# Київ

У столиці затримали 26-річного чоловіка, який у стані алкогольного сп'яніння влаштував серію жорстоких нападів на місцевих мешканців. Зловмисник, який виявився військовослужбовцем у СЗЧ, завдав тяжких поранень чоловіку та жінці, намагаючись потрапити до її оселі.Про це повідомляє Головне управління Національної поліції у місті Києві.Хронологія нападівЗа даними правоохоронців, першою жертвою став 28-річний киянин. На одній із вулиць до нього підійшов невідомий у нетверезому стані та почав провокувати конфлікт, використовуючи нецензурну лайку. Під час сварки нападник раптово витягнув ніж, вдарив чоловіка в шию та втік. Потерпілого було госпіталізовано у критичному стані.Того ж вечора зловмисник вчинив другий напад на сусідній вулиці. Він почав переслідувати 56-річну жінку, нав'язливо пропонуючи провести її додому та залишитися на ночівлю. Отримавши категоричну відмову біля під’їзду, нападник дістав ніж і порізав жінці обличчя.. Затримання та особа зловмисникаПідозрюваного затримали "на гарячому" неподалік від місця події наряд поліції у складі оперативника, дільничного офіцера та курсантки Національної академії внутрішніх справ. Нападником виявився 26-річний місцевий житель. Як з'ясувалося, він є військовослужбовцем, який наразі перебуває у статусі самовільного залишення частини (СЗЧ).Правові наслідкиСлідчі Святошинського управління поліції вже повідомили затриманому про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 — закінчений замах на умисне вбивство;ч. 1 ст. 121 — умисне тяжке тілесне ушкодження.Суд обрав фігуранту запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За скоєне йому загрожує до 15 років позбавлення волі.Нагадаємо, у місті Сторожинець Чернівецької області затримано зловмисника, який під час реагування на виклик кинув бойову гранату в бік службового автомобіля поліції. Унаслідок вибуху двоє правоохоронців отримали поранення, один із них перебуває у тяжкому стані..

Щорічно 20 лютого в Україні вшановують пам'ять Героїв Небесної Сотні. У цей день, рівно 12 років тому, 2014-го, в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб — 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.Події 20 лютого 2014 року стали кульмінацією Революції Гідності. Люди вийшли на Майдан за неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, відмову від "багатовекторності" у зовнішньополітичному курсі, утвердження розвитку України як демократичної європейської країни та заплатили за це людськими життями. Герої Небесної Сотні зробили свій вибір — виборювати свободу та гідність, віддавши за це життя. Вони загинули за те, щоб наша країна розвивалася як вільна демократична держава. Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановується під гаслом "Вдячні за свободу!".День Героїв Небесної Сотні — це день жалоби, оскільки він пов’язаний із загибеллю громадян під час Революції Гідності та на початку російської агресії на Сході України покликаний увічнити людську, громадянську і національну відвагу та самовідданість, силу духу і стійкість громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідно вшанувати подвиг загиблих за ідеали демократії, права і свободи людини, європейське майбутнє України. Чітка громадянська позиція та готовність обстоювати її до кінця — це ті якості, які мали Герої Небесної Сотні та які гідні наслідування.За що люди вийшли на МайданРеволюція Гідності — масовий громадянський протест, який тривав 94 дні — з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. Його було спричинено різкою зміною зовнішньополітичного курсу та вектора розвитку держави, а згодом антиконституційними діями влади. Центром подій стали столичний Майдан Незалежності та навколишні вулиці: Хрещатик, Михайла Грушевського, Інститутська. Мирні акції почалися під євроінтеграційними гаслами, але згодом перетворилися на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму президента Віктора Януковича — проти корупції та порушень прав людини. Дії влади, спрямовані на придушення протестів силовим шляхом, призвели до ескалації конфлікту та людських жертв. Загиблих під час протистоянь у грудні 2013-го — лютому 2014 року активістів назвали Небесною Сотнею. Згодом лави Небесної Сотні поповнили українські патріоти, учасники Революції Гідності, які загинули, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України навесні 2014 року.Значення Революції ГідностіПовалення режиму Януковича, за якого різко зріс рівень корумпованості держави та просувався проросійський вектор розвитку, дало змогу відновити курс на євроінтеграцію й підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Громадяни України чітко заявили про готовність боронити державну незалежність і демократичні свободи.Серед інших важливих результатів Революції Гідності — початок реформування різних сфер життєдіяльності країни, самоорганізація громадянського суспільства, розвиток волонтерського руху, децентралізація, декомунізація, часткове оновлення української політичної еліти. Боротьба українців за свободу та європейське майбутнє отримала визнання багатьох авторитетних представників міжнародної спільноти.Небесна Сотня: походження назвиНебесна Сотня — 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на Сході України. Назва "Небесна Сотня" виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану — сотнями. Уперше вона з’явилася під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року. На Урядовому порталі згадка про Героїв Небесної Сотні з’явилася 28 лютого 2014 року.Жертви Небесної сотніДо Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, — 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні — три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.Смерть першого з Героїв Небесної Сотні, Павла Мазуренка, настала 22 грудня 2013 року внаслідок тілесних ушкоджень, завданих невідомими особами, які були одягнені у форму спецпризначенців. Останній із лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року через ускладнення після вогнепального поранення, отриманого під час штурму Майдану силовиками 18 лютого 2014 року.Небесна Сотня стала символом незламності українського духу, прагнення до свободи, гідності та європейського майбутнього..

У Києві судитимуть двох чоловіків, яких підозрюють у жорсткому вбивстві 53-річного киянина. За даними поліції, вони вдарили загиблого по голові та завдали йому чисельних ударів ногами.Як повідомляє пресслужба Національної поліції України, інцидент стався торік у жовтні у Дніпровському районі столиці.За даними слідства, тоді до поліції Києва надійшло повідомлення про виявлення на Харківському шосе тіла чоловіка зі слідами побиття. На місце події негайно прибули слідчо-оперативні групи районного та головного управлінь поліції, криміналістична лабораторія та судово-медичний експерт."Двоє місцевих мешканців, 27 та 28 років, розпивали алкогольні напої. Коли спиртне скінчилося, вони вирушили до магазину та дорогою заради розваги позривали номерні знаки з автомобілів, припаркованих уздовж проїжджої частини", — зазначили у поліції.Правоохоронці додали, що згодом зловмисники помітили незнайомого чоловіка, який йшов вулицею. Один із них ударив потерпілого по голові зірваним з чужого авто номерним знаком. "Коли постраждалий впав на асфальт, обидва нападники почали завдавати йому численних ударів ногами. Від отриманих травм 53-річний чоловік загинув на місці події", — зазначили правоохоронці.. У результаті оперативно-розшукових заходів поліцейські встановили місцезнаходження підозрюваних та затримали їх у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі за процесуального керівництва Київської міської прокуратури оголосили фігурантам про підозру за п. п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України."Наразі досудове розслідування завершено. Обвинувальний акт разом із матеріалами кримінального провадження направлено до суду. Обом обвинуваченим обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За умисне вбивство, вчинене з хуліганських мотивів, групою осіб, їм загрожує довічне позбавлення волі", — додали у поліції.Нагадаємо, у Рівненській області побутовий конфлікт між внутрішньо переміщеними особами завершився масовим вбивством. 72-річний зловмисник жорстоко розправився з сусідами, серед яких були літні жінки. .

У Києві затримали 26-річного чоловіка, якого підозрюють у викраденні авто. За даними поліції, киянин відібрав ключі від авто у свого 22-річного знайомого.Як повідомляє пресслужба Національної поліції України, інцидент стався на початку січня на вулиці Миколи Пимоненка.Правоохоронці встановили, що між двома знайомими існував тривалий конфлікт через неприязні відносини. Так, під час чергової словесної перепалки 26-річний порушник став вимагати від 22-річного хлопця ключі від його автомобіля BMW."Під психологічним тиском молодик передав ключі від авто, а згодом його змусили принести ще й свідоцтво про реєстрацію машини. Після цього, зловмисник декілька тижнів користувався чужим автомобілем у своїх цілях", — зазначили у поліції.Оперативники Шевченківського управління поліції розшукали фігуранта та повернули транспортний засіб законному власнику. Наразі слідчі повідомили порушнику про підозру за ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України — незаконне заволодіння транспортним засобом у великому розмірі. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.Нагадаємо, у місті Бердичів на Житомирщині водій легковика травмував поліцейського та пошкодив три службові автомобілі, намагаючись утекти від правоохоронців..

В Україні після перепадів температури, дощів і танення снігу на дорогах з’явилися глибокі ями, які можуть не лише пошкодити автомобіль, а й спричинити аварію. Найскладніша ситуація на міжнародних трасах "Київ — Одеса" та "Київ — Чоп", там фіксують вибоїни, більш характерні для місцевих шосе, які ніколи не бачили капітального ремонту.Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин в інтерв'ю "Економічній правді" розповів, коли планують відновити ці траси.За його словами, початок ремонту доріг "Київ — Одеса" та "Київ — Чоп" залежить від двох важливих факторів: фінансування і температури повітря. "Як тільки температура дозволить, аварійний ремонт розпочнеться. Частину робіт виконуватимемо в межах наявного фінансування, частину — з відтермінуванням платежів підрядникам", — зазначив він.Сухомлин поінформував, що у бюджеті передбачені 12,6 мільярда гривень, але сім-вісім мільярдів розписані Міністерством фінансів на грудень. Тобто, за його словами, зараз цих коштів немає."Але все одно частину робіт зробимо, будемо залазити в борги перед підрядниками", — запевнив посадовець.Він також додав, що для якісного укладання асфальту потрібна температура щонайменше +5…+10°C протягом тижня-двох. Ремонтні роботи в холодну погоду значно повільніші й дорожчі.Нагадаємо, напередодні прем'єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що в Україні планують розпочати ремонт автомобільних доріг щойно дозволять погодні умови. Насамперед йдеться про стратегічно важливі маршрути.Читайте також: Асфальт "розтанув зі снігом": головний "дорожник" країни пояснив, чому міжнародні траси у жахливому стані.

У Молдові затримали 42-річного киянина, якого підозрюють у незаконному викраденні доньки. За даними поліції, чоловік силоміць забрав її з дитячого майданчика та незаконно вивіз за межі України.Як повідомляє пресслужба Національної поліції України, інцидент стався у Голосіївському районі столиці.У поліції зауважили, що до них звернулася місцева мешканка, яка повідомила про зникнення доньки під час прогулянки біля будинку. Потерпіла одразу припустила, що забрати дитину міг її колишній чоловік, адже після розлучення між подружжям тривали конфлікти."Відповідно до рішення суду батькові було дозволено спілкуватися з донькою виключно дистанційно — телефоном або через відеозв’язок і лише в присутності матері", — зазначили правоохоронці.За даними слідства, 42-річний киянин приїхав до будинку колишньої дружини та, залишившись у автомобілі неподалік, очікував слушного моменту, щоб забрати дитину. Коли дівчинка разом із прабабусею перебувала на дитячому майданчику, він раптово підбіг, силоміць схопив дитину й утік. "Надалі він на власному автомобілі вивіз доньку за межі України, адже мав дозвіл на перетин держкордону через статус багатодітного батька", — пояснили у поліції.. Слідчі за процесуального керівництва Голосіївської окружної прокуратури повідомили йому заочно про підозру за ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України (незаконне позбавлення волі/викрадення, вчинене групою осіб, щодо неповнолітнього, з корисливих мотивів тощо), а також за ч. 1 ст. 382 КК України (умисне невиконання судового рішення). Надалі дитину оголосили у міжнародний розшук."У результаті міжнародних заходів її розшукали на території Молдови — у сторонніх осіб, де вона перебувала в атисанітарних умовах. Малолітню вже повернули матері, її життю та здоров’ю нічого не загрожує", — додали у поліції.Батька затримали молдовські правоохоронці. Наразі, триває процедура його екстрадиції в Україну.Нагадаємо, раніше на Буковині правоохоронці затримали 37-річного чоловіка, причетного до викрадення малолітньої дитини. За даними правоохоронців, під час затримання чоловік перебував у стані наркотичного сп'яніння. .

У Києві 57-річний чоловік запрошував у гості сусідських малолітніх дівчат та вчиняв щодо них сексуальне насильство. Крім того, він знімав це на відео.Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури."Чоловіка обвинувачують у вчиненні сексуального насилля щодо трьох дівчат та у виготовленні та зберіганні дитячої порнографії. Одній з дівчат на той момент було лише вісім років, іншим двом — по 12", — йдеться в повідомленні.Відомо, що чоловік, який працював інкасатором, запрошував сусідських дітей до себе у квартиру у Деснянському районі. Він просив дівчаток роздягнутися, після чого на ліжку вчиняв щодо них дії сексуального характеру. "При цьому свої непристойні бажання щодо дітей обвинувачений реалізовував не на одинці з дівчиною, а за присутності інших дівчат. Все це він знімав на свій мобільний телефон", — зазначили в прокуратурі.Такі дії щодо дітей чоловік вчиняв упродовж місяця. Дівчата йому довіряли та через свій вік не зовсім розуміли, що відбувається.Згодом ці відео з дітьми киянин показав своїй знайомі, яка розповідала про них батькам дівчат. Влітку минулого року чоловіка затримали. У нього вдома вилучили фото та відео за участі дітей.Наразі чоловік перебуває під вартою, обвинувальний акт щодо нього скеровано до суду.Нагадаємо, раніше у Київській області до 15 років ув'язнення засудили чоловіка, який упродовж трьох років систематично вчиняв сексуальне насильство щодо двох малолітніх дівчат. Він був хрещеним батьком однієї з жертв..

У Києві судитимуть 34-річного чоловіка, якого підозрюють у крадіжці. За даними поліції, киянин привласнив банківську картку військового та витратив близько 20 тисяч гривень.Як повідомляє пресслужба Національної поліції України, у січні цього року до правоохоронців звернувся військовослужбовець, який повідомив, що невідома особа вкрала у нього банківську картку та розраховується нею у різних закладах.Поліцейські встановили особу порушника, яким виявився 34-річний мешканець столиці. Він раніше вже був судимий за вчинення майнових злочинів."Фігурант знайшов гаманець із карткою на узбіччі дороги неподалік станції метро "Берестейська" та, замість того щоб повернути її власнику, вирішив скористатися чужими коштами", — зазначили у поліції.За даними слідства, він активно користувався карткою: розраховувався нею в магазинах, аптеках, на автозаправній станції та у закладах харчування, використовуючи безконтактну оплату без введення пін-коду. Зокрема, протягом одного дня він здійснив десятки транзакцій і витратив з рахунку близько 20 тисяч гривень.Слідчі повідомили чоловіку про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України за ч. 1 ст. 357 — викрадення офіційного документа з корисливих мотивів, та за ч. 4 ст. 185 — крадіжка, вчинена повторно в умовах воєнного стану. На час досудового розслідування підозрюваний перебував під вартою.У поліції додали, що на сьогодні обвинувальний акт було скеровано до суду. Обвинуваченому загрожує до восьми років позбавлення волі.Нагадаємо, раніше у Києві затримали чоловіка, якого підозрюють у крадіжці ящика зі слабоалкогольними напоями. За даними поліції, містянин схопив спиртне на очах у працівників супермаркету..

У застосунку "Київ Цифровий" з'явилася ще одна корисна функція. Відтепер батьки зможуть переглядати історію поїздок дитини. Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський. "Після кожної валідації учнівського квитка у громадському транспорті на смартфон батьків одразу надходитиме push-повідомлення. Це дозволяє бачити факт поїздки в режимі реального часу", — пояснив він.Окрім цього, у застосунку з’явився окремий розділ з історією поїздок. У ньому відображається час валідації та номер маршруту, що допомагає бачити пересування дитини протягом дня.Як скористатися новою функцієюСкористатися новою функцією можна лише за згодою дитини. Дозвіл надається через її акаунт у застосунку в розділі "Транспортна карта". У налаштуваннях учнівського квитка потрібно:додати номер телефону одного з батьків у полі "Дозвіл на перегляд поїздок";після підтвердження інформація автоматично синхронізується з профілем батьків."Безпека дітей — безумовний пріоритет. Ми розуміємо запит батьків на більше контролю і більше впевненості, особливо в умовах воєнного часу. Це оновлення дає можливість бачити маршрут дитини та оперативно реагувати, якщо змінюється її звичний шлях. Водночас важливо, що сервіс працює виключно за згодою самої дитини – ми зберігаємо баланс між безпекою і повагою до особистого простору", — зазначив Мондриївський.Оновлена версія застосунку вже доступна для завантаження в App Store та Google Play. Нагадаємо, за даними МВС, в українських закладах освіти запроваджують нові обов'язкові заходи захисту, які діятимуть упродовж усього періоду воєнного стану. Відтепер кожна школа повинна мати професійну охорону та сучасні системи технічного контролю, щоб максимально убезпечити учнів і вчителів від будь-яких воєнних чи побутових загроз..

У вівторок, 17 лютого, у Печерському районі Києві в одному з салонів краси загорівся генератор. На щастя, обійшлося без постраждалих.Про це повідомив пресцентр Державної служби з надзвичайних ситуацій України."Рятувальники оперативно ліквідували пожежу. На щастя, обійшлося без жертв і постраждалих", — зазначили в ДСНС.Дані щодо масштабу пошкоджень внаслідок загоряння генератора відсутні.Застереження рятувальниківФахівці вкотре нагадують:Генератор можна встановлювати тільки на відкритому повітрі — щонайменше за шість метрів від дверей і вікон.Під час роботи генератор виділяє чадний газ, який є смертельно небезпечним для життя і в жодному разі не повинен потрапляти до приміщення.Нагадаємо, 11 лютого у Київській області під час пожежі у приватному будинку загинула жінка та двоє дітей. Причиною займання стала несправність пічного опалення.Крім того, на початку лютого у Києві під час ліквідації пожежі в готелі "Дніпро" на Хрещатику з будівлі евакуювали 57 людей, серед яких, зокрема, була дитина. Займання сталося на третьому поверсі, в одному з номерів..

У травні 2024 року Київська міська рада ухвалила документ із довгою назвою — Концепція "Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації". Формально він мав вигляд стратегічної відповіді на нову реальність: третій рік повномасштабної війни, регулярні удари по енергетиці та досвід масових відключень 2022 року.Фактично ж цей документ став першим системним рішенням міста щодо створення локальної генерації електроенергії і тепла після початку повномасштабного вторгнення.До цього моменту Київ залишався містом, критично залежним від централізованої генерації та великих енергетичних вузлів.Документ, який з’явився після двох зимКонцепція передбачала розвиток локальних джерел комбінованого виробництва теплової та електричної енергії — когенераційних установок, які можуть працювати автономно від великих енергетичних об’єктів. Сам підхід відповідає сучасній логіці енергетичної безпеки: менші об’єкти складніше вивести з ладу одночасно.Факт ухвалення концепції у травні 2024 року підтверджується матеріалами Київради та супровідними пояснювальними записками до рішення. Це означає, що системне планування розподіленої генерації в столиці було формалізоване лише через понад два роки після початку повномасштабної війни.Що відбувалося до цьогоОфіційні документи Київради за 2022-2023 роки не містять окремих комплексних рішень щодо створення мережі когенераційних установок у столиці. Йшлося переважно про відновлення пошкодженої інфраструктури та підтримку існуючих теплогенеруючих потужностей.Це важлива деталь, оскільки саме у цей період українська енергосистема вперше пережила масовані ракетні удари по генерації та підстанціях. Ризики повторення атак були очевидними ще після зими 2022-2023 років. Проте рішення про системну децентралізацію енергетики міста з’явилося лише у 2024 році.Когенерація як відповідь на нову війнуКогенераційні установки — це компактні енергетичні комплекси, які одночасно виробляють тепло і електроенергію. Їхня ключова перевага — розміщення ближче до споживача та можливість роботи в ізольованому режимі.У 2024 році Київ перейшов від концепції до закупівлі обладнання. Саме тоді комунальне підприємство оголосило тендер на закупівлю 15 когенераційних установок загальною потужністю понад 60 МВт. Інформація про закупівлю міститься в електронній системі публічних закупівель. Згідно з даними ProZorro, закупівля передбачала постачання обладнання з оплатою частинами — аванс і остаточний розрахунок після готовності до відвантаження. Переможцем тендеру, проведеного в червні 2024-го, стала фірма KTS ENGINEERING s.r.o. (Словаччина). За умовами угоди, переможець має поставити Києву 15 когенераційних установок до кінця 2025-го. Вартість закупівлі — 1,125 мільярда гривень. Як зазначав заступник Кличка Петро Пантелеєв, на той час тривало виробництво цих установок на одному з європейських заводів. Час як ключовий ресурсПроблема цього рішення полягає не в самому напрямку. Розподілена генерація є стандартною практикою для міст, що працюють у кризових умовах. Питання полягає у часі його появи.Між першими масовими відключеннями електроенергії восени 2022 року і ухваленням концепції минуло понад півтора року. За цей період Київ пережив щонайменше дві опалювальні кампанії в умовах енергетичної нестабільності.Водночас інші українські міста почали експериментувати з локальною генерацією значно раніше, що підтверджується відкритими повідомленнями органів місцевого самоврядування та державних програм енергетичної підтримки.Так, за словами віцепрем’єр-міністра — міністр енергетики Дениса Шмигаля, станом на початок 2026 року облаштування розподіленої генерації має позитивну динаміку у низці регіонів. Водночас Київ — пасе задніх."Якщо у 2024 році в експлуатацію було введено 225 МВт потужності, то за 2025 рік – 762 МВт. Найкращі показники у Київщини, Волині, Прикарпаття, Черкащини, Харківщини. Один з найгірших показників — у місті Києві. Введено в експлуатацію понад 250 когенеративних установок, ще близько 200 установок знаходяться на різних стадіях реалізації проєктів. Також встановлено 187 блочно-модульних котелень», — заявляв Шмигаль водночас наголошував, що з урахуванням критичного стану енергетики таких темпів явно недостатньо. "Маємо ситуації, коли обладнання привезене, але через технічні затримки та неготовність документації його встановлення затягується. Це абсолютно неприпустимо. Буде персональна відповідальність. І будемо радикально прискорюватися", — резюмував він.Найважча зима з початку великої війниНаприкінці 2025-го та на початку 2026 року Київ переживав одну з найскладніших зим від початку повномасштабного вторгнення. Мер Віталій Кличко публічно заявляв про безпрецедентний тиск на енергетичну й критичну інфраструктуру столиці через регулярні масовані атаки Росії.Сотні будинків тижнями залишалися без опалення внаслідок російського терору. Електропостачання здійснювалося за жорсткими графіками. У заявах мера лунали навіть припущення про можливу евакуацію, що провокувало бурхливі дискусії в соцмережах."Я не виключаю найгірший сценарій. Повної евакуації не буде — можливо, часткова, але це не можна назвати евакуацією. Це тимчасовий переїзд людей окремих категорій у передмістя, туди, де можуть бути сервіси", — заявляв Кличко журналістам.І на цьому тлі постає запитання: що з Концепцією, ухваленою два роки тому? Станом на січень 2026 року когенераційні установки, закуплені містом у 2024-му й анонсовані до запуску на об'єктах теплопостачання в грудні 2025-го, досі перебували на етапі встановлення. У КМДА у відповідь на запит журналістів повідомили, що технічні умови для підключення когенераційних (газопоршневих) установок до електро- та газомереж уже отримані."У разі надзвичайних ситуацій КП "Київтеплоенерго" готове застосовувати резервні джерела тепло- електроживлення. Наразі всі теплоджерела підприємства, де є така можливість, забезпечені генераторами на випадок відключення електроенергії, що дозволяє оперативно відновити роботу під час знеструмлення", — наголошував заступник директора департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Сергій Мрига на інших можливостях резервного живлення для об'єктів теплопостачання.У жовтні 2025 року директор департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитро Науменко на сесії міськради запевняв, що роботи зі встановлення когенераційних установок на об’єктах критичної інфраструктури столиці вже виходять на фінішну пряму. І, мовляв, до грудня 2025 року все буде зроблено — "як і обіцяли".Восени оптимізм демонстрував і міський голова Віталій Кличко. Він анонсував встановлення установок на об’єктах теплопостачання як резервних джерел живлення та зазначав: "Ці об’єкти розподільної когенерації дозволять взимку додатково виробляти близько 100 МВт електроенергії для забезпечення критичної інфраструктури".Дані публічних закупівель свідчать: восени "Київтеплоенерго" лише замовляло роботи з облаштування бетонних укриттів для когенераційних установок. Тобто йшлося не про запуск чи підключення, а про підготовчий етап — будівництво шелтерів. Після зведення та накриття цих укриттів мають відбутися тепломеханічне підключення установок і їх тестова експлуатація. І лише після цього можна говорити про повноцінну роботу обладнання.Рішення ухвалене — а що далі?Зима минула. 100 МВт — у заявах. Установки — у процесі встановлення. Ухвалення концепції стало точкою відліку. Але сам документ не створює енергію і не скорочує ризики відключень. Він лише визначає напрямок, у якому місто повинне рухатися. Повинне, але чомусь не рухається. Минуло майже два роки від ухвалення документа, яким заступники Кличка активно звітували на міжнародних майданчиках. Та у самому Києві, де Концепція мала перетворитися з паперу на конкретні рішення, помітних змін досі немає.Це безвідповідальність, бездіяльність чи сплановані дії проти мешканців столиці з боку міської влади? І саме на цьому етапі починаються питання, які неможливо побачити у стратегічних документах..

Через численні переломи, розтрощені автівки та витрати десятків тисяч гривень на лікування прокурори повідомили про підозри посадовцям комунальних підприємств Києва.Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури."У Києві внаслідок неналежної роботи комунальних служб із чищення доріг і тротуарів і обробки їх засобами проти ожеледиці впродовж грудня 2025 року — лютого 2026 зі скаргами на травмування до медичних закладів звернулося 6 169 громадян, серед травмованих 321 дитина. Госпіталізовано 1 155 осіб, з них діти — 66", — ідеться в повідомленні.Усім цим фактам органи прокуратури надають правову оцінку.Подільський район. Літня жінка послизнулася та впала, отримавши переломи обидвох кісток лівої гомілки. Витрати на лікування склали 57 тисяч гривень. Ще одна пішохід впала та зламала шийку стегна, витративши на лікування 45,5 тисячі гривень. Чоловік послизнувся й отримав перелом двох кісток лівої ноги. Витрати на лікування — 50 тисяч гривень. На цій же вулиці жінка впала на слизькій ділянці дороги й отримала перелом п’яткової кістки правої ноги в трьох місцях. На лікування вона вже витратила 24,7 тисячі гривень.Голосіївський район. Через слизьку дорогу, не оброблену засобами проти ожеледиці, водія одного автомобіля занесло у стовп, іншого — в бетонну огорожу. Загальна сума збитків сягає майже один мільйон гривень.Святошинський район. Пенсіонерка, яка прийшла до бювету набрати води, послизнулася й отримала перелом шийки правої плечової кістки зі зміщенням. Їй зробили операцію, що разом з лікуванням коштувало 240 тисяч гривень.Деснянський район. На тротуарі жінка послизнулася та впала, отримавши перелом великогомілкової кістки зі зміщенням і ушкодженням колінного суглоба, на неї чекає операція. Ще одна жінка впала на сходах до підземного переходу та зламала праву ногу, а інший пішохід має зламану руку.Дарницький район. Із заявами звернулися семеро людей, серед них дитина, яка через падіння на слизькій дорозі отримала перелом лівої ключиці зі зміщенням і літня жінка, яка під час виходу з маршрутного таксі впала й отримала складний перелом гомілки. На неї чекає оперативне втручання з установленням металевих гвинтів.Солом’янський район. Двоє чоловіків послизнулися та впали неподалік зупинки громадського транспорту. Один із них порізав руки, оскільки ніс пакет із банками, в іншого — перелом одного з хребців хребта. Потерпілий заявив цивільний позов на 500 тисяч гривень і вимагає від комунальників компенсації.Печерський район. На пішохідному переході послизнувся та впав чоловік, отримавши переломи руки. Витрати на лікування склали 25 тисяч гривень. Жінка під час падіння отримала переломи лівої ноги. Витрати на лікування — 89 тисяч гривень. Інша жінка, отримавши через падіння травми, витратила на лікування 35 тисяч гривень.Дніпровський район. Через слизькі дороги сталися дві ДТП, унаслідок яких автомобілі зазнали серйозних пошкоджень. Окрім того, у різний час травмувалися п’ять пішоходів — жінка отримала перелом тазостегнового суглоба, чоловік — перелом ребра. Ще двоє пішоходів мають перелом шийки правої стегнової кістки та вивих правого суглоба. Їх лікування триває.Шевченківський район. На тротуарі пенсіонерка послизнулася та впала, отримавши закритий перелом кісток правої гомілки зі зміщенням. Їй зробили операцію, що разом з лікуванням коштувало понад 40 тисяч гривень. Ще одна жінка під час падіння зламала зап’ясток правої руки зі зміщенням. Дівчина-підліток на слизькій дорозі отримала розрив заднього рогу меніску правого колінного суглобу, ще одна пішохід — перелом гомілки у трьох місцях."Причиною травмувань цих людей стала неналежна обробка тротуарів і доріг засобами проти ожеледиці. Усі зазначені вулиці обслуговують столичні комунальні підприємства. Тож прокурори повідомили про підозри у службовій недбалості дев’ятьом керівникам столичних комунальних підприємств", — підсумували в прокуратурі.Нагадаємо, раніше синоптик та працівники ДСНС неодноразово попереджали громадян про складні погодні умови в Києві — зокрема, значний сніг, хуртовини та пориви вітру, ожеледицю..

У Києві станом на 16 лютого опалення відновлено у 2500 багатоповерхівок. Однак ще понад тисячу будинків і досі залишаються без тепла.Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко."Понад 1100 будинків у Дніпровському та Дарницькому районах залишаються без тепла після попередніх обстрілів", — зазначив він.Кличко пояснив, що подати теплоносій до будинків у цих районах столиці наразі неможливо через критичні пошкодження Дарницької ТЕЦ.Яка ситуація в інших районах столиціКрім того, близько 100 будинків ще залишаються без тепла в інших районах Києва після атаки РФ на інфраструктуру столиці 12 лютого. Загалом без опалення були 2600 багатоповерхівок."Тобто, комунальники вже відновили подачу теплоносія в 2500 будинків. І продовжують працювати, щоб повернути тепло в інші будинки", — розповив міський голова.Нагадаємо, 16 лютого прем'єр-міністр Юлія Свириденко розповіла, що український уряд розширює програми підтримки енергетичної автономності для багатоквартирних будинків і приватних домівок. .

У Києві вчинено теракт під прикриттям волонтерства. Столичні поліцейські спільно з працівниками Служби безпеки України затримали іноземця та його спільника, які підірвали автомобіль у столиці.Про це повідомили у відділі комунікації поліції Києва."Ділки заклали вибухівку у автомобіль, який за легендою мав їхати на фронт для евакуації поранених військових. На час очікування транспортування до передової, автівку припаркували в центрі міста, вона мала вибухнути у визначений час. Детонація сталася передчасно, на щастя, ніхто не постраждав", — ідеться в повідомленні.Правоохоронці уточнили, що це сталося на одній із вулиць Голосіївського району Києва. Там вибухнув фургон Peugeot Partner, який переобладнали для медичної евакуації військових."На місце події виїжджали слідчо-оперативна група районного управління поліції, оперативники управління карного розшуку, вибухотехніки, працівники СБУ та ДСНС", — зазначили поліцейські.Під час розшукових заходів поліцейські встановили двох осіб, причетних до вчинення злочину. Зловмисниками виявилися 29-річний киянин і 47-річний іноземець — військовослужбовець, який перебував у статусі дезертира."Зловмисники діяли під цинічним прикриттям "волонтерської допомоги" пораненим військовим. 41-річний ветеран війни, бажаючи допомогти ЗСУ, в одному з Telegram-каналів познайомився з псевдоволонтером, який запропонував дати гроші на придбання та переобладнання авто для евакуації поранених військових", — розповіли подробиці поліцейські.Вони додали, що чоловік отримав від спільників 2 300 доларів і купив транспортний засіб, наніс медичні позначення та власноруч облаштував його, встановивши кисневі балони, ноші та засоби зв’язку.Надалі, нічого не підозрюючи, він передав фургон основним виконавцям, які заклали вибухівку та мали її підірвати у визначений час у центрі міста. Детонація сталася передчасно, на щастя, ніхто не постраждав.За підтримки спецпідрозділу КОРД правоохоронці затримали фігурантів. Під час обшуків у них вилучено інструкції з виготовлення вибухівки, піротехнічні гранати й інші речові докази. Зокрема, в переписці одного з підозрюваних виявлено звіти куратору ворожої спецслужби про виконану "роботу"."Затриманим оголошено про підозру за частиною 1 статті 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт). Санкція статті передбачає до десяти років увʼязнення з конфіскацією майна", — підсумували у відділі комунікації поліції Києва.Нагадаємо, що вчора пізно ввечері в Чернівцях правоохоронці затримали чоловіка, який кинув гранату під час конфлікту. Внаслідок цього травми отримали троє осіб..

У Києві під судитимуть наркозалежну 22-річну жінку, яку обвинувачують у злісному невиконанні батьками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки. За даними поліції, дитина проковтнула пігулку із вмістом наркотичної речовини.Як повідомляє пресслужба Національної поліції України, інцидент стався в одній з квартир Голосіївського району столиці.За даними слідства, медики госпіталізували чотирирічного хлопчика із гострою токсичною дією невідомої речовини. Під час спілкування з матір’ю дитини та огляду помешкання правоохоронці встановили, що жінка є наркозалежною та вже неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов’язків, а також систематично ігнорувала зауваження органів опіки та піклування."Вранці 22-річна киянка залишила сина без нагляду в одній з кімнат квартири, тоді як сама разом зі знайомим вживала наркотичні речовини в іншій кімнаті", — зазначили правоохоронці.. У поліції додали, що залишившись наодинці, хлопчик знайшов на підлозі пігулку із вмістом наркотичної речовини та проковтнув її. Надалі стан дитини різко погіршився: з’явилися ознаки гострої реакції організму, оглушення та мимовільні рухи. Малолітнього терміново госпіталізували до медичного закладу, де лікарі боролися за його життя.Слідчі повідомили 22-річній жінці про підозру за ст. 166 КК України (злісне невиконання батьками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки). На сьогодні досудове розслідування завершено. Обвинувальний акт скеровано до суду. Матері загрожує до п’яти років позбавлення волі. Дитина перебуває під наглядом органів опіки, а її життю нічого не загрожує.Нагадаємо, раніше в Одесі чоловік влаштував стрілянину в ресторані через те, що офіціантка відмовилася принести йому наркотики. Стрілка затримали..