Унаслідок зіткнення швидкісних потягів у Словаччині в понеділок, 13 жовтня, постраждали майже 70 осіб. Серед них виявився молодий українець, зараз він перебуває у словацькій лікарні.Про це повідомила прес-служба Міністерства закордонних справ України.У відомстві зазначили, що це українець 2005 року народження. Йому надають необхідну медичну допомогу в місцевій лікарні.При цьому в посольстві України у Словаччині поінформували, що перебувають на зв'язку з матір'ю постраждалого.У міністерстві уточнили, що станом на 18:00 відомо про 69 постраждалих, серед яких семеро — у важкому стані. Ще 14 осіб отримали травми середнього ступеня важкості, а 48 — легкого. Загиблих немає.Як відомо, аварія сталася поблизу словацького села Яблунов-над-Турньов в окрузі Рожнява (Кошицький край). Там зіткнулися два пасажирські потяги.За інформацією міністра внутрішніх справ Словаччини Матуша Шутай-Ештока, зіткнення потягів сталося через людську помилку, оскільки один із машиністів поїзда, найімовірніше, не поступився дорогою іншому."На цей час я не хочу спекулювати щодо причин аварії, але, за попередніми даними, це не системний збій, а людська помилка. Один із машиністів поїзда помилився та, ймовірно, не поступився дорогою іншому потягу, але це наразі лише попередня версія", — зауважив міністр.Нагадаємо, що вчора ввечері на півночі Південно-Африканської Республіки автобус впав зі схилу. Це сталося в гірському регіоні провінції Лімпопо. Загинули щонайменше 42 людини, ще 49 отримали поранення..
Колишній головнокомандувач Збройних сил України та посол у Великій Британії Валерій Залужний у жодному форматі не готується до виборів. Розмови щодо цього не відповідають дійсності.Про це заявила медіа-радниця Валерія Залужного Оксана Тороп у коментарі NV."Хай хоч мільйон разів це скажуть і напишуть якісь джерела, та його позиція чітка та незмінна", — заявила вона.Таким чином Оксана Тороп відреагувала на інформацію про те, що до декількох українських топ-військових начебто звертались від імені колишнього головнокомандувача ЗСУ з пропозицією ввійти до парламентського списку його політичної сили.Зокрема, сьогодні про це написав французький портал Intelligence Online."Одне джерело, знайоме зі списком потенційних членів парламенту, повідомило, що до нього входять декілька високопоставлених військових чиновників, і до них зверталися щодо можливого членства в парламенті, якщо Залужний стане наступником чинного президента Володимира Зеленського", — йдеться в публікації.Своєю чергою, Тороп запевнила: доки триває війна, про жодні вибори Залужний не думає та ні до чого не готується. Медіа-радниця Залужного зазначила, що ЗМІ тиражують інформацію з посиланням на анонімні джерела, не перевіряючи її."І є підозра, що ця інформація, так само як і минула про нібито формування Залужним передвиборчого штабу в Лондоні — це ланки одного ланцюга з одним і тим самим замовником. Хтось вирішив у ці непрості для країни часи погратися в політичні ігри", — наголосила речниця.Вона також акцентувала на незмінній позиції колишнього головнокомандувача ЗСУ: спочатку треба зберегти Україну."Війна триває, виклики перед країною на теперішній момент величезні", — додала медіа-радниця.Intelligence Online також повідомило, що, крім Залужного, президентські амбіції нібито може мати керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов. За інформацією порталу, його може непомітно просувати неурядова організація "Державний захист".Вересневе опитування Центру соціальних і маркетингових досліджень Socis показало, що Залужний — лідер за рівнем довіри громадськості з результатом у 44,5% голосів респондентів. Друге місце посів Буданов з 30,8%, і лише третім з 25% підтримки став чинний президент.Водночас у разі проведення президентських виборів, згідно із дослідженням Socis, лідером став би Володимир Зеленський — за нього проголосували би 21,2% серед усіх опитаних. Проте колишній головнокомандувач ЗСУ, якби висунув свою кандидатуру, посів би друге місце з мінімальним відставанням — його би підтримали 19,4% респондентів. Тобто обидва — і лише вони — вийшли би до другого туру. А ось у ньому Залужний отримав би 63,7% голосів, що ледь не вдвічі більше, ніж у Зеленського.Нагадаємо, що 8 жовтня Верховна Рада України проголосувала за постанову №14301. Ідеться про забезпечення безперервності роботи місцевих рад і голів в умовах війни та відтермінування проведення нових місцевих виборів до завершення воєнного стану.
У вівторок, 7 жовтня, президент Володимир Зеленський звільнив посла України в Латвії Анатолія Куцевола. Причини такого рішення не уточнюються.Відповідний указ оприлюднено на сайті глави держави. Зеленський підписав указ №752/2025, в якому повідомляється про "звільнення Куцевола з посади надзвичайного і повноважного посла України в Латвійській Республіці"."Звільнити Куцевола Анатолія Анатолійовича з посади надзвичайного і повноважного посла України в Латвійській Республіці", — йдеться у тексті документа.Раніше повідомлялось, що 16 вересня Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів: Кіпру — Міхаліса Фіріласа, Латвії — Андрейса Пілдеговічса та Пакистану — Канвара Аднана Ахмеда Хана.Ще 21 липня Володимир Зеленський провів нараду з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою та командою Офісу президента. Глава держави заявив про призначення 16 послів.Нагадаємо, 15 вересня Ольга Стефанішина офіційно розпочала роботу на посаді посла України у Сполучених Штатах Америки. Її дипломатична місія стартувала з хвилини мовчання, ушанувавши пам’ять українських захисників.
У п’ятницю, 3 жовтня, на засіданні посли Європейського Союзу не погодили 19 пакету санкцій проти Росії. Однак при цьому вони досягнули значного прогресу у перемовинах.Про це повідомило "Суспільне", журналісти якого послалися на високопоставленого дипломат ЄС на умовах анонімності.Співрозмовник медійників поінформував, що робота над пакетом санкцій триватиме наступного тижня. Деталі щодо можливих заходів та обмежень поки що не оприлюднені.Відомо, що сьогодні Рада ЄС продовжила індивідуальні обмежувальні заходи проти Росії до 9 жовтня 2026 року. Санкції стосуються 47 фізичних та 15 юридичних осіб, відповідальних за дестабілізаційні дії Росії за кордоном.Їхні активи заморожені, громадянам і компаніям ЄС заборонено надавати їм фінансові ресурси, а фізичним особам — в’їзд і транзит через територію ЄС.У Раді ЄС зазначили, що рішення пов’язане з продовженням гібридної діяльності Росії, зокрема, втручанням в інформаційний простір Євросоюзу та країн-партнерів, кібератаками та саботажем.Як відомо, ще 19 вересня Європейська комісія представила 19 пакет санкцій ЄС проти Росії. Зараз він перебуває на розгляді країн-членів Євросоюзу.Єврокомісія запропонувала санкції проти Росії у сфері енергетики, фінансів і військових технологій. Серед санкцій проти енергетичного сектору — повна заборона транзакцій для "Роснефти" та "Газпромнефти", заморожування активів інших компаній.Згодом з’ясувалося, що Словаччина висловила заперечення щодо окремих пунктів, а саме щодо енергетики та автомобільного ринку. Також питання стосовно пакета санкцій мають іще декілька держав-членів, тому наразі компромісу не знайдено.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Європейський Союз іще на рік продовжив санкції проти Росії — до 9 жовтня 2026 року. Це пов’язано з гібридними загрозами від країни-агресорки. У списку підсанкційних осіб є і Віктор Медведчук.
Пошуково-ексгумаційні роботи в селі Юречкове Підкарпатського воєводства, що неподалік кордону з Україною, триватимуть до трьох тижнів. Польська сторона повністю забезпечила проведення таких робіт.Про це заявив посол України в Польщі Василь Боднар у коментарі "Укрінформу"."Ми задоволені допомогою Польщі у проведенні пошукових робіт у Юречковому, створено всі необхідні умови для роботи. Пошукові роботи триватимуть до трьох тижнів", — зазначив він.Посол поінформував, що польська сторона забезпечила весь комплекс дій, необхідних для проведення цих робіт. З українською стороною співпрацює Інститут національної пам’яті Польщі, місцева влада, поліція та відповідні служби.За його словами, проведення пошукових робіт у селі Юречкове є результатом хорошої співпраці в межах українсько-польської робочої групи.Він наголосив, що це — перше проведення пошукових робіт на території Польщі за результатами роботи робочої групи.Раніше Україна також видала дозволи, в результаті яких велися пошукові та ексгумаційні роботи у Пужниках на Тернопільщині та на території колишнього цвинтаря в районі Збоїща у Львові."У нас є відповідні домовленості, які реалізуються. Сподіваємося, що роботи триватимуть і в інших місцях, щодо яких звернулася українська та польська сторони. Україна до цього готова та видасть дозволи найближчим часом", — акцентував Боднар.Він конкретизував, що з українського боку продовжаться надання дозволів на пошуково-ексгумаційні роботи, зокрема, в таких населених пунктах, як Гута Пеняцька на Львівщині й Угли Рівненської області."Це може відбутися вже найближчими тижнями", — зауважив посол України в Польщі.Як відомо, українська експедиція, що складається з дослідників меморіально-пошукового центру "Доля" зі Львова, у вівторок розпочала пошуково-ексгумаційні роботи на території Польщі.Нагадаємо, в червні міністерка культури Польщі Ганна Врублевська розповідала, що ексгумаційні роботи на території колишнього села Збоїська у Львові можуть розпочатися восени. Тоді тривало розроблення чіткого плану цих робіт, у процесі брали участь польські й українські фахівці.
Україна незабаром відкриє чотири нові посольства в країнах Латинської Америки — в Домініканській Республіці, Панамі, Уругваї й Еквадорі. Також Київ посилить співпрацю з представниками цього регіону.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за результатами участі в діалозі високого рівня між Радою міністрів Асоціації Карибських держав і державами-спостерігачами у Нью-Йорку."Україна не є перешкодою для миру. Ця війна триває лише тому, що Росія відмовляється її припиняти. І тут нам потрібна ваша підтримка, щоби прискорити мирні зусилля. Ваш голос має значення. Ми потребуємо вашої солідарності. Це про принципи", — зауважив він.Очільник МЗС заявив, що війна несе глобальні наслідки, які впливають на кожен регіон світу, зокрема, на регіон Карибського басейну.Андрій Сибіга заявив про готовність України ділитися з країнами Карибського басейну унікальним досвідом стійкості, набутим під час війни, зокрема, в оборонній та технологічній сферах.Міністр акцентував, що Україна володіє унікальними безпілотними технологіями: морськими та підводними дронами, які можуть використовуватися як в оборонних, так і в цивільних цілях, наприклад, у сільському господарстві, патрулюванні й інших сферах.Він також повідомив про готовність України обговорювати можливість спільної дослідницької роботи разом із країнами Карибського басейну в межах боротьби зі змінами клімату."Україна поділяє нагальність подолання кліматичної кризи та має унікальні спроможності антарктичних досліджень. Йдеться, зокрема, про станцію "Академік Вернадський" і криголам "Ноосфера", — наголосили в МЗС.Андрій Сибіга висловив вдячність країнам Карибського басейну, які відстоюють норми міжнародного права на Генеральній асамблеї ООН та інших міжнародних форумах.Міністр також розповів про прагнення України розширювати співпрацю в регіоні Латинської Америки та Карибського басейну, зокрема, відкрити нові посольства в Домініканській Республіці, Панамі, Уругваю, Еквадорі.Очільник МЗС виступив з ініціативою провести перший саміт Україна — Карибські держави для розвитку співпраці. Він також запевнив у зацікавленості України в участі в подальших заходах Асоціації Карибських держав на всіх рівнях.Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомляв, що Україну обрали до керівних органів Всесвітнього поштового союзу — Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації.
П’ятий саміт міжнародної "Кримської платформи" відбудеться 24 вересня в межах ювілейної 80 сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку. Перед цим заходом окупанти влаштовують провокації. Зокрема, 19 вересня півострів незаконно відвідали три посли африканських країн у Росії.Про це повідомила Асоціація реінтеграції Криму (АРК). Там зазначили, що в окупований Крим приїхали Сейду Каміссоко з Малі, Арістіда Тапсоба з Буркіна-Фасо й Абду Сідіку з Нігерії."Окрім пропагандистської складової, це злочинне шоу з фотосесіями на тлі кримського гауляйтера Сергія Аксьонова не може мати жодних "економічних і гуманітарних результатів", — ідеться в повідомленні.За спостереженнями представників АРК, відповідні провокації агресора активізувалися перед п’ятим самітом "Кримської платформи".Раніше президент України Володимир Зеленський звертав увагу на спроби Росії перешкодити проведенню цього заходу, назвавши їх "частиною системної політики Москви щодо нівелювання міжнародної уваги до питання деокупації Криму".Він покладає сподівання на рішення міжнародної спільноти щодо повернення українських дітей, яких викрала Росія. Також із цього питання планують зустрітись дружини президентів України та США — Олена Зеленська та Меланія Трамп."Зараз є 38 делегацій, які готові взяти участь у саміті, це сильне представництво. Буде велика коаліція щодо повернення дітей. Розраховуємо на десь приблизно три десятки країн в такому широкому форматі. Відбудеться велика кількість двосторонніх зустрічей. Бізнес, технології, оборонка, «мінерал-діл». Це об'єднано економічною великою зустріччю", — сказав Зеленський.Також президент України підтвердив, що готується зустріч із президентом США Дональдом Трампом, зустріч перших леді України та США щодо гуманітарного питання, зокрема, повернення дітей.Нагадаємо, що сьогодні керівник Офісу президента України Єрмак і державний секретар США Марко Рубіо обговорили підготовку безпекових гарантій для України. Телефонна розмова відбулася перед зустріччю лідерів країн.
У суботу, 20 вересня, президент України Володимир Зеленський підписав три пакети санкцій. Зокрема, проти пропагандистів, які допомагають Росії, проти різних осіб, які ведуть бізнес на окупованій території та наповнюють бюджет Росії, а також проти осіб, які дестабілізують Молдову в інтересах Москви.Про це Володимир Зеленський повідомив під час традиційного вечірнього відеозвернення."Зараз я перебуваю в нашій прекрасній Софії Київській, і саме тут наша нова, але вже стала традиція — приймати вірчі грамоти. Посли, які приїжджають в Україну, які розпочинають тут свій шлях, — вони розпочинають його офіційно саме тут. І це так із 2022 року. Особливе правило, щоб кожен, хто працює з Україною, бачив і знав, яка в нас країна, яка в нас історія, як багато від України залежить, що це означає та що Росії ніколи це не вкрасти", — поясни він своє місце перебування.Український президент додав, що прийняв вірчі грамоти від послів Німеччини, Норвегії, Чехії."Наші сильні партнери. Ми спілкувались. Я подякував за чітку підтримку України, нашої незалежності, нашого суверенітету. Європейські позиції стають сильнішими, ми щороку додаємо можливостей Європі. Всі разом додаємо. Завдяки єдності, завдяки нашим спільним проектам. Я дякую кожному партнеру", — наголосив він.За його словами, цей тиждень наблизив узгодження 19 пакета санкцій проти російської агресії."Швидко синхронізуємо пакет в Україні. Енергоресурси Росії обмежуються. І також інфраструктура тіньового флоту: буде новий тиск. Також криптовалютні схеми, які росіяни використовують саме для обходу санкцій: Європа буде протидіяти", — запевнив президент України.Він подякував, що українські пропозиції до санкційного пакета Євросоюзу багато в чому враховані."Ми постійно ведемо цю роботу з кожним нашим партнером, і, звісно, передусім із Європейським Союзом, і також з "Групою семи». Очікуємо сильних санкційних кроків також від США — Європа свою частину роботи виконує", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора під час спілкування з журналістами український президент висловив переконання, що затягування щодо впровадження жорстких санкцій проти Росії гальмує тиск на Москву. Тож Україна очікує на активізацію цього процесу з боку Європи та США.
Росія так і не досягнула великого успіху у війні проти України. Тому загроза Кремля для країн Заходу "трохи перебільшена". До того ж російська економіка продовжує слабшати.Про це заявив посол США при НАТО Меттью Вітакер в ефірі Fox Business."Знаєте, я думаю, що російська загроза іноді трохи перебільшена", — наголосив він.За його словами, в Росії не було великого успіху. До того ж, зазначив посол США при НАТО, після початкового наступу Україна фактично повернула собі територію."І, знаєте, для мене це вказує на слабкість Росії", — акцентував Меттью Вітакер.Він зазначив, що після того, як російська економіка продовжить слабшати, продовження такої війни ставатиме дедалі складнішим для Росії.Раніше Вітакер зауважував, що Україна може погодитися на замороження війни з Росією на нинішній лінії зіткнення. Однак для цього необхідні чіткі та надійні гарантії безпеки від партнерів."Україна довела та показала, що готова піти на угоду. Вони готові заморозити лінію фронту, якщо отримають гарантії безпеки. Я думаю, що це є основою для угоди. Тепер потрібно лише переконатися, що це станеться", — заявляв він.Посол додавав, що зараз найважливіше питання — надання Україні гарантій безпеки, і її можливість захищати себе.За його словами, присутність в Україні європейських солдатів важлива для забезпечення гарантій безпеки.Нагадаємо, що Метью Вітакер також наголошував, що у вересні-жовтні одразу декілька країн можуть оголосити про виділення коштів на закупівлю американської зброї для України.
У понеділок, 15 вересня, Ольга Стефанішина офіційно розпочала роботу на посаді посла України у Сполучених Штатах Америки.У своєму дописі у соцмережі X посадовиця розповіла, що вона розпочала дипломатичну місію з хвилини мовчання, ушанувавши пам’ять українських захисників."Розпочинаючи свою місію як посол України у Сполучених Штатах, я несу з собою мужність і стійкість нашого народу. Сьогодні разом з командою посольства ми вшанували хвилиною мовчання тих, хто віддав своє життя за незалежність і свободу України. Саме завдяки їхній жертві ми продовжуємо дипломатію — захищаємо суверенітет, зміцнюємо партнерські відносини та прагнемо справедливого й міцного миру", — написала Стефанішина.As I begin my mission as 🇺🇦Ambassador to the United States, I carry with me the courage and resilience of our people.Today, together with the @UKRintheUSA team, we paused for a minute of silence to honor those who gave their lives for Ukraine’s independence and freedom. It is… pic.twitter.com/az5QuHe8NO— Olga Stefanishyna (@StefanishynaO) September 15, 2025Що відомо про Ольгу СтефанішинуСтефанішина народилася в Одесі, їй 38 років. У 2008 році закінчила факультет міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здобула кваліфікацію юриста-міжнародника, перекладача з англійської мови. У 2016 році отримала диплом спеціаліста "Фінанси та кредит" Одеського національного економічного університету.У 2017 році працювала директоркою Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів. З грудня 2017 року по вересень 2019 року працювала на посаді генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату.4 червня 2020 року Ольга Стефанішина отримала посаду віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, а 3 вересня 2024 року вона подала до Верховної Ради заяву про відставку.Нагадаємо, ще 27 серпня президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення Ольги Стефанішиної новим послом України в Сполучених Штатах Америки. До того ж Зеленський визначив "ключові завдання для оновлення роботи українського посольства". За його словами, головна мета — "реалізувати повністю всі домовленості з президентом США Дональдом Трампом. .
Кабінет міністрів України ухвалив постанову, згідно з якою посли, які припинили дипломатичну службу, не мають права на перетин державного кордону під час воєнного стану.Відповідний документ оприлюднено на сайті уряду."Кабінет Міністрів України постановляє: Внести зміну до пункту 26 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (ЗП України, 1995 р., № 4, ст. 92; Офіційний вісник України, 2010 р., № 65, ст. 2239; 2022 р., № 29, ст. 1566; 2025 р., № 29, ст. 1929, ст. 1938), замінивши в абзаці першому слова і цифри "а також пункті 214 цих Правил" словами і цифрами "пункті 214 цих Правил, а також осіб, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол та припинили дипломатичну службу", — йдеться у документі.Так, згідно з постановою №1089, особи, які мають дипломатичний ранг надзвичайний і повноважний посол, але припинили дипломатичну службу, не мають права на перетин кордону України.Відтак, колишні посли тепер підпадають під загальні обмеження на виїзд за кордон, які діють для більшості громадян України в умовах воєнного стану.Важливо! Нововведення стосуються лише тих послів, які припинили свою службу. Натомість чинні дипломати зберігають свої повноваження для здійснення міжнародних поїздок.Хто має право виїхати за кордонПід час дії воєнного стану та загальної мобілізації з України мають право покинути межі держави: чоловіки, старші за 60 років; особи, які мають інвалідність або постійно непридатні до служби за станом здоров'я;батьки трьох і більше дітей (та вихователі дітей-сиріт); опікуни осіб з інвалідністю; студенти іноземних навчальних закладів;чоловіки у віці від 18 до 22 років включно.Нагадаємо, уряд розширив перелік підстав для бронювання військовозобов’язаних від мобілізації. Нововведення стосуються бізнесу на прифронтових територіях та підприємств, що виготовляють дрони.Зауважимо, 3 вересня Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект, який дає критичним підприємствам право на 45 днів бронювати людей, у яких неналежно оформлені облікові документи. За цей проект закону проголосували 283 представники українського парламенту.
У Лондоні тривають протести з вимогами скасувати концерти російської оперної співачки Анни Нетребко. Організатори заходу поки що ігнорують такі заклики.З цього приводу висловився надзвичайний і повноважний посол України у Великій Британії Валерій Залужний, який написав колонку для видання Daily Mail."Невдовзі у легендарному Королівському оперному театрі в Лондоні виступить російська сопрано Анна Нетребко. Та сама Анна Нетребко, яка була довіреною особою Путіна 2012 року, а 2014 року фотографувалася з прапором фейкової "Новоросії", — зазначив він.Посол додав, що бачити її на великій сцені в Британії, яка є одним з найбільших і найближчих українських союзників у війні проти Росії, — боляче для українців."Після чи не наймасовішого обстрілу Києва за весь час, у якому росіяни вбили немовля, знову бачимо це розмивання відповідальності та тези про "культура поза політикою", — наголосив Залужний.Він запевнив, що її виступу будуть аплодувати не лише у Королівському оперному театрі, а й у Кремлі."Сподіваюся, у Британії це усвідомлюють і розуміють, що повернення таких фігур — це так чи інакше виправдання російської війни проти України та зневажання пам'яті тисяч загиблих українців. Тож ми тут говоримо не по цензуру, ми говоримо про правду і про пам'ять", — підсумував Валерій Залужний.Він також назвав показовим, що ця стаття вже викликала бурхливу реакцію саме в російських медіа.Раніше звернення до адміністрації опери не допускати Нетребко до сцени в Лондоні підписали понад 50 українських культурних діячів, британських, французьких і новозеландських політиків і активістів.Серед підписантів: дипломат Сергій Кислиця, письменники Андрій Курков, Сергій Жадан, Катерина Бабкіна, колишня прем'єр-міністерка Нової Зеландії Гелен Кларк, дослідниця Голодомору Дарія Маттінглі, професорка політології Ольга Онух, британський політик Алекс Собель і багато інших."Королівська опера зараз стоїть перед визначальним вибором: між статусом і відповідальністю, між прибутком і цінностями, між мовчанням і совістю. Ми закликаємо вас, як ви постійно робили, залишатися на етичній стороні мистецтва та історії", — йдеться у листі.Анна Нетребко — це російська оперна співачка. Вона є громадянкою Росії, 2006 року також отримала громадянство Австрії, зазвичай мешкає у Відні.Нагадаємо, що 21 липня керівництво Королівського палацу Казерта в Італії скасувало концерт за участю російського диригента Валерія Гергієва. Його називають близьким другом диктатора Володимира Путіна.
У неділю, 7 вересня, невідомий безпілотник скинув пластиковий пакет із фарбою на територію посольства Росії у Швеції. Рашисти назвали це "черговим нападом за допомогою дрона".Відповідну заяву опублікувало в соціальних мережах дипломатичне представництво Росії у Швеції.У російському посольстві подію назвали "черговим нападом із використанням дрона" та зазначили, що перед цим атака безпілотника на посольство сталася 25 травня."Потім 17 червня, 5 липня та 21 серпня таких нападів зазнало торгівельне представництво Росії в Стокгольмі", — заявили російські дипломати.Там також поскаржилися, що атаки дронів на посольство та торгпредство Росії у столиці Швеції тривають понад рік і стають "систематичним явищем", а поліція досі не виявила ні їхніх виконавців, ні організаторів.Дипломати Росії звинуватили шведську владу в "послідовному" невиконанні зобов’язань за Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961 року щодо забезпечення безпеки та недоторканності іноземних дипломатичних місій."Уся відповідальність за наслідки цієї ситуації лежить на шведській стороні", — пригрозили в посольстві.У травні посольство країни-агресора Росії у Швеції скаржилося, що вночі невідомий дрон скинув перед головним входом місткість із фарбою.Тоді речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила пропагандистам, що Швеція отримає ноту протесту через "напад" на посольство.Нагадаємо, що 1 вересня в Австралії, у Сіднеї, чоловік на автомобілі в'їхав у ворота генерального консульства Росії. Тоді постраждав правоохоронець.
У п’ятницю, 29 серпня, заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Мацей Душчик зустрівся з послом України Василем Боднаром, аби обговорити ситуацію з правовим статусом українців після вето президента на спецзакон.Про це заявила речниця МВС Польщі Кароліна Галецька в коментарі інформаційній агенції РАР. За її словами, під час зустрічі заступник міністра внутрішніх справ Польщі "поінформував пана посла, що польська сторона працює над законопроєктом і врегулюванням правового статусу громадян України"."Він також презентував українській стороні графік роботи над законопроектом", — сказала речниця.Як відомо, цього тижня президент Кароль Навроцький заветував закон про допомогу громадянам України, оскільки вважає, що допомога 800+ повинна надаватися винятково українцям, які працевлаштовуються в Польщі. Заветований проект також містив багато інших ключових питань. Йдеться насамперед про право тимчасового захисту для українців, які прибули до Польщі після початку повномасштабної російської агресії 24 лютого 2022 року.Чинні норми забезпечують їм тимчасовий захист до кінця вересня 2025 року. Після цього терміну вони матимуть, серед іншого, проблеми з легальним працевлаштуванням.До речі, більшість поляків підтримують вето президента Кароля Навроцького на закон про допомогу українським біженцям.Раніше посольство України в Польщі рекомендувало українцям утриматися від поспішних рішень щодо зміни свого правового статусу, попри вето президента Польщі на зміни до спецзакону щодо допомоги громадянам України.Нагадаємо, що сьогодні у Варшаві поліція затримала 29-річного громадянина України. Повідомляється, що чоловік нібито "публікував у соціальних мережах тривожні матеріали, зокрема, погрози підпалами" через президентське вето на спецзакон.
Посольство України в Польщі веде консультації з урядом країни стосовно закону про допомогу українцям, які перебувають там. Це пов’язано з тим, що польський президент Кароль Навроцький ветував закон, який продовжував фінансову допомогу українцям.Про це повідомив посол України в Польщі Василь Боднар у коментарі "Суспільному"."Ми розуміємо, що тривають зміни, і ми зараз перебуваємо у сталому діалозі в консультаціях з польською стороною, щоби права громадян України були забезпечені належним чином", — заявив він.Посол додав, що посольство інформуватиме українців про процес навколо закону щодо продовження фінансової допомоги для запобігання "маніпуляціям"."Ми інформуватимемо українське суспільство про те, як тривають переговори, як відбувається процес змін законодавства, щоби не було надмірної маніпуляції. Щоби ті емоції, які зараз є в медійному просторі, були обґрунтованими. Ми детально розкажемо, що відбувається, які зміни досягнуть результату, а які ні", — наголосив Василь Боднар.Як відомо, 25 серпня президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроект про грошові виплати та безкоштовне медобслуговування безробітним українцям, який продовжував тимчасовий захист до березня наступного року.При цьому Україна й надалі отримуватиме фінансування Starlink від Польщі, попри вето президента країни Кароля Навроцького на закон про допомогу українцям. За словами керівника канцелярії лідера Польщі Збігнєва Богуцького, вето не вимикає інтернет Starlink в Україні, оскільки витрати на цей зв’язок фінансуються на підставі положень чинного закону, а проект, поданий до Сейму Навроцьким, зберігає цей стан речей.Нагадаємо, сьогодні віце-прем'єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський пояснив, що в Росії задоволені у зв’язку з рішенням президента Польщі Кароля Навроцького. Кремль фактично отримав іще одного союзника в Європі.