# Косово

У п’ятницю, 29 листопада, потужний вибух пошкодив канал у Косові, що живить дві електростанції, які виробляють переважну більшість електроенергії в країні. Прем'єр-міністр Косова назвав це "терористичною атакою" з боку сусідньої Сербії. Про це повідомило "Радіо Свобода". Журналісти зазначили, що інцидент стався в п'ятницю поблизу міста Зубін-Поток на півночі країни, приблизно за 16 кілометрів від кордону зі Сербією, перекривши потік води, необхідної для систем охолодження електростанцій, і викликавши побоювання, що більша частина країни може залишитися без електроенергії на вихідних. Прем'єр-міністр Альбін Курті негайно звинуватив Сербію, назвавши вибух "терористичним актом", здійсненим "професіоналами", які працюють у "бандах" під керівництвом північного сусіда та націлені на "критично важливу інфраструктуру". Міністр закордонних справ Косова Доніка Гервала-Шварц заявила, що атака скопійована з методички російських атак на Україну. "Нова атака скопійована з методички російських атак на ключові об'єкти інфраструктури в Україні. Ми просимо всіх міжнародних партнерів натиснути на президента Сербії Вучича, щоб він негайно припинив організацію та розпалювання конфлікту в регіоні", — написала вона в соцмережах. Голова водопостачальної компанії Iber Lepenci Фарук Муйка повідомив, що вибуховий пристрій кинули в канал, і він пошкодив стіну. Цим нападом зробили спробу поставити під загрозу постачання води й електроенергії до Косова. Альбін Курті розповів, що зустрінеться з командувачем миротворчої місії НАТО в Косово KFOR і що проведе позачергове засідання Ради безпеки Косова. Своєю чергою, міністр закордонних справ Сербії Марко Джуріч засудив атаку на канал на півночі Косова та відкинув звинувачення Приштини на адресу Белграда. "Сербія найрішучішим чином засуджує нещодавній напад на канал Iber Lepenci. Цей глибоко тривожний акт саботажу ставить під загрозу життя та засоби до існування незліченної кількості людей в регіоні", — написав він у соцмережах. Він визнав, що канал є критично важливим водним шляхом, необхідним для виробництва електроенергії, сільського господарства, питної води та загального добробуту громад, які він обслуговує. "Такі руйнівні дії є неприйнятними та загрожують крихкій стабільності, яку ми прагнемо підтримувати. Хоча етнонаціоналістичний режим Курті поспішив бездоказово звинуватити Белград, ми вважаємо, що такі передчасні звинувачення є навмисним маневром, що потенційно вказує на причетність режиму Альбіна Курті", — додав Марко Джуріч. За словами міністра, безпідставні звинувачення підривають зусилля з конструктивного діалогу та слугують лише ескалації напруги. "Сербія однозначно вимагає відповідальності для тих, хто вчинив цей безрозсудний напад", — заявив він. Джуріч додав, що Сербія готова в разі необхідності надати фінансову та технічну допомогу в усуненні пошкоджень каналу. "Ми закликаємо відповідні міжнародні органи провести ретельне, прозоре розслідування з метою виявлення та притягнення до відповідальності винних у цьому акті", — підсумував сербський міністр. Нагадаємо, в березні цього року президент Сербії Александар Вучич пояснив, що мав на увазі, коли казав про "важкі часи" для країни. Зокрема, він розповів про декілька викликів, які очікують країну вже найближчим часом. За словами лідера Сербії, першим викликом є приймання Косова до Ради Європи.

Сербський футбольний союз надіслав листа до Союзу європейських футбольних асоціацій, в якому вимагає покарати Албанію та Хорватію за антисербські скандування. Скандал стався в ході очного матчу національних збірних Албанії та Хорватії (2:2) на Чемпіонаті Європи. Про це повідомляє Sportklub. Відомо, що матч між хорватською та албанською командами відбувся у середу, 19 червня, вболівальники цих збірних провели матч в дружній атмосфері. Людей об'єднала спільна нелюбов до свого сусіда --Сербії. Видання зазначає, що вболівальники разом виконали кілька антисербських скандувань на кшталт "Убий серба". Після закінчення матчу до албанських уболівальників приєднався і форвард збірної Албанії Мірлінд Даку. Він нібито теж скандував у мегафон образливі скандування на адресу сербів та македонців.  Своєю чергою футбольні функціонери Сербії засудили поведінку футболіста та закликали УЄФА застосувати "жорсткі санкції" проти Албанії та Хорватії. У тому випадку, якщо реакція на це з боку УЄФА буде відсутня, Сербія пообіцяла розглянути відмову від участі в Євро-2024. Сербські вимоги частково підтримали їхні колеги з Македонії, проте, тамтешня збірна на чемпіонаті Європи не грає. Варто наголосити, що без покарання залишилося використання вболівальниками Сербії російських прапорів. Також Белград отримав штраф у розмірі 14.5 тисяч євро за поведінку фанатів, які під час матчу проти збірної Англії викрикували провокаційні сканування про сербську приналежність Косово. Нагадаємо, 18 червня під час матчу групового етапу чемпіонату Європи з футболу вболівальники збірної Грузії скандували "Путін — х###о". Славнозвісний хіт пролунав по ходу поєдинку з командою Туреччини (1:3).

Президент Сербії Александр Вучич пояснив, що мав на увазі, коли говорив про "важкі часи" для країни. Зокрема, він розповів про декілька викликів, які очікують країну вже найближчим часом. Про це повідомляє "Балканський оглядач". Зауважимо, днями Вучич оприлюднив допис, в якому вказав, що на його країну чекають важкі дні. Він також анонсував виклики, які чекають на державу найближчим часом. За словами лідера Сербії, першим викликом є прийом Косова до Ради Європи. Очікується, що остаточне рішення з цього питання буде ухвалене 11 травня. Так, Вучич розповів про дискримінацію та репресії сербів в Косово і невиконання Приштиною своїх зобов’язань за раніше узгодженими домовленостями. Сербський президент також розкритикував тих, хто на міжнародній арені та в регіоні підтримує приєднання Косово до Ради Європи та заявив, що реакція Сербії на можливе прийняття Косово до РЄ буде потужною та відповідальною. "Ми продовжимо обговорювати, я готовий вислухати думку Скупщини (парламенту, -- ред.) та уряду. Ми будемо готуватися і чекати", -- сказав Вучич. Водночас, на думку Вучича, другим викликом для Сербії є ухвалення на Генеральної асамблеї ООН резолюції про визнання масового вбивства боснійців в Сребрениці в 1995 році геноцидом, яке має відбутися у квітні. Лідер Сербії зауважив, що хоч документ і не матиме обов'язкової сили, але може порушити питання про правомірність існування Республіки Сербської, яка була утворена на фундаменті геноциду. "Західні держави хочуть поставити нас у скрутне становище. Проти нас буде колективний Захід, проти Сербії плюс значна кількість мусульманських країн… Ми маленькі, всі ці сили проти нас, але ми будемо боротися", -- наголосив Вучич. До того ж президент додав, що "тиск на сербський народ" виникає з трьох основних причин: військовий нейтралітет Сербії; позицію Сербії щодо війни в Україні. Зокрема, країна засуджує напад на суверенну країну, проте не приєднується до санкцій проти Росії; західні країни відчувають великий тиск через просування російських військ. Крім того, Вучич вважає, що можливі майбутні політичні повідомлення з Москви, які базуються на тому, що часто називають "косовським прецедентом", теж можуть бути причиною "тиску на сербський народ". Нагадаємо, за даними The Wall Street Journal, Російська Федерація використовує етнічну напруженість на Балканах, щоб розпалити нову війну в Європі, оскільки Сербія загрожує насильством щодо Косова, а сепаратисти загрожують розпадом Боснії і Герцеговини. Раніше президент Сербії Александар Вучич різко прокоментував перспективи визнання Україною Косова. Це сталось після того, як один з українських депутатів підписав звернення до урядів західних держав із закликом переглянути політику щодо Белграда й Приштини.

Російська Федерація використовує етнічну напруженість на Балканах, щоб розпалити нову війну в Європі, оскільки Сербія загрожує насильством щодо Косова, а сепаратисти загрожують розпадом Боснії і Герцеговини.  Про це пише The Wall Street Journal. За даними видання, поки вся увага прикута до України, в Європі назріває інший конфлікт. Через три десятиліття після кривавого розпаду Югославії недавні зіткнення між Сербією і Косово знову розпалюють етнічні конфлікти, що затягнулися. У той час як Сербія керує подіями на місцях, Москва роздмухує полум'я. "Путін відверто говорить про своє бажання послабити НАТО та повернути Росію до її історичних кордонів. Але оскільки російські війська зазнають втрат в Україні, Москва може багато виграти, розпалюючи проблеми в інших частинах континенту", — йдеться у матеріалі. Війна на Балканах — частина плану РФ The Wall Street Journal наголошує, що нова війна на Балканах може стати частиною плану Росії. У виданні переконані, що регіональна криза дасть Кремлю можливість досягти впливу на місцевому рівні за допомогою торгівлі зброєю та посередництва, водночас відволікаючи увагу від України та даючи Росії важелі впливу на західних лідерів.  "Західні Балкани — ідеальний кандидат. Косово і Боснія та Герцеговина не є членами НАТО. Так само як Москва прагне домінувати над тим, що вона називає "російським світом", Сербія вже давно закликає об'єднати "сербський світ", — пише WSJ. Аналітики видання переконані, що у 1998 році ця концепція підштовхнула Сербію до вторгнення в Косово — конфлікт закінчився лише після військової інтервенції НАТО в березні 1999 року, щоб покласти край сербським порушенням прав людини щодо етнічного албанського населення. Хоча тисячі солдатів НАТО досі залишаються в Косові як миротворці, напруженість у країні висока.   У 2008 році Косово в односторонньому порядку проголосило свою незалежність від Сербії та здобуло визнання багатьох західних країн, у тому числі США. Але Сербія досі не визнає його суверенітет. Президент Сербії Олександр Вучич все міцніше стискає владу всередині країни й протягом останнього року за підтримки Росії чинить тиск на Косово.  Як зазначає WSJ, у травні 2023 року Сербія привела свої війська до бойової готовності після зіткнення між етнічними сербськими бунтівниками та міжнародними миротворцями, внаслідок якого постраждали 90 солдатів НАТО. Це був крок у дусі Кремля, який використовував етнічну напруженість як привід для воєнних дій. У вересні Вучич взяв ще одну сторінку із книги Путіна. Тридцять добре озброєних етнічних сербів, яких, як стверджує Косово, забезпечила Сербія, напали на поліцейський патруль у Косові, внаслідок чого загинуло четверо людей. Президент Сербії заперечує, що озброював нападників. Сербія використала цей інцидент як привід для масового розміщення важкого озброєння та військ на кордоні з Косовом наприкінці вересня.  Білий дім був "дуже стурбований тим, що Сербія може готуватися до військового вторгнення", — заявив згодом американський чиновник в інтерв'ю Time. Такий конфлікт може легко перекинутися на сусідню Північну Македонію, член НАТО. Сербія планує повторний напад Занепокоєння кризою, що назріває, спонукала Вашингтон оприлюднити розсекречені розвіддані про нарощування Сербією військової могутності та напад на косовську поліцію. За кілька днів Сербія відступила від кордону, але очевидно, що Белград і Москва готують другу кампанію насильства та провокацій на 2024 рік. Росія проводить операції впливу з пропагандою війни у Сербії та відправляє зброю. Китай теж постачає зброю. Сербія пообіцяла збільшити військові витрати цього року і продовжує розміщувати поблизу головної бази НАТО в Косові так званий гуманітарний центр, керований Росією, який, на думку західних чиновників, є російським шпигунським центром. Сербія та Росія заперечують це. Серби, схоже, прагнуть приводу для дій — у лютому Сербія заявила, що заборона Косова на використання сербського динара як валюта рівносильна етнічній чистці.  Поки НАТО святкує 75-річчя, а Путін зазнає нових втрат в Україні, Москва намагається відкрити новий фронт на Балканах. Москві не потрібно надсилати в регіон свою армію. Росії достатньо спертися на Сербію, щоб розпалити насильство та нестабільність. Раніше президент Сербії Александар Вучич різко прокоментував перспективи визнання Україною Косова. Це сталось після того, як один з українських депутатів підписав звернення до урядів західних держав із закликом переглянути політику щодо Белграда й Приштини. Ще у листопаді 2023 року Володимир Зеленський повідомляв, що Україна має інформацію щодо намірів Росії розпалити війну на Балканах. Кремль реалізує свій план, якщо цивілізований світ проігнорує цю загрозу. Нагадаємо, у Європейському Сюзі попередили про ризики для євроінтеграції Косова та Сербії. Напередодні річниці підписання Охридської угоди між Косовом і Сербією глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель виступив з заявою, в якій зазначив, що обидві сторони не виконують своїх зобов'язань, та попередив про ризики для євроінтеграції.

Міністр оборони частково визнаної Республіки Косово Еюп Македончі заявив, що його держава надасть Україні новий пакет військової допомоги. У своєму дописі у соцмережі X посадовець наголосив, що до нового пакету допомоги увійдуть мінометні снаряди. Він також зауважив, що Косово продовжуватиме "підтримувати Україну у її героїчній війні проти російської агресії". "Сьогодні на засіданні Контактної групи з питань оборони України я оголосив про наш другий пакет військової допомоги для України, який складається з мінометних снарядів", -- написав міністр. Очільник оборонного відомства Косово додав, що вантажівки, тактичні та броньовані автомобілі, які буди передані ще ц першому пакеті військової підтримки, наша держава отримає вже цього тижня. Нагадаємо, у липні 2023 року уряд Косова підтримав приєднання країни до одинадцятого пакету санкцій Європейського Союзу. Він був запроваджений у зв’язку з повномасштабною агресією Росії проти України.

У Європейському Сюзі попередили про ризики для євроінтеграції Косова та Сербії. Напередодні річниці підписання Охридської угоди між Косовом і Сербією глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель виступив з заявою, в якій зазначив, що обидві сторони не виконують своїх зобов'язань, та попередив про ризики для євроінтеграції. Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на текст заяви. "Вперше під час діалогу за сприяння ЄС сторони домовилися про чіткі параметри, які визначають траєкторію процесу нормалізації їхніх відносин. Ця Угода та її імплементація чітко покажуть, що майбутнє обох партнерів -- у Європейському Союзі", -- сказав Боррель. У понеділок, 18 березня, виповнюється перша річниця угоди, яку Косово та Сербія уклали в Охриді. Угода та імплементаційний додаток до неї повинні були прокласти шлях до нормалізації відносин між двома країнами. Однак з того часу між Приштиною і Белградом неодноразово спалахувала напруженість. "Прикро, що, попри численні зусилля ЄС і міжнародної спільноти, і Косово, і Сербія поки що досягли дуже обмеженого прогресу у виконанні зобов'язань, які вони взяли на себе за угодою", -- додав Жозеп Боррель. Голова дипломатії ЄС наголосив, що будь-яке невиконання угоди шкодить репутації Сербії та Косово, як гідних довіри та надійних партнерів. Також в ЄС неодноразово нагадували, що Угода є обов’язковою до виконання в повному обсязі відповідно до міжнародного права, а її невиконання ставить під загрозу євроінтеграцію країн. "І для Косова, і для Сербії настав час розірвати нинішнє порочне коло криз і напруженості та перейти до нової -- європейської -- ери… Ми очікуємо, що лідери Косова та Сербії продемонструють відповідальність, бачення та лідерство, досягнувши прогресу в реалізації без подальших зволікань", -- наголосив політик.  Нагадаємо, що в лютому 2024 року Жозеп Боррель відвідував Київ. Це був четвертий візит Борреля до України від початку повномасштабної війни.

Україна має інформацію щодо намірів Росії розпалити війну на Балканах. Кремль реалізує свій план, якщо цивілізований світ проігнорує цю загрозу. Таку заяву зробив лідер України Володимир Зеленський на YouTube-каналі Офісу президента. Глава держави наголосив, що за подіями на Близькому Сході стоїть Росія та її союзник Іран. "Зверніть увагу на Балкани. Повірте, ми отримуємо інформацію. У Росії довгий план. Близький Схід, друге відволікання буде Балкани. Принаймні якщо країни світу, партнери зараз нічого не зроблять, то буде знову такий вибух, і знову не нова якась історія. У їхніх відносинах криза, і давно. Тому Росія вкладатиметься для того, щоб одна балканська країна сьогодні воювала з іншою", — заявив президент. Також Зеленський згадав про Молдову, де росіяни "починають розхитувати ситуацію" й зацікавлені у "знесенні" проєвропейської чинної влади.  Таким чином, за словами українського президента, Російська Федерація хоче розділити увагу партнерів і ту допомогу, яку вони надають країнам. Раніше експертка з російської зовнішньої політики Ханна Нотте заявила, що події на Близькому Сході відвертають західних політиків і громадськість від війни в Україні. Це приносить Росії перепочинок від постійного розслідування її воєнних злочинів. Нагадаємо, що голова Сенату парламенту Чехії Мілош Вистрчил, виступаючи на другому саміті "Кримської платформи", заявив, що російський диктатор Володимир Путін у всіх випадках — коли розпочав війну в Грузії, чи під час захоплення Криму, — діяв як Адольф Гітлер. Водночас під час спроби захоплення України йому не вдалося здійснити вже знайомий сценарій, бо він не очікував на відсіч.

На півночі частково визнаного Косова у селі Баньска 24 вересня сталася сутичка між озброєними людьми й правоохоронцями. Понад 30 осіб зі зброєю були оточені поліцейськими. Про це повідомляє KOHA. За даними правоохоронців, було арештовано одного нападника та чотирьох інших підозрюваних, в яких виявили засоби радіозв’язку, значну кількість зброї, боєприпаси та різне спорядження. Деталі заколоту Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті розповів, що у ніч на неділю стався збройний напад на патруль, коли він наближався до заблокованої дороги біля кордону з Сербією. Тоді загинув один косовський поліціянт, ще один — отримав поранення. "Як вони тільки прибули на околиці місця, звідки надійшло повідомлення про блокування, поліцейські підрозділи були атаковані з кількох різних позицій із застосуванням арсеналу вогнепальної зброї", — йдеться в заяві поліції. Курті засудив напад, назвавши засідку біля села Баньска терористичним актом. Він поклав відповідальність за напад на сербський уряд. Ситуація виникла на тлі напруги у Косово після рішення Приштини призначити мерами етнічних албанців у чотирьох муніципалітетах, де проживає більшість сербів. Цей напад спровокував один із найсильніших спалахів заворушень на півночі частково визнаної країни за останні роки. Реакція Європейського Союзу Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель засудив напад на поліцейських у селі Баньска. За його словами, все більше невинних життів перебувають під загрозою через бойові дії, що тривають в околицях монастиря Баньска. Він закликав негайно припинити ці напади. "Я найрішучішим чином засуджую огидний напад озброєної банди на співробітників косовської поліції, через який один поліцейський загинув і двоє отримали поранення", — зазначив Боррель. Дипломат також закликав встановити усі факти цього нападу та притягнути до відповідальності винуватців. Він додав, що спеціальна комісія ЄС EULEX перебуває на місці та в тісному контакті з владою, а також миротворчою місією KFOR. Варто відзначити, що Косово проголосило незалежність у 2008 році, а Сербія вважає регіон своєю територією. Незалежність Косова визнає частина держав-членів ООН, включно зі США та більшістю країн ЄС та НАТО. Водночас Україна та Росія не визнають незалежність Косова. Нагадаємо, у липні уряд Косова підтримав приєднання країни до одинадцятого пакета санкцій Європейського Союзу. Він був запроваджений у зв’язку з повномасштабною агресією Росії проти України.

Президент Сербії Александар Вучич різко прокоментував перспективи визнання Україною Косова. Це сталось після того, як один з українських депутатів підписав звернення до урядів західних держав із закликом переглянути політику щодо Белграда й Приштини. Президент Сербії з відповідною заявою виступив на прес-конференції 8 серпня, повідомляє телеканал RTRS. Зазначається, що лист, який підписали голови десяти парламентських комітетів із закордонних справ і понад півсотні депутатів різних парламентів, закликає посилити тиск на Сербію та відійти від спроб балансу у ставленні до неї та Косова. Ініціатором листа стала британська депутатка Алісія Кернс, долучився до нього й голови комітету Верховної ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко. Своєю чергою Вучич заявив, що даний лист спрямований проти Сербії й нібито робить його "винним за допомогу людям у Республіці Сербській", а ще — спрямований на "провокування конфлікту". "Україна — дружня нам країна. Гадаю, Зеленський розумніший за Мережка. Бо уявіть: якщо Україна визнає незалежність Косова, то втратить усе в один день", — додав президент Сербії. Вучич додав, що завжди буде обстоювати "лібертаріанський підхід" і право Сербії ухвалювати власні рішення. Варто відзначити, що Косово проголосило незалежність у 2008 році, а Сербія вважає регіон своєю територією. Незалежність Косова визнає половина держав-членів ООН, включно зі США та більшістю країн ЄС та НАТО. Водночас Україна та Росія не визнають незалежність Косова. Нагадаємо, у липні уряд Косова підтримав приєднання країни до одинадцятого пакету санкцій Європейського Союзу. Він був запроваджений у зв’язку з повномасштабною агресією Росії проти України.

У середу, 26 липня, уряд Косова підтримав приєднання країни до одинадцятого пакету санкцій Європейського Союзу. Він був запроваджений у зв’язку з повномасштабною агресією Росії проти України. Про це повідомляє місцевий телеканал Klan Kosova. Зазначається, що пропозицію долучитись до останніх санкцій ЄС ініціювала міністр закордонних справ Косова Доніка Гервалла-Шварц. "Погоджений пакет санкцій містить такі заходи: посилення дво- й багатосторонньої співпраці з третіми країнами для запобігання ухилянню від санкцій, заборона транзиту товарів через Росію, посилення експортних обмежень, запровадження додаткових санкцій проти 71 фізичної та 33 юридичних осіб, а також групи Вагнера", — заявила вона. Своєю чергою уряд Косова проголосував за схвалення цієї пропозиції. Частково визнана держава й раніше послідовно підтримувала всі санкції Євросоюзу проти Росії, узгоджуючи свою зовнішню політику з політикою ЄС як передумову майбутньої євроінтеграції. Косово проголосило незалежність у 2008 році, а Сербія вважає регіон своєю територією. Незалежність Косова визнає половина держав-членів ООН, включно зі США та більшістю країн ЄС та НАТО. Водночас Україна та Росія не визнають незалежність Косова. Нагадаємо, уряд Косова ігнорує заклики щодо зниження напруги в регіоні. Саме тому Європейський союз готується ввести санкції проти цієї країни. Зазначається, що ЄС вже розробив санкції проти Косова: вони передбачають припинення запрошень для участі Косова в заходах високого рівня і двосторонніх візитах. Зустрічі будуть проводитися лише для врегулювання конфлікту.

Уряд Косова ігнорує заклики щодо зниження напруги в регіоні. Саме тому Європейський союз готується ввести санкції проти цієї країни. Про це повідомляє "Радіо Свобода". Зазначається, що ЄС вже розробив санкції проти Косова: вони передбачають припинення запрошень для участі Косова в заходах високого рівня і двосторонніх візитах. Зустрічі будуть проводитися лише для врегулювання конфлікту. За даними джерела, ЄС припинить роботу у групах, які були створені на основі Угоди про стабілізацію та асоціацію Косова. Також вже відклали засідання підкомітету з питань торгівлі, промисловості, митниці та податків. Очікується, що наступні засідання з питань правосуддя, свободи та безпеки 21 та 22 червня також будуть відмінені. Не варто виключати й фінансових обмежень для Косова: Європейський Союз хоче урізати фінансування кількох проектів в рамках Інвестиційного фонду для Західних Балкан. На думку дипломатів, обмеження скасують, якщо влада Косова зробить кроки для зниження температури на півночі регіону. Конфлікт між Сербією та Косово Уряд Сербії відмовляється визнати Косово як державу і заперечує його відокремлення від Сербії у 2008 році, що є каменем спотикання, який блокує зусилля обох країн на шляху до вступу в ЄС. Західні посланці роками безрезультатно намагаються розв'язати цю суперечку.  Косово, понад 90% населення якого становлять етнічні албанці, проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Белград до цього часу вважає його частиною Сербії. Незалежність Косова не визнали кілька членів Євросоюзу, Росія, Китай та Україна. США та більшість країн ЄС, серед яких і Німеччина, визнають незалежність Косова. Загалом незалежність Косова визнали понад сто країн світу. У Верховній Раді у серпні 2022 року було зареєстровано проект постанови "Про визнання державного суверенітету та незалежності Республіки Косово". Нагадаємо, на півночі частково визнаного Косова 29 травня почалися зіткнення між місцевою поліцією та сербським населенням регіону. В результаті сутичок поранення дістали понад 50 сербів та близько 25 миротворців НАТО. Варто відзначити, що 26 травня президент Сербії Александр Вучич наказав армії Сербії висуватись у бік Косова. Лідер Сербії зважився на цей крок через заворушення між спеціальною косовською поліцією та сербами у Звечані, Зубін-Потоці та Лепосавичі. Також Вучич попросив НАТО вплинути на вирішення конфлікту.

У Косово прибудуть ще 700 військовослужбовців НАТО, які поповнять ряди міжнародних сил під керівництвом Альянсу (KFOR). Загальна кількість миротворців там тепер становитиме 4500 осіб. Про це повідомляє BBC. Відповідне рішення було прийняте після того, як 29 березня в північній частині Косово сталися сутички між KFOR та протестувальниками. Тоді постраждали 30 миротворців НАТО та 52 протестувальники. За даними джерела, травми миротворців включали переломи та опіки від саморобних вибухових запальних пристроїв. Також троє військових отримали поранення з вогнепальної зброї. Зазначається, що додатковий батальйон переведено у резерв і він буде готовий до розгортання протягом семи днів, якщо буде потрібно. Конфлікт між Сербією та Косово Уряд Сербії відмовляється визнати Косово як державу і заперечує його відокремлення від Сербії у 2008 році, що є каменем спотикання, який блокує зусилля обох країн на шляху до вступу в ЄС. Західні посланці роками безрезультатно намагаються розв'язати цю суперечку.  Косово, понад 90% населення якого становлять етнічні албанці, проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Белград до цього часу вважає його частиною Сербії. Незалежність Косова не визнали кілька членів Євросоюзу, Росія, Китай та Україна. США та більшість країн ЄС, серед яких і Німеччина, визнають незалежність Косова. Загалом незалежність Косова визнали понад сто країн світу. У Верховній Раді у серпні 2022 року було зареєстровано проект постанови "Про визнання державного суверенітету та незалежності Республіки Косово". Нагадаємо, на півночі частково визнаного Косова 29 травня почалися зіткнення між місцевою поліцією та сербським населенням регіону. В результаті сутичок поранення дістали понад 50 сербів та близько 25 миротворців НАТО. Варто відзначити, що 26 травня президент Сербії Александр Вучич наказав армії Сербії висуватись у бік Косова. Лідер Сербії зважився на цей крок через заворушення між спеціальною косовською поліцією та сербами у Звечані, Зубін-Потоці та Лепосавичі. Також Вучич попросив НАТО вплинути на вирішення конфлікту.

На півночі частково визнаного Косова 29 травня почалися зіткнення між місцевою поліцією та сербським населенням регіону. В результаті сутичок поранення дістали понад 50 сербів та близько 25 миротворців НАТО. Про це повідомила місія KFOR. Зазначається, що у місті Звечани на півночі частково визнаного Косова внаслідок сутичок постраждали миротворці Північноатлантичного Альянсу у складі місії KFOR та серби, що протестували під адмінбудівлею через невизнання місцевих виборів. За словами міністра закордонних справ Італії Антоніо Таяні, троє з постраждалих італійців перебувають у важкому стані, але їхньому життю нічого не загрожує. "Хочу висловити свою солідарність із солдатами місії KFOR, які постраждали в Косово під час сутичок між сербськими демонстрантами та косовською поліцією", — підкреслив він. З боку сербів постраждали понад 50 людей. З них один перебуває в критичному стані, ще двоє — у важкому. Серед постраждалих є й колишній голова Звечан Драгіша Мілович, у якого поранення грудної клітини. Зазначимо, уряд Сербії відмовляється визнати Косово як державу і заперечує його відокремлення від Сербії у 2008 році, що є каменем спотикання, який блокує зусилля обох країн на шляху до вступу в ЄС. Західні посланці роками безрезультатно намагаються розв'язати цю суперечку.  Косово, понад 90% населення якого становлять етнічні албанці, проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Белград до цього часу вважає його частиною Сербії. Незалежність Косова не визнали кілька членів Євросоюзу, Росія, Китай та Україна. США та більшість країн ЄС, серед яких і Німеччина, визнають незалежність Косова. Загалом незалежність Косова визнали понад сто країн світу. У Верховній Раді у серпні 2022 року було зареєстровано проект постанови "Про визнання державного суверенітету та незалежності Республіки Косово". Нагадаємо, 26 травня президент Сербії Александр Вучич наказав армії Сербії висуватись у бік Косова. Лідер Сербії зважився на цей крок через заворушення між спеціальною косовською поліцією та сербами у Звечані, Зубін-Потоці та Лепосавичі. Також Вучич попросив НАТО вплинути на вирішення конфлікту.  .

Президент Сербії Александр Вучич наказав армії Сербії висуватись у бік Косова. Причиною цього стали заворушення між сербами та співробітниками спецпідрозділу Косова. Відповідний наказ видав президент Сербії Александр Вучич, пише Novosti.rs. "Президент Сербії та головнокомандувач Збройних сил Олександр Вучич підписали наказ про підвищення боєздатності частин ЗС Сербії до вищого ступеня", — пише джерело. Зазначається, що Вучич наказав армії терміново висуватися у напрямку адміністративної лінії з Косово та Метохією. Лідер Сербії зважився на цей крок через заворушення між спеціальною косовською поліцією та сербами у Звечані, Зубін-Потоці та Лепосавичі. Також Вучич попросив НАТО вплинути на вирішення конфлікту. Своєю чергою міністр оборони Сербії Мілош Вучевич заявив, що ситуація в Косово та Метохії драматична і додав, що Пріштіна рухається у бік ескалації. "Ми виконаємо наказ верховного головнокомандувача та зробимо те, що очікується від сербської армії. Я говорю сербам у Косові, щоб вони були спокійними, не піддавалися на провокації. Важливо зберігати спокій і водночас захищати свої права та свободи", — заявив Вучевич. Десятки косовських сербів намагались не допустити нових мерів-албанців, які склали присягу, до виконання своїх обов'язків. Вони бойкотували ці вибори та вважають їх нелегітимними. Протестувальники збудували барикади, а потім поліція Косова почала розганяти сербських мітингувальників за допомогою сльозогінного газу. Нагадаємо, високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель заявив, що Сербії та Косово не вдалось нормалізувати відносини. Напруженість в регіонах Косово з сербською більшістю населення залишається на високому рівні.

Сербії та Косово не вдалось нормалізувати відносини. Напруженість в регіонах Косово з сербською більшістю населення залишається на високому рівні. Таку заяву зробив високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель, пише Reuters. Прем'єр-міністр Косово Альбін Курті та президент Сербії Александар Вучич не змогли дійти згоди. Зазначається, що в березні 2023 року сторони в усній формі домовились про реалізацію плану про нормалізацію відносин, який підтримує Євросоюз. Але з того часу суттєвого прогресу не спостерігалось. Зазначається, що близько 50 тисяч сербів, які проживають в муніципалітетах на півночі Косово, відмовляються брати участь в роботі інституцій країни. На зустрічі з лідерами обох країн Жозеп Боррель заявив про "серйозну стурбованість ситуацією" після виборів з низькою явкою. Він закликав сторони до компромісу та попередив, що будь-яка ескалація може підірвати реалізацію плану про нормалізацію відносин. Проте Курті та Вучич не змогли узгодити рамки для забезпечення більшої автономії муніципалітетів з сербською більшістю. Косівська сторона наголошує, що цей проект не відповідає Конституції країни. Про що йшлося в угоді? Згідно з усною угодою, Косово зобов’язалося надати більшу автономію територіям із сербським населенням. Своєю чергою Сербія погодилося не блокувати членство Косова в міжнародних організаціях. Європейський Союз підтримав такі рішення й пообіцяв донорську конференцію з метою створення пакета інвестиційної та фінансової допомоги для обох країн. Також країни ЄС заявили, що виділення фінансової допомоги залежатиме від кроків обох країн для покращення зв’язків. Нагадаємо, що Косово, понад 90% населення якого становлять етнічні албанці, проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Белград до цього часу вважає його частиною Сербії. Незалежність Косова не визнали кілька членів Євросоюзу, Росія, Китай та Україна. США та більшість країн ЄС, серед яких і Німеччина, визнають незалежність Косова. Загалом незалежність Косова визнали понад сто країн світу. У Верховній Раді у серпні 2022 року було зареєстровано проект постанови "Про визнання державного суверенітету та незалежності Республіки Косово".