# Нідерланди

Нідерландський футбольний клуб "Твенте" завершив трансфер центрального захисника Става Лемкіна з донецького "Шахтаря".  Він підписав контракт до середини 2028 року з опцією продовження ще на один рік.  Про це повідомляє офіційний сайт "Твенте"."З цього сезону 22-річний ізраїльський захисник носитиме футболку ФК "Твенте". У п'ятницю Лемкін був прийнятий у "Де Гролш Весте" та підписав контракт до середини 2028 року з опцією продовження ще на один рік", — йдеться у повідомленні.Став Лемкін, який має ізраїльське та іспанське громадянство, грав у молодіжному складі за "Хапоель" (Тель-Авів) та пройшов усі молодіжні склади збірної Ізраїлю. Минулого сезону він брав участь в Олімпійських іграх. Влітку 2023 року Лемкін перейшов до донецького "Шахтаря", а минулого сезону грав в оренді за "Маккабі" (Тель-Авів)."Я з нетерпінням чекаю можливості грати тут", — каже Став Лемкін. "Вчора я зустрівся з кількома гравцями ФК "Твенте" та познайомився з клубом. Це справді чудово. Місяць тому я почув, що ФК "Твенте" хоче мене, це був найкращий варіант для мене, і я хотів піти на це".Радник з управління "Твенте" Ян Штреєр відреагував на підписання клубом Лемкіна. "Ми дуже раді, що сьогодні нам вдалося остаточно узгодити прибуття Става Лемкіна. Став зміцнить нашу оборону завдяки своїм фізичним якостям та швидкості. Він гравець, який наважується захищатися в атаці. Попри свій молодий вік — 22 роки, він уже здобув необхідний досвід за останні роки в "Шахтарі", "Маккабі", "Хапоелі" та у складі збірної Ізраїлю. Два тижні тому він зіграв дев'яносто хвилин під час товариського матчу між Ізраїлем та Словаччиною. Я впевнений, що він зробить ще один крок вперед", — сказав функціонер.Нагадаємо, раніше журналіст Маттео Моретто повідомляв, що переговори "Наполі" та "Шахтаря" щодо трансферу півзахисника "гірників" Георгія Судакова зайшли в глухий кут. Італійський клуб підписав бельгійця, який грає на позиції українського гравця.

На полях саміту Північноатлантичного альянсу, у середу, 25 червня, український президент Володимир Зеленський зустрівся з лідером Сполучених Штатів Дональдом Трампом після пленарного засідання лідерів Альянсу.Про це повідомляє "Суспільне". Скільки триватиме зустріч і які теми обговорюватимуть лідери, поки не відомо. Однак раніше Зеленський повідомляв, що має намір поговорили із американським колегою про запровадження нових санкцій проти країни-агресорки Росії.Оновлено 16:43Зустріч Зеленського і Трампа закінчилася. Перемовини тривали близько 50 хвилин.Президент також проведе двосторонні зустрічі з очільниками урядів Данії, Нової Зеландії, Німеччини, а також у форматі Е5 — за участі лідерів Німеччини, Британії, Франції, Італії, Польщі й генсека НАТО та N5 з главами Скандинавських держав.Що говорив Трамп про зустріч із ЗеленськимАмериканський президент Дональд Трамп назвав українського лідера "хорошим хлопцем" та підтвердив їхню зустріч."Ми обговоримо очевидне — поговоримо про його труднощі. У нього невеликі труднощі — у Зеленського. Він хороший хлопець, я сьогодні з ним зустрінуся. Не знаю — припускаю, ми говоритимемо про Україну", — передає слова Трампа кореспондентка "Радіо Свобода".Також Трамп прокоментував нещодавні розмови із Путіним"Він (Путін, — ред.) насправді був дуже ввічливим — добровільно запропонував допомогу щодо Ірану, як вам відомо. Я сказав: "Мені не потрібна твоя допомога щодо Ірану, мені потрібна допомога щодо Росії", — додав вінРаніше повідомлялось, що президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган зустрівся 24 червня з американським лідером Дональдом Трампом на саміті НАТО в Гаазі, де обговорили регіональні та глобальні питання, а також двосторонні відносини. Ключовою темою розмови стала війна в Україні.За даними Politico, президент США Дональд Трамп планує зустрітися з лідером України Володимиром Зеленським у середу, 25 червня, під час саміту Північноатлантичного альянсу.Нагадаємо, під час візиту до Гааги у вівторок, 24 червня, керівник Офісу президента України Андрій Єрмак поспілкувався з державним секретарем Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо. Зокрема, вони обговорили підготовку до майбутньої зустрічі президента Володимира Зеленського з лідером США Дональдом Трампом.Також генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте запевнив, що Україна 25 червня буде важливою темою на саміті НАТО в Гаазі.

У вівторок, 24 червня, президент України Володимир Зеленський прибув на саміт НАТО в Гаагу. В Нідерландах у нього запланована ціла низку зустрічей з європейськими та світовими лідерами.Про це повідомила агенція Reuters із посиланням на власні джерела. Журналісти зазначили, що президент України прибув до амстердамського аеропорту Схіпгол у понеділок увечері (23 червня) напередодні саміту НАТО в Гаазі.За інформацією "Суспільного" Зеленський у вівторок вже зустрівся з премʼєр-міністром Нідерландів Діком Схоофом.У межах саміту НАТО, який проходить в Гаазі 24-25 червня, анонсована зустріч президента України Володимира Зеленського з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та лідерами країн так званої Європейської п’ятірки — Франції, Німеччина, Італії, Польщі та Великої Британії.Зустріч, відповідно до оновленої у вівторок програми, запланована на середу, 25 червня, на 15.30."Зустріч генерального секретаря, президента України та лідерів країн E5 (Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Великої Британії)", — сказано в програмі.Також передбачається короткий виступ генерального секретаря НАТО та президента України.Учора журналісти нідерландського видання NOS повідомляли, що сьогодні президент України Володимир Зеленський виступить зі зверненням у нижній палаті парламенту Нідерландів — Палаті представників.Нагадаємо, Володимир Зеленський в інтерв’ю Sky News висловив сподівання, що зможе зустрітися зі своїм американським колегою Дональдом Трампом в Гаазі у вівторок чи середу, 24-25 червня.

Нідерланди підготували для України 100 радарів для виявлення безпілотників і 20 транспортних засобів для медичної евакуації. Водночас Німеччина передала системи радіоелектронної розвідки для захисту населення та критичної інфраструктури.Про це заявив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс, якого цитує Reuters, і прес-служба Міністерства внутрішніх справ України.Журналісти Reuters уточнили, що нідерландська допомога надійде в межах нового пакета на суму 175 мільйонів євро.Очікується, що постачання радарів, які допоможуть ідентифікувати безпілотники, що наближаються, та передавати дані системам ППО, завершать до кінця року.Міністерство оборони Нідерландів уточнило, що 80 мільйонів євро з пакета підуть на підтримку безпілотників через міжнародну коаліцію дронів.Брекельманс поінформував, що цей крок є наступним після угоди на суму 500 мільйонів євро з виробництва 600 тисяч безпілотників з українською оборонною промисловістю перед самітом НАТО в Гаазі.Своєю чергою, в МВС України зазначили, що відомство отримало від уряду Німеччини сучасні системи радіоелектронної розвідки. Обладнання використовуватимуть для виявлення ворожих дронів і захисту об’єктів критичної інфраструктури по всій країні.Офіційне надання техніки відбулося за участю заступника міністра внутрішніх справ Василя Тетері, посла Німеччини в Україні Мартіна Єґера й інших представників обидвох сторін. Гості також ознайомилися з трофейною технікою ворога, включно з іранськими дронами "Шахед", і дізналися про можливості українських систем сканування повітряного простору та радіоелектронної боротьби.За словами директора департаменту авіаційної безпеки МВС Сергія Науменка, ці системи вже інтегровані в комплексну оборону інфраструктурних об’єктів."Ці технології суттєво підвищують нашу обороноздатність, дозволяють своєчасно виявляти загрози та ефективно їм протидіяти", — наголосив Науменко.Сторони підтвердили важливість подальшої співпраці між Україною та Німеччиною у сфері безпеки, зокрема в умовах постійної ракетної та дронової загрози.Нагадаємо, що 17 червня президент України Володимир Зеленський на полях саміту "Групи семи" в канадському Кананаскісі зустрівся із прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Тоді Канада виділила Україні черговий пакет військової допомоги.

У вівторок, 24 червня, президент України Володимир Зеленський виступить зі зверненням у нижній палаті парламенту Нідерландів — Палаті представників.Про це повідомило нідерландське видання NOS. Журналісти з’ясували, що запрошення Володимира Зеленського до нідерландського парламенту ініціювала опозиційна партія GroenLinks-PvdA.Мендійники також додали, що згодом це схвалила більшість депутатів парламенту Нідерландів.Передбачається, що виступ українського президента відбудеться на спільному засіданні двох палат парламенту Нідерландів і планується близько 16:00 за місцевим часом (17:00 за Києвом).Журналісти NOS зауважили, що перед тим український президент двічі виступав у нідерландському парламенті: у березні 2022 року через відеозвʼязок, а також у травні 2023 року під час візиту.Раніше очікувалося, що Володимир Зеленський перебуватиме в Нідерландах у зв'язку зі самітом НАТО в Гаазі. Але досі достеменно невідомо, чи взагалі відбудеться поїздка.Є попередня інформація, що 25 червня Зеленський поїде до Страсбурга на засідання Парламентської асамблеї Ради Європи. Українського президента також чекають на саміті лідерів Європейського Союзу в Брюсселі.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський перебуває у Великій Британії із робочим візитом, він зустрівся з британським прем'єр-міністром Кіром Стармером. Вони обговорили низку важливих тем, серед них — нові санкції проти Росії.

На саміті Північноатлантичного альянсу в Гаазі не буде засідання Ради НАТО з питань України. Також незрозуміло, чи буде на ньому присутній український лідер Володимир Зеленський.Про це пише видання Politico.Представники НАТО вирішили скоротити порядок денний, перш ніж Трамп раптово покинув саміт G7 посеред дводенної програми, що, як пізніше пояснив представник адміністрації, значною мірою пояснювалося його нетерпінням до переважно церемоніальних багатосторонніх зустрічей. У Гаазі, як і в Канаді, не буде довгих комюніке, лише короткі заяви щодо нових зобов'язань. "Скорочений графік НАТО передбачає лише дві основні події: вітальну вечерю в замку голландської королівської родини та одне засідання Північноатлантичної ради замість звичайних двох чи трьох, повідомили п'ять осіб, знайомих з плануванням", — йдеться у повідомленні.Незрозуміло, чи буде присутній президент України Володимир Зеленський, запрошений лише на вечерю з нагоди відкриття саміту у вівторок. Також у Гаазі не буде засідання Ради НАТО з питань України. Це ще одна поступка США, які, попри заклики деяких союзників провести таке засідання, не були зацікавлені в посиленні уваги до війни, яку Трамп не зміг розв'язати, як він обіцяв під час торішньої кампанії.Скорочення саміту також є способом для союзників по НАТО зам'яти постійну розбіжність між країнами щодо критичного аспекту їхнього зобов'язання: як швидко вони повинні досягти нового показника витрат. У той час як США — і країни Східної Європи, які вже перевищили показник у 3,5 відсотка — віддають перевагу 2030 році як кінцевому терміну, менші країни, які намагаються досягти нових цілей, хочуть до 2032 або 2035 року.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав 2032 рік компромісним варіантом, але, на тлі опору кількох менших країн останніми днями, остаточне формулювання зобов'язання може дати країнам час до 2035 року, щоб досягти п'яти відсотків, за словами європейського чиновника, знайомого з приватними переговорами.Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявляв, що наразі ще не знає, чи буде особисто присутній наступного тижня на саміті НАТО в Гаазі. Глава держави сподівається на зустріч з американським лідером Дональдом Трампом.Раніше повідомлялось, що український лідер Володимир Зеленський зустрінеться 24 червня в Гаазі з президентами Європейської ради Антоніу Коштою, Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.Також стало відомо, що у тексті саміту Росію, як і раніше, назвуть "прямою загрозою", але не повторюватимуться попередні заяви про те, що Україна має "незворотний" шлях до членства в НАТО.Нагадаємо, раніше передбачалося, що члени Альянсу розглянуть можливість включення внесків на оборону України до нового цільового показника витрат.

Президент України Володимир Зеленський наразі ще не знає, чи буде особисто присутній наступного тижня на саміті НАТО в Гаазі. Глава держави сподівається на зустріч з американським лідером Дональдом Трампом.Про це Зеленський заявив під час спілкування з журналістами."Моя поїздка не залежить від того, чи буде зустріч із Трампом. По-перше, я не впевнений, що поїду, але все ж таки вірогідність велика. Насправді вирішу напередодні", — наголосив президент України.Зеленський також наголосив, що має намір провести кілька зустрічей у рамках саміту Північноатлантичного альянсу. Він додав, що для нього є важливим запрошення на саміт від Нідерландів."І є відповідні запрошення від короля, і від прем'єра. У нас з ним дуже добрі стосунки. І він надає багато підтримки. Думаю, третій за обсягом у Європі. Нідерланди справді дуже підтримують нас. І тому для мене дуже, дуже важливо, що він запросив мене. У мене значна програма може бути, зокрема і зустрічей. І, звісно, дуже важлива зустріч із президентом Трампом", — сказав Зеленський.За словами президента, вже є "тристороння пропозиція — НАТО, Євросоюз і Україна". Також на полях саміту заплановані зустрічі міністрів закордонних справ всіх країн блоку та України й міністрів оборонної промисловості всіх країн НАТО та України.Раніше повідомлялось, що український лідер Володимир Зеленський зустрінеться 24 червня в Гаазі з президентами Європейської ради Антоніу Коштою, Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.Нещодавно зазначалось, що наступний саміт НАТО відбудеться 24-25 червня в Гаазі. Однак через участь у ньому американського президента Дональда Трампа він триватиме лише дві з половиною години.Також стало відомо, що у тексті саміту Росію, як і раніше, назвуть "прямою загрозою", але не повторюватимуться попередні заяви про те, що Україна має "незворотний" шлях до членства в НАТО.Нагадаємо, раніше передбачалося, що члени Альянсу розглянуть можливість включення внесків на оборону України до нового цільового показника витрат.

Нижня палата парламенту Нідерландів визнала насильницьку депортацію кримськотатарського народу 1944 року геноцидом. Рішення ухвалили 18 червня.Про це повідомляється на сайті парламенту Нідерландів."Палата представників, заслухавши обговорення, зважаючи на те, що низка країн визнала масову депортацію кримських татар у 1944 році Радянським Союзом геноцидом; констатуючи, що після незаконної окупації Криму у 2014 році багато кримських татар були ув'язнені або катовані Росією безпідставно, або ж зникли безвісти; враховуючи, що Росія, дуже ймовірно, продовжила свою політику геноциду проти кримських татар; Палата представників заявляє свою позицію, що масову депортацію кримських татар у 1944 році слід, за сучасними критеріями, визнати та засудити як геноцид", — йдеться у повідомленні.У парламенті зауважили, що також депортацію кримських татар визнали геноцидом парламенти в країнах Балтії, Канаді, Польщі та Чехії.Реакція УкраїниМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на рішення Нідерландів. Він наголосив, що це потужний жест солідарності з кримськотатарським народом, "який досі зазнає переслідувань під час тимчасової окупації Росією українського півострова Крим"."Визнання цієї історичної несправедливості має вирішальне значення не лише для встановлення правди та справедливості, але й для запобігання майбутнім злочинам. Я дякую Нідерландам за те, що вони стали сьомою країною за межами України, яка визнала цей злочин геноцидом, і закликаю всі інші країни зробити те саме. Це правильно", — додав міністр.Що відомо про депортацію кримських татарДепортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944-го о 03:00 й тривала до початку червня (перша і найбільша хвиля закінчилася 20 травня) того ж року. Під час головної хвилі депортації, 18-20 травня, було виселено близько 180 тисяч осіб. Протягом року від голоду, хвороб, виснаження померло близько 30 тисяч кримських татар, а економіку Криму було зруйновано. Офіційною причиною депортації кримськотатарського народу була таємна постанова Державного комітету оборони №5859 "Про кримських татар" від 11 травня 1944 року, в якій їм висувалися претензії про масову зраду та колабораціонізм за часів окупації Криму нацистськими військами.Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина — до ГУЛАГу, а ще частина — для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.24 лютого 2022 року почалася нова хвиля російського вторгнення на територію України, що стало новим приводом для обшуків, арештів і продовження переслідувань кримських татар. Сьогодні російська окупаційна влада в Криму не дозволяє проводити комеморативні заходи до Дня Депортації. Окупанти забороняють кримським татарам збиратися та колективно молитися за вбитими голодом, нелюдськими умовами та знущаннями людей.До того ж ті, хто виступає проти незаконної анексії Криму або висловлює незгоду з інших питань, зазнають численних серйозних порушень прав людини, переслідувань, дискримінації та стигматизації з боку російської окупаційної влади.Нагадаємо, торік Міністерство культури та інформаційної політики внесло до переліку нематеріальної культурної спадщини України кавову традицію кримських татар. Вона має низку своїх особливостей та секретів, які роблять її унікальною.

Після завершення постачання Україні винищувачів F-16 Нідерланди передаватимуть Києву дрони. Амстердам відправив Силам оборони усі можливі літаки такого типу.Таку заяву зробив міністр оборони Рубен Брекельманс в інтерв'ю "Укрінформу"."Якщо говорити про наші пріоритети, ми почали з шоломів і ракет Stinger, потім Patriot і їхніх елементів, згодом пріоритетом стали винищувачі F-16. Вони залишаються важливими", — наголосив посадовець.Як зазначив міністр, Нідерланди передали Україні всі 24 винищувачі, але також продовжують відправляти боєприпаси, запчастини, а також проводити навчання."Нині нашим новим пріоритетом є дрони, здебільшого складніші. Тобто не прості FPV-дрони, а більш удосконалені. Ми також продовжуємо постачати засоби протиповітряної оборони, бронетехніку, різні типи боєприпасів, пальне — усе, що потрібно. Загалом ми надаємо допомогу на суму близько 3-3,5 мільярда євро щороку. І ми сказали, що збережемо такий рівень підтримки у 2026 році. Тож ми вже пообіцяли ці гроші", — зазначив Брекельманс.Посадовець пояснив, що оскільки зараз Україні потрібна більша допомога, то Нідерланди вже використали два мільярди із цьогорічних 3,5 мільярда євро. "Зараз нашими пріоритетами є безпілотники. Це протиповітряна оборона, це усе, що пов'язано з F-16, а також із морською безпекою. Два тижні тому ми оголосили про великий пакет допомоги в розмірі 400 мільйонів євро на морську безпеку. Йдеться про різні типи суден, патрульні катери — усе необхідне для того, щоб Україна могла захистити свої береги та річку Дніпро. І, звичайно, треба зробити все, щоб Росія не могла просунутися на півдні", — додав Рубен Брекельманс.Як відомо, Нідерланди, Данія та Бельгія очолили авіаційну коаліцію для надання Україні винищувачів F-16. У липні 2024 року Нідерланди завершили оформлення дозволу на експорт до України 24 винищувачів F-16.Нагадаємо, на початку травня стало відомо, що Нідерланди та Румунія відкриють спільний центр для навчання українського технічного персоналу F-16. Його розмістять на авіабазі "Фетешті".

У середу, 18 червня, у Словаччині молодіжна збірна України провела свій третій матч на Євро-2025. "Синьо-жовті" програли команді Нідерландам із рахунком 0:2, хоча наших футболістів влаштовувала й нічия для виходу в плей-оф.Гравці збірної України після зустрічей із Данією (2:3) та Фінляндією (2:0) посідали друге місце у групі D, вони мали більше очок, ніж нідерландці (три проти одного), тож для виходу до плей-оф їх влаштовувала нічия.Натомість відкрити рахунок вдалося молодіжній збірній Нідерландів на 34 хвилині матчу. Після помилки Арсенія Батагова у штрафному майданчику нідерландський півзахисник Рубен ван Боммел перехопив м'яч та віддав пас на Лусіано Валенте, який влучно пробив низом по центру воріт.Подвоїти перевагу Нідерланди U21 змогли на 57 хвилині: Кеннет Тейлор віддав передачу на Тома ван Бергена, який увірвався до штрафного та перекинув м’яч через українського воротаря Руслана Нещерета.З 81 хвилини Україна опинилася на полі в більшості: півзахисник молодіжної команди Нідерландів Юрі Регер зіграв прямою ногою проти Олександра Яцика, за що отримав пряму червону.На останніх хвилинах "синьо-жовті" провели серію атак, але так і не змогли забити, зазнавши поразки 0:2.У підсумку групового етапу молодіжна збірна України посіла третє місце квартету та не змогла вийти у плейоф Євро-2025. Путівки в наступний етап молодіжної континентальної першості здобули Данія та Нідерланди.Нагадаємо, що 15 червня у словацькому Кошице молодіжна збірна України з футболу провела свій другий матч на Євро-2025. "Синьо-жовті" здолали команду Фінляндії з рахунком 2:0.

У НАТО остаточно визначилися з програмою саміту, який пройде 24-25 червня в Гаазі (Нідерланди). Північноатлантичний альянс планує обговорити під час зустрічей багато актуальних питань. У заході візьме участь президент України Володимир Зеленський.Програму оприлюднила в понеділок, 16 червня, штаб-квартира НАТО у Брюсселі.Зокрема, стало відомо, що в першій половині першого дня роботи саміту, 24 червня, відбудеться Громадський форум НАТО, на якому виступить генеральний секретар альянсу Марк Рютте.Також заплановане пленарне засідання Форуму оборонної промисловості саміту НАТО.У другій половині дня, о 19:00, у межах засідання міністрів закордонних справ країн-членів альянсу під головуванням заступника генсека НАТО розпочнеться робоча вечеря Ради Україна — НАТО.Майже одночасно, о 19:15, під головуванням міністра оборони Нідерландів розпочнеться робоча вечеря Північноатлантичної ради на рівні міністрів оборони.Тоді ж, з 19:00, очільники держав і урядів країн-членів альянсу та партнерів разом із дружинами розпочнуть прибувати до палацу Huis ten Bosch, де пройде світська вечеря, організована Його Величністю Королем Віллемом-Олександром і Її Величністю Королевою Максимою.Участь у цій вечері також візьме президент України Володимир Зеленський. До речі, він під час перебування в Гаазі також проведе низку двосторонніх зустрічей для обговорення важливих питань сьогодення.Наступного дня роботи саміту на 10:00 заплановане засідання Північноатлантичної ради на рівні очільників держав і урядів, яке пройде під головуванням генерального секретаря організації Марка Рютте. Завершальна прес-конференція запланована на 14:00.Нагадаємо, що під час найближчої зустрічі з американським президентом Дональдом Трампом український лідер Володимир Зеленський планує обговорити постачання зброї для України. Про це український президент заявив під час сьогоднішньої спільної прес-конференції з президентом Австрії Александром ван Дер Белленом.

Українські виробники заморожених органічних ягід провели понад 20 зустрічей з нідерландськими трейдерами в межах бізнес-місії. Її організували за підтримки трьох швейцарських і міжнародних програм.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit зі посиланням на експертку плодоовочевого ринку Тетяну Гетьман. Вона перерахувала ці програми: Швейцарська програма сприяння імпорту (SIPPO), Програма торгівлі якісними продуктами харчування (QFTP) і Програма з промислового розвитку Організації Об’єднаних Націй (UNIDO)."Нідерландські трейдери дуже тепло нас приймали та надихали тим, як із душею вони розповідали історії своїх бізнесів, яким від 15 до 160 років. Це одразу викликало довіру", — зазначила Гетьман.Вона додала, що серед ключових висновків — важливість якісної презентації продукції, відсутність компромісів щодо ціни чи безпеки постачань, а також низька ймовірність прямих контрактів із супермаркетами.За словами експертки плодоовочевого ринку, раніше певні ускладнення виникали через те, що продажами зазвичай займалися трейдери, часто з офісами у Польщі.Нідерландські партнери очікують довгострокової співпраці та майже не зацікавлені в разових постачаннях.Фахівці стверджують, що зараз попит на заморожену ягоду зростає, особливо на суницю, малину, чорницю та потенційно — лохину, яка могла би замінити канадську."Попри поступовий відхід спеціалізованих органічних магазинів у Європейському Союзі, органічна продукція впевнено виходить у масовий маркет", — підсумувала Тетяна Гетьман.Нагадаємо, аналітики зауважили, що цього тижня на українському ринку продовжується зниження цін на суницю садову. Головна причина — стрімке збільшення пропозиції, але водночас зниження попиту.

До дня проведення саміту Північноатлантичного Альянсу 11 днів, проте із заяв та дій його учасників уже можна зробити низку висновків та припущень.Марк Рютте проводитиме свій перший саміт на посаді генерального секретаря Альянсу. Символічно, що ця подія відбудеться у його рідному місті — Гаазі. Ще один символізм — це буде перший саміт після повернення Дональда Трампа у Білий дім. За майже п'ять місяців на посаді він наробив такого рейваху, що всі традиційні структури колективного Заходу почали тріщати по швах. То ж союзники США по НАТО вирішили бути лагідними з Трампом, щоб у цей дуже складний для них час не погіршити взаємини з державою, з ядерною парасолькою якої над собою вони дуже звиклися. Саме крізь цю призму варто розглядати заяви й проекти документів, які стосуються майбутньої зустрічі. Простіше кажучи, в Гаазі приборкуватимуть норовливого заокеанського гостя.Мільярди на оборону і комюніке без згадки УкраїниСаміти НАТО готуються тривалий час — в ході консультацій міністрів оборони, міністрів закордонних справ та інших уповноважених осіб формуються спільні документи, які лідери країн-членів на самому засіданні мають підтримати. Або ні, але це — мегаскандал. У ЗМІ повідомлялося, що цього разу зустріч триватиме один день, а не два, як було раніше, а й спільне комюніке (або декларація) буде скорочене до однієї сторінки. Кажуть, Трамп більше не читає, тому підлаштовуються під нього.Як повідомляє Bloomberg, цьогорічна заява присвячена виключно видаткам на оборону. Вимога Вашингтона була чіткою: союзники по НАТО мають довести видатки на оборону до 3,5% ВВП до 2032 року і витратити ще 1,5% на захист інфраструктури, кордонів та інші пов'язані з обороною заходи. І виконання цієї вимоги декларують. Але в документі не буде ні про перспективу членства Україні, ні гарантій виділення нашій державі обіцяних 40 мільярдів доларів військової допомоги на рік. Також, за даними видання, у декларації відсутня згадка про Росію як країну-агресора. Це також поступка Трампу, за президентства якого вже було заблоковано кілька міжнародних документів із таким формулюванням на адресу Росії. Зокрема, резолюція Генеральної асамблеї ООН.Також ЗМІ повідомляють, що в рамках саміту запланована лише вечеря з королем Нідерландів та одна сесія з питань витрат на оборону. Робиться це для того, щоб обмежити можливість публічних сварок із Трампом. Отже, союзники США по НАТО прагнуть, аби червень 2025 року не став фатальним для єдності військово-політичного блоку. Звідси й вимушені поступки перед Вашингтоном.Але до зустрічі, яка відбудеться у Туреччині наступного року, ситуація може змінитися не на користь політики Білого дому. По-перше, Трамп ще не набрався масиву проблем у себе вдома, який тягнутиме його на рейтингове дно. Нині тривають протести мігрантів у Каліфорнії, на їх придушення кинули військових. Також звучать погрози арештом каліфорнійському губернатору Гевіну Ньюсому — найбільш вірогідному кандидату від демократів на наступних президентських виборах.А це ознаки наступу на опозицію. У США наростають економічні проблеми, немає й чіткої зовнішньополітичної стратегії. Один з останніх прикладів:"Пекін готується до війни в Індо-Тихоокеанському регіоні як частини своєї ширшої стратегії домінування там, а потім — у світі в цілому", — заявляє глава Пентагона Піт Гегсет.А наступного дня після новин про укладення торгівельного "перемир’я" з Китаєм Трамп каже:"Відносини — чудові".В американських виборців закономірно виникне питання: китайці нам усе ж вороги чи друзі? Простіше кажучи, союзники по НАТО могли обрати тактику вичікування, доки внутрішня політична боротьба змусить Трампа говорити й діяти інакше, аніж він це робить зараз.По-друге, Європа виявилася неготовою до ведення власної геополітичної гри. Попри гучні заяви окремих політиків про бажання позбутися американського гегемонізму, про створення власної "парасольки" завдяки ядерній зброї Франції та Великої Британії, європейські політики не хочуть жити без "великого заокеанського брата". Та якщо заплановані в документах до саміту НАТО речі — переозброєння та оновлення військово-технічного потенціалу, збільшення чисельності армій членів Альянсу в Європі, перегляд логістики тощо — запрацюють, то наступного року під Трампа не прогинатимуться.Навіщо Орбан заспівав про слабких росіянНа саміт запрошено президента Володимира Зеленського. Українська тема буде серед ключових. Як зазначив Рютте, обіцянка запросити Україну до НАТО залишається чинною."Ми сказали, що шлях України до НАТО — незворотній. І ця оцінка не зміниться після саміту", — наголосив він.Також генсек Альянсу розповів, що під час зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО у Брюсселі погоджено надання Україні додаткової військової допомоги на суму 20 мільярдів євро. Крім того, допомога нашій країні у боротьбі з російськими агресорами надходитиме із тих сум, які союзники обіцяють виділяти на власні оборонні потреби. Себто, відсутність згадки в комюніке — не трагедія.Однак є й погані новини, — над самітом в Гаазі бовванітиме тінь Путіна. Передовсім ідеться про угорського прем’єра Віктора Орбана. Нещодавно він здивував заявою: росіяни занадто слабкі для нападу на країни НАТО, вони навіть нездатні перемогти Україну. Водночас, за його словами, росіяни розуміють лише мову сили, то ж брати Україну до НАТО — не можна. Видається, що і ця заява прем’єра Угорщини, й активізація іншого друга Путіна, прем’єра Словаччини Роберта Фіцо, який відверто блокує запровадження нових санкцій проти Росії, — складники політичної комбінації зі зриву запланованого на саміті в Гаазі збільшення витрат на оборону.Орбан і компанія прагнуть переконати, що від Росії немає небезпеки, тому й нема потреби збільшувати оборонні видатки чи посилювати санкції. Якщо "троянським коням" вдасться схилити на свій бік хоча б кілька країн-членів, плани на переозброєння ризикують провалитися. Та ще й у присутності Трампа. Вочевидь, розрахунок на провокацію гучного скандалу.У відповідь Марк Рютте заявив:"Росія може бути готова застосувати військову силу проти НАТО вже за п’ять років. Не обманюймо себе, зараз ми всі перебуваємо на східному фланзі. Нове покоління російських ракет рухається зі швидкістю, що в багато разів перевищує швидкість звуку. Відстань між європейськими столицями — це лише питання хвилин. Більше немає Сходу чи Заходу — є лише НАТО".Як тут не згадати торішнє висловлювання радника Віктора Орбана — також Орбана, але Балажа. Він роздавав нікчемні поради, мовляв, Україні не варто було 2022 року чинити опір окупантам, Угорщина так би не робила. Тобто цілий радник прем’єра визнав, що його країна у випадку нападу Росії одразу б здалася. Віктор Орбан розкритикував його за сказане, а в грудні вже розповідав, що збільшувати видатки на оборону не бажає.То ж якщо в Альянсі дійсно не хочуть обманюватися, а по-справжньому готуватися до відбиття нападу Росії, тоді мають дати собі відповідь на питання: який сенс у перебуванні в НАТО країн, де правлять політики, котрі сповідують зовсім інші цінності та плетуть інтриги проти своїх? Ворог може довго штурмувати фортецю, доки та обороняється, але в історії часто так було, що навіть неприступні твердині брали швидко, бо зсередини нападникам виносили ключі від центральної брами. На саміті в Гаазі за його рішеннями буде добре видно, хто ладен боронити країни НАТО та їхніх друзів, а хто вже готовий виносити ключі….

Прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан заявив, що Росія хоче розгорнути 10 тисяч військових у Придністров’ї та встановити прокремлівський уряд у Кишиневі. Наскільки ймовірним є такий сценарій у сусідній країні, з якою Україна в парі крокує до ЄС?Вибори у сусідніх Румунії та Польщі перетворили емоції українців на гойдалки. Перемога Нікушора Дана в Румунії стала гарною новиною для нас, а от Кароля Навроцького у Польщі — не дуже гарною. М’яко кажучи. Сейм на хвилі перемоги правого політика уже ухвалив провокаційне рішення про день пам'яті поляків — "жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки". Наше МЗС висловило протест. Проте виборчий рік на польських виборах не завершився. Восени депутатів парламенту обиратимуть громадяни Молдови, Чехії й, як з’ясувалося минулого тижня, ще й Нідерландів. Вибори в цих державах можуть стати проблемою для нас.28 вересня Молдова може перетворитися на другу ГрузіюВ останню неділю вересня громадяни сусідньої Молдови обиратимуть новий склад парламенту. Це будуть історичні вибори, адже від їхніх результатів залежатиме, чи приєднається Молдова разом з Україною до Євросоюзу, чи піде за грузинським сценарієм. Тобто надовго застрягне між Європою та Росією. То ж Речан не просто лякає збільшенням контингенту російських окупантів у сепаратистському регіоні, а описує сценарій, який може реалізуватися поряд із нами буквально через чотири місяці. Як туди потрапить 10 тисяч російських солдатів? Та дуже просто: коли між Кишиневом та Росією відновлять авіасполучення, то зможуть прилетіти хоч пасажирськими літаками.3 листопада минулого року громадяни Молдови переобрали на другий президентський термін Майю Санду. Перемога проєвропейській кандидатці далася дуже складно. Її головний конкурент — колишній генпрокурор Олександр Стояногло — балотувався за підтримки Партії соціалістів, яку очолює проросійський екс-президент Ігор Додон. Окрім голосування за президента, молдавани також віддавали свої голоси на референдумі щодо членства Молдови в ЄС. Він став успішним для проєвропейських громадян і для самої Санду. Проте вона зіткнулася із шаленим опором у самій країні й поза її межами. Задля приведення до влади лояльного президента Росія кинула величезні ресурси, організовувала каруселі з гастарбайтерів, вливала суттєві фінанси. Незадовго до першого туру виборів Молдовою прокотилися інспіровані Росією протести та напади на державні установи й телекомпанії. У цьому випадку спецслужби спрацювали ефективно і російські виступи задушили в зародку. Провину за організацію безладів поклали на промосковського політика і бізнесмена Ілана Шора, який перебуває за кордоном.Зрештою Санду вибори виграла, значною мірою завдяки голосам виборців, які мешкають в Європі. Вона одразу попередила, що проросійські сили прагнуть взяти реванш на парламентських виборах. Про що тепер каже і прем’єр Речан. А як до своїх політиків ставляться громадяни? Наприкінці травня оприлюднили опитування від iData, в якому є дві красномовні цифри. Перша має тішити проєвропейських політиків: 63,3% опитаних виступають за членство Молдови в ЄС. А друга цифра змушує задуматися: партія Санду "Дія і солідарність" залишається на чолі рейтингу з 27,5%, але слідом йдуть одразу чотири проросійські партії — відверто промосковські соціалісти Додона і "Перемога" Шора, та помірковано промосковські блок "Альтернатива" з лідерством Стояногло і "Наша партія" Ренато Усатого. Тобто ризики проросійської й, отже, антиукраїнської коаліції — досить високі. Кращий, але не набагато, сценарій хиткої коаліції на чолі з лібералами Санду, бо уряд залежатиме від забаганок коаліційних партнерів.Окрім Росії, на вибори в Молдові можуть впливати й улюблені трампістами ультраправі. В країні є не чисельна партія "Велика Молдова" на чолі з Вікторією Фуртуне. Ця пані зазіхає на українські землі, щоб отримати вихід до Чорного моря через Буджак. В усьому іншому — традиційний набір: проти ЄС і НАТО, за сімейні цінності й так далі. У Молдові підозрюють, що екс-прокурорка Фуртуне може бути пов’язана як із Росією, так і з румунськими націоналістами з партії AUR Джордже Сіміона. Він програв президентські вибори, але залишився впливовим політиком. З огляду на те, що ультраправі в тренді, "Велика Молдова" з маргіналів може стрибнути навіть у парламент.А ще є автономна Гагаузія, де окопалися проросійські сили. Регіоном керує Євгенія Гуцул, яка перебуває під слідством за підозрою у незаконних фінансових оборудках. Одним словом, парламентські вибори у Молдові можуть завершитися геополітичною катастрофою для цієї країни.ANO "чеського Трампа" Бабіша лідирує в соцопитуваннях3-4 жовтня заплановані вибори до Палати депутатів, нижньої палати чеського парламенту. Але через гучний скандал, в який втрапило міністерство юстиції країни (йдеться про благодійні біткоїни на оновлення в’язниць, які надійшли від бізнесмена, підозрюваного у шахрайстві), можуть відбутися й раніше. Якщо впаде уряд Петра Фіали. У передвиборчих опитуваннях лідирує опозиційний рух ANO на чолі з екс-прем'єром і популістом Андреєм Бабішем із понад 30%. Він випереджає коаліцію SPOLU ("Разом"), до якої належать ODS, KDU-ČSL і TOP 09 — ліберальні й ліволіберальні проєвропейські партії. Представник цієї коаліції прем’єр Петр Фіала і президент Петр Павел є великими друзями України. Завдяки чеській ініціативі наша країна отримує значну кількість снарядів. В ANO вже анонсували згортання ініціативи в разі формування свого уряду.Бабіш — олігарх, його називають "чеським Трампом". За походженням — словак. У політиці багато років і за цей час заробив собі дуже скандальну репутацію. Підозрювався у податковому шахрайстві й корупції. Але щоразу виходив сухим із води. Втім, цього року він може опинитися у в’язниці. Багато років у Чехії розслідується справа про нецільове використання субсидій Євросоюзу (відома як "Гніздо лелеки" за назвою оздоровчого комплексу і резиденції політика, на розвиток цього об’єкту у шахрайський спосіб було отримано близько 2 млн євро дотацій від Брюсселя). По цій справі Бабіша вже виправдовували у 2023 році, однак тепер вона опинилася у Верховному суді, той має винести рішення цього місяця. Згідно з законодавством, у разі визнання провини проросійський політик може отримати 10 років тюрми. Але є значні шанси, що йому не заборонять балотуватися, оскільки він лідер найбільшої опозиційної партії. Якщо ANO переможе на виборах, уряд Чехії очолить людина, засуджена за шахрайство.Історія схожа до Трампової. Нинішній глава Білого дому у серпні 2023 року сам прибув до тюрми округу Фултон, посидів там близько 20 хвилин, сфотографувався і вийшов на свободу під заставу у 200 тисяч доларів. Цей випадок він використав собі на користь, малюючи із себе жертву політичних репресій. Засудження Бабіша також може зіграти йому на руку.Його погляди схожі до поглядів словацького прем’єра Роберта Фіцо. Різновекторний популізм. Але ваги у Чехії набуває й права популістська партія "Свобода і пряма демократія". Її очолює Томіо Окамура — чех корейсько-японського походження. Програма партії — вінегрет з ідей ультраправих. Якщо ANO не вистачить голосів для власної коаліції, туди покличуть "братів по розуму" Окамури. Щоб довго не розписувати ставлення цих товаришів до України, згадаємо скандал, який вони влаштували у квітні 2023 року у місті Іглава. Представники "Свободи…" зажадали від мерії зняти з ратуші український прапор, встановлений на знак підтримки України. Тоді наш прапор міські депутати відстояли, але ультраправі проявили себе в усій красі.Вибори задля перемоги Вілдерса? Як Нідерланди опинилися у політичній кризіНовий склад парламенту нідерландцям доведеться обирати через те, що в нинішньому розвалилася урядова коаліція. Дочасні вибори відбудуться не пізніше 29 жовтня. Причина розвалу — демарш ультраправої "Партії свободи", яку очолює Герт Вілдерс. Депутати посперечалися щодо протидії міграції. Прем’єр-міністр Дік Схооф оголосив про відставку після того, як міністри від політсили Вілдерса вийшли зі складу уряду. Політологи у Нідерландах припускають, що демарш "Партії свободи" був спланований, для них вигідні дочасні вибори на хвилі популярності ультраправих ідей. Також вони сподіваються на підтримку трампістів. Вілдерс наполягає на закритті притулків для біженців, їх насильній депортації, на закритті кордонів для шукачів притулку, на забороні возз’єднання сімей. У цих питаннях у нідерландській політиці у нього союзників обмаль. Тому на правому популістському фланзі й суперників небагато. На минулих виборах у листопаді 2023 року "Партія свободи" неочікувано перемогла, але сформувати коаліцію не змогла, бо ніхто не хотів до неї долучатися. То ж Вілдерсу, щоб не опинитися на політичному маргінесі, довелося долучати свою партію до коаліції з правоцентристами.Він — затятий антиісламіст. За ксенофобські висловлювання був засуджений. Використав судовий процес задля розкрутки власного іміджу. Дуже ексцентричний політик, за це його порівнюють з Трампом. Вілдерс виступав проти військової допомоги Україні й за покращення відносин Нідерландів із Росією. Торік він зробив скандальну заяву про українських біженців:"Українці масово приїжджають до Нідерландів не через війну, а по безкоштовне житло, безкоштовну допомогу і нашу роботу. Знову ми дурні Європи". Але після того, як у вересні зустрівся з Володимиром Зеленським в Італії, почав оприлюднювати заяви на підтримку України. Тоді, зокрема, сказав: "Хороша розмова. Обговорив із Зеленським корупцію в Україні, шанси на мир на умовах Києва, "Північний потік" та українських чоловіків, які залишаються в Нідерландах замість того, щоб допомагати Україні". Так що Вілдерс, на відміну від згаданого вище Бабіша, цілком здатний змінювати свою думку залежно від політичної кон’юнктури.

Влада Нідерландів установила крайній термін виїзду з держави для громадян третіх країн, які прибули туди з України після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації 2022 року.Про це повідомили в Службі імміграції та натуралізації Нідерландів (IND). Там пояснили, що з 4 вересня 2025 року громадяни третіх країн, які прибули з України, більше не матимуть права на тимчасовий захист у Нідерландах."Вони матимуть чотири тижні на те, щоби покинути країну", — наголосили в нідерландській імміграційній службі.За її інформацією, це рішення стосується близько 1 000 людей. Наступного тижня вони отримають листа з відповідною інформацією."Виняток становлять ті, хто має дозвіл на проживання або проходить процедуру надання притулку, або подав заявку на отримання дозволу на постійне проживання до 4 вересня", — йдеться в повідомленні.Як відомо, ще у квітні в Нідерландах постановили, що влада може припинити надавати притулок прибулим з України громадянам третіх країн, які тікали від повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Тоді йшлося про, серед інших, студентів і трудових мігрантів.Загалом із початку повномасштабного російського вторгнення в Україну до Нідерландів прибули понад 100 тисяч українських біженців. Влада раніше визнавала, що місць для їхнього розселення бракує.Нагадаємо, 3 червня стало відомо, що через 11 місяців роботи урядова коаліція в Нідерландах офіційно розпалася. Лідер ультраправої "Партії свободи" (PVV) Герт Вілдерс заявив, що його політична сила залишає коаліцію. Надалі премʼєр-міністр країни Дік Схооф оголосив, що подає у відставку.