# експорт зерна

У жовтні 2026 року Росія може експортувати близько трьох мільйонів тонн зерна замість звичних для осені понад шість мільйонів тонн. Попри високий урожай, країна постала перед логістичними труднощами через проблеми з транспортуванням Чорним морем.Росія зібрала близько 135 мільйонів тонн зерна, однак не може повною мірою експортувати врожай через проблеми з логістикою. За прогнозами, у жовтні обсяги відвантаження становитимуть близько трьох мільйонів тонн, як повідомляють росЗМІ.Президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський зазначив, що це вдвічі менше за звичні осінні показники, які перевищують 6 мільйонів тонн. Для порівняння, у жовтні минулого року Росія експортувала 5,6 мільйона тонн зерна.За даними видання, у 2025 році Росія зібрала 141,2 мільйона тонн зерна, зокрема 91,1 мільйона тонн пшениці. Нинішній урожай також наближається до торішнього рівня, а прогнозований обсяг може перевищити 144 мільйони тонн.Росія шукає альтернативні маршрути експортуЧерез труднощі з перевезенням зерна Чорним морем російське Міністерство сільського господарства розглядає альтернативні шляхи постачання. Однак кожен із них має суттєві обмеження.Зокрема, у відомстві допускають використання Північного морського шляху, проте наразі такий варіант вважають економічно недоцільним. Для нього потрібні спеціалізовані криголами, відповідна портова інфраструктура та дороге страхування.Частину вантажопотоків уже намагаються перенаправити до Балтійського моря за участю Російської залізниці та трейдерів. Водночас ці обсяги не здатні компенсувати загальне скорочення експорту.Обмеженими залишаються й можливості збільшити постачання до Китаю. Однією з перешкод є заборона КНР на імпорт російської озимої пшениці. На цю культуру припадає від двох третин до трьох чвертей усього врожаю зерна в Росії.Що створює проблеми для аграріївЧерез труднощі з експортом російські зерносховища переповнюються, а надлишок продукції тисне на внутрішні ціни. Перенаправлення перевезень із південних регіонів на схід або північ не розв'язує проблему, адже дорожча логістика знижує конкурентоспроможність зерна на зовнішніх ринках.Якщо ситуацію з транспортуванням не вдасться виправити, аграрії можуть скоротити посівні площі. Відсутність можливості доставляти врожай до портів призводить до накопичення надлишків і падіння цін, що загрожує прибутковості сільськогосподарського виробництва.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Росія вперше використала арктичний морський маршрут для експорту зерна на тлі ускладнення торгівлі через Чорне море та побоювань щодо безпеки перевезень Балтійським морем. Першу партію зерна почали завантажувати в порту Мурманська, звідки продукцію планують відправити до Марокко..

Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі у Стамбулі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом обговорив питання безпеки в регіоні Чорного моря.Під час спільної пресконференції із турецьким лідером Зеленський зазначив, що досягнуто домовленості щодо подальшої роботи над зерновим коридором."Символічно, що наша зустріч у Міжнародний день Чорного моря. І значна частина розмови була присвячена саме таким питанням, які є про Чорне море, про цей наш спільний з Туреччиною та сусідами в регіоні простір безпеки. Росія своєю агресією ще з 2014 року, крок за кроком, робить ситуацію в Чорному морі важкою, гіршою", — наголосив Володимир Зеленський.Український лідер зауважив, що сторони детально розглянули ідеї та конкретні пропозиції, спрямовані на захист безпечного судноплавства й відновлення стабільності в Чорноморському регіоні. Водночас ключовим аспекти переговорів стала глобальна продовольча безпека."Це стосується і продовольчої безпеки передусім. І сьогодні ми домовились з президентом працювати над Чорноморським зерновим коридором, щоб коридор був і щоб він був ефективним", — підсумував Зеленський.Нагадаємо, 31 жовтня Володимир Зеленський разом із командою прибув із робочим візитом до турецького Стамбула. Глава держави анонсував низку стратегічних переговорів, спрямованих на посилення безпеки у Чорноморському регіоні та розвиток двостороннього партнерства.Додамо, 29 жовтня лідери Туреччини та Сполучених Штатів Америки — Реджеп Таїп Ердоган і Дональд Трамп — провели телефонну розмову. Ердоган висловив готовність долучитися до відновлення дипломатичного процесу між Україною та Росією. Окрім того, турецький президент заявив, що продовжить зусилля для зміцнення відносин між Туреччиною та США..

Вантажний рух до Європейського Союзу значно зріс на всіх митних пунктах на молдовсько-румунському кордоні. Це пов’язано в тому числі й з експортом з України.Таку інформацію оприлюднили журналісти-телевізійники з молдовського ProTV.На теперішній момент митники в Молдові оформлюють приблизно три тисячі вантажівок за 24 години порівняно з двома тисячами місяць тому, а в соціальних мережах поширюють фото величезних черг транспортних засобів.Представники митної служби Молдови повідомили, що збільшення черг пов’язане зі сезонним експортом зерна, переорієнтацією торговельних шляхів через війну в Україні й активізацією транзиту українських товарів через Молдову.Щоби впоратися зі збільшенням потоку транспортних засобів, митна служба поінформувала, що працює на повну потужність та збільшила штат. Таких заходів вжила й румунська сторона.Раніше агенція Reuters писала, що Україна знайшла безпечніший шлях експорту зерна. В Києві розглядають можливість перевезення зерна залізницею через Молдову. При цьому можливими є знижки за перевезення.Ще в серпні Київ звернувся до Кишинева з проханням про низький тариф на перевезення вантажів. Російські атаки на "зерновий коридор" і українські порти почастішали. Тому експорт з України через Чорне море до Румунії зіткнувся зі складнощами.Нагадаємо, що 26 жовтня президент України Володимир Зеленський провів робочу зустріч із прем'єр-міністром Молдови Васіле Тофаном, під час якої сторони детально обговорили ключові питання двосторонньої співпраці. Головними темами перемовин стали спільні інфраструктурні проєкти, євроінтеграційний шлях обидвох держав, а також безпекова ситуація в регіоні..

Україна не отримує жодних сигналів від партнерів стосовно зернового коридору в Чорному морі. Ситуація залишається критичною настільки, що не видно жодних горизонтів для планування.Про це повідомив міністр аграрної політики України Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами в четвер, 22 жовтня."Щодо зернового коридору немає жодних сигналів від партнерів, які можна було би сприймати як такі, що могли би давати якийсь горизонт планування. Тобто ситуація незмінна. Ні більше, ні менше", — наголосив він.Раніше міністр інформував, що можливість активно перехоплювати російські реактивні "шахеди" та "бандеролі" є одним із важливих факторів у питанні відновлення зернового коридорув  Чорному морі.Висоцький також заявив, що у зв’язку з цим ситуація в українському аграрному секторі є найскладнішою з початку повномасштабного вторгнення.Зокрема, через двомісячну зупинку експорту з глибоководних портів Великої Одеси Україна не може вивезти понад половину свого збіжжя.Сьогодні стало відомо, що Україна та Польща продовжують переговори про розширення транзиту української агропродукції через польську територію до європейських морських портів. Сторони планують узгодити умови перевезень, щоби забезпечити прозорість транзиту та захистити інтереси аграріїв обидвох країн.Нагадаємо, вчора агенція Reuters із посиланням на заяву полковника армії США Мартіна О'Доннелла інформувало, що НАТО надішле до Чорного моря додаткові літаки морського патрулювання та радіолокаційні системи. Таке рішення ухвалено після серії атак дронів на судна в регіоні..

У суботу, 10 жовтня, в Хорватії зійшов із рейок вантажний потяг, який належить приватному перевізнику. Він, імовірно, перевозив українське зерно. Це сталося неподалік міста Рієка.Про це повідомило хорватське видання Teklic. Журналісти зазначили, що в суботу на під’їзді до станції Мея сталася серйозна залізнична аварія: зійшов із рейок вантажний потяг приватного оператора "Трансагент".Він перевозив зерно, ймовірно, українського походження. Загалом 11 вагонів зірвалися в ущелину. В цій аварії ніхто не постраждав.Перед сходженням із рейок машиніст повідомив диспетчеру, що в нього відмовили гальма, і він не може зупинити поїзд. На місце події негайно скерували служби екстреної допомоги, а залізничний рух на цій ділянці повністю призупинили.Працівники "Хорватської залізниці", які працюватимуть над прибиранням на місці аварії, заявили, що робота буде надзвичайно складною."Проблемою стало також те, що сходження з рейок відбулося на розгалуженні, де лінія розділяється на три колії, яке зазвичай використовується для роз'їзду поїздів. Колія та шпали зазнали серйозних пошкоджень", — зазначили в коментарі медійникам хорватські залізничники.Міністр морських справ, транспорту й інфраструктури Олег Буткович заявив, що попередні висновки не вказують на те, що причиною аварії став стан залізничної інфраструктури.Серед версій, які розглядають, основною можливою причиною називають технічну несправність поїзда або людську помилку.Поліція проводить розслідування на місці події у співпраці з Агенцією з розслідування аварій у повітряному, морському та залізничному транспорті. Хоча на інвестиції в залізничну мережу заплановано близько шести мільярдів євро, цей інцидент знову вивів на перший план питання безпеки вантажних і пасажирських перевезень.Точна причина аварії стане відома лише після завершення офіційного розслідування. До того часу мешканці Меї та пасажири мають бути готовими до перебоїв у русі та тривалих робіт із витягання вагонів із урвища.Нагадаємо, що 9 вересня в Мазовецькому воєводстві Польщі сталася серйозна залізнична аварія. Пасажирський поїзд Intercity, який прямував із Щецина до Любліна, зіткнувся з автобетонозмішувачем. Унаслідок аварії одна людина загинула, ще декілька отримали важкі травми..

На сьогодні внаслідок російських атак на українські порти експорт зерна опинився заблокованим, а під загрозою псування в Україні перебуває близько третини врожаю. Це ставить під загрозу продовольчу безпеку світу.Про це заявив федеральний міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль під час відкриття восьмої Німецько-української конференції муніципальних партнерств у Берліні, передає "Укрінформ". "В Україні під загрозою псування перебуває третина врожаю. Водночас світ залежить від цього експорту… Якщо поставки найближчим часом не вирушать у дорогу, існує загроза голоду. І саме в регіонах, які й без того вже є нестабільними, що може знову спричинити нові потоки біженців", — сказав глава МЗС Німеччини.Німецький посадовець пов'язав атаки на українську портову інфраструктуру з ширшою загрозою дестабілізації, яку, за його словами, створює Росія. Вадефуль також розповів, що під час зустрічі з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим у Нью-Йорку порушував питання російських атак."Я чітко дав зрозуміти, що ми не терпітимемо цих нападів Росії і захищатимемося від будь-якої загрози безпеці нашої країни", — сказав він.За словами глави німецького МЗС, російська агресія не обмежується територією України, а Німеччина також стикається з російськими загрозами. Нагадаємо, що за вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України.Також 20 вересня стало відомо, що Туреччина надіслала Росії й Україні пропозиції щодо деескалації ситуації в Чорному морі. При цьому в Анкарі визнали, що за теперішніх обставин складно досягнути результату, тим паче тривалого..

Україна може недоотримати щонайменше вісім мільярдів доларів експортної виручки, якщо чорноморські порти залишатимуться заблокованими впродовж року. За такого сценарію країна також не зможе вивезти значну частину запланованих обсягів аграрної продукції.Про це пише Financial Times із посиланням на першого заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького, передає "Економічна правда". За оцінкою Висоцького, у період із червня 2026 року до червня 2027 року Україна може недоотримати щонайменше вісім мільярдів доларів експортної виручки, якщо морські порти залишатимуться закритими.Такий обсяг становитиме близько 20% усієї експортної виручки країни за попередній рік. Водночас йдеться саме про прогноз можливих втрат за умови тривалої зупинки портів, а не про вже зафіксовані збитки.Цього року Україна планувала експортувати близько 64 мільйонів тонн аграрної продукції. Однак у разі відсутності морських перевезень, за прогнозом Висоцького, вивезти вдасться щонайбільше половину запланованого обсягу.Основним фактором ризику залишаються російські удари по суднах і портовій інфраструктурі. За даними Financial Times, через атаки фактично зупинився головний морський маршрут українського експорту.Альтернативні автомобільні перевезення не здатні повноцінно компенсувати втрату морського сполучення, оскільки обходяться значно дорожче.Чи вдасться відновленняПовернення судноплавства не обов’язково означатиме швидке відновлення довоєнних або попередніх обсягів перевалки. Власник термінала Risoil у Чорноморську Шота Хаджишвілі розповів Financial Times, що після обстрілів підприємство зможе працювати лише приблизно на 30% потужності.За його словами, термінал зможе одночасно завантажувати лише два судна замість п’яти.Нагадаємо, за вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України.Додамо, раніше Туреччина надіслала Росії й Україні пропозиції щодо деескалації ситуації в Чорному морі. При цьому в Анкарі визнали, що за теперішніх обставин складно досягнути результату, тим паче тривалого..

На прохання України до країн Європейського Союзу про дозвіл на збільшення експорту зерна через Європу Польща та Румунія відповіли відмовами. Вони не готові розширювати транзит через власні обмеження.Про це повідомили журналісти видання Politico, які послалися на власні джерела в Брюсселі."Занепокоєння європейських фермерів дедалі сильніше впливають на рішення країн ЄС щодо українського зерна. Водночас блокада Чорного моря створює для України серйозні проблеми з експортом і може позначитися навіть на наступному врожаї", — зазначили аналітики.Вони констатували, що Україні необхідно вивозити мільйони тонн зерна, оскільки російські атаки на порти та судна тривають уже третій місяць.Цього тижня міністр сільського господарства України Тарас Висоцький прибув до Брюсселя. Він закликав країни ЄС збільшити можливості для транспортування української аграрної продукції через Європу, а також попросив виділити 1,1 мільярда євро на покриття додаткових витрат на перевезення.За його словами, українські фермери вже відчувають гостру нестачу коштів. Якщо вони не зможуть продати зібраний урожай, їм буде складно профінансувати посівну наступного сезону.Країни, які мають важливу інфраструктуру для транспортування та зберігання зерна, не готові суттєво розширювати її використання для українського експорту.У Румунії наголосили, що інтереси власних фермерів залишаються пріоритетом. Міністр сільського господарства країни Барна Танчош заявив, що поєднання великого обсягу українського зерна та низького рівня води в Дунаї вже створює додаткове навантаження на румунські порти. Через це румунські фермери стикаються зі складнощами під час реалізації власної продукції.Водночас Бухарест намагається покращити логістику. Минулого місяця Румунія підписала з Україною меморандум, який передбачає спрощення проходження кордону та посилення залізничного сполучення.Однак Танчош зазначив, що країна фізично не може подвоїти кількість потягів або пропускну спроможність автомобільних і залізничних шляхів та портів.Польща також не планує збільшувати транзит української аграрної продукції. Речниця польського Міністерства інфраструктури Анна Шуманська заявила, що відомство "не має наміру вносити будь-які зміни, спрямовані на збільшення транзиту української сільськогосподарської продукції".За оцінкою Висоцького, наразі європейськими залізничними, автомобільними та річковими маршрутами вдається вивозити менше половини українського експорту. Якщо проблеми з експортом збережуться, то в Україні цього року може залишитися до 35 мільйонів тонн зерна."Це створює проблему не лише для нинішнього врожаю. Нереалізоване зерно та олійні культури накопичуватимуться, а фермери не отримуватимуть грошей, необхідних для посіву озимих культур", — пояснили аналітики.Український міністр Тарас Висоцький попередив: якщо ситуація не зміниться до весни, площі посівів можуть скоротитися на 35-40%.Нагадаємо, що за вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України..

За вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України.Про це повідомив міністр аграрної політики України Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами в п’ятницю, 2 жовтня.За його словами, зернових експортували 300 тисяч тонн — це 38% потенційно необхідного експорту; олійних — 444 тисяч тонн, це 83% потенційно необхідного експорту. олія — 311 тисяч тонн, це 64% потенційно необхідного експорту, шроти — 280 тисяч тонн, 46% потенційно необхідного експорту."Частка зерна є меншою, а загальна частка — 46%. Оці 46% фактично з 20 вересня не змінювалися, якщо брати перші 20 днів. Тобто ми досягаємо того, що прогнозували, що до 45-50% — це об'єктивний максимум в межах поточних шляхів", — заявив Висоцький.Він також додав, що за допомогою залізничних шляхів Україна експортує близько одного мільйона тонн сільськогосподарської продукції."Два основні шляхи збільшення експорту — дунайський і залізниця", — зазначив український міністр.Раніше Тарас Висоцький повідомляв, що через двомісячну зупинку експорту з глибоководних портів Великої Одеси Україна не може вивезти понад половину свого збіжжя."Це близько 30 мільйонів тонн збіжжя", — констатував тоді міністр аграрної політики України.Нагадаємо, 20 вересня стало відомо, що Туреччина надіслала Росії й Україні пропозиції щодо деескалації ситуації в Чорному морі. При цьому в Анкарі визнали, що за теперішніх обставин складно досягнути результату, тим паче тривалого..

Естонія заборонила перевезення російського та білоруського зерна транзитом через свою територію. У Таллінні заявили, що не дозволять використовувати країну як маршрут для експорту російської агропродукції на тлі атак РФ на українські порти.Про це повідомив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.Про запровадження заборони Цахкна повідомив 1 жовтня. За його словами, рішення стало відповіддю на дії Росії, яка атакує українські порти та перешкоджає експорту українського зерна, водночас шукаючи альтернативні маршрути для власних поставок."Естонія заборонила транзит російського та білоруського зерна через свою територію", — написав глава естонського МЗС.Ще у вересні Цахкна закликав перевізників не планувати транспортування російського зерна через Естонію. Тоді він наголошував, що Таллінн готовий запровадити власні обмеження, якщо виникне тиск для відкриття такого маршруту.Таллінн працює з іншими країнами БалтіїЦахкна також заявив, що Естонія координує свої дії з Латвією та Литвою. За його словами, три країни прагнуть не допустити використання портів Балтії як транзитного маршруту для російського зерна."Разом з Латвією та Литвою ми працюємо над тим, щоб порти країн Балтії не стали транзитним шляхом для РФ", — зазначив міністр.В естонському МЗС раніше повідомляли, що транзит російського зерна через країну фактично був відсутнім. Водночас Таллінн заявляв про необхідність не допустити його збільшення через пошук Росією нових експортних маршрутів.За словами Цахкна, Росія не повинна отримувати допомогу в підтримці торговельних потоків на тлі війни проти України."РФ не може вести загарбницьку війну та очікувати, що ми допомагатимемо їй підтримувати торговельні потоки. Ми не будемо допомагати фінансувати її війну чи полегшувати продовження агресії", — заявив глава МЗС Естонії.Раніше Цахкна також закликав спільно з Латвією та Литвою посилити тиск на Росію та не допустити, щоб балтійські порти використовувалися для підтримки її військової економіки.Нагадаємо, раніше естонська Поліція безпеки заявила, що пожежа в будівлі оборонної компанії Milrem Robotics у Таллінні була диверсією, організованою на замовлення російських спецслужб. Підприємство виготовляє безпілотні наземні комплекси, зокрема для української армії..

Туреччина надіслала Росії й Україні пропозиції щодо деескалації ситуації в Чорному морі. При цьому в Анкарі визнали, що за теперішніх обставин складно досягнути результату, тим паче тривалого.Про це заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан в інтерв’ю NTV.Він зазначив, що Анкара надіслала українській і російській сторонам пропозиції щодо деескалації в Чорному морі та чекає на відповідь. Водночас не уточнив деталей цих пропозицій."Дещо складно досягнути тривалого результату. Чи ми продовжимо війну, руйнівний характер якої всі сторони достатньо усвідомлюють і яка зараз поступово згасає, чи ми знайдемо розумний компроміс і скажемо: "Не знищуймо більше одне одного"?" — зауважив турецький міністр.Очільник дипломатичного відомства Туреччини акцентував, що його країна надіслала пропозицію обидвом сторонам і чекає на відповідь."Ми бачимо, що якщо зерно, зібране з полів, не потрапить на світові ринки, в багатьох країнах виникнуть проблеми з продовольчою безпекою", — застеріг Фідан.Міністр нагадав, що 2022 року за сприяння Туреччини й ООН Росія й Україна домовилися про розблокування чорноморських портів і безпечний експорт українського зерна."Насправді декілька років тому ми уклали угоду, яку згодом порушили, але, попри це, існувала фактична система, що функціонувала, — сторони не втручалися. Однак зараз вони активно втручаються", — зазначив турецький посадовець.Він конкретизував, що Росія й Україна, зокрема, атакують порти та всі види морської діяльності, і цей поцес, який став уже постійним, заважає досягненню домовленостей."Чесно кажучи, ми намагаємося довести цю справу до логічного завершення. У цьому випадку важко узгодити позиції сторін, спираючись на уроки, отримані під час реалізації попередньої угоди", — підсумував Хакан Фідан.Нагадаємо, минулого четверга в турецькій вантажній компанії T&O Denizcilik заявили, що подають позов на Україну до Міжнародного кримінального суду. Це пов’язано з атакою дрона на судно біля порту Новоросійська, яка відбулася ще 21 липня..

Україна активізує співпрацю з партнерами для того, щоби морські перевезення продовольства перебували в безпеці. Це питання соціальної безпеки десятків країн світу.На цьому наголосив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Дякую нашим партнерам на Близькому Сході та в Північній Африці за сильну увагу до продовольчої проблематики через російські удари по наших портах", — зазначив він.За його словами, триває робота з тими, хто спроможний вплинути та запропонувати реальні варіанти дипломатії, щоби не було продовольчої кризи, кризи вартості життя, а отже, соціальних вибухів."Готуємо рішення щодо цього, я вдячний, зокрема, президенту Єгипту за конструктив. Був із доповіддю сьогодні МЗС України — ми обговорили всі деталі", — додав український президент.Він розповів, що так само відбулися контакти та належні розмови з Туреччиною, з Еміратами, зі Саудівською Аравією щодо експортних коридорів і продовольчої безпеки."Дякую всім, хто спроможний дати реальні рішення та наповнити реальним змістом спільні кроки", — підсумував Володимир Зеленський.Як відомого 8 серпня видання Bloomberg повідомляло, що українська сторона пристала на пропозицію утримуватися від ударів по окремих суднах і чорноморських об'єктах, через які здійснюється експорт казахстанської нафти. Такого компромісу вдалося досягнути за безпосереднього посередництва офіційного Вашингтона.Нагадаємо, міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький розповідав, що впродовж перших двох тижнів серпня український аграрний сектор зіштовхнувся з істотним падінням обсягів постачання зерна за кордон. Наразі вітчизняним аграріям вдалося вивезти лише п'яту частину від реальної потреби ринку..

Упродовж перших двох тижнів серпня український аграрний сектор зіштовхнувся з істотним падінням обсягів постачання зерна за кордон. Наразі вітчизняним аграріям вдалося вивезти лише п'яту частину від реальної потреби ринку.Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, передає "Інтерфакс-Україна".Падіння експорту та динаміка за напрямамиЗа даними Міністерства, з 1 по 18 серпня Україна вивезла за кордон загалом 900 тисяч тонн агропродукції, що становить лише 31% від потенційних обсягів за умов вільного доступу до логістичної інфраструктури.Найбільше погіршення показників зафіксовано в категорії зернових культур, де відвантажено тільки 522 тисячі тонн (20% від потреби). Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час брифінгу окреслив ситуацію у галузі:"Найбільше падіння — по зернових. Зернових було експортовано 522 тисяч тонн, і це всього 20% від потреби. Експорт олійних культур за цей період становив 163 тисяч тонн, олії — 128 тисяч тонн, шротів — 86 тисяч тонн. За цими напрямами темпи експорту відповідають балансовим показникам".Альтернативна логістикаВисоцький зазначив, що обхідні та альтернативні маршрути здатні повністю закрити потреби експорту для олійних культур і продуктів їхнього перероблення. Водночас для зернової групи такі шляхи є ефективними переважно для аграріїв із прикордонних регіонів.Головною проблемою для виробників залишається суттєве зростання логістичних витрат. Через вимушену зміну маршрутів вартість транспортування зросла приблизно на 50 доларів за одну тонну. У зв'язку з цим економіка експорту олійних та продуктів їх перероблення залишається позитивною, тоді як продаж зернових (за винятком прикордонних областей) став повністю збитковим.Нагадаємо, програма діяльності Кабінету міністрів України передбачає 2026 року запровадження механізму верифікації втрачених внаслідок бойових дій посівів та виплати компенсацій постраждалим виробникам сільськогосподарської продукції..

Україна знайшла безпечніший шлях експорту зерна. В Києві розглядають можливість перевезення зерна залізницею через Молдову. При цьому можливими є знижки за перевезення.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що Київ звернувся до Кишинева з проханням про низький тариф на перевезення вантажів."Російські атаки на "зерновий коридор" та українські порти почастішали. Тому експорт з України через Чорне море до Румунії зіткнувся зі складнощами", — констатували аналітики агенції.Джерела в Україні та Молдові повідомили їй, що Київ хотів би транспортувати своє зерно через Молдову до румунського порту Констанца. І просить 50% знижки від номінальної ставки.Молдова, за їх словами, відповіла пропозицією надати гарантії обсягів перевезення українського зерна. Сторони обговорюють часові рамки й обсяги транзиту збіжжя через Молдову до Констанци."Ми збираємо інформацію про потенційні обсяги від зацікавлених відправників. Процес збору інформації ще не завершено", — сказав Reuters високопоставлений представник української галузі.Колишній керівник Молдовської залізниці Олег Тофілат повідомив агенції, що транзитний залізничний коридор через Молдову може перевозити 4,5 мільйона метричних тонн щорічно.За оцінками України, робочий коридор може забезпечити 10% експорту країни. Молдова вже забезпечувала залізничні перевезення українського зерна 2022-2023 років.Як відомо, міністр інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимир Боля в понеділок відвідав Одеську область і обговорив зі своїм українським колегою Миколою Калашником питання покращення залізничного сполучення та розширення транзитної мережі.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Молдова готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів. Також країни працюють над відкриттям нового спільного пункту пропуску та забезпеченням безперешкодного транзиту українських вантажів..

У понеділок, 3 серпня, український уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції. Це потрібно, щоби запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Мінімальні ціни, встановлені раніше, стали економічно недосяжними для укладання контрактів через здорожчання логістики та падіння внутрішніх закупівельних цін", — пояснив він.За його словами, це рішення допоможе розблокувати виробникам можливість продавати й експортувати свою продукцію."Це один із практичних кроків підтримки наших виробників та експортерів, узгоджених із представниками галузі напередодні", — акцентував очільник українського уряду.Також прем’єр-міністр доручив невідкладно підготувати план розвитку переробки української агропродукції, щоби більше продукції вироблялося та перероблялося саме в Україні."Мінагрополітики моніторить ситуацію в щоденному режимі. У разі змін будемо оперативно ухвалювати необхідні рішення. Готуємо й інші кроки для стабілізації ситуації в агросекторі", — підсумував Сергій Корецький.Раніше він зазначав, що Росія активізувала обстріли цивільного судноплавства та морської логістичної інфраструктури України, намагаючись підірвати економічну стабільність держави. За його словами, агресор цілеспрямовано атакує критичні ланцюги постачання."Росія посилює терор на морі. Атакує судна, які перевозять українську аграрну продукцію та портову інфраструктуру. Це створює серйозні ризики для експорту, цілої галузі й економіки загалом", — заявив прем'єр-міністр.Нагадаємо, сьогодні Сергій Корецький наголосив, що міжнародні домовленості мають якнайшвидше перетворюватися на конкретний результат для нашої держави. Для цього є декілька напрямків, і серед них — основне завдання, яке стосується європейської інтеграції..