# Єврокомісія

Черговий транш на 2,7 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility, ймовірно, надійде до України в червні. Перед цим Верховна Рада має ухвалити низку важливих законопроєктів.Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка під час "Години запитань до уряду" в п’ятницю, 1 травня, його цитує "Інтерфакс-Україна".За його словами, виплата стала можливою завдяки ухваленню парламентом низки законопроєктів і законів, що є умовою для виконання індикаторів Плану України."Це конкретний результат ефективної співпраці, але також ці ухвалені закони є важливими для виконання вимог для вступу в Європейський Союз", — наголосив віцепрем’єр-міністр.Качка також відзначив рішення Ради ЄС щодо запуску нового фінансового інструменту Ukraine Support Loan обсягом до 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Він пояснив, що за формою це позика, але за суттю — допомога, яка повертатиметься лише у випадку, якщо Росія розпочне платити репарації.Водночас урядовець зауважив, що цей інструмент не покриває повною мірою фінансові потреби держави, тому триває робота з третіми країнами для акумуляції додаткової підтримки.Наразі в межах програми Ukraine Facility загальним бюджетом 50 мільярдів євро, розрахованої на 2024-2027 роки, кошти на пряму підтримку бюджету (38,27 мільярда євро) виплачуються щоквартальними траншами після того, як Єврокомісія підтвердить виконання Україною конкретних реформ та індикаторів, прописаних у Плані України."Затримка у виконанні реформ та індикаторів призводить до затримки й у фінансуванні", — наголосили фахівці.Ukraine Facility — це чотирирічна програма загальним обсягом 50 мільярдів євро. Значна частина цих коштів буде спрямована до держбюджету й допоможе у фінансуванні бюджетного дефіциту. Ще один компонент програми передбачає створення спеціального інвестиційного інструменту для покриття ризиків у пріоритетних секторах. Він дозволить залучити додаткові кошти на інвестиції.Нагадаємо, що на початку квітня народні депутати підтримали важливі рішення, які потрібні для забезпечення макрофінансової стабільності України, євроінтеграційного руху та виконання наших зобов’язань перед партнерами..

Європейський Союзу надасть Україні шість мільярдів євро на дрони вже цього кварталу. Фінансування надходитиме за двома напрямками — на потреби бюджету й оборонний сектор.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту в середу, 29 квітня.За її словами, раніше ЄС пообіцяв надати Україні кредит на 90 мільярдів євро, і тепер цей план розпочинають реалізовувати. Перший транш із 45 мільярдів євро на 2026 рік у межах програми планують виплатити вже цього кварталу.Фон дер Ляєн пояснила, що кошти розподілять за двома напрямами. Близько третини фінансування спрямують на бюджетні потреби України, а дві третини — на оборонний сектор.Перший оборонний пакет, за словами президентки Єврокомісії, стосуватиметься розвитку українських безпілотників."Перший оборонний пакет спрямуємо на дрони для України вартістю близько шести мільярдів євро”, — уточнила вона.Фон дер Ляєн наголосила, що Європейський Союз і надалі підтримуватиме Україну та її збройні сили на тлі російської агресії."Наш сигнал дуже чіткий: ми продовжимо підтримку мужнього українського народу та його збройних сил. Поки Росія подвоює свою агресію, Європа подвоює свою підтримку України", — наголосила президентка Єврокомісії.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, непопулярні податкові зміни для бізнесу можуть стати умовою від ЄС в контексті кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Брюссель вимагатиме запровадження жорсткішого податкового законодавства..

Європейський Союз офіційно зупинив фінансування Венеційської бієнале. Це пов’язано з рішенням організаторів знову відкрити російський павільйон на художній виставці.Про це заявив речник Єврокомісії Тома Реньє під час брифінгу в Брюсселі.Виконавча агенція ЄС з питань освіти та культури (EACEA) надіслала офіційний лист до фонду Biennale di Venezia. У документі йдеться про намір повністю припинити або призупинити грант на суму два мільйони євро, розрахований на три роки.За словами речника Єврокомісії Тома Реньє, така реакція є прямою відповіддю на допуск представників Росії до участі в культурному заході."Підтверджую, що EACEA справді надіслала листа, щоби повідомити фонду про наш намір призупинити чи припинити грант. ЄС рішуче засуджує той факт, що фонд Biennale дозволив російському павільйону знову відкритися", — наголосив Реньє.Він також уточнив, що на теперішньому етапі за цим контрактом ще не виплачено жодного євро.Раніше Європейська комісія пригрозила припинити фінансування однієї з найбільших мистецьких виставок світу. Це сталося після того, як фонд Biennale di Venezia вирішив розблокувати участь Росії у 61 заході.Тоді в Брюсселі наголосили, що причиною можливої відмови від підтримки є саме відновлення присутності представників країни-агресора. У Єврокомісії акцентували, що фінансування культурних інституцій, які допускають участь офіційної Росії, суперечить позиції Євросоюзу щодо санкційної політики та підтримки України.Нагадаємо, що на початку березня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти позицію, продемонстровану попередніми роками..

Після перемоги партії "Тиса" на парламентських виборах в Угорщині Європейська комісія розпочала перемовини з її лідером Петером Мадяром. Брюссель закликає його налагодити відносини з Україною та розпочати давно очікувані реформи, щоби розблокувати 35 мільярдів євро заморожених коштів Європейського Союзу.Таку інформацію опублікувало видання Financial Times, журналісти якого послалися на посадовців ЄС, поінформованих про перші переговори між Брюсселем та Будапештом.Співрозмовники розповіли медійникам, що здобуття Петером Мадяром конституційної більшості перевершило їхні очікування. Але це також підвищило планку того, чого комісія очікує від політика."Він має повноцінний мандат на зміни. Ми співпрацюємо з ним із першого дня. Налаштування таке: подвоїмо ставки на нього. Якщо вони виконають обіцянки, ми виконаємо свої", — сказав високопосадовець ЄС.Двоє дипломатів ЄС з інших держав-членів зазначили, що столиці розглядають розблокування Мадяром кредиту для України на суму 90 мільярдів євро та скасування вето Будапешта на наступний раунд санкцій проти Росії як ключові ознаки бажання нового прем’єр-міністра відновити глибоко пошкоджені відносини з ЄС.Посадовці ЄС розпочали підготовку до надання кредиту Україні, щоби забезпечити ухвалення рішення про виділення коштів одразу після складання Мадяром присяги.До того ж близько 35 мільярдів євро коштів ЄС, призначених для Угорщини, заморожено через низку суперечок із Брюсселем і відмову Віктора Орбана провести необхідні реформи.За словами речника Європейської комісії, майже 18 мільярдів євро з бюджету ЄС, заморожені через те, що Брюссель вважає порушеннями верховенства права, підвищеними ризиками корупції та підривом незалежності судової влади. Також відкладено надання понад 17 мільярдів євро дешевих кредитів на оборону.Щоби розблокувати кошти, Угорщині доведеться виконати 27 умов, серед яких — перевірки щодо боротьби з корупцією та скасування рішень епохи Орбана, які вважаються такими, що порушують правила ЄС, — від ставлення до шукачів притулку до забезпечення академічної свободи.У Єврокомісії також очікують на швидкі переговори з Мадяром і його командою щодо розв’язання конфлікту, пов’язаного з відмовою Угорщини виконувати рішення Європейського суду, який визнав законодавство Будапешта щодо надання притулку таким, що порушує правила ЄС. Ця суперечка коштує Угорщині щоденного штрафу в розмірі мільйон євро, який на цей час сягнув майже 900 мільйонів євро та який Брюссель вираховує з частки країни у бюджеті ЄС."У нас є чимало важелів впливу. Тиск лежить на ньому, і я думаю, що Петер Мадяр хоче швидко досягти результату", — сказав медійникам посадовець ЄС.Нагадаємо, сьогодні переможець парламентських виборів в Угорщині Петер Мадяр заявив, що його майбутній уряд намагатиметься налагодити з Україною дружні відносини. Таке питання є серед першочергових інтересів..

Європейський парламент попередив Європейську комісію про загрозу виборам в Угорщині. Головна причина — можливість втручання країни-агресорки Росії.Про це повідомляє Euronews. За даними видання, п’ятеро високопоставлених депутатів Європарламенту звернулися до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн із закликом вжити конкретних заходів через можливі загрози чесності парламентських виборів в Угорщині. Відповідний лист також адресовано єврокомісару з питань юстиції Майклу Макграту.Так, у цьому листі законодавці висловили "серйозні сумніви" щодо того, чи вибори "можуть відбутися у справді вільних та справедливих умовах виборчого процесу". Окрему увагу автори листа приділяють "потенційній операції російського втручання", яка, за їхніми словами, може здійснюватися на користь правлячої партії "Фідес"."Вони (депутати, — ред.) закликають Комісію "публічно оцінити", чи "умови для вільної та чесної демократичної конкуренції в Угорщині підриваються дезінформацією, іноземним втручанням, зловживанням державними ресурсами", а також "залякуванням журналістів", — йдеться у повідомленні.Водночас європейські депутати занепокоєні можливими спробами кібератак на ІТ-системи опозиційної партії "Тіса", що також може вплинути на перебіг виборчого процесу.Відтак, євродепутати закликають Єврокомісію публічно оцінити ситуацію та, у разі необхідності, розширити юридичні дії проти Угорщини, зокрема у сфері дотримання законодавства ЄС щодо свободи ЗМІ. Йдеться також про можливе посилення процедур у межах механізму статті 7, який передбачає санкції за порушення принципів верховенства права.Нагадаємо, раніше віцепрезидент США Джей Ді Венс накинувся зі звинуваченнями на Україну. Він вважає, що нібито українські спецслужби намагалися втрутитися і в американські, й в угорські вибори..

Європейський Союз готує жорсткі обмеження у відповідь на енергетичну кризу, яку спричинила війна в Ірані. Брюссель розробив план для подолання кризи та її наслідків.Таку інформацію оприлюднило видання ElPais. Журналісти констатували, що конфлікт уже призвів до серйозних перебоїв на глобальних енергетичних ринках."Ситуація загострилася після атак на інфраструктуру в Перській затоці та фактичного блокування Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів постачання нафти та газу", — зазначили автори журналістського матеріалу.Аналітики видання додали, що це спричинило дефіцит енергоресурсів і різке зростання цін, що безпосередньо впливає на країни Євросоюзу.У Єврокомісії зазначили, що наразі прямої загрози фізичному постачанню енергії немає. Водночас у ЄС розглядають сценарії реагування, подібні до тих, що застосовувалися після початку повномасштабної війни Росії проти України.Серед можливих заходів:обмеження температури в будівлях;розширення дистанційної роботи;можливе раціонування пального;спільні закупівлі енергоресурсів на рівні ЄС.Окремі країни вже стикаються зі складнощами. Зокрема, Італія та Словенія повідомляють про обмеження у постачанні пального.Крім короткострокових кроків, у ЄС планують активізувати політику розвитку відновлюваної енергетики. Очікується, що нинішня криза може прискорити перехід до альтернативних джерел і зменшити залежність від імпорту. Експерти зазначили, що країни з меншою залежністю від газу, зокрема Іспанія, наразі відчувають слабший вплив ситуації.Водночас наслідки конфлікту можуть вийти за межі енергетики. Через перебої у глобальних постачаннях існують ризики нових криз, зокрема, продовольчої та медичної, адже під загрозою можуть опинитися постачання добрив і лікарських засобів.Міністри енергетики країн ЄС уже обговорили можливі кроки реагування. Частина заходів базується на рекомендаціях Міжнародної енергетичної агенції та спрямована на швидке пом’якшення наслідків кризи.Нагадаємо, минулого тижня єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен заявив, що за перший місяць бойових дій на Близькому Сході витрати ЄС на імпорт викопного палива зросли на 14 мільярдів євро. Йдеться про наслідки військової операції США й Ізраїлю проти Ірану..

Єврокомісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос написала листа голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, в якому закликала пришвидши реформи задля членства в організації.Про це повідомило "Суспільне". За інформацією журналістів, Марта Кос звернула увагу в листі на декілька законопроєктів, які вже подані до парламенту.Йдеться, зокрема, про документи щодо виконання та цифровізації судових рішень, декларації доброчесності суддів, законопроєкт про державну службу та незалежність регулятора енергетики."Усього 11 документів, які є частиною "Плану України", за яким уряд України отримує 50 мільярдів євро за чотири роки після ухвалення законопроектів", — ідеться в повідомленні.Ці законопроєкти не ухвалили 2025 року. У разі виконання Україна може отримати до чотирьох мільярдів фінансування за цим планом.Єврокомісарка додала, що ці реформи також підтримують шлях України до вступу в Євросоюз, а "гарний момент", за її словами, — розпочати виконання вже у квітні на пленарній сесії.Раніше Марта Кос зазначала, що вступ України до ЄС до 2027 року є неможливим. А загалом він залежить від двох важливих умов — досягнення миру та проведення реформ."Спочатку потрібен мир — це важливо. Потім треба провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші та коли їхні інвестиції будуть у безпеці", — наголосила єврокомісарка.Вона акцентувала, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони й інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.Нагадаємо, на початку березня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна незабаром буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС..

Європейська комісія повідомила про кібератаку на свою платформу Europa.eu. Міг статися витік частини внутрішніх даних вебсайту.Про це повідомляє пресслужба Єврокомісії. Зазначається, що інцидент стався 24 березня.Попередньо, під час кібератаки зловмисники могли отримати доступ до частини даних вебсайту. Водночас у Єврокомісії наголосили, що внутрішні системи установи не зазнали ураження."Комісія продовжуватиме стежити за ситуацією та вживатиме всіх необхідних заходів для забезпечення безпеки своїх внутрішніх систем і даних. Вона проаналізує інцидент і використає результати для подальшого вдосконалення своїх можливостей у сфері кібербезпеки", — йдеться у заяві.У ЄК також зазначили, що Європа регулярно стикається з кібератаками та гібридними загрозами, спрямованими на критично важливі сервіси та демократичні інституції. У зв’язку з цим у Брюсселі посилюють роботу над зміцненням кіберстійкості ЄС.Нагадаємо, раніше Китай зламав електронну пошту співробітників впливових комітетів Палати представників Конгресу Сполучених Штатів Америки у межах масштабної кампанії кібершпигунства Salt Typhoon. Кібервторгнення було зафіксоване торік у грудні.Також закерська група ShinyHunters заявляла, що викрала дані, які належать преміум-клієнтам провідного порно-сайту Pornhub. Зловмисники погрожували їх опублікувати..

Європейська комісія ухвалила історичне рішення про приєднання Євросоюзу до складу засновників Спеціального трибуналу, що розслідуватиме злочин агресії проти України. Це дозволить Брюсселю відігравати ключову роль у Керівному комітеті органу, який займатиметься переслідуванням вищого політичного та військового командування Росії.Про це йдеться на офіційному сайті Європейської комісії.Новий статус ЄСЗгідно з ухваленою пропозицією, після фінального погодження країнами Євросоюзу, Брюссель офіційно заявить про свій статус члена-засновника. Це означає, що представники ЄС увійдуть до Керівного комітету, який безпосередньо керуватиме роботою Спеціального трибуналу. Цей орган створюється на базі угоди між Україною та Радою Європи, підписаної ще 25 червня 2025 року. Головним завданням трибуналу залишається мандат на кримінальне переслідування найбільш впливових діячів Кремля, відповідальних за планування та реалізацію повномасштабного вторгнення.Позиція європейських топпосадовцівВерховний представник Кая Каллас підкреслила, що створення такого механізму є запобіжником від майбутніх конфліктів у світі."Правосуддя для жертв агресії — це найкращий шлях до тривалого миру. Прагнення до справедливості є водночас стримувальним фактором для потенційних агресорів. У той час, коли міжнародне право перебуває під історичним тиском, правильною відповіддю є більше відповідальності, а не менше. Запровадження правового процесу — як ми зараз робимо для України — вимагає часу, зусиль та якомога ширшої міжнародної підтримки, але воно того варте", — наголосила Каллас.Комісар з питань демократії та правосуддя Майкл Макграт нагадав про трагічні події чотирирічної давнини, які стали каталізатором для створення суду."Чотири роки тому світ усвідомив звірства, скоєні в Бучі, тихому передмісті Києва, перед початком російської агресивної війни. Ми підтверджуємо, що не може бути справедливого миру без відповідальності. Це вирішальний крок до створення Спеціального трибуналу та забезпечення притягнення до відповідальності винних у злочині агресії Росії. Європейський Союз продовжує твердо стояти на боці України у прагненні до справедливості",  — заявив він.Фінансова та юридична підтримкаСпеціальний трибунал базується на правових текстах, які ще у травні 2025 року отримали політичне схвалення міжнародної коаліції. Окрім політичного заступництва, Єврокомісія виділяє значні ресурси для підготовки оперативної структури суду. Зокрема, йдеться про внесок у розмірі 10 мільйонів євро та активну роботу Міжнародного центру з розслідування злочину агресії проти України.Нещодавно стало відомо, що Естонія зробила рішучий крок у напрямку притягнення керівництва Російської Федерації до відповідальності, офіційно приєднавшись до розробки механізму спеціального трибуналу. Країна увійшла до складу Управлінського комітету, який координуватиме розслідування злочину агресії проти України. Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує на завершення організаційної підготовки Спецтрибуналу щодо злочину агресії Російської Федерації вже цього року. В цьому мають допомогти наші союзники та партнери..

Вступ України до Європейського Союзу до 2027 року є неможливим. А загалом він залежить від двох важливих умов — досягнення миру та проведення реформ.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, яку цитують журналісти Politico."Усі в цій кімнаті знають, що неможливо, щоб Україна стала членом ЄС 1 січня 2027 року", — наголосила вона.За її словами, для набуття членства Україна має виконати дві ключові умови — досягнути миру та провести необхідні реформи."Спочатку потрібен мир — це важливо. Потім треба провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші та коли їхні інвестиції будуть у безпеці", — додала єврокомісарка.Вона акцентувала, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони й інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.Водночас віцепремʼєр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба провів зустріч із Мартою Кос.Вони обговорили підготовку України до членства в Євросоюзі, реалізацію відбудови та посилення стійкості критичної інфраструктури."Окремо зосередилися на планах стійкості. Йдеться про системні рішення для забезпечення роботи водо-, теплопостачання та розвитку розподіленої генерації в умовах постійних атак. Термінова потреба тільки в тепловій генерації перевищує 1 800 МВТ потужностей, а необхідний обсяг фінансування — близько 900 мільйонів євро. Дякую Марті Кос за підтримку України на шляху до ЄС і готовність працювати над рішеннями, які потрібні вже зараз", — зазначив Кулеба.Він запевнив, що Україна вже працює з рекомендаціями щорічного звіту ЄС Enlargement Package Report, ключовими показниками та умовами для закриття переговорних глав. Паралельно завершується підготовка Національної програми адаптації законодавства до права ЄС.Нагадаємо, минулого тижня президент України Володимир Зеленський заявляв: Росія має чітко усвідомити та реально відчути, що Україна буде в Європі, й цей процес не зупинити. Саме тому відбуваються внутрішні реформи та триває робота на зовнішньому рівні, щоби забезпечити чітку дату вступу України до ЄС..

Європейська комісія офіційно звернулася до Будапешта з вимогою надати пояснення щодо ймовірної передачі секретних даних Ради Євросоюзу російській стороні. Брюссель висловлює глибоке занепокоєння діями угорського міністра закордонних справ, які підривають фундамент довіри всередині союзу.Про це заявила речниця Єврокомісії Анітта Гіппер на брифінгу.Реакція Брюсселя на дії СійяртоЄврокомісія не залишила без уваги повідомлення про те, що очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто міг передавати Росії деталі закритих обговорень у Єврораді. Анітта Гіппер наголосила: "Довірчі відносини між державами-членами, а також між ними та інституціями є фундаментальними для роботи ЄС. І ми очікуємо, що угорський уряд надасть роз'яснення".Наразі у Брюсселі намагаються встановити всі факти інциденту. Питання посилення безпекових протоколів залишається відкритим."В системі ЄС існують правила щодо різних рівнів класифікації документів. Існують різні рівні обмежень та різні вимоги. Інституції час від часу працюють із засекреченими документами", — пояснила речниця.Питання ізоляції Угорщини в ЄСПопри серйозність звинувачень, наразі офіційних обмежень на доступ Угорщини до секретної інформації не запроваджували. Гіппер зазначила, що Брюссель продовжує робочу координацію з Будапештом у звичному режимі: "Ми, звичайно, перебуваємо в постійному контакті з усіма нашими державами-членами. У нас є величезна кількість тем, з яких ми щодня координуємо дії з державами-членами, і сюди, звісно, входить і Угорщина".Також у Єврокомісії спростували чутки, нібито Урсула фон дер Ляєн уникає зустрічей з Віктором Орбаном. За словами речниці, президентка ЄК підтримує діалог з усіма лідерами країн блоку без винятку.Як раніше повідомляв The Washington Post, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто регулярно телефонував своєму російському колезі Сергію Лаврову в перервах між засіданнями Ради Європейського Союзу. Він звітував йому про перебіг обговорень.За даними Politico, Європейський Союз почав скорочувати доступ Угорщини до чутливої інформації та окремих обговорень через побоювання можливого витоку даних до Росії. Йдеться про неформальні обмеження участі Будапешта у частині закритих зустрічей.Нагадаємо, 22 березня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск звинуватив Орбана у шпигунстві. Так, європейська спільнота запідозрила проросійського політика у передачі Кремлю конфіденційної інформації із засідань Ради Євросоюзу..

Перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль під час поїздки до Брюсселю зустрівся із міжнародними партнерами. Вдалося досягти "важливих результатів".Про це посадовець повідомив на своїй сторінці у Telegram. За його словами, у межах Фонду енергетичної підтримки України буде створено "Стратегічний резерв". Доступний бюджет на сьогодні вже становить 197 мільйонів євро. "Завдяки цьому механізму українські компанії зможуть накопичити енергетичне обладнання до наступної зими і тоді, за потреби, використовувати сформовані запаси для ремонтів", — пояснив міністр.Шмигаль також погодив з партнерами фінансові потреби України для підготовки до наступної зими. "Працюємо, щоб забезпечити наші потреби повною мірою. Зокрема, розраховуємо на 5,4 мільярда євро", — поінформував посадовець.Міністр розповів, що у Брюсселі відбулася низка зустрічей із представниками Єврокомісії: Каєю Каллас, Мартою Кос, Деном Йоргенсеном. Також були переговори з колегами з інших країн. "Говорили про відновлення й захист енергооб'єктів, обладнання для ремонтів і санкції проти російських енергоресурсів", — додав він.Шмигаль подякував за підтримку Європейській комісії, країнам-учасникам "енергетичного Рамштайну", секретаріату Енергетичного співтовариства, а також всім донорам Фонду підтримки енергетики України, внески до якого вже перевищили 1,87 мільярда євро.Нагадаємо, загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років складатиме 90,6 мільярда доларів. Сума зросла на 34%..

Фінансування Венеційської бієнале можуть суттєво скоротити. До того ж є ризик призупинення гранту в розмірі двох мільйонів євро, якщо організатори й надалі плануватимуть включення Росії в неї.Про це повідомили журналісти The Guardian, які послалися на заяви керівників Європейської комісії."Будь-яке порушення етичних стандартів фестивалем розглядатиметься як порушення контракту, що призведе до призупинення дії угоди на два мільйони євро", — зазначили в Єврокомісії.Її речник Томас Реньє заявив, що не може передбачити рішення юристів щодо того, чи порушено контракт, але наголосив, що рішення про включення Росії не відповідає європейським цінностям і етичним стандартам."Комісія засуджує рішення Фонду Бієнале дозволити Росії взяти участь у художній виставці Бієнале 2026 року. Адже культура в Європі повинна просувати та захищати демократичні цінності. Вона має сприяти відкритому діалогу, різноманітності та свободі слова. У сучасній Росії ці цінності наразі не дотримуються", — пояснив він журналістам.Як відомо, 4 березня організатори Венеційської бієнале оприлюднили списки учасників, які відкриють національні павільйони. Серед них є й Росія, яка не брала участь із 2022 року.Після цього міністри культури та закордонних справ 22 країн підписали спільний протест проти участі Росії у Венеційській бієнале 2026 року. Лист адресували президенту виставки П'єтранджело Буттафуоко та правлінню інституції, а також передали міністру культури Італії Алессандро Джулі.Нагадаємо, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти позицію, продемонстровану попередніми роками..

Війна на Близькому Сході може спричинити одночасно стагнацію й інфляцію у європейській економіці. Це цілком реально, якщо бойові дії в цьому регіоні затягнуться на тривалий період.Про це заявив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс, якого цитують журналісти Euractiv.Виступаючи перед засіданням міністрів фінансів єврозони в Брюсселі, він зазначив, що тривала війна на Близькому Сході може спричинити порушення ланцюгів постачання та "негативний вплив на довіру".За його версією, цей сценарій нагадує той, який Європа пережила після війни Судного дня між арабськими державами й Ізраїлем 1973 року."Очевидно, що економічний вплив буде значною мірою залежати від тривалості та регіональності конфлікту", — зауважив єврокомісар із питань економіки.Він додав, що оптимістичний сценарій, за якого війна закінчиться "протягом декількох тижнів", не матиме значного впливу на глобальну економічну активність."Однак, якщо війна затягнеться, з перебоями в судноплавстві в Ормузькій протоці, а також з атаками на енергетичну інфраструктуру в країнах Перської затоки, це може закінчитися значним стагфляційним шоком для світової та європейської економіки, а підвищення цін на енергоносії призведе до ширшої інфляції", — наголосив Домбровскіс.Він пояснив, що може виникнути ситуація, за якої виробництво падає, а безробіття зростає одночасно зі стрімким зростанням цін.Його коментарі з'явилися в той час, коли ціна на нафту марки Brent (світовий еталон нафти) в понеділок зранку підскочила до 119 доларів за барель — найвищого рівня з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року.Нагадаємо, сьогодні експерт з паливного ринку Сергій Куюн заявив у "Медіацентрі Україна", що в певній паливній блокаді України Угорщина стала лише першою країною. На теперішній момент також зупинено на тиждень постачання з Польщі..

У середу, 23 лютого, Європейська комісія ухвалила пропозицію про те, щоби Європейський Союз став членом-засновником Міжнародної комісії з розгляду претензій. Цей орган має забезпечити компенсацію жертвам агресивної війни Росії проти України.Про це повідомили на сайті Єврокомісії. Там зазначили, що пропозицію повинні ухвалити держави-члени в Раді ЄС, а Європейський парламент має її схвалити.Лише після таких процедур Євросоюз може стати одним із засновників Міжнародної комісії з розгляду претензій.Зазначається, що міжнародна комісія діятиме під егідою Ради Європи. Вона відповідатиме за розгляд, оцінку та визначення вимог щодо компенсації за втрати та шкоду, завдані Росією Україні та її народу. Вона також відповідатиме за визначення розміру компенсації, що належить до кожного випадку.Голова дипломатії ЄС Кая Каллас зазначила, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже п’ятий рік, ціна російської агресії лише зростає."Якщо ви розпочинаєте війну, то ви платите рахунки. Сотні мільярдів знадобляться для відбудови українських будинків та інфраструктури, а також для знешкодження вибухівки, розкиданої на території всієї країні. Кожен громадянин України вже може подати заяви про компенсацію за пошкодження, втрати чи травми завдяки комісії з питань претензій. А коли війна закінчиться, Росія має відшкодувати завдану нею шкоду", — наголосила вона.Комісар ЄС з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів заявив, що Євросоюз продовжить підтримувати Україну та забезпечувати справедливість для її народу."Міжнародна комісія з претензій задокументує справжню ціну російської агресії та забезпечить визначення справедливої компенсації", — зауважив він.У грудні 2025 року Європейський Союз підписав конвенцію про створення комісії з розгляду претензій разом із 35 країнами та зобов’язався виділити до одного мільйона євро на підтримку її створення в рамках Ради Європи.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи", що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..