1 162 день війни
Особовий склад
951 960
Танки
10 729
Артилерія
27 091
Літаки
370
Кораблі/катери
28
Засоби ППО
1 146
Крилаті ракети
3 196
Гелікоптери
335
БпЛА
34 289
Курс НБУ
Міжбанк
$
41,37
41,6
44,61
45

# Олена Єльнік

17:44 - 07.02.2025

Фокус на захист гравця: експерт розповіла про досвід регулювання ринку грального бізнесу в Румунії

Румунія у 2016 році мала подібні до українських проблем на гральному ринку. Йдеться, зокрема, про високі показники ігрової залежності, що було наслідком вседозволеності й практично безконтрольності азартних ігор впродовж тривалого часу. Однак зрештою лідерами ринку стали оператори, які запропонували гравцям справедливі та чесні правила гри й неухильно дотримувались законодавства.Про це розповіла у своєму блозі для "ДС" співвласниця компанії Winboss.ua, засновниця та керівниця компаній з управління проектами у сферах IT, нерухомості та гемблінгу О лена Єльник. Вона нагадала, що її компанія також пройшла цей шлях і стала одним з лідерів ринку в Румунії, а нещодавно вийшла на український ринок і прагне використовувати європейські стандарти гри й в Україні. Говорячи про гральний ринок Румунії, Олена Єльник зауважує, що там ще 10 років тому процвітав нелегальний бізнес, а в легальній галузі без будь-яких серйозних правил чи обмежень працювали 285 організаторів азартних ігор, які мали 42 тисячі співробітників. Наземні заклади в цілому нараховували близько 70 000 автоматів."Майже 100 000 громадян були залежними від азартних ігор (згідно з дослідженням на замовлення асоціацій операторів азартних ігор Romslot і Rombet). Кожна четверта людина грала в азартні ігри принаймні один раз за останній рік. Враховуючи населення Румунії 19 млн осіб це означає, що 2,1% гравців мали ігрову залежність. Також було зафіксовано 7,1% випадків схильності до захоплення азартними іграми та 4-5% патологічної пристрасті до азартних ігор серед підлітків і дітей у Румунії", — розповіла вона й додала, що влада країни розуміла, що необхідно змінювати підходи у регулюванні грального бізнесу з перенесенням акцентів на захист гравців.Так, за її словами, Румунія почала блокувати нелегальні ігрові платформи. Зокрема, на сайті Національного управління з азартних ігор (ONJN), крім реєстру ліцензіатів, оприлюднений так званий "чорний список" нелегальних сайтів. Документ містить 1478 записів сайтів, які є незаконними в Румунії. Наприкінці 2023 року в Румунії було посилено вимоги до реклами азартних ігор та запроваджено низку обмежень: заборонено рекламу шляхом надсилання небажаних електронних повідомлень, деяку зовнішню рекламу азартних ігор, рекламу бонусів та виграшів на вулиці. Було встановлено таймінг телевізійної реклами — максимум 10 секунд лише під час прямої трансляції спортивних змагань з написом "Будь відповідальним!".Крім того, наприкінці 2022 року організаторів азартних ігор зобов’язали складати бази даних про самовиключених і небажаних гравців та проводити ідентифікацію відвідувачів на вході до грального закладу. Якщо гравець подає заяву про самовиключення, доступ до грального закладу для нього заборонений."В кінці 2023 було прийнято рішення створити централізовану базу таких гравців, а ONJN почав вести реєстр гравців, які подають заяви про самовиключення. Повноцінно реєстр запрацював у 2024 році", — зазначила Олена Єльник.Співзасновниця компанії WinBoss також розповіла, що ще однією мірою була заборона продавати алкоголь в гральних закладах та вживати алкоголь в ігрових залах. А з 2024 року заборонено розміщення гральних закладів, у тому числі ігрових автоматів, в населених пунктах з населенням менш як 15 тисяч жителів.Олена Єльник наголошує, що, на думку влади Румунії, високі податки зроблять азартні ігри менш привабливими для населення. Зокрема, зауважує вона, у 2023 році в Румунії підвищили податки на виграші: компанії зобов’язані утримувати від 3% (для малих призів до 2000 євро) до 40% з великих виграшів понад 12 000 євро. В Україні всі виграші незалежно від суми оподатковуються податком з доходів фізичних осіб та військовим збором.Румунія з 2016 року запровадила щорічні внески організаторів грального бізнесу за відповідальну азартну гру. Спочатку це була невелика сума: 1000 євро на рік для наземних закладів та 5000 євро для організаторів азартних ігор онлайн та національної лотереї. Їх почали платити з 2019 року і станом на 2022 рік зібрали 14,4 мільйона леїв (2,98 мільйона євро), але вони не були використані у 2023 році, оскільки тривалий час відповідний департамент ONJN не працював.Проте вже з січня 2024 року держава суттєво підвищила відрахування на відповідальну гру. Для онлайн організаторів ця сума становить 500 000 євро щорічно, для ліцензій другого класу (послуги у сфері азартних ігор) — 15 000 євро щорічно, а для лотерей — 200 000 євро щорічно. Також запровадили окремі ставки на кожну одиницю грального обладнання.Завдяки такому підвищенню за оцінками Міністерства фінансів, сума, зібрана лише за один рік, становитиме приблизно 18-20 мільйонів євро. Кошти розподіляються 70% на 30%:70% — спрямовують до державного бюджету. Кошти використовуються на профілактичні програми та забезпечення психічного здоров’я гравців;30% — спрямовують на діяльність фонду Responsible Gaming, яким керує ONJN. Йдеться про фінансування програм профілактики ігрової залежності, популяризації відповідального ставлення до азартних ігор, створення гарячої лінії, створення бази даних з профілактики та боротьби з залежністю.В Україні також діють механізми боротьби з ігровою залежністю. "Чорний список" нелегальних сайтів у 2023 році виріс до 4500 записів. Також запроваджено обмеження на рекламу азартних ігор, заборонено використання відомих осіб та військових у промо-кампаніях. З 2021 року працює реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів, у ньому вже понад 11,5 тисячі осіб.Усі виграші в Україні оподатковуються без винятку. Крім того, за словами Олени Єльнік, щорічно оператори перераховують близько одного мільярда гривень (23 мільйони євро) до спеціального фонду бюджету, однак ці кошти не спрямовуються на профілактику ігрової залежності. Також існує вимога щодо спрямування коштів від ліцензій у сфері грального бізнесу до спецфонду бюджету і їх витрати на соціальні цілі (охорона здоров’я, освіта, спорт). За рік сума відрахувань становить близько одного мільярда гривень (близько 23 млн євро).Олена Єльник зазначає, що обидві країни впроваджують жорсткі заходи, досвід Румунії демонструє, що системний підхід, державне фінансування профілактики та співпраця бізнесу з владою можуть суттєво зменшити рівень ігрової залежності. В Україні ця сфера ще потребує вдосконалення та цільового спрямування коштів на допомогу залежним гравцям. .

1