# українці

Головний тренер національної збірної України з хокею став 44-річний фахівець Олександр Бобкін. Під його керівництвом "синьо-жовті" зіграють в основному дивізіоні хокейного чемпіонату світу.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Федерації хокею України."Підготовку до першого чемпіонату світу після повернення до елітного дивізіону національна збірна України проведе під керівництвом Олександра Бобкіна — багаторічного тренера юнацької та молодіжної збірних України", — йдеться в повідомленні.На цій посаді він замінить Дмитра Христича, з тренерським штабом якого вирішили не укладати угоду на початку липня.У сезоні-2021/2022 Олександр Бобкін став головним тренером збірних України U-18 і U-20. 2023 року перейшов на посаду асистента в команді U-20."За час роботи зі збірними вивів команду U18 до Дивізіону ІА, де виграв три комплекти нагород (два срібла та одну бронзу). Як асистент головного тренера долучився до виходу команди U20 до Дивізіону ІА", — наголосили українські хокейні функціонери.Федерація хокею України привітала Олександра Бобкіна з призначенням і побажала йому успіхів і продуктивної роботи на чолі національної збірної.Журналісти "Суспільного Спорт" уточнили, що в тренерський штаб Бобкіна в збірній увійдуть Руслан Борисенко, Олег Задоєнко, Денис Ісаєнко та тренер воротарів Олександр Федоров. Також приєднатися до команди може закордонний фахівець.Під керівництвом Олександра Бобкіна збірна України в сезоні-2027 виступатиме в елітному дивізіоні чемпіонату світу — вперше за 20 років «синьо-жовті» зіграють на цьому рівні.Наступні офіційні матчі національної команди відбудуться в межах Європейського кубка націй — у першому вікні в листопаді проти Польщі, Італії та Великої Британії. Ще по одному вікну на турнірі «синьо-жовті» проведуть у грудні та лютому.Нагадаємо, що нещодавно Міжнародна федерація хокею (IIHF) ухвалила рішення щодо участі російських збірних у чемпіонатах світу сезону-2026/2027. Росія не виступить на чотирьох із п'яти турнірів, на які претендувала..

Партія "Право та справедливість" підготувала законопроєкт щодо громадян України в Польщі. Політична сила Ярослава Качинського запропонувала депортувати всіх чоловіків призовного віку, які не працевлаштовані легально.Про це повідомило видання Interia з посиланням на віцепрезидента партії "Право та справедливість" Тобіаша Бохенського.Проєкт передбачає створення центрів депортації, які мають спростити та пришвидшити весь процес. Політик зазначив, що для того, щоби Центрально-Східна Європа перебувала в безпеці та залишалася вільною, Україна мусить перемогти."У зв’язку з цим одним із перших і найважливіших рішень уряду, який сформує "Право та справедливість", стане рішення про депортацію українських чоловіків призовного віку, які не працюють легально в Польщі. Вони матимуть можливість боротися за свою Батьківщину, щоби жах цієї війни швидше закінчився. І польська держава в цьому рішуче, категорично та безкомпромісно допоможе", — заявив Бохенський.Як відомо, 2025 року Міністерство сім’ї, праці та соціальної політики Польщі повідомляло, що кількість зареєстрованих безробітних українців у країні — понад 11 тисяч осіб. Відомство не публікувало точних даних із поділом за статтю, однак більша частина цієї групи жінки.Відповідно до пропозиції "Права та справедливості", депортації додатково могли би підлягати чоловіки, які перебувають у так званій "сірій зоні", тобто не мають легального працевлаштування.Наразі триває програмна конференція партії під гаслом "До нового уряду". У ній беруть участь, зокрема, Ярослав Качинський і Пшемислав Чарнек, якого партія назвала своїм кандидатом на посаду прем’єр-міністра. Качинський заявив, що його політична сила повинна прагнути сформувати новий уряд."Президент у Польщі може багато. Але найбільшу владу має уряд", — наголосив він.За його словами, саме тому партія має працювати над поверненням до влади. Качинський різко розкритикував нинішню владу. За його оцінкою, Польща "рухається в дуже поганому напрямку — фактично в усіх сферах".Нагадаємо, як засвідчили результати опитування SW Research для Onet, 47% поляків позитивно оцінюють діяльність президента Кароля Навроцького на міжнародній арені. Водночас майже 45% респондентів заявили, що не підтримали би його кандидатуру в разі переобрання..

Генеральний директор "Укрпошти" Ігор Смілянський розповів про суперечності у вимогах Національного банку України щодо податкового номера клієнтів, післяплати та друку номерів платіжних карток у квитанціях.На своїй сторінці у Telegram він заявив, що позиції Нацбанку та вимоги, які компанія отримала під час перевірки регулятора, нібито не збігаються. За його словами, після публічного обговорення НБУ визнав, що зазначення РНОКПП (індивідуального податкового номера) у квитанціях за оплату житлово-комунальних послуг не є обов’язковим."Укрпошта" заявила про іншу позицію НБУ під час перевіркиВодночас глава "Укрпошти" стверджує, що під час перевірки у 2026 році регулятор вимагав наявності РНОКПП у платіжних документах за окремими комунальними послугами. За словами Смілянського, НБУ нібито відніс відсутність податкового номера у платіжках за послуги низки компаній, зокрема енергопостачальників, до порушень законодавства про платіжні послуги."Усі наші заперечення регулятор відхилив, тож "Укрпошта" була зобов’язана привести процеси у відповідність до його вимог та у визначені НБУ строки — до 1 серпня", — зазначив він.Гендиректор компанії наголосив, що "Укрпошта" не стала б запроваджувати нові вимоги для мільйонів клієнтів без відповідних підстав.Смілянський закликав НБУ оприлюднити документи перевіркиСмілянський звернувся до Національного банку із закликом дозволити публікацію документів, які стали підставою для змін у роботі компанії."Публічно прошу НБУ надати дозвіл на оприлюднення цих документів, щоб уникнути звинувачень у тому, що такі твердження не відповідають змісту нормативно-правових актів", — написав він.За його словами, суперечність може виникати через різне трактування законодавства різними підрозділами НБУ або через формулювання нормативних актів, які допускають різні прочитання.Післяплата: РНОКПП потрібен із першої гривні?Гендиректор "Укрпошти" також заявив, що відповідно до рішення НБУ всі операції з післяплати за посилки потребують наявності РНОКПП із першої гривні. Водночас він наголосив, що компанія не вимагатиме документального підтвердження податкового номера для операцій до п'яти тисяч гривень — номер можна буде повідомити зі слів клієнта."Документальне підтвердження РНОКПП буде потрібне лише у разі перевищення цієї суми", — пояснив він.Суперечка щодо номера банківської картки на чекахОкремо Смілянський розкритикував позицію НБУ щодо відображення номерів платіжних карток у квитанціях. За його словами, регулятор заявляє, що не зобов’язував друкувати повний номер картки, однак в інших роз’ясненнях зазначав, що для перевірки реквізитів платіжної операції еквайр має відображати повні номери карток."Як показав досвід перевірки, коли НБУ каже "може", це не обов’язково означає "може", — написав Смілянський.Він додав, що, на думку "Укрпошти", такі неоднозначності створюють ризики для бізнесу під час перевірок."Укрпошта" закликала до відкритої дискусіїСмілянський заявив, що компанія готова обговорювати ці питання з НБУ, Верховною Радою та іншими публічними майданчиками."Щиро сподіваюсь, що буде знайдене рішення на користь саме громадян України напередодні важкої зими. Не треба створювати їм додаткові перешкоди", — зазначив він.Гендиректор "Укрпошти" також наголосив на важливості відкритої критики державних інституцій у демократичній країні та закликав до публічного діалогу щодо роботи регулятора.Нагадаємо, акціонерне товариство "Укрпошта" вимушено призупинило роботу чотирьох відділень на території Краматорської громади. Головна причина — безпекова ситуація.Читайте також: "Нові" вимоги до квитанцій за комуналку: у Нацбанку пояснили, які дані справді потрібно вказувати.

Керівниця Апарату прем'єр-міністра України Катерина Рудник задекларувала понад 1,24 мільйона гривень виплат від НАК "Нафтогаз України" після переходу на роботу до Кабінету міністрів.Про це йдеться у документі, який опублікували в Єдиному державному реєстрі декларацій.Згідно з повідомленням про суттєві зміни у майновому стані, 27 липня Катерина Рудник отримала 1,24 мільйона гривень заробітної плати, нарахованої НАК "Нафтогаз України". Виплата була здійснена того ж дня, коли її призначили керівницею Апарату прем'єр-міністра.Варто зауважити, що до переходу в уряд Рудник очолювала службу голови правління НАК "Нафтогаз України", де до призначення прем'єр-міністром працював Сергій Корецький. Раніше вона також була помічницею директора компанії "Укртатнафта" в період, коли її очолював Корецький.Відповідно до електронної декларації за 2025 рік, сукупний дохід Катерини Рудник становив 3,81 мільйона гривень. Найбільшу частину цієї суми — 2,5 мільйона гривень — склала заробітна плата, отримана під час роботи в НАК "Нафтогаз України".Нагадаємо, раніше повідомлялося, що доходи президента Володимира Зеленського за 2025 рік складалися із заробітної плати президента, банківських відсотків і доходу від надання нерухомості в оренду. Загалом ця сума склала близько семи мільйонів гривень.Читайте також: Зарплатний рейтинг влади: хто отримує найбільше у державних органах.

У липні 2026 року в Україні зафіксували найбільшу кількість загиблих серед цивільного населення з квітня 2022 року. Головна причина — різке посилення російських атак.Про це повідомило Управління Верховного комісара ООН з прав людини в Україні. Зазначається, що точну кількість загиблих у липні наразі не оприлюднили. Водночас лише під час масованої нічної атаки російських військ у вівторок, переважно на Київ та Київську область, загинули щонайменше 17 мирних жителів, ще 44 людини отримали поранення.Крім столиці, російські повітряні удари та атаки дронів також були спрямовані на Краматорськ, Херсон і Запоріжжя. Внаслідок обстрілів загинули й постраждали десятки людей. Значних руйнувань зазнали житлові будинки, школи, об'єкти громадського транспорту, системи водопостачання та гуманітарні склади.За даними моніторингової місії ООН, у першому півріччі 2026 року підтверджено загибель 1396 цивільних українців і поранення 7978 людей. Це на 37% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, та на 114% більше, ніж за перше півріччя 2024-го. В ООН пов'язують таку тенденцію з нарощуванням Росією далекобійних ударів по території України.Водночас у пресслужбі ООН зазначили, що, за повідомленнями місцевої влади Росії, 4 серпня внаслідок українських ударів далекобійними безпілотниками по кількох російських містах нібито загинули щонайменше 12 осіб.Нагадаємо, вночі 5 серпня війська країни-агресорки масовано атакували Україну ракетами і дронами. Зокрема, вісім людей загинуло та троє отримали поранення на залізничній станції "Квітнева" поблизу Броварів, де вони очікували на поїзд. Четвер, 6 серпня, в Київській області оголошений Днем жалоби за жертвами російської ракетної атаки.Окрім того, компанія "Епіцентр" втратила один із ключових логістичних центрів у Києві та частину виробничих потужностей на Київщині. Загинув один працівник, ще троє зазнали поранень. До того ж було знищено склад запасних частин та супутніх товарів ПІІ "Тойота-Україна" (Toyota). Через це можливі тимчасові затримки з постачанням окремих запасних частин, аксесуарів, мастильних матеріалів та інших товарів.Зауважимо, президент України Володимир Зеленський сьогодні розповів, що кількість ракет для протиповітряної оборони в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. Ідеться не тільки про літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року. .

На Львівщині поліцейські встановили осіб, які слухали російськомовні пісні у публічному місці. Інцидент стався на пляжі одного з озер у Трускавці.Як повідомили у поліції Львівської області, під час моніторингу соціальних мереж правоохоронці виявили відео, на якому зафіксована суперечка між жінкою та компанією кількох людей. Конфлікт виник через гучне відтворення російськомовних пісень у публічному місці.Правоохоронці встановили осіб, причетних до інциденту. Ними виявилися дві жінки та чоловік віком від 55 до 70 років, які тимчасово проживають у Дрогобицькому районі. За фактом порушення вирішується питання щодо притягнення громадян до адміністративної відповідальності.У поліції нагадали, що відповідно до частини 2 статті 15 Закону України"«Про культуру" в Україні заборонене публічне відтворення російської музики. За порушення цієї норми для громадян передбачена адміністративна відповідальність.Нагадаємо, в травні у столиці 66% опитаних мешканців зазначили, що за останні чотири роки їхній рівень володіння українською мовою покращився. Дані отримані в опитуванні через застосунок "Київ Цифровий", в якому взяли участь близько 46 тисяч користувачів.Читайте також: Скільки українців щодня споживають російськомовний контент: дані Мінкульту.

"Укрзалізниця" закликала громадян не нехтувати власною безпекою і уникати перебування на вокзалах чи поблизу колій під час повітряної тривоги.Відповідну заяву оприлюднила пресслужба компанії у Telegram. Наголошується, що під час масованих ворожих атак перебування на залізничних об'єктах є небезпечним."Ми наполягаємо, що важливо переміститись до укриттів, де вони є у безпосередній близькості, або принаймні відійти на безпечну відстань від об'єкта залізничної інфраструктури та уникати скупчень людей на відкритій місцевості", — йдеться у повідомленні.В УЗ зазначили, що аід час масованих атак рух у регіонах, які можуть стати ціллю, оперативно спиняється з міркувань безпеки."Хай там як, життя точно вартує більше, аніж можливість пропустити електричку. Бережіть себе. Продовжуємо рух обачно", — додали у компанії.Нагадаємо, вночі 5 серпня війська країни-агресорки масовано атакували Україну ракетами і дронами. Зокрема, вісім людей загинуло та троє отримали поранення на залізничній станції "Квітнева" поблизу Броварів, де вони очікували на поїзд.Окрім того, компанія "Епіцентр" втратила один із ключових логістичних центрів у Києві та частину виробничих потужностей на Київщині. Загинув один працівник, ще троє зазнали поранень. Четвер, 6 серпня, в Київській області оголошений Днем жалоби за жертвами російської ракетної атаки.Зауважимо, президент України Володимир Зеленський сьогодні розповів, що кількість ракет для протиповітряної оборони в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. Ідеться не тільки про літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року. .

Друга ракетка України Марта Костюк стала другою українською тенісисткою, яка виграла 50 матчів в основній сітці турнірів WTA 1000. У вівторок, 4 серпня, ввечері вона вийшла до третього кола в Торонто, обігравши канадку Кетрін Себов із рахунком 7:6 (4), 6:0.Про це повідомив "Великий теніс України". Там зазначили, що це перший матч на гардовому покритті для українки з березня, коли вона зіграла на турнірі WTA 1000 у Маямі.Тепер Костюк третій сезон поспіль зіграє у третьому колі канадського "тисячника" та спробує втретє пробитися до 1/8 фіналу. Далі Марта зустрінеться з американкою Медісон Кіс.Українська тенісистка потрапила до основної сітки турніру серії WTA 1000 у Торонто під десятим номером посіву. Завдяки цьому статусу українка пропускала перше коло та розпочала виступи одразу з другого раунду.Першу перемогу в основній сітці турнірів WTA 1000 Марта Костюк здобула на турнірі в Індіан-Веллсі 2021 року (проти Чжан Шуай).Топ-5 українських тенісисток за кількістю перемог у матчах на турнірах WTA 1000:Еліна Світоліна — 139;Марта Костюк — 50;Леся Цуренко — 40;Альона Бондаренко — 34;Даяна Ястремська — 34."Просто намагаюся виходити на корт і отримувати задоволення — почуваюся дуже щасливою, що можу грати в теніс", — поділилася емоціями Костюк після перемоги над канадською суперницею.Цього року Марта Костюк виграла дев'ять матчів на турнірах WTA 1000. Один із цих турнірів — у Мадриді — українська тенісистка взагалі виграла.Нагадаємо, що вчора Жіноча тенісна асоціація (WTA) опублікувала свіжий рейтинг станом на 3 серпня 2026 року. Перша ракетка України Еліна Світоліна продемонструвала позитивну динаміку та повернулася на дев'ятий рядок світовій класифікації. Марта Костюк — на 11 місці..

Певна категорія українців має оновити свої паспортні дані до 31 серпня 2026 року. В іншому випадку загрожує втрата статусу PESEL UKR і пов'язані з ним права. Йдеться про тих, хто перебуває в Польщі під тимчасовим захистом.Про це повідомила польська установа Urząd do Spraw Cudzoziemców.Там нагадали, що до муніципального управління необхідно звернутися іноземцям, які отримали номер PESEL зі статусом UKR лише на підставі декларації, не надаючи чинного проїзного документа.Особливо це стосується дітей до 18 років, особу яких раніше підтверджували за фотографіями, внесеними до паспортів батьків або законних представників.Крім того, оновити інформацію повинні й ті українці, які після отримання номера PESEL UKR оформили новий паспорт."Оновлення паспортних даних є безкоштовним і не змінює номер PESEL — до реєстру лише вносять інформацію про новий або чинний документ", — ідеться в заяві державної установи.Якщо до 31 серпня 2026 року не надати чинний паспорт, людина втратить статус UKR, а разом із ним — право на тимчасовий захист у Польщі."Також без чинного статусу PESEL UKR не можна отримати карту перебування CUKR", — підсумували представники польської влади.Учора стало відомо, що новоприбулі українські чоловіки призовного віку, які не пройшли військову службу, більше не матимуть права на тимчасовий захист у Чехії. Місцева влада пов’язує це з новим рішенням Ради ЄС, яке регулює умови надання тимчасового захисту та продовжує його.Нагадаємо, що в центрі Варшави в неділю, 2 серпня, відбувся "Пікет добросусідства", учасники якого закликали протидіяти мові ненависті й агресії на тлі зростання соціальної напруги та нападів на українців у Польщі..

У середу, 5 серпня, низка приміських потягів до та з Києва курсуватиме з тимчасовими змінами у графіках і маршрутах. Зокрема, можливі затримки в межах 1-2,5 години.Про це повідомила пресслужба "Укрзалізниці". Зокрема, йдеться про такі поїзди:№6903 Ніжин — Київ-Пасажирський (дві години);№893 Конотоп — Київ (дві години);№6911 Ніжин — Київ-Пасажирський (1,5 години);№6902 Київ-Волинський — Ніжин (2,5 години);№6906 Київ — Ніжин (одна година)."Крім того, деякі поїзди сполученням Ніжин — Київ прямуватимуть маршрутом Бровари — Київ. Або тимчасово їх виведуть із графіка", — додали залізничники.Тимчасові зміни діятимуть також на Коростенському напрямку. Зокрема, сьогодні рейс №6610 Коростень — Борщагівка не матиме змоги здійснити рух.До того ж поїзд №6604 Тетерів — Святошин вирушив із затримкою одна година сім хвилин."Дякуємо за розуміння та просимо уважно слухати оголошення на станціях і вокзалах", — зазначили в "Укрзалізниці".На Дніпропетровщині через безпекові протоколи курсують із затримками такі рейси:№6010 П'ятихатки — Дніпро-Головний + одна година 10 хвилин;№6501 П'ятихатки — Кривий Ріг-Головний + дві години п’ять хвилин;№6005 Дніпро-Головний — П'ятихатки + одна година 25 хвилин."Просимо бути обачними та чітко виконувати вказівки залізничників під час можливих безпекових зупинок", — зауважили залізничники.Також плюсує з початкової позначки на одну годину 10 хвилин регіональний поїзд №862 Дніпро-Головний — Запоріжжя-1.Окрім того, для пересадки в Гребінці зачекаємо пасажирів поїзда №6241 Прилуки — Гребінка. Відповідно, з орієнтовною затримкою 20 хвилин рушать:№6364 Гребінка — Ромодан;№6807 Гребінка — Київ-Пасажирський.Нагадаємо, 31 липня стало відомо, що акціонерне товариство "Укрзалізниця" додало чотири регіональні поїзди на маршрут "Київ — Коростень" і в зворотному напрямку. Таким чином планують забезпечити зупинки на всіх станціях із найбільшим пасажиропотоком..

Новоприбулі українські чоловіки призовного віку, які не пройшли військову службу, більше не матимуть права на тимчасовий захист у Чехії. Місцева влада пов’язує це з новим рішенням Ради Європейського Союзу, яке регулює умови надання тимчасового захисту та продовжує його.Про це повідомили на сайті Міністерства внутрішніх справ Чехії. Там зазначили, що відповідне рішення Ради ЄС опубліковане у вівторок, 4 серпня, в офіційному журналі ЄС. Воно набуде чинності наступного дня.Згідно з документом, право на тимчасовий захист не надаватиметься особам, які не зможуть підтвердити виконання військового обов'язку в Україні. Для цього заявники мають надати підтвердження через застосунок "Резерв+"."Вимога поширюється на первинне та повторне оформлення тимчасового захисту, а також на його отримання з метою возз'єднання сім'ї", — наголосили в чеському відомстві.Водночас ця норма не стосуватиметься українців, які вже мають чинний тимчасовий захист у Чехії та безперервно зберігали цей статус після набуття рішенням чинності."Наш уряд давно наполягає на посиленні умов надання тимчасового захисту. Я ціную те, що нам вдалося досягнути згоди між державами-членами. Це рішення обмежить кількість новоприбулих на десятки відсотків. Згодом це зменшить тиск на наші можливості та розвантажить чеську систему охорони здоров'я та соціального забезпечення", — заявив міністр внутрішніх справ Чехії Любомір Метнар.Рішення також продовжує дію тимчасового захисту для осіб, які виїхали з України через війну, до 31 березня 2028 року. У Чехії його продовження здійснюватиметься через онлайн-реєстрацію та подальше особисте відвідування підрозділу МВС для вклеювання нової візової наклейки.При цьому вимога щодо підтвердження виконання військового обов'язку на процедуру продовження вже чинного тимчасового захисту не поширюється.Нагадаємо, 9 липня президент Чехії Петр Павел заявляв, що Україна та її міжнародні партнери мають близько двох місяців, щоби посилити тиск на Росію та створити умови для відновлення мирних переговорів. В іншому разі, на його думку, існує ризик подальшої ескалації війни..

Новим головним тренером юнацької збірної України U-19 стане Олег Лужний. На цьому посту 57-річний фахівець замінить Дмитра Михайленка.Чутки та розмови про таку ймовірність Олег Лужний підтвердив у коментарі Sport.ua. Як відомо, він має за плечами виступи у львівських "Карпатах", київському "Динамо", англійських "Арсеналі", "Вулвергемптоні", збірних СРСР і України, "Так, я працюватиму з командою U-19. Перед тренерами наших юнацьких збірних — зокрема, U-18, U-19, U-21 стоїть головне завдання — підготувати хороших гравців для першої команди. І що краще ми будемо це робити, то швидше наші молоді хлопці потраплять до лав національної збірної", — наголосив Лужний.Він додав, що розпочне виконувати свої обов’язки восени. На юнацьку збірну U-19 очікує міжнародний турнір в Іспанії у вересні. Команда має зібратися в цій країні 19 вересня."Ми тільки-но розпочали працювати. Тому зі списком кандидатів ще визначаємося", — наголосив футбольний тренер.До речі, раніше в тренерській кар’єрі Олега Лужного була робота в латвійській "Венті", київському "Динамо" та сімферопольській "Таврії".На рівні національної збірної України знаменитий у минулому футболіст провів 52 матчі з 1992 по 2003 роки. Лужний був учасником першого в історії офіційного матчу збірної України проти Угорщини 1992 року (поразка з рахунком 1:3).Також Олег Лужний 39 разів виводив збірну України на поле з капітанською пов'язкою. Цей показник залишається рекордним в історії національної команди.Нагадаємо, що раніше він очолював комітет професіонального футболу Української асоціації футболу. Також Олега Лужного називали одним із реальних кандидатів на посаду головного тренера національної збірної України після відставки Сергія Реброва..

Іноземці з 51 країни потрапили в полон в Україні, воюючи у складі армії російських окупантів. Саме тому важливо чесно та відкрито говорити зі світом про те, що участь у війні на боці Росії має реальні правові наслідки.Про це розповів уповноважений Верховної Ради України Дмитро Лубінець під час виступу на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України під гаслом "Відновлення миру та лідерство України"."У кожного дипломатичного рішення є людський вимір. Це діти, цивільні та військовополонені, які чекають на повернення", — наголосив він.Омбудсмен також торкнувся теми повернення українських дітей, заявивши, що вже підтверджено 20 610 випадків депортації та примусового переміщення.Він додав, що в межах Bring Kids Back UA вдалося повернути 2 425 дітей, із яких 465 — за сприяння Офісу омбудсмена, та закликав українських послів допомагати організовувати візити міжнародних делегацій до Центрів захисту прав дитини, аби побачити наслідки російських злочинів на власні очі — це набагато сильніше, ніж прочитати про них у звіті.До того ж тисячі українців досі залишаються в російській неволі. Тож необхідно зробити все, щоби їх повернути, а кожен злочин Росії був належно задокументований і не залишився без покарання.Уповноважений парламенту також зауважив, що понад 8,4 мільйона наших громадян перебувають за межами України. Варто зробити так, щоби кожен із них знав: Україна про нього пам’ятає та готова захищати його права."Емоції важливі. Саме вони свого часу допомогли світу почути Україну. Але зараз цього вже недостатньо. Світ очікує фактів, доказів і сильних юридичних аргументів. Саме тому маємо працювати разом — Офіс омбудсмена, дипломати, міжнародні партнери. Ми маємо одну мету: повернути наших людей та зробити все, щоби Росія відповіла за свої злочини. Це і є шлях до справедливого миру", — підсумував Дмитро Лубінець.Нагадаємо, раніше омбудсмен заявляв, що в Україні чинний механізм обстеження та підтвердження фактів знищення житла на територіях активних бойових дій працює зі значними затримками. Через недосконалість бюрократичних процедур сотні українців місяцями не можуть отримати передбачені державою компенсації..

Міністерство охорони здоров’я України затвердило критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги. Вони уніфікують підходи до планової й екстреної госпіталізації, продовження стаціонарного лікування, переведення та безпечної виписки дорослих пацієнтів.Про це повідомила пресслужба охорони здоров’я України (МОЗ)."Критерії госпіталізації існували й раніше — у клінічних протоколах, галузевих стандартах і локальних документах медичних закладів. Однак вони не були об’єднані в єдину систему", — йдеться в повідомленні.У відомстві додали, що через це рішення могли залежати від практики конкретного закладу, що іноді призводило як до відмов у госпіталізації пацієнтам, які її потребували, так і до необґрунтованого перебування у стаціонарі людей, які могли безпечно лікуватися амбулаторно.Критерії розроблені на основі чинних настанов провідних міжнародних професійних товариств за кожним клінічним напрямом, зокрема, рекомендацій Європейського товариства кардіологів Surviving Sepsis Campaign, KDIGO, ILAE й інших професійних організацій.Методологія оцінювання обґрунтованості госпіталізації враховує міжнародний інструментарій Appropriateness Evaluation Protocol, адаптовані підходи якого протягом десятиліть використовуються в системах охорони здоров’я багатьох країн світу.У МОЗ наголосили, що під час застосування критеріїв остаточне рішення про госпіталізацію залишається за лікарем."Формальна відповідність або невідповідність окремому критерію сама собою не означає автоматичної госпіталізації чи відмови в ній. Остаточне рішення ухвалює лікар з урахуванням усієї клінічної картини", — акцентували в міністерстві.Згідно з критеріями, підставами для стаціонарного лікування можуть бути потреба в цілодобовому медичному спостереженні, необхідність безперервного моніторингу життєвих функцій, проведення інвазивних або високоризикових втручань, лікування, яке неможливо безпечно забезпечити амбулаторно, відсутність доступної та безпечної амбулаторної альтернативи та критичні показники дихання, кровообігу, свідомості або результатів лабораторних досліджень.Крім того, окремі критерії визначені для кардіологічних, неврологічних, інфекційних, хірургічних, гастроентерологічних, урологічних, акушерських, педіатричних та інших станів.У разі, якщо остаточне рішення неможливо ухвалити одразу, критерії передбачають режим медичного спостереження тривалістю до 24 годин, під час якого лікарі проводять необхідну діагностику, оцінюють стан пацієнта в динаміці та визначають подальший маршрут: госпіталізацію, переведення до профільного відділення або продовження лікування амбулаторно."Лікар може обґрунтовано відступити від формальних критеріїв, якщо для цього є клінічні підстави або значущі соціальні ризики, що впливають на безпеку пацієнта", — наголосили в МОЗ.Водночас, критерії системно врегульовують госпіталізацію за соціальними показаннями, коли амбулаторне лікування може бути небезпечним або практично неможливим через відсутність безпечного житла, тепла, води, електроенергії чи зв’язку, ризик насильства, нездатність людини до самообслуговування та відсутність належного догляду, неможливість безпечно контролювати лікування інсуліном, киснем, антикоагулянтами чи парентеральними лікарськими засобами, відсутність доступу до необхідного обладнання або медичних послуг удома, а також неможливість пройти повторний огляд через відсутність транспорту або зв’язку та відсутність своєчасного доступу до первинної медичної чи соціальної допомоги.Нагадаємо, у ВООЗ заявили нещодавно, що в країнах Європи використання штучного інтелекту в охороні здоров'я стрімко зростає, однак більшість держав досі не мають належних правил його застосування..

В українському парламенті планують внести зміни до низки законів для забезпечення належного функціонування української мови як державної. Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики у вівторок, 4 серпня, одностайно підтримав законопроєкт № 15412.Про це свідчить трансляція засідання цього комітету. Ініціаторами документа є 63 народні депутати з різних фракцій і груп на чолі з головою профільного комітету Микитою Потураєвим.Документ зареєстрували 15 липня. Його розробленням займалася робоча група, до якої увійшли депутати, представники виконавчої влади, уповноважена із захисту державної мови та профільні експерти."Головна мета ініціативи полягає в осучасненні правових механізмів захисту прав громадян на отримання інформації та послуг українською мовою. Також проєкт покликаний усунути наявні прогалини в законодавстві й узгодити окремі норми з базовим мовним законом, з дня набуття чинності яким у липні минуло сім років", — зауважили автори ініціативи.Законопроєкт розширює перелік осіб, які зобов'язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків. Ця вимога поширюватиметься на:народних депутатів України;керівників державних закладів культури та наукових установ;приватних виконавців;арбітражних аудиторів.Окремо закріплюється обов'язок членів виборчих комісій і комісій з референдуму використовувати українську мову під час здійснення своїх повноважень.У сфері трудових відносин документ гарантує захист права на використання української мови вже на етапі прийому на роботу. Також передбачені зміни для IT-сектору: розробники чи продавці комп'ютерних програм без українського користувацького інтерфейсу будуть зобов'язані попереджати про це споживачів до моменту здійснення покупки.Крім того, документ уточнює процедури розгляду скарг уповноваженою із захисту державної мови та передбачає посилення санкцій за порушення мовного законодавства.Значна частина нововведень стосується гуманітарної сфери. Документ доповнює базовий закон статтею про державну мову у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Працівники таких дитячих закладів будуть зобов'язані створювати винятково українськомовне середовище.У сфері позашкільної освіти повністю не допускається використання мови держави-агресорки. Приватним закладам загальної середньої освіти залишають право вільного вибору мови викладання, однак зі суворою забороною на використання російської мови.У культурній сфері закон офіційно заборонить публічне виконання, показ та демонстрацію творів, фонограм і музичних кліпів, виконаних мовою держави-агресорки.Проєкт вносить корективи до повноважень місцевих рад, зобов'язуючи їх створювати умови для розвитку, функціонування та популяризації української мови на своїх територіях. Місцеві державні адміністрації зі свого боку сприятимуть розвитку мов корінних народів і національних меншин. На міжнародній арені забезпечення розвитку та поширення української мови за кордоном стане одним з офіційних завдань української дипломатичної служби.Нові правила торкнуться і громадських об'єднань. Їм дозволять дублювати свою назву іноземними мовами або мовами національних спільнот поруч із державною, проте використання мови держави-агресорки заборонено.Нагадаємо, 30 червня стало відомо, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15356, який пропонує виключити російську мову з маркування товарів і послуг. Під час війни мова є частиною національної безпеки..