# політв'язні

Міністерство закордонних справ України звернуло увагу на інформацію білоруського правозахисного центру "Вясна" щодо чергової хвилі репресій режиму Лукашенка проти громадян Білорусі в межах так званої "справи Гаюна".У спеціальній заяві МЗС України з прикрістю констатували, що в сусідній Білорусі приводом для зарахування до табору "зрадників", "свядомых" чи, як полюбляє висловлюватися Олександр Лукашенко, "відморозків" може стати що завгодно, навіть необережно вимовлене білоруською мовою слово."Переконані, що такі свавільні затримання мають на меті створити "обмінний фонд", завдяки якому Олександр Лукашенко розраховує купувати собі індульгенції в обмін на безневинних людей, яких він запроторює до в’язниць", — зауважили в українському відомстві.Там наголосили, що репресії білоруського режиму становлять системне та грубе порушення прав людини й основоположних міжнародно-правових документів, таких як Декларація прав людини та Гельсінський прикінцевий акт."Масові арешти й ув’язнення білоруських громадян під так званою "справою Гаюна" є тому безумовним підтвердженням", — додали в МЗС України.Українські дипломати закликали міжнародну спільноту посилити тиск на Олександра Лукашенка та його поплічників."Не можна забувати, що з 2022 року Білорусь стала співучасницею злочину агресії проти України, надавши свою територію, повітряний простір і ресурси для ведення Росією загарбницької війни проти нашої держави. Білорусь мусить неодмінно понести свою частину відповідальності за вчинення цього злочину та всі похідні звірства проти українського народу", — акцентували в міністерстві.Там висловили сподівання, що в майбутньому демократична Білорусь пройде шлях очищення від злочинів лукашенківської диктатури, відновить свою незалежність і суверенітет після років російського панування та повернеться до родини європейських народів, до якої вона належить історично, політично та культурно.Що відомо про "справу Гаюна"Правозахисний центр "Вясна" підтвердив інформацію про щонайменше 88 затриманих фігурантів "справи Гаюна". Йдеться про моніторинговий канал "Бєларускі Гаюн", який від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну до лютого 2025 року надавав ексклюзивну інформацію про переміщення російських військ та інші пов’язані з фронтом події.За оцінками аналітиків, загальна кількість затриманих значно більша, оскільки затримання все ще відбуваються у всій Білорусі, але більшість із них у Гомельській області.За даними правозахисників, судові процеси в цій справі відбуваються в Білорусі майже щодня. Фігурантам призначають як "хімію з направленням" (ідеться про обмеження свободи без ув’язнення), так і колонію. Справи деяких затриманих передаються з Мінська до обласних судів.На початку лютого 2025 року стало відомо, що білоруські силовики отримали доступ до бази даних контактів моніторингового проекту "Бєларускі Гаюн". Керівник проекту Антон Мотолько публічно визнав факт злому, а через два дні оголосив про припинення роботи "Гаюна".Відтоді проект, який став важливим джерелом інформації для білоруських, українських і міжнародних ЗМІ, більше не публікує інформацію про дії російських і білоруських військовослужбовців.Нагадаємо, минулого тижня агенція Reuters повідомляла, що експорт білоруського бензину до Росії у вересні зріс у чотири рази порівняно з попереднім місяцем, оскільки Москва намагалася розв'язати проблему дефіциту палива, спричиненого атаками України на її енергетичну інфраструктуру..

У Китаї повторно засудили журналістку Чжан Чжань, яка документувала початкові етапи пандемії COVID-19 в Ухані. Вона отримала ще чотири роки ув’язнення.Про це повідомила менеджерка з адвокації "Репортерів без кордонів" Александра Бєляковська, яка оприлюднила відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.За її словами, Чжан звинуватили у "провокуванні сварок і створенні проблем". Таке ж обвинувачення їй висунули 2020 року.Тоді вона опублікувала серію репортажів про переповнені лікарні та порожні вулиці під час спалаху коронавірусу.Вважається, що саме її журналістські матеріали, набувши особливого розголосу, стали першими, які донесли світу інформацію про стан справ із хворобою в Китаї на початкових стадіях.У грудні 2020 року журналістку засудили до чотирьох років ув’язнення. Чжан Чжань вийшла на свободу у травні 2024 року, але вже за три місяці її знову затримали та згодом заарештували.За словами колишнього адвоката журналістки, нові звинувачення стосуються її коментарів на закордонних сайтах."Репортери без кордонів" наголосили, що переслідування Чжан Чжань необхідно припинити, а новий вирок пов’язаний із її репортажами про порушення прав людини в Китаї.За даними організації, у Китаї зараз перебувають за ґратами щонайменше 124 журналісти. 2025 року країна посіла 178 місце зі 180 у Світовому індексі свободи преси.Нагадаємо, що в середині серпня в Україні підтвердили випадки нових субваріантів коронавірусу — Nimbus та Stratus. Це нові мутації штаму Омікрон.

Американські військові спостерігали за навчаннями "Захід-2025", які проводилися у Білорусі. Це багатьох шокувало. У Пентагоні ж пояснили: прийняли запрошення Мінська "з огляду на нещодавні плідні двосторонні контакти між нашими країнами". Навіщо американцям потепління відносин із диктатором Лукашенком? Коли США й Білорусь пішли на зближенняДипломатія часів Дональда Трампа відома своєю кулуарністю, на публіку виноситься тільки результат переговорів — і лише тоді, якщо він позитивний. Тому, коли саме почалися кулуарні перемовини американських дипломатів із білоруською владою, сказати можуть тільки самі учасники переговорів. А от перший їхній результат побачили в січні, а згодом у лютому поточного року, коли протягом кількох тижнів Мінськ звільнив чотирьох іноземців, зокрема й американців. У квітні Лукашенко відпустив ще одного американця, а 21 червня звільнив 14 політичних ув’язнених, серед яких Сергій Тихановський, чоловік Світлани Тихановської — головної суперниці "бацьки" на останніх президентських виборах. Звільнення політв’язнів відбулося на тлі візиту до Білорусі спецпредставника Трампа в Україні Кіта Келлога.Це був не останній жест Лукашенка у бік американців. 11 вересня він помилував 14 іноземців, яких тримали у в’язницях "за шпигунську діяльність, участь в екстремістській та терористичній діяльності та вчинення інших злочинних діянь на території країни". Загалом до сусідньої Литви прибули 52 в’язні білоруського режиму. Звільнення політв'язнів прокоментував президент Литви Гітанас Науседа: "Ніхто не залишений позаду! 52 ув'язнених сьогодні безпечно перетнули литовський кордон з Білорусі, залишивши позаду колючий дріт, ґратчасті вікна та постійний страх. Серед них, що для мене особливо важливо, було шестеро литовців". Він подякував Трампу за зусилля зі звільнення цих людей, яке сталося на тлі візиту іншого представника президента США — з питань України та Білорусі — Джона Коула. Мінський диктатор виторгував собі за це скасування санкцій про "Белавіа". У нього у заручниках ще приблизно тисяча "політичних", то ж є ким торгуватися. І є кому виписати квиток в еміграцію. Крім того, він вважає, що відпущені опозиціонери не становлять для нього небезпеки — як мінімум із двох причин. Перша: 26 січня він сприятливо для себе переобрався на черговий президентський термін, обігравши конкурентів. Жоден справжній опозиціонер у виборах участі не брав. Звідси й результат: Лукашенко набрав 86,82%, другим став Сергій Сиранков, в якого лише 3,21% голосів. Ні залишки внутрішніх опонентів, ні опозиціонери за кордоном завадити тріумфу диктатора не змогли.Друга причина: після того, як із тюрми вийшов Тихановський і зробив перші заяви, "бацька" отримав підтвердження, що закордонні опозиціонери не можуть або не хочуть об’єднуватися навколо одного лідера. Нагадаємо, звільнений опозиціонер зробив кілька гучних заяв про плани боротьби, які, однак, не викликали значного ентузіазму. Щобільше, Тихановський наразився на критику старшого покоління опозиціонерів. Так, Зенон Позняк закинув нововідпущеному не володіння білоруською мовою, через що той залишається в "русскому мирі".З Лукашенком зрозуміло, а що виторгували американці? У те, що нинішня адміністрація у Білому домі роблять щось із любові до ближнього, не надто віриться. Отже, коментуючи стан білорусько-американських відносин, Коул заявив: вони є “хорошими, але не чудовими”. За його словами, Штати планують знову відкрити своє посольство у Мінську. Також Вашингтон хоче розвивати економічні відносини з Білоруссю. Навіщо Трамп знову дружить з Лукашенком. Чотири версіїВерсія перша: через Лукашенка США прагнуть впливати на Путіна. Логіка заокеанських стратегів досить химерна, адже у наших широтах, та й і серед білоруських опозиціонерів є стійка думка, що диктаторський режим у Мінську тримається тільки тому, що повністю підлеглий Москві. І що "бацька" ніяк на думку Путіна вплинути не може. Але американці мислять стереотипами — оскільки є держава і її президент, значить він виявлятиме суб’єктність. Випускаючи з виду той факт, що Росія та Білорусь становлять так звану "Союзну державу" — наддержавне утворення, де суб’єктність самої Білорусі формальна. Версія друга: з Лукашенком американці поводяться, як із Путіним на початку переговорів, коли до Москви почав літати Стів Віткофф і годував кремлівців "пряниками". У ході першого вояжу Віткоффа Путін віддав йому засудженого в Росії громадянина США Марка Фогеля, який провів понад три роки за ґратами за звинуваченням у зберіганні наркотиків. Відпустити американця — не політичного, не шпигуна, а особу, яка попалася на наркотиках, Путіну нічого не вартувало. В Америці це чомусь вважали широким жестом. Як нині таким жестом вважають звільнення Лукашенком своїх опозиціонерів.Далі була місія путінського посланця Кирила Дмитрієва до США і ще кілька поїздок Віткоффа до Москви. Кульмінацією потепління між Вашингтоном і Москвою став візит Путіна до Аляски. Схожий сценарій розгортається і з Білоруссю. Їй американці могли пообіцяти поступове зняття санкцій та навіть вихід окремих білоруських виробників на американський ринок. Проте тут вони наступають на ті самі граблі. Переважно санкції проти Білорусі — європейські, спроби натиснути на Європу для їхнього скасування закінчиться нічим. В Євросоюзі раніше дали зрозуміти, що санкції проти Росії не скасовуватимуть, скільки б цього не хотіли за океаном. Тепер дубль два з Білоруссю.Версія третя: Трампу імпонують диктатори та авторитарні лідери, він знаходить з ними щось спільне, то ж йому може бути симпатичним й Лукашенко. 15 серпня під час телефонної розмови глава Білого дому прийняв запрошення приїхати з родиною до Мінська, а президент США, коментуючи розмову з очільником Білорусі, заявив, що з "нетерпінням чекає" на зустріч з Лукашенком у майбутньому, назвавши білоруського диктатора "глибоко шанованим президентом Білорусі". Це при тому, що Сполучені Штати у цьому столітті не визнавали результати жодних президентських виборів у Білорусі. Просто театр абсурду, чи сюрреалізм.Версія четверта: вся справа у Китаї та у транзитній значущості Білорусі. У Мінська хороші стосунки з Пекіном поза Росією. Оскільки ці стосунки передовсім потрібні Китаю. У червні Лукашенко їздив до КНР, де зустрічався із Сі Цзіньпіном. Деталі домовленостей не оприлюднювалися, але можна здогадатися, що йшлося про ширше використання транзитних можливостей Білорусі, через яку китайські товари надходять до Європи. Зокрема, залізницею. Китай залежний від цього коридору, що підтвердило перекриття польсько-білоруського кордону після атаки російських дронів на Польщу та на час російсько-білоруських навчань. Туди приїздили американські військові спостерігачі, що залишило в повітрі питання, чи є ще таке дно, яке б не пробили американці за Трампа.Можна припустити, що в обмін на скасування санкцій проти Білорусі й Лукашенка Вашингтон хоче відірвати його від Китаю. Серед радників Трампа є ті, хто вважає Пекін головним геополітичним суперником США, який потрібно обмежувати на європейському ринку. А якщо це виявиться дуже складним завданням, тоді хоча б зробити доставку товарів дорожчою. Та якщо ця версія правильна, тоді трампісти мислять наївно. Захід неодноразово намагався перезавантажити стосунки з Лукашенком. Було це і за першого терміну Трампа, коли до Мінська 1 лютого 2020-го приїздив держсекретар Майк Помпео. А вже у жовтні того ж року він вимагав відповідальності білоруських лідерів за придушення демократії. Йшлося про масові репресії після сфальшованих Лукашенком президентських виборів. Тим самим закінчиться і нинішнє потепління відносин між американською та білоруською владою. .