# Єврокомісія

Спільний рух до Європейського Союзу України та Молдови триватиме й надалі. Підстав для "роз'єднання" їхніх євроінтеграційних шляхів немає. Урсулу фон дер Ляєн неправильно інтерпретували.Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий у коментарі журналістам.За його словами, відбулася не зовсім коректна інтерпретація слів президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн за підсумками саміту ЄС-Молдова.Тихий пояснив, що в коментарях йшлося винятково про Республіку Молдова, а не про порівняння чи протиставлення її з Україною.Він додав, що після відкриття першого кластера переговорів подальший рух відбувається за чіткою методологією Єврокомісії. Вона передбачає індивідуальну оцінку кожної країни-кандидата, згідно з досягненнями у виконанні внутрішніх бенчмарків (IBAR).Водночас у Міністерстві закордонних справ України акцентували, що Київ і Кишинів проходять етапи європейської інтеграції послідовно та синхронно."Євросоюз неодноразово відзначав виконання обидвома країнами необхідних умов для відкриття переговорних кластерів. Тому підстав для висновків про якесь нібито "роз'єднання" немає", — наголосив Георгій Тихий.Речник МЗС підсумував, що Україна розраховує на справедливий і об’єктивний підхід з боку Євросоюзу в межах подальшого процесу розширення.Раніше сьогодні деякі медівники цитували президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн у контексті того, що Європейський Союз застосує індивідуальний підхід стосовно України та Молдови. Тобто відтепер начебто швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що Україна зробила черговий крок на шляху до вступу в Європейський Союз, посилила оборонний сектор і розширила програми підтримки громадян та бізнесу. Вона назвала цей тиждень "історичним"..

Європейський Союз застосує індивідуальний підхід стосовно України та Молдови. Відтепер швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після саміту Молдова — ЄС, який відбувся 22 червня.За її словами, після початку переговорного процесу кожна країна-кандидатка самостійно відповідає за свій прогрес на шляху до членства."Як тільки відкрився перший кластер, кожна країна-кандидатка несе відповідальність за себе. Оскільки вони повинні впроваджувати реформи — то вони мають впроваджувати різні реформи залежно від того, про яку країну-кандидатку ми кажемо", — заявила фон дер Ляєн.Відповідаючи на запитання про подальше відкриття переговорних кластерів, президентка Єврокомісії наголосила, що оцінює перспективи саме Молдови, оскільки пресконференція присвячена саміту Молдова — ЄС.Водночас вона акцентувала, що Європейський Союз і надалі дотримуватиметься принципу оцінки за досягнутими результатами, а не за політичними деклараціями чи умовними термінами."Я вважаю, що процес, заснований на заслугах, набагато кращий для Молдови, ніж термін "якомога швидше". Тому що "якомога швидше" ні про що не свідчить. Але процес, заснований на заслугах, чітко вказує вам на основи нашої методології, що погоджено всіма 27 державами", — пояснила вона.Урсула фон дер Ляєн додала, що в основі перемовин про вступ «лежить процес, заснований на заслугах, це набагато краще для Молдови»."Тоді вони можуть досягнути результатів, а ми можемо виконати нашу обіцянку", — підсумувала очільниця Єврокомісії.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що Україна зробила черговий крок на шляху до вступу в Європейський Союз, посилила оборонний сектор і розширила програми підтримки громадян та бізнесу. Вона назвала цей тиждень "історичним"..

Україна має право на самооборону, а Білорусь допомагає Росії вести агресивну війну. До того ж Мінськ неодноразово вчиняє провокації проти Європейського Союзу.Про це заявила речниця Єврокомісії Анітта Хіппер під час брифінгу для журналістів.Її попросили прокоментувати вимогу президента України Володимира Зеленського до Білорусі прибрати зі своєї території ретранслятори, які допомагають росіянам наносити удари дронами по українській цивільній інфраструктурі."Білорусь продовжує сприяти російській військовій агресії проти України", — зауважила вона.За її словами, Білорусь уже неодноразово влаштовувала провокаційні дії проти Євросоюзу. Зокрема, відбувалися порушення повітряного простору країн ЄС. Також Мінськ використовував міграційну кризу, щоби чинити тиск на європейські країни."Звичайно, Україна має право захищатися", — наголосила Хіппер у контексті погроз Володимира Зеленського на адресу Білорусі.Раніше український президент зазначав, що Білорусь має довести, що не хоче війни проти України. Один зі способів — ліквідувати ретранслятори, які допомагають Росії бити по українських містах і селах.Зокрема, йдеться про чотири ретранслятори в Гомельській і Брестській областях. Саме завдяки такому обладнанню завдавали ударів по Житомирській, Рівненській і Волинській областях, по енергетиці, по залізниці, по звичайних містах і селах.Нагадаємо, що в Кремлі боляче сприйняли ультиматум президента України Володимира Зеленського, який днями він адресував самопроголошеному керівнику Білорусі Олександру Лукашенку. Прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков звинуватив Україну в агресивній поведінці та нагнітанні напруженості..

Європейський Союз розробив план обмеження дії спрощених правил прийому українських біженців. Йдеться, зокрема, про можливе ускладнення в’їзду для чоловіків призовного віку до країн Європи.Про це повідомило видання Spiegel, журналісти якого отримали в розпорядження лист президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.У ньому, зокрема, йдеться про те, що Єврокомісія запропонує продовжити тимчасовий захист для українців, які виїхали через російську агресію, однак обмежити його дію так, щоби це "не підривало здатність України до самозахисту".Аналітики виданні зазначили, що така заява може свідчити про намір обмежити прийом саме військовозобов’язаних чоловіків з України. Водночас сама фон дер Ляєн не повідомила деталей майбутньої пропозиції.Як відомо, зараз українці в Євросоюзі перебувають під дією так званої Директиви про тимчасовий захист, яка дозволяє отримувати прихисток без індивідуального розгляду заяв."Цей механізм діє до 4 березня 2027 року. Ним скористалися вже понад 4,3 мільйона українців", — зауважили німецькі медійники.Раніше на зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС у червні Німеччина та низка інших держав підтримали ідею ускладнити прийом українських чоловіків призовного віку. Зокрема, обговорювали можливість виключити чоловіків віком від 23 до 60 років із дії спрощених правил.Окремі країни ЄС також уже розпочали скорочувати соціальні виплати для українських біженців. У Польщі з березня зменшили частину виплат, а в Німеччині новоприбулі українці з квітня 2025 року отримують допомогу за нижчими ставками відповідно до законодавства про допомогу шукачам притулку.Нагадаємо, що нещодавно в Чехії спалахнула гостра політична дискусія через подальшу долю українських біженців, які перебувають у країні. Лідер чеської опозиційної партії "Свобода та пряма демократія" (SPD) і спікер парламенту Томіо Окамура виступив із жорсткою заявою щодо необхідності негайного скасування правового статусу для втікачів від війни..

Країни-члени Європейського Союзу домовилися про відкриття першого кластера переговорів про вступ до блоку України та Молдови.Про це повідомила пресслужба Європейcької комісії у соцмережі X."Сьогодні ми розпочинаємо переговори щодо основної складової цього процесу, зокрема у сфері правосуддя та основних прав. Розширення — це наша найкраща інвестиція в майбутнє миру, безпеки та процвітання", — йдеться у повідомленні.Реакція УкраїниГолова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що рішення про відкриття першого кластера переговорів щодо вступу України та Молдови до ЄС — "це визнання нашої стійкості й незворотності європейського вибору"."Ми починаємо роботу над фундаментом нашого європейського життя. Це питання правосуддя, свободи та фундаментальних прав. Каркас, який зробить нас частиною єдиного сильного та захищеного європейського простору. ЄС — це сильна економіка. А тісні економічні зв’язки між учасниками зміцнюють взаємний інтерес та єдність Європи. Ми довели свою здатність боротися за незалежність. Тепер ми доводимо свою здатність інтегруватися в простір, де цінують свободу та людське життя", — зазначив він.За словами Буданова, попереду на Україну чекають важкі й непрості перемовини. Однак, на його думку, "ми повинні пройти цей шлях, щоб стати ще сильнішими та бути повноправними суб’єктами європейської спільноти"."Адже перемога кується не лише на полі бою, а й у системних рішеннях, які змінюють історію. Рухаємося далі. Слава Україні!" — резюмував голова ОП.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Читайте також: У Європейському Союзі хочуть посилити вимоги до нових членів: що пропонують політики.

Україна може недоотримати близько 680 мільйонів євро фінансової допомоги від Європейського Союзу. Головна причина — несвоєчасне виконання окремих реформ.Про це повідомив посадовець Європейської комісії, передає "Суспільне"."Є два кроки, пов’язані з 4-м та 5-м траншами, які не були завершені вчасно. Суми, пов’язані з цими траншами, були "призупинені". Це означає, що вони ще не були виплачені. Останній термін для цих двох кроків — 30 червня та 29 вересня цього року відповідно. З 4-го платіжного запиту (з кінцевим терміном 30 червня) невиконаним лишається крок "Збільшення штату Вищого антикорупційного суду", що відповідає майже 300 мільйонам євро. З 5-го (з кінцевим терміном подання до 29 вересня) — крок, що залишився, стосується "Набрання чинності законодавства про перегляд декларацій доброчесності суддів та процесу їх перевірки", що відповідає понад 380 мільйонам євро", — зазначив посадовець.Як відзначив речник Європейської комісії Ґійом Мерсьє, Україна виконала 18 реформ, з яких 11 стосувалися конкретного платіжного запиту. Водночас частина реформ залишилася невиконаною або була перенесена з попередніх та майбутніх траншів."А ще були невиконані реформи з 5-го та 6-го платежів, а також реформи для майбутніх траншів, які вже були запропоновані українською владою", — сказав Мерсьє.У Єврокомісії також пояснили, що механізм передбачає певний буфер часу для виконання зобов’язань. Тому навіть ті вимоги, які не були реалізовані вчасно, можуть бути перенесені та виконані пізніше без автоматичної втрати всього фінансування.Нагадаємо, 8 червня Україна отримала сьомий транш фінансування від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Після врахування авансового погашення до держбюджету фактично надійшло 2,6 млрд євро..

У четвер, 4 червня, міністри країн-членів Європейського Союзу обговорять можливість продовження тимчасового захисту для українців. Він завершується в березні 2027 року.Про це під час брифінгу повідомив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт, його цитує "Суспільне"."Наша підтримка України є непохитною. Протягом останніх років ЄС надав притулок приблизно чотирьом мільйонам біженців, відповідно до директиви про тимчасовий захист. Наш режим тимчасового захисту діятиме до весни наступного року", — зазначив він.За його словами, тривають консультації з державами-членами щодо можливих наступних кроків, того, що має відбутися після 27 березня, такі переговори тривають."Зокрема, у четвер цього тижня відбудеться зустріч міністрів внутрішніх справ, на якій це питання теж обговорюватимемо", — акцентував речник.Водночас є інформація, що цього тижня остаточного рішення ухвалювати не планують."Мета цього обговорення — надати можливість проаналізувати майбутнє системи тимчасового захисту та сформулювати політичні рекомендації щодо подальших кроків. Очікується, що потім комісія виступить із пропозицією", — пояснив Ламмерт.Також триває доволі жорстка дискусія щодо надання тимчасового захисту чоловікам призовного віку."Дебати серед міністрів мають показати Європейській комісії, в якому напрямку має рухатися її майбутня пропозиція. Я чув, що, наприклад, Чехія хотіла б обмеження в наданні тимчасового захисту чоловікам призовного віку", — повідомив речник.Станом на березень 2026 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 мільйони 380 тисяч українців, які вимушено виїхали з країни через повномасштабне вторгнення Росії.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Єврокомісія обговорює з державами-членами Євросоюзу варіанти єдиного рішення щодо статусу українців, які проживають на території ЄС після березня 2027 року. При цьому не виключається як повне скасування тимчасового захисту, так і його продовження ще на рік..

Європейська комісія оштрафувала популярний китайський онлайн-маркетплейс Temu на 200 мільйонів євро. Головна причина — недотримання вимог щодо оцінки системних ризиків незаконних товарів.Про це йдеться у пресрелізі Єврокомісії."Компанія не змогла ретельно виявити, проаналізувати та оцінити системні ризики, пов'язані з пропозицією незаконних продуктів на її платформі, та шкодою, завданою споживачам у Європейському Союзі", — наголосили у ЄК.Зазначається, що ЄК провела перевірку, у ході якої таємний покупець здійснив закупку товарів із онлайн-маркетплейсу, серед яких виявили значну кількість небезпечних товарів, зокрема:дитячі іграшки з нещільно закріпленими деталями, що становлять небезпеку задухи;ланцюжки для пустушок, які достатньо довгі, щоб ними могла задушитися дитина;ювелірні вироби з додаванням небезпечних металів, включно зі свинцем;одяг, виготовлений із заборонених хімічних речовин;зарядні пристрої, що становлять ризик опіків, ураження електричним струмом або пожежі."Оцінка ризиків — це не вправи з галочкою у відповідних пунктах, вона є основою Угоди про ділові ризики (DSA). Оцінка ризиків, проведена Temu, недооцінює конкретні ризики, їй бракує конкретності, вона не ґрунтується на вагомих доказах і не є вичерпною. Вона залишає регуляторних органів, користувачів і громадськість у невіданні щодо справжніх масштабів потенційної шкоди, яку завдають незаконні продукти, що продаються на Temu. Тепер Temu час дотримуватися закону", — наголосила виконавчий віце-президент з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен.Наразі Temu має право оскаржити штраф. Також у компанії є час до 28 серпня, щоб подати Єврокомісії план дій про те, як вона може виправити виявлені порушення.Нагадаємо, суд присяжних у штаті Нью-Мексико визнав компанію Meta винною у сприянні сексуальній експлуатації дітей на платформах Facebook та Instagram. Тепер компанія має сплатити 375 мільйонів доларів штрафу. Це перший випадок, коли присяжні ухвалили подібне рішення проти Meta..

Україна та Європейський Союз і надалі обговорюють меморандум про взаєморозуміння з надання Україні макрофінансової допомоги в межах кредиту на 90 мільярдів євро. Йдеться про економічні та політичні умови отримання коштів.Про це заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, якого цитує "Європейська правда". Він зазначив, що Євросоюз і Україна все ще обговорюють умови надання бюджетного траншу з 90 мільярдів євро кредиту ЄС."Нам справді ще потрібно доопрацювати три документи, найбільш готовим є той, що стосується меморандуму про взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги Україні. Ми ще не зовсім там, але досягнули значного прогресу", — зазначив Уйварі.Він нагадав, що меморандум про взаєморозуміння, який лежить в основі програми макрофінансової допомоги, ґрунтується на трьох стовпах. "Це необхідність мати узгоджену програму з Міжнародним валютним фондом, яка є в Україні, це економічні реформи, і це — деякі політичні умови", — уточнив речник.Він зауважив, що "переговори з Україною йдуть дуже добре". Сторони рухаються в напрямку взаєморозуміння практично за всіма пунктами."Дайте нам трохи часу, і тоді, сподіваюся, дуже-дуже скоро ми зможемо дати вам остаточне зелене світло на цьому фронті", — сказав Балаж Уйварі.Як відомо, для отримання частини бюджетної підтримки з кредиту на 90 мільярдів євро від ЄС Україна має провести низку реформ, які стосуються верховенства права та боротьби з корупцією.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський провів перемовини з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Вони обговорили низку актуальних проблем..

У Європейській комісії вперше прокоментували вручення підозри колишньому керівнику Офісу президента України Андрію Єрмаку.Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє у коментарі для "Суспільного" зазначив, що сам факт розслідування у цій справі свідчить про "роботу антикорупційних органів в Україні".Він підкреслив, що боротьба з корупцією залишається ключовою умовою на шляху України до членства в Європейському Союзі. За його словами, важливо забезпечити незалежність і захист антикорупційних інституцій.Мерсьє також заявив, що у Єврокомісії "уважно стежитимуть за подальшим розвитком ситуації".Підозра Єрмаку: що відомоНАБУ та САП ввечері 11 травня повідомили про підозру Андрію Єрмаку. Йдеться про справу щодо легалізації 460 мільйонів гривень на елітному будівництві під Києвом.Сьогодні ж підозри в цій же справі отримали ще шість учасників організованої групи, яку викрили вчора на легалізації здобутого у злочинний спосіб майна в особливо великих розмірах. Ідеться про:колишнього віцепрем'єр-міністра України (Олексій Чернишов — ред.);бізнесмена (одного з керівників злочинної організації, викритої у листопаді 2025 року в межах спецоперації "Мідас") (Тимур Міндіч — ред.);інших осіб."Йдеться про будівництво на земельних ділянках загальною площею близько восьми гектарів і чотирьох приватних резиденцій із допоміжними будівлями та спорудами, а також окремої резиденції загального користування — спа-зони", — деталізували правоохоронці.Вони додали, що частину витрачених на будівництво коштів отримали через так звану "пральню", підконтрольну бізнесмену — майбутньому власнику однієї з резиденцій. А це — майже дев’ять мільйонів доларів.Обрання запобіжного заходу ЄрмакуУ вівторок, 12 травня, приблизно о 16:00 екскерівник ОП прибув до суду, йому мали обрати запобіжний захід. За словами Єрмака, він очікує на "справедливе рішення".Згодом журналісти видання "Суспільне" повідомили, що суд вирішив сьогодні не обирати запобіжний захід, а лише заслухати прокурора і частину матеріалів слідства. Однак його мають обрати протягом 72 годин з моменту оголошення підозри.Адвокат Єрмака Фомін заявив, що його справа налічує 16 томів по 250 сторінок, тому захист не зміг повністю прочитати матеріали. Через це вони просять про відкладення засідання. Прокурорка САП також зазначила, що є частина доказів, які не готові розголошувати у відкритому режимі.Раніше голова САП Олександр Клименко заявив, що для Єрмака будуть вимагати тримання під вартою з альтернативою у вигляді застави у 180 мільйонів гривень. Нагадаємо, що захист колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака офіційно відреагував на звинувачення правоохоронців щодо його участі у схемі легалізації коштів на елітному будівництві. Адвокат Ігор Фомін заперечив будь-яку причетність свого підзахисного до фінансових махінацій і заявив про відсутність доказової бази у справі..

Черговий транш на 2,7 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility, ймовірно, надійде до України в червні. Перед цим Верховна Рада має ухвалити низку важливих законопроєктів.Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка під час "Години запитань до уряду" в п’ятницю, 1 травня, його цитує "Інтерфакс-Україна".За його словами, виплата стала можливою завдяки ухваленню парламентом низки законопроєктів і законів, що є умовою для виконання індикаторів Плану України."Це конкретний результат ефективної співпраці, але також ці ухвалені закони є важливими для виконання вимог для вступу в Європейський Союз", — наголосив віцепрем’єр-міністр.Качка також відзначив рішення Ради ЄС щодо запуску нового фінансового інструменту Ukraine Support Loan обсягом до 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Він пояснив, що за формою це позика, але за суттю — допомога, яка повертатиметься лише у випадку, якщо Росія розпочне платити репарації.Водночас урядовець зауважив, що цей інструмент не покриває повною мірою фінансові потреби держави, тому триває робота з третіми країнами для акумуляції додаткової підтримки.Наразі в межах програми Ukraine Facility загальним бюджетом 50 мільярдів євро, розрахованої на 2024-2027 роки, кошти на пряму підтримку бюджету (38,27 мільярда євро) виплачуються щоквартальними траншами після того, як Єврокомісія підтвердить виконання Україною конкретних реформ та індикаторів, прописаних у Плані України."Затримка у виконанні реформ та індикаторів призводить до затримки й у фінансуванні", — наголосили фахівці.Ukraine Facility — це чотирирічна програма загальним обсягом 50 мільярдів євро. Значна частина цих коштів буде спрямована до держбюджету й допоможе у фінансуванні бюджетного дефіциту. Ще один компонент програми передбачає створення спеціального інвестиційного інструменту для покриття ризиків у пріоритетних секторах. Він дозволить залучити додаткові кошти на інвестиції.Нагадаємо, що на початку квітня народні депутати підтримали важливі рішення, які потрібні для забезпечення макрофінансової стабільності України, євроінтеграційного руху та виконання наших зобов’язань перед партнерами..

Європейський Союзу надасть Україні шість мільярдів євро на дрони вже цього кварталу. Фінансування надходитиме за двома напрямками — на потреби бюджету й оборонний сектор.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту в середу, 29 квітня.За її словами, раніше ЄС пообіцяв надати Україні кредит на 90 мільярдів євро, і тепер цей план розпочинають реалізовувати. Перший транш із 45 мільярдів євро на 2026 рік у межах програми планують виплатити вже цього кварталу.Фон дер Ляєн пояснила, що кошти розподілять за двома напрямами. Близько третини фінансування спрямують на бюджетні потреби України, а дві третини — на оборонний сектор.Перший оборонний пакет, за словами президентки Єврокомісії, стосуватиметься розвитку українських безпілотників."Перший оборонний пакет спрямуємо на дрони для України вартістю близько шести мільярдів євро”, — уточнила вона.Фон дер Ляєн наголосила, що Європейський Союз і надалі підтримуватиме Україну та її збройні сили на тлі російської агресії."Наш сигнал дуже чіткий: ми продовжимо підтримку мужнього українського народу та його збройних сил. Поки Росія подвоює свою агресію, Європа подвоює свою підтримку України", — наголосила президентка Єврокомісії.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, непопулярні податкові зміни для бізнесу можуть стати умовою від ЄС в контексті кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Брюссель вимагатиме запровадження жорсткішого податкового законодавства..

Європейський Союз офіційно зупинив фінансування Венеційської бієнале. Це пов’язано з рішенням організаторів знову відкрити російський павільйон на художній виставці.Про це заявив речник Єврокомісії Тома Реньє під час брифінгу в Брюсселі.Виконавча агенція ЄС з питань освіти та культури (EACEA) надіслала офіційний лист до фонду Biennale di Venezia. У документі йдеться про намір повністю припинити або призупинити грант на суму два мільйони євро, розрахований на три роки.За словами речника Єврокомісії Тома Реньє, така реакція є прямою відповіддю на допуск представників Росії до участі в культурному заході."Підтверджую, що EACEA справді надіслала листа, щоби повідомити фонду про наш намір призупинити чи припинити грант. ЄС рішуче засуджує той факт, що фонд Biennale дозволив російському павільйону знову відкритися", — наголосив Реньє.Він також уточнив, що на теперішньому етапі за цим контрактом ще не виплачено жодного євро.Раніше Європейська комісія пригрозила припинити фінансування однієї з найбільших мистецьких виставок світу. Це сталося після того, як фонд Biennale di Venezia вирішив розблокувати участь Росії у 61 заході.Тоді в Брюсселі наголосили, що причиною можливої відмови від підтримки є саме відновлення присутності представників країни-агресора. У Єврокомісії акцентували, що фінансування культурних інституцій, які допускають участь офіційної Росії, суперечить позиції Євросоюзу щодо санкційної політики та підтримки України.Нагадаємо, що на початку березня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти позицію, продемонстровану попередніми роками..

Після перемоги партії "Тиса" на парламентських виборах в Угорщині Європейська комісія розпочала перемовини з її лідером Петером Мадяром. Брюссель закликає його налагодити відносини з Україною та розпочати давно очікувані реформи, щоби розблокувати 35 мільярдів євро заморожених коштів Європейського Союзу.Таку інформацію опублікувало видання Financial Times, журналісти якого послалися на посадовців ЄС, поінформованих про перші переговори між Брюсселем та Будапештом.Співрозмовники розповіли медійникам, що здобуття Петером Мадяром конституційної більшості перевершило їхні очікування. Але це також підвищило планку того, чого комісія очікує від політика."Він має повноцінний мандат на зміни. Ми співпрацюємо з ним із першого дня. Налаштування таке: подвоїмо ставки на нього. Якщо вони виконають обіцянки, ми виконаємо свої", — сказав високопосадовець ЄС.Двоє дипломатів ЄС з інших держав-членів зазначили, що столиці розглядають розблокування Мадяром кредиту для України на суму 90 мільярдів євро та скасування вето Будапешта на наступний раунд санкцій проти Росії як ключові ознаки бажання нового прем’єр-міністра відновити глибоко пошкоджені відносини з ЄС.Посадовці ЄС розпочали підготовку до надання кредиту Україні, щоби забезпечити ухвалення рішення про виділення коштів одразу після складання Мадяром присяги.До того ж близько 35 мільярдів євро коштів ЄС, призначених для Угорщини, заморожено через низку суперечок із Брюсселем і відмову Віктора Орбана провести необхідні реформи.За словами речника Європейської комісії, майже 18 мільярдів євро з бюджету ЄС, заморожені через те, що Брюссель вважає порушеннями верховенства права, підвищеними ризиками корупції та підривом незалежності судової влади. Також відкладено надання понад 17 мільярдів євро дешевих кредитів на оборону.Щоби розблокувати кошти, Угорщині доведеться виконати 27 умов, серед яких — перевірки щодо боротьби з корупцією та скасування рішень епохи Орбана, які вважаються такими, що порушують правила ЄС, — від ставлення до шукачів притулку до забезпечення академічної свободи.У Єврокомісії також очікують на швидкі переговори з Мадяром і його командою щодо розв’язання конфлікту, пов’язаного з відмовою Угорщини виконувати рішення Європейського суду, який визнав законодавство Будапешта щодо надання притулку таким, що порушує правила ЄС. Ця суперечка коштує Угорщині щоденного штрафу в розмірі мільйон євро, який на цей час сягнув майже 900 мільйонів євро та який Брюссель вираховує з частки країни у бюджеті ЄС."У нас є чимало важелів впливу. Тиск лежить на ньому, і я думаю, що Петер Мадяр хоче швидко досягти результату", — сказав медійникам посадовець ЄС.Нагадаємо, сьогодні переможець парламентських виборів в Угорщині Петер Мадяр заявив, що його майбутній уряд намагатиметься налагодити з Україною дружні відносини. Таке питання є серед першочергових інтересів..

Європейський парламент попередив Європейську комісію про загрозу виборам в Угорщині. Головна причина — можливість втручання країни-агресорки Росії.Про це повідомляє Euronews. За даними видання, п’ятеро високопоставлених депутатів Європарламенту звернулися до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн із закликом вжити конкретних заходів через можливі загрози чесності парламентських виборів в Угорщині. Відповідний лист також адресовано єврокомісару з питань юстиції Майклу Макграту.Так, у цьому листі законодавці висловили "серйозні сумніви" щодо того, чи вибори "можуть відбутися у справді вільних та справедливих умовах виборчого процесу". Окрему увагу автори листа приділяють "потенційній операції російського втручання", яка, за їхніми словами, може здійснюватися на користь правлячої партії "Фідес"."Вони (депутати, — ред.) закликають Комісію "публічно оцінити", чи "умови для вільної та чесної демократичної конкуренції в Угорщині підриваються дезінформацією, іноземним втручанням, зловживанням державними ресурсами", а також "залякуванням журналістів", — йдеться у повідомленні.Водночас європейські депутати занепокоєні можливими спробами кібератак на ІТ-системи опозиційної партії "Тіса", що також може вплинути на перебіг виборчого процесу.Відтак, євродепутати закликають Єврокомісію публічно оцінити ситуацію та, у разі необхідності, розширити юридичні дії проти Угорщини, зокрема у сфері дотримання законодавства ЄС щодо свободи ЗМІ. Йдеться також про можливе посилення процедур у межах механізму статті 7, який передбачає санкції за порушення принципів верховенства права.Нагадаємо, раніше віцепрезидент США Джей Ді Венс накинувся зі звинуваченнями на Україну. Він вважає, що нібито українські спецслужби намагалися втрутитися і в американські, й в угорські вибори..