Альона Боженко

Колишній спецпосланець президента Сполучених Штатів Америки Кіт Келлог різко розкритикував позицію США під час голосування за резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй на підтримку тривалого миру в Україні.У своєму дописі у соцмережі X він засудив те, що Вашингтон не підтримав документ, утримавшись від голосування."Голосування в ООН щодо міцного миру в Україні, а ми утрималися. Хто б міг подумати. Російська Федерація була проти проголошення. Хіба чотирьох років війни недостатньо? Хіба зниклих безвісти дітей, обстрілів міст та вбивств невинних людей недостатньо? Це не ділова угода — це війна", — заявив Келлог.Зауважимо, 24 лютого, у четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії, Генеральна асамблея ООН підтримала резолюцію про міцний мир в Україні. Під час голосування Сполучені Штати Америки та Китай утрималися. Загалом резолюцію підтримали 107 держав.Минулого року Генасамблея ООН теж підтримала резолюцію "Сприяння досягненню всеосяжного, справедливого та міцного миру в Україні", висунуту Україною у співавторстві з понад 50 країнами. Тоді документ отримав 93 голоси "за" та містив вимогу до Росії негайно та безумовно вивести всі свої війська з території України.Нагадаємо, за даними Bloomberg, Сполучені Штати Америки наполягають на укладенні мирної угоди між Україною та Росією до того, як президент Дональд Трамп проведе святкування 250-ї річниці незалежності США 4 липня. Президент Володимир Зеленський заявив, що підтримує будь-яку ідею якнайшвидшого завершення війни. Але це аж ніяк не означає, що український народ готовий поступатися територіями..

У Великій Британії починає працювати перший український оборонний завод — виробничий комплекс компанії Ukrspecsystems.Про це повідомив посол України Валерій Залужний. Він відзначив, що безпілотники цієї компанії давно довели свою ефективність в умовах високотехнологічної війни."Україна воює в умовах постійних ракетних ударів, руйнування інфраструктури та загрози для виробництв. А наші інженери створюють рішення, які народжуються безпосередньо з досвіду фронту. Вони вдосконалюють системи не за підсумками теоретичних досліджень, а за результатами реальних бойових застосувань", — зауважив Залужний.Відтак, за його словами, запуск виробництва у Великій Британії має глибоку стратегічну логіку і "це не перенесення центру тяжіння з України", а навпаки "розширення наших спільних спроможностей та створення другого контуру стійкості, який гарантує безперервність виробництва".Залужний наголосив, що центр інженерної експертизи залишиться в Україні, а от виробництво інтегрується у британський оборонний простір."Для України цей проєкт означає стабільність і можливість довгострокового планування. Для Британії — це посилення власної оборонної індустрії, доступ до технологій, перевірених у сучасній війні, та створення робочих місць. Це приклад того, як можна швидко інтегрувати бойовий досвід у промислові рішення і власну безпеку. Тож ця подія не лише економічного чи технологічного значення, вона має стратегічний і навіть цивілізаційний вимір. Ми фактично закладаємо фундамент нової архітектури європейської безпеки. Дякуємо британським друзям за лідерство, послідовність і довір", — резюмував Залужний.Ukrspecsystems — українське оборонне підприємство, що виготовляє безпілотні літальні апарати та військову електроніку. Компанію було засновано у 2014 році. Завод виробляє:дрони PD-1;дрони PD-2;Gekata (2021) — комплекс РЕР на базі PD-2;дрони Shark;дрони Mini Shark;дрони Shark-M.Компанія також виготовляє електроніку та обладнання для власних та інших БПЛА: стартові катапульти, підвісні камери, вантажні модулі, комплекти конверсії для ВЗП, наземні станції керування.Нагадаємо, 13 лютого президент України Володимир Зеленський побував на першому німецько-українському спільному підприємстві. Воно вже виробляє дрони для української армії. Додамо, українські оборонні компанії отримали перші дозволи на контрольований експорт озброєнь в інші країни. При цьому пріоритетом залишаються потреби Сил оборони України..

У середу, 25 лютого, народні депутати від "Європейської солідарності" Микола Княжицький та Олексій Гончаренко поскандалили під час засідання парламенту.Відповідний відеозапис з'явився у соцмережах. На відео чути, як Княжицький звинуватив Гончаренка у зриві мобілізації в Україні."Ти зриваєш мобілізацію", — заявив Княжицький.Своєю чергою, Гончаренко заперечив слова колеги. Після цього опоненти обмінялися взаємними звинуваченнями у роботі на країну агресорку Росію."Ти працюєш на Росію", — сказав Княжицький. Водночас Гончаренко відповів йому аналогічним питанням: "А ти на кого працюєш?" й назвав Княжицького "людожером"."Ти остання скотина у цій фракції. Ти не маєш права тут бути взагалі", — додав Княжицький.Нагадаємо, 16 грудня минулого року у Верховній Раді спалахнула сутичка між народною депутаткою Мар'яною Безуглою та депутатом від "Батьківщини" Сергієм Тарутою. спершу Безугла заблокувала трибуну парламенту із вимогою звільнити з посади головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського. Згодом між Безуглою та Тарутою спалахнула сварка, яка переросла у штовханину. .

На Полтавщині сталася дорожньо-транспортна пригода за участі шкільного автобуса. Постраждали троє дітей.Про це повідомило Головне управління Національної поліції у Полтавській області. За даними слідства, аварія сталася близько 08:30 поблизу села Черняківка Чутівської тергромади.Як встановили правоохоронці, шкільний автобус з’їхав у кювет та зіткнувся із деревом. На момент ДТП, окрім водія, у автобусі перебувало 15 дітей різного віку, двоє вчителів та один працівник школи.Попередньо, травми отримали троє дітей — хлопчик восьми років та дві дівчинки по 14 років. Їх доставили до лікарні. Причини та обставини ДТП ще встановлюються."За даним фактом слідчим підрозділом поліції вирішується питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України", — додали у поліції.Смерті на дорогах: шокуюча статистика ДТП в УкраїніВ Україні минулого року у дорожньо-транспортних пригодах загинули понад 2900 людей. Як повідомила пресслужба "Укравтопрому", з січня по листопад внаслідок ДТП було травмовано 29093 особи.Найчастіше у ДТП гинули через порушення швидкості руху (1574 особи). Другою причиною за кількістю загиблих є виїзд на смугу зустрічного руху, не пов'язаний з обгоном (181 особа). І третя причина смертельних аварій — перехід пішоходів у невстановленому місці (156 осіб).Нагадаємо, 14 лютого у Львові 20-річний водій BMW збив пенсіонерку та втік з місця аварії. Внаслідок отриманих травм жінка померла у лікарні. Також 23 лютого на Львівщині сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода. Поблизу міста Новояворівськ Яворівського району відбулося зіткнення вантажівки Renault, якою керував 35-річний житель Львівщини, та автомобіля Citroen під керуванням 45-річного мешканця Львівської області. Загинули двоє людей..

На Балі викрали українця Ігоря Комарова, коли він катався на мотоциклі з друзями. Наразі пошуки чоловіка тривають.Про це повідомив начальник відділу зі зв'язків із громадськістю поліції Балі, комісар Арія Сенді, передає beritasatu.com. За словами правоохоронця, поки точно не встановлено, чи пов'язане викрадення Комарова з гангстерами чи міжнародними мафіозними угрупованнями.Він розповів, що інцидент стався 15 лютого. Зокрема, опівночі до поліції Південної Кути зателефонував один з друзів жертви, і заявив про викрадення. Наразі місцеперебування українця невідоме.Згодом після викрадення у мережі з’явилися відеозаписи, на яких чоловік, представлений як Ігор Комаров, просить про допомогу та заявляє про вимогу викупу в 10 мільйонів доларів. Пізніше зʼявився другий запис, де Комаров зізнався у своїй причетності до шахрайських колцентрів, які обманювали громадян Росії."Ми ще не знаємо зв’язку. Що нам відомо, так це те, що особа, яка повідомила про цей інцидент, була іноземним громадянином, про що повідомив один з її колег, який був на місці події на момент інциденту. Ми також не знаємо, чи було відео жертви знято на Балі чи десь ще. Ми все ще розслідуємо, і наша команда все ще працює над цим", — зауважив комісар.Він додав, що поліція вже допитала 10 свідків щодо ймовірного викрадення та отримала кілька доказів. Правоохоронці також розслідують й мотив цієї справи."Це все ще перебуває на стадії розслідування, і ми все ще шукаємо достовірні джерела, щоб розкрити цю справу, встановити особу злочинця та врятувати жертву", — додав він. Нагадаємо, раніше на Буковині правоохоронці затримали 37-річного чоловіка, причетного до викрадення малолітньої дитини. За даними правоохоронців, під час затримання чоловік перебував у стані наркотичного сп'яніння..

Служба безпеки та Національна поліція повідомили про підозру 18-річній харків'янці, яка "заманила" поліцейських на місце теракту, що відбувся у Львові в ніч на 22 лютого.Про це повідомила пресслужба СБУ. За даними слідства, авторка анонімного повідомлення з Харкова потрапила у поле зору російських спецслужбістів у січні цього року, коли шукала "легкі заробітки" у Телеграм-каналах."Вона погодилась передати правоохоронцям заздалегідь підготовлене неправдиве повідомлення і за цей "фейковий" виклик планувала отримати 100 доларів США", — зауважили у СБУ.Так, за завданням свого куратора вона, зателефонувала на спецлінію і озвучила заздалегідь підготовлений текст про те, що нібито вона побачила двох невідомих, які проникли всередину продовольчого магазину у Львові.Коли за цим викликом прибув поліцейський патруль, рашисти дистанційно підірвали саморобну бомбу, закладену біля локації. Після прибуття на місце події другого екіпажу правоохоронців пролунав черговий вибух."Наразі фігурантці повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 383 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення)", — йдеться у повідомленні.Теракт у Львові: деталіУ ніч на 22 лютого у центрі Львова пролунали вибухи. Поліцейські приїхали на виклик про незаконне проникнення в приміщення магазину. Внаслідок детонування саморобних вибухових пристроїв на місці загинула 23-річна поліцейська Вікторія Шпилька. Ще 25 людей отримали поранення, частину потерпілих госпіталізували. Більшість із поранених — працівники поліції та військовослужбовці Нацгвардії.Жінка, яка причетна до скоєння теракту, — громадянка України, уродженка Рівненської області. Її затримали в Старому Самборі Львівської області. Варто зауважити, що після отримання трагічної новини про теракт міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко терміново прибув до Львова. Він заявив, що "є всі підстави вважати, що злочин виконаний на замовлення Росії".Нагадаємо, 23 лютого у Галицькому суді Львова обрали запобіжний захід для 33-річної жінки, яку підозрюють у скоєнні теракту у центрі міста.Читайте також: "Я щасливчик": поранений нацгвардієць розповів, як йому вдалося вижити під час теракту у Львові.

У середу, 25 лютого, Верховна Рада України прийняла закон №14303 щодо виплат працівникам обʼєктів критичної інфраструктури, в тому числі енергетичної, за шкоду здоровʼю через російську агресію.Про це повідомляється на сайті парламенту. Згідно із пояснювальною запискою, документ передбачає:уточнення характеру обов’язків осіб, виконання яких дає право на отримання одноразової грошової допомоги;розширення кола осіб, які мають право на таку допомогу, зокрема за рахунок працівників операторів критичної інфраструктури, їх філій і представництв, а також осіб, які постраждали на об’єктах критичної інфраструктури у зв’язку із виконанням посадових (службових, професійних, трудових) обов’язків;розширення переліку членів сімей загиблих (померлих) осіб;запровадження механізму виплати різниці у разі встановлення вищої групи інвалідності;подовження строку реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги на період дії воєнного стану та три роки після його припинення або скасування."Прийняття законопроекту сприятиме забезпеченню рівного доступу до соціального захисту всіх осіб, яким було завдано шкоди життю чи здоров’ю під час виконання посадових (службових, професійних, трудових) обов’язків, відновленню соціальної справедливості та гарантуванню єдності підходів у правозастосуванні, підвищенню довіри громадян до державної політики у сфері соціального захисту, приведенню національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів захисту прав людини, а в середньостроковій перспективі забезпечить зміцнення правової визначеності та утвердженню принципів верховенства права у сфері гарантування прав постраждалих осіб", — вважають автори закону.Нагадаємо, за січень майже 12 500 енергетиків, які відновлювали інфраструктуру після рашистських атак, отримають додаткові виплати по 20 тисяч гривень. Для цього Кабінет міністрів України виділив 246,4 мільйона гривень..

Наразі Європейський Союз шукає спосіб обійти угорську блокаду кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Проте європейці побоюються тиснути на прем'єр-міністра Віктора Орбана під час виборчої кампанії.Про це повідомляє Politico, передає "Фокус". За даними журналістів, на сьогодні Будапешт хоче використати питання кредиту та загальне протистояння з ЄС як політичний інструмент напередодні парламентських виборів в Угорщині, які мають відбутися 12 квітня. Проте, за словами європейських посадовців, Орбан діє обструктивно "зважаючи на вибори"."Є газопровід, вибори в Угорщині та нагальна потреба України в кредиті… На цьому етапі важко передбачити, як розвиватимуться події", — повідомив один із дипломатів ЄС.Ще один співрозмовник видання зауважив, що зараз Угорщина "стала ще більш непередбачуваною, ніж зазвичай". Як відзначили журналісти, попри жорстку публічну риторику, Орбан зазвичай не зриває фінальних домовленостей. Проте парламентські вибори і ризики для його політичного майбутнього можуть вплинути на його поведінку та переконання.За даними Politico, ЄС може обійти вето Угорщини щодо кредиту декількома способами — застосувавши статті 7 Договору про ЄС (призупинення права голосу) або заморозивши фінансування. Проте такі кроки можуть посилити передвиборчу риторику Орбана та потребують часу.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповідав, що на засіданні Ради ЄС у закордонних справах 23 лютого закликав Угорщину припинити блокування кредиту на 90 мільярдів євро для Києва, а також розблокувати затвердження 20 пакета санкцій проти Росії.Водночас міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт заблокує ухвалення Євросоюзом 20 пакета санкцій проти Росії, оскільки Україна нібито навмисне не ремонтує нафтопровід "Дружба".Нагадаємо, російські спецслужби активізують зусилля для збереження при владі чинного прем’єра Угорщини Віктора Орбана, вбачаючи в ньому ключову фігуру для просування інтересів Москви всередині Євросоюзу. На тлі зростання популярності угорської опозиції Кремль залучає розвідувальні ресурси, щоби завадити зміні режиму в країні та не допустити виходу Будапешта з-під впливу Росії..

Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров проведе зустріч зі спеціальним посланцем президента Сполучених Штатів Америки Стів Віткофф.Про це повідомив президент Володимир Зеленський у коментарі журналістам. За його словами, перемовини пройдуть 26 лютого у Женеві."Щойно я розмовляв з Рустемом Умєровим. У нього завтра буде зустріч з американськими переговорниками, із Віткоффом і Кушнером, а також Умєров буде з міністром економіки", — зазначив гарант.Він наголосив, що спершу відбудеться двостороння зустріч з американською стороною, на якій буде розглянуто пакет відновлення України. Також сторони будуть готуватись до нової тристоронньої зустрічі, яка має відбутися вже на початку березня."Я поставив завдання Умєрову. Він буде проговорювати деталі обміну. Дуже сподіваємося на позитив", — резюмував президент.Нагадаємо, раніше Стів Віткофф заявляв про досягнення "значного прогресу" за підсумками переговорів 17-18 лютого в Женеві між Україною, США та Росією.До того ж він вірить у потенційну зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна. За його словами, вона має охопити, зокрема, питання територій і гарантій безпеки.Додамо, за даними Bloomberg, Сполучені Штати Америки наполягають на укладенні мирної угоди між Україною та Росією до того, як президент Дональд Трамп проведе святкування 250-ї річниці незалежності США 4 липня. .

У середу, 25 лютого, президент Володимир Зеленський провів перемовини із головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що у ході перемовин було розглянуто стратегію значного посилення стійкості України.За словами гаранта, Європейська комісія підтримає ремонт енергетичної інфраструктури України, допоможе її відбудовувати й посилити захист енергомережі перед наступною зимою. "Це один із найважливіших результатів наших учорашніх зустрічей, і його значення складно переоцінити, особливо зважаючи на постійні спроби Росії зруйнувати нормальне життя в Україні. Разом ми можемо забезпечити надійне енергопостачання, децентралізовану генерацію та відновлення пошкоджених об’єктів для підтримки нашого народу. Я вдячний Європейському Союзу за цю програму. Дякую, Урсуло і командо Європейської комісії, за вашу підтримку", — додав Зеленський.Нагадаємо, 24 лютого у четверті роковини російського повномасштабного вторгнення, президент України Володимир Зеленський і лідери восьми країн Північної Європи та Балтії (NB8) ухвалили в Києві спільну заяву. Так, лідери NB8 наголосили, що вони підтримують всі зусилля, спрямовані на досягнення справедливого й тривалого миру в Україні..

У ніч на 25 лютого в російському місті Дорогобуж Смоленської області пролунали вибухи. Місцеві жителі скаржаться на атаку дронів.Про це повідомили російські Telegram-канали. За даними пабліків, невідомі безпілотники атакували хімічне підприємство ПАТ "Дорогобуж".На заводі спалахнула масштабна пожежа. Попередньо, троє рятувальників загинули під час гасіння пожежі на заводі, ще чотирьох госпіталізували з травмами.У Міністерстві оборони РФ заявили, що протягом ночі над Смоленською областю нібито було збито 14 безпілотників. Проте місцева влада інформацію про влучання у завод не коментує."ПАТ Дорогобуж" — підприємство хімічної промисловості у Смоленській області. Було створене як Дорогобузький завод азотних добрив, а наразі діє як ПАТ "Дорогобуж" зі складу групи "Акрон". Спеціалізується на виробництві азотних добрив, хімічної продукції та аміачної селітри.Нагадаємо, вночі 24 лютого підрозділи Сил оборони України завдали потужних ударів по армії країни-агресорки, уразивши реактивну систему залпового вогню "Ураган", зенітно-ракетний комплекс "Бук-М1" та райони зосередження живої сили противника..

У вівторок, 24 лютого, у четверті роковини російського повномасштабного вторгнення, президент України Володимир Зеленський і лідери восьми країн Північної Європи та Балтії (NB8) ухвалили в Києві спільну заяву.Про це повідомляється на сайті Офісу президента."Ми однозначно засуджуємо агресивну війну Росії проти України й закликаємо Росію негайно припинити незаконне вторгнення та погодитися на перемир’я. Ми висловлюємо найглибші співчуття всім, хто постраждав від агресивної війни Росії, зокрема родинам загиблих і поранених, а також усім цивільним особам, які зазнали руйнівних гуманітарних, соціальних та економічних наслідків війни. Ми підтверджуємо нашу непохитну прихильність незалежності, суверенітету й територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів", — йдеться у повідомленні.Лідери NB8 наголосили, що вони підтримують всі зусилля, спрямовані на досягнення справедливого й тривалого миру в Україні. Однак, на думку партнерів, будь-яка майбутня мирна угода повинна бути міцно заснована на міжнародному праві."Вона не може винагороджувати агресію, легітимізувати зміну кордонів із застосуванням сили або залишати Україну вразливою до нових військових загроз. Україна продовжує демонструвати готовність до мирних переговорів, тоді як Росія продовжує тягнути час. Справедливий і тривалий мир вимагає надійних і юридично зобов'язувальних гарантій безпеки для України, щоб запобігти подальшій агресії та забезпечити тривалу стабільність у всій Європі. Ми високо цінуємо важливу роботу Коаліції охочих у цьому напрямі й підтверджуємо нашу подальшу участь у її діяльності. Безпека України нерозривно пов'язана з євроатлантичною безпекою. Кожна нація має право обирати своє майбутнє", — наголошується у заяві.До того ж країни Північної Європи та Балтії пообіцяли продовжувати тиск на Росію, зокрема через санкції та протидію "тіньовому флоту". Водночас лідери NB8 зауважили, що від початку повномасштабної агресії Росії країни Північної Європи та Балтії надали понад 42 мільярди євро військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Наша підтримка залишається стратегічною, довгостроковою та непохитною.Крім того, країни NB8 пообіцяли:Продовжувати надавати значну військову допомогу Україні, зокрема через внески в межах механізму PURL, загальна сума яких від країн Північної Європи та Балтії у 2025 році становила 1,4 мільярда євро.На 2026 рік заплановані військові внески становлять близько 12,5 мільярда євро, які будуть надані в межах спільних та двосторонніх угод, включно з механізмом PURL. До того ж планується поглибити співпрацю в галузі оборони, зокрема шляхом спільного виробництва з використанням відповідних європейських фінансових інструментів, включно із SAFE, з метою взаємного посилення наших можливостей, оперативної сумісності та безпеки.Надавати додаткову підтримку для забезпечення постачання енергоносіїв, а також захищати й відновлювати енергетичну інфраструктуру України на суму щонайменше 918 мільйона євро на цю зиму та решту року, "водночас засуджуючи тривалі та посилені напади Росії на цивільне населення, цивільні об'єкти та енергетичну інфраструктуру України".Продовжувати підтримку зусиль України з відновлення та сприяти її довгостроковій реконструкції та модернізації. Так, NB8 зроблять внесок у Конференцію з відновлення України 2027 року в Естонії в межах спільного зобов'язання щодо відновлення та реконструкції України.Сприяти поточним міжнародним зусиллям із притягнення Росії до відповідальності за порушення міжнародного права та підтвердити свою відданість забезпеченню повної відповідальності. Країни NB8 активно працюватимуть над швидким введенням у дію комплексного міжнародного компенсаційного механізму, включно зі створенням Компенсаційного фонду, та підтримуватимуть швидке укладення Розширеної часткової угоди (EPA) про Спеціальний трибунал для розслідування злочину агресії проти України як пріоритетне завдання.Підтримувати Україну на її незворотному шляху до повної європейської та євроатлантичної інтеграції, включно з членством у ЄС і НАТО."Країни Північної Європи та Балтії продовжуватимуть відігравати провідну роль у зміцненні нашої спільної безпеки й підтримці України та її народу в їхній боротьбі за справедливий і тривалий мир. Ми підтверджуємо нашу непохитну прихильність універсальним принципам незалежності, суверенітету й територіальної цілісності", — зазначається у заяві.Нагадаємо, 24 лютого уряд Великої Британії оголосив найбільший пакет санкцій проти Росії за чотири роки повномасштабного вторгнення в Україну. Обмеження, зокрема, торкнулися нафтової галузі країни-агресорки та її "тіньового флоту".Водночас 23 лютого Рада Європейського Союзу не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини..

Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 164 бойових зіткнення. Війська країни-агресорки зазнали потужних втрат.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 25.02.26 орієнтовно склали:особового складу — близько 1 262 490 (+1 070) осіб;танків — 11 701 (+3);бойових броньованих машин — 24 091 (+5);артилерійських систем — 37 589 (+29);РСЗВ — 1 655 (+1);засоби ППО — 1 305 (+0);літаків — 435 (+0);гелікоптерів — 348 (+0);БпЛА оперативно-тактичного рівня — 146 457 (+886);крилаті ракети — 4 347 (+0);кораблі / катери — 29 (+0);підводні човни — 2 (+0);автомобільна техніка та автоцистерни — 79 971 (+145);спеціальна техніка / special equipment — 4 075 (+1).Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби було зафіксовано вісім боєзіткнень, противник здійснив 87 обстрілів, з яких 9 — із застосуванням РСЗВ. Також завдав одного авіаудару із застосуванням двох КАБ.На Південно-Слобожанському напрямку ворог п’ять разів намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників у районі населених пунктів Вільча, Синельникове, Мала Вовча та Зелене.На Куп’янському напрямку ворог дев’ять разів атакував у районі Глушківки, Піщаного, Курилівки, Борисівської Андріївки та Куп’янська.На Лиманському напрямку противник атакував сім разів. Намагався вклинитися в нашу оборону у районах населених пунктів Шийківка, Дробишеве, Ставки, Новосергіївка та Степове.На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби наші захисники зупинили дев’ять спроб окупантів просунутися вперед у районах Ямполя, Дронівки, Рай-Олександрівки та Закітного.На Краматорському напрямку окупанти атакували в бік Новодмитрівки та Костянтинівки.На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 16 атак поблизу Костянтинівки, Софіївки, Плещіївки, Берестка, Іллінівки та Степанівки.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 27 штурмових дій агресора в районах Родинського, Покровська, Котлиного, Молодецького, Філії, Гришиного, Новоолександрівки та Удачного.На Олександрівському напрямку противник атакував чотири рази у районах Тернового, Нового Запоріжжя та Злагоди.На Гуляйпільському напрямку відбулося 19 атак окупантів у районах Залізничного, Загірного, Святопетрівки, Криничного та Гуляйполя.На Оріхівському напрямку агресор один раз намагався покращити своє становище в районах населених пунктів Степногірськ, Степове та Плавні.На Придніпровському напрямку боєзіткнень не зафіксовано.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.. Нагадаємо, головком Олександр Сирський заявляв, що Сили оборони України досягли значних успіхів на Олександрівському напрямку, відновивши контроль над великою територією та низкою поселень з кінця січня. Попри складну ситуацію та постійний тиск окупантів, українські десантники не лише тримають оборону, а й ефективно просуваються вперед, витісняючи ворога..

У Туреччині вночі 25 лютого розбився бойовий винищувач F-16. Пілот літака загинув.Про це повідомили у Міністерстві оборони країни. За даними відомства, о 00:56 за місцевим часом літак зник із радарів після вильоту із авіабази в Баликесирі. Відомо, що винищувач підняли у небо для планового тренувального польоту."У результаті негайно розпочатих пошуково-рятувальних робіт встановлено, що літак зазнав катастрофи, та знайдено його уламки. Наш пілот загинув", — зазначили у Міноборони.Наразі причина авіатрощі невідома. Її буде встановлено за результатами розслідування.Водночас, за інформацією турецької газети Yeni Akit, винищувач впав прямо у районі жвавої автодороги Ізмір-Стамбул. Після падіння літака спалахнула масштабна пожежа. Інформація про постраждалих не надходила.Натомість міністр юстиції Туреччини Акін Гюрлек заявив, що Головна прокуратура Баликесира вже розпочала розслідування обставин цієї катастрофи.Нагадаємо, 9 лютого у північному повіті Капхьон, що у Південній Кореї, сталася авіатроща військового гелікоптера AH-1S Cobra під час тренувального польоту. Унаслідок падіння повітряного судна загинули двоє військовослужбовців, які перебували на борту.Також 25 січня в американському штаті Мен під час зльоту упав бізнес-літак. На цей момент на борту перебували восьмеро людей. Аварія сталася на тлі потужної сніжної бурі..

Вночі 25 лютого російські загарбники атакували Україну понад сотнею ударних дронів. Протиповітряна оборона знешкодила більшість ворожих цілей.Про це повідомили Повітряні сили Збройних сил України."У ніч на 25 лютого (з 18:30 24 лютого) противник атакував 115 ударними БпЛА типу Shahed, "Гербера", "Італмас" та безпілотниками інших типів із напрямків: Брянськ, Курськ, ТОТ Донецька, близько 60 із них — "шахеди". Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України", — йдеться у повідомленні.За даними військових,  протиповітряною обороною збито/подавлено 95 ворожих БпЛА на Півночі, Півдні та Сході. До того ж зафіксовано влучання 18 ударних БпЛА на 11 локаціях країни."Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА. Дотримуйтесь правил безпеки!" — додали у Повітряних силах.Скільки ворожих цілей знищила ППО від початку повномасштабного вторгненняЗа даними Повітряних сил ЗСУ, українська протиповітряна оборона знищила понад 140 тисяч повітряних цілей за чотири роки великої війни. Зокрема, було знешкоджено:86 аеробалістичних ракет Х-47 М2 "Кинджал";709 крилатих ракет "Калібр";2 459 крилатих ракет Х-101;13 крилатих ракет Х-22/Х-32;12 протикорабельних ракет "Онікс";261 крилата ракета "Іскандер-К";274 балістичні ракети "Іскандер-М/KN-23";11 протикорабельних ракет "Циркон";30 ракет інших типів;540 керованих авіаційних ракет;44 700 ударних безпілотників типу Shahed;14 900 розвідувальних дронів;7 500 безпілотників Lancet;70 300 інших типів дронів.До того ж за чотири роки авіація Сил оборони України знищила 9 000 повітряних цілей, уражено командні пункти, об’єкти логістичного забезпечення, а також місця скупчення живої сили та техніки противника.Нагадаємо, 24 лютого російські війська здійснили чергову атаку на об’єкти групи "Нафтогаз" у Харківській області, спричинивши руйнування.  Загалом, лише з початку 2026 року російські війська здійснили вже 26 атак на об’єкти групи "Нафтогаз".Також вночі 24 лютого російські окупанти масовано атакували Запоріжжя безпілотниками. У місті зафіксовані значні пошкодження..