# Андрій Демченко

Молдова повернула Україні прикордонників, яких затримали 15 жовтня після інциденту на Дністрі у Вінницькій області. Вони намагалися затримати чоловіка, який незаконно перетинав державний кордон, однак опинилися на території сусідньої країни.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України, полковник Андрій Демченко, передає "Українська правда"."За результатами розгляду ситуації, що мала місце 15 жовтня, та обміну інформацією між сторонами, українські прикордонники були повернуті на територію України", — зазначив Демченко.Як відзначив посадовець, службове розслідування щодо дій українських прикордонників ще триває. Водночас чоловіка, який намагався незаконно перетнути кордон через Дністер, молдовська сторона Україні не віддала."В якому він процесуальному стані і що до нього застосовано молдовською стороною, мені не відомо", — додав речник ДПСУ.Інцидент на кордоні з Молдовою: що відомоУкраїнський прикордонний наряд виявив чоловіка, який рухався в напрямку державного кордону. Згодом той спробував переплисти Дністер, однак під час затримання чинив опір. Через обміління річки та вихід із ладу двигуна човен, на якому перебували прикордонники, прибило до молдовського берега."На суміжній стороні група осіб, погрожуючи прикордонникам, затягла човен на берег. На місце події прибули молдовські прикордонники", — розповідав Демченко.Демченко додав, що чоловіка, який намагався незаконно перетнути кордон, затримали молдовські прикордонники. Інцидент також врахували в оперативно-службовій діяльності ДПСУ.Нагадаємо раніше очільниця Міністерства внутрішніх справ Молдови Даніела Місаїл-Нікітін заявляла, що її країна створює захисні зони на контрольно-пропускних пунктах на кордоні з Україною. Головна причина — дронові атаки країни-агресорки Росії.Додамо, всі пункти пропуску на кордонах України планують обладнати захисними спорудами до кінця 2026 року через постійні російські атаки. Фінансування частково покриє Європейський Союз.Читайте також: Росія збільшує тиск на Молдову: для чого Кремлю ескалація "Бандеролями".

Білорусь знову вмикає ретранслятори, які допомагають російським дронам проникати вглиб території України. Завдяки цьому стала можливою нещодавня атака на пункт пропуску "Ягодин" на українсько-польському кордоні.Про це заявив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко в коментарі "Укрінформу"."Станом на зараз Білорусь надає активну допомогу Росії щодо обстрілів території України. В тому числі й ретрансляторами, які вмикаються на території Білорусі", — зазначив він.За його словами, ці ретранслятори підживлюють сигнал для російських "шахедів" і "гербер", які, заходячи з території Росії, далі тримаються близько кордону з Білоруссю для того, щоб отримувати такий сигнал і мати можливість глибше зайти на територію України."Це стосується, зокрема, західних областей: Рівненщини, Волині, Львівщини. Й атака, до прикладу, в напрямку пункту пропуску "Ягодин" теж здійснювалася за підтримки Білорусі", — акцентував речник ДПСУ.Він зауважив, що раніше, коли Білорусь отримала попередження від президента України про неприпустимість дій щодо підтримки Росії саме ретрансляторами, які підживляють сигнал, білоруси їх вимикали."Зараз вони знову їх увімкнули", — запевнив представник української прикордонної служби.Він поінформував, що, попри те, що білоруський напрямок залишається загрозливим, "зараз нарощення якогось ударного угруповання на кордон, яке могло би здійснити вторгнення, немає".Раніше Володимир Зеленський інформував, що з 22 червня ретранслятори на території Білорусі, які використовувалися для коригування російських ударів по українській території, припинили свою роботу.Як відомо, 13 вересня російські війська завдали удару по автозаправній станції та пасажирському потягу на залізничній станції "Ягодин" у Волинській області. Один із дронів влучив у локомотив поїзда, який прямував із Києва до Варшави. Серед пасажирів були радники з питань безпеки кількох країн ЄС, а також колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.Нагадаємо, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко готується до мобілізації та планує провести перевірку бойової готовності всієї армії. З цього приводу 11 вересня він збирав військове керівництво країни..

Українські прикордонники зараз пропрацьовують пропозицію, щоби тимчасово закривати пункти пропуску на кордоні з Україною на час повітряних тривог. Вдатися до такого кроку змушує ситуація з безпекою.Про це заявив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко в ефірі "Київ 24".За його словами, пункти пропуску на державному кордоні України можуть не працювати під час повітряних тривог. Це відбуватиметься через підвищену небезпеку під час російських атак."Якщо є загроза повітряного удару з боку противника, якщо ми розуміємо, що повітряні засоби рухаються в бік державного кордону, то в той чи інший період на певний час можуть призупинятися пропускні операції", — пояснив він.Андрій Демченко додав, що люди за такої ситуації мають розосереджуватися. Причина — уникнення скупчення на пункті пропуску, щоб уникнути жертв.Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск розповідав, що вночі 10 вересня запобігла прямій загрозі одному зі своїх пунктів пропуску на кордоні з Україною. Варшава також очікує можливих атак на прикордонну інфраструктуру.За його словами, Польща очікує, що Росія може здійснювати провокаційні атаки на пункти перетину кордону з Україною в інших країнах. Туск нагадав про удар по прикордонному переходу між Україною та Молдовою в Одеській області, який стався 9 вересня.Нагадаємо, що минулого тижня Кабінет міністрів України запровадив спеціальний прикордонний режим у кілометровій смузі уздовж кордону з Росією та Білоруссю. Згідно з документом, на період дії воєнного стану на земельних ділянках шириною один кілометр уздовж лінії державного кордону з Російською Федерацією  та Республікою Білорусь установлюється спеціальний прикордонний режим..

Країна-агресорка Росія все частіше б’є по українських пунктах пропуску. Так, за останній час противник атакував п’ять КПП.Про це повідомив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко, передає "Ми-Україна"."Чотири з них на кордоні з Молдовою, одни на кордоні з Румунією. Усі відновили роботу. Всі державні та контролюючі служби зробили все можливе, щоб максимально швидко поновити пропускні операції у пунктах пропуску, які ворог атакував", — зауважив речник ДПСУ.Водночас посадовець додав, що після завершення літнього періоду пасажиропотік на кордоні зменшився. Проте це падіння поки незначне."Якщо сумарно говорити про пасажиропотік зараз, то він дещо знизився. Хоч і не сильно після літнього періоду, але все ж таки зменшення пасажиропотоку відбулося. І фактично зараз в будні дні кордон перетинає близько 110 000 громадян. В літній період у будні дні пасажиропотік тримався на рівні 130 000 перетинів", — повідомив він. Нагадаємо, 9 вересня реактивні дрони росіян атакували пункт пропуску "Старокозаче" в Одеській області на кордоні з Молдовою. Внаслідок ударів виникнула пожежа. Загинули люди.Додамо, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія суттєво посилила повітряні удари по прикордонній інфраструктурі між Україною та Молдовою. Таким чином окупанти намагаються зруйнувати логістичні шляхи до Європи та чинити геополітичний тиск на сусідні держави.

На українсько-польському кордоні значно зросли черги на в'їзд в Україну останніми днями. Подекуди вони сягають понад 12 годин. Це пов’язано із збільшенням пасажиропотоку.Про це розповів речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко, його цитує "РБК-Україна".У мережі активно публікують відео з польського-українського кордону. Понад 12 годин люди стоять в чергах на вʼїзд із Польщі в Україну. Зокрема, станом на ранок понад 260 автівок чекали на пункті пропуску "Краківець". Демченко пояснив, що черги як з українського боку, так і на території суміжних країн формуються від збільшення пасажиропотоку."На вихідні він іще більше зростає навіть порівняно з будніми днями. За вчора мали найвищий показник перетину кордону в червні — 141 тисяча громадян, при цьому невеличка перевага йшла на в’їзд в Україну", — розповів речник ДПСУ.Раніше польська сторона повідомляла про можливе тимчасове призупинення оформлення автобусів на в'їзд до Польщі через пункт пропуску "Шегині — Медика".Причиною такого рішення називали проведення ремонтних робіт на одному з найзавантаженіших прикордонних переходів, яким щодня користуються тисячі пасажирів і міжнародних перевізників.Згодом Україна та Польща узгодили, що оформлення автобусів через цей пункт пропуску триватиме безперервно протягом усього літнього сезону.Нагадаємо, що електронний кабінет Прикордонної служби зафіксував перші 100 тисяч користувачів усього за місяць від початку роботи. Відомство закликає українців користуватися онлайн-перевіркою обмежень для уникнення проблем під час літніх відпусток..

На сьогодні можливі провокації з боку Білорусі у напрямку Києва та західних областей. Проте такі ризики існують ще від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко під час брифінгу в Media Center Ukraine."Можуть бути провокації і по напрямку Києва. Можуть бути провокації по напрямку західної ділянки з метою перерізання логістичних шляхів. Це також спостерігалося і в 2022 році", — сказав Демченко.На думку посадовця, наша держава має бути готовою до будь-якого розвитку подій, навіть до найгіршого."Треба бути сильнішими за те, що до нас може прийти", — додав він.Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Росія намагається ще більше втягнути Білорусь у війну та розглядає плани операцій за напрямками на Південь і на Північ від білоруської території.Своєю чергою, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зауважив, що загроза з Білорусі є реальною. За його словами, це може бути напад у бік України або однієї з країн НАТО.Нагадаємо, наприкінці травня речник ДПСУ Андрій Демченко зазначав, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко може у будь-який момент дозволити країні-агресорці Росії перекинути війська на вже підготовлені бази..

Українські прикордонники не спостерігають накопичення великої кількості російських військ на кордоні з Білоруссю, яка могла би спричинити атаку на Україну. Однак дронів із білоруської території побільшало.Про це заявив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко під час виступу в "Медіацентрі Україна"."Проте є тільки невеликі проміжки часу, коли триває пауза. Росія зараз активно тисне на Білорусь, щоби вона власними силами долучилася до війни з нами", — зазначив він.Представник ДПСУ додав, що режим білоруського диктатора Олександра Лукашенка нещодавно звинувачував Україну в атаках дронів, але все відбувається навпаки."Більшість дронів, які запускає Росія для масованих атак по Україні, заходять на територію Білорусі", — констатував він.За його словами, вони спочатку летять білоруською територією, щоби надалі через Київську, Житомирську області залетіти вглиб Україну в інші наші регіони."За останні декілька тижнів фіксується посилення такої тактики", — акцентував представник Держприкордонслужби України.Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Росія намагається ще більше втягнути Білорусь у війну та розглядає плани операцій за напрямками на Південь і на Північ від білоруської території.Своєю чергою, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зауважив, що загроза з Білорусі є реальною. За його словами, це може бути напад у бік України або однієї з країн НАТО.Нагадаємо, наприкінці травня речник ДПСУ Андрій Демченко зазначав, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко може у будь-який момент дозволити країні-агресорці Росії перекинути війська на вже підготовлені бази..

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко може у будь-який момент дозволити країні-агресорці Росії перекинути війська на вже підготовлені бази.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України в етері телемарафону, передає "Укрінформ"."Не варто реагувати на такі заяви з боку Білорусі (щодо сотні зальотів українських дронів до Білорусі за тиждень — ред.), коли вони звинувачують в чомусь Україну, але маємо бути готові до розвитку будь-яких ситуацій, бо все це вони в подальшому можуть використовувати саме з метою більшої агресії. ... Ми повинні мати сильні оборонні позиції по всій протяжності кордону з Білоруссю. Це стосується і Волинської області, це стосується і Чернігівщини, і інших областей, які межують з цією країною", — заявив Демченко.Посадовець відзначив, що наразі накопичення російських військ на території Білорусі не фіксується. Проте РФ може будь-якої миті перекинути свої війська."Станом на зараз, якщо говорити про технічні засоби спостереження, які ми використовуємо, ми не бачимо того, щоб у безпосередній близькості до нашого кордону вже накопичилися якісь сили", — зазначив Демченко.Зауважимо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готує посилення оборони, розширює міжнародні дипломатичні кроки та працює над стримуванням російської агресії, зокрема у відповідь на потенційну загрозу наступу з північного напрямку через територію Білорусі.Також самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко оголосив про свою нібито відкритість до проведення прямих переговорів із президентом України Володимиром Зеленським і навіть висловив бажання особисто приїхати в українську столицю. Втім, в Офісі президента подібні ініціативи мінського диктатора сприйняли абсолютно скептично та прохолодно.Нагадаємо, режим Олександра Лукашенка заявив про нібито щоденні спроби перетину українськими безпілотниками білоруського кордону. Проте речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко спростував такі заяви РБ та назвав їх безпідставними.Водночас, за словами командувача Сил безпілотних систем Роберта "Мадяра" Бровді, Україна вже визначила 500 цілей в Білорусі на той випадок, якщо самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко вступить у війну..

У Державній прикордонній службі України не підтвердили розмови в мережі про те, що російські окупанти нібито активізувався в Чернігівській області. Однак загалом "загроза нікуди не зникає".Про це заявив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко в коментарі "Укрінформу"."У смугах оборони, де розташовані підрозділи ДПСУ, активізації роботи ворожих диверсійно-розвідувальних груп не спостерігається", — зазначив він.Однак, за словами прикордонника, звісно, ця загроза залишається. Вона "нікуди не зникає".Раніше деякі Telegram-канали інформували, що російські диверсійно-розвідувальні групи зі складу ФСБ нібито активізувалися на Чернігівському напрямку. Однак такі повідомлення наразі не мають офіційного підтвердження.Минулої п’ятниці президент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилюватиме Чернігівсько-Київський напрямок з огляду на спроби Росії активніше втягнути Білорусь у війну."Чітко розуміємо, що обговорюється між Росією та керівництвом Білорусі. Фіксується більша активність росіян у розмовах з Олександром Лукашенком. Хочуть значно більше втягнути Білорусь у війну та саме з її території розпочати додаткові агресивні операції — або проти нашого Чернігівсько-Київського напрямку, або проти однієї з країн НАТО, які поруч із Білоруссю", — наголосив він.Нагадаємо, сьогодні в пресслужбі Міністерства закордонних справ України зазначили, що розміщення Росією тактичної ядерної зброї на території Білорусі та проведення спільних ядерних навчань становлять безпрецедентну загрозу для глобальної системи безпеки та потребують рішучої реакції міжнародної спільноти..

Російських ударних підрозділів на території Білорусі на теперішній момент не зафіксовано. До того ж там немає великої кількості представників збройних сил Російської Федерації.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко в коментарі "Інтерфакс-Україна". Він пояснив, що наразі Росія не тримає на території Білорусі великих сил."Ідеться хіба що про певні логістичні підрозділи, які залишилися на території Білорусі, або ж ті, які обслуговують літаки, а також допомагають у проведенні певного збору розвідувальних даних із території Білорусі. Тобто на території Білорусі немає ударних підрозділів (піхотних або мотопіхотних)", — розповів Демченко.Речник ДПСУ також зазначив, що під час нещодавньої атаки гелікоптерів з Білорусі прикордонники не фіксували особливої загрози."Звісно, що за допомогою технічних засобів спостереження ми бачили певні цілі на території Білорусі. Але повітряна куля, яка несе на собі ретранслятори для того, щоби підсилювати сигнал для російських повітряних засобів ураження, які саме в той час ворог запускав, — так це відбулося", — додав він.Також прикордонник підтвердив, що Україна продовжує фіксувати, що на території Білорусі продовжують облаштовувати відповідну інфраструктуру."Свого часу Білорусь заявляла і про створення Південного оперативного командування саме в напрямку кордону з Україною. Тому облаштовують полігони. Це все ризики, які для України несе цей напрямок. І ми маємо бути готові до розвитку будь-яких ситуацій. Навіть попри те, що зараз на території Білорусі великої кількості російських сил чи російських підрозділів немає", — додав він.Демченко наголосив, що Росія може перекинути додаткові сили в Білорусь, але станом на зараз вона не тримає там великих сил. Також він додав, що не можна виключати провокацій на напрямку кордону з Білоруссю.Раніше президент Володимир Зеленський у відеозверненні інформував, що на українсько-білоруському кордоні фіксувалася специфічна активність з боку Білорусі.Нагадаємо, раніше підтвердився заліт специфічної повітряної цілі з території Білорусі під час чергової дронової атаки росіян. Запущена куля призначена для посилення сигналу повітряних засобів ворога, що свідчить про нову тактику Москви у використанні білоруського простору..

Останніми днями черги на українському кордоні помітно збільшилися. На це вплинули вихідні, канікули й святковий період.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, передає "РБК-Україна". За словами посадовця, черги на кордоні почали збільшуватися ще на минулих вихідних, коли у школярів розпочалися весняні канікули.Водночас, за даними ДПСУ, 27 березня кордон перетнули майже 90 тисяч людей, а за минулу добу — 107 тисяч."І зараз на пасажиропотік і за вчора, і за сьогодні фактично впливає кілька факторів. Це традиційно вихідні, субота-неділя, коли пасажиропотік загалом збільшується. Це завершення весняних канікул, коли мами з дітьми повертаються в Україну, бо завтра вже треба попасти в навчальні заклади. Ну і також не виключаємо, що частина українців повертається на Великодні свята", — пояснив речник.Демченко зауважив, що наразі найбільш завантаженими є декілька пунктів пропуску на польсько-українському кордоні. Зокрема, йдеться про КПП "Шегині" і "Краківець". Там наразі у чергах перебуває близько 200 транспортних засобів на кожному напрямку. Водночас на інших пунктах пропуску ситуація значно краща."Традиційно найбільший пасажиропотік — це 50% від всього — припадає на кордон з Польщею. Де власне всі ті відео, які зараз ширяться в інтернет-мережі, це саме ця ділянка. Але треба розуміти, що серед всіх пунктів пропуску, які є на кордоні з Польщею, за інформацією від польських колег, найбільше люди слідують через "Шегині" і "Краківець", — додав Демченко.Для того, аби зменшити час очікування й не стояти у заторах, у ДПСУ радять громадянам слідкувати за ситуацією на пунктах пропуску і обирати найменш завантажені."Тобто я б радив все ж таки цікавитися станом завантаженості пунктів пропуску, можливо суміжна сторона також публікує, так як робить українська сторона, щодо напрямку виїзду, для того, щоб люди могли ознайомитися, де менше навантаження, і туди слідувати", — зазначив речник ДПСУ.Нагадаємо, з 12 жовтня 2025 року запрацювала нова процедура перетину кордону країн-членів Євросоюзу, що має назву EES (Entry\Exit System). Її запровадили, щоби встановити контроль над потоком людей, які в'їжджають до країн Європейського Союзу та Шенгенської зони.Читайте також: Перетин кордону у 2026 році: кому дозволено виїзд за межі України.

У четвер, 26 березня, у столичному медіацентрі "Україна" відбулася презентація для представників іноземних дипломатичних місій, акредитованих в Україні, фотовиставки "Обличчя кордону". Це проєкт Державної прикордонної служби України, що розповідає про людей, які стоять на захисті держави. TrueUA виступає інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучається до поширення та популяризації історій українських героїв.Виставка також  відбувається в рамках розвитку стратегічних комунікацій Держприкордонслужби.Фотовиставка у деталяхЕкспозиція висвітлює не лише розвиток відомства — його переоснащення та переозброєння, а передусім — людські історії. Це розповідь про тих, хто разом із країною пройшов шлях глибоких змін.До початку російського вторгнення прикордонники виконували звичні завдання на різних ділянках державного кордону. Війна ж змусила їх швидко адаптуватися: опановувати нові види озброєння, змінювати підходи до служби та діяти в умовах бойових операцій. "Від початку повномасштабного вторгнення було сформовано чотири військові частини бригадного типу та 15 підрозділів батальйонного рівня, які використовують артилерію та мають засоби ППО. Також розвиваємо підрозділи, які використовують безпілотні системи. Але в першу чергу слід робити акцент на людях, які застосовують усі ці засоби", — сказав під час виставки речник Державної прикордонслужби Андрій Демченко.Водночас лави Державної прикордонної служби поповнили люди з цивільного життя — медики, ІТ-фахівці, підприємці, митці. Вони свідомо обрали шлях служіння державі та стали в стрій пліч-о-пліч із військовими.Сьогодні Державна прикордонна служба України, як невід’ємна складова сил безпеки і оборони, разом із побратимами з інших відомств дає гідну відсіч збройній агресії. І ця стійкість ґрунтується на звичайних людях, які в надзвичайних обставинах стали незламними.Фотовиставка "Обличчя кордону" — це передусім історія саме про них: про тих, хто щодня тримає лінію державного кордону і водночас — лінію нашої свободи.Експозиція фокусується не на калібрах зброї чи сухих статистичних зведеннях, а виключно на конкретних людях — військовослужбовцях, які першими зустріли навалу ворога, витримали надлюдські навантаження, зазнали важких травм, але зберегли внутрішній стрижень і стали уособленням сили духу.Фотовиставка "Обличчя кордону" візуалізує трансформацію прикордонного відомства від класичної правоохоронної структури до високомобільної, боєздатної мілітарної формації, що діє за стандартами НАТО і здатна ефективно протистояти збройні агресії.Очі героїв виставки — це найкращий звіт про роботу відомства. Їхні історії доводять суспільству: Державна прикордонна служба України сьогодні є не лише сталевим щитом на шляху ворога, але й великою згуртованою родиною, що повертає своїм захисникам сили та впевненість у власному майбутньому.. Гості та герої Київ став лише стартовою точкою для цієї ініціативи: надалі експозицію планують представити у Львові, Хмельницькому та інших містах України, а також розглядається можливість її демонстрації за кордоном — для міжнародних партнерів."Я в Україні лише з кінця жовтня. Коли я приїхав, першою телепрограмою, яку я подивився, був чудовий серіал "Прикордонники". Для мене це було водночас захопливо й допомогло краще зрозуміти, чим займаються прикордонники. Сьогодні, відвідуючи цю виставку, я познайомився з чоловіками й жінками, які виконують цю роботу, і їхня мужність викликає глибоку повагу", — зазначив посол Великої Британії в Україні Ніл Кромптон.МедіапартнерствоTrueUA є медіапартнером фотовиставки "Обличчя кордону". На сайті публікуватимуться історії захисників, які з початку повномасштабного вторгнення залишили своє звичне життя й стали на захист країни у лавах ДПСУ."Як медіа і як медіапартнер цього заходу ми бачимо свою місію у тому, щоб чесно і зрозуміло розповідати про тих, хто щодня боронить країну. Важливо не лише фіксувати події, а показувати людей і сенси за ними, формуючи повагу до служби. Бо за нею — не лише форма і обовʼязок, а життя людей і долі тих, хто проходить цей шлях разом із ними", — сказала під час відкриття фотовиставки головна редакторка сайту TrueUA Дарʼя Самборська. Читайте також: Повернувся з ЄС, щоб захищати Україну: ветеран про поранення і доньку, яка зве тата "роботом"Дванадцять операцій, служба на протезі й подіум: історія ветерана з Хмельниччини.

Колишнього керівника Державної прикордонної служби України Сергій Дейнеко мобілізували до війська. Він очолив Третій прикордонний загін ім. Героя України полковника Євгенія Пікуса.Про це повідомив речник ДПСУ Андрій Демченко у коментарі "Суспільному"."На підставі Закону України "Про військовий обов’язок" генерал-лейтенант Сергій Дейнеко призваний для проходження служби по мобілізації. Відповідно до Положення про проходження військової служби в ДПСУ він призначений на посаду начальника Луганського прикордонного загону", — сказав Демченко.За словами речника, на посаду в бойову бригаду ексголова ДПСУ був призначений "зважаючи на набутий до цього військовий досвід по захисту країни та виконання завдань підрозділами прикордонного відомства".Водночас Демченко уточнив, що обставини звільнення посадовця з військової служби на законодавчому рівні не обмежують подальшу можливість проходження служби в ДПСУ по мобілізації.Сергій Дейнеко — генерал-лейтенант, з 2019 до 2026 року — голова Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.Закінчив Академію Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького (1996), Об'єднаний інститут воєнної розвідки при Національній академії оборони України (2001), Ужгородський національний університет (2009).У червні 2014 року очолював оборону Луганського прикордонного загону, потім був заступником начальника Східного регіонального управління та заступником начальника Південного регіонального управління. З листопада 2014 обіймав посаду заступника директора Департаменту оперативної діяльності Адміністрації ДПСУ.Нагороджений орденом Богдана Хмельницького II та III ступенів за особисту мужність і героїзм.Попередній контекст:22 січня НАБУ та САП заявили про викриття колишнього та чинного посадовців Державної прикордонної служби, яких підозрюють у систематичному отриманні хабарів за сприяння у безперешкодному перетину державного кордону. Йдеться про Сергія Дейнеко та Олександра Марущака.30 січня ВАКС обом обрав запобіжні заходи — ексголові служби призначили заставу 10 мільйонів гривень, начальнику відділу пункту пропуску — два мільйони гривень. 4 лютого за обох внесли заставу.6 лютого стало відомо, що колишній голова Державної прикордонної служби України Сергій Дейнеко був звільнений з військової служби. Точну причину звільнення не названо. Є лише інформація про те, що за час військової служби він мав поранення..

Від початку повномасштабного вторгнення Росії понад 70 чоловіків загинули, намагаючись незаконно перетнути кордон України.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко у коментарі "Укрінформу". За словами посадовця, найбільше смертельних випадків під час втечі за кордон трапилося у 2023 та 2024 роках.Зокрема, найчастіше люди гинули, коли намагалися перебратися через кордон річками та через важкодоступну гірську місцевість."2025 рік відмічався тим, що людських смертей було значно менше. Це, можливо, одиничні випадки, але значно менше, ніж у попередні роки", — зазначив Демченко.Він також наголосив, що у січні 2026 року спроб незаконно перетнути державний кордон України стало вдвічі менше порівняно з тим самим періодом рік тому."Якщо, наприклад, порівняти з січнем 2025 року, то зменшення є фактично вдвічі. І якщо порівняти з груднем (2025 року, — ред.), то динаміка теж залишається на зменшення. Фактично зараз ми не фіксуємо збільшення спроб незаконного перетину кордону, хоча такі випадки трапляються щоденно... Ми затримуємо по кілька десятків порушників, які намагаються незаконно перетнути кордон", — розповів пресофіцер ДПСУ.Нагадаємо, раніше речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в інтерв'ю TrueUA розповідав, що виїзд з країни не завжди минає без перешкод: чимало громадян стикаються з відмовами просто на кордоні. Причини можуть бути різними, однак найпоширеніша з них — проблеми з документами. За його словами, нині найбільше відмов у перетині кордону отримують чоловіки призовного віку, і на це є кілька причин..

Колишній голова Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Сергій Дейнеко звільнений з військової служби. Точну причину звільнення не названо. Є лише інформація про те, що за час військової служби він мав поранення.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на речника ДПСУ Андрія Демченка.Він розповів, що наказом від 2 лютого генерал-лейтенант Сергій Дейнеко звільнений з військової служби. Демченко зазначив, що порядок звільнення з військової служби регулює закон України "Про військовий обов’язок і військову службу" та Положення щодо проходження ВЛК."Ці документи ,серед іншого, визначають стан здоров’я. Розголошувати медичну інформацію забороняє законодавство", — додав Демченко.Він не уточнив причину звільнення з військової служби, але додав, що Дейнеко за час її проходження отримав важке поранення."За час військової служби під час захисту країни Сергій Дейнеко мав поранення, зокрема, важке мінно-вибухове. Поранення вимагали неодноразових операційних втручань, а також залишили віддалені наслідки", — уточнив речник ДПСУ.Сергій Демченко наголосив, що медичний огляд військовослужбовців ДПСУ проводять відповідні комісії, які є незалежними під час визначення ступеня здоров’я.Раніше стало відомо, що військового прикордонника підозрюють у причетності до контрабанди цигарок. Зокрема, за нього внесли заставу в 10 мільйонів гривень, визначену судом. Пресслужба ВАКС повідомляла, що заставу внесла 2 лютого інша особа.До цього, 22 січня, представники НАБУ та САП приходили з обшуками до Сергія Дейнеки.Сергій Дейнеко — генерал-лейтенант, з 2019 до 2026 року — голова Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.Закінчив Академію Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького (1996), Об'єднаний інститут воєнної розвідки при Національній академії оборони України (2001), Ужгородський національний університет (2009).У червні 2014 року очолював оборону Луганського прикордонного загону, потім був заступником начальника Східного регіонального управління та заступником начальника Південного регіонального управління. З листопада 2014 обіймав посаду заступника директора Департаменту оперативної діяльності Адміністрації ДПСУ.Нагороджений орденом Богдана Хмельницького II та III ступенів за особисту мужність і героїзм.Нагадаємо, що 27 грудня НАБУ приходило з обшуками до Верховної Ради України. Однак співробітники Управління державної охорони чинили спротив детективам..