# Андрій Пишний

Україна починає розглядати можливість відмови від долара США та можливої ​​більш тісної прив'язки своєї валюти до євро на тлі роздробленості світової торгівлі та зміцнення зв'язків із Європою.Про це повідомив агентству Reuters голова Національного банку України Андрій Пишний. Потенційний вступ до Європейського Союзу, "посилення ролі ЄС у забезпеченні нашої обороноздатності, велика волатильність на світових ринках та ймовірність фрагментації світової торгівлі" змушують Нацбанк переглянути питання про те, чи слід зробити євро базовою валютою для української гривні замість долара, сказав Пишний у своєму повідомленні електронною поштою."Ця робота складна і вимагає якісної, різнобічної підготовки", — додав Пишний у прямому коментарі українського чиновника про можливі зміни. Долар домінує в міжнародній торгівлі та складає більшу частину світових резервів, відкриває нову вкладку. Найбільші економіки, включно з Саудівською Аравією та Гонконгом, прив'язують свої валюти до долара. Однак за президента Дональда Трампа США розв'язали торгівельну війну, ввівши, можливо, найвищі мита за століття. Цей крок змусив деяких спостерігачів засумніватися у майбутній ролі долара як світової резервної валюти. Наразі, на четвертому році боротьби з вторгненням Росії, Україна також стала свідком того, як Трамп тимчасово припинив надавати країні деяку військову допомогу.Європейські лідери, у тому числі з ЄС, пообіцяли зміцнити армію Києва, щоб вона могла стати наріжним каменем майбутньої безпеки України, проте досягти прогресу в цьому напрямі непросто. Тим часом Україна уклала угоду, яка надає Сполученим Штатам переважний доступ до нових українських угод з видобутку корисних копалин та фінансує інвестиції у відновлення країни. Після повернення Трампа в Білий дім долар відкриває нову вкладку знизившись більш ніж на 9% щодо кошика основних валют, оскільки інвестори відмовляються від вкладень в американські активи. Деякі експерти застерігають від асоціації сили долара з його статусом резервної валюти. Однак історично доларові активи були пов'язані з альянсами з безпеки та військовими зв'язками, відкриває нову вкладку у Вашингтон. Пишний зазначив, що операції з доларом США продовжують домінувати у всіх сегментах валютного ринку, проте частка операцій у євро зростає у більшості сегментів, хоча "поки що помірковано". Він не став вдаватися до подробиць.Як війна вплинула на гривнюУкраїна ввела гривню 1996 року і протягом десятиліть використовувала долар як базову валюту. Відразу після вторгнення Росії у лютому 2022 року центральний банк запровадив контроль за рухом капіталу та прив'язав гривню до офіційного курсу близько 29 за долар США. Україна була змушена провести девальвацію згодом через накопичення фіскальних дисбалансів. У жовтні 2023 року центральний банк перейшов від жорсткої прив'язки до режиму керованого обмінного курсу, який використовує долар США як орієнтир — показник для вимірювання валютних інтервенцій та згладжування коливань обмінного курсу. ЄС розпочав переговори про членство з Україною та Молдовою майже рік тому, хоча попереду на них чекає довгий і важкий шлях, перш ніж вони зможуть приєднатися до блоку. Президент ЄС Урсула фон дер Ляєн заявила у лютому, що Україна може стати членом до 2030 року, якщо продовжить проводити реформи своєї політичної та судової системи нинішніми темпами.У рамках підготовки до цього 2 січня Молдова перейшла з долара на євро як базову валюту молдавського лея. Пишний зазначив, що пожвавлення інвестиційної та споживчої активності завдяки тіснішим зв'язкам з Європою та економічній нормалізації сприятиме невеликому прискоренню економічного зростання протягом наступних двох років до 3,7–3,9%, хоча багато в чому економічна траєкторія залежатиме від того, як розвиватиметься конфлікт. "Швидке припинення війни, безперечно, було б позитивним сценарієм з хорошими економічними результатами, якби воно включало гарантії безпеки для України", — сказав Пишний. "Проте, вкрай важливо визнати, що для повної реалізації економічних вигод від припинення війни, швидше за все, потрібен час". Україна розраховує на зовнішнє фінансування військових зусиль. Пишний сказав, що очікує 55 мільярдів доларів цього року, які не лише покриють дефіцит бюджету, а й будуть використані для створення резерву державних фінансів на найближчі роки, коли обсяги допомоги, ймовірно, скорочуватимуться. "Ми прогнозуємо, що Україна отримає близько 17 мільярдів доларів у 2026 році і 15 мільярдів доларів у 2027 році", — сказав Пишний.Варто зауважити, що за минулий тиждень з 28 квітня по 2 травня Національний банк України продав на міжбанку 742,7 мільйона доларів. При цьому українські банкіри не купували валюту.Нагадаємо, за даними НБУ, станом на 1 травня 2025 року міжнародні резерви України становили 46 683 мільйони доларів. У квітні вони зросли на 10,2%.

Цьогоріч відновлення української економіки триватиме, але обмежуватиметься наслідками війни. У 2026-2027 роках ситуація дещо покращиться.Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний під час брифінгу з монетарних рішень.Так, у першому кварталі 2025 року зростання економіки залишалося стриманим. Причина — руйнування газової інфраструктури та спричинене цим збільшення потреб в імпорті газу. "Загострення торгівельних протистоянь у світі наразі не позначилося на українській економіці, проте надалі стримуватиме її відновлення", — зауважив Пишний.Ураховуючи зазначені чинники, НБУ дещо погіршив оцінки динаміки економічного відновлення. Очікується, що у 2025 році економіка України зросте на 3,1%. Проте вже у 2026-2027 роках зростання реального ВВП пришвидшиться до 3,7–3,9%.Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру й тривалості бойових дій.Відновлення та розвиток економіки: які ризики існуютьРосійська агресія має значний вплив на розвиток економіки. Зокрема бойові дії та ворожі удари викликають "тиск на державні фінанси" та негативні ефекти міграційних процесів. "Ці ризики додатково посилюються через зростання геополітичної невизначеності та активізацію деглобалізації, у тому числі загострення торгівельних протистоянь. З іншого боку, торгівельно-політичні протистояння можуть надати українській економіці й певні переваги, зокрема можливе зниження цін на енергоресурси, збільшення попиту на українські метали та оборонні технології", — пояснили в НБУ.Водночас зберігається ймовірність реалізації низки інших позитивних сценаріїв. Йдеться про:посилення фінансової підтримки партнерів;зусилля міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України;пришвидшення євроінтеграції.Нагадаємо, за даними голови НБУ Андрія Пишного, базова інфляція в березні 2025 року порівняно із попереднім місяцем прискорилася до 1,5%, за рік у цілому — до 14,6%. Цей показник дещо перевищив траєкторію прогнозу. Проте найближчим часом очікується її розворот у бік зниження.

Базова інфляція в березні 2025 року порівняно із попереднім місяцем прискорилася до 1,5%, за рік у цілому — до 14,6%. Цей показник дещо перевищив траєкторію прогнозу. Проте найближчим часом очікується її розворот у бік зниження.Як розповів голова Національного банку України Андрій Пишний під час брифінгу, інфляція почне знижуватися влітку й сповільниться до однознакового рівня наприкінці року. "Упродовж першого кварталу 2025 року інфляція очікувано зростала та в березні сягнула 14,6%", — нагадав він.Водночас вже влітку 2025 року зростання цін у річному вимірі почне сповільнюватися за широким спектром товарів і послуг. Сповільненню інфляції посприяють:заходи з монетарної політики НБУ;очікуване збільшення врожаїв;поліпшення ситуації з постачанням електроенергії;помірніший тиск з боку ринку праці.Нагадаємо, 17 квітня правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку.

У разі отримання доступу до заморожених російських активів Україна покриє ними дефіцит державного бюджету у 2026 році.Про це очільник Національного банку України Андрій Пишний повідомив у Facebook. Своїми планами глава регулятора поділився за результатами зустрічі із заступником держсекретаря агентства Великої Британії з міжнародного розвитку (FCDO) Ніком Даєром та британським послом в Україні Мартіном Гаррісом.Пишний зазначив, що упродовж 2023–2024 років завдяки роботі на внутрішньому борговому ринку та підтримці партнерів Україна змогла уникнути емісійного фінансування дефіциту бюджету. І це, за словами голови НБУ, залишається незмінним пріоритетом."Водночас прагнемо розвитку дискусії про надання Україні доступу до знерухомлених активів РФ. Таке рішення буде справедливим для компенсації збитків нашій країні", — йдеться у заяві Пишного.Керівник НБУ наголосив, що відповідно до оперативної оцінки RDNA-4 станом на початок 2025 року збитки України сягають 176 мільярдів доларів США, а вартість відновлення — 524 мільярди доларів США. "Сподіваємося, що 2026 рік стане роком, коли наша країна отримуватиме фінансування вже у тому числі коштом "тіла" активів РФ", — додав Андрій Пишний.Нагадаємо, раніше видання Financial Times писало, що Франція та Німеччина обговорюють з Великою Британією можливість арешту заморожених активів країни-агресорки Росії на суму понад 200 мільярдів євро.Варто зазначити, що, за даними прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна отримала від Великої Британії 752 млн фунтів. Це кошти від заморожених російських активів.

У лютому цього року попит на валюту в Україні знизився. Внаслідок цього зміна курсу долара за останній місяць була мінімальною.Про це повідомила прес-служба Національного банку України."Курс гривні минулого місяця зміцнився, а різниця між готівковим та офіційним курсами впродовж лютого не перевищувала 0,5%", — йдеться у повідомленні.У регуляторі пояснили, що така позитивна динаміка щодо курсу долара передусім пов’язана з поліпшенням кон'юнктури валютного ринку. "Курсові очікування населення стабілізувалися, а середньоденний обсяг чистого попиту на готівкову валюту в лютому зменшився до 42 мільйонів доларів", — зауважили в прес-службі.У Нацбанку наголосили, що станом на сьогодні "незмінним пріоритетом регулятора є збереження стійкості та контрольованості ситуації на валютному ринку".Нагадаємо, голова регулятора Андрій Пишний 6 березня під час прес-брифінгу щодо рішень з монетарної політики заявив, що НБУ розглядає можливість прив'язки гривні до євро замість долара. Проте, до ухвалення цього рішення ще досить далеко.

Національний банк України розглядає можливість прив'язки гривні до євро замість долара. Проте, до ухвалення цього рішення ще досить далеко.Про це повідомив голова регулятора Андрій Пишний 6 березня під час прес-брифінгу щодо рішень з монетарної політики.За його словами, НБУ розглядає можливість зміни основної курсоутворюючої валюти з долара на євро. Станом на сьогодні розглядаються абсолютно різні варіанти. Проте, регулятор буде комплексно підходити до розв'язання цього питання, тому це відбудеться ще не швидко."Сказати, що питання переприв'язки перебуває на виході — ні", — зазначив він.Також Пишний запевнив, що регулятор не змінюватиме структуру міжнародних резервів. Йдеться, зокрема, про побоювання, які виникли нещодавно, щодо того, що США може заморозити резерви України. Своєю чергою заступник голови НБУ Юрій Гелетій зауважив, що частка розрахунків в євро сягнула:в імпорті — 50%;експорті — 30%;на готівковому ринку — 22-23%.Нагадаємо, станом на 6 березня Національний банк України продовжує знижувати офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта росте у ціні.

Між екс-керівницею "Мистецького арсеналу" та засновницею галереї сучасного мистецтва Art Ukraine Gallery Наталією Заболотною та дружиною голови Національного банку Людмилою Пишною виник бізнес-конфлікт. Заболотна звинуватила свою вже колишню партнерку у рейдерстві, оскільки власники приміщення, де вони з Пишною влаштували галерею та проводили аукціони, зажадали працювати лише з дружиною очільника Нацбанку.Про це повідомляє "Фраза".Скандал розгорівся ще на початку лютого, коли в українському інформаційному просторі поширилися подробиці конфлікту, але Людмила Пишна відкинула усі звинувачення та запевнила, що відмовилася від подальшої співпраці, оскільки її партнерка Наталія Заболотна не дотримувалася виключно благодійного формату діяльності. Під час з’ясування стосунків між жінками зʼявилася інформація про те, що у "тихих аукціонах", що проводилися в Art Ukraine Gallery у партнерстві з фондом "Відчуй" Людмили Пишної регулярно брали участь власники банківських установ, які нібито у такий спосіб хотіли вибудувати дружні стосунки з керівником НБУ Андрієм Пишним. У коментарі журналістам Наталія Заболотна заявила, що Пишна вчинила замах на рейдерство і "підступно привласнила собі її мистецьку справу". Засновниця Art Ukraine Gallery переконана, що Пишна хотіла одноосібно володіти галерейним простором, який Наталія створила в розпал війни як соціально-відповідальний бізнес-кейс."Як це ще назвати? Вона, схоже — загарбниця, такий собі "Путін у спідниці": Пишна, я вважаю, загарбала мою справу в час її розквіту й нині використовує всі мої напрацювання, просто замінивши назву галереї. В тому ж просторі за напрацьованими мною матрицями. Вона, наскільки мені відомо, раніше жодним чином не була дотична до галерейного бізнесу", — сказала Заболотна.Діячка заявила, що Art Ukraine Gallery — це її дітище, якому вона присвятила 20 років життя, а після завершення каденції Заболотної на посаді директора "Мистецького арсеналу" вона одразу відкрила власну галерею, яка одразу стала популярною.Як відбулось знайомство з ПишноюЗа словами Заболотної, вона познайомилась з Людмилою Пишною у жовтні 2022 року в Goodwine. "Ми випадково перетнулися там, і я привітала її з призначенням її чоловіка Андрія Пишного на посаду голови Національного банку.  Ми розговорилися, і вона запитала, чим я планую займатися поки війна. Я відповіла, що продовжую допомагати пораненим дітям, яких на жаль в клініці "Охматдит" стає все більше, й що хочу відкрити галерею Art Ukraine Gallery, і розповіла їй, що в мене є мрія — проводити там благодійні аукціони та допомагати дітям, як головним її бенефіціарам", — сказала діячка.У процесі знайомства Людмила Пишна запропонувала свою допомогу у співпраці з "Охматдитом", адже з початку повномасштабного вторгнення Заболотна допомагала пораненим дітям, які постраждали від російської агресії."Вона сказала, що теж хотіла б долучитися до такої ініціативи. Й додала, що в неї та її чоловіка багато знайомих, які могли б брати участь у благодійних заходах. Я подумала, що таке об’єднання може бути лише на користь загальній справі", — сказала Заболотна.Наталія Заболотна заявила, що саме вона займалася організаційними питаннями галереї. Вона знайшла приміщення для галереї в ТЦ "Домосфера". Тодішня директорка торгового центру запропонувала Заболотній оглянути простір на третьому поверсі, який простоював протягом декількох років. Було домовлено, що у разі продажу картин, відсоток від них розподілятиметься між усіма субʼєктами та ТРЦ.Умови співпраці з Людмилою ПишноюПід час спілкування з Заболотною щодо умов співпраці Людмила Пишна заявила, що нічого не розуміє в галерейному бізнесі, але не проти заробляти з нього. Вона пообіцяла приводити людей, друзів і партнерів родини, щоб вони купували мистецтво."Це й була її головна задача. А все інше — мої обов’язки. Я створила мистецький простір, системно генерувала й  організовувала заходи, писала прес-релізи, а Людмила виконувала роль такого собі "весільного генерала", на початку запрошувала друзів на заходи, виступала зі мною на одній сцені, а в будні приходила переважно за грошима з продажів", — сказала Заболотна.При цьому усі кошти надходили до благодійного фонду Людмили Пишної "Відчуй". За словами Заболотної, це була її наполеглива умова, а сама діячка не заперечувала, адже у Пишної була велика команда, яка цим займається.Скільки вдалося зібрати на аукціонахЗа словами Заболотної, на аукціонах вдалося зібрати 4,5 мільйона гривень. З цієї суми 3,5 мільйона пішли на облаштування трьох реабілітаційних кабінетів у поліклініці "Охматдит". Це кабінети, пов’язані з післяопераційною реабілітацією, кабінет для перевірки слуху, та для післяопераційного відновлення немовлят. Вони, як заявила Заболотна, були вкрай необхідні для "Охматдиту"."А от куди подівся ще один мільйон гривень — мені ніхто так і не відзвітував. Як і про решту коштів, які вірогідно надходили на БФ", — сказала Наталія Заболотна.Коли засновниця галереї почала цікавитися, чому фактично результати її праці залишаються без пояснень, реакція з боку Пишної "була груба". Їй дали зрозуміти, що це її не стосується.На благодійних аукціонах були присутні відомі банкіри й бізнесмени такі як власник "Монобанку" Олег Гороховський, Сергій Тігіпко з "ТАС-банку", Томаш Фіала з Dragon Capital, відомий бізнесмен Гарік Корогодський. У своїй розповіді Наталія Заболотна підтвердила, що глава Нацбанку Андрій Пишний особисто обдзвонював статусних гостей і запрошував на аукціони."Звісно, на заходи кожен запрошував своїх друзів і знайомих. Щодо благодійних аукціонів, то вірогідно Людмила та її чоловік запрошували особистих друзів і бізнес-партнерів родини. Дві третини гостей були саме від них. Більшість із відвідувачів були мені не відомі", — сказала Заболотна.Проте Заболотній не відомо, чи знайомі Пишного робили "донати" поза аукціоном. Діячка заявила, що її усунули від цієї інформації."На мою думку, вони прибрали мене як свідка. Ймовірно, щоб я не контролювала рух коштів і не запитувала про людей, які приходили на аукціони. Тільки зараз, коли пазл склався, я розумію, що це, схоже, була добре продумана багатовекторна операція з рейдерського захоплення створеного мною галерейного простору. І в цьому Людмилі, як мені стало відомо з відкритих джерел, нібито допоміг її чоловік, напевно скориставшись своїм високим службовим становищем", — сказала Заболотна.Відмова співпраці ТЦ "Атмосфера" з ЗаболотноюНаталія Заболотна підтвердила, що їй стало відомо про те, що Андрій Пишний тиснув на державний банк "Ощадбанк", аби той позитивно розв'язав питання ліквідації штрафних санкцій для ТЦ "Атмосфера". "Дивним чином пролонгація Ощадбанком кредитного договору з ТЦ "Атмосфера" цілком за хронологією подій співпадає з повідомленням від Жукова — управителя активами Дмитра Буряка про припинення договору з моїм ФОП та укладання угоди на галерейний простір із Людмилою Пишною — дружиною голови Нацбанку", — наголосила Заболотна.Діячка також зауважила, що питання з орендою розвивалося на тлі того, коли вона почала вимагати звіту щодо благодійних коштів та акцентуванні на відсутності якогось внеску Людмили Пишної в розвиток і діяльність галереї, як заявленої партнерки."Звісно, легко прослідкувати ймовірний звʼязок: раптове розв'язання проблем у власників ТРЦ "Атмосфера" та "Домосфера" з борговими зобовʼязаннями перед "Ощадбанком" та їхнім рішенням продовжити договір вже не зі мною, а з Людмилою Пишною. Погодьтеся, це наштовхує на певні думки", — зазначила Наталія Заболотна.Засновниця галереї переконана, що власники ТЦ погодилися розірвати з нею договір і підписати його з Людмилою Пишною. Також Заболотна припускає, що ймовірно Пишний використав свій вплив, аби допомогти бізнесу власників ТРЦ, а вони, своєю чергою, допомогли його дружині заволодіти створеним мною  галерейним простором, як бажаним "трофеєм".Як розірвали договір із ЗаболотноюЗа словами діячки, їй 4 лютого подзвонив управитель ТРЦ "Атмосфера" і "Домосфера" Геннадій Жуков та повідомив про припинення співпраці."Ці об’єкти належать компанії Дмитра Буряка, який є власником "Домосфери", "Атмосфери", бізнес-центру, а також готельного комплексу Ramada Encore. В нього є керівна компанія, представники якої — громадяни Литви. Це Геннадій Жуков і Олег Пономарьов, які історично склалося так, що керують його об’єктами в Україні. Геннадій Жуков і сказав: "Наталя, я хочу вам повідомити, що ми припиняємо з вами співпрацю». Це було абсолютно неочікувано", — сказала Заболотна.Вона запевнила, що ніхто не попереджав її про це письмово, хоча мали б зробити це щонайменше за два місяці. Водночас Наталія Заболотна заявила, що Галерея продовжує роботу, а оренда тепер оформлена на Людмилу Пишну."Все залишилося на своїх місцях, навіть експозиція, яку створила я, не занадто змінилася. Додалися лише роботи з приватних колекцій, наскільки я розумію — самої родини Пишних та дружніх артдилерів. Ось так, на створеному мною майданчику, Людмила Пишна тепер робить бізнес, адже, напевно, вона зрозуміла, що це для неї хороший заробіток, особливо враховуючи її родинні зв’язки", — сказала вона.Контакти з Пишними після конфліктуЗа словами Заболотної, Людмила Пишна так і не змогла нічого їй пояснити. Вони разом з чоловіком зберігають мовчання. "Це дуже показово, бо вони з чоловіком зазвичай емоційні люди, й на будь-які дрібниці реагують доволі швидко. Ну а тут повна тиша.  Але коли я припинила мовчати та розповіла про все в соціальних мережах, хтось (напевно, саме вони) запустив брудну інформаційну кампанію проти мене, розповсюджують брехню серед своїх впливових знайомих, зачищають публікації у ЗМІ.  Мене також знайомі попередили, щоб я була обережною, мовляв, не варто самій заходити в під’їзд, потрібно бути обережною за кермом. Прямим текстом натякнули, що я занадто необережна у своїх висловлюваннях і що мені слід заткнутися", — сказала Наталія Заболотна.Діячка також у своїх соціальних мережах закликала правоохоронців звернути увагу на ситуацію навколо родини очільника Нацбанку."Сподіваюся, що правоохоронні органи звернуть увагу на ситуацію, коли є підстави припустити, що високопосадовець використовує свій вплив і, ймовірно, чинить тиск на державний банк в угоду бізнесу та задля виконання особистих забаганок своєї дружини", — додала Наталія Заболотна.Нагадаємо, раніше відома українська співачка Оля Полякова розповіла, що пережила сімейну кризу. Проте, за її словами, на цей час стосунки з чоловіком — "на новому рівні".

Національний банк України може скасувати обмеження на грошові перекази між фізичними особами. Йдеться про ліміт у 150 тисяч гривень на карткові перекази. Проте для цього банки мають продемонструвати здатність самостійно виявляти ризикових клієнтів.Про це повідомив голова регулятора Андрій Пишний в інтерв’ю Forbes."Нацбанк готовий скасувати обмеження у 150 тисяч гривень на вихідні перекази з картки на картку через один-два місяці. Але для цього банки мають продемонструвати готовність самостійно виявляти ризикових клієнтів", — заявив він.Пишний нагадав, що "ці обмеження тимчасові та самі собою не зможуть побороти таке явище, як дропи". За його словами, зробити це можна тільки комплексом заходів, зокрема законом про реєстр дропів, на ухвалення якого розраховує регулятор. "Місяць-два дивитимемось, як працюватимуть оновлені процеси. Якщо вони будуть ефективними, НБУ, як і обіцяв, скасує обмеження у 150 тисяч гривень для карткових переказів", — запевнив він.Водночас Пишний додав, що "дропів не було б, якби банки належним чином досліджували профіль клієнта під час онбордингу та брали до уваги його трансакційну історію".Нагадаємо, раніше перша заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова заявила, що у разі надходжень великих сум коштів на рахунки банки можуть зупиняти операції клієнтів. Вони вимагатимуть пояснень і підтверджувальних документів.

Україна уже адаптувалася до сучасних умов і продовжує поступово відновлюватися у різних сферах. Проте війна залишається головним генератором ризиків у першу чергу для повноцінного розвитку економіки.Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний під час прес-брифінгу щодо рішень з монетарної політики.За його словами, ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. Російська агресія зумовлює ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрати людей, територій і виробництв. "Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру й тривалості бойових дій", — спрогнозував він.Ризики для української економіки залишаються незмінними:виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності; можливе додаткове підвищення податків, що, залежно від параметрів, може посилювати ціновий тиск; подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції;поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.Також Пишний додав, що зберігаються ризики зниження ритмічності міжнародної допомоги та менш сприятливих, ніж очікується зараз, зовнішньоекономічних тенденцій, зокрема через більшу геополітичну поляризацію країн і відповідну фрагментацію світової торгівлі.Однак, за його словами, можуть реалізовуватися й позитивні сценарії, пов’язані передусім із посиленням фінансової підтримки партнерів (зокрема шляхом використання основної суми знерухомлених російських активів для компенсації втрат України) та зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України."Крім того, можливим є подальше пришвидшення євроінтеграційних процесів та відбудови інфраструктури, у тому числі енергетичної", — підсумував голова НБУ.Нагадаємо, за словами голови НБУ Андрія Пишного, регулятор знизив прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік до 3,6%. Водночас базовий сценарій прогнозу, як і раніше, передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування.

У 2025 році Україна може отримати 38,4 мільярда доларів бюджетної допомоги від міжнародних партнерів. Ці кошти необхідні нашій державі для забезпечення усіх потреб та стійкої ситуації на валютному ринку.Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний під час прес-брифінгу щодо рішень з монетарної політики.Він нагадав, що у 2024 році Україна отримала 42 мільярди доларів від міжнародних партнерів у формі кредитів та грантів. Завдяки цим коштам уряд зміг профінансувати значний дефіцит бюджету, а НБУ — підтримувати стійкість валютного ринку та наростити міжнародні резерви до нового історичного максимуму.Очікується, що у 2025 році Україна отримає 38,4 мільярда доларів зовнішнього фінансування. Ураховуючи заходи уряду з нарощування власних надходжень та залучення на внутрішньому борговому ринку, цих коштів має вистачити для повного покриття запланованого дефіциту бюджету на поточний рік без звернення до емісійних джерел."Зі свого боку НБУ зможе компенсувати структурний дефіцит валюти в приватному секторі та згладжувати надмірні курсові коливання. Це дасть змогу підтримувати стійкість валютного ринку в умовах режиму керованої курсової гнучкості, що узгоджуватиметься з досягненням інфляційної цілі 5% на горизонті політики", — зазначив Пишний.Нагадаємо, у грудні 2024 року зовнішня бюджетна підтримка України сягнула 9,2 мільярда доларів. Серед найбільших донорів — Європейський Союз, Сполучені Штати Америки, Японія та інші країни.

Економіка України уже адаптувалася до воєнних умов і продовжує відновлюватися. У 2025 році ця сфера поступово зростатиме. Цьому сприятиме підтримка партнерів та адаптація населення до війни.Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний під час прес-брифінгу щодо рішень з монетарної політики. За його словами, відновлення економіки триватиме, хоча й буде обмеженим через наслідки бойових дій."Завдяки значній міжнародній підтримці, а також високому рівню адаптивності бізнесу та населення до умов війни економіка України й надалі відновлюється", — зазначив Пишний.Як розвивалася економіка у 2024 роціЗа оцінками НБУ, у 2024 році реальний ВВП України зріс на 3,4%. Цей показник менший за жовтневий прогноз регулятора. Торік темпи економічного зростання сповільнилися порівняно з 2023 роком. Таку тенденцію спричинили:погані врожаї;слабший зовнішній попит;збільшення інтенсивності бойових дій, посиленням повітряних атак Росії;дефіцит електроенергії. Чого очікувати від економіки у 2025-2026 рокахНБУ знизив прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік до 3,6%. Водночас базовий сценарій прогнозу, як і раніше, передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування.Відповідно у 2026–2027 роках очікується помірне пришвидшення економічного зростання — до близько 4%. "З одного боку, наслідки війни, що позначилися на дефіциті робочої сили та нестачі виробничого капіталу, і надалі обмежуватимуть економіку. З іншого, — відновленню сприятимуть інвестиції в енергетичні та виробничі потужності, збереження доволі м’якої фіскальної політики та зростання приватного споживання на тлі збільшення доходів населення", — спрогнозував Пишний.Нагадаємо, 23 січня правління Національного банку ухвалило рішення підняти облікову ставку з 13,5% до рівня 14,5% річних. Це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку та вплинути на інфляцію.

Минулого року інфляція в Україні зросла до 12%. Проте найближчим часом очікується її розворот у бік зниження.Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний під час прес-брифінгу щодо рішень з монетарної політики.Якою була інфляція у 2024 роціУ грудні 2024 року інфляція пришвидшилася до 12% у річному вимірі. Цей показник перевищив попередній прогноз НБУ. За оцінками регулятора, прискорення інфляції триває й у січні."Високі темпи зростання споживчих цін значною мірою визначалися тимчасовими чинниками. Водночас посилювався й фундаментальний ціновий тиск. Про це свідчить подальше пришвидшення базової інфляції (до 10,7% у грудні), зокрема через стрімке зростання цін на послуги", — пояснив Пишний.Така цінова динаміка зумовлювалася збільшенням витрат бізнесу на сировину, матеріали й електроенергію, а також підвищенням зарплат на тлі збереження дефіциту кадрів. Водночас в останні місяці зростання цін певною мірою стримувалося зміцненням курсу гривні до євро, що має вагоме значення для українського імпорту.Голова НБУ наголосив, що перехід інфляції на двознаковий рівень негативно позначається на інфляційних очікуваннях населення та бізнесу. Однак очікування фінансових аналітиків та банків залишаються відносно стійкими.Чого очікувати від інфляції у 2025-2026 рокахПишний спрогнозував, що у перші місяці 2025 року інфляція, вірогідно, продовжить зростати. Це пов'язано з подальшим впливом як тимчасових чинників, зокрема ефектів нижчих торішніх врожаїв, так і фундаментальних, зокрема тиску з боку виробничих витрат бізнесу. Інфляція сягне свого піка в другому кварталі 2025 року, але із приблизно з червня почне знижуватися. Очікується, що наприкінці 2025 року інфляція сповільниться до 8,4%, а у 2026 році — до цілі 5%. Цьому сприятимуть такі фактори:заходи процентної та валютно-курсової політики НБУ;вищі врожаї;поліпшення ситуації в енергетиці;зниження фіскального дефіциту;помірний зовнішній ціновий тиск.Нагадаємо, 23 січня правління Національного банку ухвалило рішення підняти облікову ставку з 13,5% до рівня 14,5% річних. Це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку та вплинути на інфляцію.

В Україні у 2025 році очікується зменшення безробіття. Проте дефіцит кадрів залишиться основною проблемою ринку праці. Це пов’язано із війною на території нашої країни.Таку заяву зробив голова Національного банку України Андрій Пишний у колонці для видання "Українська правда"."Кілька слів про ринок праці. Підприємства зазначають, що одна з найбільших проблем — набір персоналу. Для окремих регіонів ця проблема навіть суттєвіша за безпекові ризики", — зазначив він.Пишний спрогнозував, що така ситуація буде й надалі. Диспропорції на ринку праці збережуться попри поступове зростання кількості резюме. Водночас стійкий попит на робітників поступово зменшуватиме рівень безробіття. "Дефіцит працівників стимулюватиме подальше зростання рівня оплати праці. Очікується, що у 2024 році рівень реальних зарплат сягне показників, що були до великої війни", — заявив Пишний.Однак, як заявив голова НБУ, у 2025 році темпи зростання зарплат сповільняться. Така тенденція сприятиме стримуванню інфляції.Нагадаємо, раніше заступниця міністра економіки Тетяна Бережна заявила, що для стабільного відновлення та зростання економіки щорічно на 7% до 2030 року Україні бракує додаткових кадрів, адже через війну їх кількість стрімко знижується. За її словами, йдеться про 4,5 мільйона працівників.

Економіка України уже адаптувалася до воєнних умов і продовжує відновлюватися. У 2025 році ця сфера поступово зростатиме.Таку заяву зробив голова Національного банку України Андрій Пишний у колонці для видання "Українська правда".За його словами, попри наслідки війни економіка й надалі відновлюватиметься. Очікується, що у 2025 році вона зросте на 4,3%. Динаміку зростання ВВП підтримає два основних фактори:збереження державних стимулів завдяки значній міжнародній допомозі;подальше відновлення внутрішнього попиту. Також на розвиток економіки вплине:стійкий зовнішній попит на товари українського експорту;інвестиції у відновлення, зокрема енергетичного сектору. "Я налаштований оптимістично і переконаний, що внесок банківського сектору у відновлення економіки буде значним, зокрема завдяки накопиченому запасу міцності. НБУ докладе для цього максимум зусиль. Додатково ми сфокусуємося на розвитку галузевого кредитування", — заявив Пишний.Також голова НБУ додав, що у 2025 році планують розпочати розробку стратегії з розвитку іпотеки.Нагадаємо, нещодавно голова Національного банку Сергій Ніколайчук заявив, що навесні 2025 року інфляція в Україні досягне свого піка. Проте уже наприкінці наступного року очікується її розворот у бік зниження.

Україна уже адаптувалася до сучасних умов і продовжує поступово відновлюватися у різних сферах. Проте війна залишається головним генератором ризиків у першу чергу для повноцінного розвитку економіки.Таку заяву зробив голова Національного банку України Андрій Пишний у колонці для видання "Українська правда".За його словами, через війну зберігаються ризики втрати людей, територій, виробництв та пов’язаного з цим зменшення економічного потенціалу. Швидкість повернення економіки до нормальних умов залежатиме від характеру і тривалості війни.Серед інших ризиків, пов’язаних з війною є:виникнення додаткових бюджетних потреб;можливе додаткове підвищення податків;подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової;поглиблення міграції;розширення дефіциту робітників на ринку праці.Проте Пишний наголосив, що можуть реалізуватися і позитивні сценарії, пов’язані з пришвидшенням євроінтеграційних процесів та відновлювальних робіт в енергетиці."Напрошується висновок, що невизначеність величезна. Однак порівняно з початком повномасштабного вторгнення ця невизначеність суттєво знизилася", — наголосив він.Розвиток економіки у 2024 роціЗа його словами, банки та платежі безперебійно працювали у 2024 році. Енергетики продемонстрували, що можуть піднімати енергосистему, а бізнес та населення — надзвичайну здатність до адаптації.Гривня своєю чергою виконує роль повноцінної грошової одиниці, залишаючись мірою вартості, засобом платежів та заощаджень. До того ж ризики надходження міжнародного фінансування відчутно зменшилися. "НБУ перейшов до гнучкого таргетування інфляції та взяв на себе зобов’язання повернути її до цілі 5% на прийнятному горизонті політики. Зараз, попри війну, ми впроваджуємо один із найпотужніших пакетів реформ за всю історію незалежної України", — зазначив він.Нагадаємо, нещодавно голова Національного банку Сергій Ніколайчук заявив, що навесні 2025 року інфляція в Україні досягне свого піка. Проте уже наприкінці наступного року очікується її розворот у бік зниження.