# Бундестаг

Німецький канцлер Фрідріх Мерц ухвалить остаточне рішення стосовно можливого розгортання німецьких збройних сил для захисту України лише після припинення вогню та за згодою своїх коаліційних партнерів.Про це повідомило видання ntv, журналісти якого цитують заяви Фрідріха Мерца під час виступу після закритого засідання сестринської партії ХСС в абатстві Зеон у Баварії."Наскільки далеко ми можемо зайти в цьому питанні, залежить не тільки від мене", — зауважив він.За його словами, для цього потрібна резолюція федерального уряду та, "за необхідності", схвалення Бундестагу."Я хочу, щоб ми в коаліції дійшли згоди щодо того, який шлях ми готові обрати, якщо це буде необхідно", — додав Мерц.Як відомо, на зустрічі "Коаліції рішучих" в Парижі домовилися про міжнародні миротворчі сили для забезпечення військової безпеки потенційного перемир'я в Україні. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначив, що Бундесвер братиме участь у цій операції – не в самій Україні, а на території НАТО поблизу кордону.Раніше канцлер Німеччини наголошував, що Європа повинна рішучіше відстоювати свої інтереси, щоби забезпечити мир і процвітання 2026 року. Адже зараз вона живе в умовах викликів, пов'язаних з агресією Росії, глобального протекціонізму та змін відносин зі США.Також Фрідріх Мерц констатував, що кремлівський диктатор Володимир Путін навіть не наближається до перемир’я, він прагне продовжувати війну. Тож Україна на теперішній момент на межі гуманітарної енергетичної кризи.Нагадаємо, сьогодні президент Франції Еммануель Макрон заявив, що США поступово відвертаються від окремих союзників. До того ж зміни світового порядку мають загрозливий характер. Тому ЄС має прагнути до більшої самостійності..

У понеділок, 15 грудня, президент України Володимир Зеленський під час візиту в Берлін зустрівся з очільницею Бундестагу Юлією Кльокнер. Гарант подякував за збільшення пакета підтримки для Києва.Відповідний пост гарант опублікував на своїй сторінці у Telegram. За словами Зеленського, одна з ключових тем зустрічі — обговорення механізмів, які дадуть змогу використати заморожені російські активи на користь України, та відповідні процедури. Президент наголосив, що Україна цінує лідерство Німеччини в цьому питанні.Окремо говорили про наші з партнерами зусилля для закінчення війни, встановлення достойного миру та гарантування безпеки."Дякую Юлії Кльокнер та всьому Бундестагу за підтримку України, а саме — за виділення 11,5 мільярда євро на оборонну допомогу наступного року", — зазначив гарант.Зеленський наголосив, що це "допоможе українським воїнам та країні в захисті від російської агресії".Як відомо, 15 грудня у Берліні відбулися перемовини між президентом Володимиром Зеленським та американською делегацією щодо мирного документа для закінчення війни із Росією.Також 14 грудня у Берліні відбулися мирні переговори української й американської делегацій. Вони тривали понад п'ять годин. Керівник американської делегації Стівен Віткофф заявив про "‎значний прогрес" у перемовинах.Нагадаємо, за даними видання Bloomberg, Німеччина планує поглибити свою оборонну співпрацю з Україною, включно з першочерговими можливостями придбання зброї та розвідувальних даних. Такі перемовини тривали паралельно з українсько-американською зустріччю в Берліні..

Німеччина проводить активну розробку таємного плану на випадок гіпотетичної війни з Росією. Він передбачає переправлення до 800 тисяч військовослужбовців НАТО до лінії фронту.Таку інформацію оприлюднило видання The Wall Street Journal. Журналісти послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що близько 2,5 року тому 12 високопоставлених німецьких офіцерів зібралися у військовому комплексі в Берліні, щоби працювати над секретним планом на випадок війни з Росією. Тепер вони поспішають його імплементувати.Джерела додали, що йдеться про "Операційний план Німеччина" (Operation Plan Germany) — секретний документ обсягом 1 200 сторінок.У плані детально описано, як близько 800 тисяч німецьких, американських та інших військовослужбовців НАТО переправлять на схід до лінії фронту. У ньому також позначено порти, річки, залізниці та дороги, якими вони просуватимуться, а також як їх забезпечуватимуть і захищатимуть на цьому шляху.Зазначається, що план є найчіткішим на теперішній момент виявом того, що його автори називають підходом до війни "за участю всього суспільства".У виданні наголосили: німецькі чиновники заявили, що очікують готовності Росії напасти на НАТО 2029 року. Але низка шпигунських інцидентів, диверсійних атак і вторгнень у повітряний простір Європи, багато з яких західна розвідка приписує Москві, свідчить про те, що вона може готуватися до більш раннього нападу.Аналітики також вважають, що "можливе припинення вогню в Україні, на якому США наполягають цього тижня, може звільнити час і ресурси для Росії для підготовки дій проти членів НАТО в Європі"."Мета полягає в тому, щоби запобігти війні, чітко давши зрозуміти нашим ворогам, що якщо вони нападуть на нас, то не досягнуть успіху", — сказав високопоставлений військовий офіцер і один із перших авторів плану, відомого у військових колах як OPLAN DEU.Повідомляється, що зараз цей план, "розміщений в ізольованій "червоній мережі" військових, перебуває у другій редакції". За інформацією видання, команда генерал-лейтенанта Андре Бодеманн, ветерана Косова й Афганістану, завершила першу версію плану до березня минулого року, спираючись на відгуки кола міністерств, урядових установ і місцевих органів влади.Зокрема, увага приділяється інфраструктурі. У довгостроковій перспективі Берлін має намір витратити 166 мільярдів євро на 2029 рік на інфраструктуру, зокрема, понад 100 мільярдів євро на давно занедбані залізниці, та приділити пріоритетну увагу інфраструктурі подвійного призначення."У війні з Росією Німеччина більше не буде державою на передовій, а стане плацдармом. Окрім деградованої інфраструктури, їй доведеться боротися зі скороченими військовими силами та новими загрозами, такими як безпілотники", — зауважили аналітики.Недоліки законодавства мирного часу також ускладнили для Німеччини захист від диверсії — однієї з найбільших загроз, з якими стикається план. Водночас Бундесвер оптимістично налаштований щодо свого прогресу."Враховуючи, що розпочали з чистого аркуша на початку 2023 року, ми дуже задоволені тим, де ми зараз. Це дуже складний продукт", — сказав офіцер і співавтор плану.Нагадаємо, 14 листопада стало відомо, що Німеччина 2026 року планує надати Україні допомогу на 11,5 мільярда євро. Відповідні видатки передбачає бюджет країни. Це більше, ніж планувалося спочатку..

Німеччина 2026 року планує надати Україні допомогу на 11,5 мільярда євро. Відповідні видатки передбачає бюджет країни. Це більше, ніж планувалося спочатку.Таку інформацію оприлюднило німецьке видання Welt. Журналісти зазначили, що бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет сьогодні, 14 листопада.Зокрема, загальні витрати складатимуть близько 524,5 мільярда євро. Це на чотири мільярди євро більше, ніж планувалося в початковому проекті."Суттєві коригування торкнулися обсягу нових запозичень: комітет схвалив залучення майже 98 мільярдів євро тільки для основного бюджету. Це приблизно на вісім мільярдів більше, ніж спочатку передбачав проект федерального уряду", — йдеться в повідомленні.Однією з найбільших змін стали витрати на допомогу Україні. Міністерство фінансів запропонувало збільшити їх на три мільярди євро — з 8,5 мільярда євро до 11,5 мільярда євро.Додаткові кошти планують спрямувати на безпілотники, бронетехніку, а також на заміну двох комплексів протиповітряної оборони Patriot.У Міністерстві оборони Німеччини звернули увагу на те, що це найбільший на теперішній момент внесок у зміцнення обороноздатності України, яка зазнала нападу з боку Росії."Збільшення витрат на допомогу Україні стало можливим завдяки послабленню боргових обмежень на оборонні витрати", — пояснили аналітики видання.Нагадаємо, нещодавно міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус наголосив, що вся Європа відчуває загрозу від Росії. Тому він закликав усі владні структури своєї країни зробити її "готовою до війни" на тлі зростання небезпеки..

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус наголосив, що вся Європа відчуває загрозу від Росії. Тому він закликав усі владні структури своєї країни зробити її "готовою до війни" на тлі зростання небезпеки.Про це повідомило видання The Washington Post із посиланням на останні заяви Бориса Пісторіуса.Журналісти зауважили, що його ініціатива викликала гострі політичні дискусії, хоча сам міністр залишається найпопулярнішим політиком у Німеччині — навіть попри опір усередині соціал-демократичної партії.Пісторіус акцентував, що Німеччина має зміцнити оборону, адже агресивна політика Москви та заклики США до більшої самостійності Європи у сфері безпеки вимагають конкретних дій.Аналітики видання зазначили, що після Другої світової війни країна позиціювала себе як "мирний проект", зараз експерти визнали, що Бундесвер залишається недоукомплектованим і технічно відсталим."Армії бракує близько 80 тисяч військовослужбовців до запланованих 260 тисяч, яких планують набрати протягом наступного десятиліття", — йдеться у статті.Щоби частково розв’язати проблему комплектування, Пісторіус запропонував модель добровільної служби — компроміс між позицією партії, яка виступає проти примусового призову, та необхідністю посилити армію. Проте цю ініціативу заблокував Християнсько-демократичний союз."Німці хотіли би бути як Швейцарія — економічно успішними, але політично нейтральними. Ми не готові знову серйозно думати про війну", — прокоментував однопартієць міністра Зігмар Габріель.Пізніше урядова коаліція висунула нову ідею — частковий призов через лотерею, але Пісторіус не підтримав цей варіант.Нагадаємо, 15 жовтня міністр анонсував, що Німеччина надасть Україні новий пакет військової допомоги на суму понад два мільярди євро. Її мали спрямувати на посилення української протиповітряної оборони..

Група політиків ультраправої німецької політичної сили "Альтернатива для Німеччини" не зможе зустрічатися із заступником голови Ради безпеки Росії Дмитром Медведєвим під час поїздки до Росії наступного тижня.Про це повідомило німецьке видання Welt.Раніше з’явилося підтвердження, що депутати Бундестагу від "Альтернативи для Німеччини" Штеффен Котре і Райнер Ротфус, голова "Альтернативи для Німеччини" у Саксонії Йорг Урбан і депутат Європарламенту від цієї партії Ганс Нойхофф наступного тижня мають намір відвідати конференцію в Сочі.Ротфус сказав, що ввечері напередодні конференції він візьме участь у дискусії з Дмитром Медведєвим. Він послався на те, що все зустрічався з ним минулого року, і в них відбулася "корисна" дискусія.Але за рішенням фракції "Альтернативи для Німеччини" в Бундестазі зустріч німецьких ультраправих депутатів із Медведєвим не відбудеться, оскільки вона не надала згоди на це.Водночас керівництво фракції загалом позитивно оцінило рішення своїх депутатів поїхати до Росії, назвавши це можливістю підтримувати канали спілкування з Москвою.Раніше стало відомо, що заступник голови фракції ультраправої "Альтернативи для Німеччини" Маркус Фронмаєр планує поїхати до Москви 2026 року.Перед тим троє депутатів парламенту землі Саксонія-Ангальт від ультраправої "Альтернативи для Німеччини" взяли участь у заході на честь дня народження Володимира Путіна в посольстві Росії у Берліні.Нагадаємо, що минулого року парламентська фракція Бундестагу від ультраправої "Альтернативи для Німеччини" майже в повному складі проігнорувала виступ Володимира Зеленського. Вони пояснили свій крок тим, що гість з України — начебто "президент війни", а Україна потребує іншого лідера..

У Німеччині остерігають нападу Росії на одну з країн-членів НАТО. Такі побоювання посилилися після інциденту з російськими дронами, які залетіли до Польщі.Про це свідчать дані соціологічного опитування INSA на замовлення Bild. Воно показало, що 62% респондентів бояться, що Росія може напасти й на країну-члена НАТО, наприклад, на Польщу чи Литву.Лише 28% не вірять у такий сценарій, ще 10% опитаних не змогли дати відповідь.Окрім того, більшість респондентів виступають за посилення санкцій проти Росії у відповідь на провокації. Зокрема, 49% висловилися за негайне припинення всіх постачань газу та нафти з Росії до Євросоюзу, при цьому 33% проти цього.Також 51% опитаних хочуть, щоби заморожені російські активи використали для підтримки України. 29% опитаних відкидають таку ідею.Як відомо, у ніч на 10 вересня під час нападу Росії на Україну російські безпілотники щонайменше 19 разів порушили повітряний простір Польщі.Раніше з’являлася інформація, що влада Німеччини визнала необхідність збільшити армію на 100 тисяч солдатів для досягнення нових цілей Північноатлантичного альянсу, спрямованих на підвищення готовності до загрози російської агресії.До того ж, за словами міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, його країна перебуває у процесі постачання двох повних систем Patriot до України. Також стартувала нова ініціатива щодо закупівель далекобійних дронів спільно з оборонною промисловістю України на 300 мільйонів євро.Нагадаємо, президентка Генеральної асамблеї ООН Анналена Бербок заявила в інтерв’ю німецькому виданню Bild, що організація розглядає можливість розгортання миротворчих сил в Україні для забезпечення режиму припинення вогню та післявоєнного миру. Однак таке рішення повинна підтримати більшість країн-членів.

У понеділок, 1 вересня, лідери двох коаліційних фракцій Бундестагу — Єнс Шпан (ХДС / ХСС) і Маттіас Мірш (СДПН) — приїхали до Києва. Це перший візит цих німецьких політиків в Україну.Про це повідомило видання DW. Журналісти наголосили, що це також перший спільний приїзд керівників парламентських груп обидвох партій.Медійники з’ясували, що в Києві вони мають провести переговори щодо подальшої підтримки України та шляхів дипломатичного врегулювання війни.Після прибуття Шпан наголосив, що головною метою візиту є демонстрація солідарності з Україною."Ми з Маттіасом Міршем тут, щоби послати чіткий сигнал: урядові фракції ХДС / ХСС і СДПН стоять зараз і в майбутньому на боці України, хоробрих українців, які захищають свою батьківщину, свою країну, а також Європу", — сказав він журналістам у Києві.Відповідаючи на запитання про гарантії безпеки для України, Шпан заявив, що першочерговим завданням є забезпечення української армії сучасним озброєнням."Першою та найважливішою гарантією безпеки для України є українська армія. Насамперед ми хочемо оснастити її якомога краще", — акцентував він.Мірш підтримав таку позицію. Щоправда, стосовно можливого розгортання контингенту Бундесверу політики залишилися обережними, не відкидаючи при цьому подібного сценарію."Насамперед планувалося озброїти й екіпірувати українську армію, надавати їй постійну підтримку, а потім спільно з американцями надати Україні гарантії безпеки. Існує велика кількість варіантів, які саме та як, це обговорюватиметься під час перемовин", — зазначив Шпан.Нагадаємо, видання Politico повідомило, що німецька компанія Quantum Systems запустила в Україні таємні заводи з виробництва розвідувальних безпілотників Vector. Щомісяця вони випускають близько 80 дронів зі штучним інтелектом.

Європа здатна надати Україні належну військову допомогу, навіть якщо Сполучені Штати Америки вирішать повністю припинити військову підтримку Києва.У цьому запевнив генерал-майор Крістіан Фройдінг, відповідальний за координацію постачань зброї до України з Німеччини, в інтерв’ю агенції Reuters.Журналісти зауважили, що Україна продовжує отримувати зброю, затверджену колишнім президентом США Джо Байденом. Однак невідомо, чи схвалить його наступник Дональд Трамп нові постачання та чи дозволить третім країнам купувати американську зброю для Києва."Війна проти України вирує на нашому континенті, вона також ведеться проти європейського порядку безпеки. Якщо буде політична воля, то будуть і засоби, щоби значною мірою компенсувати американську підтримку", — сказав Фройдінг.У відповідь на запитання, як довго затверджені Байденом постачання зможуть підтримувати Київ, Фройдінг сказав, що це залежить від логістичних процесів, а також від швидкості, з якою Україна витрачає зброю та боєприпаси. За його словами, літо здається реалістичним терміном."Наразі незрозуміло, як американський уряд реагуватиме на подальші запити про військову допомогу Україні. Ми не можемо нічого сказати з цього приводу", — додав він.Фройдінг зауважив, що загалом США дуже зацікавлені в розвитку власної оборонної промисловості. "Я роблю обережне припущення, що принаймні закупівля американських оборонних товарів і їхні постачання в Україну залишаться можливими", — висловив припущення німецький генерал-майор.Нагадаємо, міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що після "Рамштайну" допомога Україні перевищить показники всіх попередніх років.А генеральний секретар НАТО Марк Рютте уточнив, що ухвалено принципове рішення надати Україні додаткову військову допомогу. Йдеться про суму 20 мільярдів євро.

Фрідріху Мерцу, який є лідером політичного блоку ХДС/ХСС, не вистачило голосів під час першого голосування Бундестагу щодо нового канцлера Німеччини. Згодом відбудеться ще друга спроба його обрання на цю посаду.Про це повідомило німецьке видання Tagesschau. Журналісти констатували, що в першому турі голосування Фрідріх Мерц набрав 310 голосів "за", а необхідно 316.Проти проголосували 307 депутатів, ще троє — утрималися. У засіданні Бундестагу відбувається перерва, під час якої політичні групи обговорюють наступні кроки.Коаліція Мерца (ХДС/ХСС/СДПН) номінально має 328 голосів у Бундестазі, але він отримав лише 310, що на 18 менше, ніж можна було б очікувати.Місцеві медійники наголосили, що такого ще ніколи не траплялося в історії федеративної Німеччини.За правилами, оприлюдненими на сайті Бундестагу, кандидат у канцлери повинен отримати голоси абсолютної більшості членів Бундестагу. Тобто половини членів плюс щонайменше один додатковий голос. Це називають "канцлерською більшістю".Якщо кандидат не отримує абсолютної більшості голосів у першому турі голосування, то проводять другий тур. Для цього Бундестаг має 14 днів, щоб обрати іншого кандидата на посаду канцлера.Якщо ж другий тур також не дає результатів, виборчий процес переходить у третій етап. У третьому турі голосування вистачить більшості голосів присутніх членів парламенту.Якщо у третьому турі кандидат отримає абсолютну більшість, президент Німеччини має його призначити. Якщо ж лише відносну — президент може або призначити його, або розпустити Бундестаг і оголосити нові вибори.Нагадаємо, вчора видання Spiegel повідомляло, що міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус залишиться на посаді й після формування нового уряду. Позиції цього політика залишаються сильними в країні.

У вівторок, 24 березня, президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр офіційно відправив у відставку канцлера Олафа Шольца. Це ж стосується й 14 міністрів його кабінету.Про це повідомило німецьке видання Die Zeit. Журналісти зазначили, що після установчого засідання нового Бундестагу Штайнмаєр подякував урядовцям за роботу та вручив їм документи про відставку в палаці Бельвю.Штайнмаєр подякував канцлеру Шольцу насамперед за його відповідь на повномасштабне російське вторгнення в Україну, що стала, за його словами, "величезним подвигом сили".Відповідно до законодавства Німеччини, повноваження федерального канцлера закінчуються зі скликанням нового Бундестагу, який провів своє установче засідання 25 березня.Шольц і його міністри де-юре більше не перебувають на посадах, але коаліційні переговори щодо нового уряду ще не завершені. Штайнмаєр попросив Шольца продовжувати керувати офіційними справами його кабінету до призначення нового федерального уряду.Такий тимчасовий уряд теоретично все ще має всі повноваження, але, як правило, більше не ухвалюватиме жодних важливих рішень і братиме участь лише в тих зустрічах, які вважатиме абсолютно необхідними. Наприклад, Шольц полетить у четвер до Парижа на саміт щодо України.Коли сформують новий уряд, поки що невідомо. Якщо лідер ХДС Фрідріх Мерц і його потенційний кабінет дотримуватимуться раніше оголошеного графіка, то вони можуть завершити коаліційні переговори до Великодня. Однак ХДС/ХСС та СДПН нещодавно зменшили очікування швидкої угоди, посилаючись на своє бажання знайти якомога більше спільних позицій. Серед питань, які досі залишаються неоднозначними, — міграційна, економічна та податкова політика.Нагадаємо, рівно тиждень тому Олаф Шольц заявляв, що домовленості американського президента Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним щодо припинення атак на енергетичну інфраструктуру може стати важливим кроком до справедливого миру в Україні..

Німецький уряд погодив виділення для України цього року додатково трьох мільярдів євро на військову допомогу. Це сталося після того, як Бундестаг схвалив план масштабної фіскальної реформи.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Reuters. Вони зазначили, що канцлер Німеччини Олаф Шольц, який залишає свою посаду, раніше наполіг на тому, щоби зробити пом'якшення правил запозичень попередньою умовою для додаткової допомоги Україні.Міністр фінансів Йорг Кукіс поінформував бюджетний комітет парламенту про те, що вимоги для отримання дозволу на виділення додаткових коштів виконано.У листі міністерство погодилося на додаткові витрати в розмірі 2,547 мільярда євро цього року. Разом з іншими сумами, включно з відшкодуванням з Європейського фонду миру, Німеччина виділить три мільярди євро.На період з 2026 по 2029 рік Кукіс планує виділити 8,252 мільярда євро на військову допомогу Україні, довівши загальну суму до більш ніж 11 мільярдів євро.За прогнозами німецьких політичних аналітиків, бюджетний комітет схвалить виділення коштів у четвер, 20 березня, за умови, що верхня палата, Бундесрат, схвалить конституційну реформу.Нагадаємо, що 17 березня німецький уряд оновив список військової допомоги Україні. До нього увійшли три установки Gepard, ракети для IRIS-T і велика кількість боєприпасів.У переліку йдеться про те, що Україна отримала від Німеччини 24 броньовані машини MRAP, боєприпаси для танків Leopard і боєприпаси для БПМ Marder..

Найреальніший кандидат у канцлери Німеччини Фрідріх Мерц домовився з представниками партії Зелених щодо зміни конституційної норми, яка обмежує державні запозичення. Такі кроки можуть позитивно вплинути на обсяги німецької допомоги Україні.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти зазначили, що це дозволить збільшити оборонні витрати та виділити Україні три мільярди євро військової допомоги.Мерц висловив задоволення таким кроком і позицією німецьких парламентарів, адже, на його думку, ухвалення поправки «позитивно вплине на всі процеси»."Німеччина повертається. Німеччина робить значний внесок у захист свободи та миру в Європі", — наголосив він.Консерватори Мерца та соціал-демократи Олафа Шольца планують створити фонд у 500 мільярдів євро для зміцнення оборони та підтримки економіки.Частину коштів, як компроміс із партією Зелених, скерують на захист клімату. Про це домовилися у стінах німецького парламенту під час останніх дискусій у ньому.Голосування щодо змін призначене на наступний тиждень. Однак остаточне рішення залежить від Конституційного суду, який має вирішити, чи може парламент, що йде у відставку, ухвалювати такі серйозні зміни.На початку березня Фрідріх Мерц заявляв, що Німеччина виділить додаткову допомогу Україні у розмірі трьох мільярдів євро. Ці гроші раніше заморозив Олаф Шольц.Нагадаємо, 6 березня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив на спільній прес-конференції з очільником оборонного відомства України Рустемом Умєровим, що Німеччина підготувала для України пакет військової допомоги на суму близько трьох мільярдів євро. Наразі триває процес обговорення щодо його швидкого фінансування..

Бюджетний комітет Бундестагу запропонував виділити додаткові три мільярди євро на військову допомогу Україні. В німецькому парламенті зараз розглядається це питання.Про це повідомила агенція Reuters із посиланням на власні джерела. За їхніми словами, комітет звернувся до міністра фінансів Німеччини Йорга Кукіса з проханням виділити додаткові кошти.Члени парламентського комітету повідомили агенції, що запит схвалили представники консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) і Вільної демократичної партії Німеччини (СвДП), які заявили, що в бюджеті країни є вдосталь коштів для додаткового фінансування України.Водночас Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) і "Зелені" утрималися від голосування. Журналісти зазначили, що в Міністерстві фінансів Німеччини наразі відмовляються надавати додаткові коментарі щодо цього.Як відомо, Німеччина є другим за обсягом постачальником зброї в Україну після США. ФРН вже виділила кошти на військову підтримку Києва та взяла на себе зобов'язання щодо майбутніх витрат у розмірі близько 28 мільярдів євро.Згідно з бюджетною угодою на 2025 рік на військову підтримку України Німеччина повинна виділити близько чотирьох мільярдів євро, що вдвічі менше, ніж 2024 року. Однак бюджет іще не затверджений Бундестагом.Нагадаємо, 23 січня стало відомо, що небо над аеропортом польського Жешува розпочали захищати німецькі батареї зенітного ракетного комплексу Patriot. Цей об’єкт є важливим для української логістики в умовах війни..

У понеділок, 16 грудня, Бундестаг висловив вотум недовіри уряду канцлера Німеччини Олафу Шольцу. Відтак, на країну очікують дострокові вибори.Про це повідомляє ZDF.За даними видання, всього у голосуванні взяло учать 717 політиків. З них — 207 проголосували "за" та висловлення довіри Олафу Шольцу. Однак проти проголосували 394 нардепи і ще 116 — утрималися.Відтак, згідно із законодавством ФРН, наразі Шольц має попросити президента Франка-Вальтера Штайнмаєра розпустити парламент та оголосити дострокові вибори. Своєю чергою Штайнмаєр має 21 день на роздуми, після чого має ухвалити рішення.Як зауважили у виданні, після розпуску парламенту вибори мають відбутися протягом 60 днів. Попередньо, вони можуть відбутися 23 лютого. А доти, доки новий уряд не буде сформовано, Шольц залишиться на своїй посаді.Урядова криза в Німеччині: що відомоЩе 6 листопада канцлер Німеччини  звільнив міністра фінансів Крістіана Лінднера, лідера Вільної демократичної партії, що входить до коаліції. Таким чином у Німеччині розвалилось урядове ядро.За інформацією Spiegel, Шольц зажадав від Лінднера призупинити боргове гальмо. Лінднер відкинув цю пропозицію та запропонував інші варіанти. Потім міністра було звільнено. СДПН та "Зелені" заздалегідь заявили коаліційному комітету, що угода щодо бюджету на 2025 рік можлива за наявності волі до цього. Однак ВДП під керівництвом Лінднера наполягала на тому, що необхідно обрати інший курс економічної політики. Це означає, що незрозуміло, чи приймуть федеральний бюджет на 2025 рік і що буде далі.Крім Шольца та Лінднера, на зустрічі в канцелярії були присутні міністр економіки Роберт Хабек ("Зелені"), лідери партійних та парламентських груп трьох керівних партій та інші вищі представники коаліції. Це було сприйнято як, мабуть, остання спроба досягти угоди у внутрішній суперечці коаліції. За останні кілька днів між Шольцом, Хабеком та Лінднером відбулося кілька зустрічей для вивчення можливих компромісів. Однак вони не мали успіху.Нещодавня стаття Лінднера розпалила суперечку всередині коаліції, в якій він висунув вимоги "економічного повороту". Багато хто з них абсолютно неприйнятні для партнерів по коаліції — їх значною мірою відкинули СДПН та "Зелені".Нагадаємо, раніше президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що після звільнення міністрів та розпаду коаліції канцлера Олафа Шольца, він готовий розпустити парламент і оголосити дострокові вибори..