# ОПК

Кабінет Міністрів України підтримав ініціативу Міністерства оборони й ухвалив зміни до постанови №76. Вони регулюють питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України."Рішення спрямоване на удосконалення механізму бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу", — йдеться в повідомленні.В оборонному відомстві зазначили, що йдеться про критично важливі підприємства для функціонування економіки та забезпечення потреб Сил безпеки й оборони.Відтепер у рішеннях Міноборони про визначення підприємств, установ і організацій критично важливими у сфері оборонно-промислового комплексу не зазначатиметься інформація про кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню."Рішення враховує особливості роботи таких підприємств в умовах війни та створює умови для масштабування виробництва критично важливого озброєння", — пояснили в Міністерстві оборони України.Декілька днів тому міністр економіки України Олексій Соболев розповідав під час дискусії "Нова країна: ключові питання", що за минулий рік кількість заброньованих українців зросла до 1,3 мільйона осіб. При цьому військові зверталися до українського уряду з проханням бронювати менше.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 21 січня повідомляв, що працівники енергетичних компаній і комунальних підприємств, які беруть участь у ліквідації наслідків російських ударів, отримають бронювання від мобілізації..

Російське військове командування має плани суттєво збільшити виробництво безпілотників. Окупанти хочуть уже 2026 року запускати по Україні до 1 000 дронів на день.Про це заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв'ю для LB.ua. За його словами, українська сторона бачить дії противника.Головком наголосив, що на теперішньому етапі війни немає жодних ознак, що росіяни готуються до мирних переговорів чи ініціатив на полі бою."Навпаки, ми бачимо збільшення інтенсивності бойових дій, нарощення чисельності наступальних угруповань ворога, нарощення обсягів виробництва ударних типів озброєння, ракет, дронів. Зараз ворог щоденно виробляє 404 "шахеди" різних типів. І в планах у нього — збільшення", — зауважив головнокомандувач ЗСУ.На уточнювальне запитання, про яке саме збільшення йдеться та які взагалі плани в Росії, Сирський зазначив, що росіяни планують запускати до тисячі дронів на день."Тож завдання України зробити все, щоби цього не допустити та змусити Москву йти на переговори", — акцентував він.Головнокомандувач ЗСУ додав, що ворог планує суттєво наростити виробництво, щоби застосовувати до 1 000 дронів на день."Тому, звичайно, ми повинні робити все для того, щоби зірвати ці плани та завдати таких втрат ворогу, щоби він відмовився від своїх активних дій, і створити умови для проведення переговорів. Тому що зі слабким ніхто не буде домовлятися", — пояснив Олександр Сирський.Нагадаємо, влітку минулого року в Головному управлінні розвідки повідомляли, що щомісяця Російська Федерація виробляє понад п'ять тисяч далекобійних дронів, половина з яких є справжніми "шахедами", інша половина — імітаторами..

Росія продовжує нарощувати виробництво та впровадження недорогих ударних безпілотників, які створюють сприятливі умови для російських сил на полі бою. Водночас вони мають складнощі з іншими технологічними аспектами, включно з ефективністю деяких керованих артилерійських боєприпасів.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони зауважили, що російські збройні сили нещодавно розпочали оснащувати безпілотники "Молнія-2" супутниковими системами Starlink, що значно підвищило їхню ефективність на полі бою.Фахівці стверджують, що Росія значно інвестувала у виробництво варіантів "Молнія-2", але інформація про те, що Росія витратила понад один мільярд доларів на виробництво понад 900 000 таких безпілотників зі січня по серпень 2025 року, перебільшені щонайменше вдвічі.Безпілотник "Молнія-2" стійкий до перешкод радіоелектронної боротьби, іноді оснащений терміналами Starlink і має вигідне співвідношення ціни та якості для російських сил. Російський центр безпілотних технологій "Рубікон" почав використовувати варіанти "Молнія-2" з підтримкою Starlink у грудні 2025 року, що збільшило дальність польоту цього варіанту безпілотника до понад 230 кілометрів порівняно з 50 кілометрами (дальність польоту "Молнії", що працюють у мобільній мережі)."Російські технологічні адаптації сприяли нещодавнім російським досягненням, і Росія, ймовірно, продовжуватиме зосереджуватися на масштабуванні виробництва недорогих безпілотників, які довели свою ефективність у бойовому просторі", — зробили висновок аналітики.Однак російські війська мають складнощі з іншими технологічними аспектами бойового простору, включно з ефективністю деяких керованих артилерійських боєприпасів.Експерти зазначили, що станом на листопад 2025 року рівень успішності російських керованих артилерійських боєприпасів "Краснополь" становив близько 50 відсотків, порівняно з 66-67 відсотками 2022 року, коли російські війська вперше розпочали їх широко використовувати, а пікова ефективність — понад 70 відсотків у невизначений час."Російські війська прагнули покращити здатність боєприпасу "Краснопіль" діяти в неоптимальних умовах погоди, місцевості та радіоелектронної боротьби, але їм не вдалося впровадити ці вдосконалення в масштабах, необхідних для підвищення загальної продуктивності боєприпасу в поточних умовах бойових дій", — наголосили в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосійські удари 2025 року призвели до значно більшої кількості жертв серед цивільного населення в Україні порівняно з попередніми роками.Росія різко збільшила розмір, масштаб та руйнівну силу своїх ударних комплексів протягом 2025 року, що, ймовірно, сприяло збільшенню кількості жертв серед цивільного населення.У ніч з 12 на 13 січня російські війська здійснили серію ракетних ударів та ударів безпілотниками по Україні, які значно пошкодили енергетичну інфраструктуру та вразили поштовий термінал у Харківській області.Західні санкції щодо компонентів літаків, ймовірно, продовжуватимуть обмежувати здатність Росії виробляти військові літаки.Українські війська продовжили свою кампанію далекобійних ударів по російських оборонно-промислових та енергетичних об'єктах.Неідентифіковані безпілотники вразили кілька нафтових танкерів біля узбережжя Росії в Чорному морі.Міністерство оборони Росії звільнило заступника командувача береговими та сухопутними військами ВМС Росії генерал-лейтенанта Сухраба Ахмедова.Нещодавно російські війська просунулися поблизу Борової, у тактичному районі Костянтинівка — Дружківка та на заході Запорізької області.Нагадаємо, вчора президент України Володимир Зеленський констатував, що 13 січня росіяни випустили по Україні майже 300 ударних дронів, з яких більшість — "шахеди", 18 балістичних і сім крилатих ракет. Знову основна ціль удару — енергетика: генерація, підстанції..

У вівторок, 13 січня, зранку безпілотники атакували Ростовську область. У Таганрогу лунали вибухи, під атакою перебували завод "Атлант Аеро", який виробляє компоненти для бойових дронів, і авіаремонтний завод.Інформацію про атаку дронів підтвердив губернатор Ростовської області Росії Юрій Слюсар, а також про це поінформував Telegram-канал Astra."Сили ППО відбивали повітряну атаку на Таганрог. Інформація про постраждалих серед людей не надходила. Дані про наслідки на землі уточнюються. Прошу бути обережними, дотримуватися вказівок надзвичайних відомств, не виходити на вулицю та не підходити до вікон", — написав Юрій Слюсар у своєму Telegram-каналі.Місцеві мешканці в соцмережах розповіли, що удари припали на завод "Атлант Аеро" і на авіаремонтний завод ТАНТК імені Г.М.Берієва.Виробництво "Атлант Аеро" зосереджено на розробці дронів "Оріон" і FPV-безпілотників, підприємство, зокрема, виготовляє компоненти для бойових дронів, систем управління, а також комплексів радіоелектронної боротьби.Пізніше Слюсар додав, що над Таганрогом і Красносулинським районом нібито збили сім безпілотників і що "в Таганрогу руйнувань зазнав промисловий об'єкт".Також про атаку безпілотників повідомляв губернатор Липецької області Ігор Артамонов. За його словами, зафіксовано "наліт" на Єлець, в результаті падіння уламків у місті спалахнули пожежі.За інформацією російського міноборони, за ніч засоби ППО нібито знищили 11 українських БпЛА. Сім дронів начебто збили над Ростовською областю та по одному – над Бєлгородською, Курською й Орловською областями РФ. Також один безпілотник нібито знищили над тимчасово окупованим Кримом.Нагадаємо, що 8 січня українські військові завдали серії успішних ударів по військових об’єктах російських загарбників, розташованих га окупованих територіях України. Зокрема, пошкоджено інфраструктуру, яка відповідає за логістику..

Російський народ дедалі більше відчуває наслідки того, що Кремль продовжує надавати пріоритет російській оборонно-промисловій базі. Це може змусити Володимира Путіна піти на компроміси між продовженням своїх максималістських воєнних цілей і жертвуванням якістю життя російського народу.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони зауважили, що на зустрічі 12 січня з Володимиром Путіним перший віце-прем'єр-міністр Росії Денис Мантуров наголосив на зростанні промислового розвитку Росії 2025 року, головним чином у межах російського оборонно-промислового комплексу.Мантуров заявив, що інвестиції у виробничий сектор зросли на 23 відсотки, або приблизно на п'ять трильйонів рублів (приблизно 64 мільярди доларів) за перші дев'ять місяців 2025 року, та що обробна промисловість зростала приблизно на три відсотки на кінець 2025 року, попри нещодавнє охолодження російської економіки.Він пояснив, що Фонд промислового розвитку уряду Росії, який надає російським виробникам низькопроцентні кредити, став основним рушієм зростання у виробничому секторі. Російський оборонно-промисловий комплекс працевлаштовує 3,8 мільйона людей, додавши ще 800 000 працівників за останні три роки.За оцінками аналітиків, російський уряд намагався знайти фінансування для свого оборонно-промислового комплексу, попри жорсткі західні санкції та обмеження, та запровадив низку заходів для збільшення капіталу, доступного оборонці, зокрема, через Фонд промислового розвитку, позабюджетні субсидії та політику, що спонукає банки надавати пільгове кредитування підприємствам оборонної промисловості."Пріоритет Путіна на користь російської оборонки створює проблеми російському народу, оскільки російські банки перекладають кредитний тиск на споживачів", — констатували фахівці.Вони додали, що дефіцит робочої сили в Росії та конкуренція між оборонним і цивільним секторами Росії підвищили середню заробітну плату в російській промисловості, що підживлює інфляцію та спричиняє стрибки цін."При цьому посилення економічного тиску Заходу на Росію, а також допомога Україні в підтримці та навіть посиленні тиску на полі бою, залишається критично важливим для зміни розрахунків Путіна та змушує його зіткнутися з серйознішими компромісами між продовженням своїх максималістських воєнних цілей і жертвуванням якістю життя російського народу", — зробили висновок в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWМіністерство оборони Росії заявило, що російська балістична ракета середньої дальності "Орєшнік", запущена в ніч з 8 на 9 січня, вразила українське оборонно-промислове підприємство у Львові, що узгоджується з наявними візуальними доказами.Повідомляється, що десятки танкерів тіньового флоту біля узбережжя Венесуели в останні місяці перейшли на використання російських прапорів.Західні партнери України продовжують постачати Україні зброю та військову техніку.Ні російські, ні українські війська не просунулися вперед 12 січня.Нагадаємо, що Кремль офіційно затвердив нову зовнішньополітичну доктрину, що базується на системній та тривалій конфронтації з країнами Заходу. За оцінками українських розвідників, замість пошуку компромісів Москва робить ставку на розширення своєї присутності на Глобальному півдні та побудову альтернативного світопорядку..

Міністерство оборони подало на розгляд уряду пакет нормативних актів, які мають забезпечити запуск з 5 січня 2026 року спеціального правового режиму Defence City.Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль.Defence City — це сучасна модель розвитку ОПК, яка дозволяє швидше реагувати на потреби фронту та залучати міжнародні інвестиції. Основна ідея: податкова підтримка в обмін на розвиток виробництва, модернізацію, нові технології та дослідження.Як зауважив Шмигаль, очікується, що Defence City сприятиме розвитку українських провідних підприємств ОПК та відкриє шлях до спільних з партнерами виробництв і технологічного трансферу."Очікуємо на ухвалення відповідних рішень вже на найближчому засіданні уряду", — додав Шмигаль.Як переваги матимуть резиденти Defence CityЯк пояснював раніше Шмигаль, резидент спецрежиму Defence City отримають:звільнення від податку на прибуток (за умови реінвестування);звільнення від податку на землю та нерухомість (якщо використовується у виробництві);звільнення від екологічного податку;спрощення митних процедур;спрощений режим міжнародної передачі оборонної продукції;особливості релокації та реалізація заходів з підвищення захисту виробничих потужностей підтримуються державою.Зауважимо, 21 серпня цього року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому два ключові законопроекти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City. Зокрема, законопроєкт №13420 вносить зміни до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, а законопроект №13421 — до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.Нагадаємо, що 4 грудня в Україні набув чинності закон № 4630-IX, який вносить зміни до процедури бронювання військовозобов’язаних. Нові правила стосуються працівників підприємств, установ і організацій, що визнані критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ й інших військових формувань.Раніше стало відомо, що Кабінет міністрів України ухвалив зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних. Рішення спрямоване на захист працівників оборонно-промислового комплексу та підприємств, що забезпечують економічну стійкість країни..