Financial Stability Board) наголошує: потрібні нові стандарти кризового реагування, кіберстійкості й управління ризиками не лише для банків, а й для небанківських установ", — зазначив він.Також голова НБУ додав, що настає епоха "технологічного нагляду" з фокусом на безпеку, AI-governance і контроль залежності від BigTech.Людський капітал"Традиційні фінансові професії змінюються: зростає попит на фахівців, які розуміють ШІ, кіберризики, сталість і аналітику даних. ШІ не замінить людину, а доповнить її, формуючи AI-augmented workforce", — поінформував Пишний.До того ж, за його словами, банки перетворюються на технологічно-гуманні еко-системи, що вимагають довіри, етики та високої цифрової культури, а перемагають ті, хто здатен поєднати аналітичний інтелект технологій із людським — етичним, емоційним і адаптивним.Нагадаємо, 24 грудня президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає запровадження банків фінансової інклюзії..

У понеділок, 1 грудня, Національний банк України презентував нові обігові монети номіналом 10 гривень. Вони присвячені українській єдності та територіальній цілісності.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своїх соціальних мережах."Рада долучитися на запрошення голови Національного банку Андрія Пишного та разом із головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком узяти участь в публічній дискусії з українськими студентами про пріоритети державної політики", — зазначила вона.Вона додала, що в межах серії "Ми сильні. Ми разом" в обіг уведено перші три пам’ятні монети, присвячені регіонам, які першими опинилися в епіцентрі російської агресії: Криму, Донецькій і Луганській областям.. "Символічно, що ця подія відбулася саме в річницю всеукраїнського референдуму — дня, який запустив відлік нашої відновленої Незалежності та незворотний процес міжнародного становлення України", — наголосила прем’єр-міністерка.Вона зауважила, що 1991 року всі області — від Криму до Львівщини, від Луганщини до Чернігівщини — зробили спільний і одностайний вибір: жити у вільній та незалежній країні.Очільниця уряду наголосила, що цей вибір закріплений у Конституції України. Зараз цей вибір щодня захищають і виборюють наші Сили оборони."Україна була, є і буде суверенною та неподільною державою. За ці роки ми як нація вивчили, що запорука збереження територіальної цілісності та незалежності — це сильне військо, сильні державні інституції, наша економічна самодостатність. І ключове — наша єдність. Маємо її берегти. Лише в єдності ми були, є та будемо", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що в лютому минулого року Національний банк України ввів у обіг нову пам'ятну банкноту "Єдність рятує світ" номіналом 50 гривень. Вона присвячена єднанню демократичного світу перед агресією Російської Федерації..

Україна планує замінити копійки на "шаги". Це необхідно, щоб позбутися "символу колишнього домінування Москви".Про це повідомив голова Національного банку Андрій Пишний в інтерв'ю Reuters. Він сподівається, що зміни можуть відбутися ще цього року."Ми повинні нарешті завершити грошову реформу та прибрати будь-яку спорідненість, будь-які зв'язки з Москвою. Тому що у нас є своє. І настав час нарешті повернути його назад", — зазначив він.За його словами, ВР готується до обговорення законопроекту про заміну монети. Своєю чергою, Центральний банк організовує публічні обговорення, виставки та інші заходи для підвищення обізнаності про цю пропозицію.Пишний нагадав, що "шаг" в перекладі означає "крок" і використовувався як грошовий термін в Україні в 16-17 століттях.Заміна копійок на "шаги": що відомоНацбанк минулого року ініціював зміну назви копійки на "шаг". Ідею підтримали Інститут історії України, Інститут мовознавства й Український інститут національної пам’яті. Серед її прихильників — відомі історики Сергій Плохій і Олександр Алфьоров, а також громадські діячі та військові.Законопроект, який зареєстрували в Раді на початку жовтня 2025 року, передбачає поступовий перехід без одномоментного вилучення копійок. Монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу паралельно.Зміна копійки на "шаг" стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Вона має сприяти деколонізації та відновленню національних традицій у номінації грошей. Ухвалення закону планується пов'язати з 30-річчям введення гривні 2026 року. Закон набере чинності через два місяці з дня його опублікування.Нагадаємо, раніше голова Національного банку України Андрій Пишний заявляв, що на розроблення ескізів і карбування нових монет "шаг", які змінять "копійку", не планується жодних додаткових витрат з державного бюджету..

В Україні інфляція закріплюється на траєкторії зниження. Проте все ж цей показник ще є високим.Про це повідомив голова Національного банку Андрій Пишний під час прес-брифінгу щодо рішень з монетарної політики.Темпи зростання споживчих цін сповільнюються уже три місяці поспіль — до 13,2% (річний вимір) у серпні. Така динаміка була дещо швидшою, ніж прогнозував регулятор. Базова інфляція теж сповільнилася — до 11,4% (близько до прогнозу).Чому знизилася інфляція і як змінилися ціниТака позитивна динаміка зумовлювалася кількома чинниками. Зокрема, завдяки надходженню нових урожаїв помітно сповільнилася інфляція сирих продуктів. Це зі свого боку стримало зростання цін і на оброблені харчові продукти. Динаміка вартості послуг та непродовольчих товарів теж була низхідною. Цьому посприяли:попередні заходи монетарної політики НБУ;послаблення дисбалансів на ринку праці. Чого очікувати від інфляції найближчим часом"Інфляційні очікування домогосподарств і фінансових аналітиків у серпні поліпшилися. Однак очікування більшості груп респондентів залишалися на двознаковому рівні. Крім того, статистика пошукових запитів свідчила про все ще підвищений рівень уваги населення до теми інфляції", — зазначив Пишний.Зниження інфляції очікується й надалі. Цьому сприятимуть передусім:подальше відображення ефектів від надходження нових урожаїв;заходи НБУ з підтримання достатньої привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку.Варто зауважити, що за даними вересневого "Інфляційного звіту", очікується, що інфляція:наприкінці 2025 року — сповільниться нижче 10%;у 2026 році — становитиме нижче 7%;у 2027 році — повернеться до цілі НБУ в 5%. Нагадаємо, 11 вересня правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це сприятиме зниженню інфляції.

У п’ятницю, 15 серпня, Катерину Рожкову звільнили з посади першої заступниці голови Національного банку України (НБУ). Цю позицію тепер очолить заступник голови правління Сергій Ніколайчук.Про це повідомила прес-служба НБУ. Відповідну кандидатуру для призначення подав Раді Нацбанку України голова Андрій Пишний."На цій посаді Сергій Ніколайчук здійснюватиме керівництво вертикаллю підпорядкування "Фінансова стабільність", а також тимчасово — "Монетарна стабільність", — ідеться в повідомленні.Водночас Катерина Рожкова припиняє виконання повноважень першого заступника голови Національного банку у зв’язку із закінченням терміну повноважень і звільненням з посади. НБУ здійснюватиме пошук кандидата на вакантну тепер посаду заступника голови.Андрій Пишний привітав Сергія Ніколайчука та подякував Катерині Рожковій за багаторічну роботу."Правління НБУ вирішує надскладні завдання в безпрецедентних умовах. І те, що фінансова система працює як годинник під час повномасштабної війни, — беззаперечний результат щоденної кропіткої роботи всієї нашої команди. Нова конструкція правління посилить нашу інституційну спроможність і здатність реагувати на теперішні та потенційні виклики", — зазначив він.Правління НБУ складається зі семи осіб: голови, першого заступника та п’яти заступників.Що відомо про Сергія НіколайчукаЗ липня 2021 року обіймає посаду заступника голови Нацбанку, куратора блоку "Монетарна стабільність".Із 2004 до 2019 року працював у Національному банку, де пройшов шлях від економіста до директора департаменту монетарної політики та економічного аналізу.З вересня 2019 року до квітня 2020 року обіймав посаду заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, а з квітня 2020 року до липня 2021 року працював головою департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.Сергій Ніколайчук — почесний професор практики Київської школи економіки, а також викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка.Що відомо про Катерину РожковуОбіймала посаду першого заступника голови Національного банку з червня 2018 року, входила до складу правління зі січня 2016 року.Як перший заступник голови НБУ, останні 2,5 року відповідала за роботу блоку "Фінансова стабільність".Разом із командою Катерина Рожкова брала участь в оздоровленні банківської системи 2015-2017 років, трансформації небанківського фінансового сектору, стратегічних проектах з імплементації норм ЄС в регулюванні фінансового сектору України тощо.Нагадаємо, що 10 жовтня 2023 року у ЗМІ з'явилась інформація, що Андрій Пишний нібито написав заяву на звільнення з посади голови Національного банку України. Тоді чиновник заявив, що це фейк, і спростував чутки.

Національний банк готується до тестування пілотного проекту української цифрової валюти е-гривня. У НБУ є розуміння потенційної моделі її архітектури.Про це повідомив голова Національного банку Андрій Пишний в інтерв'ю "РБК-Україна". Він пояснив, що е-гривня — це цифрова форма безготівкової гривні, емітентом якої є Національний банк."Ми вже маємо розуміння потенційної моделі архітектури е-гривні. Зараз здійснюємо підготовку до пілотного проєкту, завершуємо пошук технологічного партнера. Ми хочемо, щоб цей пілот дав нам максимум інформації для ухвалення рішення щодо широкомасштабного випуску. Паралельно ми дуже уважно дивимося на те, як розвивається процес щодо CBDC в інших центральних банках, особливу увагу приділяємо розвитку проєкту "Цифровий євро", враховуючи євроінтеграційний курс України", — наголосив Пишний.Посадовець додав, що у цьому питання Нацбанк взаємодіє з Європейським центральним банком, з Bundesbank, Банком Бельгії, Банком Франції та Банком Сингапуру."Але говорити про те, що рішення щодо випуску е-гривні ось-ось відбудеться, зарано. Спочатку буде пілот, ми до цього пілоту наразі готуємося", — додав він.Цифрова валюта (CBDC) — це форма грошей, яка існує виключно в електронному вигляді. Вона не має фізичного еквівалента (наприклад, банкнот або монет) і використовується для онлайн-транзакцій. Така валюта створюється й контролюється державою.Її не варто плутати із криптовалютою, адже криптовалюта випускається приватними особами або спільнотами і є не підконтрольною жодній державі або банку.Нагадаємо, Андрій Пишний раніше розповідав, що на сьогодні процес виведення з обороту копійок та перехід на шаги напряму залежить від ухвалення Верховною Радою відповідного законодавства. Однак, можливо, вже наступного року це відбудеться.

На сьогодні процес виведення з обороту копійок та перехід на шаги напряму залежить від ухвалення Верховною Радою відповідного законодавства. Однак, можливо, вже наступного року це відбудеться.Про це повідомив голова Національного банку Андрій Пишний в інтерв'ю "РБК-Україна". Згідно з прогнозами посадовця, шаги замість копійок вдасться запровадити хоча б до 2 вересня 2026 року — на 30-річчя української гривні."Ми зобов'язані це зробити — повернути питому українську історичну назву розмінній монеті. Вона в нас є, і це не копійка. Копійка — це шматок Москви, який у нас залишається в кишені, на наших цінниках, а головне, — в голові", — відзначив він.Голова НБУ вважає, що до того часу, поки остаточно не буде вирішено питання з копійками, грошова реформа 1996 року не буде завершена."Бо ця купка сміття, яку залишила тут Москва, поєднує нас з нею, Мінськом і Тирасполем. Бо більше ніде немає копійки, як розмінної фракції національної валюти. Вони залишили її тут свідомо", — зауважив Пишний.Шаг — назва кількох типів грошей, що використовувалися в різний час на території України. Після проголошення Незалежності України 1991 року розглядалося використання терміну "шаг" для назви українських грошей. У 1992 році Луганський верстатобудівний завод викарбував пробну партію монет номіналами в "один шаг" та "п'ятдесят шагів", але назву не було затверджено.2 вересня 2024 року НБУ ініціював зміну назви розмінної монети "копійка" на "шаг" з метою спрямування на відновлення історичної справедливості, дерусифікації та підкреслення національних традицій у грошовому обігу України.Нагадаємо, створення грошей — складний процес, над яким працюють сотні фахівців із різних сфер. Національний банк випускає банкноти та монети, що мають сучасний дизайн та надійний захист від фальшування. Про те, як виготовляють й куди утилізують українські гривні — у матеріалі TrueUА.

На сьогодні чинна програма Міжнародного валютного фонду вже не відповідає потребам України. Тому наразі формується  нова кредитна програма.Про це повідомив голова Національного банку Андрій Пишний в інтерв'ю "РБК-Україна". За його словами, поточна програма з МВФ завершується у 2027 році. Її значна частина зосереджувалася саме на повоєнній відбудові."На жаль, дії росіян не свідчать про бажання завершити війну. Україна, її цивільна інфраструктура та населення все частіше та інтенсивніше піддаються обстрілам. Як наслідок, формат чинної програми вже не до кінця відповідає потребам сьогодення. Тож ми вже почали розмірковувати над новою програмою", — пояснив посадовець.Натомість Пишний зазначив, що нинішня програма є успішною і для України, і для самого Міжнародного валютного фонду, адже вісім успішних переглядів програми МВФ в умовах повномасштабної війни "свідчать про те, що ми провели чудову роботу"."Інтенсивність нашої взаємодії з МВФ напевно рекордна — кожних три місяці новий перегляд програми. Я жартую, що свою родину бачу рідше, ніж колег з МВФ і голову місії Гевіна Грея. Але тісна постійна комунікація дає нам можливість говорити з ними досить щиро. Вони до молекул розуміють усі процеси, які відбуваються у нас", — додав голова НБУ.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявляла, що наприкінці серпня очікується візит місії Міжнародного валютного фонду до України. Раніше видання Bloomberg писало, що прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко, ймовірно, звернеться за додатковим фінансуванням до Міжнародного валютного фонду, оскільки вона прагне задовольнити фіскальні потреби країни, попри те, що війні з Росією не видно кінця.

Зниження курсу гривні відносно євро, яке відбулося у попередні місяці вплине на ціни в Україні. Це можна буде спостерігати у наступні два-три квартали.Про це повідомив голова Національного банку Андрій Пишний в інтерв'ю "РБК-Україна". За його словами, девальвація курсу гривні до євро вплине на загальний рівень інфляції.Він також зауважив, що курсу євро почав відігравати свою роль після посилення глобальної невизначеності на тлі тарифних війн цього року."Саме після того відбулися відповідні зміни у парі долар/євро, що позначилося на курсі гривні до євро. Зараз вони мають свій вплив, ми його фіксуємо (зокрема у вартості палива), але до певної міри цей вплив ще відкладений в часі. Я думаю, що впродовж наступних двох-трьох кварталів ми побачимо поступове перенесення на ціни тієї девальвації гривні до євро, що вже відбулася", — пояснив він.Водночас посадовець наголосив, що стосовно долара гривня залишається стійкою. Крім того, Пишний додав, що зниження облікової ставки розпочнеться не раніше IV кварталу 2025 року."Ми шукаємо дуже складний баланс і знаходимося в умовах дилеми, коли маємо забезпечити цінову стабільність, збалансованість та керованість інфляційних очікувань, стійкість валютного ринку і підтримати економічне відновлення. Ми три з половиною роки знаходимося у стані війни. Бачимо, як уповільнюється економічний розвиток і відновлення через війну, через складний ринок праці, обмежені врожаї. Тому ми повинні забезпечувати максимальний імпульс, за рахунок якого підтримується економічне відновлення, — і тут важливим є кредитування. Воно зростає 30% рік до року в останні місяці. Це темпи вищі, ніж були до "ковіду", — додав Пишний.Курс валют 7 серпняСтаном на четвер, 7 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 41,61 гривні за один долар. Офіційний курс у середу становив 41,68 гривні за один долар. На готівковому ринку курс впав на 10 копійок — 41,85 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становить 48,28. У середу, 6 серпня, офіційний курс гривні до євро був на рівні 48,09.Нагадаємо, Національний банк України оприлюднив липневий "Інфляційний звіт", згідно з яким у 2025 році темпи зростання реальної заробітної плати знизилися до 9,2 відсотка у річному вимірі. Зараз ринок праці переживає напружену ситуацію через дефіцит фахівців.

Україна починає розглядати можливість відмови від долара США та можливої ​​більш тісної прив'язки своєї валюти до євро на тлі роздробленості світової торгівлі та зміцнення зв'язків із Європою.Про це повідомив агентству Reuters голова Національного банку України Андрій Пишний. Потенційний вступ до Європейського Союзу, "посилення ролі ЄС у забезпеченні нашої обороноздатності, велика волатильність на світових ринках та ймовірність фрагментації світової торгівлі" змушують Нацбанк переглянути питання про те, чи слід зробити євро базовою валютою для української гривні замість долара, сказав Пишний у своєму повідомленні електронною поштою."Ця робота складна і вимагає якісної, різнобічної підготовки", — додав Пишний у прямому коментарі українського чиновника про можливі зміни. Долар домінує в міжнародній торгівлі та складає більшу частину світових резервів, відкриває нову вкладку. Найбільші економіки, включно з Саудівською Аравією та Гонконгом, прив'язують свої валюти до долара. Однак за президента Дональда Трампа США розв'язали торгівельну війну, ввівши, можливо, найвищі мита за століття. Цей крок змусив деяких спостерігачів засумніватися у майбутній ролі долара як світової резервної валюти. Наразі, на четвертому році боротьби з вторгненням Росії, Україна також стала свідком того, як Трамп тимчасово припинив надавати країні деяку військову допомогу.Європейські лідери, у тому числі з ЄС, пообіцяли зміцнити армію Києва, щоб вона могла стати наріжним каменем майбутньої безпеки України, проте досягти прогресу в цьому напрямі непросто. Тим часом Україна уклала угоду, яка надає Сполученим Штатам переважний доступ до нових українських угод з видобутку корисних копалин та фінансує інвестиції у відновлення країни. Після повернення Трампа в Білий дім долар відкриває нову вкладку знизившись більш ніж на 9% щодо кошика основних валют, оскільки інвестори відмовляються від вкладень в американські активи. Деякі експерти застерігають від асоціації сили долара з його статусом резервної валюти. Однак історично доларові активи були пов'язані з альянсами з безпеки та військовими зв'язками, відкриває нову вкладку у Вашингтон. Пишний зазначив, що операції з доларом США продовжують домінувати у всіх сегментах валютного ринку, проте частка операцій у євро зростає у більшості сегментів, хоча "поки що помірковано". Він не став вдаватися до подробиць.Як війна вплинула на гривнюУкраїна ввела гривню 1996 року і протягом десятиліть використовувала долар як базову валюту. Відразу після вторгнення Росії у лютому 2022 року центральний банк запровадив контроль за рухом капіталу та прив'язав гривню до офіційного курсу близько 29 за долар США. Україна була змушена провести девальвацію згодом через накопичення фіскальних дисбалансів. У жовтні 2023 року центральний банк перейшов від жорсткої прив'язки до режиму керованого обмінного курсу, який використовує долар США як орієнтир — показник для вимірювання валютних інтервенцій та згладжування коливань обмінного курсу. ЄС розпочав переговори про членство з Україною та Молдовою майже рік тому, хоча попереду на них чекає довгий і важкий шлях, перш ніж вони зможуть приєднатися до блоку. Президент ЄС Урсула фон дер Ляєн заявила у лютому, що Україна може стати членом до 2030 року, якщо продовжить проводити реформи своєї політичної та судової системи нинішніми темпами.У рамках підготовки до цього 2 січня Молдова перейшла з долара на євро як базову валюту молдавського лея. Пишний зазначив, що пожвавлення інвестиційної та споживчої активності завдяки тіснішим зв'язкам з Європою та економічній нормалізації сприятиме невеликому прискоренню економічного зростання протягом наступних двох років до 3,7–3,9%, хоча багато в чому економічна траєкторія залежатиме від того, як розвиватиметься конфлікт. "Швидке припинення війни, безперечно, було б позитивним сценарієм з хорошими економічними результатами, якби воно включало гарантії безпеки для України", — сказав Пишний. "Проте, вкрай важливо визнати, що для повної реалізації економічних вигод від припинення війни, швидше за все, потрібен час". Україна розраховує на зовнішнє фінансування військових зусиль. Пишний сказав, що очікує 55 мільярдів доларів цього року, які не лише покриють дефіцит бюджету, а й будуть використані для створення резерву державних фінансів на найближчі роки, коли обсяги допомоги, ймовірно, скорочуватимуться. "Ми прогнозуємо, що Україна отримає близько 17 мільярдів доларів у 2026 році і 15 мільярдів доларів у 2027 році", — сказав Пишний.Варто зауважити, що за минулий тиждень з 28 квітня по 2 травня Національний банк України продав на міжбанку 742,7 мільйона доларів. При цьому українські банкіри не купували валюту.Нагадаємо, за даними НБУ, станом на 1 травня 2025 року міжнародні резерви України становили 46 683 мільйони доларів. У квітні вони зросли на 10,2%.

Цьогоріч відновлення української економіки триватиме, але обмежуватиметься наслідками війни. У 2026-2027 роках ситуація дещо покращиться.Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний під час брифінгу з монетарних рішень.Так, у першому кварталі 2025 року зростання економіки залишалося стриманим. Причина — руйнування газової інфраструктури та спричинене цим збільшення потреб в імпорті газу. "Загострення торгівельних протистоянь у світі наразі не позначилося на українській економіці, проте надалі стримуватиме її відновлення", — зауважив Пишний.Ураховуючи зазначені чинники, НБУ дещо погіршив оцінки динаміки економічного відновлення. Очікується, що у 2025 році економіка України зросте на 3,1%. Проте вже у 2026-2027 роках зростання реального ВВП пришвидшиться до 3,7–3,9%.Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру й тривалості бойових дій.Відновлення та розвиток економіки: які ризики існуютьРосійська агресія має значний вплив на розвиток економіки. Зокрема бойові дії та ворожі удари викликають "тиск на державні фінанси" та негативні ефекти міграційних процесів. "Ці ризики додатково посилюються через зростання геополітичної невизначеності та активізацію деглобалізації, у тому числі загострення торгівельних протистоянь. З іншого боку, торгівельно-політичні протистояння можуть надати українській економіці й певні переваги, зокрема можливе зниження цін на енергоресурси, збільшення попиту на українські метали та оборонні технології", — пояснили в НБУ.Водночас зберігається ймовірність реалізації низки інших позитивних сценаріїв. Йдеться про:посилення фінансової підтримки партнерів;зусилля міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України;пришвидшення євроінтеграції.Нагадаємо, за даними голови НБУ Андрія Пишного, базова інфляція в березні 2025 року порівняно із попереднім місяцем прискорилася до 1,5%, за рік у цілому — до 14,6%. Цей показник дещо перевищив траєкторію прогнозу. Проте найближчим часом очікується її розворот у бік зниження.

Базова інфляція в березні 2025 року порівняно із попереднім місяцем прискорилася до 1,5%, за рік у цілому — до 14,6%. Цей показник дещо перевищив траєкторію прогнозу. Проте найближчим часом очікується її розворот у бік зниження.Як розповів голова Національного банку України Андрій Пишний під час брифінгу, інфляція почне знижуватися влітку й сповільниться до однознакового рівня наприкінці року. "Упродовж першого кварталу 2025 року інфляція очікувано зростала та в березні сягнула 14,6%", — нагадав він.Водночас вже влітку 2025 року зростання цін у річному вимірі почне сповільнюватися за широким спектром товарів і послуг. Сповільненню інфляції посприяють:заходи з монетарної політики НБУ;очікуване збільшення врожаїв;поліпшення ситуації з постачанням електроенергії;помірніший тиск з боку ринку праці.Нагадаємо, 17 квітня правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку.