# Єврокомісія

У середу, 4 листопада, Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення Європейського Союзу. Це ще один практичний і позитивний крок на шляху до членства в європейській спільноті.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Україна показала прогрес, попри війну. Безумовно, є над чим працювати, але напрям руху дуже чіткий", — акцентував він.Сьогодні звіт Єврокомісії йому особисто передала посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова. Єврокомісія підтвердила, що Україна виконала умови для відкриття всіх кластерів, що залишилися."Стан підготовки до вступу покращився в дев’яти розділах. Це більш ніж удвічі більше, ніж минулого року. Погіршення немає в жодному розділі, як і відкочування реформ. Хороший або дуже хороший прогрес відзначено в 10 розділах. Серед них — енергетика, цифрова сфера, фінансові послуги, податки, освіта, наука, сільське господарство та митниця. Сфера зовнішньої політики, безпеки й оборони вперше отримала найвищу оцінку прогресу. Європа бачить і визнає внесок України у спільну безпеку", — перерахував досягнення очільник українського уряду.Він додав, Єврокомісія окремо відзначила, що антикорупційні інституції в Україні працюють незалежно та ефективно. Зросли й оцінки у сферах судової влади та юстиції. Саме від них залежить перехід до наступного етапу переговорів.Наступна мета — отримати проміжну оцінку бенчмарків (IBAR) на початку 2027 року. Для цього за ініціативи Володимира Зеленського й Урсули фон дер Ляєн створено спільну робочу групу України та ЄС."Ми ставимо амбітні, але осяжні цілі. Є сфери, де треба працювати швидше. Рекомендації Єврокомісії ми беремо в роботу. Цього результату ми вкотре досягнули всі разом. Тільки спільними зусиллями Верховної Ради й уряду можна рухатися до ЄС і залучати фінансову допомогу для України", — висловив переконання прем’єр-міністр України.Він подякував усім, хто долучився до цього проміжного, але, за його словами, важливого результату."А головне — дякую Силам оборони, завдяки яким ми продовжуємо жити, боротися, розвиватися та рухатися до ЄС. Найближчим часом візьму участь у Форумі з питань розширення в Брюсселі, де ми предметно говоритимемо про подальші кроки, щоби максимально пришвидшити наш рух до ЄС", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше сьогодні європейська комісарка з питань розширення Марта Кос розповідала, що у щорічній доповіді з розширення немає конкретної дати набуття Україною членства в ЄС. Щоправда, "дорожні карти" окреслюють приблизні терміни — "до кінця 2027 року"..

У середу та четвер, 4-5 листопада, українська делегація на чолі з Рустемом Умєровим працюватиме в Брюсселі. В порядку денному — робота над Prosperity Plan і гарантіями безпеки для України.Про це повідомив голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.За його словами, зустріч прийматиме Європейська комісія. Україна працюватим разом із представниками США, Єврокомісії, Великої Британії, Франції, Німеччини, НАТО, Світового банку.Умєров уточнив, що з українського боку до роботи долучаться команди Мінекономіки, Мінфіну, Міноборони й Офісу президента України."Це продовження переговорів, які відбулися у Флориді й Осло з метою досягнення миру в Україні", — пояснив очільник української зовнішньої розвідки.Він додав, що тепер на рівні робочих команд детально обговорять напрацювання щодо повоєнного відновлення, економічного розвитку та довгострокової стійкості України.У четвер окремо продовжиться робота над гарантіями безпеки для України — разом із представниками США, Великої Британії, Франції та Німеччини, а також колегами з НАТО."Безпека, відновлення та розвиток мають бути частинами одного плану для України після війни", — наголосив Рустем Умєров.Раніше стало відомо, що в США незабаром відбудеться підсумкова нарада щодо гуманітарної місії в Олешках за участю першої леді Меланії Трамп. У складі української делегації — голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія й уповноваження Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський інформував, що найближчим часом очікується відновлення формату тристоронніх зустрічей України, США та Росії. Зокрема, такі переговори заплановані на 10-11 листопада..

У четвер, 29 жовтня, Європейська комісія оголосила другий раунд фінансування за оборонною програмою SAFE. Йдеться про суму 21,3 мільярда євро. Ці кошти можуть використати, зокрема, для спільних закупівель озброєнь з Україною.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Єврокомісії.Єврокомісія закликала держави ЄС взяти участь у другому раунді фінансування в межах інструменту SAFE (Security Action for Europe — Безпекові заходи для Європи) на 21,3 мільярда євро та врахувати в інвестиційних планах посилення військової підтримки України."Поряд із задоволенням власних потреб і реалізацією національних оборонних пріоритетів державам-членам також рекомендується використовувати кошти цього другого раунду для зміцнення співпраці з Україною. Це передбачається шляхом включення спільних закупівель з Україною до їхніх інвестиційних планів", — заявили у Єврокомісії.Проте аналітики, обізнані з деталями пропозиції, пояснили, що питання залучення українських компаній до спільного виробництва за кошти SAFE не є обовʼязковим і залишається на розсуд держав-членів. Тож не можна із впевненістю заявляти, що всю суму в 21,3 мільярда євро скерують "на посилення військової підтримки України" — варто дочекатися завершення прийому та розгляду заявок Єврокомісією. Єврокомісія також звернулася до держав-членів з вимогою "надавати пріоритет нагальним потребам українських збройних сил і збройних сил держав-членів у сферах систем протиповітряної та протиракетної оборони, безпілотників і систем протидії безпілотникам, а також боєприпасів і ракет"."Після отримання від держав-членів заявок із зазначенням бажаних обсягів фінансування Єврокомісія протягом двох тижнів після завершення терміну їх подання повідомить про попередній розподіл коштів", — йдеться у повідомленні Єврокомісії.Нові можливості фінансування, доступні в межах другого раунду, є частиною 150 мільярдів євро довгострокових кредитів SAFE, затверджених у травні 2025 року. Наразі ЄС схвалив кредитні угоди всіх 19 держав-членів (останньою була Угорщина), які вирішили взяти участь у цьому інструменті. З 16 із них Єврокомісія вже підписала кредитні угоди. Станом на зараз Єврокомісія виплатила майже 13,5 мільярда євро 11 державам-членам, які запросили попереднє фінансування.SAFE, який є ключовим компонентом ініціативи "Готовність 2030" (Readiness 2030), має на меті прискорити інвестиції в оборонні спроможності, зміцнити готовність і стійкість, а також посилити європейську оборонно-промислову базу завдяки розширенню співпраці та спільних закупівель.Нагадаємо, в середині вересня стало відомо, що Польща та деякі країни ЄС висловили здивування рішучою заявою президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Вона оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю..

Міністерство оборони провело серію зустрічей у межах візиту спільної місії генерального директорату Європейської комісії з оборонної промисловості та космосу (DG DEFIS) і Європейської служби зовнішніх дій (EEAS) до України. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Там зазначили, що європейську делегацію очолював заступник генерального директора DG DEFIS Геральд Рюйтерс.Сторони обговорили механізми верифікації та контролю за коштами Кредиту на підтримку України (Ukraine Support Loan), співпрацю в рамках Оборонно-промислового пакту ЄС і України та потреби defense-сектору. Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Сергій Боєв представив партнерам потреби України у фінансуванні оборонної сфери на 2027 рік. Окремий акцент зроблено на безпілотних системах, роль яких на полі бою постійно зростає. Серед ключових пріоритетів — підтримка виробництва українських FPV-дронів, засобів middle strike та deep strike.Заступниця міністра оборони Ганна Гвоздяр презентувала потенціал українського оборонно-промислового комплексу й окреслила виробничі пріоритети в межах Ukraine Support Loan."Ми активно співпрацюємо з європейськими партнерами та прагнемо конкретних результатів для обидвох сторін. Спільне виробництво — ключ до зміцнення обороноздатності України сьогодні та безпеки Європи в майбутньому", — зазначила вона.Також на зустрічі йшлося про подальшу інтеграцію українського ОПК в оборонно-промислову екосистему ЄС, розширення виробничої кооперації та зміцнення довгострокового партнерства.Питання верифікації, підзвітності та підходів до закупівель із делегацією ЄС обговорив заступник міністра оборони України Мстислав Банік. Пріоритети Міноборони на цьому напрямку:удосконалення законодавства у сфері оборонних закупівель з урахуванням реалій воєнного часу та рекомендацій ЄС;переведення закупівель на конкурентні процедури та подальше виведення торгів на електронні майданчики для мінімізації людського фактора."Ми бачимо, що зростає конкуренція, розширюється ринок, і суттєво економимо кошти. Частина торгів вже успішно відбулася, постачання до війська почалося. Таким чином Міністерство оборони створює просту систему з нульовою толерантністю до корупції та тіньових схем, залишаючись при цьому відкритими перед партнерами", — акцентував Банік.Українська сторона також відзначила позитивну динаміку залучення європейського бізнесу, адже 2026 року європейські оборонні компанії вже брали участь у конкурентних закупівлях, оголошених АОЗ.Ukraine Support Loan — це один із ключових інструментів фінансування оборонних потреб України та розвитку співпраці з європейськими партнерами.Загалом кредит передбачає до 90 мільярдів євро на підтримку України 2026-2027 років: майже 60 мільярдів євро — на оборону, ще 30 мільярдів євро — на бюджетну підтримку. Україна вже отримала майже 16 мільярдів євро. Наразі останній транш на 2,86 мільярда євро надійшов в середині жовтня."Для України надзвичайно важливо залишатися прозорими та підзвітними для партнерів у процесі використання цих коштів. Міністерство оборони дякує ЄС за надійне партнерство, поглиблення співпраці та масштабування оборонного виробництва", — підсумували в українському оборонному відомстві.Нагадаємо, раніше премʼєр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що така допомога від партнерів — це більше дронів, систем протиповітряної оборони, ракет і боєприпасів. Це означає надійніший захист наших людей і посилення спроможностей наших захисників на передовій..

У п’ятницю, 16 жовтня, в Брююселі президент України зустрівся з президентом Європейської ради Антоніу Коштою та президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Володимир Зеленський схарактеризував її як "хорошу".Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі."Зараз немає жодних сигналів від Росії про те, що вона готова закінчувати цю свою війну. Її сигнали демонструють абсолютно інше та точно не наближають мир", — зазначив він.За його словами, після нічних російських ударів по енергетиці вранці був жахливий удар росіян по Харкову. Станом на зараз відомо про двох загиблих."Мої співчуття рідним і близьким. Сімнадцять людей поранені. Були російські удари й по торговельному центру в Рівному й енергетичних обʼєктах у чотирьох регіонах", — додав український президент.На його переконання, потрібне європейське лідерство, щоби створити достатній захист життя від цього російського терору."Цінуємо, що всі рішення, про які домовляємося, оперативно реалізуються. Сьогодні ми говорили про подальшу допомогу, передусім про наші потреби в енергетиці та ППО", — зауважив президент України.Він констатував, що обговорили й підтримку української фінансової стійкості, зокрема на наступний рік. Також скоординували роботу на євроінтеграційному треку."Важливо, що цього тижня відкрито нові переговорні кластери. Працюємо над тим, щоби до кінця цього року відкрити решту два. Дякую, Антоніу! Дякую, Урсуло! Дякую, ЄС!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що в Європейському Союзі публічно запевнили президента України Володимира Зеленського в тому, що Брюссель у жодному випадку не послабить санкції проти Росії..

У п’ятницю, 16 жовтня, в Європейському Союзі публічно запевнили президента України Володимира Зеленського в тому, що Брюссель у жодному випадку не послабить санкції проти Росії.Про це керівники Євросоюзу заявили під час спілкування з журналістами перед засіданням Європейської ради, їх цитує "Європейська правда".Заяви європейських посадовців пролунали на тлі рішень керівництва США про послаблення санкційного тиску та про обмеження допомоги Україні.Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила на неприпустимості використання "дизельної угоди" як приводу для цього."Звичайно, ми підтримали енергетичне перемир’я, оголошене президентом Дональдом Трампом. Але ж ми бачимо, що Росія жодної хвилини його не дотримувалася. Натомість Москва пішла на ескалацію", — пояснила вона.На її переконання, варто посилити тиск на Росію, інакше не вдасться досягнути помітного прогресу в цьому питанні.Так само президент Євроради Антоніу Кошта виключив можливість зниження тиску на Російську Федерацію."Наш сигнал дуже простий: підтримка Євросоюзу зараз сильніша, ніж будь-коли. Не час відкликати будь-яку підтримку України, зараз не час послаблювати санкції проти Росії. Навпаки, зараз час посилити підтримку та посилити тиск, щоби змусити Росію піти на справжнє перемир’я", — заявив він.Урсула фон дер Ляєн підсумувала розмову з медійниками тезою, що Європа не скасує жодних санкцій, доки Росія не припинить війну.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Міністерство фінансів США дозволило проводити окремі операції із закордонними автозаправними станціями російської нафтової компанії "Лукойл" та чотирма її структурами в Болгарії. Відповідні генеральні ліцензії діятимуть до 24 квітня 2027 року, однак загалом санкції проти інших активів компанії залишаються чинними..

У четвер, 15 жовтня, президент України Володимир Зеленський разом з українською делегацією прибув до столиці Бельгії для участі в засіданні Європейської ради та серії критично важливих перемовин із ключовими союзниками. Глава держави має намір узгодити з європейськими партнерами конкретні кроки для посилення тиску на Росію та розширення оборонної допомоги.Про це йдеться в офіційному Telegram-каналі президента.Масштабний дипломатичний марафонЗа даними глави держави, програма візиту української делегації передбачає насичений графік зустрічей із керівництвом світових інституцій та очільниками європейських держав. Зокрема, на порядку денному першого дня переговорами охоплено Генсека НАТО, лідера Франції, а також очільників урядів Польщі, Данії та Бельгії. Окремою важливою подією стане аудієнція українського лідера у Короля бельгійців Філіпа. Наступного дня заплановані не менш відповідальні перемовини із президентами Європейської ради та Єврокомісії, а також зустрічі з прем’єр-міністрами Угорщини, Фінляндії та Швеції."Сигнали сили" для припинення війниЗеленський наголосив, що ключовим завданням цих дипломатичних контактів є досягнення справедливого миру та консолідація спільних зусиль європейської спільноти."Ми всі в Європі хочемо, щоб ця війна закінчилася. І для цього потрібні сигнали сили — більше реального тиску на Росію та більше оборонної підтримки для України. Зараз особливо важливо діяти разом, щоб захистити життя", — підсумував український лідер.Нагадаємо, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр планує зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у п’ятницю, 16 жовтня, у Брюсселі. Перед переговорами він назвав відкриття вступних переговорів України з ЄС "історичним успіхом", але наголосив, що це не гарантує членства..

Європейський Союз виділив Україні ще 2,86 мільярда євро в межах оборонного компонента Ukraine Support Loan. Ця сума піде на потреби Сил оборони для захисту українців від рашистських обстрілів.Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."На тлі посилення російських атак на наші міста та критичну інфраструктуру ця підтримка є життєво необхідною", — акцентував він.За його словами, більше дронів, систем протиповітряної оборони, ракет і боєприпасів означає надійніший захист наших людей і посилення спроможностей наших захисників на передовій."Ми продовжуємо працювати з європейськими партнерами, щоби решту оборонного фінансування було надано без затримок", – запевнив очільник українського уряду.Сергій Корецький подякую президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісару Андрюсу Кубілюсу та всім державам-членам ЄС за незмінну відданість обороні України та нашій спільній європейській безпеці.Ukraine Support Loan — це масштабний фінансовий інструмент Європейського Союзу, що передбачає надання Україні до 90 мільярдів євро фінансової підтримки 2026-2027 років.Затверджений розподіл коштів:60 мільярдів євро — на оборонні потреби (інвестиції в оборонно-промисловий потенціал України, закупівлю дронів, систем ППО, ракет і боєприпасів);30 мільярдів євро — на економічну та бюджетну підтримку держави.Кошти залучаються через спільні запозичення ЄС на ринках капіталу та підтримуються бюджетом Євросоюзу. Погашення планується здійснювати за рахунок майбутніх репарацій, які Росія має сплатити Україні за заподіяну шкоду.Бюджетна складова та макрофінансова допомога прив'язані до виконання Україною узгоджених реформ (управління державними фінансами, верховенство права, боротьба з корупцією тощо).Нагадаємо, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським 11 жовтня заявила, що російсько-українська війна ввійшла в "нову похмурішу фазу". Й зараз настав "визначальний момент" для її підсумків. Тому необхідно збільшити допомогу для України, щоби захистити її свободу та незалежність..

Російсько-українська війна ввійшла в "нову похмурішу фазу". Й зараз настав "визначальний момент" для її підсумків. Тому необхідно збільшити допомогу для України, щоби захистити її свободу та незалежність.Про це заявила очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським у неділю, 11 жовтня. Відповідний допис вона опублікувала на своїй сторінці в соціальній мережі X."Повністю підтримую заклик президента Володимира Зеленського до припинення вогню, що дозволило би захистити світові постачання продовольства й енергетичну інфраструктуру в Україні та Росії", — зазначила європейська посадовиця.При цьому вона констатувала, що війна ввійшла в нову та похмурішу фазу."Росія гальмує на полі бою та завдає ударів по цивільних далеко за лінією фронту. Я висловила солідарність з українським народом", — зауважила керівниця Єврокомісії.До того ж вона запевнила, що повністю підтримує президента Володимира Зеленського, який очолює боротьбу за свободу свого народу."Україна посяде центральне місце в порядку денному засідання Європейської ради цього тижня", — акцентувала Урсула фон дер Ляєн.Вона додала, що обговорила з Володимиром Зеленським потреби у фінансуванні на наступний рік і шляхи мобілізації нової міжнародної підтримки."Цього тижня ЄС також надасть додаткове фінансування на безпілотники та ракети. Щоби зміцнити оборону України та захистити її небо. Ми також плануємо відкрити ще два кластери переговорних розділів. Момент — справді визначальний", — підсумувала очільниця Європейської комісії.Нагадаємо, що сьогодні Володимир Зеленський подякував Урсулі фон дер Ляєн за нещодавній транш в 1,24 мільярда євро на оборону, який уже надійшов в Україну, а також за підтвердження, що ще близько трьох мільярдів євро військової підтримки будуть виділені вже наступного тижня..

Наступного тижня Україна отримає від Європейського Союзу ще близько трьох мільярдів євро військової підтримки. Це реальний захист українців, які потерпають від російських обстрілів.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Дуже детально поговорили з Урсулою фон дер Ляєн фактично щодо всіх актуальних напрямів нашої роботи з Євросоюзом і щодо рішень, які потрібні, щоби підтримати Україну", — зазначив він.Український президент подякував Урсулі за нещодавній транш в 1,24 мільярда євро на оборону, який уже надійшов в Україну."Вдячний за підтвердження, що ще близько трьох мільярдів євро військової підтримки будуть виділені вже наступного тижня. Це кошти, які нас посилять", — акцентував Зеленський.Він поінформував про російські жорстокі удари, які тривають безперервно. Якраз перед цією розмовою росіяни вдарили «шахедом» по електростанції у Києві, і в багатьох районах відбулися знеструмлення.Пізніше були удари по енергообʼєктах на Харківщині. І це вже після заяви президента США про енергетичне припинення вогню."У таких умовах надійна підтримка від наших партнерів — це реальний захист життя та гарантія, що росіяни не зможуть зламати Україну. Ми дуже цінуємо всі реальні кроки на підтримку нашого захисту, наших людей", — зауважив президент України.Він домовився з Урсулою фон дер Ляєн про предметні переговори щодо подальших спільних дій, про координацію спільних кроків."Готуємося й до відкриття кластерів, щоби всі решта кластерів були до кінця року відкриті. Європейський шлях України — це шлях посилення й самої Європи. Дякую!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, міністр оборони Євгеній Хмара заявив, що протидія реактивним дронам — одне з основних завдань української протиповітряної оборони. Й на цьому напрямку вже є успіхи. Однак росіяни постійно застосовують  види озброєнь із технологічними новинками..

У Європейському Союзі планують суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ до ринку для окремих українських сільськогосподарських товарів. Такі механізми можуть застосовуватися у процесі майбутнього вступу України до ЄС через високу конкурентоспроможність її аграрного сектору.Про це повідомили в Європейській комісії.Єврокомісія зазначає, що через масштаби, структуру та високу продуктивність українського агросектору під час вступу країни до ЄС можуть знадобитися спеціальні обмежувальні механізми. Йдеться про окремі категорії так званих "чутливих" сільськогосподарських продуктів. У Єврокомісії зазначили, що для них передбачать механізми, які суттєво обмежуватимуть фінансову підтримку та доступ на європейський ринок."З огляду на масштаби, структуру та дуже високу продуктивність її сільськогосподарського сектору, цільові механізми повинні суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ на ринок для чутливих сільськогосподарських товарів", — йдеться у повідомленні Єврокомісії.Водночас у ЄС наразі не уточнили, які саме українські аграрні товари вважатимуть "чутливими".Яку підтримку планують для УкраїниУ Єврокомісії водночас наголосили на необхідності допомогти Україні відновити доступ до традиційних експортних ринків у третіх країнах.Таким чином, у межах майбутньої інтеграції України до ЄС планують поєднати спеціальні механізми для окремих аграрних товарів із підтримкою українського експорту на інші міжнародні ринки.Додамо, Україна може недоотримати щонайменше вісім мільярдів доларів експортної виручки, якщо чорноморські порти залишатимуться заблокованими впродовж року. За такого сценарію країна також не зможе вивезти значну частину запланованих обсягів аграрної продукції.Читайте також: Україні бракує $4 млрд: Зеленський розповів, як планують закрити дефіцит.

У суботу, 3 жовтня, Європейська комісія закликала Росію негайно забезпечити гуманітарний доступ до окупованих Олешок у Херсонській області. Там люди голодують уже впродовж тривалого часу.Про це йдеться у спеціальній заяві, опублікованій на сайті Єврокомісії."Те, що відбувається в Олешках, викликає жах. Цивільне населення опинилося в облозі російських військ, не маючи доступу до їжі, ліків, чистої води та базової медичної допомоги. Це неприпустимо", — зазначили представники Єврокомісії.Вони наголосили, що гуманітарна допомога має надійти до людей, які її потребують, а цивільне населення має отримати можливість покинути окуповану територію.Зазначається, що ЄС співпрацює з відповідними партнерами та використовує всі наявні можливості для сприяння наданню допомоги, зокрема, людям, які опинилися в пастці на тимчасово окупованих територіях.Гуманітарні партнери Євросоюзу готові надавати допомогу. Для цього їм необхідний безпечний, стабільний і ефективний гуманітарний доступ на місцях."Росія, як окупаційна держава, має чіткі зобов’язання, згідно з міжнародним гуманітарним правом: цивільне населення варто захищати, а надання гуманітарної допомоги — забезпечувати. Мешканці Олешків потребують регулярного доступу до їжі, ліків, води та необхідної медичної допомоги. Міжнародного гуманітарного права варто дотримуватися", — наголосили в Єврокомісії.Ситуація в ОлешкахРосія блокує евакуацію з Олешок, які перебувають в окупації з 2022 року. До повномасштабного вторгнення в Олешках проживало близько 24 тисяч людей, а зараз залишаються близько двох тисяч, серед них близько 50 дітей.У місті немає електро- та газопостачання, а впродовж останнього місяця повністю заблоковане доставлення продовольства, медикаментів та інших предметів першої необхідності.Розпочинаючи з березня, підрозділ 11-ї бригади НГУ й оборонці 34-ї окремої бригади морської піхоти "Борисфен" системно доставляють туди продовольство через Дніпро за допомогою дронів. Однак російські військові забирають у мешканців продукти. За наявність їжі не російського виробництва людей можуть звинувачувати у співпраці зі ЗСУ.Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголошував, що в тимчасово захоплених Олешках на Херсонщині склалася катастрофічна гуманітарна ситуація, де місцеве населення опинилося на межі голодної смерті. Через брак харчів, медикаментів і питної води мешканці змушені споживати бур'яни, аби просто зберегти життя..

Україна досягла важливих домовленостей із Європейською комісією щодо забезпечення фінансової та оборонної стабільності країни на 2026—2027 роки. Сторони вже узгодили чіткий формат, терміни та подальші кроки для повноцінного задоволення цих потреб.Про це президент Володимир Зеленський написав у своєму Telegram-каналі.Щомісячна координація та гарантії допомогиЗа словами президента, переговори між Україною та Європейською комісією зафіксували вагомі успіхи у забезпеченні оборонних та фінансових ресурсів держави на період 2026—2027 років. Сторонам вдалося чітко окреслити необхідний формат взаємодії, визначити часові рамки та конкретні алгоритми дій, аби гарантувати надання допомоги у повному обсязі.Як зазначив глава держави, діалог між Києвом і Брюсселем виходить на системний рівень для оперативної синхронізації всіх процесів. Координувати виконання домовленостей та узгоджувати всі робочі кроки партнери плануватимуть регулярно — у щомісячному форматі."Є хороші результати нашого діалогу з Єврокомісією для покриття фінансових та оборонних потреб України в 2026 та 2027 роках. Визначили формат, строки та необхідні кроки для того, щоб забезпечити повний обсяг", — йдеться у повідомленні.Зеленський заявив, що надалі в щомісячному режимі сторони будуть координувати цю роботу та узгоджувати дії. "Координація має бути постійною. Дякую тобі, Урсуло! Дякую всім нашим європейським партнерам. Готуємо й додаткові рішення на посилення України, нашого захисту, нашого суспільства. Слава Україні!" — підсумував він.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що уряд України перейшов у "режим максимальної економії" та відклав усі непершочергові видатки. Водночас для забезпечення фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів необхідно виконати взяті державою зобов’язання. .

Право на національні вето суттєво ускладнює прийняття нових членів до Європейського Союзу. У зв’язку з цим Європейська комісія запланувала проєкт реформи, який би дав змогу обходити такі заперечення.Про це повідомило видання Rapporteur. За інформацією його джерел, Єврокомісія запропонує серйозну переробку методів прийняття рішень ЄС. Це робиться для обходу національних вето та запровадження нових гарантій верховенства права. Наразі на порядку денному — вступ до ЄС Чорногорії та Албанії.Урсула фон дер Ляєн представить план цієї реформи наступного тижня — як підготуватися до розширення Євросоюзу з понад 30 членів без внесення змін до Лісабонського договору ЄС."Два внутрішні проєкти документів пропонують використовувати правові перехідні положення для скасування вимоги одностайності серед 27 країн протягом численних проміжних етапів вступу країни-кандидата до ЄС. Цей захід, який вимагатиме одностайного узгодження, може значно пришвидшити процес подання заявок таких країн, як Україна, Чорногорія та Північна Македонія. Наразі вони стикаються з блокуванням з боку невеликої кількості членів ЄС", — ідеться в публікації.На думку аналітиків видання, нинішні члени ЄС опиратимуться нововведенням, бо побоюються втратити своє право вето. Хоча в проєкті передбачено "аварійне гальмо", яке уряд може активувати під час загроз "життєво важливим національним інтересам".Єврокомісія пропонує застосовувати нижній поріг кваліфікованої більшості — 15 країн, що представляють дві третини населення блоку."Після розширення Євросоюзу ризик затримки або блокування рішень неминуче зростатиме", — йдеться у внутрішньому документі.Тому перехідні положення в договорах ЄС дозволяють назавжди змінити правила голосування з певних політичних сфер з одностайності, коли всі країни можуть скористатися правом національного вето, на голосування кваліфікованою більшістю.Ще одна суперечлива пропозиція означатиме, що лише дві третини країн ЄС отримають європейського комісара після розширення Євросоюзу. За нинішнього складу з 27 країн, дев'ять країн повинні були би відмовитися від направлення свого представника до Брюсселя."Очікується, що це засмутить менші держави-члени, які традиційно стверджували, що їхній вплив у Брюсселі зменшився зі розширенням клубу", — зауважили аналітики.У проєктах документів пропонується, що нових членів можуть тримати на випробувальному терміні десять або довше років. Протягом цього періоду вони перебуватимуть під посиленою увагою з боку Брюсселя.Покарання протягом цього випробувального терміну може містити:позбавлення їх права голосу в Раді;фінансові санкції, згідно з нещодавно запровадженими "фінансовими" й "інституційними гарантіями".Нові члени повинні будуть підписати юридично обов'язкове "тимчасове зобов'язання" не блокувати рішення, узгоджені рештою ЄС. Також планують зберегти стандартні тимчасові гарантії щодо приєднання до ключових сфер політики ЄС.Ще "фінансова гарантія" дозволить Єврокомісії карати нових членів, якщо вони відступлять від демократичних і судових стандартів. Нові члени також повинні будуть до вступу приєднатися до Європейської прокуратури, яка розслідує шахрайство з коштами ЄС.Нагадаємо, що в переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

У понеділок, 28 вересня, держави-члени Європейського Союзу схвалили перші п'ять європейських оборонних проєктів спільного інтересу (EDPCI). Мета — зміцнення оборонного потенціалу через спільні розробки основних військових систем.Про це повідомила пресслужба Єврокомісії. Зазначається, що в межах європейської програми оборонної промисловості (EDIP) вартістю 1,5 мільярда євро виділено 325 мільйонів євро на підтримку, створення та розгортання проєкту EDPCI."Це рішення є ключовим результатом реалізації EDIP, яка має на меті підтримати європейську оборонну промисловість у нарощуванні виробничих потужностей, а також сприяти розвитку військових можливостей, що мають вирішальне значення для інтересів безпеки та оборони ЄС і його держав-членів", — йдеться в повідомленні.Проєкти реалізовуватимуть на п'яти пріоритетних напрямках:безпілотні літальні апарати та системи протидії безпілотникам;оборона морського простору та морського дна;космос;протиповітряна та протиракетна оборона;зміцнення безпеки вздовж східного флангу ЄС.Згідно з документом, до чотирьох напрямків, за винятком космосу, долучили також Україну.На наступному етапі Єврокомісія тісно співпрацюватиме з державами ЄС, які беруть участь у програмі, щоби підтримувати реалізацію та контролювати прогрес у досягненні всіх узгоджених цілей.Пропозицію про створення п'яти нових масштабних проектів EDPCI Європейська комісія внесла ще в липні 2026 року.Нагадаємо, сьогодні висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас заявила, що міністри оборони країн-членів Європейського Союзу не взяли на себе нових зобов'язань щодо надання Україні додаткових партій ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot..