# Рада Європи

У вівторок, 26 травня, Рада Європейського Союзу продовжила дію санкцій проти країни-агресорки Росії за порушення прав людини.Про це йдеться у пресрелізі оприлюдненому на сайті Ради ЄС. Зазначається, що обмеження діятимуть до 28 травня 2027 року.Загалом санкції поширюються на 72 людини та одну юридичну особу, які відповідальні за "серйозні порушення прав людини, за репресії проти громадянського суспільства та демократичної опозиції, а також за підрив демократії та верховенства права в Росії".У межах санкцій активи людей та компаній, включених до списку, залишаються замороженими. До того ж громадянам та компаніям ЄС заборонено їх фінансувати. Крім того, на них поширюється заборона на в’їзд до країн-членів блоку."ЄС залишається непохитним у своєму засудженні порушень прав людини та репресій у Росії та глибоко стурбований постійним погіршенням ситуації з правами людини в країні, особливо в контексті війни Росії проти України", — додали у ЄС.Зауважимо, раніше суд Європейського Союзу постановив, що ЄС має право заморожувати активи росіян, які перебувають під санкціями, навіть якщо майно формально оформлене через трасти або складні юридичні структури. Нагадаємо, 23 травня президент України Володимир Зеленський підписав черговий пакет санкційних обмежень, спрямованих на послаблення військової машини Кремля. Нові обмеження стосуються понад сотні російських військових та суден, які забезпечують фронт зброєю..

У неділю, 17 травня, президент України Володимир Зеленський провів перемовини з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Вони обговорили низку актуальних проблем.Про це Володимир Зеленський поінформував у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі"Дуже дякую за підтримку нашої держави та людей", — наголосив він.Під час розмови детально обговорили перспективи процесу перемовин заради миру для України та всієї Європи. Український президент поінформував про нещодавні контакти з різними лідерами у Європі та з американською стороною."Однаково бачимо, що Європа має бути в перемовинах. Важливо, щоби в неї був сильний голос і присутність у цьому процесі, і варто визначити, хто представлятиме саме Європу", — визнав президент України.Обговорили також євроінтеграцію України та її готовність до відкриття кластерів. Ця тема останнім часом набула особливого значення, щодо неї є чимало дискусій. "Обговорили графік і необхідну комунікацію щодо цього. Вдячний усім, хто нас підтримує. Дякую Антоніу та всім європейським лідерам!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні український президент відзначив, що дуже масштабно Сили оборони, Служба безпеки України, розвідка відпрацювали по Московському регіону. Відбулася хороша хвиля українських дипстрайків.Тож, за його словами, росіянам треба думати про свої нафтопереробні заводи, про нафтові об’єкти, про свої підприємства, а не про те, як зламати життя інших народів — в Україні, чи в Молдові, чи в будь-якій іншій країні-сусідці..

У середу, 13 травня, Європейський Союз офіційно сповістив Раду Європи про свій намір долучитися до Розширеної часткової угоди про Управлінський комітет Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга."Я дякую ЄС, моїм колегам Каї Каллас (віцепрезидент Європейської комісії, — ред.) та Майклу Макграту (європейський комісар з питань юстиції, — ред.) за їхні принципи, силу та лідерство. Необхідно притягнути до повної відповідальності керівництво держави-агресора, а також усіх винних, та притягнути їх до правосуддя", — наголосив Сибіга.Як відомо, вчора Рада ЄС затвердила рішення про запуск Спецтрибуналу. Наступний крок планують зробити в Кишиневі 14-15 травня.У порядку денному засідання йшлося про те, що Рада ухвалює рішення щодо позиції ЄС стосовно розширеної часткової угоди про управлінський комітет Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України.Посли ЄС підтримали це рішення 29 квітня 2026 року. Через день, 30 квітня, Європарламент підтримав якнайшвидший запуск Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та закликав усі держави-члени ЄС долучитися до цієї ініціативи. Тоді повідомляли, що загалом до ініціативи готові долучитися 25 країн ЄС.Нагадаємо, раніше радник Міністерства закордонних справ України Микола Юрлов розповідав, що ЄС може стати співзасновником Спеціального трибуналу щодо агресії Росії проти України. Проте перші вироки можуть з’явитися лише за декілька років..

У суботу, 9 травня, український гарант Володимир Зеленський провів перемовини із президентом Європейської ради Антоніу Коштою.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що під час переговорів було розглянути спільну роботу заради подальшої європейської інтеграції України.Зеленський запевнив, що Україна буде повноправною частиною Євросоюзу. Наразі триває підготовка до відкриття кластерів і подальших рішень.Крім того, сторони обговорили й нещодавні кроки в дипломатії та домовленість за посередництва Америки провести обмін полоненими з Росією у форматі 1000 на 1000."Вдячний за привітання українців та України з Днем Європи і вдячний за всю підтримку Європи для України в час нашої оборони в повномасштабній війні. Ми захистимо свою незалежність і право нашого народу самостійно обирати шлях. Саме цим ми захистимо і право всіх європейських народів жити так, як вони самі того хочуть. Росії не вдасться зламати Європу та розколоти її: багато було намагань, але жодне не спрацювало. І не спрацює", — додав гарант.Зауважимо, протягом останніх тижнів Франція та Німеччина запропонували поетапний процес, за яким Україна отримуватиме "символічні" переваги та поступовий доступ до механізмів ЄС в обмін на виконання етапів реформ. Це означатиме, що до отримання повноправного членства залишиться щонайменше десять років.Тим часом майбутній прем’єр Угорщини Петер Мадяр очікує від України кроків щодо угорської меншини, перш ніж погодиться на розблокування вступу до ЄС.Нагадаємо, раніше віцепрем’єр з європейської інтеграції Тарас Качка заявляв, що Україна очікує на офіційні контакти з Угорщиною після завершення формування нового уряду в Будапешті. Після цього з'ясується її позиція щодо подальшого просування переговорів про вступ України в Європейський Союз..

Європейський Союз шукає прямий канал переговорів із Кремлем. Брюсселю дуже не подобається ізоляція від мирного процесу, до того ж існує розчарування діями Сполучених Штатів Америки та президента Дональда Трампа.Такий висновок зробили аналітики видання Financial Times, які цитують заяву президента Європейської ради Антоніо Кошти.За його словами, ЄС має потенціал для самостійних переговорів із російським диктатором Володимиром Путіним. Європейські столиці розчаровані переговорами щодо припинення війни в Україні, які очолює президент США Дональд Трамп.Він наголосив, що Євросоюз отримав підтримку президента України Володимира Зеленського для підготовки "позитивного внеску" в переговорний процес.Зараз Кошта проводить консультації з лідерами всіх 27 країн ЄС, щоби визначити формат взаємодії з Росією. Головною метою є недопущення ситуації, за якої Європу змусять прийняти мирну угоду без її участі та згоди."Попри готовність Брюсселя, у ЄС визнають відсутність сигналів із боку Москви про бажання вести конструктивний діалог із представниками блоку", — констатували аналітики.Антоніо Кошта зазначив, що на теперішній момент Росія не демонструє намірів брати участь у серйозних переговорах."У самому Євросоюзі теж немає єдиної думки. Хоча деякі лідери підтримують створення каналу зв'язку з Кремлем, ЄС поки що не визначився, хто саме має виступати від імені всіх європейців та якою має бути конкретна пропозиція Путіну", — наголосили політичні експерти.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь секретаря РНБО Рустема Умєрова, який проведе низку зустрічей із представниками президента США. При цьому вони визначили три ключові завдання..

У середу, 6 травня, Рада Європейського Союзу затвердила рішення про запуск Спецтрибуналу за злочин агресії Російської Федерації проти України. Наступний крок зроблять у Кишиневі 14-15 травня.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на одного з дипломатів Євросоюзу.У порядку денному йдеться про те, що Рада ухвалює рішення щодо позиції ЄС стосовно розширеної часткової угоди про управлінський комітет Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України. Посли ЄС підтримали це рішення 29 квітня 2026 року.Через день, 30 квітня, Європарламент підтримав якнайшвидший запуск Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та закликав усі держави-члени ЄС долучитися до цієї ініціативи.Наступний крок до запуску Спецтрибуналу планують зробити 14-15 травня в Кишиневі. Тоді Рада Європи, ймовірно, укладе угоду про його керівний комітет. Загалом до ініціативи готові долучитися 25 країн ЄС.Як відомо, Парламентська асамблея НАТО ще 21 листопада 2022 року визнала державою-терористкою, а також підтримала резолюцію, в якій ідеться про створення спеціального трибуналу за фактом російської агресії. Однак таке рішення ще мала підтримати кожна окрема країна на національному рівні.Лише 9 травня 2025 року міністри закордонних справ країн Євросоюзу та представники вищого керівництва блоку схвалили запуск спеціального трибуналу щодо злочину агресії військово-політичного керівництва Росії проти України. Тоді висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас повідомила, що очікує перших рішень трибуналу вже 2026 року.Згодом, 14 травня Рада Європи підтримала створення цього трибуналу, до коаліції ввійшли понад 40 країн. 25 червня президент Зеленський та генсек Ради Європи Ален Берсе підписали угоду щодо створення Спецтрибуналу.Нагадаємо, декілька днів тому радник Міністерства закордонних справ України Микола Юрлов розповідав, що ЄС може стати співзасновником Спеціального трибуналу щодо агресії Росії проти України. Проте перші вироки можуть з’явитися лише за декілька років..

На четвер, 23 квітня, заплановане неформальне засідання Європейської ради в Нікосії (Кіпр). Передбачається, що там президент України Володимир Зеленський обговорить з лідерами держав Європейського Союзу ситуацію на війні з Росією. Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на лист-запрошення від президента Євроради Антоніу Кошти, надісланий лідерам ЄС у вівторок, 14 квітня.Лідери ЄС обговорять з Зеленським поточний стан справ у війні з Росією під час робочої вечері в межах неформальної Євроради на Кіпрі."Ми розпочнемо наші дискусії за вечерею 23 квітня, заслухавши президента Зеленського щодо агресивної війни Росії проти України, яка триває", — йдеться у листі.Повідомляється, що неформальна зустріч очільників держав чи урядів ЄС відбудеться 23 та 24 квітня у Нікосії та Ая-Напі (Кіпр)."Фокус нашої неформальної зустрічі Європейської ради подвійний: ми розглянемо складне геополітичне середовище та відповідь Європи на нього, а також надамо політичне керівництво для роботи над багаторічною фінансовою рамкою на 2028-2034 роки, щоби підготувати ґрунт для досягнення домовленості до кінця цього року", — розповів Антоніу Кошта.Окрім того, 24 квітня лідери ЄС зустрінуться з ключовими регіональними партнерами, щоб обговорити ситуацію на Близькому Сході."Готовність ЄС реагувати на складне геополітичне середовище та безпекову ситуацію також стане частиною цього обговорення. Це може включати аспекти, пов’язані зі статтею 42(7) Договору про ЄС (TEU), у світлі поточної роботи", — повідомляється в листі.Стаття 42(7) Договору про ЄС — своєрідний європейський аналог статті 5 статуту НАТО. Цей пункт передбачає, що напад на одну державу означає напад на весь ЄС (але чітко не регламентується, як саме повинні реагувати держави-члени у разі нападу на одну з них).Нагадаємо, що прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні підтвердила, що під час візиту президента України Володимира Зеленського знову заявить про беззастережну підтримку йому й українському народу..

У четвер, 19 березня, президент Європейської ради Антоніу Кошта розкритикував як позицію прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо блокування допомоги Україні, так і президента України Володимира Зеленського за його висловлювання на адресу угорського лідера.Як повідомили журналісти видання Politico, президент Євроради Антоніу Кошта назвав поведінку Віктора Орбана неприйнятною та додав, що вона суперечить принципам договорів, лояльної співпраці та дій у дусі доброї волі.Окремо Кошта згадав ситуацію з нафтопроводом "Дружба", зазначивши, що Україна підтвердила готовність виконувати зобов’язання перед ЄС.Зокрема, Володимир Зеленський пообіцяв Антоніу Кошті забезпечити стабільне постачання енергоносіїв та рухатися у напрямку подальшої співпраці.Водночас президент Європейської ради звернув увагу й на риторику українського лідера. За його словами, деякі заяви Володимира Зеленського, зроблені раніше, були недоречними за тоном і не сприяли врегулюванню ситуації.На переконання Антоніу Кошти, різкі фрази Володимира Зеленського ніяк не допомогли розв’язати ситуацію, а навпаки — ще більше загострили суперечності між країнами.Після обговорення, яке не завершилося ухваленням жодного рішення, лідери ЄС поспілкувалися за допомогою відеозв'язку з президентом Зеленським. Зіткнувшись із незгодою Віктора Орбана йти на компроміси, обговорення українського питання завершили.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що угорський уряд ухвалив рішення заборонити в'їзд до країни та Шенгенської зони трьом громадянам України за нібито "погрози" на адресу прем'єр-міністра Віктора Орбана. Серед них військові та політичний аналітик..

Росія має чітко усвідомити та реально відчути, що Україна буде в Європі, й цей процес не зупинити. Саме тому відбуваються внутрішні реформи та триває робота на зовнішньому рівні, щоби забезпечити чітку дату вступу України в Європейський Союз.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час звернення до учасників засідання Європейської ради."Останні декілька днів ми отримували сигнали від американської сторони про те, що переговори можуть незабаром відновитися. Але з яким настроєм російська сторона прийде на переговори цього разу?" — поставив він риторичне запитання.За його словами, від нас усіх залежить, щоби росіяни не прийшли на ці переговори з відчуттям, що їхня позиція значно посилилася. І не тільки через ситуацію навколо Ірану, яка спричиняє зростання світових цін на нафту.Український президент виокремив декілька важливих пунктів щодо нинішньої геополітичної ситуацію.Перше: росіяни бачать активне використання ракет ППО на Близькому Сході та в регіоні Затоки, і вони можуть подумати, що Україна зіткнеться з нестачею таких ракет.Друге: 20 пакет санкцій ЄС проти Росії у глухому куті. Він міг би продовжити тиск на Росію, змушуючи її рухатися до реального миру.Третє: США пом’якшили деякі санкції проти Росії, і це приносить значні кошти у воєнний бюджет Путіна.Четверте: вже третій місяць поспіль не працює найважливіша фінансова гарантія безпеки для України від Європи – пакет підтримки на суму 90 мільярдів євро на цей і наступний рік. Це для України критично важливо. Це ресурс для захисту життів.П’ятий пункт: навіть зараз ніхто не знає напевно, чи буде ця підтримка розблокована."Ми цінуємо підтримку Європи в захисті від російських ударів, особливо щодо ППО та виробництва дронів. Ми маємо й надалі використовувати кожну можливість, щоби знайти ракети для систем Patriot. Саме тому програма PURL корисна. Я дякую всім, хто до неї долучається", — зауважив Зеленський.Він визнав, що не всім подобається ідея використання частини з 90 мільярдів на купівлю ракет для Patriot через PURL, якщо немає інших варіантів."Але якщо інших варіантів справді немає, це необхідно для захисту від російських балістичних ударів — це питання порятунку життів", — пояснив президент України.Він також торкнувся теми реалій вступу України в ЄС: якщо вдасться визначити чітку дату, то це означатиме, що Росія ніяк не зможе заблокувати наш вступ."Ви бачите, як блокуються різні речі та як складно об'єднаній Європі реалізувати навіть вже ухвалені рішення. Цього не має статися з відкриттям кластерів для України чи з нашим вступом — це питання довіри, безпеки та майбутнього", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, декілька днів тому український президент заявив в інтерв'ю BBC про серйозні побоювання щодо уповільнення дипломатичного врегулювання через зміщення фокуса США на конфлікт у Близькосхідному регіоні. Відволікання Вашингтона на війну в Ірані безпосередньо впливає на графік і результативність переговорів щодо України..

У середу, 23 лютого, Європейська комісія ухвалила пропозицію про те, щоби Європейський Союз став членом-засновником Міжнародної комісії з розгляду претензій. Цей орган має забезпечити компенсацію жертвам агресивної війни Росії проти України.Про це повідомили на сайті Єврокомісії. Там зазначили, що пропозицію повинні ухвалити держави-члени в Раді ЄС, а Європейський парламент має її схвалити.Лише після таких процедур Євросоюз може стати одним із засновників Міжнародної комісії з розгляду претензій.Зазначається, що міжнародна комісія діятиме під егідою Ради Європи. Вона відповідатиме за розгляд, оцінку та визначення вимог щодо компенсації за втрати та шкоду, завдані Росією Україні та її народу. Вона також відповідатиме за визначення розміру компенсації, що належить до кожного випадку.Голова дипломатії ЄС Кая Каллас зазначила, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже п’ятий рік, ціна російської агресії лише зростає."Якщо ви розпочинаєте війну, то ви платите рахунки. Сотні мільярдів знадобляться для відбудови українських будинків та інфраструктури, а також для знешкодження вибухівки, розкиданої на території всієї країні. Кожен громадянин України вже може подати заяви про компенсацію за пошкодження, втрати чи травми завдяки комісії з питань претензій. А коли війна закінчиться, Росія має відшкодувати завдану нею шкоду", — наголосила вона.Комісар ЄС з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів заявив, що Євросоюз продовжить підтримувати Україну та забезпечувати справедливість для її народу."Міжнародна комісія з претензій задокументує справжню ціну російської агресії та забезпечить визначення справедливої компенсації", — зауважив він.У грудні 2025 року Європейський Союз підписав конвенцію про створення комісії з розгляду претензій разом із 35 країнами та зобов’язався виділити до одного мільйона євро на підтримку її створення в рамках Ради Європи.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи", що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

У вівторок, 24 лютого, Україну відвідали президенти Європейської комісії та Європейської ради — Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта. Під час розмов, серед іншого йшлося, й про дату вступу України до Європейського Союзу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Вдячний за те, що ви приїхали в Україну в цей день, у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Європа була з нами протягом цих важких років, і наші люди довіряють Європі. Вони знають, що ми не самі. Багато в чому все це завдяки вашим особистим зусиллям, вашій роботі та дружбі — дякую", — наголосив він.Український президент також подякував усім європейським друзям і партнерам — усім у Європейському Союзі, хто стоїть на правильному боці історії та допомагає Україні."Дуже важливо, що ми розпочали роботу над деталями ключової геополітичної гарантії безпеки для України й для всієї Європи — чіткої дати вступу України до ЄС. 2027 рік є важливим і реалістичним, щоб Путін не міг десятиліттями блокувати наше членство", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Урсула фон дер Ляєн зауважила, що зараз Євросоюз не може назвати дату вступу України, але допомагатиме отримати це членство.Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що європейське майбутнє пов’язано зі свободою України."Ця річниця не лише про пам’ять про минуле — це про формування майбутнього, а майбутнє пишеться у Києві, а не в Москві. Єдиний шлях до справедливого та тривалого миру — миру на основі поваги до суверенітету, територіальної цілісності да поваги до статутів ООН", — сказав Кошта на спільній з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві.Кошта привітав усі зусилля, спрямовані на досягнення миру, зокрема зусилля партнерів зі США."Росія не може досягнути перемоги за столом переговорів тоді, коли вона втрачає багато на полі бою. Росія повинна прийти за стіл переговорів серйозно та прийняти, що вона не може перемогти в цій війні", — додав голова Європейської Ради.Він зазначив, що Росія, однак, інтенсифікує свої атаки про цивільній інфраструктурі серед складних зимових умов."Мій меседж залишається максимально чітким — Україна може розраховувати на Євросоюз. Майбутнє України в Європейському Союзі", — наголосив Кошта.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи" заявила, що вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

У вівторок, 24 лютого, Рада Європейського Союзу із загальних питань ухвалила два документи, які роблять можливим продовження технічної роботи з надання Україні кредиту в 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда". Однак журналісти констатували, що ще один необхідний для надання коштів законопроєкт залишається заблокованим Угорщиною."Сьогодні ми офіційно ухвалили, як і планувалося, регламенти щодо позики на підтримку України та механізму для України (Ukraine Facility)", — заявила після завершення засідання Ради ЄС із загальних питань заступниця міністра у справах Європи Марілена Рауна.Вона наголосила, що "в той час, коли Росія посилює удари по критичній ключовій інфраструктурі, загострюються гуманітарні потреби, ЄС має рішуче підтримувати Україну: Кіпрське головування зробило це головним пріоритетом". Після затвердження документів міністр закордонних справ Кіпру Константінос Комбос і президентка Європейського парламенту Роберта Мецола урочисто підписали ці законодавчі акти.Як відомо, вчора Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини.Висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах висловила жаль із цього приводу."Я дуже шкодую, що ми не досягнули згоди сьогодні, зважаючи на те, що завтра — сумна річниця початку цієї війни", — заявила Каллас.Вона наголосила, що ЄС "справді потрібно надіслати сильні сигнали Україні, що ми продовжуємо допомагати Україні, але також посилюємо тиск на Росію, щоби ця війна припинилася".Нагадаємо, головна речниця Єврокомісії Паула Піньо наголошувала, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан обіцяв під час засідання Європейської ради 19 грудня, що його країна схвалить надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Європейська комісія розраховує, що він виконає обіцянку..

У вівторок, 24 лютого, у четверті роковини повномасштабного російського вторгнення в Україну, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прибула з офіційним візитом до Києва.Про це вона повідомила у соцмережі X. Посадовиця відзначила, що це вже її 10 візит до Києва за час великої війни."У Києві вдесяте з початку війни. Щоб підтвердити, що Європа непохитно підтримує Україну у фінансовому, військовому плані та протягом цієї суворої зими. Щоб підкреслити нашу незмінну відданість справедливій боротьбі України. І щоб надіслати чіткий сигнал як українському народу, так і агресору: ми не поступимося, доки не буде відновлено мир. Мир на умовах України", — заявила президентка Єврокомісії.Також до Києва прибув й президент Європейської Ради Антоніу Кошта."Чотири роки несправедливої війни агресії. Чотири роки непохитної української мужності. Чотири роки непохитної європейської підтримки. Одна спільна рішучість: забезпечити справедливий і тривалий мир в Україні", — заявив він своєму дописі у соцмережі X. Нагадаємо, 23 лютого Міністерство закордонних справ України офіційно підтвердило плани низки високопоставлених іноземних гостей відвідати столицю найближчим часом. Масштабна дипломатична присутність союзників покликана вчергове продемонструвати непохитну міжнародну підтримку українського народу в його боротьбі за суверенітет..

У понеділок, 23 лютого, Рада Європейського Союзу не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини.Про це заявила висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах у Брюсселі, її цитує "Європейська правда".Вона висловила жаль із приводу того, що Євросоюз не зміг ухвалити новий пакет санкцій проти Російської Федерації."Я дуже шкодую, що ми не досягнули згоди сьогодні, зважаючи на те, що завтра — сумна річниця початку цієї війни", — заявила Каллас.Вона наголосила, що ЄС "справді потрібно надіслати сильні сигнали Україні, що ми продовжуємо допомагати Україні, але також посилюємо тиск на Росію, щоби ця війна припинилася".Щодо блокування пакета санкцій Угорщиною, то головна дипломатка Євросоюзу нагадала, що "ми вже бачили цей сценарій раніше"."І ми також бачили, що нам вдавалося досягати спільних рішень. Тому ми проводимо роботу на різних рівнях з угорськими та словацькими колегами, щоби просунутися з цим пакетом. Звичайно, це нелегко, це ніколи не буває легко, але робота триває", — акцентувала Кая Каллас.Раніше сьогодні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявляв, що нафтопровід "Дружба" не зруйнувала російська ракета, натомість Україна ухвалила політичне рішення припинити постачання російської нафти в Угорщину, щоби підтримати на виборах угорську опозицію.Він підтвердив, що з цієї причини Угорщина продовжить блокувати як 20 пакет санкцій Євросоюзу проти Росії, так і виділення Україні 90 мільярдів євро європейського кредиту.Нагадаємо, сьогодні прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що з 23 лютого його країна припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. Це відповідь на зупинку транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба"..

У четвер, 29 січня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга взяв онлайн-участь у засіданні Ради Європейського Союзу в закордонних справах. Він поінформував європейських колег про ситуацію на лінії фронту та в Україні загалом, найнагальніші та стратегічні потреби, просування мирних зусиль.Про це повідомили на сайті українського МЗС."Ми вступили в новий рік, який може стати поворотним для майбутнього Європи. В умовах геополітичної турбулентності важливо зберігати Україну в центрі уваги", — наголосив міністр. Сибіга висловив вдячність європейським партнерам за єдність, послідовність і лідерство у щоденній підтримці України. За його словами, це свідчить про три речі: Європа стоїть на захисті своїх цінностей. Європа сповнена рішучості. Європа має силу.Очільник МЗС підкреслив, що, попри гучні заяви, Росії не вдалося досягнути жодного прориву на полі бою, а втрати окупанта продовжують зростати. Метою України є досягнення рівня у 50 тисяч російських втрат на місяць. За словами керівника зовнішньополітичного відомства, коли росіяни втрачатимуть більше, ніж здатні набирати, це змусить Путіна та його режим переглянути свої плани. "Ми виграємо для вас час — це гірка правда. Краще зупинити Росію в Україні вже зараз", — зазначив міністр. Він зауважив, що Європа має досягнути повної стратегічної автономії у питаннях озброєння та безпеки. Це питання виживання Європи, в якому Україна є ключовим елементом на цьому шляху.Сибіга відзначив важливість програми PURL для зміцнення української протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури, особливо для протиракетної оборони від балістичних загроз та постачання ракет-перехоплювачів. Для цього важливо забезпечити фінансування цієї програми на рівні орієнтовно 15 мільярдів доларів на рік."PURL — єдиний інструмент, який дозволяє нам купувати критично важливу зброю в американців. Важливо також, щоб європейська ініціатива SAFE почала приносити результати якомога швидше цього року", — наголосив міністр.У контексті мирних зусиль і нещодавніх переговорів в Абу-Дабі Сибіга відзначив, що Україна розглядає їх як продовження взаємодії зі США та мирних зусиль, які отримали новий імпульс минулої осені. Очільник МЗС повідомив, що наразі Україна разом зі США готується до наступного раунду в тристоронньому форматі найближчим часом."Як я вже казав, президент України Володимир Зеленський готовий зустрітися з Путіним, щоб обговорити найчутливіші питання. Зокрема, що стосується територій і ЗАЕС. Публічна реакція Кремля на цю тезу вкотре показала, що Путін не хоче зупиняти агресію", — наголосив Сибіга.Він закликав партнерів не знімати з порядку денного питання заморожених російських активів. Це потужний важіль для миру, який не можна залишати. Сибіга виокремив ключові можливості для Європи чинити тиск на Росію: блокування "тіньового флоту" й ухвалення сильного 20 пакету санкцій, включно з обмеженнями проти російської оборонної промисловості та нафтогазового сектору.Очільник МЗС привітав ЄС з остаточним рішенням відмовитися від російського газу до 2027 року та подякував за нещодавнє рішення виділити перші 10 мільйонів євро для Спеціального трибуналу."Росія повинна заплатити. Рано чи пізно. Вона має відчути цей тиск вже зараз. Сам ризик втрати активів змусив Путіна змінити свою поведінку минулого року", — зауважив він. Окремо Сибіга відзначив невідкладну енергетичну допомогу з боку ЄС та внески до стійкості України в рамках так званого "Енергетичного Рамштайну". Міністр також висловив щиру вдячність суспільствам європейських країн за їхнє щиру солідарність. "Я впевнений, що наш гіркий досвід на рівні кожної родини та загалом нашої держави також сприятиме стабільності Європи. Звісно, було би краще, якби ніхто не мусив проходити через такий досвід. Але ми повинні бути готові. Це війна майбутнього", — зазначив міністр.У контексті євроінтеграційного шляху він додав, що цей рік має стати визначальним. Членство України в ЄС наблизить мир, зміцнить ЄС, дасть Україні ще одну гарантію безпеки та створить умови для економічного зростання в Європі. Це є ключовим елементом нової архітектури безпеки Європи."Доля та мир Європи сьогодні вирішуються в Україні. І за дуже високу ціну", — підсумував український міністр.Нагадаємо, декілька днів тому Андрій Сибіга заявив, що Україна планує притягнути самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка до відповідальності за допомогу країні-агресорці Росії у війні..