# політв'язні

Колишнього політв'язня Володимира Балуха, ймовірно, побили у Шевченківському районному територіальному центрі комплектування Києва. Військові факт побиття заперечили. Поліція перевіряє ситуацію.Володимир Балух у коментарі "Суспільне Крим" розповів, що в нього забій грудної клітини та плеча. За його словами, у ТЦК його доставили вчора."Подав на мене заяву прокурор у справі Червінського — нібито я нецензурною лайкою його образив, запросили мене дати пояснення в Печерський райвідділ. Я приїхав, дав пояснення, а після цього на виході, буквально в двох метрах, стояв бусик — мене заштовхали в нього та відвезли в ТЦК, сказавши, що я нібито в розшуку. Всі у військовій формі, але ні прізвищ ніхто не називав, ніхто не показав документів", — сказав він.У Київському ТЦК підтвердили, що Володимира Балуха справді доставили до Шевченківського районного відділення, де його спрямували на ВЛК. Факт побиття спростовують."Інформації в реєстрах щодо перебування його в полоні, присвоєння йому звань чи нагород не було, права для відстрочки він не мав, не заброньований і підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Громадянина направили для проходження ВЛК. Сприяння з боку військовозобов’язаного не було, що збільшувало час його перебування в ТЦК. У подальшому проходження ним військово-лікарської комісії призупинили. За весь час перебування громадянина у приміщенні ТЦК до нього з боку військовослужбовців жодних протиправних дій не було, фізична сила або засоби стримування не застосовувалися", — йдеться у повідомленні.Також, як повідомили в ТЦК, під час оновлення персональних даних, які підтягнулися з інших реєстрів, з’явилася інформація, що Володимир Балух має інвалідність другої групи."Однак з невідомих причин він не оформив у встановленому законом порядку відстрочку", — пояснили у відомстві.За словами Балуха, правоохоронці взяли у нього покази. Поліція Києва підтвердила, що перевіряє факт побиття у ТЦК ветерана. Імені не називали."До медичного закладу скеровано слідчо-оперативну групу для з’ясування всіх обставин і прийняття заяви. Визначається правова кваліфікації події", — зазначили правоохоронці.Про побиття Володимира Балуха на своїй Facebook-сторінці повідомив народний депутат України Володимир Ар'єв."Владо, ви з таким підходом хочете щоби люди ставали до вас більш лояльними? Це свідома дискредитація мобілізаційних заходів, коли ТЦК використовується як каральний орган", — наголосив він.Нагадаємо, що в мережі з’явилася інформація про посилення мобілізаційних заходів у Києві. Однак такі повідомлення є безпідставними чутками та не відповідають дійсності. У цьому запевнила пресслужба Київського міського ТЦК..

У четвер, 19 березня, в Білорусі звільнили чергову партію політичних в'язнів. Це сталося після візиту американської делегації до Мінська.Про повідомило опозиційне білоруське видання "Наша Ніва". Там конкретизували, що у списках звільнених — журналістка Катерина Андреєва, блогер Едуард Пальчис, правозахисниця Наста Лойка та ще декілька відомих активістів.Звільнення політв'язнів самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко вчора, 18 березня, обговорював під час візиту спецпредставника президента США Джона Коула до Мінська.Серед тих, хто вийшов на свободу:Катерина Андреєва — журналістка;Едуард Пальчис — блогер;Наста Лойка — правозахисниця;Микита Золотар — ув'язнений неповнолітнім, засуджений до п'яти років + 1,5 за штовхання охоронця;Михайло Лапунов — батько Микити, також політичний в'язень;Сергій Мавшук — 6,5 року за участь у протестах, дружину якого депортували у лютому 2025 року;Кирило Казей — засуджений 2020 року до семи років;Микола Куляшов — колишній митник, допомагав людям перетинати кордон;Денис Жалезко — засуджений за дев'ятьма політичними кримінальними статтями, відбув близько двох років із п’яти;Павло Шпетний — анархіст, засуджений до восьми років у справі "Революційних дій";Кім Самусенко — 6,5 року, брат Олексій уже на волі;Олександр Козлянка — активіст "Революційної дії", засуджений до 7,5 року за події 2018 року;Дмитро Кубаров — дизайнер, засуджений після виборів 2020 року до восьми років за нібито зберігання речовин для коктейлів Молотова.Як відомо, в червні 2025 року білоруського опозиційного блогера Сергія Тихановського звільнили з вʼязниці на тлі візиту спецпредставника США Кіта Келлога до Олександра Лукашенка. Тихановський намагався балотуватися на посаду президента 2020 року, за це його заарештували та засудили за "організацію масових заворушень". Загалом тоді вдалося домовитися про звільнення 14 політичних в'язнів.Окрім того, спецпредставник Дональда Трампа Джон Коул заявив, що Олександр Лукашенко планує поїдку до США: зараз уже триває підготовка до зустрічі з Дональдом Трампом.Водночас США скасовують санкції щодо "Белінвестбанку", Банку розвитку Білорусі та Міністерства фінансів Білорусі.Нагадаємо, 26 лютого цього року стало відомо, що Рада ЄС ухвалила рішення продовжити обмежувальні заходи проти Білорусі до 28 лютого 2027 року. Санкції, що залишаються чинними в повному обсязі без жодних пом’якшень, спрямовані на стримування внутрішніх репресій у країні та відповідь на підтримку російської агресії проти України..

У Білорусі вдруге випустили з колонії політв'язня Миколу Статкевича. Він переніс інсульт.Про це повідомила дружина Статкевича Марина Адамович, передає проєкт "Вясна". За словами дружини, Статкевич зараз має проблеми з мовленням після перенесеного інсульту."Микола вдома! У нього був інсульт. Зараз він відновлюється. Поки що в нього проблеми з мовленням. В іншому все добре. Усе буде добре", — заявила жінка.Що відомо про Миколу СтаткевичаЗгідно з відкритими даними у мережі Інтернет, Микола Статкевич — лідер Білоруської соціал-демократичної партії. Є одним із засновників громадського об'єднання "Білоруське об'єднання військових".З 2003 року був лідером "Європейської коаліції". У 2005 році був засуджений до трьох років примусової праці за організацію протесту супроти фальсифікації результатів виборів до парламенту. У 2006 році міжнародна організація Amnesty International визнала Статкевича в'язнем сумління. У липні 2007 року звільнений за амністією.У 2009 році конгрес "Європейської коаліції" висунув Статкевича як кандидата в президенти. У 2010 році був зареєстрований кандидатом на вибори президента Білорусі. Вже 26 травня 2011 року був засуджений до шести років позбавлення волі в колонії посиленого режиму.11 вересня 2025 року самопроголошений президент Білорусі Олександр помилував Статкевича та ще 51 політвʼязня. Усіх їх мали вивезти до Литви. Проте Статкевич відмовився від депортації, тому його повернули у колонію.Нагадаємо, 30 грудня, стало відомо, що з тюрем Білорусі відпустили ще 22 політв’язнів, з яких 20 засудили за "екстремістськими" статтями..

У вівторок, 30 грудня, стало відомо, що з тюрем Білорусі відпустили ще 20 політв’язнів. Раніше звільнили понад сотню осіб за домовленістю зі Сполученими Штатами Америки.Про це повідомив Telegram-канал "Пул Первого", який зазвичай першим надає офіційну інформацію з адміністрації Олександра Лукашенка. У повідомленні зазначається, що Лукашенко перед Новим роком підписав указ щодо помилування 22 осіб, з яких 20 засудили за "екстремістськими" статтями.Також білоруські пропагандисти наголосили, що серед звільнених — 15 жінок і семеро чоловіків."Усі вони звернулися до очільника держави з клопотаннями про помилування, визнали провину та розкаялись у скоєному", — заявили у Лукашенка.Раніше, 13 грудня, після переговорів зі спецпредставником США представники адміністрації Олександра Лукашенка оголосили про звільнення всього 123 політв’язнів.Тоді зазначалося, що це відбулося "в межах домовленостей із президентом США та на його прохання" у зв’язку зі скасуванням американських санкцій. На той момент 114 звільнених передали Україні, серед них — недопущений до виборів президента Віктор Бабарико та його соратниця Марія Колесникова, а також п’ятеро громадян України. Дев'ять осіб, серед яких нобелівський лауреат Олесь Білецький і двоє литовців, передали Литві.Президент України Володимир Зеленський розповів, що Україну попросили прийняти звільнених через те, що Білорусь не хотіла відпускати їх іншими шляхами.Нагадаємо, 22 листопада стало відомо, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко помилував 31 громадянина України. Таке рішення ухвалили в межах домовленостей з американським лідером Дональдом Трампом..

Україна та Білорусь спілкувалися на рівні розвідок щодо передачі політичних в’язнів. Це питання дуже важливе, адже серед тих людей також перебували громадяни України.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами дорогою до Берліна."На рівні розвідок спілкувалися країни. Далі керівник ГУР Кирило Буданов звернувся до мене, сказав, що білоруси готові віддати політичних в'язнів", — розповів він.За його словами, Білорусь не хотіла віддавати політв'язнів через ту чи іншу країну Європейського Союзу, але могли передати через Україну."Я сказав, безумовно, підтримуємо, готові приймати, тому що питання політв'язнів важливе. Там є і громадяни України, і безумовно треба забирати й своїх, і білоруських політв'язнів. І саме таким чином ухвалюється у нас рішення", — зазначив президент.Як відомо, вчора Білорусь звільнила лауреата Нобелівської премії миру Алеся Бяляцького, відомого опозиційного політика Марію Колеснікову та десятки інших політичних ув’язнених. Серед звільнених були п’ятеро українців, а також щонайменше двоє білоруських опозиціонерів — Віктор Бабарико та Марія Колеснікова.Це стало результатом дводенних переговорів з США, спрямованих на поліпшення відносин і скасування частини санкцій проти ключового білоруського експорту.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський порозмовляв зі звільненою з білоруської тюрми Марією Колесніковою. При цьому він наголосив на необхідності відновлення обмінів полоненими між Україною та Росією..

У суботу, 13 грудня, президент України Володимир Зеленський порозмовляв зі звільненою з білоруської тюрми Марією Колесніковою. При цьому він наголосив на необхідності відновлення обмінів полоненими між Україною та Росією.Про це Володимир Зеленський заявив під час традиційного вечірнього відеозвернення."Важливий крок був забезпечений ГУР: з Білорусі повернули п'ятьох українців. Це наші цивільні громадяни", — зазначив він.За його словами, разом із ними також в Україні зараз білоруські політичні в'язні, яких звільнено завдяки домовленостям з Америкою."Зокрема, серед них Марія Колеснікова, Віктор Бабарико й інші. Говорив сьогодні з Марією — радий, що люди нарешті на свободі", — наголосив український президент.Він додав, що також декілька разів спілкувався з генералом Будановим стосовно операції. На переконання Зеленського, тепер важливо, щоби були результати на російському напрямку — щоби відновились обміни українських полонених."Українські військові та цивільні мають повертатись додому з російського полону. За всіма лініями, з усіма партнерами роботу варто значно активізувати", — акцентував президент України.Він також поінформував про нове санкційне рішення України — санкції проти російського флоту танкерів та інших суден, які працюють на війну, які заробляють Путіну гроші, щоби він міг вбивати людей і затягувати з дипломатією."Обов'язково санкції поширимо й в інші юрисдикції — ми маємо про це домовленості з нашими партнерами", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні ж президент України підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти 656 кораблів, які є частиною "тіньового флоту" Росії..

У суботу, 13 грудня, між Україною та Білоруссю відбувся захід із повернення цивільних осіб. Зокрема, передано 114 цивільних громадян, серед них — українці, які утримувалися на території Білорусі.Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими. Там уточнили, що це відбулося внаслідок попередніх домовленостей і результативних перемовин із білоруською стороною та за сприяння американських партнерів."Наймолодшому звільненому українцю виповнилося 25 років. Він та інші українці — цивільні громадяни, яких затримали в Білорусі та обвинувачували в роботі на українські спецслужби", — йдеться в повідомленні.Також Україні передали громадян Білорусі, яких ув’язнили з політичних мотивів. Вони відбували тривалі терміни покарання."Серед них є відомі білоруські громадські та політичні діячі, зокрема, Марія Александрова, Віктор Бабаріко, журналістка Марина Золотова й інші", — наголосили в Координаційному штабі.Там додали, що звільнені громадяни Білорусі після надання необхідної медичної допомоги та за їхнім бажанням можуть перебратися до Польщі та Литви.. "Нинішній захід з повернення цивільних громадян є прикладом успішної спільної роботи між США й Україною. Висловлюємо вдячність США та президенту Дональду Трампу за плідну роботу з повернення цивільних і військових українців з території Білорусі та Росії", — підсумували в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.Там також подякували всім залученим державним структурам за допомогу та спільну роботу та запевнили, що визволені українські й іноземні громадяни отримають усю необхідну медичну допомогу.Нагадаємо, раніше  президент України Володимир Зеленський інформував, що режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка звільнив низку політв'язнів, серед яких — п'ятеро громадян України. Це відбулося за домовленістю зі США..

Режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка звільнив низку політв'язнів, серед яких — п'ятеро громадян України. Це відбулося за домовленістю зі Сполученими Штатами Америки.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Керівник ГУР Кирило Буданов доповів про деталі підготовки спеціального заходу для звільнення цивільних, які перебували в Білорусі", — зазначив він.За його словами, завдяки активній ролі США та співпраці розвідок зараз повертаються на свободу близько сотні людей, зокрема – п'ятеро українців."Допомагаємо нашим американським партнерам, щоби була відповідна допомога Україні. За потреби залучаються також спеціальні служби наших сусідів у Європі", — акцентував український президент.Він доручив ГУР і всім службам, які представлені в українському Координаційному штабі, максимально активізувати роботу на російському напрямку, щоби до нового року могло відбутися звільнення українських військовополонених."Пам'ятаємо про всіх наших людей, які досі в російському полоні. Дякую кожному, хто допомагає повертати українців!" — підсумував Володимир Зеленський.У Білорусі підтвердили, що за домовленістю зі США звільнили 123 політичних в'язнів. Звільнення пов'язали зі скасуванням санкцій проти калійної промисловості Білорусі."Лукашенко вирішив помилувати 123 громадян різних країн, засуджених за законами Республіки Білорусь за скоєння злочинів різного спрямування", — написав один із каналів.Загалом, за останній час завдяки зусиллям інших держав із катівень режиму Лукашенка звільнили 156 осіб. Серед них громадяни Великої Британії, США, Литви, України, Латвії, Австралії, Японії.Нагадаємо, що спецпредставник американського президента Дональда Трампа Джон Коул сказав, що у спілкуванні з Олександром Лукашенком порушували питання російсько-української війни..

Адміністрація американського президента Дональда Трампа домовляється з режимом самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка про можливе звільнення великої кількості ув'язнених найближчим часом.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на власні джерела. Співрозмовники медійників розповіли, що американські посадовці прагнуть домовитися про звільнення понад 100 ув'язнених у межах однієї угоди.Журналістам не вдалося з’ясувати, кого саме та коли можуть звільнити. Білий дім коментувати тему відмовився, а посольство Білорусі у США не відповіло на запит Reuters."Прагнення адміністрації Трампа до найбільшого на теперішній момент звільнення в'язнів є частиною її суперечливої кампанії з пом'якшення відносин з авторитарною державою в обмін на перспективу послаблення санкцій", — зробили висновок аналітики агенції.Вони додали, що частина американських чиновників вбачає в цьому елементи ширшої стратегії — поступове віддалення Мінська від впливу Москви. Навіть мінімальний рух Білорусі в бік Заходу у Вашингтоні розглядають як потенційну стратегічну перемогу.Деякі американські чиновники повідомили медійникам, що взаємодія адміністрації Трампа з Білоруссю є частиною довгострокової та широкої стратегії виведення Мінська з геополітичної орбіти Москви, хоча би на незначний рівень.Ключовою фігурою в переговорах з боку США називають спецпредставника Джона Коула, призначеного президентом на початку місяця. Останнім часом сам Трамп і його представники мали прямі контакти з Лукашенком, а Мінфін США розпочав частково знімати окремі санкції щодо Білорусі.Державний департамент високо оцінив лідерство Трампа та зусилля Коула, але не прокоментував жодних майбутніх звільнень ув'язнених."США готові до додаткової взаємодії з Білоруссю, яка сприятиме інтересам США, та продовжуватимуть зусилля щодо звільнення політичних в'язнів у Білорусі", — заявив речник Держдепу в коментарі журналістам.Раніше Білорусь за указами Олександра Лукашенка вже декілька разів відпускала людей із в’язниць після приходу Трампа до влади. Це відбувалося на прохання американської влади й особисто президента США.Нагадаємо, 22 листопада стало відомо, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко помилував 31 громадянина України. Таке рішення він ухвалив у межах домовленостей з американським лідером Дональдом Трампом..

Екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі перевели з клініки у Тбілісі назад до в'язниці для продовження відбування судового покарання. Політик перебував у медичному закладі з травня 2022 року.Про це повідомила пенітенціарна служба Грузії у своїй офіційній заяві.Саакашвілі був переведений до приватної клініки "Вівамед" 12 травня 2022 року і відтоді перебував там під наглядом лікарів. Однак, за словами Пенітенціарної служби, зараз його стан здоров'я "задовільний", що дозволяє повернути його до виправної установи.У повідомленні служби зазначено: "Оскільки стан здоров'я засудженого Міхеїла Саакашвілі задовільний і він більше не потребує стаціонарного лікування, він був виписаний з клініки цивільного сектора і повернутий до виправної установи №12, де продовжить відбувати покарання на загальних підставах".Що відомо про Міхеїла СаакашвіліМіхеїл Саакашвілі — грузинський та український державний і політичний діяч, який народився 21 грудня 1967 року в Тбілісі, Грузія. Свою вищу освіту він здобув у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, де вивчав міжнародне право, а також має магістерський та докторський ступені, отримані у США (Колумбійський та Університет Джорджа Вашингтона).У Грузії його політична кар'єра почалася з посади міністра юстиції (2000–2001). Саакашвілі став одним із ключових лідерів безкровної Революції троянд 2003 року, що відкрило йому шлях до президентства. Він обіймав посаду президента Грузії двічі: з 2004 по 2007 та з 2008 по 2013 рік.Після завершення президентських повноважень Саакашвілі розпочав політичну діяльність в Україні, отримавши українське громадянство у 2015 році. В Україні він очолював Одеську обласну державну адміністрацію (2015–2016), а пізніше був головою Виконавчого комітету Національної ради реформ України (2020–2021).Він був заочно засуджений у Грузії за звинуваченнями у зловживанні владою. У жовтні 2021 року Саакашвілі повернувся до Грузії, де був негайно затриманий і ув'язнений. Його постать залишається однією з найбільш суперечливих у пострадянському просторі.Нагадаємо, 17 березня колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі суд визнав винним у справі щодо незаконного перетину державного кордону. Йому призначено покарання — понад чотири роки за ґратами..

У неділю, 10 листопада, американський президент Дональд Трамп оголосив про висунення юриста Джона Коула на посаду спецпредставника Сполучених Штатів Америки в Білорусі.Про це він написав спеціальний пост у своїй соціальній мережі Truth Social.Дональд Трамп заявив, що Коул, "відомий як один із найвидатніших юристів" США, номінований на посаду спеціального представника США в Білорусі. "Він уже домігся звільнення 100 заручників і прагне звільнити ще 50", — заявив американський президент. Також Трамп "заздалегідь подякував високоповажному президенту Білорусі" Александру Лукашенку за його розгляд питання про звільнення людей.В останні тижні адміністрація Дональда Трампа намагається налагодити контакт з режимом у Мінську, свідченням чого стали звільнення білоруських політвʼязнів.До речі, саме Джон Коул у червні повідомив, що Білорусь на прохання Дональда Трампа звільнила 14 ув'язнених. Серед них був білоруський опозиціонер Сергій Тихоновський.Також 11 вересня президент Литви Гітанас Науседа розповів, що в Білорусі звільнили ще одразу 52 ув'язнених. Паралельно з’являлася інформація, що США найближчим часом знімуть санкції з білоруської авіакомпанії "Бєлавіа", що і сталося цього тижня — 4 листопада.Нагадаємо, що 15 серпня під час телефонної розмови самопроголошений очільник Білорусі Олександр Лукашенко запросив американського президента Дональда Трампа приїхати до Мінська..

Міністерство закордонних справ України звернуло увагу на інформацію білоруського правозахисного центру "Вясна" щодо чергової хвилі репресій режиму Лукашенка проти громадян Білорусі в межах так званої "справи Гаюна".У спеціальній заяві МЗС України з прикрістю констатували, що в сусідній Білорусі приводом для зарахування до табору "зрадників", "свядомых" чи, як полюбляє висловлюватися Олександр Лукашенко, "відморозків" може стати що завгодно, навіть необережно вимовлене білоруською мовою слово."Переконані, що такі свавільні затримання мають на меті створити "обмінний фонд", завдяки якому Олександр Лукашенко розраховує купувати собі індульгенції в обмін на безневинних людей, яких він запроторює до в’язниць", — зауважили в українському відомстві.Там наголосили, що репресії білоруського режиму становлять системне та грубе порушення прав людини й основоположних міжнародно-правових документів, таких як Декларація прав людини та Гельсінський прикінцевий акт."Масові арешти й ув’язнення білоруських громадян під так званою "справою Гаюна" є тому безумовним підтвердженням", — додали в МЗС України.Українські дипломати закликали міжнародну спільноту посилити тиск на Олександра Лукашенка та його поплічників."Не можна забувати, що з 2022 року Білорусь стала співучасницею злочину агресії проти України, надавши свою територію, повітряний простір і ресурси для ведення Росією загарбницької війни проти нашої держави. Білорусь мусить неодмінно понести свою частину відповідальності за вчинення цього злочину та всі похідні звірства проти українського народу", — акцентували в міністерстві.Там висловили сподівання, що в майбутньому демократична Білорусь пройде шлях очищення від злочинів лукашенківської диктатури, відновить свою незалежність і суверенітет після років російського панування та повернеться до родини європейських народів, до якої вона належить історично, політично та культурно.Що відомо про "справу Гаюна"Правозахисний центр "Вясна" підтвердив інформацію про щонайменше 88 затриманих фігурантів "справи Гаюна". Йдеться про моніторинговий канал "Бєларускі Гаюн", який від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну до лютого 2025 року надавав ексклюзивну інформацію про переміщення російських військ та інші пов’язані з фронтом події.За оцінками аналітиків, загальна кількість затриманих значно більша, оскільки затримання все ще відбуваються у всій Білорусі, але більшість із них у Гомельській області.За даними правозахисників, судові процеси в цій справі відбуваються в Білорусі майже щодня. Фігурантам призначають як "хімію з направленням" (ідеться про обмеження свободи без ув’язнення), так і колонію. Справи деяких затриманих передаються з Мінська до обласних судів.На початку лютого 2025 року стало відомо, що білоруські силовики отримали доступ до бази даних контактів моніторингового проекту "Бєларускі Гаюн". Керівник проекту Антон Мотолько публічно визнав факт злому, а через два дні оголосив про припинення роботи "Гаюна".Відтоді проект, який став важливим джерелом інформації для білоруських, українських і міжнародних ЗМІ, більше не публікує інформацію про дії російських і білоруських військовослужбовців.Нагадаємо, минулого тижня агенція Reuters повідомляла, що експорт білоруського бензину до Росії у вересні зріс у чотири рази порівняно з попереднім місяцем, оскільки Москва намагалася розв'язати проблему дефіциту палива, спричиненого атаками України на її енергетичну інфраструктуру..

У Китаї повторно засудили журналістку Чжан Чжань, яка документувала початкові етапи пандемії COVID-19 в Ухані. Вона отримала ще чотири роки ув’язнення.Про це повідомила менеджерка з адвокації "Репортерів без кордонів" Александра Бєляковська, яка оприлюднила відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.За її словами, Чжан звинуватили у "провокуванні сварок і створенні проблем". Таке ж обвинувачення їй висунули 2020 року.Тоді вона опублікувала серію репортажів про переповнені лікарні та порожні вулиці під час спалаху коронавірусу.Вважається, що саме її журналістські матеріали, набувши особливого розголосу, стали першими, які донесли світу інформацію про стан справ із хворобою в Китаї на початкових стадіях.У грудні 2020 року журналістку засудили до чотирьох років ув’язнення. Чжан Чжань вийшла на свободу у травні 2024 року, але вже за три місяці її знову затримали та згодом заарештували.За словами колишнього адвоката журналістки, нові звинувачення стосуються її коментарів на закордонних сайтах."Репортери без кордонів" наголосили, що переслідування Чжан Чжань необхідно припинити, а новий вирок пов’язаний із її репортажами про порушення прав людини в Китаї.За даними організації, у Китаї зараз перебувають за ґратами щонайменше 124 журналісти. 2025 року країна посіла 178 місце зі 180 у Світовому індексі свободи преси.Нагадаємо, що в середині серпня в Україні підтвердили випадки нових субваріантів коронавірусу — Nimbus та Stratus. Це нові мутації штаму Омікрон.

Американські військові спостерігали за навчаннями "Захід-2025", які проводилися у Білорусі. Це багатьох шокувало. У Пентагоні ж пояснили: прийняли запрошення Мінська "з огляду на нещодавні плідні двосторонні контакти між нашими країнами". Навіщо американцям потепління відносин із диктатором Лукашенком? Коли США й Білорусь пішли на зближенняДипломатія часів Дональда Трампа відома своєю кулуарністю, на публіку виноситься тільки результат переговорів — і лише тоді, якщо він позитивний. Тому, коли саме почалися кулуарні перемовини американських дипломатів із білоруською владою, сказати можуть тільки самі учасники переговорів. А от перший їхній результат побачили в січні, а згодом у лютому поточного року, коли протягом кількох тижнів Мінськ звільнив чотирьох іноземців, зокрема й американців. У квітні Лукашенко відпустив ще одного американця, а 21 червня звільнив 14 політичних ув’язнених, серед яких Сергій Тихановський, чоловік Світлани Тихановської — головної суперниці "бацьки" на останніх президентських виборах. Звільнення політв’язнів відбулося на тлі візиту до Білорусі спецпредставника Трампа в Україні Кіта Келлога.Це був не останній жест Лукашенка у бік американців. 11 вересня він помилував 14 іноземців, яких тримали у в’язницях "за шпигунську діяльність, участь в екстремістській та терористичній діяльності та вчинення інших злочинних діянь на території країни". Загалом до сусідньої Литви прибули 52 в’язні білоруського режиму. Звільнення політв'язнів прокоментував президент Литви Гітанас Науседа: "Ніхто не залишений позаду! 52 ув'язнених сьогодні безпечно перетнули литовський кордон з Білорусі, залишивши позаду колючий дріт, ґратчасті вікна та постійний страх. Серед них, що для мене особливо важливо, було шестеро литовців". Він подякував Трампу за зусилля зі звільнення цих людей, яке сталося на тлі візиту іншого представника президента США — з питань України та Білорусі — Джона Коула. Мінський диктатор виторгував собі за це скасування санкцій про "Белавіа". У нього у заручниках ще приблизно тисяча "політичних", то ж є ким торгуватися. І є кому виписати квиток в еміграцію. Крім того, він вважає, що відпущені опозиціонери не становлять для нього небезпеки — як мінімум із двох причин. Перша: 26 січня він сприятливо для себе переобрався на черговий президентський термін, обігравши конкурентів. Жоден справжній опозиціонер у виборах участі не брав. Звідси й результат: Лукашенко набрав 86,82%, другим став Сергій Сиранков, в якого лише 3,21% голосів. Ні залишки внутрішніх опонентів, ні опозиціонери за кордоном завадити тріумфу диктатора не змогли.Друга причина: після того, як із тюрми вийшов Тихановський і зробив перші заяви, "бацька" отримав підтвердження, що закордонні опозиціонери не можуть або не хочуть об’єднуватися навколо одного лідера. Нагадаємо, звільнений опозиціонер зробив кілька гучних заяв про плани боротьби, які, однак, не викликали значного ентузіазму. Щобільше, Тихановський наразився на критику старшого покоління опозиціонерів. Так, Зенон Позняк закинув нововідпущеному не володіння білоруською мовою, через що той залишається в "русскому мирі".З Лукашенком зрозуміло, а що виторгували американці? У те, що нинішня адміністрація у Білому домі роблять щось із любові до ближнього, не надто віриться. Отже, коментуючи стан білорусько-американських відносин, Коул заявив: вони є “хорошими, але не чудовими”. За його словами, Штати планують знову відкрити своє посольство у Мінську. Також Вашингтон хоче розвивати економічні відносини з Білоруссю. Навіщо Трамп знову дружить з Лукашенком. Чотири версіїВерсія перша: через Лукашенка США прагнуть впливати на Путіна. Логіка заокеанських стратегів досить химерна, адже у наших широтах, та й і серед білоруських опозиціонерів є стійка думка, що диктаторський режим у Мінську тримається тільки тому, що повністю підлеглий Москві. І що "бацька" ніяк на думку Путіна вплинути не може. Але американці мислять стереотипами — оскільки є держава і її президент, значить він виявлятиме суб’єктність. Випускаючи з виду той факт, що Росія та Білорусь становлять так звану "Союзну державу" — наддержавне утворення, де суб’єктність самої Білорусі формальна. Версія друга: з Лукашенком американці поводяться, як із Путіним на початку переговорів, коли до Москви почав літати Стів Віткофф і годував кремлівців "пряниками". У ході першого вояжу Віткоффа Путін віддав йому засудженого в Росії громадянина США Марка Фогеля, який провів понад три роки за ґратами за звинуваченням у зберіганні наркотиків. Відпустити американця — не політичного, не шпигуна, а особу, яка попалася на наркотиках, Путіну нічого не вартувало. В Америці це чомусь вважали широким жестом. Як нині таким жестом вважають звільнення Лукашенком своїх опозиціонерів.Далі була місія путінського посланця Кирила Дмитрієва до США і ще кілька поїздок Віткоффа до Москви. Кульмінацією потепління між Вашингтоном і Москвою став візит Путіна до Аляски. Схожий сценарій розгортається і з Білоруссю. Їй американці могли пообіцяти поступове зняття санкцій та навіть вихід окремих білоруських виробників на американський ринок. Проте тут вони наступають на ті самі граблі. Переважно санкції проти Білорусі — європейські, спроби натиснути на Європу для їхнього скасування закінчиться нічим. В Євросоюзі раніше дали зрозуміти, що санкції проти Росії не скасовуватимуть, скільки б цього не хотіли за океаном. Тепер дубль два з Білоруссю.Версія третя: Трампу імпонують диктатори та авторитарні лідери, він знаходить з ними щось спільне, то ж йому може бути симпатичним й Лукашенко. 15 серпня під час телефонної розмови глава Білого дому прийняв запрошення приїхати з родиною до Мінська, а президент США, коментуючи розмову з очільником Білорусі, заявив, що з "нетерпінням чекає" на зустріч з Лукашенком у майбутньому, назвавши білоруського диктатора "глибоко шанованим президентом Білорусі". Це при тому, що Сполучені Штати у цьому столітті не визнавали результати жодних президентських виборів у Білорусі. Просто театр абсурду, чи сюрреалізм.Версія четверта: вся справа у Китаї та у транзитній значущості Білорусі. У Мінська хороші стосунки з Пекіном поза Росією. Оскільки ці стосунки передовсім потрібні Китаю. У червні Лукашенко їздив до КНР, де зустрічався із Сі Цзіньпіном. Деталі домовленостей не оприлюднювалися, але можна здогадатися, що йшлося про ширше використання транзитних можливостей Білорусі, через яку китайські товари надходять до Європи. Зокрема, залізницею. Китай залежний від цього коридору, що підтвердило перекриття польсько-білоруського кордону після атаки російських дронів на Польщу та на час російсько-білоруських навчань. Туди приїздили американські військові спостерігачі, що залишило в повітрі питання, чи є ще таке дно, яке б не пробили американці за Трампа.Можна припустити, що в обмін на скасування санкцій проти Білорусі й Лукашенка Вашингтон хоче відірвати його від Китаю. Серед радників Трампа є ті, хто вважає Пекін головним геополітичним суперником США, який потрібно обмежувати на європейському ринку. А якщо це виявиться дуже складним завданням, тоді хоча б зробити доставку товарів дорожчою. Та якщо ця версія правильна, тоді трампісти мислять наївно. Захід неодноразово намагався перезавантажити стосунки з Лукашенком. Було це і за першого терміну Трампа, коли до Мінська 1 лютого 2020-го приїздив держсекретар Майк Помпео. А вже у жовтні того ж року він вимагав відповідальності білоруських лідерів за придушення демократії. Йшлося про масові репресії після сфальшованих Лукашенком президентських виборів. Тим самим закінчиться і нинішнє потепління відносин між американською та білоруською владою. .