Кирило Іванішин

Державна прикордонна служба України 26 березня презентувала у столичному Медіацентрі "Україна" унікальну фотовиставку "Обличчя кордону". Це проєкт, що розповідає історії військовослужбовців, які стали на захист держави. Експозиція відображає справжні історії прикордонників без прикрас, про їх службу, вибір, силу духу та життя під час війни. Від відкриття цієї експозиції розпочався окремий цикл публікацій, у якому кожна історія отримає своє розширене продовження.TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучається до поширення та популяризації історій українських героїв.Роль ДПСУ та рівність у військуУ рамках проєкту "Обличчя кордону" окрему увагу приділено історіям жінок-військовослужбовиць, які на рівні з чоловіками виконують бойові та спеціальні завдання, забезпечуючи стійкість підрозділів і рятуючи життя. Їхній внесок виходить далеко за межі звичних уявлень про роль жінки у війську — це приклад професійності, витримки та відповідальності в умовах війни.Одна з таких історій — про Єлизавету, медикиню Херсонського прикордонного загону, яка свідомо обрала шлях служіння на передовій і щодня доводить, що відданість справі, внутрішня сила та готовність діяти в критичних умовах не мають гендерних обмежень.Свідомий вибір: від мрії до фронтуЄлизаветі Стамат 24 роки, і вона вже три роки служить у лавах Херсонського прикордонного загону. На війну прийшла у 21 рік, з твердим рішенням бути там, де потрібна найбільше. Родом із сонячної Миколаївщини, вона з дитинства мріяла стати медиком. Хотіла допомагати, рятувати, підтримувати.Коли почалася повномасштабна війна, зрозуміла, що її покликання не просто лікувати, а бути поруч із тими, хто тримає лінію фронту. Тепер вона медик-прикордонник у колективі, де майже всі чоловіки, але Єлизавета не пасе задніх. Навпаки — на рівних із побратимами несе службу, витримує труднощі та щодня доводить, що сила не має статі."Я не відчуваю себе слабшою, тут ми всі рівні між собою. Моє завдання — допомогти, врятувати, підставити плече, коли буде необхідність", — каже вона з усмішкою, у якій поєднуються ніжність і незламність.Без права на помилку: досвід бойової медициниСвої навички вона постійно вдосконалює. Єлизавета також проходила навчання в Німеччині з тактичної медицини, де отримала неоціненний досвід роботи в умовах, максимально наближених до бойових."Ти відчуваєш це на собі, і в тебе є або поранені люди, або поранений ти", — згадує вона.За її словами, тренування були складними й насиченими:"Багато яких було ситуацій на тих заняттях. Як поранених витягали, як у машині евакуації допомогу надавали".Рішення за секунди: коли ціна — життяОсобливо їй запам’яталися сценарії, де потрібно було діяти швидко і без права на помилку:"Коли в тебе малий тісний простір, вас четверо людей і троє поранених. І ти маєш сортувати їх для того, щоб знати, кому ти першому будеш надавати допомогу, хто пріоритетний".Цей неоціненний досвід загартував її ще більше — як медика і як військову.Людяність і віра: що тримає всерединіУ вільні хвилини Єлизавета полюбляє читати книги. Каже, що в них знаходить спокій і натхнення. А колись навіть сама писала оповідання у жанрі фентезі про світ, де добро завжди перемагає. Сьогодні вона живе саме у такому світі, тільки боротьба справжня, а перемога ще попереду. Побратими називають її "серцем колективу". У її голосі завжди чути впевненість, а в очах — віра у те, що Україна вистоїть.Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тутЧитайте також опубліковані історії учасників проєкту:Там, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

У Національному музеї історії України відкрився міжмузейний виставковий проєкт "Українська писанка: витоки і сучасність", створений Національним музеєм історії України, Вишгородським історико-культурним заповідником та Музеєм історії міста Києва. В експозиції представлено близько 200 оригінальних предметів, які демонструють розвиток писанкарства від давнини до сьогодення.Унікальність виставки полягає у вперше так чітко представленому зв’язку епох. Археологічні знахідки, історичні зразки та сучасні роботи об’єднані в одному просторі, що дозволяє відстежити безперервність традиції від княжої доби до сучасності. Це не лише мистецтво — це носій пам’яті, символів і світогляду українського народу, жива культурна спадщина, яка продовжує розвиватися сьогодні.З вітальним словом виступив заступник генерального директора з наукової роботи Національного музею історії України Олексій Савченко:"Виставка в нас невелика, але надзвичайно символічна, тому що в ці великодні свята в часи повномасштабної війни весна набуває нового сенсу. Ми показуємо тяглість, показуємо ті живі традиції, які передаються від покоління до покоління. Писанка завжди була елементом стійкості українців: вона об’єднує сім’ї, громади і допомагає зберегти культурну пам’ять навіть у складні часи".Директорка Вишгородського історико-культурного заповідника Влада Литовченко зазначила:"Виставкові унікальні експонати якраз презентують шлях писанкарства від давнини до сучасності. Вони дають можливість побачити, як традиція змінювалася, як впливали різні історичні етапи, і як вона зберігає свою автентичність. 2024 року українську писанку було внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, і ця виставка також присвячена цій важливій події".Владика Єфрем, єпископ Васильківський, вікарій Київської єпархії Православної церкви України, підкреслив духовний зміст традиції:"Ця виставка має велике значення не лише культурне, а й духовне. Писанка символізує перемогу життя і світла над темрявою, відродження та надію. Незважаючи на те, що триває війна і ворог намагається знищити наші святині та традиції, ми продовжуємо боротися та готуватися до свята. Дякую всім, хто береже пам’ять нашого народу". Заступниця генерального директора з наукової роботи Музею історії міста Києва Аліна Сушко:"Писанка — це не просто малюнок на яйці. Це стародавній дизайн-код, який передає символіку, знання та світогляд наших предків. Вона залишається актуальною, бо живе в сучасному мистецтві та культурі, об’єднує покоління і допомагає нам зберігати історичну тяглість традиції".Заслужена майстриня народної творчості України Зоя Сташук розповіла про кропітку реконструкцію орнаментів Київщини за каталогами 19 століття. Мисткиня, яка присвятила писанкарству 35 років, поділилася враженнями від проєкту:"Унікально те, що вперше за 35 років відбулося таке поєднання століть. Символічно, що відкриття виставки відбувається саме в Національному музеї історії України. Це свідчить про те, що ми були, ми є і ми творимо".Всеволод Івакін, археолог Інституту археології НАН України підсумував значення виставки:"Тема писанкарства супроводжує нас протягом тисячоліття. Важливо пам’ятати про це й розглядати писанку як історичний артефакт, і одночасно як сучасне мистецтво, що продовжує жити і розвиватися".Серед експонатів виставки — реконструйовані писанки традиційної техніки воскового розпису, археологічні знахідки (писанки-брязкальця княжої доби, яйце з оленячого рогу) та фаянсові писанки Києво-Межигірської фаянсової фабрики. Вони показують не лише естетику, а й глибину традиції, яка формувалася на українських землях століттями.Після відкриття кураторка виставки Марина Стрельник провела екскурсію для гостей, розповідаючи історію писанкарства крізь тисячоліття.А Зоя Сташук розповіла про особливості писанок Київщини, які вирізняються своїми кольорами та символічними орнаментами, що відображають багатство культурної спадщини цього регіону. У центральній, східній та південній частинах Київщини домінують жовто-червоно-чорні кольори, що символізують сонце, тепло та родючість. Орнаменти цих писанок часто мають солярні символи, такі як зірки та свастики, що асоціюються зі світлом і відродженням. Також часто зображуються дерева життя — символи нескінченного розвитку та зв'язку між поколіннями.Відомі й рослинні мотиви, що виражають повагу до природи та її циклічних процесів. На заході та південному заході Київщини колірна палітра переважно жовто-зелено-червона, що підкреслює гармонію з природою і родючими землями. Орнаменти в цих регіонах здебільшого рослинні. Ці особливості писанок відображають глибоке шанування традицій та символіку, яка передавалася із покоління в покоління. Виставка "Українська писанка: витоки і сучасність" триває до 17 квітня 2026 року.У межах проєкту заплановані лекції та майстер-класи (участь безкоштовна за умови реєстрації).Фото: Вікторії Сідорової, Національний музей історії України та Ольги Думанської, Вишгородський історико-культурний заповідник.

Державна прикордонна служба України 26 березня презентувала у столичному Медіацентрі "Україна" унікальну фотовиставку "Обличчя кордону". Це проєкт, що об’єднав історії військовослужбовців, які стали на захист держави. Від відкриття цієї експозиції розпочався окремий цикл публікацій, у якому кожна історія отримає своє розширене продовження.TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучається до поширення та популяризації історій українських героїв.Там, де довіра сильніша за страх: історія Василя ЧерникаВасиль Черник родом зі Львівщини — краю, де кордон не просто лінія на мапі, а частина щоденного життя. Він одягнув форму ще 1997 року, коли вперше переступив поріг військової частини у Великих Мостах. Там Василь вчився командувати, брати відповідальність і довіряти тим, хто поруч. Згодом пройшов школу інструкторів службових собак.Його служба пролягла через роки й регіони: Житомирський прикордонний загін, Донецький, Львівський. З 2017 року проходив службу у відділі "Рава-Руська". Саме там він зустрів ранок, який розділив життя на "до" і "після".24 лютого: день, який усе змінив24 лютого 2022 року застав його в дорозі. Він їхав на службу, як робив це сотні разів до того. Але цього разу країна вже була іншою. У пункті пропуску було тисячі людей: жінки, діти, в очах яких була тривога і невідомість попереду. Прикордонники, серед яких і Василь, працювали без відпочинку. Бо кожен знав: зараз саме кордон — перша лінія відповідальності.Війна, яка почалася ще у 2015-муТа війна для прикордонника почалася раніше. У 2015 році він виконував завдання на Маріупольському напрямку: Сартана, Талаківка, Гнутове. Там, де тримають позиції не лише зброєю, а й характером. Там, де головне не допустити прориву і не підвести тих, хто поруч.Бахмутський напрямок: пекло щодняУ 2022 році знову відправився на передову — Бахмутський напрямок, Кліщіївка. Постійні обстріли, штурми, важка техніка. Земля, яка здригається під ногами, і небо, яке не завжди означає спокій. У цих умовах він разом із побратимами тримав оборону, відбивав атаки ворога та коригував вогонь наших підрозділів.Про силу, яка тримаєОсобливо важкими для захисника були періоди безперервних обстрілів, коли доводилось тримати позиції протягом тривалого часу. Василь не говорить про героїзм, а говорить про людей. Про тих, хто поруч. Про моменти, коли твоє життя може залежить від дій побратима.Саме ця взаємна підтримка та довіра стала тим, що тримає навіть коли сили на межі, а страх дихає в спину, нагадуючи — ти живий і не маєш права зламатися.Сім'я і віра — те, що спонукає боротися й вистоятиЙого опора — сім’я. Вона далеко, але завжди поруч у думках. Вона — причина боротися, вистояти і повернутися. А ще віра. У перемогу, в країну, у те, що все це має сенс.Віднедавна Василь Черник служить у Волинському прикордонному загоні інспектором-кінологом на кордоні з Польщею. Там, де знову проходять тисячі людей, але вже з надією на повернення.Після війни…Після війни він не планує покидати службу. Каже, що хоче залишитися в строю та передавати досвід молодим прикордонникам, навчати їх і підтримувати. Бо кордон потребує не лише сили, а й мудрості тих, хто вже пройшов свій шлях.Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тутЧитайте також:Війна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

Американська кінокомпанія Paramount Pictures представила офіційний тизер нової анімаційної пригоди "Щенячий патруль: Динофільм". Мультфільм вийде на великі екрани вже у серпні цього року.За сюжетом, після загадкового шторму цуценята потрапляють на тропічний острів із динозаврами. Там вони знайомляться з Рексом — песиком, який давно живе серед доісторичних істот. Тим часом мер Гамдінгер, видобуваючи ресурси, випадково запускає виверження вулкана. Команда опиняється в центрі масштабних рятувальних місій і має зупинити лиходія, щоб врятувати острів.Очікується, що нова частина продовжить успішну серію повнометражних фільмів про пригоди Райдера та його команди цуценят.Нагадаємо, нещодавно вийшов офіційний трейлер анімаційної пригоди "Забутий острів". Це нова яскрава й емоційна історія про двох найкращих подруг, яким доведеться об’єднатися, перш ніж їхні шляхи розійдуться у "Забутому острові". Стрічка стартує у прокаті вже у жовтні цього року.А кінокомпанія Universal Pictures презентувала новий трейлер анімаційної пригоди "Супер Маріо Галактика в кіно" — масштабної космічної історії про одного з найвідоміших персонажів відеоігор. Уже понад 40 років Маріо залишається символом ігрової культури, а його пригоди об’єднують покоління гравців у всьому світі.Читайте також: Що подивитися на Netflix у 2026: найцікавіші серіали для вільного часу.

Державна прикордонна служба України 26 березня презентувала у столичному Медіацентрі "Україна" унікальну фотовиставку "Обличчя кордону". Це проєкт, що об’єднав історії військовослужбовців, які стали на захист держави. Від відкриття цієї експозиції розпочинається окремий цикл публікацій, у якому кожна історія отримає своє розширене продовження.TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучається до поширення та популяризації історій українських героїв."Хімік": війна технологій і точностіСеред героїв проєкту — Дмитро, позивний "Хімік", який стоїть за сучасною війною — війною технологій, точності та холодного розрахунку. Він пройшов шлях від піхоти до аеророзвідника, від майстер-сержанта до офіцерського звання, від маленької групи однодумців до начальника штабу підрозділу РУБпАК "Стрікс" 4 прикордонного загону.Його спокій — не про байдужість. Це про контроль.Його слова — без пафосу.Але за такими як він — досвід війни, яка змінює людей назавжди.Життя до повномасштабної війниДо 2022 року його життя було іншим. Служба в прикордонниках із 2009 року — інспектор, кінолог, робота в аеропорту. Чіткі задачі, зрозумілі правила. Після звільнення — цивільне життя, власний бізнес. Здавалося, цей етап завершений. Але війна не питає, чи готовий ти повернутись.Повернення, перший дрон і труднощіУ перші дні повномасштабного вторгнення Дмитро не вагався. Почав із волонтерства — їздив на позиції, допомагав підрозділам. І саме тоді в його руках з’явився перший дрон."Я тоді зрозумів різницю: розвідник пішки — це ризик життя. Дрон — це ризик техніки. І вибір був очевидний", — наголошує "Хімік".Це рішення стало точкою відліку. На початку все було примітивно. Один-два "мавіки" на групу. Жодних нічних можливостей, мінімум засобів ураження."Ми бачили ворога — і нічого не могли зробити. Це найбільше злило", — каже Дмитро.Саме ця злість і стала рушієм.Від експериментів до FPVПерші скиди — майже кустарні. Навчання на полігонах у мороз, без рукавиць. Експерименти, помилки, перші влучання. Потім — FPV. Новий рівень війни."З’явились інші дистанції, інші можливості, інша відповідальність. І інші результати", — зазначає "Хімік".З маленької групи виріс повноцінний підрозділ ударних безпілотних систем.Війна як роботаСьогодні "Хімік" говорить про війну без романтики:"Це цифри. Це статистика. Це результат". Але за цими словами — глибоке розуміння процесів.Він не пам’ятає свій перший бій. І не вважає це дивним:"Я емоційний вдома. На позиціях — це робота".Є лише один момент, коли дозволяє собі відчути щось більше — результат."Коли розумієш, що це врятує життя піхоти — от тоді це важливо", — зазначає Дмитро.Радість тут — коротка. Наступна ціль — вже в роботі.Армія як системаВін чесно говорить про головне: армія — це не лише передова:"Це величезний механізм. І кожен може знайти своє місце".Серед його бійців: айтішники, будівельники, хлопці після школи… Хтось приходить із досвідом, хтось — із нуля. Але всі стають частиною одного процесу."Краще прийти зараз і навчитися, ніж чекати, поки війна прийде до тебе", — додає "Хімік". На питання про перемогу він не дає простих відповідей:"У кожного вона своя. Для когось — це відбитий штурм. Для когось — знищена техніка".Після війниІ про себе після війни теж говорить чесно: "Не знаю. Час покаже". Можливо, залишиться в системі. Можливо, повернеться до цивільного життя. Можливо, створить нову справу разом із побратимами. Але одне зрозуміло вже зараз: ця війна змінила його назавжди.Він не говорить гучних слів. Але його робота говорить за нього. І саме такі люди сьогодні тримають небо. І змінюють хід війни.Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тут.

Компанія Adastra Cinema презентувала офіційний трейлер нового захопливого психологічного трилера про коуча з особистісного розвитку — "ГУРУ", у якому головну роль виконав П’єр Ніне. Стрічка розповідає про відомого ментора, який здобуває популярність і суспільне визнання завдяки маніпуляціям та оманливим переконанням. В український прокат фільм вийде 9 квітня 2026 року.Картина створена у копродукції Франції та Бельгії. Режисером виступив Ян Гозлан ("Ідеальний чоловік", "Чорний ящик"), а сценарій написав Жан-Батист Делафон, відомий роботами над серіалами про владу. Фільм є тонким дослідженням сучасних практик особистісного розвитку. Зйомки проходили як у міських локаціях, так і в мінімалістичних інтер’єрах, щоб передати напружену атмосферу семінарів.СюжетЗа сюжетом, популярний коуч Мет за допомогою власної методики допомагає людям ставати "кращими версіями себе". Він стрімко піднімається до вершини успіху, використовуючи харизму та майстерно приховуючи свою руйнівну, маніпулятивну натуру.Фільм є глибоким висловлюванням про соціальний вплив і небезпеку надмірної віри в псевдоекспертів. Він демонструє, наскільки тонкою є межа між допомогою та маніпуляцією, і як легко сам маніпулятор може загубитися у власній вигаданій реальності, щиро вірячи у свою місію.Автори поєднують соціальну критику, психологічний трилер і дослідження особистості, що додає стрічці актуальності в епоху культу саморозвитку та швидких трансформацій.Акторський складГоловну роль харизматичного, але маніпулятивного гуру виконує П’єр Ніне ("Граф Монте-Крісто", "Ів Сен-Лоран"), який уже співпрацював із Гозланом у "Чорному ящику". У стрічці також зіграли Маріон Барбо ("Зроби крок уперед"), Антоні Бажон ("Молитва", "Розбиті серця") та Голт Маккеллані ("Алея жахів", "Залізний кіготь", "Гнів людський", "Бійцівський клуб").Нагадаємо, 20 березня на стримінговій платформі Netflix відбулася прем’єра кримінальної драми "Гострі картузи: Безсмертний". Стрічка стала продовженням культового серіалу та повернула на екрани героя Томмі Шелбі.Також компанія Adastra Cinema презентувала офіційний тизер фільму "Backrooms: Залаштунки" — екранізації популярного інтернет-феномену. Стрічка студії А24 вийде в українських кінотеатрах 29 травня 2026 року.Читайте також:5 фільмів, які тримають у напрузі до останньої хвилини: що подивитися ввечеріВід касового фіаско до визнання: 5 фільмів, які провалилися в прокаті, але стали культовимиВказують шлях до успіху: 5 фільмів, які заряджають мотивацієюНайуспішніші екранізації: 5 фільмів за книгами, які зібрали мільйони.

Американська кінокомпанія Universal Pictures презентувала офіційний трейлер анімаційної пригоди "Забутий острів". Це нова яскрава й емоційна історія про двох найкращих подруг, яким доведеться об’єднатися, перш ніж їхні шляхи розійдуться у "Забутому острові". Стрічка стартує у прокаті вже у жовтні цього року."Забутий острів" — це проєкт DreamWorks Animation — студії, що подарувала незабутні історії дружби між хлопцем і драконом у "Як приборкати дракона", огром і віслюком у фільмі "Шрек" та роботом і гусеням у "Дикий робот".СюжетВипадково Джо та Раїса натрапляють на таємничий портал, що переносить їх на фантастичний острів Накалі — світ, сповнений магічних і міфологічних істот, про яких вони чули з дитинства у родинних філіппінських історіях. Деякі з цих істот стануть друзями, інші — ворогами.Разом із доброзичливим, але незграбним перевертнем-псом Ро та невеликою, але відважною командою союзників, Джо і Раїса мають протистояти Манананґгал — найстрашнішій істоті острова. Коли дівчата дізнаються, що ціною повернення додому можуть стати спогади про їхню дружбу, вони вирушають у відчайдушну гонитву, щоб залишити острів раніше, ніж забудуть одна одну назавжди. Режисерський складРежисерами анімаційної пригоди виступили Джоел Кроуфорд та Хануель Меркадо, на рахунку яких низка популярних стрічок — "Тролі: Свято", "Сімейка Крудсів: Нова Ера", "Кіт у чоботях 2: Останнє бажання").Нагадаємо, нещодавно Sony Pictures презентувала офіційний трейлер нового фільму про Людину-павука — "Людина-павук: Абсолютно новий день". Стрічка стане продовженням історії Пітера Паркера після подій попередньої частини та вийде у прокат 30 липня.Також цього року у Сполучених Штатах Америки за рекордні 15 мільйонів доларів продали рідкісний примірник коміксу Action Comics No. 1, який створив Супермена та започаткував новий жанр супергероїв. Ця угода побила попередній рекорд ціни за комікс — Superman No. 1, який торік продали за 9,12 мільйона доларів.Читайте також:5 фільмів, які тримають у напрузі до останньої хвилини: що подивитися ввечеріВід касового фіаско до визнання: 5 фільмів, які провалилися в прокаті, але стали культовимиВказують шлях до успіху: 5 фільмів, які заряджають мотивацією.

Редакція спеціалізованого видання ProfBuild підбила підсумки Рейтингу, присвяченого жіночому лідерству в будівельній галузі, та визначила п'ятірку фіналісток проєкту.Протягом останніх тижнів тривало відкрите онлайн-голосування, метою якого було відзначити топменеджерок, які формують стратегічний розвиток ринку, впроваджують інноваційні управлінські підходи та реалізують значущі інфраструктурні проєкти.До участі в рейтингу компанії-лідери запропонували 27 учасниць, чия діяльність охоплює всі ключові сегменти: від девелопменту та архітектурного проєктування до виробництва будівельних матеріалів і консалтингу.Процес голосування був максимально прозорим: кожен відвідувач платформи мав змогу проголосувати лише один раз, обравши трьох претенденток. Динаміка голосування залишалася високою до останніх хвилин, що підтверджує значний інтерес професійної спільноти до ролі жінки у сучасному бізнесі.За результатами фінального підрахунку голосів, до ТОП-5 лідерок рейтингу увійшли:Оксана Кулагіна — президентка Групи компаній "Чайка" та співзасновниця девелоперської компанії "ОМОКС", забудовника знакових житлових комплексів "Чайка" і "Сонцтаун"Марина Величко — директорка компанії "Металомонтаж" та віцепрезидентка Будівельної палати УкраїниАнна Левандовська — власниця ТОВ "Аудит-консалтинг", незалежна директоркаПоліна Овчарова — директорка групи компаній "Будівельна Гільдія"Анна Лаєвська — CEO компанії SIGMA+, членкиня Ради директорів Конфедерації будівельників України (КБУ).Цей рейтинг продемонстрував високий рівень професійної експертизи жінок-лідерок, їхню здатність стратегічно керувати бізнес-процесами в умовах надскладних викликів воєнного часу і водночас підкресливши їхню роль як ключових фігур у прийнятті складних управлінських рішень.Окремим вагомим фактором стала підтримка з боку колег та професійної спільноти, що свідчать про формування нової культури солідарності та взаємоповаги в галузі. Проєкт став підтвердженням того, що жіноче лідерство є потужним драйвером трансформації, а синергія досвіду та підтримки всередині команд — основою зміцнення стійкості всього будівельного сектору України.Редакція Prof Build щиро вдячна кожній номінантці за їхній внесок у розвиток галузі та невичерпну енергію. Ми переконані, що кожна учасниця рейтингу є обличчям сучасного українського будівництва, тому всі номінантки будуть офіційно відзначені під час урочистого івенту видання. Це стане нагодою підкреслити професійні здобутки кожної лідерки та подякувати командам за їхню підтримку.Окремим приємним моментом заходу стане нагородження п’ятірки лідерок голосування, які отримають подарунки та відзнаки від партнерів проєкту.Перелік фіналісток та детальні результати буде оприлюднено також у спеціальному випуску журналу Prof Build 2026 року.Медіапартнери рейтингу: TrueUA, delo.ua, womo.ua, Build Portal, Property Times.

Державна прикордонна служба України 26 березня презентувала у столичному Медіацентрі "Україна" унікальну фотовиставку "Обличчя кордону". Це проєкт, що розповідає історії військовослужбовців, які стали на захист держави. Експозиція відображає справжні історії прикордонників без прикрас, про їх службу, вибір, силу духу та життя під час війни. Від відкриття цієї експозиції розпочинається окремий цикл публікацій, у якому кожна історія отримає своє розширене продовження.TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучається до поширення та популяризації історій українських героїв.Роль ДПСУ та рівність у військуДержавна прикордонна служба України, як складова Сил оборони, відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки держави та активно впроваджує принципи рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків у війську.Серед героїнь проєкту — 24-річна прикордонниця Одеського загону Єлизавета Колпакчи з позивним "Мала". Дівчина разом із побратимами щодня виконує бойові завдання на одному з найгарячіших напрямків Півдня.Вона є не лише відданою своїй справі, але й висококласним фахівцем, який у складі мобільної вогневої групи відповідає за безпеку повітряного простору України в умовах повномасштабної війни."Мала" на передовій ПівдняЛіза родом з Миколаєва. До служби — понад 11 років — професійно займалася сучасними танцями та мріяла стати хореографом. Після травми їй довелося змінити свій життєвий шлях, але саме тоді вона знайшла нове покликання, яке поєднало її любов до тварин і зацікавленість військовою справою.Усвідомлено обравши професію кінолога, вона вступила до навчального кінологічного центру Держприкордонслужби України, де здобула фахову підготовку.Служба під обстрілами та перші випробуванняПрикордонниця розпочала службу взимку 2022 року, за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення, виконуючи завдання на Очаківському напрямку разом зі своєю чотирилапою подругою — Вільмою. Наразі собака проходить реабілітацію у батьків Єлизавети після поранення та трьох контузій.Втім постійні зухвалі обстріли ворога, атаки дронів-камікадзе та спроби захопити рідне місто лише зміцнили її впевненість у правильності обраного шляху.Нічне "полювання" на "шахеди"Згодом "Мала" вирішила долучитися до екіпажу мобільної вогневої групи як стрілець. Щоночі разом із побратимами вона виїжджає на "полювання" на ворожі шахеди."Моя головна мотивація - захистити мій рідний дім, моїх батьків, зробити так, щоб смертоносні дрони не долітали до мого та інших міст України", — говорить Ліза. Нині на рахунку її вогневої групи десятки знищених ворожих БпЛА."Спочатку я у складі екіпажу була стрільцем. Згодом вивчилася на санітарного інструктора і виконувала обов’язки як стрілець та бойовий медик", — зазначає прикордонниця.Найважча ніч і десятки збитих дронівЛіза ніколи не забуде одну з найважчих ночей лютого 2024-го. Тоді їхня група працювала до самого світанку. Усі 23 шахеди, які атакували Південь країни, були знищені, два з яких на рахунку мобільної вогневої групи "Малої".Попри втому, Ліза діяла чітко й швидко: перезаряджала зброю за лічені секунди, адже ворожі дрони заходили хвиля за хвилею з інтервалом у кілька хвилин. Завдяки злагодженій роботі тієї ночі захисникам неба вдалося вберегти і критичну інфраструктуру, і мирних людей.Новий етап й плани після ПеремогиУ 2025 році дівчина вирішила й далі розвиватися у військовій справі, тому вивчилась на оператора БпЛА."Бо сьогодні це війна дронів і вміння працювати з ними — вже необхідність", — каже Ліза.Попри юний вік, Єлизавета вже демонструє високий рівень підготовки, який викликає повагу. Вона впевнено стоїть на захисті країни й щодня доводить це справою. Після Перемоги Ліза планує залишитися в лавах прикордонників, розвиватися як кінологиня та разом із чоловіком, який також стоїть на захисті країни, мріє подорожувати мирною Україною."Ми всі б’ємося за найдорожче — за нашу Батьківщину. Стать і вік тут не мають значення. Є лише спільна мета — Перемога", — додає вона.І поки ця Перемога ще попереду — такі, як Ліза, щодня роблять до неї свій рішучий крок.Розгорнута інформація про проєкт фотовиставку "Обличчя кордону" тут.

Українська крафтова виноробня Lowkowo виборола золоту та срібну нагороди на міжнародному конкурсі Concours International de Lyon у Франції. У 2026 році там оцінювали 10 355 зразків із 58 країн.Lowkowo стала єдиною виноробнею з України серед призерів, змагаючись із виробниками з традиційних винних держав, зокрема Франції, Італії та Іспанії.Як визначали найкращі винаЗолото отримало вино Lowkowo Chardonnay Amphora 2025, яке набрало 91 бал зі 100 і додатково було відзначене трофеєм як найкраще українське вино конкурсу — цей результат перевищив середній бал журі (85,6). Срібну нагороду здобуло Lowkowo Chardonnay 2025 з оцінкою 81/100, що також вище середнього показника.Обидві відзнаки присуджені за результатами сліпої дегустації, під час якої зразки оцінюють без зазначення країни походження. До складу журі увійшли сотні експертів галузі — сомельє, енологи, винні байєри та ресторатори. Конкурс проходив за чіткими критеріями класифікації (назва, врожай, сорти винограду), а оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою моделі OIV — міжнародного стандарту Міжнародної організації виноградарства та вина.Місце, де народжується українське виноОбидва вина були створені на невеликій виноробні Lowkowo в селі Левків на Житомирщині — у регіоні, який донедавна не вважався виноробним. Такий результат виглядає нетипово навіть для українського виноробства, яке традиційно асоціюється з півднем.Виноградники заклали у 2018-2019 роках після дослідження ґрунтів і консультацій із європейськими розсадниками, а сорти підбирали з урахуванням здатності адаптуватися до місцевого клімату. Виробництво залишається обмеженим — кілька тисяч пляшок на рік, що дозволяє працювати з малими партіями і зберігати високу точність.Як народилася ідея створення винаЯк зазначають у компанії, проєкт виник із особистого захоплення вином і досвіду подорожей європейськими виноробними регіонами. Нині це невелика команда, де частину спеціалістів навчали з нуля, а всі процеси — від вирощування винограду до витримки — контролюються вручну. У виробництві поєднують сучасне обладнання, французький дуб та експериментальні підходи, зокрема амфорну ферментацію."Я починав як експеримент для себе, але досить швидко стало зрозуміло, що результат можна показувати ширше. Це історія не про обсяги — це спроба зробити продукт, який не потребує пояснень щодо свого походження", — розповів Микола Янушевич, засновник виноробні.У компанії наголошують: ця нагорода свідчить не лише про якість окремих вин, а й про здатність української продукції конкурувати на світовому рівні — навіть поза традиційними виноробними регіонами. Такий результат також відображає загальну тенденцію: українське виноробство поступово виходить за межі внутрішнього ринку та отримує міжнародне визнання..

Державна прикордонна служба України 26 березня презентувала у столичному Медіацентрі "Україна" унікальну фотовиставку "Обличчя кордону". Це проєкт, що об’єднав історії військовослужбовців, які стали на захист держави. Від відкриття цієї експозиції розпочинається окремий цикл публікацій, у якому кожна історія отримає своє розширене продовження.TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучається до поширення та популяризації історій українських героїв.Андрій Бочко: шлях трансформації та відповідальностіСьогодні Державна прикордонна служба як складова Сил оборони України відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки, поєднуючи досвід кадрових військових із мотивацією тих, хто прийшов із цивільного життя. Серед них –– моряк-прикордонник Одеського загону морської охорони "РУД" –– фахівець, який не лише володіє необхідними навичками, а й передає їх іншим, навчаючи рятувати життя в будь-яких умовах: у морі, на суші чи в обмеженому просторі корабля.У вузьких проходах судна, де метал звучить по-іншому, а кожен рух відлунює відповідальністю, час вимірюється не хвилинами, а рішеннями. Саме тут несе службу Андрій Бочко –– інструктор із тактичної медицини, який готує побратимів діяти тоді, коли рахунок іде на секунди.Дитинство і юність — між творчістю і дисципліноюЙого історія починається не з моря. Вона народжується у дворику біля залізничного вокзалу в Одесі –– серед дитячого галасу, творчості та пошуку себе. Скрипка замість гітари, карате замість дворових ігор, театральна студія замість безтурботних вечорів.Це було дитинство, де дисципліна й творчість йшли поруч. Де сцена навчала голосу, а життя –– характеру.Він навіть встиг торкнутися кіно: зйомки, кастинги, ролі хуліганів і другорядних персонажів. Камера дала йому досвід, але не визначила долю.Війна, що змінила все24 лютого для Андрія Бочка почалося не з новин –– з материнського голосу. Повномасштабна війна прийшла в дім, як холодний вітер, що не залишає вибору.Військкомат тоді відмовив. Але відмови не зупиняють тих, хто вже зробив внутрішній вибір.Волонтерство як перший фронтВолонтерство стало першим фронтом. Ліки, логістика, ризиковані маршрути на південь –– усе це швидко переросло в системну допомогу. Але війна має здатність ставити запитання, на які не можна не відповісти.Точка переломуОдного разу –– адреналін, небезпека, і раптове усвідомлення: аптечка є, знань –– ні.Це стало точкою перелому.Такмед як місіяТактична медицина для Андрія перестала бути навичкою –– стала місією. Він навчався, помилявся, повертався знову. Слухав тих, хто був на передовій, і вчився у тих, хто вмів рятувати.А потім почав навчати сам."Знати –– недостатньо. Треба робити так, щоб руки пам’ятали", –– ця думка стала основою його підходу.Служба і вибірКоли з’явилася можливість служити в Морській охороні, сумнівів не було.Море і Україна –– дві сили, які визначили його вибір.Спочатку –– навчання, потім служба на кораблі, згодом –– посада старшого інструктора. Півтора року серед екіпажу, де кожен рух відточений, а довіра –– не слово, а умова виживання.Реальність служби на корабліНа кораблі все інакше.Тут вузькі коридори, обмежений простір і складні сценарії, де кожна помилка може коштувати життя. Евакуація по трапах, витягування поранених через люки, використання підручних засобів –– навіть пожежного рукава –– як інструменту порятунку.І тут не працює "бачив в Інтернеті".Працює тільки те, що відпрацьовано десятки разів.Секунди, які вирішують життяЙого інструкції прості й жорсткі: діяти швидко, діяти чітко, діяти автоматично.Максимально високо накладений турнікет. Максимально щільно. Без вагань.Бо перші хвилини –– це межа між життям і втратою.Він наполягає: кожен має носити турнікет. Не в рюкзаку –– при собі. Бо трагедія не попереджає.Те, що тримаєПопри службу, в ньому залишається щось від того хлопця з одеського двору.Любов до доньки, яка колись керувала його бородою, а тепер передала цю "посаду" коханій. Теплі історії, що народжуються навіть у найскладніші часи.Зв’язок із близькими для нього –– не розкіш, а необхідність. Це те, що тримає, коли навколо –– напруга і ризик.Приклад трансформаціїАндрій Бочко –– не лише військовий. Він –– приклад трансформації.Від сцени до фронту. Від ролей у кіно –– до ролі, де немає дублів.Його історія –– це про відповідальність, що приходить раптово. Про знання, які стають зброєю. І про людей, які вчаться рятувати інших, не маючи права на помилку.І, можливо, найточніше про нього звучить його ж переконання: "Любиш Україну і море –– ставай поруч".Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тут.

Днями в Fairmont Grand Hotel Kyiv відбулася одна з найяскравіших та найочікуваніших подій бізнес-світу — церемонія нагородження Business Gravity Awards 2026, яка об’єднала провідних підприємців, експертів, представників медіа та креативних індустрій. Цей вечір став не лише святом визнання, а й потужною платформою для обміну ідеями, натхненням і баченням майбутнього українського бізнесу.Премія вкотре підтвердила свій статус авторитетної професійної відзнаки, що відзначає тих, хто формує сучасну економіку країни, створює нові сенси та впроваджує прогресивні рішення навіть у часи викликів."Ми створювали цю премію як простір сили для українського бізнесу — місце, де визнають досягнення, підтримують одне одного і формують майбутнє. Сьогоднішні лауреати — це люди та бренди, які не чекають кращих часів, а створюють їх власноруч", — зазначила організаторка премії та засновниця ГО "FENIX CHARITY" Марина Філіпенко.Під час заходу було встановлено рекорд "Найбільша кількість нагороджених бізнес-премією за період з 24 січня 2024 по 23 березня 2026 року", який зафіксував Національний реєстр рекордів України. Відзнаку отримала Марина Філіпенко.Експертна рада премії традиційно об’єднала авторитетних представників бізнесу, медіа та громадського сектору, які визначали найкращих з найкращих, оцінюючи учасників за ключовими критеріями: інноваційність, вплив на ринок, соціальна відповідальність та динаміка розвитку. До її складу увійшли: Валентина Золотарьова, Марина Кінах, Тетяна Коляда, Тетяна Рейнолдс, Микола Удянський, Анжеліка Чорноморець, Маліка Беатріче, BRANDFACE, "ТРУХА УКРАЇНА", Raievskiy Dental Clinic, KLO, FOMICH GROUP, LIOR.Особливою родзинкою вечора став показ від Brandface, який гармонійно поєднав моду, особистий бренд та сучасну естетику, підкресливши силу самовираження та впевненість нової генерації жінок.Лауреатами Business Gravity Awards 2026 стали представники різних галузей — від готельно-ресторанного бізнесу та б’юті-індустрії до медіа, моди та технологій, що ще раз підкреслило масштаб і різноманіття сучасного українського підприємництва.Лауреати премії (персоналії)Юрій Гордієнко, Оксана Фурса, Інна Пріступа, Алла Жарікова, Ірина Цимбал, Тетяна Желєзко, Андрій Лисецький, Ігор Заболотний, Віталій Ягодзінський, Діма Нікітін, Марія Нікіфорова, Алла Барська, Ірина Руснак, Руслана Кремер, Тетяна Вартоломєєва, Аліна Скрікеря, Олександра Жук, Оксана Радченко, Ірина Пройдакова, Ірина Гудченко, Наталя Чернікова, Галина Сідорович, Олена Халік, Марина Терашвілі, Ольга Бучнєва, Людмила Панченко, Анна Атаманова, Лілія Олійник, Геннадій Вітер, Марина Оушен, Ольга Самохвалова, Олег Філішин, Лялія Мідик, Ігор Савчук, Інеса Гаспарян, Ксенія Курило, Ольга Бачинська, Юлія Бельська, Ірина Морозова, Анна Сюч, Лілія Прус, Вікторія Плисенко, Юлія Кирпа, Олександра Перч, Ольга Токарєва, Олександра Чвертка, Лариса Кох, Алла Калоева, Валентина Єсіпова, Katrin Si.Лауреати премії (компанії та бренди)NEMO Hotel Resort & SPA, Yamagiwa Gallery Of Pearls, SafeNet Security, Positive Studio, OSCAR Dry Clean Studio, ONE LUXY, Ko’Hanni Brand, ТАТАРКА, NASHITV, МИ-УКРАЇНА, МИ-УКРАЇНА+, OBOZ.UA, ПРЯМИЙ, ПЕРШИЙ БІЗНЕСОВИЙ | BIZ, Be Craft, SENSUM, KRISS SHOR, Grand Cosmetic, OTHERWISE, MindCraft від Lytvyn Foundation, BEAUTY SPACE by Kozak & Khizhnyak, OKSANA MUKHA, ROSE TAILOR ROMAN DANYLIV.Урочисту частину заходу провели Катерина Осадча та Юрій Горбунов, створивши атмосферу витонченості, динаміки та живого діалогу з аудиторією.Особливого настрою вечору надали виступи популярних артистів: ALEKSEEV, Олена Тополя, БАЖАНА, Міла Нітіч, Ольга Старовойт, Василь Жадан, Valeriya Force, Софія Нерсесян, Amore Twins & GENIUS, Діма Нікітін, Sister Mix — їхні виступи стали емоційною кульмінацією події та додали вечору яскравих музичних барв. Несподіваним сюрпризом для гостей стала прем’єра пісні у дуеті БАЖАНА та Марини Філіпенко, яка додала вечору особливих емоцій.Церемонія пройшла у святковій та водночас натхненній атмосфері, об’єднавши однодумців, які щодня працюють над розвитком українського бізнесу та зміцненням економіки країни. Особливу увагу було приділено соціальним ініціативам і внеску лауреатів у підтримку України.Номінанти отримали красиві та вишукані букети від "Камелії" — одного із символів українського квіткового ринку, бренду з понад 30-річною історією, що уособлює якість і любов до своєї справи. Ігристим партнером події став Latínium — бренд німецького ігристого вина, що поєднує європейські традиції виноробства із сучасним стилем, даруючи легкий, витончений смак і створюючи атмосферу свята у кожному моменті вечора. Також гості смакували новинки від  "Аква Миргород" — українського бренду мінеральної та вітамінізованої води, який поєднує природну чистоту та науково підтверджену якість, створюючи відчуття свіжості, та комфорту.Партнери: BRANDFACE, RENTO, Treecell, Business Center Media, Latinium, DS Massage, Beehive Cosmetics, Reverage cosmetics, Аква Миргород, Камелія, Yamagiwa, Raievskiy Dental Clinic, Some Art in, REYNOLDS BEAUTY CLINIC, LikaMed, БФ Олександра Пашка, Центр серцево-судинних та цереброваскулярних патологій, Музична платформа України, MindCraft by Lytvyn foundation та ін.Медіапартнери: Медіагрупа NASHITV (Fashion, Музвар), TrueUA, "Ми — Україна", "МИ — УКРАЇНА+", "5 кaнaл", "Пpямий", "ТиКиїв", "Пеpший бiзнеcовий", Oboz UA, Life Kyiv UA, Touch, 44 UA, Час перших, Best People, but.in.ua, Coolbaba, Super Lady, InRating, Terra, Fostylen, 33 канал, ML Business, ТРYХA, "НoвиниLіvе, Lucky Ukraine, Polyakov Production, Absurdu.net, Culture Trend, Studio of My Dreams, медіахолдинг "МІЛЕНІУМ”.Business Gravity Awards 2026 вкотре довела: український бізнес має потужну силу тяжіння — до розвитку та інновацій. Про премію: Business Gravity Awards — це щорічна національна премія, що відзначає найуспішніші компанії, бренди та персоналії, які формують бізнес-ландшафт країни та задають тренди майбутнього..

У ніч на неділю, 29 березня, в Україні відбулося переведення годинників. Перехід на "літній" здійснився о 03:00 — стрілки годинника перескочили одразу на 04:00. Відтак, українці спатимуть на годину менше. Усі поїзди "Укрзалізниці" курсують уже за оновленим часом, який зазначений у квитках.Порядок переходу на "літній" і "зимовий" час регулюється постановою Кабінету міністрів від 13 травня 1996 року №509 "Про порядок обчислення часу на території України". Згідно з документом, щороку в останню неділю березня громадяни о 03:00 ночі мають перелаштувати годинники на так званий "літній" час. Відповідно, перехід на "зимовий" час здійснюється щороку в останню неділю жовтня — о 04:00.Сучасні гаджети переходять на "літній" час автоматично. Лише механічні годинники потрібно переводити власноруч.Як адаптуватися до переходу на "літній" часСон — це базова потреба організму, тому ігнорувати його нестачу шкідливо для здоров'я. Щоб краще засинати і висипатися, потрібно правильно готуватися до сну. Лікар-сомнолог Ірина Підчеха, яка має 12 років лікарського досвіду та п’ять років працює з порушеннями сну, у інтерв'ю TrueUA розповіла, що готуватися до сну потрібно ще зранку, передусім розпланувавши свій день."Важливо, щоб протягом дня було збалансовано розподілено навантаження: робота, відпочинок і обов’язково фізична активність. М’язова втома додає загальної втоми організму, тому людині легше заснути. За моїми спостереженнями, люди, які більше працюють фізично, часто засинають легше, ніж ті, хто працює переважно інтелектуально. Коли мозок перевтомлений, йому складніше "відключитися", а для сну важливо, щоб він поступово перейшов у стан відпочинку. Тому фізична активність має бути впродовж дня. Якщо її не було, можна додати легку активність увечері — наприклад, прогулянку, йогу або пілатес, але без надмірного навантаження", — зазначає лікар.Також важливо правильно розподіляти харчування протягом дня. Ірина Підчеха наголошує, що не варто їсти дуже мало зранку, пропускати обід, а ввечері переїдати. Краще, аби харчування було рівномірним, а вечеря — легкою і помірною.Окрім цього, варто дотримуватися гігієни сну у вечірній час. Наприклад, використовувати приглушене тепле світло, зменшити кількість стимулюючих факторів і сформувати власні вечірні ритуали. Для когось це тепла ванна, для когось — доглядові процедури, читання або інші спокійні заняття."Тобто важливо створити плавний перехід до сну. У когось цей період може тривати з восьмої до десятої вечора, у когось — з дев’ятої до одинадцятої, у когось — з десятої до дванадцятої. Але сам цей перехід допомагає організму поступово налаштуватися на відпочинок. Організм загалом працює як годинник. Часто люди опираються, коли чують про режим дня, бо одразу порівнюють його з армійською дисципліною. Частково це дійсно схоже, але насправді кожна людина може підібрати режим, який підходить саме їй", — пояснює лікар.Головне, додає Ірина Підчеха, щоби у ньому була системність і регулярність: коли сон і пробудження відбуваються приблизно в один і той самий час, організм до цього звикає, і з часом сон налагоджується значно легше.Нагадаємо, що в Україні неодноразово намагалися скасувати переведення годинників. Це почалося ще 1981 року й тривало до 2024-го. Про те, чому так цього і не вдалося зробити, ми розповідали у попередньому матеріалі..

В українських кінотеатрах стартував показ квір-романтичної комедії "Пілліон" від студії A24 — дебютного повнометражного фільму режисера Гаррі Лайтона. Стрічка вже встигла привернути увагу критиків і глядачів, отримавши низку престижних нагород.СюжетФільм розповідає про нетипові стосунки сором’язливого інтроверта Коліна (Гаррі Меллінг) та харизматичного мандрівного байкера Рея (Александр Скашгорд), який віддає перевагу БДСМ та домінації. Знайомство з Реєм відкриває для героя новий світ, що одночасно захоплює його і змушує переосмислити власні межі та роль у стосунках.НагородиПрем’єра "Пілліону" відбулася на Каннському кінофестивалі у програмі "Особливий погляд", де стрічка отримала нагороду за кращий сценарій, а також відзнаку Palm Dog за сцени з собаками-акторами.Фільм уже здобув чотири нагороди BIFA (зокрема як "Кращий фільм") та відзнаку Gotham Awards за адаптований сценарій. Крім того, стрічка отримала три номінації на BAFTA, зокрема у категоріях "Кращий британський фільм" і "Кращий дебют"."Пілліон" отримав 100% на Rotten Tomatoes. Джозеф Робінсон назвав стрічку "провокаційним дослідженням кохання та самопізнання, побаченим крізь призму квір-субкультури", а Тіна Какаделіс відзначила, що "Меллінг і Скашгорд складають феноменальну пару, яка повною мірою втілює мету фільму".Акторський складГоловні ролі виконали Александр Скашгорд ("Спадкоємці", "Велика маленька брехня") та Гаррі Меллінг, відомий за роллю Дадлі у франшизі "Гаррі Поттер". Обидва актори, за оцінками критиків, постають у несподіваних амплуа.Стрічка поєднує гумор, відверті теми та емоційну глибину — і вже доступна для перегляду в українських кінотеатрах.Нагадаємо, 20 березня на стримінговій платформі Netflix відбулася прем’єра кримінальної драми "Гострі картузи: Безсмертний". Стрічка стала продовженням культового серіалу та повернула на екрани героя Томмі Шелбі.Також компанія Adastra Cinema презентувала офіційний тизер фільму "Backrooms: Залаштунки" — екранізації популярного інтернет-феномену. Стрічка студії А24 вийде в українських кінотеатрах 29 травня 2026 року.Читайте також:5 фільмів, які тримають у напрузі до останньої хвилини: що подивитися ввечеріВід касового фіаско до визнання: 5 фільмів, які провалилися в прокаті, але стали культовимиВказують шлях до успіху: 5 фільмів, які заряджають мотивацією.

У парку "XII Місяців" під Києвом народилося дитинча далекосхідного леопарда чорного кольору — явище, яке вважається вкрай рідкісним навіть за світовими мірками. Самка на ім’я Гера з’явилася на світ 20 серпня 2025 року, однак про це повідомили лише тепер — після того, як минув найнебезпечніший період перших місяців життя.Далекосхідний леопард (Panthera pardus orientalis) є найрідкіснішим підвидом великих кішок — у дикій природі залишилося трохи більш ніж 100 особин. Випадки меланізму (чорного забарвлення) серед цього підвиду майже не трапляються.Причина — у природних умовах. Ці леопарди мешкають у засніжених регіонах, де світле плямисте забарвлення допомагає маскуватися. Чорний окрас, навпаки, робить тварину помітною та ускладнює полювання, що знижує шанси на виживання.За відкритими даними, у світі відомі лише поодинокі випадки народження таких леопардів у неволі. Один із них зафіксували у 2019 році в США, а у дикій природі підтверджених випадків немає.Коли можна побачити дитинча далекосхідного леопардаВже з початку квітня відвідувачі зможуть побачити тварину, а у травні парк відкриє новий сезон і відзначить своє 11-річчя.Чому перші тижня життя дитинча леопарда були критичнимиБатьками Гери є леопарди Сальма та Геркулес. Засновник парку Михайло Пінчук наголошує:"Народження чорного дитинчати далекосхідного леопарда — надзвичайно рідкісний випадок навіть за світовими мірками. Для цього підвиду така мутація майже не характерна. Для нас поява Гери — особлива подія, тим більше що тривалий час ця пара не давала потомства".Перші тижні життя були критичними: через інфекцію дитинча довелося забрати від матері та вигодовувати вручну під постійним ветеринарним наглядом.Начальниця відділу хижих тварин Ольга розповідає:"Коли ми закінчили всі щеплення, почали виводити її гуляти. Спочатку осінь, потім сніг — і от снігові кучугури їй зайшли найбільше. Вона просто зникала в них, носилась, за секунду вже на дереві, потім знову вниз. Тягала шворку, стрибала на плечі — як домашнє кошеня, тільки значно сильніше. Через кілька місяців її вже ніхто не міг наздогнати. А під кінець зими вона обмилувала найвищі гілки й могла сидіти там годинами. І ти в якийсь момент розумієш — це вже справжній хижак. По очах видно".Як нині почувається ГераЗараз Гера підросла, активно лазить по деревах і вже демонструє мисливські інстинкти. Водночас у парку наголошують: з віком умови її утримання приведуть у відповідність до стандартів для диких тварин.У "XII Місяців" зазначають, що ключову роль у збереженні тварини відіграли стабільні умови — автономне електропостачання, дубльовані системи тепла, контроль температури та безперебійне забезпечення кормами.За 11 років існування у парку народилися десятки тварин, зокрема леви, тигри та жирафи.Парк розташований у селі Демидів Київської області та займає площу 16 гектарів. Тут мешкає понад 200 тварин близько 100 видів — від носорогів і жирафів до білих левів, тигрів, ведмедів і приматів.Саме тут відвідувачі можуть побачити Геру — одну з найрідкісніших представниць свого підвиду.Нагадаємо, наприкінці лютого 2026 року в Ужанському національному природному парку, у Закарпатській області, фотопастки зафіксували ведмедицю з дитинчатами. Тварини вже не спали у барлозі, а пересувалися засніженим лісом.Читайте також:Сезон тиші в Україні: заборони та правила відповідальної поведінки в природіПерше весняне прибуття лелеки у Полтавській області зафіксували онлайн.