Кирило Іванішин

Влітку минулого року та наприкінці лютого 2026-го у мережі з'явилася інформація про те, що чинний керівник Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос у 2008 році був засуджений за підкуп виборців. За інформацією видання "Українські Новини", на той час Кривонос працював у відділі у справах сім'ї та молоді управління у справах сім'ї, молоді та спорту Голосіївської РДА м. Києва. ЗМІ навіть оприлюднили відповідні ухвали суду, а "документи мають усі атрибути, які підтверджують їхню достовірність"."Погорів" Семен Кривонос тоді на історії зі студентами. Зокрема, як йдеться у тексті судового вироку, спільно з іншими учасниками схеми він роздавав десятки тисяч гривень за те, щоб студенти кількох столичних вишів на виборах до Київської міської ради проголосували за "Блок Юлії Тимошенко". За іронією долі, вже на початку 2026-го НАБУ під керівництвом Семена Кривоноса викрило Юлію Тимошенко на підкупі народних депутатів", — пишуть "Українські Новини".У червні 2009 року, за інформацією журналістів, Голосіївський районний суд Києва визнав Кривоноса винним у перешкоджанні вільному здійсненню громадянином свого виборчого права у поєднані з підкупом і обманом, вчинених за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 157 КК України). За вчинення цього злочину було передбачено покарання до п'яти років позбавлення волі."Відверто, якби не амністія, для 26-річного Кривоноса реальний вирок суду поставив би хрест на кар'єрних амбіціях. Але директору НАБУ вдалося "амністуватися" та не отримати реальний термін ув'язнення, завдяки робочій схемі із всиновлення дитини. Ймовірно, щоб позбутися клейма судимості й очистити біографію, він і вигадав цю історію з дитиною", — вказують "Українські Новини".Журналісти зазначають, що за пів року до оголошення вироку у справі підкупу виборців, а точніше у грудні 2008 року, набув чинності закон "Про амністію", який передбачав повне або часткове звільнення від покарання певних категорій засуджених осіб. Зокрема, це стосувалося неповнолітніх осіб, вагітних, осіб з дітьми до трьох років, осіб з інвалідністю, пенсіонерів та учасників бойових дій, що вчинили нетяжкі злочини. Саме цією законною "пільгою", повідомляють медійники, і скористався Семен Кривонос, заявивши про наявність на утриманні у нього малолітнього сина Максима, який тільки-но народився."На підставі цього закону його дійсно звільнили від покарання, але не скасували факт судимості. На цьому, здавалось би, історію можна було би завершувати. Якби не важлива деталь: звідки зʼявився син, адже у біографії керівника НАБУ завжди згадувалося лише про двох доньок, тоді як "всиновлений" син виявився зовсім чужим для нього (як і мати дитини), а оприлюднена інформація про його наявність фактично була використана лише для уникнення кримінальної відповідальності?" — пишуть журналісти.У матеріалі вказується, що правда відкрилася лише коли Кривонос став директором НАБУ. Про те, як усе відбувалося насправді, розповіла мама того самого "сина" Кривоноса Світлана Хомченко. У розмові з народним депутатом VIII скликання Бориславом Березою жінка підтвердила, що у її сина Максима змінювалося свідоцтво про народження, у яке Кривоноса записали єдиним батьком дитини."Це була допомога для людини, якій потрібно було виїхати за кордон. Йому потрібно було по роботі. По якомусь контракту. У нього повинна була бути дитина. Це така була інформація… Не пам'ятаю, це був десь 2009 чи 2010 рік. Може, 2009-й", — розповіла Світлана Хомченко.Жінка додала, що людина, яка потребувала допомоги, як їй повідомили нібито для виїзду до США за контрактом, представилась Семеном Кривоносом. За її словами, з проханням "допомогти" звернувся до неї не сам Кривонос, а її знайома. Оформлення документів із зазначенням Кривоноса батьком Максима Хомченка відбувалося у Голосіївському відділі ДРАЦСу Києва — саме у Голосіївській РДА Києва і працював Кривонос до вироку суду.У розмові з Бориславом Березою Світлана Хомченка заперечила, що Семен Кривонос є біологічним батьком її сина Максима й додала, що чинний керівник НАБУ не пропонував їй жодної допомоги та не підтримував усі ці роки зв'язок з її сином.Також вона заявила, що свідоцтво про народження її сина, де батьком значиться Кривонос, використовувалось під час судових засідань або з метою уникнення кимось кримінальної відповідальності. Скасувати дію свідоцтва про народження на той час Максима Семеновича Кривоноса вона вирішила у зв’язку з необхідністю оформлення сина до школи. Сам чинний директор НАБУ погодився й навіть оплатив ДНК-тест, який підтвердив, що він не є батьком хлопця. Після цього, за її словами, жодних контактів між нею, її сином і Кривоносом не було.Та, наголошують журналісти, у біографії Кривонос завжди вказував, що має двох доньок, тоді як про сина жодної згадки. До того ж у його біографії відсутня будь-яка інформація про роботу за кордоном, зокрема у Сполучених Штатах. І тут виникає логічне запитання: як з наявністю судимості, хоч і звільненого від кримінальної відповідальності по амністії, Кривоноса могли допустити до конкурсу на посаду директора НАБУ, не кажучи вже про його перемогу?"Жоден із шести членів комісії, серед яких були й представники міжнародних організацій, не став на заваді призначенню Кривоноса, попри наявність у нього судимості, хоч і звільненого від кримінальної відповідальності по амністії. Але, не варто забувати, що саме несправжнє батьківство Кривоноса, ймовірно, і було використано як підстава для амністії. А такі обставини прямо можуть свідчити про порушення процедури перевірки кандидатів. Адже, згідно із законом України "Про Національне антикорупційне бюро України", наявність судимості за вчинення кримінального правопорушення, якщо така судимість не знята або не погашена в установленому законом порядку, є абсолютною перешкодою для прийняття на роботу до НАБУ", — пишуть "Українські Новини".Журналісти наголошують, що незрозуміло, у який спосіб члени конкурсної комісії у НАБУ оцінювали доброчесність та компетентність Кривоноса і як він пройшов перевірку, зокрема на поліграфі, що передбачає підтвердження відсутності судимостей."Вочевидь, не лише конкурсна комісія виявилася "засліпленою" професійними якостями кандидата. Річ у тім, що будь-який претендент на посаду керівника правоохоронного органу обов'язково проходить так звану спецперевірку — комплексне вивчення інформації про особу, яка бажає стати чиновником державного рівня. Але яким чином Нацполіція, СБУ, НАЗК та інші правоохоронні органи не "помітили" судимості кандидата — це загадка, яку ще потрібно розгадати. Зрештою, не згадавши про наявність судимості під час конкурсу Семен Кривонос, імовірно, ввів в оману і суб'єкта призначення директора НАБУ — на той час прем'єр-міністра Дениса Шмигаля", — резюмують медійники.Журналісти також додають, що можливе фіктивне батьківство дозволило Кривоносу уникнути реального покарання у вигляді увʼязнення за ґратами та отримати високу впливову посаду і майже, згідно з декларацією за 2024 рік, чотири мільйони гривень зарплати.Нагадаємо, 15 березня у Сумах Служба безпеки України тимчасово затримала співробітника Національного антикорупційного бюро на блокпості під час службового завдання у межах розслідування. Працівника пізніше відпустили, провадження проти нього не відкривали. Причиною могли стати родинні зв’язки працівника НАБУ з мешканцями тимчасово окупованих територій. Бюро наголосило, що він пройшов усі перевірки, зокрема поліграф, і затримання назвали безпідставним..

Роман Грибов — військовослужбовець, захисник острова Зміїний, який на початку повномасштабного вторгнення РФ став символом українського спротиву. Фраза, адресована російському військовому кораблю, облетіла весь світ, а сам він після полону повернувся додому вже впізнаваним для мільйонів.Втім, до власної популярності Роман ставиться стримано: "Я себе не вважаю зіркою. Я звичайний військовослужбовець".До служби в морській піхоті він був найвідомішим діджеєм у Золотоноші, що на Черкащині. Музика, вечірки, апаратура… Але згодом вирішив: ця професія — не для сім’ї. І пішов у військо.Сьогодні Роман — ветеран. Кілька місяців тому звільнився зі служби. Каже, ненадовго: "Думаю, я повернуся на військову службу згодом, бо не можу я з вільним життям довго жити".Ми зустрілися з ним під час акції проти булінгу в школах, одним з організаторів якої стала Національна академія внутрішніх справ. І, можливо, це символічно: людина, яка стала голосом спротиву назовні, тепер говорить про те, як не роз’їдати одне одного зсередини.Полон і звістка про "загибель"24 лютого 2022 року на Зміїному перебували прикордонники та морські піхотинці. Після бомбардувань зв’язок із командуванням було втрачено. Згодом понад 80 захисників острова потрапили в полон. Найболючішим моментом для них стала звістка про те, що в Україні їх вважали загиблими."Спочатку нас усі похоронили. Найжахливішою новиною для нас було, коли ми дізналися, що наш президент нас поховав. Сказали, що нібито ми всі загинули. Я нікого не засуджую в цьому. То були перші дні великої війни. Було багато хаосу. Ніхто не знав, що з нами. Як донести своїм рідним і близьким, що ми живі? Моя жінка дізналася з російського відео, що я не загинув. Росіянці нас одразу перевезли до Криму. Спочатку ми були зв’язані, а потім нас розв’язали, щоб для телекамер показати, як ми їдемо автобусами, як нас потім нібито зустрічають "з хлібом-сіллю". Ну, от з цього відео дружина дізналася, що я живий. Знайшла десь у російських пабліках", — згадує військовий про ті дні.У той час соцмережах з’явилися фото Романа з чорними стрічками. Потім, після звільнення з полону, він знайшов їх і зберіг на пам’ять.Військового звільнили з полону у квітні 2022 року. За його словами, це був неофіційний обмін — наших захисників обміняли на російських строковиків (бо тоді ж у Кремлі заявляли, що строковики нібито не беруть участі в бойових діях).Коли побачив уперше після полону дружину — жахнувся, настільки вона схудла від переживань.Військового відпустили на кілька днів додому, а потім знову в стрій. Про реабілітацію тоді ще ніхто не думав, бо не знали, через які тортури проходять наші полонені."Ніхто не задумувався, що ця фраза стане легендарною"Щодо всесвітньо відомої фрази про "російський військовий корабель" Роман Грибов згадує:"Коли повернувся з полону, я навіть не очікував, що такий розголос буде… Ми навіть не згадували, що там хтось когось посилав у той момент".Роману Грибову пощастило звільнитися з полону одним з перших зі своїх побратимів. Потім вони розповідали, як у полоні росіяни намагалися з’ясувати, хто саме з українських захисників так зухвало послав в етері їхній корабель. Зокрема, Владислав Задорін із позивним "Бублик" згадував, як його вісім разів возили на аудіозапис голосу — змушували читати казки та інші тексти. Намагалися ідентифікувати "автора" фрази.Сам Роман припускає:"Росіяни почали допитувати всіх, мабуть, дізналися, що я вискочив, і вони не встигли мене вичислити. Вчасно не зрозуміли, що я у них був у полоні. А потім хотіли змусити когось "взяти провину на себе", щоб заявити: вони піймали".До речі, після того, як крейсер "Москва" справді пішов на дно, з’явилося багато жартів про "прокляття" Зміїного. Роман іронізує: може, варто зібратися з хлопцями знову, так би мовити, повторити обстановку? Хто знає — раптом знову спрацює. Але вже проти самого Путіна.У перші дні повномасштабної війни слова захисника острова Зміїний миттєво облетіли українські та світові медіа й стали одним із символів спротиву українського народу.У січні 2025 року цю фразу внесли до Національного реєстру рекордів України — за найбільшу кількість цитувань антивоєнного вислову. Загалом зафіксували 28 мільйонів випадків її використання.Коти острова Зміїний, родичі домашнього улюбленця БудановаОстрів Роман Грибов згадує з теплотою. Жартує, що обладнав би на Зміїному після перемоги реабілітаційний центр для військових — мовляв, там чудовий клімат, особливо влітку.До речі, після звільнення Зміїного, 2022 року, з острова забрали одного з котів. Згодом він опинився у чинного очільника Офісу президента Кирила Буданова. Виявляється, там залишилося ще кілька тварин."Коти вижили навіть попри бомбардування острова. Ті хлопці, які зараз там чергують, їх підгодовують", — стверджує Роман Грибов.Тож на Зміїному ще можна взяти собі домашнього улюбленця, можливо навіть — родича кота Буданова.Лондон і зустріч із Валерієм ЗалужнимКілька місяців тому Роман разом із ветеранами їздив до Великої Британії на реабілітаційні заходи. Також вони попросили про зустріч із Валерієм Залужним."Для мене він на сьогодні є найавторитетнішим, кому я вірю", — говорить Грибов.Залужний зустрів військового словами: "Ось прийшов господар острова!" — і підписав йому свою книжку.Про плани на майбутнєПро плани на майбутнє відповідає коротко:"Закінчмо, переможемо хоча б, а тоді я вам розкажу".Зараз він працює з асоціацією підприємств ветеранів АТО, займається ветеранською спільнотою, допомагає побратимам адаптуватися до цивільного життя. І, як сам каже, поки його ім’я ще впізнають, волонтерить — "своїми підписами й тому подібне".Про булінг, ТЦК і втому суспільстваДо акції проти булінгу в школах Роман долучився свідомо."Я погодився, тому що це для мене надважлива тема. Зараз і так наш народ між собою дуже гризеться. Найболючіша тема, яка зараз постала перед нами — ТЦК".Його пропозиції, зокрема щодо окремої форми для представників територіальних центрів комплектування, викликали хвилю обурення в частини суспільства. Хейт, як каже, був чималий."Я проти того, щоб ТЦК у такий спосіб бусифікували людей. Це дуже принижує. Але коли я почав говорити про це, на мене полетіло багато хейту, можна сказати, що мене теж намагалися "забулити". Але я на таке не ведусь. Я за адекватну мобілізацію. Можна все робити іншими методами. Зараз наш народ починає розділятися всередині. Тому що хтось починає думати про вибори, хтось "забив" на війну, волонтерство. А я хочу нагадати, якими згуртованими ми були на початку", — наголошує Роман Грибов.Читайте також:Дванадцять операцій, служба на протезі й подіум: історія ветерана з Хмельниччини"У міні було півкіло тротилу. Я дивом вижив": історія ветерана з Закарпаття, який став прикладом незламності"Міна прилетіла просто в ноги, та я вірю, що ще побігаю": історія захисника з РівногоМріяв взяти доньку за руку і піти на прогулянку: як бойовий медик, що втратив кінцівку, повертає інших до життя.

Роман Коллін Гувер "Спогади про нього", який став літературним феноменом після виходу у 2022 році, отримав екранізацію для великого екрана.Історія завоювала популярність серед мільйонів читачів у різних країнах і після виходу у 2022 році швидко стала справжнім літературним феноменом. Роман розійшовся накладом понад 6,5 мільйона примірників у світі, був перекладений більш ніж 45 мовами та отримав номінацію на премію Goodreads Choice Award.В Україні книга також здобула широку популярність — за даними видавництва РМ, її тираж уже перевищив 49 тисяч примірників."Для нас було дуже цінно побачити, як книжка "Спогади про нього" оживає на екрані та об’єднує людей навколо цієї історії. Екранізація добре передає її емоційну атмосферу та дозволяє по-новому відчути знайомий сюжет. Поціновувачам драматичних романтичних історій щиро радимо також прочитати однойменний роман від Коллін Гувер", — поділилися представники видавництва РМ.Першими стрічку побачили представники медіа, партнери заходу та інфлюенсери — вони зібралися на спеціальному допрем’єрному показі в одному зі столичних кінотеатрів. Глядачі змогли одними з перших оцінити екранізацію емоційної історії про провину, прощення та силу любові, що дає шанс почати життя заново.Стрічка "Спогади про нього" вже вийшла у прокат.Нагадаємо, нещодавно українська акторка Наталка Денисенко поділилася з підписниками рідкісними кадрами зі знімань української романтичної комедії "Коли ти розлучишся?".Читайте також: Що подивитися з українського кіно: ТОП-5 фільмівЩо готує 2026 рік кіноманам: головні релізи Netflix і українського кіно"Антарктида" серед лідерів: ТОП-5 найкасовіших українських фільмів останнього десятиліттяВийшов трейлер найпотужнішої української прем’єри початку 2026 року.

Що, якби людство отримало доказ того, що ми не самі у Всесвіті? Чи готові ми прийняти правду, яка може змінити все? Саме це питання лежить в основі нового науково-фантастичного фільму "День істини".Universal Pictures презентує оригінальну стрічку від одного з найвпливовіших режисерів в історії кіно — Стівена Спілберга. У фільмі знялися Емілі Блант ("Оппенгеймер", "Тихе місце"), Джош О’Коннор ("Суперники", "Корона"), Колін Ферт ("Король говорить!", "Kingsman"), Ів Г'юсон ("Погані сестри", "Ідеальна пара") та Колман Домінго ("Сінґ Сінґ", "Растін"). Фільм вийде у прокат 11 червня.В основі стрічки — історія Стівена Спілберга, а сценарій написав Девід Кепп, який вже працював із режисером над такими фільмами, як "Парк Юрського періоду", "Війна світів" та "Індіана Джонс і Королівство кришталевого черепа". Спільно ці проєкти зібрали понад три мільярди доларів у світовому прокаті.Продюсерами "Дня істини" виступили Крісті Макоско Кріґер та сам Стівен Спілберг для Amblin Entertainment. Виконавчі продюсери — Адам Сомнер і Кріс Бригам.Стівен Спілберг — один із найуспішніших режисерів усіх часів, автор культових фільмів "Щелепи", "Інопланетянин", "Парк Юрського періоду" та "Індіана Джонс".Він є лауреатом трьох премій "Оскар", зокрема за "Список Шиндлера" і "Врятувати рядового Раяна". Його попередня стрічка "Фабельмани" (2022) отримала сім номінацій на "Оскар".Нагадаємо, стримінговий сервіс Netflix у 2026 році пропонує низку серіалів, які користуються популярністю серед глядачів і заслуговують на увагу. Про п’ять рейтингових шоу читайте в матеріалі TrueUA.Додамо, що компанія Warner Bros. розробляє повнометражний фільм у всесвіті "Гри престолів". Наразі проєкт перебуває на ранній стадії розробки, тому деталі поки що не розкриваються. Відомо лише, що над сценарієм працює Бо Віллімон, відомий за серіалами "Картковий будинок" та "Андор".Читайте також:Серіали про психологію: три стрічки, які допоможуть бачити людей наскрізьКіно для перезавантаження: 5 мотиваційних історій про віру, силу й другий шанс.

Український повнометражний екшн про автоперегони "На драйві" розкрив нову деталь свого саундтреку — у стрічці звучатимуть одразу кілька композицій популярного артиста MONATIK.До музичного наповнення фільму увійшли треки "I.D." (feat. OTOY), "Те, від чого без тями" та "Спогади" (feat. Phil it). Їхній ритм і енергія підсилюють атмосферу швидкості, напруги та свободи, яка проходить крізь увесь сюжет.Про що у сюжетіПодії фільму розгортаються у прифронтовому Харкові. Група друзів знаходить покинуті авто у закритому через війну торговельному центрі та перетворює підземний паркінг на місце нелегальних перегонів.Те, що спочатку виглядає як розвага, з часом переростає у боротьбу за свободу, визнання та власну ідентичність.Коли прем'єраВсеукраїнська прем’єра стрічки "На драйві" запланована на 9 квітня 2026 року — фільм вийде у прокат у всіх кінотеатрах України. Квитки на перші сеанси вже доступні у касах кінотеатрів та онлайн.Нагадаємо, нещодавно команда TrueUA провела розмову з молодим та перспективним актором Іваном Довженком — виконавцем ролі Лук'яна у фільмі "Мавка. Справжній міф". В інтервʼю артист поділився міркуваннями про сучасне кіно та поділився тонкощами своєї професії.Додамо, що компанія Warner Bros. розробляє повнометражний фільм у всесвіті "Гри престолів". Наразі проєкт перебуває на ранній стадії розробки, тому деталі поки що не розкриваються. Відомо лише, що над сценарієм працює Бо Віллімон, відомий за серіалами "Картковий будинок" та "Андор".Читайте також: Що готує 2026 рік кіноманам: головні релізи Netflix і українського кіноКіно для перезавантаження: 5 мотиваційних історій про віру, силу й другий шансХочеться переглядати знову й знову: ТОП-3 найкасовіші фільми в історії кіно.

Днями у розкішному Emily Resort відбулася одна з найяскравіших світських подій року — фінал міжнародного конкурсу краси MS WORLDUA 2026. Вечір, що об’єднав красу, силу жіночого характеру та натхнення, зібрав гостей на вишуканому гала-шоу з червоною доріжкою, концертною програмою та благодійним аукціоном.MS WORLDUA — це більше, ніж конкурс краси. Це сучасна платформа жіночого лідерства, яка поєднує інтелект, харизму та соціальну місію. Проєкт створений для жінок, які реалізуються у бізнесі, творчості та громадській діяльності, формуючи новий стандарт успіху — через цінності, вплив і внутрішню силу.У фіналі конкурсу взяли участь конкурсантки з різних регіонів України. Кульмінацією вечора стало довгоочікуване оголошення переможниць та вручення титулів, які відкривають для учасниць нові можливості та міжнародні перспективи.Головні титули конкурсу — Топ-3 MS WORLDUA 2026 — отримали найяскравіші учасниці цього сезону. Переможницею та володаркою корони Ms WorldUA 2026 стала Katrin Si, яка вразила журі харизмою, впевненістю та яскравою індивідуальністю. Титул Mrs WorldUA 2026 здобула Юлія Ставицька, продемонструвавши витонченість, силу характеру та справжній приклад сучасної успішної жінки. За результатами глядацького голосування титул People Choice by Ms WorldUA отримала Віола Дімідова, яка підкорила серця аудиторії своєю  яскравою зовнішністю та харизмою.Також під час урочистої церемонії були оголошені престижні віце-титули конкурсу. Першою віце Ms WorldUA стала Марія Ліб, другою віце Ms WorldUA — Катерина Зуб, а третю віце Ms WorldUA отримала Єлизавета Бондаренко.У категорії Mrs WorldUA титули розподілилися наступним чином: першою віце Mrs WorldUA стала Вікторія Берещук, другою віце Mrs WorldUA — Яна Кір, а третьою віце Mrs WorldUA — Роза Дубчак.Окремі спеціальні відзнаки вручали й почесні партнери заходу. Титул Ms WorldUA by Anyma отримала Наталія Концур, яка разом із короною здобула ексклюзивний VIP-преміум бокс догляду від партнера.Ще однією особливою нагородою став титул Fashion Channel Icon, який отримала Ярина Костюк. Переможниця цієї номінації здобула можливість місяць безкоштовно бути в ротації на телеканалі Fashion, що відкриває для неї нові медійні та кар’єрні перспективи.Приємним сюрпризом вечора стала й новина для Віоли Дімідової: після конкурсу вона отримала пропозицію підписати контракт та стати офіційним обличчям бренду Anyma, що стало ще одним підтвердженням того, що участь у Ms WorldUA — це не лише титули, а й реальні можливості для розвитку, співпраці та виходу на новий професійний рівень.Фіналістки конкурсу отримали унікальні можливості для подальшого розвитку: представлення України на міжнародних конкурсах краси, участь у модних показах, кінофестивалях та рекламних кампаніях, а також професійне PR-просування та розвиток особистого бренду.Вже наступного дня після фіналу учасниці почали отримувати пропозиції співпраці та контракти з брендами, що вкотре підтверджує: MS WORLDUA — це не просто конкурс, а потужний старт для нових досягнень і міжнародних перспектив.Особливою подією підготовчого етапу став ексклюзивний майстер-клас від компанії Be Craft — однієї з найбільших мереж України зі створення персональних ароматів. Фіналістки створили власні унікальні парфуми.Особливу атмосферу вечора створили виступи артистів: СолоХа, Amore Twins, ALEKSEEV та MIRAMI. Ведучими події стали Андрій Чорновол та Любава Грєшнова.Організаторка конкурсу — Олена Бринза, жінка з багаторічним досвідом у світі краси та суспільних проєктів, чия діяльність здобула широке міжнародне визнання. Завдяки її баченню MS WORLDUA стає не просто конкурсом, а престижним майданчиком для розвитку, нових можливостей і виходу на світову арену.Олена Бринза зазначила:"MS WORLDUA — це не просто конкурс краси. Це платформа для жінок, які мають сильний голос, власну історію та прагнуть змінювати світ. Для мене важливо показати новий образ сучасної української жінки — впевненої, соціально активної, натхненної та успішної".До складу журі увійшли відомі підприємці, представники fashion-індустрії та публічні діячі: Максим Лавриненко, Інна Пріступа, Марина Філіпенко, Лілія Олійник, Тарас Нестеренко, Тетяна Рейнолдс, Вікторія Дерев’янко, Діма Нікітін, Марина Оушен, Світлана Овдієнко.MS WORLDUA вже став важливою платформою для розвитку жіночого лідерства та міжнародного представництва України, об’єднуючи сильних, харизматичних та соціально активних жінок.Конкурс краси Ms WorldUA — це сучасна платформа можливостей для жінок, яка виходить за межі класичного формату конкурсів краси. Його головна відмінність полягає в тому, що фіналістки не обмежуються рамками одного проєкту та не зобов’язані брати участь виключно в заходах конкурсу. Навпаки, проєкт створює відкритий простір для подальшого розвитку, співпраці та професійного зростання.5 березня в Emily Resort відбулася подія краси, що поєднала в собі і важливу благодійну місію. Під час MISS WORLD UA команда проєкту "Пташки Перемоги" обʼєднала зусилля з організаторами заходу та провела мініаукціон, у межах якого вдалося зібрати 265 тисяч гривень. Більшу частину цих коштів скерують на купівлю десятидюймових дронів для 3-го Армійського корпусу, які допомагатимуть виконувати бойові завдання на фронті.Ексклюзивним beauty-партнером події став бренд MESONIA.Партнери: ANYMA, Be Craft, Reynolds Beauty Clinic, Fenix Charity, Business Gravity, Etno Design, Iryna Bolhan Fashion Group, Xeniya Halka Couture, Positive studio, Ivanna Purig beauty centre, Пташки Перемоги, Beehive, Спарта-Захід, Aqua Миргород, Bluepen, Mer de Glase, Pristupa Inna, Etno Design, Maryna Ocean, Kohanni brand, VYDNA, Bloom’s city.Медіапартнери: МУЗВАР, FASHION, ТРYХА, TOUCH, Super Lady, "Час перших", TrueUA, Best People Club, Millenium, Fostylen, Coolbaba, But.in.ua, Culture Trend, Lucky Ukraine, Absurdu net, Studio Of My Dreams, ТЕРА, InRaiting, 33 канал..

Для багатьох українських захисників війна, направду, почалася задовго до лютого 2022 року. Ще після 2014-го сотні військових зазнавали важких поранень та ампутацій, проте не залишали стрій. Чимало з них зустріли повномасштабне вторгнення вже на протезах, продовжуючи виконувати бойові завдання нарівні з іншими.Ми поспілкувалися з одним із таких ветеранів — Максимом Єрмохіним. Нашому виданню він розповів, як дитяче захоплення військовою формою переросло у професію життя та як після 12 операцій знайти сили й мотивацію на спорт і навіть високу моду.Дитинство у військовому містечкуМаксим виріс у Старокостянтинові на Хмельниччині."Це було суто військове містечко. У 2000-х роках на відносно невеликій площі — дуже багато частин", — розповідає Максим.Його батько служив у ЗСУ у 1990-х. На той час українська армія переживала складний період: тривалі затримки зарплати, занепад техніки; офіцерам часто доводилося відновлювати та ремонтувати обладнання власним коштом. Проте це не відштовхнуло Максима від військового фаху."Я ж був дитиною, тому бачив значно більше позитиву і не міг об’єктивно оцінити сувору дисципліну або обмеження. Для мене все це було передусім про гарну форму, цікаву техніку та особливу атмосферу", — ділиться ветеран.Саме ці три речі й вплинули на його рішення при виборі професії. До війська Максим потрапив у 2012 році й відтоді фактично не залишав службу.Важке пораненняУ 2018 році під час виконання завдання Максим підірвався на протипіхотній міні. Тоді подібні випадки траплялися не так часто, як сьогодні, проте не були рідкістю. "Я пам’ятаю майже все аж до моменту, як знепритомнів на операційному столі. Моя евакуація тривала близько двох годин. Я одразу зрозумів, що втрачу ногу, адже замість неї бачив місиво. Остаточно все підтвердив погляд медика", — каже він.У лікарні Волновахи медсестри взялися розрізати одяг на пораненому військовому. Коли ж черга дійшла до старого батьківського армійського ременя, Максим не дозволив торкнутися його ножицями."Цей ремінь був елементом офіцерської форми тата. Коли я вступив на службу, теж хотів його носити, однак за статутом мені дозволяли лише солдатський. Після випуску батько передав мені цей ремінь. Відтоді я ходив у ньому постійно. Після лікування я повернувся на службу й знову носив його, поки він із часом просто не зносився", — говорить чоловік.Загалом Максим пережив 12 (!) операцій, зокрема реампутацію, адже мінно-вибухова травма навіть через роки може давати ускладнення. Зараз Максим має понад 10 протезів: для ходьби, купання, спорту. Річ у тім, що куксоприймач виготовляється індивідуально під антропометричні дані, а вони постійно змінюються. Раніше Максим оновлював його раз на пів року, тепер — приблизно раз на рік."У перші півтора року кукса змінюється дуже інтенсивно, особливо в перші шість місяців. Форма може "гуляти" мало не щотижня. З часом вона стабілізується, і в одному протезі можна спокійно чилити цілий рік. Окремо мені виготовили ще два спеціальні протези для бігу", — розповідає ветеран.Він переконаний, що запорука успішної реабілітації — це активна позиція самого ветерана. За його словами, якщо отриманий протез завдає незручностей, можна обрати інший. Адже держава дає повне право вільно змінювати протезне підприємство, поки результат не буде ідеальним.На протезі повернувся до службиПісля шестимісячної реабілітації Максим Єрмохін знову повернувся у свою частину на службу. Так зі зброєю в руках і зустрів "велику" війну."Ми до останнього не вірили у масштаб наступу і не знали напрямків. Коли ж вперше прилетіло, ми зрозуміли, що чекати атаки можна звідки завгодно. Добре пам’ятаю той ранок: сидиш у лісі, в ямці зі зброєю, і просто чекаєш, звідки на тебе вийдуть. І в голові лише одна думка: навряд чи звідси вже вийду живим. А виявилося, що вийду", — згадує Максим.На той момент чоловік вже добре опанував ходьбу на протезі, але був не єдиним військовим із подібним досвідом у своєму колі."У мене був друг, який пройшов усю повномасштабну війну на протезі. Він воював у групі спецпризначення і був завжди у самому пеклі. Він йшов туди, де найважче. Провоював так до самого 2024 року, поки не загинув. Людина на протезі у спецназі — це і є справжня сила", — ділиться ветеран.За його словами, в армії поважають військових, які повернулися попри ампутацію, але на самій лише травмі далеко не заїдеш. Багато залежить від авторитету: як боєць себе показав до цього, як виконує задачі та який має результат.Ветеранський спорт і подіумАрмійська служба не стала перепоною для великого ветеранського спорту. Чоловік був учасником національної збірної України на Invictus Games та Warrior Games."Все почалося з онлайн-трансляції "Ігор Нескорених" у Сіднеї. Я дивився, як наші хлопці змагаються з ветеранами з інших країн, і подумав: "Блін, це прикольно!". І у 2019 році я пішов на відбір. Спробував себе в кількох дисциплінах, але був настільки впевнений, що не пройду, що навіть заклався на пляшку віскі... і програв її. Так я потрапив до національної збірної. Потім з’явилися Warrior Games, де я теж успішно пройшов відбір", — розповідає чоловік.У 2022 році Максиму вдалося представити Україну на обох цих престижних міжнародних турнірах."Коли ми поїхали на Warrior Games у Штати, американці були просто в шоці. Більшість їхніх атлетів роками тренуються щодня. А тут приїхали ми, потренувалися всього п’ять тижнів — і взяли понад 90 медалей. Вони не могли збагнути, як ми це робимо", — каже Єрмохін.Про атмосферу Максим говорить із захопленням:"Наприклад, збірна Південної Кореї, яка торік вперше брала участь в Invictus Games, ініціювала окрему зустріч саме з нашою командою, щоб особисто висловити підтримку, подякувати та вручити нам подарунки. Я просто дивувався: де ми, а де Корея — але вони відчували наш біль і нашу силу".Окрім спорту та служби, у житті Максима є ще одна несподівана сторінка — світ високої моди.Разом з іншими ветеранами він виходив на подіум Ukrainian Fashion Week, презентуючи колекцію адаптивного одягу.Далі був ще один український тиждень моди і навіть покази в США.Ветерани — величезний ресурсУ 2024 році чоловік звільнився з армії."Зараз я проводжу тренінги для бізнесу. Ми говоримо про те, як правильно взаємодіяти з ветеранами: хто ці люди насправді й навіщо це потрібно самим компаніям. Я бачу великий запит. На щастя, бізнес розуміє, що це важливо і що ветерани — це величезний ресурс. Утім, багато хто просто не знає, з якого боку підійти. Я допомагаю прибрати ці бар’єри, пояснюю психологію та логіку адаптації, щоб ця співпраця була справді ефективною для обох сторін", — розповідає чоловік.Окрім тренінгів для бізнесу, Максим модерує заходи, а також розробляє та корегує ветеранські політики для компаній. Він допомагає в їх реалізації та імплементації на всіх рівнях — від керівників С-level і до найнижчих.За його словами, деякі компанії мислять стереотипно. Для них ветеран — це обов'язково людина у кріслі колісному, яка вже звільнилася зі служби й нібито нічого не вміє. У них немає чіткого розуміння, хто такий ветеран сучасної війни.Також Максим працює і з самими ветеранами, адже після років служби військові часто не знають, як поводитися в цивільному середовищі й сприймати людей, які не воювали. Хтось закривається в собі, а хтось агресує через нерозуміння: "Чому вони не на фронті?"."Я ж намагаюся пояснити хлопцям і дівчатам, як знову навчитися існувати у цьому світі та як знайти спільну мову з оточенням. Це теж робота над собою. Є поранені військові, які лежать у лікарняних палатах і не розуміють, що буде далі. Як жити? Куди йти? З чого починати? Та поки ти лежиш у госпіталі й відновлюєшся — у тебе є купа часу. І неважливо, чи плануєш ти лишатися на службі, чи збираєшся йти в цивільне життя: навчання ніколи не буде зайвим. Використай цей момент! Фактично держава зараз оплачує твій час на саморозвиток. Не витрачай його на пусті думки, бери й опановуй нове, бо це твій фундамент для майбутнього", — підсумовує Максим Єрмохін.Українці з інвалідністю можуть отримати допомогу на сайті організації EnableMe Ukraine. Поставити запитання експерту та отримати безкоштовну допомогу ви можете у спільноті EnableMe.Читайте також: "У міні було півкіло тротилу. Я дивом вижив": історія ветерана з Закарпаття, який став прикладом незламності"Міна прилетіла просто в ноги, та я вірю, що ще побігаю": історія захисника з РівногоМріяв взяти доньку за руку і піти на прогулянку: як бойовий медик, що втратив кінцівку, повертає інших до життя.

У ніч на суботу, 14 березня, у столиці України неспокійно — ворог атакує балістичними ракетами. У місті лунала серія вибухів.За інформацією мера Віталія Кличка, у Києві працює протиповітряна оборона.Повітряні сили повідомляли кілька разів про пуски швидкісних цілей на столицю. .

Цієї весни однією з головних музичних подій українського кіно стане прем’єра синглу Олі Полякової "Ча-Ча" — офіційного саундтреку до авантюрно-романтичної комедії "Коли ти розлучишся?" режисера Олексія Комаровського. Композицію створили спеціально для фільму, і вона стала його емоційним лейтмотивом та музичним настроєм історії. Стрічку знімає студія UnitedContentHUB разом із партнерами, а з 6 березня по всій Україні стартують спеціальні покази.Любов як танець: про що нова пісня Олі Полякової "Ча-Ча""Ча-Ча" — це не просто новий трек у репертуарі співачки. Пісня народилася у тісній співпраці з кінематографом і передає атмосферу стрічки. Легка, грайлива та іронічна композиція продовжує стиль попередніх хітів артистки — "Лунає" та "Вкрала", зберігаючи фірмовий гумор і кокетство. Водночас трек демонструє новий етап творчості Полякової — більш кінематографічний і емоційно насичений. Пісня закликає не боятися власних бажань, ризикувати та сміливо занурюватися у почуття, адже любов — це своєрідний танець, де кожен рух має значення.Автором композиції став Олег Ломакін, який також написав хіт "Лунає". Над звучанням працювали саундпродюсери Андрій Подкалюк та Євген Тріплов ("Фабрика хітів"), створивши яскравий сучасний трек, адаптований для великого екрана.Режисер стрічки Олексій Комаровський зазначає, що голос і стиль Олі Полякової органічно вписалися в атмосферу фільму:"Оля як ніхто відчуває кіно через музику. Я одразу зрозумів, у яких сценах фільму максимально спрацює її фірмове звучання: сексуальність, пригоди та трохи гумору. Колаборація хітового фільму і хітового синглу — це завжди сильна емоція для глядача, яку ми даруємо разом з Олею Поляковою".Про фільм "Коли ти розлучишся?"Авантюрно-романтична комедія "Коли ти розлучишся?" починається з весілля мрії, зниклого нареченого та легендарного діаманта. Вже з перших хвилин сюжет занурює глядача у динамічний вир подій, де кохання переплітається з пригодами, а гумор — зі щирими емоціями. Це історія про дружбу, довіру та другий шанс на справжнє кохання, у якій Чорне море стає символом змін, свободи та нового початку.За словами генерального продюсера фільму Андрія Ногіна, пісні у виконанні Олі Полякової неодноразово звучали в українських стрічках і знаходили відгук у глядачів:"Сингл "Ча-Ча" має не лише музичний потенціал, а й передає легкий, грайливий та авантюрний настрій нашого фільму".Акторський складУ головних ролях — Тарас Цимбалюк, Наталка Денисенко, Антоніна Хижняк та Анастасія Цимбалару. Стрічка створюється у співпраці зі студією UnitedContentHUB, а з 6 березня в Україні розпочалися спеціальні покази.Міжнародна копродукція реалізується UnitedContentHUB за участі KOMAROVSKYI Films, Одеської кіностудії (Україна), Concept Studio (Болгарія), IMART_LV (Латвія) та 999_production. Національний прокат здійснює B&H Film Distribution Company.Сингл "Ча-Ча" став музичним серцем фільму "Коли ти розлучишся?" і задає ритм усій історії. З 6 березня 2026 року стрічка вирушає у спеціальні покази по всій Україні, а з 12 березня виходить у широкий прокат. Фільм можна буде побачити в кінотеатрах разом із історією, яка нагадує: іноді, щоб знайти справжнє кохання, потрібно наважитися почати все спочатку.Нагадаємо, нещодавно українська акторка Наталка Денисенко поділилася з підписниками рідкісними кадрами зі знімань української романтичної комедії "Коли ти розлучишся?".Читайте також: Що подивитися з українського кіно: ТОП-5 фільмівЩо готує 2026 рік кіноманам: головні релізи Netflix і українського кіно"Антарктида" серед лідерів: ТОП-5 найкасовіших українських фільмів останнього десятиліттяВийшов трейлер найпотужнішої української прем’єри початку 2026 року.

У День Супер Маріо — 10 березня — студія Universal Pictures презентувала новий трейлер анімаційної пригоди "Супер Маріо Галактика в кіно" — масштабної космічної історії про одного з найвідоміших персонажів відеоігор. Уже понад 40 років Маріо залишається символом ігрової культури, а його пригоди об’єднують покоління гравців у всьому світі.Про ідеюОднією з ключових віх у розвитку франшизи стала гра Super Mario Galaxy, що вийшла у 2007 році для консолі Nintendo Wii. Вона стала справжньою революцією для жанру платформерів. Уперше гравці отримали можливість досліджувати невеликі планети та цілі галактики, використовуючи незвичну механіку гравітації. Маріо міг бігати по сферичних планетах, перестрибувати між астероїдами та подорожувати космосом, що створило абсолютно новий тривимірний ігровий досвід.Саме поєднання класичного геймплею з космічним масштабом зробило Super Mario Galaxy однією з найвідоміших ігор серії та однією з найвисоко оцінених у свій час.Творець Маріо, легендарний геймдизайнер Шігеру Міямото, пояснював, що основною ідеєю гри було змінити саме відчуття ігрового простору."Ідея полягала в тому, що Маріо може бігати по різних сферах і планетах… іноді здається, ніби він біжить по кулі", — розповів Шігеру Міямото.Завдяки цій механіці вдалося створити унікальний світ, у якому кожна планета має власні правила, атмосферу та випробування. СюжетВсесвіт Маріо наповнений яскравими героями, які давно стали частиною світової попкультури. У центрі історії — відважний водопровідник Маріо, який постійно вирушає у пригоди, щоб урятувати принцесу Піч від лиходія Баузера. Поруч із ним — його брат Луїджі, мешканці Грибного королівства та інші знайомі персонажі.У серії Super Mario Galaxy з’являється і нова героїня — загадкова Розаліна, хранителька космосу, яка подорожує галактикою разом зі своїми маленькими зірковими супутниками.Сюжет гри будується довкола дослідження галактик: гравці долають перешкоди, збирають зірки та відкривають нові планети. Поєднання фантастичного світу, динамічного геймплею та харизматичних персонажів перетворило серію Mario на справжній культурний феномен.Популярність ігор Nintendo згодом вивела франшизу на великий екран. Після гучного успіху анімаційного фільму "Брати Супер Маріо в кіно" (2023), який зібрав понад 1,3 млрд доларів у світовому прокаті, студії Nintendo та Illumination вирішили розширити історію Маріо в кіноформаті.Як пояснював Шігеру Міямото, ідея створювати фільми виникла через бажання показати історії Nintendo ширшій аудиторії."Я зрозумів, що ці персонажі можуть мати ширше життя, ніж лише у відеоіграх", — зазначав Шігеру Міямото.Так всесвіт Маріо почав активно розширюватися — від відеоігор до кіно, тематичних парків і мультимедійних проєктів.Новий фільм "Супер Маріо Галактика в кіно" переносить знайомих героїв у космічну пригоду, натхненну легендарними іграми Super Mario Galaxy. У новій історії Маріо разом із друзями вирушає у подорож галактикою, де на нього чекають нові планети, небезпечні випробування та зустрічі з новими персонажами.Стрічку створюють Universal Pictures, Illumination та Nintendo. До озвучування повертаються актори з попереднього фільму, зокрема Кріс Пратт (Маріо), Чарлі Дей (Луїджі) та Аня Тейлор-Джой (принцеса Піч). В українському дубляжі героям подарували голоси телеведучий і комік Володимир Остапчук, акторка Антоніна Хижняк та актор Михайло Кукуюк.В Україні анімаційна пригода "Супер Маріо Галактика в кіно" вийде в прокат 1 квітня. Стрічку покажуть у кінотеатрах та форматі IMAX.Нагадаємо, Warner Bros. розробляє повнометражний фільм у всесвіті "Гри престолів", присвячений завоюванню Вестероса Ейгоном І Таргарієном. Проєкт поки перебуває на ранній стадії, і деталі — від назви та дати виходу до акторського складу — залишаються невідомими. Відомо лише, що над сценарієм працює Бо Віллімон, відомий за серіалами "Картковий будинок" та "Андор".Читайте також: Що подивитися на Netflix у 2026: найцікавіші серіали для вільного часу.

В останню неділю березня в Україні відбудеться переведення годинників. Відтак, українці знову житимуть за "літнім часом".Про це йдеться у постанові Кабінету міністрів від 13 травня 1996 року №509 "Про порядок обчислення часу на території України". Згідно з документом, щороку в останню неділю березня громадяни о 03:00 ночі мають перелаштувати годинники на так званий "літній" час.Цього року перехід на "літній" час відбудеться 29 березня. Так, цієї доби українці спатимуть на годину менше, адже о 03:00 стрілки годинника перескочать одразу на 04:00.Сучасні гаджети здійснять перехід на "літній" час автоматично. Власноруч потрібно перевести лише механічні годинники.Як переведення часу впливає на організмВчені наголошують, що переведення годинників може погано впливати на людський організм. Зокрема, переходи на так званий "зимовий" і "літній" часи можуть спровокувати розвиток серцево-судинних та імунних захворювань, адже у цей момент змінюється біологічний ритм людини. Відтак, людям важливо заздалегідь підготуватися до переведення годинника на "літній" час, а саме:змініть режим сну — найкраще починати змінювати режим за два тижні до 30 березня;гуляйте на свіжому повітрі — так ви зможете наситити мозок киснем;зранку розминайте м'язи — фізичні вправи допоможуть прокидатися енергійними та в хорошому настрої;зробіть акцент на сніданках — зранку краще споживати ситну їжу, щоб запустити організм.Підготовка повинна тривати не менше двох-трьох тижнів. Скасування переведення годинниківПереведення годинників почалося ще 1981 року для економії електроенергії та подовження світлового дня й здійснюється двічі на рік: у березні (на "літній" час) та у жовтні (на "зимовий" час).Водночас у 2021 році у Раді задумалися над тим, щоб скасувати переведення годинника. Ці плани народні депутати аргументували:питанням безпеки — "відірвати" східні області України від "московського" часу;питанням захисту здоров'я — в момент сезонної зміни часу організм людини відчуває сильний стрес;питанням енергетики — деякі депутати наголошували, що переведення годинників не сильновпливом на загальну економію енергоресурсів.Проте нововведення так і не набуло чинності, адже не пройшло фінального читання в залі парламенту, тобто голосування за нього.Ще одна спроба позбутися "літнього" і "зимового" часу була 2024 році. Тоді Верховна Рада підтримала законопроєкт, який скасовує запровадження "літнього" часу. Його ініціатором був спікер парламенту Руслан Стефанчук.Проте президент Володимир Зеленський так і не підписав ухвалений закон. Ба більше, за даними ЗМІ, гарант цього робити й не планував, адже у владі нарешті все порахували, й "вилізли збитки на кілька мільярдів".Як ми раніше писали у статті "Переведення годинників. Як Стефанчук підвів Зеленського під порушення Конституції", ці спроби скасувати переведення годинників — не перші в історії незалежної України. Ще одна була наприкінці вересня 2011-го, за часів "регіоналів". Щоправда, вони не ховали потрібне їм рішення в законі зі стандартами й еталонами, а просто видали постанову ВР з єдиним пунктом: "Установити з 27 березня 2011 року (тобто "заднім числом") на території України час другого часового поясу з додаванням однієї години". Тобто, по-перше, "літній" час, а по-друге, час третього поясу і, за "дивним збігом" — саме московський. Бо Москва, яка взагалі-то розташована у другому поясі, тоді якраз теж перейшла теж на вічний "літній" час.У відповідь "регіонали" отримали протести, по-перше, свідомих громадян, по-друге, західних регіонів, яких не дуже тішила перспектива прокидатися рано, за Москвою, хоча світає пізно, майже за Варшавою. Ініціатива була настільки альтернативно обдарованою, що вже у жовтні від неї відмовилися. Слідом від такого ж рішення відмовилися у "братній" підкремлівській "Придністровській Молдавській Республіці".Нагадаємо, раніше ми розповідали, що березень 2026 року принесе українцям низку змін, які торкнуться різних сфер.  Відтак, що очікувати українцям в перший місяць весни місяць — у матеріалі TrueUA..

1 березня на великі екрани вийшло романтичне фентезі "Мавка. Справжній міф". Головну чоловічу роль у стрічці — студента Лук’яна — зіграв молодий актор Іван Довженко. Для нього цей фільм став не просто новим етапом у кар’єрі, а справжнім випробуванням на професійну зрілість.Його герой — допитливий студент-біолог, який через кохання до міфічної істоти відкриває для себе інший вимір — не лише казковий, а й внутрішній.Глядачі вже встигли звернути увагу на Івана — за природну харизму, вроду та щирість у кадрі. Ми ж поговорили з актором про те, що означає бути представником нового покоління українських акторів, як він проживав історію свого героя — і як знімальний майданчик несподівано допоміг йому зблизитися з батьком.Про пошук себе і дух часу— Іване, якби коротко: у чому ваша головна сила як актора нового покоління? І що, навпаки, ще хочеться у собі змінити або посилити?— Наша сила — у свободі мислення, внутрішній волі та постійному пошуку себе. Ми дуже чутливі. При цьому в мені іноді прокидається глибоке шанування традицій, щось, що пов’язує зі старшими. Це проявляється навіть у музиці: мій плейлист — це суміш усього підряд.— Ви сказали, що ваше покоління — особливе. Що саме, на вашу думку, робить його таким?— Моє покоління — це про війну. Для моїх ровесників це втрачена молодість, випускні під обстрілами, університет під час ковіду. Це важкість через російську агресію. Але водночас це про те, що ми йдемо далі. Ми бачимо майбутнє України, хочемо творити тут і прагнемо свободи.— Чи відчуваєте ви різницю у мисленні або підходах до роботи між вашим поколінням акторів і старшими колегами на знімальному майданчику?— У реальному житті ми, молоді, вільні та пристосовані до нового часу, до змін і новаторства. А на знімальному майданчику я помітив, що у старшого покоління значно більше досвіду. Вони бачили більше, можуть дати влучну пораду, поки ми тільки вчимося.— Чим наповнене ваше життя поза знімальним майданчиком? Про що глядачі точно не здогадуються?— Я пишу музику, час від часу люблю складати вірші. Володію кількома музичними інструментами, а зараз освоюю ще один — поки не хочу казати який. Музика мені дуже подобається, у ній я відчуваю себе поза реальністю. Для мене кіно поки що — це суміш багатьох технічних факторів і живого мистецтва. Справжнє починається тільки після команди "камера, мотор".— Як кіно змінило ваше життя: що воно у вас забрало, а що дало взамін?Кіно забрало в мене відпочинок, а натомість дало неоціненний досвід.Лук’ян між реальністю і магією "Мавки"— Чи є у Лук’яна риси, у яких ви впізнаєте себе?— Так, це прагнення до нового, постійне навчання та бажання щось досліджувати. А головне — пошук себе. У цьому містичному всесвіті Лук’ян, як і я у своєму віці, намагається зрозуміти, чого він хоче від життя і ким він є насправді. Завдяки Мавці він занурюється у глибини власної душі.— Кохання Лук’яна до Мавки — це справжня сила почуттів чи радше юнацький бунт?— Це саме сила кохання. Це не бунтарство проти батьків, які щось забороняють. Це стик двох абсолютно різних світів: міфічного та реального. У тому, як з’єднуються реальна людина та міфічна істота, і полягає справжня міць їхніх почуттів. Свого персонажа я б описав трьома словами: свобода, вірність і кохання.Робота з батьком та руйнування міфів— Яким був досвід працювати з батьком, В’ячеславом Довженком, на одному знімальному майданчику?— Особисті стосунки на роботу не впливали, ми абсолютно сепарувалися. Ми могли жартувати, але він ніколи не давав мені порад — навіть під час навчання в університеті. Він дивився мої дублі, але принципово нічого не коментував. Я б і сам не просив, навіть образився б, бо мені важливо все зробити самому. Батько теж каже в інтерв’ю: "Хай синок сам набиває гулі". Але в особистому плані цей проєкт нас зблизив. Ми обоє багато працюємо і рідко бачимося, а тут провели час разом, і від цього повіяло чимось дуже теплим.— Ви лише починаєте свій шлях у професії. Який міф про акторські династії вам хотілося б зруйнувати?Саме той, що "генетика на дітях відпочиває". Це не завжди так. Є багато світових прикладів, і в Україні багато акторських сімей. Коли кажуть: "Зрозуміло, це діти акторів, вони нічого не вміють" — це міф. Я не готовий терпіти, коли про мене говорять лише як про "сина акторів". Дуже важко, коли люди думають, що за тебе хтось домовився. Ти сам обрав цю професію, сам нею гориш, а тобі кажуть: "Все куплено". Це стає "моторчиком" — хочеться попри все творити.Дивіться фільм  "Мавка. Справжній міф" з Іваном Довженком у ролі Лук'яна в кінотеатрах по всій Україні з 1 березня!.

У ніч на суботу, 7 березня, російські окупанти атакували Україну балістичними ракетами. Одна з ворожих цілей влучила у багатоповерхівку в Харкові.За інформацією мера міста Ігоря Терехова, ворог вдарив по житловій забудові балістикою у Київському районі. Відомо про сімох постраждалих, триває пошуково-рятувальна операція.ОНОВЛЕНО 03:49. У коментарі  "Суспільному" Терехов зазначив, що, попередньо, під завалами п'ятеро людей, але дістатися туди наразі неможливо через пожежу.Через російське влучання пошкоджений і об'єкт критичної інфраструктури міста. Пошкоджень зазнали будинки й школа.Начальник Харківської обласної військової адмінстрації Олег Синєгубов також інформує, що внаслідок ворожого обстрілу Харкова постраждала дитина. .

У ніч на суботу, 7 березня, у столиці України неспокійно — ворожі війська атакують місто балістикою. Також для Києва існує загроза удару безпілотниками.За інформацією Повітряних сил Збройних сил України, на місто о 01:30 прямувала ракета. Після цього у місті пролунали вибухи.О 01:40 військові знову повідомили про пуск швидкісних цілей на столицю — за хвилину у місті знову було чутно серію вибухів..

У ніч на суботу, 7 березня, російські загарбники масовано атакують Україну ударними безпілотниками типу "Шахед". Ворожі дрони фіксують у небі над низкою областей. У більшості регіонів оголошено повітряну тривогу.За інформацією Повітряних сил Збройних сил України, ворожі безпілотники фіксували:на Житомирщині — у напрямку Овруча;курсом на Харків;на Полтавщині курсом на Кременчук;на Київщині — у напрямку Вишгорода.Станом на зараз повітряну тривогу оголошено у таких областях:.