# Антарктика

Німеччина направить свої військові кораблі до Арктики. Відповідні дії Берліна є відповіддю на зростання загрози російської військової присутності.  Про це заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, пише The Telegraph. За його словами, Берлін скерує патрульні судна в Північну Атлантику й Арктику, щоб "продемонструвати свою присутність".Він зауважив, що військово-морські сили Німеччини будуть направлені в регіон уже цього року, а дорогою в Арктику німецький флот проводитиме навчання із союзниками. Німецькі підводні човни, патрульні літаки й фрегати будуть розгорнуті, щоб продемонструвати прихильність Німеччини цьому регіону."Морські загрози посилюються. Росія мілітаризує Арктику. Ми спостерігаємо зростання активності російських підводних човнів, що діють у цьому районі", — наголосив Пісторіус.За даними The Telegraph, нові патрулі є частиною ширшої мети Німеччини — відігравати набагато важливішу роль у захисті Заходу від Росії у відповідь на повномасштабне вторгнення в Україну 2022 року. Берлін також розглядає можливість повернення до обов'язкової військової служби, щоб допомогти розбудувати Бундесвер, тоді як пан Мерц оголосив про створення спеціального фонду в розмірі 500 мільярдів євро для відновлення занедбаної інфраструктури країни, яка буде використана НАТО як транзитна мережа у разі війни з Росією."Німецький флот також взяв на себе командну роль у CTF Baltic, новому багатонаціональному військово-морському штабі в Ростоку, місті на північному узбережжі Балтійського моря, який відстежує підозрілу активність російських кораблів у регіоні", — додає видання.Нагадаємо, раніше міністерство оборони Норвегії повідомляло, що країна посилить свій внесок у систему протиповітряної та протиракетної оборони Північноатлантичного альянсу. Місія спрямована на захист повітряного простору Польщі та ключового логістичного вузла для допомоги Україні.

Росія розширює свою військову присутність в Арктиці. Москва мілітаризує стратегічний регіон під виглядом так званої "наукової діяльності".Про це заявив представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Черняк.Так, на тлі глобального потепління та відкриття нових стратегічних можливостей в Арктиці (зокрема, покладів корисних копалин і Північного морського шляху) Кремль активізує діяльність у регіоні."Держава-агресор намагається закріпити там свою економічну й військово-технічну присутність під виглядом "наукової діяльності", — зазначив представник ГУР.Черняк додає, що основним інструментом реалізації арктичної стратегії Росії виступає державне підприємство "Арктический і Антарктическийй научно-исследовательский институт". Формально структура виконує "наукові завдання", втім фактично — є ланкою ресурсно-військового проекту Москви, що має на меті:проведення геологічної розвідки нових газових і нафтових родовищ;аналіз льодової обстановки в Північному морі для прокладання судноплавних маршрутів;моделювання змін клімату та океанографічних умов до 2035 року з метою довгострокового планування експлуатації регіону.Він зауважив, що наукові експедиції, які організовує інститут, вивчають температуру води, силу течій, динаміку вітрів, а також прогнозують зміни льодовикового покриву. Усі ці дані мають подвійне призначення — як для цивільного використання, так і для планування військових операцій та пересування флоту держави-агресора.Паралельно Москва розвиває інфраструктуру регіону: встановлює комунікаційне обладнання, зокрема системи супутникового зв’язку, що можуть використовуватися для координації арктичних операцій Північного флоту Росії та забезпечення дій безпілотних систем."Світ має бути готовим до того, що чергові "наукові ініціативи" Кремля — лише завіса для нової фази мілітаризації Арктики. Держава-агресор поступово перетворює регіон на плацдарм для проекції сили, контролю над логістичними шляхами та доступу до ресурсів. Якщо міжнародна спільнота й надалі недооцінюватиме ці процеси, Північ може стати наступною зоною напруження", — додав Черняк.Нагадаємо, у травні у Києві відбулася презентація книжки "Полювання на крейсер Москва". Книга присвячена фундаментальному дослідженню унікальній військовій операції Збройних сил України.

В Антарктиді імператорські пінгвіни опинилися під загрозою зникнення. У низці антарктичних колоній їхня популяція скорочується удвічі швидше, ніж це передбачали найпесимістичніші прогнози вчених.Як повідомляє видання ScienceAlert, тривожну тенденцію зафіксували вчені з Британської антарктичній службі. Їх зона відповідальності — це 16 колоній на Антарктичному півострові, у морі Ведделла та морі Беллінсгаузена. Кількість особин охоплює приблизно третину світової популяції імператорських пінгвінів. "Зміни у щільності населення колоній аналізували з 2009 по 2024 роки за допомогою регулярної супутникової фотофіксації", — зазначає видання.Вчені попереджують, що глобальне потепління ставить під загрозу виживання антарктичних тварин. Втім, ніхто не зміг передбачити, що це відбуватиметься так швидко. У випадку з імператорськими пінгвінами дослідники вважали, що популяція за 15 років скоротиться на 9,5%. "Натомість зникло 22% птахів. Реальна кількість більш ніж удвічі перевищує прогнозовану", — наголошує ScienceAlert.За словами вчених, імператорські пінгвіни висиджують яйця на льоду. Через глобальне потепління він тане надто швидко. Пташенята не встигають вирости і навчитися плавати, тому просто гинуть. Науковці фіксували випадки, коли помирали всі молоді особи цього виду пінгвінів."Тут немає риболовлі. Немає руйнування середовища існування. Немає забруднення, яке спричиняє скорочення їхньої популяції. Це просто температура льоду, на якому вони розмножуються та живутью І це справжні наслідки зміни клімату", — зазначив офіцер з географічної інформації BAS Пітер Фретвелл.Видання зауважує, що станом на 2020 рік в Антарктиді проживало близько чверті мільйона пар імператорських пінгвінів, які могли розмножуватися. Ці птахи є найбільшими за розміром серед своїх родичів. Їх зріст сягає 120 сантиметрів, а вага залежить від сезону: від 22 до 45 кілограмів. Пташенята імператорського пінгвіна нарощують водонепроникне пір’я та вчаться плавати приблизно у вісім місяців — в період із грудня по січень, коли завершується антарктичне літо.Нагадаємо, раніше в Антарктиді вчені виявили череп віком у 69 мільйонів років. Він належить найдавнішому відомому птаху.

Українські полярники виявили айсберг довжиною з Хрещатик. Він вже близько місяця дрейфує неподалік української антарктичної станції "Академік Вернадський".Як повідомляє прес-служба Національного антарктичного наукового центру, довжина льодової брили — 1285 метрів, тобто як у головної вулиці Києва. Водночас найбільша висота видимої частини становить 80 метрів, а ширина близько 90 метрів. Очільник 30-ї української антарктичної експедиції Олександр Полудень зазначив, що ще ніколи не бачив тут таких величезних айсбергів."Ми спостерігаємо за ним прямо з вікон станції, хоча він дрейфує за кілька десятків кілометрів від нашого острова", — зазначив він.Науковці зауважили, що за формою це — столовий айсберг, тобто з вертикальними сторонами та плоскою верхівкою. Він схожий на величезний льодовий острів посеред океану. Такі айсберги відколюються від шельфових льодовиків і можуть мати надзвичайні розміри.На думку вчених, айсберг, який дрейфує біля "Вернадського" відколовся від одного з шельфових льодовиків, розташованих південніше: Георга VI чи "Вілкінса". За подальшою долею айсберга наші вчені спостерігатимуть. Варто зауважити, що найбільший зафіксований айсберг В-15 мав площу 11 тисяч квадратних кілометрів (довжина — майже 300 кілометрів), але він розтанув."Нині найбільшим айсбергом вважається А23а площею близько 3,1 тисячі квадратних кілометрів. Тільки уявіть — на ньому поміститься майже чотири Києва", — зазначили науковці.Відомо, що цей айсберг відколовся від шельфового льодовика Фільхнера 1986 року, разом з радянською сезонною станцією "Дружна-1". Згодом конструкції та обладнання зняли та перенесли на іншу станцію. Зазначається, що А23а багато років стояв у морі Ведделла, зачепившись за дно. Втім, у 2020 році почав дрейфувати й доплив до субантарктичного острова Південна Джорджія. Подолавши відстань у понад дві тисячі кілометрів. "Там у березні цього року сів на мілину і руйнується: навколо нього фіксують тисячі уламків", — зазначили вчені.Нагадаємо, у лютому українські полярники під час морського виїзду в Північному океані наблизились до молодого горбатого кита. Тварина вирішила "погратись" з дослідниками.

Антарктичний морський лід утворює покрив на мільйонах квадратних кілометрів. Втім, вчені на супутникових знімках помітили величезний розлом розміром зі Швейцарію, який називають Maud Rise.Як повідомляє видання Earth, у своєму дослідженні вчені з NASA та Університету Саутгемптона зібрали інформацію про те, як у льоду з'явився такий величезний отвір.Задля цього науковцям довелося почекати, коли лід знову замерзне. Вчені встановили, що "ополонка" є розломом у морському льоду, через який океан випускає тепло і гази. В Антарктиді такі отвори утворюються, коли порушується баланс між шарами солоної та прісної води в океані.Науковці зазначили, що Maud Rise виникла внаслідок серії потужних штормів, атмосферних річок і ефекту, який відомий як транспорт Екмана. Окрім цього, у період з 1974 по 1976 рік у цьому місці щозими залишалася набагато більша діра."Це підняття глибинних вод допомагає пояснити, як може танути морський лід. Але щоб цей процес тривав, потрібен додатковий приплив солі", — зазначили вчені.Науковці попередили, що відповідні явища мають значення не тільки для Антарктики, а й усієї Землі. Вони наголосили, що "ополонки" змінюють циркуляцію води, перенесення тепла і впливають на утворення щільних, багатих на кисень вод. Відомо, що повторне виникнення ополонок пов'язане зі змінами клімату. Вчені заявили, що з 2016 року, вперше з 1970-х років, фіксується негативна тенденція стану антарктичного морського льоду.Нагадаємо, раніше в Австралії науковці виявили найдавніший відомий метеоритний кратер на Землі. Відповідне відкриття може докорінно змінити розуміння людства щодо процесів, які формували ранню Землю та сприяли зародженню життя.

Над українською станцією "Академік Вернадський" в Антарктиці підійняли прапор бригади "Азов". Мета акції — вшанувати її військових і втілити мрію захисниці Маріуполя Валерії "Нави" Суботіної.Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі."У травні 2022 року, перебуваючи на оточеній ворогом "Азовсталі", Валерія написала нашим полярникам, що дуже хотіла би поїхати на зимівлю в Антарктику, і це стане її додатковою мотивацією, щоби вистояти. Потому вона потрапила в полон, але в найважчі дні думала про крижаний континент", — йдеться в повідомленні.Навесні 2023 року "Нава" повернулася в Україну, а в грудні 2024 року частина її мрії стала реальністю. Військова разом із посестрою, яка теж пройшла жахи російського полону, Марією "Гердою" Чех вирушила до Антарктики на круїзному лайнері завдяки платформі UNITED24, її амбасадору Скотту Келлі та Національному антарктичному науковому центру.Фінальною точкою цієї мандрівки мав стати візит на станцію «Академік Вернадський». Але коли лайнер перебував за декілька десятків кілометрів від української наукової бази, розпочалася негода та сильний шторм. Капітан був змушений розвернути судно й піти назад."Того дня і ми в центрі, і полярники на станції, і "Нава" з "Гердою" дуже засмутилися. Але ми пообіцяли, що докладемо всіх зусиль, щоби в майбутньому вони потрапили до місця призначення. А найближчим часом виконаємо одну з головних місій їхньої поїздки: здіймемо прапор "Азова" над станцією", — розповів директор НАНЦ Євген Дикий.Стяг дістався Антарктики зі сезонною українською експедицією. А підійняв його на флагштоку "бойовий пінгвін" Юрій Лишенко — полярник, який воював на фронті, отримав важке поранення та залишився без ноги.  "Хоча ми й засмутилися, що не потрапили на станцію, але я бачу в цьому й оптимізм: це означає, що подорож ще попереду. А поки ми повернулися на службу, наш стяг все ж дістався "Вернадського" та замайорів над ним. Це ще один спосіб нагадати світу про війну в Україні та нашу незламність", — зазначила "Нава".Нагадаємо, що в серпні минулого року, коли в Україні відзначають День державного прапора, прикордонники здійняли синьо-жовтий стяг на тимчасово окупованих територіях Півдня нашої держави.

Українські полярники під час морського виїзду в Північному океані наблизились до молодого горбатого кита. Тварина вирішила "погратись" з дослідниками.Як повідомили у Національному антарктичному науковому центрі, вченим вдалося виміряти його розміри за допомогою дрона, а також зробити фотоідентифікацію й узяти зразки шкіри та жиру.Підрахунки за відео дозволили встановити, що його довжина становить 9,6 метра. Полярники зауважили, що це ще молода тварина, адже дорослі особини сягають 13-15 метрів завдовжки."Тепер цього кита буде внесено в міжнародну ідентифікаційну базу, і коли його знову зафіксують дослідники, то можна буде порівняти, як він змінився за цей час", — зауважили дослідники.Саме завдяки відповідним дослідженням вчені отримують цінну інформацію про успішність розмноження найбільших тварин планети, наявність в них кормової бази, їхні міграції тощо.Поки тривали вимірювання, кит неабияк зацікавився човном і почав плавати під ним та навколо. Така гра продовжувалася близько 15 хвилин."Кит пускав фонтани, округлював спину, показував хвоста, а в один момент навіть перевернувся животом догори та став плескати грудними плавцями (це нечасто можна побачити)", — наголосили полярники.Під час цього кит злегка зачепив човен дослідників, але відразу після цього відплив від них. Варто зауважити, що зазвичай горбаті кити не становлять загрози людям у човнах."Вони поводяться обережно і не агресивно. Втім, якщо інтерес тварини стає нав'язливим, а її дії — небезпечними, полярники припиняють спостереження і потихеньку відходять, щоб не зачепити двигуном", — зазначили дослідники. Нагадаємо, раніше неподалік від української антарктичної станції "Академік Вернадський" полярники виявили унікальну родину пінгвінів. Пара птахів "виховує" аж трьох пташенят одночасно.

В Антарктиді вчені виявили череп віком у 69 мільйонів років. Він належить найдавнішому відомому птаху.Як повідомляє Independent, виявлена скам'янілість належить ранньому родичу качок.За словами дослідників, цей стародавній птах жив біля узбережжя Антарктиди в крейдовий період. Приблизно в той самий час, коли по Землі ходили динозаври.Автори дослідження наголосили, що ця знахідка може дати знання про найбільш ранні стадії еволюції сучасних птахів. Череп, виявлений в Антарктиді, зберіг сліди наявності сильних м'язів щелепи, які мав птах. Пернатий використовував ноги, щоб пересуватися під водою."Череп сам по собі довгий, із загостреним дзьобом і формою мозку, яка є унікальною серед усіх відомих науці птахів. За словами дослідників, ці особливості належать вимерлому птаху, на ім’я Vegavis iaai", — додали автори дослідження.Нагадаємо, раніше вчені виявили в Китаї череп гігантського динозавра. Хоча його вік 200 мільйонів років, він досить добре зберігся.

Неподалік від української антарктичної станції "Академік Вернадський" полярники виявили унікальну родину пінгвінів. Пара птахів "виховує" аж трьох пташенят одночасно.Як пояснили українські полярники, субантарктичні пінгвіни, які гніздуються навколо “Вернадського”, здебільшого відкладають по два яйця. Проте інколи в кладці може бути три яйця, але шанс на виживання усіх малюків дуже низький."Причина проста — батькам складно вигодувати трьох дитинчат. Однак, як бачимо, ці тато й мама впоралися зі своєю місією, адже їхні пінгвінята вже досить дорослі. Їм десь три тижні", — наголосили полярники.Біолог Світозар Давиденко зауважив, що така родина пінгвінів лише одна на Галіндезі. Загалом на острові вже близько двох тисяч малюків субантарктичних пінгвінів, а дорослих особин орієнтовно чотири тисячі. Тож разом навколо "Вернадського" нині перебуває шість тисяч пінгвінів. "Наші біологи спостерігають за цими птахами в контексті зміни клімату. Адже міграція субантарктичних пінгвінів за останні 20 років є одним із незаперечних доказів потепління в Антарктиці", — наголосили українські дослідники.Нагадаємо, торік українські вчені на станції "Академік Вернадський" зафіксували досить рідкісне явище для Антарктиди. Йдеться про ясне нічне небо, що дозволило полярникам побачити великий та яскравий Місяць.

Антарктична станція "Академік Вернадський", яка розташована на острові Галіндез архіпелагу Аргентинські острови, що за 15 тисяч кілометрів від України, продовжує щодня виконувати наукові роботи. Про залаштунки життя науковців на українській станції в репортажі видання RFI розповіла біологиня Тетяна Баглай, яка є учасницею 29-ї української антарктичної експедиції. Науковиця перебуває на станції вже дев'ятий місяць. У ході своєї наукової роботи вона займається морською біологією, а якщо точніше, то досліджує різні види планктону. Через щільний робочий графік, жінка може працювати без пауз на сон."Живемо ми в таких невеличких кімнатах, які називаємо кубриками. У нас тут є чотири спальні місця. Два внизу та два зверху. Кожен кубрик має шафу для одягу, стілець, вікно та полички", — розповідає Баглай.Водночас шлях до робочого місця вченої не займає багато часу, адже її лабораторія розташована за стіною її кубрика. Окрім цього, поруч є кухня, продукти до якої закуповують у Чилі. "На нічних змінах не завжди встигаєш повечеряти з командою, тому зазвичай у холодильнику залишають щось смачненьке після вечері. Сьогодні мені залишили скарб. Це салат зі свіжих овочів", — додає вчена.Станція є автономним організмом, тому сюди неможливо викликати "швидку" або пожежників. Полярники регулярно тренуються щодо пожежної безпеки, а також всі на станції знають основи домедичної допомоги.Окрім цього, на станції є стоматологічний кабінет та ігрова кімната. Приміщення станції прибирають почергово. "На Assembly Point є інформаційна дошка, на якій ми можемо слідкувати за командою, чи всі на місці або десь поза базою. На станції є інформаційні монітори, які показують температуру у різних приміщеннях", — зазначає Баглай.Вчена додає, що інформаційні монітори також показують поточний стан погоди та її прогноз. За її словами, полярники перед виходом на вулицю обов'язково беруть з собою рації. Також вчені не виходять в море без рацій, адже це єдиний спосіб зв'язку зі станцією. Українська станція живе за чилійським часом, що становить мінус п'ять годин з Києвом. Відрізняється в Антарктиці й сезон, адже коли в Україні зима, в Антарктиді — літо.Вчена зауважує, що люди на засніженому континенті є лише гостями, оскільки справжніми господарями тут є тварини. Неподалік від станції проживає понад чотири тисячі пінгвінів. Водночас вчені не турбують цих тварин, а лише спостерігають за ними здалеку.Нагадаємо, раніше національний антарктичний науковий центр повідомляв, що поблизу української антарктичної станції "Академік Вернадський", народилися близько тисячі пташенят субантарктичних пінгвінів. Фахівці зазначили, що в частині гнізд ще лишаються яйця, тож кількість пташенят зростатиме, але більшість родин мають вже по двоє малюків.

На острові Галіндез, поблизу української антарктичної станції "Академік Вернадський", народилися близько тисячі пташенят субантарктичних пінгвінів.Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр. Фахівці зазначили, що в частині гнізд ще лишаються яйця, тож кількість пташенят зростатиме, але більшість родин мають вже по двоє малюків."Вони зараз дуже різні: деякі щойно вилупилися, а деякі вже величенькі й розміром майже як їхні батьки", — розповів біолог 29-ї УАЕ Світозар Давиденко.Крім того, полярники оприлюднили відео, на якому показано процес годування пташенят. Зокрема, дорослі пінгвіни передають малюкам частково перетравлену їжу, переважно криль, безпосередньо з дзьоба в дзьоб.До того ж науковці додали, що на Галіндезі гніздують переважно субантарктичні пінгвіни. Їх також називають "віслюкові" через характерний голосний крик. На цей острів вони прибувають навесні для розмноження. Тут будують гнізда, відкладають яйця (зазвичай по два) та виводять пташенят. Минулого сезону на Галіндезі кількість субантарктичних пінгвінів сягнула рекордних сім тисяч.Нагадаємо, у вересні українські вчені на станції "Академік Вернадський" зафіксували досить рідкісне явище для Антарктиди. Йдеться про ясне нічне небо, що дозволило полярникам побачити великий та яскравий Місяць.

Неподалік української станції "Академік Вернадський" народилися перші пінгвінята у цьому сезоні. Близько місяця малюки перебуватимуть в гнізді з батьками.Як повідомляє прес-служба Національного антарктичного наукового центру, біолог 29-ї української арктичної експедиції Світозар Давиденко виявив одразу двох малюків у тому гнізді, де з'явилися перші яйця.Дитинчата вилупились на скелі біля лабораторії з дослідження геокосмосу."Перше дитинча вже активне — годується, пищить, тож йому десь пів доби, а друге мабуть вилупилося прямо перед моїм приходом, бо воно ще в шматках шкаралупи й ховається під дорослого пінгвіна", — зазначив Давиденко.Вчені наголошують, що батьки дитинчат по черзі їх доглядатимуть. Маленьких пінгвінів годуватимуть крилем з дзьоба, грітимуть та охоронятимуть від хижих птахів. Новонароджені пінгвінята вкриті сірим пушком. Змінювати його на звичне чорно-біле пір'я вони почнуть через місяць. "Згодом пінгвіни стануть збиратися у "ясла" — невеликі групи дітлахів, за якими стежитиме кілька дорослих", — додають вчені.Зазвичай до цього часу дитинчата цих птахів будуть сягати розмірів своїх батьків, але будуть продовдувати випрошувати в них їжу. За словами науковців, інколи це має кумедний вигляд, коли пінгвін тато або мама тікає від настирливих дітлахів, а ті наздоганяють їх, щоб поїсти."На нашому острові Галіндез переважають субантарктичні пінгвіни — зараз їх тут близько 4 тисяч. Здебільшого кожна пара відкладає два яйця", — додають вчені.Варто зауважити, що українські біологи спостерігають за цими птахами в контексті зміни клімату на Землі, оскільки ріст та просування їхніх гніздових колоній на Південь материка є одним з незаперечних доказів потепління в Антарктиці.Нагадаємо, у вересні українські вчені на станції "Академік Вернадський" зафіксували досить рідкісне явище для Антарктиди. Йдеться про ясне нічне небо, що дозволило полярникам побачити великий та яскравий Місяць.

Поблизу української антарктичної станції "Академік Вернадський" полярники виявили пару пінгвінів, яка висиджує перше яйце цього року. Трохи більше як за місяць мають з'явитися пташенята. Як повідомляє прес-служба Національного антарктичного наукового центру, яйце пінгвіна виявив біолог 29-ї української арктичної експедиції Світозар Давиденко, частина роботи якого -- моніторинг успішності розмноження пінгвінів. Науковець зауважив, що за терміном вже розумів, що от-от має з'явитися перше яйце, тож цілеспрямовано проводив пошук і перевіряв гнізда, адже полярникам дуже важливо зафіксувати точну дату. "За нею ми можемо відстежувати, чи є якісь зміни за роками і як це залежить від зовнішніх умов, зокрема зміни клімату”, – пояснив він. За словами Давиденка, у період гніздування, коли біологи роблять обхід і наближаюся до гнізд, пінгвіни зазвичай відходять. Якщо ж пінгвін поводиться навпаки -- у разі наближення вченого лишається на гнізді й міцно до нього притискається, то там уже точно є яйце. "На острові Галіндез, де розташований "Вернадський", гніздують переважно субантарктичні пінгвіни. Вони зазвичай зносять два яйця, рідше – три, але це відбувається не одночасно. Самці та самиці висиджують їх по черзі", -- зауважили полярники. Варто додати, що наразі на острові залишається багато снігу, тож не всі гнізда пінгвінів ще оформлені. Проте ті гнізда, що розташовані на височинах, уже придатні до висиджування яєць. Перше з них якраз і з’явилося в такому гнізді. Нагадаємо, у вересні українські вчені на станції "Академік Вернадський" зафіксували досить рідкісне явище для Антарктиди. Йдеться про ясне нічне небо, що дозволило полярникам побачити великий та яскравий Місяць.

Арктичне всесвітнє сховище насіння також відоме як сховище Судного дня. Нещодавно його повнили 30 тисячами нових зразків насіння із 21 країни. Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти зазначили, що така кількість насіння, яку отримало сховище на норвезькому острові Шпіцберген, є найбільшою з 2020 року. Це свідчить про побоювання щодо загрози конфліктів і зміни клімату для продовольчої безпеки. "Зміна клімату та конфлікти загрожують інфраструктурі та впливають на продовольчу безпеку понад 700 мільйонів людей у більш ніж 75 країнах світу", — заявив виконавчий директор Crop Trust Стефан Шмітц. Тож свій перший внесок до колекції сховища зробила Болівія: насіння передали близько 125 фермерів з місцевих громад. "Це сховище виходить за рамки збереження врожаю; йдеться про захист нашої культури", — зазначив координатор проєкту "Біорізноманіття для можливостей, засобів до існування і розвитку в Болівії". Інший новий учасник передав на зберігання 1 145 зразків кунжуту, рису, кукурудзи та сорго, які адаптовані до клімату країни та мають вирішальне значення для виведення культур, здатних протистояти підвищенню температури та нерівномірним опадам. "Серед понад 30 000 нових зразків з 21 країни світу було також насіння овочів, бобових і трав від Союзу комітетів сільськогосподарських робітників на окупованих палестинських територіях", — йдеться у повідомленні. Сховище насіння на Шпіцбергені, яке також називають сховищем Судного дня, розташоване глибоко в горах, щоби витримати катастрофи від ядерної війни до глобального потепління, відкрили 2008 року як резервне сховище для світових генних банків, які зберігають генетичний код тисяч видів рослин. Воно приймає зразки з усього світу. Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Іран володіє секретним озброєнням, яке є набагато потужнішим, ніж ядерна зброя. Тегеран наростив його власними силами протягом останніх десятиліть. Про це заявив колишній секретар комісії з розвитку й озброєнь Корпусу вартових Ісламської революції Ебрахіма Ростамі.

Антарктичний півострів зазнав значного антропогенного потепління в останні десятиліття. Особливо швидко рослини, переважно мохи, почали рости з 2016 року. Про це повідомляє Nature Geoscience. Як зазначає видання, у той час, як кріосферні реакції добре визначені, реакції наземних екосистем з величезним переважанням мохів були кількісно оцінені. Аналіз архівів Landsat (1986-2021) з використанням робочого процесу хмарної обробки Google Earth Engine передбачає широкомасштабне озеленення по всьому Антарктичному півострові. Площа ймовірного рослинного покриву збільшилася з 0,863 кілометра квадратного у 1986 році до 11,947 кілометра квадратного у 2021 році, з прискореною швидкістю зміни в останні роки (2016–2021: 0,424 кілометра квадратного в рік) порівняно з періодом дослідження (1 кілометр квадратний в рік).  Ця тенденція відображає ширшу картину озеленення в екосистемах з холодним кліматом у відповідь на недавнє потепління, що свідчить про майбутні широкомасштабні зміни в наземних екосистемах Антарктичного півострова та їх довгострокове функціонування. За останні 60 років в Антарктиді спостерігалося значне підвищення температури, при цьому найвищі темпи потепління спостерігалися в регіонах Західної Антарктиди та Антарктичного півострова (АП) і відбувалися набагато швидше за середнє глобальне потепління. Попри недавню паузу в потеплінні (1999–2014 рр.) в АП, пов'язану з короткостроковою природною мінливістю клімату, переважний напрямок та величина потепління в АП очевидні, і очікується, що ця тенденція збережеться на рівні 0,34 °C за десятиліття до 2100 року.  Прогнози кліматичної моделі припускають, що регіональне підвищення температури залишиться значно вищим за середнє світове значення, що буде сильніше взимку в Південній півкулі, ніж улітку, і буде пов'язане з великою кількістю опадів і збільшенням вегетаційного періоду. Оскільки понад 90% льодовиків Азійсько-Тихоокеанського регіону втрачають масу з 1940-х років, оцінки наслідків і реакцій у відповідь на зміну клімату Антарктиди в регіоні Азійсько-тихоокеанського регіону в основному були зосереджені на реакції кріосфери, особливо на реакції кріосфери континенту.  Хоча зміни в кріосфері мають вирішальне значення для глобальної зміни рівня моря, потенційне триразове збільшення площі, вільної від льоду, на Азійсько-Тихоокеанському регіоні до кінця століття також означає, що критично важливо зрозуміти наземні біологічні зрушення для цього регіону, який вже містить більшу частину наземної рослинності Антарктиди. Нагадаємо, вчені виявили новий переломний момент у кліматі. Приблизно 3 мільйони років тому, в епоху пліоцену, рівень вуглекислого газу в атмосфері був аналогічним до сьогоднішнього. Незначне збільшення потепління океану може призвести до великих втрат льоду і підвищення рівня моря.