# Рада Європи

Одним із пріоритетів головування Кіпру в Раді Євросоюзу є відкриття переговорних кластерів для України. Це дуже важливий момент, на який офіційний Київ покладає великі сподівання.Про це заявив президент Володимир Зеленський під час виступу на церемонії відкриття головування Кіпру в Раді Євросоюзу."Для України цей момент є справді дуже значущим — так само, як і для Кіпру, держави-члена, яка, на жаль, залишається розділеною, але прагне до тривалого миру та посідає повноправне місце у Європі. І країни, яка, можливо, й менша за розміром, проте має рівне право голосу в європейських інституціях", — зазначив він.Український президент наголосив, що Україна також заслуговує бути рівноправною частиною спільного європейського дому. Володимир Зеленський окремо відзначив те, що Україна входить до пріоритетів кіпрського головування."Ми вдячні за слова президента про те, що нашою метою має бути одночасне відкриття переговорних кластерів у період вашого головування й для України, й, безумовно, для наших друзів — Молдови", — сказав він.Україна також розраховує побачити початок реалізації пакета підтримки від Євросоюзу в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Потрібен практичний механізм, завдяки якому ці кошти реально допоможуть нашій країні.Президент акцентував, що паралельно на новий рівень вийшли переговори для завершення війни Росії проти України та досягнення миру. Водночас необхідно продовжувати достатній тиск на агресора."Санкції проти Росії, підтримка України, спільне зміцнення нашої оборони — усе це працює заради миру. Ми обговорили – на рівні ЄС, у межах "Коаліції охочих" і нашої двосторонньої роботи з Кіпром — необхідність посилення санкцій. Готується новий пакет. І здійснюється багато кроків для боротьби з тіньовим флотом Росії, і це спрацює. Кожен долар, який втрачає Росія, — це долар, який не підживлює агресора", — переконаний Володимир Зеленський.Крім того, Україна розраховує, що цього року свою ефективність має довести дуже важлива європейська ініціатива SAFE, та сподівається на плідну роботу з Кіпром та кожною країною Євросоюзу в межах цього інструменту."Я щиро вірю, що разом ми можемо посприяти реалізації однієї з найважливіших гарантій миру та безпеки для нашої країни та всієї Європи — членства України у Європейському Союзі", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що ще під час головування Кіпру в Європейському Союзі може закінчитися війна Росії проти України. Як відомо, кіпрське головування триватиме до 30 червня..

У п’ятницю, 2 січня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з кіпрським колегою Константіносом Комбосом. Він привітав Кіпр із початком головування в Раді Європейського Союзу.Про це Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі X."Ми зосередилися на просуванні вступу України до ЄС, поглибленні двосторонньої співпраці, зміцненні оборонної співпраці та підвищенні енергетичної стійкості України", — зазначив він.За його словами, вони також обмінялися думками щодо спільних миротворчих зусиль і їх координації протягом усього кіпрського головування в ЄС."Я поінформував свого колегу про ситуацію на полі бою та наслідки повітряного терору Росії", — додав Сибіга.Він висловив вдячність своєму колезі за підтвердження того, що підтримка України та зусилля щодо припинення війни будуть серед ключових пріоритетів кіпрського головування в ЄС."Я подякував Кіпру за вже надану та заплановану допомогу. Ми продовжуватимемо працювати разом для досягнення наших спільних цілей з єдністю, силою та спільним баченням", — підсумував Андрій Сибіга.Учора президент Володимир Зеленський провів перемовини із лідером Кіпру Нікосом Христодулідісом. Наша країна розраховує "на сильні рішення, які зміцнять Україну та всю Європу протягом цих пів року"."Важливо, щоб Україна була серед пріоритетів під час кіпрського головування. Членство України у Європейському Союзі — це одна з гарантій безпеки для нас, і ми зі свого боку завжди робимо все необхідне", — наголосив український президент.Нагадаємо, 21 грудня кіпрський президент Нікос Христодулідіс пообіцяв, що його країна зробить підтримку України пріоритетом свого головування у Раді Європейського Союзу..

У неділю, 21 грудня, кіпрський президент Нікос Христодулідіс пообіцяв, що його країна зробить підтримку України пріоритетом свого головування у Раді Європейського Союзу. Воно розпочнеться 1 січня.Про це Нікос Христодулідіс заявив, презентуючи пріоритети кіпрського головування у Раді ЄС у першій половині 2026 року.Він наголосив, що вторгнення Росії в Україну найяскравішим чином продемонструвало необхідність зміцнення європейської архітектури безпеки, оборонної готовності Європейського Союзу, його здатності захищати своїх громадян та інтереси."Протягом наступних шести місяців підтримка України залишатиметься пріоритетом для кіпрського головування. Звичайно, не могло бути інакше, враховуючи, що ми, Кіпр, маємо безпосереднє уявлення про те, що означає вторгнення, що означає окупація, що означає порушення основних принципів і прав", — акцентував він.Христодулідіс пообіцяв, що кіпрське головування сприяти швидкому впровадженню "білої книги" про майбутнє європейської оборони та супутньої "дорожньої карти" для досягнення оборонної готовності ЄС до 2030 року."Ми будемо діяти з реалізмом і амбіціями. Ми повністю переконані, що Європа може і повинна відповісти на виклики нашого часу", — заявив Христодулідіс.Головування у Раді ЄС відбувається на ротаційній основі, за якої кожна держава-член ЄС за чергою головує в Раді Європейського Союзу протягом шести місяців. Кіпрське головування замінить данське 1 січня 2026 року.Держава, яка головує, організовує та головує на засіданнях Ради ЄС (окрім ради із закордонних справ), формує порядок денний і визначає пріоритети на пів року, веде переговори між країнами ЄС.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський провів розмову з премʼєр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Вони детально обговорили дипломатичну роботу цими днями та новий виток російської агресії..

Європейська рада запровадила санкції щодо 41 судна, які входять до складу російського "тіньового флоту" нафтових танкерів. У Брюсселі стверджують, що це ще не остаточний список.Про це повідомив журнал Європейського Союзу. Зазначається, що на це 41 судно відтепер поширюється заборона на доступ до портів та заборона на надання широкого спектра послуг, пов'язаних із морським транспортом."Цей захід спрямований на танкери, що не входять до ЄС, і є частиною "тіньового флоту" РФ, обходячи механізм обмеження цін на нафту, а також на судна, які відповідають за транспортування військової техніки, краденого українського зерна та культурних цінностей з України", — йдеться в документі.Після сьогоднішнього пакета санкцій загальна кількість таких кораблів "тіньового флоту", на які накладені економічні обмеження, зросла майже до 600 штук."ЄС готовий посилити тиск на Росію та її тіньовий ланцюжок створення вартості флоту, зокрема, шляхом запровадження подальших санкцій", — додали у Єврораді.Попередній контекст:Морські дрони Служби безпеки України Sea Baby 29 листопада уразили в Чорному морі два танкери тіньового флоту країни-агресорки Росії. Судна Kairo та Virat йшли порожніми, адже вони прямували на завантаження у порт Новоросійськ. Під час цього по танкерах відпрацювали модернізовані морські дрони Sea Baby, які можуть долати великі дистанції й оснащені посиленими бойовими частинами.Західні медіа повідомили, що адміністрація Дональда Трампа фактично дала Україні "зелене світло" на обстріли так званого "тіньового флоту" Росії. США навіть допомагають у цьому своїми розвідувальними даними.Європейський Союз планує завдати удару по російському тіньовому флоту й обмежити військові доходи Москви шляхом більш жорсткого застосування міжнародного морського права.Минулого тижня, 13 грудня, президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти 656 кораблів, які є частиною "тіньового флоту" Росії.Висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас заявила, що ЄС не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

У четвер і п’ятницю, 18-19 грудня, в Брюсселі відбувається нарада лідерів Європейського Союзу. Головне питання — узгодити шляхи фінансування України на 2026 і 2027 роки.За інформацією TrueUA, ця зустріч для України вирішальна в контексті фінансування на наступні два роки."Мені обіцяли лідери ЄС розв’язати це питання, бо вони розуміють, що Україна без цих грошей не зможе", — наголошував раніше Володимир Зеленський.Президент Євроради Антоніу Кошта заявляв, що ніхто не розійдеться зі саміту, поки не вдасться знайти опцію для фінансування України. На засідання очікується також приїзд Зеленського.Розглядаються два основні варіанти:репараційна позика на основі російських заморожених активів;спільні запозичення ЄС, але для цього мають погодитися всі лідери блоку (прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уже виступив проти).Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

Лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту".Про це йдеться у спільному листі європейських лідерів, його цитує "Суспільне". За словами європейських лідерів, «репараційний кредит» фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС.Політики наголосили, що з початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року Європа непохитно підтримує Україну."Ми робимо це, бо це морально правильно, а також тому, що імперіалістичні амбіції Росії загрожують європейській безпеці за межами України. Таким чином Україна також бореться за нашу свободу та наші цінності. Ми прагнемо знайти довгострокову надійну підтримку, яка зміцнить Україну", — йдеться у листі.Враховуючи поточний масштаб і терміновість бюджетних і військових потреб Києва, європейські лідери акцентували, що "рішуче підтримують пропозицію Єврокомісії щодо репараційної позики, яка фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС"."Окрім того, що це найбільш фінансово доцільне та політично реалістичне рішення, воно також відповідає фундаментальному принципу права України на компенсацію збитків, завданих агресією. Час має вирішальне значення", — також ідеться в заяві.Політики зауважили, що, досягнувши рішення щодо репараційної позики на засіданні Європейської ради у грудні, вони мають можливість поставити Україну в сильнішу позицію для самозахисту та кращу позицію для переговорів про справедливий і тривалий мир.У цьому контексті європейські лідери запевнили, що "готові конструктивно співпрацювати" Єврокомісією та Європейською радою "для досягнення цієї мети".Лист підписали: прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал, прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, прем'єр-міністр Ірландії Міхал Мартін, прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і президент Литви Гітанас Науседа.Нагадаємо, декілька днів тому прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер повідомив, що його країна висунула Європейському Союзу низку вимог. Їх виконання є обов'язковою умовою для того, щоб Брюссель погодився надати Україні репараційний кредит, забезпечений замороженими активами Росії..

У четвер, 4 грудня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з головою Європейської Ради Антоніу Коштою. Сторони обговорили гідне закінчення війни.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram. "Говорив із президентом Європейської Ради Антоніу Коштою. Обмінялися інформацією про наші контакти з партнерами, багато є важливих деталей", — зазначив Зеленський.Також сторони обговорили "переговорний трек". Гарант поінформував Кошту, що в української команди заплановані зустрічі з американською стороною. "Розраховуємо працювати так само змістовно, щоб завершити цю війну надійним і достойним миром", — заявив він.Зеленський та Антоніу Кошта домовилися і надалі координуватися. Також український лідер подякував голові Євроради за солідарність і підтримку.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський переконаний, що можливість закінчити війну є. Проте, за його словами, потрібен тиск на Росію.Своєю чергою, європейські лідери попередили Володимира Зеленського, що Сполучені Штати Америки можуть "зрадити Україну та Європу". .

Європейський Союз планує повністю відмовитися від російського газу до кінця 2027 року. Проте Рада ЄС шукає варіанти, як прискорити це на один рік. Посадовці кажуть, що це цілком реально.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на власні джерела.Вони розповіли, що представники європейських країн, Європарламенту та Єврокомісії збиралися в Брюсселі у вівторок, 2 грудня, для встановлення точної дати заборони російського газового імпорту.Переговори ЄС мають розв’язати питання щодо точного графіка поступового припинення постачань. Хоча країни-члени в Раді ЄС схвалили план щодо заборони всіх постачань російського газу до кінця 2027 року, Європарламент наполягає на прискоренні цього процесу на один рік.Зазначається, що це дозволило б узгодити припинення імпорту трубопровідного газу з припиненням морських постачань, які вже схвалили в ЄС у межах останнього пакета антиросійських санкцій.Але якщо санкції є тимчасовими, регламент під назвою RePowerEU — окремий довгостроковий план, спрямованим на остаточне скорочення залежності від Росії. Єврокомісія дала зрозуміти, що цей захід залишиться в силі незалежно від будь-якої мирної угоди.Раніше президент США Дональд Трамп тривалий час закликав європейські країни повністю відмовитися від закупівель російських енергоресурсів, які Росія використовує для фінансування війни проти України.Рада ЄС ухвалила спільну позицію щодо поетапного припинення імпорту російського газу в рамках плану REPowerEU, який передбачає повну відмову від російських енергоносіїв до 1 січня 2028 року. Щоправда, Угорщина та Словаччина виступають активно проти цього, продовжуючи закуповувати російський газ і нафту, тоді як інші держави ЄС відмовилися від співпраці з Москвою ще 2022 року.Нагадаємо, 15 листопада видання Financial Times повідомляло, що справжньою метою активних візитів американських посадових осіб у країни Європи є просування енергоносіїв США замість російських. Відчувається тенденція до збільшення таких намагань..

Угорщина не візьме участь на політичному рівні на неформальному засіданні Ради Європейського Союзу у Львові. Його запланували на 10-11 грудня.Про це заявив угорський міністр у справах ЄС Янош Бока, якого цитує угорське видання Тelex.Він сказав, що отримав запрошення на міністерську зустріч ЄС у Львові та вже відповів на нього, назвавши ідею проведення такої зустрічі невідповідною політичним і процедурним принципам."Я не бачу політичної доданої вартості в тому, що, за припущенням головування Данії у Раді ЄС, може відбутися конструктивна дискусія про розширення, якщо все це відбуватиметься на території країни-кандидата, а інші країни-кандидати не будуть присутні", — намагався пояснити він демарш Будапешта.За його словами, "це радше частина політичного шоу, ніж ґрунтовна, обґрунтована дискусія"."Ми не хочемо бути свідками цього політичного спектаклю", — додав угорський міністр у справах ЄС.Тому він акцентував, що угорський уряд не братиме участі в міністерській зустрічі на політичному рівні, тобто на рівні міністра. При цьому Янош Бока не уточнив, чи буде Угорщина в принципі представлена на зустрічі у Львові.Раніше стало відомо, що у Львові відбудеться неформальне засідання міністрів Європейського Союзу. Зустріч запланована на 10-11 грудня. Під час засідання мають обговорити прогрес України у євроінтеграції.Данське головування 10 листопада розіслало запрошення на цей захід від імені міністерки з європейських справ Данії Марі Б'єрре та віце-прем'єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки."Під час головування Данії ми інтенсивно працювали над забезпеченням прогресу, попри наполегливе вето однієї з держав-членів щодо ухвалення офіційних кроків у питанні вступу України в ЄС. Важливим моментом у цьому процесі стане ця зустріч", — зазначала Марі Б’єрре.Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський розповідав, що Україна може стати членом ЄС на початку наступного десятиліття. Але для цього обов’язково потрібно побороти корупцію в країні..

Війна в Україні стала випробуванням для всієї Європи. Солідарність з українцями та підтримка їхнього шляху до миру та відновлення — одне з головних завдань європейської спільноти.Про це заявив генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе у 30-ту річницю вступу України до цієї організації. Він зазначив, що 30 років тому, коли Україна вступила до Ради Європи, — то були інша Україна, а також інша Європа."Демократія здавалася нестримною. Свобода та незалежність охоплювали весь наш континент. Три десятиліття по тому війна повернулася до Європи, і чоловіки, жінки та діти України заплатили за це високу ціну", — зазначив він.Берсе наголосив, що ця річниця є нагодою вшанувати мужність українців, а також підтвердити європейську солідарність і "взяти на себе зобов’язання як європейці будувати справедливий і тривалий мир в Україні"."Сила Європи полягає не в владі над іншими, а в принципах, за якими ми живемо разом. Рада Європи сприяє підвищенню відповідальності за Україну", — сказав він.Також генсек Ради Європи зазначив, що реєстр збитків вже працює, а незабаром, за його словами, буде створено Міжнародну комісію з претензій. "Довга та терпляча робота з відновлення вже розпочалася, навіть попри те, що бойові дії на фронті тривають. Рада Європи зміцнює основи демократичної безпеки через судові реформи, антикорупційні заходи та вільні і чесні вибори. Це невід’ємна частина найамбітнішого Плану дій в нашій історії", — наголосив він.Ален Берсе особливо акцентував, що майбутнє України — це майбутнє Європи."Ювілеї нагадують нам, хто ми є та за що ми боремося. Україна залишається нашим пріоритетом. Рада Європи з вами. У найважчі часи", — підсумував він.Нагадаємо, вчора міністерка закордонних справ Австрії Беате Майль-Райзінгер заявляла, що Австрія на всіх рівнях продовжує виступати за досягнення миру в Україні. При цьому він має бути стійким, довготривалим і з міцними гарантіями безпеки..

У середу, 22 жовтня, комітет міністрів Ради Європи схвалив Конвенцію про заснування міжнародної комісії з розгляду претензій України до Росії.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Я вітаю сьогоднішнє рішення комітету міністрів Ради Європи про попереднє ухвалення Конвенції про заснування міжнародної комісії з розгляду претензій щодо України", — написав він.За його словами, це другий довгоочікуваний елемент міжнародного механізму компенсації жертвам російської агресії, який розглядатиме претензії фізичних, юридичних осіб і української держави."Ми з нетерпінням очікуємо на його ухвалення в Гаазі 15-16 грудня та закликаємо всіх партнерів долучитися до цих історичних зусиль, спрямованих на забезпечення справедливості та підзвітності", — написав український міністр.Він наголосив, що компенсація жертвам є важливим елементом справедливого і тривалого миру — для України, Європи та не тільки.Своєю чергою, міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна зазначив, що це рішення знаменує собою "монументальний крок до створення міжнародного механізму компенсації жертвам російської агресії та важливу віху в прагненні до притягнення до відповідальності"."Естонія повністю підтримує прийняття такої конвенції. Всі злочини агресії повинні мати свою ціну", — наголосив він.Нагадаємо, в серпні цього року стало відомо, що до Міжнародного реєстру збитків зможуть звернутися більше українців, які постраждали від російської агресії. Наступного місяця подати заяви на відшкодування матимуть можливість ще 12 категорій громадян..

Європейський Союз іще на рік продовжив санкції проти Росії — до 9 жовтня 2026 року. Це пов’язано з гібридними загрозами від країни-агресорки. У списку підсанкційних осіб є і Віктор Медведчук.Про це повідомили на сайті Ради Європейського Союзу."Сьогодні Рада ЄС ухвалила рішення продовжити дію індивідуальних обмежувальних заходів щодо осіб, відповідальних за дестабілізаційні дії Росії за кордоном, на один рік, до 9 жовтня 2026 року", — йдеться в заяві.У ЄС зазначили, що обмеження продовжуються зв'язку з гібридною діяльністю Росії, зокрема, маніпулювання іноземною інформацією проти Євросоюзу, його держав-членів і партнерів.Загалом обмежувальні заходи, вжиті у зв'язку з дестабілізаційною діяльністю Росії зараз застосовуються до 47 фізичних і 15 юридичних осіб.Активи цих осіб підлягають заморожуванню, а громадянам і компаніям ЄС заборонено надавати їм кошти, фінансові активи чи економічні ресурси. Фізичні особи також підпадають під заборону на в'їзд чи транзит через територію ЄС.Рада Євросоюзу розпочала запровадження додаткових санкцій у відповідь на "гібридні" дестабілізаційні дії Росії 8 жовтня 2024 року.Цей санкційний режим спрямований проти тих, хто бере участь у діях і політиці уряду Росії, "що підривають фундаментальні цінності ЄС і його держав-членів, їхню безпеку, стабільність, незалежність та цілісність", у тому числі шляхом інформаційних маніпуляцій.Нагадаємо, що 30 вересня президент України Володимир Зеленський провів нараду щодо санкційної політики. Триває підготовка нових обмежень проти Російської Федерації, що будуть синхронізовані з партнерами.

Президент Європейської Ради Антоніу Кошта очолює зусилля щодо просування заявки України на членство в ЄС, попри опір Угорщини. Цього тижня лідери країн прямують на вирішальний саміт у Копенгагені.Про це повідомляє Politico.Кошта намагався отримати підтримку від столиць ЄС для оптимізації процесу для нових членів та виходу з глухого кута щодо потенційного членства України та Молдови, повідомили п'ять дипломатів та чиновників, яким було надано анонімність для спілкування.Дипломатичний наступ — це спроба обійти прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який використав право вето своєї країни, щоб загальмувати шлях України до членства в ЄС. Чинні правила вимагають, щоб усі 27 країн-членів ЄС дали зелене світло кожному етапу процесу приєднання.Молдова, яка також є офіційним кандидатом на членство в ЄС, працює в парі з Києвом у процесі вступу і не може рухатися вперед, поки зберігається глухий кут.Згідно з пропозицією Кошти, так звані переговорні кластери — ключові правові кроки на шляху до членства — могли б бути відкриті за згодою кваліфікованої більшості країн ЄС, а не за одностайною згодою. "Закриття кластера все ще вимагатиме підтримки всіх столиць ЄС, але нижчий стандарт для початку переговорів дозволить Україні та Молдові розпочати реформи, необхідні для демонстрації прогресу у досягненні стандартів ЄС у певних сферах політики", — пише видання.Вони могли б просунути свої заявки на членство, навіть якщо одна або дві країни виступатимуть проти, за словами особи, знайомої з планом.За словами дипломатів, Кошта безпосередньо лобіював лідерів ЄС під час нещодавнього "туру столицями", де він зустрівся з кількома європейськими лідерами, а також під час двосторонніх переговорів на полях Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй минулого тижня в Нью-Йорку."Розширення є важливим пріоритетом для президента Європейської Ради", — сказав один з посадовців. "Він розглядає його як найважливішу геополітичну інвестицію, яку ЄС може зробити. Саме тому він вважає важливим продовжувати обговорення шляхів, щоб забезпечити втілення зусиль України щодо реформ у відчутні кроки".Комісар ЄС з питань розширення Марта Кос у понеділок відвідає Україну, оскільки країна завершує процес перевірки законодавства, необхідного для просування своєї кандидатури."Усі кластери були перевірені у рекордно короткі терміни. Україна виконала свої зобов’язання. Україна готова до наступного кроку. Тепер держави-члени мають дати зелене світло", — сказав Кос у Brussels Playbook виданню Politico. "Ні Україна, ні Європа не можуть дозволити собі уповільнити темпи реформ в Україні. Зараз саме час їх прискорити".Раніше повідомлялось, що переговори щодо вступу України до Європейського Союзу можуть стартувати лише після парламентських виборів в Угорщині, які заплановані на квітень 2026 року.Нагадаємо, 15 вересня Україна та Європейський Союз завершили скринінгові зустрічі у Брюсселі за фінальним переговорним розділом №11 "Сільське господарство та розвиток сільських територій".

Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе анонсував візит до Києва. У нього запланована зустріч з президентом Володимиром Зеленським.Про це повідомила прес-служба Ради Європи."Найближчими днями я зустрінуся з президентом Зеленським у Києві напередодні Дня незалежності України, щоб просунути та зміцнити нашу співпрацю в межах Плану дій, що визначає відновлення України у сфері демократії, прав людини та верховенства права", — заявив Берсе.Також європейський посадовець прокоментував й майбутні перемовини американського лідера Дональда Трампа із російським диктатором Володимиром Путіним, які мають відбутися 15 серпня на Алясці."Коли в п’ятницю очі всього світу будуть спрямовані на мирні переговори на Алясці, перед нами постане єдине питання: чи буде мир в Україні побудований на основі справедливості, чи буде сформований шляхом поступок агресії?" — наголосив генсек Ради Європи.До того ж він відзначив, що "зусилля президента Трампа зупинити вбивства заслуговують на схвалення".  Водночас, за словами Берсе, мирна угода має бути справедливою."Позиція Ради Європи чітка: мир має бути сталим і справедливим — і він має бути досягнутий за участі України. Як сказав президент Зеленський, будь-яка угода без Києва виллється в мертве рішення. З першого дня повномасштабного вторгнення Росії Рада Європи діяла за цими принципами, зокрема через наш найамбітніший на сьогоднішній день План дій "Стійкість, відновлення та реконструкція", — додав Берсе. Нагадаємо, раніше журналісти NBC News оприлюднили інформацію, що Білий дім усе ще розглядає можливість запросити президента України Володимира Зеленського на Аляску.Водночас віце-президент США Джей Ді Венс заявив, що наразі Сполучені Штати Америки працюють над можливою зустріччю президента України Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна. До того ж Венс наголосив, що Америка прагне врегулювати війну в Україні з урахуванням нинішньої лінії зіткнення. До того ж канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявляв, що президент Володимир Зеленський має бути залучений до зустрічі президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна.Крім того, повідомлялося, що Трамп хоче, щоби Володимир Путін уклав угоду про припинення війни в Україні. Також американський лідер не бачить можливості вступу України в НАТО.

У вівторок, 27 травня, на засіданні Ради Європейського Союзу із загальних питань у Брюсселі обговорять можливість застосування до Угорщини статті 7 договору про ЄС, яка дозволяє позбавити державу права голосу, якщо існує ризик серйозного порушення нею цінностей, на яких заснований Євросоюз.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на прес-службу Ради ЄС."Міністри проведуть восьме слухання щодо Угорщини в межах процедури за статтею 7, ініційованої аргументованою пропозицією Європейського парламенту у вересні 2018 року", — йдеться у проекті порядку денного Ради ЄС із загальних питань.Стаття 7 договору про Європейський Союз дозволяє призупинити дію певних прав держави-члена, зокрема, права голосу, якщо відбувається серйозне та постійне порушення державою-членом засадничих цінностей ЄС.Після того, як у травні 2024 року Брюссель закрив аналогічну справу проти Польщі, Угорщина наразі є єдиною державою ЄС, проти якої запущено санкційну процедуру, згідно зі статтею 7 договору про Європейський Союз.У квітні 2025 року міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна стверджував, що в Європейському Союзі наближаються до позбавлення Угорщини права голосу в Раді ЄС через блокування нею рішень щодо Росії.Наприкінці квітня верховна представниця Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявляла, що ЄС має "план Б" для збереження санкцій проти Росії, якщо прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан знову накладе вето.Нагадаємо, що 19 травня тисячі угорців вийшли на демонстрацію в Будапешті проти нового законопроекту прем'єр-міністра Віктора Орбана. Документ спрямований на обмеження фінансування громадських організацій і ЗМІ, що отримують кошти з-за кордону.