# Рада Європи

У середу, 23 лютого, Європейська комісія ухвалила пропозицію про те, щоби Європейський Союз став членом-засновником Міжнародної комісії з розгляду претензій. Цей орган має забезпечити компенсацію жертвам агресивної війни Росії проти України.Про це повідомили на сайті Єврокомісії. Там зазначили, що пропозицію повинні ухвалити держави-члени в Раді ЄС, а Європейський парламент має її схвалити.Лише після таких процедур Євросоюз може стати одним із засновників Міжнародної комісії з розгляду претензій.Зазначається, що міжнародна комісія діятиме під егідою Ради Європи. Вона відповідатиме за розгляд, оцінку та визначення вимог щодо компенсації за втрати та шкоду, завдані Росією Україні та її народу. Вона також відповідатиме за визначення розміру компенсації, що належить до кожного випадку.Голова дипломатії ЄС Кая Каллас зазначила, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже п’ятий рік, ціна російської агресії лише зростає."Якщо ви розпочинаєте війну, то ви платите рахунки. Сотні мільярдів знадобляться для відбудови українських будинків та інфраструктури, а також для знешкодження вибухівки, розкиданої на території всієї країні. Кожен громадянин України вже може подати заяви про компенсацію за пошкодження, втрати чи травми завдяки комісії з питань претензій. А коли війна закінчиться, Росія має відшкодувати завдану нею шкоду", — наголосила вона.Комісар ЄС з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів заявив, що Євросоюз продовжить підтримувати Україну та забезпечувати справедливість для її народу."Міжнародна комісія з претензій задокументує справжню ціну російської агресії та забезпечить визначення справедливої компенсації", — зауважив він.У грудні 2025 року Європейський Союз підписав конвенцію про створення комісії з розгляду претензій разом із 35 країнами та зобов’язався виділити до одного мільйона євро на підтримку її створення в рамках Ради Європи.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи", що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

У вівторок, 24 лютого, Україну відвідали президенти Європейської комісії та Європейської ради — Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта. Під час розмов, серед іншого йшлося, й про дату вступу України до Європейського Союзу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Вдячний за те, що ви приїхали в Україну в цей день, у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Європа була з нами протягом цих важких років, і наші люди довіряють Європі. Вони знають, що ми не самі. Багато в чому все це завдяки вашим особистим зусиллям, вашій роботі та дружбі — дякую", — наголосив він.Український президент також подякував усім європейським друзям і партнерам — усім у Європейському Союзі, хто стоїть на правильному боці історії та допомагає Україні."Дуже важливо, що ми розпочали роботу над деталями ключової геополітичної гарантії безпеки для України й для всієї Європи — чіткої дати вступу України до ЄС. 2027 рік є важливим і реалістичним, щоб Путін не міг десятиліттями блокувати наше членство", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Урсула фон дер Ляєн зауважила, що зараз Євросоюз не може назвати дату вступу України, але допомагатиме отримати це членство.Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що європейське майбутнє пов’язано зі свободою України."Ця річниця не лише про пам’ять про минуле — це про формування майбутнього, а майбутнє пишеться у Києві, а не в Москві. Єдиний шлях до справедливого та тривалого миру — миру на основі поваги до суверенітету, територіальної цілісності да поваги до статутів ООН", — сказав Кошта на спільній з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві.Кошта привітав усі зусилля, спрямовані на досягнення миру, зокрема зусилля партнерів зі США."Росія не може досягнути перемоги за столом переговорів тоді, коли вона втрачає багато на полі бою. Росія повинна прийти за стіл переговорів серйозно та прийняти, що вона не може перемогти в цій війні", — додав голова Європейської Ради.Він зазначив, що Росія, однак, інтенсифікує свої атаки про цивільній інфраструктурі серед складних зимових умов."Мій меседж залишається максимально чітким — Україна може розраховувати на Євросоюз. Майбутнє України в Європейському Союзі", — наголосив Кошта.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи" заявила, що вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

У вівторок, 24 лютого, Рада Європейського Союзу із загальних питань ухвалила два документи, які роблять можливим продовження технічної роботи з надання Україні кредиту в 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда". Однак журналісти констатували, що ще один необхідний для надання коштів законопроєкт залишається заблокованим Угорщиною."Сьогодні ми офіційно ухвалили, як і планувалося, регламенти щодо позики на підтримку України та механізму для України (Ukraine Facility)", — заявила після завершення засідання Ради ЄС із загальних питань заступниця міністра у справах Європи Марілена Рауна.Вона наголосила, що "в той час, коли Росія посилює удари по критичній ключовій інфраструктурі, загострюються гуманітарні потреби, ЄС має рішуче підтримувати Україну: Кіпрське головування зробило це головним пріоритетом". Після затвердження документів міністр закордонних справ Кіпру Константінос Комбос і президентка Європейського парламенту Роберта Мецола урочисто підписали ці законодавчі акти.Як відомо, вчора Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини.Висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах висловила жаль із цього приводу."Я дуже шкодую, що ми не досягнули згоди сьогодні, зважаючи на те, що завтра — сумна річниця початку цієї війни", — заявила Каллас.Вона наголосила, що ЄС "справді потрібно надіслати сильні сигнали Україні, що ми продовжуємо допомагати Україні, але також посилюємо тиск на Росію, щоби ця війна припинилася".Нагадаємо, головна речниця Єврокомісії Паула Піньо наголошувала, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан обіцяв під час засідання Європейської ради 19 грудня, що його країна схвалить надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Європейська комісія розраховує, що він виконає обіцянку..

У вівторок, 24 лютого, у четверті роковини повномасштабного російського вторгнення в Україну, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прибула з офіційним візитом до Києва.Про це вона повідомила у соцмережі X. Посадовиця відзначила, що це вже її 10 візит до Києва за час великої війни."У Києві вдесяте з початку війни. Щоб підтвердити, що Європа непохитно підтримує Україну у фінансовому, військовому плані та протягом цієї суворої зими. Щоб підкреслити нашу незмінну відданість справедливій боротьбі України. І щоб надіслати чіткий сигнал як українському народу, так і агресору: ми не поступимося, доки не буде відновлено мир. Мир на умовах України", — заявила президентка Єврокомісії.Також до Києва прибув й президент Європейської Ради Антоніу Кошта."Чотири роки несправедливої війни агресії. Чотири роки непохитної української мужності. Чотири роки непохитної європейської підтримки. Одна спільна рішучість: забезпечити справедливий і тривалий мир в Україні", — заявив він своєму дописі у соцмережі X. Нагадаємо, 23 лютого Міністерство закордонних справ України офіційно підтвердило плани низки високопоставлених іноземних гостей відвідати столицю найближчим часом. Масштабна дипломатична присутність союзників покликана вчергове продемонструвати непохитну міжнародну підтримку українського народу в його боротьбі за суверенітет..

У понеділок, 23 лютого, Рада Європейського Союзу не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини.Про це заявила висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах у Брюсселі, її цитує "Європейська правда".Вона висловила жаль із приводу того, що Євросоюз не зміг ухвалити новий пакет санкцій проти Російської Федерації."Я дуже шкодую, що ми не досягнули згоди сьогодні, зважаючи на те, що завтра — сумна річниця початку цієї війни", — заявила Каллас.Вона наголосила, що ЄС "справді потрібно надіслати сильні сигнали Україні, що ми продовжуємо допомагати Україні, але також посилюємо тиск на Росію, щоби ця війна припинилася".Щодо блокування пакета санкцій Угорщиною, то головна дипломатка Євросоюзу нагадала, що "ми вже бачили цей сценарій раніше"."І ми також бачили, що нам вдавалося досягати спільних рішень. Тому ми проводимо роботу на різних рівнях з угорськими та словацькими колегами, щоби просунутися з цим пакетом. Звичайно, це нелегко, це ніколи не буває легко, але робота триває", — акцентувала Кая Каллас.Раніше сьогодні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявляв, що нафтопровід "Дружба" не зруйнувала російська ракета, натомість Україна ухвалила політичне рішення припинити постачання російської нафти в Угорщину, щоби підтримати на виборах угорську опозицію.Він підтвердив, що з цієї причини Угорщина продовжить блокувати як 20 пакет санкцій Євросоюзу проти Росії, так і виділення Україні 90 мільярдів євро європейського кредиту.Нагадаємо, сьогодні прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що з 23 лютого його країна припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. Це відповідь на зупинку транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба"..

У четвер, 29 січня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга взяв онлайн-участь у засіданні Ради Європейського Союзу в закордонних справах. Він поінформував європейських колег про ситуацію на лінії фронту та в Україні загалом, найнагальніші та стратегічні потреби, просування мирних зусиль.Про це повідомили на сайті українського МЗС."Ми вступили в новий рік, який може стати поворотним для майбутнього Європи. В умовах геополітичної турбулентності важливо зберігати Україну в центрі уваги", — наголосив міністр. Сибіга висловив вдячність європейським партнерам за єдність, послідовність і лідерство у щоденній підтримці України. За його словами, це свідчить про три речі: Європа стоїть на захисті своїх цінностей. Європа сповнена рішучості. Європа має силу.Очільник МЗС підкреслив, що, попри гучні заяви, Росії не вдалося досягнути жодного прориву на полі бою, а втрати окупанта продовжують зростати. Метою України є досягнення рівня у 50 тисяч російських втрат на місяць. За словами керівника зовнішньополітичного відомства, коли росіяни втрачатимуть більше, ніж здатні набирати, це змусить Путіна та його режим переглянути свої плани. "Ми виграємо для вас час — це гірка правда. Краще зупинити Росію в Україні вже зараз", — зазначив міністр. Він зауважив, що Європа має досягнути повної стратегічної автономії у питаннях озброєння та безпеки. Це питання виживання Європи, в якому Україна є ключовим елементом на цьому шляху.Сибіга відзначив важливість програми PURL для зміцнення української протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури, особливо для протиракетної оборони від балістичних загроз та постачання ракет-перехоплювачів. Для цього важливо забезпечити фінансування цієї програми на рівні орієнтовно 15 мільярдів доларів на рік."PURL — єдиний інструмент, який дозволяє нам купувати критично важливу зброю в американців. Важливо також, щоб європейська ініціатива SAFE почала приносити результати якомога швидше цього року", — наголосив міністр.У контексті мирних зусиль і нещодавніх переговорів в Абу-Дабі Сибіга відзначив, що Україна розглядає їх як продовження взаємодії зі США та мирних зусиль, які отримали новий імпульс минулої осені. Очільник МЗС повідомив, що наразі Україна разом зі США готується до наступного раунду в тристоронньому форматі найближчим часом."Як я вже казав, президент України Володимир Зеленський готовий зустрітися з Путіним, щоб обговорити найчутливіші питання. Зокрема, що стосується територій і ЗАЕС. Публічна реакція Кремля на цю тезу вкотре показала, що Путін не хоче зупиняти агресію", — наголосив Сибіга.Він закликав партнерів не знімати з порядку денного питання заморожених російських активів. Це потужний важіль для миру, який не можна залишати. Сибіга виокремив ключові можливості для Європи чинити тиск на Росію: блокування "тіньового флоту" й ухвалення сильного 20 пакету санкцій, включно з обмеженнями проти російської оборонної промисловості та нафтогазового сектору.Очільник МЗС привітав ЄС з остаточним рішенням відмовитися від російського газу до 2027 року та подякував за нещодавнє рішення виділити перші 10 мільйонів євро для Спеціального трибуналу."Росія повинна заплатити. Рано чи пізно. Вона має відчути цей тиск вже зараз. Сам ризик втрати активів змусив Путіна змінити свою поведінку минулого року", — зауважив він. Окремо Сибіга відзначив невідкладну енергетичну допомогу з боку ЄС та внески до стійкості України в рамках так званого "Енергетичного Рамштайну". Міністр також висловив щиру вдячність суспільствам європейських країн за їхнє щиру солідарність. "Я впевнений, що наш гіркий досвід на рівні кожної родини та загалом нашої держави також сприятиме стабільності Європи. Звісно, було би краще, якби ніхто не мусив проходити через такий досвід. Але ми повинні бути готові. Це війна майбутнього", — зазначив міністр.У контексті євроінтеграційного шляху він додав, що цей рік має стати визначальним. Членство України в ЄС наблизить мир, зміцнить ЄС, дасть Україні ще одну гарантію безпеки та створить умови для економічного зростання в Європі. Це є ключовим елементом нової архітектури безпеки Європи."Доля та мир Європи сьогодні вирішуються в Україні. І за дуже високу ціну", — підсумував український міністр.Нагадаємо, декілька днів тому Андрій Сибіга заявив, що Україна планує притягнути самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка до відповідальності за допомогу країні-агресорці Росії у війні..

У понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини й Австрії відбудеться засідання Рада Європейського Союзу з питань сільського господарства. Там розглянуть питання щодо угоди про вільну торгівлю з Україною та необхідність подальшого захисту ринку від українського аграрного імпорту.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на лист, поданий Польщею у Раду ЄС і порядок денний засідання з питань сільського господарства.Польща, Угорщина, Словаччина й Австрія вимагають захистити європейських фермерів від негативного впливу імпорту української аграрної продукції.За інформацією журналістів, таке питання розглянуть на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства після 16:00 за київським часом."У контексті угод про вільну торгівлю Австрія, Угорщина, Польща та Словаччина хотіли би наголосити на питаннях, які, на нашу думку, є вирішальними та які не були повністю враховані в нещодавно укладених угодах, що мають велике значення для сільськогосподарського сектора, а саме – угодах з МЕРКОСУР та Україною", — йдеться в документі.Зокрема, четвірка держав наполягає на впровадженні жорсткіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.Ключові претензії та вимоги щодо України:недостатність захисних механізмів — положення поточної угоди з Україною начебто не повністю відповідають потребам аграрного сектору, зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги встановлювали раніше;уніфікація стандартів — чотири країни вимагають, щоби до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що й до виробників у ЄС, це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків і кліматичних стандартів, до впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів;чутливі сектори — висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м'яса, зернових, молочної продукції, овочів і фруктів;компенсаційний фонд — Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять й Україну.Як відомо, 13 жовтня держави ЄС ухвалили умови нової торгівельної угоди з Україною, що має замінити "торгівельний безвіз", термін дії якого завершився у червні 2025 року.Нагадаємо, раніше Євросоюз погодив угоду про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі з Україною. Вона мала діяти в межах комітету асоціації між ЄС та Україною у торгівельній конфігурації..

Одним із пріоритетів головування Кіпру в Раді Євросоюзу є відкриття переговорних кластерів для України. Це дуже важливий момент, на який офіційний Київ покладає великі сподівання.Про це заявив президент Володимир Зеленський під час виступу на церемонії відкриття головування Кіпру в Раді Євросоюзу."Для України цей момент є справді дуже значущим — так само, як і для Кіпру, держави-члена, яка, на жаль, залишається розділеною, але прагне до тривалого миру та посідає повноправне місце у Європі. І країни, яка, можливо, й менша за розміром, проте має рівне право голосу в європейських інституціях", — зазначив він.Український президент наголосив, що Україна також заслуговує бути рівноправною частиною спільного європейського дому. Володимир Зеленський окремо відзначив те, що Україна входить до пріоритетів кіпрського головування."Ми вдячні за слова президента про те, що нашою метою має бути одночасне відкриття переговорних кластерів у період вашого головування й для України, й, безумовно, для наших друзів — Молдови", — сказав він.Україна також розраховує побачити початок реалізації пакета підтримки від Євросоюзу в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Потрібен практичний механізм, завдяки якому ці кошти реально допоможуть нашій країні.Президент акцентував, що паралельно на новий рівень вийшли переговори для завершення війни Росії проти України та досягнення миру. Водночас необхідно продовжувати достатній тиск на агресора."Санкції проти Росії, підтримка України, спільне зміцнення нашої оборони — усе це працює заради миру. Ми обговорили – на рівні ЄС, у межах "Коаліції охочих" і нашої двосторонньої роботи з Кіпром — необхідність посилення санкцій. Готується новий пакет. І здійснюється багато кроків для боротьби з тіньовим флотом Росії, і це спрацює. Кожен долар, який втрачає Росія, — це долар, який не підживлює агресора", — переконаний Володимир Зеленський.Крім того, Україна розраховує, що цього року свою ефективність має довести дуже важлива європейська ініціатива SAFE, та сподівається на плідну роботу з Кіпром та кожною країною Євросоюзу в межах цього інструменту."Я щиро вірю, що разом ми можемо посприяти реалізації однієї з найважливіших гарантій миру та безпеки для нашої країни та всієї Європи — членства України у Європейському Союзі", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що ще під час головування Кіпру в Європейському Союзі може закінчитися війна Росії проти України. Як відомо, кіпрське головування триватиме до 30 червня..

У п’ятницю, 2 січня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з кіпрським колегою Константіносом Комбосом. Він привітав Кіпр із початком головування в Раді Європейського Союзу.Про це Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі X."Ми зосередилися на просуванні вступу України до ЄС, поглибленні двосторонньої співпраці, зміцненні оборонної співпраці та підвищенні енергетичної стійкості України", — зазначив він.За його словами, вони також обмінялися думками щодо спільних миротворчих зусиль і їх координації протягом усього кіпрського головування в ЄС."Я поінформував свого колегу про ситуацію на полі бою та наслідки повітряного терору Росії", — додав Сибіга.Він висловив вдячність своєму колезі за підтвердження того, що підтримка України та зусилля щодо припинення війни будуть серед ключових пріоритетів кіпрського головування в ЄС."Я подякував Кіпру за вже надану та заплановану допомогу. Ми продовжуватимемо працювати разом для досягнення наших спільних цілей з єдністю, силою та спільним баченням", — підсумував Андрій Сибіга.Учора президент Володимир Зеленський провів перемовини із лідером Кіпру Нікосом Христодулідісом. Наша країна розраховує "на сильні рішення, які зміцнять Україну та всю Європу протягом цих пів року"."Важливо, щоб Україна була серед пріоритетів під час кіпрського головування. Членство України у Європейському Союзі — це одна з гарантій безпеки для нас, і ми зі свого боку завжди робимо все необхідне", — наголосив український президент.Нагадаємо, 21 грудня кіпрський президент Нікос Христодулідіс пообіцяв, що його країна зробить підтримку України пріоритетом свого головування у Раді Європейського Союзу..

У неділю, 21 грудня, кіпрський президент Нікос Христодулідіс пообіцяв, що його країна зробить підтримку України пріоритетом свого головування у Раді Європейського Союзу. Воно розпочнеться 1 січня.Про це Нікос Христодулідіс заявив, презентуючи пріоритети кіпрського головування у Раді ЄС у першій половині 2026 року.Він наголосив, що вторгнення Росії в Україну найяскравішим чином продемонструвало необхідність зміцнення європейської архітектури безпеки, оборонної готовності Європейського Союзу, його здатності захищати своїх громадян та інтереси."Протягом наступних шести місяців підтримка України залишатиметься пріоритетом для кіпрського головування. Звичайно, не могло бути інакше, враховуючи, що ми, Кіпр, маємо безпосереднє уявлення про те, що означає вторгнення, що означає окупація, що означає порушення основних принципів і прав", — акцентував він.Христодулідіс пообіцяв, що кіпрське головування сприяти швидкому впровадженню "білої книги" про майбутнє європейської оборони та супутньої "дорожньої карти" для досягнення оборонної готовності ЄС до 2030 року."Ми будемо діяти з реалізмом і амбіціями. Ми повністю переконані, що Європа може і повинна відповісти на виклики нашого часу", — заявив Христодулідіс.Головування у Раді ЄС відбувається на ротаційній основі, за якої кожна держава-член ЄС за чергою головує в Раді Європейського Союзу протягом шести місяців. Кіпрське головування замінить данське 1 січня 2026 року.Держава, яка головує, організовує та головує на засіданнях Ради ЄС (окрім ради із закордонних справ), формує порядок денний і визначає пріоритети на пів року, веде переговори між країнами ЄС.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський провів розмову з премʼєр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Вони детально обговорили дипломатичну роботу цими днями та новий виток російської агресії..

Європейська рада запровадила санкції щодо 41 судна, які входять до складу російського "тіньового флоту" нафтових танкерів. У Брюсселі стверджують, що це ще не остаточний список.Про це повідомив журнал Європейського Союзу. Зазначається, що на це 41 судно відтепер поширюється заборона на доступ до портів та заборона на надання широкого спектра послуг, пов'язаних із морським транспортом."Цей захід спрямований на танкери, що не входять до ЄС, і є частиною "тіньового флоту" РФ, обходячи механізм обмеження цін на нафту, а також на судна, які відповідають за транспортування військової техніки, краденого українського зерна та культурних цінностей з України", — йдеться в документі.Після сьогоднішнього пакета санкцій загальна кількість таких кораблів "тіньового флоту", на які накладені економічні обмеження, зросла майже до 600 штук."ЄС готовий посилити тиск на Росію та її тіньовий ланцюжок створення вартості флоту, зокрема, шляхом запровадження подальших санкцій", — додали у Єврораді.Попередній контекст:Морські дрони Служби безпеки України Sea Baby 29 листопада уразили в Чорному морі два танкери тіньового флоту країни-агресорки Росії. Судна Kairo та Virat йшли порожніми, адже вони прямували на завантаження у порт Новоросійськ. Під час цього по танкерах відпрацювали модернізовані морські дрони Sea Baby, які можуть долати великі дистанції й оснащені посиленими бойовими частинами.Західні медіа повідомили, що адміністрація Дональда Трампа фактично дала Україні "зелене світло" на обстріли так званого "тіньового флоту" Росії. США навіть допомагають у цьому своїми розвідувальними даними.Європейський Союз планує завдати удару по російському тіньовому флоту й обмежити військові доходи Москви шляхом більш жорсткого застосування міжнародного морського права.Минулого тижня, 13 грудня, президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти 656 кораблів, які є частиною "тіньового флоту" Росії.Висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас заявила, що ЄС не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

У четвер і п’ятницю, 18-19 грудня, в Брюсселі відбувається нарада лідерів Європейського Союзу. Головне питання — узгодити шляхи фінансування України на 2026 і 2027 роки.За інформацією TrueUA, ця зустріч для України вирішальна в контексті фінансування на наступні два роки."Мені обіцяли лідери ЄС розв’язати це питання, бо вони розуміють, що Україна без цих грошей не зможе", — наголошував раніше Володимир Зеленський.Президент Євроради Антоніу Кошта заявляв, що ніхто не розійдеться зі саміту, поки не вдасться знайти опцію для фінансування України. На засідання очікується також приїзд Зеленського.Розглядаються два основні варіанти:репараційна позика на основі російських заморожених активів;спільні запозичення ЄС, але для цього мають погодитися всі лідери блоку (прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уже виступив проти).Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

Лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту".Про це йдеться у спільному листі європейських лідерів, його цитує "Суспільне". За словами європейських лідерів, «репараційний кредит» фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС.Політики наголосили, що з початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року Європа непохитно підтримує Україну."Ми робимо це, бо це морально правильно, а також тому, що імперіалістичні амбіції Росії загрожують європейській безпеці за межами України. Таким чином Україна також бореться за нашу свободу та наші цінності. Ми прагнемо знайти довгострокову надійну підтримку, яка зміцнить Україну", — йдеться у листі.Враховуючи поточний масштаб і терміновість бюджетних і військових потреб Києва, європейські лідери акцентували, що "рішуче підтримують пропозицію Єврокомісії щодо репараційної позики, яка фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС"."Окрім того, що це найбільш фінансово доцільне та політично реалістичне рішення, воно також відповідає фундаментальному принципу права України на компенсацію збитків, завданих агресією. Час має вирішальне значення", — також ідеться в заяві.Політики зауважили, що, досягнувши рішення щодо репараційної позики на засіданні Європейської ради у грудні, вони мають можливість поставити Україну в сильнішу позицію для самозахисту та кращу позицію для переговорів про справедливий і тривалий мир.У цьому контексті європейські лідери запевнили, що "готові конструктивно співпрацювати" Єврокомісією та Європейською радою "для досягнення цієї мети".Лист підписали: прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал, прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, прем'єр-міністр Ірландії Міхал Мартін, прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і президент Литви Гітанас Науседа.Нагадаємо, декілька днів тому прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер повідомив, що його країна висунула Європейському Союзу низку вимог. Їх виконання є обов'язковою умовою для того, щоб Брюссель погодився надати Україні репараційний кредит, забезпечений замороженими активами Росії..

У четвер, 4 грудня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з головою Європейської Ради Антоніу Коштою. Сторони обговорили гідне закінчення війни.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram. "Говорив із президентом Європейської Ради Антоніу Коштою. Обмінялися інформацією про наші контакти з партнерами, багато є важливих деталей", — зазначив Зеленський.Також сторони обговорили "переговорний трек". Гарант поінформував Кошту, що в української команди заплановані зустрічі з американською стороною. "Розраховуємо працювати так само змістовно, щоб завершити цю війну надійним і достойним миром", — заявив він.Зеленський та Антоніу Кошта домовилися і надалі координуватися. Також український лідер подякував голові Євроради за солідарність і підтримку.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський переконаний, що можливість закінчити війну є. Проте, за його словами, потрібен тиск на Росію.Своєю чергою, європейські лідери попередили Володимира Зеленського, що Сполучені Штати Америки можуть "зрадити Україну та Європу". .

Європейський Союз планує повністю відмовитися від російського газу до кінця 2027 року. Проте Рада ЄС шукає варіанти, як прискорити це на один рік. Посадовці кажуть, що це цілком реально.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на власні джерела.Вони розповіли, що представники європейських країн, Європарламенту та Єврокомісії збиралися в Брюсселі у вівторок, 2 грудня, для встановлення точної дати заборони російського газового імпорту.Переговори ЄС мають розв’язати питання щодо точного графіка поступового припинення постачань. Хоча країни-члени в Раді ЄС схвалили план щодо заборони всіх постачань російського газу до кінця 2027 року, Європарламент наполягає на прискоренні цього процесу на один рік.Зазначається, що це дозволило б узгодити припинення імпорту трубопровідного газу з припиненням морських постачань, які вже схвалили в ЄС у межах останнього пакета антиросійських санкцій.Але якщо санкції є тимчасовими, регламент під назвою RePowerEU — окремий довгостроковий план, спрямованим на остаточне скорочення залежності від Росії. Єврокомісія дала зрозуміти, що цей захід залишиться в силі незалежно від будь-якої мирної угоди.Раніше президент США Дональд Трамп тривалий час закликав європейські країни повністю відмовитися від закупівель російських енергоресурсів, які Росія використовує для фінансування війни проти України.Рада ЄС ухвалила спільну позицію щодо поетапного припинення імпорту російського газу в рамках плану REPowerEU, який передбачає повну відмову від російських енергоносіїв до 1 січня 2028 року. Щоправда, Угорщина та Словаччина виступають активно проти цього, продовжуючи закуповувати російський газ і нафту, тоді як інші держави ЄС відмовилися від співпраці з Москвою ще 2022 року.Нагадаємо, 15 листопада видання Financial Times повідомляло, що справжньою метою активних візитів американських посадових осіб у країни Європи є просування енергоносіїв США замість російських. Відчувається тенденція до збільшення таких намагань..