# Придністров'я

Український кордон у воєнний час — це не лінія контролю, а зона постійної напруги й бойової готовності. Обстріли, застосування дронів, спроби прориву диверсійно-розвідувальних груп і активність противника в прикордонних громадах змінюють характер служби та підходи до оборони держави.Про те, де ворог найактивніший, як змінюється його тактика, яку роль відіграють прикордонники у стримуванні загроз і який вигляд має оборона кордону на четвертому році повномасштабної війни, ми поговорили в інтерв’ю з речником Державної прикордонної служби України Андрієм Демченком.Актуальна ситуація на кордоні— Якою зараз є загальна оперативна ситуація на кордонах України, і в яких регіонах спостерігається найвища активність противника?— Звісно, що кордон з Росією — це той напрямок, де противник, ворог, країна-терорист Росія також здійснює свої кроки щодо спроб розширити зону бойових дій на території України. Фактично лінія кордону з Росією — це така ж сама лінія фронту, як і Покровський, Лиманський, Куп’янський чи Краматорський напрямки. Бо хоч на більшості ділянок кордону з Росією немає постійних активних бойових дій, утім є напрямки, де ворог також здійснює свої кроки й дії щодо розширення зони боїв.Якщо прив’язуватися конкретно, то це Сумщина — Хотінська та Юнаківська громади, де ворог, знову ж таки, хоч і нині менш активно застосовує малі піхотні групи для просування, але не полишає спроб розширити зону боїв на цьому напрямку. Також Краснопільська громада, населений пункт Грабовський, який розташований безпосередньо на лінії кордону. Наприкінці минулого року противник заходив своїми групами в цей населений пункт, намагаючись розширити зону боїв далі, однак вийти за його межі не зміг. Завдячуючи героїзму українських воїнів із підрозділів Збройних сил та Державної прикордонної служби, зазнаючи втрат, противник не може здійснити там подальших кроків.Харківщина — це, в першу чергу, напрямок населеного пункту Вовчанськ, а також напрямки населених пунктів Сотницький Козачок, який, до речі, також розташований безпосередньо на лінії кордону, та Дворічанський. Це ті ділянки, де ворог проявляє найбільшу активність, але, знову ж таки, за останній час вона дещо менша, ніж раніше.Інший напрямок — кордон з Білоруссю. Хоч він і вкрай відмінний від кордону з Росією, і там немає активних бойових дій, ми не бачимо по той бік кордону якоїсь активності білоруських силових структур чи збройних сил. Водночас загалом кордон з Білоруссю для нас є таким самим важливим напрямком у плані безпеки й оборони, як і кордон з Росією, адже Білорусь, на жаль, продовжує підтримувати країну-терористку.— Як ДПСУ сьогодні оцінює ризики з боку Білорусі та як вибудовується оборона на цьому напрямку?— Ще раз зазначу, що якихось безпосередніх дій по нашому кордону з території Білорусі немає, як немає й активності у напрямку нашого коридону. Звісно, Білорусь тримає там певну кількість своїх підрозділів, але це вже триває фактично роками. Тим самим Білорусь намагається якось довести, напевно, або собі, або для підтримки Росії — з акцентом на те, що такі дії вони роблять для того, аби уберегтися від України, начебто Україна становить загрозу для Білорусі.Але при цьому, звісно, забувають початок повномасштабного вторгнення, коли саме Білорусь відкривала свій кордон для російських військ. Менше з тим, наше завдання — мати сильні оборонні позиції по лінії кордону, на прикордонні. І до того моменту, коли погодні умови дозволяли здійснювати необхідні роботи з інженерного погляду, нарощувалися окремі ділянки і в фортифікаційному відношенні на прикордонні, для того щоб кожен український воїн мав усі можливості протидіяти будь-якій агресії, яка може йти з території Білорусі — чи самостійно, чи із залученням підрозділів армії Росії.Водночас за тим, як розвивається ситуація на території Білорусі, звісно, стежать підрозділи розвідки, для того щоб надалі Сили оборони України могли вчасно відреагувати на будь-які ризики.— Як сьогодні змінилася тактика росіян у прикордонних регіонах порівняно з початком, наприклад, повномасштабного вторгнення?— На початку повномасштабного вторгнення вони, звісно, очікували якоїсь парадної ходи. Разом із тим, станом на зараз, якщо говорити про ситуацію, яку ми маємо, Чернігівщина, Сумщина та Харківщина — це щоденні обстріли. Артилерія, міномети, танки, безпілотні літальні апарати.І ось, власне, безпілотники: протягом 2025 року Росія істотно збільшила удари саме із застосуванням цих засобів, тоді як наприкінці 2024 року переважали обстріли артилерійськими засобами. Найбільша кількість обстрілів припадає на Сумську та Харківську області.І тут треба розуміти, що ворог, звісно, б’є по позиціях українських захисників, намагаючись, зокрема, руйнувати наші оборонні споруди та знищувати позиції. Але це також і прицільні обстріли населених пунктів, через що фактично страждають мирні люди, які проживають у прикордонні, особливо в тих населених пунктах, що максимально близько прилягають до кордону з Росією.Поточні загрози та виклики— Ви згадали про БпЛА. Які ще загрози нині фіксує ДПСУ в прикордонних громадах? Наскільки активною є діяльність диверсійно-розвідувальних груп або обстріли авіацією?— В окремі періоди ворог досить активно застосовував авіацію. Зараз, фактично, відмічається певний спад у завдаванні таких ударів, але, знову ж таки, вони ніколи повністю не зникали. КАБами противник також намагається бити, щоби знищувати позиції українських воїнів, особливо на тих напрямках, про які я говорив раніше.Намагаючись просунутися своїми піхотними групами і не досягаючи поставлених цілей, ворог залучає різні засоби ураження, зокрема й авіацію, скидаючи керовані авіаційні бомби, аби стерти позиції українських захисників і полегшити просування піхотних груп. Але, знову ж таки, активність авіації зараз дещо менша, ніж це було раніше.Водночас нікуди не зникає загроза від застосування ворогом диверсійно-розвідувальних груп. Цей напрямок за останній період також став дещо менш активним з боку противника, але повністю не зник. Періодично спроби заходу ворожих ДРГ зберігаються.До прикладу, в попередні роки, особливо на початку повномасштабного вторгнення, такі спроби фіксувалися на Чернігівщині, згодом — у межах Сумської та Харківської областей. За останній період найбільше спроб заходу ворожих ДРГ фіксується саме в межах Сумської області, зокрема на півночі Сумщини, ближче до Чернігівської області.Що стосується Чернігівщини, то за останній час активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу на територію України значно зменшилася. На Харківщині такі спроби також фіксуються, але ворожі групи викриваються.Водночас завдання у ДРГ можуть бути різні. Вони не завжди йдуть одразу на спробу самостійно вибити позиції українських захисників. Їхня основна мета — провести розвідку, встановити побудову нашої оборони, щоб надалі по цих позиціях можна було завдавати ударів більш потужним озброєнням. Також ідеться про мінування місцевості: закладаючи вибухівку, ворог розраховує, що на цих засобах підірвуться українські воїни.Раніше були випадки, коли на таких вибухових пристроях підривалися й мирні люди, які пересувалися у прикордонні. І, звісно, в окремі моменти це також спроби таких груп атакувати позиції українських воїнів, зокрема з метою захоплення в полон наших захисників.— Як масове застосування дронів-камікадзе вплинуло на роботу прикордонних підрозділів?— Прикордонні підрозділи зараз на кордоні з Росією та з Білоруссю — це вже не той класичний приклад охорони кордону, як багато хто може уявляти. Тобто немає патрулювання кордону, немає прикордонних нарядів, які ходять уздовж кордону з песиками, спостерігаючи за тим, що відбувається по той бік кордону.Зараз військовослужбовці Державної прикордонної служби та наші підрозділи є частиною Сил оборони України на тих напрямках, де ведуться особливо активні бойові дії. І це, зокрема, кордон з Росією. Фактично наші підрозділи діють за загальним задумом Генерального штабу Збройних сил України та перебувають у підпорядкуванні органів військового управління, маючи при цьому власні смуги оборони або виконуючи завдання конкретної бригади Збройних сил України.Тому застосування ворогом різних засобів, зокрема й безпілотників — як тих, що здійснюють скиди, так і FPV-дронів, у тому числі FPV на оптоволокні, — впливає не лише на прикордонників, а загалом на всі Сили оборони нашої держави. Адже за допомогою цих засобів ворог намагається досягти своїх цілей, зокрема знищувати нашу логістику. Йдеться не лише про удари по позиціях українських захисників, як ми говорили раніше, а й про спроби обмежити наші ресурси для забезпечення позицій, які утримують оборону на кордоні з Росією.Взаємодія та робота в зоні бойових дій— Поговорімо про роботу ДПСУ у зоні бойових дій. Як на сьогодні відбувається взаємодія прикордонників із ЗСУ та іншими силами оборони?— Як я вже казав, загалом підрозділи Державної прикордонної служби та, власне, і Національної гвардії діють за загальним задумом Генерального штабу. Є органи військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають і наші підрозділи. Взаємодія відбувається шляхом визначення нам завдань на тому чи іншому напрямку — чи то окремої смуги оборони, чи то під час виконання завдань у складі конкретної бригади Збройних сил України.Фактично 50% усього особового складу Державної прикордонної служби виконують завдання не на кордоні з країнами Європи чи з Молдовою, а перебувають у складі Сил оборони нашої держави. За час повномасштабного вторгнення, зокрема, було створено повноцінні чотири прикордонні загони, які можна прирівняти до формувань бригадного типу, за аналогією зі Збройними силами України.Також у нас є значна кількість прикордонних комендатур швидкого реагування. Це аналоги батальйонів Збройних сил України, які мають на озброєнні необхідні засоби — так само, як і ЗСУ, — для повноцінної протидії противнику на різних напрямках: чи то на кордоні з Росією, чи для виконання завдань на кордоні з Білоруссю, чи для повноцінних дій безпосередньо на лінії фронту.Нині, виконуючи завдання і на Покровському напрямку, і на Краматорському, Лиманському, Куп’янському — на найбільш гарячих ділянках — військовослужбовці ДПСУ проявляють великий героїзм, стримуючи противника та завдаючи йому значних втрат.Окремо варто відзначити розвиток у нашій системі підрозділів розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів. Один із них — підрозділ "Фенікс". Він входить до трійки лідерів серед усіх складових Сил оборони України, а його результативність у знищенні як живої сили противника, так і техніки перебуває на досить високому рівні.Окрім піхоти та дронів, за час війни прикордонники наростили й свою артилерійську складову. На початок повномасштабного вторгнення це були фактично кілька мінометів. Нині ж ми маємо і великі калібри, і навчені підрозділи та розрахунки, які застосовують ці засоби для стримування ворога й знищення всього того, що він використовує проти нас.— Як Держприкордонслужба співпрацює з місцевими громадами на прикордонних територіях?— Співпраця була і раніше, співпраця залишається і зараз, насамперед для того, щоб забезпечити безпеку людей та інформування про ті кроки, яких можна очікувати від ворога. І, звісно, у разі, якщо органи місцевої влади — якщо говорити безпосередньо про кордон з Росією — звертаються з проханням, щоби наші військовослужбовці або підрозділи допомогли з евакуацією людей, прикордонники до цього долучаються.Загалом досить часто плутають, чим саме займаються прикордонники. Багато хто вважає, що саме наші підрозділи забезпечують евакуацію людей з прикордоння, тоді як ця робота покладена на органи місцевої влади. Але, звісно, Державна прикордонна служба не відмовляється від допомоги. Якщо є необхідність і до нас звертаються з такими проханнями, ми також долучаємося і допомагаємо.Технології та посилення кордону— Які нові технології Держприкордонслужба впроваджує для контролю кордону та виявлення загроз? Наскільки ефективними є сучасні системи спостереження, тепловізори, дрони?— Це вже інший напрямок, у межах якого прикордонникам визначено завдання щодо захисту кордону. Йдеться, в першу чергу, про кордон з країнами Європи та кордон з Молдовою. Щодо окремих технічних засобів, які ми нарощуємо, то це, звісно, системи відеоспостереження.Чим більше таких відеосистем буде розгорнуто на кордоні, тим легше контролювати великі ділянки кордону, які ми маємо, і, відповідно, вчасно викривати спроби порушень — не допускаючи їх та затримуючи осіб, які намагаються незаконно перетнути державний кордон або вчинити інші протиправні дії.Системи відеоспостереження — як стаціонарні, так і мобільні — активно розгортаються на всіх ділянках кордону з країнами Європи, а також, звісно, на кордоні з Молдовою.Окремо варто розуміти, що, крім стаціонарних систем відеоспостереження, застосовуються й так звані фотопастки. Ними насичується прикордоння для того, щоб на маршрутах можливих спроб незаконного перетину кордону своєчасно виявляти такі дії.Звісно, ми також застосовуємо безпілотні літальні апарати, за допомогою яких моніторимо як лінію державного кордону, так і прикордонну місцевість. Водночас варто зазначити, що у складі ДПСУ є й власна авіація, яка також залучається до виконання завдань із охорони державного кордону.— Чи планується посилення технічного забезпечення прикордонних ділянок нашої країни найближчим часом і, якщо так, то якими саме системами?— Ця робота не припиняється. Звісно, ще до повномасштабного вторгнення окремі напрямки вже мали певну кількість систем відеоспостереження, однак їх фактично недостатньо. Щоб повноцінно контролювати державний кордон і щоби прикордонні наряди могли вчасно реагувати на всі спроби його порушення, таких відеосистем потрібно значно більше.Державна прикордонна служба не зупиняється у цьому напрямку. Постійно ведеться робота як за бюджетні кошти, так і у співпраці з міжнародними партнерами, щоб необхідні системи відеоспостереження були в розпорядженні ДПСУ та могли бути встановлені по всій протяжності державного кордону.— Які реформи або зміни, на вашу думку, допоможуть зміцнити кордон у середньостроковій перспективі?— Зараз активно розвивається інтегроване управління державним кордоном. І до цієї роботи долучена не лише Державна прикордонна служба. Це різні суб’єкти в Україні, які працюють у цьому напрямку, зокрема Кабінет міністрів, а також інші органи контролю, що виконують завдання на державному кордоні й можуть надавати необхідну інформацію для забезпечення його безпеки.Усі ці процеси активно розвиваються в Україні. Вони затверджуються на рівні урядових розпоряджень, існують відповідні плани щодо впровадження інтегрованого управління кордонами. Звісно, ми також бачимо зацікавленість міжнародних партнерів у тому, що Україна розвиває цей напрямок.У країнах Європи інтегроване управління кордонами вже не перший рік успішно впроваджується. Так само і Україна розвиває цю систему, поєднуючи зусилля з нашими партнерами — країнами, з якими ми межуємо, — щоб повноцінно забезпечувати захист і безпеку спільних ділянок кордону по обидва його боки.Кадрова ситуація та мобілізація— На сьогодні гостро стоїть питання мобілізації та забезпечення достатнього кадрового резерву. Наскільки зараз відчувається кадровий дефіцит у прикордонній службі й чи є достатньою ротація?— Наскільки це можливо, Державна прикордонна служба здійснює ротаційні заходи щодо тих підрозділів, які виконують завдання на лінії фронту або на кордоні з Росією, особливо тих, що перебувають у зонах активних бойових дій. Водночас ви маєте рацію: зараз триває війна, і Державна прикордонна служба, як і будь-яка складова Сил оборони нашої країни, потребує посилення особовим складом.Ми, так само як і Збройні сили чи інші військові формування, комплектуємося як за мобілізацією, так і на контрактній основі. І, на щастя, Державна прикордонна служба вже напрацювала свій авторитет. Тому ми бачимо, що якщо на початку повномасштабного вторгнення багато людей емоційно йшли до лав Сил оборони України, то нині це вже більш свідомий вибір — куди саме і до якого підрозділу долучитися: до Державної прикордонної служби, Збройних сил, Національної гвардії чи інших складових Сил оборони.Ми також не стоїмо на місці й розвиваємо власні рекрутингові центри, щоб проводити необхідну роботу з інформування про наші можливості та, власне, про ті посади, на які ми очікуємо кандидатів. Адже свого часу у багатьох людей існував страх, що всі, хто потрапляє до війська, одразу опиняються в піхоті. Однак служба не обмежується лише піхотними посадами.Це широкий спектр напрямків, де можна реалізувати себе, захищаючи Україну: оператори безпілотних авіаційних комплексів, логістика, зв’язок, ІТ та інші спеціальності. Саме тому, демонструючи наші можливості, підрозділи та переваги служби, рекрутингові центри проводять необхідну роботу для залучення людей, які можуть обрати для себе як контрактну форму служби, так і мобілізацію. Крім того, окремі підрозділи ДПСУ в межах мобілізації дають можливість звертатися безпосередньо до них, оминаючи територіальні центри комплектування.— Наскільки активно зараз громадяни долучаються до служби в ДПСУ? Як за останній рік змінилася кількість охочих служити в Держприкордонслужбі — є тенденція до зростання чи спаду?— Я б сказав, що ситуація загалом стабільна. Тобто немає суттєвого спаду чи відтоку людей, так само немає й надто великого напливу. Водночас фактично щороку значна кількість громадян долучається до підрозділів Державної прикордонної служби.І, знову ж таки, йдеться про різні посади. Зокрема, це забезпечує активний розвиток підрозділів РУБпАК: туди також приходять люди як за мобілізацією, так і на контрактній основі.— Чи є регіони, де особливо активно долучаються до служби, або де, навпаки, відчувається нестача кадрів?— Державна прикордонна служба не представлена у всіх регіонах України. Наші основні регіони — це, передусім, ті, що розташовані ближче до державного кордону. Водночас, за результатами роботи рекрутингових центрів, можна відзначити, що люди з різних регіонів країни — зокрема із Заходу та Півдня — долучаються до лав Державної прикордонної служби.При цьому вони не завжди обирають для проходження служби саме ті регіони, звідки походять. Багато хто свідомо йде до бойових підрозділів, які виконують завдання як на лінії фронту, так і на кордоні з Росією.Це, знову ж таки, потребує системної роз’яснювальної роботи, щоб люди чітко розуміли, які завдання та напрями служби вони можуть обрати в лавах Державної прикордонної служби.Перетин кордону та пасажиропотоки— Чи зменшився святковий ажіотаж на кордоні й чи є черги на КПП? Які контрольно-пропускні пункти наразі найзавантаженіші?— Станом на зараз черг немає, адже новорічно-різдвяний період завершився, і пасажиропотік пішов на спад. Наприклад, за вчорашній день (запис інтерв'ю проводився 14 січня, — ред.) кордон перетнули близько 70 тисяч громадян — сукупно в обох напрямках за добу. Днем раніше цей показник становив приблизно 80 тисяч.Якщо говорити про весь новорічно-різдвяний період, то динаміка пасажиропотоку була дуже різною. Були пікові дні, коли кількість перетинів кордону сягала 155 тисяч. Переважно пасажиропотік тримався на рівні 110–140 тисяч перетинів на добу. Водночас у святкові дні — зокрема на Різдво, 25 грудня, або на Новий рік, 1 січня, — пасажиропотік різко зменшувався. Так, у перший день цього року кордон перетнули близько 32 тисяч громадян.Фактично зменшення пасажиропотоку призводить до зникнення черг. Натомість його зростання створює суттєве навантаження на пункти пропуску, особливо коли люди одночасно прибувають до одного й того самого КПП.Найбільші черги під час новорічно-різдвяного періоду, особливо в окремі дні, фіксувалися на кордоні з Польщею. Попри велику кількість пунктів пропуску, близько 50% усього пасажиропотоку традиційно припадає саме на польський напрямок. Тобто люди найактивніше використовують його як для виїзду з України, так і для в’їзду. Саме тому при зростанні пасажиропотоку там і виникають найбільші черги. Інші ділянки кордону також мали черги, але вони були значно меншими, ніж на кордоні з Республікою Польща.Наразі ж новорічно-різдвяний період завершився, і зменшення пасажиропотоку спостерігається вже не перший день. Можливо, на нього впливають і погодні умови. Хоча пункти пропуску працюють у штатному режимі, забезпечуючи оформлення як на виїзд, так і на в’їзд, складні погодні умови — зокрема опади — можуть ускладнювати доїзд до кордону або від нього. Через це частина людей, ймовірно, наразі утримується від далеких подорожей.— Як змінюється робота прикордонників під час пікових виїздів громадян, наприклад, у період Різдва?— Традиційно пікові навантаження припадають на зимовий період під час новорічно-різдвяних свят і на літній період, коли триває сезон відпусток і пасажиропотік суттєво зростає. У такі періоди, звісно, ми збільшуємо кількість інспекторських пар, які забезпечують оформлення громадян у пунктах пропуску.Це також постійна взаємодія з прикордонниками суміжних країн для обміну інформацією щодо завантаженості пунктів пропуску як на виїзд, так і на в’їзд, а також для координації спільних дій, щоб з обох боків кордону оформлення громадян відбувалося максимально інтенсивно.Водночас за час повномасштабного вторгнення ситуація суттєво змінилася, зокрема через відсутність повітряного сполучення. Раніше авіасполучення забирало значну частку пасажиропотоку, і багато людей перетинали кордон не через автомобільні пункти пропуску, а саме повітряним шляхом.Нині весь пасажиропотік зосереджений на кордоні з країнами Європи, на кордоні з Молдовою та Придністровським сегментом. Водночас пункти пропуску на кордоні з Білоруссю та Росією, як і на Придністровському напрямку, рішенням уряду ще з початку повномасштабного вторгнення залишаються закритими, і пропускні операції там не здійснюються.Саме тому як зараз, так і протягом усього воєнного періоду, навантаження на пункти пропуску суттєво зросло, особливо на кордоні з Польщею.Порушення, документи та зловживання— Нерідко у новинах з’являються повідомлення про те, що українці намагаються нелегально перетнути кордон і вдаються до підробки документів. Чи зросла кількість людей, які намагаються виїхати з України за підробленими документами?— Спроби незаконного перетину кордону з початку дії воєнного стану справді зросли. Це пов’язано з наявними обмеженнями щодо виїзду, особливо якщо говорити про категорію чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років. З серпня минулого року дозволено також виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років включно, але за умови наявності не лише паспортного документа, а й військово-облікового документа.Цій категорії також відмовляють у виїзді, якщо людина не має необхідних документів, зокрема військово-облікового, або якщо вона обіймає посаду на державній службі. Адже навіть у цій віковій категорії державним службовцям дозволено виїзд лише у службове відрядження.Водночас з початку воєнного стану кількість спроб незаконного перетину кордону суттєво зросла. Передусім це стосується так званої "зеленої ділянки" кордону — тобто поза межами пунктів пропуску, адже саме таким способом люди найчастіше намагаються незаконно перетнути державний кордон.Якщо говорити про конкретні ділянки, то на першому місці нині перебуває кордон з Румунією, на другому — кордон з Молдовою. У перші роки повномасштабної війни ці напрямки фактично мали однакові показники, однак зараз чітко простежується лідерство румунського напрямку. На інших ділянках — з Угорщиною, Словаччиною та Польщею — таких спроб суттєво менше.За останній рік також зафіксовано зростання спроб незаконного перетину кордону на ділянках з Білоруссю. Хоча їх і значно менше, ніж на кордоні з країнами Європи, динаміка упродовж 2025 року дещо зросла.Окрім цього, фіксуються й спроби незаконного перетину кордону через пункти пропуску — тобто там, де існує можливість легального виїзду. У таких випадках люди намагаються використати підроблені документи або сфальшувати підстави для виїзду. Втім, подібних випадків значно менше, ніж спроб перетину кордону поза пунктами пропуску.Варто зазначити, що за незаконний перетин "зеленої ділянки" кордону порушники несуть адміністративну відповідальність. Натомість у випадках використання підроблених документів або спроб підкупу інспектора пункту пропуску для незаконного виїзду особи вже притягуються до кримінальної відповідальності.— Чи плануються оновлення правил щодо військовозобов’язаних і як Держприкордонслужба готується до можливих змін?— Зміни, а загалом і правила, які регламентують перетин державного кордону, встановлюються рішеннями уряду. Неодноразово, зокрема й під час дії воєнного стану, до постанови Кабінету міністрів №57 щодо правил перетину кордону громадянами України вносилися зміни, і Державна прикордонна служба їх виконує.Тобто, якщо в майбутньому — завтра, через місяць чи в інший час — урядом буде ухвалено рішення про внесення змін щодо тієї чи іншої категорії громадян, і ці зміни набудуть чинності, то, звісно, Державна прикордонна служба та наші інспектори в пунктах пропуску діятимуть відповідно до цих рішень і забезпечуватимуть їх виконання.— Громадянам іноді відмовляють у виїзді за кордон. Які документи найчастіше викликають сумніви у прикордонників?— Нині найбільше відмов у перетині кордону отримують саме чоловіки віком від 18 до 60 років. Основна причина — відсутність військово-облікового документа, як це передбачено правилами перетину кордону, затвердженими урядом. Також трапляються випадки, коли особа слідує як супровід людини з інвалідністю, але не має підтверджувальних документів, визначених цими правилами. Саме щодо цієї категорії громадян ми фіксуємо найбільшу кількість відмов.Окремі відмови пов’язані з тим, що людина, наприклад, планує виїзд у відпустку, але при цьому перебуває на державній службі. Для такої категорії передбачена можливість виїзду лише у службове відрядження, і в разі його відсутності виноситься відмова.Водночас варто звернути увагу й на інші категорії — зокрема жінок і дітей. Тут досить часто відмови пов’язані з тим, що паспортний документ є протермінованим. Люди інколи не перевіряють термін його дії й уже на кордоні з’ясовується, що паспорт недійсний, що є підставою для відмови у перетині кордону.Також трапляються випадки, коли люди беруть із собою чужий документ. За їхніми словами, це буває випадково, однак навіть у таких ситуаціях громадяни сподіваються перетнути кордон, що, звісно, є неможливим.— А у яких випадках при виїзді дитини за кордон можуть відмовити через документи та чому це трапляється найчастіше?— Щодо дітей, то під час дії воєнного стану існують певні особливості перетину кордону, на які люди не завжди звертають увагу, через що й отримують відмови. Загальне правило, яке діяло до воєнного стану і залишається чинним, передбачає: якщо дитина слідує з одним із батьків, від іншого має бути нотаріально завірена згода. Якщо ж дитина подорожує з третьою особою, така згода має бути оформлена від обох батьків.Водночас на період воєнного стану ці вимоги були частково спрощені, з огляду на те, що один із батьків може перебувати на лінії фронту й фізично не мати змоги оформити нотаріальну згоду. Тому наразі одному з батьків не потрібна згода іншого для перетину кордону з дитиною.Однак у випадку, коли батьки делегують супровід дитини третій особі, необхідна письмова згода одного з батьків, завірена в органах опіки та піклування. На ці норми варто звертати особливу увагу, адже досить часто саме через неправильне оформлення документів люди отримують відмову у перетині кордону..

Російська Федерація терміново активізує роботу у Придністровському регіоні Молдови, щоб відвернути ресурси України на зростання загрози від цього російського анклаву. Зростає ризик проникнення диверсійних груп.Про це повідомляє джерело видання "Укрінформ" у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.Так, на території так званої ПМР було посилено мобілізаційні заходи. На сьогодні до військових формувань цієї "держави" викликають резервістів, а на складах розконсервовують озброєння. Окрім цього, у Придністров’ї розгорнули виробництво дронів та центри навчання операторів безпілотників.Активні заходи, які реалізовує Кремль, направлені на посилення російської присутності у Придністров’ї, яку Росія використовує для дестабілізації ситуації у Молдові та створенні точки напруги на кордоні з українськими південними областями. Джерело видання у ГУР наголошує, що ризик проникнення диверсійних груп на територію України зростає."Для реалізації своїх намірів Москва перекидає у Придністров’я агентів спецслужб, на яких лежить завдання посилити кризові явища, сіяти хаос шляхом інформаційних операцій, вчиняти провокації, проводити диверсійну роботу", — зазначило джерело.Після зупинки постачань від "Газпрому" на початку 2025 року залежне від російського блакитного палива Придністров’я врятувала від колапсу влада Молдови — критично важливий енергоресурс у так звану ПМР продає "Молдовагаз". Увага Москви до Придністров’я знаменує початок гібридної операції Росії, пов’язаної із проведенням так званих "виборів президента ПМР" у 2026 році. Джерело зауважило, що операція Росії має за мету, зокрема знову присадити Тирасполь на голку безплатного російського газу, підняти імідж проросійських ватажків, приховано наростити військовий контингент РФ у ПМР, щоб у потрібний Кремлю момент всі накопичені сили й ресурси були готові до військової ескалації.Нагадаємо, у червні президентка Молдови Мая Санду повідомляла, що сценарій розгортання 10 тисяч російських солдатів на території Придністров'я є "реальною небезпекою". У керівництва країни є "певна інформація" з цього приводу..

Молдова звернулася до України з проханням збільшити скидання води в Дністер після перебоїв на Дубоссарській гідроелектростанції. Її експлуатує влада невизнаного Придністровʼя.Про це заявив міністр довкілля Молдови Серджіу Лазаренку, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook.Лазаренку підтвердив, що з 16 по 20 липня в результаті технічної аварії на Дубоссарській ГЕС спостерігалося обмежене скидання води в річку Дністер, що призвело до зниження рівня води нижче за течією.Серджіу Лазаренку особисто відвідав це місце разом із керівництвом Національного управління "Води Молдови" для перевірки ситуації."Це чутлива тема, ми хотіли особисто переконатися, що рівень води в нормальних параметрах, і надати необхідні пояснення громадянам", — зазначив він.З 21 липня ГЕС повернулася до нормального стоку, що дозволило поступово відновити звичайні сезонні показники.Водночас Національна адміністрація водних ресурсів Молдови звернулась до партнерів з України, які управляють Дністровською ГЕС, з проханням збільшити скид води протягом періоду спеки "для забезпечення стабільного гідрологічного режиму".Міністр довкілля Молдови зазначив, що всі зрошувальні станції, розташовані на Дністрі, та насосна станція, яка забезпечує водою Кишинів, працюють у звичному режимі, а рівень води в Дністрі відповідає сезонним нормам.Дністер є важливою для енергозабезпечення Молдови річкою, і влада країни раніше вже зверталася до України під час падіння там рівня води.Нагадаємо, що в серпні минулого року прикордонники затримали 42-річного громадянина Молдови, який "на спір" переплив Дністер і незаконно потрапив в Україну.

Сценарій розгортання 10 тисяч російських солдатів на території Республіки Молдова є "реальною небезпекою". У керівництва країни є "певна інформація" з цього приводу.Про це заявила глава держави Мая Санду, яка підтвердила висловлювання з цього приводу прем'єр-міністра Доріна Речана, пише ZIUA.md. Президент Республіки Молдова наголосила, що має "певну інформацію", згідно з якою Росія готуватиме розгортання контингентів на лівому березі Дністра."Так, саме про це він і говорив. Це реальна небезпека в ситуації, коли влада в Кишиневі контролюватиметься Росією. Звідки взялася ця цифра? З певної інформації, яку ми маємо. Це небезпечна цифра", — заявила Мая Санду під час ефіру на Pro TV Chisinau.На початку червня в інтерв'ю Financial Times прем'єр-міністр Дорін Речан заявив, що Росія має намір розгорнути 10 тисяч солдатів у Придністровському регіоні та прагне встановити прокремлівський уряд у Республіці Молдова для цього.Глава виконавчої влади Кишинева заявив Financial Times, що Росія "втручається у парламентські вибори у вересні, роблячи ставку на більш дружній майбутній уряд, який дозволить їй розгорнути більше солдатів"."Це масштабні зусилля, спрямовані на підрив молдовської демократії. Вони хочуть зміцнити свою військову присутність у Придністровському регіоні. Ви можете уявити собі тиск і вплив, які 10 тисяч солдатів мали б у південно-західній частині України, а також поблизу Румунії, яка є державою-членом НАТО. Наразі їхні сили там майже відсутні. Але з більшою військовою присутністю в Придністров'ї, яку міг би дозволити проросійський уряд, вони можуть консолідуватися", — сказав Дорін Речан.Водночас ні Дорін Речан, ні Мая Санду не уточнили, з яких саме установ вони отримали інформацію про можливе розміщення російських солдатів на лівому березі Дністра.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський під час саміту "Україна — Південно-Східна Європа" заявив, що Росія, імовірно, планує захопити Одесу. Це необхідно ворогові, щоб вийти до кордону з Молдовою та Румунією.

Прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан заявив, що Росія хоче розгорнути 10 тисяч військових у Придністров’ї та встановити прокремлівський уряд у Кишиневі. Наскільки ймовірним є такий сценарій у сусідній країні, з якою Україна в парі крокує до ЄС?Вибори у сусідніх Румунії та Польщі перетворили емоції українців на гойдалки. Перемога Нікушора Дана в Румунії стала гарною новиною для нас, а от Кароля Навроцького у Польщі — не дуже гарною. М’яко кажучи. Сейм на хвилі перемоги правого політика уже ухвалив провокаційне рішення про день пам'яті поляків — "жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки". Наше МЗС висловило протест. Проте виборчий рік на польських виборах не завершився. Восени депутатів парламенту обиратимуть громадяни Молдови, Чехії й, як з’ясувалося минулого тижня, ще й Нідерландів. Вибори в цих державах можуть стати проблемою для нас.28 вересня Молдова може перетворитися на другу ГрузіюВ останню неділю вересня громадяни сусідньої Молдови обиратимуть новий склад парламенту. Це будуть історичні вибори, адже від їхніх результатів залежатиме, чи приєднається Молдова разом з Україною до Євросоюзу, чи піде за грузинським сценарієм. Тобто надовго застрягне між Європою та Росією. То ж Речан не просто лякає збільшенням контингенту російських окупантів у сепаратистському регіоні, а описує сценарій, який може реалізуватися поряд із нами буквально через чотири місяці. Як туди потрапить 10 тисяч російських солдатів? Та дуже просто: коли між Кишиневом та Росією відновлять авіасполучення, то зможуть прилетіти хоч пасажирськими літаками.3 листопада минулого року громадяни Молдови переобрали на другий президентський термін Майю Санду. Перемога проєвропейській кандидатці далася дуже складно. Її головний конкурент — колишній генпрокурор Олександр Стояногло — балотувався за підтримки Партії соціалістів, яку очолює проросійський екс-президент Ігор Додон. Окрім голосування за президента, молдавани також віддавали свої голоси на референдумі щодо членства Молдови в ЄС. Він став успішним для проєвропейських громадян і для самої Санду. Проте вона зіткнулася із шаленим опором у самій країні й поза її межами. Задля приведення до влади лояльного президента Росія кинула величезні ресурси, організовувала каруселі з гастарбайтерів, вливала суттєві фінанси. Незадовго до першого туру виборів Молдовою прокотилися інспіровані Росією протести та напади на державні установи й телекомпанії. У цьому випадку спецслужби спрацювали ефективно і російські виступи задушили в зародку. Провину за організацію безладів поклали на промосковського політика і бізнесмена Ілана Шора, який перебуває за кордоном.Зрештою Санду вибори виграла, значною мірою завдяки голосам виборців, які мешкають в Європі. Вона одразу попередила, що проросійські сили прагнуть взяти реванш на парламентських виборах. Про що тепер каже і прем’єр Речан. А як до своїх політиків ставляться громадяни? Наприкінці травня оприлюднили опитування від iData, в якому є дві красномовні цифри. Перша має тішити проєвропейських політиків: 63,3% опитаних виступають за членство Молдови в ЄС. А друга цифра змушує задуматися: партія Санду "Дія і солідарність" залишається на чолі рейтингу з 27,5%, але слідом йдуть одразу чотири проросійські партії — відверто промосковські соціалісти Додона і "Перемога" Шора, та помірковано промосковські блок "Альтернатива" з лідерством Стояногло і "Наша партія" Ренато Усатого. Тобто ризики проросійської й, отже, антиукраїнської коаліції — досить високі. Кращий, але не набагато, сценарій хиткої коаліції на чолі з лібералами Санду, бо уряд залежатиме від забаганок коаліційних партнерів.Окрім Росії, на вибори в Молдові можуть впливати й улюблені трампістами ультраправі. В країні є не чисельна партія "Велика Молдова" на чолі з Вікторією Фуртуне. Ця пані зазіхає на українські землі, щоб отримати вихід до Чорного моря через Буджак. В усьому іншому — традиційний набір: проти ЄС і НАТО, за сімейні цінності й так далі. У Молдові підозрюють, що екс-прокурорка Фуртуне може бути пов’язана як із Росією, так і з румунськими націоналістами з партії AUR Джордже Сіміона. Він програв президентські вибори, але залишився впливовим політиком. З огляду на те, що ультраправі в тренді, "Велика Молдова" з маргіналів може стрибнути навіть у парламент.А ще є автономна Гагаузія, де окопалися проросійські сили. Регіоном керує Євгенія Гуцул, яка перебуває під слідством за підозрою у незаконних фінансових оборудках. Одним словом, парламентські вибори у Молдові можуть завершитися геополітичною катастрофою для цієї країни.ANO "чеського Трампа" Бабіша лідирує в соцопитуваннях3-4 жовтня заплановані вибори до Палати депутатів, нижньої палати чеського парламенту. Але через гучний скандал, в який втрапило міністерство юстиції країни (йдеться про благодійні біткоїни на оновлення в’язниць, які надійшли від бізнесмена, підозрюваного у шахрайстві), можуть відбутися й раніше. Якщо впаде уряд Петра Фіали. У передвиборчих опитуваннях лідирує опозиційний рух ANO на чолі з екс-прем'єром і популістом Андреєм Бабішем із понад 30%. Він випереджає коаліцію SPOLU ("Разом"), до якої належать ODS, KDU-ČSL і TOP 09 — ліберальні й ліволіберальні проєвропейські партії. Представник цієї коаліції прем’єр Петр Фіала і президент Петр Павел є великими друзями України. Завдяки чеській ініціативі наша країна отримує значну кількість снарядів. В ANO вже анонсували згортання ініціативи в разі формування свого уряду.Бабіш — олігарх, його називають "чеським Трампом". За походженням — словак. У політиці багато років і за цей час заробив собі дуже скандальну репутацію. Підозрювався у податковому шахрайстві й корупції. Але щоразу виходив сухим із води. Втім, цього року він може опинитися у в’язниці. Багато років у Чехії розслідується справа про нецільове використання субсидій Євросоюзу (відома як "Гніздо лелеки" за назвою оздоровчого комплексу і резиденції політика, на розвиток цього об’єкту у шахрайський спосіб було отримано близько 2 млн євро дотацій від Брюсселя). По цій справі Бабіша вже виправдовували у 2023 році, однак тепер вона опинилася у Верховному суді, той має винести рішення цього місяця. Згідно з законодавством, у разі визнання провини проросійський політик може отримати 10 років тюрми. Але є значні шанси, що йому не заборонять балотуватися, оскільки він лідер найбільшої опозиційної партії. Якщо ANO переможе на виборах, уряд Чехії очолить людина, засуджена за шахрайство.Історія схожа до Трампової. Нинішній глава Білого дому у серпні 2023 року сам прибув до тюрми округу Фултон, посидів там близько 20 хвилин, сфотографувався і вийшов на свободу під заставу у 200 тисяч доларів. Цей випадок він використав собі на користь, малюючи із себе жертву політичних репресій. Засудження Бабіша також може зіграти йому на руку.Його погляди схожі до поглядів словацького прем’єра Роберта Фіцо. Різновекторний популізм. Але ваги у Чехії набуває й права популістська партія "Свобода і пряма демократія". Її очолює Томіо Окамура — чех корейсько-японського походження. Програма партії — вінегрет з ідей ультраправих. Якщо ANO не вистачить голосів для власної коаліції, туди покличуть "братів по розуму" Окамури. Щоб довго не розписувати ставлення цих товаришів до України, згадаємо скандал, який вони влаштували у квітні 2023 року у місті Іглава. Представники "Свободи…" зажадали від мерії зняти з ратуші український прапор, встановлений на знак підтримки України. Тоді наш прапор міські депутати відстояли, але ультраправі проявили себе в усій красі.Вибори задля перемоги Вілдерса? Як Нідерланди опинилися у політичній кризіНовий склад парламенту нідерландцям доведеться обирати через те, що в нинішньому розвалилася урядова коаліція. Дочасні вибори відбудуться не пізніше 29 жовтня. Причина розвалу — демарш ультраправої "Партії свободи", яку очолює Герт Вілдерс. Депутати посперечалися щодо протидії міграції. Прем’єр-міністр Дік Схооф оголосив про відставку після того, як міністри від політсили Вілдерса вийшли зі складу уряду. Політологи у Нідерландах припускають, що демарш "Партії свободи" був спланований, для них вигідні дочасні вибори на хвилі популярності ультраправих ідей. Також вони сподіваються на підтримку трампістів. Вілдерс наполягає на закритті притулків для біженців, їх насильній депортації, на закритті кордонів для шукачів притулку, на забороні возз’єднання сімей. У цих питаннях у нідерландській політиці у нього союзників обмаль. Тому на правому популістському фланзі й суперників небагато. На минулих виборах у листопаді 2023 року "Партія свободи" неочікувано перемогла, але сформувати коаліцію не змогла, бо ніхто не хотів до неї долучатися. То ж Вілдерсу, щоб не опинитися на політичному маргінесі, довелося долучати свою партію до коаліції з правоцентристами.Він — затятий антиісламіст. За ксенофобські висловлювання був засуджений. Використав судовий процес задля розкрутки власного іміджу. Дуже ексцентричний політик, за це його порівнюють з Трампом. Вілдерс виступав проти військової допомоги Україні й за покращення відносин Нідерландів із Росією. Торік він зробив скандальну заяву про українських біженців:"Українці масово приїжджають до Нідерландів не через війну, а по безкоштовне житло, безкоштовну допомогу і нашу роботу. Знову ми дурні Європи". Але після того, як у вересні зустрівся з Володимиром Зеленським в Італії, почав оприлюднювати заяви на підтримку України. Тоді, зокрема, сказав: "Хороша розмова. Обговорив із Зеленським корупцію в Україні, шанси на мир на умовах Києва, "Північний потік" та українських чоловіків, які залишаються в Нідерландах замість того, щоб допомагати Україні". Так що Вілдерс, на відміну від згаданого вище Бабіша, цілком здатний змінювати свою думку залежно від політичної кон’юнктури.

Служба безпеки України затримала ще одного агента російської воєнної розвідки. Це відбулося поблизу Одеси. Ним виявився мешканець невизнаного Придністров’я, який намагався отримати секретні українські розробки у сфері безпілотних систем.Про це повідомила прес-служба СБУ. Там зазначили, що чоловік, виконуючи вороже завдання, прибув на Одещину та мав завербувати військовослужбовця Сил оборони, який працює з дронами."Після встановлення "контакту" з українським воїном агент сподівався отримати через нього технічну документацію на новітні ударні та розвідувальні українські БпЛА", — пояснили правоохоронці.Вони додали, що на всіх етапах ворожої спецоперації шпигун доповідав своєму куратору — "заступнику міністра оборони Придністров’я", що співпрацює з російським ГРУ.Служба безпеки викрила агента одразу, коли він прибув у нашу державу під виглядом підприємця, який нібито імпортує українську продовольчу продукцію. Надалі СБУ документувала кожен крок зловмисника, що дозволило затримати його "на гарячому", коли він намагався одержати флеш-носій із таємною інформацією у сфері БпЛА."Фігурант планував вивезти її до невизнаного Придністров’я, щоби налагодити там власне виробництво бойових дронів для Росії. Однак Служба безпеки зірвала плани ворога. Крім того, під час затримання у шпигуна виявлено два пістолети, які направлено на експертизу", — йдеться в повідомленні.На підставі зібраних доказів слідчі СБУ повідомили фігуранту про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:шпигунство;незаконне поводження зі зброєю."Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна", — підсумували в Службі безпеки України.Нагадаємо, що в грудні минулого року в Харкові працівники Служби безпеки України затримали неповнолітніх громадян, які шпигували на користь Росії. Підозрювані маскували свою діяльність під "квест-ігри"..

Прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан заявив, що наразі склалася така міжнародна ситуація, яка може призвести до виведення російських військ з лівого берега Дністра. Про це він сказав в ефірі Jurnal TV. Політик наголосив, що Республіка Молдова, Україна і Євросоюз зацікавлені в тому, щоб російські війська були евакуйовані з лівого берега Дністра.Главі уряду було поставлено питання про те, що має статися, щоб Росія вивела незаконно розміщені на території нашої країни війська. "Наразі в цьому переговорному процесі склалася міжнародна обстановка, яка може привести до виведення Росією своїх військ з лівого берега Дністра, щоб ми винесли це питання на цей стіл переговорів. Будь-які переговори, які зараз стосуються миру чи припинення вогню в Україні, по суті стосуються нової архітектури безпеки в Європі", — заявив прем'єр-міністр Дорін Речан.Як відомо, в невизнаному Придністров'ї від 1 січня припинили постачання тепла та гарячої води для побутових споживачів і підприємств. Головна причина — припинення постачань російського газу.Раніше повідомлялось, що значний тиск Російської Федерації призвів до того, що невизнане Придністров'я відмовилося від допомоги Європейського Союзу в розмірі 60 мільйонів євро на постачання газу.Нагадаємо, у Молдові другий день поспіль виявили уламки російських дронів. Міністерство закордонних справ країни терміново викликало російського посла..

Значний тиск Російської Федерації призвів до того, що невизнане Придністров'я відмовилося від допомоги Європейського Союзу в розмірі 60 мільйонів євро на постачання газу.Про це заявив прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан, прокоментувавши ситуація в соціальних мережахЗа його словами, Придністров'я відмовилося від головної умови надання допомоги — поступового підвищення тарифів на газ для користувачів. В уряді Молдови впевнені, що Росія тисне на владу невизнаного Придністров'я, адже "боїться втратити контроль" над лівим берегом Дністра.В уряді Молдови також зазначили, що не блокуватимуть постачання газу до Придністров'я. Тепер газ на лівий берег постачатиме компанія з Угорщини. Постачання оплатить компанія, зареєстрована в Об'єднаних Арабських Еміратах. Прем'єр-міністр Молдови повідомив, що обидві компанії "перевірені" та "не порушують національне законодавство" Молдови.Невизнане Придністров'я має авансом оплатити транзит газу через Молдову на лівий берег Дністра. Тоді Молдова дозволить цей транзит. Також Придністров'я має виконати додаткові умови для отримання постачання газу, а саме:звільнити політичних ув'язнених;розв’язати проблему румунськомовного ліцею в Рибниці, який вже багато років не має власної будівлі;зберегти трансмісію молдавського громадського телебачення у сітці мовлення;закрити пости контролю між Молдовою та Придністров'ям, встановлені 2022 року (з 33 постів залишається активними 11).В уряді Молдови наголосили, що це не угода між Молдовою та Росією, а рішення країни не дати мешканцям лівого берега Дністра замерзнути.Як відомо, в невизнаному Придністров'ї від 1 січня припинили постачання тепла та гарячої води для побутових споживачів і підприємств. Головна причина — припинення постачань російського газу.Нагадаємо, 27 січня стало відомо, що невизнане Придністров'я отримає від Молдови три мільйони кубометрів газу для підтримки тиску в системі. Водночас Європейський Союз виділить 30 мільйонів євро на закупівлю газу для виробництва електроенергії в регіоні..

Допомога Європейського Союзу в подоланні енергетичної кризи в Молдові зменшить позиції Росії в регіоні. Кремль не зможе так, як раніше, використовувати Придністров'я у своїх схемах енергетичного шантажу.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War)."Європейський Союз 27 січня запропонував пакет допомоги Молдові та Придністров'ю, щоби допомогти подолати газову кризу в проросійській самопроголошеній республіці в рамках зусиль, спрямованих на зменшення здатності Росії використовувати Придністров'я у своїх схемах енергетичного шантажу, спрямованих на Кишинів", — зазначили вони.Експерти додали, що пакет містить екстрений кредит у розмірі трьох мільйонів кубометрів газу для Придністровського регіону та грант у розмірі 30 мільйонів євро (близько 31,4 мільйона доларів) для Молдови на закупівлю газу — ймовірно, з європейського ринку — з 1 по 10 лютого.Прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан зазначив, що ЄС продовжить підтримувати Кишинів і після 10 лютого, щоби Придністровський регіон міг продовжувати виробляти електроенергію для Придністров'я та Молдови."Пакет допомоги ЄС пропонує інвестувати у виробництво та розподіл електроенергії в Придністров'ї протягом наступних двох років. ЄС також розглядає можливість підтримки постачань вугілля з України до Придністров'я та підтримав виділення потужностей для транспортування газу з Болгарії та Румунії до Молдови", — йдеться в повідомленні.На думку аналітиків ISW, можливе прийняття Придністров'ям допомоги від Молдови, України чи ЄС і подальше постачання Придністров'ям дешевшої електроенергії решті Молдови підірве зусилля Росії використати енергетичну кризу для посилення економічної залежності Придністров'я від Москви, позиціювання Росії як рятівника та благодійника самопроголошеної республіки, а також для використання переходу Кишинева на європейську електроенергію за вищими цінами в межах антиєвропейських наративів Москви.Інші ключові висновки ISWУ ніч на 26 січня українські війська знову завдали ударів по сховищах російських БпЛА в Орловській області.Президент України Володимир Зеленський змінив командувача Хортицького угруповання військ бригадного генерала Андрія Гнатова на командувача Сухопутними військами генерал-майора Михайла Драпатого.Нещодавно українські війська відбили втрачені позиції під Торецьком.Російські війська нещодавно просунулися поблизу Торецька, Часового Яру та Курахового.Російський уряд продовжує розширювати федеральну програму "Час героїв", яка спрямована на призначення обраних Кремлем ветеранів на державні посади, створюючи аналогічні програми для російських ветеранів у всіх урядах, у тому числі на регіональному рівні.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна готова допомогти Молдові подолати енергетичну кризу у невизнаному Придністров'ї, яка виникла через припинення постачання російського газу..

Невизнане Придністров'я отримає від Молдови три мільйони кубометрів газу для підтримки тиску в системі. Водночас Європейський Союз виділить 30 мільйонів євро на закупівлю газу для виробництва електроенергії в регіоні.Про це повідомив прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан, пише NewsMaker.Очільник уряду Молдови заявив 27 січня, що Євросоюз вкотре рятує Республіку Молдова та оголосив про пакет підтримки з боку ЄС, який складається з трьох компонентів. Серед них — "безпосередня складова", яка передбачає схвалення кредиту у розмірі трьох мільйонів кубів газу для лівобережжя Дністра для підтримки тиску в газовій системі регіону. Інший компонент, "надзвичайне втручання з 1 по 10 лютого", передбачає, що ЄС запропонує грант у розмірі 30 мільйонів євро на закупівлю обсягів газу на цей період для виробництва електроенергії для правого берега за "антикризовими цінами" та забезпечення споживання для лівого берега."Європейський Союз вкотре рятує Республіку Молдова", — сказав Речан, додавши, що пакет підтримки Європейського Союзу складається із трьох компонентів. Речан також акцентував на комплексній програмі енергетичної стійкості Молдови на найближчі два роки. За його словами, цей пакет складається з двох основних компонентів:необхідні інвестиції як у виробництво, так і в розподіл електроенергії, щоб гарантувати, що у нас є електрика і нас не можна шантажувати; заходи щодо зниження тарифів на електроенергію всім громадян Республіки Молдова. "Ця повна програма має бути завершена найближчими тижнями, і ми зробимо публічне оголошення із зазначенням конкретних сум і того, як вона буде здійснюватися", — сказав Речан. Видання нагадує, що нещодавно невизнана адміністрація Тирасполя заявила, що 27 січня комісія з надзвичайних ситуацій розгляне можливість надання трьох мільйонів кубометрів газу для Придністровського регіону. За даними Тирасполя, "Тираспільтрансгаз" зобов'язується повернути обсяг трьох мільйонів кубів газу або сплатити його. Представники уряду поки що не прокоментували інформацію. З іншого боку, за даними джерел NewsMaker, Кишинів близький до подолання енергетичної кризи в придністровському регіоні.Як відомо, в невизнаному Придністров'ї від 1 січня припинили постачання тепла та гарячої води для побутових споживачів і підприємств. Головна причина — припинення постачань російського газу.Нагадаємо, що прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан доручив уряду країни почати підготовку до націоналізації газової компанії "Молдовагаз". Зокрема, 50% акцій цієї компанії належать російському "Газпрому".Також повідомлялось, що однією з країн, у якої державна енергетична компанія Молдови "Енергоком" могла закупити електроенергію, стала Україна. Це було необхідно для покриття дефіциту на четвер, 2 січня..

Свідомі дії Російської Федерації спровокували стрибок цін на електроенергію в Молдові. У відповідь Україна пропонує Кишиневу разом виправити цю кризову ситуацію.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з представниками ЗМІ спільно з президенткою Молдови Маєю Санду."Ситуація зараз надзвичайно складна в регіоні, і не тільки через російські обстріли української енергетичної інфраструктури. Молдова проходить через абсолютно штучну енергетичну кризу, яку створила Москва заради негативного впливу на незалежність Молдови, на результат парламентських виборів у Молдові", — зазначив він.Український президент наголосив, що це класична схема Москви, яка створює проблеми нормальній, демократичній владі в країні, щоби привести до влади, безумовно, своїх людей своїх агентів."І ми це неодноразово бачили в Україні. Ми це бачили в інших країнах Європи", — акцентував Зеленський.Він уточнив, що енергоресурси — це саме така російська зброя, щоби впливати на політику інших країн через кризи, передусім кризи на ціни."Зараз Росія тримає в заручниках, можна сказати, усе Придністровʼя, Придністровський регіон Молдови, та вона спровокувала стрибок цін на електрику в більшій частині Молдови. І ми всі це бачимо. Це не просто можна і треба вирішити — цього взагалі не було би, якби Москві не хотілося вплинути на вибори в Молдові. Україна пропонує Молдові разом виправити цю ситуацію", — підсумував Володимир Зеленський.  Нагадаємо, що сьогодні президентка Молдови Мая Санду прибула з офіційним візитом в Україну. Вона провела перемовини з українським лідером Володимиром Зеленським..

Росія купуватиме в Європі газ, щоб забезпечити його постачання невизнаному Придністров’ю. Такі умови сформуються для країни-агресора після припинення транзиту газу через Україну. Про це повідомляє "Коммерсант" з посиланням на власні джерела.За інформацією видання, газ буде закуповуватись на спотовому ринку Європи за посередництва компанії Natural Gaz D.C., а гроші на це виділять з російського бюджету.З січня по квітень включно Москва загалом планує купувати близько трьох мільйонів кубометрів газу на добу. Цього об'єму повинно бути достатньо, щоб покрити потреби Придністров'я.За газ для невизнаної республіки Росії доведеться платити по 515-530 доларів за тисячу кубометрів. За купівлю 310-320 мільйонів кубометрів газу до кінця квітня з бюджету РФ доведеться виділити близько 164 мільйонів доларів.Москва могла б забезпечити постачання газу до Придністров’я через "Турецький потік" та Трансбалканський газопровід, але для цього необхідно дійти згоди з Болгарією, Румунією та Україною."Схема з закупками на спот-ринку у Європі простіша та швидша. І, звісно, "Газпром" не буде її учасником, тому не нестиме витрат на субсидування", — йдеться у повідомленні джерела.Аркадій Вікол, який є співвласником Natural Gaz D.C. у коментарі молдавському вебвиданню NewsMaker підтвердив, що його компанією було підписано рамковий контракт на постачання газу з "Тираспольтрансгазом" обсягом два-три мільйони кубометрів на добу. Після цього інциденту молдовські спецслужби викликали Вікола на допит через плани постачати газ до невизнаного Придністров’я.Як відомо, в невизнаному Придністров'ї від 1 січня припинили постачання тепла та гарячої води для побутових споживачів і підприємств. Головна причина — припинення постачань російського газу.Нагадаємо, прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан доручив уряду країни почати підготовку до націоналізації газової компанії "Молдовагаз". Зокрема, 50% акцій цієї компанії належать російському "Газпрому".Раніше Молдова запропонувала допомогу невизнаному Придністров’ю купувати природний газ через європейські платформи, щоб впоратися з кризою. Додамо, 3 січня у невизнаному Придністров’ї запровадили віялові відключення електроенергії. Пов'язані вони з тим, що жителі регіону споживають більше електроенергії, ніж виробляє енергосистема.Своєю чергою президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова допомогти Молдові подолати енергетичну кризу у невизнаному Придністров'ї, яка виникла через припинення постачання російського газу..

Україна готова допомогти Молдові подолати енергетичну кризу у невизнаному Придністров'ї, яка виникла через припинення постачання російського газу.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час свого вечірнього відеозвернення. Він розповів, що сьогодні провів телефонну розмову лідеркою Молдови Майєю Санду, під час якої вони обговорили ситуацію в енергетичній сфері.Як наголосив український гарант, наразі найголовніше — це допомогти Молдові пройти складний період енергетичних викликів та не дати Москві розпалити соціальну напругу."Вся теперішня енергетична ситуація в Молдові, і зокрема на лівому березі Дністра, — це намагання Росії зманіпулювати енергоресурсами проти влади в Молдові. Ми готові допомогти Молдові, зокрема, вугіллям. Дуже важливо зберегти стабільність і дати всім людям у Молдові умови, щоб жити спокійно та працювати на свою країну, на подолання бідності та на спільний наш рух у Євросоюз", — зазначив Зеленський.Як відомо, в невизнаному Придністров'ї від 1 січня припинили постачання тепла та гарячої води для побутових споживачів і підприємств. Головна причина — припинення постачань російського газу.Нагадаємо, прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан доручив уряду країни почати підготовку до націоналізації газової компанії "Молдовагаз". Зокрема, 50% акцій цієї компанії належать російському "Газпрому".Раніше Молдова запропонувала допомогу невизнаному Придністров’ю купувати природний газ через європейські платформи, щоб впоратися з кризою. Додамо, 3 січня у невизнаному Придністров’ї запровадили віялові відключення електроенергії. Пов'язані вони з тим, що жителі регіону споживають більше електроенергії, ніж виробляє енергосистема..

У невизнаному Придністров’ї запроваджують віялові відключення електроенергії. Це сталось після того, як Російська Федерація припинила постачання газу в регіон, що спричинило аварійні вимкнення електромереж.Про це повідомляє так зване міністерство економічного розвитку Придністров'я.У відомстві зазначили, що вимкнення починаються 3 січня, і пов'язані вони з тим, що жителі регіону споживають більше електроенергії, ніж виробляє енергосистема.Там також оприлюднили графік відключень на годину увечері 3 січня у великих містах — Тирасполі, Рибниці, Бендерах, а також у низці сіл. Жителів Придністров'я попередили, що у зв'язку з тривалістю технологічного процесу час вимкнення та ввімкнення електроенергії може бути збільшено до 30 хвилин.Як відомо, в невизнаному Придністров'ї від 1 січня припинили постачання тепла та гарячої води для побутових споживачів і підприємств. Головна причина — припинення постачань російського газу.Нагадаємо, що прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан доручив уряду країни почати підготовку до націоналізації газової компанії "Молдовагаз". Зокрема, 50% акцій цієї компанії належать російському "Газпрому".Також повідомлялось, що однією з країн, у якої державна енергетична компанія Молдови "Енергоком" могла закупити електроенергію, стала Україна. Це було необхідно для покриття дефіциту на четвер, 2 січня.Раніше Молдова запропонувала допомогу невизнаному Придністров’ю купувати природний газ через європейські платформи, щоб впоратися з кризою. .

Молдова запропонувала допомогу невизнаному Придністров’ю купувати природний газ через європейські платформи, щоб впоратися з кризою. Таку заяву зробив керівник компанії "Молдовагаз" Вадим Чебан. Він зазначив, що АТ "Молдовагаз" спільно з АТ "Енергоком", готове сприяти включно з технічною та комерційною підтримкою ТОВ "Тираспільтрансгаз" в організації закупівель природного газу на будь-якій європейській газовій платформі на ринкових умовах для забезпечення жителів лівого берега Дністра енергоресурсами в кризовій кризі. Як йдеться в офіційному листі АТ "Молдовагаз" на адресу керівництва ТОВ "Тіраспільтрансгаз", природний газ може бути поставлений за альтернативними транспортними маршрутами до кордону Республіки Молдова, на базі агентського договору з ТОВ "Тираспільтрансгаз". У документі прописано, що через неможливість реєстрації АТ "Молдовагаз" як учасника газового ринку в європейських країнах, підприємство уклало з АТ "Енергоком" відповідний агентський договір. У рамках угоди, 31 грудня 2024 року в тестовому режимі було успішно проведено закупівлю природного газу в Болгарії на платформі Balkan Gas Hub для АТ "Молдовагаз". Кількість придбаного газу становить 240 МВтч, який був транспортований Трансбалканським коридором через Болгарію, Румунію та Україну до точки міжсистемного з'єднання Кеушень, на кордоні Республіки Молдова.Як відомо, в невизнаному Придністров'ї від 1 січня припинили постачання тепла та гарячої води для побутових споживачів і підприємств. Головна причина — припинення постачань російського газу.Нагадаємо, що прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан доручив уряду країни почати підготовку до націоналізації газової компанії "Молдовагаз". Зокрема, 50% акцій цієї компанії належать російському "Газпрому".Також повідомлялось, що однією з країн, у якої державна енергетична компанія Молдови "Енергоком" могла закупити електроенергію, стала Україна. Це було необхідно для покриття дефіциту на четвер, 2 січня..