Кирило Іванішин

Українська економіка вже понад чотири роки працює в умовах повномасштабної війни. Попри це держава продовжує фінансувати оборону, соціальні виплати та інші бюджетні видатки, а гривня залишається відносно стабільною. Водночас за цією стійкістю стоїть безпрецедентна міжнародна фінансова підтримка, без якої нинішня модель функціонування економіки була б неможливою.Наскільки Україна сьогодні залежить від допомоги партнерів? Де проходить межа між необхідною соціальною підтримкою та економічним популізмом? Чому найважчі випробування для української економіки можуть чекати вже після завершення активної фази бойових дій?Про це — в інтерв'ю TrueUA з виконавчим директором Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.— Попри зростання номінальних зарплат і соціальних виплат, чи можна говорити, що українці вже компенсували втрати у рівні життя, яких зазнали після 2022 року? За якими показниками це варто оцінювати?— Показник реальних доходів населення — це макроекономічний показник. Україна у 2022 році втратила 25% реальних доходів населення. Це офіційна цифра Держкомстату.На сьогодні зростання соціальних виплат і покращення соціальних стандартів, а до них належать прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата, на які впливає держава та які закладаються у державний бюджет, об'єктивно ще не компенсували рівень життя 2021 року. Тому все залежить від того, з чим порівнювати.Наприклад, якщо у 2021 році курс становив приблизно 21 гривню за долар, то сьогодні ми маємо курс близько 45 гривень за долар. Тому навіть за умови зростання заробітної плати в доларовому еквіваленті ми все одно певною мірою програватимемо.Ще один момент. Теоретично ми лише наприкінці 2025 року, наскільки мені відомо, досягли рівня заробітної плати 2021 року в доларовому еквіваленті. Але за цей час сам долар також став дешевшим. Ми часто прирівнюємо все до долара, вважаючи, що це абсолютно стабільна величина. Насправді це не так.Коли ми говоримо про реальні доходи населення, треба розуміти, що цей показник значною мірою залежить від бази порівняння. Водночас саме він відображає реальні процеси, які відбуваються в економіці. Якщо говорити про рівень реальних доходів населення, то з 2021 року ми всі стали набагато біднішими. Тому зростання середньої заробітної плати, прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати ще не компенсувало тих втрат, яких українці зазнали після початку повномасштабних бойових дій.— Український бюджет уже кілька років значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги. Наскільки життєздатною є така модель і чи можна сказати, що сьогодні Україна фактично воює в борг?— Називаймо речі своїми іменами — ми живемо в борг. Ми не просто живемо в борг, а дійсно воюємо в борг. Кирило Буданов у 2023 році, ще перебуваючи на посаді начальника Головного управління розвідки, в одному з інтерв'ю заявив, що ми воюємо в борг. До 2026 року нічого принципово не змінилося.Якщо ми беремо український бюджет за кожен рік після початку повномасштабної війни, то абсолютно чітко бачимо: рівень видатків приблизно на 40% більший, ніж рівень доходів. Ця різниця покривається шляхом запозичень.Чи є така модель стійкою? Ні. Тому що вона залежить від зовнішніх запозичень, яких теоретично можуть і не надати. Але, з іншого боку, треба враховувати політичний контекст. Наші європейські партнери дають нам гроші не тому, що люблять Україну, а тому, що бояться Росію. І чим більший рівень цього страху, тим більше гарантій, що гроші ми отримаємо.На сьогодні сума допомоги, яку нам надали, є максимально комфортною для України. Ті 90 мільярдів євро*, які виділили на два роки, ми, найімовірніше, взагалі не повертатимемо. Якщо й повертатимемо, то за рахунок репарацій, які має сплатити Росія. Якщо ж цього не станеться, кошти будуть погашені за рахунок платників податків європейських країн. Це найімовірніший варіант.Якщо ж ми повертаємося до питання стійкості української економіки, то потрібно розуміти кілька речей. Перше: наскільки змінилося податкове законодавство України після початку повномасштабної війни? Правильно — практично ніяк.Будь-яка демократична країна, яка воює, а ми маємо яскраві приклади США та Великої Британії (під час Другої світової війни, — ред.), запроваджувала достатньо жорсткі механізми обмеження споживання ресурсів. Вводилися карткова система, трудові армії, обов'язкове працевлаштування у промисловості. Тобто застосовувалися досить жорсткі економічні заходи — те, що називають "переведенням економіки на воєнні рейки".Україна ж сьогодні, завдяки зовнішнім запозиченням, фактично живе за законами мирного часу. У нас немає обмежень на споживання ресурсів, немає обмежень на купівлю предметів розкоші, нерухомості чи дорогих автомобілів. Так само немає суттєвого посилення податкового навантаження.Тому треба розуміти: сьогоднішня модель функціонування української економіки та соціальної сфери побудована на невідворотності фінансової допомоги від наших партнерів. До того ж, погляньте, як суспільство реагує на питання підвищення податків. Лише спробували порушити питання щодо запровадження 20% ПДВ для фізичних осіб-підприємців або оподаткування закордонних відправлень вартістю до 150 євро — і скільки це викликало хейту.Суспільство сьогодні живе за умов мирного часу й не хоче змінювати ситуацію. Тому це питання навіть радше не до влади, а до суспільства — до його готовності змінювати підходи до сприйняття війни, яка триває в Україні.*11 лютого 2026 року Європейський парламент ухвалив пакет пропозицій, спрямованих на підтримку України шляхом надання їй позики з боку ЄС у розмірі 90 млрд євро на 2026 і 2027 роки.Так звана позика на підтримку України допоможе покрити нагальні фінансові потреби України в умовах вже невдовзі п’ятого року безперервної загарбницької війни Росії.— Який найбільший ризик сьогодні ви бачите для української економіки?— Тут ми з вами фактично вже відповіли на це запитання. Йдеться про те, що фінансового ресурсу, який генерує економіка України, недостатньо, щоб одночасно покривати всі напрями державних видатків. Тому найбільший ризик нинішньої української моделі полягає в тому, що вона існує виключно завдяки зовнішнім запозиченням.Сьогодні ми не в змозі одночасно вести війну й фінансувати соціальні видатки лише коштом української економіки. Саме тому залежимо від зовнішньої допомоги. І ця залежність зберігається ще й тому, що ми не хочемо нічого змінювати у власному житті.Згадаймо приклад Великої Британії. Під час Другої світової війни у Гайд-парку викорчували дерева й засіяли територію картоплею, у Лондоні діяла карткова система, були запроваджені дуже жорсткі обмеження щодо постачання продуктів харчування та використання ресурсів.Тобто суспільство саме визначає, як воно готове жити під час війни. Якщо ми хочемо жити так, як жили в мирний час, то достатньо подивитися, як працюють ресторани в Києві, як працюють заміські клуби, скільки дорогих автомобілів стоїть поруч. Це що, війна?Хто в цьому винен? Наші партнери чи суспільство? Партнери в цій ситуації дають нам гроші. І, ще раз повторюю, не через велику любов до України — у них є свої мотиви. Але Україна побудувала систему свого існування у такий спосіб, що сама поставила себе в залежність від зовнішнього фінансування, бо не хоче змінювати внутрішній порядок денний.— Останнім часом дедалі частіше лунають пропозиції щодо підвищення мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та пенсій. Де проходить межа між необхідною соціальною підтримкою населення та економічним популізмом в умовах війни?— Межа проходить у визначенні джерела фінансування цієї соціальної підтримки. Якщо є гроші в бюджеті, які можна витратити, і це не запозичення, то ніхто не заважає спрямувати їх на підвищення рівня життя населення.Але якщо всі ці видатки здійснюються за рахунок запозичень, треба чітко визначити соціальну необхідність таких рішень і логіку, навіщо це робиться. Якщо ви продовжуєте дедалі більше запозичувати коштів і водночас підвищувати рівень соціальної допомоги, значить, свідомо йдете на такий крок.Тому, ще раз повторюю, межа між необхідною соціальною підтримкою населення та економічним популізмом в умовах війни проходить саме там, де визначається джерело фінансування таких виплат.Якщо Велика Британія під час Другої світової війни могла перейти до жорсткої економії ресурсів і запровадити карткову систему, а Україна вважає, що в нинішній ситуації потрібно запозичувати кошти, аби підвищувати рівень соціальних виплат, значить, такий вибір робить суспільство. Значить, психологічно ми до іншого поки що не готові.От вийдіть зараз до українського суспільства і скажіть: "Потрібно обмежити споживання ресурсів". Вам одразу ж скажуть: "Беріть приклад з Міндіча". Тому, ще раз повторюю, усе визначається джерелом фінансування.— Наскільки сьогодні курс гривні визначається внутрішніми економічними чинниками, а наскільки — обсягами міжнародної фінансової допомоги? Чи бачите ви ризики для валютного ринку до кінця року?— Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть.Але, ще раз повторюю, є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде і доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною.Ми на сьогодні себе не утримуємо. Та модель, що побудована, орієнтована на зовнішню допомогу. Щоб далеко не ходити: Україна ніколи в житті не отримувала стільки зовнішньої допомоги. Тільки цього року в межах однієї програми фінансової підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро. Крім того, є програми МВФ, є програма Ukraine Facility, є окрема міжурядова програма з Японією, Канадою, є окремі двосторонні домовленості з європейськими партнерами.Ми щороку тільки на соціальні видатки від наших партнерів отримуємо 40 мільярдів доларів. Тому, ще раз повторюю, цей фестиваль нечуваної щедрості від наших партнерів миттєво припиниться, щойно закінчиться активна фаза бойових дій.Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей.Як тільки грошей почне меншати, а об'єктивно їх стане менше, бо Європа не буде утримувати Україну найближчі роки, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. Бо Україна звикла до подібної допомоги.До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду.— Які структурні проблеми, на вашу думку, стануть найбільшим викликом для української економіки після завершення активної фази бойових дій? Чи готова держава до такого сценарію вже зараз?— Точно не боргове навантаження. Якщо війна триватиме, гроші нам даватимуть, тому що наші партнери бояться росіян більше, ніж ми.Демографічна криза сьогодні справді є величезною проблемою. Але це не лише демографічна криза — це також криза мобілізаційного потенціалу, відтік кадрів і молоді.Поки триватиме активна фаза бойових дій, стан української економіки навряд чи суттєво змінюватиметься, тому що нинішня структура запозичень і допомоги, яку ми отримуємо, зберігатиметься. Найбільші проблеми почнуться тоді, коли формально завершиться активна фаза бойових дій і Україні почнуть зменшувати загальний обсяг допомоги.— А який прогноз ви можете зробити? Що на нас чекає?— Ситуація буде дещо іншою. Сьогодні основним видом підтримки є макрофінансова допомога Україні як суверенній державі. Наші партнери говорять, що після завершення активної фази бойових дій пріоритет надаватиметься інвестиційній допомозі.Тобто сюди має надходити вже не пряме фінансування від наших партнерів. Вони вважають, що в Україну мають заходити інвестиції європейського бізнесу, щоб відновлювати українську економіку й отримувати від цього прибутки.Найбільша проблема в цей момент полягатиме в тому, що просто так інвестор сюди не прийде. Ми почнемо говорити про інвестиційний клімат, правила гри на українському ринку, боротьбу з корупцією, роботу правоохоронної та судової систем. Саме ці проблеми завжди стримували прихід інвесторів в Україну.Від того, справедливий суддя чи ні, макрофінансова допомога наших партнерів суттєво не залежить. Вона надійде в будь-якому разі, хоча партнери, безперечно, висувають певні умови. Однак інвестор просто так не прийде — він повинен мати гарантії..

У ніч на четвер, 16 липня, російські окупанти випустили по Києву балістичні ракети. У місті пролунала серія вибухів.У низці областей також оголошено повітряну тривогу через загрозу балістики..

У Києві 9 серпня відбудеться масштабний міський фестиваль ПОРУЧ KYIV FEST, організований благодійним фондом "Волонтерська спілка ПОРУЧ". Головна мета події — подолання соціальних бар'єрів між постійними мешканцями столиці, внутрішньо переміщеними особами та гостями міста через живе спілкування, спільне дозвілля і нові знайомства.Сьогодні у Києві мешкають понад 435 тисяч переселенців, більшість із яких планує залишатися в місті надовго. У відповідь на цей виклик ПОРУЧ KYIV FEST створює інклюзивний простір, який допоможе продемонструвати потенціал ВПО як активної частини суспільства, а також підтримає релокований до столиці бізнес.Простір фестивалю об’єднає кілька тематичних локацій, кожна з яких пропонує унікальні можливості для відпочинку, розвитку та комунікації. Зокрема, для наймолодших гостей діятиме інтерактивна дитяча зона з різноманітними розвагами, майстер-класами та VR-активностями. На вході малеча отримає спеціальні браслети, які під час виконання цікавих завдань можна буде наповнювати тематичними шармами.Поруч розгорнеться затишна лаунж-зона — місце для спокійного відпочинку, де виступатимуть молоді виконавці та проходитимуть різноманітні активності й корисні розваги. А для тих, хто прагне глибше відчути ритм і культурний контекст міста, працюватиме "Зона Києва" — інтерактивний простір, що допоможе ближче познайомитися зі столицею.Окремим яскравим акцентом події стане фудкорт. У цій кулінарній зоні п'ять провідних шеф-кухарів країни готуватимуть улюблену та мегапопулярну вуличну страву містян, аби офіційно встановити новий рекорд Книги рекордів України.Окрім культурної та розважальної складових, фестиваль матиме вагому практичну користь. У зоні працевлаштування відвідувачі зможуть долучитися до прямих зустрічей із роботодавцями та знайти нові професійні перспективи у столиці. Водночас в інформаційному просторі працюватиме локація благодійних фондів, де переселенці матимуть змогу отримати індивідуальні консультації та дізнатися про актуальні програми підтримки.Епіцентром подій фестивалю стане головна сцена з насиченою та різноплановою програмою. Окремий великий блок присвятять темі інтеграції внутрішньо переміщених осіб: тут відбудеться панельна дискусія за участі представників районних держадміністрацій та благодійних організацій, пройдуть виступи провідних роботодавців, а також прозвучать реальні історії успіху релокованого бізнесу.Упродовж дня на майданчику також триватимуть розіграші призів від партнерів і головного суперпризу — тижневого екскурсійного туру у Карпатах на дві особи за системою “все включено” від готелю "Трускавець 365". Вечірню програму продовжить концерт українських виконавців — MOLODI, OSTROVSKYI, KARINÈ, Діани Глостер, вихованців UKIE STAR та зіркового гурту."Коли людина переїжджає через війну, вона втрачає набагато більше, ніж просто дім. Зникає звичне коло спілкування. А найболючіше — втрачається відчуття ґрунту під ногами та розуміння, чи потрібна вона комусь на новому місці. Саме цієї простої людської опори бракує найбільше, — зазначає засновниця та президентка БФ "Волонтерська спілка ПОРУЧ" Русана Шарлай. — На офіційних зустрічах переселенці часто залишаються в ролі тих, хто просить про допомогу, і це морально виснажує. Наш фестиваль пропонує зовсім інший підхід. Тут немає поділу на киян та переселенців — усі стають рівноправними частинками великої події. Люди знайомляться природно: через спільні емоції, дитячий сміх та музику. І дуже часто саме з такого випадкового теплого знайомства починаються справжня дружба, міцна співпраця чи нова робота. Тож щиро запрошуємо кожного завітати на ПОРУЧ KYIV FEST, щоб побути разом, обмінятися підтримкою та відчути, що ви — серед своїх".Поєднуючи практичну підтримку бізнесу та переселенців із культурною і розважальною програмою, фестиваль стає дієвим інструментом для м'якої інтеграції та взаємодопомоги. Організатори сподіваються, що ця подія закладе основу для багатьох нових починань, міцної дружби та успішних партнерств у столиці.Фестиваль відбудеться 9 серпня на майданчику Feels Garden (ВДНГ). Насичена програма триватиме протягом усього дня. Вхід для всіх відвідувачів — вільний.БФ "Волонтерська Спілка ПОРУЧ" — українська благодійна організація, що надає комплексну підтримку внутрішньо переміщеним особам та людям, які постраждали від війни. Спілка втілює інтеграційні проєкти, соціальні заходи та психосоціальні програми для дітей, підлітків, дорослих і людей похилого віку, допомагаючи їм адаптуватися, відновлювати опору та повноцінно розвиватися в нових громадах. Сьогодні фонд працює як спільнота підтримки, що допомагає ВПО адаптуватися в нових громадах, знаходити опору, налагоджувати зв’язки та відчувати себе частиною активного й згуртованого середовища..

Спецпроєкт TrueUA та Асоціації з розвитку міжнародних відносин ADRUM представляє роботи однойменного артмарафону, інформаційним партнером якого є TrueUA. Проєкт об'єднує твори митців різного віку — від дітей до людей похилого віку, які сьогодні переживають війну. Серед учасників також є представники інших країн, що свідчить про міжнародну підтримку України.Найкращі роботи експонуються у Центральному парку культури і відпочинку Києва біля Арки Свободи українського народу. Експозиція оновлюється кожні два місяці. Виставка арттворів з різних країн у серці української столиці демонструє, що навіть у складні часи Київ залишається важливим осередком міжнародного культурного життя.Любов Мартинюк, 58 років, ОдесаМисткиня народилася на півдні України, закінчила факультет романо-германської філології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Багато років працювала у цій сфері в різних інституціях, увесь свій час присвячувала сім'ї, вихованню дітей та підтримці чоловіка. Але поклик до творчості ніколи не залишав Любов.Почалися нові "університети". Спочатку майбутня художниця малювала всім, що потрапляло під руку: олівцями, акриловими фарбами, гуашшю, аквареллю. Любов до олійного живопису прийшла під час навчання, адже для написання картин потрібні знання з живопису. Любов вивчала різні стилі й техніки за картинами всесвітньо відомих митців, закінчила художню школу, отримала сертифікати про закінчення курсів із різних напрямків. Художниця створює роботи олійними фарбами на полотні. Її картини виконані у яскравих, соковитих тонах, що притягують погляди глядачів. Улюблені сюжети — природа, квіти, натюрморти та сценки з повсякденного життя.Любов мешкає зі своєю сім'єю на березі Чорного моря, в Одесі. У свої картини мисткиня вкладає душевний стан, який дарує людям позитивні й радісні моменти життя. Натхнення вона знаходить на своїй чудовій присадибній ділянці, де цілий рік ростуть різні квіти, вирощені власними руками.Любов Мартинюк займається благодійністю — кошти від продажу багатьох картин були спрямовані на допомогу окремим бригадам ЗСУ. Роботи майстрині знаходяться у приватних колекціях України, Німеччини та Фінляндії. Любов є учасницею багатьох національних і міжнародних проєктів, зокрема артмарафону "Покоління війни". Картини художниці брали участь у виставках у Києві, столиці Чорногорії Подгориці, столиці Албанії Тирані, Кракові (Польща), Барселоні та Малазі (Іспанія)."Війна не залишила нам вибору на спокійне і радісне творче життя, але в наших силах зробити його таким, щоб люди могли хоча б на деякий час забути жахіття війни. У цьому і полягає на сьогоднішній день мета творчості, яка несе в собі пам'ять про наші споконвічні цінності: це любов до людей і до своєї країни", — каже мисткиня.Facebook Любов Мартинюк: https://www.facebook.com/martyniuk.liubov/Читайте також:"Невидима варта": історія художниці, яка через мистецтво зберігає пам’ять про ГероївЧерез війну до творчості: історія художниці Юлії та її "Соняшникового півня""Тихої ночі" для всієї України: як мисткиня із Запоріжжя говорить про війну через живопис.

У ніч на вівторок, 14 липня, російські загарбники здійснили ракетну атаку по столиці України. У місті пролунала серія вибухів.Як інформує начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, місто було під ударом балістики. Повітряні сили Збройних сил України також інформували про рух ракет на столицю.Що відомо про наслідки балістичної атакиУ Голосіївському районі за двома адресами влучання в складські приміщення, там виникла пожежа — повідомляє мер Віталій Кличко. Водночас у Дарниці сталося падіння уламків на відкриту територію, там палають автівки.ОНОВЛЕНО. О 01:06 у Києві оголосили відбій повітряної тривоги.Інші обстрілиЗазначимо, що у ніч на понеділок, 13 липня, російські окупанти обстріляли цивільні об’єкти в Одесі, Запоріжжі та Харківські області.Постраждала інфраструктура, яка не має жодного стосунку до війни.Нагадаємо, що у ніч на 11 липня у Києві також лунали вибухи через ракетний обстріл. А попередню масовану атаку Росія здійснила у ніч на 6 липня. Тоді ворог застосував ракети та ударні дрони. Найбільших руйнувань зазнали Київ, Київська область і Вишневе Бучанського району.У Вишневому удар знищив майже пʼять вулиць, пошкодив десятки будинків, а на місці тривали пожежі та залишалася загроза повторної детонації. Із міста евакуювали понад 600 людей, зокрема, 117 вивели з укриття, яке опинилося в епіцентрі вибуху. Загалом внаслідок ворожих ударів по місту загинули дев'ятеро людей..

Мінералогічний музей імені Євгена Лазаренка у Львові поповнився експонатом, аналогів якому наразі немає у науковій літературі. Це рідкісний халцедоновий амоніт з нещодавно відкритого родовища в Марокко. Унікальну знахідку, що випередила офіційні світові дослідження, музею безкоштовно передала відома київська мисткиня та дизайнерка Ольга Шинкаренко.Прозоре диво з Марокко: що робить знахідку унікальною?Буквально нещодавно у Західній Сахарі (регіон Смара, Марокко) було відкрито нове родовище скам'янілостей, яке вже встигло сколихнути геологічну спільноту. Саме звідти походить новий експонат львівського музею — халцедонова псевдоморфоза амоніта.Головна особливість цього зразка полягає в його оптичних властивостях: амоніт є прозорим на просвіт. Крім того, він повністю вкритий кристалами, які створюють неймовірну гру світла під сонячними променями.За попередніми даними, знахідку відносять до Верхньої крейди (Туронський ярус). Орієнтовно це означає, що вік амоніта складає близько 90 мільйонів років. Проте ця інформація поки що є дуже приблизною, і точний вік саме цього халцедонового дива залишається загадкою. Відкриття настільки свіже, що у світі геології досі немає жодної наукової статті, присвяченої цим зразкам — перші ґрунтовні публікації очікуються лише за кілька років."Робота ведеться на випередження. Про ці амоніти ще немає інформації у світі, а такий екземпляр вже знаходиться в українському музеї", — зазначає меценатка Ольга Шинкаренко.Де побачити ексклюзив?Унікальний зразок вже став частиною експозиції персональної виставки Ольги Шинкаренко "Мушлі з епохи динозаврів — Амоніти. Продовження", яка зараз проходить у залах Мінералогічного музею у Львові.Виставка, що триватиме до кінця літа 2026 року, пропонує відвідувачам комплексний погляд на доісторичну красу. Окрім щойно привезеного халцедонового амоніта, в експозиції представлені авторські картини та ексклюзивні прикраси з натурального каменю і скам'янілостей, вік яких сягає майже 200 мільйонів років.Синергія мистецтва та наукиПередача халцедонового амоніта — не перший внесок мисткині у розвиток української науки. Навесні, 16 квітня 2026 року, Ольга Шинкаренко вже передала до фондів музею колекцію піритизованих та карбонатизованих амонітів, а також рідкісний амоліт віком від 100 до 180 мільйонів років, привезені з Мадагаскару та Великої Британії.Сама Ольга Шинкаренко є знаковою фігурою в українському мистецтві. Вона — володарка трьох Рекордів України та офіційна засновниця нового жанру "амоніузм". Вже протягом дев'яти років давно вимерлі головоногі молюски стають головними героями її живописних полотен. А з 2010 року ці доісторичні скарби додають неповторної унікальності її власному бренду ексклюзивних ювелірних прикрас.Представники Мінералогічного музею імені Євгена Лазаренка висловлюють щиру вдячність мисткині за прекрасні зразки та плідну співпрацю, яка дозволяє українцям першими у світі торкнутися до нових таємниць нашої планети..

У Києві 8 липня HR Wisdom Summit 2026 від Delo.ua та бізнес/медіа бюро Ekonomika+ зібрав понад 500 HR, CEO, керівників бізнесів і лідерів змін, які працюють із головними викликами нового ринку праці — дефіцитом кадрів, трансформацією професій, розвитком команд і побудовою стійких організацій.Ведучими HR Wisdom Summit 2026 стали Ірина Прокоф’єва (1+1 media) та Святослав Гринчук (ТСН). З вітальним словом від організаторів виступила Тетяна Смірнова, CEO бізнес/медіа бюро Ekonomika+ та задала енергію заходу.Що насправді стоїть за цифрами українського ринку праці, розібрала Марія Абдулліна (OLX Робота), показавши, як дефіцит кадрів, демографічні процеси та зміна очікувань кандидатів змушують роботодавців переглядати кадрові стратегії.Нову анатомію вигорання українців і вплив тривалого стресу на робочі процеси представила Дар’я Нагаєва (Gradus). Спікерка акцентувала, що ментальний стан команд поступово стає фактором бізнес-ефективності.Панельна дискусія "Ринок праці та кадрові стратегії — час активної адаптації" за участі Тетяни Смірнової (Ekonomika+), Тіни Ніколової (БФ "Життєлюб"), Ігоря Ліскі (EFI Group), Дар’ї Нагаєвої (Gradus) та Ганни Приходченко ("Аврора") показала, як бізнес змінює підходи до найму в умовах скорочення кадрового резерву та нової демографічної реальності.Покоління, яке прийде на ринок праці найближчими роками, стало темою виступу Дениса Блощинського (громадський діяч, бізнесмен), який закликав компанії вже зараз думати про середовище, у якому молоді спеціалісти будуватимуть професійний шлях.Як компанії можуть не лише шукати, а й вирощувати власних фахівців, розповіла Анастасія Кузьменко (1+1 media school) і презентувала кейс розвитку внутрішньої освітньої екосистеми.Професії майбутнього та підготовку фахівців для нових ролей обговорили учасники панелі за участі Сергія Береснева (Kyiv School of Economics), Андрія Длігача (Advanter Group та міжнародна бізнес-спільнота Board), Ігоря Лук’яненка (UpPro School), Поліни Айдин (CAPAROL Україна), Катерини Залозних ("АрселорМіттал Кривий Ріг"), Наталії Лященко (КИЇВ24) та Вадима Пухальського (Метінвест Політехніка). Тетяна Попова (Uklon) говорила про корпоративну культуру як стратегічний актив компанії та рішення, як  зберегти власну ДНК у складі глобальної групи.Від окремих ініціатив до системного підходу — досвід побудови wellbeing у "ПриватБанку" представила Марта Мартиненко ("Приватбанк").Ветеранська адаптація вже стала окремим напрямом HR-стратегії, а практичні висновки бізнесу за роки роботи з цим викликом обговорили Наталія Ємченко (SCM, ГО "Серце Азовсталі" та Фонд Ріната Ахметова), Марина Хонда (КМДА), Оксана Філоненко (ГО "Центр зайнятості Вільних людей"), Катерина Зубенко (Starlight Media), Ксенія Сухова (Фонд Ріната Ахметова) та Петро Лукіянчук (Група "Нафтогаз").Тетяна Шерман (Academy DTEK), Вюсал Талибов (Foundation Coffee Roasters), Мар’яна Кошарновська (AB InBev Efes Ukraine), Марина Зварич (СК ІНГО), Дарина Багмет (НАК "Нафтогаз України") та Наталя Король (ТАС Агро) обговорили, як сильний бренд роботодавця формується через реальний досвід працівників.Тривалий стрес змінює не лише стан людей, а й управлінські підходи компаній — про це у дискусії про ментальне здоров’я як управлінське рішення говорили Олена Матушенко (Power Mental Health), Дмитро Судак (Тева в Україні), Світлана Мозгова ("Астарта-Київ"), Тетяна Сахарук (Глобальний договір ООН в Україні) та Катерина Агапос (Wellbeing Company).Наталія Лисун (Київстар) поділилася досвідом про можливості Big Data для пошуку персоналу та як аналітика допомагає компаніям краще розуміти ринок кандидатів і приймати кадрові рішення.Наталія Лукаш (HR Mentor), Ілона Пасечник (ALVIVA GROUP), Юлія Тітуренко (банк "Південний") та Тетяна Гончар (DCT Consulting) обговорили роль HRD у сучасному бізнесі, що давно вийшла за межі управління персоналом і стала частиною стратегічних рішень компанії.Завершенням HR Wisdom Summit 2026 стала церемонія нагородження найкращих роботодавців та HRD за версією журналу "ТОП-100. Рейтинги найбільших", де відзначили компанії та управлінців за системну роботу з командами, розвитком людей і трансформацією HR-практик.HR Wisdom Summit 2026 показав, що конкуренція за людей переходить у нову фазу: компанії змагаються не лише за фахівців, а й за здатність створювати середовище, у якому люди готові залишатися, розвиватися та брати участь у розвитку бізнесу.Організатори HR Wisdom Summit 2026 — Delo.ua та бізнес/медіа бюро Ekonomika+ — дякують партнерам за внесок у розвиток сучасної HR-екосистеми України:Генеральному партнеру — Група "Нафтогаз"Генеральному медіапартнеру — 1+1 mediaГоловним партнерам — страховій компанії INGO, АрселорМіттал Кривий Ріг, OLX Робота, Тева в УкраїніПартнерам заходу: AB InBev Efes Ukraine, гостинному партнеру DTEK Academy, кавовому партнеру Foundation Coffee Roasters, водному партнеру "Моршинська", солодкому партнеру ALVIVA GROUP, алкогольному партнеру AZNAURI, отакому партнеру "Otaka Комбуча". Медіапартнерам: "Ми Україна", "Ми Україна+", рекламний холдинг "Мегаполіс+", "КИЇВ 24", Live Marketing, Starlight Media, Reclen, Infovision, медійний холдинг "Апостроф", Mediafusion, trueua, Hurma.work, ВС Медіа, HiTech Expert, Kyiv1, Logist.fm, "Комерсант Український", "Ділова столиця", Burda media Ukraine, Payspace Magazine, Главком, журнал ProfBuild, Marketer.ua, Founder, Economist, budynok.com.ua, 44.ua, "Перший бізнесовий", Mind.ua, mc.today, InVenture, Worksafe.ua, HR Liga, Clever Stuff. Європейська Бізнес Асоціація . .

"Після поранення життя змінюється назавжди, але це не кінець, а точка перелому, де з'являється шанс сформувати себе", — запевняє ветеран з Хмельницького Сергій Галган.Під час мінометного обстрілу на Донбасі чоловік дістав важке поранення ноги і майже два роки боровся за те, щоб зберегти кінцівку. На жаль, лікарям все ж таки довелося провести ампутацію, та боєць не програв, адже внутрішньо став сильнішим. Свою історію військовий розповів нашому виданню."Ворога зупиняли людьми"До повномасштабного вторгнення Росії Сергій Галган 14 років служив прикордонником в Луганському прикордонному загоні. Потім звільнився, однак наприкінці 2021 року товариші по службі запевняли чоловіка — буде "велика" війна."Такого скупчення російської техніки біля кордонів як тоді, ще ніколи не було. Тому всі готувалися до вторгнення і мали попередні плани. Та ніхто не думав, що буде застосовано стільки балістики і Росія залучить всі наявні сили", — розповідає ветеран. Ранок 24 лютого 2022 року почався для Сергія з численних повідомлень:  "Почалося"."І в той самий день мені зателефонували з військкомату, я взяв речі та пішов. А як інакше? Куди тікати? У мене ж був військовий фах", — каже чоловік. Спочатку військовий служив в Хмельницькому, створюючи з нуля стрілецький батальйон, а потім перевівся в 24 окрему механізовану бригаду і вирушив командиром на Донбас."На той момент росіяни були більш якісно підготовлені, знали що роблять. Артилерія у них працювала майже цілодобово: починаючи з РСЗВ, і закінчуючи 203 калібром (надпотужний артилерійський калібр, який використовується для руйнування укріплених фортифікацій, — ред.). У нас такого не було. Тому тоді ворога зупиняли людьми. Кажу як є. Було тяжко. Нічого не зрозуміло, нормального зв'язку немає, люди тікали з позицій, не виконували завдання, тому доводилось виконувати завдання замість них. Так я і потрапив під мінометний обстріл", — пригадує боєць."Міна потрапила прямо в окоп"Сталося це в липні 2022 року, коли Сергій на фронті виконував заміну підрозділів. "Відранку їздив позиціями: одних забирав, інших ставив. Коли змінював останню групу в лісосмузі, почався мінометний обстріл. Всі сховалися, хто де зміг. Я опинився в окопі завбільшки три на вісім метрів, і разом зі мною ще сім хлопців. Це був ніякий не бліндаж, не траншея, а просто яма. І ми сиділи чекали, коли обстріл закінчиться", — розповідає ветеран.Але вогонь не вщухав. Навпаки, ворог став стріляти ще більш прицільно. Клаптик лісу, де трималися військові, перетворився на суцільне пекло."Стало чутно крики, як розривається боєкомплект, лісосмуга загорілася. Двічі біля нас спрацювали 120-мм міни. А ось третя міна потрапила прямо в центр тієї ями, в якій ховалися ми. Спалах! Я закрив очі. Відкриваю: товариш навпроти мене живий, а у п'ятьох інших закриті очі..." — пояснив боєць.Сергій оглянув себе, щоб оцінити серйозність поранення — нога була перебита гомілки."Я намагався встати, але нога заплуталась в тілах інших людей, і я просто не міг рухатись", — каже чоловік.Разом з іншим побратимом, що вижив, військові допомогли один одному накласти турнікети і вколоти знеболювальне."На всяк випадок я записав тоді прощальне відео. Бо ніхто на зв'язок вже не виходив, і я розумів: якщо прилетить ще одна міна, то я точно вже не виживу", — каже боєць."Коли досяг дна, вихід один — йти вперед"Але Сергій вижив! Чоловіка доправили на стабілізаційний пункт в Бахмуті, де лікарі вирішили врятувати йому ногу, встановивши на неї апарат зовнішньої фіксації. Втім, ветеран ще не знав, що в той момент опинився на старті багатомісячного марафону боротьби за кінцівку.Щоб врятувати ногу, лікарі в Україні провели військовому вісім операцій, та все дарма, тож чоловіка відправили на лікування в Нідерланди. Там боєць пройшов ще через вісім операцій. Зі здорової кінцівки чоловіку пересадили кістку у травмовану ногу, та інфекція не давала ранам загоїтись. Чоловік терпів. Сподівався на краще."Але психологічно було важко. Я майже не рухався, жив від операції до операції. Плюс постійні прийоми ліків, а це все б'є по організму", — пояснює ветеран. Коли ж почали відмовляти нирки, чоловік зрозумів, що треба врешті зважитись на ампутацію. "Спочатку важко було це прийняти. Інші люди на тебе дивляться з якимось подивом. З іншого боку, мені стало набагато легше. Розумієте, майже два роки я пересувався на візку, а потім раптом отримав шанс стати на ноги. Коли ти досяг дна, то у тебе залишається тільки один вихід — йти вперед", — каже військовий.І свої перші кроки після поранення чоловік робив вже на протезі. "На щастя, у мене зберіглося коліно, тому навчитися ходити на протезі мені було не важко. Плюс все залежить від бажання. Тут головне прийняти себе таким, який ти є. Просто варіантів інших немає. Треба читати розумні книжки, дивитись, як люди з такими самим травмами живуть, чого вони досягають і таким чином рухатись вперед", — зазначає ветеран.Нині боєць ще живе в Нідерландах. Бере активну участь в проукраїнських заходах, долучається до зборів, збирає дрони, займається спортом."Мій рекорд — 25 кілометрів пішки на протезі, 35 кілометрів на велосипеді, стрибки, кікбоксінг, футбол, катання на ковзанах, скелелазіння. Після такої активності, як кажуть, і жити не хочеться, але тільки тоді я відчуваю себе живим", — каже чоловік.Втім, наприкінці літа військовий все ж планує повернутися в Україну."Мрію, щоб війна нарешті закінчилась, і ми могли будувати Україну. Я побачив, що таке Європа, що таке гідне життя, коли всі захищені і мають рівні права. Хочу, щоб так було і у нас, адже держава — це ми", — резюмував Сергій Галган.Українці з інвалідністю можуть отримати допомогу на сайті організації EnableMe Ukraine. Поставити запитання експерту та отримати безкоштовну допомогу ви можете у спільноті EnableMe.Читайте також: "У міні було півкіло тротилу. Я дивом вижив": історія ветерана з Закарпаття, який став прикладом незламності"Міна прилетіла просто в ноги, та я вірю, що ще побігаю": історія захисника з РівногоДванадцять операцій, служба на протезі й подіум: історія ветерана з Хмельниччини.

У ніч на суботу, 11 липня, у столиці України неспокійно — у місті чутно серію вибухів.Мешканці здригнулися від вибухів після 03:35 — на той час у місті не було оголошено повітряну тривогу. Сирени пролунали лише за пʼять хвилин.Про ракетну небезпеку Повітряні сили Збройних сил України повідомили о 03:41..

Кінокомпанія Universal Pictures презентувала офіційний трейлер горору "Вервульф". Стрічка режисера Роберта Еґґерса вийде в український прокат 7 січня 2027 року.Про що буде фільмЗа офіційним синопсисом, Focus Features представляє "Вервульф" — похмуру історію про відданість, прокляття та диявола, що живе всередині кожного з нас.Хто працював над стрічкоюРежисером фільму виступив Роберт Еґґерс, відомий за стрічками "Відьма: Нова англійська казка", "Маяк" та "Носферату".Головні ролі виконали Аарон Тейлор-Джонсон ("Каскадер", "Носферату", "28 років по тому"), Віллем Дефо ("Маяк", "Бідолашні створіння", "Носферату") та Лілі-Роуз Депп ("Ідол", "Носферату").Нагадаємо, нещодавно кінокомпанія Sony Pictures представила офіційний тизер нового горору "Оселя зла", який стане моторошним переосмисленням культової франшизи. В український прокат стрічка вийде 17 вересня 2026 року.Читайте також:5 фільмів, які тримають у напрузі до останньої хвилини: що подивитися ввечеріВід касового фіаско до визнання: 5 фільмів, які провалилися в прокаті, але стали культовимиВказують шлях до успіху: 5 фільмів, які заряджають мотивацією.

10 липня 2026 року в Одесі відбудеться Odesa Investment Congress 2026, присвячений безбар’єрності, повоєнній відбудові України та інвестиціям у регіони.Учасники — топчиновники центральної та місцевої влади, девелопери, інвестори,архітектори та експерти — обговорять нову житлову політику, законодавче регулювання галузі, інвестиційну привабливість Одеського регіону, цифровізацію будівництва та медичний девелопмент. День завершиться гала-вечерею та концертною програмою. Головна тема — безбар’єрність як нова філософія міста та середовища.Конгрес об’єднає понад 60 спікерів. Серед ключових учасників:Наталя Козловська — заступниця міністра розвитку громад та територій України;Ігор Рева — заступник міністра розвитку громад та територій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;Олександр Новицький — голова Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ);Євген Мецгер — голова правління ПрАТ "Укрфінжитло";Ігор Коваль — виконувач обов’язків Одеського міського голови (уточнюється);Олександр Філатов — перший заступник Одеського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради;Мельничук Наталія — заступниця голови Київської обласної державної адміністрації;Богдан Балагура — Тетіївський міський голова;Новікова Надія — в.о. директора Департаменту — головний архітектор Одеси;та інші головні архітектори міст (Житомир, Запоріжжя, Кропивницький, Ужгород) і представники регіонів.Організатори події — медіагрупа DMNTR та SPATIUM Group.Про організаторівІгор Парубський — CEO медіагрупи DMNTR, відомий організатор галузевих подій національного масштабу. Під його керівництвом DMNTR вже понад 25 років працює на ринку, об’єднуючи 10 унікальних проєктів: спеціалізовані видання, престижні премії (Urban Awards, Real Estate Market Awards, REM Awards) та масштабні конгреси, зокрема Український Будівельно-інвестиційний Конгрес (UBC).Олександр Селезньов — CEO та власник SPATIUM Group, досвідчений девелопер, який реалізував низку знакових проєктів у сфері житлової та комерційної нерухомості. Під його керівництвом SPATIUM Group за роки повномасштабного вторгнення ввела в експлуатацію 12 об’єктів і розвиває концепцію "місто в місті"Ключові теми конгресуНова житлова політика відбудови України: законодавче регулювання, системні виклики галузі та практичні рішення (модератор — Юрій Ямковий, виконавчий директор Одеського регіонального відділення Асоціації міст України;спікери — Козловська, Новицький, Мецгер, Мельничук та інші).Інвестиційна привабливість Одеського регіону (спікери: Олександр Селезньов, Анатолій Рагулін — CEO STIKON, Василіс Бумбурас — CEO "Гефест", Геннадій Кафтя — засновник Paritet Group, Марк Кестельбойм — CEO Well-Being Contech та ін.).Синергія цифровізації для розвитку будівельної галузі (модератор — Максим Столярчук, заступник голови Київської ОДА з питань цифрового розвитку).Медичний девелопмент та Wellness: інвестиції, людиноцентрична архітектура та реабілітаційні простори (модератор — Сергій Жук, Hospitality Business Development;спікери — Олександр Селезньов, Марк Марченко — CEO SENSARDevelopment, Уляна Пчолкіна — Superhumans Center та ін.).Індустріальні парки як фундамент відбудови (модератор — Валерій Кирилко, CEO групи "Індустріальні парки України").Будівельні матеріали в умовах відбудови:масштабування виробництва (модератор — Анна Гонтаренко, виконавча директорка Асоціації "Український центр сталевого будівництва";спікери — Павло Чегак — гендиректор Paritet, Микола Хромов — Managing Director Viyar, Сергій Моспанок — гендиректор Saint-Gobain Україна та ін.).Одеса в контексті ЮНЕСКО: збереження спадщини та сучасний розвиток.Архітектура нової України: підходи до планування міст (модератор — Ната Головченко).Urban Design, енергетична незалежність та жіноче лідерство в дизайні та архітектурі. Локація конгресу — Spatium Medical & Wellness Hotel Конгрес проходитиме у Spatium Medical & Wellness Hotel (Spatium Hotel) — першому medical & wellness готелі Одеси та єдиному п’ятизірковому апарт-готелі в Аркадії, щопрацює цілий рік. Комплекс відкрився в серпні 2025 року.Spatium розташований на Аркадійській алеї, 1 (серце Аркадії, 3 хвилини до моря). 14 поверхів, 257 номерів та апартаментів (включаючи найбільші люкси Одеси та президентський пентхаус з власним ліфтом). Унікальні об’єкти: SPA повного циклу з басейном морської води, панорамний ресторан KAYA (14-й поверх, вид на море та місто), Mainstream Jazz Club (Spatium Jazz), Spatium Wine & Chocolate, Health Boutique з превентивною медициною та аквапарк Hawaii."Ми будували Spatium не як готель, а як середовище — місце, де людина відновлює ресурс: тілом, розумом і враженнями. Те, що саме тут збираються учасники конгресу, для нас символічно. Одеса повертає собі статус міста, куди приїжджають за великими ідеями", — заявив Олександр Селезньов, власник і CEO Spatium Group.SPATIUM Group — драйвер конгресу SPATIUM Group (заснована у 2019 році) працює за повним циклом девелопменту. Зароки повномасштабного вторгнення компанія ввела в експлуатацію 12 об’єктів.Ключова концепція — створення середовища "місто в місті", де в одному проєкті поєднані житло, медицина, робота та рекреація. Саме ця філософія втілена в SpatiumHotel.Висновок організаторівДрафт-програма конгресу показує перехід галузі від точкових проєктів до системного розвитку територій. Безбар’єрність, житлова політика, цифровізація, енергетична автономність і медичний девелопмент формують єдину модель відновлення регіонів.Яскравим прикладом такого підходу є діяльність SPATIUM Group.Дата та місце: 10 липня 2026 року, Одеса, Spatium Medical & Wellness Hotel.Детальна програма та реєстрація — на офіційному сайті заходу.https://www.ubc-ua.info/oic.

Редакція спеціалізованого видання Prof Build офіційно запустило відкрите онлайн-голосування у межах загальнонаціонального рейтингу найефективніших топменеджерів українського будівельного ринку.Організатор має на меті відзначити управлінців, чиї зважені стратегічні рішення, масштабні проєкти відновлення та сучасні технологічні підходи забезпечують стійкість підприємств.Тих, чия діяльність сприяє залученню інвестицій та стимулює розвиток галузі в нинішніх умовах. Тих, хто об'єднує навколо себе сильні команди та допомагає країні долати найважчі інфраструктурні виклики.Рейтинг охоплює всі сегменти будівельного ринку та дотичних галузей економіки. Проголосувати можна за посиланням.Кожен учасник голосування має можливість віддати свій голос одночасно за трьох номінантів.Щоб запропонувати кандидатуру, надішліть інформацію про кандидата чи кандидатку на електронну пошту vote@profbuild.in.ua:ім’я, прізвище та фото керівника (квадратний формат, до 1600х1600px);офіційну посаду та точну назву підприємства;стислу довідку про головні професійні здобутки (обсягом до 500 знаків).Фіналістів буде обрано за результатами відкритого онлайн-голосування.Підсумки та імена фіналістів будуть опубліковані на вебпорталі ProfBuild.in.ua, а також на сторінках друкованого випуску журналу Prof Build.Долучайтеся, щоб разом підтримати лідерів, які рухають вперед будівельний бізнес України!Медіапартнери: TrueUA, https://33tv.com.ua/, Build Portal, Property Times, RE:UKRAINE та but.in.ua..

У ніч на середу, 8 липня, російські окупанти здійснили ракетні удари по столиці. У місті пролунали вибухи ще до оголошення повітряної тривоги.За інформацією мера Віталія Кличка, у Деснянському районі, внаслідок влучання ракети, палають складські приміщення. А у Святошинському районі — загоряння в нежитловій будівлі.Також відомо про двох потерпілих, одного з яких медики госпіталізували..

Кінокомпанія Paramount Pictures презентувала офіційний трейлер анімаційної пригоди "Тед-мандрівник і магічна лампа". В український прокат сімейний мультфільм вийде 27 серпня.Про що буде мультфільмЗа офіційним синопсисом, безстрашна дворічна донька Теда, Олі, перетворила його на надто турботливого тата, через що Мумія почувається обділеним увагою. Коли герої знаходять чарівну лампу в Букінгемському палаці, Мумія загадує бажання повернутися в минуле — до Пайтіті в Перу 1502 року.Тед, Сара та вся команда вирушають слідом, щоб наздогнати Мумію, поки він ненароком не змінив хід історії. На героїв чекає подорож через Атлантичний океан — від Перу до Греції, а звідти до самого серця Близького Сходу, де розташована легендарна печера Алі-Баби і сорока розбійників.Хто працював над стрічкоюРежисером мультфільму став Енріке Ґато, відомий за роботами "Космічна місія", "Тед-мандрівник і таємниця царя Мідаса" та "Тед-мандрівник: Закляття мумії".Нагадаємо, в Україні вимагають накласти санкції на російську студію "Анімаккорд", яка створює мультфільм "Маша та Ведмідь". Три тижні тому стало відомо, що Netflix придбав два нові сезони анімаційного серіалу.А у жовтні в український прокат вийде анімаційна пригода "Забутий острів". Раніше кінокомпанія Universal Pictures презентувала офіційний трейлер мультфільму від студії DreamWorks Animation.Читайте також:Захоплюють із перших хвилин: українські мультфільми, які варто побачити кожному"Шрек" повертається в кіно до свого 25-річчя: коли вийде у прокат анімаційний хітЩо подивитися на Netflix у 2026: найцікавіші серіали для вільного часу.

У ніч на понеділок, 6 липня, російські окупанти здійснили масовану ракетну атаку на Київ. Ворог застосував різні типи озброєння, зокрема балістичні та крилаті ракети й ударні безпілотники типу "Шахед".Станом на зараз відомо про наслідки у низці районів. Відомо про трьох постраждалих. Одну жінку медики госпіталізували. Двом іншим постраждалим надали допомогу амбулаторно, повідомив мер Віталій Кличко.Також, за інформацією місцевої влади, пошкодження й руйнування фіксуються:у Голосіївському районі — там сталося загоряння на території нежитлової забудови. За іншою адресою загоряння складського приміщення. А також — падіння уламків на відкритій території;у Подільському — часткове руйнування в житловому будинку. На рівні 7-9 поверхів заблоковані люди. Також в Подільському районі падіння уламків на територію гаражного кооперативу й ще на один житловий будинок;у Дарницькому районі влучання уламків у нежитлову забудову..