# Джорджа Мелоні

У середу, 15 квітня, президент Володимир Зеленський прибув із офіційним візитом до Італії.Про це повідомив речник голови держави Сергій Никифоров, передає "Суспільне". За даними журналістів, у Римі український гарант вже провів перемовини із прем'єр-міністеркою країни Джорджією Мелоні.До того ж у Зеленського заплановані перемовини із президентом Італії Серджо Маттареллою. Інших подробиць щодо візиту гаранта до Риму в ОП поки не розкривають.Зауважимо, 14 квітня український президент з офіційним візитом відвідував Берлін, де зустрівся з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. За підсумками переговорів стало відомо, що Німеччина надасть Україні нові пакети військової допомоги, які міститимуть засоби протиповітряної оборони, далекобійну зброю, дрони та боєприпаси.Також у цей день він прибув до Норвегії. За підсумками плідних перемовин прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере та Зеленський підписали декларацію про оборонне партнерство між державами.Нагадаємо, 23 квітня заплановане неформальне засідання Європейської ради в Нікосії (Кіпр). Передбачається, що там президент України Володимир Зеленський обговорить з лідерами держав Європейського Союзу ситуацію на війні з Росією. Додамо, міністр оборони Михайло Федоров інформував, що Україна узгодила новий масштабний пакет співпраці з Німеччиною на чотири мільярди євро. Йдеться про сотні ракет для Patriot, deep-strike та mid-strike дрони..

Український президент Володимир Зеленський продовжує серію важливих міжнародних зустрічей у Північній та Південній Європі. Графік глави держави 15 квітня насичений переговорами в Осло, після чого він вирушить до Рима для обговорення подальшої підтримки України.Про це повідомив прессекретар президента Сергій Никифоров.Переговори в ОслоЗа словами посадовця, у першій половині дня в Норвегії заплановано низку офіційних заходів. Зеленський проведе зустріч із Масудом Гаракхані, який очолює Стортинг, а також поспілкується з лідерами провідних політичних сил країни. Крім того, запланована аудієнція у кронпринца Норвегії Гокона.Зустріч із Мелоні та МаттареллоюЯк зазначив Никифоров, по завершенні норвезької програми президент здійснить переліт до Італії. У Римі на нього чекають переговори з головою Ради Міністрів Джорджею Мелоні та президентом республіки Серджо Маттареллою.Зустріч із главою італійського уряду розпочнеться приблизно о 15:30 за місцевим часом. Очікується, що вже о 16:30 лідери зроблять офіційні заяви для представників засобів масової інформації. Хоча пряма трансляція події попередньо не запланована, відеоматеріали будуть оприлюднені одразу після їх підготовки.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський повідомив, що спецпредставник американського президента Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер планують відвідати Україну. Це стане важливим сигналом для відновлення перемовного процесу..

Американський президент Дональд Трамп звинуватив премʼєр-міністерку Італії Джорджу Мелоні в нібито небажанні підтримати війну Ірану та розблокувати Ормузьку протоку. Такоєж йому не сподобалося, що вона стала на захист Папи Римського.Про це Дональд Трамп заявив в інтерв'ю італійському виданню Corriere della Sera."Італія не хоче втручатися. Хоча Італія отримує свою нафту звідти, хоча Америка дуже важлива для Італії, вона не вважає, що Італія повинна втручатися. Вона вважає, що Америка повинна зробити роботу за неї. Я не можу собі цього уявити. Я вражений нею. Я думав, що вона смілива, але помилявся", — зазначив Трамп.Президент США додав, що не розмовляв з Джорджею Мелоні щодо допомоги США у війні проти Ірану "через НАТО"."Тому що вона не хоче допомагати нам з НАТО, вона не хоче допомагати нам позбуватися ядерної зброї. Це зовсім не те, що я думав. Вона не така, як я собі уявляв", — заяважив він.Дональда Трампа запитали медійники, чи просив він Італію використовувати мінні тральники в Ормузькій протоці."Я просив їх надіслати все, що вони хочуть, але вони не хочуть, бо НАТО — це паперовий тигр", — відповів він.Окрім того, американський президент розкритикував Джорджу Мелоні, яка заявила, що слова Дональда Трампа щодо Папи Римського є неприйнятними."Це ви неприйнятні, бо вам байдуже, чи має Іран ядерну зброю та чи підірвав би Італію за дві хвилини, якби мав таку можливість", — "зійшов" на істерику президент США.Нагадаємо, сьогодні прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні підтвердила, що під час візиту президента України Володимира Зеленського знову заявить про беззастережну підтримку йому й українському народу..

Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні підтвердила, що під час візиту президента України Володимира Зеленського знову заявить про беззастережну підтримку йому й українському народу.Про це Джорджа Мелоні сказала під час пресконференції на виставці Vinitaly, її цитують журналісти SkyTG24. Вони нагадали, що 15 квітня Зеленський відвідає Італію, де має зустрітися з Мелоні.Прем’єрка Італії наголосила, що підтвердить Зеленському беззастережну підтримку України з боку італійської держави."Як відомо, Італія протягом останніх років беззастережно підтримувала націю, що зазнала нападу", — зазначила вона.За її словами, італійці зробили все, що могли, щоби допомогти народу, який захищає себе та, роблячи це, захищає також усю Європу."І саме це ми будемо робити й надалі, працюючи над побудовою шляху до миру, який має бути стійким і щодо якого Італія не залишалася осторонь", — наголосила Джорджа Мелоні.Прем’єр-міністерка акцентувала, що Італія продовжує активно працювати зі союзниками, пропонуючи конкретні рішення для досягнення миру в російсько-українській війні, ці зусилля знаходять підтримку на міжнародному рівні.Нагадаємо, що вчора італійська лідерка Джорджа Мелоні розкритикувала американського президента Дональда Трампа через його "неприйнятні" висловлювання на адресу Папи Римського Лева XIV..

Італійська прем'єр-міністерка Джорджа Мелоні розкритикувала американського президента Дональда Трампа через його "неприйнятні" висловлювання на адресу Папи Римського Лева XIV.Коротку заяву Джорджі Мелоні опублікували журналісти CNN."Я вважаю слова президента Трампа на адресу Святого Отця неприйнятними. Папа є главою Католицької Церкви, і цілком правильно та нормально, що він закликає до миру та засуджує всі форми війни", — наголосила вона.Водночас інформаційний ресурс Clash Report наводить цитату американського президента, якого журналісти запитали, чи не хоче він попросити вибачень у Папи Римського."Ми віримо в закон і порядок, а Папа Лев, схоже, має з цим проблеми. Немає за що просити вибачення, він неправий", — відповів Дональд Трамп.Раніше він різко розкритикував Папу Римського Лева XIV за підтримку "радикальних лівих" та "політизацію" церкви."Я не хочу Папу, який вважає нормальним, що Іран має ядерну зброю. Я не хочу Папу, який вважає жахливим те, що Америка напала на Венесуелу, країну, яка відправляла величезні партії наркотиків до Сполучених Штатів і, що ще гірше, випускала своїх в’язнів, включаючи вбивць, наркоторговців та вбивць, до нашої країни. І я не хочу Папу, який критикує президента США, бо я роблю саме те, для чого мене обрали", — наголосив президент США.Він також додав, що Лев XIV став Папою Римський лише тому, що американець. У такий спосіб, на думку президента США, церква буцімто хотіла налагодити відносини з новою американською адміністрацією.Папа Римський Лев XIV відреагував на різку критику, акцентувавши, що "не боїться адміністрації" американського лідера та продовжить висловлюватися щодо війни в Ірані."Я не вступатиму в дебати. Те, що я кажу, не є нападом на когось. Я закликаю всіх людей шукати шляхи побудови мостів миру та примирення, шукати шляхи уникнути війни будь-коли, коли це можливо", — зазначив Лев XIV.До того ж понтифік пообіцяв "продовжувати те, що, на його думку, є місією Церкви у світі сьогодні"."Я не боюся адміністрації Трампа чи гучного висловлювання євангельського послання, і саме для цього, на мою думку, я тут і маю бути, і для цього має бути церква. Ми не політики, ми не розглядаємо зовнішню політику з такого ж погляду, як він може її розуміти. Але я вірю в євангельське послання як миротворець", — зауважив Папа Римський.Нагадаємо, раніше Папа Римський Лев XIV закликав світ активізувати зусилля для того, аби припинити війну Росії проти України. Він також відзначив, що Україна  зазнає безперервних атак, які залишають цивільне населення в умовах гуманітарної кризи..

У середу, 15 квітня, прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні прийме в Римі президента України Володимира Зеленського. Вони планують обговорити низку актуальних питань і перспективи поглиблення міждержавних відносин.Про це повідомила пресслужба італійського уряду. Там зазначили, що в порядку денному — зустріч Мелоні з українським лідером 15 квітня у Палаццо Кіджі у Римі о 15:30 за місцевим часом. Інших деталей — не наводиться.В Офісі президента України про можливий візит Володимира Зеленського до Італії наразі жодної інформації не надавали.Востаннє український президент відвідував цю країну з офіційним візитом 9 січня 2025 року. Щоправда, в них відбувалися зустрічі та переговори на територіях інших держав.Також 5 березня Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Джорджею Мелоні. Тоді він подякував прем’єр-міністерці Італії за енергетичну підтримку взимку та за рішення продовжити допомогу Україні цього року."Лідери обговорили ситуацію навколо Ірану та виклики на паливному ринку через дії іранського режиму", — констатувала пресслужба Офісу президента України.Володимир Зеленський і Джорджа Мелоні поінформували одне одного про деталі контактів із лідерами країн, які зараз перебувають під ударами з Ірану.Також вони торкалися теми розблокування кредиту на 90 мільярдів євро для України та ситуації з Паралімпійськими іграми, де керівники міжнародних комітетів ухвалюють безпринципні рішення. Тоді президент України відзначив спільну позицію з Джорджею Мелоні в цьому питанні.Нагадаємо, сьогодні під час традиційного вечірнього відео звернення Володимир Зеленський акцентував, що Україна активно працюємо з партнерами, щоби далі рухатися в перемовинах та в гарантуванні безпеки. Найближчим часом відбудуться дуже важливі контакти в цьому напрямку..

Чимала частина людства в очікуванні двох подій — парламентських виборів у маленькій Угорщині та проміжних виборів до Конгресу у великій Америці. Перші відбудуться через два тижні, другі — 3-го листопада. Наслідком обох можуть стати значні зміни.TrueUA детально розповідав про перебіг передвиборчої кампанії в Угорщині та очікування від волевиявлення угорців 12 квітня. За кілька днів до голосування в Угорщині очікують на візит віцепрезидента США Джей Ді Венса, який приїде агітувати за Орбана — друга Дональда Трампа й Володимира Путіна. Цей вояж або трохи підніме рейтингові пункти "Фідес", або остаточно її потопить. Але дуже схоже, що мирної, без угорського майдану, передачі влади після поразки Орбана не відбудеться.Окрім виборів в Угорщині, тригером міжнародної політики стала військова операція США проти Ірану й усе, що відбувається навколо неї. Це можна назвати агонією сталого міжнародного порядку.Європа цурається війни Трампа проти Ірану Європейські партнери США по НАТО не поспішають підписуватися під авантюрою Штатів на Близькому Сході. Окремі країни надають свої військові бази та, оскільки офіційно військова коаліція не створена, це радше особиста позиція цих країн. Що ж кажуть європейські лідери?Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав до якнайшвидшого припинення війни з Іраном. За його словами, "Німеччина не є частиною цієї війни і не хоче бути її частиною". Він фактично поставив під сумнів правильність стратегії Трампа:"Примус до покори за допомогою бомбардувань, найімовірніше, не є правильним підходом до створення демократичного уряду в Ірані. Тут не буде військового вирішення". Також канцлер наголосив: НАТО — "оборонний альянс, а не інтервенціоністський".Солідарний із Мерцом прем’єр-міністр Британії Кір Стармер. За його словами, Лондон не дозволить втягнути себе у повномасштабний воєнний конфлікт проти Ірану, не дасть тиснути на себе й ухвалюватиме рішення відштовхуючись від їхньої доцільності для власної держави.Навіть ідеологічна права соратниця Трампа прем’єрка Італії Джорджа Мелоні його не підтримала. Вона наголосила, що її країна "не бере і не братиме участі у війні, що триває в Ірані". І зауважила, що "розширення конфлікту є частиною ширшої кризи міжнародного права".Попри атаки іранських "шахедів" на французьку військову авіабазу в Іраку, Еммануель Макрон робить все, що його не втягнули у війну. Він акуратніший у висловлюваннях на адресу американців, не критикує їх, а зайняв посередницьку позицію, зателефонувавши іранському колезі Масуду Пезешкіану із закликом вести добросовісні переговори.Підсумуємо заявами генсека НАТО Марка Рютте, який опинився між молотом і ковадлом. Він заявив, що європейські партнери підтримують воєнні дії США в Ірані, але їм знадобиться певний час, бо вони не були включені в початкове планування військової операції."Він робить це, щоб забезпечити безпеку всього світу", — похвалив Рютте Трампа.Разом із тим, як пишуть західні ЗМІ, заява генсека НАТО розлютила європейських лідерів, які вважають, що той не повинен розписуватися за всіх.Трамп використовує для тиску на союзників навіть "дупу"Глава Білого дому у відповідь на заяви з Європи в кишеню за словами не лізе."Якщо не буде реакції або якщо реакція буде негативною, — це буде дуже погано для майбутнього НАТО. У нас є така річ, як НАТО. Ми були дуже добрими. Ми не були зобов’язані допомагати їм щодо України. Україна розташована за тисячі миль від нас, але ми їм допомогли. Тепер подивимося, чи допоможуть вони нам", — каже Трамп. У контексті розбрату США з Європою цікава публікація з’явилася у виданні The Telegraph. Трамп буцімто планує помсту союзникам у вигляді реорганізації НАТО. Це може бути зроблено за двома моделями. Перша: право голосу матимуть тільки ті члени Альянсу, які витрачають 5% ВВП на оборону. Тобто ніхто, окрім Штатів. За останніми підрахунками, цього року вперше всі союзники відзвітували про те, що їхні витрати на оборону досягли або перевищили цільовий показник 2% ВВП. Друга модель: ті, хто не нарощуватиме витрати на оборону, можуть не сподіватися на гарантії безпеки від США в разі нападу на них. Хочеш бути під парасолькою 5 статті статуту НАТО про колективну безпеку — плати.Односторонньо правила в Альянсі Трамп змінити не може, проте тут варто згадати, як торік у червні на саміті НАТО у Гаазі європейські союзники та Канада погодилися з тиском президента Америки й зобов’язалися збільшити витрати на оборону. Чи погодяться європейці під тиском допомогти американцям хоча б розблокувати Ормузьку протоку?З одного боку заяви окремих лідерів держав Європи свідчать, що їхній терпець у відносинах із Трампом от-от урветься і вони швидше з ним полаються, аніж воюватимуть у його команді. З іншого, очевидним є різні формати тиску, від прямих звинувачень з вуст Трампа, зокрема такі прозвучали на адресу Стармера, до інформаційних вкидань про припинення продажу зброї Європі для України або перенаправлення цієї зброї на Близький Схід. Інформація не підтвердилася, проте розголосу наробила чималого.Як не згадати, що від Трампа дістається і близькосхідним союзникам, які також воліють не влазити у війну безпосередньо, а лише боронять свої нафтові і газові об’єкти. Що вдається їм не надто ефективно. Трамп звернувся до саудівського принца Мохаммеда бін Салмана, той, мовляв, "не думав, що буде цілувати йому дупу", але зараз він "милий до нього". Це прозвучало образливо для Салмана, але в логіці глави Білого дому ситуація має такий вигляд: він почав військову операцію проти Ірану, давнього суперника Саудівської Аравії за вплив у регіоні, і принц має не лише подякувати, а й подумати над ширшою підтримкою американців у їхніх діях. В Ер-Ріяді, до речі, на образу змовчали.… а в Америці в цей час протестують проти свого президентаПоки американський президент намагається схилити на свій бік партнерів по НАТО, у самих США відбулася третя хвиля протестів у рамках акції "Без королів". Її організовують демократи спільно з громадськими активістами. Нинішні мітинги були найбільш масовими. Організатори нарахували понад сім мільйонів учасників по всій Америці та за її межами. Вочевидь масовості додала війна в Ірані. Можна очікувати, що з активізацією передвиборчої кампанії з проміжних виборів до Конгресу подібні заходи відбуватимуться частіше і радикалізуються.Трамп шукатиме можливостей вийти з війни з якоюсь перемогою, адже входити в активну стадію передвиборчої кампанії з ганьбою — стовідсоткова заявка на поразку республіканців. Але його проблема в тому, що в Європі та й багато де від цих виборів очікують саме гучного провалу партійних соратників Трампа. Йти у прямий клінч із ним ніхто не хоче через непередбачуваність реакції, інша справа — перечекати, поки американці самі вирішать долю свого президента, який добряче всіх дістав.Три плюси і три мінуси для УкраїниНасамкінець — про нас. Ставлення українців до Трампа відоме, воно неприємне для нього. Та варто зауважити, що США, попри війну в Ірані, не відмовилися від переговорів щодо мирного процесу в Україні, і це — плюс. Те, що вони вв’язали гарантії безпеки у формат завершення війни з територіальними поступками — мінус. Але ніхто нічого не підписував і на тиск не піддався.Американці продовжують надавати Україні зброю, яку купляє Європа. Це другий плюс. Мінус у тому, що Трамп дратується через нашу "дронову" дипломатію на Близькому Сході. Однак країни цього регіону зіткнулися з проблемою захисту свого неба від іранських "шахедів", американці не можуть повною мірою їм допомогти, тож перед Києвом відкрилося вікно можливостей, і його використовують.Третій плюс — з-за океану мовчки спостерігають за ефективними атаками добрих дронів на російські нафтоналивні порти. Якщо мовчать, значить згодні, що це може бути сильним козирем на переговорах. Є й третій мінус: передвиборча кампанія в Штатах може відволікати увагу глави Білого дому та його команди на внутрішні проблеми, яких досить багато. Та і тут є плюс — незавершеність американської дипломатії щодо війни в Україні залишається не зовнішньою, а внутрішньою темою для американців, переважна більшість яких підтримує українців. Тому "втекти" від України Трамп не зможе, як би не намагався це зробити, прикрившись фразою "це не моя війна"..

У четвер, 19 березня, прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні висловила розуміння позиції очільника угорського уряду Віктора Орбана щодо України. Таким чином вона розійшлася в думках із більшістю лідерів країн Європейського Союзу.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на власні джерела, зокрема, на п’ятьох дипломатів, обізнаних з обговореннями.Вони розповіли медівникам, що під час закритого засідання на саміті лідерів ЄС Мелоні сказала своїм колегам, що розуміє причини, через які Орбан порушив своє слово та заблокував надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро після того, як схвалив його в грудні, Видання зауважило, що Мелоні й Орбан — праві політики, але італійська лідерка загалом дотримується основної лінії ЄС, тоді як угорський уряд вважається таким, що перешкоджає її реалізації.Дипломати, які представляють чотири різні європейські країни, поінформували журналістів: під час зустрічі Мелоні наголосила, що особисто вона, як і раніше, підтримує негайне надання кредиту Україні, але зазначила, що розуміє позицію Орбана, якого наступного місяця чекають вибори.Один із п’яти дипломатів процитував слова Мелоні про те, що позиція Орбана є "нормальною", оскільки "ситуація змінюється" та що "якби я опинилася в такій самій ситуації, я би це зрозуміла".За словами дипломатів, Мелоні також зазначила, що угорський прем'єр-міністр раніше займав конструктивну позицію, тож варто очікувати, що він відмовиться від вето, якщо нафтопровід "Дружба" знову запрацює.Водночас в італійському уряді заперечили такі повідомлення журналістів авторитетного видання."Висловлювання, яке приписують прем’єр-міністерці, є абсолютно безпідставним", — заявив представник офісу Мелоні в Римі.Тим часом джерела також розповіли, що більшість інших лідерів ЄС у четвер вранці відреагували з обуренням, коли стало очевидно, що Віктор Орбан не має наміру поступатися у своїх позиціях.Президент Європейської ради Антоніу Кошта розкритикував це рішення як "неприйнятне" та безпрецедентне порушення "червоної лінії" у поведінці Орбана.Нагадаємо, раніше Джорджа Мелоні заявляла, що, попри певні зрушення в підготовці дипломатичного фундаменту для завершення війни, питання територіальної цілісності залишається головною перешкодою у відносинах між Києвом і Москвою. Вона наголошувала, що без розв'язання цієї проблеми реальне перемир'я залишається недосяжним..

У четвер, 5 березня, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зазначається, що у ході перемовин сторони обговорили ситуацію навколо Ірану та виклики на паливному ринку через дії іранського режиму.Крім того, Зеленський і Мелоні поінформували одне одного про деталі контактів із лідерами країн, які зараз перебувають під ударами з Ірану."Президент та прем’єр-міністерка Італії скоординувалися щодо дій, необхідних для того, щоб рішення про кредит на 90 мільярдів євро для України нарешті запрацювало. Це кошти, які мають гарантувати стійкість нашої країни та всієї Європи в захисті від агресії РФ і фактично забезпечені замороженими російськими активами", — йдеться у повідомленні.Також, за даними ОП, окремо сторони розглянули ситуацію з Паралімпійськими іграми. Зокрема, український гарант вже не вперше цьогоріч подібні міжнародні комітети ухвалюють безпринципні рішення. До того ж, за словами Зеленського, Мелоні має спільну із Україною позицію у цьому питанні."Глава держави подякував прем’єр-міністерці Італії за енергетичну підтримку взимку та за рішення продовжити допомогу Україні цього року", — додали в ОП.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні наголошувала, що попри певні зрушення у підготовці дипломатичного фундаменту для завершення війни, питання територіальної цілісності залишається головною перешкодою у відносинах між Києвом та Москвою. За її словами, без розв'язання цієї проблеми реальне перемир'я залишається недосяжним..

Попри певні зрушення у підготовці дипломатичного фундаменту для завершення війни, питання територіальної цілісності залишається головною перешкодою у відносинах між Києвом та Москвою. Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні наголосила, що без розв'язання цієї проблеми реальне перемир'я залишається недосяжним.Про це вона сказала в інтерв'ю для Sky tg24.Безпекові гарантії за моделлю НАТОЗа словами Мелоні, сторони продемонстрували суттєвий прогрес у роботі над документами щодо майбутніх гарантій безпеки для України. В основу цих домовленостей покладено італійську ініціативу, що базується на принципах п'ятої статті Північноатлантичного пакту. Цей механізм має стати надійним запобіжником проти майбутніх актів агресії та забезпечити Києву довгострокову колективну підтримку.Ключова перешкода — питання територійПопри успіхи у розробці безпекової архітектури, основний камінь спотикання залишається незмінним. Мелоні наголосила, що Росія продовжує висувати необґрунтовані територіальні вимоги, які блокують фінальну угоду."Я бачу наближення не стільки переломного моменту, скільки контакту щодо перемир'я, яке в Україні все ще дуже далеке", — зазначила прем’єр-міністерка.Мелоні також додала, що хоча мирний план містить багато погоджених пунктів, головне питання залишається відкритим:"Є план миру, в якому також є багато питань, які на папері були вирішені, за винятком того, що ми дуже далекі від розв'язання головного питання, а саме питання територій".Умови справедливого мируГлава італійського уряду акцентувала на тому, що метою міжнародних зусиль є не просто формальне припинення вогню, а встановлення "справедливого миру". Такий мир обов’язково має включати повагу до суверенітету України та її міжнародно визнаних кордонів. Наразі шлях до остаточного врегулювання конфлікту все ще потребує пошуку надскладних політичних компромісів.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що результати перемовин у Женеві щодо завершення війни, які тривали протягом 17-18 лютого, є недостатніми. Він сподівається на прогрес на майбутніх зустрічах.Водночас журналісти видання Axios інформували, що в перший день — вівторок, 17 лютого, — переговори в Женеві між США, Україною та Росією зайшли в глухий кут. Головною причиною стала позиція керівника російської делегації Володимира Мединського..

У Стратегічному плані США до 2030 року, оприлюдненому Держдепом, є розділ, присвячений критиці європейських держав. Найголовніший пункт стосується підтримки сил, які відстоюють національний суверенітет. Найрадикальніші з цих сил добре відомі тим, що розколюють ЄС та ллють воду на млин Росії.Процитуємо документ Державного департаменту:"Сполучені Штати та європейські країни повинні бути перш за все цивілізаційними союзниками. Як такі, Сполучені Штати засуджують антидемократичні дії, що обмежують свободу слова або вільне сповідування релігії, та виступатимуть проти використання законодавства для заборони політичних опонентів. У здорових суспільствах громадяни можуть самі вирішувати, яких кандидатів, ідеї та політичні рухи варто обрати, без потреби в глобалістському втручанні чи поміркованості еліт". І далі: "Масова міграція є загрозою національній згуртованості, соціальній стабільності, цивілізаційним цінностям, і ми підтримуватимемо зростаюче визнання цього європейськими країнами".Під "глобалістським втручанням", вочевидь, маються на увазі наднаціональні інституції, створені ЄС, такі як Єврокомісія з її єврокомісарами та Європейська Рада, очолювані на цей час відповідно німкенею Урсулою фон дер Ляєн та португальцем Антоніу Коштою. Обоє представляють "помірковані еліти", себто ліберальні політичні сили. Якщо це цивілізаційні опоненти США часів Дональда Трампа, то хто ж друзі? Від Орбана до Окамури. Три колони правих в Європі Друзів Білого дому можна розділити на три групи. Перша — праві консерватори, які підтримують реформування окремих напрямків в Євросоюзі без його зламу. Їхнім символом можна вважати італійську прем’єрку Джорджу Мелоні та її партію "Брати Італії".Друга група або колона — праві популісти на кшталт угорця Віктора Орбана чи француженки Марін Ле Пен. Третя — ті, хто у своєму популізмі переплюнули навіть Орбана — "Альтернатива для Німеччини" Аліс Вайдель, болгарська партія "Відродження" Костадіна Костадінова, чеська "Свобода і пряма демократія" Томіо Окамури, польська "Конфедерація" та інші. Ще в минулому скликанні Європарламенту з цієї компанії жменькою депутатів була представлена лише "Альтернатива", й ту вигнали з правоконсервативної фракції "Ідентичність і демократія". В нинішньому складі Європарламенту три колони представляють відповідно фракції "Європейські консерватори й реформісти", "Патріоти за Європу" й "Європа суверенних націй".З представниками першої фракції в України під час російського вторгнення склалися відносини, хоча і не без тертя. Як-от із польською партією "Право і справедливість", за підтримки якої президентом Польщі став Кароль Навроцький. Останній приклад різниці в поглядах з Києвом — Італія. Уряд Мелоні багато допомагає нашій країні, але буквально днями з Рима пролунало: Україна має бути в ЄС, та спочатку — країни Західних Балкан.. Італія має свої інтереси в цьому регіоні, звідси й така позиція.А от із "Патріотами за Європу" та "Сувереністами" відносини або дуже погані, або в кращому випадку прохолодні. Як показали чотири роки війни, спроби знайти точки дотику з політиками з табору ультраправих за окремими винятками успіхом не завершилися. Таким винятком може слугувати хіба нідерландська Партія свободи, чий лідер Герт Вілдерс навіть зустрічався з Володимиром Зеленським. Вілдерс торік спровокував парламентську кризу в Нідерландах, через що там відбулися дочасні вибори. Його сподівання на перемогу на хвилі ультраправого підйому не виправдалися, замість посади прем’єр-міністра він опинився в опозиції. А от чеська ANOАндрея Бабіша та "Свобода і пряма демократія" Окамури після парламентських виборів — у правлячій коаліції. "Чеський Трамп" Бабіш став прем’єром, Окамура очолив Палату депутатів. Обоє відомі проросійською риторикою й українофобією. Окамура, щойно всівшись у крісло спікера, наказав прибрати український прапор із чеського парламенту, де він був встановлений на знак підтримки України. Бабіш поки не ризикує прямо підтримувати Путіна, навіть брав участь у засіданні "коаліції рішучих" на початку року. Проте коли постане питання про членство України в ЄС — чеський уряд точно буде проти. Пояснення у нині правлячих партій Чехії просте — розширення Євросоюзу за рахунок України буцімто погіршить фінансове становище чехів. У квітні спробує зачепитися за владу й Віктор Орбан. TrueUA аналізував, чи є у нього шанси. На жаль, є. А от поразка Fides на парламентських виборах важлива для об’єднаної Європи, адже Орбан діє як ключовий агент впливу одночасно й трампістів, і Кремля. А тези про суверенітет у Стратегії Держдепу наче з промов Орбана писані.Також TrueUA пояснював, чому зростає рейтинг ультраправої "Альтернативи для Німеччини". Її лідерка Аліса Вайдель відверто працює проти України, граючи на боці Росії. Цю партію, нагадаємо, підтримують соратники президента Трампа.Куди ж без польських націоналістів. Вибори до Сейму Польщі заплановані аж на жовтень 2027-го, проте кампанія вже триває і соціологи міряють рейтинги. Згідно з останнім за часом опитуванням СBOS, якби вибори відбувалися цієї неділі, 29,3% опитаних проголосували б за "Громадянську коаліцію" (партія прем’єра Дональда Туска), 5,8% — за "Нову лівицю", а от праві сумарно набрали б 41,4%: 20,4% — за партію "Право і справедливість", 11,2% — за "Конфедерацію свободи й незалежності", 9,8% — за "Конфедерацію корони польської".Якщо такий підбір політсил, які претендують на подолання 5-процентного бар'єра збережеться, у підсумку вимальовується права коаліція з відверто українофобськими "Конфедераціями". Першу очолює Славомир Менцен, другу — Гжегож Браун.На його прикладі дуже добре видно, кого ж у своїй Стратегії планує підтримувати американська адміністрація.Конспірологи з магічним мисленням та фобіями"Конфедерація корони польської" днями провела скандальний з’їзд у готелі Arche, після чого власники готелю оголосили, що віддадуть гроші, заплачені ультраправими, для потреб України. В арсеналі Брауна не лише українофобія, а й антисемітизм, антимігрантська риторика (зокрема й спрямована проти українських біженців) та конспірологія про "єврейсько-українську змову". При цьому Браун не приховує прихильності до Росії. Здавалося б, такі меседжі — повне божевілля у ХХІ столітті, але рейтинг цієї "Конфедерації" каже про те, що така партія в руках Москви може стати "золотою акцією" на польських виборах. Як уже є "золотою акцією" в німецькій політиці "Альтернатива" Вайдель, у румунській — АUR на чолі з Джордже Сіміоном, свій "Браун" Калін Джорджеску ледь не став президентом Румунії у 2024 році. Фраза у Стратегії Держдепу про використання законодавства для заборони політичних опонентів — пряма відсилка до рішення скасувати перший тур президентських виборів після перемоги в ньому антисеміта, українофоба та фашиста Джорджеску.Конспірологія — одна із ключових ланок успіху ультраправих популістів. Вона може бути примітивною на кшталт "гроші угорців (чехів, румунів, поляків і так далі) віддадуть українцям" до складнішої, розбавленої містикою та псевдоісторичними наративами. Тут прямі паралелі з трампістами, які жонглюють історичними фактами про Гренландію. І з Путіним, звісно ж. Чому конспірологія знаходить вдячних слухачів? По-перше, протягом десятиліть рясним цвітом цвіли різноманітні "альтернативні історії" та "фольк-хісторі", всі вони про те, що офіційна історія — бреше. Сформувалося ціле покоління, яке з цим згодне. На нього й працюють теорії змов.По-друге, коли послухати носіїв ультраправої ідеології — від Трампа до Брауна — в їхній риториці вистачає елементів магічного мислення. Коли Трампа каже, що думав швидко закінчити війну в Україні, бо добре знайомий із Путіним — це і є магічне мислення.По-третє, найуспішніше конспірологія діє умами "глибинного народу" — значної маси людей, які не вірять державі та її інституціям, вважають їх ворожими для себе, але готові дати шанс "новим обличчям", "правдорубам", ультраправим радикалам, які закликають зруйнувати державу або наддержавні інституції на кшталт Єврокомісії. Такі виборці переважно пасивні, а от на відверту маячню, підняту на політичні стяги, ведуться. Тож всі ці "орбани", "брауни", "окамури" тощо змагаються між собою, хто знайде страшнішого ворога для "глибинного народу". Таким ворогом вони дружно роблять нас, а не Росію.Багато аналітиків, дивлячись на ультраправий марш світом, із жахом згадують часи столітньої давнини, коли відбувалися схожі процеси й це дуже погано закінчилося. Але насправді від правого популізму є гарні ліки — ворог із їхнього ж табору. Нещодавно данський депутат Андерс Вістісен із трибуни Європарламенту прямим текстом за відомою адресою "послав" Трампа з його апетитами на Гренландію. Вістісен обраний від Данської народної партії, націонал-консервативної політичної сили, яка в Європарламенті входить в одну фракцію з партією друга Трампа Орбана. Виявляється, європейські ультраправі здатні обматюкати навіть свого заокеанського ідеологічного соратника та ідола, якщо той хоче щось відібрати у них особисто..

Нещодавно Україна отримала додаткову допомогу від Італії для відновлення енергетики, яка постраждала від масованих ударів Росії. Італійські партнери надали партію потужних промислових бойлерів.Інформацію про це підтвердив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами у вівторок, 20 січня."Я дякую передусім Джорджі Мелоні за це. Також я розмовляв з Фрідріхом Мерцом і ще декількома лідерами Європи, щоби нам допомогли", — зазначив він.За його словами, перше — це постачання додаткових генерацій. Техніка, яка прийшла від Італії, генеруватиме 100-150 МВт."Якщо бути прямо дуже точним, то зараз та частина обладнання, що надійшла, — 116 МВт", — конкретизував український президент.Він наголосив, що Україна розраховує на додаткові постачання такого плану, адже це суттєва допомога для енергетичної інфраструктури нашої країни."Де розміщуємо цю техніку, казати не буду, бо відбудуться відповідні прильоти від Росії", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше керівник Офісу президента України Кирило Буданов, що в межах першого етапу італійської підтримки до України їдуть 78 промислових бойлерів сумарною потужністю 116,5 МВт. Це обладнання необхідне в умовах постійних атак на нашу інфраструктуру."Другий етап підтримки розрахований на наступні пів року. Протягом цього часу Україна отримає ще понад 300 бойлерів загальною потужністю 806 МВт", — додав очільник президентського офісу.Він уточнив, що обладнання спрямують у громади, які на теперішній момент найбільше потерпають від ворожих обстрілів."Вдячний Італії за допомогу й усім нашим партнерам за солідарність і конкретні кроки для захисту українців", — зазначав Кирило Буданов.Нагадаємо, перший віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль інформував, що уряд Литви готовий надати нову допомогу Україні у сфері енергетики. Зокрема, надійде обладнання для розв’язання проблем у регіонах, де зафіксовано найкритичнішу ситуацію з постачанням електроенергії..

Прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що Європа повинна співпрацювати з Росією щодо України, що є поворотним моментом у її зовнішній політиці, який узгоджується з її нещодавніми коментарями президента Франції Еммануеля Макрона.Про це повідомляє Bloomberg."Я думаю, що Макрон має рацію, настав час для Європи поговорити з Росією", — сказала вона журналістам 9 січня під час своєї щорічної прес-конференції. Мелоні також застерегла, що така роз’яснювальна робота принесе лише "обмежений" внесок і працюватиме на користь глави Кремля Володимира Путіна, якщо її проводити "по частинах і безладно"."Останнє, що я хочу робити з Путіним, це робити йому послугу", — сказала вона.Минулого місяця лідер Франції Еммануель Макрон заявив, що європейцям слід відновити прямий діалог з Росією, якщо не буде досягнуто тривалого миру. Путін поки що не виявив готовності до компромісу, прагнучи контролювати територію на Сході України, яку його військові не змогли захопити.У п'ятницю Росія завдала удару по західному кордону України балістичною ракетою середньої дальності, відомою як "Орєшнік", на тлі масштабного повітряного нападу, спрямованого на енергетичну інфраструктуру та пошкодження житлових будинків.Президент США Дональд Трамп очолює зусилля щодо досягнення миру в Україні після майже чотирьох років повномасштабного вторгнення сил Путіна. Раніше цього тижня США та інші союзники Києва зійшлися навколо угоди про надання гарантій безпеки, щоб запобігти відновленню атак з боку Росії. Європа дедалі більше несе на собі тягар фінансової підтримки України після того, як Трамп повернувся на посаду президента США минулого року.З моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році Мелоні надіслала Києву щонайменше 2,5 мільярда євро (2,9 мільярда доларів) двосторонньої допомоги, зокрема системи протиповітряної оборони. Але присутність дружнього до Росії союзника в її правлячій коаліції в особі лідера "Ліги" Маттео Сальвіні зробила її меседжі щодо України часом суперечливими. Сальвіні місяцями закликав Італію припинити надсилання допомоги Україні. Мелоні чинила опір.Нагадаємо, за даними Politico, європейські країни можуть дозволити Сполученим Штатам Америки розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

Кабінет міністрів Італії під головуванням прем’єр-міністерки Джорджі Мелоні у понеділок, 29 грудня, затвердив черговий указ про надання оборонної підтримки Україні. Це рішення стало одинадцятим поспіль продовженням військової допомоги Києву з боку Рима.Про це повідомляє видання Ansa. Перемога над внутрішньою опозицієюУхвалення указу супроводжувалося політичними дискусіями всередині владної коаліції. Зокрема, проти подальшого постачання зброї Україні активно виступала права партія "Ліга". Попри спроби союзників заблокувати ініціативу, уряд Мелоні зміг консолідувати більшість для підтримки української армії.Позиція Джорджі МелоніОчільниця італійського уряду вкотре підтвердила стратегічний курс країни на підтримку територіальної цілісності України."Італія підтримуватиме Україну стільки, скільки буде потрібно", — наголосила Джорджа Мелоні за підсумками засідання.Нагадаємо, 15 грудня лідери деяких європейських країн та інституцій Європейського Союзу виступили зі спільною заявою, в якій привітали тісну співпрацю між командами президента Зеленського і президента Трампа, а також європейськими командами протягом останніх днів і тижнів. Під заявою також підписалася прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні.Згодом президент Володимир Зеленський показав, як відбувалася розмова з європейськими лідерами в Канаді, та розповів, про що домовилися..

Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні під час зустрічі у Римі закликала президента України Володимира Зеленського бути готовим до "болючих поступок" і складних компромісів заради пришвидшення мирних переговорів.Про це повідомляє видання Corriere della Sera. Зазначається, що Мелоні наполягала на необхідності "справедливого й тривалого миру", орієнтуючись переважно на американську лінію, і нібито чинила моральний тиск на Зеленського також від імені Білого дому. Зеленський же, навпаки, просив Мелоні вплинути на позицію президента США Дональда Трампа, зокрема щодо термінів ухвалення мирного плану.Водночас, за даними видання, заяви українського міністра закордонних справ Андрія Сибіги, зроблені в Римі, продемонстрували невирішені запити Києва до Італії. Серед них — активніша роль у розблокуванні заморожених російських активів у Бельгії, визначеність щодо програми PURL, закупівля американського озброєння для України та виділення частини європейських фондів безпосередньо на підтримку Збройних сил України.Журналісти також зауважили, що Італія входить до четвірки з 19 країн ЄС, які не використовують частину військової допомоги на користь Києва."Є достатньо доказів, які свідчать про те, що не все пройшло гладко, що деякі розбіжності вперше були чітко виражені з обох сторін. Ба більше, Мелоні, принаймні для Демократичної партії та решти опозиції, продовжує сидіти "на двох стільцях", спираючись на європейські зусилля щодо захисту Києва, зокрема від дипломатичних атак з боку Сполучених Штатів, але водночас не бажає навіть трохи дистанціюватися від жорсткого тону Дональда Трампа в переговорах", — йдеться у статті.Нагадаємо, раніше агенція Reuters заявляла, що італійський уряд планує відкласти розгляд декрету щодо продовження військової допомоги Україні 2026 року. Це пов’язано з політичними суперечками в країні, які можуть завадити виконати обіцяне..