# українці

На Львівщині поліцейські встановили осіб, які слухали російськомовні пісні у публічному місці. Інцидент стався на пляжі одного з озер у Трускавці.Як повідомили у поліції Львівської області, під час моніторингу соціальних мереж правоохоронці виявили відео, на якому зафіксована суперечка між жінкою та компанією кількох людей. Конфлікт виник через гучне відтворення російськомовних пісень у публічному місці.Правоохоронці встановили осіб, причетних до інциденту. Ними виявилися дві жінки та чоловік віком від 55 до 70 років, які тимчасово проживають у Дрогобицькому районі. За фактом порушення вирішується питання щодо притягнення громадян до адміністративної відповідальності.У поліції нагадали, що відповідно до частини 2 статті 15 Закону України"«Про культуру" в Україні заборонене публічне відтворення російської музики. За порушення цієї норми для громадян передбачена адміністративна відповідальність.Нагадаємо, в травні у столиці 66% опитаних мешканців зазначили, що за останні чотири роки їхній рівень володіння українською мовою покращився. Дані отримані в опитуванні через застосунок "Київ Цифровий", в якому взяли участь близько 46 тисяч користувачів.Читайте також: Скільки українців щодня споживають російськомовний контент: дані Мінкульту.

"Укрзалізниця" закликала громадян не нехтувати власною безпекою і уникати перебування на вокзалах чи поблизу колій під час повітряної тривоги.Відповідну заяву оприлюднила пресслужба компанії у Telegram. Наголошується, що під час масованих ворожих атак перебування на залізничних об'єктах є небезпечним."Ми наполягаємо, що важливо переміститись до укриттів, де вони є у безпосередній близькості, або принаймні відійти на безпечну відстань від об'єкта залізничної інфраструктури та уникати скупчень людей на відкритій місцевості", — йдеться у повідомленні.В УЗ зазначили, що аід час масованих атак рух у регіонах, які можуть стати ціллю, оперативно спиняється з міркувань безпеки."Хай там як, життя точно вартує більше, аніж можливість пропустити електричку. Бережіть себе. Продовжуємо рух обачно", — додали у компанії.Нагадаємо, вночі 5 серпня війська країни-агресорки масовано атакували Україну ракетами і дронами. Зокрема, вісім людей загинуло та троє отримали поранення на залізничній станції "Квітнева" поблизу Броварів, де вони очікували на поїзд.Окрім того, компанія "Епіцентр" втратила один із ключових логістичних центрів у Києві та частину виробничих потужностей на Київщині. Загинув один працівник, ще троє зазнали поранень. Четвер, 6 серпня, в Київській області оголошений Днем жалоби за жертвами російської ракетної атаки.Зауважимо, президент України Володимир Зеленський сьогодні розповів, що кількість ракет для протиповітряної оборони в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. Ідеться не тільки про літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року. .

Друга ракетка України Марта Костюк стала другою українською тенісисткою, яка виграла 50 матчів в основній сітці турнірів WTA 1000. У вівторок, 4 серпня, ввечері вона вийшла до третього кола в Торонто, обігравши канадку Кетрін Себов із рахунком 7:6 (4), 6:0.Про це повідомив "Великий теніс України". Там зазначили, що це перший матч на гардовому покритті для українки з березня, коли вона зіграла на турнірі WTA 1000 у Маямі.Тепер Костюк третій сезон поспіль зіграє у третьому колі канадського "тисячника" та спробує втретє пробитися до 1/8 фіналу. Далі Марта зустрінеться з американкою Медісон Кіс.Українська тенісистка потрапила до основної сітки турніру серії WTA 1000 у Торонто під десятим номером посіву. Завдяки цьому статусу українка пропускала перше коло та розпочала виступи одразу з другого раунду.Першу перемогу в основній сітці турнірів WTA 1000 Марта Костюк здобула на турнірі в Індіан-Веллсі 2021 року (проти Чжан Шуай).Топ-5 українських тенісисток за кількістю перемог у матчах на турнірах WTA 1000:Еліна Світоліна — 139;Марта Костюк — 50;Леся Цуренко — 40;Альона Бондаренко — 34;Даяна Ястремська — 34."Просто намагаюся виходити на корт і отримувати задоволення — почуваюся дуже щасливою, що можу грати в теніс", — поділилася емоціями Костюк після перемоги над канадською суперницею.Цього року Марта Костюк виграла дев'ять матчів на турнірах WTA 1000. Один із цих турнірів — у Мадриді — українська тенісистка взагалі виграла.Нагадаємо, що вчора Жіноча тенісна асоціація (WTA) опублікувала свіжий рейтинг станом на 3 серпня 2026 року. Перша ракетка України Еліна Світоліна продемонструвала позитивну динаміку та повернулася на дев'ятий рядок світовій класифікації. Марта Костюк — на 11 місці..

Певна категорія українців має оновити свої паспортні дані до 31 серпня 2026 року. В іншому випадку загрожує втрата статусу PESEL UKR і пов'язані з ним права. Йдеться про тих, хто перебуває в Польщі під тимчасовим захистом.Про це повідомила польська установа Urząd do Spraw Cudzoziemców.Там нагадали, що до муніципального управління необхідно звернутися іноземцям, які отримали номер PESEL зі статусом UKR лише на підставі декларації, не надаючи чинного проїзного документа.Особливо це стосується дітей до 18 років, особу яких раніше підтверджували за фотографіями, внесеними до паспортів батьків або законних представників.Крім того, оновити інформацію повинні й ті українці, які після отримання номера PESEL UKR оформили новий паспорт."Оновлення паспортних даних є безкоштовним і не змінює номер PESEL — до реєстру лише вносять інформацію про новий або чинний документ", — ідеться в заяві державної установи.Якщо до 31 серпня 2026 року не надати чинний паспорт, людина втратить статус UKR, а разом із ним — право на тимчасовий захист у Польщі."Також без чинного статусу PESEL UKR не можна отримати карту перебування CUKR", — підсумували представники польської влади.Учора стало відомо, що новоприбулі українські чоловіки призовного віку, які не пройшли військову службу, більше не матимуть права на тимчасовий захист у Чехії. Місцева влада пов’язує це з новим рішенням Ради ЄС, яке регулює умови надання тимчасового захисту та продовжує його.Нагадаємо, що в центрі Варшави в неділю, 2 серпня, відбувся "Пікет добросусідства", учасники якого закликали протидіяти мові ненависті й агресії на тлі зростання соціальної напруги та нападів на українців у Польщі..

У середу, 5 серпня, низка приміських потягів до та з Києва курсуватиме з тимчасовими змінами у графіках і маршрутах. Зокрема, можливі затримки в межах 1-2,5 години.Про це повідомила пресслужба "Укрзалізниці". Зокрема, йдеться про такі поїзди:№6903 Ніжин — Київ-Пасажирський (дві години);№893 Конотоп — Київ (дві години);№6911 Ніжин — Київ-Пасажирський (1,5 години);№6902 Київ-Волинський — Ніжин (2,5 години);№6906 Київ — Ніжин (одна година)."Крім того, деякі поїзди сполученням Ніжин — Київ прямуватимуть маршрутом Бровари — Київ. Або тимчасово їх виведуть із графіка", — додали залізничники.Тимчасові зміни діятимуть також на Коростенському напрямку. Зокрема, сьогодні рейс №6610 Коростень — Борщагівка не матиме змоги здійснити рух.До того ж поїзд №6604 Тетерів — Святошин вирушив із затримкою одна година сім хвилин."Дякуємо за розуміння та просимо уважно слухати оголошення на станціях і вокзалах", — зазначили в "Укрзалізниці".На Дніпропетровщині через безпекові протоколи курсують із затримками такі рейси:№6010 П'ятихатки — Дніпро-Головний + одна година 10 хвилин;№6501 П'ятихатки — Кривий Ріг-Головний + дві години п’ять хвилин;№6005 Дніпро-Головний — П'ятихатки + одна година 25 хвилин."Просимо бути обачними та чітко виконувати вказівки залізничників під час можливих безпекових зупинок", — зауважили залізничники.Також плюсує з початкової позначки на одну годину 10 хвилин регіональний поїзд №862 Дніпро-Головний — Запоріжжя-1.Окрім того, для пересадки в Гребінці зачекаємо пасажирів поїзда №6241 Прилуки — Гребінка. Відповідно, з орієнтовною затримкою 20 хвилин рушать:№6364 Гребінка — Ромодан;№6807 Гребінка — Київ-Пасажирський.Нагадаємо, 31 липня стало відомо, що акціонерне товариство "Укрзалізниця" додало чотири регіональні поїзди на маршрут "Київ — Коростень" і в зворотному напрямку. Таким чином планують забезпечити зупинки на всіх станціях із найбільшим пасажиропотоком..

Новоприбулі українські чоловіки призовного віку, які не пройшли військову службу, більше не матимуть права на тимчасовий захист у Чехії. Місцева влада пов’язує це з новим рішенням Ради Європейського Союзу, яке регулює умови надання тимчасового захисту та продовжує його.Про це повідомили на сайті Міністерства внутрішніх справ Чехії. Там зазначили, що відповідне рішення Ради ЄС опубліковане у вівторок, 4 серпня, в офіційному журналі ЄС. Воно набуде чинності наступного дня.Згідно з документом, право на тимчасовий захист не надаватиметься особам, які не зможуть підтвердити виконання військового обов'язку в Україні. Для цього заявники мають надати підтвердження через застосунок "Резерв+"."Вимога поширюється на первинне та повторне оформлення тимчасового захисту, а також на його отримання з метою возз'єднання сім'ї", — наголосили в чеському відомстві.Водночас ця норма не стосуватиметься українців, які вже мають чинний тимчасовий захист у Чехії та безперервно зберігали цей статус після набуття рішенням чинності."Наш уряд давно наполягає на посиленні умов надання тимчасового захисту. Я ціную те, що нам вдалося досягнути згоди між державами-членами. Це рішення обмежить кількість новоприбулих на десятки відсотків. Згодом це зменшить тиск на наші можливості та розвантажить чеську систему охорони здоров'я та соціального забезпечення", — заявив міністр внутрішніх справ Чехії Любомір Метнар.Рішення також продовжує дію тимчасового захисту для осіб, які виїхали з України через війну, до 31 березня 2028 року. У Чехії його продовження здійснюватиметься через онлайн-реєстрацію та подальше особисте відвідування підрозділу МВС для вклеювання нової візової наклейки.При цьому вимога щодо підтвердження виконання військового обов'язку на процедуру продовження вже чинного тимчасового захисту не поширюється.Нагадаємо, 9 липня президент Чехії Петр Павел заявляв, що Україна та її міжнародні партнери мають близько двох місяців, щоби посилити тиск на Росію та створити умови для відновлення мирних переговорів. В іншому разі, на його думку, існує ризик подальшої ескалації війни..

Новим головним тренером юнацької збірної України U-19 стане Олег Лужний. На цьому посту 57-річний фахівець замінить Дмитра Михайленка.Чутки та розмови про таку ймовірність Олег Лужний підтвердив у коментарі Sport.ua. Як відомо, він має за плечами виступи у львівських "Карпатах", київському "Динамо", англійських "Арсеналі", "Вулвергемптоні", збірних СРСР і України, "Так, я працюватиму з командою U-19. Перед тренерами наших юнацьких збірних — зокрема, U-18, U-19, U-21 стоїть головне завдання — підготувати хороших гравців для першої команди. І що краще ми будемо це робити, то швидше наші молоді хлопці потраплять до лав національної збірної", — наголосив Лужний.Він додав, що розпочне виконувати свої обов’язки восени. На юнацьку збірну U-19 очікує міжнародний турнір в Іспанії у вересні. Команда має зібратися в цій країні 19 вересня."Ми тільки-но розпочали працювати. Тому зі списком кандидатів ще визначаємося", — наголосив футбольний тренер.До речі, раніше в тренерській кар’єрі Олега Лужного була робота в латвійській "Венті", київському "Динамо" та сімферопольській "Таврії".На рівні національної збірної України знаменитий у минулому футболіст провів 52 матчі з 1992 по 2003 роки. Лужний був учасником першого в історії офіційного матчу збірної України проти Угорщини 1992 року (поразка з рахунком 1:3).Також Олег Лужний 39 разів виводив збірну України на поле з капітанською пов'язкою. Цей показник залишається рекордним в історії національної команди.Нагадаємо, що раніше він очолював комітет професіонального футболу Української асоціації футболу. Також Олега Лужного називали одним із реальних кандидатів на посаду головного тренера національної збірної України після відставки Сергія Реброва..

Іноземці з 51 країни потрапили в полон в Україні, воюючи у складі армії російських окупантів. Саме тому важливо чесно та відкрито говорити зі світом про те, що участь у війні на боці Росії має реальні правові наслідки.Про це розповів уповноважений Верховної Ради України Дмитро Лубінець під час виступу на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України під гаслом "Відновлення миру та лідерство України"."У кожного дипломатичного рішення є людський вимір. Це діти, цивільні та військовополонені, які чекають на повернення", — наголосив він.Омбудсмен також торкнувся теми повернення українських дітей, заявивши, що вже підтверджено 20 610 випадків депортації та примусового переміщення.Він додав, що в межах Bring Kids Back UA вдалося повернути 2 425 дітей, із яких 465 — за сприяння Офісу омбудсмена, та закликав українських послів допомагати організовувати візити міжнародних делегацій до Центрів захисту прав дитини, аби побачити наслідки російських злочинів на власні очі — це набагато сильніше, ніж прочитати про них у звіті.До того ж тисячі українців досі залишаються в російській неволі. Тож необхідно зробити все, щоби їх повернути, а кожен злочин Росії був належно задокументований і не залишився без покарання.Уповноважений парламенту також зауважив, що понад 8,4 мільйона наших громадян перебувають за межами України. Варто зробити так, щоби кожен із них знав: Україна про нього пам’ятає та готова захищати його права."Емоції важливі. Саме вони свого часу допомогли світу почути Україну. Але зараз цього вже недостатньо. Світ очікує фактів, доказів і сильних юридичних аргументів. Саме тому маємо працювати разом — Офіс омбудсмена, дипломати, міжнародні партнери. Ми маємо одну мету: повернути наших людей та зробити все, щоби Росія відповіла за свої злочини. Це і є шлях до справедливого миру", — підсумував Дмитро Лубінець.Нагадаємо, раніше омбудсмен заявляв, що в Україні чинний механізм обстеження та підтвердження фактів знищення житла на територіях активних бойових дій працює зі значними затримками. Через недосконалість бюрократичних процедур сотні українців місяцями не можуть отримати передбачені державою компенсації..

Міністерство охорони здоров’я України затвердило критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги. Вони уніфікують підходи до планової й екстреної госпіталізації, продовження стаціонарного лікування, переведення та безпечної виписки дорослих пацієнтів.Про це повідомила пресслужба охорони здоров’я України (МОЗ)."Критерії госпіталізації існували й раніше — у клінічних протоколах, галузевих стандартах і локальних документах медичних закладів. Однак вони не були об’єднані в єдину систему", — йдеться в повідомленні.У відомстві додали, що через це рішення могли залежати від практики конкретного закладу, що іноді призводило як до відмов у госпіталізації пацієнтам, які її потребували, так і до необґрунтованого перебування у стаціонарі людей, які могли безпечно лікуватися амбулаторно.Критерії розроблені на основі чинних настанов провідних міжнародних професійних товариств за кожним клінічним напрямом, зокрема, рекомендацій Європейського товариства кардіологів Surviving Sepsis Campaign, KDIGO, ILAE й інших професійних організацій.Методологія оцінювання обґрунтованості госпіталізації враховує міжнародний інструментарій Appropriateness Evaluation Protocol, адаптовані підходи якого протягом десятиліть використовуються в системах охорони здоров’я багатьох країн світу.У МОЗ наголосили, що під час застосування критеріїв остаточне рішення про госпіталізацію залишається за лікарем."Формальна відповідність або невідповідність окремому критерію сама собою не означає автоматичної госпіталізації чи відмови в ній. Остаточне рішення ухвалює лікар з урахуванням усієї клінічної картини", — акцентували в міністерстві.Згідно з критеріями, підставами для стаціонарного лікування можуть бути потреба в цілодобовому медичному спостереженні, необхідність безперервного моніторингу життєвих функцій, проведення інвазивних або високоризикових втручань, лікування, яке неможливо безпечно забезпечити амбулаторно, відсутність доступної та безпечної амбулаторної альтернативи та критичні показники дихання, кровообігу, свідомості або результатів лабораторних досліджень.Крім того, окремі критерії визначені для кардіологічних, неврологічних, інфекційних, хірургічних, гастроентерологічних, урологічних, акушерських, педіатричних та інших станів.У разі, якщо остаточне рішення неможливо ухвалити одразу, критерії передбачають режим медичного спостереження тривалістю до 24 годин, під час якого лікарі проводять необхідну діагностику, оцінюють стан пацієнта в динаміці та визначають подальший маршрут: госпіталізацію, переведення до профільного відділення або продовження лікування амбулаторно."Лікар може обґрунтовано відступити від формальних критеріїв, якщо для цього є клінічні підстави або значущі соціальні ризики, що впливають на безпеку пацієнта", — наголосили в МОЗ.Водночас, критерії системно врегульовують госпіталізацію за соціальними показаннями, коли амбулаторне лікування може бути небезпечним або практично неможливим через відсутність безпечного житла, тепла, води, електроенергії чи зв’язку, ризик насильства, нездатність людини до самообслуговування та відсутність належного догляду, неможливість безпечно контролювати лікування інсуліном, киснем, антикоагулянтами чи парентеральними лікарськими засобами, відсутність доступу до необхідного обладнання або медичних послуг удома, а також неможливість пройти повторний огляд через відсутність транспорту або зв’язку та відсутність своєчасного доступу до первинної медичної чи соціальної допомоги.Нагадаємо, у ВООЗ заявили нещодавно, що в країнах Європи використання штучного інтелекту в охороні здоров'я стрімко зростає, однак більшість держав досі не мають належних правил його застосування..

В українському парламенті планують внести зміни до низки законів для забезпечення належного функціонування української мови як державної. Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики у вівторок, 4 серпня, одностайно підтримав законопроєкт № 15412.Про це свідчить трансляція засідання цього комітету. Ініціаторами документа є 63 народні депутати з різних фракцій і груп на чолі з головою профільного комітету Микитою Потураєвим.Документ зареєстрували 15 липня. Його розробленням займалася робоча група, до якої увійшли депутати, представники виконавчої влади, уповноважена із захисту державної мови та профільні експерти."Головна мета ініціативи полягає в осучасненні правових механізмів захисту прав громадян на отримання інформації та послуг українською мовою. Також проєкт покликаний усунути наявні прогалини в законодавстві й узгодити окремі норми з базовим мовним законом, з дня набуття чинності яким у липні минуло сім років", — зауважили автори ініціативи.Законопроєкт розширює перелік осіб, які зобов'язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків. Ця вимога поширюватиметься на:народних депутатів України;керівників державних закладів культури та наукових установ;приватних виконавців;арбітражних аудиторів.Окремо закріплюється обов'язок членів виборчих комісій і комісій з референдуму використовувати українську мову під час здійснення своїх повноважень.У сфері трудових відносин документ гарантує захист права на використання української мови вже на етапі прийому на роботу. Також передбачені зміни для IT-сектору: розробники чи продавці комп'ютерних програм без українського користувацького інтерфейсу будуть зобов'язані попереджати про це споживачів до моменту здійснення покупки.Крім того, документ уточнює процедури розгляду скарг уповноваженою із захисту державної мови та передбачає посилення санкцій за порушення мовного законодавства.Значна частина нововведень стосується гуманітарної сфери. Документ доповнює базовий закон статтею про державну мову у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Працівники таких дитячих закладів будуть зобов'язані створювати винятково українськомовне середовище.У сфері позашкільної освіти повністю не допускається використання мови держави-агресорки. Приватним закладам загальної середньої освіти залишають право вільного вибору мови викладання, однак зі суворою забороною на використання російської мови.У культурній сфері закон офіційно заборонить публічне виконання, показ та демонстрацію творів, фонограм і музичних кліпів, виконаних мовою держави-агресорки.Проєкт вносить корективи до повноважень місцевих рад, зобов'язуючи їх створювати умови для розвитку, функціонування та популяризації української мови на своїх територіях. Місцеві державні адміністрації зі свого боку сприятимуть розвитку мов корінних народів і національних меншин. На міжнародній арені забезпечення розвитку та поширення української мови за кордоном стане одним з офіційних завдань української дипломатичної служби.Нові правила торкнуться і громадських об'єднань. Їм дозволять дублювати свою назву іноземними мовами або мовами національних спільнот поруч із державною, проте використання мови держави-агресорки заборонено.Нагадаємо, 30 червня стало відомо, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15356, який пропонує виключити російську мову з маркування товарів і послуг. Під час війни мова є частиною національної безпеки..

В Україні триває збиральна кампанія ранніх зернових і зернобобових культур. Станом на 4 серпня аграрії всіх областей уже обмолотили 4,01 мільйона гектарів.Про це повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України. Там уточнили, що це 34% прогнозованих площ."Зібрано 17,59 мільйона тонн зерна нового врожаю", — йдеться в повідомленні.Зокрема:пшениці — обмолочено 2 736,5 тисячі гектарів (53% площ), зібрано 12,51 мільйона тонн за середньої урожайності 45,7 центнера з гектара;ячменю — 1 015,0 тисячі гектарів (68%), зібрано 4,42 мільйона тонн за урожайності 43,5 центнера з гектара;гороху — 261,7 тисячі гектарів (88%), зібрано 669,5 тисячі тонн за урожайності 25,6 центнера з гектара."За обсягами збору ранніх зернових і зернобобових культур наразі лідирують аграрії Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей", — зауважили у відомстві.Зокрема:Одеська область — 3 593 тисячі тонн із площі 857 тисяч гектарів (пшениці — 2 108,3 тисячі тонн, ячменю — 1 252,2 тисячі тонн, гороху — 232,5 тисячі тонн);Миколаївська область — 2 124,8 тисячі тонн із площі 606,2 тисячі гектарів (пшениці — 1 440,1 тисячі тонн, ячменю — 577,9 тисячі тонн, гороху — 106,8 тисячі тонн);Дніпропетровська область — 1 911 тисяч тонн із площі 475,4 тисячі гектарів (пшениці — 1 421,4 тисячі тонн, ячменю — 455,6 тисячі тонн, гороху — 34 тисяч тонн).Крім того, триває збирання ріпаку. Обмолочено 910,6 тисячі гектарів (68% площ), зібрано 2,39 мільйона тонн.Нагадаємо, наприкінці червня цього року в Державній службі статистики повідомили, що в січні-травні 2026 року в Україні обсяг виробництва сільськогосподарської продукції збільшився на 1,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Однак за підсумками чотирьох місяців зростання складало 1,7%..

У вівторок, 4 серпня, Тверський районний суд Москви за позовом генеральної прокуратури Росії визнав Степана Бандеру, Романа Шухевича й інших діячів українського визвольного руху "пособниками нацистської Німеччини".Про це повідомили в генеральній прокуратурі Росії. Таке рішення ухвалене в межах російської пропагандистської та правової політики.Суть рішення: суд встановив "юридичний факт" пособництва нацистам у військових злочинах проти населення колишнього СРСР 1941-1945 років.Окрім Степана Бандери та Романа Шухевича, російська прокуратура занесла до цього списку Андрія Мельника, Ярослава Стецька, Тараса Боровця, Василя Бандеру, Миколу Арсенича, Дмитра Клячківського, Миколу Козака, Мирона Матвієйка й інших українських командирів і діячів ОУН-УПА.Такі рішення російських судів не мають жодної юридичної сили в Україні та є політично упередженими інструментами країни-агресора, спрямованими на переписування історії Другої світової війни.Як зазначила офіційна представниця генпрокуратури Росії Юліана Алексєєва, їх "визнали винними у військових злочинах та злочинах проти людяності, скоєних у роки Великої Вітчизняної війни щодо радянського народу".У Генпрокуратурі наголосили, що "це рішення необхідне для увічнення пам'яті жертв геноциду радянського народу, скасування рішень про реабілітацію злочинців, припинення екстремізму та розвінчування протиправних дій Києва"."Доказами" відомство надало документи з архівів ФСБ, МЗС, Міноборони, Державного архіву Росії та матеріали зі судів Білорусі.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що на території Національного військового меморіального кладовища перепоховають останки українського військового та політичного діяча Євгена Коновальця. Він — перший голова Організації українських націоналістів, один з ідеологів українського націоналізму..

Для того, щоби вберегти природні комплекси від джипінгу, в Яворівському національному природному парку на Львівщині заборонили рух транспорту поза дорогами загального користування.Про це повідомили на Faceboo-сторінці Яворівського національного природного парку.Наказ директора Яворівського національного природного парку заборонив на території установи пересування механічних транспортних засобів поза дорогами загального користування, зокрема, проведення джипінгу."Таке рішення спрямоване на збереження природних комплексів та обʼєктів парку", — йдеться в повідомленні.Там закликали всіх відвідувачів дотримуватися встановлених правил і поважати природну спадщину."Відпочинок у національному природному парку має бути безпечним як для людей, так і для довкілля. За порушення режиму охорони територій і обʼєктів природно-заповідного фонду законодавством передбачена відповідальність. Бережіть природу — і вона подбає про нас!" — наголосили в Яворівському парку.Раніше екологи наголошували, що джипінг негативно впливає на природу та спричиняє катастрофічні наслідки — ерозію ґрунтів і паводки, знищення рідкісних видів рослин, витіснення хижаків і руйнування екосистеми.Тому законодавче регулювання джипінгу потребує змін. Адже попереднє законодавство виявилося бездієвим для Карпат.У липні організатори так званих джип-турів та інші громадяни зібралися на протест у Яремче проти посилення контролю за проїздом автомобілів територією природно-заповідного фонду. Пізніше вони закликали створити офіційні маршрути для поїздок дозволеними територіями та посилити контроль за порушниками.Нагадаємо, що компанія ДТЕК запустила екологічну ініціативу "Трек Лелек". Головна мета проєкту — враховувати маршрути міграції птахів у розбудові енергетичної інфраструктури..

Попри щоденні обстріли й евакуаційні зупинки, "Укрзалізниця" перевезла на 100 тисяч пасажирів більше, ніж у липні минулого року — 2,8 мільйона проти 2,7 мільйона.Про це повідомила пресслужба "Укрзалізниці"."Цьогорічний літній сезон став одним із найскладніших за весь час повномасштабної війни. Регулярні російські атаки по інфраструктурі, евакуаційні зупинки поїздів, тимчасові обмеження маршрутів і втрата частини рухомого складу стали для залізничників майже щоденною реальністю", — наголосили залізничники.Вони додали, що в липні команда "Укрзалізниці" практично щодня перебудовувала графіки руху через обстріли, організовувала евакуаційні зупинки, оперативно змінювала обіг вагонів і знаходила можливість призначати додаткові рейси саме тоді, коли попит був найбільшим.Водночас вагони проводили мінімум часу в депо — після технічного обслуговування вони майже безперервно працювали на маршрутах по всій країні. До перевезень також долучилися новозбудовані вагони, що дозволило збільшити кількість місць у найгарячіший період літніх відпусток."Саме завдяки цьому 26 липня "Укрзалізниця" перевезла рекордні для цього літа 102 тисячі пасажирів за одну добу", — йдеться в повідомленні.Поїздом-рекордсменом липня став швидкісний "Інтерсіті+" №705/706 Київ — Перемишль, який за місяць перевіз майже 60 тисяч пасажирів.Загалом за два місяці літа поїздами "Укрзалізниці" вже скористалися 5,3 мільйона пасажирів. Серед них — понад сім тисяч дитячих груп, або 171 тисяча дітей, які вирушили на відпочинок, оздоровлення та спортивні змагання. Найчастіше вони подорожували до Татарова-Буковеля, Ворохти та Мукачева.Для дорослих і родин найпопулярнішими традиційно залишаються маршрути Київ — Львів, Київ — Одеса та Київ — Харків. Саме на цих напрямках ми найчастіше призначали додаткові поїзди."Попереду ще місяць літа. Ми й надалі робитимемо все можливе, щоб навіть у найскладніших умовах українці могли дістатися до рідних", — підсумували залізничники.Нагадаємо, що акціонерне товариство "Укрзалізниця" додало чотири регіональні поїзди на маршрут "Київ — Коростень" і в зворотному напрямку. Таким чином планують забезпечити зупинки на всіх станціях із найбільшим пасажиропотоком..

У понеділок, 3 серпня, в селищі Радушне поблизу Кривого Рогу поховали п’ятьох членів багатодітної родини Воронових. У їхній будинок влучила російська ракета.Про це повідомили журналісти видання "Свої". Вони уточнили, що прощалися з батьками Артемом і Оленою, а також дітьми Марком, Азарієм Ілаєм, Емілією. "Під завалами будинку під час пошукової операції знайшли фрагменти людських тіл, лише експертизи встановлюваи, кому саме з родини належать тіла", –— йдеться в повідомленні.Досі доля інших дітей — Захарія, Домініки, Віоріки, Федеріки та маленького Артема — не визначена.Тато півторарічного Артема — найстарший син Воронових, військовий, служить у Миколаєві. З дружиною вони планували переїзд і вже навіть обрали садочок для малюка.За інформацією видання "Свої", багатодітна родина Воронових мешкала тут з 2020 року, була дуже дружньою. Кожен із дітей мав своє хобі. Батько працював на декількох роботах, аби утримувати сім’ю."Ворог здійснив терор проти невинних мирних мешканців", — наголошували присутні на прощанні з невинно загиблими українцями.. "Удар російської ракети виявився настільки сильним, що від будинку майже нічого не залишилося. Під завалами знайшли фрагменти людських тіл", — зазначав Володимир Зеленський.Нагадаємо, також український президент оприлюднював інформацію, що по Радушному поблизу Кривого Рогу росіяни 30 липня застосували вперше за тривалий час ракету з Північної Кореї. Такі дані надали українські військові..