# декомунізація

Ще п'ять міст України можуть отримати нові назви. З відповідними рекомендаціями виступив Український інститут національної пам'яті. Про це йдеться у текстах проектів постанов, що зареєстровані на сайті Верховної Ради. Згідно з наявною інформацією, перейменування географічних об’єктів пов’язане з необхідністю приведення назв таких географічних об’єктів у відповідність із вимогами закону "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії". Які міста можуть перейменувати Місто Первомайськ Миколаївської області пропонують перейменувати на Орлик або Богопіль, які є історичними назвами частин нинішнього населеного пункту. Назву міста Южноукраїнськ хочуть змінити на Гард. Місто Южне Одеської області пропонують перейменувати в Порт-Анненталь. Павлоград у Дніпропетровській області пропонують перейменувати на Матвіїв, а Павлоградський район на Матвіївський. Водночас Синельникове хочуть перейменувати на Ріднопілля, а Синельниківський район — у Ріднопільський. Нагадаємо, 19 вересня Верховна Рада підтримала постанову щодо перейменування 328 населених пунктів. Йдеться про зміну назв у межах декомунізації.

У четвер, 19 вересня, Верховна Рада підтримала постанову щодо перейменування 328 населених пунктів. Йдеться про зміну назв у межах декомунізації. Як повідомив народний депутат від фракції "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко, "за" проголосував 281 парламентар. "Як я вже повідомляв, з цієї постанови прибрано -- Южне, Южноукраїнськ, Павлоград, Синельникове, Первомайськ", -- зауважив Гончаренко. Нові назви отримають такі українські міста: Новомосковськ (Дніпропетровська область) -- Самар; Першотравенськ (Дніпропетровська область) -- Шахтарське; Первомайськ (Луганська область) -- Сокологірськ; Молодогвардійськ (Луганська область) - Отаманівка; Сєвєродонецьк (Луганська область) -- Сіверськодонецьк; Червоноград (Львівська область) -- Шептицький; Дружба (Сумська область) -- Хутір-Михайлівський; Красноград (Харківська область) -- Берестин; Первомайський (Харківська область) -- Златопіль; Ватутіне (Черкаська область) -- Багачеве. Нагадаємо, у лютому Міністерство економіки розробило проект наказу, згідно з яким в Україні по-новому проходитиме процедура складання і подання заявки на українську торговельну марку та заявку на міжнародну реєстрацію торговельної марки. Водночас об'єктом торговельної марки не можуть бути назви, що підпадають під норми декомунізаційного законодавства.

Рішення про перейменування 85 вулиць, скверів і провулків, які містили символіку російської імперської політики, ухвалив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. Проте міський голова Одеси Геннадій Труханов виступив за "збереження культурної спадщини". Позицію мера розкритикувала заступниця очільника департаменту культури Одеської обласної військової адміністрації Ярослава Різникова, яка зазначила, що нові назви замість тих, що пов'язані з державою-агресором, отримали 85 топонімів в Одесі та 347 в області. Для перейменування використали імена воїнів, які віддали життя за Україну, а також людей, які відстоювали незалежність нашої держави у різні часи історії, або були відомими науковцями, митцями й освітянами. Наприклад, проспект академіка Глушка в Одесі матиме назву Ярослава Мудрого, проспект Добровольського — Володимира Великого, а проспект Гагаріна — Лесі Українки. Також повернули історичні назви декільком вулицям: вулиця Пушкінська стала Італійською, провулок Чайковського — Театральним, а Гагарінське плато — Аркадійським. Мер Одеси Геннадій Труханов на своєму каналі в Telegram назвав перейменування "резонансними" та заявив, що міська рада "не має до цього жодного стосунку". "Виходячи з логіки "деколонізаторів", ми маємо відмовитись від всього того, що зробило Одесу світовим брендом. Кажучи простою мовою, це "обнуляє" наше місто", — написав він. Міський голова Одеси створив опитування та попросив голосувати за або проти перейменувань. Через декілька днів Труханов опублікував результати голосувань — проти перейменування нібито віддано 95 278 голосів, а за — 93 641 голос. Як з'ясувалося, голосувати можна було й з інших країн, наприклад, із Росії. На одному з російських пропагандистських каналів написали, що росіяни віддали щонайменше 20 тисяч голосів проти перейменувань вулиць в Одесі. На це відреагував і начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. Він наголосив, що в українському місті не місце вулицям на честь людей, які отримували з рук Путіна медалі або співпрацювали з КДБ чи оспівували Радянський союз з імперією. "Сучасна українська Одеса — це про людей, про молодь, що ціною власного життя та здоров’я боронить незалежність, про сучасних діячів мистецтв, письменників, поетів. Саме зараз південній перлині України випав історичний шанс відірватися від імперських наративів і бути сучасним культурно незалежним українським містом, а не жити минулим. А якщо комусь дуже кортить прогулюватися вулицями з імперськими / радянськими назвами — є Москва й Уфа, а не українська Одеса. В Одесі такого не буде", — наголосив він. Нагадаємо, що наприкінці липня Служба безпеки України спільно з Національною поліцією затримала в Одесі шістьох чоловіків, яких підозрюють у співпраці з Росією. Їм інкримінують підпал автомобілів військових.

У вівторок, 30 квітня, у Києві проводять роботи з демонтажу композиції на честь Переяславської ради та монументу робітників у складі колишньої Арки дружби народів. Зараз арка має назву "Свободи українського народу". Про це повідомило "Суспільне". Журналісти нагадали, що одну зі скульптур двох робітників під Аркою дружби народів демонтували ще позаторік, теж у квітні. Ще одна скульптурна композиція, за демонтаж якої комунальники взялися сьогодні, донині була закрита опоряджувальними матеріалами. Вона зображує Переяславську раду 1654 року, коли підписали угоду між Московською та Українською козацькою державою. Виконувач обов'язків директора комунального підприємства "Київ благоустрій" Михайло Бережной розповів, що демонтаж триватиме декілька днів, оскільки композиція багатофігурна та масивна. "Пам'ятка на честь Переяславської ради складається з дев'яти скульптур і містить 20 елементів. Кожен з елементів важить близько 6-7 тисяч тонн", — розповів він. За його словами, попередньо фахівці провели вивчення конструкції. Працюватимуть так, аби не пошкодити цілісність композиції під час демонтажу. Після знесення композиції її передадуть на зберігання у Державний музей авіації України імені Антонова. Нагадаємо, що 17 квітня Міністерство культури й інформаційної політики України видало наказ, згідно з яким "Арка дружби народів" більше не є нерухомою пам'яткою історії, а відтак її можуть демонтувати.

Одну з візитівок Києва — арку "Свободи українського народу" не будуть демонтовувати. Її сенс переосмислено, а простір біля споруди отримає нову концепцію. Так заяву зробили у Департаменті культури Київської міської держадміністрації, пише офіційний портал Києва. Там зазначили, що після початку повномасштабної війни Київрада перейменувала арку "Дружби народів" на арку "Свободи українського народу". Скульптуру двох робітників  часів СРСР, яка була символом возз’єднання України та Росії, демонтували у квітні 2022 року. "Після фахового вивчення та консультацій із громадськістю робоча група КМДА з вивчення питань щодо усунення пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією і культурою Росії та СРСР, з публічного простору міста Києва 19 січня цього року прийняла рішення про збереження арки "Свободи українського народу", — йдеться у заяві порталу. У Департаменті також зазначили, що витрата значних коштів з міського бюджету на демонтаж арки "Свободи українського народу" не є сьогодні найнагальнішим питанням.  "Під час воєнного стану місто насамперед спрямовує фінанси на допомогу Збройним силам України, безперебійне функціонування бюджетної сфери та розв'язання життєво важливих потреб столичних мешканців", — додали у відомстві. Раніше Міністерство культури та інформаційної політики видало наказ, згідно з яким "Арка дружби народів" більше не є нерухомою пам'яткою історії, а відтак її можуть демонтувати. Нагадаємо, 1 лютого російські терористи завдали авіаудару по території пам’ятки національного значення Кам’янська Січ Національного заповідника "Хортиця". Кам’янська Січ — один з останніх адміністративних і військових центрів Війська Запорозького Низового за часів його перебування під протекцією Кримського ханства у першій третині ХVІІІ ст.

Міністерство культури та інформаційної політики видало наказ, згідно з яким "Арка дружби народів" більше не є нерухомою пам'яткою історії, а відтак її можуть демонтувати.  Про це повідомляє прес-служба урядового органа. "Арка дружби народів" у Києві була встановлена 1982 року з нагоди відзначення 60-річчя утворення СРСР та 65-ї річниці Жовтневого перевороту 1917 року. Попри те, що Київська міська рада перейменувала її в "Арку Свободи українського народу", монумент репрезентує виключно радянські ідеологеми та конотації, а відтак становить загрозу національній безпеці України, наголошують фахівці у висновку Експертної комісії Українського інституту національної пам’яті з питань визначення належності об’єктів до символіки російської імперської політики. Втілений у монументі міф про "возз’єднання" двох "братніх" народів не відповідає історичним реаліям. В умовах широкомасштабного вторгнення Росії в Україну цей міф активно використовують для обґрунтування "законності" путінських територіальних претензій. ЗМІ повідомляли, що на початку квітня влада столиці заявила, що не планує зносити "Арку дружби народів", через те, що вона є пам’яткою історії місцевого значення. Закон забороняє їх зносити, змінювати чи переносити, але цим рішенням Мінкульту монумент втратив статус пам’ятки історії й може бути демонтований.  "У суспільній свідомості киян монумент ототожнюється з радянським режимом, не випадково мешканці столиці називають його "ярмом". Позбавляючись монументального "ярма", ми звільняємось від залишків радянської диктатури та російського імперського впливу", -- підкреслює т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв. Нагадаємо, 1 лютого російські терористи завдали авіаудару по території пам’ятки національного значення Кам’янська Січ Національного заповідника "Хортиця". Кам’янська Січ — один з останніх адміністративних і військових центрів Війська Запорозького Низового за часів його перебування під протекцією Кримського ханства у першій третині ХVІІІ ст.

Київська міська рада звернулася до Міністерства культури й інформаційної політики щодо перейменування Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Про це повідомили на сайті Київської міської ради. Голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха розповіла, що експертна комісія Українського інституту національної пам’яті підтвердила належність назви академії до символіки російської імперської політики. Вона наголосила, що Петро Чайковський є російським композитором, і всі його опери, кантати та переважна більшість камерно-вокальної музики написані саме на російські тексти. "Це стосується і вокальної музики Чайковського, написаної на вірші Тараса Шевченка. Насправді композитор не звертався до оригінальних текстів українського поета, а використовував російські переклади", — зауважила депутатка. Вона також додала, що попередниця Національної музичної академії — Київська консерваторія — як вищий навчальний заклад виникла лише 1913 року, тобто через 20 років після смерті російського композитора. А його ім’я в назві консерваторії з’явилося аж 1940 року з нагоди 100-річного ювілею Чайковського. "Це чітка складова пропаганди російської імперської політики", — зазначила Муха. Ще у червні 2022 року Вчена Рада Національної музичної академії вирішила залишити ім’я композитора Чайковського у назві закладу. Після цього студенти та випускники закладу оприлюднили лист, у якому виявили "свою громадянську позицію щодо необхідності виключення імені російського композитора з назви нашого навчального закладу". У грудні трудовий колектив академії не зміг вирішити, чи потрібно вилучати ім’я композитора з назви закладу, та відклав це питання для подальшого вивчення. У Міністерстві культури висловили розчарування з цього приводу. Нагадаємо, що минулого року Київська міська рада вирішила перейменувати площу Льва Толстого. Її назвали площею Українських Героїв.

За рік у громадах Львівської області демонтували понад 300 пам’яток радянської доби. Це монументи воїнам радянської армії, обеліски, фігури колгоспниць і "скорботних матерів". Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький зазначив, що впродовж 2023 року на Львівщині знесли 312 таких пам’ятників. "Радіємо, що стали прикладом для інших областей, які зараз створюють при військових адміністраціях аналогічні робочі групи з декомунізації. Жодної копійки з обласного бюджету на повалення цих "бовванів" не витрачали. Прибрати їх допомогли небайдужі місцеві жителі. Велика вдячність Антонові Петрівському та всім представникам ГО "Декомунізація Львівщини", — додав очільник Львівщини. Заступник начальника Львівської обласної військової адміністрації Андрій Годик додав, що таких пам’ятників нарахували 183. Але, як виявилося, їх було більше. "На щастя, їх уже немає. Станом на сьогодні у нас демонтованих — 312 пам’яток, якщо їх можна так називати, пам’яток радянської доби. І можемо сказати, що всі виявлені пам'ятки — демонтовані", — повідомив Андрій Годик. Найбільше радянських пам’яток було у Львівському районі — 78, у Червоноградському — 62, а у Золочівському — 51. Останнім демонтованим монументом був пам’ятник у селі Кустин Лопатинської громади. Монумент зображував фігуру жінки із мечем. Нижче на постаменті була присвята мешканцям села, які загинули "на фронтах великої вітчизняної війни". Нагадаємо, що у вересні у столиці демонтували елементи з радянського обеліска на честь міста-героя Києва на Галицькій площі.

Уманський пивзавод провів ребрендинг та перейменував пиво "Жигулівське" на "Віденське". Такі зміни зумовлені відмовою від російсько-радянського минулого. Про це розповіла маркетолог пивоварні "Уманьпиво" Марія Кисіль, передає "Суспільне". За її словами, підприємство пропонуватиме споживачам той самий продукт, за тим самим рецептом і з тим же смаком, про вже під новою назвою — "Віденське". "Існує думка, що це автентична назва цього пива, рецепт якого належить австрійському пивовару Альфреду фон Вакано. Тому і вирішили назвати саме так", — пояснила маркетологиня. Маркетологиня зауважила, що ідея змінити назву "Жигулівське" в керівництва була вже давно, проте через низку технічних нюансів це зробили лише зараз. Вона також наголосила, що останній розлив пива "Жигулівське" був ще на початку жовтня, проте сама процедура вилучення продукту з асортименту займає певний час, тому в магазинах ще можна побачити пиво зі старою назвою. "Враховуючи, що терміни придатності пляшкового пива сягають 120 днів, споживачі можуть ще зустрічати його ("Жигулівське", — ред.) на полицях", — пояснила Марія Кисіль. Нову назву "Віденське" пивзавод вже запатентував, проте поки чекали на офіційні документи випустили його лімітованою партією з рекламною кампанією "Життя триває". Нагадаємо, у Дніпрі та Харкові перейменували ще 99 вулиць. Їхні назви були пов'язані з країною-агресоркою Росією та комуністичним режимом.