# Європарламент

Україна скасувала візит групи депутатів Європейського парламенту до Києва. Це пов’язано з присутністю в її складі члена німецької партії "Альтернатива для Німеччини", яка має антиукраїнське спрямування.Про це повідомило видання Euractiv із посиланням на власні джерела. Журналісти зазначили, що візит делегації депутатів Європейського парламенту, що спеціалізуються на обороні, скасували, коли стало відомо, що в її складі буде німецький ультраправий депутат Ганс Нойгофф, член партії "Альтернатива для Німеччини".Нойгофф декілька разів їздив до Росії та відомий проросійською позицією й антиукраїнськими заявами. При цьому програма візиту охоплювала в тому числі поїздки на територію чутливих військових об'єктів — тому наявність в делегації Нойгоффа викликала занепокоєння в Києві."Соромно думати, що загроза безпеці, яка призвела до скасування поїздки, є внутрішньою для парламенту. Йдеться про депутата Європарламенту, який їхав туди не для того, щоби спілкуватися з українцями, а для того, щоби продовжити свій антиукраїнський хрестовий похід", — сказав виданню один із депутатів.Своєю чергою, Нойгофф відмовився вийти зі складу делегації комітету парламенту з питань безпеки й оборони. Посадовці Європарламенту вимагали від нього взагалі піти у відставку, але депутат відкинув і цю вимогу.Після відмови Київ вирішив скасувати візит делегації та розглядав варіант взагалі заборонити Нойгоффу в'їзд до України. Про скасування оголосили в неділю, 30 листопада — за день до того, як депутати мали їхати до Києва.Група депутатів Європарламенту попередили голову комітету з питань безпеки й оборони Марі-Агнес Штрак-Циммерманн та інших посадовців ще до візиту, що фігура Нойгоффа може викликати проблеми. Зараз розглядається можливість перенести візит, але незрозуміло, як викинути з делегації Нойгоффа, який повинен офіційно їздити з делегаціями такого рівня."Коли відбуваються делікатні місії, такі як у Сирії чи Україні, групи спілкуються одна з одною та домовляються, щоб уникнути включення до їх складу членів, які вважаються під загрозою. Так це працює роками", — припустив один із депутатів у розмові з виданням.Нагадаємо, 6 листопада стало відомо, що група політиків ультраправої німецької політичної сили "Альтернатива для Німеччини" не могла зустрічатися із заступником голови Ради безпеки Росії Дмитром Медведєвим під час поїздки до Росії..

У четвер, 27 листопада, Європейський парламент ухвалив резолюцію "Про позицію ЄС щодо запропонованого мирного плану та участі ЄС у досягненні справедливого та тривалого миру для України". Там позицію Сполучених Штатів Америки щодо України названо "амбівалентною".Про це повідомила "Європейська правда". Документ також ставить під сумнів відданість США міжнародному праву.Таким чином Європарламент розкритикував США за неоднозначність і суперечливість політики щодо України. Європейські парламентарі вважають таку позицію згубною."Європарламент бере до відома зусилля адміністрації США, спрямовані на припинення агресивної війни Росії проти України, але вважає, що амбівалентність політики США щодо України є згубною для досягнення стійкого миру", — йдеться у тексті резолюції.Документ підкреслює, що "метою ЄС залишається справедливий і тривалий мир, який ґрунтується на міжнародному праві та повністю поважає територіальну цілісність, незалежність і суверенітет України"."Ініціатива щодо припинення війни в Україні, нещодавно схвалена адміністрацією США, викликала законне занепокоєння щодо відданості США міжнародному праву та безпеці Європи й України", — стурбовані євродепутати.У цьому контексті Європарламент закликав ЄС і його держави-члени "продемонструвати лідерство у цей вирішальний геополітичний момент і продовжувати працювати зі США та партнерами-однодумцями, щоби гарантувати, що переговори про справедливий і тривалий мир для України ґрунтуються на принципах міжнародного права, проводяться сумлінно та спрямовані на остаточне припинення агресивної війни Росії проти України".Нагадаємо, сьогодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга розповідав, що делегації України та США готові до наступних обговорень "мирного плану". Такі контакти та нові зустрічі можливі вже найближчим часом..

Керівники комітетів із закордонних справ у парламентах 20 країн Європи виступили зі спільною заявою. Вони застерегли від таких умов миру, що стануть винагородою для Росії за розв’язану війну.Текст звернення опублікував очільник комітету із закордонних справ естонського Рійгікогу Марко Міхельсон. Звернення підписали, крім Естонії, представники парламентів Латвії, Литви, Данії, Швеції, Норвегії, Ісландії, Фінляндії, Польщі, Чехії, Великої Британії, Франції, Італії, Бельгії, Люксембургу, Нідерландів, Ірландії, Іспанії, Португалії, України та Європарламенту.Вони наголосили, що те, як завершиться російсько-українська війна, й умови миру визначать безпеку Європи на багато десятиліть вперед. Ідеться про екзистенційні інтереси усіх європейців. "Нашою метою був і залишається справедливий і сталий мир, що ґрунтується на міжнародному праві та забезпечує повну повагу до територіальної цілісності, незалежності та суверенітету України. Такого миру неможливо досягнути поступками агресору чи винагородою агресора. Нічого не може вирішуватися про Україну — без України, про Європу — без Європи", — йдеться в заяві.Парламентарі акцентували, що справжні перемовини не можуть розпочинатися з того, що Україну просять завчасно погодитися на російські вимоги."Епоха імперій закінчилася, і Європа ніколи не вважатиме легітимними жодні російські "безпекові інтереси", що виходять за межі її кордонів чи передбачають її право визначати безпековий порядок у Європі", — йдеться у заяві. Очільники комітетів додали, що безпекові гарантії для України в межах потенційної мирної угоди мають бути юридично зобов’язувальними та підкріплюватися контингентом стримування в Україні та спроможностями, що допоможуть запобігти новій агресії."Для України не мають встановлюватися обмеження на чисельність збройних сил чи обмеження у зовнішній чи внутрішній політиці, тоді як для Росії жодних обмежень не висувається. Росія має щонайменше вивести свої війська з окупованих територій і взаємодіяти з міжнародними інституціями для забезпечення відповідальності причетних до звірств", — зауважили парламентарі.. Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що висока представниця ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас скликає позачергове засідання Ради ЄС у закордонних справах. Воно має відбутися в середу, 26 листопада. Головна тема — ситуація навколо "мирного плану" для України..

Європейський Союз може запровадити санкції проти Угорщини. Причина — "занепад демократії" у країні.Про це повідомляє "Європейська правда" із посиланням на звіт Європарламенту. Зазначається, що 5 листопада у Європарламенті ухвалили черговий звіт щодо процедури за статтею 7, у якому розкритикувала Угорщину."Критичний для Угорщини звіт обговорять під час пленарного засідання Європейського парламенту у Страсбурзі 24-27 листопада. Обговорення заплановане на понеділок, 24 листопада, на цій же сесії проголосують за відповідну резолюцію на основі звіту", — йдеться у повідомленні.У резолюції наголошується, що депутати Європарламенту планують закликати Раду ЄС запровадити санкції проти Угорщини, а Європейську комісію — вдатися до нових юридичних механізмів тиску."Європарламент... висловлює глибокий жаль з приводу того, що відсутність рішучих дій з боку Комісії та Ради сприяла занепаду демократії, верховенства права та основних прав в Угорщині", — йдеться в документі.У ЄС вважають, що на сьогодні Угорщина вже не є демократією, а перетворилася на "гібридний режим електоральної автократії". Така ситуація в Угорщині "становить загрозу для всіх цінностей Євросоюзу та його правопорядку". Журналісти відзначили, що, якщо резолюцію ухвалять, Європарламент може закликати Єврокомісію ініціювати позов проти Угорщини до Суду ЄС, якщо вказана юридична можливість буде підтверджена.Стаття 7 Договору про Європейський Союз — це механізм захисту основоположних цінностей ЄС, таких як демократія, верховенство права, повага до прав людини, свобода, рівність і повага до прав меншин. Вона має два етапи:1. Превентивна фазаЄС може констатувати, що існує явна загроза серйозного порушення цінностей ЄС з боку держави-члена  У цьому випадку Європейська Рада може:звернутися до цієї держави з рекомендаціями;проводити діалог, аби запобігти подальшим порушенням.Рішення ухвалюється більшістю у чотири п’ятих голосів держав-членів (тобто не одноголосно).2. Санкційна фаза (стаття 7(2) і 7(3) ДЄС):Якщо порушення вже відбулося і є серйозним та системним, Європейська Рада може одноголосно ухвалити рішення, що така держава постійно порушує цінності ЄС. Після цього Рада ЄС може:призупинити певні права цієї держави, включно з правом голосу в Раді;залишити за нею обов’язки (наприклад, фінансові внески до бюджету ЄС).Нагадаємо, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом вже цього тижня. Перемовини пройдуть у Білому дому. Як очікується, за результатами перемовин Орбан і Трамп "оголосять про низку нових співпраць та обговорять відновлення угоди про уникнення подвійного оподаткування".Водночас Орбан під час зустрічі з американським президентом Дональдом Трампом планує докладно пояснити, чому Угорщина залежить від російських енергоносіїв. Як відомо, президент США очікує повної відмови Європи від російської нафти і газу. Нещодавно він запровадив санкції проти компаній "Роснефть" і "Лукойл".Після цього Орбан заявив, що його уряд працює над тим, аби обійти санкції. Уряд Угорщини намагається переконати адміністрацію США, що її статус країни, яка не має виходу до моря, не залишає їй іншого вибору, як покладатися на російську нафту..

У четвер, 16 жовтня, комітети Європейського парламенту підтримали проекти, що передбачають повну відмову Європейського Союзу від російського газу та нафти.Про це повідомила прес-служба Європарламенту. Там зазначили, що комітети з промисловості, наукових досліджень і енергетики, а також із міжнародної торгівлі схвалили проекти щодо заборони імпорту до ЄС будь-якого російського газу, включно зі скрапленим природним газом, з 1 січня 2026 року.Деякі винятки передбачені лише для чинних короткострокових контрактів (до 17 червня) та довгострокових — до 1 січня 2027 року, за умови, що такі контракти уклали до 17 червня 2025 року.Згідно із запропонованими заходами, енергетичні оператори зможуть розірвати контракти, посилаючись на форс-мажорні обставини, якими може вважатися юридично зобов’язувальна заборона подальшого імпорту.Також пропонують заборонити тимчасове зберігання газу російського походження в ЄС з 1 січня 2026 року. Щоби закрити лазівки та зменшити ризик обходження обмежень, операторів зобов’язують подавати детальніші докази щодо країни походження.З тієї ж дати пропонують заборону імпорту всієї російської нафти та нафтопродуктів, а також додаткові запобіжники та посилення покарання за обходження заборони.Окрім того, євродепутати вилучили положення, яке дозволяє Єврокомісії тимчасово призупинити заборону на імпорт у ситуаціях, коли є загроза для енергетичної безпеки ЄС.Проекти підтримали 83 голосами "за", тоді як дев’ять євродепутатів голосували "проти", один утримався.Зазначається, що євродепутати підтримали таке рішення з огляду на те, що Росія системно, протягом двох десятиліть. використовувала свої енергоресурси як зброю, і це ще більше загострилося після її відкритого нападу на Україну.Як відомо, президент США Дональд Трамп заявляв, що Америка готова ввести серйозні санкції проти Росії — за умови, що країни НАТО припинять купувати в неї енергоресурси. Він розкритикував Європу за "недостатньо жорсткі санкції" проти Росії та продовження закупівлі російської нафти.Нагадаємо, що, за інформацією Служби зовнішньої розвідки України, Росія до кінця 2025 року може стати залежною від імпорту пального на рівні до 60 відсотків. Це реально без щонайменше шести місяців ремонту у спокійних умовах..

У четвер, 9 жовтня, Європейський парламент затвердив резолюцію, у якій засудив "ескалаційні дії" Росії, спрямовані проти безпеки та інфраструктури країн-членів ЄС та закликав держави-члени Євросоюзу збивати повітряні цілі, які незаконно порушують їхні кордони.Відповідний документ розміщено на сайті Європарламенту. За резолюцію проголосували 469 депутатів. Зокрема, 97 політиків проголосували проти, а 38 утрималися."Росія несе повну та однозначну відповідальність за дії в повітряних просторах Польщі, Естонії та Румунії", — сказано у документі.У резолюції наголошується, що Європарламент підтримує будь-які кроки, "спрямовані на узгоджені та пропорційні кроки у відповідь країн ЄС у разі будь-яких порушень їх повітряних кордонів аж до ліквідації потенційних загроз з повітря". До того ж у документі Європарламент закликає держави-члени до посилення своєї оборони, а саме:посилити оборонну співпрацю з Україною, зокрема щодо технологій дронів та контрзаходів;підвищити ефективність санкцій проти Росії, щоб підірвати її здатність вести війну проти України;поширити каральні заходи на держави, які сприяють Росії (Білорусь, Іран, Північна Корея), а також на китайські компанії, що постачають товари подвійного використання;створити справжній Європейський оборонний союз та посилити цивільно-військову координацію у сфері повітряного простору;впровадити "стіни дронів" у ЄС та ініціативи щодо посилення контролю на східному фланзі."ЄС повинен продемонструвати рішучість і сигналізувати, що будь-яка третя країна, яка намагається порушити суверенітет держави-члена, негайно зіткнеться з помстою. Депутати Європарламенту також закликають Раду та Комісію підвищити ефективність і вплив санкцій проти Росії, щоб остаточно підірвати здатність країни продовжувати вести свою жорстоку війну агресії проти України. Каральні заходи повинні поширюватися на всі держави, які сприяють діям Росії, такі як Білорусь, Іран і Північна Корея, а також виступають за санкції проти китайських компаній, що постачають товари подвійного використання та військову продукцію, необхідну для виробництва безпілотників і ракет", — йдеться у резолюції.Нагадаємо, раніше державний секретар США Марко Рубіо заявляв, що вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір є неприйнятним. Водночас, за його словами, залишається незрозумілим, чи навмисно Росія відправила безпілотники на територію Польщі.

Колишній депутат Європейського парламенту та лідер політичної сили Reform UK в Уельсі Натан Гілл визнав отримання хабаря від колишнього українського народного депутата Олега Волошина в обмін на проросійські заяви.Про це повідомило видання Politico. Журналісти зазначили, що в п’ятницю Гілл визнав себе винним за вісьмома пунктами обвинувачення в корупції, вчиненій між груднем 2018 року та липнем 2019 року. За словами його адвоката, він може отримати реальний тюремний термін.Гілл був депутатом Європарламенту спершу від партії UKIP, а згодом — від Brexit Party до виходу Великої Британії з Євросоюзу 2020 року.У травні 2021 року він залишив Reform UK після невдалої спроби обратися до парламенту Уельсу.Колишній депутат визнав, що отримував гроші за проросійські виступи від Олега Волошина, колишнього нардепа від партії ОПЗЖ, який перебуває під санкціями США та ЄС за співпрацю з Кремлем. Верховна Рада позбавила Волошина мандата в лютому 2023 року.За словами прокурора Марка Гейвуда, листування у WhatsApp між Гіллом і Волошиним містить домовленості про те, що євродепутат мав ставити у парламенті "потрібні" запитання, контактувати з високопосадовцями Єврокомісії, робити заяви й організовувати заходи.Крім того, Гілл організовував участь євродепутатів у програмах телеканалу "112 Україна", який закрили 2021 року в межах санкцій проти його власника, проросійського бізнесмена Тараса Козака.На тлі скандалу Лейбористська партія в Уельсі закликала лідера Reform UK Найджела Фараджа пояснити, що йому відомо про справу Гілла.У Reform UK відповіли, що це "відчайдушна спроба лейбористів, які втрачають підтримку та загрузли у рейтингах", і заявили, що "такій брудній політиці немає місця в Уельсі".Нагадаємо, 13 серпня стало відомо, що Служба безпеки України оголосила в розшук народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ Федора Христенка.

У середу, 17 вересня, президент Володимир Зеленський у Києві провів зустріч із президенткою Європейського парламенту Робертою Мецолою.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що у ході перемовин вони "обговорили ключові теми, які є між Україною та європейськими інституціями".Зокрема, під час зустрічі Зеленський та Мецола зупинилися на таких питання:підтримка перемовин щодо вступу України у Євросоюз і важливість відкриття першого кластера якнайшвидше;санкції проти Росії та ухвалення 19-го пакету санкцій Євросоюзу;російські активи;соціальні питання: будівництво укриттів для шкіл і підтримка Європою нашої програми безоплатного харчування для всіх українських дітей у школах."Розраховуємо, що ЄС буде також предметно з нами в цих питаннях. Цінуємо, що в Україні запрацює Офіс Європейського парламенту і це посилить координацію між нашим парламентом та Європарламентом. Дякую за всю підтримку. Дякую всім, хто допомагає", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 12 вересня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про продовження санкцій проти Російської Федерації. Обмежувальні заходи, запроваджені через військову агресію проти України, діятимуть до 15 березня 2026 року.Також повідомлялось, що Європейська комісія пропонує нову ідею щодо того, як направити мільярди євро заморожених російських активів до України, замінивши гроші, перераховані до Києва, борговими розписками, що підтримуються ЄС.

Україна отримала ще один транш макрофінансової допомоги від Європейського Союзу у мільярд євро. Кошти виділено у межах програми ERA Loans.Про це у Telegram повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко. Посадовиця зазначила, що цей транш профінансований із прибутків від заморожених активів Центрального банку РФ."Це більше, ніж допомога — це чіткий сигнал: Європа рішуче зміцнює оборону та стійкість України перед масованими ракетними атаками та спробами дестабілізації", — зауважила очільниця уряду.До того ж Свириденко подякувала голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та єврокомісару Валдісу Домбровскісу за лідерство й непохитність.Як відомо, Європейський Союз, країни G7 і Австралія після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну заморозили приблизно 3 300 мільярдів євро державних активів Росії.У травні 2024 року Євросоюз схвалив використання доходів від заморожених активів для допомоги Україні. За минулий рік Київ отримав у цьому контексті три мільярди євро. А з початку 2025 року ЄС переказав Україні 10,1 мільярда євро з доходів від заморожених у європейських банках коштів Росії.При цьому Україна вже тривалий час наполягає на конфіскації російських активів як компенсації за шкоду, завдану внаслідок повномасштабного вторгнення. Водночас у Європі не всі підтримують таке рішення.Нагадаємо, 26 серпня бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.

У вівторок, 17 червня, Європарламент підтримав продовження угоди про вантажні перевезення між Європейським Союзом і Україною до кінця 2025 року. Ця угода також відома як "транспортний безвіз".Про це повідомила прес-служба Європарламенту. Там зазначили, що за відповідну ініціативу проголосували 488 депутатів, 137 виступили проти, ще 34 — утрималися. Як відомо, первинну угоду уклали в червні 2022 року, її дія мала завершитися в червні 2024 року.Проте згодом її тимчасово продовжили, очікуючи на формальне схвалення Європарламентом і Радою ЄС. Тепер документ передадуть Раді для остаточного ухвалення.Експерти наголосили, що оновлена версія угоди враховує низку практичних викликів, які виникли під час її реалізації.Зокрема, згідно з новими вимогами, водії повинні мати при собі дозвільні документи на міжнародні перевезення та розміщувати спеціальну наклейку на лобовому склі, що підтверджує відповідність перевезення умовам угоди.Крім того, угода передбачає механізм захисту: у разі суттєвих порушень на місцевому ринку автоперевезень її дію можуть тимчасово припинити в окремому географічному регіоні.Варто зазначити, що угода про вантажні автоперевезення від 29 червня 2022 року стала одним із проявів солідарності Європейського Союзу з Україною у відповідь на повномасштабне вторгнення Російської Федерації.Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства розвитку громад і територій України повідомляла, що рішення про "транспортний безвіз" стало можливим завдяки ефективній реалізації угоди, її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання.

У четвер, 8 травня, Європейський парламент голосуватиме за запровадження пільгового режиму експорту з України сталі та заліза. Це відбудеться після того, як з 6 червня 2025 року завершиться дія загальних автономних торгівельних преференцій для українського експорту, тобто так званого "торгівельного безвізу".Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на проект законодавчої резолюції Європарламенту щодо пропозиції регламенту Європейського парламенту та Ради ЄС, яким призупиняється дія окремих положень регламенту стосовно імпорту української продукції до Європейського Союзу.У проекті законодавчої резолюції Європарламенту, яку поставлять на голосування 8 травня, йдеться про продовження спрощеного режиму імпорту для української сталі та заліза після 5 червня 2025 року."Україна все ще залишається великим експортером заліза та сталі, попри те, що війна призвела до руйнування або окупації багатьох виробничих потужностей. Тому залишається необхідним зберегти призупинення дії регламенту про спільні правила імпорту. Це призупинення є та залишатиметься правовою основою для призупинення поточного захисного заходу ЄС щодо сталевої продукції в межах підтримки з боку ЄС", — йдеться у пояснювальній записці Єврокомісії до проекту документа.У Єврокомісії наголосили, що, для того, щоби забезпечити продовження заходів із лібералізації торгівлі для України після закінчення терміну дії автономних торгівельних преференцій для України 5 червня 2025 року, "необхідно, щоби запропонований регламент набув чинності 6 червня 2025 року". Запровадити преференції для українських заліза та сталі пропонується терміном на три роки.Якщо голосування у Європарламенті виявиться успішним, то законодавчу резолюцію має затвердити Рада ЄС, вона набере чинності після офіційної публікації.Нагадаємо, 10 квітня стало відомо, що угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС, відома як "транспортний безвіз", продовжена до 31 грудня 2025 року. Це рішення стало можливим завдяки ефективній реалізації угоди, її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання.

У понеділок, 31 березня, до України прибули спікери та віце-спікери парламентів із 17 європейських країн.Про це повідомив голова Верховної ради Руслан Стефанчук. За його словами, до Києва сьогодні приїхали представники Бельгії, Великої Британії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Латвії, Литви, Люксембургу, Норвегії, Польщі, Португалії, Словенії, Фінляндії, Хорватії, Чехії, Швеції, а також представники Європейського парламенту."Цей візит — сильний символ підтримки, солідарності та довіри. Вдячний колегам за готовність бути поруч із Україною. Цінуємо кожен жест, кожну зустріч, кожне слово, кожну дію, що наближає перемогу справедливості й тривалого миру. Україна відчуває плече партнерів. І це надихає", — наголосив Стефанчук.Як очікується, європейські політики в Україні візьмуть участь у саміті голів парламентів. Крім того, парламентарі вже взяли участь у церемонії вшанування жертв російського терору у Бучі. Відповідні фото оприлюднив президент Володимир Зеленський у власному дописі в Telegram-каналі."Три роки тому наші воїни звільнили Бучу від російських окупантів. І світ побачив, що таке російська окупація. Вбиті люди на вулицях. Закатовані люди. Могили у дворах звичайних будинків. Відтоді ніхто у світі не може сказати, що не знає, що саме захищає Україна. Україна бореться за життя для своїх людей. За те, щоб ніхто й ніколи на нашій землі не робив того, що зробили російські окупанти", — написав очільник держави у своєму дописі . Нагадаємо, 31 березня шведський уряд оголосив про передачу Україні пакета військової допомоги на суму майже 1,6 мільярда доларів. Це найбільша допомога Швеції від початку повномасштабного вторгнення Росії..

Дев’ятьох депутатів Європарламенту, серед яких лідерка ультраправої партії Франції "Національне обʼєднання" Марін Ле Пен, визнали винними у розтраті коштів Європейського Союзу. Цю політикиню пов’язують із кремлівським диктатором Володимиром Путіним.Про рішення суду повідомило видання The Guardian. Журналісти зазначили, що про вироки кожного з підсудних поінформують окремо.Наголошується, що підсудні не звинувачені у привласненні коштів, а в їх використанні на користь своєї партії."Розслідування також показало, що це були не адміністративні помилки, а розкрадання в межах системи, створеної для скорочення витрат партії", — заявив суддя.Медійники додали: суд постановив, що Ле Пен заборонено балотуватися на державні посади. Водночас суддя поки що не повідомив, протягом якого терміну діятиме заборона.Варто зазначити, що наступні президентські вибори у Франції відбудуться 2027 року. Згідно з опитуваннями, Марін Ле Пен є фавориткою першого туру наступних президентських виборів у Франції. У середині грудня 2024 року за неї готові були проголосувати від 35 до 38% французьких громадян.Лідерка ультраправої партії покинула залу суду ще до того, як суддя закінчив оголошувати вирок.Як відомо, Марін Ле Пен очолює правопопулістську партію "Національне об'єднання" (раніше "Національний фронт"). Вона відома своєю антиімміграційною риторикою, євроскептицизмом і намаганнями змінити імідж партії, яку раніше очолював її батько Жан-Марі Ле Пен.Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Ле Пен зазнала критики через її давню проросійську позицію. Вона підтримувала тісні відносини з Москвою.Нагадаємо, що на початку березня Марін Ле Пен, яка здебільшого дотримувалася проросійських поглядів, змінила свій тон щодо адміністрації США Дональд Трампа. Вона розкритикувала американську владу, яка призупинила військову допомогу для України..

Депутати від партії Volt Європейського парламенту закликали позбавити Угорщину права голосу в Європейському Союзі через її блокування спільних рішень. Такий план вони скерують до європейських лідерів.Про це повідомило видання Politico. Журналісти з’ясували, що план складається із дев’яти пунктів.У документі, крім заклику до позбавлення Угорщини права голосу, пропонують призначити верховну представницю Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Каю Каллас повноцінною міністеркою закордонних справ ЄС.Також автори тексту прагнуть створити спільну європейську армію та забезпечити можливість переглянути договори Євросоюзу, щоби включити нові компетенції у сфері оборони та підготуватися до розширення.Як відомо, Угорщина неодноразово ставала об’єктом критики в Європарламенті через порушення принципів верховенства права та демократичних стандартів. ЄС звинувачував уряд Віктора Орбана в обмеженні незалежності судової системи, свободи ЗМІ та прав громадянського суспільства. Через це Брюссель заморозив мільярди євро фінансування для Будапешта, вимагаючи виконання умов щодо зміцнення демократичних інституцій.Водночас Угорщина використовує своє право вето для блокування важливих рішень ЄС, зокрема, щодо допомоги Україні та санкцій проти Росії. Це викликало заклики європейських депутатів до позбавлення країни права голосу в Раді ЄС. Зокрема, партія Volt вже ініціювала відповідний план, що передбачає санкції проти Будапешта за його дії, які суперечать інтересам Євросоюзу.Нагадаємо, що в Європейському Союзі припускають, що так звана "проросійська група" лідерів деяких країн Європи може зірвати ключові рішення саміту. Зустріч європейських політиків запланована на цей тиждень..

Світова спільнота має посилити зусилля, аби російський агресор загрузнув у міжнародних санкціях. Тож єдиний шлях досягнути справедливого миру — це й надалі потужно підтримувати Україну.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у вівторок, 11 лютого, під час виступу на засіданні Європейського парламенту."Єдиний шлях зупинити агресивну Росію, щоби досягнути справедливого та тривалого миру, означає підтримувати Україну настільки потужно, щоб агресор загрузнув не лише в українській землі, але й у міжнародних санкціях і власних внутрішніх проблемах", — наголосив він.За його словами, Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони, більше літаків, більше далекобійної артилерії, більше засобів радіоелектронної боротьби, інвестицій в українську воєнну індустрію."Це означає ще більше ефективних санкцій, яких не можна ні уникнути, ні обійти. Більше рішучості у конфіскації та використанні російських заморожених активів. Більше справедливих і незворотних покарань за скоєні страшні воєнні злочини, авіа- та ракетні удари по мирному населенню, за катування та вбивства цивільних", — акцентував спікер українського парламенту.Він також закликав європейських парламентарів діяти рішучіше та жорсткіше, відповідаючи на російську агресію."Росія порушила всі можливі та неможливі червоні лінії. І на відміну від агресора, Україна, як жертва агресії, та і її партнери не порушили жодної. Будьмо чесними: єдині лінії, які ми маємо стерти, це лінії страху, нерішучості, зволікань і зневіри", — наголосив Руслан Стефанчук.  Нагадаємо, минулого тижня спецпредставник США з питань України та Росії Кіт Келлог заявив у коментарі New York Post, що президент Дональд Трамп готовий подвоїти санкції проти країни-агресорки Росії, щоби закінчити війну в Україні..