Київські ТЕЦ і мільйони гривень: що сталося з коштами на відновлення
Стійкість кожного міста починається з відповідальності його керівництва. І коли ця відповідальність дає збій, наслідки відчувають передусім мешканці. Для Києва — не лише як столиці, а й найбільшого міста України за кількістю населення та економічним значенням — це питання на тлі прогнозів важкої зими особливо актуальне. І в умовах, коли щодня ворог атакує його балістикою й безпілотниками, удари зсередини країни підривають залишки довіри та надії на те, що столиця зможе гідно пройти чергові випробування.
Два тижні тому, 14 жовтня, після чергового повітряного терору РФ, влада заявила: ворог атакував усі три столичні ТЕЦ, через що, як повідомляла "Економічна правда", Київ втратив можливість виробляти електроенергію на трьох основних теплоелектроцентралях — ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницькій ТЕЦ. Через пошкодження власної генерації та російські удари по електромережах столиці взимку загрожують тривалі відключення світла. Та киянам не звикати, чи не так?
Готовність Києва до зимового періоду в умовах обстрілів та перебоїв електро, водо- й теплопостачання у лютому 2026 року становила 1,8%. А вже у жовтні керівництво держави визнало готовність Києва за критеріями Плану стійкості незадовільною.
Київ — найбільший споживач електроенергії в Україні. "Економічна правда", посилаючись на оцінки профільних експертів, вказує, що споживання міста становить 1-1,2 ГВт або 12-15% від загальнодержавного, а взимку, залежно від температури, навантаження може зрости до 1,8-2 ГВт. Торік, до масштабних зимових обстрілів, внутрішня генерація відігравала ключову роль у забезпеченні міста електроенергією. За даними співрозмовників видання в одній з енергетичних компаній, її внесок міг сягати 1,3 ГВт. Передусім ішлося про ТЕЦ-5, яка забезпечує централізоване теплопостачання правого берега (Голосіївський, Печерський, Солом’янський р-ни, Теремки) та частини лівого (Русанівка, Березняки), ТЕЦ-6 — під її "опікою" Троєщина, Лісовий масив, Оболонь, частина Подолу, та Дарницьку ТЕЦ, вона ж ТЕЦ-4, яка "відповідає" за Дарницький і Дніпровський райони.
Мільйони для столиці: скільки коштів отримали київські ТЕЦ
За кожним об’єктом, який мав забезпечити стабільне проходження зими, стоять чималі бюджетні витрати, а отже — і конкретні зобов’язання відповідальних за його підготовку. Так, за даними Державної казначейської служби, у період з грудня 2022 року до жовтня 2026-го підрядникам від "Київтеплоенерго", яке підконтрольне меру столиці Віталію Кличку, та Служби відновлення у Київській області на ремонт й захист столичних ТЕЦ було сплачено 6,73 мільярда гривень — понад 2,6 мільярда гривень й 4,08 мільярда гривень відповідно. При цьому 92% цих коштів, а це 6,2 мільярда гривень, було перераховано авансом — тобто до виконання робіт.
Ще один важливий момент: за даними джерел TrueUA в Міністерстві енергетики з 2,6 мільярди гривень, сплачених "Київтеплоенерго" для ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, майже 1,6 мільярда гривень (60%) спрямовано на ремонт, реконструкцію та відновлення обладнання, а на захисні споруди — лише 243 мільйонів гривень (9%), тобто у 6,5 раза менше. Перший платіж на захист ТЕЦ здійснено лише в серпні 2025 року, тобто, лише через три роки після початку масованих ударів по енергетиці. Водночас на рахунках "Київтеплоенерго" весь цей час перебувало понад 12 мільярдів гривень власних коштів.
Фактично, механізм, про який ви прочитаєте нижче, зводиться до простої схеми: виділення коштів для "обраних" → освоєння → закупівля обладнання → підготовка проєкту → установка обладнання → захист об'єкта. Але ця схема дефектна вже на старті, адже правильний алгоритм дій фактично повинен читатися з кінця: проєкт → підготовка/захист об'єкта → виділення коштів → закупівля обладнання → установка. Таким чином маємо те, що маємо: гроші виділені, майно не встановлене, об’єкти не захищені. Можливо, до ситуації варто придивитися представникам правоохоронних органів?
А що з коштами?
21 жовтня журналісти "Громадського" опублікували чергове розслідування. Вони стверджують, що київська компанія "Атмосфера менеджмент" отримала від "Київтеплоенерго" сумнівних підрядів без відкритих торгів на 1,3 мільярда гривень. Примітно, що незадовго до підписання вартісних контрактів у фірми змінився власник. Новим господарем компанії став Олександр Чикал — колишній водій народного депутата від БПП Сергія Хланя. 284 мільйони гривень із коштів "Київтеплоенерго" спрямували нібито на виготовлення резервних теплових перемичок для ТЕЦ-5. Чи виконаний договір у повному обсязі — мають розібратися правоохоронні органи. Однак питання до ефективності використання бюджетних коштів таки дійсно є.
Осінь 2026 року вже показала, що протягом чотирьох років повномасштабної війни керівництво столиці, попри очевидні загрози для енергетичної інфраструктури міста, не вжило належних заходів для адаптації до нових умов. Мовчала і СБУ, яка б мала звернути увагу керманичів столиці на необхідність захисту критичної інфраструктури та змусити відповідних керівників виконати свої прямі обов’язки.
Систематичні ракетно-дронові атаки мали стати підставою для перегляду пріоритетів, перерозподілу бюджетних коштів і посилення захисту критично важливих об’єктів. Однак замість комплексного підходу до підвищення їхньої стійкості акцент, за наявною оцінкою, залишався на фінансуванні робіт і відновленні попереднього стану інфраструктури, без належного врахування ризику повторних ударів. Оцінімо наслідки на конкретних прикладах.
Згідно з відкритими даними, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 перебувають у комунальній власності територіальної громади Києва та з 2018 року експлуатуються "Київтеплоенерго". Водночас Дарницька ТЕЦ з червня 2012 року належить ТОВ "Євро-реконструкція".
Київрада у травні 2024 року затвердила Концепцію відновлення та підвищення енергетичної стійкості столиці, згідно з якою протягом 12-15 років мала бути впроваджена розподілена когенерація — йдеться про шість нових ТЕЦ і 11 міні-ТЕЦ на базі районних котелень вартістю 1,2 мільярда євро. Цього року на виконання Плану стійкості Київрада скерувала близько 13 мільярда гривень, які планувалося витратити на резервні теплові перемички, захист об’єктів та когенерацію. З цих коштів 11,1 мільярда гривень мало виділити саме місто, 1,7 мільярда гривень — "Київтеплоенерго", з державної субвенції планувалося скерувати 1,3 мільярда гривень, а решту — 5,2 мільярда гривень — покрити шляхом кредитних коштів "Ощадбанку" та ЄБРР.
Паралельно Держагентство відновлення через Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області з травня 2026 року будує захист 20 підстанцій 110 кВ, елементів ТЕЦ-4 і ТЕЦ-5 та резервні котельні. Та чи зігріє киян реалізація цього плану?
Згідно з відкритими даними, Департамент житлово-комунальної інфраструктури КМДА перерахував "Київтеплоенерго" сім мільярдів гривень: з них 6,8 мільярда гривень склали внески до статутного капіталу, а 241 мільйон гривень — фінансова підтримка. Збільшення капіталу обґрунтовувалося поповненням обігових коштів, автономністю енергопостачання та розрахунками з ПрАТ "АК "Київводоканал", АТ "Київгаз", НЕК "Укренерго" (усім трьом компаніям було сплачено 1,4 мільйона гривень).
З казначейських рахунків "Київтеплоенерго" безпосередньо на ТЕЦ-5 і ТЕЦ 6 (ремонти, відновлення, захист, резервні перемички) у 2023-2026 рр. було сплачено 2,6 мільярда гривень, з яких авансом — 2,1 мільярда гривень (80%).
Крім столичних коштів, на підтримку стабільної роботи трьох ТЕЦ були використані фінанси й державного бюджету. Зокрема, Служба відновлення у Київській області за програмою захисту енергетики Києва з травня по серпень 2026 року перерахувала підрядникам 4 мільярди гривень, з них 99,97% авансом. З цих коштів планувалося витратити:
- на резервні котельні — 1,3 мільярда гривень;
- на захист 20 підстанцій 110 кВ — 1,2 мільярда гривень;
- трансформатори та РП енергооб’єктів (у т. ч. ТЕЦ-4) — 1 мільярда гривень;
- на захист тепломереж, ГПУ і ГРП — 454 мільйони гривень;
- на технагляд — 40 мільйонів.
Крім того, у 2023-2025 роках Служба сплатила 4,4 мільярда гривень на реконструкцію електропідстанцій (зв’язок яких з енергопостачанням Києва потребує встановлення). Водночас на Дарницьку ТЕЦ прямих бюджетних платежів не виділялося.
Загалом на ТЕЦ і енергостійкість Києва спрямовано 11 мільярдів гривень публічних коштів: бюджет Києва — 7 мільярдів гривень (63%), державний бюджет — 4 мільярди гривень (37%). Майже всі кошти (92%) було сплачено авансом — тобто державні фінанси надавалися приватним виконавцям до початку виконання робіт без гарантій як їхнього належного виконання, так і взагалі завершення. Наприклад, "Київтеплоенерго" 27 грудня 2024 року отримало зі столичного бюджету 2,17 мільярда гривень, після чого одразу перерахувало до ТОВ "Екніс", яке займається будівництвом та обслуговуванням енергетичних об’єктів до 750 кВ, 188 мільйонів гривень. Цікаво, що основний договір на 864 мільйони гривень між компаніями було підписано лише за два дні до перерахування коштів.
Незрозумілою залишається й купівля резервних перемичок для ТЕЦ-5. Місто підписало чотири договори без торгів на загальну суму понад 1 мільярд гривень, сплативши аванс компаніям-виконавцям через тиждень після підписання. Загалом 51% вартості закупівель КТЕ щодо ТЕЦ (у 2026 році — 75%) проведено без торгів.
Питання виникають й до Служби відновлення. Зокрема, держустанова за 17 договорами чотирьом різним підрядникам сплатила однакові аванси у розмірі 20 мільйонів 475 тисяч гривень.
Тобто складається дивна ситуація, коли й кошти є, і всі ніби розуміють, що потрібно робити, але чомусь кошти розподіляються на непрозорих конкурсах, а проблеми як були, так і залишаються. І в зиму 2026-27 років Київ входить із непрацюючим обладнанням та незахищеною інфраструктурою ТЕЦ.
Кошти виділялися, роботи не виконали — хто відповість?
Як чітко видно із наведених вище цифр, на фізичний захист ТЕЦ від дронових та ракетних ударів було виділено значно менше коштів, ніж на відновлення та інші види робіт. Таким чином, заходи, які мали бути реалізовані ще протягом попереднього періоду для забезпечення належного захисту від ударів, так і не були виконані.
Гучних висновків не буде. Значно промовистішими є самі факти: кошти на столичні ТЕЦ виділялися, роботи мали бути виконані ще в попередній період, але очікуваного результату немає. І головне питання залишається відкритим: хто за це відповідатиме? Парадоксально й водночас обурливо, що особи, які самі проживають у цій державі, перебувають під її захистом і безпосередньо зацікавлені та відповідають за її безпеку, допускають бездіяльність у питаннях, від яких залежить захист мільйонів людей.
