# експорт зерна

Україна активізувала роботу зі союзниками стосовно синхронізації санкцій, особливо це стосується тіньового флоту Росії. Крім того, тривають напрацювання щодо "гострого ізраїльського треку".Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Важливо, що активізована робота з партнерами для синхронізації санкцій — українських у юрисдикціях партнерів і партнерських у нашій юрисдикції", — зазначив він.За його словами, міністр закордонних справ Андрій Сибіга доповів щодо таких та інших контактів. Зокрема, системніше проводиться робота щодо тіньового зернового флоту Росії.Український президент уточнив, що йдеться про судна, які використовують для перевезення зерна, яке перед тим украли на тимчасово окупованій території України."Цими днями відбувся гострий ізраїльський трек щодо такого вкраденого зерна, й наші дипломати та Офіс генерального прокурора включились у відповідну роботу. Будуємо систему протидії тіньовому зерновому флоту, так само як і тіньовому нафтовому флоту", — констатував президент України.Також він обговорив із міністром закордонних справ пріоритети на європейському напрямку. Україні, на переконання президент, потрібні хороші дипломатичні результати травня."Погодили й вирішення деяких кадрових питань у структурі МЗС України та в нашому посольському корпусі. Визначили позиції щодо голосувань у міжнародних організаціях в інтересах миру й України. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, 28 квітня речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявляв, що випадки постачання викраденого Росією українського зерна фіксуються не лише щодо Ізраїлю, а й стосуються інших країн. Зокрема, йдеться про Туреччину, Єгипет та Алжир..

Ізраїльська компанія "Цинципер" відмовилася прийняти партію пшениці, яку підозрюють у крадіжці з України. Після цього зерновоз вийшов з порту Хайфи у нейтральні води.Про це повідомило ізраїльське видання The Marker."Ми перемогли, зерновоз іде в нейтральні води з порту. Кримінальну справу та санкційну завершимо", — заявив надзвичайний і повноважний посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук в коментарі для "Інтерфакс-Україна".У компанії "Ценципер" заявили в четвер зранку постачальнику вантажу пшениці SGM, якого підозрюють у крадіжці з окупованого Росією Сходу України, що вона відхилить прийом вантажу з російського судна. Там зазначили, що "російський постачальник вантажу пшениці буде змушений знайти інше місце для розвантаження"."Це перший випадок, коли партію зерна, яку підозрюють у крадіжці, відхилили та не розвантажили в Ізраїлі", — наголосили журналісти.При цьому в повідомленні йдеться про судно Panormitis, яке стояло на якорі біля узбережжя Хайфи, близько 20 тисяч тонн ячменю та близько шість тисяч тонн загальною вартістю близько семи мільйонів доларів, які, за даними українського уряду, походили з окупованих Росією українських територій.У МЗС України раніше повідомляли про звернення щодо судна Abinsk, яке перебувало на рейді Хайфи й очікувало на розвантаження.Ще в середу видання The Marker повідомляло, що "Ценципер" планує отримати вантаж зі судна Panormitis, але того ж дня генеральний директор компанії Ітай Рон заявив, що "це перші судна з початку війни між Росією й Україною, на борту яких нібито є некошерні товари".На цьому тлі "Ценципер" звернувся до Міністерства закордонних справ Ізраїлю з проханням надати інструкції щодо розвантаження судна, після чого у четвер ухвалив рішення про відмову від цього.Компанія є одним із найстаріших і найбільших імпортерів зерна в Ізраїлі, імпортує зерно з Європи, США та Південної Америки.Нагадаємо, декілька днів тому речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що випадки постачання викраденого Росією українського зерна фіксуються не лише щодо Ізраїлю, а й стосуються інших країн. Зокрема, йдеться про Туреччину, Єгипет і Алжир..

Польські компанії Grupa Azoty та Anwil стали основними постачальниками мінеральних добрив на український ринок. Вони фактично замінили на ньому російську продукцію після початку повномасштабного вторгнення Росії.Про це повідомило польське видання WNP. Журналісти зазначили, що польські виробники отримали найбільшу вигоду від вимушеного виходу Росії з ринку України.Співрозмовники медійників зауважили, що зараз експорт із Польщі зростає на тлі значних пошкоджень української промисловості.Зокрема, наприкінці минулого року з шести основних вітчизняних заводів через проблеми з постачаннями газу працювали лише два."Зростання інтересу до польських добрив не є випадковим. Війна змусила Росію піти з ринку, найбільшу вигоду отримали наші найбільші виробники — Grupa Azoty та Anwil. Ми перемагаємо росіян на цьому полі", — акцентували польські аналітики.Вони додали, що стабільний попит на добрива зумовлений високою часткою агропромислового сектору в економіці України."Наявність в країні від 25% до 40% світових запасів чорнозему робить питання живлення культур критичним для підтримання врожайності пшениці, кукурудзи та ячменю", — пояснили експерти.Вони зробили висновок, що потреба в забезпеченні зернових і олійних культур в Україні добривами залишатиметься високою. Це зміцнює позиції польських експортерів у середньостроковій перспективі.Нагадаємо, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Віктор Гордієнко розповідав, що в Херсонській області пріоритетними залишаються традиційні культури — пшениця, ріпак, соняшник, горох і ячмінь. Проте дедалі частіше аграрії переходять на вирощування овочів..

У березні 2026 року обсяг перевезення зернових вантажів залізницею суттєво зріс. За оперативними даними, "Укрзалізниця" транспортувала три мільйони 46,5 тонн зерна — це один із найвищих показників за останній рік.Як повідомили під час галузевої онлайн-наради, обсяги зросли одразу за двома ключовими напрямами порівняння. Відносно лютого приріст становив 11,4%, а в річному вимірі — одразу 36,9%, передає RAIL.insider.Основна частина зерна, як і раніше, спрямовується до портів. Загалом на них припадає 91% усіх перевезень. Решта вантажів іде через західні прикордонні переходи, що залишаються важливою альтернативою для експорту.За словами представника компанії Валерія Ткачова, загальний обсяг перевезень зерна за перший квартал також демонструє позитивну динаміку. У січні-березні залізницею перевезено 8,466 мільйона тонн, що на 3% більше, ніж торік. Експортна частина залишається панівною. Так, лише у березні за кордон було відправлено 2,74 мільйона тонн зерна. Це на 9% більше, ніж у лютому, і на 35% більше, ніж у березні 2025 року.Загалом за перші три місяці року експорт зернових залізницею склав 7,66 мільйона тонн, перевищивши торішній показник на 5,7%.Нагадаємо, наприкінці березня стало відомо, що США зняли санкції з російських кораблів, які перевозили крадене українське зерно.Додамо, також нещодавно турецьку компанію викрили у постачанні продукції з Маріуполя. Журналісти встановили, що впродовж 2023-2024 років російська компанія "Ника" експортувала до Туреччини понад 54 тисячі тонн пшениці, яка походить з окупованого міста..

У понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини й Австрії відбудеться засідання Рада Європейського Союзу з питань сільського господарства. Там розглянуть питання щодо угоди про вільну торгівлю з Україною та необхідність подальшого захисту ринку від українського аграрного імпорту.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на лист, поданий Польщею у Раду ЄС і порядок денний засідання з питань сільського господарства.Польща, Угорщина, Словаччина й Австрія вимагають захистити європейських фермерів від негативного впливу імпорту української аграрної продукції.За інформацією журналістів, таке питання розглянуть на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства після 16:00 за київським часом."У контексті угод про вільну торгівлю Австрія, Угорщина, Польща та Словаччина хотіли би наголосити на питаннях, які, на нашу думку, є вирішальними та які не були повністю враховані в нещодавно укладених угодах, що мають велике значення для сільськогосподарського сектора, а саме – угодах з МЕРКОСУР та Україною", — йдеться в документі.Зокрема, четвірка держав наполягає на впровадженні жорсткіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.Ключові претензії та вимоги щодо України:недостатність захисних механізмів — положення поточної угоди з Україною начебто не повністю відповідають потребам аграрного сектору, зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги встановлювали раніше;уніфікація стандартів — чотири країни вимагають, щоби до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що й до виробників у ЄС, це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків і кліматичних стандартів, до впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів;чутливі сектори — висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м'яса, зернових, молочної продукції, овочів і фруктів;компенсаційний фонд — Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять й Україну.Як відомо, 13 жовтня держави ЄС ухвалили умови нової торгівельної угоди з Україною, що має замінити "торгівельний безвіз", термін дії якого завершився у червні 2025 року.Нагадаємо, раніше Євросоюз погодив угоду про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі з Україною. Вона мала діяти в межах комітету асоціації між ЄС та Україною у торгівельній конфігурації..

Росія продовжує під виглядом російського експортувати зерно, вирощене на тимчасово окупованих територіях України. Використовує для цього потужності портів в Азовському та Чорному морях, насамперед Севастопольського морського порту.Про це повідомили в Службі зовнішньої розвідки України (СЗР)."За 2025 рік вивезено понад два мільйони тонн зернових культур, вирощених на тимчасово окупованих територіях нашої держави", — йдеться в повідомленні.Розвідники додали, що при цьому левова частка припадає на друге півріччя — відвантажено близько 1,4 мільйона тонн."Окрім того, розширюється географія ринків збуту. 53,6% обсягів відвантажено до Єгипту (490 тисяч тонн) і Бангладешу (250 тисяч тонн). Зросли обсяги постачання до Лівану (78,1 тисячі тонн) і Туреччини (96,7 тисячі тонн), а також відновлене вивезення зерна до Сирії (94,4 тисячі тонн)", — підрахували в СЗР.Агропродукція доставляється до Джибуті, Саудівської Аравії та В’єтнаму, а в незначних обсягах навіть до окремих Балканських країн."Для обходження санкцій Росія здійснює ship-to-ship операції на рейдовому перевантажувальному районі порту "Кавказ" із використанням суден-накопичувачів", — пояснили фахівці.Вони додали, що це дає Росії змогу приховувати реальне походження зерна, а перевізнику — уникати заходів у порти тимчасово окупованих територій України та зменшити ризики звинувачень у протиправній торгівлі."Таку схему використовують під час постачання зернових до Саудівської Аравії, Бангладешу та В’єтнаму", — підсумували в Службі зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Велика Британія найближчим часом передасть Україні базу даних для відстеження та припинення крадіжки зерна з окупованих Росією українських регіонів. Її розробили фахівці в Лондоні..

Міністерство сільського господарства Сполучених Штатів Америки зменшило прогноз експорту пшениці з України 2025-2026 маркетингового року з 15 мільйонів тонн до 14,5 мільйона тонн, кукурудзи — з 24,5 мільйона тонн до 23 мільйонів тонн, інших зернових — з 3,09 мільйона тонн до 2,5 мільйона тонн.Про це йдеться у грудневому звіті Міністерства сільського господарства США."За даними уряду, виробництво, зокрема, кукурудзи в Україні різко скоротилося через зменшення площ посівів і врожайності. Збирання врожаю відбувається повільно через вологі погодні умови в основних регіонах вирощування", — йдеться в документі.Американське сільськогосподарське відомство, крім зменшення експорту кукурудзи, погіршило також прогноз її внутрішнього споживання в Україні зі семи мільйонів тонн до шести мільйонів тонн і перехідних залишків з 1,55 мільйона тонн до 0,85 мільйона тонн.При цьому оцінка американцями врожаю пшениці залишилася на рівні 23 мільйонів тонн, а менший експорт у міністерстві пояснили збільшенням внутрішнього споживання зі 7,1 мільйона тонн до 7,6 мільйона тонн.Щодо інших зернових, то оцінка їх врожаю у грудневому випуску також незмінна — 6,58 мільйона тонн, а зменшення експорту викликано збільшенням прогнозу внутрішнього споживання до 4,15 мільйона тонн.Загалом Міністерство сільського господарства США збільшило прогноз світового експорту пшениці 2025-2026 маркетингового року на 1,5 мільйона тонн — до 218,71 мільйона тонн, кукурудзи — на 1,63 мільйона тонн, до 205,10 мільйона тонн, а інших зернових — на 0,33 мільйона тонн, до 44,17 мільйона тонн.До того ж якщо у випадку пшениці відомство збільшило оцінку перехідних залишків на 3,44 мільйона тонн — до 274,87 мільйона тонн, то у випадку кукурудзи воно скоротило її на 2,19 мільйона тонн — до 279,15 мільйона тонн.Нагадаємо, 6 листопада віце-прем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба заявляв, що через український морський коридор на той момент пройшли 155 мільйонів тонн вантажів, з яких 92 мільйони тонн — зерно. Це відбувається на території Одещини, яка є стратегічним прифронтовим регіоном і важливим логістичним центром..

Через український морський коридор уже пройшли 155 мільйонів тонн вантажів, з яких 92 мільйони тонн — зерно. Це відбувається на території Одещини, яка є стратегічним прифронтовим регіоном і важливим логістичним центром.Про це повідомив віце-прем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба на своїй сторінці у Facebook.Він наголосив, що порти продовжують навантаження та відвантаження в умовах постійних атак по інфраструктурі."Важливо утримувати темп перевалки та забезпечувати безперервність логістики", — наголосив Кулеба.За його словами, Одеса — морські ворота країни. Від стійкості портової інфраструктури залежить робота експорту, економіка нашої країни та світова продовольча безпека."Продовжуємо роботу над захистом портів, підтримкою логістики та стабільністю морського коридору", — акцентував міністр.Кулеба додав, що Одещина й обласний центр — стратегічний прифронтовий регіон, який є важливим логістичним центром. Тому триває робота для безпеки міста та країни.Саме для цього, за його словами, він провів зустріч із керівництвом Одеської міської військової адміністрації. Обговорили спільні з Мінрозвитку кроки, які посилять стійкість Одеси."Мешканці міста й області очікують ефективних управлінських рішень", — підсумував Олексій Кулеба.Нагадаємо, 12 жовтня віце-прем’єр-міністр інформував, що від початку серпня російські війська завдали майже 300 ударів по об’єктах компанії "Укрзалізниця". Залізничники активно працюють над відновленням..

Національний банк України у жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових 2025 року до 61,5 мільйона тонн з 57,9 мільйона тонн у липневому звіті. Натомість знижено оцінку врожаю олійних до 19,3 мільйона тонн з 21 мільйона тонн.Відповідні дані опубліковано на сайті Національного банку України."За припущеннями НБУ, 2026-2027 років обсяги врожаїв зернових і зернобобових зростатимуть завдяки подальшому підвищенню продуктивності агросектору та збільшенню посівів кукурудзи й інших зернових культур у регіонах з нижчим впливом кліматичних змін", — йдеться у документі.У Нацбанку додали, що врожай олійних культур, посіви яких зосереджені в південних регіонах, стане нижчим через негативний вплив кліматичних змін, посилений довгостроковими наслідками руйнування Каховської ГЕС для зрошувальних систем регіону."Зберігатиметься й вплив безпекової ситуації в прифронтових регіонах Півдня, що погіршує умови для проведення посівної кампанії під урожай 2026 року та сповільнює темпи розмінування земель", — ідеться у звіті.Тож Нацбанк України покращив прогноз урожаю зернових на 2026 рік з 59,6 мільйона тонн до 62,9 мільйона тонн, на 2027 рік — зі 60,4 мільйона тонн до 63,5 мільйона тонн.Водночас очікування врожаю олійних зменшені наступного року до 21,4 мільйона тонн з 22 мільйонів тонн, на 2027 рік — до 22,2 мільйона тонн з 22,8 мільйона тонн."Проте НБУ очікує збереження від’ємного внеску галузі тваринництва в додану вартість сільського господарства через подальше скорочення поголів’я (за винятком птахівництва)", — зазначається також у звіті.Раніше Держстат інформував, що обсяги врожаю ранніх культур (пшениця, ячмінь, ріпак, зернобобові) станом на 1 жовтня 2025 року сягнули 32,6 мільйона тонн, тоді як за результатами жнив 2024 року — 31,9 мільйона тонн (+2,1%).Цьогорічне зростання забезпечене насамперед унаслідок вищого врожаю пшениці (+3,9%) та зернобобових культур (+35%), тоді як врожай ячменю практично сягнув рівня минулого року (-0,6%), а врожай ріпаку на 10,7% нижчий від торішнього.Нагадаємо, вчора аналітики констант ували, що в деяких районах Херсонської області фермери розпочали частково відмовлятися від посіву соняшнику та переходити на інші технічні культури, наприклад, льон. Також замість зернових вирощують овочі та баштанні..

Фахівці підрахували, що в січні-червні оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом зменшився. Для порівняння брали тогорічні показники.Інформацію про це підтвердив заступник директора "Інституту аграрної економіки", академік НААН Микола Пугачов.Він зазначив, що зменшення за відповідний період відбулося на 0,6 мільярда доларів (-7%). Цього року зафіксована цифра 7,6 мільярда доларів.За його словами, позитивне для нас сальдо скоротилося до 3,2 мільярда доларів на тлі одночасного зниження експорту (-0,9 мільярда доларів) за збільшення імпорту (+0,2 мільярда доларів).Пугачов додав, що головними торговими партнерами в сегменті аграрної продукції для України серед країн Євросоюзу є Польща, Італія, Іспанія, Нідерланди, Німеччина та Франція.Він акцентував, що сукупний оборот України з цими державами складає близько 73%.Раніше повідомлялося, що в січні-червні 2025 року в Україну ввезли агропродукції на 4 262 мільйони доларів, що на 10% більше, ніж в аналогічний період торік.Нагадаємо, на початку червня тоді ще перша віце-прем'єрка, міністерка економіки України Юлія Свириденко розповідала, що режим вільної торгівлі між Європейським Союзом і Україною зберігається. Проте перестає діяти додаткова лібералізація з боку ЄС у вигляді автономних торгових заходів.

Українське фермерське господарство "Голд Ромі" (Чернівецька область) цього сезону активізувала експорт черешні в європейські країни. Насамперед ідеться про Польщу, Румунію, Італію.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, посилаючись на співвласника фермерського господарства "Голд Ромі" Олександра Мігалатюка."Ми охолоджуємо та пакуємо черешню прямо зі саду та рефрижераторами українського перевізника довозимо до кінцевого пункту в Румунії", — зазначив він.За його словами, наприклад, поляки возять цей фрукт своїми машинами. Зараз цей процес працює вже чіткіше та більш структуризовано."Відпускна ціна на рампі цього сезону була трохи понад два євро", — додав Мігалатюк.Він також розповів, що минулого року господарство експортувало майже у повному обсязі черешню всіх сортів ("Кордія", "Регіна", "Каріна", "Лапінс") — внутрішнього ринку у продажах було дуже мало.Фермер зауважив, що сезон 2024 року для всієї черешні та сливи був набагато успішнішим, на відміну від 2025 року."Кордія" трохи потрапила під заморозки в період цвітіння. Вона взагалі погано переносить мороз, і навіть попри те, що цей сорт перебував під накриттям, він постраждав, адже мороз тримався тиждень. Звісно плоди залишилися, але не в тому обсязі, що мав би бути", — зауважив Олександр Мігалатюк.Нагадаємо, в другій половині липня більшість садівників України цього тижня заявляли про завершення сезону реалізації черешні. При цьому нові ціни на ягоду були як мінімум на 10% вищі порівняно з попереднім тижнем.Нагадаємо, раніше президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник заявляв, що вартість овочів і фруктів на полицях магазинів залежить від балансу попиту і пропозиції. Водночас високі ціни на продукцію не забезпечують великих прибутків для агровиробників.

Україна експортувала 486 тисяч тонн зернових і зернобобових культур, що на 1,51 мільйона тонн менше, ніж за цей же період минулого року. Такими є показники від початку нового сільськогосподарського сезону.Про це повідомила прес-служба Міністерство аграрної політики та продовольства України.У відомстві зазначили, що найбільше експортовано кукурудзи — 309 тисяч тонн, що на 691 тисячу тонн (69,1%) менше, ніж торік.Там додали, що пшениці відвантажено 172 тисячі тонн — на 560 тисяч тонн (76,5%) менше тогорічного обсягу.Експорт ячменю склав дві тисячі тонн — на 252 тисячі тонн (99,2 %) менше порівняно з тогорічним показником.Натомість на теперішній момент жита українські аграрії наразі не експортували зовсім.У міністерстві також констатували, що експорт борошна складає 1,7 тисячі тонн — на одну тисячу тонн (37,0%) нижче торішнього показника.Раніше міністерство сільського господарства США знизило в липневому прогнозі для України очікування щодо виробництва пшениці 2025-2026 років на один мільйон тонн порівняно з прогнозом у червні – до 22 мільйонів тонн (на 4,35%).Водночас президент Української зернової асоціації Микола Горбачов прогнозує, що 2025-2026 років Україна зможе виростити 83 мільйони тонн зернових і олійних культур, що на 5,5% більше, ніж попереднього року, коли зібрали 78,7 мільйона тонн.Нагадаємо, що від початку відкриття ринку сільськогосподарської землі у липні 2021 року в Україні вартість землі зросла на 60%. Наразі за один гектар в середньому сплачують 60,7 тисячі гривень.

У переважній більшості ключових країн-партнерів український експорт займає лише незначну частку в їхньому спільному імпорті. Винятком є Молдова, де його частка сягає 12,1%.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на директорку з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніку Мовчан.Вона зазначила, що, за статистичними розрахунками, ключовими партнерами України визначені Польща, Румунія, Туреччина, Молдова, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Китай і Словаччина."Крім Молдови, де частка імпорту з України сягає 12,1%, в інших країнах-партнерах наша частка у загальному імпорті не перевищує 1,4%, а в Китаї — лише 0,2%, тобто Україна не відіграє значної ролі у загальному імпорті більшості партнерів", — пояснила Мовчан.При цьому, за її словами, навіть у тих секторах, де Україна має вагомі позиції (соняшникова олія, відходи після її екстракції й інше), це не означає провідної ролі загалом. Україна в очах партнерів скоріше один із багатьох постачальників, а не ключовий гравець на жодному з ринків.Окрім того, експерт зупинилася на бар'єрах, з якими стикається український бізнес. Серед основних — посилення контролю та блокування кордонів, зокрема, в сусідніх Польщі, Румунії, Угорщині. Це створює значні перешкоди для української продукції, що робить питання торгівлі все більш політизованим і надає ситуації непередбачуваності.Також дослідники розробили класифікацію країн щодо ризику введення обмежень: високий, середній та низький. За словами Мовчан, одними з основних критеріїв стали використання надзвичайних заходів, зокрема, блокування кордонів, політизація торгових відносин з Україною та використання нетарифних заходів, таких як торгівельні бар'єри.Вона уточнила, що до країн із високим ризиком введення обмежень віднесено Польщу, Угорщину та Словаччину, середній ризик фіксується в Румунії, Молдові та Болгарії, а найменший ризик вбачають у Німеччині, Нідерландах, Туреччині та Китаї.Під час підготовки дослідження опитали понад 30 представників посольств України, бізнес-асоціацій, торгових палат і компаній, що діють на ринках країн-партнерів, опрацьовано офіційну статистику за останні п’ять років і публікації у відкритих мережах.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що світовий попит на якісну ягоду стрімко зростає, й Україна впевнено закріплюється серед експортерів лохини у світі. Одним із драйверів цього зростання є компанія "Блу Беррі", яка вирощує лохину на понад 120 гектарах у Закарпатті та збудувала масштабну систему експорту.

Судно з 20 тисячами тонн українського зерна на борту прибуло до Туреччини в межах ініціативи Всесвітньої продовольчої програми Організації Об’єднаних Націй. Йдеться про підтримку регіонів, постраждалих від кризи, зокрема, це зерно призначене для Сирії.Про це повідомило видання Hürriyet Daily News."Ми вітаємо судно Brave Commander, символ міжнародної солідарності та швидких гуманітарних дій у нашому прагненні подолати голод у світі", — зазначив голова представництва Всесвітньої продовольчої програми в Туреччині Стівен Кахілл.Зазначається, що судно Brave Commander під прапором Бейрута прибуло до порту Торос у північній провінції Самсун.На борту судна, яке раніше брало участь у Чорноморській зерновій ініціативі, 20 тонн українського зерна. З них п'ять тисяч тонн доправлять у межах програми Всесвітньої продовольчої програми в Сирію.Виконувач обов'язків заступника губернатора Самсуна Кемаль Йилдиз привітав доставлення зерна як символ глобальної солідарності."Це вантаж відображає спільну совість і зобов'язання людства допомагати нужденним", — сказав він.Йилдиз висловив гордість за лідерство Туреччини у постачанні продовольства в межах програми ООН і її постійний внесок із моменту створення програми.Він також закликав до відновлення глобальної єдності у розколотому світі, посилаючись на кризи в Газі, Судані та Ємені.Нагадаємо, що в серпні минулого року Туреччина ратифікувала угоду про вільну торгівлю з Україною. Основні сфери співпраці — чорна металургія, машинобудування, енергетика, автомобілебудування та зерно.

Станом на п’ятницю, 18 квітня, аграрії всіх областей України засіяли 1 247,2 тисячі гектарів ярих зернових і зернобобових культур. Зокрема, кукурудзу вже сіють в 13 областях.Про це повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України."Наразі найбільша площа посівів припадає на ячмінь — 656,2 тисячі гектарів, ярої пшениці вже засіяно 169,4 тисячі гектарів, гороху — 189,4 тисячі гектарів, вівса — 139,5 тисячі гектарів, кукурудзи — 69,5 тисячі гектарів", — йдеться в повідомленніРегіони-лідери за темпами сівби:Одеська область: 113,2 тисячі гектарів (пшениця — 6,5 тисячі гектарів, ячмінь — 35,2 тисячі гектарів, горох — 62 тисячі гектарів, овес — 1,5 тисячі гектарів);Хмельницька область: 92,4 тисячі гектарів (пшениця — 10,9 тисячі гектарів, ячмінь — 74,5 тисячі гектарів, горох — 2,6 тисячі гектарів, овес — 2,5 тисячі гектарів, кукурудза — 0,8 тисячі гектарів);Полтавська область: 91,2 тисячі гектарів (пшениця — 4,5 тисячі гектарів, ячмінь — 69,1 тисячі гектарів, горох — 9,6 тисячі гектарів, овес — 3,1 тисячі гектарів, кукурудза — 4,9 тисячі гектарів);Тернопільська область: 90,9 тисячі гектарів (пшениця — 14 тисяч гектарів, ячмінь — 64,1 тисячі гектарів, горох — 4,1 тисячі гектарів, овес — 5,3 тисячі гектарів, кукурудза — 2,7 тисячі гектарів);Вінницька область: 82,1 тисячі гектарів (пшениця — 11,5 тисячі гектарів, ячмінь — 53 тисячі гектарів, горох — 7 тисяч гектарів, овес — 1,1 тисячі гектарів, кукурудза — 9,5 тисячі гектарів).У міністерстві додали, що соняшнику засіяно 244 тисяч гектарів, цукрові буряки засіяні на площі 142,6 тисячі гектарів, соя — на площі 16,1 тисячі гектарів."Загалом 2025 року заплановано засіяти близько 5,7 мільйона гектарів ярих зернових і зернобобових культур, що відповідає рівню 2024 року. Головною особливістю нового сезону стане збільшення площ під ярою пшеницею до 227,5 тисячі гектарів. Такі зміни в структурі посівів відповідають стабільному попиту на пшеницю з боку переробних підприємств і експортерів", — підсумували у відомстві.Нагадаємо, що уряд ухвалив рішення, яке розширить можливості аграріїв щодо будівництва овочесховищ. Йдеться про постанову "Про внесення зміни до пункту 9 Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва".