Україна починає розглядати можливість відмови від долара США та можливої більш тісної прив'язки своєї валюти до євро на тлі роздробленості світової торгівлі та зміцнення зв'язків із Європою.
Про це повідомив агентству Reuters голова Національного банку України Андрій Пишний.
Потенційний вступ до Європейського Союзу, "посилення ролі ЄС у забезпеченні нашої обороноздатності, велика волатильність на світових ринках та ймовірність фрагментації світової торгівлі" змушують Нацбанк переглянути питання про те, чи слід зробити євро базовою валютою для української гривні замість долара, сказав Пишний у своєму повідомленні електронною поштою.
"Ця робота складна і вимагає якісної, різнобічної підготовки", — додав Пишний у прямому коментарі українського чиновника про можливі зміни.
Долар домінує в міжнародній торгівлі та складає більшу частину світових резервів, відкриває нову вкладку. Найбільші економіки, включно з Саудівською Аравією та Гонконгом, прив'язують свої валюти до долара. Однак за президента Дональда Трампа США розв'язали торгівельну війну, ввівши, можливо, найвищі мита за століття.
Цей крок змусив деяких спостерігачів засумніватися у майбутній ролі долара як світової резервної валюти. Наразі, на четвертому році боротьби з вторгненням Росії, Україна також стала свідком того, як Трамп тимчасово припинив надавати країні деяку військову допомогу.
Європейські лідери, у тому числі з ЄС, пообіцяли зміцнити армію Києва, щоб вона могла стати наріжним каменем майбутньої безпеки України, проте досягти прогресу в цьому напрямі непросто. Тим часом Україна уклала угоду, яка надає Сполученим Штатам переважний доступ до нових українських угод з видобутку корисних копалин та фінансує інвестиції у відновлення країни.
Після повернення Трампа в Білий дім долар відкриває нову вкладку знизившись більш ніж на 9% щодо кошика основних валют, оскільки інвестори відмовляються від вкладень в американські активи.
Деякі експерти застерігають від асоціації сили долара з його статусом резервної валюти. Однак історично доларові активи були пов'язані з альянсами з безпеки та військовими зв'язками, відкриває нову вкладку у Вашингтон. Пишний зазначив, що операції з доларом США продовжують домінувати у всіх сегментах валютного ринку, проте частка операцій у євро зростає у більшості сегментів, хоча "поки що помірковано". Він не став вдаватися до подробиць.
Україна ввела гривню 1996 року і протягом десятиліть використовувала долар як базову валюту. Відразу після вторгнення Росії у лютому 2022 року центральний банк запровадив контроль за рухом капіталу та прив'язав гривню до офіційного курсу близько 29 за долар США. Україна була змушена провести девальвацію згодом через накопичення фіскальних дисбалансів.
У жовтні 2023 року центральний банк перейшов від жорсткої прив'язки до режиму керованого обмінного курсу, який використовує долар США як орієнтир — показник для вимірювання валютних інтервенцій та згладжування коливань обмінного курсу.
ЄС розпочав переговори про членство з Україною та Молдовою майже рік тому, хоча попереду на них чекає довгий і важкий шлях, перш ніж вони зможуть приєднатися до блоку. Президент ЄС Урсула фон дер Ляєн заявила у лютому, що Україна може стати членом до 2030 року, якщо продовжить проводити реформи своєї політичної та судової системи нинішніми темпами.
У рамках підготовки до цього 2 січня Молдова перейшла з долара на євро як базову валюту молдавського лея.
Пишний зазначив, що пожвавлення інвестиційної та споживчої активності завдяки тіснішим зв'язкам з Європою та економічній нормалізації сприятиме невеликому прискоренню економічного зростання протягом наступних двох років до 3,7–3,9%, хоча багато в чому економічна траєкторія залежатиме від того, як розвиватиметься конфлікт.
"Швидке припинення війни, безперечно, було б позитивним сценарієм з хорошими економічними результатами, якби воно включало гарантії безпеки для України", — сказав Пишний. "Проте, вкрай важливо визнати, що для повної реалізації економічних вигод від припинення війни, швидше за все, потрібен час".
Україна розраховує на зовнішнє фінансування військових зусиль. Пишний сказав, що очікує 55 мільярдів доларів цього року, які не лише покриють дефіцит бюджету, а й будуть використані для створення резерву державних фінансів на найближчі роки, коли обсяги допомоги, ймовірно, скорочуватимуться.
"Ми прогнозуємо, що Україна отримає близько 17 мільярдів доларів у 2026 році і 15 мільярдів доларів у 2027 році", — сказав Пишний.
Варто зауважити, що за минулий тиждень з 28 квітня по 2 травня Національний банк України продав на міжбанку 742,7 мільйона доларів. При цьому українські банкіри не купували валюту.
Нагадаємо, за даними НБУ, станом на 1 травня 2025 року міжнародні резерви України становили 46 683 мільйони доларів. У квітні вони зросли на 10,2%.