# ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини визнав неприйнятною заяву проти України, авторка якої стверджувала, що її квартиру в Донецьку 2014 року зруйнували внаслідок артилерійського обстрілу українських сил. Суд дійшов висновку, що заявниця не використала доступні в Україні засоби юридичного захисту.Про це повідомила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко. Ухвалу у справі Maslova v. Ukraine (заява №62947/14) ЄСПЛ оприлюднив 10 вересня. Комітет із трьох суддів одноголосно визнав заяву неприйнятною."Ухвала на перший погляд рутинна — про невичерпання національних засобів захисту. Але висновки вартують уваги, оскільки в них ЄСПЛ закріпив висновки у попередніх справах, які стосувались окупованих територій", — зазначила Сокоренко.У чому полягала справаЗаявниця, яка проживала в Донецьку, стверджувала, що 9 серпня 2014 року її квартиру нібито зруйнував артилерійський обстріл українських урядових сил. На підтвердження своїх слів вона надала документи про право власності, довідку про пошкодження та фотографії.Жінка скаржилася, що не могла реалізувати свої права через припинення роботи державних установ на сході та переміщення судів на підконтрольну українському уряду територію.Крім того, вона заявляла, що через знищення житла була змушена змінити місце проживання. Водночас, за словами Сокоренко, заявниця не вказала, куди саме переїхала, та не надала доказів переселення.Чому ЄСПЛ відхилив заявуСуд відхилив усі скарги через невичерпання національних засобів юридичного захисту. ЄСПЛ підтвердив, що Україна створила правові механізми та спеціалізовані підрозділи, які можуть розслідувати випадки обстрілів, подібні до описаного заявницею.Суд також не погодився з аргументами щодо недоступності релокованих із Донецька судів. Жінка не намагалася звернутися до них, хоча, як зазначила уповноважена, документально підтверджено, що вона регулярно виїжджала з Донецька на підконтрольну Україні територію."Суд уже неодноразово встановлював, що суди, релоковані з Донецька, є робочими та доступними. Підстав відступати від цієї лінії Суд не знайшов", — пояснила Сокоренко.Окремо ЄСПЛ звернув увагу на кримінальне провадження, яке українські слідчі органи з власної ініціативи відкрили 10 листопада 2018 року. Заявниця стверджувала, що таке розслідування було неефективним, однак сама не співпрацювала зі слідством і не передала матеріалів, які могли б допомогти встановити обставини події.За висновком Суду, за таких обставин стверджувану неефективність розслідування не можна покладати на державу, оскільки заявниця сама не проявила належної старанності у взаємодії з українськими органами. Скаргу щодо вимушеного переселення ЄСПЛ також визнав необґрунтованою.Яке значення рішення має для УкраїниСокоренко звернула увагу, що ухвала продовжує сформовану ЄСПЛ практику щодо доступності українського правосуддя для мешканців окупованих територій."Тягар звернення до наявних національних засобів лежить на заявнику — і Україна цей засіб забезпечила", — наголосила уповноважена.Водночас в ухвалі відтворено встановлений раніше ЄСПЛ у міждержавній справі Ukraine and the Netherlands v. Russia факт, що відповідні території Донецької області з травня 2014 року перебували під ефективним контролем Російської Федерації. У цій справі, за поясненням Сокоренко, цей факт виступає контекстом, а не підставою для атрибуції конкретного обстрілу."Страсбург бачить, що робить Україна для забезпечення доступу до правосуддя навіть у безпрецедентних умовах. І послідовно це фіксує", — підсумувала Сокоренко.Нагадаємо, раніше українська правозахисна організація Truth Hounds представила новий звіт, в якому зафіксовано десятки епізодів катувань, сексуального насильства, насильницьких зникнень та незаконного позбавлення волі в приміщенні колишнього артцентру "Ізоляція" в окупованому Донецьку..