# Кувейт

У понеділок, 13 липня, ціни на нафту різко зросли після того, як цієї ночі США й Іран знову обмінялися ударами. Це загрожує постачанням енергоносіїв через Ормузьку протоку.Про це повідомили журналісти CNN. Вони констатували, що ф'ючерси на нафту марки Brent зросли на 3,92% — до 78,99 долара за барель, тоді як американська нафта марки West Texas Intermediate подорожчала на 3,44% — до 73,87 долара за барель.Центральне командування США, яке координує операції на Близькому Сході, поінформувало про нові обстріли іранських об’єктів, "щоби продовжити руйнувати їхню спроможність атакувати цивільних мореплавців і торгові судна, які вільно прямують через Ормузьку протоку".Це стало другою поспіль ніччю ударів. Перед цим у неділю президент США Дональд Трамп відкинув заяви Ірану про закриття Ормузької протоки.Зазначається, що удари відбулися після чергового обстрілу Корпусом вартових ісламської революції торгового судна в Ормузькій протоці.В Ірані ж заявили про серію ударів у відповідь ракетами та безпілотниками по американських об’єктах на Близькому Сході. Відомо, що в Бахрейні оголошували повітряну тривогу, в Кувейті військові повідомляли про роботу ППО.У Корпусі вартових ісламської революції зазначили, що в Бахрейні цілями ударів стали об’єкти з обслуговування американських гелікоптерів, ангар з патрульним літаком P-8 Poseidon і командний центр безпілотних операцій на американській базі у Шейх Іса.Також в Ірані заявили про знищення заправних резервуарів і установок Patriot на американській базі Алі аль-Салем у Кувейті та ураження радіолокаційної станції на базі Ахмад аль-Джабер.Нагадаємо, що вчора аятола Моджтаба Хаменеї, який є Верховним лідером Ірану, пообіцяв помститися за загибель свого батька Алі Хаменеї. Він планує вбити американського президента Дональда Трампа..

Країни Перської затоки та Україна мають взаємодоповняльні потреби, які можуть перерости у масштабне оборонне партнерство. Якщо адміністрація президента США Дональда Трампа скоротить військову допомогу Україні у бюджеті на наступний рік, держави Затоки могли б частково компенсувати це фінансування. Натомість Україна могла б ділитися унікальним бойовим досвідом боротьби з безпілотниками.Так у колонці для Financial Times стверджує колишній радник з питань безпеки та аналітик Білал Сааб.Чому це важливо для країн ЗатокиАвтор наголошує, що війна з Іраном продемонструвала вразливість критичної інфраструктури держав регіону до атак дронів. За його словами, ударам піддавалися об'єкти в Катарі, Саудівській Аравії, Кувейті та особливо в Обʼєднаних Арабських Еміратах. Під загрозою опинялися енергетичні об'єкти, аеропорти, опріснювальні установки та нафтова інфраструктура.На думку Сааба, проблема полягає в тому, що дешеві ударні дрони можна виробляти значно швидше й дешевше, ніж дорогі ракети-перехоплювачі.Український досвід як головний активАвтор вважає, що саме Україна сьогодні має найбільший практичний досвід у сфері протидії безпілотникам. Йдеться не лише про виробництво техніки, а й про створення комплексної системи виявлення, супроводу та знищення дронів, а також підготовку операторів.Сааб переконаний, що країнам Затоки недостатньо просто закуповувати українське обладнання. Вони мають отримати доступ до українських технологій, методик підготовки та бойового досвіду, щоб розвивати власні системи протидії БпЛА.Що може отримати УкраїнаДля України така співпраця означала б додаткові джерела фінансування в умовах можливого скорочення американської допомоги.Автор пропонує створити спеціальний регіональний фонд за участю держав Затоки, який би фінансував українські розробки у сфері боротьби з дронами, навчання персоналу та масштабування виробництва.Головна ідеяКолумніст вважає, що оптимальна формула мала б вигляд поєднання трьох ресурсів:українського бойового досвіду;американських технологій;фінансових можливостей країн Перської затоки.На його думку, така модель дозволила б одночасно зміцнити оборону держав регіону та забезпечити Україні додаткову підтримку в умовах затяжної війни.Додамо, за ненщодавніми даними опитування, більшість українців не підтримують жодну зі сторін у конфлікті між США та Ізраїлем з одного боку та Іраном — з іншого..

Емір Кувейту шейх Наваф аль-Ахмед аль-Джабер аль-Сабах помер у віці 86 років. Про це пише Al Jazeera з посиланням на кувейтське державне телебачення. "З великим сумом і скорботою ми — кувейтський народ, арабські та ісламські нації та дружні народи світу — оплакуємо покійного його високість еміра шейха Навафа Аль-Ахмеда Аль-Джабера Аль-Сабаха, який відійшов до свого господа, сьогодні", — заявив міністр Мухаммед Абдулла Аль Сабах. Причини смерті еміра не уточнюються. Наприкінці листопада повідомлялося, що його негайно госпіталізували через проблеми зі здоров'ям. Після нього влада перейде його молодшому братові, спадкоємцю принцу Мішааль аль-Ахмед аль-Джабер ас-Сабаху. Що відомо про Навафа Аль Ахмада Аль Джабера Аль Сабаха Шейх Наваф аль-Ахмед аль-Джабер ас-Сабах народився 25 червня 1937 року в місті Ель-Кувейт. Він — син покійного еміра шейха Ахмада I та його дружини Ямах. Після здобуття середньої освіти він навчався в університеті у Великій Британії. З 1962 по 1978 був губернаторм провінції Хаваллі, з 1978 по 1988 обіймав посаду міністра внутрішніх справ Кувейту, а з 1988 по 1991 був міністром оборони. Після звільнення Кувейту він був призначений 20 квітня 1991 року на посаду міністра соціальних справ і зайнятості (обіймав ту посаду до 17 жовтня 1992 року). Пізніше — заступник командувача Національної гвардії (1994—2003), міністр внутрішніх справ (вдруге: 13 липня 2003 — 9 лютого 2006). Заступник прем'єр-міністра (від 13 липня 2003 року), перший заступник прем'єр-міністра (від 16 жовтня того ж року). 29 вересня 2020 помер його брат Сабах (1929—2020), того ж дня його було проголошено новим еміром Кувейту. Нагадаємо, 7 грудня помер відомий український актор Василь Кухарський внаслідок важкого поранення, отриманого на фронті. Крім того, 3 грудня помер співавтор Акта проголошення державної незалежності України Леонтій Сандуляк. Йому було 86 років. Він також був першим надзвичайним повноважним послом України в Румунії..