# експорт зерна

Фахівці підрахували, що в січні-червні оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом зменшився. Для порівняння брали тогорічні показники.Інформацію про це підтвердив заступник директора "Інституту аграрної економіки", академік НААН Микола Пугачов.Він зазначив, що зменшення за відповідний період відбулося на 0,6 мільярда доларів (-7%). Цього року зафіксована цифра 7,6 мільярда доларів.За його словами, позитивне для нас сальдо скоротилося до 3,2 мільярда доларів на тлі одночасного зниження експорту (-0,9 мільярда доларів) за збільшення імпорту (+0,2 мільярда доларів).Пугачов додав, що головними торговими партнерами в сегменті аграрної продукції для України серед країн Євросоюзу є Польща, Італія, Іспанія, Нідерланди, Німеччина та Франція.Він акцентував, що сукупний оборот України з цими державами складає близько 73%.Раніше повідомлялося, що в січні-червні 2025 року в Україну ввезли агропродукції на 4 262 мільйони доларів, що на 10% більше, ніж в аналогічний період торік.Нагадаємо, на початку червня тоді ще перша віце-прем'єрка, міністерка економіки України Юлія Свириденко розповідала, що режим вільної торгівлі між Європейським Союзом і Україною зберігається. Проте перестає діяти додаткова лібералізація з боку ЄС у вигляді автономних торгових заходів.

Українське фермерське господарство "Голд Ромі" (Чернівецька область) цього сезону активізувала експорт черешні в європейські країни. Насамперед ідеться про Польщу, Румунію, Італію.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, посилаючись на співвласника фермерського господарства "Голд Ромі" Олександра Мігалатюка."Ми охолоджуємо та пакуємо черешню прямо зі саду та рефрижераторами українського перевізника довозимо до кінцевого пункту в Румунії", — зазначив він.За його словами, наприклад, поляки возять цей фрукт своїми машинами. Зараз цей процес працює вже чіткіше та більш структуризовано."Відпускна ціна на рампі цього сезону була трохи понад два євро", — додав Мігалатюк.Він також розповів, що минулого року господарство експортувало майже у повному обсязі черешню всіх сортів ("Кордія", "Регіна", "Каріна", "Лапінс") — внутрішнього ринку у продажах було дуже мало.Фермер зауважив, що сезон 2024 року для всієї черешні та сливи був набагато успішнішим, на відміну від 2025 року."Кордія" трохи потрапила під заморозки в період цвітіння. Вона взагалі погано переносить мороз, і навіть попри те, що цей сорт перебував під накриттям, він постраждав, адже мороз тримався тиждень. Звісно плоди залишилися, але не в тому обсязі, що мав би бути", — зауважив Олександр Мігалатюк.Нагадаємо, в другій половині липня більшість садівників України цього тижня заявляли про завершення сезону реалізації черешні. При цьому нові ціни на ягоду були як мінімум на 10% вищі порівняно з попереднім тижнем.Нагадаємо, раніше президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник заявляв, що вартість овочів і фруктів на полицях магазинів залежить від балансу попиту і пропозиції. Водночас високі ціни на продукцію не забезпечують великих прибутків для агровиробників.

Україна експортувала 486 тисяч тонн зернових і зернобобових культур, що на 1,51 мільйона тонн менше, ніж за цей же період минулого року. Такими є показники від початку нового сільськогосподарського сезону.Про це повідомила прес-служба Міністерство аграрної політики та продовольства України.У відомстві зазначили, що найбільше експортовано кукурудзи — 309 тисяч тонн, що на 691 тисячу тонн (69,1%) менше, ніж торік.Там додали, що пшениці відвантажено 172 тисячі тонн — на 560 тисяч тонн (76,5%) менше тогорічного обсягу.Експорт ячменю склав дві тисячі тонн — на 252 тисячі тонн (99,2 %) менше порівняно з тогорічним показником.Натомість на теперішній момент жита українські аграрії наразі не експортували зовсім.У міністерстві також констатували, що експорт борошна складає 1,7 тисячі тонн — на одну тисячу тонн (37,0%) нижче торішнього показника.Раніше міністерство сільського господарства США знизило в липневому прогнозі для України очікування щодо виробництва пшениці 2025-2026 років на один мільйон тонн порівняно з прогнозом у червні – до 22 мільйонів тонн (на 4,35%).Водночас президент Української зернової асоціації Микола Горбачов прогнозує, що 2025-2026 років Україна зможе виростити 83 мільйони тонн зернових і олійних культур, що на 5,5% більше, ніж попереднього року, коли зібрали 78,7 мільйона тонн.Нагадаємо, що від початку відкриття ринку сільськогосподарської землі у липні 2021 року в Україні вартість землі зросла на 60%. Наразі за один гектар в середньому сплачують 60,7 тисячі гривень.

У переважній більшості ключових країн-партнерів український експорт займає лише незначну частку в їхньому спільному імпорті. Винятком є Молдова, де його частка сягає 12,1%.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на директорку з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніку Мовчан.Вона зазначила, що, за статистичними розрахунками, ключовими партнерами України визначені Польща, Румунія, Туреччина, Молдова, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Китай і Словаччина."Крім Молдови, де частка імпорту з України сягає 12,1%, в інших країнах-партнерах наша частка у загальному імпорті не перевищує 1,4%, а в Китаї — лише 0,2%, тобто Україна не відіграє значної ролі у загальному імпорті більшості партнерів", — пояснила Мовчан.При цьому, за її словами, навіть у тих секторах, де Україна має вагомі позиції (соняшникова олія, відходи після її екстракції й інше), це не означає провідної ролі загалом. Україна в очах партнерів скоріше один із багатьох постачальників, а не ключовий гравець на жодному з ринків.Окрім того, експерт зупинилася на бар'єрах, з якими стикається український бізнес. Серед основних — посилення контролю та блокування кордонів, зокрема, в сусідніх Польщі, Румунії, Угорщині. Це створює значні перешкоди для української продукції, що робить питання торгівлі все більш політизованим і надає ситуації непередбачуваності.Також дослідники розробили класифікацію країн щодо ризику введення обмежень: високий, середній та низький. За словами Мовчан, одними з основних критеріїв стали використання надзвичайних заходів, зокрема, блокування кордонів, політизація торгових відносин з Україною та використання нетарифних заходів, таких як торгівельні бар'єри.Вона уточнила, що до країн із високим ризиком введення обмежень віднесено Польщу, Угорщину та Словаччину, середній ризик фіксується в Румунії, Молдові та Болгарії, а найменший ризик вбачають у Німеччині, Нідерландах, Туреччині та Китаї.Під час підготовки дослідження опитали понад 30 представників посольств України, бізнес-асоціацій, торгових палат і компаній, що діють на ринках країн-партнерів, опрацьовано офіційну статистику за останні п’ять років і публікації у відкритих мережах.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що світовий попит на якісну ягоду стрімко зростає, й Україна впевнено закріплюється серед експортерів лохини у світі. Одним із драйверів цього зростання є компанія "Блу Беррі", яка вирощує лохину на понад 120 гектарах у Закарпатті та збудувала масштабну систему експорту.

Судно з 20 тисячами тонн українського зерна на борту прибуло до Туреччини в межах ініціативи Всесвітньої продовольчої програми Організації Об’єднаних Націй. Йдеться про підтримку регіонів, постраждалих від кризи, зокрема, це зерно призначене для Сирії.Про це повідомило видання Hürriyet Daily News."Ми вітаємо судно Brave Commander, символ міжнародної солідарності та швидких гуманітарних дій у нашому прагненні подолати голод у світі", — зазначив голова представництва Всесвітньої продовольчої програми в Туреччині Стівен Кахілл.Зазначається, що судно Brave Commander під прапором Бейрута прибуло до порту Торос у північній провінції Самсун.На борту судна, яке раніше брало участь у Чорноморській зерновій ініціативі, 20 тонн українського зерна. З них п'ять тисяч тонн доправлять у межах програми Всесвітньої продовольчої програми в Сирію.Виконувач обов'язків заступника губернатора Самсуна Кемаль Йилдиз привітав доставлення зерна як символ глобальної солідарності."Це вантаж відображає спільну совість і зобов'язання людства допомагати нужденним", — сказав він.Йилдиз висловив гордість за лідерство Туреччини у постачанні продовольства в межах програми ООН і її постійний внесок із моменту створення програми.Він також закликав до відновлення глобальної єдності у розколотому світі, посилаючись на кризи в Газі, Судані та Ємені.Нагадаємо, що в серпні минулого року Туреччина ратифікувала угоду про вільну торгівлю з Україною. Основні сфери співпраці — чорна металургія, машинобудування, енергетика, автомобілебудування та зерно.

Станом на п’ятницю, 18 квітня, аграрії всіх областей України засіяли 1 247,2 тисячі гектарів ярих зернових і зернобобових культур. Зокрема, кукурудзу вже сіють в 13 областях.Про це повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України."Наразі найбільша площа посівів припадає на ячмінь — 656,2 тисячі гектарів, ярої пшениці вже засіяно 169,4 тисячі гектарів, гороху — 189,4 тисячі гектарів, вівса — 139,5 тисячі гектарів, кукурудзи — 69,5 тисячі гектарів", — йдеться в повідомленніРегіони-лідери за темпами сівби:Одеська область: 113,2 тисячі гектарів (пшениця — 6,5 тисячі гектарів, ячмінь — 35,2 тисячі гектарів, горох — 62 тисячі гектарів, овес — 1,5 тисячі гектарів);Хмельницька область: 92,4 тисячі гектарів (пшениця — 10,9 тисячі гектарів, ячмінь — 74,5 тисячі гектарів, горох — 2,6 тисячі гектарів, овес — 2,5 тисячі гектарів, кукурудза — 0,8 тисячі гектарів);Полтавська область: 91,2 тисячі гектарів (пшениця — 4,5 тисячі гектарів, ячмінь — 69,1 тисячі гектарів, горох — 9,6 тисячі гектарів, овес — 3,1 тисячі гектарів, кукурудза — 4,9 тисячі гектарів);Тернопільська область: 90,9 тисячі гектарів (пшениця — 14 тисяч гектарів, ячмінь — 64,1 тисячі гектарів, горох — 4,1 тисячі гектарів, овес — 5,3 тисячі гектарів, кукурудза — 2,7 тисячі гектарів);Вінницька область: 82,1 тисячі гектарів (пшениця — 11,5 тисячі гектарів, ячмінь — 53 тисячі гектарів, горох — 7 тисяч гектарів, овес — 1,1 тисячі гектарів, кукурудза — 9,5 тисячі гектарів).У міністерстві додали, що соняшнику засіяно 244 тисяч гектарів, цукрові буряки засіяні на площі 142,6 тисячі гектарів, соя — на площі 16,1 тисячі гектарів."Загалом 2025 року заплановано засіяти близько 5,7 мільйона гектарів ярих зернових і зернобобових культур, що відповідає рівню 2024 року. Головною особливістю нового сезону стане збільшення площ під ярою пшеницею до 227,5 тисячі гектарів. Такі зміни в структурі посівів відповідають стабільному попиту на пшеницю з боку переробних підприємств і експортерів", — підсумували у відомстві.Нагадаємо, що уряд ухвалив рішення, яке розширить можливості аграріїв щодо будівництва овочесховищ. Йдеться про постанову "Про внесення зміни до пункту 9 Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва".

Колишній прем'єр-міністр Румунії та кандидат у президенти Віктор Понта висунув ідею про припинення експорту українського зерна через румунську територію. Він заявив, що спробує просунути її на законодавчому рівні.Слова румунського політика наводить агенція Reuters. Журналісти цитують Понту, який заявив, що бажає припинити експорт українського зерна через чорноморські порти Румунії, щоби "захистити місцевих фермерів".Окрім того, він пообіцяв "захистити" сусідню країну Молдову, якщо на неї нападе країна-агресорка Росія.Журналісти зауважили, що за три роки після повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну Румунія допомогла експортувати близько 29 мільйонів тонн українського зерна через свій чорноморський порт Констанца, ставши "головним альтернативним маршрутом" експорту для України."Останніми роками проводили політику надання переваги українському зерну в плані доступу до портових потужностей на шкоду румунському зерну, й румунські фермери сильно постраждали від цього", — сказав Понта.Водночас він заявив, що підтримає інші заходи, які вже застосовує влада Румунії для підтримки України, включно з транзитом зброї та навчанням українських пілотів.Варто зауважити, що Віктор Понта є політиком-центристом, який загалом підтримує Україну. Однак у питанні транзиту зерна дотримується іншої позиції.Наприкінці 2024 року у першому турі голосування на президентських виборах в Румунії неочікувано переміг кандидат від ультраправих Келін Джорджеску. Він здобув 23% голосів, хоча за результатами передвиборчих опитувань вважався малоймовірним претендентом на перемогу.Однак за два дні до запланованого другого туру Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру. Причиною стали повідомлення про втручання Росії у вибори, зокрема, через соціальні мережі.Нагадаємо, наприкінці березня посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що йому телефонували представники Румунії та просили не розповідати про падіння російських дронів на їхній території.

В Україні триває робота над розширенням ринків. Зараз уже розпочалося опрацювання за 31 новим ринком, куди українські підприємства хочуть експортувати продукцію. Цим займається Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів.Про це розповів голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук в інтерв'ю "Укрінформу". Він зазначив, що минулого року дозвіл на експорт продукції до Європейського Союзу отримали 22 українських виробники харчових продуктів. Зокрема, із них 12 — виробники м'яса птиці та продукції з нього, три — рибопереробні підприємства та п’ять — молокопереробних.Для виробників меду також провели "переакредитацію", оскільки з листопада минулого року в ЄС запроваджений перелік підприємств-імпортерів меду.За результатами проведених інспекцій, до цього переліку увійшли 28 українських виробників і переробників меду.Окрім того, 2024 року затверджено 39 експортних потужностей із виробництва неїстівних продуктів тваринного походження, з яких вісім підприємств уперше потрапили до реєстру, а для 31 підприємства розширено асортимент неїстівних продуктів і країни експорту.Ткачук додав, що українські виробники переорієнтовуються на країни Африки, Близького Сходу та Китай, зокрема, у зв'язку з квотами на певні групи товарів у Євросоюзі.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Україні запроваджено обмеження на ввезення деяких вантажів з Угорщини. Причина — на території країни зафіксовано спалах ящуру серед тварин.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів 2024 року видала 266 тисяч фітосанітарних сертифікатів. Таким чином Україна намагається зберігати імідж надійного експортера на міжнародному ринку.Про це повідомив EastFruit із посилання на офіційні дані відомства. Там зазначили, що експорт сільськогосподарської продукції рослинного походження можливий тільки за умови виконання фітосанітарних вимог країни призначення. Підтвердженням такої відповідності є фітосанітарний сертифікат.За 2024 рік державні фітосанітарні інспектори головних управлінь Держпродспоживслужби в областях і в Києві здійснили фітосанітарні процедури до:54,4 мільйона тонн рослин і рослинної продукції;майже трьох мільйонів метрів кубічних лісо- та пиломатеріалів.На підставі проведених процедур минулого року державні фітосанітарні інспектори головних управлінь Держпродспоживслужби в областях і в Києві видали:266 068 фітосанітарних сертифікатів;207 фітосанітарних сертифікатів на реекспорт;23 430 карантинних сертифікатів."З метою забезпечення фітосанітарних вимог інших країн для експорту об’єктів регулювання з України державні фітосанітарні інспектори територіальних органів Держпродспоживслужби встановили 2 646 ділянок, вільних від регульованих шкідливих організмів, загальною площею 136,7 тисячі гектарів і 84,4 тисячі метрів кубічних", — йдеться в повідомленні.Це надає змогу здійснювати експорт:до Китаю — ячменю;до країн ЄС — кукурудзи, моркви, томатів, садивного матеріалу плодових та декоративних культур, пшениці, сої, ріпаку, огірків;до країн ЄАЕС — соняшнику, кукурудзи, винограду;до Туреччини — лісоматеріалів;до Азербайджану — картоплі;до Ізраїлю — лохини та яблук;до Молдови — картоплі."Держпродспоживслужба продовжує системне здійснення всіх необхідних заходів для захисту продовольчої безпеки України та її іміджу як надійного експортера на міжнародному ринку", — йдеться в повідомленні.Нагадаємо, що, за інформацією першої віце-прем'єр-міністерки, міністерки економіки Юлії Свириденко, в Україні протягом 2024 року експорт зріс на 13,4%, досягнувши 41 мільярда доларів. Ключовим товаром була соняшникова олія.

Минулого року українські фермери експортували в Європу набагато більше лохини, ніж попередніми сезонами. Це відбувалося, попри не зовсім сприятливі для цього погодні умови.Про це повідомив EastFruit із посиланням на співзасновника розсадника "Фруктовий сад АТ" Дмитра Гончарука. Він розповів, що, за ініціативою одного з великих виробників лохини, наприкінці минулого року відбулася on-line зустріч представників господарств, які бажають об’єднуватися та допомагати один одному експортувати 2025 року."Причина збільшення експорту 2024 року — робота господарств над помилками минулих років. Ситуація в країні змусила завчасно шукати й укладати контакти вже зі середини 2023 року, багато представників господарств активно брали участь в міжнародних виставках, шукаючи клієнтів на майбутню продукцію", — зазначив Гончарук.За словами експерта, позитивний тренд підтверджує і те, що виробники, які раніше працювали переважно на внутрішній ринок, 2024 року 50-60% продукції відправили на експорт."Для прикладу, один із наших знайомих фермерів із плантацією у 60 гектарів, який узагалі не працював на експорт до цього, взимку 2023 року брав активну участь на міжнародних виставках за кордон, 2024 року майже 70% його продукції поїхало за кордон", — розповів Гончарук.Нагадаємо, 30 грудня перша віце-прем'єр-міністерка, міністерка економіки Юлія Свириденко повідомляла, що в Україні протягом 2024 року експорт зріс на 13,4%, досягнувши 41 мільярда доларів. Ключовим товаром стала соняшникова олія.

Велика Британія найближчим часом передасть Україні базу даних для відстеження та припинення крадіжки зерна з окупованих Росією українських регіонів. Її розробили фахівці в Лондоні.Про це повідомили на сайті уряду Великої Британії. Там зазначили, що Україна, яка залишається основним постачальником сільськогосподарської продукції, має вирішальне значення для глобальної продовольчої безпеки."Базу даних Україні передасть міністр охорони довкілля найближчими тижнями", — йдеться в повідомленні.В уряді додали, що база розроблена "з використанням передових наукових досягнень для визначення місць вирощування та збирання зерна". Країна розробила її після того, як Україна звернулася до країн "Великої сімки" з проханням допомогти відстежити вкрадене зерно з українських полів, які перебувають під контролем Росії. Як відомо, його потім перемарковують і продають третім країнам.Експерти стверджують, що нову схему відстеження переміщення зерна запустять у межах договору про 100-річне партнерство між Україною та Великою Британією, підписання якого очікують під час візиту прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера до Києва, що розпочався в четвер, 16 січня.Нагадаємо, що сьогодні премʼєр-міністр Великої Британії Кір Стармер прибув до України. Він зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським.

В Україні протягом 2024 року експорт зріс на 13,4%, досягнувши 41 мільярда доларів. Ключовим товаром була соняшникова олія. Про це повідомила перша віце-прем'єр-міністерка — міністерка економіки Юлія Свириденко, передає прес-служба Мінекономіки.Станом на 26 грудня Україна експортувала 129,2 мільйона тонн товарів. Водночас, за підсумками 2023 року, експортовано 100,3 мільйона тонн. "Ключовим для досягнення таких результатів стала нормалізація роботи морських портів України. Якщо у 2023 році Україна експортувала морем 54,8 мільйона тонн продукції, то цього року — вже 87,2 мільйона тонн. Ще один важливий чинник — продуктивна співпраця України з партнерами, спрямована на розвиток взаємовигідної торгівлі. ЄС продовжив "економічний безвіз" для України", — зазначила вона. За її словами, на показники експорту також позитивно вплинуло відновлення та розвиток української переробки. Транспортування товарів змінилося не лише кількісно, а і якісно. Попри істотне зменшення обсягу експорту товарів автомобільним транспортом, у вазі вартість перевезених автомобілями вантажів цього року збільшилась до 14,5 мільярда доларів.На наземному кордоні з ЄС цього року експортували до ЄС товарів на 24,5 мільярда доларів. Це на понад один мільярд більше, ніж у 2023 році. Поза ЄС ключовим торгівельними партнерами України в експорті у 2024 році були:Китай — 2,3 мільярда доларів;Туреччина — 2,1 мільярда доларів;Єгипет — 1,6 мільярда доларів;Індія — 986 мільйона доларів;Молдова — 935 мільйона доларів.Лідером з експорту у 2024 році став продукт агропереробки — соняшникова олія. Її експортовано на понад п'ять мільярдів доларів. Також з продукції агропереробки експортовано:шрот соняшниковий — на понад 1 мільярд доларів;м'ясо птиці — на 945 мільйона доларів;цукор — на 408 мільйона доларів;олія соєва — на 311 мільйона доларів.Значні обсяги експорту у 2024 році складала сировина:кукурудза — на 4,9 мільярда доларів;пшениця — 3,68 мільярда доларів;залізна руда — 2,75 мільярда доларів;соя — 1,29 мільярда доларів.Першість серед експортованої продукції виробництва здобули виробники кабелів (експортовано на 1,26 мільярда доларів) та меблів (460,6 мільйона доларів).Нагадаємо, 30 грудня молдовський уряд продовжив ліцензування імпорту пшениці, кукурудзи та соняшнику з України й інших країн. Обмеження діятимуть іще щонайменше пів року.

У понеділок, 30 грудня, молдовський уряд продовжив ліцензування імпорту пшениці, кукурудзи та соняшнику з України й інших країн. Обмеження діятимуть іще щонайменше пів року.Про це повідомило молдовське видання Newsmaker. Журналісти зазначили, що обмеження імпорту сільськогосподарської продукції діятиме до 30 червня 2025 року.Місцева влада уточнила, що продовження обмеження спрямоване на захист місцевих фермерів і підтримання стабільності на внутрішньому ринку."Механізм ліцензування імпорту запровадили в жовтні 2023 року. Він допоміг запобігти надлишку імпорту продукції за нижчими цінами, що могло би призвести до зниження вартості місцевої продукції", — пояснили в уряді Молдови.За даними на початок грудня, в Молдові є вдосталь запасів пшениці, кукурудзи та соняшнику для покриття всіх внутрішніх потреб на найближчі місяці. Йдеться про 290 тисяч тонн пшениці, 662 тисячі тонн кукурудзи та 249 тисяч тонн соняшнику.Як відомо, асоціація "Сила фермерів" минулого тижня погрожувала перекрити всі контрольно-пропускні пункти на кордоні з Україною через те, що влада все ще не продовжила обмеження імпорту зернових, яке закінчується 31 грудня.Ліцензування імпорту в Молдову зернових, кукурудзи та соняшнику влада країни запровадила восени минулого року. Це пов'язано з тим, що собівартість продукції в Україні та, як наслідок, ціна набагато нижча, ніж у Молдові.Нагадаємо, 28 грудня російський "Газпром" заявив, що з 1 січня 2025 року припиняє постачання газу до Молдови. Своє рішення він пояснив тим, що АО "Молдовагаз" не виконує платіжні зобов’язання за чинним контрактом.Прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан у відповідь зазначив, що рішення "Газпрому" вкотре підтверджує намір Кремля залишити жителів Придністровського регіону без світла і тепла посеред зими. До того ж він наголосив, що його країна не має жодних боргів перед "Газпромом".

Молдовська фермерська асоціація планує заблокувати всі пункти пропуску на кордоні з Україною. Вона вимагає від уряду продовжити обмеження на імпорт зернових.Про це повідомило видання Newsmaker із посиланням на заяву асоціації "Сила фермерів". Там зазначили, що стурбовані зволіканнями з продовженням обмежень на імпорт зернових і олійних культур, тому планують через це влаштувати блокаду всіх пунктів пропуску на кордоні з Україною.Аграрії невдоволені тим, що чинні обмеження діють до кінця року, проект закону про продовження опублікували лише цього тижня, а до його реального ухвалення може дійти лише у січні-лютому 2025 року. Вони вбачають у цьому ризик зниження цін на свою продукцію. При цьому у випадку вчасного продовження обмежень молдовські фермери обіцяють не протестувати. Речниця Міністерства сільського господарства Молдови Даніела Туркулец запевнила, що до кінця грудня проект точно ухвалять.З 4 жовтня 2023 року Молдова запровадила ліцензування імпорту пшениці, кукурудзи та соняха на період дії надзвичайної ситуації, щоби захистити місцевих виробників. Як відомо, польські фермери з настанням зими теж активізували протести, цього разу головною причиною невдоволення є торгівельна угода між Європейським Союзом та країнами Південної Америки (Меркосур).Нагадаємо, що блокування кордону з Україною польські фермери обіцяли відновити в грудні. За словами одного з протестувальників Романа Кондрова, акції мали бути набагато масштабнішими. В цьому він запевняв міністра сільського господарства Польщі Чеслава Секерського.

Після інавгурації новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа відбудеться його зустріч з українським колегою Володимиром Зеленським. Тоді й пройдуть важливі міждержавні переговори. Про це президент Володимир Зеленський сказав під час спілкування з журналістами на Третій міжнародні й конференції з продовольчої безпеки Grain from Ukraine ("Зерно з України"). "Я не знаю, коли відбудуться зустрічі, у мене немає дати. Це залежить від багатьох речей — не тільки від графіків, а й від легітимності проведення відповідних зустрічей. Якщо ми хочемо зустрічі, на яких розв’язуються якісь питання, то для цього мають бути відповідні законодавчі можливості, пройдена інавгурація. Якщо матимемо якісь підготовчі зустрічі, то вони можуть бути ще до інавгурації", — зазначив Зеленський. Він додав, що переговорний процес на рівні команд триває. Президент акцентував, що нині багато сил намагаються не допустити міцного союзу між Києвом і Вашингтоном. "Нам дуже важливо до всіх цих зустрічей, які дуже важливі для України, не дати можливість тим чи іншим хвилям, оточенням посварити Президента України та обраного президента США. Це дуже важливо, тому що охочих дуже багато. Росія не зацікавлена, щоби цей союз був міцним і взагалі був", — наголосив Зеленський. Він також розповів, що за час роботи нашої програми «Зерно з України» вже 20 мільйонів людей вдалося врятувати від голоду. І це тільки завдяки одній нашій гуманітарній програмі. В цілому український експорт продовольства забезпечує 400 мільйонів людей у 100 країнах. "Україна є одним із найбільших світових донорів продовольчої безпеки. І ми зберігаємо це наше значення попри повномасштабну війну. Тому так важливо, щоби ми й надалі були разом у захисті продовольчої безпеки, безпеки маршрутів постачання продовольства та інших критичних експортних товарів", — зауважив український президент. Він підсумував, що цією війною проти України Росія показала, що у світі немає країн, які були би насправді далекими одна від одної. Все у світі зараз повʼязане. "Ми всі однаково зацікавлені, щоб ніхто у світі не воював проти продовольства", — зазначив Володимир Зеленський. Нагадаємо, що сьогодні в Україні вшановують пам'ять жертв Голодоморів. Це щорічне відзначення в четверту суботу листопада. На всій території Україні о 16:00 запалюють символічні "Свічки пам’яті". Про цю дату також згадав у своїх соціальних мережах президент України Володимир Зеленський, який долучився до згадки про неї разом із дружиною Оленою Зеленською.