# Європарламент

Українська економіка вже понад чотири роки працює в умовах повномасштабної війни. Попри це держава продовжує фінансувати оборону, соціальні виплати та інші бюджетні видатки, а гривня залишається відносно стабільною. Водночас за цією стійкістю стоїть безпрецедентна міжнародна фінансова підтримка, без якої нинішня модель функціонування економіки була б неможливою.Наскільки Україна сьогодні залежить від допомоги партнерів? Де проходить межа між необхідною соціальною підтримкою та економічним популізмом? Чому найважчі випробування для української економіки можуть чекати вже після завершення активної фази бойових дій?Про це — в інтерв'ю TrueUA з виконавчим директором Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.— Попри зростання номінальних зарплат і соціальних виплат, чи можна говорити, що українці вже компенсували втрати у рівні життя, яких зазнали після лютого 2022 року? За якими показниками це варто оцінювати?— Показник реальних доходів населення — це макроекономічний показник. Україна у 2022 році втратила 25% реальних доходів населення. Це офіційна цифра Держкомстату.На сьогодні зростання соціальних виплат і покращення соціальних стандартів, а до них належать прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата, на які впливає держава та які закладаються у державний бюджет, об'єктивно ще не компенсували рівень життя 2021 року. Тому все залежить від того, з чим порівнювати.Наприклад, якщо у 2021 році курс становив приблизно 21 гривню за долар, то сьогодні ми маємо курс близько 45 гривень за долар. Тому навіть за умови зростання заробітної плати в доларовому еквіваленті ми все одно певною мірою програватимемо.Ще один момент. Теоретично ми лише наприкінці 2025 року, наскільки мені відомо, досягли рівня заробітної плати 2021 року в доларовому еквіваленті. Але за цей час сам долар також став дешевшим. Ми часто прирівнюємо все до долара, вважаючи, що це абсолютно стабільна величина. Насправді це не так.Коли говоримо про реальні доходи населення, треба розуміти, що цей показник значною мірою залежить від бази порівняння. Водночас саме він відображає реальні процеси, які відбуваються в економіці. Якщо говорити про рівень реальних доходів населення, то з 2021 року ми всі стали значно біднішими. Тому зростання середньої заробітної плати, прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати ще не компенсувало тих втрат, яких українці зазнали після початку повномасштабних бойових дій.— Український бюджет уже кілька років значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги. Наскільки життєздатною є така модель і чи можна сказати, що сьогодні Україна фактично воює в борг?— Називаймо речі своїми іменами — ми живемо в борг. Ми не просто живемо в борг, а дійсно воюємо в борг. Кирило Буданов у 2023 році, ще перебуваючи на посаді начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, в одному з інтерв'ю заявив, що ми воюємо в борг. До 2026 року нічого принципово не змінилося.Якщо ми беремо український бюджет за кожен рік після початку повномасштабної війни, то абсолютно чітко бачимо: рівень видатків приблизно на 40% більший, ніж рівень доходів. Ця різниця покривається шляхом запозичень.Чи є така модель стійкою? Ні. Тому що вона залежить від зовнішніх запозичень, яких теоретично можуть і не надати. Але, з іншого боку, треба враховувати політичний контекст. Наші європейські партнери дають нам гроші не тому, що люблять Україну, а тому, що бояться Росію. І чим більший рівень цього страху, тим більше гарантій, що гроші ми отримаємо.На сьогодні сума допомоги, яку нам надали, є максимально комфортною для України. Ті 90 мільярдів євро*, які виділили на два роки, ми, найімовірніше, взагалі не повертатимемо. Якщо й повертатимемо, то за рахунок репарацій, які має сплатити Росія. Якщо ж цього не станеться, кошти будуть погашені за рахунок платників податків європейських країн. Це найімовірніший варіант.Якщо ж ми повертаємося до питання стійкості української економіки, то потрібно розуміти кілька речей. Перше: наскільки змінилося податкове законодавство України після початку повномасштабної війни? Правильно — практично ніяк.Будь-яка демократична країна, яка воює, а ми маємо яскраві приклади США та Великої Британії (під час Другої світової війни, — ред.), запроваджувала достатньо жорсткі механізми обмеження споживання ресурсів. Вводилися карткова система, трудові армії, обов'язкове працевлаштування у промисловості. Тобто застосовувалися досить жорсткі економічні заходи — те, що називають "переведенням економіки на воєнні рейки".Україна ж сьогодні, завдяки зовнішнім запозиченням, фактично живе за законами мирного часу. У нас немає обмежень на споживання ресурсів, немає обмежень на купівлю предметів розкоші, нерухомості чи дорогих автомобілів. Так само немає суттєвого посилення податкового навантаження.Тому треба розуміти: сьогоднішня модель функціонування української економіки та соціальної сфери побудована на невідворотності фінансової допомоги від наших партнерів. До того ж, погляньте, як суспільство реагує на питання підвищення податків. Лише спробували порушити питання щодо запровадження 20% ПДВ для фізичних осіб-підприємців або оподаткування закордонних відправлень вартістю до 150 євро — і скільки це викликало хейту.Суспільство сьогодні живе за умов мирного часу й не хоче змінювати ситуацію. Тому це питання навіть радше не до влади, а до суспільства — до його готовності змінювати підходи до сприйняття війни, яка триває в Україні.*11 лютого 2026 року Європейський парламент ухвалив пакет пропозицій, спрямованих на підтримку України шляхом надання їй позики з боку ЄС у розмірі 90 млрд євро на 2026 і 2027 роки.Так звана позика на підтримку України допоможе покрити нагальні фінансові потреби України в умовах вже невдовзі п’ятого року безперервної загарбницької війни Росії.— Який найбільший ризик сьогодні ви бачите для української економіки?— Тут ми з вами фактично вже відповіли на це запитання. Йдеться про те, що фінансового ресурсу, який генерує економіка України, недостатньо, щоб одночасно покривати всі напрями державних видатків. Тому найбільший ризик нинішньої української моделі полягає в тому, що вона існує виключно завдяки зовнішнім запозиченням.Сьогодні ми не в змозі одночасно вести війну й фінансувати соціальні видатки лише коштом української економіки. Саме тому залежимо від зовнішньої допомоги. І ця залежність зберігається ще й тому, що ми не хочемо нічого змінювати у власному житті.Згадаймо приклад Великої Британії. Під час Другої світової війни у Гайд-парку викорчували дерева й засіяли територію картоплею, у Лондоні діяла карткова система, були запроваджені дуже жорсткі обмеження щодо постачання продуктів харчування та використання ресурсів.Тобто суспільство саме визначає, як воно готове жити під час війни. Якщо ми хочемо жити так, як у мирний час, достатньо подивитися, як працюють ресторани в Києві, заміські клуби, скільки дорогих автомобілів стоїть поруч. Це що, війна?Хто в цьому винен? Наші партнери чи суспільство? Партнери в цій ситуації дають нам гроші. І, ще раз повторюю, не через велику любов до України — у них є свої мотиви. Але Україна побудувала систему свого існування у такий спосіб, що сама ввела себе в залежність від зовнішнього фінансування, бо не хоче змінювати внутрішній порядок денний.— Останнім часом дедалі частіше лунають пропозиції щодо підвищення мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та пенсій. Де проходить межа між необхідною соціальною підтримкою населення та економічним популізмом в умовах війни?— Межа проходить у визначенні джерела фінансування цієї соціальної підтримки. Якщо є гроші в бюджеті, які можна витратити, і це не запозичення, то ніхто не заважає спрямувати їх на підвищення рівня життя населення.Але якщо всі ці видатки здійснюються за рахунок запозичень, треба чітко визначити соціальну необхідність таких рішень і логіку, навіщо це робиться. Якщо ви продовжуєте дедалі більше запозичувати коштів і водночас підвищувати рівень соціальної допомоги, значить, свідомо йдете на такий крок.Тому, ще раз повторюю: межа між необхідною соціальною підтримкою населення та економічним популізмом в умовах війни проходить саме там, де визначається джерело фінансування таких виплат.Якщо Велика Британія під час Другої світової війни могла перейти до жорсткої економії ресурсів і запровадити карткову систему, а Україна вважає, що в нинішній ситуації потрібно запозичувати кошти, аби підвищувати рівень соціальних виплат, значить — такий вибір робить суспільство. Значить — психологічно ми до іншого поки що не готові.От вийдіть зараз до українського суспільства і скажіть: "Потрібно обмежити споживання ресурсів". Вам одразу ж скажуть: "Беріть приклад з Міндіча". Тому, ще раз повторюю, усе визначається джерелом фінансування.— Наскільки сьогодні курс гривні визначається внутрішніми економічними чинниками, а наскільки — обсягами міжнародної фінансової допомоги? Чи бачите ви ризики для валютного ринку до кінця року?— Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть.Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде і доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною.Ми на сьогодні себе не утримуємо. Та модель, що побудована, орієнтована на зовнішню допомогу. Щоб далеко не ходити: Україна ніколи в житті не отримувала стільки зовнішньої допомоги. Тільки цього року в межах однієї програми фінансової підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро. Крім того, є програми МВФ, є програма Ukraine Facility, є окрема міжурядова програма з Японією, Канадою, є окремі двосторонні домовленості з європейськими партнерами.Ми щороку тільки на соціальні видатки від наших партнерів отримуємо 40 мільярдів доларів. Тому, ще раз повторюю, цей фестиваль нечуваної щедрості від наших партнерів миттєво припиниться, щойно закінчиться активна фаза бойових дій.Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей.Як тільки грошей почне меншати, а об'єктивно їх стане менше, бо Європа не буде утримувати Україну найближчі роки, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. Бо Україна звикла до подібної допомоги.До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду.— Які структурні проблеми, на вашу думку, стануть найбільшим викликом для української економіки після завершення активної фази бойових дій? Чи готова держава до такого сценарію вже зараз?— Точно не боргове навантаження. Якщо війна триватиме, гроші нам даватимуть, тому що наші партнери бояться росіян більше, ніж ми. Демографічна криза сьогодні справді є величезною проблемою. Але це не лише демографічна криза — це також криза мобілізаційного потенціалу, відтік кадрів і молоді.Поки триватиме активна фаза бойових дій, стан української економіки навряд чи суттєво змінюватиметься, тому що нинішня структура запозичень і допомоги, яку ми отримуємо, зберігатиметься. Найбільші проблеми почнуться тоді, коли формально завершиться активна фаза бойових дій і Україні почнуть зменшувати загальний обсяг допомоги.— А який прогноз ви можете зробити? Що на нас чекає?— Ситуація буде дещо іншою. Сьогодні основним видом підтримки є макрофінансова допомога Україні як суверенній державі. Наші партнери говорять, що після завершення активної фази бойових дій пріоритет надаватиметься інвестиційній допомозі.Тобто сюди має надходити вже не пряме фінансування від наших партнерів. Вони вважають, що в Україну мають заходити інвестиції європейського бізнесу, щоб відновлювати українську економіку й отримувати від цього прибутки.Найбільша проблема в цей момент полягатиме в тому, що просто так інвестор сюди не прийде. Ми почнемо говорити про інвестиційний клімат, правила гри на українському ринку, боротьбу з корупцією, роботу правоохоронної та судової систем. Саме ці проблеми завжди стримували прихід інвесторів в Україну.Від того, справедливий суддя чи ні, макрофінансова допомога наших партнерів суттєво не залежить. Вона надійде в будь-якому разі, хоча партнери, безперечно, висувають певні умови. Однак інвестор просто так не прийде — він повинен мати гарантії..

Лідерки французького ультраправого "Національного об'єднання" Марін Ле Пен запропонувала свою кандидатуру майже одразу після того, як апеляційний суд Парижа підтвердив її провину. Йдеться про справу щодо нецільового витрачання коштів Європарламенту.Заяву Марін Ле Пен наводить французьке видання Le Monde. Французька політикиня оголосила, що балотуватиметься у президенти 2027 року. Але спочатку подасть апеляцію."Оскільки я маю можливість подати апеляцію до Касаційного суду, яка припиняє дію рішення, я проводитиму передвиборчу кампанію без електронного браслета", — зазначила вона.Раніше французький апеляційний суд залишив чинним обвинувальний вирок Марін Ле Пен. При цьому суд скоротив до 15 місяців термін заборони лідерці ультраправих обіймати виборні посади. Так вона отримала можливість балотуватися на наступних президентських виборах.Водночас суд засудив Ле Пен до трьох років позбавлення волі: двох — умовно, одного — з відбуванням покарання під електронним наглядом (з носінням електронного браслета). Варто зазначити, що цей рік якраз припадає на передвиборчу кампанію у Франції.Сама Марін Ле Пен раніше заявляла, що не хотіла би вести президентську кампанію під електронним наглядом. Це би заважало, на її думку, агітації та підривало її позиції як кандидатки.У березні 2025 року дев’ятьох депутатів Європарламенту, серед яких Марін Ле Пен, визнали винними у розтраті коштів Європейського Союзу. Цю політикиню пов’язують із кремлівським диктатором Володимиром Путіним.Тоді наголошувалося, що підсудні не звинувачені у привласненні коштів, а лише в їх використанні на користь своєї партії.Нагадаємо, що британське видання The Guardian опублікувало дослідження про причини зростання популярності ультраправих в Європі. З огляду, що ці політсили переважно ще й проросійські, їхній підйом — погана новина для України..

У суботу, 9 травня, в Україні відзначають День Європи. Свято офіційно було запроваджено ще у 2023 році.Відповідний документ №266/2023 оприлюднено на сайті президента."Усвідомлюючи європейську ідентичність Українського народу, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії, підтримуючи ініціативи молодіжних та інших громадських об’єднань, постановляю установити в Україні День Європи, який відзначати щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу", — йдеться в документі.Що відомо про святоДень Європи в сучасному Європейському Союзі був запроваджений у 1985 році Європейськими спільнотами (організацією-попередницею ЄС). Ця дата згадує Декларацію Шумана від 9 травня 1950 року, створену Робертом Шуманом, яка пропонувала об'єднати вугільну та сталеливарну промисловість Франції та Західної Німеччини Це призвело до створення Європейської спільноти з вугілля та сталі, першого Європейського співтовариства, створеного 18 квітня 1951 року.Після заснування Європейського Союзу в 1993 році дотримання Дня Європи національними та регіональними органами влади значно збільшилося. У подальші роки, зокрема після укладання Маастрихтського договору, 9 травня стало активно відзначатися як День Європи громадськістю держав-членів ЄС.У цей день проводять освітні заходи про Європейський Союз, культурні та творчі ініціативи, виступають на підтримку європейської інтеграції, відбувається вручення відзнак чи премій. Прапор грає важливу роль в загальних урочистостях в якості ще одного символу.Звернення українського гарантаПрезидент Володимир Зеленський заявив, що наразі наша держава відзначає цей день "не формально чи плакатно, а дійсно знаючи, що ми вже невід’ємна частина європейської родини"."Ми захищаємо Україну, нашу незалежність, наше майбутнє, і тим самим ми в Україні захищаємо нашу Європу, частиною якої Україна була і буде", — відзначив Зеленський.Він додав, що з перших днів повномасштабної війни і дотепер Європа з Україною. Президент вважає, що це не благодійність, а свідомий вибір європейців — "бути на одному боці зі сміливими й сильними, з українцями та українками, які борються сьогодні за мир і справжню безпеку від тиранії не тільки для себе, а й для всього континенту"."І ми обовʼязково захистимо нашу державу, наш народ і наше право самостійно обирати своє майбутнє — майбутнє у Європі", — додав гарант.Нагадаємо, 8 травня в Україні відзначали День пам’яті та перемоги над нацизмом. Президент Володимир Зеленський наголошував, що український народ знову змушений зупиняти зло та оновлену версію нацизму, що має маркування: "сделано в России"..

Європейський парламент попередив Європейську комісію про загрозу виборам в Угорщині. Головна причина — можливість втручання країни-агресорки Росії.Про це повідомляє Euronews. За даними видання, п’ятеро високопоставлених депутатів Європарламенту звернулися до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн із закликом вжити конкретних заходів через можливі загрози чесності парламентських виборів в Угорщині. Відповідний лист також адресовано єврокомісару з питань юстиції Майклу Макграту.Так, у цьому листі законодавці висловили "серйозні сумніви" щодо того, чи вибори "можуть відбутися у справді вільних та справедливих умовах виборчого процесу". Окрему увагу автори листа приділяють "потенційній операції російського втручання", яка, за їхніми словами, може здійснюватися на користь правлячої партії "Фідес"."Вони (депутати, — ред.) закликають Комісію "публічно оцінити", чи "умови для вільної та чесної демократичної конкуренції в Угорщині підриваються дезінформацією, іноземним втручанням, зловживанням державними ресурсами", а також "залякуванням журналістів", — йдеться у повідомленні.Водночас європейські депутати занепокоєні можливими спробами кібератак на ІТ-системи опозиційної партії "Тіса", що також може вплинути на перебіг виборчого процесу.Відтак, євродепутати закликають Єврокомісію публічно оцінити ситуацію та, у разі необхідності, розширити юридичні дії проти Угорщини, зокрема у сфері дотримання законодавства ЄС щодо свободи ЗМІ. Йдеться також про можливе посилення процедур у межах механізму статті 7, який передбачає санкції за порушення принципів верховенства права.Нагадаємо, раніше віцепрезидент США Джей Ді Венс накинувся зі звинуваченнями на Україну. Він вважає, що нібито українські спецслужби намагалися втрутитися і в американські, й в угорські вибори..

У понеділок, 23 лютого, Європейський парламент призупинив процес ратифікації широкомасштабної торговельної угоди зі Сполученими Штатами Америки. Такий крок спричинили не зовсім зрозумілі дії президента Дональда Трампа.Про це заявив голова комітету з міжнародної торгівлі Європарламенту та постійний доповідач у співпраці зі США Бернд Ланге.За його словами, це стало останнім наслідком рішення Верховного суду про скасування більшості мит, введених президентом Дональдом Трампом.Ланге зазначив, що наслідки рішення Верховного суду США не можна ігнорувати, тож продовжувати працювати, ніби нічого не сталося, не є варіантом."Ключовий інструмент, який використовувала американська сторона для переговорів і реалізації Тернберрійської угоди, більше не доступний. Ситуація зараз є більш невизначеною, ніж будь-коли. Це суперечить стабільності та передбачуваності, яких ми прагнули досягнути за допомогою Тернберрійської угоди", — заявив європейський політик.Він повідомив про рішення парламентарів призупинити роботу над схваленням угоди "до відновлення ясності, стабільності та правової визначеності у торговельних відносинах між ЄС і США"."Отже, заплановане на завтра голосування в комітеті не відбудеться, як передбачалося, тіньові доповідачі переглянуть ситуацію наступного тижня", — зазначив Бернд Ланге.Нагадаємо, 21 лютого президент США Дональд Трамп офіційно запровадив універсальне 10-відсоткове мито на товари з усіх країн світу, що стало одним із наймасштабніших рішень у сфері міжнародної торгівлі за останні десятиліття. Нові економічні обмеження розпочнуть діяти вже з вівторка, 24 лютого, попри попередні спроби Верховного суду заблокувати аналогічні ініціативи.Наступного дня він же офіційно заявив про підвищення тимчасової митної ставки на імпорт до США з усіх країн. Тариф може вирости з 10% до 15%..

Спроби Кремля нав’язати Україні проведення виборів під час повномасштабної війни є відвертим цинізмом, адже не можна змушувати людей голосувати під ракетними обстрілами та без світла. У Європарламенті наголосили, що міжнародна спільнота не повинна допустити реалізації таких маніпулятивних планів агресора. Відповідну заяву зробила президентка Європейського парламенту Роберта Мецола під час панельної дискусії на Мюнхенській безпековій конференції, пише "Інтерфакс-Україна". Вона наголосила, що Росія, яка сама не має досвіду чесних виборів, намагається використовувати цю тему для дестабілізації України."Ми хочемо надіслати повідомлення Росії та адміністрації Путіна, а також про цинізм, з яким ми обговорюємо вибори в Україні. Коли в Росії були чесні вибори? Коли ми зможемо сказати, що якщо на міста падають бомби, не можна змушувати людей, які не мають електроенергії, йти голосувати?" — заявила вона.Мецола також додала, що подібні вимоги до України є частиною "цинічного задуму" Москви, і цивілізований світ "абсолютно не повинен цього допускати".Нагадаємо, що в ЦВК прокоментували статтю у Financial Times про те, що президент Володимир Зеленський нібито має намір оголосити план щодо проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого — в день роковин повномасштабного вторгнення Росії. За словами голови ЦВК Сергія Дубовика, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування не надходило.Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський заявив, що дата 24 лютого має особливе символічне значення в контексті війни. У такий день жодного оголошення про проведення президентських і парламентських виборів, а також референдуму щодо тимчасово окупованого Донбасу не відбудеться..

Європейський парламент ухвалив стратегічне рішення про виділення Україні масштабного пакету фінансової підтримки у розмірі 90 мільярдів євро на період 2026–2027 років. Ці кошти стануть критично важливим ресурсом для підтримання оборонної спроможності держави та забезпечення безперебійного фінансування бюджетних видатків в умовах тяглої війни.Про це повідомляє Міністерство фінансів України за підсумками рішення Європарламенту від 11 лютого.Призначення фінансової допомогиУ Мінфіні зазначили, що затверджений пакет підтримки має чіткий розподіл за ключовими напрямками, що дозволить уряду збалансувати військові та соціальні потреби:військова підтримка: 60 мільярдів євро будуть спрямовані на посилення оборонного потенціалу України.бюджетна підтримка: 30 мільярдів євро призначені для гарантування стабільного функціонування державної фінансової системи.Фінансування відбуватиметься шляхом запозичень ЄС на міжнародних ринках капіталу під гарантії бюджетного резерву Європейського Союзу. Україна очікує отримати перший транш уже у другому кварталі 2026 року, ймовірно — у квітні.Офіційна позиціяМіністр фінансів Сергій Марченко наголосив, що ця допомога не лише зміцнює фронт, а й наближає Україну до європейських стандартів:"Ці кошти допоможуть Україні зміцнити оборонний потенціал, забезпечити пріоритетні видатки, а також сприятимуть стійкості країни та її тіснішій інтеграції з оборонно-промисловою базою Європи".У Мінфіні наголошують, що Європейський Союз залишається найбільшим донором України: з лютого 2022 року загальний обсяг наданої допомоги вже сягнув 70,7 мільярда євро. Новий пакет фінансування відіграє ключову роль у підтримці необхідних реформ та посиленні інституційної спроможності держави на шляху до членства в ЄС.Нагадаємо, 14 січня Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки..

Європейський парламент планує пришвидшити розгляд ініціативи про надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро. Депутати можуть проголосувати за нього вже на майбутньому пленарному засіданні.Про це повідомила пресслужба Європарламенту. Зокрема, сьогодні, 20 січня, депутати підтримали прохання якнайшвидше розглянути фінансовий пакет ЄС, який фінансуватиметься коштом спільних запозичень, його гарантуватиме бюджет Євросоюзу."Гроші мають скерувати на військову допомогу, підтримку державного бюджету України та зміцнення оборонної промисловості країни, а також інтеграцію в європейську оборонну базу", — йдеться в повідомленні.Крім того, депутати пришвидшують роботу над змінами в Українському фонді. За рішенням Ради ЄС, вони планують застосувати процедуру розширеної співпраці.Це дозволить 24 країнам ЄС (без Чехії, Угорщини та Словаччини) надати Україні позику. Остаточне голосування з цього питання відбудеться в середу, 21 січня.Наступним кроком стане узгодження позики між Європарламентом і Радою Євросоюзу в межах звичної законодавчої процедури.Як відомо, в грудні ЄС виділив Україні 90 мільярдів євро на два наступних роки, кошти будуть безповоротними та безвідсотковими. Гроші спрямують на бюджетні потреби й оборону, а погашення можливе тільки після компенсації збитків із боку Росії.Нещодавно голова Єврокомісії уточнила, що 60 мільярдів євро спрямують на оборонні потреби України, а ще 30 мільярдів євро — на бюджетну допомогу.Такі кошти Україні нададуть на 2026-2027 роки. При цьому в Євросоюзі продовжують розгляд "репараційного кредиту" для України коштом заморожених активів Росії.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Франція підтримала позицію Європарламенту та просуває ідею щодо неможливості схвалення торгової угоди ЄС і США в умовах погроз американського президента Дональда Трампа..

Україна скасувала візит групи депутатів Європейського парламенту до Києва. Це пов’язано з присутністю в її складі члена німецької партії "Альтернатива для Німеччини", яка має антиукраїнське спрямування.Про це повідомило видання Euractiv із посиланням на власні джерела. Журналісти зазначили, що візит делегації депутатів Європейського парламенту, що спеціалізуються на обороні, скасували, коли стало відомо, що в її складі буде німецький ультраправий депутат Ганс Нойгофф, член партії "Альтернатива для Німеччини".Нойгофф декілька разів їздив до Росії та відомий проросійською позицією й антиукраїнськими заявами. При цьому програма візиту охоплювала в тому числі поїздки на територію чутливих військових об'єктів — тому наявність в делегації Нойгоффа викликала занепокоєння в Києві."Соромно думати, що загроза безпеці, яка призвела до скасування поїздки, є внутрішньою для парламенту. Йдеться про депутата Європарламенту, який їхав туди не для того, щоби спілкуватися з українцями, а для того, щоби продовжити свій антиукраїнський хрестовий похід", — сказав виданню один із депутатів.Своєю чергою, Нойгофф відмовився вийти зі складу делегації комітету парламенту з питань безпеки й оборони. Посадовці Європарламенту вимагали від нього взагалі піти у відставку, але депутат відкинув і цю вимогу.Після відмови Київ вирішив скасувати візит делегації та розглядав варіант взагалі заборонити Нойгоффу в'їзд до України. Про скасування оголосили в неділю, 30 листопада — за день до того, як депутати мали їхати до Києва.Група депутатів Європарламенту попередили голову комітету з питань безпеки й оборони Марі-Агнес Штрак-Циммерманн та інших посадовців ще до візиту, що фігура Нойгоффа може викликати проблеми. Зараз розглядається можливість перенести візит, але незрозуміло, як викинути з делегації Нойгоффа, який повинен офіційно їздити з делегаціями такого рівня."Коли відбуваються делікатні місії, такі як у Сирії чи Україні, групи спілкуються одна з одною та домовляються, щоб уникнути включення до їх складу членів, які вважаються під загрозою. Так це працює роками", — припустив один із депутатів у розмові з виданням.Нагадаємо, 6 листопада стало відомо, що група політиків ультраправої німецької політичної сили "Альтернатива для Німеччини" не могла зустрічатися із заступником голови Ради безпеки Росії Дмитром Медведєвим під час поїздки до Росії..

У четвер, 27 листопада, Європейський парламент ухвалив резолюцію "Про позицію ЄС щодо запропонованого мирного плану та участі ЄС у досягненні справедливого та тривалого миру для України". Там позицію Сполучених Штатів Америки щодо України названо "амбівалентною".Про це повідомила "Європейська правда". Документ також ставить під сумнів відданість США міжнародному праву.Таким чином Європарламент розкритикував США за неоднозначність і суперечливість політики щодо України. Європейські парламентарі вважають таку позицію згубною."Європарламент бере до відома зусилля адміністрації США, спрямовані на припинення агресивної війни Росії проти України, але вважає, що амбівалентність політики США щодо України є згубною для досягнення стійкого миру", — йдеться у тексті резолюції.Документ підкреслює, що "метою ЄС залишається справедливий і тривалий мир, який ґрунтується на міжнародному праві та повністю поважає територіальну цілісність, незалежність і суверенітет України"."Ініціатива щодо припинення війни в Україні, нещодавно схвалена адміністрацією США, викликала законне занепокоєння щодо відданості США міжнародному праву та безпеці Європи й України", — стурбовані євродепутати.У цьому контексті Європарламент закликав ЄС і його держави-члени "продемонструвати лідерство у цей вирішальний геополітичний момент і продовжувати працювати зі США та партнерами-однодумцями, щоби гарантувати, що переговори про справедливий і тривалий мир для України ґрунтуються на принципах міжнародного права, проводяться сумлінно та спрямовані на остаточне припинення агресивної війни Росії проти України".Нагадаємо, сьогодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга розповідав, що делегації України та США готові до наступних обговорень "мирного плану". Такі контакти та нові зустрічі можливі вже найближчим часом..

Керівники комітетів із закордонних справ у парламентах 20 країн Європи виступили зі спільною заявою. Вони застерегли від таких умов миру, що стануть винагородою для Росії за розв’язану війну.Текст звернення опублікував очільник комітету із закордонних справ естонського Рійгікогу Марко Міхельсон. Звернення підписали, крім Естонії, представники парламентів Латвії, Литви, Данії, Швеції, Норвегії, Ісландії, Фінляндії, Польщі, Чехії, Великої Британії, Франції, Італії, Бельгії, Люксембургу, Нідерландів, Ірландії, Іспанії, Португалії, України та Європарламенту.Вони наголосили, що те, як завершиться російсько-українська війна, й умови миру визначать безпеку Європи на багато десятиліть вперед. Ідеться про екзистенційні інтереси усіх європейців. "Нашою метою був і залишається справедливий і сталий мир, що ґрунтується на міжнародному праві та забезпечує повну повагу до територіальної цілісності, незалежності та суверенітету України. Такого миру неможливо досягнути поступками агресору чи винагородою агресора. Нічого не може вирішуватися про Україну — без України, про Європу — без Європи", — йдеться в заяві.Парламентарі акцентували, що справжні перемовини не можуть розпочинатися з того, що Україну просять завчасно погодитися на російські вимоги."Епоха імперій закінчилася, і Європа ніколи не вважатиме легітимними жодні російські "безпекові інтереси", що виходять за межі її кордонів чи передбачають її право визначати безпековий порядок у Європі", — йдеться у заяві. Очільники комітетів додали, що безпекові гарантії для України в межах потенційної мирної угоди мають бути юридично зобов’язувальними та підкріплюватися контингентом стримування в Україні та спроможностями, що допоможуть запобігти новій агресії."Для України не мають встановлюватися обмеження на чисельність збройних сил чи обмеження у зовнішній чи внутрішній політиці, тоді як для Росії жодних обмежень не висувається. Росія має щонайменше вивести свої війська з окупованих територій і взаємодіяти з міжнародними інституціями для забезпечення відповідальності причетних до звірств", — зауважили парламентарі.. Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що висока представниця ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас скликає позачергове засідання Ради ЄС у закордонних справах. Воно має відбутися в середу, 26 листопада. Головна тема — ситуація навколо "мирного плану" для України..

Європейський Союз може запровадити санкції проти Угорщини. Причина — "занепад демократії" у країні.Про це повідомляє "Європейська правда" із посиланням на звіт Європарламенту. Зазначається, що 5 листопада у Європарламенті ухвалили черговий звіт щодо процедури за статтею 7, у якому розкритикувала Угорщину."Критичний для Угорщини звіт обговорять під час пленарного засідання Європейського парламенту у Страсбурзі 24-27 листопада. Обговорення заплановане на понеділок, 24 листопада, на цій же сесії проголосують за відповідну резолюцію на основі звіту", — йдеться у повідомленні.У резолюції наголошується, що депутати Європарламенту планують закликати Раду ЄС запровадити санкції проти Угорщини, а Європейську комісію — вдатися до нових юридичних механізмів тиску."Європарламент... висловлює глибокий жаль з приводу того, що відсутність рішучих дій з боку Комісії та Ради сприяла занепаду демократії, верховенства права та основних прав в Угорщині", — йдеться в документі.У ЄС вважають, що на сьогодні Угорщина вже не є демократією, а перетворилася на "гібридний режим електоральної автократії". Така ситуація в Угорщині "становить загрозу для всіх цінностей Євросоюзу та його правопорядку". Журналісти відзначили, що, якщо резолюцію ухвалять, Європарламент може закликати Єврокомісію ініціювати позов проти Угорщини до Суду ЄС, якщо вказана юридична можливість буде підтверджена.Стаття 7 Договору про Європейський Союз — це механізм захисту основоположних цінностей ЄС, таких як демократія, верховенство права, повага до прав людини, свобода, рівність і повага до прав меншин. Вона має два етапи:1. Превентивна фазаЄС може констатувати, що існує явна загроза серйозного порушення цінностей ЄС з боку держави-члена  У цьому випадку Європейська Рада може:звернутися до цієї держави з рекомендаціями;проводити діалог, аби запобігти подальшим порушенням.Рішення ухвалюється більшістю у чотири п’ятих голосів держав-членів (тобто не одноголосно).2. Санкційна фаза (стаття 7(2) і 7(3) ДЄС):Якщо порушення вже відбулося і є серйозним та системним, Європейська Рада може одноголосно ухвалити рішення, що така держава постійно порушує цінності ЄС. Після цього Рада ЄС може:призупинити певні права цієї держави, включно з правом голосу в Раді;залишити за нею обов’язки (наприклад, фінансові внески до бюджету ЄС).Нагадаємо, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом вже цього тижня. Перемовини пройдуть у Білому дому. Як очікується, за результатами перемовин Орбан і Трамп "оголосять про низку нових співпраць та обговорять відновлення угоди про уникнення подвійного оподаткування".Водночас Орбан під час зустрічі з американським президентом Дональдом Трампом планує докладно пояснити, чому Угорщина залежить від російських енергоносіїв. Як відомо, президент США очікує повної відмови Європи від російської нафти і газу. Нещодавно він запровадив санкції проти компаній "Роснефть" і "Лукойл".Після цього Орбан заявив, що його уряд працює над тим, аби обійти санкції. Уряд Угорщини намагається переконати адміністрацію США, що її статус країни, яка не має виходу до моря, не залишає їй іншого вибору, як покладатися на російську нафту..

У четвер, 16 жовтня, комітети Європейського парламенту підтримали проекти, що передбачають повну відмову Європейського Союзу від російського газу та нафти.Про це повідомила прес-служба Європарламенту. Там зазначили, що комітети з промисловості, наукових досліджень і енергетики, а також із міжнародної торгівлі схвалили проекти щодо заборони імпорту до ЄС будь-якого російського газу, включно зі скрапленим природним газом, з 1 січня 2026 року.Деякі винятки передбачені лише для чинних короткострокових контрактів (до 17 червня) та довгострокових — до 1 січня 2027 року, за умови, що такі контракти уклали до 17 червня 2025 року.Згідно із запропонованими заходами, енергетичні оператори зможуть розірвати контракти, посилаючись на форс-мажорні обставини, якими може вважатися юридично зобов’язувальна заборона подальшого імпорту.Також пропонують заборонити тимчасове зберігання газу російського походження в ЄС з 1 січня 2026 року. Щоби закрити лазівки та зменшити ризик обходження обмежень, операторів зобов’язують подавати детальніші докази щодо країни походження.З тієї ж дати пропонують заборону імпорту всієї російської нафти та нафтопродуктів, а також додаткові запобіжники та посилення покарання за обходження заборони.Окрім того, євродепутати вилучили положення, яке дозволяє Єврокомісії тимчасово призупинити заборону на імпорт у ситуаціях, коли є загроза для енергетичної безпеки ЄС.Проекти підтримали 83 голосами "за", тоді як дев’ять євродепутатів голосували "проти", один утримався.Зазначається, що євродепутати підтримали таке рішення з огляду на те, що Росія системно, протягом двох десятиліть. використовувала свої енергоресурси як зброю, і це ще більше загострилося після її відкритого нападу на Україну.Як відомо, президент США Дональд Трамп заявляв, що Америка готова ввести серйозні санкції проти Росії — за умови, що країни НАТО припинять купувати в неї енергоресурси. Він розкритикував Європу за "недостатньо жорсткі санкції" проти Росії та продовження закупівлі російської нафти.Нагадаємо, що, за інформацією Служби зовнішньої розвідки України, Росія до кінця 2025 року може стати залежною від імпорту пального на рівні до 60 відсотків. Це реально без щонайменше шести місяців ремонту у спокійних умовах..

У четвер, 9 жовтня, Європейський парламент затвердив резолюцію, у якій засудив "ескалаційні дії" Росії, спрямовані проти безпеки та інфраструктури країн-членів ЄС та закликав держави-члени Євросоюзу збивати повітряні цілі, які незаконно порушують їхні кордони.Відповідний документ розміщено на сайті Європарламенту. За резолюцію проголосували 469 депутатів. Зокрема, 97 політиків проголосували проти, а 38 утрималися."Росія несе повну та однозначну відповідальність за дії в повітряних просторах Польщі, Естонії та Румунії", — сказано у документі.У резолюції наголошується, що Європарламент підтримує будь-які кроки, "спрямовані на узгоджені та пропорційні кроки у відповідь країн ЄС у разі будь-яких порушень їх повітряних кордонів аж до ліквідації потенційних загроз з повітря". До того ж у документі Європарламент закликає держави-члени до посилення своєї оборони, а саме:посилити оборонну співпрацю з Україною, зокрема щодо технологій дронів та контрзаходів;підвищити ефективність санкцій проти Росії, щоб підірвати її здатність вести війну проти України;поширити каральні заходи на держави, які сприяють Росії (Білорусь, Іран, Північна Корея), а також на китайські компанії, що постачають товари подвійного використання;створити справжній Європейський оборонний союз та посилити цивільно-військову координацію у сфері повітряного простору;впровадити "стіни дронів" у ЄС та ініціативи щодо посилення контролю на східному фланзі."ЄС повинен продемонструвати рішучість і сигналізувати, що будь-яка третя країна, яка намагається порушити суверенітет держави-члена, негайно зіткнеться з помстою. Депутати Європарламенту також закликають Раду та Комісію підвищити ефективність і вплив санкцій проти Росії, щоб остаточно підірвати здатність країни продовжувати вести свою жорстоку війну агресії проти України. Каральні заходи повинні поширюватися на всі держави, які сприяють діям Росії, такі як Білорусь, Іран і Північна Корея, а також виступають за санкції проти китайських компаній, що постачають товари подвійного використання та військову продукцію, необхідну для виробництва безпілотників і ракет", — йдеться у резолюції.Нагадаємо, раніше державний секретар США Марко Рубіо заявляв, що вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір є неприйнятним. Водночас, за його словами, залишається незрозумілим, чи навмисно Росія відправила безпілотники на територію Польщі.

Колишній депутат Європейського парламенту та лідер політичної сили Reform UK в Уельсі Натан Гілл визнав отримання хабаря від колишнього українського народного депутата Олега Волошина в обмін на проросійські заяви.Про це повідомило видання Politico. Журналісти зазначили, що в п’ятницю Гілл визнав себе винним за вісьмома пунктами обвинувачення в корупції, вчиненій між груднем 2018 року та липнем 2019 року. За словами його адвоката, він може отримати реальний тюремний термін.Гілл був депутатом Європарламенту спершу від партії UKIP, а згодом — від Brexit Party до виходу Великої Британії з Євросоюзу 2020 року.У травні 2021 року він залишив Reform UK після невдалої спроби обратися до парламенту Уельсу.Колишній депутат визнав, що отримував гроші за проросійські виступи від Олега Волошина, колишнього нардепа від партії ОПЗЖ, який перебуває під санкціями США та ЄС за співпрацю з Кремлем. Верховна Рада позбавила Волошина мандата в лютому 2023 року.За словами прокурора Марка Гейвуда, листування у WhatsApp між Гіллом і Волошиним містить домовленості про те, що євродепутат мав ставити у парламенті "потрібні" запитання, контактувати з високопосадовцями Єврокомісії, робити заяви й організовувати заходи.Крім того, Гілл організовував участь євродепутатів у програмах телеканалу "112 Україна", який закрили 2021 року в межах санкцій проти його власника, проросійського бізнесмена Тараса Козака.На тлі скандалу Лейбористська партія в Уельсі закликала лідера Reform UK Найджела Фараджа пояснити, що йому відомо про справу Гілла.У Reform UK відповіли, що це "відчайдушна спроба лейбористів, які втрачають підтримку та загрузли у рейтингах", і заявили, що "такій брудній політиці немає місця в Уельсі".Нагадаємо, 13 серпня стало відомо, що Служба безпеки України оголосила в розшук народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ Федора Христенка.