# Єврокомісія

Європейська комісія та консорціум SpaceRISE офіційно розпочали реалізацію проєкту супутникової системи IRIS². Нове угруповання має забезпечити країнам ЄС захищений зв'язок для урядових структур, оборонного сектору та служб екстреного реагування. Перші запуски супутників заплановані на 2029 рік.У Єврокомісії зазначили, що переговори зі SpaceRISE тривали з січня 2026 року. За цей час сторони погодили ключові параметри майбутньої системи, зокрема її архітектуру, технічні характеристики, графік розгортання, вартість реалізації та обсяг приватних інвестицій.Після введення в експлуатацію IRIS² забезпечуватиме безпечний і незалежний супутниковий зв'язок для урядів країн Європейського Союзу, оборонних і безпекових структур, а також служб цивільного захисту.До системи увійдуть 348 супутниківПроєкт передбачає створення супутникового угруповання із 348 апаратів. Із них 330 працюватимуть на низькій навколоземній орбіті, ще 18 — на середній. Крім цього, система включатиме додаткові елементи для виконання спеціалізованих завдань.До розробки долучаться провідні європейські космічні компанії, серед яких Airbus Defence and Space, Thales Alenia Space, OHB та Aerospacelab.Після підписання угоди консорціум SpaceRISE під керівництвом Єврокомісії та за технічної підтримки Європейського космічного агентства розпочне виробництво супутників, підготовку їх запусків і створення необхідної наземної інфраструктури.Як фінансуватимуть проєктIRIS² фінансуватимуть із бюджету Європейського Союзу на 2028–2034 роки, а також за рахунок внесків держав-членів і країн-партнерів.Про додаткові інвестиції вже заявили кілька країн. Зокрема:Польща планує виділити 656 мільйонів євро;Угорщина — 500 мільйонів євро;Іспанія — від 1,6 до двох мільярдів євро.Єврокомісія вже поінформувала Європейський парламент і держави-члени про завершення переговорів та перехід проєкту до етапу практичної реалізації.Що відомо про IRIS²IRIS² — це флагманський проєкт Європейського Союзу зі створення власної багаторівневої супутникової системи зв'язку. Її головне завдання — забезпечити ЄС незалежною та захищеною телекомунікаційною інфраструктурою без залежності від приватних або неєвропейських операторів.Система використовуватиметься як для державних потреб — оборони, кризового реагування та дипломатії, так і для цивільних сервісів, зокрема забезпечення високошвидкісним інтернетом віддалених регіонів. Особливу увагу в проєкті приділяють кібербезпеці та стійкості до гібридних загроз.Нагадаємо, Росія запустила другу партію супутників "Расвет", які мають стати аналогом системи Starlink. Наразі на орбіті перебуває близько 40 таких апаратів, однак для повноцінного військового використання цього недостатньо..

Європейський Союз спрямує Україні 1,4 мільярда євро з доходів від заморожених російських активів. Ці кошти підуть на оборону та зміцнення стійкості української держави.Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти використаємо на посилення оборони та зміцнення стійкості нашої держави", — наголосив він.За його словами, відповіддю на російський терор має стати посилення України. Тож за кожен новий терористичний злочин Росія має платити."Дякуємо всім нашим європейським партнерам за принципову позицію. Це надає сили", — підсумував Сергій Корецький.З цього приводу висловилася й керівниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка оприлюднила допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Знову ми прокидаємося від новин про жахливі звірства Росії через її авіаудари по Україні", — написала вона.Представниця Європейського Союзу наголосила, що Росія мусить заплатити за руйнування, які вона спричинила."І ми використовуємо доходи від заморожених російських активів, щоби переконатися, що вона це зробить. Робимо ще 1,4 мільярда євро з них доступними для України. Це підтримає подальший опір України проти незаконної війни Росії", — зауважила Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга раніше інформував, що Росія продовжує завдавати ударів по цивільній інфраструктурі, демонструючи свою агресивну сутність. Тому не може бути мови про жодні моральні фальшиві вирівнювання між окупантами й Україною..

Представники України, Європейської комісії, Молдови та Румунії провели чотиристоронню зустріч, присвячену посиленню реалізації Шляхів солідарності, розвитку спроможностей портів Дунайського регіону та забезпеченню стабільного транзиту української продукції.Про це повідомила пресслужба Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.Українську сторону на зустрічі представляли перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач і заступник міністра Андрій Кашуба, а також команда адміністрації морських портів України й "Укрзалізниці". Ситуацію з експортом зерна презентував міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.Від Єврокомісії участь взяла генеральна директорка з питань мобільності та транспорту Магда Копчинська. Румунію представляв держсекретар Міністерства транспорту Іонел Скріштіяну, а Молдову — державний секретар Мірча Паскалуца.Зустріч відбулася у звʼязку з посиленням російських атак на цивільну портову інфраструктуру, торговельні судна та екіпажі. Останні масовані обстріли фактично призвели до тимчасового призупинення заходу суден в українські порти."Попри щоденні загрози, українські порти продовжують працювати. Водночас системні атаки Росії створюють прямі ризики для свободи судноплавства, стабільності міжнародної торгівлі та глобальної продовольчої безпеки", — зазначили представники України.Учасники зустрічі зосередилися на напрацюванні практичних рішень для збільшення пропускної спроможності Дунайського логістичного маршруту, розвитку портів України, Румунії та Молдови, а також усунення інфраструктурних і адміністративних обмежень на ключових транспортних коридорах."Разом з партнерами посилюємо альтернативні маршрути експорту. Дунайський напрямок і Шляхи солідарності мають забезпечувати стабільний рух українських вантажів навіть в умовах постійних безпекових загроз. Наше спільне завдання — збільшити спроможність портів і пунктів пропуску, усунути вузькі місця та створити прогнозовані умови для перевезень", — зазначив Сергій Деркач.Серед основних напрямів роботи:збільшення спроможності портів Дунайського регіону;розвиток залізничної, автомобільної та прикордонної інфраструктури;скорочення часу проходження митного та прикордонного контролю;покращення координації між транспортними, митними та прикордонними службами сторін;розширення можливостей транзиту української аграрної й іншої експортної продукції;залучення європейського фінансування до модернізації інфраструктури в межах Шляхів солідарності та мережі TEN-T."Разом із міжнародними партнерами шукаємо рішення, які дозволять зберегти безперервність експорту та зміцнити стійкість логістичних маршрутів. Водночас Україна щодня працює над посиленням захисту портової інфраструктури, щоби цивільне судноплавство залишалося можливим навіть в умовах постійних російських атак", — наголосив Андрій Кашуба.З моменту запуску Українського морського коридору у вересні 2023 року через порти Великої Одеси перевезено 209,3 мільйона тонн вантажів, з яких 124,1 мільйона тонн зерна, та забезпечено прохід 8 222 суден.Із початку 2026 року українські морські порти обробили 46 мільйонів тонн вантажів. Із них 42,2 мільйона тонн припадає на порти Великої Одеси, ще 3,8 мільйона тонн — на порти Дунайського регіону.Порти Великої Одеси забезпечують близько 90% експорту української аграрної продукції, яка постачається до понад 55 країн світу. Тому стабільність морських і сухопутних логістичних маршрутів має значення не лише для економіки України, а й для світових продовольчих ринків.Нагадаємо, вчора агенція Reuters інформувала, що порти Тамані та Новоросійська обмежили доставлення зерна вантажівками через зростання ризиків судноплавства в Чорному морі. Наразі російські зернові експортні термінали не працюють або функціонують обмежено..

Україна потребує терміновою підтримки Європейського Союзу для забезпечення безперебійної роботи "Шляхів солідарності". Також необхідне збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час телефонних переговорів із високою представницею ЄС із закордонних справ і безпекової політики Каєю Каллас.Український дипломат привітав досягнення згоди в Європейському Союзі щодо 21-го пакета санкцій проти Росії та подякував ЄС за збереження тиску на агресора."Кожна нова російська атака має зустрічати ще жорсткішу санкційну відповідь", — наголосив він.За його словами, Росія намагається перетворити Чорне море на зону страху, дестабілізації та примусу. Лише від початку липня атакували 31 торговельне судно."Це цілеспрямовані удари по цивільному судноплавству, свободі судноплавства та продовольчій безпеці мільйонів людей в Африці, Азії, на Близькому Сході та в Латинській Америці", — акцентував очільник українського МЗС.Він розповів, що з Каєю Каллас обговорили підготовку до всіх можливих сценаріїв розвитку ситуації."Україні необхідна термінова підтримка Європейського Союзу для забезпечення безперебійної роботи "Шляхів солідарності", а також для збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору. Також скоординували наші позиції та домовилися підтримувати тісний контакт", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, вчора міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький інформував, що активізація обстрілів Росії портової інфраструктури та суден спричинила тимчасову зупинку заходження кораблів за агропродукцією в чорноморські порти України. Особливо резонансним став удар трьома ракетами по судну з кукурудзою 19 липня, коли загинули 10 моряків..

Європейський Союз узгодив новий 21-й пакет економічних і персональних санкцій проти Росії. У Брюсселі назвали його одним із найпотужніших і таким, що завдасть чималої шкоди країні-агресорці.Президент України Володимир Зеленський висловив вдячність Європейському Союзу та всім європейським лідерам за ухвалення 21-го пакету санкцій проти Росії."Дуже важливо, що тиск на Росію за її війну, яку вона розпочала та відмовляється зупиняти, продовжується", — зазначив він.Український президент визнав, що в цьому пакеті є сильні кроки, щоб обмежити російські доходи, зокрема, українські пропозиції, які врахували."Дуже важливо зберігати єдність і продовжувати цей тиск", — наголосив він.Президент висловив сподівання, що робота над новим 22-м пакетом відзначатиметься активністю з боку всіх зацікавлених сторін."Віримо, що вдасться реалізувати додаткові обмеження, які точно спрацюють на мир і ще більше обмежать російську здатність утримувати війну", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що ЄС за допомогою нового пакета антиросійських санкцій суттєво посилить тиск на воєнну економіку Росії. Зокрема, "тіньовий флот" отримає доволі серйозними проблемами, з якими не стикався раніше.Щоправда, вона не прокоментувала того факту, що водночас початкові обмеження, запропоновані Єврокомісію, довелося пом'якшити, зокрема, через позицію Греції, яка вимагала продовжити дозвіл грецьким морським перевізникам транспортувати російський скраплений природний газ для клієнтів за межами Європи. Афінам надали виняток на 12 місяців, який щорічно переглядатимуть.Нагадаємо, що декілька днів тому Естонія закликала реалізувати повну стратегічну ізоляцію Москви. Така заява прозвучала після одного з найбільших авіаударів по Києву з початку повномасштабного вторгнення Росії..

Європейський Союз за допомогою нового пакета антиросійських санкцій суттєво посилить тиск на воєнну економіку Росії. Зокрема, "тіньовий флот" отримає доволі серйозними проблемами, з якими не стикався раніше.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Як відомо, 23 липня комітет постійних представників ЄС погодив зміст нового 21-го пакета санкцій проти Росії. Крім того, він вирішив у другій половині дня провести письмову процедуру для його затвердження.Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн високо оцінила прогрес у цьому питанні. На її переконання, ці обмеження серйозно вдарять по російських можливостях."Я вітаю досягнення домовленості щодо 21-го пакета санкцій проти Росії. У той час, коли Україна наростила військову динаміку, наші санкції продовжують послаблювати економічні основи російської воєнної машини", — наголосила вона.Фон дер Ляєн також звернула увагу на те, що Євросоюз уперше настільки потужно націлився на судна, що допомагають "тіньовому флоту" Росії.До того ж Брюссель додасть ще 32 російські банки до списку, на які поширюється заборона на транзакції, а також криптокомпанії та платформи з торгівлі нафтою."Ми заморожуємо коригування граничної ціни на російську нафту на рік, щоби російська воєнна машина не отримала вигоди від ринкових потрясінь", — анонсувала президентка Єврокомісії.Також вона додала, що Євросоюз зробив важливий крок у питанні офіційної заборони на в’їзд до блоку російським учасникам бойових дій.Щоправда, фон дер Ляєн не прокоментувала того факту, що водночас початкові обмеження, запропоновані Єврокомісію, довелося пом'якшити, зокрема, через позицію Греції, яка вимагала продовжити дозвіл грецьким морським перевізникам транспортувати російський скраплений природний газ для клієнтів за межами Європи. Афінам надали виняток на 12 місяців, який щорічно переглядатимуть.Нагадаємо, що декілька днів тому Естонія закликала реалізувати повну стратегічну ізоляцію Москви. Така заява прозвучала після одного з найбільших авіаударів по Києву з початку повномасштабного вторгнення Росії..

У Європейському Союзі набула чинності заборона на знищення непроданого одягу, аксесуарів до нього та взуття великими компаніями. Нові правила розпочали діяти 19 липня.Про це повідомив сайт Європейська комісія. Там зазначили, що для середніх компаній аналогічні вимоги набудуть чинності 2030 року, тоді як мікро- та малий бізнес від них звільнений.Заборону запровадили, згідно з регламентом про екодизайн для сталих продуктів. Вона має запобігти марнуванню сировини, води, енергії та праці, витрачених на виробництво товарів, які залишилися непроданими."Відтепер компанії повинні насамперед намагатися зберегти продукцію у використанні. Зокрема, її можна продавати зі знижками або на альтернативних ринках, передавати благодійним організаціям і соціальним підприємствам, ремонтувати, відновлювати або готувати до повторного використання", — йдеться в повідомленні.Знищувати непродані товари дозволять лише у виняткових випадках. Йдеться, зокрема, про небезпечну чи пошкоджену продукцію, підробки, товари, що порушують права інтелектуальної власності, а також речі, від яких відмовилися благодійні організації або програми пожертв."Компанії, які скористаються винятками, мають надати підтверджувальні документи та щороку звітувати про знищені товари. Записи необхідно зберігати протягом п’яти років", — наголосили в Єврокомісії.Дотримання правил контролюватимуть національні органи влади, які зможуть накладати штрафи за порушення.За даними Європейської агенції з навколишнього середовища, до використання знищується приблизно 4-9% текстильної продукції, що надходить на європейський ринок. Це — від 264 до 594 тисяч тонн текстилю щороку.Нагадаємо, що 1 липня Європейський Союз запровадив збір у розмірі трьох євро на дешеві e-commerce посилки з Китаю, які раніше могли ввозитися без сплати мита. Нові правила можуть вплинути на ціни товарів на платформах Shein, Temu та AliExpress..

У п’ятницю, 17 липня, стартує розгляд результатів скринінгу кластерів №2 та №3 для України та Молдови. Це означає початок технічної підготовки до їх відкриття.Про це повідомила "Європейська правда". Журналісти уточнили, що таким чином розпочне працювати робоча група Ради ЄС з питань розширення (COELA).У Раді ЄС на технічному рівні готуються до відкриття перемовних кластерів №2 та №3 для України та Молдови."Завтра COELA розпочинає офіційний розгляд результатів скринінгу за цими кластерами", — повідомив медійникам один зі співрозмовників із Євросоюзу.Однак політичні експерти не радять чекати жодних великих новин до кінця літа. Адже на офіційному рівні процес щодо відкриття кластерів активізується на початку вересня.Річ у тому, що до літньої перерви, крім 17 липня, COELA матиме лише одне планове засідання — 22 липня. Робоча група повернеться до роботи з 1 вересня.Як відомо, в Брюсселі 14 липня для України відкрили Шостий перемовний кластер "Зовнішні відносини". Тоді віцепремʼєр із питань євроінтеграції Тарас Качка запевняв, що відкриття решти чотирьох кластерів не відкладають на "після літа".Нагадаємо, що 13 липня в Брюсселі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до Ради Європейського Союзу із закордонних справ. Він зосередився на захисті від балістичних атак і подальшому відкритті кластерів переговорів..

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про виділення Україні додаткового мільярда євро. Кошти буде спрямовано на розвиток та закупівлю безпілотників.Відповідну заяву посадовиця зробила під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві."Сьогодні я хочу анонсувати додатковий мільярд на дрони. Проте потрібно більше, адже ми щойно погодили десять мільярдів на безпілотники, літаки та ракети. І це лише початок", — заявила Урсула фон дер Ляєн.Зазначається, що новий транш у розмірі 1 мільярда євро — є другим платежем у межах першого траншу Кредиту підтримки України обсягом 6 мільярдів євро."Ця виплата слідує за першим платежем Комісії в розмірі 3,2 мільярда євро в рамках спеціальної програми макрофінансової допомоги, зробленої 25 червня, і 3,9 мільярда євро як перший платіж, присвячений закупівлі безпілотників, здійснений 30 червня", — наголосила очільниця Єврокомісії.Нагадаємо, раніше Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Брюссель та Київ переходять до нового формату оборонної співпраці через підписання стратегічної угоди про виробництво безпілотників. Очільниця Єврокомісії під час візиту до столиці оголосила про запуск Drone Deal, яка об'єднає зусилля європейських гігантів та українських винахідників.Додамо, 15 липня президент України Володимир Зеленський нагородив президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн орденом Європи..

Директива про тимчасовий захист українських біженців, яка діє з 2022 року, незабаром зазнає суттєвих змін. Про них Єврокомісія оголосить ще цього місяця — в липні. Вони стосуватимуться не лише чоловіків, а й жінок.Про це повідомило польське видання Rzeczpospolita, журналісти якого послалися на анонімні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що право на тимчасовий захист матимуть громадяни України, які отримають спеціальну "довідку про немобілізацію", видану органами влади своєї країни. Це охопить як чоловіків, так і жінок."Робота над змінами наближається до завершення. Польща їх підтримує", — уточнив у коментарі журналістам заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Мацей Дущик.Він також підтвердив, що вимоги, запроваджені Європейською комісією, стосуватимуться й українок."Вони стосуватимуться не тих, хто вже має тимчасовий захист у країнах ЄС, а тих, хто хотів би подати заяву на нього", — наголосив Дущик.Інсайдери польського видання стверджують, що саме Київ звернувся до Брюсселя з проханням щодо обмеження на в'їзд громадян України."Це несподіваний крок Києва. Майже рік тому президент України Володимир Зеленський скасував заборону на виїзд з країни молодими українцями віком 18-22 років", — нагадали медійники.Однак, стверджують вони, це рішення призвело до масового відтоку юнаків до Європи. Зокрема, за перші три місяці до Польщі з України в'їхало понад 121 000 українських чоловіків віком 18-22 років. Більшість із них вирушили до Німеччини.Згідно з даними Євростату, 4,3 мільйона українців користуються тимчасовим захистом на території всього ЄС. Найбільша кількість зафіксована в Німеччині (1,2 мільйона) та Польщі (960 000).Нагадаємо, що останнім часом країни-члени Європейського Союзу доволі довго обговорювали можливість продовження тимчасового захисту для українців, розглядаючи різні варіанти..

Європейський Союз із 1 липня 2026 року запроваджує новий механізм захисту сталеливарної галузі, який передбачає окремі безмитні квоти для української металопродукції. Для дев'яти категорій сталі з України визначили індивідуальні ліміти, а після їх вичерпання діятиме мито у розмірі 50%.Про це повідомила пресслужба Європейської комісії. Так, 30 червня Єврокомісія оприлюднила імплементаційний регламент, який визначає розподіл тарифних квот між торговельними партнерами ЄС. Документ набуває чинності 1 липня 2026 року та покликаний захистити європейську сталеливарну промисловість від негативного впливу глобального надлишку виробничих потужностей після завершення дії попередніх захисних заходів щодо імпорту сталі.Новий механізм передбачає загальні безмитні квоти обсягом 18,3 мільйона тонн на рік. Половину цього обсягу — 9,15 мільйона тонн — зарезервували для країн, які мають із Євросоюзом угоди про вільну торгівлю. За даними Єврокомісії, саме на ці держави припадає близько 80% імпорту сталі до ЄС.Ще 9,15 мільйона тонн буде розподілено між іншими країнами-постачальниками. Крім того, для 26 категорій сталевої продукції, яка імпортуватиметься понад установлені квоти, запроваджується позаквотне мито у розмірі 50%.Окремо регламент передбачає нові вимоги до прозорості постачання сталі. Імпортери повинні будуть надавати інформацію про місце здійснення етапу "плавлення та заливання" під час виробництва сталі.Для України встановлено індивідуальні безмитні квоти на дев'ять категорій сталевої продукції. Зокрема, квота на:гарячекатані листи та стрічки становить 483 529 тонн;на холоднокатані листи — 106 198 тонн;на арматуру — 67 710 тонн;на катанку — 189 145 тонн;на порожнисті профілі — 26 561 тонну;на безшовні нержавіючі труби — 6524 тонни;на інші безшовні труби — 80 670 тонн;на холоднотягнуті прутки — 6863 тонни;на дріт — 82 758 тонн.Після вичерпання індивідуальних квот українські виробники зможуть продовжувати експорт у межах загальної квоти, передбаченої для держав, які мають із ЄС угоди про вільну торгівлю. Для категорій продукції, на які окремі українські квоти не встановлені, також буде доступна спільна безмитна квота для країн-партнерів Євросоюзу.Нагадаємо, український ринок продовжує демонструвати стабільно високий попит на екзотичні фрукти. На такі процеси суттєво не впливають навіть логістичні виклики. Так, протягом січня-травня 2026 року Україна імпортувала 107,3 тисячі тонн бананів і плантайнів..

Уряд Угорщини не підтримує пропозицію Європейського Союзу про те, що українським чоловікам призовного віку не варто надавати тимчасовий захист.Про це угорський прем'єр-міністр Петер Мадяр заявив під час дебатів у місцевому парламенті в Будапешті, його слова наводить "Українська правда".Голова партії Mi Hazánk Ласло Тороцкаї поцікавився у Мадяра пропозицією Європейської комісії щодо того, що в майбутньому тимчасовий захист не може надаватися тим, хто не отримав дозволу від української влади на виїзд з України через свої військові обов’язки.На думку голови партії Mi Hazánk, угорський уряд повинен висловити свою позицію в цій ситуації, оскільки в Закарпатті проживає чисельна угорська громада, яка постраждає від цього.Петер Мадяр відреагував, що Тороцкаї своїм запитанням "стукав у відчинені двері": засідання Ради ЄС з внутрішніх справ проходило в публічному форматі, на якому міністр внутрішніх справ Угорщини Габор Посфай заявив, що вони не підтримують пропозицію Європейської комісії.Як відомо, посилення вимог набуде чинності в березні 2027 року, але незалежно від рішення, за словами прем’єр-міністра, це не завадить угорській державі надавати притулок "тим, хто приїжджає до нашої країни, щоб уникнути призову".Він також акцентував, що кожен угорський співвітчизник може розраховувати на уряд "Тиси" як тут, так і за кордоном.Раніше, 26 червня, Єврокомісія оприлюднила свою пропозицію щодо продовження директиви про тимчасовий захист для українців, які рятуються від війни в ЄС, ще на рік, до 4 березня 2028 року.Зокрема, ЄС пропонує продовжити тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року, виняток становитимуть ті, хто втікає від служби в українській армії.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Угорщина має певні застереження щодо відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України та Молдови до ЄС. Будапешт відклав ключовий процедурний крок, який тепер розглянуть пізніше..

Європейська комісія збереже вимоги щодо масштабних реформ під час наступного періоду надання фінансової допомоги України. Зв’язок між реформами і фінансуванням є принциповою європейською позицією.Про це розповіла керівниця української служби у складі Єврокомісії (DG ENEST) Анна Ярош-Фріс під час виступу на конференції з відбудови України у Гданську, її цитує "Європейська правда".Вона нагадала, що чинна програма підтримки України, зокрема, у форматі "Плану України", завершується наприкінці 2027 року, тож з 2028 року ЄС має ухвалити новий бюджетний план, і це стосується не лише українського фінансування."Євросоюз зараз входить у дуже гарячий період обговорення свого наступного багаторічного бюджету", — зазначила вона.Очільниця української служби акцентувала, що Єврокомісія виступає за виділення значного фінансування для України та вже зробила пропозицію щодо наступного бюджету, що містить таке бюджетування."Ми запропонували значний пакет підтримки України — близько 100 мільярдів євро на наступний бюджетний період (2028-2034 роки), і ці гроші будуть обумовлені виконанням вимог щодо реформ", — заявила вона.Посадовиця наголосила, що зв’язок між реформами і фінансуванням є принциповою позицією, оскільки є чітке бажання держав-членів детально за цим стежити."Фонди ЄС будуть більше та більше пов’язані з реформами, з питаннями верховенства права. Тож очікуйте на дуже-дуже жорсткі умови", — наголосила Анна Ярош-Фріс.До речі, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сьогодні зазначала, що ЄС перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки.Нагадаємо, що на полях конференції з відбудови України у Гданську Міністерство фінансів України та Світовий банк уклали пакет домовленостей у межах першої програми політики розвитку робочих місць і зростання приватного сектору на 3,39 мільярда доларів..

Європейський омбудсмен Тереза Анжинью відкрила перевірку через відмову Єврокомісії надати журналістам доступ до повідомлень із закритого групового чату за участю Урсули фон дер Ляєн, Володимира Зеленського та європейських лідерів.Про це повідомляє Follow the Money, на матеріал якого посилається Berliner Zeitung. Перевірка стосується не змісту переговорів і не дій фон дер Ляєн як окремої особи. Омбудсмен має з’ясувати, чи правильно Єврокомісія застосувала правила ЄС про доступ громадськості до офіційних документів.Журналісти Follow the Money просили надати повідомлення, якими президентка Єврокомісії обмінювалася з Володимиром Зеленським, президентом Франції Емманюелем Макроном, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, прем’єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні та іншими лідерами.Єврокомісія відмовила у доступі, пояснивши, що оприлюднення листування могло б зашкодити міжнародним відносинам Європейського Союзу та його держав-членів із третіми країнами.Омбудсмен перевірить рішення ЄврокомісіїПісля відмови журналісти подали скаргу до Європейського омбудсмена. Тереза Анжинью заявила, що вирішила відкрити провадження щодо того, як Єврокомісія розглянула запит на підставі законодавства ЄС про публічний доступ до документів.Вона запросила представників Єврокомісії на зустріч для обговорення справи. Очікується, що перевірка триватиме кілька місяців.Офіційно зміст повідомлень у груповому чаті не розкривали. Припущення про те, що там обговорювали підтримку України, координацію європейської політики або відносини зі США, наразі не підтверджені.Фон дер Ляєн вже критикували через збереження повідомленьЦе не перша суперечка навколо службового листування президентки Єврокомісії. Раніше європейські інституції розглядали питання про SMS-повідомлення між фон дер Ляєн і керівником Pfizer Альбертом Бурлою під час переговорів про закупівлю вакцин проти COVID-19.Омбудсмен також критикувала Єврокомісію через автоматичне видалення повідомлення, яке Емманюель Макрон надсилав фон дер Ляєн щодо торговельної угоди ЄС із країнами Меркосур.Нова перевірка має визначити, чи можна вважати повідомлення у закритому чаті офіційними документами та чи дотрималася Єврокомісія правил прозорості, відмовляючи в їх оприлюдненні.Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський провів переговори з головою Європейської ради Антоніу Коштою та президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, під час яких сторони обговорили подальші кроки на шляху України до членства в Європейському Союзі..

Затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України.Про це заявив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час виступу на традиційній дискусії YES Dinner Discussion перед конференцією з відбудови України у Гданську, його цитує "Інтерфакс-Україна"."Коли ми звітуємо про наші реформи, ЄС застосовує заходи, які створюють бар'єри для нашого експорту до Європейського Союзу. І в українському суспільстві теж виникає знак запитання, чи справді Євросоюз хоче нас там, чи це конкуренція", — зазначив він.Качка закликав до взаємної довіри, аби уникнути перетворення процесу вступу на класичний багаторічний процес із поступовим відкриттям кластерів."Нам потрібно мати справді повну довіру один до одного, варто справді відкрити ці кластери — всі, щоби показати, що Євросоюз серйозний, коли каже, що Україна буде в Європейському Союзі. Ми повинні бути максимально серйозними", — наголосив віцепрем'єр.Він зазначив, що Європейський Союз закривається від решти світу, тому Україні потрібно якомога швидше приєднатися."Нам потрібно сприймати це якомога серйозніше, менше грати в ігри, бажано не грати в ігри взагалі. Тоді ми теж відповідаємо реформами", — додав український посадовець.Він зауважив, що захоплюється українським парламентом, який майже щотижня ухвалює насправді важливі закони: з енергореформ у квітні, державних закупівель у травні, оподаткування на цифрових платформах і реформування залізниці у червні."Тому я дуже ціную наш парламент за його мужність діяти сміливо, ухвалювати закони на сьомому році повноважень", — зауважив український міністр.Він також нагадав про успіхи Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду."У нас є солідний досвід у боротьбі з корупцією, час поважати його та реально відповісти рішеннями щодо вступу до Європейського Союзу. Ми серйозно ставимося до наших реформ, і тепер нам потрібна така ж серйозність з боку ЄС", — підсумував Тарас Качка.Нагадаємо, що Європейська комісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос вважає, що методологія цього процесу не включає питання, у яких Україна дає Європі ключові результати та переваги..