# пенсії

В Україні реалізовуватимуть усі програми державного бюджету на 2025 рік, який днями підписав президент Володимир Зеленський. Зокрема, в березні 2025 року в Україні проіндексують пенсії, а всі соціальні виплати на наступний рік збережуться в повному обсязі. Про це заявила голова комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк в ефірі "Українського радіо". За її словами, державний бюджет 2025 року дуже схожий на бюджет 2024 року, оскільки у ньому пріоритетом для фінансування залишаються оборонні потреби. Шуляк пояснила: оскільки на це майже не застосовуються кошти міжнародних партнерів, то всі витрати, повʼязані з фінансуванням ЗСУ, покриваються коштом податків, які сплачує український бізнес. При цьому нардепка також спростувала інформацію щодо закону про підвищення податків — воно, за її словами, не рекордне. За її словами, якщо подивитись на податки, які сплачуються в країнах Євросоюзу, то Україна тут точно не на першому місці. "Підвищення податків — не популярний крок. Він може не подобатися бізнесу, він може не подобатися працівникам, тому що там є певне підвищення військового збору, але я не знаю іншої альтернативи, яким чином країні підтримувати оборону", — наголосила Шуляк. Вона також додала, що як і 2024 року в держбюджеті на 2025 рік на другому місці стоять соціальні видатки. Тому вже у березні передбачена й відповідна індексація пенсій, яку проводили і 2024, і 2023, і 2022 років. "Попри повномасштабне вторгнення, соціальні виплати для пенсіонерів залишаються, і це абсолютно правильно, у фокусі уваги українського уряду. Тому всі соціальні виплати збережуться, а пенсії проіндексуються. Це теж дуже важливо", — зауважила Олена Шуляк. Вона зауважила, що в держбюджеті на 2025 рік видатки на оборону передбачені більші, ніж цього року, — йдеться про суму понад 2,2 трильйона гривень, понад 26% від ВВП. При цьому значні кошти виділять на фінансування ветеранського напрямку. Нагадаємо, що в Україні зростання реальних доходів пенсіонерів фактично припинилося. Головною причиною є ріст інфляції. Про це йдеться в новому макроекономічному та монетарному огляді, який опублікували на сайті Національного банку України.

В Україні зростання реальних доходів пенсіонерів фактично припинилося. Головною причиною є ріст інфляції.  Про це йдеться в новому макроекономічному та монетарному огляді, який опублікували на сайті Національного банку України. Так, регулятор розрахував доходи українців пенсійного віку за такими показниками: середня пенсія, середня зарплата для нарахування пенсії від ПФУ, єдиний соціальний внесок загальний, ЄСВ приватного сектору та податок на доходи приватних осіб. Згідно з цими даними, реальні доходи пенсіонерів у третьому кварталі поточного року припинили зростання. Водночас доходи населення, що працює продовжують зростати, адже через брак працівників зарплати підвищували, зокрема в приватному секторі.  Нагадаємо, українці можуть дізнатися орієнтовний розмір майбутньої пенсії за віком за даними, що містяться в електронних реєстрах Пенсійного фонду України. Для цього варто скористатися сервісом "Пенсійний калькулятор".

В Україні очікується проведення масштабної індексації пенсійних виплат вже у березні 2025 року. За прогнозами аналітиків, перерахунок буде здійснено відповідно до рівня інфляції від 13 до 17%. Про це повідомила народна депутатка від "Слуги народу", заступниця голови парламентського комітету із питань бюджету Леся Забуранна. За її словами, мінімальна індексація становитиме 100 гривень, максимальна -- 1500 гривень. Загалом, індексація "скорегує пенсійні виплати". "Люди віком від 70 до 80 років матимуть право на додаткову надбавку від 300 до 570 гривень. Що стосується спецпенсій, то зараз парламентський комітет соціальної політики працює над тим, щоб вирівняти та збалансувати ці виплати", -- пояснила вона. Нардепка також нагадала, що в Україні продовжено дію програми ООН, яка надає додаткову підтримку певним групам громадян. "Зараз ця програма охоплює не лише пенсіонерів, а й дітей та людей з інвалідністю. Допомога надається тим громадянам, які проживають у восьми областях, де ведуться активні бойові дії або біля цієї зони. Виплата нараховується наступним чином: за базову виплату від держави чи соціальну допомогу береться сума 3250 гривень. ООН виплачує різницю між цією сумою і тою, яку отримує громадянин", -- зазначила вона. Тобто, якщо людина отримує мінімальну пенсію 2400 гривень -- вона може претендувати на 850 гривень допомоги. Нагадаємо, в Україні деякі громадяни можуть отримати 1 000 гривень надбавки до пенсії. Йдеться про осіб, які мають проблеми зі здоров'ям та проживають самі.

В Україні деякі громадяни можуть отримати 1 000 гривень надбавки до пенсії. Йдеться про осіб, які мають проблеми зі здоров'ям та проживають самі. Про це йдеться в законі України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб". Так, одинокі особи, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду та одержують пенсію, мають праву на надбавку. Для громадян, які втратили працездатність, вона становить 40% прожиткового мінімуму.  З 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для осіб із втраченою працездатністю становить 2 361 гривні. Відповідно, станом на 2 грудня розмір доплати -- 944 гривні. Кошти виплачують кожного місяця.  Для отримання надбавки пенсіонери повинні звернутися до відділу ПФУ за місцем проживання. З собою необхідно мати: висновок лікарської комісії про необхідність постійного догляду; паспорт; ідентифікаційний номер; пенсійне посвідчення. Нагадаємо, раніше у ПФУ повідомляли, що в Україні деяким громадянам можуть зменшити пенсію або навіть її скасувати. Щоб не втратити виплати — потрібно вчасно звернеться до відповідних органів та повідомляти про деякі зміни, які відбуваються у житті.

Україна продовжуватиме допомагати громадянам, які цього потребують, шляхом нарахування субсидій. В бюджеті країни на 2025 рік виділи достатньо коштів, які необхідні для виплат. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Посадовець нагадав, що більша частина всіх видатків бюджету на 2025 рік направлена на оборону та безпеку України. Водночас уряд визначив соціальні сфери, які буде повноцінно профінансовано. "На субсидії виділяємо понад 40 мільярдів гривень, що дозволяє підтримати всі українські родини, які потребують допомоги з оплатою комунальних послуг", -- наголосив він. Так, у соціальній сфері у 2025 році: проведуть індексацію пенсій; буде підвищення зарплат учителям у січні та вересні через спеціальні доплати, запроваджені в межах програми "Зимова підтримка"; буде розширено програму "Доступні ліки". Шмигаль додав, що завдяки ефективній роботі з партнерами уряд продовжить відбудову України та модернізацію інфраструктури. "Вдячні нашим партнерам, які допомагають фінансувати невійськові статті бюджету", -- наголосив прем'єр. Як відомо, 28 листопада президент Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет на 2025 рік. Стратегічними пріоритетами залишаються обороноздатність та безпека країни.  Нагадаємо, раніше у ПФУ розповіли, як дізнатись розмір житлової субсидії. Детальніше — у нашому матеріалі.

Перед тим, як підвищувати пенсійний вік в Україні, потрібно в законодавчому форматі зробити рівні умови. Зараз же такий крок не дасть тих результатів, на які можна було би сподіватися. Про це заявила заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак в інтерв’ю в Центрі економічної стратегії (ЦЕС). "Я вважаю, що зараз говорити про загальне підвищення пенсійного віку точно передчасно", — сказала вона. За її словами, це рішення зараз не є оптимальним. Спочатку потрібно зробити level playing field ("рівне поле гри") для усіх громадян. "Перед тим, як казати про будь-які підвищення в майбутньому, навіть з урахуванням демографії, нам спочатку потрібно запровадити level playing field в системі пенсійного забезпечення. Коли у нас кожен четвертий громадянин за чинними правилами фактично має право на достроковий вихід на пенсію, підвищувати пенсійний вік для тих, в кого він і так порівняно вже високий, точно не справедливо", — пояснила вона. Марчак констатувала, що це не буде зрозуміло для тих людей, які бачать, "що я виходитиму на пенсію в 65, а ось тут є людина, яка виходить на пенсію в 55 чи в 45". "Це не допоможе суттєво розв’язати проблему, але це лише призведе до того, що всі намагатимуться потрапити в якусь там пільгову категорію", — зазначила вона. Крім того, заступниця міністра соціальної політики вказала на суттєвий ресурс збільшення пенсійних внесків. Зараз близько двох мільйонів сплачують внески з мінімальної зарплати. "Це означає, що в нас є суттєвий простір для підвищення такої свідомості щодо сплати внесків всередині системи. У нас є очевидна проблема з тим, що більшість громадян не розуміють, узагалі від чого залежить розмір пенсій", — сказала вона. Марчак розповіла, що, за даними Київської школи економіки, третина респондентів не знають, що на розмір їхньої пенсії впливатиме кількість відпрацьованих років, половина респондентів не знають, що розмір їхньої пенсії залежатиме від сплати внесків. Вона також повідомила, що зараз в Україні сплачують страхові внески до пенсійної системи 10,7 мільйона осіб, в той час, як кількість пенсіонерів — 10,5 мільйона станом перше півріччя 2024 року. "У нас фактично один працівник утримує одного пенсіонера", — підсумувала Дарина Марчак. Нагадаємо, що станом на листопад в Україні налічується понад 10 мільйонів пенсіонерів. Середня пенсія нині становить 5 851 гривню. Найвищі виплати отримують мешканці столиці.

Станом на сьогодні в Україні налічується понад 10 мільйоні пенсіонерів. Середня пенсія нині становить 5851 гривню. Як повідомили у Пенсійному фонді України (ПФУ), найвищі виплати отримують мешканці столиці. Так, у Києві у середньому пенсіонерам щомісяця виплачують 7971 гривню. Далі йдуть Рівненська (7276 гривень), Донецька (7158 гривень), Луганська області (6715 гривень). А ось найменші виплати отримують пенсіонери у Тернопільській (4461 гривню), Закарпатській (4697 гривень) та Чернівецькій (4664 гривень) областях. Розмір пенсій в Україні (статистика станом на 1 жовтня 2024 року): до 3000 грн — 25,8% (2 667  096 осіб); від 3001 до 4000 гривень — 17,3% (1 795 235 осіб); від 4001 до 5000 гривень — 18,6% (1 922 339 осіб); від 5001 до 10000 гривень — 25,6% (2 644 649 осіб); понад 10 000 гривень — 12,7% (1 313 274 особи). Інфографіка: ПФУ Нагадаємо, 14 жовтня Кабінет міністрів України ухвалив бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік. Він є бездефіцитним та збалансованим.

Президент Володимир Зеленський заявив, що пенсії та зарплати для працівників державного сектору на 2025 рік вже забезпечені. Таку заяву він зробив в інтерв’ю Українському Радіо. "Всі наші люди, які залежать від держави, на 2025 рік вже забезпечені заробітними платами та пенсіями. Мені здається, ця стабільність сьогодні важлива", -- розповів Зеленський. Як зауважив гарант, кошти на пенсії та зарплати працівникам державного сектору вдалося забезпечити завдяки співпраці з міжнародними фінансовими інституціями. "Що стосується, наприклад, фінансів, то завдяки нашій роботі з міжнародними інституціями -- з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, підписано три десятки безпекових угод, де йдеться не тільки про зброю, а й про фінанси", -- додав Зеленський. Нагадаємо, раніше прес-служба Пенсійного фонду України повідомляла, що деяким громадянам можуть зменшити пенсію або навіть її скасувати. Щоб не втратити виплати, потрібно вчасно звертатися до відповідних органів та повідомляти про деякі зміни, які відбуваються у житті. Зокрема, про працевлаштування.

Пенсія за вислугу років -- це один з видів "трудових" виплат. Таку пенсію можуть отримати окремі категорії застрахованих осіб, які пропрацювали у визначених установах на певних посадах та мають відповідний стаж. Також йдеться про осіб, які втратили професійну працездатність. Про це повідомили у Пенсійному фонді України. Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятим на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності. Умови призначення та тривалість спеціального стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, залежить від професій, на яких працювала людина. На пенсію за вислугу років можуть претендувати чоловіки у віці 50 або 55 років, жінки -- у 45–50 років, за умови наявності необхідного стажу. Такі виплати призначають: диспетчерам повітряного руху та інженерно-технічному персоналу цивільної авіації; бортпровідникам; працівникам залізничного транспорту та метрополітену; працівникам, які зайняті на польових геологорозвідувальних роботах; працівникам, що займаються лісозаготівлями та лісосплавом; механізаторам у портах; екіпажу морського, річкового та рибопромислового флоту. До того ж пенсії за вислугу років призначаються незалежно від віку: артистам за наявності на час звернення за пенсією стажу творчої діяльності від 20 до 35 років; працівникам авіації та льотно-випробного складу за наявності відповідної вислуги років; працівникам освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення за наявності спеціального стажу роботи; спортсменам за наявності стажу не менше 25 років, в тому числі перебування у складі збірних команд України не менше шести років. Розміри пенсій залежать від тривалості набутого страхового стажу та отриманої заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески.  Пенсія за вислугу років військовим Пенсія за вислугу років призначається військовослужбовцям за умови звільнення із військової служби: незалежно від віку, якщо на день звільнення вони мають не менше 25 календарних років вислуги; в разі досягнення на день звільнення зі служби 45-річного віку та за наявності страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і шість місяців становить служба. Пенсії за вислугу років працівникам прокуратури Право на пенсію за вислугу років незалежно від віку мають працівники прокуратури, які на день звернення за призначенням такої пенсії мають не менше 25 років вислуги, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років. Розмір пенсії визначається пропорційно кількості повних років роботи на прокурорських посадах. Як оформити пенсію за вислугу років Щоб отримати такий вид пенсії необхідно: звернутися до Пенсійного фонду України; подати заяву онлайн -- це можна зробити особисто, через законного представника або заповнити заяву на сайті ПФУ. Нагадаємо, 14 жовтня Кабінет міністрів України ухвалив бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік. Він є бездефіцитним та збалансованим.

В Україні пенсії з інвалідності продовжать нараховувати. І на це жодним чином не вплине реформа медико-соціальних експертних комісій, яку запровадили нещодавно. У цьому запевнила міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович, опублікувавши відповідний допис на своїй сторінці у Facebook. Вона зазначила, що в соціальних мережах розпочали поширювати некоректну інформацію щодо реформи МСЕК і системи соціальної підтримки осіб, які отримали інвалідність. Міністерка соціальної політики наголосила, що українці, яким призначено пенсію з інвалідності на законних підставах, продовжать її отримувати. "Усі громадяни, яким призначено пенсії щодо інвалідності, — отримуватимуть усі призначені виплати після реформи. Жодні виплати чи гарантії всім громадянам, які їх отримують на законних підставах, не зменшила", — заявила Жолнович. Вона додала, що реформа покликана посилити підтримку тих, хто отримав травмування чи шкоду здоровʼю, пришвидшити надання такої підтримки, зменшити бюрократію, а також зробити систему підтримки під час і після хвороби чи травмування зрозумілою, простою та зручною для громадян. Як відомо, після низки гучних корупційних скандалів в Україні ухвалили рішення ліквідувати медико-соціальні експертні комісії. Зокрема, президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ. Нагадаємо, минулого тижня Оксана Жолнович також запевняла, що Україна продовжуватиме підтримувати громадян, які цього потребують, шляхом нарахування субсидій. Споживачам, які вже отримували виплати минулого року, буде автоматично розраховано новий розмір допомоги.

В українському уряді пропонують запровадити обов'язковий платіж до державного або недержавних пенсійних фондів. Це стосуватиметься як працівників, так і роботодавців. На сайті об’єднання профспілок України триває обговорення законопроекту "Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення", який підготувало Мінсоцполітики. Документ пропонує зменшити ставку Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом першого року запровадження системи з 22% до 17%, протягом другого року — до 16%, починаючи з третього року та в наступні роки — до 15%. Обов’язковий накопичувальний внесок для працівників — 1% бази нарахування накопичувального внеску протягом першого року з дати початку сплати накопичувальних внесків до системи загальнообов’язкового накопичувального забезпечення, 2% — протягом другого року, 3% — протягом третього та в наступні роки. Додатковий накопичувальний внесок для працівників — 1% бази нарахування протягом першого року, 2% — протягом другого року, 3% — протягом третього та в наступні роки. Працівник може відмовитися від сплати додаткового внеску, або поновити його сплату на підставі поданої роботодавцю заяви. Обов’язковий накопичувальний внесок для роботодавців — 1% бази нарахування накопичувального внеску протягом першого, 2% — протягом другого року, 3% — протягом третього та в наступні роки. Роз починаючи з четвертого року роботодавці виокремлюють частину єдиного внеску на накопичувальний внесок у розмірі накопичувального внеску, але тільки у випадку якщо працівник сплачує додатковий накопичувальний внесок з власних доходів. У разі відмови працівника від сплати додаткового накопичувального внеску роботодавці не виокремлюють накопичувальний внесок з єдиного внеску. Обов’язковий накопичувальний внесок для самозайнятих осіб, що сплачують такий внесок на свою користь, — 1% бази нарахування протягом першого року, 2% — протягом другого року, 3% — протягом третього та в наступні роки. Обов’язковий накопичувальний внесок для роботодавців сплачується у складі єдиного внеску та виокремлюється у звітності щодо сплати єдиного внеску. Обов’язковий накопичувальний внесок для працівників і додатковий накопичувальний внесок не є єдиним внеском. Сплата роботодавцями та самозайнятими особами накопичувального внеску на рахунки податкових органів здійснюється одночасно зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. За несплату або несвоєчасну сплату єдиного та накопичувального внесків накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум. Базою нарахування накопичувального внеску є сума нарахованої кожному працівнику заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Накопичувальний внесок не входить до системи оподаткування. Учасник системи повинен обрати до дня початку сплати накопичувальних внесків установу накопичувального пенсійного забезпечення до якої будуть перераховуватися сплачені ним або на користь нього накопичувальні внески, шляхом укладення з нею договору (пенсійного контракту). Водночас створять Державний накопичувальний пенсійний фонд, який є установою накопичувального пенсійного забезпечення для осіб які не визначились з вибором такої установи, та осіб які свідомо обрали цю установу. Нагадаємо, прес-служба Пенсійного фонду України повідомила, що деякі українці мають можливість отримати пенсію за шість місяців наперед. Йдеться про громадян, які планують виїзд на постійне місце проживання за кордон.

В Україні проживає понад 10 мільйонів пенсіонерів, з яких 2,8 мільйона продовжують працювати. Такі громадяни отримують більші виплати. Про це повідомили в прес-службі Пенсійного фонду України. За даними ПФУ, станом на 1 жовтня 2024 року середній розмір пенсій в Україні становив 5 851,86 гривні. З початку року нарахування пенсіонерам, які працюють зросли на 10,5% (на 596,92 гривні) і станом на сьогодні середній розмір пенсії для цієї категорії населення становить 6 257,96 гривні. Розподіл пенсіонерів в Україні за видами виплат: за віком — 72,84%; з інвалідності — 15,08%; у разі втрати годувальника — 6,35%; за вислугу років — 5,15%; соціальні пенсії — 0,54%; довічне утримання суддів — 0,04%. Інфографіка: розподіл чисельності пенсіонерів в Україні. Фото: ПФУ Нагадаємо, раніше ми писали, що деякі пенсіонери мають кожні півроку проходити ідентифікацію. Зокрема, це стосується внутрішньо переміщених осіб, які отримують виплати в "Ощадбанку".

Президент України Володимир Зеленський вважає, що система медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) має бути ліквідована. Проте для реальних змін також потрібно провести повну цифровізацію всіх етапів роботи щодо встановлення інвалідності та кадрові рішення.  Про це гарант заявив під час вечірнього відеозвернення 22 жовтня. За словами президента, є сотні фактів очевидно необґрунтованих інвалідностей не лише у прокурорів, а й у посадовців митниці, податкової, в системі Пенсійного фонду, в місцевих адміністраціях. "З усім цим треба ретельно та оперативно розібратися. Система МСЕК має бути ліквідована", -- зазначив він. Президент пояснив, що для реальних і системних змін також потрібно провести повну цифровізацію всіх етапів роботи щодо встановлення інвалідності. Адже, як наголосив Зеленський, "проблема не лише в тому, що посадовці роблять собі інвалідність завдяки звʼязкам, але і в тому, що люди, які отримали справжню інвалідність -- зокрема, в бойових діях, -- часто не можуть отримати відповідний статус і справедливі виплати". "Часу, щоб виправити це, в уряду небагато. Повинна бути і персональна відповідальність та кадрові рішення через цю ситуацію в центральних органах влади -- по вертикалі контролю за МСЕК. Рішення РНБО зараз передбачає повний аудит пенсій та інших нарахувань усім посадовцям, які "організували" собі інвалідності", -- підсумував Зеленський. Нагадаємо, 22 жовтня на сайті Офісу президента з'явився указ, який передбачає ліквідацію медико-соціальних експертних комісій з 31 грудня 2024 року.

Українці мають набути необхідну кількість стажу, щоб вийти на пенсію. Цей показник залежить від віку громадянина. Як повідомляє прес-служба Пенсійного фонду, українці мають право вийти на пенсію у 60, 63 та 65 років. Так, чим довше людина не йде на заслужений відпочинок, тим менша мінімальна кількість стажу, яку їй треба набути. У 2025 році мінімальний стаж для виходу на пенсію становитиме: у 60 років потрібно мати щонайменше 32 роки страхового стажу; у 63 роки -- 22 рік страхового стажу; у 65 років -- від 15 до 21 року страхового стажу. Втім, до 2028 року мінімуми стажу для 60 та 63 років щорічно зростатимуть. Так, мінімальна кількість стажу для виходу на пенсію у 60 років надалі буде такою: у 2026 році потрібно буде набути уже щонайменше 33 роки страхового стажу; у 2027 році -- 34 років; у 2028 році -- 35 років. Для громадян, які досягли 63-річного віку, цей показник зміниться так: у 2026 році мінімум становитиме 23 роки страхового стажу; у 2027 році -- 24 роки; у 2028 році -- 25 років. Нагадаємо, раніше Пенсійний фонд повідомляв, що від початку цього року середня пенсія в Україні зросла на 466 гривень. Проте минулого місяця більшість громадян літнього віку отримали виплати розміром до 3 000 гривень.

Українські журналісти оприлюднили рейтинг керівників обласних прокуратур із найвищими пенсіями. Така зацікавленість стала наслідком скандалу з працівниками прокуратури, які отримують пенсії. Журналісти Цензор.нет проаналізував декларації інших працівників обласних прокуратур у різних регіонах України. "Телеграф", посилаючись на ці дані, зібрав топ-10 прокурорів, які мають найвищі пенсії. Відкриває рейтинг Станіслав Муратов (43 роки) — заступник керівника Харківської прокуратури, який за 2023 рік отримав 1 152 155 гривень пенсії. Вперше пенсію він вказав у своїй декларації за 2020 рік. Дещо поступається йому також заступник керівника прокуратури Харківщини Андрій Кравченко (39 років). 2023 року він отримав 1 015 225 гривень пенсії. Вперше пенсія з’явилася у декларації Кравченка 2021 року. Трійку замикає керівник Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков (45 років). 2023 року він задекларував 823 071 гривню пенсії. Згідно з декларацією, розпочав отримувати він її 2020 року. Четверту сходинку посідає Катерина Шевцова (42 роки) — керівниця обласної прокуратури Черкащини, яка за 2023 рік отримала 785 435 гривень пенсії. Вперше пенсію вказала у декларації за 2020 рік. Володимир Лимар (47 років). Перший заступник керівника прокуратури Харківщини. 714 749 гривень пенсії вказано у декларації за 2023 рік. Розпочав її отримувати він 2019 року. Владислав Грюк, заступник керівника прокуратури Чернігівщини. Інформації про вік у відкритих джерелах немає, проте відомо, що в органах прокуратури працює з 2000 року. 2023 року він отримав 526 160 гривень пенсії. А вперше вказав її у декларації за 2018 рік. Останній представник прокуратури Харківщини у рейтингу — заступник керівника Олександр Сузий (41 рік). 2023 року отримав 439 576 гривень пенсії. Згідно із декларацією, розпочав отримувати її 2021 року. Трішки поступається у розмірі пенсії керівник Запорізької обласної прокуратури Сергій Спільник (47 років), який минулого року отримав 433 713 гривень пенсії. Розпочав отримувати її він ще 2017 року, тобто у віці 40 років. Керівник Рівненської обласної прокуратури Андрій Рудницький (51 рік) 2023 року задекларував 424 671 гривню пенсії. Вперше вона з’явилася у декларації Рудницького ще 2017 року. Десятку замикає заступник керівника Сумської прокуратури Ігор Сидоренко (46 років). Вперше пенсію у 406 224 гривні він вказав у декларації за 2023 рік. Скандал із прокурорами у Хмельницькій області Журналіст, головний редактор сайту "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 16 жовтня заявив, що майже всі прокурори Хмельницької області мають інвалідність другої групи, яку їм "поставила" скандальна глава обласної МСЕК (медико-санітарної комісії) Тетяна Крупа, яка перебуває під слідством.  До того ж журналіст опублікував список прокурорів, які за його даними, оформили інвалідність. Згідно з інформацією Бутусова, з усього керівництва Хмельницької обласної прокуратури та її структурних підрозділів інвалідність не оформив лише один прокурор. Згодом генпрокурор Андрій Костін на цьому тлі доручив провести службову перевірку. Після цього Олексій Олійник розповів, що інвалідність оформив до повномасштабної війни на підставі травми, яку отримав на роботі у 2005 році під час вивчення матеріалів кримінальної справи. Він також стверджував, що "хвороба не перешкоджає йому у виконанні службових обов’язків". Що відомо про справу Тетяни Крупи Ще 3 та 4 жовтня правоохоронці у межах розпочатого кримінального провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути військової служби, провели низку обшуків у службових кабінетах та за місцем проживання посадовиці та її близьких родичів. У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів США, а також низку підроблених медичних документів, списки "ухилянтів" із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже 5 мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад 5 мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти. Під час слідчих дій посадовиця намагалась позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.  Також правоохоронці виявили, що родині топчиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів США. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи було повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна. Нагадаємо, що 17 жовтня керівника Хмельницької обласної прокуратури Олексія Олійника звільнили за власним бажанням. Це сталось після скандалу з оформленням інвалідності серед його підлеглих.