# українці

На сьогодні українці мають право на безоплатне відновлення здоров’я після поранень, тяжких захворювань, хірургічних втручань або травм. Допомога доступна як для дорослих, так і для дітей.Про це повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров'я. За даними відомства, станом на вересень 2026 року необхідні послуги надають 587 медичних установ по всій країні.У МОЗ зазначили, що процес реабілітації здійснюється у двох форматах:стаціонарний — передбачає цілодобовий медичний нагляд, професійний догляд та щоденні інтенсивні тренування. Необхідний для пацієнтів у тяжкому стані;амбулаторний — пацієнт приходить на заплановані процедури та заняття, після чого повертається додому. Підходить тим, хто не потребує цілодобового контролю лікарів.Як отримати направленняПорядок отримання документів залежить від обраного формату:Для амбулаторної реабілітації: електронне направлення може створити як лікуючий лікар, так і сімейний.Для стаціонарної реабілітації: направлення видає виключно лікуючий лікар.Якщо пацієнт перебуває на стаціонарному лікуванні в лікарні, його можуть перевести до реабілітаційного відділення безпосередньо у закладі. Питання подальшого відновлення варто узгодити з медиками ще до моменту виписки.Пацієнт або його родичі мають право обрати будь-яку лікарню чи центр, де є відповідний договір із НСЗУ. Прив'язка до місця реєстрації чи фактичного проживання відсутня.Знайти найближчий або потрібний заклад можна двома способами:переглянути інтерактивну дашборд-карту на офіційному вебсайті НСЗУ;зателефонувати до контакт-центру НСЗУ за безкоштовним номером 16-77.Що входить до безоплатного пакетаЗа Програмою медичних гарантій повністю покриваються державою:первинне та поточне обстеження;розробка індивідуальної програми відновлення;заходи та заняття з профільними спеціалістами (фізичними терапевтами, ерготерапевтами тощо);психологічний супровід та допомога."Якщо за послуги, які покриває програма, вимагають оплату, зверніться до адміністрації закладу та повідомте НСЗУ за номером 16-77", — зауважили у МОЗ.Зазначається, що від початку 2026 року стаціонарну реабілітацію отримали майже 171 тисяча пацієнтів, зокрема понад 19 тисяч дітей. Амбулаторну — близько 170 тисяч пацієнтів, серед них більше ніж 34 тисячі дітей. Стаціонарну допомогу надають 373 заклади, амбулаторну — 544. Окремий пакет реабілітаційної допомоги для дітей, які народилися передчасно та/або хворими, протягом перших трьох років життя мають 158 закладів.Нагадаємо, українські військовослужбовці отримуватимуть грошове забезпечення протягом усього терміну стаціонарного лікування або реабілітації. Президент підписав відповідний закон, який скасовує попередні часові обмеження..

Пригодницька драма Костянтина Коновалова "Довженко. Перший погляд" закінчила стартовий тиждень прокату в українських кінотеатрах. За цей період вона зібрала понад 1,6 мільйона гривень.Про це повідомило "Суспільне Культура" з посилання на команду фільму "Довженко. Перший погляд"."Довженко продовжує зустрічатися з глядачами у кінотеатрах. І нам дуже хочеться, щоби цих зустрічей було ще більше", — зазначили автори цього кінофільму.Підраховано, що за перший тиждень фільм уже побачили 8 857 глядачів. До того ж зібрати вдалося 1 622 055 гривень. У команді зазначили, що прокат іще триває.Картина переносить глядачів в Одесу 1926 року, куди Довженко приїжджає знімати свій перший фільм. У картині також зображені його близькі родичі та друзі — письменник Юрій Яновський, балерина Іда Пензо та директор кінофабрики Павло Нечеса.За словами творців, це не лише пригодницька драма про найвідомішого українського кіномитця, а фільм про свободу, про силу мистецтва, дружби та молодості перед обличчям тоталітарної системи, а також про ціну, яку доводиться платити за право бути собою.Головну роль на екрані втілив одеський актор Григорій Бакланов. Також у фільмі знялися народний артист України Богдан Бенюк, Максим Самчик, Поліна Василина, Роман Ясіновський.В Одесі знімали на таких локаціях, як готель "Лондонський", Приморський бульвар, Оперний театр і Одеська кіностудія. Зйомки також відбувалися в київських локаціях, зокрема, в музеї "Укрзалізниці" та на кіностудії імені Довженка.Загальний бюджет проєкту — 46 мільйонів гривень, з яких 54% покриває державне фінансування, а решта — кошти міжнародних партнерів.Нагадаємо, 16 вересня стало відомо, що Український Оскарівський Комітет обрав фільм "Сліди" режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк претендентом від України на 99-ту премію "Оскар" у категорії "Найкращий міжнародний повнометражний фільм"..

Українського журналіста-розслідувача Михайла Ткача й оператора Ярослава Бондаренка затримали в Австрії окремо від двох інших громадян України. Усіх чотирьох підозрювали у шпигунстві.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на журналіста австрійського суспільного мовника ORF Крістофа Бендаса.За його словами, підозри щодо журналістів не підтвердилися, тому їх відпустили. Водночас двоє інших затриманих залишаються під вартою.За інформацією джерел медійника у МВС Австрії, вони є працівниками української військової поліції, які "виконували свої завдання", не повідомляючи про це австрійські органи влади.Бендас зазначив, що не знає подробиць поранення оператора Бондаренка. Водночас, за його інформацією, його вже випустили з-під варти. За словами австрійського журналіста, дізнатися подробиці інциденту складно, оскільки австрійські органи влади надають мало інформації через те, що триває слідство.Крім того, Бендас наголосив на необхідності з'ясувати, чому після звільнення Ткачу не повернули засоби зв'язку. Він додав, що австрійська журналістська спільнота й надалі з'ясовуватиме обставини затримання та звертатиметься із запитаннями до компетентних органів.Водночас у Міністерстві закордонних справ України підтвердили, що австрійські правоохоронці відпустили журналіста Михайла Ткача."Продовжуємо працювати над зʼясуванням обставин затримання. Крім Михайла Ткача, затримували й оператора Ярослава Бондаренка — консули зараз зʼясовують, чи його відпустили теж", — зазначили в МЗС України в коментарі "Суспільному".Своєю черго, головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва заявила, що Ярослав Бондаренко під час затримання зазнав поранення та перебував у лікарні."Ми очікуємо від австрійських правоохоронних органів пояснень щодо обставин затримання наших колег, поранення Ярослава та причин тривалого утримання їх обидвох. Також очікуємо уточнення їхнього процесуального статусу та повернення засобів зв'язку", — наголосила вона.Головна редакторка також повідомила, що це "перша ситуація, коли їх утримували понад 12 годин" і що в редакції занепокоєні цим затриманням Ткача та Бондаренка.Оновлено.  Згодом Севгіль Мусаєва оприлюднила віде з Михайлом Ткачем, де він розповів про силове затримання, допит та поранення колеги у Відні.Нагадаємо, в травні 2024 року видання "Українська правда" заявляло, що журналісту-розслідувачу Михайлу Ткачу та їхній редакції надійшли листи з погрозами. Адресат тоді представився Олександром Слобоженком..

Українські дипломати та посольство в Австрії провели термінову роботу з місцевими колегами задля врегулювання ситуації із затриманням відомого українського журналіста Михайла Ткача. Наразі представники відомства також перевіряють інформацію щодо стану оператора Ярослава Бондаренка, якого затримали разом із ним.Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий, пише "ТСН".Деталі затримання та звільнення журналістаЗа даними джерела, керівника відділу журналістських розслідувань "УП" Михайла Ткача відпустили після затримання в Австрії. Українська сторона активно працювала з австрійськими колегами, аби врегулювати цю ситуацію."Українські дипломати та консули посольства України в Австрії з вчорашнього вечора працювали з австрійськими колегами над тим, щоб ця ситуація була вирішена", — заявив речник МЗС.У МЗС України висловили подяку австрійській стороні за належну реакцію та повідомили, що продовжують з'ясовувати детальні обставини інциденту. Водночас разом із журналістом раніше затримали оператора Ярослава Бондаренка, і наразі консули з'ясовують, чи його також звільнили."Захист прав громадян України — це безумовний пріоритет. Міністерство закордонних справ, Департамент консульської служби, посольство тримають ситуацію на контролі та підтримують постійний діалог з австрійським МЗС", — наголосили у відомстві.Нагадаємо, в травні 2024 року видання "Українська правда" заявляло, що журналісту-розслідувачу Михайлу Ткачу та їхній редакції надійшли листи з погрозами. Адресат тоді представився Олександром Слобоженком..

Будь-яка кількість українських біженців під час цієї зими може приїхати до Молдови, там їм гарантуватимуть безпеку. Кишинів підтримує Київ і залишається надійним партнером України.Про це заявила президентка Молдови Мая Санду під час виступу на Молдовському форумі безпеки, її цитує офіційний сайт президентки Молдови.За її словами, з початку повномасштабного вторгнення до Молдови прибуло понад мільйон громадян України, з яких близько 100 тисяч знайшли в країні свій дім. Уряд готується надавати прихисток і надалі, якщо зимовий період буде складним."Якщо ця зима в Україні виявиться такою ж важкою, як усі очікують, ми готові прийняти стільки, скільки потрібно, щоби вони перебували в безпеці", — наголосила президентка.Крім допомоги біженцям, Молдова активно сприяє логістиці та економічній стійкості України. Зокрема Кишинів надав залізничні й автомобільні дороги для українського експорту після блокування Чорного моря, забезпечує транзит газу через свою територію завдяки "Вертикальному коридору", знизив транзитні збори як для зерна, так і для палива.Президентка акцентувала, що безпека Молдови безпосередньо пов'язана з безпекою України. Зараз Кишинів стикається зі зростанням гібридних загроз і регулярними порушеннями свого повітряного простору. Тільки за останній тиждень зафісовано дев’ять порушень кордону російськими безпілотниками, а у вересні їхня кількість перевищила 20.Уламки дронів вже призводили до жертв на прикордонних пунктах, а удари по українській інфраструктурі завдавали шкоди водопостачанню й електромережам Молдови.Паралельно Росія веде когнітивну війну через анонімні Telegram-канали. Вона намагається залякати громадян, звинуватити в небезпеці допомогу Україні та підірвати довіру до державних інституцій.Молдова залишається частиною "Коаліції охочих" та підтримує створення Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії. Уряд країни суворо стежить за тим, щоби її територія не використовувалася для обходу міжнародних санкцій проти Росії."Найсильнішою гарантією безпеки для регіону є членство Молдови в Європейському Союзі, а стійкість України — це ключова запорука миру на всьому континенті", — підсумувала Мая Санду.Нагадаємо, що Молдова створює захисні зони на контрольно-пропускних пунктах на кордоні з Україною. Головна причина — дронові атаки країни-агресорки Росії. Першим етапом стане забезпечення всіх КПП необхідними засобами захисту..

Керівника відділу журналістських розслідувань "Української правди" Михайла Ткача затримали у Відні під час виконання редакційного завдання. Медійники вважають це затримання незаконним і вимагають його негайного звільнення.Про це повідомила "Українська правда". Журналісти також вимагають офіційного пояснення дій австрійських правоохоронців."Михайло перебував в Австрії разом зі своїм колегою Ярославом Бондаренком. Наразі місцеперебування та доля Ярослава нам невідомі. Ми вимагаємо невідкладно встановити, де він перебуває, та переконатися, що він у безпеці", — наголосила головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва.Вона додала, що прямого зв'язку з Михайлом редакція наразі не має. За наявною інформацією, його доставили до місця тримання під вартою, з ним контактує адвокатка."Ми вже поінформували посольство України в Австрії та посольство Австрії в Україні. Просимо українських дипломатів терміново вжити всіх необхідних заходів для захисту наших журналістів, з'ясування їхнього місцеперебування та сприяння звільненню Михайла", — акцентувала очільниця інформаційного ресурсу.Вона закликала австрійські органи влади негайно пояснити підстави затримання, забезпечити Михайлу доступ до правової та консульської допомоги, а також можливість зв'язатися з редакцією та близькими.Головна редакторка "Української правди" звернулася до міжнародних журналістських і правозахисних організацій із проханням підтримати колег та сприяти захисту їхніх прав."Михайло та Ярослав поїхали до Відня виконувати свою роботу. Як головна редакторка, я наполягаю на тому, що безпека журналістів і право на професійну діяльність мають бути гарантовані. Ми очікуємо від австрійської влади невідкладних дій, прозорих пояснень і дотримання всіх прав наших колег", — підсумувала Севгіль Мусаєва.Нагадаємо, в травні 2024 року видання "Українська правда" заявляло, що журналісту-розслідувачу Михайлу Ткачу та їхній редакції надійшли листи з погрозами. Адресат тоді представився Олександром Слобоженком..

Станом на четвер, 8 жовтня, українські аграрії засіяли озимими зерновими культурами 2 мільйони 520,2 тисячі гектарів або 48,4% прогнозованої площі, озимим ріпаком – 1 мільйон 40,9 тисячі гектарів або 94,2% прогнозу.Про це повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства на сайті відомства.Зокрема, пшеницею та тритикале (гібрид пшениці та жита) засіяно 2 мільйони 252,5 тисячі гектарів (49,6% прогнозу), ячменем — 209,9 тисячі гектарів (35,4%), житом — 57,8 тисячі гектарів (75,3%).За тиждень посіви зернових збільшилися на 925,7 тисячі гектарів, тоді як за попередній тиждень — на 853,2 тисячі гектарів.Минулого року на цю дату посіяли 2 мільйони 571,7 тисячі гектарів зернових, що всього на 2% більше, ніж цього року. Посіви під пшеницю були більшими на 4,2%, тоді як посіви під ячменем та житом більші цього року — відповідно на 17,1% та 26,5%.Щодо ріпаку, то його посівна добігає кінця: за тиждень площа збільшилася всього на 22,9 тисячі гектарів, тоді як за попередній тиждень — на 59,2 тисячі гектарів. Посіви ріпаку на цю дату цього року на 5,6% більші за минулорічні.Мінагрополітики уточнило, що за площами посіву озимих зернових лідирують:Миколаївська область — 368,8 тисячі гектарів, із них 288 тисяч гектарів пшениці та тритикале, 79,3 тисячі гектарів ячменю та 1,5 тисячі гектарів жита;Дніпропетровська область — 284,6 тисячі гектарів, із них 262,1 тисячі гектарів пшениці та тритикале, 21,2 тисячі гектарів ячменю та 1,3 тисячі гектарів жита;Полтавська область — 200,1 тисячі гектарів, із них 191,9 тисячі гектарів пшениці та тритикале, 3,2 тисячі гектарів ячменю та 5 тисяч гектарів жита.Нагадаємо, федеральний міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що на теперішній момент унаслідок російських атак на українські порти експорт зерна опинився заблокованим, а під загрозою псування в Україні перебуває близько третини врожаю. Це ставить під загрозу продовольчу безпеку світу..

У четвер, 8 жовтня, Німеччина офіційно продовжила термін дії тимчасового захисту для українських біженців. Тепер його дія залишатиметься чинною до березня 2028 року.Про це свідчить постанова, яку оприлюднили в урядовому віснику Німеччини (Bundesgesetzblatt).Таким чином у Німеччині продовжили до 4 березня 2028 року термін дії окремого положення постанови про перехідний порядок перебування громадян України. Відповідні зміни внесло Федеральне міністерство внутрішніх справ Німеччини.При цьому передбачається виняток для громадян, які в’їжджають до Німеччини з 9 жовтня 2026 року та, гідно із законодавством України, є військовозобов'язаними."Постанова набирає чинності наступного дня після її оприлюднення", — йдеться в повідомленні.До речі, нещодавно міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що всі українські чоловіки призовного віку, які перебувають у країні, мають повернутися додому.Він додав, що Берлін готовий допомогти владі України їх ідентифікувати. Зокрема, через дані про соціальні виплати, реєстрацію чи посвідки на проживання.Також Йоганн Вадефуль зробив тривожну заяву щодо агресивних планів Кремля та намірів російського диктатора Володимира Путіна відродити СРСР. Під загрозою опинилися не лише Україна, а й інші сусідні країни.Нагадаємо, 4 жовтня стало відомо, що Німеччина надасть Україні новий пакет підтримки загальною вартістю понад 1,3 мільярда євро. Частину коштів спрямують на посилення ППО, зокрема, виробництво перехоплювачів для боротьби з реактивними "шахедами", а ще близько 350 мільйонів євро — на енергетичний сектор..

Українці, які працювали або продовжують працювати в Польщі, можуть реалізувати своє право на пенсійне забезпечення за страховий стаж, набутий в обох країнах. Як повідомила пресслужба Головного управління ПФУ у Чернівецькій області, порядок призначення таких пенсій визначає угода між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення, яка набула чинності 1 січня 2014 року.Що передбачає угодаУгода поширюється на пенсії за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, а також пенсії за вислугу років відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.Основним принципом є те, що кожна країна призначає та виплачує пенсію за страховий стаж, набутий на її території. При цьому для призначення пенсії відповідною державою страховий стаж на її території має становити щонайменше 12 місяців.Польський стаж можуть врахувати при призначенні пенсії в УкраїніЯкщо людині не вистачає страхового стажу, набутого в Україні, для призначення пенсії, при визначенні права на виплату можуть врахувати періоди роботи в Польщі.Для цього польський страховий стаж має бути підтверджений компетентними органами та не збігатися в часі з періодами страхового стажу, набутого в Україні.Важливо, що при визначенні права на пенсію враховується також стаж, набутий до набрання чинності угодою у 2014 році.Які документи необхідніДля оформлення пенсії громадянам необхідно звернутися до органів Пенсійного фонду України та надати документи, що підтверджують особу та страховий стаж. Зокрема, можуть знадобитися:польське страхове свідоцтво;документи про працевлаштування в Польщі;трудові договори;документи, що підтверджують страховий стаж в Україні.Польську пенсію можна оформити, перебуваючи в УкраїніУкраїнцям не обов’язково виїжджати до Польщі, щоб реалізувати право на призначення польської частини пенсії. Відповідну заяву можна подати до органів ПФУ. Разом із нею необхідно надати банківські реквізити в іноземній валюті для отримання виплат.Після отримання заяви та необхідних документів ПФУ  оформлює узгоджені формуляри-зв’язку та передає їх компетентним органам польської сторони. Польські органи, своєю чергою, підтверджують страховий стаж та розглядають питання щодо призначення польської частини пенсії.Варто зауважити, що для реалізації положень угоди документи не потрібно легалізувати в дипломатичних або консульських установах.Нагадаємо, українці, які мають право на кілька видів пенсії, можуть самостійно обрати більш вигідний для себе варіант. Перехід на інший вид пенсії та його оформлення доступні в онлайн-форматі через відповідні сервіси.Читайте також: Не працюєте офіційно? Як добровільні внески допоможуть сформувати пенсійний стаж.

Міністерство освіти і науки України планує оновити свідоцтва досягнень учнів 5-9 класів. Вже розпочало громадське обговорення проєкту.Про це повідомила пресслужба міністерства."Міністерство освіти і науки України розпочинає громадське обговорення проєкту примірної форми свідоцтва досягнень учнів 5-9 класів та методичного коментаря щодо його заповнення. Це частина впровадження реформи "Нова українська школа", у межах якої оцінювання має відображати розвиток компетентностей учнів, зокрема їхню здатність застосовувати знання та вміння", — йдеться у повідомленні.Як зазначають у МОН, нова форма свідоцтва має узгодити документ із сучасною системою оцінювання результатів навчання. Єдина структура дозволить школам використовувати спільні підходи до відображення навчальних результатів, а учням і батькам — отримувати зрозумілу інформацію про навчальний поступ.Крім того, уніфікована форма має спростити роботу розробників електронних журналів, які зможуть налаштувати автоматичне формування свідоцтва.Що міститиме оновлене свідоцтво досягненьПроєкт передбачає п’ять основних розділів:результати навчання — семестрові та річні оцінки з обов’язкових і вибіркових освітніх компонентів;характеристика навчальної діяльності — зворотний зв’язок і рекомендації класного керівника щодо прояву навчальних дій учня;інформація про навчальний поступ — короткі предметні коментарі вчителів за кожен рік навчання;Державна підсумкова атестація — для учнів 9 класу у випадках, передбачених законодавством;рішення педагогічної ради.Коли нову форму планують запровадитиОбов’язкове заповнення розділів пропонують запроваджувати поступово. Це має дати педагогам час підготуватися до нових вимог, а розробникам електронних систем — адаптувати їх до нової форми документа.У 2026/2027 навчальному році обов’язковими для заповнення пропонують зробити три розділи: результати навчання, характеристика навчальної діяльності, рішення педагогічної ради.Із 1 вересня 2027 року обов’язковими стануть усі розділи свідоцтва. Водночас розділ про державну підсумков у атестацію заповнюватимуть з урахуванням передбачених законодавством умов.Нагадаємо, у школах Львівщини планують запровадити нові правила користування смартфонами та іншими персональними електронними пристроями. Йдеться не про повну заборону гаджетів, а про визначення чітких умов, коли учні можуть ними користуватися під час навчання та перерв.Читайте також: Меню, порції та смак: як батьки оцінюють харчування у школах.

Уряд Литви продовжив тимчасовий захист для українців, які втекли від війни, до 4 березня 2028 року. Водночас для частини нових заявників запроваджують додаткову вимогу.Як повідомляє литовський мовник LRT, військовозобов’язані українці мають підтвердити проходження військової служби або наявність законних підстав для звільнення від неї. Відповідне рішення уряд ухвалив у середу за пропозицією Міністерства внутрішніх справ Литви.Кого стосуватиметься нова вимогаЗгідно з ухваленими змінами, під час звернення за тимчасовим захистом військовозобов’язані громадяни України повинні будуть надати підтвердження проходження військової служби.Водночас нововведення не поширюватиметься на людей, які отримали тимчасовий захист у будь-якій державі-члені ЄС до 4 серпня цього року та безперервно зберігають цей статус. Виняток також передбачили для тих, хто подав заяву на тимчасовий захист у Литві до 4 серпня, але рішення за їхньою заявою на той момент ще не було ухвалене.Підтвердити виконання військового обов’язку можна буде, зокрема, документами про проходження військової служби або звільнення від неї. Також як підтвердження можуть використовуватися дані про законний перетин українського кордону під час виїзду з країни чи відповідний штамп у паспорті.Захист для українців продовжили до 2028 рокуПісля набуття чинності змінами посвідки на тимчасове проживання, які видаються на підставі тимчасового захисту, оформлюватимуть або продовжуватимуть до 4 березня 2028 року. Наразі такі дозволи чинні до 4 березня 2027 року.У Міністерстві внутрішніх справ Литви зазначають, що продовження терміну дії посвідок дозволить зменшити адміністративне навантаження як на українців, так і на Міграційний департамент.За даними відомства, Міграційний департамент щодня отримує близько 30-40 нових заяв на отримання посвідки на проживання на підставі тимчасового захисту. Станом на 6 вересня в Литві було чинним 52 052 такі дозволи.Тимчасовий захист для людей, які виїхали з України через повномасштабну війну, діє в ЄС із березня 2022 року. Він передбачає право на проживання, працю, соціальний і медичний захист та доступ до інших послуг.У липні Рада ЄС ухвалила рішення продовжити дію механізму тимчасового захисту до 4 березня 2028 року. Литва, як і інші держави ЄС, продовжує відповідно термін дії дозволів на національному рівні.Нагадаємо, до кінця лютого наступного року в Фінляндії закриють ще вісім центрів для шукачів притулку. Стільки ж закладів припинили роботу впродовж 2026 року. Це створить певні проблеми українським біженцям.Також раніше повідомлялося, що Угорщина надаватиме захист особам призовного віку, які втікають з України. Будапешт не дотримуватиметься загальних рекомендацій Європейського Союзу з цього приводу..

У Ковелі Волинської області чоловік із сокирою напав на людей на території будівельно-господарського гіпермаркету. Внаслідок атаки поранення отримали троє відвідувачів.Про це повідомив генеральний директор Ковельського міськрайонного територіального медичного об'єднання Валентин Вітер, передає "Суспільне Луцьк". За словами посадовця, потерпілі перебувають у важкові стані.Зокрема, двоє пацієнтів наразі перебувають в операційних. Лікарі борються за їхні життя. Ще одного потерпілого терміново доправили до Волинської обласної клінічної лікарні.Водночас інспектор сектору комунікації Нацполіції Волині Микола Дубровський розповів журналістам, що чоловік узяв сокиру з вітрини гіпермаркету та завдав нею ударів трьом відвідувачам.Правоохоронці затримали нападника. Ним виявився 23-річний житель Ковеля.Нагадаємо, у Дніпровському районі Києва двоє неповнолітніх скоїли жорстокий розбійний напад на перехожого, забравши в нього гроші та телефони. Зловмисникам, яких уже затримала поліція, загрожує до 15 років позбавлення волі.Також у Львові правоохоронці затримали 21-річну дівчину, яка напала з ножем на своїх батьків. Постраждалих госпіталізували.До того ж раніше в Рівному затримали 43-річну жінку, яку підозрювали у завданні знайомому ножових поранень. Фігурантка, перебуваючи у нетверезому стані, вдарила 34-річного чоловіка кухонним ножем..

У вівторок, 6 жовтня, президент Володимир Зеленський присвоїв посмертно майору Повітряних сил Збройних сил України Марату Мамбетову звання Героя України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".Відповідний указ оприлюднено на сайті президента. Згідно з документом, Мамбетов отримав посмертну нагороду за "особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові"."Постановляю: Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" МАМБЕТОВУ Марату Редвановичу — майору (посмертно)", — йдеться в указі.Що відомо про Марата МамбетоваЗа даними Повітряних сил ЗСУ, Мамбетов — кримський татарин із Мелітопольщини. Він був командиром ланки 40-ї бригади тактичної авіації "Привид Києва".На винищувачі МіГ-29 він здійснив близько 200 бойових вильотів. Знищив десятки ворожих повітряних цілей, завдавав нищівних ракетно-бомбових ударів по позиціях окупантів та надійно прикривав із повітря підрозділи Сухопутних військ ЗСУ. За мужність і виняткову самовідданість за життя був відзначений орденами "За мужність" II та III ступенів.1 жовтня під час виконання чергового бойового завдання льотчик загинув у бою. Після точного удару по окупантах його МіГ-29 був уражений ворожою ракетою. Пілот катапультувався, але дістав поранення, несумісні з життям. Йому було 25 років.Нагадаємо, 24 серпня президент Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України командиру Третього армійського корпусу, бригадному генералу Андрію Білецькому..

Збірна України з футболу зазнала поразки у матчі четвертого туру Ліги націй проти Угорщини з рахунком 1:2. Програючи 0:1, українці начебто врятували гру (забив гол Роман Яремчук), але тут же пропустили атаку угорців.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Української асоціації футбол (УАФ).На початку другого тайму "синьо-жовтим" забив форвард угорського "Вашаша" Мілан Тот. Йому класно асистував півзахисник грецького "АЕКа" Мілан ВіталішУкраїнські футболісти дуже старалися та все ж вирівняли становище наприкінці поєдинку: форвард грецького "Олімпіакоса" Роман Яремчук стоячи пробив головою після подачі з кутової позначки від київського "динамівця" Олександра Пихальонка — 1:1.Але щойно зрівняли наші рахунок — й одразу ж пропустили: Марка Чинґера з нідерландського "Ґронінґена" залишили самого біля воріт, і він відгукнувся на простріл із флангу від Раймунда Тота з турецького "Коньяспора". Це був останній гол у поєдинку.У паралельному матчі нашої групи збірні Північної Ірландії та Грузії голів не забивали, зігравши внічию з рахунком 0:0. Тож турнірна таблиця набула такого вигляду:Матч проти Угорщини став останнім для збірної України у вереснево-жовтневій міжнародній паузі. Загалом "синьо-жовті" провели чотири гри — здобули одну перемогу, одного разу зіграли внічию та двічі зазнали поразки.Заключні два матчі цьогорічної Ліги націй збірна України проведе в листопаді — проти Грузії та Північної Ірландії. "Синьо-жовті" зберігають шанси на вихід до Ліги A, але для цього команді потрібно перемагати в наступних матчах турніру.Нагадаємо, що 2 жовтня збірна України зазнала розгромної поразки від національної команди Північної Ірландії у матчі Ліги націй УЄФА з рахунком 0:3. Вже у першому таймі українська команда пропустила два м'ячі, не зумівши переломити хід поєдинку..

Найкращою спортсменкою вересня 2026 року визнано Ярославу Магучіх — переможницю першого в історії абсолютного чемпіонату світу з легкої атлетики у стрибках у висоту, що проходив у Будапешті (Угорщина).Такий вердикт винесла експертна комісія Національного олімпійського комітету України (НОК), яка визначила переможницю традиційного конкурсу "Найкращий спортсмен місяця".Найкращою тренеркою вересня визнано Тетяну Степанову — особисту наставницю Ярослави Магучіх.У номінації "Найкращий юний спортсмен вересня" перемогу здобув Олександр Чернишев. Українець став срібним призером в особистих змаганнях чемпіонату Європи зі сучасного п’ятиборства серед юнаків і дівчат до 19 років, що проходив у Калдаш-да-Раїні (Португалія), а також здобув бронзу в командному заліку.Що відомо про Ярослав МагучіхУкраїнській спортсменці-чемпіонці 25 років. Вона — уродженка Дніпра.Олімпійська чемпіонка Парижа 2024 року та бронзова призерка Олімпіади-2020 у Токіо. Авторка двох світових рекордів — серед юніорок U-20 (2,04 метра) та дорослих (2,10 метра).Магучіх стала абсолютною чемпіонкою світу (2026), чемпіонкою світу (2023) та дворазовою чемпіонкою світу в приміщенні (2022, 2026), триразовою чемпіонкою Європи (2022, 2024, 2026) і триразовою чемпіонкою Європи в приміщенні (2021, 2023, 2025).Окрім того Ярослава — переможниця Європейських ігор (2023) та триразова переможниця фіналів Діамантової ліги.Свій шлях до вершини світового спорту розпочинала з перемоги на Юнацьких Олімпійських іграх 2018 року. 2023 та 2024 років її визнавали найкращою спортсменкою року за версією НОК України.Звання найкращої спортсменки місяця Ярослава отримує вже вшосте. Раніше її відзначали за підсумками 2019 та 2023 років, а також тричі 2024 року.Нагадаємо, що українська стрибунка у висоту Ярослава Магучіх потрапила до списку претенденток на звання найкращої легкоатлетки 2026 року. Лауреатів сезону обирає Європейська легкоатлетична асоціація (European Athletics)..