Альона Боженко

Син президента Чечні Рамзана Кадирова 18-річний Адам потрапив у дорожньо-транспортну пригоду у Грозному. Його госпіталізували до лікарні у важкому стані.Про це повідомив опозиційний чеченський канал Niyso."За нашою інформацією, кортеж, як завжди, пересувався на великій швидкості, машина за машиною, коли раптово зустріла перешкоду. В результаті, машини почала влітати одна в одну, тому нас надходить інформація, що постраждалих чимало, але саме через Адам такий переполох", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що через ДТП весь Грозний перекритий. Син диктатора Кадирова перебуває у реанімації у тяжкому стані. Попередньо, його готують до транспортування у Москву.До того ж, за даними Niyso, серед постраждалих нібито є ще один син високопоставленого представника окупаційної влади. Однак, його імені та прізвища поки не розкривають.Нагадаємо, участь глави Чечні Рамзана Кадирова у засіданні держради Російської Федерації 25 грудня 2025 року була скасована через раптове погіршення його здоров'я. Політик прибув до Москви заздалегідь, проте в ніч перед зустріччю з диктатором Володимиром Путіним йому знадобилася термінова медична допомога. Також 11 січня стало відомо, що в очільника Чечні Рамзана Кадирова значно погіршився стан здоровʼя. Через відмову нирок він перебуває на процедурі діалізу, лікарі не дають жодних прогнозів щодо подальшої ситуації..

У суботу, 17 січня, в Україні діятимуть погодинні графіки відключення електроенергії для побутових споживачів.Про це повідомила пресслужба "Укренерго". Також завтра діятимуть й графіки обмеження потужностей для промисловості.Як відзначили у компанії, причина запровадження заходів обмеження – наслідки російських ракетно-дронових атак на енергооб’єкти."Ситуація в енергосистемі може змінитись. Час та обсяг застосування відключень за вашою адресою — дізнавайтесь на офіційних сторінках обленерго у вашому регіоні. Коли електроенергія з’являється за графіком — будь ласка, споживайте її ощадливо!" — додали енергетики.Нагадаємо, 14 січня президент Володимир Зеленський заявив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації. Також мають переглянути тривалість комендантської години.15 січня уряд ухвалив низку антикризових рішень для стабілізації ситуації в енергосистемі України, яка перебуває у складних обставинах через інтенсивні російські обстріли та найважчу за 20 років зиму.16 січня стало відомо, що уряд надав можливість регіонам запроваджувати гнучкі правила комендантської години на період надзвичайної ситуації в енергетиці. Відтак, тепер обмеження в областях діятимуть по-новому..

У Києві 17 січня відбудеться низка змін у курсуванні транспорту. Зміни стосуватимуться як приватних автівок, так і громадського транспорту.Про це повідомила Київська міська державна адміністрація. Зазначається, що із 17 січня до 1 лютого, щоденно з 8:00 до 20:00, частково обмежуватимуть рух транспортною розв’язкою через Наддніпрянське шосе на Південному мостовому переході."Дорожники КП "Київавтошляхміст" ремонтуватимуть металеве огородження на естакаді з’їзду з Південного мостового переходу у напрямку Корчуватого. У комунальній корпорації перепрошують за тимчасові незручності та просять враховувати обмеження під час планування маршруту", — йдеться у повідомленні.Зміни у курсуванні автобусівЦими вихідними автобуси №№ 31, 98, 110, 112 курсуватимуть зі змінами руху через заплановані продовольчі ярмарки на вулицях Татарській, Сержа Лифаря та Ігоря Юхновського. Так, із початку руху і до закінчення ярмарків у суботу, 17 січня, транспорт курсуватиме таким чином:автобус № 98 — вул. Радунська — вул. Будищанська — вул. Оноре де Бальзака (непарна сторона) — вул. Олександри Екстер — просп. Червоної Калини — вул. Сержа Лифаря — вул. Пухівська — ТЕЦ-6;автобус № 110 — вул. Радунська (у зворотному напрямку — вул. Радунська — вул. Лісківська — вул. Милославська) — вул. Градинська — вул. Оноре де Бальзака парна сторона (у зворотному напрямку — непарна сторона) — вул. Олександри Екстер — просп. Червоної Калини – вул. Сержа Лифаря — вул. Миколи Закревського, далі за власним маршрутом до ст. м. "Площа Українських Героїв".У неділю, 18 січня, рух громадського транспорту організують:автобус № 31 — ст. м. "Політехнічний інститут" — просп. Берестейський — вул. Богдана Гаврилишина — вул. Довнар-Запольського — вул. Дегтярівська — вул. Білоруська — вул. Деревлянська — вул. Юрія Іллєнка — вул. Академіка Ромоданова — вул. Загорівська — вул. Князя Володимира Мономаха — вул. Татарська;автобуси №№ 110, 112 — від ст. м. "Площа Українських Героїв" та ст. м. "Лук’янівська" до вул. Райдужної за власними маршрутами, далі — вул. Івана Микитенка — вул. Сірожупанників — вул. Ігоря Юхновського, далі за власними маршрутами. У зворотному напрямку без змін.. Нагадаємо, у Києві обмежують використання електроенергії на зовнішнє освітлення. Обмеження починають діяти з 16 січня. Водночас архітектурно-декоративне освітлення не вмикатимуть..

У Харкові сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода. Загинула одна людина, ще двоє отримали травми.Про це повідомила поліція Харківської області. За даними слідства, аварія трапилася 16 січня на вулиці Клочківській у Шевченківському районі.Попередньо встановлено, що 31-річний водій автомобіля Volkswagen Passat, рухаючись у напрямку вулиці 23 Серпня, зіткнувся з автомобілем Lexus, який рухався у попутному напрямку. Після цього Volkswagen Passat продовжив рух і врізався в автомобіль Daewoo Sens, що їхав попереду. Надалі некерований Volkswagen виїхав на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення з автомобілем Opel Zafira, який рухався назустріч.Крім того, автомобіль Lexus після зіткнення наїхав на бордюрний камінь, а згодом — на припарковані біля краю проїзної частини автомобілі Mitsubishi Pajero та Mitsubishi Lancer.Внаслідок ДТП водій Volkswagen Passat від отриманих травм загинув на місці події. До медичного закладу з тілесними ушкодженнями різного ступеня тяжкості було госпіталізовано водія Opel Zafira, а також 46-річну пасажирку Volkswagen Passat."За даним фактом слідчі розпочали досудове розслідування за ч. 2 ст. 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) Кримінального кодексу України", — йдеться у повідомленні.. Нагадаємо, 11 січня у селищі Краковець Львівської області сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок зіткнення Mercedes-Benz та Volvo одна людина загинула, а п’ятеро пасажирів отримали травми різного ступеня важкості.7 січня ввечері в Житомирській області сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода на трасі "Київ — Чоп". Унаслідок цього було ускладнено рух в обидвох напрямках.Також у Вінницькій області сталися дві дорожньо-транспортні пригоди, у яких постраждали четверо дітей, двоє з яких були госпіталізовані. Обидві аварії відбулися на одній вулиці..

У п'ятницю, 16 січня, Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід лідерці фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко, яку підозрюють у підкупі народних депутатів для голосування. У ході засідання всі учасники процесу відзначилися низкою яскравих цитат.Журналістка "BBC News Україна" Софія Середа зібрала найцікавіші вислови."Не судове засідання, а суцільний стендап. Особливого шарму цьому дійству додавав суддя ВАКС Віталій Дубас своїми коментарями", — зазначила вона.Найяскравіші цитати із суду над ТимошенкоТимошенко: Ми просто наполягаємо на публічності цього процесу! Я хочу просто, щоби сотні тисяч очей бачили все буквально від "А" до "Я".Суддя: Ну я не сумніваюсь, що сьогодні пів країни притулилось до екранів. Особливо пенсіонери і пенсіонерки. Навіть моя люба теща, якій 72 роки.***Прокурор: Прошу мені організувати робоче місце таким чином, що представники медіа або сторонні особи не мали можливості знімати моє робоче місце.Суддя: Вам якусь ширму поставити чи що? Не можу зрозуміти.***Адвокат просить долучити до справи флешкуСуддя: Ну, це — флешка. Я не зчитувач, не знаю, як ви будете дивитись. Може, там якийсь вірус у вас.***Депутати з групи підтримки Тимошенко: А ми вас створювали! Ми за вас (ВАКС) голосували!Суддя: Слава богу, за мене ви не голосували!***Суддя: Я вас почую, Юліє Володимирівно, почую кожного!Тимошенко: Так, а це ж гасло Януковича, це його слова!***Суддя: Хто такий Янукович?Тимошенко: Янукович — це колишній президент УкраїниСуддя: Ну до чого він тут?***Суддя: Скільки вам треба часу?Тимошенко: Ну, я не знаю, скільки треба часу... Тут стільки доказів!Суддя: У нас не парламент, у нас суд!***Тимошенко: 30 хвилин розказує про "зовнішнє управління", "1937 рік" і "професійну боротьбу"Суддя: Дякую, Юліє Володимирівно, за звіт про виконану роботу!***Тимошенко: Це сталінізм! Це тройками вже скоро будуть судити!Суддя: В 37-му році не обирали "запобіжку", Юліє Володимирівно.***Адвокат: Як Юлію Володимирівну, яка перебуватиме за кордоном, зможуть контролювати засобами контролю?Суддя: Я думаю, що поліцейські із задоволенням поїдуть за кордон для супроводу.***Адвокат Тимошенко: Мені прикро за цей парламент, якщо його можна підкупити за 10 тисяч доларів.Суддя: А про яку ціну має іти мова?Попередній контекст:14 січня антикорупційні органи повідомили очільниці фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко про підозру. В офісі політичної сили, яку вона очолює, зранку проводили обшуки.У НАБУ та САП пояснили це тим, що Юлія Тимошенко пропонувала неправомірну вигоду народним депутатам на постійній основі. Йшлося про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед. Їх розрахували на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.15 січня Тимошенко заявляла, що заявила, що їй заблокували рахунки, з яких вона сподівалась сплатити заставу. Водночас політикиня запевнила, що вона не збирається тікати чи припиняти боротьбу.Також перед судом 16 січня нардепка назвала звинувачення на свою адресу "політичною справою", а відео, на якому, за версією Національного антикорупційного бюро України, вона обговорювала передачу коштів, є нібито цілком сфальшованим. Крім того, Тимошенко заявила, що вилучені під час обшуку кошти — це її особисті заощадження.16 січня Вищий антикорупційний суд обрав Юлії Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави в 33,3 мільйона гривень..

На сьогодні формат енергетичного "Рамштайну" — це майданчик, на якому треба домовлятися про продовження підтримки України. Це є важливим для України в умовах постійного російського терору.Про це повідомив президент Володимир Зеленський."Ми говоримо про всі системи, які захищають нашу енергетику в нашій державі. Питання не тільки в системах Patriot, яких ніколи не буде вистачати. В України дуже багато різних систем, завезених за час війни. На це потрібні постійні пакети ракет", — зазначив президент.Він наголосив, що 16 січня наша держава отримала дуже потужний пакет підтримки. Однак, за словами гаранта, кожен пакет підтримки дається Україні дуже великою ціною."Сьогодні зранку ми отримали серйозний пакет. Зараз це в Україні, можу про це говорити. Але це дається такими силами, кров'ю, життям людей — вибивати пакети. Коли ти розумієш, скільки на складах, у якої країни, скільки всього цього є, що воно лежить... Але є внутрішнє законодавство, безумовно, яке обмежує видавати мінімум. Мінімум у тій чи іншій країні повинен лежати на складі. Але які правила, якщо чесно? Які закони, якщо чесно? Якщо у нас іде війна, нам це дуже потрібно. А в деяких країнах немає війни. Тому енергетичний "Рамштайн" — це майданчик, на якому треба домовлятися про продовження. Бо те, що заходить, це не значить, що завтра в нас закінчилася зима. І не значить, що завтра ворог припинив нас бомбити", — зазначив Зеленський.Президент додав, що від енергетичного "Рамштайну" Україна чекає на швидкі постачання того, що є у партнерів."На мій погляд, тут потрібно Україну поважати. Саме поважати. Тому що мало слів "міцний народ України". Цього недостатньо. Міцний народ — він так само тримається, як кожен воїн у нас на фронті тримається. І треба забезпечувати максимально й захищати цей міцний народ", — резюмував Зеленський.Попередній контекст:14 січня президент Володимир Зеленський заявив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації.15 січня уряд ухвалив низку антикризових рішень для стабілізації ситуації в енергосистемі України, яка перебуває у складних обставинах через інтенсивні російські обстріли та найважчу за 20 років зиму.15 січня очільник МЗС Андрій Сибіга заявив, що на доручення очільниці уряду Свириденко Міністерство закордонних справ спільно з Міністерством енергетики скликає енергетичний "Рамштайн". Зокрема, головна мета засідання, "отримати від союзників додаткові внески та конкретні зобовʼязання" для покращення енергетичної ситуації в Україні.16 січня речник МЗС Георгій Тихий уточнив, що енергетичний "Рамштайн" проводитиметься в онлайн-форматі. Проте дата засідання ще не визначена..

Ввечері 16 січня всю територію України охопила масштабна повітряна тривога. Існує ракетна небезпека.Про це повідомили Повітряні сили Збройних сил України."Вся Україна — ракетна небезпека! Зафіксовано зліт МіГ-31К!" — попередили військові.МіГ-31 — це радянський двомісний надзвуковий всепогодний винищувач-перехоплювач дальньої дії, а МіГ-31К — це модифікація з можливістю підвісу ракети "Кинджал". На перших етапах експлуатації він призначався для перехоплення крилатих ракет та інших складних повітряних цілей.Кожен винищувач може нести одну ракету Х-47 "Кинджал" — вона здатна вражати цілі на відстані до 2 000 кілометрів. Максимальна швидкість "Кинджала" — 10 махів, тобто приблизно до 12 000 кілометрів на годину. Вони небезпечні тим, що можуть маневрувати на траєкторії польоту. За даними Forbes, "Кинджал" коштує від 10 мільйонів доларів.До весни 2023 року Україна не мала засобів боротися з гіперзвуковими ракетами типу "Кинджал". Та ситуація змінилася після того, як партнери у квітні 2023 року передали Києву ЗРК Patriot. У ніч проти 4 травня 2023-го над столицею України вперше було збито російську ракету "Кинджал" завдяки ЗРК Patriot. Військові наголошують, що "Кинджали" можна збивати винятково в автоматичному режимі. Крім ЗРК Patriot, потенційно ці ракети може збивати система FSAF SAMP/T.Нагадаємо, зранку 15 січня Київ та Львів опинилися під ударом ворожих безпілотників. У містах зафіксували "прильоти". Згодом стало відомо, що вранці під час повітряної атаки у Львові зафіксовано влучання у символічному місці. Ворожий безпілотник упав на дитячий майданчик поблизу пам’ятника Степану Бандері.Також у ніч на 15 січня російські окупанти здійснили масовану атаку на Україну, застосувавши понад 80 безпілотників різних типів. Силам оборони вдалося нейтралізувати більшість повітряних цілей, проте є прильоти у кількох регіонах..

Президент Володимир Зеленський відповів на звинувачення американського лідера Дональда Трампа у тому, що Україна буцімто затягує війну із Росією.У своєму дописі у Telegram очільник держави відзначив, що такі заяви Трампа є безпідставними, адже лише Москва гальмує мирний процес і не виконує жодних домовленостей."Відтермінування закінчення війни йде з боку Росії. Простий приклад. Наприкінці минулого року були домовленості щодо обміну наших людей — військовополонених. Тисячу людей обміняти. В чому проблема? В чому затримка з української сторони? Хто тримає українців у полоні? Ми? Росія. Чому вони не міняють? Є у США відповідь на це питання? Ні. Тому що є деякі питання, які є некомфортні, а вони абсолютно справедливі", — наголосив гарант.Зеленський додав, що саме Росія затягує всі процеси, починаючи з гуманітарного треку. Тому світ має і далі тиснути на країну-агресорку, аби вона погодилася на мир."Давайте поміняємо тисячу людей. Відтермінували. Давайте обміняємо хоча б 500. Відтермінували. Давайте обміняємо всіх на всіх. Це частина 20 пунктів. Відтерміновується. Так хто відтерміновує? Хто не хоче закінчувати війну? Питання не в бажанні, а питання в тиску. Потрібен достатній тиск на Росію. І все закінчиться. Я вважаю, що ми дуже близькі до цього", — додав президент.Нагадаємо, днями лідер США Дональд Трамп заявив, що саме Україна, а не Росія, гальмує потенційну мирну угоду, що різко контрастує з риторикою європейських союзників, які постійно стверджують, що Москва мало зацікавлена ​​в припиненні війни в Україні.До того ж, на думку Трампа, у Володимира Зеленського, як і раніше, "немає жодних козирів". Трам вважає, що лише він спроможний закінчити війну Росії проти України.Також раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні..

У Києві обмежують використання електроенергії на зовнішнє освітлення. Обмеження починають діяти з 16 січня.Про це повідомила Київська міська державна адміністрація."Таке рішення ухвалила Рада оборони міста Києва з огляду на складну ситуацію в енергосистемі через ворожі атаки", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що обмеження будуть такими:інтенсивність вуличного освітлення знизять до 20% потужності;там, де технічно не можна зробити світло тьмянішим, включатимуть 50% ліхтарів.Водночас архітектурно-декоративне освітлення не вмикатимуть. Проте обмежать архітектурно-декоративну підсвітку будинків, будівель і споруд, рекламних засобів та інформаційних вивісок."Просимо мешканців ощадливо споживати електроенергію. Це допомагає уникнути перевантаження мереж і пришвидшити їх відновлення", — додали у КМДА.Нагадаємо, 15 січня уряд ухвалив низку антикризових рішень для стабілізації ситуації в енергосистемі України, яка перебуває у складних обставинах через інтенсивні російські обстріли та найважчу за 20 років зиму.Також 14 січня президент Володимир Зеленський заявив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації. Також мають переглянути тривалість комендантської години.16 січня стало відомо, що уряд надав можливість регіонам запроваджувати гнучкі правила комендантської години на період надзвичайної ситуації в енергетиці. Відтак, тепер обмеження в областях діятимуть по-новому..

Вночі 16 січня Збройні сили України завдали потужного удару по російських загарбниках. уражено склад боєприпасів противника.Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ. За даними військових, у повітря злетів ворожий склад, який був розташований на тимчасово окупованій території Запорізької області."У межах заходів зі зниження наступальних можливостей російського агресора в ніч на 16 січня підрозділи Сил оборони України завдали ураження по складу боєприпасів підрозділу зі складу 76 десантно-штурмової дивізії (м. Приморськ, тимчасово окупована територія Запорізької області)", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що зафіксовано влучання в ціль. Проте масштаби збитків ще уточнюються.Крім того, у Генштабі уточнили результати удару по підприємству "Атлант Аеро" у Таганрозі Ростовської області Росії. Зокрема, як відзначили військові, внаслідок успішних атак підтверджено пошкодження цеху кінцевого складання БпЛА, двох виробничих цехів, а також адміністративної будівлі підприємства."Сили оборони України й надалі системно здійснюють заходи, спрямовані на послаблення наступальних спроможностей та воєнно-економічного потенціалу російських окупантів з метою примушення РФ до припинення збройної агресії проти України", — додали у Генштабі.Нагадаємо, 13 січня Центр спецоперацій "Альфа" Служби безпеки України (СБУ) разом із підрозділами угруповання сил і засобів Військово-морських сил (ВМС) Збройних сил України (ЗСУ) завдали удару по виробничих корпусах заводу "Атлант Аеро".Також 8 січня українські військові завдали серії успішних ударів по військових об’єктах російських загарбників, розташованих га окупованих територіях України. Зокрема, пошкоджено інфраструктуру, яка відповідає за логістику..

Енергетичний "Рамштайн" проводитиметься в онлайн-форматі. Проте дата засідання ще не визначена.Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий у коментарі журналістам, передає "РБК-Україна".За словами посадовця, Україну на засіданні представлятиме прем'єр-міністр Юлія Свириденко та міністр енергетики Денис Шмигаль."Це буде онлайн зустріч, запланована участь від української сторони прем'єр-міністра Юлії Свириденко та міністра енергетики Дениса Шмигаля, дата ще визначається", — сказав він.Однак, хто з іноземних партнерів буде присутнім на засіданні, у МЗС не уточнили.Зауважимо, 15 січня очільник МЗС Андрій Сибіга заявив, що на доручення очільниці уряду Свириденко Міністерство закордонних справ спільно з Міністерством енергетики скликає енергетичний "Рамштайн". Зокрема, головна мета засідання, "отримати від союзників додаткові внески та конкретні зобовʼязання" для покращення енергетичної ситуації в Україні.Нагадаємо, 15 січня уряд ухвалив низку антикризових рішень для стабілізації ситуації в енергосистемі України, яка перебуває у складних обставинах через інтенсивні російські обстріли та найважчу за 20 років зиму.Також 14 січня президент Володимир Зеленський заявив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації. Також мають переглянути тривалість комендантської години..

Уряд надав можливість регіонам запроваджувати гнучкі правила комендантської години на період надзвичайної ситуації в енергетиці. Відтак, тепер обмеження в областях діятимуть по-новому.Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба."Найближчим часом очікуємо перше таке рішення на рівні громади — для міста Києва", — зауважив він.За словами посадовця, відтепер для комендантської години діятимуть наступні правила:На час дії надзвичайної ситуації в енергетиці дістатися до "Пунктів Незламності" можна 24/7. Перепустки для цього не потрібні.Дозволяється рух приватного транспорту, якщо ви їдете саме до "Пункту Незламності". Громадський транспорт — за рішенням місцевої влади, виходячи із безпекової ситуації."Пунктами Незламності" можуть бути магазини, аптеки, АЗС, заклади сфери послуг і торгово-розважальні центри якщо в них є: автономне живлення, опалення, стабільний зв’язок, подовжувачі та безкоштовний гарячий чай.Для бізнесу, який офіційно виконує функцію "Пункту Незламності", надається можливість працювати 24/7."Усі рішення ухвалюються виключно через Раду оборони міста Києва, за участі сил безпеки. Самовільних рішень на місцях не буде", — наголосив Кулеба.Нагадаємо, 15 січня уряд ухвалив низку антикризових рішень для стабілізації ситуації в енергосистемі України, яка перебуває у складних обставинах через інтенсивні російські обстріли та найважчу за 20 років зиму.Також 14 січня президент Володимир Зеленський заявив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації. Також мають переглянути тривалість комендантської години..

На сьогодні найбільш активно ворожі диверсійно-розвідувальні групи діють у прикордонних регіонах Півночі, зокрема в межах Сумської області. Водночас на Чернігівщині зменшилася активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в інтерв'ю TrueUA. Він наголосив, що головна мета російських ДРГ — розвідка."До прикладу, в попередні роки, особливо на початку повномасштабного вторгнення, такі спроби фіксувалися на Чернігівщині, згодом — у межах Сумської та Харківської областей. За останній період найбільше спроб заходу ворожих ДРГ фіксується саме в межах Сумської області, зокрема на півночі Сумщини, ближче до Чернігівської області. Що стосується Чернігівщини, то за останній час активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу на територію України значно зменшилася. На Харківщині такі спроби також фіксуються, але ворожі групи викриваються", — зазначив Демченко.За словами речника Держприкордонслужби, завдання у російської ДРГ можуть бути різні. Однак основна мета — проведення розвідки."Вони не завжди йдуть одразу на спробу самостійно вибити позиції українських захисників. Їхня основна мета — провести розвідку, встановити побудову нашої оборони, щоб надалі по цих позиціях можна було завдавати ударів більш потужним озброєнням. Також ідеться про мінування місцевості: закладаючи вибухівку, ворог розраховує, що на цих засобах підірвуться українські воїни. Раніше були випадки, коли на таких вибухових пристроях підривалися й мирні люди, які пересувалися у прикордонні. І, звісно, в окремі моменти це також спроби таких груп атакувати позиції українських воїнів, зокрема з метою захоплення в полон наших захисників", — додав Андрій Демченко.Нагадаємо, раніше Головне управління комунікацій Збройних сил України запевнило, що широкомасштабний наступ російських військ на Чернігівську область є малоймовірним у короткостроковій перспективі. Ця оцінка ґрунтується на аналізі поточної ситуації, напрямків зосередження сил та засобів ворога..

Український кордон у воєнний час — це не лінія контролю, а зона постійної напруги й бойової готовності. Обстріли, застосування дронів, спроби прориву диверсійно-розвідувальних груп і активність противника в прикордонних громадах змінюють характер служби та підходи до оборони держави.Про те, де ворог найактивніший, як змінюється його тактика, яку роль відіграють прикордонники у стримуванні загроз і який вигляд має оборона кордону на четвертому році повномасштабної війни, ми поговорили в інтерв’ю з речником Державної прикордонної служби України Андрієм Демченком.Актуальна ситуація на кордоні— Якою зараз є загальна оперативна ситуація на кордонах України, і в яких регіонах спостерігається найвища активність противника?— Звісно, що кордон з Росією — це той напрямок, де противник, ворог, країна-терорист Росія також здійснює свої кроки щодо спроб розширити зону бойових дій на території України. Фактично лінія кордону з Росією — це така ж сама лінія фронту, як і Покровський, Лиманський, Куп’янський чи Краматорський напрямки. Бо хоч на більшості ділянок кордону з Росією немає постійних активних бойових дій, утім є напрямки, де ворог також здійснює свої кроки й дії щодо розширення зони боїв.Якщо прив’язуватися конкретно, то це Сумщина — Хотінська та Юнаківська громади, де ворог, знову ж таки, хоч і нині менш активно застосовує малі піхотні групи для просування, але не полишає спроб розширити зону боїв на цьому напрямку. Також Краснопільська громада, населений пункт Грабовський, який розташований безпосередньо на лінії кордону. Наприкінці минулого року противник заходив своїми групами в цей населений пункт, намагаючись розширити зону боїв далі, однак вийти за його межі не зміг. Завдячуючи героїзму українських воїнів із підрозділів Збройних сил та Державної прикордонної служби, зазнаючи втрат, противник не може здійснити там подальших кроків.Харківщина — це, в першу чергу, напрямок населеного пункту Вовчанськ, а також напрямки населених пунктів Сотницький Козачок, який, до речі, також розташований безпосередньо на лінії кордону, та Дворічанський. Це ті ділянки, де ворог проявляє найбільшу активність, але, знову ж таки, за останній час вона дещо менша, ніж раніше.Інший напрямок — кордон з Білоруссю. Хоч він і вкрай відмінний від кордону з Росією, і там немає активних бойових дій, ми не бачимо по той бік кордону якоїсь активності білоруських силових структур чи збройних сил. Водночас загалом кордон з Білоруссю для нас є таким самим важливим напрямком у плані безпеки й оборони, як і кордон з Росією, адже Білорусь, на жаль, продовжує підтримувати країну-терористку.— Як ДПСУ сьогодні оцінює ризики з боку Білорусі та як вибудовується оборона на цьому напрямку?— Ще раз зазначу, що якихось безпосередніх дій по нашому кордону з території Білорусі немає, як немає й активності у напрямку нашого коридону. Звісно, Білорусь тримає там певну кількість своїх підрозділів, але це вже триває фактично роками. Тим самим Білорусь намагається якось довести, напевно, або собі, або для підтримки Росії — з акцентом на те, що такі дії вони роблять для того, аби уберегтися від України, начебто Україна становить загрозу для Білорусі.Але при цьому, звісно, забувають початок повномасштабного вторгнення, коли саме Білорусь відкривала свій кордон для російських військ. Менше з тим, наше завдання — мати сильні оборонні позиції по лінії кордону, на прикордонні. І до того моменту, коли погодні умови дозволяли здійснювати необхідні роботи з інженерного погляду, нарощувалися окремі ділянки і в фортифікаційному відношенні на прикордонні, для того щоб кожен український воїн мав усі можливості протидіяти будь-якій агресії, яка може йти з території Білорусі — чи самостійно, чи із залученням підрозділів армії Росії.Водночас за тим, як розвивається ситуація на території Білорусі, звісно, стежать підрозділи розвідки, для того щоб надалі Сили оборони України могли вчасно відреагувати на будь-які ризики.— Як сьогодні змінилася тактика росіян у прикордонних регіонах порівняно з початком, наприклад, повномасштабного вторгнення?— На початку повномасштабного вторгнення вони, звісно, очікували якоїсь парадної ходи. Разом із тим, станом на зараз, якщо говорити про ситуацію, яку ми маємо, Чернігівщина, Сумщина та Харківщина — це щоденні обстріли. Артилерія, міномети, танки, безпілотні літальні апарати.І ось, власне, безпілотники: протягом 2025 року Росія істотно збільшила удари саме із застосуванням цих засобів, тоді як наприкінці 2024 року переважали обстріли артилерійськими засобами. Найбільша кількість обстрілів припадає на Сумську та Харківську області.І тут треба розуміти, що ворог, звісно, б’є по позиціях українських захисників, намагаючись, зокрема, руйнувати наші оборонні споруди та знищувати позиції. Але це також і прицільні обстріли населених пунктів, через що фактично страждають мирні люди, які проживають у прикордонні, особливо в тих населених пунктах, що максимально близько прилягають до кордону з Росією.Поточні загрози та виклики— Ви згадали про БпЛА. Які ще загрози нині фіксує ДПСУ в прикордонних громадах? Наскільки активною є діяльність диверсійно-розвідувальних груп або обстріли авіацією?— В окремі періоди ворог досить активно застосовував авіацію. Зараз, фактично, відмічається певний спад у завдаванні таких ударів, але, знову ж таки, вони ніколи повністю не зникали. КАБами противник також намагається бити, щоби знищувати позиції українських воїнів, особливо на тих напрямках, про які я говорив раніше.Намагаючись просунутися своїми піхотними групами і не досягаючи поставлених цілей, ворог залучає різні засоби ураження, зокрема й авіацію, скидаючи керовані авіаційні бомби, аби стерти позиції українських захисників і полегшити просування піхотних груп. Але, знову ж таки, активність авіації зараз дещо менша, ніж це було раніше.Водночас нікуди не зникає загроза від застосування ворогом диверсійно-розвідувальних груп. Цей напрямок за останній період також став дещо менш активним з боку противника, але повністю не зник. Періодично спроби заходу ворожих ДРГ зберігаються.До прикладу, в попередні роки, особливо на початку повномасштабного вторгнення, такі спроби фіксувалися на Чернігівщині, згодом — у межах Сумської та Харківської областей. За останній період найбільше спроб заходу ворожих ДРГ фіксується саме в межах Сумської області, зокрема на півночі Сумщини, ближче до Чернігівської області.Що стосується Чернігівщини, то за останній час активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу на територію України значно зменшилася. На Харківщині такі спроби також фіксуються, але ворожі групи викриваються.Водночас завдання у ДРГ можуть бути різні. Вони не завжди йдуть одразу на спробу самостійно вибити позиції українських захисників. Їхня основна мета — провести розвідку, встановити побудову нашої оборони, щоб надалі по цих позиціях можна було завдавати ударів більш потужним озброєнням. Також ідеться про мінування місцевості: закладаючи вибухівку, ворог розраховує, що на цих засобах підірвуться українські воїни.Раніше були випадки, коли на таких вибухових пристроях підривалися й мирні люди, які пересувалися у прикордонні. І, звісно, в окремі моменти це також спроби таких груп атакувати позиції українських воїнів, зокрема з метою захоплення в полон наших захисників.— Як масове застосування дронів-камікадзе вплинуло на роботу прикордонних підрозділів?— Прикордонні підрозділи зараз на кордоні з Росією та з Білоруссю — це вже не той класичний приклад охорони кордону, як багато хто може уявляти. Тобто немає патрулювання кордону, немає прикордонних нарядів, які ходять уздовж кордону з песиками, спостерігаючи за тим, що відбувається по той бік кордону.Зараз військовослужбовці Державної прикордонної служби та наші підрозділи є частиною Сил оборони України на тих напрямках, де ведуться особливо активні бойові дії. І це, зокрема, кордон з Росією. Фактично наші підрозділи діють за загальним задумом Генерального штабу Збройних сил України та перебувають у підпорядкуванні органів військового управління, маючи при цьому власні смуги оборони або виконуючи завдання конкретної бригади Збройних сил України.Тому застосування ворогом різних засобів, зокрема й безпілотників — як тих, що здійснюють скиди, так і FPV-дронів, у тому числі FPV на оптоволокні, — впливає не лише на прикордонників, а загалом на всі Сили оборони нашої держави. Адже за допомогою цих засобів ворог намагається досягти своїх цілей, зокрема знищувати нашу логістику. Йдеться не лише про удари по позиціях українських захисників, як ми говорили раніше, а й про спроби обмежити наші ресурси для забезпечення позицій, які утримують оборону на кордоні з Росією.Взаємодія та робота в зоні бойових дій— Поговорімо про роботу ДПСУ у зоні бойових дій. Як на сьогодні відбувається взаємодія прикордонників із ЗСУ та іншими силами оборони?— Як я вже казав, загалом підрозділи Державної прикордонної служби та, власне, і Національної гвардії діють за загальним задумом Генерального штабу. Є органи військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають і наші підрозділи. Взаємодія відбувається шляхом визначення нам завдань на тому чи іншому напрямку — чи то окремої смуги оборони, чи то під час виконання завдань у складі конкретної бригади Збройних сил України.Фактично 50% усього особового складу Державної прикордонної служби виконують завдання не на кордоні з країнами Європи чи з Молдовою, а перебувають у складі Сил оборони нашої держави. За час повномасштабного вторгнення, зокрема, було створено повноцінні чотири прикордонні загони, які можна прирівняти до формувань бригадного типу, за аналогією зі Збройними силами України.Також у нас є значна кількість прикордонних комендатур швидкого реагування. Це аналоги батальйонів Збройних сил України, які мають на озброєнні необхідні засоби — так само, як і ЗСУ, — для повноцінної протидії противнику на різних напрямках: чи то на кордоні з Росією, чи для виконання завдань на кордоні з Білоруссю, чи для повноцінних дій безпосередньо на лінії фронту.Нині, виконуючи завдання і на Покровському напрямку, і на Краматорському, Лиманському, Куп’янському — на найбільш гарячих ділянках — військовослужбовці ДПСУ проявляють великий героїзм, стримуючи противника та завдаючи йому значних втрат.Окремо варто відзначити розвиток у нашій системі підрозділів розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів. Один із них — підрозділ "Фенікс". Він входить до трійки лідерів серед усіх складових Сил оборони України, а його результативність у знищенні як живої сили противника, так і техніки перебуває на досить високому рівні.Окрім піхоти та дронів, за час війни прикордонники наростили й свою артилерійську складову. На початок повномасштабного вторгнення це були фактично кілька мінометів. Нині ж ми маємо і великі калібри, і навчені підрозділи та розрахунки, які застосовують ці засоби для стримування ворога й знищення всього того, що він використовує проти нас.— Як Держприкордонслужба співпрацює з місцевими громадами на прикордонних територіях?— Співпраця була і раніше, співпраця залишається і зараз, насамперед для того, щоб забезпечити безпеку людей та інформування про ті кроки, яких можна очікувати від ворога. І, звісно, у разі, якщо органи місцевої влади — якщо говорити безпосередньо про кордон з Росією — звертаються з проханням, щоби наші військовослужбовці або підрозділи допомогли з евакуацією людей, прикордонники до цього долучаються.Загалом досить часто плутають, чим саме займаються прикордонники. Багато хто вважає, що саме наші підрозділи забезпечують евакуацію людей з прикордоння, тоді як ця робота покладена на органи місцевої влади. Але, звісно, Державна прикордонна служба не відмовляється від допомоги. Якщо є необхідність і до нас звертаються з такими проханнями, ми також долучаємося і допомагаємо.Технології та посилення кордону— Які нові технології Держприкордонслужба впроваджує для контролю кордону та виявлення загроз? Наскільки ефективними є сучасні системи спостереження, тепловізори, дрони?— Це вже інший напрямок, у межах якого прикордонникам визначено завдання щодо захисту кордону. Йдеться, в першу чергу, про кордон з країнами Європи та кордон з Молдовою. Щодо окремих технічних засобів, які ми нарощуємо, то це, звісно, системи відеоспостереження.Чим більше таких відеосистем буде розгорнуто на кордоні, тим легше контролювати великі ділянки кордону, які ми маємо, і, відповідно, вчасно викривати спроби порушень — не допускаючи їх та затримуючи осіб, які намагаються незаконно перетнути державний кордон або вчинити інші протиправні дії.Системи відеоспостереження — як стаціонарні, так і мобільні — активно розгортаються на всіх ділянках кордону з країнами Європи, а також, звісно, на кордоні з Молдовою.Окремо варто розуміти, що, крім стаціонарних систем відеоспостереження, застосовуються й так звані фотопастки. Ними насичується прикордоння для того, щоб на маршрутах можливих спроб незаконного перетину кордону своєчасно виявляти такі дії.Звісно, ми також застосовуємо безпілотні літальні апарати, за допомогою яких моніторимо як лінію державного кордону, так і прикордонну місцевість. Водночас варто зазначити, що у складі ДПСУ є й власна авіація, яка також залучається до виконання завдань із охорони державного кордону.— Чи планується посилення технічного забезпечення прикордонних ділянок нашої країни найближчим часом і, якщо так, то якими саме системами?— Ця робота не припиняється. Звісно, ще до повномасштабного вторгнення окремі напрямки вже мали певну кількість систем відеоспостереження, однак їх фактично недостатньо. Щоб повноцінно контролювати державний кордон і щоби прикордонні наряди могли вчасно реагувати на всі спроби його порушення, таких відеосистем потрібно значно більше.Державна прикордонна служба не зупиняється у цьому напрямку. Постійно ведеться робота як за бюджетні кошти, так і у співпраці з міжнародними партнерами, щоб необхідні системи відеоспостереження були в розпорядженні ДПСУ та могли бути встановлені по всій протяжності державного кордону.— Які реформи або зміни, на вашу думку, допоможуть зміцнити кордон у середньостроковій перспективі?— Зараз активно розвивається інтегроване управління державним кордоном. І до цієї роботи долучена не лише Державна прикордонна служба. Це різні суб’єкти в Україні, які працюють у цьому напрямку, зокрема Кабінет міністрів, а також інші органи контролю, що виконують завдання на державному кордоні й можуть надавати необхідну інформацію для забезпечення його безпеки.Усі ці процеси активно розвиваються в Україні. Вони затверджуються на рівні урядових розпоряджень, існують відповідні плани щодо впровадження інтегрованого управління кордонами. Звісно, ми також бачимо зацікавленість міжнародних партнерів у тому, що Україна розвиває цей напрямок.У країнах Європи інтегроване управління кордонами вже не перший рік успішно впроваджується. Так само і Україна розвиває цю систему, поєднуючи зусилля з нашими партнерами — країнами, з якими ми межуємо, — щоб повноцінно забезпечувати захист і безпеку спільних ділянок кордону по обидва його боки.Кадрова ситуація та мобілізація— На сьогодні гостро стоїть питання мобілізації та забезпечення достатнього кадрового резерву. Наскільки зараз відчувається кадровий дефіцит у прикордонній службі й чи є достатньою ротація?— Наскільки це можливо, Державна прикордонна служба здійснює ротаційні заходи щодо тих підрозділів, які виконують завдання на лінії фронту або на кордоні з Росією, особливо тих, що перебувають у зонах активних бойових дій. Водночас ви маєте рацію: зараз триває війна, і Державна прикордонна служба, як і будь-яка складова Сил оборони нашої країни, потребує посилення особовим складом.Ми, так само як і Збройні сили чи інші військові формування, комплектуємося як за мобілізацією, так і на контрактній основі. І, на щастя, Державна прикордонна служба вже напрацювала свій авторитет. Тому ми бачимо, що якщо на початку повномасштабного вторгнення багато людей емоційно йшли до лав Сил оборони України, то нині це вже більш свідомий вибір — куди саме і до якого підрозділу долучитися: до Державної прикордонної служби, Збройних сил, Національної гвардії чи інших складових Сил оборони.Ми також не стоїмо на місці й розвиваємо власні рекрутингові центри, щоб проводити необхідну роботу з інформування про наші можливості та, власне, про ті посади, на які ми очікуємо кандидатів. Адже свого часу у багатьох людей існував страх, що всі, хто потрапляє до війська, одразу опиняються в піхоті. Однак служба не обмежується лише піхотними посадами.Це широкий спектр напрямків, де можна реалізувати себе, захищаючи Україну: оператори безпілотних авіаційних комплексів, логістика, зв’язок, ІТ та інші спеціальності. Саме тому, демонструючи наші можливості, підрозділи та переваги служби, рекрутингові центри проводять необхідну роботу для залучення людей, які можуть обрати для себе як контрактну форму служби, так і мобілізацію. Крім того, окремі підрозділи ДПСУ в межах мобілізації дають можливість звертатися безпосередньо до них, оминаючи територіальні центри комплектування.— Наскільки активно зараз громадяни долучаються до служби в ДПСУ? Як за останній рік змінилася кількість охочих служити в Держприкордонслужбі — є тенденція до зростання чи спаду?— Я б сказав, що ситуація загалом стабільна. Тобто немає суттєвого спаду чи відтоку людей, так само немає й надто великого напливу. Водночас фактично щороку значна кількість громадян долучається до підрозділів Державної прикордонної служби.І, знову ж таки, йдеться про різні посади. Зокрема, це забезпечує активний розвиток підрозділів РУБпАК: туди також приходять люди як за мобілізацією, так і на контрактній основі.— Чи є регіони, де особливо активно долучаються до служби, або де, навпаки, відчувається нестача кадрів?— Державна прикордонна служба не представлена у всіх регіонах України. Наші основні регіони — це, передусім, ті, що розташовані ближче до державного кордону. Водночас, за результатами роботи рекрутингових центрів, можна відзначити, що люди з різних регіонів країни — зокрема із Заходу та Півдня — долучаються до лав Державної прикордонної служби.При цьому вони не завжди обирають для проходження служби саме ті регіони, звідки походять. Багато хто свідомо йде до бойових підрозділів, які виконують завдання як на лінії фронту, так і на кордоні з Росією.Це, знову ж таки, потребує системної роз’яснювальної роботи, щоб люди чітко розуміли, які завдання та напрями служби вони можуть обрати в лавах Державної прикордонної служби.Перетин кордону та пасажиропотоки— Чи зменшився святковий ажіотаж на кордоні й чи є черги на КПП? Які контрольно-пропускні пункти наразі найзавантаженіші?— Станом на зараз черг немає, адже новорічно-різдвяний період завершився, і пасажиропотік пішов на спад. Наприклад, за вчорашній день (запис інтерв'ю проводився 14 січня, — ред.) кордон перетнули близько 70 тисяч громадян — сукупно в обох напрямках за добу. Днем раніше цей показник становив приблизно 80 тисяч.Якщо говорити про весь новорічно-різдвяний період, то динаміка пасажиропотоку була дуже різною. Були пікові дні, коли кількість перетинів кордону сягала 155 тисяч. Переважно пасажиропотік тримався на рівні 110–140 тисяч перетинів на добу. Водночас у святкові дні — зокрема на Різдво, 25 грудня, або на Новий рік, 1 січня, — пасажиропотік різко зменшувався. Так, у перший день цього року кордон перетнули близько 32 тисяч громадян.Фактично зменшення пасажиропотоку призводить до зникнення черг. Натомість його зростання створює суттєве навантаження на пункти пропуску, особливо коли люди одночасно прибувають до одного й того самого КПП.Найбільші черги під час новорічно-різдвяного періоду, особливо в окремі дні, фіксувалися на кордоні з Польщею. Попри велику кількість пунктів пропуску, близько 50% усього пасажиропотоку традиційно припадає саме на польський напрямок. Тобто люди найактивніше використовують його як для виїзду з України, так і для в’їзду. Саме тому при зростанні пасажиропотоку там і виникають найбільші черги. Інші ділянки кордону також мали черги, але вони були значно меншими, ніж на кордоні з Республікою Польща.Наразі ж новорічно-різдвяний період завершився, і зменшення пасажиропотоку спостерігається вже не перший день. Можливо, на нього впливають і погодні умови. Хоча пункти пропуску працюють у штатному режимі, забезпечуючи оформлення як на виїзд, так і на в’їзд, складні погодні умови — зокрема опади — можуть ускладнювати доїзд до кордону або від нього. Через це частина людей, ймовірно, наразі утримується від далеких подорожей.— Як змінюється робота прикордонників під час пікових виїздів громадян, наприклад, у період Різдва?— Традиційно пікові навантаження припадають на зимовий період під час новорічно-різдвяних свят і на літній період, коли триває сезон відпусток і пасажиропотік суттєво зростає. У такі періоди, звісно, ми збільшуємо кількість інспекторських пар, які забезпечують оформлення громадян у пунктах пропуску.Це також постійна взаємодія з прикордонниками суміжних країн для обміну інформацією щодо завантаженості пунктів пропуску як на виїзд, так і на в’їзд, а також для координації спільних дій, щоб з обох боків кордону оформлення громадян відбувалося максимально інтенсивно.Водночас за час повномасштабного вторгнення ситуація суттєво змінилася, зокрема через відсутність повітряного сполучення. Раніше авіасполучення забирало значну частку пасажиропотоку, і багато людей перетинали кордон не через автомобільні пункти пропуску, а саме повітряним шляхом.Нині весь пасажиропотік зосереджений на кордоні з країнами Європи, на кордоні з Молдовою та Придністровським сегментом. Водночас пункти пропуску на кордоні з Білоруссю та Росією, як і на Придністровському напрямку, рішенням уряду ще з початку повномасштабного вторгнення залишаються закритими, і пропускні операції там не здійснюються.Саме тому як зараз, так і протягом усього воєнного періоду, навантаження на пункти пропуску суттєво зросло, особливо на кордоні з Польщею.Порушення, документи та зловживання— Нерідко у новинах з’являються повідомлення про те, що українці намагаються нелегально перетнути кордон і вдаються до підробки документів. Чи зросла кількість людей, які намагаються виїхати з України за підробленими документами?— Спроби незаконного перетину кордону з початку дії воєнного стану справді зросли. Це пов’язано з наявними обмеженнями щодо виїзду, особливо якщо говорити про категорію чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років. З серпня минулого року дозволено також виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років включно, але за умови наявності не лише паспортного документа, а й військово-облікового документа.Цій категорії також відмовляють у виїзді, якщо людина не має необхідних документів, зокрема військово-облікового, або якщо вона обіймає посаду на державній службі. Адже навіть у цій віковій категорії державним службовцям дозволено виїзд лише у службове відрядження.Водночас з початку воєнного стану кількість спроб незаконного перетину кордону суттєво зросла. Передусім це стосується так званої "зеленої ділянки" кордону — тобто поза межами пунктів пропуску, адже саме таким способом люди найчастіше намагаються незаконно перетнути державний кордон.Якщо говорити про конкретні ділянки, то на першому місці нині перебуває кордон з Румунією, на другому — кордон з Молдовою. У перші роки повномасштабної війни ці напрямки фактично мали однакові показники, однак зараз чітко простежується лідерство румунського напрямку. На інших ділянках — з Угорщиною, Словаччиною та Польщею — таких спроб суттєво менше.За останній рік також зафіксовано зростання спроб незаконного перетину кордону на ділянках з Білоруссю. Хоча їх і значно менше, ніж на кордоні з країнами Європи, динаміка упродовж 2025 року дещо зросла.Окрім цього, фіксуються й спроби незаконного перетину кордону через пункти пропуску — тобто там, де існує можливість легального виїзду. У таких випадках люди намагаються використати підроблені документи або сфальшувати підстави для виїзду. Втім, подібних випадків значно менше, ніж спроб перетину кордону поза пунктами пропуску.Варто зазначити, що за незаконний перетин "зеленої ділянки" кордону порушники несуть адміністративну відповідальність. Натомість у випадках використання підроблених документів або спроб підкупу інспектора пункту пропуску для незаконного виїзду особи вже притягуються до кримінальної відповідальності.— Чи плануються оновлення правил щодо військовозобов’язаних і як Держприкордонслужба готується до можливих змін?— Зміни, а загалом і правила, які регламентують перетин державного кордону, встановлюються рішеннями уряду. Неодноразово, зокрема й під час дії воєнного стану, до постанови Кабінету міністрів №57 щодо правил перетину кордону громадянами України вносилися зміни, і Державна прикордонна служба їх виконує.Тобто, якщо в майбутньому — завтра, через місяць чи в інший час — урядом буде ухвалено рішення про внесення змін щодо тієї чи іншої категорії громадян, і ці зміни набудуть чинності, то, звісно, Державна прикордонна служба та наші інспектори в пунктах пропуску діятимуть відповідно до цих рішень і забезпечуватимуть їх виконання.— Громадянам іноді відмовляють у виїзді за кордон. Які документи найчастіше викликають сумніви у прикордонників?— Нині найбільше відмов у перетині кордону отримують саме чоловіки віком від 18 до 60 років. Основна причина — відсутність військово-облікового документа, як це передбачено правилами перетину кордону, затвердженими урядом. Також трапляються випадки, коли особа слідує як супровід людини з інвалідністю, але не має підтверджувальних документів, визначених цими правилами. Саме щодо цієї категорії громадян ми фіксуємо найбільшу кількість відмов.Окремі відмови пов’язані з тим, що людина, наприклад, планує виїзд у відпустку, але при цьому перебуває на державній службі. Для такої категорії передбачена можливість виїзду лише у службове відрядження, і в разі його відсутності виноситься відмова.Водночас варто звернути увагу й на інші категорії — зокрема жінок і дітей. Тут досить часто відмови пов’язані з тим, що паспортний документ є протермінованим. Люди інколи не перевіряють термін його дії й уже на кордоні з’ясовується, що паспорт недійсний, що є підставою для відмови у перетині кордону.Також трапляються випадки, коли люди беруть із собою чужий документ. За їхніми словами, це буває випадково, однак навіть у таких ситуаціях громадяни сподіваються перетнути кордон, що, звісно, є неможливим.— А у яких випадках при виїзді дитини за кордон можуть відмовити через документи та чому це трапляється найчастіше?— Щодо дітей, то під час дії воєнного стану існують певні особливості перетину кордону, на які люди не завжди звертають увагу, через що й отримують відмови. Загальне правило, яке діяло до воєнного стану і залишається чинним, передбачає: якщо дитина слідує з одним із батьків, від іншого має бути нотаріально завірена згода. Якщо ж дитина подорожує з третьою особою, така згода має бути оформлена від обох батьків.Водночас на період воєнного стану ці вимоги були частково спрощені, з огляду на те, що один із батьків може перебувати на лінії фронту й фізично не мати змоги оформити нотаріальну згоду. Тому наразі одному з батьків не потрібна згода іншого для перетину кордону з дитиною.Однак у випадку, коли батьки делегують супровід дитини третій особі, необхідна письмова згода одного з батьків, завірена в органах опіки та піклування. На ці норми варто звертати особливу увагу, адже досить часто саме через неправильне оформлення документів люди отримують відмову у перетині кордону..

У Києві та низці областей оголосили повітряну тривогу. Існує ракетна небезпека.Про це повідомили Повітряні сили Збройних сил України."Загроза застосування балістичного озброєння з північно-східного напрямку", — йдеться у повідомленні.Інформація про пуски ракет поки не надходила.Нагадаємо, зранку 15 січня Київ та Львів опинилися під ударом ворожих безпілотників. У містах зафіксували "прильоти". Згодом стало відомо, що вранці під час повітряної атаки у Львові зафіксовано влучання у символічному місці. Ворожий безпілотник упав на дитячий майданчик поблизу пам’ятника Степану Бандері.Також у ніч на 15 січня російські окупанти здійснили масовану атаку на Україну, застосувавши понад 80 безпілотників різних типів. Силам оборони вдалося нейтралізувати більшість повітряних цілей, проте є прильоти у кількох регіонах..