# Антарктика

Над українською станцією "Академік Вернадський" в Антарктиці підійняли прапор бригади "Азов". Мета акції — вшанувати її військових і втілити мрію захисниці Маріуполя Валерії "Нави" Суботіної.Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі."У травні 2022 року, перебуваючи на оточеній ворогом "Азовсталі", Валерія написала нашим полярникам, що дуже хотіла би поїхати на зимівлю в Антарктику, і це стане її додатковою мотивацією, щоби вистояти. Потому вона потрапила в полон, але в найважчі дні думала про крижаний континент", — йдеться в повідомленні.Навесні 2023 року "Нава" повернулася в Україну, а в грудні 2024 року частина її мрії стала реальністю. Військова разом із посестрою, яка теж пройшла жахи російського полону, Марією "Гердою" Чех вирушила до Антарктики на круїзному лайнері завдяки платформі UNITED24, її амбасадору Скотту Келлі та Національному антарктичному науковому центру.Фінальною точкою цієї мандрівки мав стати візит на станцію «Академік Вернадський». Але коли лайнер перебував за декілька десятків кілометрів від української наукової бази, розпочалася негода та сильний шторм. Капітан був змушений розвернути судно й піти назад."Того дня і ми в центрі, і полярники на станції, і "Нава" з "Гердою" дуже засмутилися. Але ми пообіцяли, що докладемо всіх зусиль, щоби в майбутньому вони потрапили до місця призначення. А найближчим часом виконаємо одну з головних місій їхньої поїздки: здіймемо прапор "Азова" над станцією", — розповів директор НАНЦ Євген Дикий.Стяг дістався Антарктики зі сезонною українською експедицією. А підійняв його на флагштоку "бойовий пінгвін" Юрій Лишенко — полярник, який воював на фронті, отримав важке поранення та залишився без ноги.  "Хоча ми й засмутилися, що не потрапили на станцію, але я бачу в цьому й оптимізм: це означає, що подорож ще попереду. А поки ми повернулися на службу, наш стяг все ж дістався "Вернадського" та замайорів над ним. Це ще один спосіб нагадати світу про війну в Україні та нашу незламність", — зазначила "Нава".Нагадаємо, що в серпні минулого року, коли в Україні відзначають День державного прапора, прикордонники здійняли синьо-жовтий стяг на тимчасово окупованих територіях Півдня нашої держави.

Українські полярники під час морського виїзду в Північному океані наблизились до молодого горбатого кита. Тварина вирішила "погратись" з дослідниками.Як повідомили у Національному антарктичному науковому центрі, вченим вдалося виміряти його розміри за допомогою дрона, а також зробити фотоідентифікацію й узяти зразки шкіри та жиру.Підрахунки за відео дозволили встановити, що його довжина становить 9,6 метра. Полярники зауважили, що це ще молода тварина, адже дорослі особини сягають 13-15 метрів завдовжки."Тепер цього кита буде внесено в міжнародну ідентифікаційну базу, і коли його знову зафіксують дослідники, то можна буде порівняти, як він змінився за цей час", — зауважили дослідники.Саме завдяки відповідним дослідженням вчені отримують цінну інформацію про успішність розмноження найбільших тварин планети, наявність в них кормової бази, їхні міграції тощо.Поки тривали вимірювання, кит неабияк зацікавився човном і почав плавати під ним та навколо. Така гра продовжувалася близько 15 хвилин."Кит пускав фонтани, округлював спину, показував хвоста, а в один момент навіть перевернувся животом догори та став плескати грудними плавцями (це нечасто можна побачити)", — наголосили полярники.Під час цього кит злегка зачепив човен дослідників, але відразу після цього відплив від них. Варто зауважити, що зазвичай горбаті кити не становлять загрози людям у човнах."Вони поводяться обережно і не агресивно. Втім, якщо інтерес тварини стає нав'язливим, а її дії — небезпечними, полярники припиняють спостереження і потихеньку відходять, щоб не зачепити двигуном", — зазначили дослідники. Нагадаємо, раніше неподалік від української антарктичної станції "Академік Вернадський" полярники виявили унікальну родину пінгвінів. Пара птахів "виховує" аж трьох пташенят одночасно.

В Антарктиді вчені виявили череп віком у 69 мільйонів років. Він належить найдавнішому відомому птаху.Як повідомляє Independent, виявлена скам'янілість належить ранньому родичу качок.За словами дослідників, цей стародавній птах жив біля узбережжя Антарктиди в крейдовий період. Приблизно в той самий час, коли по Землі ходили динозаври.Автори дослідження наголосили, що ця знахідка може дати знання про найбільш ранні стадії еволюції сучасних птахів. Череп, виявлений в Антарктиді, зберіг сліди наявності сильних м'язів щелепи, які мав птах. Пернатий використовував ноги, щоб пересуватися під водою."Череп сам по собі довгий, із загостреним дзьобом і формою мозку, яка є унікальною серед усіх відомих науці птахів. За словами дослідників, ці особливості належать вимерлому птаху, на ім’я Vegavis iaai", — додали автори дослідження.Нагадаємо, раніше вчені виявили в Китаї череп гігантського динозавра. Хоча його вік 200 мільйонів років, він досить добре зберігся.

Неподалік від української антарктичної станції "Академік Вернадський" полярники виявили унікальну родину пінгвінів. Пара птахів "виховує" аж трьох пташенят одночасно.Як пояснили українські полярники, субантарктичні пінгвіни, які гніздуються навколо “Вернадського”, здебільшого відкладають по два яйця. Проте інколи в кладці може бути три яйця, але шанс на виживання усіх малюків дуже низький."Причина проста — батькам складно вигодувати трьох дитинчат. Однак, як бачимо, ці тато й мама впоралися зі своєю місією, адже їхні пінгвінята вже досить дорослі. Їм десь три тижні", — наголосили полярники.Біолог Світозар Давиденко зауважив, що така родина пінгвінів лише одна на Галіндезі. Загалом на острові вже близько двох тисяч малюків субантарктичних пінгвінів, а дорослих особин орієнтовно чотири тисячі. Тож разом навколо "Вернадського" нині перебуває шість тисяч пінгвінів. "Наші біологи спостерігають за цими птахами в контексті зміни клімату. Адже міграція субантарктичних пінгвінів за останні 20 років є одним із незаперечних доказів потепління в Антарктиці", — наголосили українські дослідники.Нагадаємо, торік українські вчені на станції "Академік Вернадський" зафіксували досить рідкісне явище для Антарктиди. Йдеться про ясне нічне небо, що дозволило полярникам побачити великий та яскравий Місяць.

Антарктична станція "Академік Вернадський", яка розташована на острові Галіндез архіпелагу Аргентинські острови, що за 15 тисяч кілометрів від України, продовжує щодня виконувати наукові роботи. Про залаштунки життя науковців на українській станції в репортажі видання RFI розповіла біологиня Тетяна Баглай, яка є учасницею 29-ї української антарктичної експедиції. Науковиця перебуває на станції вже дев'ятий місяць. У ході своєї наукової роботи вона займається морською біологією, а якщо точніше, то досліджує різні види планктону. Через щільний робочий графік, жінка може працювати без пауз на сон."Живемо ми в таких невеличких кімнатах, які називаємо кубриками. У нас тут є чотири спальні місця. Два внизу та два зверху. Кожен кубрик має шафу для одягу, стілець, вікно та полички", — розповідає Баглай.Водночас шлях до робочого місця вченої не займає багато часу, адже її лабораторія розташована за стіною її кубрика. Окрім цього, поруч є кухня, продукти до якої закуповують у Чилі. "На нічних змінах не завжди встигаєш повечеряти з командою, тому зазвичай у холодильнику залишають щось смачненьке після вечері. Сьогодні мені залишили скарб. Це салат зі свіжих овочів", — додає вчена.Станція є автономним організмом, тому сюди неможливо викликати "швидку" або пожежників. Полярники регулярно тренуються щодо пожежної безпеки, а також всі на станції знають основи домедичної допомоги.Окрім цього, на станції є стоматологічний кабінет та ігрова кімната. Приміщення станції прибирають почергово. "На Assembly Point є інформаційна дошка, на якій ми можемо слідкувати за командою, чи всі на місці або десь поза базою. На станції є інформаційні монітори, які показують температуру у різних приміщеннях", — зазначає Баглай.Вчена додає, що інформаційні монітори також показують поточний стан погоди та її прогноз. За її словами, полярники перед виходом на вулицю обов'язково беруть з собою рації. Також вчені не виходять в море без рацій, адже це єдиний спосіб зв'язку зі станцією. Українська станція живе за чилійським часом, що становить мінус п'ять годин з Києвом. Відрізняється в Антарктиці й сезон, адже коли в Україні зима, в Антарктиді — літо.Вчена зауважує, що люди на засніженому континенті є лише гостями, оскільки справжніми господарями тут є тварини. Неподалік від станції проживає понад чотири тисячі пінгвінів. Водночас вчені не турбують цих тварин, а лише спостерігають за ними здалеку.Нагадаємо, раніше національний антарктичний науковий центр повідомляв, що поблизу української антарктичної станції "Академік Вернадський", народилися близько тисячі пташенят субантарктичних пінгвінів. Фахівці зазначили, що в частині гнізд ще лишаються яйця, тож кількість пташенят зростатиме, але більшість родин мають вже по двоє малюків.

На острові Галіндез, поблизу української антарктичної станції "Академік Вернадський", народилися близько тисячі пташенят субантарктичних пінгвінів.Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр. Фахівці зазначили, що в частині гнізд ще лишаються яйця, тож кількість пташенят зростатиме, але більшість родин мають вже по двоє малюків."Вони зараз дуже різні: деякі щойно вилупилися, а деякі вже величенькі й розміром майже як їхні батьки", — розповів біолог 29-ї УАЕ Світозар Давиденко.Крім того, полярники оприлюднили відео, на якому показано процес годування пташенят. Зокрема, дорослі пінгвіни передають малюкам частково перетравлену їжу, переважно криль, безпосередньо з дзьоба в дзьоб.До того ж науковці додали, що на Галіндезі гніздують переважно субантарктичні пінгвіни. Їх також називають "віслюкові" через характерний голосний крик. На цей острів вони прибувають навесні для розмноження. Тут будують гнізда, відкладають яйця (зазвичай по два) та виводять пташенят. Минулого сезону на Галіндезі кількість субантарктичних пінгвінів сягнула рекордних сім тисяч.Нагадаємо, у вересні українські вчені на станції "Академік Вернадський" зафіксували досить рідкісне явище для Антарктиди. Йдеться про ясне нічне небо, що дозволило полярникам побачити великий та яскравий Місяць.

Неподалік української станції "Академік Вернадський" народилися перші пінгвінята у цьому сезоні. Близько місяця малюки перебуватимуть в гнізді з батьками.Як повідомляє прес-служба Національного антарктичного наукового центру, біолог 29-ї української арктичної експедиції Світозар Давиденко виявив одразу двох малюків у тому гнізді, де з'явилися перші яйця.Дитинчата вилупились на скелі біля лабораторії з дослідження геокосмосу."Перше дитинча вже активне — годується, пищить, тож йому десь пів доби, а друге мабуть вилупилося прямо перед моїм приходом, бо воно ще в шматках шкаралупи й ховається під дорослого пінгвіна", — зазначив Давиденко.Вчені наголошують, що батьки дитинчат по черзі їх доглядатимуть. Маленьких пінгвінів годуватимуть крилем з дзьоба, грітимуть та охоронятимуть від хижих птахів. Новонароджені пінгвінята вкриті сірим пушком. Змінювати його на звичне чорно-біле пір'я вони почнуть через місяць. "Згодом пінгвіни стануть збиратися у "ясла" — невеликі групи дітлахів, за якими стежитиме кілька дорослих", — додають вчені.Зазвичай до цього часу дитинчата цих птахів будуть сягати розмірів своїх батьків, але будуть продовдувати випрошувати в них їжу. За словами науковців, інколи це має кумедний вигляд, коли пінгвін тато або мама тікає від настирливих дітлахів, а ті наздоганяють їх, щоб поїсти."На нашому острові Галіндез переважають субантарктичні пінгвіни — зараз їх тут близько 4 тисяч. Здебільшого кожна пара відкладає два яйця", — додають вчені.Варто зауважити, що українські біологи спостерігають за цими птахами в контексті зміни клімату на Землі, оскільки ріст та просування їхніх гніздових колоній на Південь материка є одним з незаперечних доказів потепління в Антарктиці.Нагадаємо, у вересні українські вчені на станції "Академік Вернадський" зафіксували досить рідкісне явище для Антарктиди. Йдеться про ясне нічне небо, що дозволило полярникам побачити великий та яскравий Місяць.

Поблизу української антарктичної станції "Академік Вернадський" полярники виявили пару пінгвінів, яка висиджує перше яйце цього року. Трохи більше як за місяць мають з'явитися пташенята. Як повідомляє прес-служба Національного антарктичного наукового центру, яйце пінгвіна виявив біолог 29-ї української арктичної експедиції Світозар Давиденко, частина роботи якого -- моніторинг успішності розмноження пінгвінів. Науковець зауважив, що за терміном вже розумів, що от-от має з'явитися перше яйце, тож цілеспрямовано проводив пошук і перевіряв гнізда, адже полярникам дуже важливо зафіксувати точну дату. "За нею ми можемо відстежувати, чи є якісь зміни за роками і як це залежить від зовнішніх умов, зокрема зміни клімату”, – пояснив він. За словами Давиденка, у період гніздування, коли біологи роблять обхід і наближаюся до гнізд, пінгвіни зазвичай відходять. Якщо ж пінгвін поводиться навпаки -- у разі наближення вченого лишається на гнізді й міцно до нього притискається, то там уже точно є яйце. "На острові Галіндез, де розташований "Вернадський", гніздують переважно субантарктичні пінгвіни. Вони зазвичай зносять два яйця, рідше – три, але це відбувається не одночасно. Самці та самиці висиджують їх по черзі", -- зауважили полярники. Варто додати, що наразі на острові залишається багато снігу, тож не всі гнізда пінгвінів ще оформлені. Проте ті гнізда, що розташовані на височинах, уже придатні до висиджування яєць. Перше з них якраз і з’явилося в такому гнізді. Нагадаємо, у вересні українські вчені на станції "Академік Вернадський" зафіксували досить рідкісне явище для Антарктиди. Йдеться про ясне нічне небо, що дозволило полярникам побачити великий та яскравий Місяць.

Арктичне всесвітнє сховище насіння також відоме як сховище Судного дня. Нещодавно його повнили 30 тисячами нових зразків насіння із 21 країни. Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти зазначили, що така кількість насіння, яку отримало сховище на норвезькому острові Шпіцберген, є найбільшою з 2020 року. Це свідчить про побоювання щодо загрози конфліктів і зміни клімату для продовольчої безпеки. "Зміна клімату та конфлікти загрожують інфраструктурі та впливають на продовольчу безпеку понад 700 мільйонів людей у більш ніж 75 країнах світу", — заявив виконавчий директор Crop Trust Стефан Шмітц. Тож свій перший внесок до колекції сховища зробила Болівія: насіння передали близько 125 фермерів з місцевих громад. "Це сховище виходить за рамки збереження врожаю; йдеться про захист нашої культури", — зазначив координатор проєкту "Біорізноманіття для можливостей, засобів до існування і розвитку в Болівії". Інший новий учасник передав на зберігання 1 145 зразків кунжуту, рису, кукурудзи та сорго, які адаптовані до клімату країни та мають вирішальне значення для виведення культур, здатних протистояти підвищенню температури та нерівномірним опадам. "Серед понад 30 000 нових зразків з 21 країни світу було також насіння овочів, бобових і трав від Союзу комітетів сільськогосподарських робітників на окупованих палестинських територіях", — йдеться у повідомленні. Сховище насіння на Шпіцбергені, яке також називають сховищем Судного дня, розташоване глибоко в горах, щоби витримати катастрофи від ядерної війни до глобального потепління, відкрили 2008 року як резервне сховище для світових генних банків, які зберігають генетичний код тисяч видів рослин. Воно приймає зразки з усього світу. Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Іран володіє секретним озброєнням, яке є набагато потужнішим, ніж ядерна зброя. Тегеран наростив його власними силами протягом останніх десятиліть. Про це заявив колишній секретар комісії з розвитку й озброєнь Корпусу вартових Ісламської революції Ебрахіма Ростамі.

Антарктичний півострів зазнав значного антропогенного потепління в останні десятиліття. Особливо швидко рослини, переважно мохи, почали рости з 2016 року. Про це повідомляє Nature Geoscience. Як зазначає видання, у той час, як кріосферні реакції добре визначені, реакції наземних екосистем з величезним переважанням мохів були кількісно оцінені. Аналіз архівів Landsat (1986-2021) з використанням робочого процесу хмарної обробки Google Earth Engine передбачає широкомасштабне озеленення по всьому Антарктичному півострові. Площа ймовірного рослинного покриву збільшилася з 0,863 кілометра квадратного у 1986 році до 11,947 кілометра квадратного у 2021 році, з прискореною швидкістю зміни в останні роки (2016–2021: 0,424 кілометра квадратного в рік) порівняно з періодом дослідження (1 кілометр квадратний в рік).  Ця тенденція відображає ширшу картину озеленення в екосистемах з холодним кліматом у відповідь на недавнє потепління, що свідчить про майбутні широкомасштабні зміни в наземних екосистемах Антарктичного півострова та їх довгострокове функціонування. За останні 60 років в Антарктиді спостерігалося значне підвищення температури, при цьому найвищі темпи потепління спостерігалися в регіонах Західної Антарктиди та Антарктичного півострова (АП) і відбувалися набагато швидше за середнє глобальне потепління. Попри недавню паузу в потеплінні (1999–2014 рр.) в АП, пов'язану з короткостроковою природною мінливістю клімату, переважний напрямок та величина потепління в АП очевидні, і очікується, що ця тенденція збережеться на рівні 0,34 °C за десятиліття до 2100 року.  Прогнози кліматичної моделі припускають, що регіональне підвищення температури залишиться значно вищим за середнє світове значення, що буде сильніше взимку в Південній півкулі, ніж улітку, і буде пов'язане з великою кількістю опадів і збільшенням вегетаційного періоду. Оскільки понад 90% льодовиків Азійсько-Тихоокеанського регіону втрачають масу з 1940-х років, оцінки наслідків і реакцій у відповідь на зміну клімату Антарктиди в регіоні Азійсько-тихоокеанського регіону в основному були зосереджені на реакції кріосфери, особливо на реакції кріосфери континенту.  Хоча зміни в кріосфері мають вирішальне значення для глобальної зміни рівня моря, потенційне триразове збільшення площі, вільної від льоду, на Азійсько-Тихоокеанському регіоні до кінця століття також означає, що критично важливо зрозуміти наземні біологічні зрушення для цього регіону, який вже містить більшу частину наземної рослинності Антарктиди. Нагадаємо, вчені виявили новий переломний момент у кліматі. Приблизно 3 мільйони років тому, в епоху пліоцену, рівень вуглекислого газу в атмосфері був аналогічним до сьогоднішнього. Незначне збільшення потепління океану може призвести до великих втрат льоду і підвищення рівня моря.

Члени 29-ї експедиції на антарктичну станцію "Академік Вернадський" зафіксували рідкісне явище на Антарктиді -- "перламутрові хмари". Відео із вражаючим явищем опублікував Національний антарктичний науковий центр. За словами полярників, в Антарктиці "перламутрові хмари" можна спостерігати буквально кілька разів за рік експедиції, переважно саме взимку. Як пояснюють науковці, на відміну від більшості хмар, пурпурові утворюються не в нижньому "вологому" шарі атмосфери, а в наступному -- "сухій" стратосфері. Рідкісне явище виникає тоді, коли сильний потік повітря разом із вологою натикається на високий гірський хребет, огинає його верхівку та падає вниз. Таким чином хвиля заносить вологу в нижню частину стратосфери -- на висоту від 15 до 30 кілометрів. "Коли потік потрапляє у стратосферу, там мають бути аномально низькі температури -- близько -85°С, щоб волога перетворилася на кристалики льоду. Цей процес має підсвічуватися Сонцем, яке на кілька градусів нижче за горизонт, тобто сходить чи сідає", -- пояснили вчені. Експедитори зауважили, що в таких умовах світло відбивається від кристаликів льоду в хмарах та викликає оптичний ефект іризації. При цьому хмари набувають характерного забарвлення, що нагадує перламутр. Коли сонце піднімається вище, то на тлі розсіяного світла вони майже не видно. Також явище має власну наукову назву -- крижані полярні стратосферні хмари, оскільки переважно виникають у полярних регіонах. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що на станції "Академік Вернадський" українські полярники мають можливість спостерігати білі ночі. В Антарктиці нині пізня весна та дуже довгий світловий день — він становить понад 19 годин. .

У вівторок, 6 лютого, виповнюється 28 років з дня урочистої передачі Україні британської антарктичної станції "Фарадей", яка нині має назву "Академік Вернадський". Відтоді Україна стала однією з небагатьох антарктичних держав світу, а наші вчені отримали змогу долучатися до глобальних досліджень планети. З цієї нагоди у Національному арктичному науковому центрі опублікували п'ять цікавих фактів про станцію. "Академік Вернадський" — це одна з найдавніших наукових баз в Антарктиці Деякі ряди вимірювань, зокрема кліматичні, тут тривають з 1947 року. Вони є найдовшими на континенті, і дуже цінні для світової науки своєю безперервністю. Тому дуже важливо продовжувати ці спостереження, що й роблять успішно українські полярники попри всі перепони. Працює цілорічно Подібні станції мають лише 30 країн світу. Робота "Вернадського" не припинилася ні під час пандемії COVID-19 (коли деякі бази консервували, а наукові програми призупинили), ні під час повномасштабної війни. На станції британські вчені відкрили явище "озонової діри" Наші полярники й зараз постійно проводять моніторинг зміни концентрації озону в атмосфері й надсилають дані у міжнародну систему. Ця інформація допомагає відстежувати стан та динаміку "озонової діри" над Антарктикою. Нині на станції проводяться дослідження за трьома основними напрямками: геофізичний, метеорологічний та біологічний. Скріншот зі сторінки Національного антарктичного наукового центру Дісталася Україні за 1 фунт стерлінгів Україна отримала станцію від Великої Британії на безплатній основі. Втім, 6 лютого 1996 року, під час церемонії опущення британського прапора і підняття українського стяга, очільник першої української експедиції Геннадій Міліневський передав останньому британському бейскомандеру Данкану Хейгу символічний 1 фунт стерлінгів. Цю монету одразу "вмурували" в стільницю бара "Фарадей" на станції, де її можна побачити й зараз. Разом зі станцією українці отримали "у спадок" так звану хатинку-музей Ворді — дерев’яну споруду, зведену в 1947 році на сусідньому острові Вінтер. Її внесено в реєстр історичних місць крижаного континенту. Скріншот зі сторінки Національного антарктичного наукового центру Унікальне розташування Станція розташована в мальовничій місцевості — на мисі Марина острова Галіндез. Поблизу неї зустрічається багато різних тварин, з яких найвідоміші, звісно, пінгвіни — влітку вони буквально оточують "Вернадського". Тому станція є перлиною для антарктичних туристів, яких в доковідні часи в нас було до чотирьох тисячі за сезон (майже стільки ж, скільки й пінгвінів).   Фото: 24tv.ua Нагадаємо, в листопаді минулого року ми писали про те, що в Антарктиці найбільший у світі айсберг A23a почав дрейфувати. Він зрушив з місця вперше за 37 років.

У Національному антарктичному науковому центрі показали цікаве природне явище — сувої зі снігу. Їх також називають снігові рулони, пончики або ж сніжки вітру. Відповідне повідомлення з'явилось у Facebook наукового центру. Там пояснили, що "снігові пончики, — це кількашарові згортки снігу, всередині яких зазвичай є порожнеча. Вони можуть бути як зовсім невеликими — від кількох сантиметрів у діаметрі, так і досить помітними — діаметром понад метр, нагадуючи тюки сіна на полі. Фото: Національний антарктичний науковий центр У науковому центрі наголошують, що таке явище є досить рідкісним, зокрема й для Антарктики, хоча зустріти його можна не лише тут. Це пов'язано з тим, що для утворення снігових витків потрібна низка погодних умов, а саме: два різних шари снігу. Нижній — підмерзлий або вкритий льодовою кіркою, він буде неначе підкладка. Верхній — свіжий, пухкий та мокрий. Він має вкривати нижній, але не прилипати до нього; температура повітря — близька до точки танення льоду (тобто дещо вище 0°C); сила вітру має бути такою, щоб переміщати грудки снігу, але не руйнувати їх. Національний антарктичний науковий центр У Центрі кажуть, що для формування рулонів також здебільшого потрібен схил — тоді вони легше згортаються. Необхідність збігу всіх цих досить специфічних умов якраз і робить снігові сувої унікальним явищем, яке нечасто побачиш. Оскільки в середині згортка сніг — свіжий та має невелику щільність, то він легко вивітрюється, залишаючи отвір (інколи він утворюється одразу під час загортання снігової ковдри). Нагадаємо, в Антарктиці найбільший у світі айсберг A23a почав дрейфувати. Він зрушив з місця вперше за 37 років.

На станції "Академік Вернадський" українські полярники мають можливість зараз спостерігати білі ночі. В Антарктиці нині пізня весна та дуже довгий світловий день — на сьогодні він становить понад 19 годин.  Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр.  "Найдовший день на "Вернадському" буде 21 грудня — у Південній півкулі це день літнього сонцестояння. Він продовжиться... 22 години 24 хвилини й 42 секунди (до речі, 22 грудня стане лише на 1 секунду коротше). А замість ночі протягом 1,5 години будуть просто сутінки. Оскільки наша станція розташована північніше Полярного кола, явище полярного дня — періоду, коли сонце не заходить за горизонт понад добу, тут не спостерігається. Для порівняння: на Південному полюсі тривалість полярного дня становить аж 184 дні", — йдеться у повідомленні. Білі ночі в Антарктиці. Фото з Facebook Полярники зазначають, що в цей період зашторюють вікна, а Новий рік зустрічають засвітла. Довгий світловий день додає роботи метеорологам, зокрема, коли небо безхмарне. Тоді спеціальним приладом — аерозольним сонячним фотометром Microtops — вчені щогодини вимірюють концентрацію аерозолів в атмосфері. Завдяки цьому дослідники з'ясовують, як змінюється кількість зважених частинок в атмосфері за день, тиждень, місяць. "Це важливо, адже такі начебто маленькі аерозолі відіграють величезну роль у формуванні погоди та клімату. На основі таких вимірювань потім створюються кліматичні моделі не лише для полярних регіонів, а й для всієї Землі. За гарної погоди влітку також наступає "гаряча пора" для озонометриста. Коли небо чисте, то вимірювань озону треба робити стільки, що науковець майже не виходить з озонового офісу, розташованого на горищі. А якщо хмар немає і на заході, і на сході сонця, то поспати досліднику не доведеться. Тоді озометрист проводить особливі вимірювання Умкер, які дають змогу побудувати вертикальний профіль розподілу озону в атмосфері", — зазначили науковці. Білі ночі в Антарктиці. Фото з Facebook Тож сонячна погода і тривалі дні приносять полярникам не лише радість, а й чимало роботи. Але вчені зізнаються, що вона теж завжди на радість. Нагадаємо, раніше українські полярники з антарктичної станції "Академік Вернадський" показали пінгвінів у так званих яслах.