# Єврокомісія

Лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту".Про це йдеться у спільному листі європейських лідерів, його цитує "Суспільне". За словами європейських лідерів, «репараційний кредит» фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС.Політики наголосили, що з початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року Європа непохитно підтримує Україну."Ми робимо це, бо це морально правильно, а також тому, що імперіалістичні амбіції Росії загрожують європейській безпеці за межами України. Таким чином Україна також бореться за нашу свободу та наші цінності. Ми прагнемо знайти довгострокову надійну підтримку, яка зміцнить Україну", — йдеться у листі.Враховуючи поточний масштаб і терміновість бюджетних і військових потреб Києва, європейські лідери акцентували, що "рішуче підтримують пропозицію Єврокомісії щодо репараційної позики, яка фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС"."Окрім того, що це найбільш фінансово доцільне та політично реалістичне рішення, воно також відповідає фундаментальному принципу права України на компенсацію збитків, завданих агресією. Час має вирішальне значення", — також ідеться в заяві.Політики зауважили, що, досягнувши рішення щодо репараційної позики на засіданні Європейської ради у грудні, вони мають можливість поставити Україну в сильнішу позицію для самозахисту та кращу позицію для переговорів про справедливий і тривалий мир.У цьому контексті європейські лідери запевнили, що "готові конструктивно співпрацювати" Єврокомісією та Європейською радою "для досягнення цієї мети".Лист підписали: прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал, прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, прем'єр-міністр Ірландії Міхал Мартін, прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і президент Литви Гітанас Науседа.Нагадаємо, декілька днів тому прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер повідомив, що його країна висунула Європейському Союзу низку вимог. Їх виконання є обов'язковою умовою для того, щоб Брюссель погодився надати Україні репараційний кредит, забезпечений замороженими активами Росії..

Після того як Єврокомісія оштрафувала соцмережу Х на величезну суму у 120 мільйонів євро за недостатню прозорість, платформа у відповідь заблокувала ЄК доступ до її рекламного облікового запису.Про інцидент повідомило видання Politico. Зранку в неділю представник компанії Х Нікіта Бієр підтвердив факт блокування, написавши у своєму акаунті, що рекламний обліковий запис Єврокомісії був "припинений".Звинувачення у "штучному збільшенні охоплення"Представник Х пояснив це рішення тим, що Єврокомісія нібито намагалася нечесно збільшити охоплення свого допису про накладений на платформу штраф. За словами Бієра, ЄК скористалася одним з інструментів Ad Composer та "запостила лінк, який оманливо створює у користувачів враження, що це відео, та штучно збільшити охоплення"."Х вважає, що всі повинні мати рівноправний голос на нашій платформі. Але схоже, що ви вважаєте, що до вашого власного акаунту правила не мають застосовуватись", — різко прокоментував ситуацію Нікіта Бієр.Таким чином, блокування сталося незабаром після того, як Єврокомісія оштрафувала платформу за недотримання правил ЄС щодо прозорості.Нагадаємо, нещодавно відповідні органи Євросоюзу оштрафували соцмережу Х на 120 мільйонів євро за порушення правил ЄС щодо онлайн-контенту. Порушення включають оманливий дизайн "синьої галочки", відсутність прозорості рекламного репозиторію (сховища) та ненадання дослідникам доступу до публічних даних.Раніше пстало відомо, що американський мільярдер Ілон Маск і надалі "воює" з Європейським Союзом. Зокрема, він погодився з порівнянням блоку та Третього Райху. Це пов’язано зі штрафами, які Європейська комісія "виписала" його соціальній мережі Х..

Американський мільярдер Ілон Маск і надалі "воює" з Європейським Союзом. Зокрема, він погодився з порівнянням блоку та Третього Райху. Це пов’язано зі штрафами, які Європейська комісія "виписала" його соціальній мережі Х.Напередодні Маск закликав "скасувати" Євросоюз і "повернути суверенітет окремим країнам" після рішення Європейської комісії оштрафувати X на 120 мільйонів євро відповідно до Закону про цифрові послуги.Зараз же Ілон Маск зробив репост допису із зображенням прапора ЄС, під яким приховується стяг Третього Райху. Користувачка, яка й оприлюднила цей допис, додала підпис: "Четвертий Райх". Маск же відреагував: "Значною мірою"."Лети на Марс. Там немає цензури на нацистські вітання", — відповів на це теж у соцмережі X Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.В окремому дописі він також звернув увагу, що заклик Маска "ліквідувати" ЄС підтримав заступник голови Ради безпеки Росії Дмитрій Медведєв."Якщо хтось ще мав сумніви, кому служить вся ця антиєвропейська балаканина про суверенітет. Тим, хто хоче заробляти на поширенні ненависті, та тим, хто хоче підкорити Європу", — наголосив польський міністрРаніше відповідні органи Євросоюзу оштрафували соцмережу Х на 120 мільйонів євро за порушення правил ЄС щодо онлайн-контенту. Порушення включають оманливий дизайн "синьої галочки", відсутність прозорості рекламного репозиторію (сховища) та ненадання дослідникам доступу до публічних даних.Нагадаємо, 12 листопада стало відомо: засновник SpaceX і гендиректор Tesla Ілон Маск вважає, що приблизно через 20 років люди зможуть буквально "переселитися" в тіло гуманоїдного робота Tesla Optimus і жити вічно..

У середу, 3 грудня, Єврокомісія планує представити юридичну пропозицію щодо використання заморожених активів Росії.Як повідомляє агентство Reuters, Європейська комісія планує цього тижня внести юридичну пропозицію щодо використання заморожених російських активів для фінансування України, водночас залишаючи відкритою можливість запозичень на фінансових ринках або поєднання обох варіантів.Відомо, що лідери Євросоюзу у жовтні домовилися задовольнити "нагальні фінансові потреби" України протягом наступних двох років, але не схвалили план використання 140 мільярдів євро заморожених російських активів у Європі, як позики для Києва через занепокоєння, висловлені Бельгією.Більша частина активів РФ, заморожених у Європі, перебуває на рахунках бельгійського депозитарію цінних паперів Euroclear, і уряд Бельгії неодноразово висловлював занепокоєння щодо юридичних ризиків. Відповідно до плану Єврокомісії, Україні потрібно буде повернути позику лише в тому випадку, якщо Росія виплатить репарації за шкоду, завдану війною."Очікується, що виконавчий орган Європейського Союзу ухвалить пропозицію сьогодні, і вона включатиме план репараційного кредиту", — зазначає Reuters. За словами джерел агентства, юридичний текст залишить двері відкритими для кредиту, що фінансується коштом запозичень ЄС на фінансових ринках, а також для переходу між цими двома варіантами.Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляла, що Європейський центральний банк відмовився надати гарантії щодо виплати Україні репараційного кредиту на суму 140 мільярдів євро. Його мали забезпечити коштом заморожених російських активів..

Європейський Союз активно виступає за справедливий і тривалий мир, який би забезпечував суверенітет України, її фінансову підтримку й активну участь України, ЄС та НАТО у мирних перемовинах. Також Росія повинна повернути викрадених українських дітей.Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту в Страсбурзі. Її цитує "Європейська правда".Фон дер Ляєн назвала п’ять пріоритетів, які мають увійти у мирну угоду для України."Окреслю деякі з основних принципів для Європи, поки ми працюємо з Україною, США та "Коаліцією рішучих" над подальшим шляхом. Перший пріоритет полягає в тому, що будь-яка угода має забезпечити справедливий і тривалий мир. І вона повинна гарантувати справжню безпеку для України та Європи", — заявила президентка Єврокомісії.Вона наголосила, що як суверенна нація Україна не може мати жодних обмежень для своїх збройних сил."Україна потребує надійних і довгострокових гарантій безпеки як частини ширшого пакета. Так само очевидно, що будь-яка мирна угода має забезпечити гарантії європейської безпеки у довгостроковій перспективі", — додала європейська посадовиця.Другий пріоритет, за її словами, — відстоювання суверенітету України."Якщо сьогодні ми легітимізуємо та формалізуємо підрив кордонів, то відкриємо двері для нових війн завтра. І ми не можемо цього допустити", — наголосила фон дер Ляєн.Вона додала, що "майбутнє України — в Європейському Союзі", і це — основна та суттєва частина будь-якої системи гарантій безпеки.Третій пріоритет — забезпечення фінансових потреб України."На останній Європейській раді ми взяли на себе зобов’язання покрити фінансові потреби України на 2026 і 2027 роки. Щодо цієї теми ми, комісія, представили документ із варіантами фінансування. Сюди входить варіант щодо знерухомлених російських активів", — нагадала політикиня.Вона акцентувала, що наступним кроком стане представлення Єврокомісією проекту правових документів щодо фінансування України.Четвертий пріоритет, озвучений фон дер Ляєн, — "нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи, нічого про НАТО без НАТО".П’ятий пріоритет — повернення кожної української дитини, викраденої Росією.Нагадаємо, декілька днів тому лідери ЄС наголошували, що "мирний план" президента США Дональда Трампа щодо України потребує додаткової роботи..

Засідання "Коаліції охочих" відбудеться 25 листопада. Його мета — обговорити прогрес, досягнутий у роботі над мирним планом для України.Про це заявила головна речниця Єврокомісії Паула Піньйо, передає "Інтерфакс-Україна". Паула Піньйо наголосила, що перед Єврокомісією ще багато роботи. Вона підтвердила готовність ЄС зробити свій внесок у мирний процес.Речниця також згадала, що сьогодні вранці президент Ради Антоніо Кошта скликав позачергову зустріч лідерів Євросоюзу. Захід розпочався близько 10:30 у гібридному форматі в Анголі."На ній оцінюються наступні кроки, які включатимуть завтрашню зустріч Коаліції охочих", — сказала Піньйо.Вона підсумувала, що європейська взаємодія триватиме на всіх фронтах, аби забезпечити справедливий і тривалий мир для України. Засідання відбудеться 25 листопада у форматі відеоконференції.Раніше зазначалось, що альтернативний європейський план із припинення війни в Україні, який отримало видання The Telegraph, різко відрізняється від суперечливої пропозиції з 28 пунктів, висунутої адміністрацією президента США Дональда Трампа.Нагадаємо, 23 листопада у Женеві завершилася перша сесія переговорів між українською та американською делегаціями щодо мирного врегулювання. Керівник Офісу президента Андрій Єрмак повідомив про "дуже продуктивну" зустріч.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський відреагував на заяву американського лідера Дональда Трампа, який звинуватив Україну в нібито "нульовій подяці" чи "невдячності". Зеленський наголосив, що Україна вдячна як Сполученим Штатам, так і їхньому президенту.Варто зазначити, що у ніч на 24 листопада представники Сполучених Штатів та України завершили зустріч у швейцарській Женеві щодо узгодження американської "мирної пропозиції". За підсумками переговорів сторони підготували оновлений і доопрацьований рамковий документ щодо миру.Також 24 листопада президент України Володимир Зеленський прокоментував поточну ситуацію навколо 28-пунктового мирного плану, запропонованого США, наголосивши на значному політичному тиску та інформаційному шумі.За даними The Economist, адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість продовження терміну для України на погодження мирного плану, запропонованого Вашингтоном. Йдеться про відтермінування на один тиждень..

Схвалення нової кредитної програми для України від Міжнародного валютного фонду пов’язане із затвердженням фінансової підтримки з боку Європейського Союзу. Питання ще остаточно не розв’язано через певні побоювання європейських фінансових інституцій.Про це заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, якого цитує "Європейська правда". За його словами, в Євросоюзі розуміють зв’язок між фінансовою підтримкою України з Європи та майбутнім кредитом МВФ."Ми усвідомлюємо взаємозв'язки в цьому питанні. Перш ніж МВФ зможе схвалити програму в цьому контексті, інституція має впевнитися у своєму аналізі щодо стійкості боргу", — розповів журналістам Уйварі.Він додав, що існують "важливі зв’язки" між фінансовою підтримкою України та майбутньою програмою Міжнародного валютного фонду."Ми розглядаємо це питання саме в такому світлі. Адже це дуже важливо та взаємопов’язано між собою", — наголосив речник.Раніше в ЄС непублічно висловлювали занепокоєння, що МВФ може заблокувати фінансову підтримку України через нездатність країн-членів домовитись про надання Києву "репараційної позики".Також експерти й урядовці наголошували, що на 2026-2027 роки бюджет України потребуватиме 135,7 мільярда євро зовнішньої допомоги, з якої 83,4 мільярда — військові потреби.План Євросоюзу з "репараційною позикою" Україні з використанням російських активів загальмував через застереження Бельгії, на території якої зберігається основна частина російських активів у ЄС. Брюссель побоюється юридичних наслідків такого рішення.Нагадаємо, вчора голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа повідомляла, що місія МВФ підготувала для України нову програму кредитування на чотири роки. Йдеться про суму вісім мільярдів доларів..

Європейська комісія при плануванні фінансової підтримки України на 2026 та 2027 роки виходить із припущення, що війна проти Російської Федерації має завершитися наприкінці 2026 року. Про це йдеться в листі президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до лідерів держав ЄС від 17 листопада, копію якого має у розпорядженні "Європейська правда".Прогноз та фінансовий дефіцитФон дер Ляєн зазначила, що, попри всю обіцяну міжнародну підтримку, Україна зіткнеться з "величезною нестачею" фінансування."Згідно з попередніми прогнозами Міжнародного валютного фонду – за умови, що війна завершиться наприкінці 2026 року і вже з урахуванням усієї підтримки... Україна все одно зіткнеться з величезною нестачею, яку неможливо подолати без залучення нового фінансування", — написала президентка ЄК.Вона також нагадала, що Європейська рада зобов'язалася вирішити нагальні потреби України у фінансуванні на 2026–2027 роки, включно з військовими та оборонними зусиллями.Ключові параметри допомогиУ своєму листі очільниця Єврокомісії визначила чотири ключові умови, яким має відповідати новий пакет фінансової допомоги Україні:швидка доступність: Перші виплати повинні відбутися на початку другого кварталу 2026 року;відсутність навантаження. Новий пакет не повинен створювати додаткового фіскального навантаження для України;гнучкість. Фінансування має бути достатньо гнучким, щоб враховувати значну невизначеність щодо точних потреб у 2026–2027 роках;справедливий розподіл. Має бути забезпечений справедливий розподіл фінансового "тягаря" з міжнародними партнерами ЄС.Нагадаємо, раніше агентство Bloomberg з посиланням на власні джерела повідомляло, що Україна та Європейський Союз працюють над 12-пунктною пропозицією щодо припинення війни Росії за нинішніми лініями фронту.  Зокрема, документом передбачено, що після того, як Росія слідом за Україною погодиться на припинення вогню й обидві сторони візьмуть на себе зобов'язання зупинити територіальне просування, відбудеться повернення всіх депортованих дітей в Україну та обмін полоненими.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні немає жодного чіткого узгоджено плану щодо завершення війни в Україні. Інформація про наявність"мирного плану з 12 пунктів", який нібито розробила Європа, не відповідає дійсності..

Факт розслідування та розкриття корупційних схем серед посадовців свідчить про активну роботу антикорупційних органів в Україні.Таку оцінку у четвер, 13 листопада, озвучив речник Європейської комісії Гійом Мерсьє, пише "Європейська правда". За його словами, успішне викриття корупціонерів є ознакою того, що відповідні органи в державі діють та функціонують.Мерсьє особливо наголосив, що боротьба з корупцією є "центральним елементом" умов розширення ЄС та ключовою вимогою для будь-якої країни-кандидата. Це вимагає "постійних зусиль, щоб забезпечити потужну спроможність боротися з корупцією та повагу до верховенства права".Речник Єврокомісії наголосив на необхідності захисту ролі незалежних антикорупційних органів, оскільки вони є "наріжним каменем верховенства права в Україні як майбутній державі-члені ЄС". Гійом Мерсьє додав, що Європейська комісія продовжить уважно моніторити ситуацію в Україні.Що відомо про спецоперацію "Мідас"Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Постачальники мали заплатити, щоб уникнути блокування платежів за надані послуги / поставлену продукцію або втрати подальших замовлень. Гроші легалізували через окремий офіс у Києві, що належав родині колишнього народного депутата, а нині сенатора Російської Федерації Андрія Деркача.Прокурор Спеціалізованої прокуратури повідомив, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Упродовж 2025 року він мав вплив на міністра юстиції Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова. Деталі про "бек-офіс"Ігоря Фурсенка, якого називають бухгалтером "бек-офісу", було зафіксовано на записах, де він говорив, що нести коробку з грошима "таке собі задоволення". Фурсенко зареєстрований як приватний підприємець, що займається консультуванням із питань інформатизації, а його номер в інших абонентів підписаний як "Ігор співробітник Михайла Цукермана". Народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк раніше повідомляв, що брати Цукермани "вели фінансову частину в Тимура Міндіча".Щодо Лесі Устименко, то вона фігурує в контактах як "Леся Київ Фінансист Братів" і є приватною підприємницею у сфері дослідження кон'юнктури ринку.Раніше повідомлялось, що кодові імена "Карлсон", "Рокет" і "Тенор", які фігурують на аудіозаписах у гучній справі про масштабну корупційну схему в енергетиці, вигадані не детективами НАБУ, а самими учасниками злочинної організації.У НАБУ зазначили, що Міндіч, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, бізнесмен "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".Нагадаємо, що, за інформацією видання Politico, наступним відомством, у яке прийдуть правоохоронці з обшуками, стане Міністерство оборони. Розслідування щодо масштабних корупційних схем у сфері економіки триватимуть.Вже 13 листопада президент України Володимир Зеленський розповів, що не спілкувався з бізнесменом Тимуром Міндічем. За його словами контактів між ними не відбувалося від початку розслідування про корупцію у сфері енергетики..

Голова зовнішньополітичної служби ЄС Кая Каллас прокоментувала корупційний скандал в енергетичному секторі України, пов'язаний із Тимуром Міндічем. Вона заявила, що це "надзвичайно прикро".Висловлювання очільниці зовнішньополітичного відомства Євросоюзу Каї Каллас цитує агенція Reuters."Вони діють дуже рішуче. Місця для корупції немає, особливо зараз. Йдеться буквально про кошти людей, які мають іти на фронт", — сказала Каллас на полях зустрічі міністрів закордонних справ G7 у Канаді.Вона додала, що дуже важливо, аби в Україні в цьому плані рухалися швидко та ставилися до цього вкрай серйозно.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на зустрічі з Каллас і міністрами закордонних справ декількох країн пообіцяв, що всіх причетних до корупційних схем притягнуть до відповідальності.Своєю чергою, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що корупція поширена в усій Європі, але головне — це як на неї реагують, та висловила впевненість у правильності антикорупційного курсу України за підтримки ЄС."Ми робимо все, щоби запобігти корупції, але коли це все ж трапляється, важливо, як реагують на це без втручання політичних лідерів. І саме тому я оптимістично налаштована щодо цього", — наголосила вона.Водночас, за її словами, боротьба з корупцією — це набагато більше, ніж просто переслідування корупціонерів."Це забезпечення того, щоби гроші залишалися в країні. Щоби гроші йшли на добру справу", — пояснила єврокомісарка.Вона зауважила, що "дуже сумує", що такий інцидент стався в Україні. На її переконання, саме в цей період такі скандали мають особливий вигляд."Чому? Люди гинуть, тому що Росія атакує енергетичну інфраструктуру, як ніколи раніше. У них немає гарячої води, в них немає світла. І саме в цьому секторі стався цей випадок", — заявила вона.Єврокомісарка також зазначила, що в неї "змішані почуття", проте вона висловила впевненість, що "Україна разом з ЄС, які постійно наполягають на цих реформах, перебувають на правильному шляху"."Зеленський це розуміє та закликав уряд ефективно співпрацювати з антикорупційними інституціями, і це хороша реакція", — підсумувала Марта Кос.Нагадаємо, що, за інформацією видання Politico, наступним відомством, у яке прийдуть правоохоронці з обшуками, стане Міністерство оборони. Розслідування щодо масштабних корупційних схем у сфері економіки триватимуть..

На тлі нових антикорупційних розслідувань в Україні, зокрема щодо "Енергоатому", Європейська комісія заявила, що утримується від коментування окремих випадків чи проваджень. Проте, у прес-службі наголосили, що боротьба з корупцією є однією з фундаментальних умов для вступу України до Євросоюзу.Про це повідомляє "Суспільне"."Боротьба з корупцією вимагає постійних зусиль для забезпечення потужного потенціалу та дотримання верховенства права. Необхідно захищати роль незалежних антикорупційних органів, які є наріжним каменем верховенства права в Україні як майбутній державі-члену ЄС", — підкреслили в Єврокомісії.Установа також закликала Київ консолідувати досягнення у корупційних справах, зокрема щодо вилучення та конфіскації активів, а також зосередити увагу на провадженнях, які мають значний суспільний вплив. Єврокомісія запевнила: "Ми продовжимо уважно стежити за ситуацією з верховенством права та готові надавати підтримку".Що відомо про корупційний скандал в енергетиціНаціональне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура впродовж 15 місяців проводили спецоперацію "Мідас", у ході якої викрили та задокументували діяльність злочинної організації, до складу якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери, відомі у медіабізнесі, інші особи. Зловмисники вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема АТ "НАЕК "Енергоатом".За даними ЗМІ, 10 листопада працівники Національного антикорупційного бюро прийшли з обшуками до бізнесмена та співвласника студії "Квартал 95" Тимура Міндіча, а також до колишнього очільника Міністерства енергетики Германа Галущенка. Однак, Міндіч виїхав з України незадовго до слідчих дій.Як розповів детектив НАБУ Олександр Абакумов в ефірі "УП.Чат", ймовірно, Міндіч зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, бізнесмен "найімовірніше дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки й покину в територію України". Як діяла корупційна схемаОсновним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів "Енергоатому" у розмірі від 10 до 15% від вартості контрактів. Зокрема, контрагентам "Енергоатому" нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву "шлагбаум".До реалізації схеми керівник злочинної організації залучив колишнього заступника керівника Фонду державного майна, який надалі став радником міністра енергетики, а також колишнього правоохоронця, що обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки компанії. Так, використовуючи службові зв’язки в міністерстві та державній компанії, фігуранти забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і рухом фінансових потоків.За даними НАБУ, фактично управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 мільярдів гривень здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, проте узяли на себе роль "смотрящих". Серед встановлених наразі учасників злочинної схеми:колишній радник міністра енергетики;виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки АТ "НАЕК "Енергоатом";бізнесмен — керівник злочинної організації;четверо осіб — працівників бек-офісу з легалізації коштів.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський відреагував на розслідування антикорупційних органів щодо масштабної схеми розкрадання у сфері енергетики, через яку було "відмито" чималу суму державних коштів. Він наголосив, що будь-які результативні дії проти корупції дуже потрібні.Додамо, очільниця Міністерства енергетики Світлана Гринчук, яка раніше обіймала посаду заступниці Германа Галущенка, прокоментувала резонансну операцію "Мідас". Під час брифінгу вона рішуче заявила про "нульову толерантність до корупції"..

Високопосадовці Європейської комісії та уряду Бельгії зустрінуться 7 листопада, щоб спробувати вийти з політичного глухого кута щодо використання заморожених державних активів Росії для фінансування репараційного кредиту Україні у розмірі 140 мільярдів євро. Про це повідомили Politico два високопосадовці Євросоюзу. Як зазначає видання, Бельгія неохоче підтримує план, запропонований Комісією як спосіб використання санкційних російських коштів для підтримки України без остаточного вилучення готівки, оскільки ці кошти зберігаються у брюссельській фінансовій фірмі Euroclear.Прем'єр-міністр Барт Де Вевер побоюється, що його уряд буде зобов'язаний повернути мільярди Москви, якщо армія кремлівських юристів подасть до суду через цю ініціативу. На зустрічі лідерів ЄС у жовтні Де Вевер вимагав від лідерів ЄС більш вагомих гарантій захисту своєї країни від фінансових та юридичних ризиків, які можуть виникнути внаслідок цієї ініціативи. Вирішальна зустріч у п'ятницю відбулася після того, як заступники міністрів фінансів у вівторок не змогли досягти прогресу в переговорах щодо репараційної позики, а Комісія попередила, що час спливає."Чим довше ми зараз затримуємо, тим складнішими будуть ці питання. Це може викликати питання щодо деяких можливих подолань труднощів", — заявив у вівторок журналістам у столиці Болгарії Софії комісар з економіки Валдіс Домбровскіс.Politico наголошує, що Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету наступного року, якщо гроші не надійдуть до весни. Без угоди щодо використання російських активів Комісія попереджає уряди ЄС, що їм доведеться підтримувати Київ власними гаманцями — і бажання робити це поки що не вистачає після того, як нищівна пандемія зруйнувала національні бюджети."Як ми збираємося отримати 140 мільярдів євро з європейських бюджетів у цю пору року?" — запитав заступник міністра фінансів, який висловив розчарування Бельгією та, як і іншим у цій статті, отримав анонімність, щоб вільно висловлюватися.Комісія представить Бельгії меморандум з альтернативними варіантами фінансування для України, що передбачають запозичення від ЄС. Сподіваємося, що Де Вевер, який також має обмежені фінансові можливості, поступиться, як тільки побачить, що інших життєздатних варіантів немає.Чого хоче БельгіяЗі свого боку, Де Вевер виклав, що потрібно зробити, щоб Бельгія підтримала цей план:По-перше, Бельгія хоче усунути загрозу вето Угорщини — або іншої країни — на санкції. Кожні шість місяців ЄС має одноголосно повторно затверджувати свої санкції проти Росії, а це означає, що будь-яка дружня до Кремля країна, така як Угорщина чи Словаччина, може розморозити російські активи та змусити Euroclear переказати всі санкціоновані кошти назад до Кремля. Комісія працює над анулюванням вето, щоб забезпечити Бельгії довгострокову визначеність, необхідну в цьому питанні.По-друге, Бельгія хоче, щоб інші країни ЄС розділили ризик. Комісія неодноразово заявляла, що Україні доведеться почати повертати позику в розмірі 140 мільярдів євро лише після того, як Росія припинить війну та виплатить репарації. Але бельгійці хочуть, щоб столиці ЄС надали фінансові гарантії щодо позики, якщо Росія припинить війну та поверне свої активи, або якщо юристи Кремля переконають суд, що Москві слід повернути борг. Навіть якщо всі країни ЄС нададуть національні гарантії, Бельгія хоче бути впевненою, що будь-які такі виплати будуть негайними. Комісія припустила, що може позичити гроші будь-якій країні, яка має труднощі з наданням готівки в будь-який момент. Але такий підхід збільшить борг країни, що є непопулярною перспективою для таких країн, як Франція та Італія.І нарешті, Бельгія закликає Комісію розглянути можливість використання поточного семирічного бюджету ЄС для гарантування кредиту, а не покладатися на національні уряди. Теоретично Комісія могла б використати для цього частину грошового буфера, який називається запасом коштів, виділеним у бюджеті ЄС. Ця ідея має сенс після оприлюднення нового бюджету у 2028 році. Але неясно, чи вистачить резерву для поточного грошового резерву.Нагадаємо, Бельгія окреслила свої червоні лінії щодо використання російських заморожених активів для фінансування кредиту на репарації Україні в розмірі 140 мільярдів євро. У них враховано план Європейського Союзу про розподіл ризиків у зв’язку з цим проектом.Раніше стало відомо, що Бельгія відчуває дедалі більший тиск у питанні щодо використання заморожених російських активів для "репараційного кредиту" Україні. Це відбувається після того, як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію..

Учора у Брюсселі відбувся саміт з питань розширення Європейського Союзу. Його ще до початку називали історичним для України та інших країн-кандидаток на вступ. Чи можуть українці з оптимізмом дивитися у своє європейське майбутнє? Чотири важливих сигнали. Що передувало саміту в БрюсселіЯк відомо, головним гальмом для відкриття переговорів України з ЄС є угорський прем’єр Віктор Орбан, тож перший сигнал стосується його вето. ЗМІ наприкінці вересня повідомили, що очільник Євроради Антоніу Кошта шукає способи обійти блокування Угорщиною заявки України на членство в Євросоюзі. Зокрема, обговорюється можливість ухвалення рішень про відкриття переговорних кластерів не всіма учасниками ЄС, а кваліфікованою більшістю. Однак у Кошти не вийшло. Натомість окремі європолітики вносили розкол ініціативою розділити Україну та Молдову на шляху до об’єднаної Європи, мотивуючи тим, що Орбан наклав вето тільки на рух нашої держави. TrueUA аналізував, чим небезпечне таке розділення і для нас, і для самого Євросоюзу. Отже, позитивно, що в Єврораді та Єврокомісії не дослухалися до голосів розкольників, а негативно, що проти антиєвропейської політики угорського прем’єра протиотруту так і не знайшли. Ймовірно, вирішили просто зачекати до квітня наступного року, коли партія Орбана "Фідес" програє вибори й він нарешті втратить посаду голови уряду.Другий сигнал — пауза з виділенням Україні близко 140 мільярдів євро "репараційного кредиту" коштом російських активів, заморожених в Європі. Це рішення заблокувала Бельгія. В її депозитарії Euroclear зберігаються суверенні резерви центробанку країни-терористки, включно з готівкою, облігаціями, депозитами та іншими фінансовими інструментами, на загальну суму близько 191 мільярда євро. Бельгійці бояться, що Росія зможе через суди домогтися повернення заморожених коштів — не зараз, а років через 20 чи 50. Тому й вимагали у керівництва ЄС залізних гарантій на такий випадок, що Бельгія не залишиться наодинці. Оскільки надані гарантії в Бельгії вважають слабкими, процес надання "репараційного кредиту" вирішили не зупиняти, але й не форсувати. Очікується, що домовитися вдасться до Різдва цього року. Можливо, думку бельгійських політиків змінять дронові провокації росіян над військовими об’єктами Бельгії.У ніч на 28 жовтня над військовою базою в Марш-ан-Фаменні, яка розташована на Півдні Бельгії, за 113 кілометрів від Брюсселя, помітили кілька невідомих дронів. На цій військовій базі розташовані головні армійські казарми та критично важлива інфраструктура країни. Міністр оборони країни Тео Франкен заявив, що поведінка дронів свідчила про сплановану операцію "проти серця армії" — ймовірно, вони шукали інформацію про розташування та стан критичної інфраструктури на території бази.4 листопада у Брюсселі зупиняли роботу аеропорту через виявлення невідомого безпілотника.Слабкою втіхою поки видається вчорашнє рішення Європейської Ради про п’ятий платіж у межах Ukraine Facility — програми підтримки України на 2024-2027 роки. Кошти спрямують на макрофінансову стабільність та безперервну роботу держуправління. За інформацією Politico, МВФ розглядає можливість виділити Києву близько вісім мільярдів доларів протягом трьох років, однак може відмовитися від позики, якщо ЄС не зможе узгодити власний кредит із використанням заморожених російських активів. Єврокомісія продовжує шукати варіанти на випадок остаточної відмови Бельгії, однак такий сценарій — дуже негативний, він може фінансово знекровити європейську допомогу Україні на наступний рік.Третій сигнал — оприлюднення 12-пунктного європейського мирного плану під назвою "Елементи до миру в Україні". Цей документ викликав критику в українському експертному середовищі та серед політиків, адже він не має вигляд плану перемоги України, радше капітуляцією, тільки з гарантіями повторного ненападу. Та й то сумнівними. У документі, наприклад, є дев’ятий пункт, який стосується діалогу на високому рівні між Києвом та Москвою з метою "посилення взаєморозуміння та поваги до різноманітності мов, культур та релігій". Тут слушно нагадати, як певні сили в Європі тиснуть на українську владу з метою зірвати ухвалення законопроекту №14120, котрий передбачає оновлення офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Росія використовує неправильний переклад Хартії для гібридної війни проти України. Нині проросійські лобісти в Європі лякають Україну зривом євроінтеграції, якщо Верховна Рада ухвалить цей закон. Хартія спрямована на підтримку мов, які справді цього потребують, а не національних меншин. Тобто Росія втратить аргумент про "утиски російськомовних". Видається, згаданий пункт в мирний план Європи вписали ті ж сили, які допомагають Кремлю перекручувати зміст Хартії. Вони ж тиснутимуть на Київ, рятуючи попівську агентуру Москви з УПЦ МП. Не дарма в пункті згадується слово "релігія".Останній, четвертий сигнал, Україна отримала в переддень саміту. Єврокомісія озвучила нові вимоги до нашої держави на шляху до членства. Серед них — вимога змінити нещодавні негативні тенденції в боротьбі з корупцією та прискорити реформи у сфері верховенства права. Тут коментарі зайві. В Європі дали зрозуміти, що швидка євроінтеграція залежить від готовності Києва здійснювати антикорупційні реформи.Україна серед лідерів, але… Що вирішили на саміті у БрюсселіУкраїна та Молдова разом із Чорногорією та Албанією здійснили найбільше реформ на шляху до членства у Європейському Союзі серед усіх держав-кандидатів протягом минулого року. Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, презентуючи звіт із розширення ЄС у Європарламенті. За її словами, Чорногорія планує завершити переговори про вступ наприкінці 2026 року, Албанія — наприкінці 2027 року, а Україна та Молдова у 2028 році."Наступний рік стане моментом істини для всіх країн-кандидатів, але особливо для тих, що представили амбітні плани щодо завершення переговорів", — наголосила пані Кос.Коментуючи звіт із розширення, президент Володимир Зеленський заявив: "Це найкращий результат оцінювання на сьогодні — доказ того, що навіть під час захисту від повномасштабної агресії Росії Україна продовжує реформи та змінюється відповідно до європейських стандартів. Прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів наших громадян".Та, попри високу оцінку проведених реформ і запевнення у повній підтримці, європейці так і не запропонували відкрити переговорні кластери. Єврокомісія хоче отримати мандат від Ради ЄС на продовження переговорів з Києвом і Кишиневом без формального відкриття кластерів. За словами Марти Кос, мандат дозволить рухатися вперед у переговорах, поки держави-члени не досягли згоди щодо офіційного відкриття кластерів. Вона наголосила, що ЄС має відійти від практики, коли кожен із понад 150 технічних кроків процесу вимагає одностайності (про це мовилося десятки разів, та віз і нині там). Єврокомісарка висловила сподівання, що за головування Данії в ЄС вдасться знайти компроміс і поступово проходити кластери один за одним. Офіційне ж відкриття переговорних розділів відбудеться після виконання всіх необхідних умов.Що це означає? По-перше, ні переконати Орбана зняти вето, ні обійти його не вдалося. Євросоюз, як й Україна, радітимуть зміні влади в Угорщині, але немає гарантій, що вона стовідсотково там зміниться. Також до 2028 року відбудуться вибори в низці країн Євросоюзу, зокрема президентські вибори у Франції 2027-го, на яких високий шанс перемоги ультраправих євроскептиків. Тож європейські політики просто відклали ризики на потім, сподіваючись, що до моменту повної готовності України внутрішні проблеми Євросоюзу розсмокчуться самі по собі.По-друге, у звіті про Україну містяться занепокоєння і перелік необхідних реформ. Очевидно, варіант переговорів без відкритих кластерів це ще й перестраховка самих європейців. На випадок, якщо українська влада забуксує з реформами..