# Рада Європи

У вівторок, 27 травня, на засіданні Ради Європейського Союзу із загальних питань у Брюсселі обговорять можливість застосування до Угорщини статті 7 договору про ЄС, яка дозволяє позбавити державу права голосу, якщо існує ризик серйозного порушення нею цінностей, на яких заснований Євросоюз.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на прес-службу Ради ЄС."Міністри проведуть восьме слухання щодо Угорщини в межах процедури за статтею 7, ініційованої аргументованою пропозицією Європейського парламенту у вересні 2018 року", — йдеться у проекті порядку денного Ради ЄС із загальних питань.Стаття 7 договору про Європейський Союз дозволяє призупинити дію певних прав держави-члена, зокрема, права голосу, якщо відбувається серйозне та постійне порушення державою-членом засадничих цінностей ЄС.Після того, як у травні 2024 року Брюссель закрив аналогічну справу проти Польщі, Угорщина наразі є єдиною державою ЄС, проти якої запущено санкційну процедуру, згідно зі статтею 7 договору про Європейський Союз.У квітні 2025 року міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна стверджував, що в Європейському Союзі наближаються до позбавлення Угорщини права голосу в Раді ЄС через блокування нею рішень щодо Росії.Наприкінці квітня верховна представниця Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявляла, що ЄС має "план Б" для збереження санкцій проти Росії, якщо прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан знову накладе вето.Нагадаємо, що 19 травня тисячі угорців вийшли на демонстрацію в Будапешті проти нового законопроекту прем'єр-міністра Віктора Орбана. Документ спрямований на обмеження фінансування громадських організацій і ЗМІ, що отримують кошти з-за кордону.

Зараз практично немає шансів на припинення вогню у війні Росії проти України. І ще одним цьому підтвердженням стали останні заяви міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова.Про це заявив співголова Європейської ради з міжнародних відносин, колишній прем'єр-міністр Швеції Карл Більдт, який залишив відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."З огляду на те, що міністр закордонних справ Лавров зараз окреслив як вимоги Росії, практично немає шансів на припинення вогню з Україною відповідно до вимог Трампа. Максималістська позиція", — написав він.Раніше Лавров заявив, що остаточне врегулювання війни в Україні має базуватися на визнанні російської належності окупованих територій, а також невступі України до НАТО та закріпленні її позаблокового статусу."Імперативом є міжнародне визнання російської приналежності Криму, Севастополя, "ДНР", "ЛНР", Херсонщини та Запоріжжя. Усі зобов'язання Києва мають бути юридично закріплені, мати механізми забезпечення та безстроковий характер", — сказав він в інтерв’ю бразильському виданню O Globo.Крім того, за словами Лаврова, на порядку денному стоять завдання "скасування санкцій, судових позовів і ордерів на арешт, повернення заморожених на Заході російських активів".Він також зазначив, що нинішня американська адміністрація "намагається зрозуміти першопричини кризи", а Євросоюз "прагне підривати досягнення домовленостей під приводом того, що його не дуже й кличуть на переговори".При цьому Лавров заявив, що Росія нібито залишається відкритою для переговорів, але "м'яч не на нашому боці".Нагадаємо, раніше "рупор Кремля" Дмитро Пєсков заявляв, що російський диктатор Володимир Путін під час зустрічі зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом заявив, що нібито "готовий говорити з Україною без жодних попередніх умов".Водночас міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відкинув ідею президента США Дональда Трампа щодо спільного контролю України та США над Запорізькою атомною електростанцією.

Дискусії навколо формату трибуналу над російськими військовими злочинцями тривають з 2022 року. 21 березня 2025 року крига в цьому надскладному питанні трохи скресла. Хоча до старту судових засідань ще довго, росіянам уже підпікає.Україна хотіла другого Нюрнбергу, але не вийшло. Чому?Низка ЗМІ з посиланням на генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе повідомила гарні новини: група друзів України зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України завершила підготовку технічних і юридичних документів для його запуску. Передостаннє засідання цієї групи, 13-е за ліком, було понад місяць тому, там європейські юристи погодили проект статуту трибуналу та досягли домовленості про його запуск на базі домовленостей між Україною та Радою Європи. На 14-му засіданні обговорювали три документи, які будуть винесені на розгляд держав-учасниць групи. В ідеалі суд розпочнеться ще цього року. Якщо державам-учасницям групи вистачить політичної волі ухвалити рішення з першого, а не з 14-го разу.Вперше про міжнародний суд над Путіним та іншими росіянами заговорили після побачених світом злочинів у Бучі та в інших містах і селах Київщини. Україна вимагала від партнерів та від ООН відреагувати на військові злодіяння окупантів належним чином та швидко організувати трибунал, подібний до Нюрнберзького. Та світова спільнота виявилася до цього не готовою.Окрім відсутності політичної волі були й інші причини. Якими, власне, намагалися прикрити головну. Перша: такий трибунал остаточно спалював мости з Росією. Тоді, та і зараз, політичні еліти країн колективного Заходу плекали надії, що Путін припинить війну, якщо на нього тиснути економічними санкціями, допомогою Україні зброєю тощо. Вважали, що він зрозуміє власну помилку, а міжнародний трибунал навпаки підштовхне диктатора до продовження війни, бо втрачати йому нічого. Зараз ми розуміємо, наскільки інфантильними були підходи партнерів. Друга причина: виявилося, немає відповіді на питання, хто має організовувати такий трибунал. Нюрнберзький організували країни-союзниці, які перемогли нацистську Німеччину. Статут суду та інші юридичні документи ухвалювалися ними ж. Коли виникла ініціатива зробити все за зразком трибуналу по колишній Югославії, з’ясувалося, що Міжнародний кримінальний суд у Гаазі не має можливості вершити правосуддя по нашій ситуації.Пояснимо, не вдаючись в юридичну казуїстику. По-перше, трибунал по колишній Югославії організували за рішенням Радбезу ООН. Росія є членом цього органу, то ж варіант із трибуналом за згодою Організації об’єднаних націй — неможливий. З цієї ж причини неможлива і миротворча місія ООН в Україні.По-друге, рішення щодо створення трибуналу можна було провести через Генеральну асамблею, обійшовши вето Росії. Проте для цього мали скластися два фактори, які не склалися: генсек організації Антоніу Гутерріш не горів бажанням цим займатися, а деякі наші впливові союзники, насамперед США, не хотіли створювати прецедент, який теоретично могли колись застосувати й до них. По-третє, коли правники проаналізували процедури трибуналу по колишній Югославії, виявили, що в нашій ситуації вони — слабкі. Наприклад, там не засуджували злочинців заочно. В суді мав бути присутній або обвинувачений, або його адвокати. Поки Сербія не здала Слободана Мілошевича Гаазі, вироку йому не було. Очевидним є те, що Росія не видасть ні Путіна, ні Шойгу, ні Герасимова, ні інших посадовців, на чиїх руках кров. Міжнародний кримінальний суд спочатку виявив жвавий інтерес до розслідування російських воєнних злочинів. Протягом 2022 року головний прокурор цього суду Карім Хан кілька разів приїздив до України. Обіцялося, що трибунал розпочнеться до кінця першого року війну. Потім дата переносилася, аж поки не стало зрозуміло, що принаймні найближчим часом Путіна і компанію в цьому трибуналі не судитимуть. І два роки тому, 17 березня 2023 року, сталася подія, яка, здавалося, буде переломною — МКС видав ордер на арешт Путіна за викрадення українських дітей. Відтоді російський диктатор відвідав тільки одну країну, яка ратифікувала Римський статут і є членом Міжнародного суду — Монголію. Вона економічно дуже залежна від Росії, то ж Кремль просто купив її згоду прийняти у себе Путіна.Українці чекали наступних кроків від МКС, проте марно. Проблема у тім, що ця судова інстанція послуговується у своїй діяльності міжнародно визнаними документами, а якщо з боку ООН не було змін до процедур, які б дали можливість організувати суд над російськими злочинцями, руки в МКС — зв’язані. Тому поки єдиним сильним рішенням цієї інстанції став згаданий вище ордер на арешт Путіна.Тут варто зауважити, що Дональд Трамп увів санкції проти МКС і Каріма Хана, чим серйозно нашкодив легітимності цього суду в очах світової спільноти. Санкції не через Путіна, а через свого друга, прем’єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, на арешт якого суд також виписав ордер. Емоційний та глибоко необдуманий крок глави Білого дому фактично вивів МКС із великої гри зі створення спецтрибуналу по російських злочинах.Якщо не Нюрнберг-2, то… Все одно ГаагаЩе у січні 2023 року Європарламент ухвалив резолюцію, в якій наголосив: "Створення трибуналу заповнило б вакуум у міжнародному кримінальному правосудді та доповнило зусилля Міжнародного кримінального суду, оскільки він наразі не може розслідувати злочин агресії, коли йдеться про Україну". У липні того ж року на базі Євроюсту, який базується в Гаазі, створили Міжнародний центр з переслідування злочинів агресії проти України (International Centre for the Prosecution of the Crime of Aggression Against Ukraine, або ІCPA), до складу якого ввійшли наші та європейські юристи, а також представники МКС. Фактично, цей центр став місцем документування російських злочинів в України.До роботи над створенням трибуналу, окрім Єврокомісії та Ради Європи, долучилося ще 37 держав. У рамках цієї ініціативи й почав оформлюватися варіант суду, який, як обіцяється, нарешті запрацює цього року. Росіян судитимуть за скоєння злочину агресії проти України, але щоб судовий процес відбувався з дотриманням міжнародного права, потрібно узгодити всі правові нюанси. В юристів це відбувається довго. У вересні минулого року міністри юстиції країн-членів Ради Європи підтвердили — трибуналу бути."Спеціальний трибунал повинен користуватися широкою міжрегіональною підтримкою, щоб гарантувати свою легітимність", — зазначалося в декларації засідання міністрів. Власне, це рішення прискорило роботу над процедурними моментами. І як стверджує генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе, від Дональда Трампа немає негативних сигналів щодо створення трибуналу.Отже, вчинення правосуддя проти російських військових злочинців — компроміс, на який Україні довелося погодитися, адже іншого варіанту чекали б ще не один рік. У росіян через рішення групи наших друзів — підпікає. Якщо кричать, що на них рішення трибуналу не поширюватимуться, значить — бояться. Приблизно так само реагували на ордер МКС про арешт Путіна. Зараз варто очікувати кампанії з применшення значущості трибуналу під егідою Ради Європи, але насправді це непоганий варіант.Судові рішення, ухвалені в Україні стосовно російських злочинців, отримуватимуть схвалення і в трибуналі. Таким чином за злочин агресії під суд піде значно більше російських злочинців, аніж би зміг засудити МКС. Пропагандисти, терористи у військовій формі російської армії, призвідники війни з кремлівської верхівки та багато інших можуть назавжди забути про поїздки за межі своїх боліт. Навіть до Туреччини, бо вона — член Ради Європи. А ще у сотень держав за межами ЄС є угоди з європейськими міністерствами юстиції, порушувати які заради росіян, засуджених за злочин агресії, не будуть.І ще один дуже важливий момент — у Кремлі більше бояться навіть не вироків, адже вони не будуть прямо сьогодні, а самого судового процесу. Бо він знищуватиме російську пропаганду, — весь світ побачить документи про злочини росіян в Україні. .