# Антарктика

На станції "Академік Вернадський" завершилася щорічна перезмінка команд і цього разу вона стала історичною. 31-шу Українську антарктичну експедицію вперше очолює жінка, яка вже розпочала роботу на крижаному континенті.Тим часом учасники 30-ї експедиції після року роботи вирушили додому. На них чекає тривалий маршрут. Спершу судном "Ноосфера" до Пунта-Аренаса, далі літаками до Польщі й автобусом до України, повідомляє станція "Академіка Верндаського" в соцмережах.. Рік науки в екстремальних умовахВпродовж року 30-та експедиція працювала за трьома ключовими напрямами:геофізикаметеорологіябіологіяКрім цього, команда забезпечувала безперервну роботу станції та збір унікальних даних. Багато з цих спостережень є найдовшими в Антарктиці й використовуються науковцями по всьому світу для дослідження глобальних кліматичних процесів.Озон відновлюється, але клімат тривожитьСпостереження за озоновим шаром, які ведуться ще з 1957 року, показали позитивну тенденцію. Озонова діра над Антарктикою торік закрилася раніше, ніж очікували. Ба більше, це найшвидший результат з 2019 року.Втім, інші дані викликають занепокоєння. У районі станції протягом року температура морської води жодного разу не опустилася нижче точки замерзання, а навколо острова не сформувався стабільний льодовий покрив. Це підтверджує тривожну ситуацію навколо потепління в Антарктиці.Нагадаємо, в лютому українські полярники поблизу станції "Академік Вернадський" помітили королівського пінгвіна та поділилися унікальними кадрами.Додамо, місяць тому працівники станції також продемонстрували, який вигляд мають субантарктичні пінгвіни, коли в них змінюється зовнішній покрив тіла..

У п’ятницю, 20 березня, стало відомо, що українські полярники та полярниці вибороли одразу три перших і одне третє місце у національному етапі конкурсу WikiScience Contest. Це найкращий результат українських учасників за всю історію змагання.Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.Українські науковці перемогли одразу в кількох ключових номінаціях. У категорії "Люди в науці" перше місце здобула геофізикиня Анна Соіна за світлини з 29-ї Української антарктичної експедиції. На фото зафіксовано геофізика Олександра Богомаза під час фарбування щогл пасивного іонозонда на станції "Академік Вернадський". Висота таких конструкцій сягає 12 метрів, і вони є частиною наукової інфраструктури.У номінації "Живі організми" перемогу також отримали Анна Соіна та Олександр Богомаз. Вони представили серію знімків антарктичних птахів, зокрема південнополярного поморника під час крику, гігантського буревісника на узбережжі острова Галіндез, а також кадри з пташеням поморника і пташеням сивки білої у гнізді.Перше місце у категорії "Нефотографічні зображення" виборола біологиня Зоя Швидка. Журі відзначило відео з тюленем-крилеїдом, який пересувається кригою. Цей запис раніше набув популярності у мережі.Третє місце у "Загальній категорії" отримала Анна Соіна за роботу, присвячену пінгвінам і впливу регульованого туризму в Антарктиці.. Що відомо про конкурс?Конкурс в Україні тривав з 20 листопада до 20 грудня 2025 року. Його головна мета — створення якісних візуальних матеріалів для ілюстрації наукових статей у "Вікіпедії".Цьогоріч участь у змаганні взяли 76 авторів, які подали 744 роботи. Це найбільший показник за останні роки. Зображення оцінювали у кількох номінаціях, серед яких "Мікроскопія", "Живі організми", "Люди в науці", "Нефотографічні зображення", "Загальна категорія", а також спеціальна категорія, присвячена наслідкам війни.Переможці українського етапу представлятимуть країну на міжнародному рівні, де їхні роботи змагатимуться з найкращими зображеннями з інших держав.Нагадаємо, в січні стало відомо, що вперше в історії українську антарктичну експедицію очолить жінка. Нею стала метеорологиня Анжеліка Ганчук.Додамо, торік у грудні українські полярники виявили температурну аномалію в Антарктиці..

Працівники станції "Академік Вернадський" продемонстрували, який вигляд мають субантарктичні пінгвіни, коли в них змінюється зовнішній покрив тіла. Перед завершенням літа на крижаному континенті дорослі пташки линяють, а їхні дитинчата змінюють пух на повноцінне пір'я.Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі "Академік Вернадський"."Зараз навколо станції "Академік Вернадський" пінгвінячого пуху та пір'я більше, ніж… снігу", — йдеться в повідомленні.Полярники пояснили, що в Антарктиці завершується літо, сніговий покрив значно розтанув, а ось у пінгвінів саме триває процес линяння."Уже активно змінюють перший пуховий наряд на пір'я малюки, що народилися цього сезону. Після закінчення линьки вони розпочнуть плавати в океані та самостійно добувати собі їжу (до цього часу їх годують батьки)", — зауважили працівники станції "Академік Вернадський".Вони додали, що під час "оновлення луку" пінгвінята іноді мають дуже цікавий вигляд.. Окрім того, линяють зараз і дорослі пінгвіни. На відміну від інших морських птахів, вони скидають майже все пір’я одночасно. У цей час у них свербить все тіло. Вони не можуть плавати в океані та добувати собі їжу."Тож приблизно три-чотири тижні в них — вимушена дієта. Поки не відросте нове пір'я, пінгвіни залишаються голодними, витрачаючи накопичені до цього калорії. Такий процес є природним і відбувається щороку", — наголосили полярники.Нагадаємо, що "Академік Вернадський" нещодавно відзначив 30-річчя. Велика Британія безкоштовно передала Україні свою антарктичну станцію "Фарадей" 6 лютого 1996 року. Її перейменували на "Академік Вернадський". Це була визначна подія в історії нашої держави та науки..

Велика Британія безкоштовно передала Україні свою антарктичну станцію "Фарадей" 6 лютого 1996 року. Її перейменували на "Академік Вернадський". Це була визначна подія в історії нашої держави та науки.Про це повідомив Telegram-канал "Вернадський. Антактида"."Українці були серед першовідкривачів і першопрохідців крижаного континенту, зробили величезний внесок в радянських антарктичних експедиціях", — ідеться в повідомленніОднак після розпаду СРСР Росія відмовилася віддати Україні хоча б одну з радянських баз в Антарктиці. Москва привласнила все собі."Однак, як показав подальший розвиток подій, це було на краще: ми отримали якісну та надійну станцію від британців, яка прослужила без капітальних вкладень понад 20 років. Україна розпочала модернізацію станції лише 2018 року", — зауважили українські дослідники.Також з ювілеєм їх привітали в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)."Сьогодні особлива дата, яка викликає неймовірну гордість! Рівно 30 років тому, 6 лютого 1996 року, над колишньою британською станцією "Фарадей" замайорів наш синьо-жовтий стяг — так на мапі з’явився український "Академік Вернадський", — наголосили надзвичайники.Вони додали, що цей день став нашою перепусткою до "елітного клубу" держав, що проводять дослідження в Антарктиці. Велика Британія передала станцію Україні безкоштовно — як знак довіри до нашого наукового потенціалу."Упродовж усіх років невід’ємною частиною антарктичних експедицій є фахівці Українського гідрометеорологічного центру ДСНС України, які забезпечують безперервні метеорологічні та кліматичні спостереження в одному з найсуворіших регіонів планети. А 31-шу Українську антарктичну експедицію очолить метеорологиня Укргідрометцентру Анжеліка Ганчук, що стане ще одним яскравим символом професіоналізму наших фахівців", — акцентували в ДСНС.. Нагадаємо, що антарктична станція "Академік Вернадський" розташована на острові Галіндез архіпелагу Аргентинські острови, що за 15 тисяч кілометрів від України. Щодня вона виконує наукові роботи..

Команду української експедиції на станцію "Академік Вернадський" вперше в історії очолить жінка — метеорологиня Анжеліка Ганчук. Вона стане керівницею 31-ї Української антарктичної експедиції у 2026-2027 роках.Що відомо про Анжеліку ГанчукЯк повідомляє пресслужба Національного антарктичного наукового центру, Анжеліка Ганчук народилася 1994 року та має ступінь магістра за напрямом метеорології та кліматології КНУ імені Тараса Шевченка.У 2022–2023 роках вчена уже брала участь у 27-й УАЕ та працювала на станції на посаді метеоролога. Вона проводила метеорологічні, океанографічні, гляціологічні, аерологічні та інші дослідження. Загалом же Ганчук має 10-річний стаж роботи у сфері метеорології та кліматології, а також досвід управління колективом в Україні. Також вона пройшла шлях від синоптикині до керівниці сектору Українського гідрометеорологічного центру Державної служби надзвичайних ситуацій. На останній посаді вона проводила оперативне прогнозування та моделювання небезпечних гідрометеорологічних явищ для реагування на надзвичайні ситуації.. "В експедиції Анжеліка проявила себе як фахівчиня із яскравими лідерськими рисами, що вміє організувати різні процеси та брати на себе відповідальність. Водночас вона — командний гравець. Саме тому серед усіх учасників та учасниць конкурсу її обрали не лише працювати на метеонапрямі, а й очолити експедицію", — наголосив директор НАНЦ Євген Дикий.За словами Євгена Дикого, перші 20 років існування української антарктичної програми в експедиції їздили виключно чоловіки, але з 2018 року відбувся справжній гендерний прорив. Так, впродовж останніх вісьмох років в річних експедиціях працювали 13 полярниць, а в сезонних — 11.Нагадаємо, раніше полярники повідомляли, що субантарктичним пінгвінам, які вже відклали свої яйця поблизу української дослідної станції "Академік Вернадський", доводиться сидіти на гніздах навіть у глибоких заметах. Птахи ретельно стережуть своє потомство..

Український криголам "Ноосфера" вперше перетнув Південне полярне коло. Це було зроблено у межах проведення міжнародних океанографічних і геологічних досліджень.Як повідомляє прес-служба Національного антарктичного наукового центру, вчені, зокрема, шукали морські теплові хвилі та відбирали зразки донних відкладів.Полярне коло є уявною лінією на широті 66°33' (на півночі — Північне, на півдні — Південне), яка позначає межу зон, де спостерігаються полярний день (Сонце не заходить) та полярна ніч (Сонце не сходить) щонайменше одну добу на рік. Водночас антарктична станція "Академік Вернадський" розташована перед полярним колом. Саме з неї почався маршрут "Ноосфери". Він пройшов через затоку Маргарет-Бей на західній стороні Антарктичного півострова до британської антарктичної станції "Ротера" на острові Аделейд."На шляху понад дві години довелося маневрувати між айсбергами. Це надзвичайно "ювелірна" робота, що вимагає значного досвіду і гарного розуміння навігаційних можливостей судна", — зауважив капітан криголама Андрій Старіш.. Океанографи шукали морські теплові хвилі, які періодично виникають внаслідок глобального потепління навіть у холодних водах Антарктики. Полярники зауважили, що для підвищення точності пошуків місць кліматичних аномалій за допомогою акустичного обладнання створили картографію морського дна.Згодом за допомогою спеціального зонду CTD (conductivity, temperature, depth/провідність, температура, глибина) у 12 точках Південного океану науковці виміряли температуру, солоність, кисень, рівень кислотності, а також проаналізували хімічні та біологічні показники. Окрім цього, за допомогою мультикореру (пристрій, що вдавлює в дно набір трубок) українські й мексиканські геологи відібрали зразки донних відкладів. Це дослідження дозволить краще з'ясувати, як змінювався клімат протягом останніх сотень і тисяч років.Надалі науковці завітали на "Ротеру" — найбільшу антарктичну станцію Великої Британії. Влітку там працює до 100 полярників, а взимку — 22. Українці разом із британськими колегами планують провести спільні дослідження вже цього сезону. Полярники додали, що "Ноосфера" повертатиметься до "Вернадського".Нагадаємо, раніше українські полярники зафіксували нову кліматичну аномалію. Цього року температура морської води в районі станції жодного разу не опустилася нижче межі замерзання, тобто -1,8°С..

Вчені на українській антарктичній станції "Академік Вернадський" зафіксували нову кліматичну аномалію. Цього року температура морської води в районі станції жодного разу не опустилася нижче межі замерзання, тобто -1,8°С.Як повідомляє прес-служба Національного антарктичного наукового центру, це відбулося вперше за весь час спостережень за температурою морської води, які тривають на "Вернадському" з 2002 року. Впродовж 2024 та 2023 років кількість днів, коли температура опускалася нижче -1,8°С, була мінімальною — чотири та 10 відповідно."Ймовірно, йдеться про чергове підтвердження потепління в нашому районі Антарктики. Адже за останнє десятиліття кількість таких днів лише один раз перевищила позначку в 40, тоді як за попереднє десятиліття сягала навіть 148", — пояснив очільник відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ Денис Пішняк.Науковці зауважили, що цієї антарктичної зими (коли в Україні літо) довкола Аргентинських островів, де розташований "Вернадський", не утворився сталий льодостав. Тож акваторія майже весь рік була відкрита для виїздів човнами. Зазначається, що схожа ситуація спостерігалася й у кілька попередніх зим, хоча до початку 2020 років такого майже ніколи не траплялося."Ба більше: ще від початку українських антарктичних експедицій відстань у сім кілометрів між нашим островом Галіндез та узбережжям Антарктиди взимку можна було подолати на лижах, перейшовши через замерзлу протоку Пенола. Нині це неможливо, а востаннє достатню товщину льоду для переходу Пеноли наші полярники фіксували 2019 року", — зазначили дослідники.Полярники пояснюють, що раніше сталий льодовий покрив довкола Галіндеза утворювався шляхом змерзання уламків айсбергів, багаторічного і однорічного льоду, місцевого льодового покриву. Тривалий мороз та холодна вода "цементували" все це в придатну для пересування поверхню на всій видимій акваторії.Втім, впродовж останніх десятиліть сталий покрив утворювався дедалі рідше й фрагментованіше. Цього ж року новий лід був лише місцями між нашим та сусідніми островами, але на невеликих ділянках і недовго. Хоча це не показово для океану, адже у вузьких протоках збирається "розпріснена" вода, яка швидше замерзає.Нагадаємо, раніше полярники повідомляли, що субантарктичним пінгвінам, які вже відклали свої яйця поблизу української дослідної станції "Академік Вернадський", доводиться сидіти на гніздах навіть у глибоких заметах. Птахи ретельно стережуть своє потомство..

Субантарктичним пінгвінам, які вже відклали свої яйця поблизу української дослідної станції "Академік Вернадський", доводиться сидіти на гніздах навіть у глибоких заметах. Птахи ретельно стережуть своє потомство. Як повідомили у Національному антарктичному науковому центрі, вони не полишають кладку ні на мить — яйця надто вразливі до холоду та хижаків.Період інкубації триває 34-37 днів, і весь цей час пінгвіни змушені по черзі підтримувати стабільну температуру яєць та захищати їх від буревіїв і пернатих хижаків. Науковці пояснюють: що пізніший етап розвитку ембріона, то чутливішим до зниження температури стає яйце. Якщо на початку інкубації воно може певний час витримати без обігріву, то наприкінці навіть коротке охолодження може бути смертельним.Попри суворі погодні умови, субантарктичним пінгвінам дещо допомагає вологий клімат регіону, адже він зменшує ризик зневоднення та захищає шкаралупу яйця від пошкоджень. Вчені зауважили, що ці птахи також проявляють дивовижну здатність до адаптації. Пінгвіни роблять "труби" у снігу завдяки теплу власного тіла. Дослідники також наголосили, що послід навколо гнізда (пінгвіни випорожнюються по його периметру) пришвидшує танення снігу.Українські полярники очікують, що перші дитинчата пінгвінів з'являться вже зовсім скоро. І традиційно обіцяють поділитися знімками новонароджених тварин Антарктики. Нагадаємо, раніше українські полярники сфотографували бурульки незвичної форми. Вони утворились внаслідок двох природних явищ..

Поблизу української станції "Академік Вернадський" субантарктичні пінгвіни висадили перше яйце цього шлюбного сезону. Його виявили на скелі біля лабораторії геофізиків. Уже другий рік поспіль біологи знаходять перше яйце в одному й тому ж місці.Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі."Я звернула увагу, що деякі пінгвіни лежать і не встають — вони власне і стали "підозрюваними". Вирішила підійти ближче — виявилось недаремно. У одного пінгвіна справді вже є яйце", — розповіла біологиня 30 експедиції Зоя Швидка, яка проводила обхід острова Галіндез, де розташована українська станція.Науковці констатували, що другий рік поспіль біологи знаходять перше яйце в одному й тому ж місці: на скелі біля ДНЧ-будиночка. Це невелика лабораторія, де геофізики здійснюють безперервне приймання радіочастот для вивчення геокосмосу."Тут — одна з найвищих точок гніздування пінгвінів на острові. За рахунок висоти скелі відносно рано оголюються від снігу й стають придатними для гніздування. Можливо, саме тому тут з'являються перші яйця. А може пінгвінам подобається слухати сигнали з далеких точок планети", — пожартувала Зоя.. Учені нагадали, що субантарктичні пінгвіни, які мешкають на цьому острові, висиджують яйця на гніздах з камінців. Пара це робить за чергою: поки мама живиться в океані, тато залишається на гнізді, та навпаки. У субантарктичних пінгвінів — здебільшого два яйця, рідше буває три, проте третій малюк має небагато шансів на виживання. Хоча торік на Галіндезі вчені фіксували родину, в якій підростало троє дітей.Як відомо, українські науковці спостерігаються за пінгвінами й іншими птахами в контексті зміни клімату. Адже їхні міграції є одним із підтверджень потепління в цьому регіоні Антарктики.Зокрема, субантарктичні пінгвіни — теплолюбні, та до середини 2000 не гніздували на Галіндезі. Цього ж сезону їх тут уже сім тисяч.Нагадаємо, що в лютому цього року неподалік від української антарктичної станції "Академік Вернадський" полярники виявили унікальну родину пінгвінів. Пара птахів "виховує" аж трьох пташенят одночасно..

В Антарктиці українські полярники сфотографували бурульки незвичної форми. Вони утворились внаслідок двох природних явищ.Як повідомляє Національний антарктичний науковий центр, посилаючись на очільника відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ Дениса Пішняка, йдеться про таке явище, як танення товстих нашарувань снігу (сніжників). Другим явищем, яке повпливало на утворення таких бурульок, є короткочасна хуртовина (сніговий заряд), що властива морському полярному клімату в районі української антарктичної станції "Академік Вернадський". Вчений наголосив, що сніжники, як губка, накопичують талу воду і довго випускають її, навіть коли вже погода змінилась та настало похолодання."Тобто спершу потеплішало і сніжник почав танути. Потім стало холодніше, але вода продовжувала стікати, замерзаючи в бурульки", — додав Пішняк. Він зауважив, що у цей час сталася раптова хуртовина, що здійняла велику кількість снігового пилу в повітря. Ці дрібні кристали льоду налипали на мокрі бурульки, надавши їм цікавої рельєфності. Науковець пояснив, що, оскільки на кінчиках бурульок вода збиралася в краплину, то там налипало найбільше сніжинок, утворивши кульки.Нагадаємо, у лютому українські полярники під час морського виїзду в Північному океані наблизились до молодого горбатого кита. Тварина вирішила "погратись" з дослідниками.

Близько 30 тисяч квитків продали на стрічку Антона Птушкіна "Антарктида" за перший вікенд прокату. Загальний збір документалки у двох мережах кінотеатрів, Multiplex і "Планета кіно", складає майже 7,2 мільйона гривень.Про це повідомило видання Forbes Ukraine. За інформацією журналістів, глядачі мережі кінотеатрів Multiplex із 4 по 7 вересня придбали понад 25 000 квитків загальною вартістю 4,87 мільйона гривень.При цьому ще 11 000 квитків на 2,3 мільйона гривень купили у кінотеатрах "Планета кіно". СЕО мережі "Планета кіно" Наталії Байдан зазначила, що якби не повітряні тривоги протягом вихідних, то збір міг би бути більшим."Антарктида" — документальна стрічка, присвячена життю та роботі учасників 30 української антарктичної експедиції на станції "Академік Вернадський". Антон Птушкін власноруч зафільмував усі етапи шляху — фільм демонструє подорож на українському криголамі "Ноосфера", життя всередині станції та знайомство з побутом полярників.Директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий вважає, що фільм є свідченням того, що Україна має науку та кінодокументалістів світового рівня, а круті наукові дослідження та природу можуть зафільмувати не лише NASA та National Geographic."Робота над стрічкою тривала півроку, а у прокат вона вийшла 4 вересня", — йдеться в повідомленні.Нагадаємо, раніше Антон Птушкін розповідав, що "Антарктида" — це найцікавіший матеріал, з яким він будь-коли працював. Тому під час роботи над фільмом вирішили, що "Антарктиду" все ж треба показувати на великому екрані.

Найбільший у світі айсберг, відомий під назвою A23a, розколовся на кілька великих частин. Руйнування таких льодовиків є природним процесом.Як повідомляє телеканал CNN, посилаючись на Британську антарктичну службу (BAS), А23а важив майже трильйон тонн і мав площу у понад 3,6 тисячі квадратних кілометрів. Він неодноразово отримував титул "найбільшого айсберга" з 1980 років, хоча час від часу його звання ненадовго забирали інші айсберги, які були більшими, але швидко руйнувались. Серед таких A68 у 2017 році та A76 у 2021 році.Океанограф BAS Ендрю Мейєрс зауважив, що А23а швидко розколюється, від нього відокремлюються дуже великі льодові брили, які Національний льодовий центр Сполучених Штатів Америки, що веде спостереження, класифікує як окремі айсберги. За словами Мейєрса, цей айсберг зменшився до площі приблизно у 1700 квадратних кілометрів. "A23a залишався притиснутим до дна моря Ведделла в Антарктиді понад 30 років, ймовірно, доки не зменшився настільки, що втратив опору", — наголосив океанограф.У 2020 році його підхопили океанські течії, згодом він знову застряг у так званій "колоні Тейлора". Йдеться про водоверті, які створює течія, наштовхуючись на підводну гору. Звідти айсберг знову зрушив із місця лише торік у грудні. У березні 2025 року він сів на мілину на континентальному шельфі, але вже у травні знову відірвався й поплив далі."Відтоді як у травні він звільнився від шельфу, після кількох місяців простою, він слідує за потужною струменевою течією, відомою як Південний антарктичний фронт циркумполярної течії (SACCF), яка рухається проти годинникової стрілки навколо острова Південна Джорджія. Ця течія, найімовірніше, в кінцевому підсумку віднесе айсберг і його уламки на північний схід —  усе ще в межах так званої айсбергової алеї", — зауважив Мейєрс.Він додав, що A23a має "схожу долю" з іншими мегаайсбергами. Так, A68 у 2021 році та A76 у 2023 році також розпалися біля Південної Джорджії. Втім, A23a протримався цілим довше, ніж вони.Який айсберг тепер найбільший у світіТитул найбільшого айсберга світу тепер належить D15a, площа якого становить близько 3 000 квадратних кілометрів. За словами Мейєрса, він стабільно перебуває біля узбережжя Антарктики недалеко від австралійської бази Девіс. Водночас A23a все ще зберігає статус другого за величиною айсберга у світі, але океанограф попередив, що це швидко зміниться, оскільки айсберг продовжить фрагментуватися протягом найближчих тижнів. Підвищення температури води призведе до того, що він розпадеться на уламки, "надто малі для подальшого відстеження".Руйнування айсбергів є природним процесом, і у вчених поки що немає достатньої кількості спостережень за мегаайсбергами, щоб зрозуміти, чи збільшується їхня кількість через глобальне потепління. Втім, очевидним є те, що за останні десятиліття крижані шельфи втратили трильйони тонн льоду через збільшення кількості відколів айсбергів і танення, багато в чому спричиненого нагріванням океанської води і зміною течій.Нагадаємо, раніше видання ScienceAlert повідомляло, що в Антарктиді імператорські пінгвіни опинилися під загрозою зникнення. У низці антарктичних колоній їхня популяція скорочується удвічі швидше, ніж це передбачали найпесимістичніші прогнози вчених.

Німеччина направить свої військові кораблі до Арктики. Відповідні дії Берліна є відповіддю на зростання загрози російської військової присутності.  Про це заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, пише The Telegraph. За його словами, Берлін скерує патрульні судна в Північну Атлантику й Арктику, щоб "продемонструвати свою присутність".Він зауважив, що військово-морські сили Німеччини будуть направлені в регіон уже цього року, а дорогою в Арктику німецький флот проводитиме навчання із союзниками. Німецькі підводні човни, патрульні літаки й фрегати будуть розгорнуті, щоб продемонструвати прихильність Німеччини цьому регіону."Морські загрози посилюються. Росія мілітаризує Арктику. Ми спостерігаємо зростання активності російських підводних човнів, що діють у цьому районі", — наголосив Пісторіус.За даними The Telegraph, нові патрулі є частиною ширшої мети Німеччини — відігравати набагато важливішу роль у захисті Заходу від Росії у відповідь на повномасштабне вторгнення в Україну 2022 року. Берлін також розглядає можливість повернення до обов'язкової військової служби, щоб допомогти розбудувати Бундесвер, тоді як пан Мерц оголосив про створення спеціального фонду в розмірі 500 мільярдів євро для відновлення занедбаної інфраструктури країни, яка буде використана НАТО як транзитна мережа у разі війни з Росією."Німецький флот також взяв на себе командну роль у CTF Baltic, новому багатонаціональному військово-морському штабі в Ростоку, місті на північному узбережжі Балтійського моря, який відстежує підозрілу активність російських кораблів у регіоні", — додає видання.Нагадаємо, раніше міністерство оборони Норвегії повідомляло, що країна посилить свій внесок у систему протиповітряної та протиракетної оборони Північноатлантичного альянсу. Місія спрямована на захист повітряного простору Польщі та ключового логістичного вузла для допомоги Україні.

Росія розширює свою військову присутність в Арктиці. Москва мілітаризує стратегічний регіон під виглядом так званої "наукової діяльності".Про це заявив представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Черняк.Так, на тлі глобального потепління та відкриття нових стратегічних можливостей в Арктиці (зокрема, покладів корисних копалин і Північного морського шляху) Кремль активізує діяльність у регіоні."Держава-агресор намагається закріпити там свою економічну й військово-технічну присутність під виглядом "наукової діяльності", — зазначив представник ГУР.Черняк додає, що основним інструментом реалізації арктичної стратегії Росії виступає державне підприємство "Арктический і Антарктическийй научно-исследовательский институт". Формально структура виконує "наукові завдання", втім фактично — є ланкою ресурсно-військового проекту Москви, що має на меті:проведення геологічної розвідки нових газових і нафтових родовищ;аналіз льодової обстановки в Північному морі для прокладання судноплавних маршрутів;моделювання змін клімату та океанографічних умов до 2035 року з метою довгострокового планування експлуатації регіону.Він зауважив, що наукові експедиції, які організовує інститут, вивчають температуру води, силу течій, динаміку вітрів, а також прогнозують зміни льодовикового покриву. Усі ці дані мають подвійне призначення — як для цивільного використання, так і для планування військових операцій та пересування флоту держави-агресора.Паралельно Москва розвиває інфраструктуру регіону: встановлює комунікаційне обладнання, зокрема системи супутникового зв’язку, що можуть використовуватися для координації арктичних операцій Північного флоту Росії та забезпечення дій безпілотних систем."Світ має бути готовим до того, що чергові "наукові ініціативи" Кремля — лише завіса для нової фази мілітаризації Арктики. Держава-агресор поступово перетворює регіон на плацдарм для проекції сили, контролю над логістичними шляхами та доступу до ресурсів. Якщо міжнародна спільнота й надалі недооцінюватиме ці процеси, Північ може стати наступною зоною напруження", — додав Черняк.Нагадаємо, у травні у Києві відбулася презентація книжки "Полювання на крейсер Москва". Книга присвячена фундаментальному дослідженню унікальній військовій операції Збройних сил України.

В Антарктиді імператорські пінгвіни опинилися під загрозою зникнення. У низці антарктичних колоній їхня популяція скорочується удвічі швидше, ніж це передбачали найпесимістичніші прогнози вчених.Як повідомляє видання ScienceAlert, тривожну тенденцію зафіксували вчені з Британської антарктичній службі. Їх зона відповідальності — це 16 колоній на Антарктичному півострові, у морі Ведделла та морі Беллінсгаузена. Кількість особин охоплює приблизно третину світової популяції імператорських пінгвінів. "Зміни у щільності населення колоній аналізували з 2009 по 2024 роки за допомогою регулярної супутникової фотофіксації", — зазначає видання.Вчені попереджують, що глобальне потепління ставить під загрозу виживання антарктичних тварин. Втім, ніхто не зміг передбачити, що це відбуватиметься так швидко. У випадку з імператорськими пінгвінами дослідники вважали, що популяція за 15 років скоротиться на 9,5%. "Натомість зникло 22% птахів. Реальна кількість більш ніж удвічі перевищує прогнозовану", — наголошує ScienceAlert.За словами вчених, імператорські пінгвіни висиджують яйця на льоду. Через глобальне потепління він тане надто швидко. Пташенята не встигають вирости і навчитися плавати, тому просто гинуть. Науковці фіксували випадки, коли помирали всі молоді особи цього виду пінгвінів."Тут немає риболовлі. Немає руйнування середовища існування. Немає забруднення, яке спричиняє скорочення їхньої популяції. Це просто температура льоду, на якому вони розмножуються та живутью І це справжні наслідки зміни клімату", — зазначив офіцер з географічної інформації BAS Пітер Фретвелл.Видання зауважує, що станом на 2020 рік в Антарктиді проживало близько чверті мільйона пар імператорських пінгвінів, які могли розмножуватися. Ці птахи є найбільшими за розміром серед своїх родичів. Їх зріст сягає 120 сантиметрів, а вага залежить від сезону: від 22 до 45 кілограмів. Пташенята імператорського пінгвіна нарощують водонепроникне пір’я та вчаться плавати приблизно у вісім місяців — в період із грудня по січень, коли завершується антарктичне літо.Нагадаємо, раніше в Антарктиді вчені виявили череп віком у 69 мільйонів років. Він належить найдавнішому відомому птаху.