# посол

Україна висловила протест у зв'язку з викликом тимчасового повіреного у справах України в Білорусі до Міністерства закордонних справ країни та звинуваченнями Мінська щодо інциденту з вантажівкою в Брянській області Росії.Про це повідомила пресслужба українського МЗС."Вважаємо безпідставним покладення на Україну відповідальності без оприлюднення переконливих доказів причетності", — зазначили українські дипломати.Вони звернули увагу на те, що публічні звинувачення України з боку Мінська супроводжуються риторикою про нібито навмисне втягування Білорусі в конфлікт та погрозами "адекватних заходів реагування"."Відкидаємо такі абсурдні закиди від країни, яка є співучасницею злочину агресії проти України та надає широке сприяння Росії у злочинній загарбницькій війни проти нашої держави", — йдеться в повідомленні.У МЗС також засудили спроби перекладання відповідальності за наслідки російської агресії, створення образу України як джерела загроз для Білорусі та свідоме нагнітання напруженості в регіоні.Українські дипломати закликали білоруську сторону утримуватися від бездоказових звинувачень, погроз та інформаційних маніпуляцій."Вважаємо спроби використати цей інцидент для виправдання подальшої підтримки Мінськом російської агресії або створення додаткових загроз для України неприйнятними", — підсумували в Міністерстві закордонних справ України.Раніше в Білорусі заявили, що атака безпілотника на вантажівку в Брянській області Росії — це навмисний крок із боку України. До Міністерства закордонних справ країни викликали українського дипломата.За інформацією білорусів, у четвер, 8 жовтня, у Брянській області Росії безпілотник атакував вантажний автомобіль із білоруською реєстрацією. Внаслідок вибуху важкі поранення отримала громадянка Білорусі. Жінку госпіталізували, їй знадобилася хірургічна операція з ампутації кінцівок. Постраждалій надали необхідну медичну допомогу."Приналежність автомобіля очевидна, й у білоруської сторони є підстави розглядати атаку як навмисну", — заявив речник МЗС Білорусі Руслан Варанков.Нагадаємо, наприкінці вересня речник ДПСУ Андрій Демченко інформував, що на території Білорусі періодично вмикають ретранслятори, які підсилюють сигнал для російських безпілотників, що летять Україною. Зокрема — це стосуються в західних областей нашої країни..

Білорусь вважає, що атака безпілотника на вантажівку в Брянській області Росії — це навмисний крок із боку України. До Міністерства закордонних справ країни викликали українського дипломата.Про це заявив речник МЗС Білорусі Руслан Варанков, його цитує білоруська агенція "Белта".За інформацією білорусів, у четвер, 8 жовтня, у Брянській області Росії безпілотник атакував вантажний автомобіль із білоруською реєстрацією.Внаслідок вибуху важкі поранення отримала громадянка Білорусі. Жінку госпіталізували, їй знадобилася хірургічна операція з ампутації кінцівок. Постраждалій надали необхідну медичну допомогу."Приналежність автомобіля очевидна, й у білоруської сторони є підстави розглядати атаку як навмисну", — зауважив речник МЗС Білорусі.Він додав, що українську сторону попереджено що можливості повторення подібних дій, і наголосив, що відповідальність за наслідки таких дій повністю лягає на владу України."Білорусь зберігає за собою право на адекватні заходи реагування", — акцентував Варанков.Українському дипломату вручено ноту протесту, в якій зазначено, що Київ уже раніше попереджали про неприпустимість подібних дій."Ми закликали Україну припинити провокації, які ведуть до ескалації", — підсумував речник МЗС Білорусі.Нагадаємо, наприкінці вересня речник ДПСУ Андрій Демченко інформував, що на території Білорусі періодично вмикають ретранслятори, які підсилюють сигнал для російських безпілотників, що летять Україною. Зокрема — це стосуються в західних областей нашої країни..

Попри рішення Південної Кореї відкликати свого посла з Києва, Міністерство закордонних справ України відкрите до відновлення конструктивного діалогу зі Сеулом.Про це заявив речник МЗС України Георгій Тихий у коментарі "Суспільному".Він заявив, що цього тижня посла Республіки Корея викликали до МЗС України. Під час зустрічі йому детально представили офіційну позицію Києва для пошуку спільних конструктивних рішень."Ми переконані, що дипломатія має переважати над емоціями. Попри рішення Сеула про відкликання посла, Україна залишається відкритою до відновлення конструктивного діалогу — навіть якщо на це потрібен час", — акцентував Георгій Тихий.Раніше сьогодні стало відомо, що Південна Корея ухвалила рішення відкликати свого посла з України на тлі гострого дипломатичного спору. Причиною стали розбіжності щодо розкриття інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених.Георгій Тихий пояснював розбіжності різницею в трактуванні домовленостей про конфіденційність передачі двох північнокорейських військовополонених. За його словами, сторони заздалегідь погодили деталі передачі, а після виникнення суперечностей розпочали непублічні переговори закритими каналами.Речник МЗС заявляв, що Сеул сам попросив передати полонених, розглядаючи їх як своїх громадян. Південнокорейська сторона посилалася на конституцію республіки, згідно з якою її територія охоплює весь Корейський півострів. Представник українського МЗС назвав передачу військових жестом доброї волі зі сторони Києва.Нагадаємо, що Південна Корея заперечила звинувачення у постачанні пального до Росії. У Сеулі заявили, що офіційна статистика не підтверджує експорту дизельного пального, бензину чи авіапального, та закликали Україну не робити публічних заяв без перевірки фактів..

Південна Корея ухвалила рішення відкликати свого посла з України на тлі гострого дипломатичного спору. Причиною стали розбіжності щодо розкриття інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених.Про це повідомляє Yonhap.Причини дипломатичного конфлікту7 жовтня представник МЗС України Георгій Тихий пояснив розбіжності з Південною Кореєю різличиями в трактуванні домовленостей про конфіденційність передачі двох північнокорейських військовополонених. За його словами, сторони заздалегідь погодили деталі передачі, а після виникнення спору почали непублічні переговори по закритих каналах.Позиція українського МЗСТихий заявив, що Сеул сам попросив передати полонених, розглядаючи їх як своїх громадян. Південнокорейська сторона посилалася на конституцію республіки, згідно з котрою її територія охоплює весь Корейський півострів. Представник українського МЗС назвав передачу військових жестом доброї волі зі сторони Києва.Додамо, Північна Корея відправила до Росії від 30 до 50 тисяч солдатів. У такий спосіб РФ дала їм можливість отримати досвід реальних бойових дій і пройти підготовку.Читайте також: Росія передає КНДР бойовий досвід: Зеленський розповів, чого навчають північнокорейських військових.

Державний департамент Сполучених Штатів Америки регулярно аналізує безпеку кожної дипломатичної місії у світі. Наразі посольство у столиці України залишається працювати в Києві, не маючи намірів змінювати дислокацію.Про це повідомив державний секретар США Марко Рубіо, його цитує "Європейська правда". Таким чином він прокоментував заклик Росії до іноземних дипломатів покинути Київ.Очільник дипломатії США зазначив, що росіяни вже декілька місяців звертаються з аналогічним закликом до іноземних дипломатів щодо їх роботи у Києві."Послухайте, у нас там є посольство, і ми самі вирішуватимемо, чи безпечно їм там перебувати, чи ні. Росіяни вже декілька місяців попереджають дипломатів, щоби ті виїжджали, і я не думаю, що для когось є несподіванкою те, що Київ зазнає атак. Думаю, що це всім добре зрозуміло", — акцентував Рубіо.Він додав, що у США щодня аналізують безпеку кожної дипломатичної місії у світі. Вашингтон робить висновки за інформацією розвідки."Якщо виникає загроза, на яку, на нашу думку, потрібно реагувати зміною позиції, ми це зробимо. До цього моменту ми в Києві такого не робили", — наголосив держсекретар США.Раніше Міністерство закордонних справ Росії закликало іноземців, зокрема, персонал дипломатичних місій, залишити Київ і пригрозило новими масованими ударами по українській столиці.Водночас посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова запевнила, що всі посольства країн Європейського Союзу залишаються працювати у Києві, попри російські погрози.Нагадаємо, що Міністерство оборони Росії намагається виправдати посилення ударів по Україні, які, ймовірно, стануть частиною осінньо-зимової кампанії проти критичної інфраструктури 2026-2027 років. Москва представляє це як відповідь на нібито українські атаки по російських цивільних цілях, які Москва звинувачує Київ у здійсненні з червня 2026 року..

Україна закликала адміністрацію американського президента Дональда Трампа та Конгрес запровадити санкції проти російських компаній та інших структур, які працюють над супутниковою програмою "Рассвет".Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на тимчасового повіреного у справах України в США Дениса Сєніка.Українські дипломати попередили міжнародних партнерів, що в разі розгортання масового виробництва власних супутників Росія зможе вражати українські цілі в режимі реального часу."Якщо вони запустять "Рассвет" до кінця 2026 або на початку 2027 року, то зможуть уражати цілі на території України в режимі реального часу. Це стане для нас великим викликом. І ми маємо також розуміти, що це не лише про Україну", — зауважив Сєнік.За його словами, Росія "агресивно нарощує" кількість супутників, щоби зробити своє угруповання повністю дієздатним. Українська сторона поінформувала про програму "Рассвет" адміністрацію президента США й американських законодавців. Дипломати наголошують: структури, які забезпечують запуск та розвиток програми, мають потрапити під санкції."Існують заходи, які можна вжити для запровадження санкцій та інших кроків у цьому питанні — й діяти потрібно оперативно. Це й доносимо до партнерів", — заявив український представник.За його словами, йдеться про суб'єкти, які працюють над програмою вже щонайменше рік і наразі не перебувають під санкціями США. Водночас Київ закликає надати Україні доступ до відповідних супутникових можливостей над територією Росії."Для цілей самооборони Україні необхідно надати доступ до відповідних супутникових можливостей над територією Росії — можливостей, яких вона наразі не має", — підсумував Денис Сєнік.Нагадаємо, що, як повідомляв міністр закордонних справ Андрій Сибіга наприкінці серпня, Україна офіційно звернулася до Міжнародного союзу електрозвʼязку з вимогою не надавати частоти для функціонування російської військової супутникової системи "Рассвет" над суверенною територією України..

Українська влада з’ясовує ситуацію навколо класу з румунською мовою навчання в селі Орлівка Одеської області. Його начебто закрили на початку вересня. До остаточного розв’язання проблеми не варто нагнітати негатив.Про це йдеться в заяві посольства України в Бухаресті, яка опублікована на його Facebook-сторінці.У дипломатичному відомстві зазначили, що компетентні органи в Києві з’ясують усі обставини ситуації довкола класу з румунською мовою навчання у селі Орлівка Одеської області. Раніше з’явилася інформація, що цей клас закрили невдовзі після початку навчального року.У посольстві заявили, що українська влада все з’ясує. Тому безпідставними є спроби нагнітати негативні настрої навколо цього питання, ставлячи в цілому під сумнів політику України у сфері забезпечення прав національних меншин."Наша держава залишається відданою взятим на себе міжнародним зобов’язанням в контексті дотримання прав — у тому числі освітніх — національних меншин України", — наголосили у заяві.Там додали, що, попри складні безпекові виклики з огляду на агресивну війну Росії, Україна забезпечує належним чином навчальний процес мовами національних меншин, в тому числі для румунської національної спільноти, підтримуючи функціонування широкої мережі освітніх закладів з викладанням румунською мовою. Зокрема, лише в Чернівецькій області функціонує 63 освітніх закладів з викладанням румунською мовою.Учора Міністерство закордонних справ Румунії повідомило, що розслідує справу після отримання інформації про ситуацію з першим класом, навчання в якому велося румунською мовою в Орлівці Одеської області. Там клас розпочав роботу 1 вересня, але його закрили через чотири дні. Батьків нібито закликали перевести своїх дітей до класу з викладанням українською мовою. Після цього генеральне консульство Румунії в Одесі зв’язалося з відповідними місцевими й обласними органами влади та завтра здійснить другий візит на місце, щоб обговорити ситуацію з усіма залученими сторонами.Нагадаємо, що в середині червня президент Володимир Зеленський підписав закон, який вилучив російську мову з переліку мов, до яких в Україні застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов..

Симфонічний оркестр Аннаполіса (ASO) вирішив відмовитися від запланованої співпраці з російським скрипалем Вадимом Рєпіним. Після протестів і заяв він змінив програму концертів.Про симфонічний оркестр зі США повідомив спеціальній заяві."ASO та Рєпін дійшли висновку, що нинішня ситуація не сприяє успішній співпраці, а також не відповідає інтересам глядачів, для яких безперешкодне слухання живої музики є найвищим пріоритетом", — йдеться в заяві.Зміни у програмі оголосять згодом, а всі квитки на виступи залишаються дійсними.Зазначається, що оркестр та скрипаль поділяють "бажання покласти край війні, яка спричинила незмірні страждання та руйнування". Водночас ASO висловив надію на майбутню художню співпрацю з Рєпіним."Росія використовує культурну дипломатію як частину своєї "м'якої сили", щоби відбілити імідж країни, яка щодня продовжує вбивати невинних українців ракетними та дроновими ударами. Ми вдячні всім, хто допоміг привернути увагу до цієї проблеми та до важливості підтримки України в її зусиллях, спрямованих на наближення справедливого та тривалого миру", — відреагував на таке рішення тимчасовий повірений у справах України в США Денис Сенік.Раніше, 26 серпня посольство закликало оркестр скасувати виступ Рєпіна. Дипломати нагадали, що 21 лютого 2024 року скрипаль виступив із Державним кремлівським оркестром на концерті, організованому фондом Кремля до Дня захисника Вітчизни.Також ще в червні активісти в США створили петицію з вимогою скасувати вступ Рєпіна на одній сцені зі Симфонічним оркестром Аннаполіса.Концерти Рєпіна планували на 6 та 7 листопада в Maryland Hall в Аннаполісі. Скрипаль планував виконати Перший скрипковий концерт Дмитра Шостаковича разом з Annapolis Symphony Orchestra.Нагадаємо, що два роки тому у Швейцарії в Люцерні скасували виступ оперної співачки Анни Нетребко. Вона відома підтримкою російського диктатора Володимира Путіна..

Посол України в Нідерландах Андрій Костін звернувся до уряду країни із проханням достроково надати Україні 2 мільярди євро військової допомоги.Про це він розповів в інтерв'ю De Volkskrant. За словами дипломата, Україна потребує термінової підтримки на тлі постійних російських атак."Ми мусимо захистити наших громадян від жорстоких методів, якими Росія веде війну. Російські атаки спрямовані не лише на військові об’єкти та електростанції, а й дедалі частіше — на торгові центри, універмаги та інші цивільні об’єкти", — сказав він.Значна частина запиту стосується засобів протиповітряної оборони та ракет до них. Костін зазначив, що Україні необхідна допомога для захисту від російських балістичних і гіперзвукових ракет. Водночас посол закликав уряд Нідерландів не чекати наступних бюджетних періодів, а використати частину коштів, уже зарезервованих для України. За його словами, 2 мільярди євро можна було б спрямувати на потреби вже зараз, зокрема на виробництво перехоплювачів дронів та посилення протиповітряної оборони.Журналісти відзначили, що Нідерланди вже практикували дострокове використання коштів, призначених для підтримки України. Зокрема, цього літа міністерка оборони Ділан Єшильгьоз-Зегеріус повідомила про рішення спрямувати 437 мільйонів євро військової допомоги раніше запланованого терміну. Загалом Нідерланди щороку закладають у бюджет близько 3 мільярди євро на військову допомогу Україні.Нагадаємо, Україна зіткнулася з дефіцитом фінансування Міністерства оборони на рівні близько 23,1 млрд євро. Президент Володимир Зеленський закликав Європейський Союз достроково надати частину коштів із кредиту на 90 млрд євро, запланованих на 2027 рік..

У суботу, 29 серпня, посла України в Анкарі викликали до Міністерства закордонних справ Туреччини. Такий виклик він отримав після атак на два судна, що експлуатуються Туреччиною в Чорному морі.Про це повідомило видання Anadolu, журналісти якого послалися на джерела в турецькому МЗС.Медійники з’ясували, що під час зустрічі турецькі посадовці наголосили на необхідності забезпечення безпеки життя, майна, судноплавства та довкілля в Чорному морі та "зробили необхідні попередження".За інформацією видання, судно Lider Bordo Mavi атакували 26 серпня біля російського портового міста Туапсе в Чорному морі."Наступного дня судно Lider Kocatepe, яке спрямували для буксирування першого судна, теж стало ціллю атаки", — додали журналісти.Раніше, 4 серпня, Туреччина офіційно закликала Росію й Україну вжити заходів для забезпечення безпеки судноплавства у Чорному морі після того, як внаслідок атаки безпілотника поблизу російського порту Новоросійськ пошкоджень зазнало судно, що належить Туреччині, а троє членів екіпажу отримали серйозні поранення.Через декілька днів медійники писали, що Туреччина обмежує рух деяких комерційних суден у Чорне море, оскільки влада країни стурбована зростанням кількості російських і українських атак на судна в цьому регіоні.Нагадаємо, що Туреччина змушена різко зменшувати імпорт сировини з портів Росії в Чорному морі через систематичні атаки українських безпілотників по експортній інфраструктурі ворога. Щоби компенсувати дефіцит нафти, Анкара переорієнтовується на альтернативних постачальників із Південної та Латинської Америки..

Посада посла України у Сполучених Штатах залишається вакантною після звільнення Ольги Стефанішиної. Серед потенційних кандидатів розглядають представників військової сфери, дипломатів і політиків, зокрема Павла Палісу та Дмитра Кулебу.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на власні джерела. За інформацією видання, одним із кандидатів, до якого придивлялися в контексті призначення до Вашингтона, є заступник керівника Офісу президента Павло Паліса. На Банковій він переважно опікується питаннями оборонного сектору. Одним з аргументів на користь його кандидатури співрозмовники видання називають прихильне ставлення президента США Дональда Трампа, який раніше називав Палісу своїм "улюбленим солдатом" в Україні.Водночас наразі Паліса залишається в Києві поруч із президентом Володимиром Зеленським. Його важлива роль в Офісі президента може впливати на рішення щодо можливого переведення на дипломатичну роботу.Ще одним потенційним кандидатом джерела називають колишнього міністра закордонних справ Дмитра Кулебу. Загалом, за даними видання, влада розглядає декілька кандидатур серед військових, дипломатів і політиків.Співрозмовники "РБК-Україна" також зауважили, що призначення до Вашингтона когось із чинних високопосадовців, зокрема представника Банкової, може потребувати перебудови нинішньої структури дипломатичного треку. Цей фактор також враховують під час вибору кандидата.Хто раніше претендував на посадуПосада стала вакантною 3 серпня, коли Зеленський звільнив Ольгу Стефанішину з посади посла України у США.Після цього у ЗМІ з'явилася інформація, що президент пропонував очолити українське посольство у Вашингтоні колишній прем'єр-міністерці Юлії Свириденко, однак вона відмовилася.Серед можливих кандидатів також називали Рустема Умєрова. Проте того ж 3 серпня Зеленський призначив його головою Служби зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, 6 серпня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід експосолці України у Сполучених Штатах Америки Ользі Стефанішиній. Зазначалося, що суд призначив Стефанішиній запобіжний захід у вигляді застави у шість мільйонів гривень.Сама посадовиця прокоментувала ситуацію навколо процесуальних дій правоохоронних органів, у межах яких згадується її ім’я. Вона зазначила, що спокійно ставиться до ситуації та вважає інформаційний резонанс навколо неї перебільшеним..

Із посади посла Росії у Великій Британії Кремль відкликав Андрія Келіна, який пропрацював у Лондоні впродовж семи років. Заміну йому Росія наразі не поспішає пропонувати.Таку інформацію оприлюднило видання The Guardian. Журналісти зазначили, що Андрій Келін залишив посаду посла Росії у Великій Британії минулого місяця після семи років роботи.У російському онлайн-списку "старших дипломатичних співробітників" у Великій Британії тепер є лише Василь Циганов, тимчасовий повірений у справах посольства."Напруженість у відносинах між Москвою та Лондоном посилилася, і минулого тижня посольство Росії попередило про "наслідки" після того, як стало відомо, що Велика Британія постачає Україні ударні безпілотними", — зазначили аналітики видання.Колишній британський аташе з питань оборони в Москві та Києві Джон Форман зауважив, що розрив між послами не був безпрецедентним. Водночас він додав, що різка заява посольства про "наслідки" та погіршення двосторонніх відносин змушують задуматися, чи не піде цього разу Москва на остаточне погіршення стосунків, не замінивши посла.Речник посольства заявив, що дипломатичну місію Келіна Кремль завершив 21 липня."Що стосується стану російсько-британських відносин у всіх сферах, то вони погіршилися до безпрецедентно низького рівня винятково з ініціативи Лондона", — акцентували в дипломатичній установі.За словами речника, Келін доклав зусиль для збереження каналів зв'язку з Великою Британією та звинуватив уряд у виборі "шляху конфронтації" з Росією."Він покинув Велику Британію в надії, що більш конструктивний та шанобливий діалог зрештою можна відновити, якщо Лондон перегляне свою політику щодо нашої країни", — сказали медійникам у посольстві.Пізніше посольство опублікувало заяву про те, що в коментарях немає нічого, що натякало би на намір Росії погіршити дипломатичні відносини з Великою Британією.Речник Міністерства закордонних справ Великої Британії заявив, що це питання належить до компетенції МЗС Росії."У нас є посол і посольство в Москві, щоби взаємодіяти з російським урядом і висловлювати занепокоєння перед ним", — зазначив він.Речник наголосив, що Велика Британія продовжує підтримувати Україну в її праві захищатися від вторгнення Росії.Нагадаємо, що Франція, Німеччина та Велика Британія працюють над альтернативним форматом перемовин стосовно України. Вони остерігаються, що США можуть залишити Європу за межами ключових домовленостей..

У вівторок, 18 серпня, президент Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від чотирьох новопризначених послів іноземних держав.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зазначається, що Зеленському вручили грамоти посли: Болгарії — Златіна Крастева, Естонії — Тііни Інтельман, Індії — Анджані Кумара, Німеччини — Бориса Руге."Глава держави привітав послів із початком дипломатичної місії в нашій країні та поінформував про відносини між державами, дипломатичну роботу для закінчення війни, посилення російських обстрілів і необхідність підтримки України перед початком зими", — йдеться у повідомленні.Після цього гарант особисто поспілкувався із кожним із дипломатів. Так, з послом Болгарії очільник держави обговорив розвиток відносин між країнами."І, що найважливіше, не лише на державному рівні, а й на рівні людей. Дуже важливо, що наші народи поважають один одного", — наголосив Зеленський.У розмові з пані послом Естонії йшлося про важливість сильної та дуже чіткої підтримки України з боку цієї держави."У нас справді чудові відносини протягом усіх років нашої незалежності. Наші народи, різні люди, уряди побудували прекрасні відносини між нашими країнами. Ми пишаємося, що маємо таких хороших друзів", — сказав президент.Також сторони обговорили розвиток оборонної співпраці між країнами, зокрема реалізацію угоди у форматі Drone Deal.Водночас, спілкуючись із послом Індії, Зеленський висловив сподівання на подальший розвиток хороших відносин між двома країнами. Він наголосив, що потрібно додати активності взаємодії на рівні урядів. Сторони обговорили перспективи розширення торговельно-економічних відносин.Крім того, із послом Німеччини гарант обговорив важливість подальшого розвитку та розширення спільних оборонних виробництв, зокрема дронів, а також підготовку української енергетики до зими та зміцнення протиповітряної оборони."Путін не зупинив війну й не хоче цього робити. Тому ми маємо бути готові", — акцентував президент.. Нагадаємо, 18 серпня президент Володимир Зеленський повів зустріч з віцепремʼєр-міністром — міністром закордонних справ, європейських справ та співробітництва з розвитку Бельгії Максимом Прево..

Демонстративна поїздка очільника Кремля Володимира Путіна на Північні території викликала миттєву відповідь з боку Білого дому. Офіційний Вашингтон назвав Японію своїм найважливішим союзником та запевнив у повній підтримці її суверенних прав на острови.Про це йдеться у дописі посла США в Японії Джорджа Гласса у соцмережі X.Реакція США на поїздку ПутінаОфіційний Вашингтон підтвердив свою чітку позицію щодо японського суверенітету над Північними територіями, як у Токіо називають Курильські острови. Приводом для заяви став перший візит російського диктатора Володимира Путіна на ці острови, який відбувся 13 серпня. Американський дипломат наголосив на значенні партнерства двох держав для збереження безпеки та підкреслив непохитність підтримки японської сторони."Японія та США докладають зусиль для сприяння процвітанню Індо-Тихоокеанського регіону завдяки своєму союзництву. Ми рішуче виступаємо проти будь-яких дій, які можуть підірвати мир і стабільність у регіоні", — заявив Гласс.Історичний контекст суперечкиСпір стосовно островів Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї триває з часів Другої світової війни, коли їх анексував СРСР. У 1956 році Радянський Союз і Японія підписали спільну декларацію, яка передбачала повернення Шикотану та Хабомаї після підписання мирної угоди.Проте остаточний мирний договір між сторонами так і не був укладений, а Росія продовжує утримувати контроль над територіями. Своєю чергою, Токіо вважає ці острови незаконно окупованими та наполягає на їх поверненні.Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін вперше здійснив візит на Курильські острови, які є предметом довготривалої суперечки між Токіо та Москвою. Аналітики Інституту вивчення війни вважають це прямим жестом у відповідь на суттєве посилення оборонної політики Японії..

Колишня віцепрем’єрка з євроінтеграції й експосолка в Сполучених Штатах Америки Ольга Стефанішина, яку підозрюють у незаконному збагаченні, досі не внесла визначену Вищим антикорупційним судом (ВАКС) заставу в розмірі шість мільйонів гривень.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на власні джерела в суді."Станом на зараз не було інформації, що заставу внесено", — повідомив співрозмовник медійників.За інформацією апеляційної палати ВАКС, захист Стефанішиної подав апеляцію на рішення щодо визначеного судом запобіжного заходу.Як відомо, 6 серпня ВАКС обрав запобіжний захід Стефанішиній у вигляді застави в сумі шість мільйонів гривень. Також вона має прибувати за викликом детективів НАБУ, повідомляти про зміну місця проживання та не спілкуватися зі свідками у справі. Прокуратура просила призначити ексвіцепрем’єрці заставу у 13,3 мільйона гривень.Стефанішина заявила, що в неї немає коштів на визначену ВАКС заставу, але вона їх шукатиме та консультуватиметься з адвокатами щодо можливого оскарження рішенняЇї підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. За версією слідства, вона не задекларувала дві квартири в Києві, витрати на їхній ремонт, оренду житла, користування Mercedes-Benz, а також оплату авіаквитків і лікування матері.У липні народний депутат України (фракція "Європейська солідарність") Олексій Гончаренко повідомив, що САП відкрила кримінальне провадження проти Стефанішиної. Її підозрюють у зловживанні владою або службовим становищем, яке спричинило важкі наслідки (частина 2 статті 364 Кримінального кодексу України). Провадження відкрили 11 червня 2025 року."Українська правда" 4 червня опублікувала розслідування, у якому йшлося про те, що Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) визначило компанію для управління Будинку профспілок у Києві, яка може бути пов’язана з родиною Стефанішиної, зокрема, з її колишнім чоловіком. За даними розслідування, це вже четвертий коштовний актив, який отримала одна й та сама компанія.Стефанішина заявила, що не пов’язана з діяльністю колишнього чоловіка, поскаржилася на інформаційний тиск, а також наголосила, що не має жодного конфлікту інтересів щодо АРМА.Нагадаємо, що 5 серпня Ольга Стефанішина не стримала сліз під час засідання ВАКС стосовно обрання їй запобіжного заходу..