# мігранти

Під час масштабної загальнонаціональної операції польських правоохоронців було затримано 147 іноземців, серед яких абсолютну більшість — 91 особу — складають громадяни України. Щодо багатьох наших земляків уже розпочато процедури примусового повернення на батьківщину через порушення правил перебування або загрозу безпеці держави.Про результати операції повідомило польське видання Polskie Radio, посилаючись на міністра внутрішніх справ Польщі Марціна Кервінського.Деталі операції та залучені силиЯк зазначає видання, у масштабних заходах, що тривали 2–3 березня, взяли участь спеціалізовані підрозділи: Центральне кіберзлочинне бюро, Центральне бюро розслідувань поліції та понад 700 офіцерів Прикордонної служби з усіх регіонів.Це була перша подібна операція у 2026 році, яка охопила всю територію країни. Загалом офіцери затримали 1 944 особи, які розшукувалися на підставі ордерів на арешт або судових наказів.Затримання іноземців та український слідПід час перевірок було виявлено 147 іноземців, яких шукала польська влада. Серед них найбільшу групу склали:громадяни України — 91 особа;громадяни Грузії — 14 осіб;громадяни Білорусі — вісім осіб.Окрім цього, правоохоронці затримали семеро осіб за європейськими ордерами на арешт та "червоними повідомленнями" Інтерполу. Зокрема, було схоплено громадянина Бразилії, розшукуваного за розбій, та білоруску, яку звинувачують у створенні банківських рахунків на підставі фальшивих документів для онлайн-шахрайства.Депортації та загроза держбезпеціЯк зазначає джерело, служби провели майже 1 800 перевірок легальності перебування іноземних громадян. У результаті:розпочато 110 проваджень щодо обов’язкового виїзду з країни через нелегальне проживання;у понад 20 випадках ініційовано процедуру повернення на підставі того, що особи становили загрозу державній безпеці;подано 112 запитів до Прикордонної служби щодо видачі рішень про виселення.Нагадаємо, за даними BBC, українці у Сполучених Штатах Америки все частіше повідомляють про затримання міграційною службою. Під арешти потрапляють навіть особи, які отримали офіційні документи в межах програми Uniting for Ukraine..

Данський уряд планує змінити правила проживання для деяких біженців з України. Військовозобов'язані чоловіки й українці з безпечніших регіонів не зможуть отримати дозвіл на проживання, який визначається за спеціальним законом країни.Про це повідомило Міністерство у справах іноземців та інтеграції Данії. Зазначається, що уряд обмежить критерії, за якими українці мають право на отримання дозволу на проживання в Данії відповідно до правил для біженців з України.Влада підрахувала, що в данських муніципалітетах уже мешкають близько 45 тисяч переселенців з України."Тому уряд має намір змінити правила проживання відповідно до спеціального закону, щоб особи з менш уражених війною районів України й особи, на яких поширюються українські правила мобілізації, не могли в майбутньому отримати дозвіл на проживання в Данії", — ідеться в повідомленні.Зокрема, відмовляти пропонується українцям:з регіонів, які Данія вважає безпечнішими: Черкаська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Кіровоградська, Київська (область, а не Київ), Львівська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Вінницька, Волинська, Закарпатська та Житомирська області;чоловікам 23-60 років; виняток — ті, які в Україні офіційно звільнені від військової служби;пропонується надавати дозвіл на проживання чоловікам лише віком до 23 років, а далі вони зможуть його продовжити, лише якщо нададуть документальне підтвердження звільнення від військової служби.Також в уряді пропонують зміни до освіти для українських дітей. Ще данський уряд хотів би, аби українські біженці, які отримують грошову допомогу, обов'язково працювали на офіційних засадах.Попри власне законодавство щодо спеціальних дозволів на проживання, Данія є членом Європейського Союзу, який надає українцям тимчасовий захист.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що уряд Данії оголосив про виділення додаткових 3,8 мільярда данських крон до Фонду України на 2026 рік. Таким чином загальні оборонні видатки країни цього року сягнуть 3,5% ВВП..

Нелегальних мігрантів переправляють до Європейського Союзу через підземні тунелі на польсько-білоруському кордоні. Для їх будівництва Росія та Білорусь залучили фахівців із Близького Сходу.Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph. Журналісти зазначили, що польські прикордонники 2025 року виявили вже чотири такі об'єкти.За словами підполковника прикордонної служби Катажини Зданович, один із найбільших тунелів мав складну конструкцію з бетонними стійками для зміцнення стін. Військові експерти зауважили, що подібні технології характерні для близькосхідних угруповань."Якби мені довелося здогадуватися, то експерти з Близького Сходу назвали би ХАМАС або Палестинський ісламський джихад", — зазначив колишній сапер британської армії майор Роб Кемпбелл.Аналітики назвали використання підземних шляхів новою ескалацією гібридної війни Мінська та Москви проти Заходу. Зокрема, в грудні минулого року через 60-метровий тунель під кордоном намагалися пройти 180 осіб.Водночас заступник міністра внутрішніх справ Польщі Чеслав Мрочек заявив, що такий складний метод перетину кордону свідчить про надійність наземних укріплень."Риття цих тунелів означає, що наша ефективність у зупинці міграції настільки висока, що вони вирішили залучити спеціалістів з Близького Сходу для їх риття", — акцентував Мрочек.Як відомо, крім тунелів, Білорусь використовує повітряні кулі для провокацій у повітряному просторі НАТО."Мета Кремля — дестабілізувати ситуацію в Європі та змусити західні уряди зменшити підтримку України", — зробили висновок аналітики видання.Нагадаємо, 12 грудня минулого року видання RMF24 інформувало, що на польсько-білоруському кордоні поблизу Наревки Підляського воєводства виявили новий нелегальний тунель, яким скористалися близько 180 іноземців для проникнення в країну..

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не дозволить Брюсселю перетворити його країну на країну мігрантів. Будапешт не прийматиме додаткову кількість біженців.Про це Віктор Орбан повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі X.У відеоролику він нагадав про початок дії європейського міграційного пакту з 12 червня 2026 року, який, за його словами, зобов'язує Угорщину будувати табори для тисяч мігрантів і приймати мігрантів, переселених із Західної Європи.Орбан наголосив, що не дозволить Угорщині стати країною мігрантів. Він назвав усі вимоги Європейського Союзу з цього приводу необґрунтованими."Брюссель хоче, щоб в Угорщині були табори для мігрантів, проводилися примусові переселення та розглядалися тисячі справ про надання притулку. Відповідь — ні", — наголосив угорський прем’єр-міністр.Він запевнив, що Угорщина не прийматиме мігрантів із Західної Європи, не будуватиме табори та не віддасть своїх кордонів."Ми не дозволимо іншим вирішувати, з ким нам жити", — підсумував Віктор Орбан.Нагадаємо, 24 грудня прем'єр-міністр Угорщини вкотре розкритикував європейську підтримку Києва. Він назвав солідарність з Україною чинником, що руйнує Європейський Союз..

Після стрілянини в університеті Брауна Сполучені Штати Америки призупинили видачу "грін-карт". Стрільцем, який убив двох і поранив дев’ятьох студентів, виявився 48-річний мігрант. Він приїхав у країну через програму "грін-карти".Про це повідомила міністерка внутрішньої безпеки США Крісті Ноем, яка опублікувала відповідний допис у своїх соціальних мережах.Вона заявила, що стрілець з університету Брауна, 48-річний громадянин Португалії Клаудіо Мануель Невеш Валенте, в'їхав до США за програмою імміграційної візи (DV1) 2017 року й отримав "грін-карту"."Ще тоді, 2017 року, президент Трамп боровся за припинення цієї програми після руйнівного наїзду вантажівки на Нью-Йорк терористом ІДІЛ, який в'їхав за програмою DV1, і вбив вісьмох людей. За вказівкою президента Трампа я негайно наказую Службі громадянства й імміграції США призупинити програму DV1, щоби гарантувати, що ця катастрофічна програма не завдасть шкоди жодному американцю", — написала вона.Програма DV1 започаткована у 1990 роках і пропонує до 50 тисяч віз громадянам країн із низьким рівнем імміграції до США. Вважається, що отримувачів віз відбирають випадково за допомогою лотереї, в усьому світі мільйони людей щороку беруть участь в розіграші віз.При цьому навіть перемога не означає автоматичного отримання візи. Заявники повинні мати середню освіту або два роки досвіду роботи в галузі, де вони хочуть працювати в США. Крім того, на них очікує співбесіда та перевірка — тільки тоді їм нададуть "грін-карту".Як відомо, 14 грудня американський університет Брауна в штаті Род-Айленд оголосив надзвичайну ситуацію через стрілянину на території кампусу. Пізніше стало відомо, що стрілець — іммігрант з Португалії — поранив дев'ять студентів, двох убив і вкоротив собі віку, оскільки поліція виявила його мертвим.Нагадаємо, в листопаді стало відомо, що українські біженці у США можуть натрапити на проблеми забезпечення харчовими продуктами. Це може статися через те, що з 1 листопада припинилися виплати у межах "Програми додаткової допомоги з харчування" (SNAP)..

Питання залучення іноземців до українського ринку праці, включно зі сферами, куди їх можна залучати, та з контролем, щоби не створювати конкуренції українським громадянам, є поки що відкритим. Його пропрацьовують спільно з Державною міграційною службою.Про це повідомила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Дарія Марчак у кулуарах презентації Стратегії зайнятості населення до 2030 року, що відбулася в Києві. Її цитує "Інтерфакс-Україна"."Для того, щоб зрозуміти, яких саме іноземців, яких кваліфікацій і професій залучати на ринок праці, спершу необхідно визначити, яка буде незакрита потреба на ринку праці в Україні. Для цього нам потрібен середній і довгостроковий прогноз потреб на ринку праці, над яким зараз ведеться робота", — сказала вона.За її словами, необхідно зрозуміти, скільки студентів вступить на необхідні для країни спеціальності 2026-2027 років і, відповідно, випуститься 2030-2031 років. Виходячи з цього, можна правильно сформулювати, яких іноземців і які спеціальності потрібно таргетувати. Поки що Мінекономіки перебуває на ранньому етапі та не веде аналізу про якісь домовленості з партнерами чи країнами щодо залучення робочої сили.Щодо поєднання прагнення до спільного ринку праці з Європою і ризику відтоку кадрів, Марчак наголосила, що Україна має працювати над підвищенням конкурентоспроможності українського ринку праці, в тому числі з погляду заробітних плат. Це питання того, де людина обирає працювати, і чи може вона знайти місце роботи в Україні, яке відповідає її кваліфікаціям і характеристикам, а також чи дасть місце роботи рівень оплати, що задовольнятиме її потреби.Серед важливих елементів підвищення конкурентоспроможності Марчак назвала систему перенавчання та перекваліфікації, реформу системи оплати праці, що включає поступове підвищення мінімальної заробітної плати (МЗП) і регулювання того, яким чином інструмент МЗП формулюється.Вона додала, що на сьогодні в Україні немає формули, за якою визначається розмір мінімальної заробітної плати, тоді як європейські стандарти та практики говорять про те, що така формула має бути. У проєкті Трудового кодексу, який зараз розробляється, пропонується така формула, і одне із завдань — зробити так, щоб українці отримали вищі заробітні плати за роботу, яка дає достатню додану вартість.Марчак також повідомила, що Мінекономіки вже внесло на розгляд Кабміну трудовий кодекс, і вона сподівається, що скоро відбуватиметься діалог з представниками Верховної Ради.Нагадаємо, що погіршення ситуації з кадрами очікують 40% роботодавців. Найбільш скептично налаштовані великі компанії, які мають понад 250 співробітників — серед них 60% частіше прогнозують ускладнення. Такими виявилися результати спільного опитування про те, що відбувається на ринку праці в Україні, від OLX Робота та Європейської бізнес-асоціації..