# Єврокомісія

У п'ятницю, 18 вересня, Європейський Союз виділить Україні 3,3 мільярда євро. Цільове спрямування цих коштів — закупівля ракет і дронів. Також Брюссель підготував програму спільних з Києвом оборонних проєктів.Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яку цитує пресслужба Європейської комісії."Новий пакет оборонної допомоги на 3,3 мільярда євро піде на закупівлю ракет, боєприпасів і безпілотників для Сил оборони України", — йдеться в повідомленні.Крім того, Євросоюз використає залишки коштів із програми SAFE для запуску нової програми спільних оборонних проєктів з Україною."Це дозволить нам поєднати бойовий досвід та інновації України з технологічним і промисловим потенціалом Європи", — наголосила фон дер Ляєн.Вона додала, що головна мета нової співпраці — створення європейської системи протиповітряної та протиракетної оборони. В її основу покладуть спільну систему протидії балістичним ракетам Freya.Під час телефонної розмови з президентом Володимиром Зеленським керівниця Єврокомісії також обговорила реформи, які має затвердити Верховна Рада. Вони необхідні для розблокування подальшого фінансування та євроінтеграції України.Фон дер Ляєн висловила солідарність із мешканцями Києва та всіх регіонів України, які потерпають від щоденних російських обстрілів.Вона наголосила, що наступного тижня візьме участь у засіданні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, де виступить із закликом до союзників."Моє послання до друзів України в усьому світі буде простим: Європа посилює свої зусилля. Тепер й інші мають активізувати свою підтримку", — пояснила президентка Єврокомісії.Нагадаємо, сьогодні Володимир Зеленський інформував, що в нього відбулася телефонна розмова з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Український лідер назвав її "дуже продуктивною"..

У четвер, 17 вересня відбулася телефонна розмова Володимира Зеленського з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Український президент назвав її "дуже продуктивною".Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Подякував Урсулі фон дер Ляєн за увагу до України та питань безпеки в її щорічному зверненні до Європарламенту", — зазначив він.На його переконання, ініціатива про використання залишків коштів із програми SAFE для забезпечення нових оборонних проєктів Україною та Євросоюзом дуже вчасна та справді потрібна."Важливо це реалізувати. Звісно, готові співпрацювати й за іншими безпековими пропозиціями, які можуть посилити всю Європу та кожну з наших країн", — акцентував президент України.Під час телефонної розмови вони також обговорили необхідні кроки заради української оборонної стійкості. Дуже детально торкнулися проблеми з фінансуванням української оборони."Готуємо рішення цієї проблеми та домовилися про зустріч в Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН. Дякую за підтримку!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше президентка Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю.Після цього Польща та деякі країни ЄС висловили здивування такою її заявою. У Варшаві до цього оголошували про намір взяти участь у другому конкурсі SAFE, аби отримати невикористані кошти інших країн на власні оборонні проекти.Нагадаємо, що вчора Верховна Рада в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів..

Польща та деякі країни Європейського Союзу здивовані рішучою заявою президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Вона оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю.Про це повідомили польські журналісти з RMF FM. Вони нагадали, що Польща раніше оголосила про намір взяти участь у другому конкурсі SAFE, аби отримати невикористані кошти інших країн на власні оборонні проекти.Однак після заяви президентки Єврокомісії невідомо, чи кошти, на які розраховувала Варшава в межах другого раунду SAFE та які вона хотіла спрямувати на власні оборонні проєкти, справді залишаться доступними."Такої розмови з Єврокомісією не було. Поки що саме ми, тобто держави-члени, погашаємо кошти за цією позикою, а не Європейська комісія", — зазначив неназваний дипломат ЄС у Брюсселі в розмові з журналістами.При цьому медійники акцентували, що висловлювався він із неприхованим роздратуванням.За словами дипломата, з державами-членами з цього питання не проводилися консультації. А SAFE — це позики, які беруть країни ЄС і які згодом потрібно погасити. Тому частина столиць вважає, що саме держави повинні мати вирішальний голос у питанні використання залишків коштів.Інший співрозмовник RMF FM у Брюсселі розповів, що Єврокомісія хоче спрямувати кошти, що залишилися після SAFE, на спільні проєкти з українськими компаніями, зокрема, на "Фрею", тобто антибалістичну коаліцію.Медійники з’ясували, що на робочих зустрічах Єврокомісії досі лише натякали, що розглядаються зміни щодо використання залишків коштів. Однак країни-члени відповіли тоді, що такі зміни спочатку потрібно узгодити з ними.Здивування поляків іще більші тому, що наразі навіть невідомо, скільки коштів насправді залишиться в цьому фонді. Країни-члени мають час до кінця жовтня, щоби надати Єврокомісії інформацію про реалізацію проєктів. Лише тоді можна підрахувати, скільки коштів фактично залишиться невикористаними.Донедавна неофіційно йшлося про близько 10 мільярдів євро. Італії виділено майже 15 мільярдів євро, але вона досі не підписала угоду на всю зарезервовану для неї суму. Рим розмірковує над впливом цієї позики на бюджетний дефіцит. Також у випадку з Угорщиною, якій виділено близько 16 мільярдів євро, ще немає впевненості, чи встигнуть вони підписати угоду вчасно. Лише після завершення цього етапу можна буде сказати, скільки коштів насправді повернеться до загального фонду."Наразі країни ЄС, які беруть участь у програмі SAFE, лише незначною мірою використали кошти на програми спільно з Україною. Європейська комісія, своєю чергою, хоче знайти кошти для Києва, який скаржиться на бюджетний дефіцит у видатках на оборону", — зробили висновок аналітики RMF FM.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Верховна Рада в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів..

Європейська Комісія затвердила запит України на закупівлю ракет для комплексів протиповітряної оборони Patriot у межах фінансової програми Ukraine Support Loan. Загальна сума схваленого фінансування сягає близько 3,2 мільярда євро, що суттєво підсилить захист від ворожих атак.Про це повідомляє Міністерство оборони України.Підготовка до осінньо-зимового періодуВ оборонному відомстві зазначили, що рішення Єврокомісії є критично важливим для підготовки системи протиповітряної оборони країни до майбутнього осінньо-зимового періоду. Додаткові ракети для комплексів Patriot необхідні Україні, аби ефективно захищати громадян та критичну інфраструктуру від масштабного російського ракетного терору, зокрема від ударів балістичним озброєнням.Подяка партнерам за оперативністьМіністр оборони України Євгеній Хмара висловив вдячність Європейському Союзу за надану підтримку та швидку процедуру розгляду української заявки. В оборонному відомстві наголосили, що продовжують активну роботу для того, щоб допомога від міжнародних партнерів якнайшвидше перетворювалася на конкретні бойові спроможності для захисту України.Нагадаємо, на пакет засобів протиповітряної оборони для України надійде додатково 100 мільйонів фунтів стерлінгів від Великої Британії. Він також міститиме ракети до Patriot..

Європейська комісія не отримувала жодних офіційних попереджень від Угорщина стосовно наміру продовжити надавати захист українським чоловікам призовного віку. Таке рішення йшло би всупереч європейській позиції.Про це заявив речник Єврокомісії Маркус Ламмерт у пʼятницю, 4 вересня, його цитує "Європейська правда".Він наголосив, що Угорщина не проінформувала Брюссель про наміри, які суперечать директиві ЄС. Ідеться про продовження надання тимчасового захисту українцям призовного віку."Продовження тимчасового захисту ми ухвалили раніше цього року. Воно визначає, що тимчасовий захист у принципі не повинен надаватися державами-членами новоприбулим особам, які не мають дозволу від української влади на виїзд з України з огляду на їхній військовий обов'язок", — нагадав Ламмерт.Варто зауважити, що для держав-членів ЄС існує певний ступінь свободи розсуду, коли це стосується ухвалення рішень про надання іноземним громадянам права на проживання на території цих держав."Однак при цьому вони повинні повідомити Євросоюзу про свої наміри відхилитися від норм законодавства", — зауважив речник Єврокомісії.Угорщина, за словами Маркуса Ламмерта, наразі не надсилала Європейській комісії жодного повідомлення з цього приводу."Я не бачив нічого в письмовому вигляді, що міг би прокоментувати на цьому етапі", — акцентував він.Учора очільник угорського уряду Петер Мадяр заявив, що Угорщина надаватиме захист особам призовного віку, які втікають з України. Будапешт не дотримуватиметься загальних рекомендацій ЄС із цього приводу.Нагадаємо, також прем’єр-міністр зазначав, що процес вступу України в ЄС має відбуватися винятково на загальних засадах. При цьому не варто застосовувати жодних прискорених процедур..

У межах програми Ukraine Support Loan Україна подала запит на закупівлю ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot. У Європейській комісії заявили, що працюють над цим у максимально стислі терміни.Про це заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі під час брифінгу в четвер, 3 вересня.Він підтвердив, що Україна подала перелік оборонної продукції, до якого входять перехоплювачі для Patriot. Оскільки ці ракети виробляються за межами Європейського Союзу й України, для їхньої закупівлі необхідно отримати виняток із правил програми."З огляду на терміновість ми просуваємо це питання настільки швидко, наскільки можемо. Але, враховуючи необхідність отримання винятку, остаточне рішення залишається за державами-членами. Ми сподіваємося, що воно незабаром з’явиться", — зазначив Уйварі.За його словами, тривалість розгляду українських заявок залежить від конкретної продукції та необхідності додаткових уточнень. Із червня в межах програми Єврокомісія отримала від України понад 2 020 таких позицій.Деякі з них вдається погодити за декілька днів, в інших випадках процедура може тривати один-два тижні."Від декількох днів до декількох тижнів, але ми розуміємо, що стоїть на кону, тому працюємо надзвичайно швидко", — наголосив речник Єврокомісії.Водночас європейські чиновники так і не озвучили можливих термінів фактичного постачання перехоплювачів Україні. Уйварі пояснив, що вони залежатимуть від умов контрактів між Україною та компаніями-постачальниками.У Єврокомісії також розповіли, що в межах Ukraine Support Loan Україні вже виплатили близько 8,5 мільярда євро на оборонні потреби. Ще 6,1 мільярда євро схвалили, зокрема, на посилення протиповітряної оборони.Нагадаємо декілька днів тому заступник міністра національної оборони Польщі Павел Залевський зазначав, що його країна має виробничу спроможність і готовність розпочати виробництво на своїй території ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. На думку Варшави, це можливо в тісній співпраці з Києвом..

У понеділок, 24 серпня, у День Незалежності України, Європейська комісія затвердила новий пакет оборонної підтримки України на 6,1 мільярда євро.Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн."У День Незалежності України ми висловлюємо нашу непохитну підтримку", — наголосила вона.За словами фон дер Ляєн, виділені 6,1 мільярда євро будуть спрямовані на системи протиповітряної та протиракетної оборони, ракети, боєприпаси та радари для Збройних сил України."Європа з вами сьогодні, завтра і стільки, скільки буде потрібно", — додала фон дер Ляєн.Нагадаємо, 23 серпня прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен закликала міжнародних партнерів передати Україні ракети до систем протиповітряної оборони Patriot. Вона звернулася до всіх західних союзників Києва.Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україні на зиму потрібно до 360 ракет для протиповітряної оборони Patriot, а також наголошував, що Німеччина погодила постачання декількох сотень ракет PAC-2 2027-2028 років.Додамо, міністр закордонних справ Андрій Сибіга розповідав під час спілкування з медійниками на заході United 24 21 серпня, що Україна активно працює над пошуком ракет PAC-2, PAC-3 до систем Patriot напередодні зими. Партнери намагаються допомогти в цьому, є "правильні сигнали"..

У Брюсселі прокоментували ймовірність проведення виборів в Україні під час повномасштабного воєнного стану. Європейський Союз запевнив у готовності надати максимальне сприяння на всіх етапах волевиявлення, якщо таке рішення ухвалять у Києві.Про це заявила речниця Єврокомісії Анітта Хіппер, передає "Європейська правда".Суверенне право України та конституційне полеУ Європейській комісії детально оцінили можливість організації та проведення виборів в Україні під час активних бойових дій. Представниця виконавчого органу ЄС Анітта Хіппер підкреслила, що ключове рішення щодо термінів проведення голосування належить виключно українській стороні. За її словами, це питання має вирішуватися із суворим дотриманням національної нормативно-правової бази."Що стосується виборів, саме Україна має вирішувати, коли їх проводити, з повним дотриманням своєї правової бази", — зазначила Хіппер.Підтримка Брюсселя та дотримання демократичних нормОфіційна речниця Єврокомісії також додала, що міжнародні партнери готові плече до плеча проходити весь виборчий шлях разом із Києвом, гарантуючи прозорість процесів. Вона зауважила, що "ЄС готовий підтримувати Україну протягом усього виборчого процесу, зокрема в забезпеченні дотримання відповідних демократичних стандартів і вимог". Крім того, у Брюсселі запевнили, що поважатимуть будь-яку ухвалу української влади, адже вирішальним фактором залишаються нормативні обмеження воєнного часу."Існують конституційні рамки, і рішення має ухвалювати Україна — якщо вона вирішить це зробити", — додала речниця.Нагадаємо, 18 серпня ексміністр оборони України Михайло Федоров закликав владу провести вибори. Він наголосив, що необхідно знайти законний, безпечний і реалістичний механізм для відновлення повноцінного демократичного процесу навіть за умов тривалої війни..

Польща повинна дотримуватися вимог законодавства Європейського Союзу щодо боротьби з расизмом і ксенофобією. Європейська комісія уважно стежить за тим, як це виконується.Про це "Радіо Свобода" повідомили в Єврокомісії у відповідь на запит щодо зростання кількості зареєстрованих випадків агресії проти українців у Польщі.За інформацією головного управління поліції Польщі, за перші шість місяців 2026 року громадяни України подали на 30% більше скарг до поліції, ніж за аналогічний період торік."Європейська комісія засуджує будь-які форми злочинів на ґрунті ненависті та мови ворожнечі. Комісія й надалі підтримуватиме українців у зв’язку з агресивною війною Росії стільки, скільки потрібно. Рівне ставлення, недискримінація та солідарність є фундаментальними принципами ЄС", — заявив речник Єврокомісії.Він нагадав, що Єврокомісія постійно надає спеціальне фінансування Євросоюзу для країн-членів, що приймають українців."Комісія стежить за імплементацією рамкового рішення в усіх державах-членах, зокрема, в Польщі", — додав представник Єврокомісії.Йдеться про рамкове рішення ЄС щодо боротьби з расизмом і ксенофобією. Як пояснили у Єврокомісії, законодавство ЄС зобов’язує держави-члени криміналізувати мову ворожнечі та публічне підбурювання до насильства, зокрема, за ознакою національного чи етнічного походження.Країни ЄС також повинні враховувати расистський або ксенофобський мотив як обтяжувальну обставину під час розгляду інших кримінальних правопорушень."Нещодавно ухвалений перегляд директиви про права потерпілих додатково посилює права, підтримку та захист жертв злочинів, зокрема злочинів на ґрунті ненависті. Держави-члени мають оперативно перенести посилені положення оновленої директиви до національного законодавства та забезпечити їхнє ефективне застосування", — зауважив речник Єврокомісії.Про посилення відповідальності в Польщі розповів посол України в Польщі Василь Боднар, який зараз завершує роботу на посаді. Він пояснив, що зростання офіційної статистики скарг від українців можна пов’язати не лише зі зростанням кількості випадків агресії, але й із тим, що польські правоохоронні органи останнім часом посилили систему виявлення та розслідування злочинів, мотивованих упередженнями."Зараз польське законодавство змінилося. Впроваджується відповідальність за ненависть на національному ґрунті. У структурі польської прокуратури створені відповідні підрозділи, які з особливою активністю займаються саме такими справами. Крім того, на початку року ми видали спеціальний порадник для громадян України, де пояснили, як діяти у випадках агресії чи інших надзвичайних ситуацій", — розповів Василь Боднар.Із лютого 2026 року в Польщі запрацювала спеціалізація прокуратур у таких справах. Міністерство юстиції визначило окремі прокуратури, які мають відстежувати й надавати правову оцінку злочинам, мотивованим упередженнями, незалежно від місця їхнього скоєння.Нагадаємо, що в неділю, 9 серпня, у 22 польських містах відбулися демонстрації. Поляки висловили незгоду зі зростанням насильства щодо українців і представників інших меншин..

Європейська комісія та консорціум SpaceRISE офіційно розпочали реалізацію проєкту супутникової системи IRIS². Нове угруповання має забезпечити країнам ЄС захищений зв'язок для урядових структур, оборонного сектору та служб екстреного реагування. Перші запуски супутників заплановані на 2029 рік.У Єврокомісії зазначили, що переговори зі SpaceRISE тривали з січня 2026 року. За цей час сторони погодили ключові параметри майбутньої системи, зокрема її архітектуру, технічні характеристики, графік розгортання, вартість реалізації та обсяг приватних інвестицій.Після введення в експлуатацію IRIS² забезпечуватиме безпечний і незалежний супутниковий зв'язок для урядів країн Європейського Союзу, оборонних і безпекових структур, а також служб цивільного захисту.До системи увійдуть 348 супутниківПроєкт передбачає створення супутникового угруповання із 348 апаратів. Із них 330 працюватимуть на низькій навколоземній орбіті, ще 18 — на середній. Крім цього, система включатиме додаткові елементи для виконання спеціалізованих завдань.До розробки долучаться провідні європейські космічні компанії, серед яких Airbus Defence and Space, Thales Alenia Space, OHB та Aerospacelab.Після підписання угоди консорціум SpaceRISE під керівництвом Єврокомісії та за технічної підтримки Європейського космічного агентства розпочне виробництво супутників, підготовку їх запусків і створення необхідної наземної інфраструктури.Як фінансуватимуть проєктIRIS² фінансуватимуть із бюджету Європейського Союзу на 2028–2034 роки, а також за рахунок внесків держав-членів і країн-партнерів.Про додаткові інвестиції вже заявили кілька країн. Зокрема:Польща планує виділити 656 мільйонів євро;Угорщина — 500 мільйонів євро;Іспанія — від 1,6 до двох мільярдів євро.Єврокомісія вже поінформувала Європейський парламент і держави-члени про завершення переговорів та перехід проєкту до етапу практичної реалізації.Що відомо про IRIS²IRIS² — це флагманський проєкт Європейського Союзу зі створення власної багаторівневої супутникової системи зв'язку. Її головне завдання — забезпечити ЄС незалежною та захищеною телекомунікаційною інфраструктурою без залежності від приватних або неєвропейських операторів.Система використовуватиметься як для державних потреб — оборони, кризового реагування та дипломатії, так і для цивільних сервісів, зокрема забезпечення високошвидкісним інтернетом віддалених регіонів. Особливу увагу в проєкті приділяють кібербезпеці та стійкості до гібридних загроз.Нагадаємо, Росія запустила другу партію супутників "Расвет", які мають стати аналогом системи Starlink. Наразі на орбіті перебуває близько 40 таких апаратів, однак для повноцінного військового використання цього недостатньо..

Європейський Союз спрямує Україні 1,4 мільярда євро з доходів від заморожених російських активів. Ці кошти підуть на оборону та зміцнення стійкості української держави.Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти використаємо на посилення оборони та зміцнення стійкості нашої держави", — наголосив він.За його словами, відповіддю на російський терор має стати посилення України. Тож за кожен новий терористичний злочин Росія має платити."Дякуємо всім нашим європейським партнерам за принципову позицію. Це надає сили", — підсумував Сергій Корецький.З цього приводу висловилася й керівниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка оприлюднила допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Знову ми прокидаємося від новин про жахливі звірства Росії через її авіаудари по Україні", — написала вона.Представниця Європейського Союзу наголосила, що Росія мусить заплатити за руйнування, які вона спричинила."І ми використовуємо доходи від заморожених російських активів, щоби переконатися, що вона це зробить. Робимо ще 1,4 мільярда євро з них доступними для України. Це підтримає подальший опір України проти незаконної війни Росії", — зауважила Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга раніше інформував, що Росія продовжує завдавати ударів по цивільній інфраструктурі, демонструючи свою агресивну сутність. Тому не може бути мови про жодні моральні фальшиві вирівнювання між окупантами й Україною..

Представники України, Європейської комісії, Молдови та Румунії провели чотиристоронню зустріч, присвячену посиленню реалізації Шляхів солідарності, розвитку спроможностей портів Дунайського регіону та забезпеченню стабільного транзиту української продукції.Про це повідомила пресслужба Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.Українську сторону на зустрічі представляли перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач і заступник міністра Андрій Кашуба, а також команда адміністрації морських портів України й "Укрзалізниці". Ситуацію з експортом зерна презентував міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.Від Єврокомісії участь взяла генеральна директорка з питань мобільності та транспорту Магда Копчинська. Румунію представляв держсекретар Міністерства транспорту Іонел Скріштіяну, а Молдову — державний секретар Мірча Паскалуца.Зустріч відбулася у звʼязку з посиленням російських атак на цивільну портову інфраструктуру, торговельні судна та екіпажі. Останні масовані обстріли фактично призвели до тимчасового призупинення заходу суден в українські порти."Попри щоденні загрози, українські порти продовжують працювати. Водночас системні атаки Росії створюють прямі ризики для свободи судноплавства, стабільності міжнародної торгівлі та глобальної продовольчої безпеки", — зазначили представники України.Учасники зустрічі зосередилися на напрацюванні практичних рішень для збільшення пропускної спроможності Дунайського логістичного маршруту, розвитку портів України, Румунії та Молдови, а також усунення інфраструктурних і адміністративних обмежень на ключових транспортних коридорах."Разом з партнерами посилюємо альтернативні маршрути експорту. Дунайський напрямок і Шляхи солідарності мають забезпечувати стабільний рух українських вантажів навіть в умовах постійних безпекових загроз. Наше спільне завдання — збільшити спроможність портів і пунктів пропуску, усунути вузькі місця та створити прогнозовані умови для перевезень", — зазначив Сергій Деркач.Серед основних напрямів роботи:збільшення спроможності портів Дунайського регіону;розвиток залізничної, автомобільної та прикордонної інфраструктури;скорочення часу проходження митного та прикордонного контролю;покращення координації між транспортними, митними та прикордонними службами сторін;розширення можливостей транзиту української аграрної й іншої експортної продукції;залучення європейського фінансування до модернізації інфраструктури в межах Шляхів солідарності та мережі TEN-T."Разом із міжнародними партнерами шукаємо рішення, які дозволять зберегти безперервність експорту та зміцнити стійкість логістичних маршрутів. Водночас Україна щодня працює над посиленням захисту портової інфраструктури, щоби цивільне судноплавство залишалося можливим навіть в умовах постійних російських атак", — наголосив Андрій Кашуба.З моменту запуску Українського морського коридору у вересні 2023 року через порти Великої Одеси перевезено 209,3 мільйона тонн вантажів, з яких 124,1 мільйона тонн зерна, та забезпечено прохід 8 222 суден.Із початку 2026 року українські морські порти обробили 46 мільйонів тонн вантажів. Із них 42,2 мільйона тонн припадає на порти Великої Одеси, ще 3,8 мільйона тонн — на порти Дунайського регіону.Порти Великої Одеси забезпечують близько 90% експорту української аграрної продукції, яка постачається до понад 55 країн світу. Тому стабільність морських і сухопутних логістичних маршрутів має значення не лише для економіки України, а й для світових продовольчих ринків.Нагадаємо, вчора агенція Reuters інформувала, що порти Тамані та Новоросійська обмежили доставлення зерна вантажівками через зростання ризиків судноплавства в Чорному морі. Наразі російські зернові експортні термінали не працюють або функціонують обмежено..

Україна потребує терміновою підтримки Європейського Союзу для забезпечення безперебійної роботи "Шляхів солідарності". Також необхідне збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час телефонних переговорів із високою представницею ЄС із закордонних справ і безпекової політики Каєю Каллас.Український дипломат привітав досягнення згоди в Європейському Союзі щодо 21-го пакета санкцій проти Росії та подякував ЄС за збереження тиску на агресора."Кожна нова російська атака має зустрічати ще жорсткішу санкційну відповідь", — наголосив він.За його словами, Росія намагається перетворити Чорне море на зону страху, дестабілізації та примусу. Лише від початку липня атакували 31 торговельне судно."Це цілеспрямовані удари по цивільному судноплавству, свободі судноплавства та продовольчій безпеці мільйонів людей в Африці, Азії, на Близькому Сході та в Латинській Америці", — акцентував очільник українського МЗС.Він розповів, що з Каєю Каллас обговорили підготовку до всіх можливих сценаріїв розвитку ситуації."Україні необхідна термінова підтримка Європейського Союзу для забезпечення безперебійної роботи "Шляхів солідарності", а також для збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору. Також скоординували наші позиції та домовилися підтримувати тісний контакт", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, вчора міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький інформував, що активізація обстрілів Росії портової інфраструктури та суден спричинила тимчасову зупинку заходження кораблів за агропродукцією в чорноморські порти України. Особливо резонансним став удар трьома ракетами по судну з кукурудзою 19 липня, коли загинули 10 моряків..

Європейський Союз узгодив новий 21-й пакет економічних і персональних санкцій проти Росії. У Брюсселі назвали його одним із найпотужніших і таким, що завдасть чималої шкоди країні-агресорці.Президент України Володимир Зеленський висловив вдячність Європейському Союзу та всім європейським лідерам за ухвалення 21-го пакету санкцій проти Росії."Дуже важливо, що тиск на Росію за її війну, яку вона розпочала та відмовляється зупиняти, продовжується", — зазначив він.Український президент визнав, що в цьому пакеті є сильні кроки, щоб обмежити російські доходи, зокрема, українські пропозиції, які врахували."Дуже важливо зберігати єдність і продовжувати цей тиск", — наголосив він.Президент висловив сподівання, що робота над новим 22-м пакетом відзначатиметься активністю з боку всіх зацікавлених сторін."Віримо, що вдасться реалізувати додаткові обмеження, які точно спрацюють на мир і ще більше обмежать російську здатність утримувати війну", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що ЄС за допомогою нового пакета антиросійських санкцій суттєво посилить тиск на воєнну економіку Росії. Зокрема, "тіньовий флот" отримає доволі серйозними проблемами, з якими не стикався раніше.Щоправда, вона не прокоментувала того факту, що водночас початкові обмеження, запропоновані Єврокомісію, довелося пом'якшити, зокрема, через позицію Греції, яка вимагала продовжити дозвіл грецьким морським перевізникам транспортувати російський скраплений природний газ для клієнтів за межами Європи. Афінам надали виняток на 12 місяців, який щорічно переглядатимуть.Нагадаємо, що декілька днів тому Естонія закликала реалізувати повну стратегічну ізоляцію Москви. Така заява прозвучала після одного з найбільших авіаударів по Києву з початку повномасштабного вторгнення Росії..

Європейський Союз за допомогою нового пакета антиросійських санкцій суттєво посилить тиск на воєнну економіку Росії. Зокрема, "тіньовий флот" отримає доволі серйозними проблемами, з якими не стикався раніше.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Як відомо, 23 липня комітет постійних представників ЄС погодив зміст нового 21-го пакета санкцій проти Росії. Крім того, він вирішив у другій половині дня провести письмову процедуру для його затвердження.Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн високо оцінила прогрес у цьому питанні. На її переконання, ці обмеження серйозно вдарять по російських можливостях."Я вітаю досягнення домовленості щодо 21-го пакета санкцій проти Росії. У той час, коли Україна наростила військову динаміку, наші санкції продовжують послаблювати економічні основи російської воєнної машини", — наголосила вона.Фон дер Ляєн також звернула увагу на те, що Євросоюз уперше настільки потужно націлився на судна, що допомагають "тіньовому флоту" Росії.До того ж Брюссель додасть ще 32 російські банки до списку, на які поширюється заборона на транзакції, а також криптокомпанії та платформи з торгівлі нафтою."Ми заморожуємо коригування граничної ціни на російську нафту на рік, щоби російська воєнна машина не отримала вигоди від ринкових потрясінь", — анонсувала президентка Єврокомісії.Також вона додала, що Євросоюз зробив важливий крок у питанні офіційної заборони на в’їзд до блоку російським учасникам бойових дій.Щоправда, фон дер Ляєн не прокоментувала того факту, що водночас початкові обмеження, запропоновані Єврокомісію, довелося пом'якшити, зокрема, через позицію Греції, яка вимагала продовжити дозвіл грецьким морським перевізникам транспортувати російський скраплений природний газ для клієнтів за межами Європи. Афінам надали виняток на 12 місяців, який щорічно переглядатимуть.Нагадаємо, що декілька днів тому Естонія закликала реалізувати повну стратегічну ізоляцію Москви. Така заява прозвучала після одного з найбільших авіаударів по Києву з початку повномасштабного вторгнення Росії..