Через спробу диверсії на оборонному підприємстві Естонія закриває всі пункти пропуску на кордоні з Росією. Такий крок запровадять уже з 1 грудня цього року.Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Відповідно до чітких доказів того, що російська військова розвідувальна служба ГРУ наказала здійснити диверсійну атаку проти естонської оборонно-промислової компанії, Естонія закриє всі пункти пропуску на кордоні між Естонією та Росією з 1 грудня", — написав він.За його словами, Росія повинна зрозуміти, що ворожі дії проти Естонії тягнуть за собою наслідки."Спроби залякати, дестабілізувати чи підірвати нашу безпеку не залишаться без відповіді", — наголосив естонський міністр.Він додав, що закриття пунктів пропуску на кордоні зменшить можливості Росії проводити ворожу діяльність в Естонії та посилить зусилля щодо запобігання обходу санкцій."Я повідомив своїх колег з Фінляндії, Латвії та Литви про це рішення", — підсумував Маргус Тсахкна.Декілька днів тому він також поінформував, що Естонія надасть Україні додаткові 6,5 мільйона євро допомоги для підготовки до зимового періоду. Частину коштів спрямують на постачання локомотивів, решту — на підтримку важливих суспільних послуг і відновлення країни.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ України Андрій Сибіга акцентував, що пропозиція Латвії щодо заборони транзиту російського та білоруського зерна справедливо впливає на фундаментальну проблему безпеки..

Україна та Польща мають розширювати економічну співпрацю та розвивати спільні виробництва. Зокрема, йдеться про оборонну промисловість.Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов у відеозверненні під час відкриття українсько-польського бізнес-форуму "Win-Win: Польща й Україна на спільному ринку ЄС", який відбувся 13 листопада у Варшаві.Буданов зазначив, що 2025 року товарообіг між Україною та Польщею склав майже 13 мільярдів доларів. За його словами, інтеграція України до ЄС відкриє для польських компаній нові можливості на українському ринку, у логістиці та спільному виробництві."Польський бізнес у сфері оборонно-промислового комплексу може заробляти разом із нами, посилюючи передусім пряму безпеку Польщі", — зауважив керівник Офісу президента.Заступник керівника президентського офісу Олексій Соболев додав, що Україна зацікавлена у великих спільних проєктах державних компаній двох країн і розбудові спільних ланцюгів постачання.Він наголосив, що потрібно збільшувати польські інвестиції у відбудову України та розвивати спільні оборонні виробництва з огляду на загрозу, яку Росія становить для обох держав.Заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська відзначила присутність польських компаній у переробній промисловості та роздрібній торгівлі України. Серед напрямів, у яких Україна потребує інвестицій і співпраці, — енергетика та видобуток нафти та газу.Вона також звернула увагу на внесок українців, які знайшли в Польщі прихисток від російської агресії, у розвиток польської економіки. За оцінкою Deloitte, 2025 року це близько 2,4% ВВП Польщі. Українці працюють, відкривають власні підприємства, створюють робочі місця та сплачують податки в країні, яка надала їм захист.За словами Ковальської, Польща може стати місцем для розміщення виробництв українських компаній, які через війну шукають нові локації та планують працювати на український ринок. Для польської економіки це означатиме додаткові податкові надходження та нові робочі місця, а для українських підприємств — можливість продовжувати виробництво та забезпечувати потреби споживачів в Україні.Українсько-польський бізнес-форум Win-Win відбувся у виставковому центрі EXPO XXI у Варшаві в межах ReBuild Ukraine 2026 під патронатом Офісу президента України. Представники влади, бізнес-об’єднань і компаній двох країн обговорили економічну співпрацю, кооперацію оборонних підприємств та інвестиційні можливості в Україні.Серед спікерів форуму — міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко та представник України при Євросоюзі Тарас Качка.Нагадаємо, 26 вересня Кирило Буданов заявляв, що зараз Україна критично потребу ракет до систем протиповітряної оборони Patriot. Це один із ключових пунктів захисту від ворожих атак..

Правила бронювання для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів змінено. Тож певні категорії українців можуть утратити бронь, а підприємства, де вони працюють, — статус критичності.Про це заявив міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко в ефірі національного телемарафону "Єдині новини".За його словами, підприємства ОПК і ПЕК мають привести кількість заброньованих військовозобов’язаних до 95%. Бронювання за ключовими фахівцями, безпосередньо залученими до виробництва, зокрема, технологічним й інженерним персоналом, має зберегтися.Міністр додав, що раніше окремі критичні підприємства могли бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників. За новими правилами базову квоту знизили до 95%. Також критичним підприємствам надали додатковий 31 день, щоби скоригувати кількість заброньованих.Чиновник наголосив, що бронювання мають зберегти за працівниками, які безпосередньо забезпечують виробничі процеси.Йдеться про фахівців, які виконують оборонні контракти, забезпечують безперебійну роботу підприємств і проводять ремонтні й аварійно-відновлювальні роботи."Ми насамперед кажемо про технологічний та інженерний персонал", — уточнив він.Представник уряду констатував, що скорочення бронювання не повинно зачіпати фахівців, без яких неможливо виконувати оборонні замовлення та підтримувати роботу підприємств.Також, на думку міністра, від до 10 до 15% підприємств уже не будуть відповідати новим і жорсткішим правилам критичності.Раніше з’являлася інформація, що статус критичності підприємств, термін дії якого спливає у листопаді-грудні 2026 року, автоматично продовжать до 1 лютого 2027 року.Для забезпечення безперебійної роботи критично важливих підприємств під час переходу на оновлену систему бронювання підготували проєкт акту, який передбачає запровадження перехідного періоду.Нагадаємо, що український уряд 26 жовтня опублікував постанову з оновленими нормами бронювання працівників від призову. Реформа передбачає скорочення лімітів до 95%, стислі терміни на переоформлення броні в "Дії" та жорсткі санкції за порушення військового обліку..

"Українська бронетехніка" завершила кодифікацію двох нових моделей безпілотних літальних апаратів. Це — екземпляри UB80D15-EFP і UB82FO.Про це повідомили на Facebook-сторінці "Української бронетехніки"."Обидва дрони створені на 15-дюймовій рамі й оснащені котушкою з оптоволокном довжиною 25 кілометрів, що забезпечує стійкість до засобів радіоелектронної боротьби", — йдеться в повідомленні.Моделі відрізняються типом бойової частини:UB80D15-EFP оснащено 80-міліметровою бойовою частиною типу "ударне ядро" — комплекс призначений для ураження живої сили, техніки, артилерійських систем та інших вогневих засобів противника (зокрема, їхніх окремих конструктивних елементів і вузлів);UB82FO використовує бойову частину на базі 82-міліметрового мінометного пострілу — цей дрон орієнтований на ураження живої сили, неброньованої техніки та вогневих засобів противника, як на відкритій місцевості, так і в польових укриттях."Обидва дрони доступні у модифікаціях із денною або тепловізійною камерою", — зауважили в "Українській бронетехніці".До складу безпілотного авіаційного комплексу входить наземна станція управління та дрони в одній із комплектацій:250 одиниць із денною камерою;200 одиниць із денною та 50 одиниць із тепловізійною камерою.За потреби замовника кількість безпілотників і співвідношення денних і нічних модифікацій у комплексі можуть змінити."Головна особливість наших нових ударних дронів — це комплексний підхід до створення готового рішення для військових. На відміну від багатьох представлених на ринку платформ, які потребують додаткового оснащення, ці безпілотники постачаються вже укомплектованими бойовими частинами", — підсумували в "Українській бронетехніці".Нагадаємо, в середині жовтня цього року керівник оборонного кластера Brave1 Андрій Гриценюк розповідав, що шість українських компаній уже виробляють мініатюрні турбореактивні двигуни на серійному рівні. Загалом їх розробкою займаються 11 компаній, які працюють в Україні..

У четвер, 29 жовтня, Європейська комісія оголосила другий раунд фінансування за оборонною програмою SAFE. Йдеться про суму 21,3 мільярда євро. Ці кошти можуть використати, зокрема, для спільних закупівель озброєнь з Україною.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Єврокомісії.Єврокомісія закликала держави ЄС взяти участь у другому раунді фінансування в межах інструменту SAFE (Security Action for Europe — Безпекові заходи для Європи) на 21,3 мільярда євро та врахувати в інвестиційних планах посилення військової підтримки України."Поряд із задоволенням власних потреб і реалізацією національних оборонних пріоритетів державам-членам також рекомендується використовувати кошти цього другого раунду для зміцнення співпраці з Україною. Це передбачається шляхом включення спільних закупівель з Україною до їхніх інвестиційних планів", — заявили у Єврокомісії.Проте аналітики, обізнані з деталями пропозиції, пояснили, що питання залучення українських компаній до спільного виробництва за кошти SAFE не є обовʼязковим і залишається на розсуд держав-членів. Тож не можна із впевненістю заявляти, що всю суму в 21,3 мільярда євро скерують "на посилення військової підтримки України" — варто дочекатися завершення прийому та розгляду заявок Єврокомісією. Єврокомісія також звернулася до держав-членів з вимогою "надавати пріоритет нагальним потребам українських збройних сил і збройних сил держав-членів у сферах систем протиповітряної та протиракетної оборони, безпілотників і систем протидії безпілотникам, а також боєприпасів і ракет"."Після отримання від держав-членів заявок із зазначенням бажаних обсягів фінансування Єврокомісія протягом двох тижнів після завершення терміну їх подання повідомить про попередній розподіл коштів", — йдеться у повідомленні Єврокомісії.Нові можливості фінансування, доступні в межах другого раунду, є частиною 150 мільярдів євро довгострокових кредитів SAFE, затверджених у травні 2025 року. Наразі ЄС схвалив кредитні угоди всіх 19 держав-членів (останньою була Угорщина), які вирішили взяти участь у цьому інструменті. З 16 із них Єврокомісія вже підписала кредитні угоди. Станом на зараз Єврокомісія виплатила майже 13,5 мільярда євро 11 державам-членам, які запросили попереднє фінансування.SAFE, який є ключовим компонентом ініціативи "Готовність 2030" (Readiness 2030), має на меті прискорити інвестиції в оборонні спроможності, зміцнити готовність і стійкість, а також посилити європейську оборонно-промислову базу завдяки розширенню співпраці та спільних закупівель.Нагадаємо, в середині вересня стало відомо, що Польща та деякі країни ЄС висловили здивування рішучою заявою президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Вона оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю..

У неділю, 25 жовтня, та в ніч на понеділок, 26 жовтня, підрозділи Сил оборони України уразили, серед іншого, завод "Енергія" в Єльці. Також підтверджено пошкодження підприємств "Протон-Електротекс" і "Тольяттікаучук".Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України. Там деталізували, що уражено цех виробництва елементів живлення для засобів ураження противника на підприємстві "Енергія" в Єльці Липецької області Росії. На території підприємства виникла пожежа."Ураження ускладнює армії Росії виробництво джерел живлення для ракет, керованих авіабомб та іншого озброєння", — додали українські військові."Енергія" — є єдиним виробником батарей для модулів планування та корекції авіабомб, а також виготовляє батареї для оперативно-тактичних ракетних комплексів "Іскандер-М" і крилатих ракет морського базування.За результатами попередніх уражень підтверджено знищення основного цеху виробництва мікросхем, пошкодження будівлі та серверів підприємства "Протон-Електротекс" в Орлі Орловської області Росії. Ураження відбулося 23 жовтня."Це ускладнює противнику виробництво комплектувальних для крилатих і балістичних ракет, якими він б'є по українських містах", — наголосили в Генштабі ЗСУ.Також українські воїни фактично знищили місце зберігання, підготовки та пуску ударних безпілотників в районі Донецька, це ураження 23 жовтня. А ще — пошкоджено три будівлі для підготовки та споряджання ударних дронів і одну пускову рейку."Це зменшує спроможності противника атакувати Україну та цивільну інфраструктуру дронами різних модифікацій", — зауважили українські військові.Вони підтвердили влучання в комбінат "Тольяттікаучук" у Тольятті Самарської області Росії, це ураження 24 жовтня. Там пошкоджено технологічний трубопровід, дві установки виробництва бутилкаучуку й одну установку ректифікації."Це б'є по ланцюгу виробництва твердого ракетного палива для тактичних і балістичних ракет", — акцентували в Генштабі ЗСУ.Там традиційно наголосили, що Сили оборони України здійснюють ураження військових об'єктів противника в межах права на самооборону, гарантованого статтею 51 Статуту ООН."Робота щодо ключових військових цілей противника триватиме до повного припинення збройної агресії Росії проти України", — підсумували в Генеральному штабі.Нагадаємо, що підрозділи Сил оборони України 22 жовтня та в ніч на 23 жовтня теж завдали потужних ударів по армії країни-агресорки Росії..

У Головному управлінні розвідки України (ГУР) оприлюднили підприємства й обладнання іноземного виробництва, на якому Росія виготовляє балістичні ракети. Вони потім летять на територію України.Про це повідомила пресслужба ГУР Міністерства оборони України. На порталі War&Sanctions опублікувало дані щодо трьох десятків одиниць технологічного обладнання іноземного виробництва, яке використовують підприємства кооперації з виробництва балістичного озброєння Росії.Зазначається, що російський військово-промисловий комплекс зберігає значну залежність від іноземних технологій."Попри всі зусилля, Росія досі не здатна замінити промислове обладнання світових виробників локалізованими аналогами", — констатували розвідники.Зокрема, російські підприємства використовують технологічне обладнання китайського, німецького, тайванського, американського, турецького, швейцарського та італійського виробництва для виробництва балістичних ракет і складових до них – висотомірів, аеродинамічних рулів, гіроскопів тощо."Характерним є зростання кількості китайських верстатів і обробних центрів, у тому числі п’ятиосьових. У китайських верстатах використовують європейські, японські та тайванські комплектувальні — системи ЧПУ, сервоприводи, високоточні шпинделі та підшипники, вимірювальні та поворотні системи, лінійні напрямні, засоби термостабілізації та контролю процесу обробки тощо", — пояснили фахівці.Зокрема, у Росії використовують п’тиосьовий універсальний обробний центр GX-650 виробництва Hyper Machine Tool, який використовує Воткинський завод — виробник балістичних ракет 9М723 "Іскандер-М" і ракетної частини аеробалістичної ракети Х-47М2 "Кинджал", а також токарні та фрезерні обробні центри Shtral, залучені до виробничих процесів для електронного обладнання ракет "Іскандер-М".Нагадаємо, на початку вересня засновник виробника оборонної продукції First Contact, учасник бойових дій Валерій Боровик розповідав, що виробництво балістики у світі зараз випереджає створення засобів для її перехоплення. Тому жодна країна не має належної кількості систем, щоби захиститися від усіх атак..

Кабінет міністрів України схвалив постанову про оновлення правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Нові підходи мають забезпечити оборонним підприємствам можливість зберігати необхідних фахівців.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Там наголосили на важливості стабільно виконувати контракти та нарощувати виробництво для потреб Сил оборони."Україні потрібна зброя. Щоби її виробляти, оборонним підприємствам потрібні люди, стабільні контракти та зрозумілі правила роботи", — йдеться в повідомленні.Серед змін — оновлений підхід до квоти бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу. Вона становитиме 95%.Позиція Міністерства оборони залишається чіткою: можливість бронювання має зберігатися для працівників ОПК, які реально залучені до виробництва зброї й іншої продукції для війська. Ухвалене урядом рішення дає можливість забезпечити такий підхід."Підприємства повинні мати змогу планувати роботу, утримувати фахівців і нарощувати виробництво", — акцентував міністр оборони України Євгеній Хмара.Водночас бронювання не має ставати інструментом для зловживань. Важливі прозорість і чесний діалог між державою та бізнесом. У відомстві вважають, що держава має розуміти, хто реально працює та робить реальний внесок в оборону країни."Нам потрібні й люди, які захищають Україну на фронті, й фахівці, які забезпечують їх зброєю. Завдання держави — створити умови, за яких обидві складові нашої оборони працюватимуть ефективно, а правила будуть справедливими", — підсумував Євгеній Хмара.Раніше прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що уряд фіналізував зміни до системи бронювання працівників від мобілізації. Зокрема, планують переглянути критерії критичності підприємств. Затвердити новий механізм планують до 1 грудня 2026 року.Він наголосив, що головна мета змін — зробити правила бронювання зрозумілими та справедливими як для тих, хто працює в тилу, так і для військовослужбовців.Нагадаємо, що держава готує жорсткіші заходи контролю за процедурою бронювання військовозобов'язаних працівників, приділяючи особливу увагу IT-сектору. У Міністерстві цифрової трансформації попередили бізнес, що будь-які маніпуляції зі списками заброньованих можуть призвести до скасування або перегляду всього механізму..

Бюджетний комітет Верховної Ради України рекомендував ухвалити проєкт державного бюджету на 2027 рік у першому читанні. Там розглянули 5 236 поправок, провели дві робочі групи, дев’ятигодинне засідання та врахували 90 бюджетних висновків.Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Очікуємо розгляд проекту державного бюджету в першому читанні орієнтовно 28 жовтня", — зазначила вона.У сфері оборони доручили уряду опрацювати декілька надважливих питань до другого читання бюджету:питання підвищення грошового забезпечення військовослужбовців;можливість збільшення обсягу державних гарантій для підприємств ОПК удвічі, до 60 мільярдів гривень;можливість збільшення видатків на будівництво та придбання житла для військових ЗСУ;створення нової субвенції місцевим бюджетам для забезпечення центрів підготовки громадян до національного спротиву.У сфері освіти та науки:додали майже 27 мільйонів гривень на оплату праці педагогів, які проводять НМТ;піднімаємо залишки освітньої субвенції до спецфонду Міносвіти з подальшим спрямуванням на оперативні освітні потреби під час року;доручаємо уряду розглянути можливість збільшення субвенції місцевим бюджетам на майстерні для закладів професійної та фахової передвищої освіти та на укриття в школах та садочках, а також передбачити кошти на енергонезалежність шкіл (субвенція місцевим бюджетам) і закладів фахової та вищої освіти;збільшити на 700 мільйонів гривень видатки для наукової діяльності установ Національної академії наук;додати 10 мільйонів гривень для Української академії лідерства;доручаємо уряду знайти кошти на пілотний проект реформи оплати праці вчителів.У сфері охорони здоров’я:додали 150 мільйонів гривень на закупівлю лікарських засобів для аутоімунних захворювань нервової системи та нейром'язових захворювань, а також доручаємо уряду відшукати кошти на ліки для пацієнтів з ахондроплазією та м’язовою дистрофією Дюшена та на медичні вироби для Клінічної лікарні "Феофанія";доручаємо уряду знайти додаткові гроші на проведення остеоінтегративного протезування ветеранів.Для місцевих бюджетів та регіонального розвитку: уряд має опрацювати питання зарахування 4% ПДФО (крім військового ПДФО) до бюджетів громад та відповідно збалансувати цю поправку, оскільки держбюджет втрачає 18,2 мільярда гривень;комітет доручив уряду розглянути можливість не вилучати реверс з місцевих бюджетів (втрати держбюджету і джерела для покриття оборонних видатків — 19,2 мілшьярда гривень);уряд має збільшити ресурс для ДФРР (принаймні на два мільярди гривень);рекомендуємо уряду для розрахунку показників горизонтального вирівнювання на 2027 рік використовувати дані Держстату про чисельність наявного населення громади (а не Державної міграційної служби), а ВПО — за даними Мінсоцполітики;збільшити на 118 мільйонів гривень субвенцію місцевим бюджетам на виконання повноважень районними радами;доручаємо уряду збільшити видатки на компенсацію за знищене житло, а також вишукати ресурс для завершення проектів (об’єктів) у сфері освіти та охорони здоров’я, розпочатих попередніми роками коштом фонду ліквідації наслідків збройної агресії;доручаємо уряду вивчити можливість збільшення коштів на житлове пільгове кредитування та створення соціального житла для ВПО;конкретизували, що залишки коштів обласних бюджетів Донецької та Луганської областей та місцевих бюджетів тимчасово окупованих територій, які уряд запропонував підняти на центральний рівень на спеціальний рахунок Мінгромад для використання на житло ВПО, можна також спрямовувати на придбання готових житлових будинків, облаштування існуючих будівель під житло, створення соціального орендованого житла та житлове пільгове кредитування;визначили, що під час придбання житла для ВПО перевага надається учасникам бойових дій і особам з інвалідністю внаслідок війни;визначили, що Мінгромад щокварталу має оприлюднювати інформацію про використані кошти, підготовлені об’єкти та кількість ВПО, які отримали житло.Для підтримки економіки:додатково спрямувати на гуманітарне розмінування 100 мільяонів гривень;заборонити виплату "Національного кешбеку" з бюджетної програми на підтримку розвитку виробництва та підприємництва (на неї передбачено 9,4 мільярда гривень, і вони повинні піти на реальну підтримку бізнесу), а також вивчити питання, чи потрібно взагалі виплачувати "Національний кешбек" за державні кошти, дозволити 2027 року проведення аукціонів великої приватизації з пониженням стартової ціни, це дозволить нарешті продаж збиткових активів, наприклад, ОПЗ і Сумихімпром;установити, що сільськогосподарським виробникам компенсується до 75% вартості будівництва (реконструкції) тваринницьких ферм для утримання корів, кіз і овець, під’їзних шляхів до них і об’єктів з переробки молока (зараз компенсується 50%);опрацювати питання збільшення підтримки виробників сільськогосподарської продукції, передбачивши підтримку виробників з територій ризикованого землеробства через бойові дії, а також збільшення обсягу надання пільгових кредитів фермерам;пропонуємо установити, що фрахтувальникам, операторам і власникам суден надаються гарантії компенсації шкоди, заподіяної внаслідок війни, під час їх перебування у територіальному морі України або в акваторіях відкритих морських портів України;розглянути можливість збільшення програми страхування воєнних ризиків (зараз передбачено всього один мільярд гривень за загальним фондом);можливості започаткування нового напряму державної підтримки — логістики сільськогосподарської продукції в умовах підвищеного ризику, йдеться про перевезення сільськогосподарської продукції з прифронтових територій на безпечні території.У сфері соціального захисту доручаємо уряду провести інвентаризацію законодавчих актів, в яких прожитковий мінімум та мінімальна зарплата використовуються для розрахунку складових оплати праці та штрафів та інших виплат — це потрібно, щоби відв’язати всі виплати від ПЖМ і МЗП та мати можливість привести ці величини у відповідність до реальності.У сфері державного управління доручаємо уряду розглянути можливість збільшити видатки МЗС для закордонних дипломатичних установ і передбачити кошти для митниці на ремонт сканерів.Нагадаємо, що Україна проведе детальні переговори з керівництвом Світового банку, МВФ, Євросоюзу та країн "Великої сімки" щодо залучення необхідного зовнішнього фінансування. На 2027 рік потреба держбюджету в іноземних коштах перевищує 52 мільярди доларів, від яких безпосередньо залежить обороноздатність держави та виконання соціальних зобов'язань перед громадянами..

Шість українських компаній уже виробляють мініатюрні турбореактивні двигуни на серійному рівні. Загалом їх розробкою займаються 11 компаній, які працюють в Україні.Про це розповів керівник оборонного кластера Brave1 Андрій Гриценюк в інтерв'ю "Оборонці". За його словами, Brave1 розпочав фінансувати цей напрям 2025 року, а на налагодження виробництва знадобилося понад півтора року."Раніше їх в Україні не було. Жодна приватна компанія не виробляла. 2025 року ми запустили програму, розпочали програму фінансування, виділили це в окремий сегмент, розпочали працювати з виробниками", — зазначив Гриценюк.Постачання мініатюрних турбореактивних двигунів є одним із завдань на шляху до масштабування виробництва нових дронів-перехоплювачів. У Brave1 оптимістично оцінюють перспективи їх постачання.Українські військові стверджують, що через складність перехоплення реактивні дрони опинилися серед найбільших проблем поряд із балістичними ракетами. У відповідь на нову загрозу до експериментальних підрозділів уже розпочали надходити перші зразки швидкісних перехоплювачів.До створення високошвидкісних дронів проти реактивних "Гераней" залучено 22 команди розробників. З них 12 отримали державне фінансування від Brave1. Це проєкти дронів із мініатюрними турбореактивними двигунами, а також електричні моделі з пропелерами.Ще одним перспективним напрямком є дрони з імпеллерним двигуном, який конструктивно нагадує турбодвигун, але приводиться в дію від електробатареї.За словами Гриценюка, в бойових умовах вже використовується сім перехоплювачів, які мають на своєму рахунку збиття реактивних дронів.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Японія купуватиме українські дрони-перехоплювачі від компанії SkyFall. Відповідний контракт уклало Міністерство оборони цієї країни. Японські фахівці залишилися задоволеними якістю цього виду озброєння українського виробництва..

У неділю, 11 жовтня, президент України Володимир Зеленський підписав укази, якими увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони України (РНБО) про застосування санкцій проти російських субʼєктів, які причетні до виробництва балістичних ракет.Про це повідомили в Офісі президента України.До першого санкційного списку увійшло 70 росіян, які причетні до виготовлення балістичних ракет "Іскандер-М" і "Циркон". Ними Росія завдає масованих ударів по українських містах і громадах, щоб убивати людей та знищувати цивільну інфраструктуру."Лише за цей тиждень Росія вбила 153 і поранила 723 людини в Україні. Зруйновані та пошкоджені житлові будинки, підприємства, медичні заклади, школи, дитячі садки, університети, були удари по українській енергетиці. І в цих терористичних ударах Росія застосувала близько 1 450 авіабомб, понад 1 640 ударних дронів і 75 ракет різних типів, зокрема, балістику", — йдеться в повідомленні.У відповідь на ці постійні атаки Україна застосовує не лише далекобійні санкції, а й санкції проти ключових працівників підприємств російського оборонно-промислового комплексу та хімічної галузі, які беруть участь в організації безперервного промислового циклу для виробництва балістики. Серед них:працівники Воткінського заводу;Інституту машинобудування імені Бахірєва;підприємств "Радар ММС", "Граніт-Електрон", "Анозіт", "Авіатек", "Метафракс Кемікалс", "Алтай", "Невинномиський Азот", "Азот";заводів "Салют", "Стріла", "ВНІІР-Прогрес", "Машиностроітєль", "Авангард", імені Свердлова й імені Морозова, Воскресенського агрегатного заводу;науково-дослідних інститутів "Полюс" і "Субмікрон"."Усі ці підприємства вже перебувають під санкціями України та частково — США, Євросоюзу, Великої Британії, Швейцарії, Австралії, Японії, Канади та Нової Зеландії. Тепер наша країна працюватиме з партнерами не лише над повною синхронізацією санкцій проти цих обʼєктів російського ОПК і хімічної галузі, а й проти їхніх ключових співробітників", — зауважили в Офісі президента.У санкційному пакеті осіб, які допомагають Росії обходити санкції у фінансовій сфері, 28 фізичних і 27 юридичних осіб. Серед них компанії — оператори криптобірж, сервіси обміну криптовалют, їхні керівники та власники. Обмеження також запроваджені проти керівників і власників компаній, що належать до тіньової банківської мережі A7 та публічно пропонують інструменти обходу фінансових санкцій. Раніше санкції проти мережі А7 запровадили США.Ще одним рішенням санкції застосовані проти 10 фізичних і 21 юридичної особи, а також проти двох морських суден, які є пособниками Росії та діють в її інтересах на тимчасово окупованих територіях України."Вони фінансують цю неспровоковану й агресивну війну Росії проти України, розкрадають наші природні ресурси і поширюють російську пропаганду. Це, зокрема, колаборанти, які служать агресору, працюють на нього та допомагають російським окупантам", — наголосили в повідомленні.Серед них також підприємства, що надають послуги інтернету та телебачення, здійснюють геологічну розвідку, виробляють електроніку та металеву продукцію на тимчасово окупованих територіях України.Нагадаємо, що 13 вересня Україна запровадила санкції проти 20 суден російського тіньового флоту, підприємств корпорації "Ростех" і пропагандистів. Під обмеження потрапила колишня речниця президента Юлія Мендель..

Українські підприємства оборонно-промислового комплексу (ОПК) вже уклали 26 договорів у межах державної програми пільгового лізингу на загальну суму 91,2 млн гривень. Механізм дозволяє виробникам озброєння та військової техніки оновлювати виробничі потужності без необхідності одразу сплачувати повну вартість необхідного обладнання.Про це повідомило Міністерство оборони України.Які умови передбачає програмаУ межах програми підприємства можуть отримати фінансування за ставкою 5% річних. Максимальна сума за одним договором становить 500 млн гривень, а термін лізингу може сягати п’яти років.Також держава передбачила можливість відтермінувати платежі на строк до 12 місяців. За програмою підприємства можуть придбати, зокрема:виробниче та технологічне обладнання;засоби автоматизації;транспорт;інші активи, необхідні для роботи та розвитку виробництва."Скористатися підтримкою можуть підприємства зі статусом критично важливих у сфері ОПК", — зазначили у відомстві.Нагадаємо, раніше Європейський Союз виділив Україні 3,3 мільярда євро. Цільове спрямування цих коштів — закупівля ракет і дронів. Також Брюссель підготував програму спільних з Києвом оборонних проєктів..

Міністерство оборони України завершило перегляд рішень про визначення підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК) критично важливими. Для підтвердження такого статусу вони мали подати документи до 10 серпня.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Там зазначили, що станом на 1 вересня 2026 року 86% підприємств ОПК, які проходили перегляд, підтвердили статус критично важливих.Перегляд стосувався рішень про визначення підприємств критично важливими, ухвалених до 7 липня 2026 року. Для більшості підприємств діяла спрощена процедура — без необхідності повторно подавати повний пакет документів.Зокрема, нею могли скористатися:виконавці і співвиконавці оборонних контрактів, у яких оборонна діяльність становить понад 50% загального обсягу виробництва;резиденти Defence City;окремі виробники вибухових речовин і боєприпасів;підприємства ОПК, авіабудівної та космічної галузей, які раніше отримали статус за сукупністю критеріїв.Ці підприємства для підтвердження статусу подавали документи, що засвідчували актуальну відповідність критерію, на підставі якого Міноборони раніше визначило їх критично важливими."Можливість зберігати ключових фахівців безпосередньо пов’язана зі спроможністю стабільно виконувати оборонні замовлення та нарощувати виробництво. Тому наше завдання — щоби механізм критичності працював зрозуміло та допомагав підприємствам зберігати команди, від яких залежить забезпечення потреб Сил оборони", — пояснила радниця Міністра оборони України Ганна Гвоздяр.Підприємства, які успішно пройшли перегляд, зберегли статус критично важливих і можливість бронювати військовозобов’язаних працівників відповідно до законодавства."За результатами перегляду 14% підприємств не підтвердили статус критично важливих. Для його отримання вони можуть подати до Міністерства оборони України повний пакет документів відповідно до чинної процедури", — зазначили в оборонному відомстві.Міністерство оборони перевірить відповідність підприємства встановленим критеріям і за результатами розгляду ухвалить відповідне рішення.Нагадаємо, 1 вересня прем'єр-міністр України Сергій Корецький розповідав, що Кабінет міністрів України протягом місяця проведе детальний аудит потреб Міністерства оборони. Головна мета — забезпечити максимально ефективне використання бюджетних коштів на потреби фронту..

Росія налагодила масове виробництво реактивних двигунів для дронів. При цьому вона зуміла обійти західні санкції, що дозволило щонайменше вдвічі здешевити їхнє виробництво.Про повідомили журналісти видання The Economist із посиланням на власні джерела.Співрозмовник медійників, який має стосунок до української ППО, розповів, що Кремлю вдалося придбати обладнання для 3D-друку турбін. Це устаткування є аналогом того, що використовується на західних заводах Rolls-Royce."Завдяки новим технологіям собівартість російських реактивних безпілотників знизилася щонайменше наполовину — до 50000-70000 доларів за одиницю, і ця ціна продовжуватиме падати", — йдеться в публікації.Джерела видання зазначили, що всупереч прогнозам Заходу, проблема з масовим застосуванням таких дронів надалі тільки поглиблюватиметься."Україна не змогла належним чином підготуватися до цієї загрози, але провина за це лежить і на наших партнерах", — зауважив співрозмовник журналістів.Як відомо, на тлі постійних атак російських реактивних дронів українська влада вирішила переглянути правила безпеки під час повітряних тривог.В Україні запровадять два рівні повітряної тривоги — "жовтий" і "червоний". "Жовтий" рівень оголошуватимуть у разі загрози атаки дронів, тоді як "червоний" — у випадку ракетної загрози або масованої атаки.Нагадаємо, в травні у ЗСУ повідомляли, що країна-агресорка Росія планує виробити до кінця року 7,3 мільйона FPV-дронів і 7,8 мільйона бойових частин до безпілотників різних типів. Противник нарощує постачання у війська ударних дронів із турбореактивними двигунами..

Україна планує вийти на виробництво тисячі далекобійних дронів на день. Вони необхідні для відповідей на атаки Росії. І це цілком реальне завдання, яке може виконати український оборонно-промисловий комплекс.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Сьогодні провів Ставку. Ключове — це максимум нашої зброї для захисту від російських ударів по Україні", — зазначив він.За його словами, основне питання — наш захист від реактивних "шахедів" і щоби зробити наші дипстрайки проти Росії ще частішими."Завдання — тисяча дронів для далекобійних санкцій на день проти Росії. Зараз у середньому 300 плюс наших далекобійних санкцій, має бути більше. Цілком конкретна мета є, і виконаємо це завдання", — запевнив український президент.Він констатував, що росіяни обрали тактику посилення терору: постійні повітряні тривоги одна за одною в Києві, на жаль, залітають саме реактивні "шахеди". Так само в інших наших містах, громадах — постійні удари по Харкову, по Запоріжжю. Сумщина, Чернігівщина, Дніпровщина, наш Херсон."Звичайні цивільні підприємства пошкоджені на Київщині. Всі наші засоби протидії вже застосовуються, і важливо, щоби відбулося суттєве прискорення з виробництва перехоплювачів саме проти таких реактивних "шахедів", щоби наші дипстрайки давали Росії більше відчуття їхньої відповідальності за вибір цю війну продовжувати", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, також президент розповів, що Україна отримала інформацію від американської сторони щодо зустрічей у Москві. Йдеться про поїздку до Росії директора ЦРУ США Джона Реткліффа..
