# декомунізація

Щороку 8 березня в українському суспільстві загострюється дискусія навколо того, чи потрібно залишати Міжнародний жіночий день офіційним державним вихідним, чи таку норму варто скасувати.На думку Українського інституту національної пам’яті (УІНП), постійне повернення до цієї дискусії є індикатором ширшої необхідності — реформи державного календаря свят і памʼятних днів загалом."Зокрема, ми потребуємо остаточного відходу від радянської спадщини та підходів у цій сфері", — йдеться в дописі УІНП у Facebook.Там зазначили, що повномасштабне російське вторгнення посилило запит із боку суспільства на роботу з радянською та російською імперською спадщинами в різних публічних площинах і їх осмислене подолання."Водночас реформа державного календаря не може бути поверхневою. Вона торкається життя кожного громадянина, тож неможлива без комплексного та всебічного підходу. У запровадженні змін ми повинні брати до уваги як фундаментальні речі, які стосуються національної памʼяті, так і соціальні та релігійні аспекти", — наголосили в Інституті.Фахівці висунули версію щодо 8 березня: хоча ця дата увійшла у своєрідний "канон свят радянської людини", до появи Міжнародного дня боротьби за права жінок і міжнародний мир СРСР не мав жодного стосунку. Тому первинно це не комуністичне та не радянське свято. Фундаментально воно пов'язане з боротьбою жінок за свої права — виборчі, трудові тощо, та закладене в резолюції ООН від 1977 року."У СРСР день, повʼязаний із боротьбою за права жінок, поступово трансформувався у "свято весни та краси". Вихолощення суті цього дня в СРСР цілком закономірне, адже в тоталітарній країні не йшлося про реальну та послідовну боротьбу за права людини", — йдеться в повідомленні.Там додали, що, вочевидь, навіть із погляду походження цієї дати, а також контексту, в якому вона відзначається у світі, нелогічно продовжувати 8 березня радянську та пострадянську традицію "свята весни та краси"."Водночас цей день може стати індикатором, чи можемо ми як суспільство, долаючи радянську спадщину, використовувати інструменти переосмислення, відновлення первісних змістів того, що вихолощено та спотворено в радянський час", — підсумували в Інституті національної пам’яті.Нагадаємо, що, за результатами опитування Rating Group, в Україні популярність свята Міжнародного дня жінок, який відзначається щороку 8 березня, поступово знижується. Цього року святкувати 8 березня планували 45% громадян. Натомість 52% заявили, що не будуть відзначати..

Зі скульптурної галереї Національного музею історії України у Другій світовій війні демонтували російськомовні написи. Вони залишалися там іще з радянського періоду.Про це повідомили на сайті Міністерства культури України."Продовжуємо процес деколонізації й очищення музейного простору від російськомовних написів і радянських ідеологічних нашарувань. Це важливий крок до усунення пропагандистських маркерів тоталітарного режиму. Ми послідовно вивільняємо публічний простір від імперських наративів", — наголосив заступник міністра культури Іван Вербицький.Генеральний директор Музею війни Юрій Савчук зазначив, що за нинішніх умов повномасштабної війни наявність у просторі меморіального комплексу російськомовних написів, які ретранслюють наративи ворога та слугують обґрунтуванням російської агресії, є неприпустимим."Музей війни здійснює глибоку роботу з контекстами, сенсами та історичними акцентами", — йдеться в повідомленні Мінкульту.Там додали, що заклад послідовно відмовляється від застарілих радянських інтерпретацій і пропонує відвідувачам український, критичний і сучасний погляд на події Другої світової війни.У відомстві запевнили, що робота з деколонізації музейних експозицій триватиме й надалі. Вона охоплює перегляд текстів, візуальних рішень, наукових коментарів і концептуальних  підходів до подачі історичного матеріалу з урахуванням сучасного контексту та досвіду війни, яку Україна переживає сьогодні.Як відомо, 2023 року на щиті скульптури "Батьківщина-мати" замінили радянський герб на Тризуб. 2024 року демонтували літери, якими були викладені назви міст та зображення радянської медалі "Золота Зірка" на Алеї міст-героїв.Нагадаємо, що 1 серпня в місті Болград Одеської області демонтували пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну. Це сталося в межах деколонізації..

У вівторок, 30 грудня, Міністерство культури перейменувало Національну музичну академію України імені Петра Ілліча Чайковського. Відтепер заклад має офіційну назву — Національна музична академія України.Про це повідомили на сайті Міністерства культури України."Продовжуємо процес деколонізації української культури", — наголосила віце-прем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна.Вона додала, що рішення ухвалене відповідно до закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії", а також законів "Про вищу освіту" та "Про культуру".Підставою для перейменування став фаховий висновок експертної комісії Українського інституту національної пам’яті."Комісія визначила, що використання імені Петра Чайковського в назві закладу є символікою російської імперської політики та не відповідає чинному законодавству", — йдеться в повідомленні.Тож Міністерство культури України реалізував свої повноваження. Саме цим пояснюється ухвалення рішення про перейменування.Відповідно до наказу, ректор академії має у встановлений термін подати статут у новій редакції та забезпечити виконання всіх процедур, пов’язаних зі зміною назви. Також внесуть необхідні зміни до установчих документів і контракту керівника закладу."Перейменування не впливає на статус, освітній процес чи мистецьку діяльність академії. Рішення спрямоване на виконання вимог законодавства та є частиною державної політики деколонізації й очищення публічного простору від символіки російської імперської політики", — наголосили в Мінкульті.Наступним кроком стане публічне обговорення з колективом закладу, експертним середовищем і громадськістю питання присвоєння нового імені Національній музичній академії України.Нагадаємо, що 2023 року Київська міська рада вирішила перейменувати площу Льва Толстого. Її назвали площею Українських Героїв..

У середу, 27 серпня, в день народження актора Богдана Ступки вулиця Станіславського офіційно перейменована на його честь. На фасадах будинків з'явилися таблички з новою назвою. Це відбулося за рішенням Київської міської ради.Про це повідомили на Facebook-сторінці Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка."Ще 19 вересня 2024 року Київська міська рада  ухвалила рішення перейменувати вулицю Станіславського у Печерському районі на вулицю Богдана Ступки", — йдеться в повідомленні.У театрі констатували, що саме сьогодні на фасадах будинків з’явилися таблички з новою назвою."Це особливий знак пам’яті для Маестро — людини, яка стала символом українського театру та кіно, голосом і серцем сцени Театру Франка", — наголосили театрали.Там також додали, що тепер його ім’я житиме не лише в наших серцях і мистецькій спадщині, а й на карті Києва — міста, яке він любив і яке любило його. Раніше, ще 2022 року, в застосунку "Київ Цифровий" відбулося голосування за зміну назви вулиці Сулеймана Стальського в межах процесу дерусифікації топонімів столиці.За результатами голосування, вулицю мали найменувати на честь українського актора і режисера Богдана Ступки. Такий варіант отримав підтримку в 11 150 голосів, маючи значну перевагу порівняно з другим місцем — вулиця Миколи Чехівського (1 579 голосів). Тоді родичі не погодили це перейменування.Тож згодом Київська міська рада 19 вересня 2024 року ухвалила рішення перейменувати вулицю Станіславського в Печерському районі на вулицю Богдана Ступки. Театр Франка зазначив, що "це вулиця, на якій жив актор і яка веде прямо до нашого театру".Нагадаємо, що сьогодні в Києві презентували потяг метро, присвячений київському періоду художника-авангардиста Казимира Малевича. Це спільний проект команди фільму "Малевич" та столичного метрополітену.

У національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" розпочався процес дерусифікації фресок в Успенському соборі. Це питання не лише естетики, а й відновлення історичної справедливості.Про це повідомила виконувачка обов'язків генеральної директорки заповідника Світлана Котляревська. Зокрема, вона показала фреску, на якій зображені очільник Московської церкви в Україні митрополит Онуфрій, колишній намісник Києво-Печерської лаври митрополит УПЦ МП Павло (у миру — Петро Лебідь) і покійний митрополит Володимир.За її словами, це зображення написали понад 20 років тому. В Успенському соборі є багато зображень історичних постатей і преподобних отців Києво-Печерської лаври, і команда заповідника працюватиме над тим, щоб обрати, кого можна зобразити в соборі."Мені важливо, щоби Лавра стала відкритою — не тільки для відвідувачів, а й для науковців у тому числі, бо потрібно залучати зовнішню експертизу, ми будемо збирати та формувати пропозиції, а далі на нашій науково-методичній раді ухвалювати рішення", — зазначила Котляревська.Вона наголосила, що Лавра має демонструвати велич української культури."Коли українець відвідує українську святиню, він відчуває, що є чим пишатися. У нас є така будівля, такі майстри, як Їжакевич, у нас є незламні церкви, які стоять століттями. Так само, як Україна є незламною, так само Лавра є незламною. А Лавра — це Україна в мініатюрі. Тому відродження Лаври — це частина відродження України", — наголосила виконувачка обов'язків генеральної директорки заповідника.Вона назвала історичною подією першу службу українською мовою в Лаврі. Цей процес свідомо розпочали з Дальніх печер, а потім він охопить і Ближні печери. Перша служба українською в Києво-Печерській лаврі відбулася 6 січня 2025 року в Успенському соборі, а тепер і в печерах."Якщо ми говоримо про печери, то саме така сакральна традиція була ще тисячу років", — додала Котляревська.Команда заповідника працює над формуванням контент-матеріалів, щоб у найближчий рік подати печери та поклоніння мощам преподобних як нематеріальну спадщину ЮНЕСКО. За її словами, це "унікальний саме українсько-печерський процес"."Нас роками знецінювали, але ми — нація майстрів, філософів і митців. І Лавра має це показати", — підсумувала Світлана Котляревська.Нагадаємо, 22 травня цього року стало відомо, що Міністерство культури та стратегічних комунікацій України звільнило з посади керівника Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра" Максима Остапенка. Це сталося в той час, коли керівництво готувало масштабну виставку в Лаврі.

У четвер, 22 серпня, Верховна Рада України затвердила законопроект № 13273 "Про засади державної політики національної пам'яті українського народу". Документ визначає ключові принципи збереження пам'яті, діяльність Українського інституту національної пам'яті та нові правила щодо назв, місць пам'яті та символіки в публічному просторі.Про це повідомив Володимир В'ятрович, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook.За його словами, закон дає визначення поняттям політики пам'яті, місць пам'яті, рашизму та злочинів проти Українського народу.Український інститут національної пам'яті отримує статус центрального органу виконавчої влади, який формує та реалізує державну політику в цій сфері. Уряд має ухвалити Державну стратегію відновлення та збереження національної пам'яті.Документ передбачає наскрізне впровадження політики пам'яті в діяльність закладів освіти, музеїв і органів влади.Основними напрямками є такі:захист державної мови;охорона культурної спадщини;приведення місць пам'яті Другої світової війни у відповідність до законів про декомунізацію та деколонізацію.Закон встановлює, що інформація про померлих на могилах і місцях почесного поховання не є конфіденційною.До того ж, якщо заклади чи вулиці не перейменували відповідно до закону, їхню назву змінює засновник або уповноважений орган. Нові назви вулиць і площ не можна змінювати протягом 10 років. Також назви територіальних громад мають відповідати назвам їхніх центрів.Відновлюється "антисаботажний механізм": місцеві ради отримують шість місяців для усунення символів російської імперської політики, після чого відповідальність переходить до голів громад, а далі — до обласних адміністрацій.Крім того, Україна визнає державними нагородами відзнаки, запроваджені УНР і УГВР, якими до 1991 року відзначали борців за незалежність. Український інститут національної пам'яті має публікувати та оновлювати на сайті перелік осіб і подій, що містять або не містять символіку російської імперської політики.Нагадаємо, що 27 червня Кабінет міністрів України ухвалив рішення призначити головою Українського інституту національної пам’яті Олександра Алфьорова. Це відомий історик, громадський і військовий діяч.

У деяких населених пунктів Одеської області знову перейменували вулиці. Раніше їх назвали на честь українських героїв, зараз їм дали нейтральні назви.Про це повідомило одеське видання "Думська". Журналісти зазначили, що, зокрема, вулицям Дальницької громади, названим на честь героїв російсько-української війни, а також інших діячів, дали "нейтральні назви".Рішення щодо топонімів у восьми селах ухвалила сесія місцевої ради. Йдеться про прибережну громаду, до складу якої, зокрема, входять курортні селища Дальник, Грибівка, Санжейка, Барабой, Богатирівка, Доброолександрівка, Мар'янівка, Новоградківка, Роксолана.З карти зникнуть імена героїв російсько-української війни Максима Бреславського та Дмитра Мельника. Також перейменовано вулиці Івана Липи, Романа Шухевича, Всеволода Змієнка (одесит, творець розвідки армії УНР, фактично батько української військової розвідки), Василя Вишиваного (Вільгельм Франц Габсбург, австро-угорський ерцгерцог, командир Українських Січових Стрільців, громадський діяч)."На честь таких героїв нашої країни мають бути центральні вулиці, а не закутки. Де по три будинки — ось і вся вулиця. Це насмішка. Ми провели слухання, у нас була сесія. Наша позиція така — після закінчення війни ми повернемося до цього питання та дамо імена героїв по-справжньому значущим вулицям. Ми ж не взяли імена Пушкіна або Лермонтова, а вибрали нейтральні назви", — заявив голова Дальницької громади Сергій Крутюк.Таке рішення вже викликало резонанс. Хоча юридично воно бездоганне, адже громада має право змінювати будь-які топоніми на такі, що не суперечать закону, а в Дальницькій вибрали максимально зручні в цьому плані назви."У Дальнику під Одесою заправляють балом невігласи та потенційні колаборанти. Сподіваюся, їх притягнуть до відповідальності за протидію утвердженню сучасної національної громадянської ідентичності, фактичне знецінення подвигу загиблих героїв сучасної війни за незалежність України та потурання ворогу. За весь час це перший в Україні такий випадок", — заявив громадський діяч і військовий Сергій Гуцалюк.Нагадаємо, що 5 червня Верховна Рада України ухвалила постанови, що змінюють назву 184 українських населених пунктів через невідповідність стандартам державної мови або через те, що вони містять "символіку російської імперської політики".

У четвер, 17 липня, президент Чехії Петр Павел підписав поправку до кримінального кодексу країни. Вона криміналізує пропаганду комуністичної ідеології, ставлячи її в один ряд з нацистською пропагандою.Про це повідомило видання Euractiv. Журналісти зазначили, що оновлене законодавство передбачає тюремне ув'язнення терміном до п'яти років для тих, хто "створює, підтримує або пропагує нацистські, комуністичні або інші рухи, які явно спрямовані на придушення прав і свобод людини або розпалювання расової, етнічної, національної, релігійної або класової ненависті".Зміни відбулися після закликів чеських історичних інституцій, зокрема, Інституту вивчення тоталітарних режимів, виправити те, що вони вважали "правовим дисбалансом".Своєю чергою, Комуністична партія Чехії та Моравії, яку очолює депутат Європарламенту Катержина Конечна та яка зараз є частиною нового виборчого альянсу "Досить", засудила цей крок як політично вмотивований."Це ще одна невдала спроба вивести Комуністичну партію за межі закону та залякати критиків нинішнього режиму", — заявили в цій політичній силі.Журналісти Euractiv зауважили, що залишається незрозумілим, як новий закон застосовуватися до таких партій.Наразі комуністи не мають місць у парламенті, але нещодавні опитування показують, що лівий альянс набирає 5% — цього вистачає, щоби повернутися до нижньої палати на виборах у жовтні.Нагадаємо, 17 червня міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що його країна готова продовжити програму постачання боєприпасів Україні до наступного року. Це відбуватиметься в межах посилення підтримки Києва з боку європейських країн.

У п’ятницю, 27 червня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення призначити головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександра Алфьорова. Це відомий історик, громадський і військовий діяч.Про це повідомили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України."Олександр Алфьоров — український історик, телевізійний і радіоведучий, громадський і військовий діяч", — ідеться в повідомленні.Із 2010 року він працював науковим співробітником Інституту історії України НАН України.Окрім того, Алфьоров є автором, співавтором і упорядником 15 книг і понад 100 наукових статей."Із початком повномасштабного вторгнення став офіцером ССО "Азов-Київ", з вересня 2022 року — офіцер Третьої окремої штурмової бригади, начальник групи гуманітарної підготовки й інформаційного забезпечення відділення психологічної підтримки персоналу. Має звання майора запасу", — зазначили у відомстві.У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України також зауважили, що одночасно Олександр Алфьоров був головою експертної групи з дерусифікації в Києві.Із 2008 року він працював радіоведучим на Українському радіо "Культура", з 2019 року — телеведучий на "Суспільному телебаченні" (у розділі культури). Деякий час очолював прес-службу "Азова".Як відомо, 13 грудня 2024 року керівника УІНП Антона Дробовича звільнили за наказом Кабінету міністрів. Це відбулося у зв'язку із закінченням терміну перебування на посаді.Нагадаємо, що з 21 грудня 2024 року тимчасовою виконувачкою обов’язків керівника УІНП стала Юлія Гнатюк.

У четвер, 5 червня, Верховна Рада України ухвалила постанови, що змінюють назву 184 українських населених пунктів через невідповідність стандартам державної мови або через те, що вони містять "символіку російської імперської політики".Про це повідомила прес-служба українського парламенту. Йдеться про два документи — №11363, який підтримали 257 нардепів, і №13259, за який проголосували 258 депутатів.У постанові "Про перейменування окремих населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови" перейменовано 165 окремих населених пунктів. Ідеться про Волинську, Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Київську, Кіровоградську, Луганську, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Сумську, Харківську, Херсонську, Хмельницьку, Черкаську та Чернігівську області..Зокрема, місто Сорокине Довжанського району, що на Луганщині, перейменовано на місто Сорочине. Село Вячеславка на Запоріжжі стає В’ячеславка, село Каменка у Київській області — Кам’янка. Також змінено назви 18 селищ і 146 сіл.Постанова "Про перейменування окремих населених пунктів" перейменовує 19 населених пунктів (три селища та 16 сіл) Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Одеської, Тернопільської, Харківської та Хмельницької областей. Зокрема, село Петрове на Волині тепер називатиметься Цуцнів.Нагадаємо, що Верховна Рада України минулого року перейменувала понад 300 населених пунктів, назви яких містили символіку російської імперської політики або не відповідали стандартам державної мови.

У неділю, 18 травня, ввечері на громадських діячів, які демонтували меморіальні дошки російським і радянським діячам в Одесі, скоїли напад. Унаслідок інциденту є травмований.Про це повідомили в прес-службі громадського об’єднання "Робимо вам нерви"."Учора ввечері під час демонтажу меморіальних дощок радянським окупантам громадською організацією "Деколонізація. Україна", організована група осіб скоїла напад на активістів", — ідеться в повідомленні.Представники ГО "Робимо вам нерви" уточнили, що один із постраждалих хлопців — із множинними синцями, розсіченням голови, в іншого — вкрали телефон марки IPhone."І за всіх цих обставин поліція, приїхавши на виклик про напад, мала більше запитань про демонтаж радянської символіки, а не за побиття та крадіжку", — наголосили активісти.Вони показали фото людини, причетної до нападу, яка, найімовірніше, є представником псевдовійськової організації."Він просто ганьбить форму військовослужбовця", — зробили висновок в ГО "Робимо вам нерви"."Дуже сподіваємось, що поліція Одещини у співпраці з СБУ зʼясують і справедливо покарають цю "ДРГ", яка з ломами напала на беззбройних активістів", — підсумували активісти.В організації "Деколонізація. Україна" зазначили, що затримання активістів за деколонізацію є поганою ідеєю, та наголосили, що поліцейські мають затримувати не самооборону, а тих, хто з кулаками кидався на громадських діячів.У поліції інцидент, що стався в Одесі, наразі не коментували.Нагадаємо, що 1 травня Служба безпеки України запобігла вбивству активіста та волонтера Сергія Стерненка. Тоді нападницю, яка стріляла в нього, затримали.

Ще п'ять міст України можуть отримати нові назви. З відповідними рекомендаціями виступив Український інститут національної пам'яті. Про це йдеться у текстах проектів постанов, що зареєстровані на сайті Верховної Ради. Згідно з наявною інформацією, перейменування географічних об’єктів пов’язане з необхідністю приведення назв таких географічних об’єктів у відповідність із вимогами закону "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії". Які міста можуть перейменувати Місто Первомайськ Миколаївської області пропонують перейменувати на Орлик або Богопіль, які є історичними назвами частин нинішнього населеного пункту. Назву міста Южноукраїнськ хочуть змінити на Гард. Місто Южне Одеської області пропонують перейменувати в Порт-Анненталь. Павлоград у Дніпропетровській області пропонують перейменувати на Матвіїв, а Павлоградський район на Матвіївський. Водночас Синельникове хочуть перейменувати на Ріднопілля, а Синельниківський район — у Ріднопільський. Нагадаємо, 19 вересня Верховна Рада підтримала постанову щодо перейменування 328 населених пунктів. Йдеться про зміну назв у межах декомунізації..

У четвер, 19 вересня, Верховна Рада підтримала постанову щодо перейменування 328 населених пунктів. Йдеться про зміну назв у межах декомунізації. Як повідомив народний депутат від фракції "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко, "за" проголосував 281 парламентар. "Як я вже повідомляв, з цієї постанови прибрано -- Южне, Южноукраїнськ, Павлоград, Синельникове, Первомайськ", -- зауважив Гончаренко. Нові назви отримають такі українські міста: Новомосковськ (Дніпропетровська область) -- Самар; Першотравенськ (Дніпропетровська область) -- Шахтарське; Первомайськ (Луганська область) -- Сокологірськ; Молодогвардійськ (Луганська область) - Отаманівка; Сєвєродонецьк (Луганська область) -- Сіверськодонецьк; Червоноград (Львівська область) -- Шептицький; Дружба (Сумська область) -- Хутір-Михайлівський; Красноград (Харківська область) -- Берестин; Первомайський (Харківська область) -- Златопіль; Ватутіне (Черкаська область) -- Багачеве. Нагадаємо, у лютому Міністерство економіки розробило проект наказу, згідно з яким в Україні по-новому проходитиме процедура складання і подання заявки на українську торговельну марку та заявку на міжнародну реєстрацію торговельної марки. Водночас об'єктом торговельної марки не можуть бути назви, що підпадають під норми декомунізаційного законодавства..

Рішення про перейменування 85 вулиць, скверів і провулків, які містили символіку російської імперської політики, ухвалив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. Проте міський голова Одеси Геннадій Труханов виступив за "збереження культурної спадщини". Позицію мера розкритикувала заступниця очільника департаменту культури Одеської обласної військової адміністрації Ярослава Різникова, яка зазначила, що нові назви замість тих, що пов'язані з державою-агресором, отримали 85 топонімів в Одесі та 347 в області. Для перейменування використали імена воїнів, які віддали життя за Україну, а також людей, які відстоювали незалежність нашої держави у різні часи історії, або були відомими науковцями, митцями й освітянами. Наприклад, проспект академіка Глушка в Одесі матиме назву Ярослава Мудрого, проспект Добровольського — Володимира Великого, а проспект Гагаріна — Лесі Українки. Також повернули історичні назви декільком вулицям: вулиця Пушкінська стала Італійською, провулок Чайковського — Театральним, а Гагарінське плато — Аркадійським. Мер Одеси Геннадій Труханов на своєму каналі в Telegram назвав перейменування "резонансними" та заявив, що міська рада "не має до цього жодного стосунку". "Виходячи з логіки "деколонізаторів", ми маємо відмовитись від всього того, що зробило Одесу світовим брендом. Кажучи простою мовою, це "обнуляє" наше місто", — написав він. Міський голова Одеси створив опитування та попросив голосувати за або проти перейменувань. Через декілька днів Труханов опублікував результати голосувань — проти перейменування нібито віддано 95 278 голосів, а за — 93 641 голос. Як з'ясувалося, голосувати можна було й з інших країн, наприклад, із Росії. На одному з російських пропагандистських каналів написали, що росіяни віддали щонайменше 20 тисяч голосів проти перейменувань вулиць в Одесі. На це відреагував і начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. Він наголосив, що в українському місті не місце вулицям на честь людей, які отримували з рук Путіна медалі або співпрацювали з КДБ чи оспівували Радянський союз з імперією. "Сучасна українська Одеса — це про людей, про молодь, що ціною власного життя та здоров’я боронить незалежність, про сучасних діячів мистецтв, письменників, поетів. Саме зараз південній перлині України випав історичний шанс відірватися від імперських наративів і бути сучасним культурно незалежним українським містом, а не жити минулим. А якщо комусь дуже кортить прогулюватися вулицями з імперськими / радянськими назвами — є Москва й Уфа, а не українська Одеса. В Одесі такого не буде", — наголосив він. Нагадаємо, що наприкінці липня Служба безпеки України спільно з Національною поліцією затримала в Одесі шістьох чоловіків, яких підозрюють у співпраці з Росією. Їм інкримінують підпал автомобілів військових..

У вівторок, 30 квітня, у Києві проводять роботи з демонтажу композиції на честь Переяславської ради та монументу робітників у складі колишньої Арки дружби народів. Зараз арка має назву "Свободи українського народу". Про це повідомило "Суспільне". Журналісти нагадали, що одну зі скульптур двох робітників під Аркою дружби народів демонтували ще позаторік, теж у квітні. Ще одна скульптурна композиція, за демонтаж якої комунальники взялися сьогодні, донині була закрита опоряджувальними матеріалами. Вона зображує Переяславську раду 1654 року, коли підписали угоду між Московською та Українською козацькою державою. Виконувач обов'язків директора комунального підприємства "Київ благоустрій" Михайло Бережной розповів, що демонтаж триватиме декілька днів, оскільки композиція багатофігурна та масивна. "Пам'ятка на честь Переяславської ради складається з дев'яти скульптур і містить 20 елементів. Кожен з елементів важить близько 6-7 тисяч тонн", — розповів він. За його словами, попередньо фахівці провели вивчення конструкції. Працюватимуть так, аби не пошкодити цілісність композиції під час демонтажу. Після знесення композиції її передадуть на зберігання у Державний музей авіації України імені Антонова. Нагадаємо, що 17 квітня Міністерство культури й інформаційної політики України видало наказ, згідно з яким "Арка дружби народів" більше не є нерухомою пам'яткою історії, а відтак її можуть демонтувати..