# Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

Кабінет міністрів України усунув диспропорції, які призводили до заниження оцінки земельних ділянок та позбавляли місцеві бюджети додаткових надходжень. Відповідну постанову ухвалено 27 травня.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України."Нові правила вдосконалюють загальну методологію, що запроваджена після реформи 2021 року, та пропонують ефективніші рішення для розвитку громад", — ідеться в повідомленні.Насамперед постанова скасовує жорстку прив'язку до адмінцентру під час визначення базових показників. Раніше визначення рентного доходу залежало винятково від кількості населення адміністративного центру громади. Через це, якщо в межах громади були інші — більші чи економічно активніші населені пункти, — оцінка земельних ділянок на всій території громади занижувалася. Тепер громадам дозволено використовувати для розрахунків показники найбільш розвиненого населеного пункту."Окремий блок змін стосується земель оздоровчого та курортного призначення", — пояснили у відомстві.Часто такі ділянки розташовані в містах і селищах, займають великі площі у привабливих зонах. Після ухвалення методики 2021 року їхня нормативна оцінка суттєво знизилась. Санаторії та курортні комплекси сплачували значно менший податок."Тепер такі землі оцінюватимуться за тим же коефіцієнтом, що й забудовані земельні ділянки населених пунктів. Тобто за вищим показником, оскільки вони активно використовуються і приносять дохід. Крім того, уряд уточнив перелік курортно-рекреаційних зон і офіційно включив до нього Одесу", — зауважили в міністерстві.Там наголосили, що вдосконалення методики нормативної грошової оцінки — це насамперед крок до фінансової самостійності українських громад."Ми прибираємо штучні обмеження, через які місцеві бюджети втрачали реальні доходи від плати за землю. Оновлені підходи до оцінки курортних зон і включення Одеси до відповідного переліку дозволять мобілізувати значні кошти. Лише це рішення додатково приноситиме місцевим бюджетам близько 300 мільйонів гривень щороку", — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик.Водночас постанова суттєво спрощує життя бізнесу та землевпорядникам, завдяки трьом важливим змінам:усунення прогалин під час розширення меж населених пунктів: досі не було механізму, як оцінювати земельні ділянки до моменту проведення повної оцінки всієї території; нова постанова запроваджує чіткий і зрозумілий алгоритм для таких випадків;укрупнення оціночних районів: максимальну площу одного району збільшено до 1 500 гектарів, що суттєво спростить виконання робіт;актуальні дані про якість ґрунтів: виконавці робіт з оцінки тепер можуть уточнювати агровиробничі групи ґрунтів на основі реальних сучасних ґрунтових обстежень, це дозволить отримувати максимально точні дані; правило поширюється на всі землі, крім особливо цінних.Нагадаємо, декілька днів тому на платформі для роботи з відкритими даними "Опендатабот" повідомляли, що вартість сільськогосподарської землі в Україні продовжує зростати в більшості регіонів. Найвищі ціни традиційно фіксують у західних областях, де попит на ділянки залишається стабільно високим. Вартість гектара землі в Україні коливається від 30 745 до 179 622 гривень..

Міністерство економіки України повідомило про важливі строки використання накопичених коштів у межах державної програми "Національний кешбек".Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України."Кошти, накопичені на картках "Національного кешбеку", потрібно використати до 30 червня. Невикористані станом на кінець дня накопичення повернуться до державного бюджету", — зазначили у міністерстві.Водночас у відомстві підкреслюють, що сама програма продовжить роботу без змін. Українці й надалі отримуватимуть кешбек за купівлю товарів вітчизняного виробництва, а виплати здійснюватимуться у звичному режимі після 20 числа кожного місяця за попередній період.Так, кешбек за покупки у квітні буде виплачено наприкінці травня, і ці кошти також потрібно буде використати до кінця червня. Виплати за травень надійдуть у липні."Користувачі програми отримуватимуть 5% або 15% компенсації за купівлю товарів українського виробництва", — уточнили у відомстві.Використати накопичені кошти можна на оплату комунальних і поштових послуг, купівлю ліків та українських товарів, книжок, а також на благодійність, зокрема підтримку ЗСУ.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що виплати "кешбеку" на пальне за березень розпочнуть нараховувати на картки користувачів із 7 травня 2026 року. Кошти отримають майже 4,8 мільйона учасників програми "Національного кешбеку".Читайте також: Нові субсидії, тарифи та "кешбек" на пальне: що зміниться для українців у травні.

В Україні тимчасово зупинили прийом заявок на державну підтримку для власників корів, кіз та овець. Причина проста — виділений бюджет першої хвилі практично вичерпано через велику кількість охочих отримати допомогу.Про це повідомили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України.Найбільше заявок подали власники корів — майже 19 тисяч. Загалом програма охопила понад 105 тисяч голів худоби, а сума заявок сягнула понад 739 мільйона гривень. Водночас на підтримку утримання кіз та овець подали понад тисячу заявок — це ще близько 244 мільйони гривень.Фактично це означає, що основний обсяг фінансування першого етапу вже розподілений.Коли відкриють новий прийом?Після перевірки всіх поданих заявок і затвердження тих, що відповідають умовам, держава оголосить новий етап подачі. Подати заявку можна буде на залишок коштів, якщо він залишиться після першої хвилі.Такий "хвильовий" підхід використовують спеціально, щоб максимально охопити всіх, хто потребує підтримки."Важливим інструментом такої підтримки став міжнародний проєкт Світового банку – ARISE (Екстрений проєкт надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України), що реалізується за підтримки Європейського Союзу. Проєкт є довгостроковим і діє з 2024 року, нині триває третій рік імплементації. У його межах передбачено цільове фінансування, чітко визначене міжнародними домовленостями, зокрема на підтримку малих виробників у тваринництві", — зазначили у відомстві.Тваринництво залишається критично важливим сектором аграрної економіки, особливо в умовах війни. Саме тому держава продовжує фінансування таких програм, щоб втримати поголів’я, підтримати фермерів і не допустити подальшого скорочення виробництва.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що на Херсонщині аграрії відмовляються від вирощування пшениці.Додамо, на початку квітня Кабінет міністрів України підготував додаткові механізми підтримки для агровиробників, які працюють у прифронтовій зоні. Особливо це стосується небезпечної зони до 20 кілометрів від лінії фронту..

В Україні планують запустити програму працевлаштування для людей віком 50+, щоб підтримати їх на ринку праці та зробити "доросле наймання" звичною практикою для бізнесу. Проєкт отримав назву "Досвід має значення" і реалізується за ініціативи Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.Програма передбачає комплексну підтримку учасників: навчальні тренінги та підготовку резюме, консультації з підготовки до співбесід, швидкі зустрічі з роботодавцями, короткі стажування тривалістю до 10 днів, а також гнучкі графіки роботи та адаптацію робочих місць під потреби працівників.Пілотна фаза стартує у 2026 році. Організатори планують залучити близько 500 роботодавців та забезпечити щонайменше 1300 працевлаштувань. Програма покликана створити умови, у яких досвід і компетенції людей старшого віку стануть цінним ресурсом для українського бізнесу.Нагадаємо, в Києві з 1 квітня стартує приймання документів до перших класів на 2026/2027 навчальний рік. Заяви можна подавати до 1 червня включно.Додамо, в Україні офіційно запустили "Кабінет пацієнта", який дозволяє підписати декларацію з лікарем онлайн. Через цей сервіс можна обрати сімейного лікаря, підписати декларацію дистанційно, керувати своїми медичними даними та історією хвороби, а також відстежувати направлення на аналізи та рецепти..

У перші два місяці 2026 року Україна експортувала 9,95 мільйона тонн сільськогосподарської продукції на загальну суму 4 мільярди доларів. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року фізичні обсяги залишилися майже без змін, водночас валютний виторг зросла на 9,3%.Про результати повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, зазначивши, що ці дані демонструють стійкість агросектору та поступовий перехід до експорту продукції з більшою доданою вартістю."Попри складні умови війни український агросектор зберігає стабільні обсяги експорту та нарощує валютну виторгу. Ми бачимо позитивну тенденцію — зростає частка продукції перероблення, зокрема суттєво збільшився експорт ріпакової олії. Водночас важливим завданням залишається диверсифікація ринків збуту та розширення географії експорту", — підкреслив Висоцький.Ключовим торгівельним партнером залишаються країни ЄС, на які припало близько 50% валютного виторгу від аграрного експорту. Ще 20% забезпечили країни Близького Сходу та Північної Африки (MENA). Суттєво зросла роль Туреччини: її частка досягла 13%, а грошові постачання збільшилися з 247 мільйона доларів у січні-лютому 2025 року до 507 мільйона доларів у 2026 році.Найпопулярнішими товарами традиційно залишаються кукурудза, соняшникова олія, пшениця, соєві боби та м’ясо.Помітні зміни відбулися серед експорту ріпакової олії: у січні-лютому 2026 року Україна експортувала її на 102 мільйони доларів, що підняло продукт на восьме місце за вартістю серед усіх аграрних товарів. Для порівняння, рік тому експорт ріпакової олії становив лише три мільйони доларів. Це результат розвитку перероблення та політики стимулювання продукції з доданою вартістю.Експорт кукурудзи виріс на 20% – з 4,7 мільйонів тонн до 5,6 мільйона тонн, завдяки суттєвому збільшенню постачань до Туреччини (з 530 тисяч тонн до 1,6 мільйона тонн).Водночас експорт пшениці скоротився на 43% – з 2,1 мільйона тонн до 1,2 мільйона тонн, переважно через зменшення постачань до країн ЄС (з 850 тисяч тонн до 88 тисяч тонн). Однією з причин стало рекордне виробництво пшениці у ЄС у 2025 році, яке досягло 134,4 мільйона тонн – одного з найвищих показників за історію спостережень.Нагадаємо, уряд України визначив механізм надання фінансової підтримки фермерам, які працюють у зонах ризику. Це стосується земель, постраждалих від бойових дій або посухи, щоб зберегти потенціал агросектору.Додамо, лютневі морози до -30°С пошкодили плодові дерева в садах Миколаївської та Чернігівської областей, завдавши збитків місцевим господарствам..