# Метте Фредеріксен

Офіційний Копенгаген не має наміру вести переговори зі Сполученими Штатами щодо статусу Гренландії як частини суверенної держави. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен чітко окреслила позицію країни у діалозі з Вашингтоном, наголосивши на непорушності демократичних цінностей.Про це повідомляє "Європейська правда".Суверенітет поза межами переговорівКоментуючи відносини зі США, Фредеріксен підтвердила наявність жорстких обмежень у переговорах. За її словами, статус Данії як суверенної держави є очевидним фактом, який не може бути предметом жодних дискусій."Ми не можемо вести переговори з цього питання, оскільки це є частиною базових демократичних цінностей", — наголосила очільниця данського уряду.Співпраця в Арктиці та роль НАТОПопри принципову позицію щодо суверенітету, Данія висловлює готовність до діалогу в інших сферах:безпека регіону. Копенгаген відкритий до обговорення зі США питань зміцнення спільної оборонної співпраці в Арктиці.посилення НАТО. Метте Фредеріксен звернулася до Північноатлантичного альянсу з проханням розширити свою присутність в Арктичному регіоні, зокрема навколо Гренландії.взаємна повага. Прем’єрка наголосила, що багаторічна співпраця зі Сполученими Штатами має базуватися на партнерських засадах без жодних погроз.Фредеріксен висловила сподівання на пошук політичного рішення, яке відповідатиме принципам демократії та союзницьким відносинам між країнами.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

На куражі від успіху у Венесуелі Дональд Трамп згадав про обіцянку встановити контроль США над найбільшим островом світу — Гренландією. Данія та Євросоюз розкритикували недружні зазіхання Вашингтона. То ж як розвиватимуться події далі?Навіщо Трампу ГренландіяПро приєднання Гренландії до США Трамп говорив ще під час свого першого президентства: тоді Вашингтон пропонував Копенгагену купити острів, але данці дали відкоша. Після обрання на другий президентський термін Трамп знову згадав стару пісню про Гренландію. Ще 22 грудня 2024 року, за місяць до інавгурації, він оголосив про прагнення встановити контроль над територією, яка за міжнародним правом належить Данії. А рівно рік тому Трамп вперше заявив, що не виключає силового варіанту для отримання Гренландії, чим шокував партнерів США по НАТО.На тлі цих заяв новообраного лідера Америки експерти пояснили цінність цього острова для Сполучених Штатів, і ці пояснення залишають актуальними й зараз. По-перше, завдяки географічному положенню, Гренландія контролює морські шляхи на межі Північної Атлантики та Арктики, а також популярні повітряні маршрути. Протягом останніх років у цьому просторі помітно активізувалися росіяни та китайці, що становить загрозу як для США, так і для НАТО. По-друге, Гренландія має значні запаси корисних копалин, які важко видобувати через льодяний покров, однак через глобальне потепління протягом десятка років доступ до копалин покращиться.По-третє, для Трампа важливо увійти в історію примножувачем земель. Це своєрідний месіанізм. Востаннє до Сполучених Штатів нова територія приєдналася 1898 року шляхом анексії Гавайських островів. Сталося це при президенту Вільяму Мак-Кінлі, якого Трамп дуже поважає. Спершу американці інспірували переворот на Гаваях, унаслідок чого до влади там прийшли прихильники приєднання до США. 50-м штатом ці землі стали тільки 1959 року. Приєднанням Гренландії Трамп переплюне Мак-Кінлі?Торік у березні вже у статусі глави Білого дому Трамп пояснював: Гренландія потрібна його державі для міжнародного порядку, і він "так або інакше" все одно отримає цей острів. При цьому соцопитування остров’ян засвідчили про небажання приєднуватися до США: 85% виступили проти перспективи піти під контроль Вашингтону. Однак при цьому переважна більшість опитаних підтримує незалежність Гренландії від Данії. Вибори до місцевих законодавчих зборів 11 березня 2025 року виграли гренландські самостійники з партії Demokraatit. Після виборів відбулися масові протести проти зазіхань Трампа.Учасники мітингу тримали у руках плакати з висловами "Yankee, go home" ("Янкі, йдіть додому"), яке раніше лунало в інших країнах щодо присутності США, "Ми не продаємося", "Поважайте наш суверенітет" та "Make America Go Away".Але американські можновладці не заспокоювалися, зокрема, віце-президент Джей Ді Венс зробив різку заяву про намір отримати Гренландію, на що у Данії відреагували не менш різко, — запропонували Вашингтону змінити тон.Протягом квітня 2025-го загострення американсько-данських відносин через Гренландію досягло піка. Військову базу Пітуфік на острів відвідав віце-президент Венс, після чого показово звільнили командувачку бази полковника Сюзанну Маєрс. Вона критикувала зазіхання США на цю територію, але далі американці градус протистояння не підвищували. Здавалося, вони поставили цю тему на тривалу паузу. Однак сподівання не виправдалися.Віддайте добровільно, інакше заберемоНовий виток ескалації стартував 22 грудня, коли Трамп призначив губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі спеціальним посланцем США у Гренландії, навіть не поцікавившись думкою щодо цього у данської влади. Призначенець одразу розхвалив свого президента. У відповідь Копенгаген назвав втручання у свої внутрішні справи "абсолютно неприйнятним", а МЗС країни викликало американського посла для пояснень.Як згодом виявилося, це був тільки початок. Одразу після швидкої та вдалої військової операції у Венесуелі із захоплення її президента Ніколаса Мадуро Трамп заявив:"Нам справді потрібна Гренландія, абсолютно… Вона оточена російськими та китайськими кораблями".Після цього гучний міжнародний скандал спровокувала дружина радника президента Сполучених Штатів із внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті, яка опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США. До мапи вона додала лише лаконічний підпис: "Скоро".Далі в атаку на Данію пішов її чоловік Стівен Міллер. "На чому засновані їхні територіальні претензії? На чому ґрунтується їхнє твердження про те, що Гренландія є колонією Данії? США — це сила НАТО", — заявив посадовець й припустив силовий варіант встановлення контролю над Гренландією.Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен відповіла американцям:"Абсолютно немає сенсу говорити про те, що США повинні захопити Гренландію. США не мають права анексувати жодну з трьох країн Данського Королівства".В іншій заяві вона наголосила:"Якщо Сполучені Штати вирішать атакувати військовим шляхом іншу країну НАТО, все зупиниться. Включно з нашим НАТО, а отже, і з безпекою, яка забезпечувалася з кінця Другої світової війни".Зі спільною заявою виступили й лідери Євросоюзу: питання, які стосуються Данії й Гренландії, мають вирішувати тільки вони самі.На позицію Європи у Вашингтоні не зважають, а речниця Білого дому Керолайн Лівітт заявила: "Президент та його команда обговорюють низку варіантів для досягнення цієї важливої ​​зовнішньополітичної мети, і, звичайно, використання збройних сил США завжди є варіантом, який є в розпорядженні головнокомандувача".А от спецпосланець Лендрі заспокоює: анексувати острів США не планують, Трамп хоче його незалежності. Він запевняє: з Америкою гренландцям буде краще, аніж із Європою."Ми можемо запропонувати їм шлях до незалежності та сусідню країну, де вони можуть приєднатися до найсильнішої, найбільш передової економіки у світі", — каже Лендрі. Як може розвиватися ситуація далі й до чого тут УкраїнаВидання The Economist із посиланням на власні джерела в американській адміністрації опублікувало моделі, як США можуть отримати контроль над Гренландією. Однак всі вони суперечать міжнародному праву та домовленостям у системі НАТО. Наприклад, м’яка модель "вільної асоціації" передбачає економічні та безпекові угоди Гренландії зі Штатами в обхід Данії. Але для цього спочатку американці стимулюватимуть сепаратизм остров’ян, підштовхуючи їх до педалювання теми незалежності. Простіше кажучи, діятимуть подібно до Росії, яка вирощувала сепаратистів на Донбасі, а 2014 року залучила їх для власних інтересів, утворивши незаконні "народні республіки".Зрозуміло, що така перспектива не влаштує ні Данію, ні ЄС, ні європейських союзників США, ні гренландців, бо замість незалежності вони отримають фактично колоніальний статус. Навіть якщо американці завалять їх доларами, що далеко не факт, вони одночасно втратять економічні зв’язки не лише з Данією, а й із ЄС. Крім того, прогнозовано з острова виїдуть етнічні данці — національна меншина, яка є економічно активною.Модель прямого вторгнення та анексії аналітики відкидають, хоча й припускають сценарій збільшення чисельності американських військових на їхній базі. Втім, розмістити в рази більше не вийде, не дозволить інфраструктура. Тож єдиною можливою моделлю є співпраця з Данією та НАТО для посилення безпеки в цьому регіоні. Без встановлення контролю США над Гренландією. Все інше — шлях до розколу союзників.Якщо це очевидно для нас, для Європи й для опонентів Трампа в Штатах, тоді чому не очевидно для глави Білого дому та його команди? Зробимо два припущення. Перше: у США стартувала підготовка до проміжних виборів обох палат Конгресу, які відбудуться 3 листопада. Програш республіканців хоча б однієї з палат означатиме втрату більшості й початок імпічменту Трампа демократами. У контексті підготовки до виборів трампісти шукають технології мобілізації електорату MAGA. Отримання контролю над Гренландією розглядається як елемент цієї технології. Простіше кажучи, Трампу потрібна політична ескалація навколо острова, щоб пограти м’язами перед виборцями. Вигорить із цього щось чи ні, — головне процес. Що ж до НАТО, тут, очевидно, глава Білого дому впевнений — позиція європейських союзників буде слабкою, вони не посміють йому заперечувати, а шукатимуть, як домовитися.Друге припущення: Трамп і його оточення знані неймовірним цинізмом, вони можуть ув’язати питання Гренландії із широким пакетом безпекових гарантій Україні та Європі. Про це вже пишуть американські ЗМІ. Відомо, що після паризької зустрічі цього тижня узгодити такі гарантії знову не вдалося. Не факт, що американці дійдуть до прямого шантажу, але скидати з рахунків такий сценарій не варто. Данія одна із тих країн, яка дуже допомагає нам у війні. Не підтримати її — прояв невдячності. З іншого боку, нам необхідні чіткі гарантії від США. Тож про всяк випадок є сенс продумати, як чинити в разі посилення Штатами тиску на наших друзів в Європі. .

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова. Раніше він знову озвучив таку ідею в інтерв’ю журналу The Atlantic.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти цитують Фредеріксен, яка зазначила, що розмови про захоплення Гренландії з боку США є безпідставними та суперечать міжнародному праву."Абсолютно немає сенсу говорити про те, що США повинні захопити Гренландію. США не мають права анексувати жодну з трьох країн Данського Королівства", – заявила вона.В інтерв’ю The Atlantic Дональд Трамп заявив, що США "насправді потрібна Гренландія", пояснивши це міркуваннями оборони. Ці слова пролунали наступного дня після заяв Трампа щодо Венесуели, в яких він повідомив про захоплення президента країни Ніколаса Мадуро та зауважив, що Вашингтон керуватиме латиноамериканською державою. Це викликало занепокоєння в Данії через можливі паралелі зі ситуацією навколо Гренландії, яка є автономною територією у складі Данського Королівства.Фредеріксен наголосила, що риторика США є неприйнятною щодо союзника."Я рішуче закликаю США припинити погрози на адресу історично близького союзника, іншої країни й іншого народу, які дуже чітко заявили, що вони не продаються", — сказала вона.Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен також різко розкритикував слова американського президента. За його словами, коли президент США заявляє, що "нам потрібна Гренландія" та пов’язує острів із Венесуелою та військовим втручанням, це є не лише неправильним, а й виявом неповаги."На жаль, я вважаю, що слова американського президента про те, що він хоче Гренландію, варто сприймати серйозно. Якщо США нападуть на іншу країну НАТО, все зупиниться", — наголосила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.Попередній контекстПрезидент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією..

У четвер, 2 жовтня, президент України Володимир Зеленський прибув на саміт Європейської політичної спільноти в Копенгагені. Там пройдуть двосторонні зустрічі з лідерами країн Євросоюзу.Про це повідомляє DR. Як зазначає видання, один з головних персонажів дня — президент України Володимир Зеленський – прибув на саміт у Белла-центрі.Він зайшов до кімнати для переговорів разом з прем'єр-міністром Метте Фредеріксен та їхнім оточенням офіційних осіб. Офіційне прибуття на саміт насправді розпочнеться незабаром. Але Зеленський прибув іншим маршрутом трохи раніше за інших. Пізніше Зеленський також має виступити з промовою на саміті.Прем'єр-міністра Данії запитали про Україну та очікування від сьогоднішньої зустрічі. "Ми повинні використати всі знання, які накопичила Україна, для захисту Європи", — каже вона.Сьогодні вранці Метте Фредеріксен провела коротку зустріч із Зеленським. Вона каже, що Україна, серед іншого, допомагатиме Данії та Європі у сфері дронів. "Ми обговорили кілька речей, але особливо питання дронів. Україна допомагає Європі та Данії, і ми маємо намір активізувати співпрацю. Технології розвиваються дуже швидко. Центральним елементом гібридної війни є, серед іншого, дрони", — сказала вона.За словами Фредріксен, трохи дивно, що Україна, яка перебуває у стані війни, пропонує Данії допомогу через гібридну атаку.Очільниця данського уряду зазначила, що багато говорилося про вступ України до ЄС. Але на вчорашньому саміті стало зрозуміло, що на цьому шляху стоїть одна країна — Угорщина.Видання наголосило, що Віктор Орбан і чути не хоче про те, щоб українці вступили до клубу. І це дратує Метте Фредеріксен, каже вона дорогою на саміт."Я б дуже хотіла, щоб Україна була в НАТО, бо тоді, я думаю, у нас не було б такої війни, як зараз. Якщо ми не можемо цього досягти, наступним найкращим варіантом буде членство в ЄС. Поки що Угорщина блокує. І з цим не так легко впоратися, бо це право, яке держави-члени повинні блокувати", — додала вона.Раніше повідомлялось, що напередодні зустрічі лідерів Євросоюзу у Копенгагені 1 жовтня очільник Євроради Антоніу Кошта намагався знайти спосіб обійти опір Угорщини вступу Києва до Союзу. Кошта запропонував змінити деякі правила, щоб дозволити початок офіційних переговорів про вступ після схвалення відповідного рішення кваліфікованою більшістю лідерів, а не одностайною згодою, як це вимагається наразі.Нагадаємо, 30 вересня Україна досягла важливої ​​віхи на шляху до вступу до Європейського Союзу, завершивши двосторонній скринінг з Європейською Комісією.

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен 25 вересня попередила, що в Європі розпочалася "гібридна війна" після того, як хвилі дронів закрили повітряний простір країни цього тижня.Про це повідомляє Politico.Як зазначає видання, данська влада тимчасово закрила два великі аеропорти в ніч на середу після того, як у небі були помічені дрони. Копенгаген назвав це "гібридною атакою" "професійного актора". Про аналогічні інциденти повідомляли кілька інших аеропортів по всій країні. Аеропорти Копенгагена та Осло також були закриті в понеділок через вторгнення дронів, що змусило скасувати рейси та залишити тисячі людей у ​​скрутному становищі."Порушення повітряного простору показали, що "ми знаходимося на початку гібридної війни проти Європи", — сказала Фредеріксен у зверненні до нації, опублікованому в соціальних мережах. "Я думаю, що ми побачимо більше таких випадків... Ми бачимо закономірність, і вона виглядає не дуже добре", — додала вона.Фредеріксен зазначила, що данська влада ще не визначила, "хто стоїть за гібридними атаками на наші аеропорти та іншу критично важливу інфраструктуру", але натякнула, що Кремль несе відповідальність."Ми можемо принаймні стверджувати, що існує передусім одна країна, яка становить загрозу безпеці Європи, — і це Росія", — сказала вона.За останні тижні Європу сколихнула серія вторгнень у повітряний простір за участю російських літаків та безпілотників. Естонія та Польща скликали членів НАТО на термінові переговори після звинувачень Росії у порушенні їхнього повітряного простору в окремих інцидентах.Москва заперечує відповідальність за вторгнення Естонії та заявила, що польський інцидент, в результаті якого рій дронів перетнув польський повітряний простір, був випадковістю.Лише через кілька годин після звернення Фредеріксен аеропорт Ольборга на півночі країни був ненадовго закритий другу ніч поспіль через підозру у вторгненні дрона.Фредеріксен сказала, що не може обіцяти, що "жоден дрон не перетне кордон", але додала, що Копенгаген "підвищив рівень тривоги" та посилює свої засоби захисту від дронів."Це означає, що оборона та поліція найближчим часом будуть більш присутніми з можливостями боротьби з дронами навколо критично важливої ​​інфраструктури", — сказала вона, додавши, що Україна надає досвід у боротьбі з дронами.Раніше цього місяця Міністерство оборони Данії оголосило про придбання франко-італійської системи протиповітряної оборони SAMP/T за 58 мільярдів данських крон (7,7 мільярда євро), що стане найбільшою закупівлею озброєнь в історії країни.Фредеріксен завершила свій виступ закликом до Європи збільшити витрати на оборону."Ось чому ми розширюємо європейську оборонну промисловість, і саме тому ми будуємо оборонну промисловість у Данії", — сказала вона. "Події останніх днів демонструють, наскільки це важливо".Нагадаємо, раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомляв, що країни-члени Північноатлантичного альянсу можуть збивати російські літаки та безпілотники, якщо ті порушують їх повітряний простір. Втім, знищувати дешеві російські дрони не можна за допомогою дорогих ракет.

У середу, 3 вересня, президент Володимир Зеленський провів перемовини із прем'єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що у ході перемовин сторони "обговорили найважливіше для України". Зокрема, за його словами, було розглянуто ключові пункти майбутньої архітектури безпеки."Данія серед лідерів у допомозі Україні. Завдяки нашим домовленостям уже працює виробництво зброї, довела свою ефективність і данська модель. Це реальна допомога, яка зміцнює нашу оборону. І ми говорили про поглиблення такого партнерства", — наголосив Зеленський.Він додав, що у ході зустрічі також було обговорено євроінтеграційний трек і необхідність ще більшого тиску на Росію. Зеленський зазначив, що "19-й санкційний пакет ЄС має стати справді болючим для Москви"."Дякую Данії, усьому народу та особисто Метте за незмінну підтримку України й українців", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 3 вересня президент України Володимир Зеленський прибув до Данії. Там він проведе низку зустрічей і перемовин із різними делегаціями.Додамо, раніше з’являлася інформація, що перед засіданням "Коаліції охочих", яка пройде 4 вересня, президент Франції Еммануель Макрон проведе зустріч з українським лідером Володимиром Зеленським в Парижі.