# ОПК

Україна посилює співпрацю з Європейським Союзом у сфері оборонно-промислового комплексу. Зокрема, готується запуск нових спільних оборонних проєктів.Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він поінформував, що провів зустріч із комісаром ЄС з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом і амбасадоркою ЄС в Україні Катаріною Матерновою."У фокусі роботи — розширення фінансування та запуск спільних проєктів у дронах, ППО та далекобійних спроможностях", — пояснив український міністр.Пріоритетом він назвав гнучке фінансування. Україна має швидко спрямовувати ресурси на критичні напрями відповідно до плану війни: виробництво безпілотників, засобів протидії дронам і розвиток deep strike."Також критично важливо розблокувати 90 мільярдів євро кредиту ЄС — це дасть змогу масштабувати виробництво та швидше закривати потреби фронту", — уточнив Федоров.Він додав, що окремий фокус — інтеграція з європейським оборонно-промисловим комплексом і спільні проєкти:спільне виробництво: в межах EDIP запускаємо проєкти з країнами ЄС у виробництві дронів, засобів ППО та ураження;тестування в бойових умовах: готові тестувати нові рішення на полі бою та масштабувати ті, що довели ефективність, зокрема, дрони та доступні антидронові технології;інвестиції в ОПК: 260 мільйонів євро в межах USI спрямовують на відновлення, модернізацію та інтеграцію українського ОПК в європейську екосистему.Також, за його словами, у фокусі — антибалістичні рішення, зокрема, ракета для перехоплення балістичних цілей."Дякую Євросоюзу за системну підтримку та готовність посилювати співпрацю", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, вчора міністр оборони зазначав, що в Україні успішно стартував експериментальний урядовий проєкт, що дозволяє приватному бізнесу долучатися до захисту повітряного простору. Перші сформовані мобільні групи протиповітряної оборони вже продемонстрували свою ефективність, перехопивши ворожі цілі у Харківській області та підтвердивши життєздатність моделі "держава — військові — бізнес"..

У суботу, 14 березня, українські військові уточнили результати ураження підприємства російського військово-промислового комплексу "Кремній Ел". Також уражено аеродром “Майкоп” у Республіці Адигея Росії.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України."У межах протидії застосування оперативно-тактичній авіації противника нещодавно уражено інфраструктуру військового аеродрому "Майкоп" (Республіка Адигея, Російська Федерація)", — йдеться в повідомленні.За попередньою інформацією, є влучання у важливі об’єкти інфраструктури аеродрому.Крім того, військові уточнили результати ураження підприємства військово-промислового комплексу противника "Кремній Ел" у Брянську."Зокрема, уражено основний виробничий корпус (виробництво інтегральних мікросхем до балістичних, крилатих і зенітних ракет різних типів). Унаслідок удару виникла пожежа на площі близько 1 000 квадратних метрів із подальшим руйнуванням даху зазначеного корпусу", — деталізували в Генштабі ЗСУ.Там додали, що також уражено складське приміщення зберігання компонентів для виробництва мікросхем. Площа пожежі тут — близько 400 квадратних метрів."Виробництво на підприємстві зупинено орієнтовно на шість місяців", — наголосили українські військові.У Генштабі ЗСУ підсумували, що системне ураження військової інфраструктури та підприємств військово-промислового комплексу противника триватиме до повного припинення збройної агресії Російської Федерації проти України.Нагадаємо, що в межах зниження наступального потенціалу російського агресора 11 березня й у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника..

Контррозвідка Служби безпеки України (СБУ) та Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ліквідували ще одну схему привласнення державних коштів на виконанні оборонних замовлень. На оборудках викрито керівництво стратегічного підприємства оборонно-промислового комплексу на Дніпропетровщині.Про це повідомила пресслужба СБУ. Там уточнили, що йдеться про першого заступника генерального директора заводу, який організував схему розкрадання 19,7 мільйона бюджетних гривень на закупівлі металевої сировини."Конструкційний матеріал мали використати для серійного виробництва озброєнь і боєприпасів для українських Сил оборони", — пояснили силовики.Вони додали, що для реалізації оборудки посадовець залучив заступника начальника управління матеріально-технічного постачання заводу та керівника афілійованої компанії, що торгувала сировиною."Разом вони домовилися про закупівлю продукції за цінами, які на третину перевищували ринкову вартість відповідного товару. Отриману "різницю" учасники оборудки конвертували в готівку", — зазначили в СБУ.Під час обшуків у фігурантів виявлено смартфони, комп’ютерну техніку та документи з доказами незаконної діяльності.Першому заступнику генерального директора заводу та двом його спільникам повідомлено про підозру відповідно до вчинених злочинів за декількома статтями Кримінального кодексу України:привласнення майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою;пособництво у привласненні майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою."Розв’язується питання про обрання запобіжних заходів. Зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна", — підсумували в Службі безпеки України.Нагадаємо, що за 2025 рік досудове розслідування розпочали у 520 кримінальних провадженнях. Загалом слідчі ДБР здійснювали розслідування у понад 1 730 кримінальних провадженнях. За їхніми результатами до суду направлено 327 обвинувальних актів стосовно 442 осіб, а судами вже винесено 88 обвинувальних вироків..

Українська оборонна компанія Fire Point розробляє власні балістичні ракети FP-7 та FP-9. Вони можуть стати дешевшим аналогом американських ATACMS. При цьому їх вироблятимуть масово.Про це розповів головний конструктор і співзасновник компанії Денис Штілерман в інтерв’ю Армія TV.За його словами, FP-7 здатна уражати цілі на відстані декількох сотень кілометрів і вже пройшла випробування, а FP-9 матиме дальність до 800 кілометрів і готується до тестів.Штілерман пояснив, що ключова ідея розробки — максимально здешевити балістичну ракету, щоб виробляти її у великих кількостях."Це буде аналог ATACMS, можливо навіть із більшою бойовою частиною. Але коштуватиме мінімум удвічі дешевше", — зазначив конструктор.Ракети планують запускати з мобільних пускових установок, замаскованих під звичайні вантажівки, щоби їх було складно виявити."Розгортання комплексу може займати близько 15 хвилин", — наголосили розробники українських балістичних ракет.У Міністерстві оборони зазначали, що українська балістика є пріоритетом. Ведеться активна робота над системами, що здатні вражати цілі в тилу ворога. При цьому у відомстві наголосили, що Україна зробила серйозний крок у розвитку своїх балістичних ракет. І це питання зараз перебуває поза чергою, адже має найвищий рівень пріоритету в секторі оборони.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна готова відповідати на російські удари, збільшуючи виробництво далекобійної зброї. Для цього активно залучаються українські компанії, які вже дають результати у цьому напрямку..

Українські оборонні виробники підписали пакет документів з партнерами з Данії, Фінляндії та Латвії. Загальна сума угод — близько 800 мільйонів євро.Про це повідомили в Українській раді зброярів. Там зазначили, що домовленості охоплюють кооперацію у виробництві безпілотних систем і наземної робототехніки, а також підготовку до масштабування продуктів на європейському ринку."Ключова мета цих партнерств — якнайшвидше наростити виробництво потрібних Україні рішень та інтегрувати українські технології у промислові ланцюги ЄС з урахуванням вимог і стандартів партнерських країн", — ідеться в повідомленні.Домовленості підписали:Culver Aerospace (Україна) та Copenhagen Global A/S (Данія)Йдеться про виробничу кооперацію у сфері безпілотних літальних апаратів у межах п’ятирічної програми. Партнерство фокусується на двох класах продуктів: далекобійних ударних безпілотних системах (до 2 500 кілометрів) і ударних системах середньої дальності (до 400 кілометрів).TENCORE (Україна) та INSTA (Фінляндія)Компанії домовилися про кооперацію щодо наземної роботизованої платформи TerMIT та виробництво наземних роботів для України.Remtecnology (Україна) та New Paakkola Oy (Фінляндія)Компанії узгодили співпрацю стосовно виробництва тактичної багатоцільової наземної роботизованої платформи LEGIT. Зараз трек перебуває на етапі створення спільного підприємства у Фінляндії та переходу до масштабування та комерціалізації цієї розробки. У найближчих планах виробництво 1 500 одиниць для потреб українського війська  з подальшим збільшенням кількості у наступних роках.Terminal Autonomy Ukraine (Україна) та SIA Baltic Forces (Латвія)Підписано угоду, яка закладає рамку для подальшої співпраці у сфері безпілотних систем (розвідка, ударні системи середньої дальності, далекобійні ударні системи) та ракетних рішень, зокрема, крилатих ракет і систем протиповітряної оборони. Наразі це попередній етап без зобов’язуювальних комерційних або технічних умов."Ми нарешті говоримо про масштабування та системну промислову кооперацію з європейськими партнерами. Ми дуже цінуємо цю довіру та раді, що модель Build with Ukraine працює на практиці", — наголосив виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко.У раді зброярів наголосили, що підписання є частиною ширшої тенденції: українські виробники, які швидко розвинули продукти під реальні бойові потреби, переходять до системної промислової кооперації з європейськими партнерами. Це дозволяє прискорювати серійне виробництво, підвищувати стійкість ланцюгів постачання і водночас готувати продукти до довгострокової роботи на міжнародних ринках.Партнерства з Данією, Фінляндією та Латвією створюють основу для:розширення виробничих можливостей і швидшого масштабування критично потрібних систем;диверсифікації виробничих і логістичних ризиків в умовах війни;адаптації під європейські стандарти, процедури якості та комплаєнсу;переходу від разових контрактів до довгострокової індустріальної кооперації з компаніями ЄС.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна продовжує працювати над збільшенням виробництва вітчизняної зброї для власної оборони. Це необхідно не лише для потреб фронту, а й для захисту об’єктів енергетики..

У Великій Британії починає працювати перший український оборонний завод — виробничий комплекс компанії Ukrspecsystems.Про це повідомив посол України Валерій Залужний. Він відзначив, що безпілотники цієї компанії давно довели свою ефективність в умовах високотехнологічної війни."Україна воює в умовах постійних ракетних ударів, руйнування інфраструктури та загрози для виробництв. А наші інженери створюють рішення, які народжуються безпосередньо з досвіду фронту. Вони вдосконалюють системи не за підсумками теоретичних досліджень, а за результатами реальних бойових застосувань", — зауважив Залужний.Відтак, за його словами, запуск виробництва у Великій Британії має глибоку стратегічну логіку і "це не перенесення центру тяжіння з України", а навпаки "розширення наших спільних спроможностей та створення другого контуру стійкості, який гарантує безперервність виробництва".Залужний наголосив, що центр інженерної експертизи залишиться в Україні, а от виробництво інтегрується у британський оборонний простір."Для України цей проєкт означає стабільність і можливість довгострокового планування. Для Британії — це посилення власної оборонної індустрії, доступ до технологій, перевірених у сучасній війні, та створення робочих місць. Це приклад того, як можна швидко інтегрувати бойовий досвід у промислові рішення і власну безпеку. Тож ця подія не лише економічного чи технологічного значення, вона має стратегічний і навіть цивілізаційний вимір. Ми фактично закладаємо фундамент нової архітектури європейської безпеки. Дякуємо британським друзям за лідерство, послідовність і довір", — резюмував Залужний.Ukrspecsystems — українське оборонне підприємство, що виготовляє безпілотні літальні апарати та військову електроніку. Компанію було засновано у 2014 році. Завод виробляє:дрони PD-1;дрони PD-2;Gekata (2021) — комплекс РЕР на базі PD-2;дрони Shark;дрони Mini Shark;дрони Shark-M.Компанія також виготовляє електроніку та обладнання для власних та інших БПЛА: стартові катапульти, підвісні камери, вантажні модулі, комплекти конверсії для ВЗП, наземні станції керування.Нагадаємо, 13 лютого президент України Володимир Зеленський побував на першому німецько-українському спільному підприємстві. Воно вже виробляє дрони для української армії. Додамо, українські оборонні компанії отримали перші дозволи на контрольований експорт озброєнь в інші країни. При цьому пріоритетом залишаються потреби Сил оборони України..

Кабінет Міністрів України підтримав ініціативу Міністерства оборони й ухвалив зміни до постанови №76. Вони регулюють питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України."Рішення спрямоване на удосконалення механізму бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу", — йдеться в повідомленні.В оборонному відомстві зазначили, що йдеться про критично важливі підприємства для функціонування економіки та забезпечення потреб Сил безпеки й оборони.Відтепер у рішеннях Міноборони про визначення підприємств, установ і організацій критично важливими у сфері оборонно-промислового комплексу не зазначатиметься інформація про кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню."Рішення враховує особливості роботи таких підприємств в умовах війни та створює умови для масштабування виробництва критично важливого озброєння", — пояснили в Міністерстві оборони України.Декілька днів тому міністр економіки України Олексій Соболев розповідав під час дискусії "Нова країна: ключові питання", що за минулий рік кількість заброньованих українців зросла до 1,3 мільйона осіб. При цьому військові зверталися до українського уряду з проханням бронювати менше.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 21 січня повідомляв, що працівники енергетичних компаній і комунальних підприємств, які беруть участь у ліквідації наслідків російських ударів, отримають бронювання від мобілізації..

Російське військове командування має плани суттєво збільшити виробництво безпілотників. Окупанти хочуть уже 2026 року запускати по Україні до 1 000 дронів на день.Про це заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв'ю для LB.ua. За його словами, українська сторона бачить дії противника.Головком наголосив, що на теперішньому етапі війни немає жодних ознак, що росіяни готуються до мирних переговорів чи ініціатив на полі бою."Навпаки, ми бачимо збільшення інтенсивності бойових дій, нарощення чисельності наступальних угруповань ворога, нарощення обсягів виробництва ударних типів озброєння, ракет, дронів. Зараз ворог щоденно виробляє 404 "шахеди" різних типів. І в планах у нього — збільшення", — зауважив головнокомандувач ЗСУ.На уточнювальне запитання, про яке саме збільшення йдеться та які взагалі плани в Росії, Сирський зазначив, що росіяни планують запускати до тисячі дронів на день."Тож завдання України зробити все, щоби цього не допустити та змусити Москву йти на переговори", — акцентував він.Головнокомандувач ЗСУ додав, що ворог планує суттєво наростити виробництво, щоби застосовувати до 1 000 дронів на день."Тому, звичайно, ми повинні робити все для того, щоби зірвати ці плани та завдати таких втрат ворогу, щоби він відмовився від своїх активних дій, і створити умови для проведення переговорів. Тому що зі слабким ніхто не буде домовлятися", — пояснив Олександр Сирський.Нагадаємо, влітку минулого року в Головному управлінні розвідки повідомляли, що щомісяця Російська Федерація виробляє понад п'ять тисяч далекобійних дронів, половина з яких є справжніми "шахедами", інша половина — імітаторами..

Росія продовжує нарощувати виробництво та впровадження недорогих ударних безпілотників, які створюють сприятливі умови для російських сил на полі бою. Водночас вони мають складнощі з іншими технологічними аспектами, включно з ефективністю деяких керованих артилерійських боєприпасів.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони зауважили, що російські збройні сили нещодавно розпочали оснащувати безпілотники "Молнія-2" супутниковими системами Starlink, що значно підвищило їхню ефективність на полі бою.Фахівці стверджують, що Росія значно інвестувала у виробництво варіантів "Молнія-2", але інформація про те, що Росія витратила понад один мільярд доларів на виробництво понад 900 000 таких безпілотників зі січня по серпень 2025 року, перебільшені щонайменше вдвічі.Безпілотник "Молнія-2" стійкий до перешкод радіоелектронної боротьби, іноді оснащений терміналами Starlink і має вигідне співвідношення ціни та якості для російських сил. Російський центр безпілотних технологій "Рубікон" почав використовувати варіанти "Молнія-2" з підтримкою Starlink у грудні 2025 року, що збільшило дальність польоту цього варіанту безпілотника до понад 230 кілометрів порівняно з 50 кілометрами (дальність польоту "Молнії", що працюють у мобільній мережі)."Російські технологічні адаптації сприяли нещодавнім російським досягненням, і Росія, ймовірно, продовжуватиме зосереджуватися на масштабуванні виробництва недорогих безпілотників, які довели свою ефективність у бойовому просторі", — зробили висновок аналітики.Однак російські війська мають складнощі з іншими технологічними аспектами бойового простору, включно з ефективністю деяких керованих артилерійських боєприпасів.Експерти зазначили, що станом на листопад 2025 року рівень успішності російських керованих артилерійських боєприпасів "Краснополь" становив близько 50 відсотків, порівняно з 66-67 відсотками 2022 року, коли російські війська вперше розпочали їх широко використовувати, а пікова ефективність — понад 70 відсотків у невизначений час."Російські війська прагнули покращити здатність боєприпасу "Краснопіль" діяти в неоптимальних умовах погоди, місцевості та радіоелектронної боротьби, але їм не вдалося впровадити ці вдосконалення в масштабах, необхідних для підвищення загальної продуктивності боєприпасу в поточних умовах бойових дій", — наголосили в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосійські удари 2025 року призвели до значно більшої кількості жертв серед цивільного населення в Україні порівняно з попередніми роками.Росія різко збільшила розмір, масштаб та руйнівну силу своїх ударних комплексів протягом 2025 року, що, ймовірно, сприяло збільшенню кількості жертв серед цивільного населення.У ніч з 12 на 13 січня російські війська здійснили серію ракетних ударів та ударів безпілотниками по Україні, які значно пошкодили енергетичну інфраструктуру та вразили поштовий термінал у Харківській області.Західні санкції щодо компонентів літаків, ймовірно, продовжуватимуть обмежувати здатність Росії виробляти військові літаки.Українські війська продовжили свою кампанію далекобійних ударів по російських оборонно-промислових та енергетичних об'єктах.Неідентифіковані безпілотники вразили кілька нафтових танкерів біля узбережжя Росії в Чорному морі.Міністерство оборони Росії звільнило заступника командувача береговими та сухопутними військами ВМС Росії генерал-лейтенанта Сухраба Ахмедова.Нещодавно російські війська просунулися поблизу Борової, у тактичному районі Костянтинівка — Дружківка та на заході Запорізької області.Нагадаємо, вчора президент України Володимир Зеленський констатував, що 13 січня росіяни випустили по Україні майже 300 ударних дронів, з яких більшість — "шахеди", 18 балістичних і сім крилатих ракет. Знову основна ціль удару — енергетика: генерація, підстанції..

У вівторок, 13 січня, зранку безпілотники атакували Ростовську область. У Таганрогу лунали вибухи, під атакою перебували завод "Атлант Аеро", який виробляє компоненти для бойових дронів, і авіаремонтний завод.Інформацію про атаку дронів підтвердив губернатор Ростовської області Росії Юрій Слюсар, а також про це поінформував Telegram-канал Astra."Сили ППО відбивали повітряну атаку на Таганрог. Інформація про постраждалих серед людей не надходила. Дані про наслідки на землі уточнюються. Прошу бути обережними, дотримуватися вказівок надзвичайних відомств, не виходити на вулицю та не підходити до вікон", — написав Юрій Слюсар у своєму Telegram-каналі.Місцеві мешканці в соцмережах розповіли, що удари припали на завод "Атлант Аеро" і на авіаремонтний завод ТАНТК імені Г.М.Берієва.Виробництво "Атлант Аеро" зосереджено на розробці дронів "Оріон" і FPV-безпілотників, підприємство, зокрема, виготовляє компоненти для бойових дронів, систем управління, а також комплексів радіоелектронної боротьби.Пізніше Слюсар додав, що над Таганрогом і Красносулинським районом нібито збили сім безпілотників і що "в Таганрогу руйнувань зазнав промисловий об'єкт".Також про атаку безпілотників повідомляв губернатор Липецької області Ігор Артамонов. За його словами, зафіксовано "наліт" на Єлець, в результаті падіння уламків у місті спалахнули пожежі.За інформацією російського міноборони, за ніч засоби ППО нібито знищили 11 українських БпЛА. Сім дронів начебто збили над Ростовською областю та по одному – над Бєлгородською, Курською й Орловською областями РФ. Також один безпілотник нібито знищили над тимчасово окупованим Кримом.Нагадаємо, що 8 січня українські військові завдали серії успішних ударів по військових об’єктах російських загарбників, розташованих га окупованих територіях України. Зокрема, пошкоджено інфраструктуру, яка відповідає за логістику..

Російський народ дедалі більше відчуває наслідки того, що Кремль продовжує надавати пріоритет російській оборонно-промисловій базі. Це може змусити Володимира Путіна піти на компроміси між продовженням своїх максималістських воєнних цілей і жертвуванням якістю життя російського народу.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони зауважили, що на зустрічі 12 січня з Володимиром Путіним перший віце-прем'єр-міністр Росії Денис Мантуров наголосив на зростанні промислового розвитку Росії 2025 року, головним чином у межах російського оборонно-промислового комплексу.Мантуров заявив, що інвестиції у виробничий сектор зросли на 23 відсотки, або приблизно на п'ять трильйонів рублів (приблизно 64 мільярди доларів) за перші дев'ять місяців 2025 року, та що обробна промисловість зростала приблизно на три відсотки на кінець 2025 року, попри нещодавнє охолодження російської економіки.Він пояснив, що Фонд промислового розвитку уряду Росії, який надає російським виробникам низькопроцентні кредити, став основним рушієм зростання у виробничому секторі. Російський оборонно-промисловий комплекс працевлаштовує 3,8 мільйона людей, додавши ще 800 000 працівників за останні три роки.За оцінками аналітиків, російський уряд намагався знайти фінансування для свого оборонно-промислового комплексу, попри жорсткі західні санкції та обмеження, та запровадив низку заходів для збільшення капіталу, доступного оборонці, зокрема, через Фонд промислового розвитку, позабюджетні субсидії та політику, що спонукає банки надавати пільгове кредитування підприємствам оборонної промисловості."Пріоритет Путіна на користь російської оборонки створює проблеми російському народу, оскільки російські банки перекладають кредитний тиск на споживачів", — констатували фахівці.Вони додали, що дефіцит робочої сили в Росії та конкуренція між оборонним і цивільним секторами Росії підвищили середню заробітну плату в російській промисловості, що підживлює інфляцію та спричиняє стрибки цін."При цьому посилення економічного тиску Заходу на Росію, а також допомога Україні в підтримці та навіть посиленні тиску на полі бою, залишається критично важливим для зміни розрахунків Путіна та змушує його зіткнутися з серйознішими компромісами між продовженням своїх максималістських воєнних цілей і жертвуванням якістю життя російського народу", — зробили висновок в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWМіністерство оборони Росії заявило, що російська балістична ракета середньої дальності "Орєшнік", запущена в ніч з 8 на 9 січня, вразила українське оборонно-промислове підприємство у Львові, що узгоджується з наявними візуальними доказами.Повідомляється, що десятки танкерів тіньового флоту біля узбережжя Венесуели в останні місяці перейшли на використання російських прапорів.Західні партнери України продовжують постачати Україні зброю та військову техніку.Ні російські, ні українські війська не просунулися вперед 12 січня.Нагадаємо, що Кремль офіційно затвердив нову зовнішньополітичну доктрину, що базується на системній та тривалій конфронтації з країнами Заходу. За оцінками українських розвідників, замість пошуку компромісів Москва робить ставку на розширення своєї присутності на Глобальному півдні та побудову альтернативного світопорядку..

Міністерство оборони подало на розгляд уряду пакет нормативних актів, які мають забезпечити запуск з 5 січня 2026 року спеціального правового режиму Defence City.Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль.Defence City — це сучасна модель розвитку ОПК, яка дозволяє швидше реагувати на потреби фронту та залучати міжнародні інвестиції. Основна ідея: податкова підтримка в обмін на розвиток виробництва, модернізацію, нові технології та дослідження.Як зауважив Шмигаль, очікується, що Defence City сприятиме розвитку українських провідних підприємств ОПК та відкриє шлях до спільних з партнерами виробництв і технологічного трансферу."Очікуємо на ухвалення відповідних рішень вже на найближчому засіданні уряду", — додав Шмигаль.Як переваги матимуть резиденти Defence CityЯк пояснював раніше Шмигаль, резидент спецрежиму Defence City отримають:звільнення від податку на прибуток (за умови реінвестування);звільнення від податку на землю та нерухомість (якщо використовується у виробництві);звільнення від екологічного податку;спрощення митних процедур;спрощений режим міжнародної передачі оборонної продукції;особливості релокації та реалізація заходів з підвищення захисту виробничих потужностей підтримуються державою.Зауважимо, 21 серпня цього року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому два ключові законопроекти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City. Зокрема, законопроєкт №13420 вносить зміни до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, а законопроект №13421 — до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.Нагадаємо, що 4 грудня в Україні набув чинності закон № 4630-IX, який вносить зміни до процедури бронювання військовозобов’язаних. Нові правила стосуються працівників підприємств, установ і організацій, що визнані критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ й інших військових формувань.Раніше стало відомо, що Кабінет міністрів України ухвалив зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних. Рішення спрямоване на захист працівників оборонно-промислового комплексу та підприємств, що забезпечують економічну стійкість країни..