# Андрій Пишний

У разі отримання доступу до заморожених російських активів Україна покриє ними дефіцит державного бюджету у 2026 році.Про це очільник Національного банку України Андрій Пишний повідомив у Facebook. Своїми планами глава регулятора поділився за результатами зустрічі із заступником держсекретаря агентства Великої Британії з міжнародного розвитку (FCDO) Ніком Даєром та британським послом в Україні Мартіном Гаррісом.Пишний зазначив, що упродовж 2023–2024 років завдяки роботі на внутрішньому борговому ринку та підтримці партнерів Україна змогла уникнути емісійного фінансування дефіциту бюджету. І це, за словами голови НБУ, залишається незмінним пріоритетом."Водночас прагнемо розвитку дискусії про надання Україні доступу до знерухомлених активів РФ. Таке рішення буде справедливим для компенсації збитків нашій країні", — йдеться у заяві Пишного.Керівник НБУ наголосив, що відповідно до оперативної оцінки RDNA-4 станом на початок 2025 року збитки України сягають 176 мільярдів доларів США, а вартість відновлення — 524 мільярди доларів США. "Сподіваємося, що 2026 рік стане роком, коли наша країна отримуватиме фінансування вже у тому числі коштом "тіла" активів РФ", — додав Андрій Пишний.Нагадаємо, раніше видання Financial Times писало, що Франція та Німеччина обговорюють з Великою Британією можливість арешту заморожених активів країни-агресорки Росії на суму понад 200 мільярдів євро.Варто зазначити, що, за даними прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна отримала від Великої Британії 752 млн фунтів. Це кошти від заморожених російських активів.

У лютому цього року попит на валюту в Україні знизився. Внаслідок цього зміна курсу долара за останній місяць була мінімальною.Про це повідомила прес-служба Національного банку України."Курс гривні минулого місяця зміцнився, а різниця між готівковим та офіційним курсами впродовж лютого не перевищувала 0,5%", — йдеться у повідомленні.У регуляторі пояснили, що така позитивна динаміка щодо курсу долара передусім пов’язана з поліпшенням кон'юнктури валютного ринку. "Курсові очікування населення стабілізувалися, а середньоденний обсяг чистого попиту на готівкову валюту в лютому зменшився до 42 мільйонів доларів", — зауважили в прес-службі.У Нацбанку наголосили, що станом на сьогодні "незмінним пріоритетом регулятора є збереження стійкості та контрольованості ситуації на валютному ринку".Нагадаємо, голова регулятора Андрій Пишний 6 березня під час прес-брифінгу щодо рішень з монетарної політики заявив, що НБУ розглядає можливість прив'язки гривні до євро замість долара. Проте, до ухвалення цього рішення ще досить далеко.

Національний банк України розглядає можливість прив'язки гривні до євро замість долара. Проте, до ухвалення цього рішення ще досить далеко.Про це повідомив голова регулятора Андрій Пишний 6 березня під час прес-брифінгу щодо рішень з монетарної політики.За його словами, НБУ розглядає можливість зміни основної курсоутворюючої валюти з долара на євро. Станом на сьогодні розглядаються абсолютно різні варіанти. Проте, регулятор буде комплексно підходити до розв'язання цього питання, тому це відбудеться ще не швидко."Сказати, що питання переприв'язки перебуває на виході — ні", — зазначив він.Також Пишний запевнив, що регулятор не змінюватиме структуру міжнародних резервів. Йдеться, зокрема, про побоювання, які виникли нещодавно, щодо того, що США може заморозити резерви України. Своєю чергою заступник голови НБУ Юрій Гелетій зауважив, що частка розрахунків в євро сягнула:в імпорті — 50%;експорті — 30%;на готівковому ринку — 22-23%.Нагадаємо, станом на 6 березня Національний банк України продовжує знижувати офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта росте у ціні.

Між екс-керівницею "Мистецького арсеналу" та засновницею галереї сучасного мистецтва Art Ukraine Gallery Наталією Заболотною та дружиною голови Національного банку Людмилою Пишною виник бізнес-конфлікт. Заболотна звинуватила свою вже колишню партнерку у рейдерстві, оскільки власники приміщення, де вони з Пишною влаштували галерею та проводили аукціони, зажадали працювати лише з дружиною очільника Нацбанку.Про це повідомляє "Фраза".Скандал розгорівся ще на початку лютого, коли в українському інформаційному просторі поширилися подробиці конфлікту, але Людмила Пишна відкинула усі звинувачення та запевнила, що відмовилася від подальшої співпраці, оскільки її партнерка Наталія Заболотна не дотримувалася виключно благодійного формату діяльності. Під час з’ясування стосунків між жінками зʼявилася інформація про те, що у "тихих аукціонах", що проводилися в Art Ukraine Gallery у партнерстві з фондом "Відчуй" Людмили Пишної регулярно брали участь власники банківських установ, які нібито у такий спосіб хотіли вибудувати дружні стосунки з керівником НБУ Андрієм Пишним. У коментарі журналістам Наталія Заболотна заявила, що Пишна вчинила замах на рейдерство і "підступно привласнила собі її мистецьку справу". Засновниця Art Ukraine Gallery переконана, що Пишна хотіла одноосібно володіти галерейним простором, який Наталія створила в розпал війни як соціально-відповідальний бізнес-кейс."Як це ще назвати? Вона, схоже — загарбниця, такий собі "Путін у спідниці": Пишна, я вважаю, загарбала мою справу в час її розквіту й нині використовує всі мої напрацювання, просто замінивши назву галереї. В тому ж просторі за напрацьованими мною матрицями. Вона, наскільки мені відомо, раніше жодним чином не була дотична до галерейного бізнесу", — сказала Заболотна.Діячка заявила, що Art Ukraine Gallery — це її дітище, якому вона присвятила 20 років життя, а після завершення каденції Заболотної на посаді директора "Мистецького арсеналу" вона одразу відкрила власну галерею, яка одразу стала популярною.Як відбулось знайомство з ПишноюЗа словами Заболотної, вона познайомилась з Людмилою Пишною у жовтні 2022 року в Goodwine. "Ми випадково перетнулися там, і я привітала її з призначенням її чоловіка Андрія Пишного на посаду голови Національного банку.  Ми розговорилися, і вона запитала, чим я планую займатися поки війна. Я відповіла, що продовжую допомагати пораненим дітям, яких на жаль в клініці "Охматдит" стає все більше, й що хочу відкрити галерею Art Ukraine Gallery, і розповіла їй, що в мене є мрія — проводити там благодійні аукціони та допомагати дітям, як головним її бенефіціарам", — сказала діячка.У процесі знайомства Людмила Пишна запропонувала свою допомогу у співпраці з "Охматдитом", адже з початку повномасштабного вторгнення Заболотна допомагала пораненим дітям, які постраждали від російської агресії."Вона сказала, що теж хотіла б долучитися до такої ініціативи. Й додала, що в неї та її чоловіка багато знайомих, які могли б брати участь у благодійних заходах. Я подумала, що таке об’єднання може бути лише на користь загальній справі", — сказала Заболотна.Наталія Заболотна заявила, що саме вона займалася організаційними питаннями галереї. Вона знайшла приміщення для галереї в ТЦ "Домосфера". Тодішня директорка торгового центру запропонувала Заболотній оглянути простір на третьому поверсі, який простоював протягом декількох років. Було домовлено, що у разі продажу картин, відсоток від них розподілятиметься між усіма субʼєктами та ТРЦ.Умови співпраці з Людмилою ПишноюПід час спілкування з Заболотною щодо умов співпраці Людмила Пишна заявила, що нічого не розуміє в галерейному бізнесі, але не проти заробляти з нього. Вона пообіцяла приводити людей, друзів і партнерів родини, щоб вони купували мистецтво."Це й була її головна задача. А все інше — мої обов’язки. Я створила мистецький простір, системно генерувала й  організовувала заходи, писала прес-релізи, а Людмила виконувала роль такого собі "весільного генерала", на початку запрошувала друзів на заходи, виступала зі мною на одній сцені, а в будні приходила переважно за грошима з продажів", — сказала Заболотна.При цьому усі кошти надходили до благодійного фонду Людмили Пишної "Відчуй". За словами Заболотної, це була її наполеглива умова, а сама діячка не заперечувала, адже у Пишної була велика команда, яка цим займається.Скільки вдалося зібрати на аукціонахЗа словами Заболотної, на аукціонах вдалося зібрати 4,5 мільйона гривень. З цієї суми 3,5 мільйона пішли на облаштування трьох реабілітаційних кабінетів у поліклініці "Охматдит". Це кабінети, пов’язані з післяопераційною реабілітацією, кабінет для перевірки слуху, та для післяопераційного відновлення немовлят. Вони, як заявила Заболотна, були вкрай необхідні для "Охматдиту"."А от куди подівся ще один мільйон гривень — мені ніхто так і не відзвітував. Як і про решту коштів, які вірогідно надходили на БФ", — сказала Наталія Заболотна.Коли засновниця галереї почала цікавитися, чому фактично результати її праці залишаються без пояснень, реакція з боку Пишної "була груба". Їй дали зрозуміти, що це її не стосується.На благодійних аукціонах були присутні відомі банкіри й бізнесмени такі як власник "Монобанку" Олег Гороховський, Сергій Тігіпко з "ТАС-банку", Томаш Фіала з Dragon Capital, відомий бізнесмен Гарік Корогодський. У своїй розповіді Наталія Заболотна підтвердила, що глава Нацбанку Андрій Пишний особисто обдзвонював статусних гостей і запрошував на аукціони."Звісно, на заходи кожен запрошував своїх друзів і знайомих. Щодо благодійних аукціонів, то вірогідно Людмила та її чоловік запрошували особистих друзів і бізнес-партнерів родини. Дві третини гостей були саме від них. Більшість із відвідувачів були мені не відомі", — сказала Заболотна.Проте Заболотній не відомо, чи знайомі Пишного робили "донати" поза аукціоном. Діячка заявила, що її усунули від цієї інформації."На мою думку, вони прибрали мене як свідка. Ймовірно, щоб я не контролювала рух коштів і не запитувала про людей, які приходили на аукціони. Тільки зараз, коли пазл склався, я розумію, що це, схоже, була добре продумана багатовекторна операція з рейдерського захоплення створеного мною галерейного простору. І в цьому Людмилі, як мені стало відомо з відкритих джерел, нібито допоміг її чоловік, напевно скориставшись своїм високим службовим становищем", — сказала Заболотна.Відмова співпраці ТЦ "Атмосфера" з ЗаболотноюНаталія Заболотна підтвердила, що їй стало відомо про те, що Андрій Пишний тиснув на державний банк "Ощадбанк", аби той позитивно розв'язав питання ліквідації штрафних санкцій для ТЦ "Атмосфера". "Дивним чином пролонгація Ощадбанком кредитного договору з ТЦ "Атмосфера" цілком за хронологією подій співпадає з повідомленням від Жукова — управителя активами Дмитра Буряка про припинення договору з моїм ФОП та укладання угоди на галерейний простір із Людмилою Пишною — дружиною голови Нацбанку", — наголосила Заболотна.Діячка також зауважила, що питання з орендою розвивалося на тлі того, коли вона почала вимагати звіту щодо благодійних коштів та акцентуванні на відсутності якогось внеску Людмили Пишної в розвиток і діяльність галереї, як заявленої партнерки."Звісно, легко прослідкувати ймовірний звʼязок: раптове розв'язання проблем у власників ТРЦ "Атмосфера" та "Домосфера" з борговими зобовʼязаннями перед "Ощадбанком" та їхнім рішенням продовжити договір вже не зі мною, а з Людмилою Пишною. Погодьтеся, це наштовхує на певні думки", — зазначила Наталія Заболотна.Засновниця галереї переконана, що власники ТЦ погодилися розірвати з нею договір і підписати його з Людмилою Пишною. Також Заболотна припускає, що ймовірно Пишний використав свій вплив, аби допомогти бізнесу власників ТРЦ, а вони, своєю чергою, допомогли його дружині заволодіти створеним мною  галерейним простором, як бажаним "трофеєм".Як розірвали договір із ЗаболотноюЗа словами діячки, їй 4 лютого подзвонив управитель ТРЦ "Атмосфера" і "Домосфера" Геннадій Жуков та повідомив про припинення співпраці."Ці об’єкти належать компанії Дмитра Буряка, який є власником "Домосфери", "Атмосфери", бізнес-центру, а також готельного комплексу Ramada Encore. В нього є керівна компанія, представники якої — громадяни Литви. Це Геннадій Жуков і Олег Пономарьов, які історично склалося так, що керують його об’єктами в Україні. Геннадій Жуков і сказав: "Наталя, я хочу вам повідомити, що ми припиняємо з вами співпрацю». Це було абсолютно неочікувано", — сказала Заболотна.Вона запевнила, що ніхто не попереджав її про це письмово, хоча мали б зробити це щонайменше за два місяці. Водночас Наталія Заболотна заявила, що Галерея продовжує роботу, а оренда тепер оформлена на Людмилу Пишну."Все залишилося на своїх місцях, навіть експозиція, яку створила я, не занадто змінилася. Додалися лише роботи з приватних колекцій, наскільки я розумію — самої родини Пишних та дружніх артдилерів. Ось так, на створеному мною майданчику, Людмила Пишна тепер робить бізнес, адже, напевно, вона зрозуміла, що це для неї хороший заробіток, особливо враховуючи її родинні зв’язки", — сказала вона.Контакти з Пишними після конфліктуЗа словами Заболотної, Людмила Пишна так і не змогла нічого їй пояснити. Вони разом з чоловіком зберігають мовчання. "Це дуже показово, бо вони з чоловіком зазвичай емоційні люди, й на будь-які дрібниці реагують доволі швидко. Ну а тут повна тиша.  Але коли я припинила мовчати та розповіла про все в соціальних мережах, хтось (напевно, саме вони) запустив брудну інформаційну кампанію проти мене, розповсюджують брехню серед своїх впливових знайомих, зачищають публікації у ЗМІ.  Мене також знайомі попередили, щоб я була обережною, мовляв, не варто самій заходити в під’їзд, потрібно бути обережною за кермом. Прямим текстом натякнули, що я занадто необережна у своїх висловлюваннях і що мені слід заткнутися", — сказала Наталія Заболотна.Діячка також у своїх соціальних мережах закликала правоохоронців звернути увагу на ситуацію навколо родини очільника Нацбанку."Сподіваюся, що правоохоронні органи звернуть увагу на ситуацію, коли є підстави припустити, що високопосадовець використовує свій вплив і, ймовірно, чинить тиск на державний банк в угоду бізнесу та задля виконання особистих забаганок своєї дружини", — додала Наталія Заболотна.Нагадаємо, раніше відома українська співачка Оля Полякова розповіла, що пережила сімейну кризу. Проте, за її словами, на цей час стосунки з чоловіком — "на новому рівні".

Національний банк України може скасувати обмеження на грошові перекази між фізичними особами. Йдеться про ліміт у 150 тисяч гривень на карткові перекази. Проте для цього банки мають продемонструвати здатність самостійно виявляти ризикових клієнтів.Про це повідомив голова регулятора Андрій Пишний в інтерв’ю Forbes."Нацбанк готовий скасувати обмеження у 150 тисяч гривень на вихідні перекази з картки на картку через один-два місяці. Але для цього банки мають продемонструвати готовність самостійно виявляти ризикових клієнтів", — заявив він.Пишний нагадав, що "ці обмеження тимчасові та самі собою не зможуть побороти таке явище, як дропи". За його словами, зробити це можна тільки комплексом заходів, зокрема законом про реєстр дропів, на ухвалення якого розраховує регулятор. "Місяць-два дивитимемось, як працюватимуть оновлені процеси. Якщо вони будуть ефективними, НБУ, як і обіцяв, скасує обмеження у 150 тисяч гривень для карткових переказів", — запевнив він.Водночас Пишний додав, що "дропів не було б, якби банки належним чином досліджували профіль клієнта під час онбордингу та брали до уваги його трансакційну історію".Нагадаємо, раніше перша заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова заявила, що у разі надходжень великих сум коштів на рахунки банки можуть зупиняти операції клієнтів. Вони вимагатимуть пояснень і підтверджувальних документів.

Україна уже адаптувалася до сучасних умов і продовжує поступово відновлюватися у різних сферах. Проте війна залишається головним генератором ризиків у першу чергу для повноцінного розвитку економіки.Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний під час прес-брифінгу щодо рішень з монетарної політики.За його словами, ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. Російська агресія зумовлює ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрати людей, територій і виробництв. "Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру й тривалості бойових дій", — спрогнозував він.Ризики для української економіки залишаються незмінними:виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності; можливе додаткове підвищення податків, що, залежно від параметрів, може посилювати ціновий тиск; подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції;поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.Також Пишний додав, що зберігаються ризики зниження ритмічності міжнародної допомоги та менш сприятливих, ніж очікується зараз, зовнішньоекономічних тенденцій, зокрема через більшу геополітичну поляризацію країн і відповідну фрагментацію світової торгівлі.Однак, за його словами, можуть реалізовуватися й позитивні сценарії, пов’язані передусім із посиленням фінансової підтримки партнерів (зокрема шляхом використання основної суми знерухомлених російських активів для компенсації втрат України) та зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України."Крім того, можливим є подальше пришвидшення євроінтеграційних процесів та відбудови інфраструктури, у тому числі енергетичної", — підсумував голова НБУ.Нагадаємо, за словами голови НБУ Андрія Пишного, регулятор знизив прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік до 3,6%. Водночас базовий сценарій прогнозу, як і раніше, передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування.

У 2025 році Україна може отримати 38,4 мільярда доларів бюджетної допомоги від міжнародних партнерів. Ці кошти необхідні нашій державі для забезпечення усіх потреб та стійкої ситуації на валютному ринку.Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний під час прес-брифінгу щодо рішень з монетарної політики.Він нагадав, що у 2024 році Україна отримала 42 мільярди доларів від міжнародних партнерів у формі кредитів та грантів. Завдяки цим коштам уряд зміг профінансувати значний дефіцит бюджету, а НБУ — підтримувати стійкість валютного ринку та наростити міжнародні резерви до нового історичного максимуму.Очікується, що у 2025 році Україна отримає 38,4 мільярда доларів зовнішнього фінансування. Ураховуючи заходи уряду з нарощування власних надходжень та залучення на внутрішньому борговому ринку, цих коштів має вистачити для повного покриття запланованого дефіциту бюджету на поточний рік без звернення до емісійних джерел."Зі свого боку НБУ зможе компенсувати структурний дефіцит валюти в приватному секторі та згладжувати надмірні курсові коливання. Це дасть змогу підтримувати стійкість валютного ринку в умовах режиму керованої курсової гнучкості, що узгоджуватиметься з досягненням інфляційної цілі 5% на горизонті політики", — зазначив Пишний.Нагадаємо, у грудні 2024 року зовнішня бюджетна підтримка України сягнула 9,2 мільярда доларів. Серед найбільших донорів — Європейський Союз, Сполучені Штати Америки, Японія та інші країни.

Економіка України уже адаптувалася до воєнних умов і продовжує відновлюватися. У 2025 році ця сфера поступово зростатиме. Цьому сприятиме підтримка партнерів та адаптація населення до війни.Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний під час прес-брифінгу щодо рішень з монетарної політики. За його словами, відновлення економіки триватиме, хоча й буде обмеженим через наслідки бойових дій."Завдяки значній міжнародній підтримці, а також високому рівню адаптивності бізнесу та населення до умов війни економіка України й надалі відновлюється", — зазначив Пишний.Як розвивалася економіка у 2024 роціЗа оцінками НБУ, у 2024 році реальний ВВП України зріс на 3,4%. Цей показник менший за жовтневий прогноз регулятора. Торік темпи економічного зростання сповільнилися порівняно з 2023 роком. Таку тенденцію спричинили:погані врожаї;слабший зовнішній попит;збільшення інтенсивності бойових дій, посиленням повітряних атак Росії;дефіцит електроенергії. Чого очікувати від економіки у 2025-2026 рокахНБУ знизив прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік до 3,6%. Водночас базовий сценарій прогнозу, як і раніше, передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування.Відповідно у 2026–2027 роках очікується помірне пришвидшення економічного зростання — до близько 4%. "З одного боку, наслідки війни, що позначилися на дефіциті робочої сили та нестачі виробничого капіталу, і надалі обмежуватимуть економіку. З іншого, — відновленню сприятимуть інвестиції в енергетичні та виробничі потужності, збереження доволі м’якої фіскальної політики та зростання приватного споживання на тлі збільшення доходів населення", — спрогнозував Пишний.Нагадаємо, 23 січня правління Національного банку ухвалило рішення підняти облікову ставку з 13,5% до рівня 14,5% річних. Це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку та вплинути на інфляцію.

Минулого року інфляція в Україні зросла до 12%. Проте найближчим часом очікується її розворот у бік зниження.Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний під час прес-брифінгу щодо рішень з монетарної політики.Якою була інфляція у 2024 роціУ грудні 2024 року інфляція пришвидшилася до 12% у річному вимірі. Цей показник перевищив попередній прогноз НБУ. За оцінками регулятора, прискорення інфляції триває й у січні."Високі темпи зростання споживчих цін значною мірою визначалися тимчасовими чинниками. Водночас посилювався й фундаментальний ціновий тиск. Про це свідчить подальше пришвидшення базової інфляції (до 10,7% у грудні), зокрема через стрімке зростання цін на послуги", — пояснив Пишний.Така цінова динаміка зумовлювалася збільшенням витрат бізнесу на сировину, матеріали й електроенергію, а також підвищенням зарплат на тлі збереження дефіциту кадрів. Водночас в останні місяці зростання цін певною мірою стримувалося зміцненням курсу гривні до євро, що має вагоме значення для українського імпорту.Голова НБУ наголосив, що перехід інфляції на двознаковий рівень негативно позначається на інфляційних очікуваннях населення та бізнесу. Однак очікування фінансових аналітиків та банків залишаються відносно стійкими.Чого очікувати від інфляції у 2025-2026 рокахПишний спрогнозував, що у перші місяці 2025 року інфляція, вірогідно, продовжить зростати. Це пов'язано з подальшим впливом як тимчасових чинників, зокрема ефектів нижчих торішніх врожаїв, так і фундаментальних, зокрема тиску з боку виробничих витрат бізнесу. Інфляція сягне свого піка в другому кварталі 2025 року, але із приблизно з червня почне знижуватися. Очікується, що наприкінці 2025 року інфляція сповільниться до 8,4%, а у 2026 році — до цілі 5%. Цьому сприятимуть такі фактори:заходи процентної та валютно-курсової політики НБУ;вищі врожаї;поліпшення ситуації в енергетиці;зниження фіскального дефіциту;помірний зовнішній ціновий тиск.Нагадаємо, 23 січня правління Національного банку ухвалило рішення підняти облікову ставку з 13,5% до рівня 14,5% річних. Це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку та вплинути на інфляцію.

В Україні у 2025 році очікується зменшення безробіття. Проте дефіцит кадрів залишиться основною проблемою ринку праці. Це пов’язано із війною на території нашої країни.Таку заяву зробив голова Національного банку України Андрій Пишний у колонці для видання "Українська правда"."Кілька слів про ринок праці. Підприємства зазначають, що одна з найбільших проблем — набір персоналу. Для окремих регіонів ця проблема навіть суттєвіша за безпекові ризики", — зазначив він.Пишний спрогнозував, що така ситуація буде й надалі. Диспропорції на ринку праці збережуться попри поступове зростання кількості резюме. Водночас стійкий попит на робітників поступово зменшуватиме рівень безробіття. "Дефіцит працівників стимулюватиме подальше зростання рівня оплати праці. Очікується, що у 2024 році рівень реальних зарплат сягне показників, що були до великої війни", — заявив Пишний.Однак, як заявив голова НБУ, у 2025 році темпи зростання зарплат сповільняться. Така тенденція сприятиме стримуванню інфляції.Нагадаємо, раніше заступниця міністра економіки Тетяна Бережна заявила, що для стабільного відновлення та зростання економіки щорічно на 7% до 2030 року Україні бракує додаткових кадрів, адже через війну їх кількість стрімко знижується. За її словами, йдеться про 4,5 мільйона працівників.

Економіка України уже адаптувалася до воєнних умов і продовжує відновлюватися. У 2025 році ця сфера поступово зростатиме.Таку заяву зробив голова Національного банку України Андрій Пишний у колонці для видання "Українська правда".За його словами, попри наслідки війни економіка й надалі відновлюватиметься. Очікується, що у 2025 році вона зросте на 4,3%. Динаміку зростання ВВП підтримає два основних фактори:збереження державних стимулів завдяки значній міжнародній допомозі;подальше відновлення внутрішнього попиту. Також на розвиток економіки вплине:стійкий зовнішній попит на товари українського експорту;інвестиції у відновлення, зокрема енергетичного сектору. "Я налаштований оптимістично і переконаний, що внесок банківського сектору у відновлення економіки буде значним, зокрема завдяки накопиченому запасу міцності. НБУ докладе для цього максимум зусиль. Додатково ми сфокусуємося на розвитку галузевого кредитування", — заявив Пишний.Також голова НБУ додав, що у 2025 році планують розпочати розробку стратегії з розвитку іпотеки.Нагадаємо, нещодавно голова Національного банку Сергій Ніколайчук заявив, що навесні 2025 року інфляція в Україні досягне свого піка. Проте уже наприкінці наступного року очікується її розворот у бік зниження.

Україна уже адаптувалася до сучасних умов і продовжує поступово відновлюватися у різних сферах. Проте війна залишається головним генератором ризиків у першу чергу для повноцінного розвитку економіки.Таку заяву зробив голова Національного банку України Андрій Пишний у колонці для видання "Українська правда".За його словами, через війну зберігаються ризики втрати людей, територій, виробництв та пов’язаного з цим зменшення економічного потенціалу. Швидкість повернення економіки до нормальних умов залежатиме від характеру і тривалості війни.Серед інших ризиків, пов’язаних з війною є:виникнення додаткових бюджетних потреб;можливе додаткове підвищення податків;подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової;поглиблення міграції;розширення дефіциту робітників на ринку праці.Проте Пишний наголосив, що можуть реалізуватися і позитивні сценарії, пов’язані з пришвидшенням євроінтеграційних процесів та відновлювальних робіт в енергетиці."Напрошується висновок, що невизначеність величезна. Однак порівняно з початком повномасштабного вторгнення ця невизначеність суттєво знизилася", — наголосив він.Розвиток економіки у 2024 роціЗа його словами, банки та платежі безперебійно працювали у 2024 році. Енергетики продемонстрували, що можуть піднімати енергосистему, а бізнес та населення — надзвичайну здатність до адаптації.Гривня своєю чергою виконує роль повноцінної грошової одиниці, залишаючись мірою вартості, засобом платежів та заощаджень. До того ж ризики надходження міжнародного фінансування відчутно зменшилися. "НБУ перейшов до гнучкого таргетування інфляції та взяв на себе зобов’язання повернути її до цілі 5% на прийнятному горизонті політики. Зараз, попри війну, ми впроваджуємо один із найпотужніших пакетів реформ за всю історію незалежної України", — зазначив він.Нагадаємо, нещодавно голова Національного банку Сергій Ніколайчук заявив, що навесні 2025 року інфляція в Україні досягне свого піка. Проте уже наприкінці наступного року очікується її розворот у бік зниження.

Упродовж останніх місяців інфляція в Україні зростала швидшими темпами, ніж передбачалося. Очікується, що у 2025 році вона сповільниться.Про це повідомив голова Національного банку Андрій Пишний під час прес-брифінгу щодо рішень з монетарної політики.Він нагадав, що у листопаді інфляція пришвидшилася до 11,2% у річному вимірі. За його словами, цей "сплеск" дедалі більше набуває фундаментальних ознак, що підтверджується подальшим пришвидшенням базової інфляції. "Інфляційні очікування наразі демонструють відносну стійкість. Однак посилюється ризик їхнього розбалансування на тлі підвищення уваги населення до інфляційних процесів", — заявив Пишний.Чого очікувати від інфляції у 2025 роціУ НБУ прогнозують, що у наступні місяці інфляція в річному вимірі, вірогідно, продовжить зростати через подальший вплив чинників з боку пропозиції продовольства, суттєві бюджетні видатки, значні темпи збільшення зарплат і вищий енергодефіцит під час опалювального сезону. Однак надалі інфляція має сповільнитися та прямуватиме до цілі 5%. Цьому сприятимуть три фактори:поліпшення ситуації в енергосекторі;заходи монетарної політики НБУ;очікуване послаблення зовнішнього цінового тиску.Проте, ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни в Україні. Російська агресія зумовлює ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрати людей, територій та виробництв. "Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру і тривалості бойових дій", — пояснив голова НБУ.Варто зазначити, що з метою збереження стійкості валютного ринку, недопущення розбалансування очікувань та поступового приведення інфляції до цілі правління НБУ 12 грудня вирішило підвищити облікову ставку з 13,0% до 13,5%.Нагадаємо, за даними НБУ, в Україні зростання реальних доходів пенсіонерів фактично припинилося. Головною причиною є ріст інфляції.

Через повномасштабну війну зараз економіка України демонструє дещо знижені темпи відновлення. Проте у 2025-2025 роках відбуватиметься поступове зростання цієї сфери. Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний, передає прес-служба регулятора. За його словами, зростання економіки триває, хоча й залишається обмеженим через вплив бойових дій на території України. Також гальмують економічне відновлення: хвилі атак Росії на енергетичну інфраструктуру; пожвавлення міграції; брак трудових ресурсів. "Однак реальний ВВП надалі зростав -- як у другому, так і третьому кварталах 2024 року. Причому менший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії та дещо вищі врожаї ранніх зернових культур дали змогу НБУ підвищити прогноз зростання реального ВВП у 2024 році до 4%", -- зазначив Пишний. Що буде з економікою України у 2025-2026 роках У наступні два роки відбуватиметься поступове зростання економіки -- на 4,3–4,6%. Цьому сприятимуть: значні бюджетні стимули, підкріплені суттєвими обсягами міжнародного фінансування; збільшення доходів домогосподарств; нарощування випуску в рослинництві; стійкий зовнішній попит. Що може вплинути на відновлення економіки Голова НБУ, ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишатиметься перебіг повномасштабної війни. "Війна триває. Відповідно зберігаються ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрати людей, територій і виробництв. Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру і тривалості війни", -- попередив він.  Крім того, російська агресія й надалі генерує такі ризики: виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності; можливе додаткове підвищення податків, що, залежно від параметрів, може посилювати ціновий тиск; подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції; поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці. Варто зазначити, що за прогнозом Пишного, до кінця поточного року інфляція в Україні зросте до 9,7%. Проте навесні 2026 року очікується її розворот у бік зниження.  Нагадаємо, у вересні споживча інфляція пришвидшилася до 8,6% у річному вимірі. За даними НБУ, у найближчі місяці в Україні зберігатиметься така динаміка через збільшення бюджетних видатків та інші чинники. .

До кінця поточного року інфляція в Україні зросте до 9,7%. Проте навесні 2026 року очікується її розворот у бік зниження.  Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний, передає прес-служба регулятора. За його словами, упродовж останніх місяців інфляція зростала дещо швидшими темпами, ніж прогнозувалося. Так, у вересні вона пришвидшилася до 8,6% у річному вимірі та, за оцінками НБУ, надалі зростала і в жовтні. "Посилення цінового тиску в другому півріччі 2024 року було очікуваним та передбачалося попередніми прогнозами НБУ. Водночас зростання показників як споживчої, так і базової інфляції виявилося вищим, ніж прогнозувалося", -- зазначив він. Що вплинуло на ріст інфляції  Пишний пояснив, що вагомий внесок у таку динаміку мало подорожчання продовольчих товарів унаслідок гірших, ніж очікувалося, урожаїв різних сільськогосподарських культур і пов’язаного з цим зростання вартості сировини для харчової промисловості. Пришвидшення інфляції також зумовлювалося подальшим збільшенням виробничих витрат, у тому числі на електроенергію й оплату праці, та курсовими ефектами внаслідок послаблення гривні в попередні періоди. Чого очікувати від інфляції у 2025-2026 роках Ціновий тиск зберігатиметься в наступні місяці через подальший вплив чинників з боку пропозиції продовольчих товарів, розширення бюджетних видатків, високі темпи зростання заробітних плат і збільшення енергодефіциту під час опалювального сезону. У результаті на кінець 2024 року інфляція сягне 9,7%.  Водночас навесні 2025 року інфляція почне знижуватися. Цьому сприятимуть: зважена монетарна політика НБУ; послаблення зовнішнього цінового тиску; поліпшення ситуації в енергосекторі; збільшення врожаїв. Прогноз НБУ передбачає зниження інфляції до 6,9% наприкінці 2025 року та її приведення до цілі 5% у 2026 році. Варто зазначити, що з метою підтримання стійкості валютного ринку, приведення інфляції до цілі впродовж наступних років та збереження контролю за інфляційними очікуваннями правління Нацбанку 31 жовтня вирішило залишити облікову ставку на рівні 13%. Нагадаємо, за даними Мінфіну, доходи держбюджету України у жовтні дещо зросли. Причина — збільшення надходжень платежів від Державної податкової служби.