Кирило Іванішин

У сучасних умовах енергетика напряму впливає на економіку, бізнес і стабільність країни. Саме тому зростає роль подій, де зібрані реальні рішення та ключові гравці ринку. UA Energy — міжнародна виставка та конференція, що об’єднує енергетичні компанії, виробників, інженерів та інвесторів. У фокусі:розподілена генерація та резервні рішення;ВДЕ та системи накопичення (BESS);модернізація інфраструктури;енергоефективність для бізнесу.Подія передбачає також ділову програму з практичними кейсами, інвестиційними можливостями та обговоренням відновлення енергетики України. Коли? Де? 12-14 травня 2026, Київ, МВЦ Для читачів TRUEUA.INFO — безкоштовний квиток категорії V за промокодом: TRUE26 UA Energy — це простір, де обговорюють і знаходять рішення, які визначають майбутнє енергетики України..

24 квітня у столиці реалізували самий престижний соціальний проєкт для жінок-професіоналок VIІІ національна премія "Найкраща українка в професії 2026".Щороку, під час заходу з понад 1000 заявок, які надходять з різних куточків України, обирають 100 претенденток, яких запрошують на офіційну церемонію нагородження.Цей захід — це унікальна пропозиція заявити про себе, як самого високваліфікованого професіонала улюбленої справи, показуючи приклад іншим.Засновниками проєкту є Марина Кінах — заслужена журналістка України, громадська діячка, прес-аташе УСПП, експертка соціальних телевізійних проектів — та Тетяна Коляда — громадська діячка, шеф-редакторка журналу Super Lady.Комісію високоповажних експертів представили:Наталія Гаватюк — заступник голови Київської обласної державної адміністрації; Віолета Дворнікова — голова Європейської асоціації жінок України. Керівниця UKRAINIAN CIVIL SOCIETY HUB при Європарламенті в Брюсселі; Наталія Лісневська — адвокат, член Ради адвокатів міста Києва, партнер та експертка у сфері медичного права. Заступник міністра охорони здоров’я України (2014-2015), експертка з медичної реформи та системи охорони здоров’я, керівниця програм у сфері медичних реформ. Керівник та співзасновниця адвокатського об’єднання "МАЄСТАС", практикуюча адвокатка (індивідуальна діяльність), фахівчиня з медичного права та державної політики у сфері охорони здоров’я;Людмила Сізікова — віцепрезидент Київської торгово-промислової палати, голова Комітету жінок-підприємниць; Тетяна Рейнолдс — засновниця та власниця REYNOLDS beauty clinic та REYNOLDS production;Ірина Попова — кандидат медичних наук, дерматовенеролог вищої категорії, трихолог, косметолог, член Європейського товариства дослідження волосся, член Американської академії дерматології, член Української асоціації лікарів дерматовенерологів та косметологів; Лідія Лісімова — президент Міжнародної громадської організації "Жінка III тисячоліття";Марина Філіпенко — OWNER Всеукраїнських та Міжнародних бізнес-премій Business Gravity Awards, MedOrion Awards, Co-founder Cabinet Boss, Top-50, засновниця ГО Fenix Charity, CEO PR Advertising Agency Premium Lab;Ольга Навроцька — підприємиця, засновниця та керівниця Всеукраїнської платформи "Я є Жінка" в Тернопільській області;Вікторія Дерев’янко — доктор юридичних наук, професор, приватний нотаріус Києва, медійний правовий експерт телеканалів 1+1 та СТБ;Ярослава Руденко — народна артистка України, солістка ансамблю Збройний сил України;Леся Королик-Бойко — амбасадорка української культури та мистецтва Заслужена діячка естрадного мистецтва України, диригентка, співачка, активна культурна та громадська діячка, просвітянка, волонтерка;Оксана Фурса — заслужена художниця України, арт — митець, доктор мистецтвознавства, професор. Президент Академії сучасного мистецтва імені Сальвадора Далі;Тетяна Шестаковська — президентка ЗВО "Університет трансформації майбутнього", доктор наук з державного управління, професор;Інна Ткачук — адвокат, член правління заводу пакетів, резидент Лондонського університету права і політики;Валерія Шинкарьова — депутат Черкаської міської ради, к.пед. наук, викладач, громадська діячка Обличчям V національної премії "Найкраща українка в професії";Лілія Олійник — багатодітна мама, громадська діячка, меценатка обличчя VIІІ національної премії "Найкраща українка в професії";Леокадія Герасименко — голова правління Спілки жінок України.У десятку офіційних переможниць увійшли:Світлана Волинець — "Амбасадорка соціальної єдності та міжнародної підтримки" — керівниця Центру Міжнародних відносин, голова наглядової ради Департаменту Волонтерського Руху ЦМВ.Ольга Денисюк — "Лідерка року в маркетингу із розвитку глобальних брендів" — бренд-маркетинг менеджерка Samsung, лідерка маркетингових комунікацій міжнародного рівня. Володарка Gold Effie Awards Ukraine та суддя Web Summit; членкиня American Marketing Association.Вікторія Зубицька — "Мистецтво зцілення: сила природи в медицині. Лікар-терапевт" — директор ТОВ "Фітотерапія Зубицьких", медичний директор ТОВ "Фіто-Данімир", лікар терапевт вищої категорії, лікар УЗД діагностики.Наталія Коровай — "Амбасадорка сучасних газоенергетичних технологій" — засновниця та СЕО компанії ТОВ "Газіс" ("Gas Engineering Solutions LLC") — обладнання для АЗК, Компанія року 2019, 2020. Членкиня World Women Club , володарка нагороди World Woman Award in Woman Leadership. ТОП-100 жінок Національного рейтингу 2026 за версією WWC. Засновниця ГО "Альянс благодійних ініціатив").Юлія Левицька — "Візіонерка ментального здоров’я та енергетичного балансу" — психологиня, біоенергетик, спеціалістка з емоційного відновлення. Волонтерка, засновниця Благодійного фонду "Юлії Левицької".Сніжана Ляшко — "Візіонерка б’юті-бізнесу", власниця та директорка компанії ТОВ Grand Cosmetic. Бізнес леді. Громадська діячка.Наталія Манойло — "Науковець в галузі філософії права. Нотаріус" — приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. Правник. Доктор філософських наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Навчально-наукового інституту права та політології УДУ імені Михайла Драгоманова. Поетеса.Юлія Рибінська — "Експертка підготовки глобальних лідерів через іноземні мови" — доктор педагогічних наук, професор. Засновниця мовного центру Polyglot та авторка унікальної методики викладання "Creative teaching, дитячий та підлітковий психолог.  Сертифікований тренер Business English. Сертифікований викладач англійської мови.Тетяна Теплюк ("ХРЕЩЕНА") "Сила життя: медикиня фронту" — медикиня  бригади "Азов";Марія Ткаченко — "Лідерка у сфері міжнародних VIP-перевезень" — бізнес-леді, комерційна директорка та співзасновниця компанії "AWE Transfer", волонтерка.Під час заходу було вручено три ордени "За жіночу благодійність". Їх отримали: Світлана Волинець, Наталія Коровай, Інна Ткачук.Ще понад 70-ти жінок отримали відзнаки і увійшли до 100-ні кращих.Ордени "За жіночу благодійність" вручено: Світлані Волинець, Наталії Коровай, Інні Ткачук.Ведучий: Андрій Джеджула.Зіркові гості: Олег Сербін, Бажана, Олена Гребенюк та інші.Партнери: УСПП, ТПП України, EAUW, REYNOLDS beauty clinic, TrueUA, REYNOLDS production, Grand Cosmetic, Gas Engineering Solutions (GazES), AWE Transfer, Фітотерапія Зубицьких, Bayadera Elite, ЗВО "Університет трансформації майбутнього", ГО FENIX CHARITY; Oboz UA, "Новини.Live", "Київ 24", Часопис "Київ дипломатичний", Life Kyiv UA, "Перший бізнесовий", Glory magazine, 44 UA, Touch, GOSSIP, ЧАС ПЕРШИХ, Best People Club, but.in.ua , Coolbaba, "33 канал", Prof Build. Ігристий партнер — Latinium.Мета проєкту — підтримка та прославляння жінок — професіоналок, у тому числі, і військових. Місія націлена на підтримку дітей, які опинилися у складній життєвій ситуації. Організатор — Super Lady..

У ніч на четвер, 30 квітня, російські окупанти здійснили масований обстріл Одеси. Удар прийшовся по житлових будинках та обʼєктах цивільної інфраструктури.Про це повідомив очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. За його словами, відомо про щонайменше чотирьох постраждалих."Двоє жінок 25 і 44 років та чоловіки 38 і 62 років. Усім постраждалим надається необхідна медична допомога", — написав він у Telegram й закликав містян залишатися в безпечних місцях до відбою повітряної тривоги..

У 2026 році рітейл стикається зі швидкими змінами: омніканальність, персоналізація за допомогою штучного інтелекту та високі очікування клієнтів. Компанії, які інвестують у розвиток персоналу, отримують конкурентну перевагу через вищий рівень обслуговування та лояльність покупців. Адаптація персоналу до нових технологій і процесів відбувається швидше завдяки сучасним платформам, що скорочує час виходу на повну продуктивність. Навчання рітейл-команд допомагає не лише утримувати співробітників, але й підвищувати продажі в умовах дефіциту кваліфікованих кадрів. Стаття розглядає ключові причини актуальності такого навчання та практичні підходи до його організації.Зростання вимог клієнтів і омніканальністьСучасні покупці очікують єдиного досвіду незалежно від каналу — онлайн, офлайн чи мобільного додатка. Продавці повинні швидко орієнтуватися в асортименті, використовувати дані про попередні покупки та пропонувати персональні рекомендації. Без систематичного навчання команди не встигають за цими змінами.Ефективне навчання формує навички роботи з омніканальними інструментами. Співробітники стають активними помічниками клієнтів, а не лише консультантами.Вплив технологій і штучного інтелектуШтучний інтелект трансформує рітейл: від прогнозування попиту до персоналізованих пропозицій у реальному часі. Продавцям потрібно розуміти, як використовувати AI-інструменти на робочому місці, щоб підвищувати ефективність продажів.Регулярне навчання дає можливість опанувати нові технології без відриву від основної діяльності. Команди, які володіють такими навичками, демонструють вищу продуктивність і кращі результати.Дефіцит кадрів і утримання співробітниківУ 2026 році багато рітейлерів стикаються з дефіцитом персоналу. Інвестиції в розвиток стають одним із головних інструментів утримання. Співробітники, які бачать можливості для зростання, частіше залишаються в компанії.Навчання підвищує впевненість працівників і їхню залученість. Це безпосередньо впливає на якість обслуговування та загальну ефективність магазину.Практичні підходи до організації навчанняЩоб навчання приносило результат, варто дотримуватися структурованого підходу.Визначте ключові навички, необхідні для кожної ролі в команді.Розробіть гібридні програми, що поєднують онлайн-модулі та практичні заняття в магазині.Використовуйте мікронавчання для швидкого опанування конкретних інструментів.Вимірюйте результати через тести, спостереження за продажами та зворотний зв’язок від клієнтів.Регулярно оновлюйте контент відповідно до змін у бізнес-процесах.Після впровадження таких програм компанії помічають швидше зростання показників:навчання охоплює реальні сценарії продажів і роботи з клієнтами;програми адаптовані під різні рівні досвіду співробітників;результати навчання безпосередньо впливають на KPI команди;матеріали доступні в зручному форматі для офлайн- і онлайн-робітників.Такі характеристики роблять навчання ефективним інструментом розвитку бізнесу."У 2026 році навчання рітейл-команд перестає бути витратою і стає стратегічним інвестиційним рішенням, що безпосередньо впливає на прибуток і стійкість компанії", — зазначають експерти з корпоративної освіти.Навчання рітейл-команд у 2026 році — це необхідність для компаній, які прагнуть залишатися конкурентоспроможними. Воно забезпечує швидку адаптацію до технологічних змін, підвищує якість обслуговування та сприяє утриманню талановитих працівників. Почніть з оцінки поточних компетенцій команди та впровадження сучасної платформи для навчання. Це допоможе вашому бізнесу не лише відповідати вимогам ринку, але й випереджати їх..

Студія Sony Pictures представила міжнародний трейлер фантастичного екшену "Володарі Всесвіту". Прем’єра стрічки в українських кінотеатрах запланована на 4 червня.У фільмі режисер Тревіс Найт повертає легендарну франшизу на великі екрани у форматі масштабної видовищної пригоди.Про що у сюжетіЗа сюжетом, після 15 років розлуки Меч Сили приводить принца Адама, якого зіграв Ніколас Голіцин, назад на планету Етернія. Там він дізнається, що його рідний світ опинився під жорстоким пануванням Скелетора, роль якого виконав Джаред Лето.Щоб урятувати свою родину та весь Всесвіт, Адам об’єднується зі своїми найближчими союзниками — відважною Тілою (Каміла Мендес) та Дунканом, відомим як Людина-Зброяр (Ідріс Ельба). Саме тоді він приймає своє справжнє призначення і стає Хі-Меном — наймогутнішою людиною у Всесвіті.Фільм поєднає жанри наукової фантастики, екшену та пригод. Режисер Тревіс Найт відомий глядачам за роботами "Кубо і легенда самурая" та "Бамблбі".Нещодавно компанія Adastra Cinema презентувала офіційний тизер фільму "Backrooms: Залаштунки" — екранізації популярного інтернет-феномену. Стрічка студії А24 вийде в українських кінотеатрах 29 травня 2026 року.Нагадаємо, 20 березня на стримінговій платформі Netflix відбулася прем’єра кримінальної драми "Гострі картузи: Безсмертний". Стрічка стала продовженням культового серіалу та повернула на екрани героя Томмі Шелбі.Читайте також:5 фільмів, які тримають у напрузі до останньої хвилини: що подивитися ввечеріВід касового фіаско до визнання: 5 фільмів, які провалилися в прокаті, але стали культовимиВказують шлях до успіху: 5 фільмів, які заряджають мотивацією.

Художниця, сценографка, акторка, менеджерка соціокультурної діяльності — за всіма професіями Марини стоїть вища освіта. Як мисткиня вона віддає перевагу живопису, графіці та акварелі. Поєднує художню діяльність з організацією культурних подій, виставок, пленерів та міжнародних ініціатив. Активно залучена до культурної дипломатії. Володарка чисельних нагород і відзнак. Розробниця художнього дизайну та візуальної концепції декількох книг.У напрацюванні художниці — персональні та групові виставки, участь у міжнародних проєктах у Великої Британії, Німеччині, Литві, Угорщині, Туреччині, Грузії, Іспанії, Греції."Моя робота пов'язана з ідеєю genius loci — духу місця, — каже Марина. — Я створюю візуальні символи, які зберігають та переосмислюють культурну пам'ять. Працюю в просторі між реальністю та уявою, розкриваючи невидиме через візуальну форму. Моє мистецтво фіксує емоційні та духовні стани, а не буквальну реальність. Практика виходить за рамки живопису та охоплює перформанси, резиденції та культурні заходи. Мистецтво стає живим досвідом, який поєднує людей і простір".Роботи мисткині розміщені у приватних та інституційних колекціях в Україні, Литві, Угорщині, Німеччині, США, Ватикані, Франції, Данії, Австрії, Туреччині, Польщі, Чехії, Великої Британії.Робота "Архангел Михаїл вбиває зло", 100х70 см, написана на уламку ракети С-300 у 2023 році, взяла участь, зокрема, у виставках артмарафону "Покоління війни" в Києві, Барселоні, Іспанія, та у столиці Греції Афінах."Ця робота народилася з пропозиції взяти участь у мистецькому проєкті розпису уламків ракет — об’єктів, що несуть у собі пам’ять про руйнування, біль і війну, — каже мисткиня. — Ідея була простою, але водночас надзвичайно сильною: перетворити символ смерті на символ життя".Художній розпис на уламку став актом внутрішнього спротиву — жестом, який говорить про незламність українського духу. У кожному мазку закладене переосмислення: холодний метал, що колись ніс загрозу, отримує нове значення — стає носієм культури, пам’яті та надії.Ця робота відображає глибоку ідею: Україна — це нація, яка навіть уламкам дає життя. Через мистецтво відбувається трансформація — не лише матеріалу, а й сенсу. Те, що було створене для руйнування, стає частиною творення. Це не просто арт-об’єкт. Це свідчення сили. Це голос культури, який перемагає війну".Instagram мисткині: https://www.instagram.com/chopeim_art_artist/.

У підрозділі Destruction Team прикордонної комендатури швидкого реагування 5 прикордонного загону кожен прикордонник має свою унікальну історію. Історія, учасника фотовиставки "Обличчя кордону", головного сержанта Олексія Геренка на псевдо Спартанець — це шлях сили духу, витримки та постійного розвитку.TrueUA є інформаційним партнером фотопроєкту. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських прикордонників.Замість мирного життя — фронт: історія прикордонника Олексія ГеренкаОлексій Геренко народився в місті Суми в багатодітній родині, зростав разом із трьома братами та сестрою. Змалку звик до відповідальності, підтримки та командного духу. Навчався у місцевій школі, захоплювався велоспортом.Згодом Олексій вступив до Сумського державного педагогічного університету, де здобув фах вчителя фізичного виховання. Спорт загартував його характер, навчив дисципліні та вмінню працювати на результат.Вибір служити УкраїніУ 20-річному віці він свідомо обрав шлях служіння державі, приєднавшись до лав Державної прикордонної служби України. Його брати також в строю та проходять службу в Збройних силах України. Захист Батьківщини для цієї родини не просто слова, а справа честі."Для мене це було приводом гордості за братів, що вони стали на захист Батьківщини, за батьків, які виховали гідних синів — своїх і України. Особисто для мене це були часи швидкого формування особистості і розуміння що мої брати пішли на війну стати на захист миру і розвитку держави", — розповідає Олексій.Коли розпочалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну, Олексію Геренку було лише 22 роки. Свій бойовий шлях він розпочав у піхоті. Пройшов через запеклі бої, брав участь у Харківському контрнаступі, виконував завдання у Балаклії, Куп’янську та на Донбасі. Саме там він отримав безцінний бойовий досвід, розуміння тактики противника, відчуття поля бою та відповідальність за побратимів.Перші бої і справжнє бойове хрещенняЗгодом вирішив опанувати нову військову спеціальність — став пілотом БпЛА Mavic у складі підрозділу Destruction Team. Олексій Геренко каже, що досвід служби в піхоті сьогодні суттєво допомагає йому в роботі, він краще розуміє потреби штурмових груп, чітко оцінює обстановку та швидко приймає рішення. У небі він так само зібраний і рішучий, як і на землі.Після контузії — знову в стрійНаприкінці зими минулого року по позиції підрозділу Спартанця влучив ворожий снаряд, внаслідок якого, він та його побратим отримали контузії. Після евакуації та лікування, яке тривало кілька тижнів, обоє прикордонників повернулися до строю, продовжили виконувати бойові завдань зі стримування російських окупаційних військ на Сумщині.Спартанець — це приклад сучасного воїна, який не зупиняється на досягнутому, постійно вдосконалюється та працює на результат. Життя Олексія Геренка — це шлях покоління молодих українських захисників, які стали на захист країни і впевнено тримають стрій як на передовій, так і в небі.Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тутЧитайте також опубліковані історії учасників проєкту:Поранений у бою, але не зламаний: як прикордонник "Джедай" повернувся на службу попри ампутаціюПісля окупації — на фронт: шлях прикордонниці з КиївщиниБез права на помилку: як працює оператор РСЗВ на фронтіКоли рішення — це більше, ніж алгоритм: як аналітик даних став командиром БпЛА на фронтіВодій під обстрілами: як прикордонник Вадим возить життя на передову200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

У столичному комплексі "Торонто-Київ" 24 квітня відбулося офіційне відкриття художньо-технологічної виставки "Чорнобиль. 40 років потому. Історія, яка зобов’язує", присвяченої 40-м роковинам аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Експозиція була відкрита для відвідувачів 25-26 квітня.За два дні її відвідали майже 3000 осіб. Велику кількість відвідувачів настільки вразила експозиція, що після численних прохань організатори вирішили продовжити виставку. Виставка працюватиме з 27 квітня по 3 травня включно.Як потрапити на виставкуЕкспозиція працює з 10:00-19:00 за адресою: комплекс "Торонто-Київ" (вхід з вул. Антоновича, 81, Tower C). Вхід вільний.Експозиція, яка зберігає пам’ять про Чорнобиль"Чорнобиль. 40 років потому. Історія, яка зобов’язує" проводить відвідувача крізь три простори часу — минуле, теперішнє і майбутнє, показуючи шлях від пам’яті про втрату до культури безпеки й відповідальності перед наступними поколіннями."Світло, що не згасло" — зала минулогоВідвідувача зустрічають три стовпи виставки — Життя, Безпека, Відповідальність. Простір розповідає про молоде місто Прип’ять та історію будівництва ЧАЕС, демонструє вітраж кафе "Прип’ять", зону артефактів станції, фотовиставки "Чорнобиль: жіноча доля" та "Внутрішній периметр", художню виставку "Машини, що врятували світ", роботів, які застосовувались під час ліквідації, інсталяцію "Тіні життя" та меморіал пожежникам і ліквідаторам."Світло, що працює" — зала теперішньогоПростір розповідає про щоденну роботу ДАЗВ і підприємств зони відчуження заради ядерної та радіаційної безпеки України й Європи. Важлива частина експозиції присвячена історії "Укриття" та Нового безпечного конфайнменту, а також ролі міжнародної кооперації й Європейського Союзу, який уже понад 30 років є ключовим партнером у зміцненні ядерної безпеки, моніторингу, аварійній готовності та відновленні після пошкоджень. Окрема увага приділяється  пам’яті про загиблих працівників і сучасній загрозі ядерного тероризму РФ."Світло майбутнього" — зала майбутньогоПростір відповідей на питання, яким буде завтра, як відновлюється природа, як зміниться радіаційний фон за 100 років (1986-2086),  якщо уроки Чорнобиля засвоєні. Тут представлені сучасні технології аварійного реагування, робототехніка, підходи до поводження з РАВ та ВЯП, візуалізація зміни радіаційного фону 1986-2086, а також блок винесених уроків після важких аварій, підготовлений за експертної підтримки Energy Safety Group. Фінальний образ — вітраж "Прометей майбутнього" як символ світла, яке ми передаємо далі.Це виставка про пам’ять, яка формує відповідальність, і про світло знань, яке людство зобов’язане передати майбутнім поколінням.Як проходило відкриття виставкиМинулої п'ятниці, 24 квітня, подія об’єднала представників державної влади, профільних установ, міжнародних партнерів, наукової спільноти та медіа задля осмислення уроків Чорнобиля, вшанування героїв-ліквідаторів і формування культури безпеки для майбутніх поколінь.Захід розпочався з офіційної церемонії відкриття за участі першого віцепрем’єр-міністра  міністра енергетики Дениса Шмигаля, голови Національного банку Андрія Пишного, голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка, голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака та генерального директора ДСП "Чорнобильська АЕС" Сергія Тараканова.У межах події відбулася офіційна презентація пам’ятної монети Національного банку України "Тим, хто врятував світ", присвяченої пожежникам і ліквідаторам аварії. Написи "Чорно" та "Біль" на монеті акцентують увагу на глибокому емоційному вимірі Чорнобильської катастрофи.Після офіційної частини для відвідувачів провели екскурсію. Вони ознайомилися з трьома тематичними залами — про минуле, теперішнє та майбутнє Чорнобиля.У межах офіційного відкриття виставки відбувся пресбрифінг для представників медіа, під час якого учасники говорили про головні уроки Чорнобильської катастрофи, сучасні виклики у сфері ядерної та радіаційної безпеки, а також про важливість збереження історичної пам’яті.Кураторка виставки, директорка комунікаційно-консультаційної агенції Comms True Agency Рената Яресько наголосила, що виставка ставить у центр цінність життя, розповідає правдиву історію про Чорнобиль, руйнує міфи та формує культуру безпеки, яка виникла після аварії. За її словами, історія Чорнобиля зобов’язує говорити правду, особливо сьогодні, коли Росія намагається маніпулювати фактами.Виставка "Чорнобиль. 40 років потому. Історія, яка зобов’язує" — це простір пам’яті, усвідомлення та відповідальності, покликаний передати знання та уроки Чорнобиля майбутнім поколінням..

Є вибори, після яких життя ділиться на "до" і "після". Антон "Добрий" Добровольський свого часу обрав мирну професію, але коли країна потребувала — обрав інший шлях. Від роботи з тваринами до роботи з артилерією, від спокійної служби до передової — його історія про адаптацію, витримку і відповідальність. Це ще одна історія фотопроєкту "Обличчя кордону" — про те, як людина вчиться жити і діяти там, де страх стає частиною щоденності, а підтримка побратимів — основою сили.TrueUA є інформаційним партнером фотопроєкту. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських прикордонників.Вибір, після якого немає "назад": історія прикордонника Антона ДобровольськогоПрикордонник Антон "Добрий" Добровольський обрав службу свідомо, вирішивши змінити мирну професію на військову. У минулому він навчався на ветеринара і навіть встиг попрацювати за спеціальністю, але згодом вирішив пов’язати своє життя з Державною прикордонною службою.У 2018 році підписав контракт і розпочав службу кінологом. Працював зі службовими собаками, неодноразово виконував завдання в районі проведення ООС. З початком повномасштабної війни його бойовий шлях продовжився на Сумському напрямку, де від побратимів він і отримав позивний "Добрий".Там, де працює артилеріяНині прикордонник виконує бойові завдання в одному з артилерійських підрозділів Державної прикордонної служби України. Виконує завдання з вогневої підтримки."Робота моя полягає в тому, щоб підготувати вогневі позиції, зайняти вогневі позиції, відпрацювати та повернутися назад живим та здоровим", — розповідає "Добрий"."На початках було дуже страшно, але потім звикаєш. Ти зрозумів, як яка система працює, і вже розумієш, на що розраховувати, коли, наприклад, працює артилерія, коли "Гради"... І коли ти в цьому орієнтуєшся, то вже знаєш, на що розраховувати", — додає він. "Добрий" ділиться й власним секретом того, як приборкати страх: "Треба зарядженим їхати, на позитиві, бо на негативі їздити важко. Треба посміятися, "біса погнати", так би мовити, бо так легше!".Як тримати себе в руках на війніНа службі цінує точність і відповідальність. Каже, що робота приносить йому задоволення:"Команда дуже гарна, всі підготовлені, всіх навчили. Командири з нами стріляти їздять, тобто ніхто тебе самого не лишає, про тебе турбуються та піклуються".Життя після війни — попередуПро себе розповідає стримано: має родину, а зараз і сам на шляху до створення власної. Плани на майбутнє поки відкладає: спочатку Перемога, а вже потім — рішення. Та одна мрія все ж є — велика подорож разом із сім’єю після закінчення війни.Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тутЧитайте також опубліковані історії учасників проєкту:Поранений у бою, але не зламаний: як прикордонник "Джедай" повернувся на службу попри ампутаціюПісля окупації — на фронт: шлях прикордонниці з КиївщиниБез права на помилку: як працює оператор РСЗВ на фронтіКоли рішення — це більше, ніж алгоритм: як аналітик даних став командиром БпЛА на фронтіВодій під обстрілами: як прикордонник Вадим возить життя на передову200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

Студія Paramount Pictures презентувала офіційний трейлер комедії "Знайомство з Факерами 3". Прем’єра стрічки в кінотеатрах запланована на 26 листопада поточного року.За сюжетом, "коло довіри" знову розширюється, а знайомі герої опиняються у нових комедійних ситуаціях.Режисером фільму став Джон Гамбург, відомий за роботами "А ось і Поллі", "Люблю тебе, чувак" та "Чому він?".У головних ролях — Роберт Де Ніро, Бен Стіллер, Овен Вілсон та Аріана Ґранде.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що франшиза фільмів "Аватар" продовжиться щонайменше до п’ятої частини. Попри чутки про можливе згортання проєкту, продюсери підтвердили, що робота над майбутніми кінострічками триває.Читайте також:ТОП-5 премʼєр весни 2026: які фільми варто подивитися в кінотеатрахЛегендарні стрічки в історії кіно: які фільми отримали найбільше премій "Оскар"Від касового фіаско до визнання: 5 фільмів, які провалилися в прокаті, але стали культовимиЩо подивитися з родиною: добірка фільмів для затишного вечора.

Цей матеріал продовжує цикл публікацій у межах проєкту фотовиставки "Обличчя кордону", який об’єднує історії військовослужбовців Державної прикордонної служби України — людей різного віку, професій і життєвого досвіду, яких війна поставила перед вибором і визначила їхню роль у захисті держави. Історія Володимира "Джедая" Мазурака — одна з них.TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських прикордонників.Від дитячої мрії до шляху воїна: історія Володимира "Джедая" МазуракаУ всесвіті, де темрява намагається поглинути кордони, з’являються ті, хто тримає світло. Для Володимира Мазурака шлях "Джедая" розпочався не з кіноекрана, а з дитячої мрії, яка згодом пустила коріння.Народився Володимир 3 вересня 2001 року в селі Акрешори, Косівського району, Івано-Франківської області. Гори та свіже повітря дали здоров’я та сили, а світлий розум підштовхнув до спорту. З дитинства сам собі вигадував нові цілі та виклики. Зокрема, обійти всі найвищі вершини українських Карпат. Гартування тіла та духу розпочались ще з малечку.Вибір війни і служби в "ДОЗОРі"Поки однолітки лише обирали комп’ютерні ігри та різні забавки, семикласник Володимир вже вперше міряв однострій Прикарпатського військово-спортивного ліцею. Це був не просто крок до освіти — це був перший марш-кидок в життя, що згодом проліг через Військову академію м. Одеса прямо у вогняне хрещення десантно-штурмових військ. Під час навчання опанував дві дисципліни бойових мистецтв — тайський бокс та тхеквондо, у яких постійно займав призові місця.Після закінчення одеського військового вишу молодий десантник виявив бажання поєднати своє майбутнє з прикордонною службою та не десь на Заході країни, а одразу в 10 мобільному прикордонному загоні "ДОЗОР", про який чув ще під час навчання. Повномасштабна війна, яка вже йшла на той час, не злякала Володимира, а лише підштовхнула до вибору. Саме там розпочався бойовий шлях офіцера.Офіцер, який постійно вчитьсяВ 10 мобільному прикордонному загоні "Джедай" одразу став на посаду офіцера вогневого відділення. Погони лейтенанта не стали для нього фінальною точкою, а лише стартовим майданчиком. Володимир ніколи не цурався вчитися: між бойовими виходами, у короткі години затишшя, він знову і знову розбирав тактичні схеми чи опановував новітні системи озброєння."Джедай" розумів: у сучасній війні перемагає не той, хто просто стріляє, а той, хто знає свою зброю на молекулярному рівні та випереджає ворога інтелектом. Володимир належить до того типу офіцерів, які впевнено вірять у підготовку. Він знає: успіх — це не везіння, а результат нескінченних тренувань та вдосконалення навичок."Найкращий момент — коли все йде за планом", — каже він.У цих словах звучить спокій професіонала, який бере на себе відповідальність за результат у бою.Бій, який змінив усеПроте справжній іспит чекав у жовтні 2024 року. Тоді, на лінії бойового зіткнення, повітря здавалося густим від заліза. Володимир у складі штурмової групи вів стрілецький бій. Ворог, відчуваючи, як позиції вислизають з рук, кинув у бій усе: від мінометів та артилерії до авіаційних ударів. Земля здригалася, і один зі снарядів розірвався впритул до "Джедая". Біль прийшов миттєво, але не зміг зламати наказ.Маючи множинні поранення, зокрема обох нижніх кінцівок, офіцер продовжував вести вогонь, прикриваючи своїх. Лише коли побратими побачили, що Володимир стікає кров’ю, під шквальним обстрілом розпочалася евакуація — справжнє диво мужності на полі бою."Коли побратими дотягли мене до машини, я сидів поранений і згадав, що у моєї сестри сьогодні весілля. В той момент я думав: "чому я маю загинути саме в цей день, а не в якийсь інший?" — посміхаючись пригадує Володимир.Втрата і новий викликЦіною того дня стала висока ампутація лівої нижньої кінцівки, але дух воїна вцілів. Втрата ноги не стала фіналом для офіцера, який звик до життєвих викликів. Але його чекав складний шлях реабілітації та протезування, який він теж сприйняв як виклик та новий життєвий досвід.Відповідно до указу президента від 9 квітня 2025 року № 252/20252, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Володимир Мазурак нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Повернення в стрійСьогодні ж "Джедай" вже отримав найсучасніший біонічний модуль та знову в строю. Він повернувся до своїх побратимів у "ДОЗОР", довівши, що справжнього воїна неможливо зупинити, поки в його грудях б’ється серце, вірне присязі. Його шлях триває, і попереду ще багато успішних планів, переможних операцій та нових вершин, які він обов’язково підкорить — тепер уже з силою біоніки та залізним духом спецпризначенця.Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тутЧитайте також опубліковані історії учасників проєкту:Після окупації — на фронт: шлях прикордонниці з КиївщиниБез права на помилку: як працює оператор РСЗВ на фронтіКоли рішення — це більше, ніж алгоритм: як аналітик даних став командиром БпЛА на фронтіВодій під обстрілами: як прикордонник Вадим возить життя на передову200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

Видання Prof Build за підтримки Конфедерації будівельників України 28 квітня 2026 року проведе закритий захід "Філігранність майбутнього: стійкість та енергія змін лідерок будівельної галузі". Подія об’єднає учасниць галузевого рейтингу та героїнь спеціальних випусків журналу 2025-2026 років. Це жінки, які формують стратегічний розвиток ринку, реалізують важливі інфраструктурні проєкти та впроваджують інновації у девелопменті, архітектурі, виробництві будівельних матеріалів, консалтингу, законодавчій сфері та професійній освіті.У програмі заходу:презентація нового спеціального випуску Prof Build Woman’s;нагородження п’ятірки лідерок за результатами відкритого голосування;відзначення героїнь спеціальних випусків журналу;професійне спілкування та нетворкінг;розіграш подарунків і благодійні активності на підтримку Сил оборони України та реабілітації поранених захисників;неформальне спілкування.Місце та час проведення будуть повідомлені зареєстрованим особам окремо.Для охочих відвідати захід: вартість квитка — 1 000 грн.Придбати квиток на івент. Деталі участі та партнерства:Світлана Шах: 067 912 89 29 Генеральний партнер — MCI (Мистецтво в сучасному інтер'єрі)Фінансовий партнер івенту — "Глобус банк"Партнери — Beehive Cosmetics, MSP-Архітектори вражень, Maison Castel, AQUA Миргород, Axor Industry, Інститут ветеранів "Архітектура стійкості", ICVD — Міжнародний Клуб Вінтажних Напоїв, художниця Ольга Шинкаренко, Благодійний фонд "Україна — перезавантаження".Медіапартнери: RE:UKRAINE, TrueUA, Womo.ua, Delo.ua, 33 канал, Build Portal, Property Times, but.in.ua.

Цей матеріал продовжує цикл публікацій у межах проєкту фотовиставки "Обличчя кордону", який об’єднує історії військовослужбовців Державної прикордонної служби України — людей різного віку, професій і життєвого досвіду, яких війна поставила перед вибором і визначила їхню роль у захисті держави. Історія прикордонниці Лідії Рубанки з позивним "Флай" — одна з них.TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських прикордонників.Окупація, яка змінила все: історія прикордонниці Лідії РубанкиЛідія Рубанка народилася та виросла у селищі Велика Димерка Броварського району на Київщині. Проживала там з родиною усе своє життя аж до моменту вступу на службу. Там же на початку повномасштабного вторгнення Лідія з родиною пережила окупацію.Шлях до служби: наполегливість попри відмовиУ стрій прикордонників Лідія Рубанка долучилася вже після того, як її селище звільнили з-під окупації, у вересні 2023 року. Жінка сама наполегливо зверталася до військкомату, аби її призвали на військову службу, втім їй кілька разів відмовили. Та наполегливість Лідії все ж взяла гору.Свою мотивацію "Флай" пояснює просто: необхідно було робити усе можливе, аби захистити свою Державу від підступного ворога. Вона хотіла бути корисною своєму війську. Тим паче після тих жахіть, які їй довелося побачити в часи окупації. Професію Лідія обрала собі до душі, адже завжди послуговувалася переконанням, що будь-яка справа, за яку людина береться, має їй подобатися. Тому після першої відмови у військкоматі Лідія записалася до школи пілотування БпЛА, вивчилася на оператора дрона "мавік" й повернулася з новими навичками.Досвід до війни: роки в авіаціїВарто зазначити, що до того, як вступити на службу в ДПСУ, Лідія працювала в авіакомпанії Міжнародні авіалінії України. Мала доволі великий стаж, адже її кар’єрний шлях розпочався ще 2004 року.З початку 2024 року вона працювала операторкою розвідувальних безпілотників у зоні бойових дій. Згодом почала опановувати нові напрямки — від роботи на командному пункті до ведення документації в підрозділі. Умови змінювалися, і вона змінювалася разом із ними.Свою мотивацію пояснює просто: після того, що побачила під час окупації, залишатися осторонь було неможливо. Вона хотіла бути корисною для людей, для побратимів, для країни.Втрати, які не відпускаютьНайважче, зізнається, — це втрати. У підрозділі "Фенікс" вона встигла знайти друзів, і кожна звістка про загибель когось із них переживається особливо гостро."На фронті зв’язки міцніші", — каже вона.Попри це, Лідія не дозволяє собі зупинятися. Вона працює більше, ніж вимагають обставини, і живе за принципом:"Маю робити і за себе, і за свого полеглого побратима".Мрії після перемогиВдома на Лідію Рубанку чекає уся її родина: матір, сестра, донька та маленька онучка — за час війни Лідія встигла стати молодою бабусею. Окупацію їй довелося пережити разом із вагітною донькою.Планів та мрій на "після війни" у Лідії дуже багато. Перш за все, вона хоче відбудувати батьківський дім, який зруйнували окупанти 2022 року під час наступу на Київ. Для Лідії ця мета дуже важлива, адже це не просто дім — це родинний спадок, це пам’ять, це частинка її душі. Також жінка мріє про те, аби на автомобілі об’їздити усю Україну. А особливо ті міста та села, де доводилося воювати. Лідія говорить, що дуже хотіла б побачити, як оживають ці вбиті війною населені пункти, як до них повертається життя.Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тутЧитайте також опубліковані історії учасників проєкту:Без права на помилку: як працює оператор РСЗВ на фронтіКоли рішення — це більше, ніж алгоритм: як аналітик даних став командиром БпЛА на фронтіВодій під обстрілами: як прикордонник Вадим возить життя на передову200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

У ніч на суботу, 25 квітня, російські окупанти здійснюють масовану ракетно-дронову атаку по Україні. Два міста вже опинилися під ворожим ударом — у Дніпрі та Харкові зафіксовано значні пошкодження.TrueUA з посиланням на дані місцевої влади повідомляє про актуальну ситуацію у цих населених пунктах.ДніпроПро атаку на місто очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа повідомив після третьої години ночі. За його словами, внаслідок обстрілу у місті зайнялися кілька пожеж, зокрема удар прийшовся по чотириповерховому будинку. Попередньо, є пораненіТакож ворог атакував у Дніпрі  й обʼєкт промислової інфраструктури. Наслідки встановлюються.ХарківУ місті зафіксовано влучання одразу у кількох районах, повідомив мер Ігор Терехов.Салтівський — влучання дрона по багатоповерхівці у Салтівському районі. Станом на зараз — без постраждалих.Київський — один з ударів прийшовся поблизу житлового будинку. Інформація щодо постраждалих на цей момент відсутня. Постраждала транспортна інфраструктура, зокрема, знищено зупинку громадського транспорту, пошкоджено газогін.Шевченківський — поки що без деталей.Станом на зараз по всій країні оголошено ракетну небезпеку. Росія атакує Україну з південних напрямків.Нагадаємо, у ніч на 24 квітня окупаційні війська завдали терористичного удару по мирних кварталах Одеси, спричинивши значні руйнування приватного та громадського сектору. Внаслідок ворожої атаки пошкоджень зазнали кілька житлових споруд та нежитлова будівля..

У ніч на суботу, 25 квітня, в усіх областях оголошено повітряну тривогу. Небезпека пов'язана із атакою ворожих ракет, які увійшли в повітряний простір країни з Півдня.Також залишається загроза атаки ударних безпілотників.Інші атаки цієї ночіПісля опівночі ворог вже атакував Дніпро й Харків. У Дніпрі зайнялися кілька пожеж, пошкоджений чотириповерховий будинок, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.У Харкові, за інформацією мера Ігоря Терехова, зафіксовано влучання ворожого дрону по багатоповерхівці у Салтівському районі. Також удар прийшовся по Київському району поблизу житлового будинку — інформація щодо постраждалих відсутня. Водночас постраждала транспортна інфраструктура, зокрема, знищено зупинку громадського транспорту, пошкоджено газогін. Крім цього, одне з влучань сталося у Шевченківському районі міста.Нагадаємо, у ніч на 24 квітня окупаційні війська завдали терористичного удару по мирних кварталах Одеси, спричинивши значні руйнування приватного та громадського сектору. Внаслідок ворожої атаки пошкоджень зазнали кілька житлових споруд та нежитлова будівля..