# Світлана Тихановська

Самопроголошений президент Олександр Лукашенко готується до прямої участі у війні проти України. Відповідний звіт білоруська опозиція передала міністру закордонних справ України Андрію Сибізі.Про це йдеться у зверненні Обʼєднаного перехідного комітету Білорусі. Заступник його голови Павло Латушко подав детальний звіт до МЗС України про те, як Лукашенко систематично готує Білорусь до війни."Документ став розвитком травневих домовленостей під час робочого візиту до Києва. До листа додано масштабний 30-сторінковий звіт Народної антикризової ради, в якому зафіксовано повне перетворення Білорусі на військовий плацдарм для Росії", — йдеться в повідомленні.На основі зібраних даних Національна антикризова рада визначила низку ключових ознак того, що режим Лукашенка активно готується до безпосереднього вступу у військовий конфлікт або надання території для нових ударів:Легалізація "превентивних ударів". Режим вніс ключові зміни до законодавства, що стосується військової сфери. Так званий референдум змінив конституцію, в результаті чого Білорусь перестала бути нейтральною та без'ядерною країною. Нова Воєнна доктрина, ухвалена 2024 року, офіційно дозволяє завдавати превентивних ударів у разі "безпосередньої загрози" (яку можна трактувати навіть як концентрацію військ поблизу кордонів або інші загрози національній безпеці) та відправляти білоруську армію за кордон.Масштабне розгортання сил. Кількість контрактників з 2022 року зросла в 1,5 раза, мобілізаційний резерв оцінюється в 289 тисяч осіб. На українському напрямку створюється Південне оперативне командування (загальна чисельність військ може зрости до понад 80 тисяч), а також створюється "народне ополчення". Активно переймається російський досвід: запроваджено SMS-повістки, дозволено вербувати полонених до армії.Військові рейки для економіки. За чотири роки витрати на оборону зросли у п’ять разів. Білоруський військово-промисловий комплекс повністю інтегрований з російським, запроваджено режим повної секретності. Тільки 2024 року на озброєння прийнято понад чотири тисячі нових одиниць військової техніки.Ядерна зброя та ПВК "Вагнера". Інтеграція з російською армією досягнула апогею: російські війська постійно дислокуються в Білорусі, розгортаються тактична ядерна зброя та ракетний комплекс "Орєшнік". Білоруських військовослужбовців навчають інструктори ПВК "Вагнера".Лінія Хреніна та мілітаризація дітей. Уздовж кордонів з Україною, Польщею та Литвою будуються оборонні лінії. Інфраструктура (мости, аеродроми) модернізується для розміщення російської важкої техніки. У школах запроваджено обов'язкову військову підготовку, а десятки тисяч дітей обов'язково повинні пройти спеціальні військово-патріотичні табори.Мобілізація медицини та цивільного сектору. Міністерство охорони здоров'я Білорусі затвердило інструкції щодо суворого сортування поранених у воєнних умовах. У Мінську проведено аудит 5 000 бомбосховищ, регулярно перевіряються системи оповіщення, масово закуповуються бронежилети для потреб ополчення на районних рівнях.Накопичення стратегічних ресурсів. Обов'язкові запаси нафтопродуктів збільшено вдвічі (до 30 днів зберігання). Міністерство оборони розширило переліки цивільної техніки, що підлягає мобілізації під час воєнного стану. А згідно з нещодавньою постановою Ради міністрів від 15 травня 2026 року № 249, цивільний автотранспорт підприємств можуть примусово формувати у військові колони.Постійні навчання. 2026 року режим продовжує практику безперервних масштабних військових маневрів. Це використовується для прихованої перевірки мобілізаційних списків та підтримки високого рівня психологічної напруги в суспільстві."Звіт, переданий українській стороні, містить не лише облік цих небезпечних тенденцій, але й конкретні рекомендації щодо запобігання найгіршому сценарію та стримування агресивних амбіцій режиму Лукашенка", — підсумували білоруські опозиціонери.Нагадаємо, речниця Єврокомісії Анітта Хіппер заявила під час брифінгу для журналістів, що Україна має право на самооборону, а Білорусь допомагає Росії вести агресивну війну. До того ж Мінськ неодноразово вчиняє провокації проти ЄС..

Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська заявила, що режим Олександра Лукашенка теж несе частку відповідальності за масовані удари по Україні. Вона вперше прибула до Києва в понеділок, 25 травня, та мала нагоду власними очима побачити результати нещодавньої атаки.Про це Світлана Тихановська повідомила у своїх соціальних мережах."Сьогодні я на власні очі бачила наслідки вчорашнього російського нападу на Київ", — констатувала вона.На її переконання, Росія навмисно намагається зламати людей через страх, темряву та постійні нічні атаки."Але кожен такий удар розкриває справжню природу режиму Путіна — режиму, який не визнає ні людського життя, ні міжнародного права, ні кордонів", — акцентувала опозиціонерка з Білорусі.Вона переконана, що режим Лукашенка несе свою частку відповідальності за це, бо дозволив використовувати білоруську територію для агресії, для запуску ракет і для розміщення російської зброї.При цьому Тихановська запевнила, що білоруси стоять разом з українцями та підтримують Україну не тому, що вона "політично коректна", а тому, що відчувають цей біль як свій власний."Ми бачимо вашу мужність після кожного нападу. Це справжня сила. І я переконаний: жодна ракета не зможе зламати націю, яка бореться за свою свободу та гідність", — підсумувала опозиціонерка.Раніше повідомлялося, що вона прибула до Києва на запрошення президента України Володимира Зеленського. Раніше її візит анонсував міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Тихановська також наголосила, що для неї дуже важливо розпочати візит саме з вшанування людини, яка віддала своє життя за свободу України та Білорусі. Вона поклала квіти на могилі Марії Зайцевої.Нагадаємо, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив на активізації роботи з міжнародними партнерами, щоби нейтралізувати та мінімізувати загрози з білоруської сторони..

У понеділок, 25 травня, лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська прибула до столиці України з першим візитом. У неї запланована зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.Про поїздку Світлана Тихановська поінформувала у своїх соціальних мережах.Опозиціонеру з Білорусі супроводжує її команда. На вокзалі в Києві її зустрічав посол з особливих доручень МЗС України Ярослав Чорногор.Опозиціонерка прибула на запрошення президента України Володимира Зеленського. Раніше її візит анонсував міністр закордонних справ України Андрій Сибіга."Дякую "Укрзалізниці" за безпечне та швидке доставлення до Києва", — написала Тихановська.Вона також наголосила, що для неї дуже важливо розпочати візит саме з вшанування людини, яка віддала своє життя за свободу України та Білорусі. Світлана Тихановська поклала квіти на могилі Марії Зайцевої."Вона символізує не лише наш опір диктатурі, а й українсько-білоруську солідарність. Марії було лише 24 роки. Вона була дуже яскравою, мужньою та принциповою людиною. Як і тисячі білорусів, 2020 року виступила проти насильства та несправедливості в Білорусі. А коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України, не залишилася осторонь. Вона приєдналася до білоруських добровольців і стала частиною спільної боротьби проти російського імперіалізму та диктатури. Для мене Марія — символ нового покоління білорусів. Людей, які розуміють, що свобода Білорусі та свобода України нероздільні. Вона загинула як героїня, але її ім'я житиме. І наш обов'язок — зробити все, щоб жертва Марії та інших героїв не була марною", — написала білоруська опозиціонерка.. Разом із Тихановською в Києві перебувають заступник голови Об'єднаного перехідного кабінету міністрів Павло Латушка та керівник апарату Об'єднаного перехідного кабінету міністрів Валерій Мацкевич.Нагадаємо, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив на активізації роботи з міжнародними партнерами, щоби нейтралізувати та мінімізувати загрози з білоруської сторони..

Лідерка білоруської демократичної опозиції Світлана Тихановська невдовзі планує відвідати Україну. Під час візиту відбудеться відкриття Місію демократичних сил Білорусі, яка працюватиме в Києві.Про це Світлана Тихановська розповіла в інтерв’ю "Європейській правді". Вона висловила сподівання на те, що зустріне національне свято білорусі День Волі, який відзначають 25 березня, в Україні."Зараз чекаємо від української сторони підтвердження щодо дат, ведемо переговори й про змістовну частину. Тут багато питань — і логістика, й безпека. Звісно, я хочу приїхати не з порожніми руками — а привезти допомогу для добровольців. Для мене дуже важливо підтримати Україну зараз, тому що від долі України залежить доля Білорусі", — зазначила білоруська опозиціонерка.На переконання Тихановської, такий візит став би сильним сигналом для білорусів і тих, хто не погоджується з політикою режиму Олександра Лукашенка."Сигналом про те, що Україна — за вільну Білорусь, що Лукашенко — воєнний злочинець, що білоруси й українці — разом проти російського імперіалізму. Це справді важливо, оскільки білоруси дивляться на Україну з величезною надією та сприймають президента Зеленського як лідера не лише України, а й усього регіону", — впевнена вона.За її словами, під час свого візиту вона відкриє представництво білоруської опозиції в Києві — Місію демократичних сил Білорусі в Україні."У нас уже є така місія в Брюсселі, є в Естонії, Чехії, Італії, зараз у Португалії відкриваємо", — перерахувала вона.Окрім того, лідерка білоруської демократичної опозиції розраховує вирішити низку практичних питань, зокрема, щодо статусу білорусів в Україні."Це болюче для багатьох, дуже важливе питання. Йдеться і про тих білорусів, хто служив у Силах оборони України, закінчив службу; це і протерміновані паспорти білорусів, це й білоруські діти, народжені в Україні", — пояснила вона.Також, за її словами, ведуться переговори щодо спільних проєктів, як білоруси можуть допомогти у відбудові України."У нас є пропозиція про координацію в інформаційній політиці, у боротьбі з російською пропагандою. Я дуже сподіваюся, що вийде зустрітися і з Верховною Радою, і з діаспорою, і з добровольцями, і з білорусами-волонтерами", — підсумувала Світлана Тихановська.Нагадаємо, що останніми часом США послабили тиск на Білорусь та Росію. Зокрема, це проявилося в частковому знятті санкцій із диктаторських режимів у цих країнах..

Американські військові спостерігали за навчаннями "Захід-2025", які проводилися у Білорусі. Це багатьох шокувало. У Пентагоні ж пояснили: прийняли запрошення Мінська "з огляду на нещодавні плідні двосторонні контакти між нашими країнами". Навіщо американцям потепління відносин із диктатором Лукашенком? Коли США й Білорусь пішли на зближенняДипломатія часів Дональда Трампа відома своєю кулуарністю, на публіку виноситься тільки результат переговорів — і лише тоді, якщо він позитивний. Тому, коли саме почалися кулуарні перемовини американських дипломатів із білоруською владою, сказати можуть тільки самі учасники переговорів. А от перший їхній результат побачили в січні, а згодом у лютому поточного року, коли протягом кількох тижнів Мінськ звільнив чотирьох іноземців, зокрема й американців. У квітні Лукашенко відпустив ще одного американця, а 21 червня звільнив 14 політичних ув’язнених, серед яких Сергій Тихановський, чоловік Світлани Тихановської — головної суперниці "бацьки" на останніх президентських виборах. Звільнення політв’язнів відбулося на тлі візиту до Білорусі спецпредставника Трампа в Україні Кіта Келлога.Це був не останній жест Лукашенка у бік американців. 11 вересня він помилував 14 іноземців, яких тримали у в’язницях "за шпигунську діяльність, участь в екстремістській та терористичній діяльності та вчинення інших злочинних діянь на території країни". Загалом до сусідньої Литви прибули 52 в’язні білоруського режиму. Звільнення політв'язнів прокоментував президент Литви Гітанас Науседа: "Ніхто не залишений позаду! 52 ув'язнених сьогодні безпечно перетнули литовський кордон з Білорусі, залишивши позаду колючий дріт, ґратчасті вікна та постійний страх. Серед них, що для мене особливо важливо, було шестеро литовців". Він подякував Трампу за зусилля зі звільнення цих людей, яке сталося на тлі візиту іншого представника президента США — з питань України та Білорусі — Джона Коула. Мінський диктатор виторгував собі за це скасування санкцій про "Белавіа". У нього у заручниках ще приблизно тисяча "політичних", то ж є ким торгуватися. І є кому виписати квиток в еміграцію. Крім того, він вважає, що відпущені опозиціонери не становлять для нього небезпеки — як мінімум із двох причин. Перша: 26 січня він сприятливо для себе переобрався на черговий президентський термін, обігравши конкурентів. Жоден справжній опозиціонер у виборах участі не брав. Звідси й результат: Лукашенко набрав 86,82%, другим став Сергій Сиранков, в якого лише 3,21% голосів. Ні залишки внутрішніх опонентів, ні опозиціонери за кордоном завадити тріумфу диктатора не змогли.Друга причина: після того, як із тюрми вийшов Тихановський і зробив перші заяви, "бацька" отримав підтвердження, що закордонні опозиціонери не можуть або не хочуть об’єднуватися навколо одного лідера. Нагадаємо, звільнений опозиціонер зробив кілька гучних заяв про плани боротьби, які, однак, не викликали значного ентузіазму. Щобільше, Тихановський наразився на критику старшого покоління опозиціонерів. Так, Зенон Позняк закинув нововідпущеному не володіння білоруською мовою, через що той залишається в "русскому мирі".З Лукашенком зрозуміло, а що виторгували американці? У те, що нинішня адміністрація у Білому домі роблять щось із любові до ближнього, не надто віриться. Отже, коментуючи стан білорусько-американських відносин, Коул заявив: вони є “хорошими, але не чудовими”. За його словами, Штати планують знову відкрити своє посольство у Мінську. Також Вашингтон хоче розвивати економічні відносини з Білоруссю. Навіщо Трамп знову дружить з Лукашенком. Чотири версіїВерсія перша: через Лукашенка США прагнуть впливати на Путіна. Логіка заокеанських стратегів досить химерна, адже у наших широтах, та й і серед білоруських опозиціонерів є стійка думка, що диктаторський режим у Мінську тримається тільки тому, що повністю підлеглий Москві. І що "бацька" ніяк на думку Путіна вплинути не може. Але американці мислять стереотипами — оскільки є держава і її президент, значить він виявлятиме суб’єктність. Випускаючи з виду той факт, що Росія та Білорусь становлять так звану "Союзну державу" — наддержавне утворення, де суб’єктність самої Білорусі формальна. Версія друга: з Лукашенком американці поводяться, як із Путіним на початку переговорів, коли до Москви почав літати Стів Віткофф і годував кремлівців "пряниками". У ході першого вояжу Віткоффа Путін віддав йому засудженого в Росії громадянина США Марка Фогеля, який провів понад три роки за ґратами за звинуваченням у зберіганні наркотиків. Відпустити американця — не політичного, не шпигуна, а особу, яка попалася на наркотиках, Путіну нічого не вартувало. В Америці це чомусь вважали широким жестом. Як нині таким жестом вважають звільнення Лукашенком своїх опозиціонерів.Далі була місія путінського посланця Кирила Дмитрієва до США і ще кілька поїздок Віткоффа до Москви. Кульмінацією потепління між Вашингтоном і Москвою став візит Путіна до Аляски. Схожий сценарій розгортається і з Білоруссю. Їй американці могли пообіцяти поступове зняття санкцій та навіть вихід окремих білоруських виробників на американський ринок. Проте тут вони наступають на ті самі граблі. Переважно санкції проти Білорусі — європейські, спроби натиснути на Європу для їхнього скасування закінчиться нічим. В Євросоюзі раніше дали зрозуміти, що санкції проти Росії не скасовуватимуть, скільки б цього не хотіли за океаном. Тепер дубль два з Білоруссю.Версія третя: Трампу імпонують диктатори та авторитарні лідери, він знаходить з ними щось спільне, то ж йому може бути симпатичним й Лукашенко. 15 серпня під час телефонної розмови глава Білого дому прийняв запрошення приїхати з родиною до Мінська, а президент США, коментуючи розмову з очільником Білорусі, заявив, що з "нетерпінням чекає" на зустріч з Лукашенком у майбутньому, назвавши білоруського диктатора "глибоко шанованим президентом Білорусі". Це при тому, що Сполучені Штати у цьому столітті не визнавали результати жодних президентських виборів у Білорусі. Просто театр абсурду, чи сюрреалізм.Версія четверта: вся справа у Китаї та у транзитній значущості Білорусі. У Мінська хороші стосунки з Пекіном поза Росією. Оскільки ці стосунки передовсім потрібні Китаю. У червні Лукашенко їздив до КНР, де зустрічався із Сі Цзіньпіном. Деталі домовленостей не оприлюднювалися, але можна здогадатися, що йшлося про ширше використання транзитних можливостей Білорусі, через яку китайські товари надходять до Європи. Зокрема, залізницею. Китай залежний від цього коридору, що підтвердило перекриття польсько-білоруського кордону після атаки російських дронів на Польщу та на час російсько-білоруських навчань. Туди приїздили американські військові спостерігачі, що залишило в повітрі питання, чи є ще таке дно, яке б не пробили американці за Трампа.Можна припустити, що в обмін на скасування санкцій проти Білорусі й Лукашенка Вашингтон хоче відірвати його від Китаю. Серед радників Трампа є ті, хто вважає Пекін головним геополітичним суперником США, який потрібно обмежувати на європейському ринку. А якщо це виявиться дуже складним завданням, тоді хоча б зробити доставку товарів дорожчою. Та якщо ця версія правильна, тоді трампісти мислять наївно. Захід неодноразово намагався перезавантажити стосунки з Лукашенком. Було це і за першого терміну Трампа, коли до Мінська 1 лютого 2020-го приїздив держсекретар Майк Помпео. А вже у жовтні того ж року він вимагав відповідальності білоруських лідерів за придушення демократії. Йшлося про масові репресії після сфальшованих Лукашенком президентських виборів. Тим самим закінчиться і нинішнє потепління відносин між американською та білоруською владою. .