# Рада Європи

Посли Європейського Союзу погодили участь Великої Британії в підтримці оборонних потреб України. Йдеться про європейську програму фінансової підтримки на 90 мільярдів євро, відомій як Ukraine support loan.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Ради Євросоюзу.У середу, 22 липня, країни-члени ЄС затвердили участь Великої Британії в механізмах, передбачених європейською позикою для України на 90 мільярдів євро."Кошти передбачені для покриття її ключових оборонних потреб України 2026-2027 років", — ідеться в повідомленні.Це рішення є продовженням угоди щодо участі у програмі, підписаної між Європейським Союзом і Великою Британією 13 липня.Аналітики пояснили, що цей крок дозволяє Україні за кошти позики закуповувати оборонну продукцію британських виробників на додаток до нинішньої рамки для країн ЄС, Європейської економічної зони — Європейської асоціації вільної торгівлі та визначеного переліку третіх країн.Тому Україна зможе на кошти європейської позики купувати зброю у ширшого кола виробників. Участь Великої Британії стала можливою, оскільки вона відповідає трьом критеріям для третіх країн, передбачених правилами позики. Зокрема, британці зобов’язалися надати "чесний і пропорційний" фінансовий внесок, вони мають оборонно-безпекове партнерство з ЄС та вже надають значну підтримку Україні."Загалом у позиці передбачено 60 мільярдів євро для інвестицій в оборонні потреби, включно з оборонними закупівлями, та 30 мільярдів — як пряма економічна та бюджетна підтримка", — йдеться в повідомленні. Найближчими днями має відбутися остаточне затвердження участі Великої Британії Радою Євросоюзу через письмову процедуру.Нагадаємо, що наприкінці червня Україна отримала від ЄС ще 3,9 мільярда євро. Ці гроші мали скерувати на фінансування українського війська й усього оборонного сектору..

У п’ятницю, 17 липня, стартує розгляд результатів скринінгу кластерів №2 та №3 для України та Молдови. Це означає початок технічної підготовки до їх відкриття.Про це повідомила "Європейська правда". Журналісти уточнили, що таким чином розпочне працювати робоча група Ради ЄС з питань розширення (COELA).У Раді ЄС на технічному рівні готуються до відкриття перемовних кластерів №2 та №3 для України та Молдови."Завтра COELA розпочинає офіційний розгляд результатів скринінгу за цими кластерами", — повідомив медійникам один зі співрозмовників із Євросоюзу.Однак політичні експерти не радять чекати жодних великих новин до кінця літа. Адже на офіційному рівні процес щодо відкриття кластерів активізується на початку вересня.Річ у тому, що до літньої перерви, крім 17 липня, COELA матиме лише одне планове засідання — 22 липня. Робоча група повернеться до роботи з 1 вересня.Як відомо, в Брюсселі 14 липня для України відкрили Шостий перемовний кластер "Зовнішні відносини". Тоді віцепремʼєр із питань євроінтеграції Тарас Качка запевняв, що відкриття решти чотирьох кластерів не відкладають на "після літа".Нагадаємо, що 13 липня в Брюсселі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до Ради Європейського Союзу із закордонних справ. Він зосередився на захисті від балістичних атак і подальшому відкритті кластерів переговорів..

У понеділок, 13 липня, в Брюсселі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до Ради Європейського Союзу із закордонних справ. Він зосередився на захисті від балістичних атак і подальшому відкритті кластерів переговорів.Про це Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі X."Я поінформував держави-члени ЄС про ситуацію на полі бою, успіхи України та зусилля щодо миру. Наше завдання — змусити Путіна зрозуміти, що він нічого не отримає від цієї війни. Тиск. Рішучість. Підвищення вартості війни для агресора. Це залишається простою, але ефективною формулою", — зазначив він.Український міністр наголосив, що битва за небо визначить траєкторію війни. Росія повинна втратити свою решту балістичної переваги."Європа потребує власних антибалістичних можливостей — не лише для допомоги Україні, а й для зміцнення власної безпеки та стримування", — пояснив він.За його словами, приєднання України варто розглядати як зміцнення конкурентоспроможності Європи, розширення її оборонно-промислової бази та посилення безпеки. Саме в цьому полягає підхід, заснований на заслугах.Сибіга сконцентрував увагу на необхідності підтримування та посилювання тиску санкціями, включно з майбутнім потужним 21-м пакетом санкцій ЄС проти Росії. Він також висловив вдячність за позитивну реакцію на його пропозицію відповідати на кожну масову російську терористичну атаку новими санкціями, а також за швидку реакцію ЄС після масової атаки Росії 2 липня."Ми обговорили подальші кроки, включно зі санкціями проти "Росатому" та "Роскосмосу", відключенням "Газпромбанку" від SWIFT і забороною на транспортні системи, залучені до російських постачань скрапленого природного газу", — зауважив міністр.Він подякував Кіпрському головуванню за сильну підтримку України та за історичне відкриття першого кластера в переговорах щодо приєднання до ЄС. Також висловив вдячність Ірландському головуванню за те, що Україна залишається серед його пріоритетів, та за початок терміну з відкриття шостого кластера.Очільник українського дипломатичного відомства також порушив питання міжнародного спорту, адже Росія не припинила свою агресію, не вивела окупаційні сили з України та не повернулася до міжнародного права. На його переконання, міжнародний спорт не повинен стати місцем, де Росія відновлює легітимність."Цей липень критичний. Диктатори та терористи не беруть літніх відпусток. Наші захисники — теж. Це означає, що не може бути пауз у посиленні тиску на Росію, зміцненні підтримки України й ухваленні великих політичних рішень заради об’єднаної та сильної Європи", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, минулого тижня міністр закордонних справ розповідав, що треті країни більше не визначатимуть, чи може Україна обстрілювати військові об'єкти на території Росії. Таким чином офіційний Київ окреслив новий підхід до ударів углиб країни-агресорки..

Новий, 21-й, пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії ще не готовий до затвердження. Але в понеділок, 13 липня, Рада ЄС у закордонних справах може затвердити окремий список індивідуальних санкцій з 250 осіб і компаній.Про це повідомила "Європейська правда", журналісти якої послалися на заяву головної дипломатки ЄС Каї Каллас перед початком засідання міністрів закордонних справ Євросоюзу.Вона зазначила, що розраховує на затвердження 13 липня нового санкційного списку російських громадян і компаній на 250 позицій, в той час як 21-й пакет санкцій ще потребує узгодження."Сьогодні ми сподіваємося, що погодимо 250 позицій санкційного списку. Ми також працюємо над 21-м пакетом санкцій, щодо якого у нас ще немає домовленості", — заявила Каллас. Щодо санкційного списку вона наголосила, що "це — найбільша кількість позицій, яку ми будь-коли вносили". "Це також реакція на напади, які Росія нещодавно вчинила на цивільне населення України", — акцентувала головна дипломатка ЄС.Напередодні послам держав ЄС у Брюсселі не вдалося дійти згоди щодо 21-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії, обговорення пакета домовились продовжити 13 липня на рівні міністрів закордонних справ ЄС.На вимогу деяких країн імена патріарха Російської православної церкви Кирила та засновника російської нафтової компанії "Лукойл" Вагіта Алекперова виключили з проєкту 21-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Водночас Австрія поновила свою вимогу щодо зняття санкційних обмежень і розмороження активів російської інвестиційної компанії Rasperia, яку повʼязують з російським олігархом Олегом Дерипаскою.Нагадаємо, керівник одного з головних європейських імпортних газових хабів Іван Хіменес, який керує портом баскського Більбао заявляв, що ЄС ризикує стати дуже залежним від США. Тому, на його думку, варто відкласти заборону на російський скраплений природний газ, яка має набути чинності 2027 року..

Цього тижня для України відбулася продуктивна робота на саміті "Групи семи", на засіданнях Контактної групи з питань оборони України та Європейської ради, у двосторонніх зустрічах із партнерами.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Кожна розмова про те, як дати більше захисту нашим людям, як підтримати воїнів і як наблизити кінець війни", — наголосив він.За його словами, девʼять країн оголосили про внески в програму PURL на майже мільярд доларів."Дякую, саме це зараз найбільше потрібно. Також працювали над тиском на Росію — оголосили нові санкції Велика Британії та Канади, і вже ми активно в діалозі з ЄС, щоби 21-й санкційний пакет підготували швидше, й він обмежував Росію саме там, де це найвідчутніше", — зазначив український президент.Він додав, що загалом за результатами засідання Контактної групи "Рамштайн" партнери оголосили про чотири мільярди доларів нової допомоги для нашої країни."Ми повертаємося додому з новими можливостями для оборони. Я дякую всім нашим друзям, які продовжують підтримку України. Кожен пакет допомоги зберігає життя наших людей від російських ударів і допомагає наближати мир", — підсумував Володимир Зеленський.. Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив під час звернення до учасників засідання Європейської ради, що Україна хоче закінчити війну до зими — через дипломатію та через тиск на Росію. Але при цьому розуміє, з ким має справу. Адже Путін — це війна..

Україна хоче закінчити війну до зими — через дипломатію та через тиск на Росію. Але при цьому розуміє, з ким має справу. Адже Путін — це війна.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час звернення до учасників засідання Європейської ради."Тому якщо війна продовжиться, то нам буде потрібен зимовий пакет допомоги", — констатував він.За його словами, це має охоплювати енергетичний пакет — газ, дизель та необхідне енергетичне обладнання — і ракетний пакет щонайменше на 300 ракет на зиму."Готуймося до цього вже зараз, водночас максимально посилюючи дипломатичні зусилля. Нам потрібні конкретні рішення", — акцентував український президент.Окрім того він наголосив на важливості того, що кошти European Peace Facility зараз розблоковані. Це шість мільярдів євро."Це значна сума, її потрібно використати на те, що справді допомагає захищати життя, — на те, що вже довело свою ефективність у цій війні, те, що працює", — зауважив президент України.Він закликав підтримати швидке використання цих коштів, щоби жодне життя не було втрачено через затримки. Гроші можна використати на ППО, далекобійні снаряди й інші спроможності, які вже доводять свою ефективність."І якби ми могли використати ці кошти на захист нашої енергетичної інфраструктури, це було би допоміжним", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент заявив під час відкриття засіданням Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн", що Україна вже має достатньо потужні інструменти для того, щоби змусити Росію відмовитися від військового шляху та перейти до дипломатії..

Декілька днів тому країни-члени Європейського Союзу домовилися про відкриття першого кластера переговорів про вступ до блоку України та Молдови. Це стало чітким сигналом, що процес євроінтеграції не зупинити.На цьому наголосив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в четвер, 18 червня. Сьогодні у Брюсселі він особисто візьме участь у засіданні Європейської ради."Ми вдячні всім країнам Європейського Союзу за відкриття першого кластеру. Це для нас серйозний крок уперед", — зазначив він.За його словами, на цьому Україна не планує зупинятися та має бажання, аби в найближчі тижні чи місяці вдалося відкрити й інші п'ять кластерів."Бажано, щоби це відбулося впродовж наступних тижнів, безумовно. Щоби всі шість кластерів відкрилися та відкрили нам шлях до майбутнього членства в ЄС. Будемо працювати заради цього", — наголосив Зеленський.Він висловив переконання, що це одна з найсильніших відповідей, яку Європа може дати на російські атаки та постійні акти агресії, — це прискорити процес вступу України до блоку та прискорити відкриття кластерів.Як відомо, сьогодні президент України проведе низку зустрічей у Бельгії та візьме участь у засіданні контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн". У його графіку також заплановані переговори з керівництвом ЄС, генсеком НАТО та європейськими лідерами.Нагадаємо, Володимир Зеленський також наголосив, що європейську антибалістичну систему, яку зараз розробляють на континенті, ініціювала Україна. У цьому плані відбувається значний прогрес, наші союзники погодилися щодо необхідності таких кроків..

У вівторок, 26 травня, Рада Європейського Союзу продовжила дію санкцій проти країни-агресорки Росії за порушення прав людини.Про це йдеться у пресрелізі оприлюдненому на сайті Ради ЄС. Зазначається, що обмеження діятимуть до 28 травня 2027 року.Загалом санкції поширюються на 72 людини та одну юридичну особу, які відповідальні за "серйозні порушення прав людини, за репресії проти громадянського суспільства та демократичної опозиції, а також за підрив демократії та верховенства права в Росії".У межах санкцій активи людей та компаній, включених до списку, залишаються замороженими. До того ж громадянам та компаніям ЄС заборонено їх фінансувати. Крім того, на них поширюється заборона на в’їзд до країн-членів блоку."ЄС залишається непохитним у своєму засудженні порушень прав людини та репресій у Росії та глибоко стурбований постійним погіршенням ситуації з правами людини в країні, особливо в контексті війни Росії проти України", — додали у ЄС.Зауважимо, раніше суд Європейського Союзу постановив, що ЄС має право заморожувати активи росіян, які перебувають під санкціями, навіть якщо майно формально оформлене через трасти або складні юридичні структури. Нагадаємо, 23 травня президент України Володимир Зеленський підписав черговий пакет санкційних обмежень, спрямованих на послаблення військової машини Кремля. Нові обмеження стосуються понад сотні російських військових та суден, які забезпечують фронт зброєю..

У неділю, 17 травня, президент України Володимир Зеленський провів перемовини з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Вони обговорили низку актуальних проблем.Про це Володимир Зеленський поінформував у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі"Дуже дякую за підтримку нашої держави та людей", — наголосив він.Під час розмови детально обговорили перспективи процесу перемовин заради миру для України та всієї Європи. Український президент поінформував про нещодавні контакти з різними лідерами у Європі та з американською стороною."Однаково бачимо, що Європа має бути в перемовинах. Важливо, щоби в неї був сильний голос і присутність у цьому процесі, і варто визначити, хто представлятиме саме Європу", — визнав президент України.Обговорили також євроінтеграцію України та її готовність до відкриття кластерів. Ця тема останнім часом набула особливого значення, щодо неї є чимало дискусій. "Обговорили графік і необхідну комунікацію щодо цього. Вдячний усім, хто нас підтримує. Дякую Антоніу та всім європейським лідерам!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні український президент відзначив, що дуже масштабно Сили оборони, Служба безпеки України, розвідка відпрацювали по Московському регіону. Відбулася хороша хвиля українських дипстрайків.Тож, за його словами, росіянам треба думати про свої нафтопереробні заводи, про нафтові об’єкти, про свої підприємства, а не про те, як зламати життя інших народів — в Україні, чи в Молдові, чи в будь-якій іншій країні-сусідці..

У середу, 13 травня, Європейський Союз офіційно сповістив Раду Європи про свій намір долучитися до Розширеної часткової угоди про Управлінський комітет Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга."Я дякую ЄС, моїм колегам Каї Каллас (віцепрезидент Європейської комісії, — ред.) та Майклу Макграту (європейський комісар з питань юстиції, — ред.) за їхні принципи, силу та лідерство. Необхідно притягнути до повної відповідальності керівництво держави-агресора, а також усіх винних, та притягнути їх до правосуддя", — наголосив Сибіга.Як відомо, вчора Рада ЄС затвердила рішення про запуск Спецтрибуналу. Наступний крок планують зробити в Кишиневі 14-15 травня.У порядку денному засідання йшлося про те, що Рада ухвалює рішення щодо позиції ЄС стосовно розширеної часткової угоди про управлінський комітет Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України.Посли ЄС підтримали це рішення 29 квітня 2026 року. Через день, 30 квітня, Європарламент підтримав якнайшвидший запуск Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та закликав усі держави-члени ЄС долучитися до цієї ініціативи. Тоді повідомляли, що загалом до ініціативи готові долучитися 25 країн ЄС.Нагадаємо, раніше радник Міністерства закордонних справ України Микола Юрлов розповідав, що ЄС може стати співзасновником Спеціального трибуналу щодо агресії Росії проти України. Проте перші вироки можуть з’явитися лише за декілька років..

У суботу, 9 травня, український гарант Володимир Зеленський провів перемовини із президентом Європейської ради Антоніу Коштою.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що під час переговорів було розглянути спільну роботу заради подальшої європейської інтеграції України.Зеленський запевнив, що Україна буде повноправною частиною Євросоюзу. Наразі триває підготовка до відкриття кластерів і подальших рішень.Крім того, сторони обговорили й нещодавні кроки в дипломатії та домовленість за посередництва Америки провести обмін полоненими з Росією у форматі 1000 на 1000."Вдячний за привітання українців та України з Днем Європи і вдячний за всю підтримку Європи для України в час нашої оборони в повномасштабній війні. Ми захистимо свою незалежність і право нашого народу самостійно обирати шлях. Саме цим ми захистимо і право всіх європейських народів жити так, як вони самі того хочуть. Росії не вдасться зламати Європу та розколоти її: багато було намагань, але жодне не спрацювало. І не спрацює", — додав гарант.Зауважимо, протягом останніх тижнів Франція та Німеччина запропонували поетапний процес, за яким Україна отримуватиме "символічні" переваги та поступовий доступ до механізмів ЄС в обмін на виконання етапів реформ. Це означатиме, що до отримання повноправного членства залишиться щонайменше десять років.Тим часом майбутній прем’єр Угорщини Петер Мадяр очікує від України кроків щодо угорської меншини, перш ніж погодиться на розблокування вступу до ЄС.Нагадаємо, раніше віцепрем’єр з європейської інтеграції Тарас Качка заявляв, що Україна очікує на офіційні контакти з Угорщиною після завершення формування нового уряду в Будапешті. Після цього з'ясується її позиція щодо подальшого просування переговорів про вступ України в Європейський Союз..

Європейський Союз шукає прямий канал переговорів із Кремлем. Брюсселю дуже не подобається ізоляція від мирного процесу, до того ж існує розчарування діями Сполучених Штатів Америки та президента Дональда Трампа.Такий висновок зробили аналітики видання Financial Times, які цитують заяву президента Європейської ради Антоніо Кошти.За його словами, ЄС має потенціал для самостійних переговорів із російським диктатором Володимиром Путіним. Європейські столиці розчаровані переговорами щодо припинення війни в Україні, які очолює президент США Дональд Трамп.Він наголосив, що Євросоюз отримав підтримку президента України Володимира Зеленського для підготовки "позитивного внеску" в переговорний процес.Зараз Кошта проводить консультації з лідерами всіх 27 країн ЄС, щоби визначити формат взаємодії з Росією. Головною метою є недопущення ситуації, за якої Європу змусять прийняти мирну угоду без її участі та згоди."Попри готовність Брюсселя, у ЄС визнають відсутність сигналів із боку Москви про бажання вести конструктивний діалог із представниками блоку", — констатували аналітики.Антоніо Кошта зазначив, що на теперішній момент Росія не демонструє намірів брати участь у серйозних переговорах."У самому Євросоюзі теж немає єдиної думки. Хоча деякі лідери підтримують створення каналу зв'язку з Кремлем, ЄС поки що не визначився, хто саме має виступати від імені всіх європейців та якою має бути конкретна пропозиція Путіну", — наголосили політичні експерти.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь секретаря РНБО Рустема Умєрова, який проведе низку зустрічей із представниками президента США. При цьому вони визначили три ключові завдання..

У середу, 6 травня, Рада Європейського Союзу затвердила рішення про запуск Спецтрибуналу за злочин агресії Російської Федерації проти України. Наступний крок зроблять у Кишиневі 14-15 травня.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на одного з дипломатів Євросоюзу.У порядку денному йдеться про те, що Рада ухвалює рішення щодо позиції ЄС стосовно розширеної часткової угоди про управлінський комітет Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України. Посли ЄС підтримали це рішення 29 квітня 2026 року.Через день, 30 квітня, Європарламент підтримав якнайшвидший запуск Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та закликав усі держави-члени ЄС долучитися до цієї ініціативи.Наступний крок до запуску Спецтрибуналу планують зробити 14-15 травня в Кишиневі. Тоді Рада Європи, ймовірно, укладе угоду про його керівний комітет. Загалом до ініціативи готові долучитися 25 країн ЄС.Як відомо, Парламентська асамблея НАТО ще 21 листопада 2022 року визнала державою-терористкою, а також підтримала резолюцію, в якій ідеться про створення спеціального трибуналу за фактом російської агресії. Однак таке рішення ще мала підтримати кожна окрема країна на національному рівні.Лише 9 травня 2025 року міністри закордонних справ країн Євросоюзу та представники вищого керівництва блоку схвалили запуск спеціального трибуналу щодо злочину агресії військово-політичного керівництва Росії проти України. Тоді висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас повідомила, що очікує перших рішень трибуналу вже 2026 року.Згодом, 14 травня Рада Європи підтримала створення цього трибуналу, до коаліції ввійшли понад 40 країн. 25 червня президент Зеленський та генсек Ради Європи Ален Берсе підписали угоду щодо створення Спецтрибуналу.Нагадаємо, декілька днів тому радник Міністерства закордонних справ України Микола Юрлов розповідав, що ЄС може стати співзасновником Спеціального трибуналу щодо агресії Росії проти України. Проте перші вироки можуть з’явитися лише за декілька років..

На четвер, 23 квітня, заплановане неформальне засідання Європейської ради в Нікосії (Кіпр). Передбачається, що там президент України Володимир Зеленський обговорить з лідерами держав Європейського Союзу ситуацію на війні з Росією. Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на лист-запрошення від президента Євроради Антоніу Кошти, надісланий лідерам ЄС у вівторок, 14 квітня.Лідери ЄС обговорять з Зеленським поточний стан справ у війні з Росією під час робочої вечері в межах неформальної Євроради на Кіпрі."Ми розпочнемо наші дискусії за вечерею 23 квітня, заслухавши президента Зеленського щодо агресивної війни Росії проти України, яка триває", — йдеться у листі.Повідомляється, що неформальна зустріч очільників держав чи урядів ЄС відбудеться 23 та 24 квітня у Нікосії та Ая-Напі (Кіпр)."Фокус нашої неформальної зустрічі Європейської ради подвійний: ми розглянемо складне геополітичне середовище та відповідь Європи на нього, а також надамо політичне керівництво для роботи над багаторічною фінансовою рамкою на 2028-2034 роки, щоби підготувати ґрунт для досягнення домовленості до кінця цього року", — розповів Антоніу Кошта.Окрім того, 24 квітня лідери ЄС зустрінуться з ключовими регіональними партнерами, щоб обговорити ситуацію на Близькому Сході."Готовність ЄС реагувати на складне геополітичне середовище та безпекову ситуацію також стане частиною цього обговорення. Це може включати аспекти, пов’язані зі статтею 42(7) Договору про ЄС (TEU), у світлі поточної роботи", — повідомляється в листі.Стаття 42(7) Договору про ЄС — своєрідний європейський аналог статті 5 статуту НАТО. Цей пункт передбачає, що напад на одну державу означає напад на весь ЄС (але чітко не регламентується, як саме повинні реагувати держави-члени у разі нападу на одну з них).Нагадаємо, що прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні підтвердила, що під час візиту президента України Володимира Зеленського знову заявить про беззастережну підтримку йому й українському народу..

У четвер, 19 березня, президент Європейської ради Антоніу Кошта розкритикував як позицію прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо блокування допомоги Україні, так і президента України Володимира Зеленського за його висловлювання на адресу угорського лідера.Як повідомили журналісти видання Politico, президент Євроради Антоніу Кошта назвав поведінку Віктора Орбана неприйнятною та додав, що вона суперечить принципам договорів, лояльної співпраці та дій у дусі доброї волі.Окремо Кошта згадав ситуацію з нафтопроводом "Дружба", зазначивши, що Україна підтвердила готовність виконувати зобов’язання перед ЄС.Зокрема, Володимир Зеленський пообіцяв Антоніу Кошті забезпечити стабільне постачання енергоносіїв та рухатися у напрямку подальшої співпраці.Водночас президент Європейської ради звернув увагу й на риторику українського лідера. За його словами, деякі заяви Володимира Зеленського, зроблені раніше, були недоречними за тоном і не сприяли врегулюванню ситуації.На переконання Антоніу Кошти, різкі фрази Володимира Зеленського ніяк не допомогли розв’язати ситуацію, а навпаки — ще більше загострили суперечності між країнами.Після обговорення, яке не завершилося ухваленням жодного рішення, лідери ЄС поспілкувалися за допомогою відеозв'язку з президентом Зеленським. Зіткнувшись із незгодою Віктора Орбана йти на компроміси, обговорення українського питання завершили.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що угорський уряд ухвалив рішення заборонити в'їзд до країни та Шенгенської зони трьом громадянам України за нібито "погрози" на адресу прем'єр-міністра Віктора Орбана. Серед них військові та політичний аналітик..