Кирило Іванішин

У ніч на четвер, 23 квітня, російські окупанти влаштували дронову атаку по Дніпру. Внаслідок обстрілу ударний безпілотник типу "Шахед" влучив у багатоповерховий будинок, там зайнялася пожежа.У Дніпропетровській обласній військовій адміністрації показали наслідки нічної атаки.Станом на зараз відомо про двох постраждалих. У місті також загорівся магазин та прилеглі автомобілі..

Старі методи управління більше не працюють у світі постійної невизначеності. Коли команди вигорають, а залученість падає, стандартних лекцій замало. Саме тому в Києві вперше відбудеться форум у нестандартному форматі — ментальна бізнес-кухня "Бізнес & Психологія: як будувати компанії нового покоління".Mental Business Kitchen — це інтерактивний простір, де топові управлінці, керівники, HR-и та психологи збираються на одній "кухні", щоб разом вивести рецепт стійкого бізнесу. Це жива дискусія, де замість теорії — аналіз реальних кейсів від лідерів ринку, а замість глядацької зали — активна участь у "приготуванні" нових управлінських рішень.Хто стане "шеф-кухарями" вашого досвіду? Серед спікерів:Юлія Горбачова, керівник відділу ментального здоров'я МХПМарина Зварич, директорка департаменту продажів особистих видів страхування страхової компанії ІНГОБорис Цомая, маркетинг-директор з 20 річним досвідом, РІЕЛЮлія Ярмоленко, СЕО компанії Київський БККЛілія Дубас, директорка по роботі з талантами Тева в УкраїніМарина Крамарєва, директорка Smart CodeДмитро Судак, операційний директор Тева в УкраїніУляна Терновська, керівниця напрямку рекрутингу та онбордингу мережі CільпоКатерина Денісова, керівниця проєкту Mental Help Глобального договору ООН в УкраїніОлександр Харитонов, керівник відділу розвитку, маркетингу та нестандартних продажів Торгової фірми "Рудь"Катерина Ільченко, засновниця першої в Україні нейромаркетингової агенції Neuro-knowledgeОльга Назарук, керівниця Корпоративного Університету ГК "Асканія"Вікторія Штейнберг, співвласниця бізнес-видання "Перший Бізнесовий | BIZ"Альона Олексієнко, фахівець із розвитку ментального здоров’я, ОККОАндрій Данілюк, Product Team Lead, Smart Solutions UkraineТетяна Лоза, HRD, АгросемОлексій Мороз, керівник напряму з розвитку маркетингу та комунікацій Sense BankЛариса Онипко, HR-експертка, лідерка проєкту "Премія HR-бренд Україна"Тетяна Смірнова, CEO медіахолдингу "Економіка+", співзасновниця БФ "Сильні та Вільні"Дмитро Борисов, комерційний директор Linkos GroupВладислав Полонський, засновник та СЕО креативної маркетингової агенції Rockets. GrowthR&DОлена Берещук, бізнес-тренер, консультант з риторики та комунікацій та іншіВедучі форуму:Олена Матушенко — Co-founder, Chief Mental Health Officer Power Mental HealthТарас Кобзар — ведучий телеканалу "Київ24"Шеф-кухар:Артур Протченко — засновник/CEO GastroLoftГоловні страви меню:Психологія як стратегія ростуЛідери нового поколінняПоведінкові патерни та культураНейромаркетинг та брендингПродажі та клієнтський досвідПартнери заходу: страхова компанія ІНГО, Avalon, Київський БКК, Глобальний договір ООН, GastroLoft, TM Graff, Favor Park Hotel, Gifty Corp., Latinium, Meder, Krental, ТВТ — Страховий брокер, Sport LifeІнформаційна підтримка: HURMA, EBA, Founder, 44.ua, UA.News, DSNews, ПЕРШИЙ БІЗНЕСОВИЙ BIZ, TrueUA, Smart Solutions Ukraine, MC.today, DOC.UA, Премія HR-бренд, Delo.uaДізнатися більше про програму: https://pm-health.com.ua/mentalbusinesskitchenЗабронювати місце (Офлайн): https://secure.wayforpay.com/payment/sc8e5ca6e258fПриєднатися до ефіру (Онлайн): https://secure.wayforpay.com/payment/s1313ac94c717Зв’язатися з менеджером: тел. +38 (098) 953-18-33 (Viber, Telegram, WhatsApp), СвітланаОрганізатор події:Power Mental Health — провайдер корпоративних EAP-програм, який впроваджує системну підтримку команд і допомагає компаніям утримувати людей та підвищувати ефективність бізнесу.

Цей матеріал продовжує цикл публікацій у межах проєкту фотовиставки "Обличчя кордону", який об’єднує історії військовослужбовців Державної прикордонної служби України — людей різного віку, професій і життєвого досвіду, яких війна поставила перед вибором і визначила їхню роль у захисті держави. Історія прикордонника Вадима Лахая із позивним Фізрук, водія підрозділу безпілотних авіаційних систем "Фенікс" — одна з них.TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських героїв.Від цивільного водія до бойового: історія прикордонника Вадима ЛахаяВін народився на Волині, у селі Мала Глуша, і з дитинства тягнувся до техніки. Автомобілі були його справою ще задовго до війни: ремонтував, продавав, працював із ними щодня. Саме за цим заняттям його і застало повномасштабне вторгнення.До лав прикордонників Вадим долучився під час мобілізації. Його цивільний досвід визначив і військову спеціальність — він став бойовим водієм. Сьогодні його робота — це не просто керування автомобілем, а постійний ризик і відповідальність. Він доставляє особовий склад, боєприпаси, техніку на позиції, де немає доріг у звичному розумінні, зате є мінні поля, вирви, ворожі FPVдрони і постійна загроза обстрілів.Ціна помилки: коли рішення потрібно приймати миттєвоУ таких умовах важливо не лише вміти кермувати, а й "відчувати" машину, стежити за її станом і діяти максимально зосереджено. Помилка може коштувати надто дорого. Сам Вадим говорить, що ця робота гартує характер і вчить діяти з холодною головою, навіть тоді, коли часу на рішення майже немає.Служба, за його словами, дала й інше — досвід роботи в команді, дисципліну і відповідальність."Тут ти постійно вчишся взаємодіяти з людьми, бути зібраним і діяти чітко, — каже він. І додає: ці навички залишаться на все життя".Найскладніше — працювати під тиском і встигати виконати завдання, зберігаючи безпеку. Але з часом він навчився знаходити баланс між швидкістю і обережністю та діяти за правилами і водночас ефективно.Головна мотивація: сім’я, заради якої він воюєЙого мотивація проста і зрозуміла — сім’я. Дружина і маленька донька. Він воює за те, щоб вони не побачили війни такою, якою бачить її він щодня.У складі підрозділу "Фенікс" Вадим виконував завдання на Куп’янському та Лиманському напрямках. Каже, що кожна ділянка фронту має свою специфіку: десь більше мін, десь активніше працюють дрони, десь основна загроза — артилерія. Усе це змушує постійно адаптуватися, змінювати маршрути, оцінювати ризики і приймати рішення на ходу. Впливає навіть ландшафт: у лісі легше сховатися, але складніше рухатися.Після перемоги: повернення до життя і родиниПопри все, він думає про майбутнє. Після перемоги хоче повернутися до мирного життя, знову працювати з автомобілями і, головне, бути поруч із родиною. Бо для нього це і є головна точка опори, заради якої він щодня виходить у дорогу, де кожен маршрут може стати випробуванням.Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тутЧитайте також опубліковані історії учасників проєкту:200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

Стан у дорослих пацієнтів, за якого пряма кишка частково або повністю виходить назовні через анальний отвір, у медицині називається анальним пролапсом. Така проблема не виникає одномоментно і розвивається поступово, проявляючись спочатку лише під час дефекації, а пізніше — навіть у разі кашлю, фізичного навантаження чи ходьби.Необхідно якомога скоріше лікувати анальний пролапс та пом'якшити його симптоми. Адже цей стан значно погіршує якість життя, знижує можливість знаходитися в соціумі, вести професійну діяльність.Чому виникає пролапс і як він проявляєтьсяНайчастіше причиною цього стану є ослаблення м’язів тазового дна та зв’язкового апарату, що утримує пряму кишку. Сприяти розвитку патології можуть хронічні закрепи, сильне натужування, важка фізична праця, вікові зміни, неврологічні порушення, травми, а також наслідки пологів. Основними симптомами хвороби, які явно означають необхідність звернутися по медичну допомогу, є:випадіння тканин із заднього проходу;слизові або кров’янисті виділення;біль та подразнення в анальній зоні;відчуття неповного випорожнення;нетримання калу чи газів.Не варто розраховувати, що ознаки гострого стану минуть без допомоги спеціаліста. Тому ще на ранніх стадіях хвороби варто звернутися до проктолога.Коли без операції не обійтися?На початку може бути застосоване консервативне лікування, яке містить заходи з нормалізації випорожнення, зменшення подразнення, зміцнення м’язів тазового дна. Але в разі важкого перебігу хвороби, особливо у пацієнтів похилого віку, часто необхідне оперативне втручання. Сучасні хірургічні техніки дають змогу відновити анатомічне положення прямої кишки, усунути неприємні симптоми, знизити ризик рецидиву. Після операції важливо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо харчування, фізичної активності, профілактики закрепів.Медичні центри Оксфорд Медікал в Києві та Ірпені надають послугу точної діагностики та ефективного лікування анального пролапсу. Досвідчені проктологи, сучасне обладнання, індивідуальний підхід, повний спектр послуг і делікатне ставлення до пацієнтів — усе це сприяє розв'язанню проблем зі здоров'ям і поверненню до нормального життя..

Весна часто приносить не лише зміну погоди, а й бажання оновити себе — м’яко, без радикальних рішень, проте так, щоб це справді відчувалося. Те, що здавалося доречним взимку, навесні може здаватися надто щільним, важким або насиченим. Саме тому перезавантаження часто починається з двох простих речей: оновлення догляду та парфумів.З приходом тепла нам хочеться легших текстур, більше сяйва, зволоження та ароматів із прозорим звучанням. Важливо не забувати й про SPF.Разом із BROCARD розбираємося, як оновити догляд і парфуми, щоб відчувати себе по-новому.Весняне оновлення шкіри: на які засоби зробити акцентПісля зими шкіра часто здається тьмяною, тому варто акцентувати увагу на більш легких текстурах засобів. У BROCARD радять обирати зволожувальні креми та захист із SPF (як обов'язковій складовій захисту від ультрафіолету), сироватки (зокрема з вітаміном C) та засоби, що додають сяйва. Саме легкі текстури не перевантажують шкіру й добре працюють у щоденній рутині.Сироватка: коли шкірі потрібне "пробудження"Один із найпростіших способів оновити рутину навесні — додати сироватку, яка працює на зволоження та додає сяйва шкірі. Чудовим варіантом може стати Matis Réponse Éclat Glow-Serum. Сироватка допомагає повернути шкірі природне сяйво та свіжий вигляд. Вона працює як антиоксидантний концентрат: вирівнює тон, зменшує прояви тьмяності та водночас добре зволожує. Завдяки вітаміну С і цитрусовим флавоноїдам у складі засіб допомагає освітлити шкіру та зробити її візуально більш рівною й доглянутою.Легка шовковиста текстура швидко вбирається, не перевантажує шкіру обличчя та залишає відчуття свіжості. Сироватка підходить для будь-якого віку, особливо якщо шкіра здається втомленою або втратила тонус.Крем: менше щільності, більше комфортуНавесні догляд часто потребує балансу між легкістю і комфортом. Із потеплінням варто відкласти щільні зимові креми й перейти на текстури, що дають зволоження, але не відчуваються важкими протягом дня.Ультразволожувальний крем із легкою текстурою Algologie Hydra Plus допоможе швидко відновити баланс вологи та повернути шкірі свіжий вигляд. У складі — гіалуронова кислота, морські мінерали та рослинні екстракти, які підтримують гідроліпідний баланс, роблять шкіру гладенькою та зволоженою.Крем підходить для сухої і нормальної шкіри та гарно працює як база під макіяж, залишаючи відчуття комфорту й природного сяйва.Маска: швидка допомога, коли хочеться виглядати свіжішеВесняне перезавантаження — це також про засоби, які можна додавати у щоденну рутину точково, коли хочеться побачити чіткіший візуальний ефект. Саме тому варто додати маску, що допоможе швидко "освіжити" шкіру. Наприклад, Collistar Attivi Puri Vitamin C + Polyhydroxy Acid Gel-Mask — легка гель-маска, яка м’яко відлущує ороговілі клітини, вирівнює тон і повертає шкірі природне сяйво.Завдяки стабільній формі вітаміну С та комплексу полігідроксикислот і альфа-гідроксикислот засіб делікатно оновлює шкіру без подразнення. Маска підходить для будь-якого типу шкіри, зокрема чутливої, і добре працює як швидкий "бустер" свіжого вигляду.SPF: головний весняний крокЩе один етап, що навесні стає не додатковим, а базовим, — сонцезахист. Навіть якщо за вікном ще не літо, рівень сонячної активності зростає, а разом із ним — і ризик для шкіри, особливо коли в догляді є засоби з активними компонентами або є схильність до пігментації.Б'юті-експерти BROCARD радять додати до щоденної рутини Clarins UV Plus Skin Barrier. Це легка прозора емульсія з дуже високим рівнем захисту, яка не лише оберігає шкіру від UVA та UVB-променів, а й допомагає протистояти впливу забруднень і синього світла.Засіб швидко всотується, не залишає слідів і комфортно відчувається протягом дня. Формула з антиоксидантними компонентами підтримує захисні функції шкіри та допомагає запобігти передчасному старінню.Весняний аромат: коли потрібен не шлейф, а відчуття легкостіУзимку ми частіше тягнемося до більш насичених ольфакторних композицій, тоді як навесні хочеться прозорості, легкості, відчуття чистоти, простору й руху. Саме тому в цей сезон особливо органічно звучать парфуми з прозорими квітковими або зеленими нотами. У центрі уваги — неролі, півонія, фрезія, зелений чай, мускус, а також свіжі цитрусові акорди.Montale Holy Neroli: коли хочеться світла у флаконіДля тих, хто навесні шукає щось свіже, але не банальне, чудовим вибором стане Montale Holy Neroli. У цьому легкому квітково-цитрусовому ароматі поєднуються неролі, гіркий апельсин і бергамот, які створюють відчуття ранкового повітря та сонця. У серці — апельсиновий цвіт і троянда, що додають м’якості, а в базі — мускус, амбра й ваніль, які роблять аромат теплішим і більш об’ємним.Це аромат про спокій, легкість і "перезавантаження" — гарний варіант не лише для себе, а й як подарунок, з яким складно не вгадати.Квіткова легкість на щоденьЩе один варіант для весняного оновлення — ніжна квіткова симфонія, де аромат півонії огорнутий делікатними нотами білого мускусу — одеколон Christine Darvin Pivoine. Він відкривається свіжими нотами соковитого яблука, далі розкривається м’якою трояндою з пудровими відтінками фіалки, а в базі залишає чистий мускусний шлейф.Це делікатний і "повітряний" одеколон добре підходить для щоденного використання навесні — ненав’язливий, свіжий і водночас дуже жіночний за настроєм. Також може стати вдалим варіантом подарунка: легкий, універсальний і приємний у звучанні.Весняний догляд по кроках: як поєднати всі засобиВесняне перезавантаження — це не про кардинальні зміни, а про точкове оновлення щоденної рутини. Саме тому, наголошують експерти BROCARD, працює проста схема:спочатку — сироватка для пробудження та більш свіжого вигляду шкіри;далі — крем із легким зволоженням і комфортною текстурою;вранці — обов’язково SPF;1-2 рази на тиждень — маска для додаткового ефекту "перезавантаження";фініш — легкий аромат для весняного настрою.Саме зараз — вдалий момент для оновлення: до 31 травня 2026 року в мережі BROCARD діють знижки до 50% на обрані б’юті-товари. Пропозиція доступна на сайті, у застосунку та в магазинах мережі.І це ще не все. Кожна покупка від 3 000 грн — шанс виграти один із розкішних б’юті-наборів вартістю 30 000 грн. Просто зареєструйте чек за посиланням: https://www.brocard.ua/ua/vesna — і нехай ця весна подарує ще більше приємних сюрпризів!.

Загальний аналіз сечі (ЗАС) — один з найбільш простих і водночас інформативних методів діагностики. Його результати допомагають оцінити стан не тільки сечовидільної, але й інших систем організму. Він дає можливість виявити порушення роботи нирок та навіть діагностувати деякі системні захворювання. Завдяки доступності та швидкості виконання ЗАС давно став базовим тестом — обов’язковою частиною профілактичних оглядів і багатьох симптоматичних досліджень.Коли й навіщо треба здавати ЗАС?Під час дослідження лікар звертає увагу на фізичні й хімічні показники сечі. Мета аналізу — перевірка її кольору, прозорості, щільності й рівня кислотності. Також аналізується вміст лейкоцитів та еритроцитів, білків, глюкози, кетонових тіл та нетипових клітинних елементів. За допомогою ЗАС лікар може виявити такі проблеми:запалення нирок;хвороби сечовивідних шляхів;інфекції;порушення обміну речовин;ознаки цукрового діабету;проблеми з печінкою.Наприклад, підвищений рівень білка часто свідчить про збої в роботі нирок, а надлишок глюкози — про порушення вуглеводного обміну. Зміни кольору або прозорості також можуть сигналізувати про небажані зміни в організмі. Взагалі будь-яка відмінність від прийнятої норми сечі — це привід для проведення подальших поглиблених досліджень.Правильна підготовка — точні результатиВажливо, щоб результати ЗАС у рамках діагностики нирок чи проблем з іншими органами були точними. Від цього залежать подальші дії й призначення лікаря. Досягти найбільшої достовірності можна, дотримуючись кількох загальноприйнятих рекомендацій. Так, здавати краще за все ранкову сечу, оскільки вона найбільш концентрована й зручна для дослідження. Забір речовини треба виконувати в стерильний контейнер, попередньо виконавши гігієнічні процедури.Напередодні здачі аналізу краще уникати вживання буряка, моркви та інших продуктів, що здатні змінити колір сечі. Також не треба без крайньої потреби приймати лікарські препарати. Але найважливіше — вибрати хорошу лабораторію для проведення тесту. Наприклад, відділення Сінево оснащені сучасним обладнанням, що гарантує не тільки швидкий, але й точний результат..

Фотопроєкт "Обличчя кордону", презентований наприкінці березня у Медіацентрі "Україна", продовжує знайомити із захисниками, чиї особисті історії стали частиною великої боротьби за незалежність. Шлях кожного з них — це приклад того, як цивільні цінності трансформуються у військову професійність.TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських героїв.Пережив Оленівку і російські тюрми: історія незламного Станіслава КеродаЄ історії, які не потребують прикрас. Бо в них — правда війни, ціна свободи і сила людини, яка вистояла там, де здається неможливо вистояти. Полковник, кавалер ордена Данила Галицького Станіслав Керод — прикордонник, який майже два десятиліття служив на Сході України. Від перших років служби до найгарячіших днів оборони Маріуполя — його шлях став частиною великої історії спротиву.З 2004 по 2022 рік він ніс службу у Маріуполі — у Донецькому прикордонному загоні та загоні морської охорони Держприкордонслужби. Місто біля моря стало для нього не просто місцем служби — воно стало домом, який він згодом змушений був обороняти до останнього.Вибір, зроблений у дитинствіЛюбов до військової справи у нього з дитинства. Станіслав виріс у родині військового, тому шлях був визначений ще тоді, коли більшість лише мріє про майбутнє. 2000 року вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України в Хмельницькому — і відтоді не зраджував обраному шляху.Схід як щоденне випробуванняСлужба на Сході — це не просто виконання обов'язків. Це щоденна готовність до ризику. Це життя під звуки обстрілів.У 2016 році Станіслав обіймав посаду коменданта оперативно-бойової прикордонної комендатури "Сартана" Донецького загону. Підрозділ неодноразово потрапляв під обстріли, але продовжував виконувати завдання. Бо там, на Сході, кожен день — це перевірка на міцність.Маріуполь-2022: оборона, що стала легендою2022 рік. Маріуполь. Оборона, яка увійшла в історію.З 14 на 15 квітня прикордонники здійснювали прорив із Приморського району до Азовсталі. Це була одна з найскладніших операцій. Інтенсивність обстрілів зростала щохвилини, ворог тиснув з усіх боків.Пекло "Азовсталі"Станіслав згадує ці дні як справжнє пекло. Але вони виконали завдання. Дісталися до Азовсталі. Об'єдналися з основними Силами оборони і разом тримали рубіж — до 20 травня 2022 року.Там, серед бетону і сталі, під безперервними ударами, народжувалася легенда українського спротиву. Та навіть найсильніші іноді змушені ухвалювати найважчі рішення. Заради збереження життя військовослужбовців гарнізон оборони Маріуполя завершив оборону і вийшов.Оленівка: виживання замість життяДалі був полон. Оленівка. Місце, де реальність перевершує найтемніші уявлення. Бараки, розраховані на 60-70 осіб, окупанти заповнювали шістьма сотнями людей. Нестача їжі. Відсутність нормальних умов для сну. Постійний психологічний і фізичний тиск. Це було виживання.Після Оленівки — етапування по російських тюрмах. Нові камери, нові випробування, але та сама жорстокість.Станіслав згадує, що для багатьох окупантів людські страждання стали розвагою. Фізичний біль, моральний тиск, приниження — усе це було частиною системи.200 днів полону. 200 днів боротьби за себе. За гідність. За віру. І жодного дня — без надії. Вдома на нього чекали дружина та донечка. Це чекання — ще один фронт. Тихий, але не менш важкий.Друге народження6 грудня 2022 року, на день Святого Миколая, Станіслава обміняли. День, який став другим народженням. Він повернувся. Не зламаний. Сильніший.Сьогодні полковник Станіслав Керод продовжує служити Україні. Його досвід — це не просто історія. Це пам'ять. Це відповідальність перед тими, хто не повернувся.Мрія про кордони 1991 рокуЙого найбільша мрія, проста і водночас велика — повернути всі українські території. Вийти на кордони 1991 року. Відновити справедливість."Нам чужого не треба. Нам треба своє. Де наш кордон є, як проходить — туди ми маємо вийти, повернутись, відновити наш суверенітет. І прикордонники поїдуть туди", — каже Станіслав.І в цих словах — не просто позиція військового. У них — голос країни.Нагадаємо, днями у Хмельницькій обласній філармонії пройшла фотовиставка "Обличчя кордону". На презентацію завітали представники органів місцевої влади та самоврядування, ветеранської спільноти, громадських організацій, волонтери, курсанти Національної академії Державної прикордонної служби України та ліцеїсти Військового ліцею ДПСУ.Читайте також опубліковані історії учасників проєкту:Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

У Національному університеті фізичного виховання та спорту України 16 квітня відбулася відкрита експертна зустріч "Від поранення до перемоги: чи готова Україна до нової системи реабілітації?", яка стала не лише майданчиком для обговорення, а й кроком до формування спільного бачення розвитку адаптивного спорту та реабілітації в Україні.Захід об’єднав представників державних інституцій, профільних міністерств, науково-освітнього середовища, національного олімпійського руху, громадських організацій, спортивної спільноти, реабілітаційних центрів і ветеранів — тих, для кого ця система має працювати насамперед.Повномасштабна війна суттєво змінила соціальну реальність України. Тисячі військових повертаються до цивільного життя після поранень — як фізичних, так і психологічних. У таких умовах реабілітація виходить за межі суто медичної теми і стає питанням національної стійкості.Адаптивний спорт у цьому процесі відіграє значно ширшу роль, ніж просто фізична активність. Він виступає інструментом фізичного відновлення, психоемоційної стабілізації, соціальної інтеграції та формування нової ідентичності після травми.Водночас ключова проблема, яка неодноразово звучала під час зустрічі, — це відсутність системного підходу.Фрагментованість ініціатив — головний бар’єрПід час відкриття заходу директор навчально-реабілітаційного центру НУФВСУ Віктор Корж наголосив, що в Україні вже є чимало ініціатив, однак вони залишаються розрізненими:"Фізкультурно-спортивна реабілітація та адаптивний спорт — це надзвичайно важлива соціальна складова, яка має служити відновленню та соціальній інтеграції наших ветеранів, які отримали поранення. Це вимагає індивідуального підходу, професійного медичного супроводу та врахування стану здоров’я кожного. Лише тоді ці інструменти дійсно принесуть користь і не нашкодять. Спорт і фізична реабілітація — це потужні інструменти, які повинні базуватися на глибоких знаннях і відповідальності і лише тоді вони дійсно принесуть користь і не нашкодять".Його виступ окреслив головний напрям дискусії: країні потрібні не окремі проєкти, а цілісна, узгоджена система.Значна увага була приділена ролі освіти у формуванні нової моделі реабілітації. Т.в.о. ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України Ольга Борисова наголосила на важливості підготовки фахівців."Сьогодні університети мають виходити за межі класичної освіти і ставати центрами формування нової системи реабілітації. Ми говоримо про підготовку спеціалістів, які працюватимуть на перетині спорту, медицини та психології. Саме такі кадри забезпечать якість і безпеку процесу відновлення ветеранів".Цей підхід демонструє, що проблема адаптивного спорту полягає не лише в організації процесів, а й у нестачі кваліфікованих кадрів. Без цього навіть найкращі ініціативи не зможуть працювати ефективно.Важливою частиною обговорення став аналіз практик США та Ізраїлю — країн, де реабілітація ветеранів уже давно є частиною державної політики.Артем Гончаренко, керівник інституту реабілітації, реінтеграції та професійного розвитку "Архітектура Стійкості" КНУБА, наголосив на інтегрованості цих систем:"У США та Ізраїлі адаптивний спорт не існує окремо — він інтегрований у державну політику реабілітації. Це частина безперервного процесу: від госпіталю до повноцінного повернення в суспільство. Україні важливо не просто перейняти досвід, а правильно вбудувати його у власну систему".Йдеться про зміну підходу: від реакції на травму до постійного супроводу людини на всіх етапах відновлення.Сильним акцентом зустрічі став виступ ветерана Вадима Гончаренка, який поділився власною історією участі у міжнародних змаганнях:"Адаптивний спорт — це не лише про фізичне відновлення. Це про повернення віри в себе, про можливість знову відчути контроль над своїм життям. Саме через спорт я зміг знайти нову мотивацію і повернутися до активного життя".Його слова стали практичним підтвердженням того, що адаптивний спорт дійсно змінює життя і може бути ефективним інструментом реінтеграції.У зустрічі також взяли участь представники державних і спортивних інституцій, зокрема голова Спортивного комітету України Ілля Шевляк та представник Міністерства у справах ветеранів України В’ячеслав Черненко, а також інші експерти та практики.Учасники активно долучалися до обговорення, обмінювалися досвідом та пропозиціями щодо розвитку системи.Головним висновком стало усвідомлення необхідності тісної співпраці між державою, освітніми установами, бізнесом та громадськими організаціями. Без такої взаємодії система залишатиметься фрагментованою і не зможе забезпечити довготривалий результат.Зустріч у Національному університеті фізичного виховання і спорту України показала, що в країні вже сформовано базове розуміння проблеми, а також є всі ключові учасники, здатні її вирішити.Наступний етап — це консолідація зусиль і перехід до практичної реалізації змін.Адаптивний спорт сьогодні — це не просто напрям фізичної активності. Це частина нової соціальної політики, яка відповідає на виклики війни та спрямована на повернення ветеранів до повноцінного життя.Після завершення заходу залишається ключове питання: чи зможе Україна об’єднати всі наявні ініціативи в єдину систему, яка працюватиме не точково, а для кожного ветерана?Відповідь на нього залежить не від кількості обговорень, а від рішень, які будуть прийняті вже найближчим часом.Також звертаємо вашу увагу, що розпочинається вступна кампанія "Вступ‑2026: Нова професія — новий шлях після служби". Інститут ветеранів КНУБА відкриває вступ‑2026 для ветеранів, захисників і їх сімей. Для УБД вступ без НМТ — за співбесідою.12 університетів. Понад 100 спеціальностей, онлайн і офлайн формати, супровід до працевлаштування. Це крок від служби — до нової професії. Деталі: www.veterano.info, 073 177 72 73..

6-8 жовтня 2026 року у Києві відбудеться SECURITY 2.0 — міжнародна виставка обладнання, технологій та програмних засобів для забезпечення безпеки, захисту населення і цивільної інфраструктури та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.На одній локації об’єднано три формати: експозона, тематичні форуми та демонстраційна сесія.У центрі уваги: сучасні технології безпеки, гуманітарне розмінування, безпека інфраструктури, кібер- та цифрова безпека, споруди цивільного захисту, індивідуальний захист, домедична допомога, транспорт і спецтехніка, протипожежний захист, рішення для пожежно-рятувальних служб та роботизовані системи реагування.Протягом трьох днів фахівці галузі працюватимуть у форматі виставки та форумів, де обговорюються актуальні виклики та презентуються рішення, необхідні у складних умовах сьогодення.7 жовтня відбудеться демонстраційна сесія "Ліквідація наслідків бойових дій та надзвичайних ситуацій", де будуть представлені техніка для гуманітарного розмінування, рішення для пожежогасіння, обладнання для ліквідації завалів.Сьогодні SECURITY 2.0 — це must-visit подія для ринку безпеки України. Тут зустрічаються представники влади та бізнесу, волонтерських організацій, міжнародних фондів і профільних асоціацій. Саме тут формуються нові партнерства, укладаються контракти та створюються рішення, що впливають на розвиток бізнесу і формування нової безпекової інфраструктури країни.Детальніше: https://bezpeka.uaРеєстрація: https://sec26.ticketforevent.com/.

15 квітня ділове медіа Delo.ua та бізнес/медіа бюро Ekonomika+ зібрали підприємців, інвесторів і топменеджерів, щоб обговорити трансформацію економіки, розвиток бізнесу в умовах невизначеності та нові точки зростання. Програма об’єднала панельні дискусії, аналітичні виступи та практичні кейси — від регуляторної політики й експорту до ШІ та енергоефективності. У фокусі — практичні рішення, які бізнес може застосовувати вже сьогодні.Подію відкрили Оксана Гутцайт (ICTV) та Тетяна Смірнова (Ekonomika+). У keynote-виступі Олександра Матвійчук (Центр громадянських свобод) говорила про силу гідності та відповідальності й про те, що справжня надія проявляється не в очікуваннях, а в усвідомленій дії та здатності брати участь у змінах.Питання, чи є "білий" бізнес сьогодні обов’язком або все ж інструментом зростання, обговорили Євген Ріяко (RIYAKO&PARTNERS), Василь Даниляк (ОККО), Андрій Лукасевич ("Філіп Морріс Україна"), Данило Гетманцев (ВРУ), Андрій Букін (банк "Південний"). Учасники наголосили, що тіньовий бізнес програє, тоді як прозорий забезпечує доступ до фінансування і має перспективу для розвитку.Особливим гостем саміту став керівник ОП України — Кирило Буданов. В інтерв’ю на сцені він зауважив, що Україні критично важливо відійти від сировинної моделі та зробити ставку на виробництво продукції з високою доданою вартістю. Йдеться насамперед про розвиток машинобудування та оборонно-технологічного сектору, що дозволить країні зайняти конкурентне місце на глобальному ринку озброєнь.Під час дискусії про трансформацію українського експорту Тарас Висоцький (Мінекономіки України), Олена Борисова (Gastro Family), Анна Дерев’янко (Європейська Бізнес Асоціація), Геннадій Чижиков (ТПП України), Олег Заплетнюк ("ТАС Агро"), Дмитро Кисилевський (ВРУ), Лариса Бондарєва ("Райффайзен Банк"), Юрій Сорочинський (Nemiroff) обговорили бар’єри під час виходу на нові ринки, ефективні моделі міжнародного партнерства та відзначили, що "зроблено в Україні" стало свідомим вибором підтримки.Ілля Польшаков ("Київстар") представив результат співпраці зі Starlink Direct to Cell — технологію, яка дає змогу звичайним 4G-смартфонам автоматично підключатися до супутникового сигналу навіть у зонах без покриття, забезпечуючи безперервність бізнес-комунікацій.Олександр Лещенко (LESHCHENKO & PARTNERS), Юлія Пономаренко (AB InBev Efes Ukraine), Ольга Василевська-Смаглюк (ВРУ), Тарас Шидлик (Starlight Media), Юрій Поліщук ("Фокстрот") та Юрій Бондар (ARX) обговорили адаптацію компаній до ризиків, втрат та наголосили, що ключовими викликами для бізнесу за часів війни є втрата працівників і споживачів, доступ до фінансування та ефективність страхових і компенсаційних механізмів.Андрій Семченко ("ІНГО") розповів, як страхування допомагає бізнесу вижити під обстрілами і чому воєнні ризики — це вже реальність, з якою можна працювати.Марта Левченко ("Місто добра", "Я майбутнє України") говорила про відповідальність бізнесу перед майбутнім і про те, що рішення, які ухвалюють компанії сьогодні, формують країну після війни.У межах панелі про соціальну відповідальність Тетяна Смірнова (Ekonomika+), Людмила Новак ("Інтерпайп"), Тарас Кицмей (SoftServe), Юлія Ярмоленко ("Київський БКК"), Галина Соловей (Фундація Дім Рональда МакДональда), Ірина Мєтньова (Vandog Agency) та Сергій Притула (БФ Сергія Притули) наголосили, що соціальний вплив перестав бути "додатковою опцією" і має працювати як частина бізнес-моделі з чіткими метриками, що інтегровані у стратегію компаній.Марина Павлюк (Glovo в Україні), Світлана Оніщенко (SharksCode), Євгеній Бачинський (Sigma Software), Сергій Мартинчук (Cisco Ukraine), Олександр Краковецький (DevRain), Наталія Лященко ("КИЇВ24"), Микола Ткаченко ("Астарта-Київ") осмислили межу між прикладними ШІ-рішеннями та хайпом, сфери вимірюваного ефекту від застосування штучного інтелекту й підходи щодо управління ШІ-ризиками. Про способи досягнення бізнес-результатів, системну щоденну дію як стратегію на реальний результат розповів Павло Царук (Страхова група "ТАС").У межах дискусії на тему енергоефективності Ольга Буславець (заслужений енергетик України, к. т. н.), Сергій Коваленко (YASNO), Сергій Євтушенко (UDP Renewables), Яна Шумунова (Sense Bank), Ольга Рибачук (Elementum Energy), Михайло Бубнов (Schneider Electric) окреслили підходи антикризової адаптації та пошуку нових способів оптимізації бізнесу, зокрема через інтеграцію енергоефективних рішень.Де бізнесу шукати точки зростання в умовах невизначеності та головні засади нової архітектури управління обговорили Віталій Лубінець (WIN WIN CLUB), Тимур Козонов (Foundation Coffee Roasters), Марина Мкртичева (Magnet Legal Law Firm), Олександр Білий (1+1 media), Валентина Сахно (Kyiv School of Economics).Завершальним блоком стала Q&A-сесія про управлінські помилки за участі Владислава Антипова (ЦЕРН) та Артема Бородатюка (FRACTAL), де обговорили інтуїтивне управління, зв’язок менеджерських навичок із використанням ШІ, ризики вигорання та інструменти розвитку лідерів.Наприкінці заходу відбулася церемонія нагородження ТОП-50 лідерів бізнесу за версією журналу "ТОП-100. Рейтинги найбільших".Організатори — бізнес/медіа бюро Ekonomika+ та лідер ділового контенту Delo.ua — вдячні партнерам: головні партнери: Sense Bank, LESHCHENKO & PARTNERS;генеральний медіапартнер — Starlight media.А також партнерам "Київстар", KSE, Linkos Group, кавовому партнеру Foundation Coffee Roasters, водному партнеру "Моршинська", алкогольному партнеру Aznauri, солодкому партнеру БКК. Медіапартнери: рекламний холдинг "Мегаполіс+", TrueUA, Infovision, ВС Медіа, "Ми Україна", "Ми Україна+", ICTV, "1+1 медіа", "КИЇВ24", медійний холдинг "Апостроф", espreso.tv, UNN, HiTech Expert, Kyiv1, Logist.fm, "Комерсант Український", "Ділова столиця", Burda media Ukraine, "Главком", журнал ProfBuild, Marketer.ua, Founder, Economist, budynok.com.ua, 44.ua, "Економічні новини", "Експерт", "Перший бізнесовий", HR Liga, Mind.ua, mc.today, InVenture, "Охорона праці і пожежна безпека", Європейська Бізнес Асоціація, Спілка підприємців і роботодавців Польщі..

Фотопроєкт "Обличчя кордону", презентований наприкінці березня у Медіацентрі "Україна", продовжує знайомити із захисниками, чиї особисті історії стали частиною великої боротьби за незалежність. Шлях кожного з них — це приклад того, як цивільні цінності трансформуються у військову професійність. У цьому матеріалі — історія Євгенія Биби з позивним "Слон", начальника вогневого відділення, чия мотивація загартована втратою рідного дому та непохитною вірою у справедливість.TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських героїв.Захищати своє: історія прикордонника Євгенія Биби зі СкадовськаЄвгеній народився у Скадовську, що на Херсонщині. Після закінчення місцевої школи він здобув вищу освіту на факультеті правознавства в економічно-правовому інституті. Його життєві орієнтири — справедливість, відповідальність та стійкість — ще в цивільному житті сформували прагнення працювати у силових структурах та боротися зі злочинністю.Від цивільного життя — до служби на фронтіШлях до лав Державної прикордонної служби розпочався для Євгенія у 2023 році з підписання контракту. Згодом він прийняв виклик спробувати свої сили у новоствореному на той момент 15 мобільному прикордонному загоні "Сталевий кордон". Після проходження базової підготовки прикордонник вирушив на свою першу ротацію у зону бойових дій.Сьогодні "Слон" очолює вогневе відділення. У його безпосередні обов'язки входить контроль за роботою гармати та керівництво особовим складом, який забезпечує її функціонування. Специфіка цієї роботи вимагає максимальної точності розрахунків та миттєвої реакції на загрози з боку противника.Бойовий досвід на найгарячіших напрямкахБойовий досвід підрозділу охоплює складні ділянки фронту: Лимано-Куп’янський, Суджанський, Сумський та Покровський напрямки. Попри зміну населених пунктів, завдання залишається незмінним — захист Батьківщини. Євгеній переконаний, що саме чітке усвідомлення мети та бойовий гарт дають міцну мотивацію працювати на результат, а звук вдалого пострілу та розуміння, що ціль уражена, приносять справжнє професійне задоволення.Головним стимулом рухатися далі для нього є рідна земля та власна домівка у Скадовську, яка наразі знаходиться в руках ворога. Він служить для того, щоб повернути своє і захистити державу від подальших посягань.Плани після перемогиПісля закінчення війни Євгеній "Слон" Биба планує присвятити себе передачі неоціненного бойового досвіду молодому поколінню військових, щоб вони були готовими до будь-яких зовнішніх викликів.Нагадаємо, днями у Хмельницькій обласній філармонії пройшла фотовиставка "Обличчя кордону". На презентацію завітали представники органів місцевої влади та самоврядування, ветеранської спільноти, громадських організацій, волонтери, курсанти Національної академії Державної прикордонної служби України та ліцеїсти Військового ліцею ДПСУ.Читайте також опубліковані історії учасників проєкту:Втратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

У ніч на середу, 16 квітня, ворог атакував столицю балістичними ракетами. У місті лунала серія вибухів.Гучно у Києві було після 02:35 — одразу після оголошення повітряної тривоги. Пізніше військові повідомили, що ворог також випустив крилаті ракети у напрямку Києва.Наслідки атаки по КиєвуСтаном на зараз відомо, що у Подільському районі Києва сталося влучання в нежитлову будівлю й у шостий поверх 16-поверхового будинку. Також зафіксовано падіння уламків на кількох локаціях, на одній із них — пожежа, повідомляє мер Віталій Кличко.В Оболонському районі — падіння уламків (попередньо ракети).Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко спершу інформував про чотирьох постраждалих, серед яких — дитина. Пізніше мер Кличко поінформував, що, за попередньою інформацією, загинула 12-річна дитина.Удар по Дніпру: перші деталі про влучанняВорог поцілив по житлових кварталах у місті. Виникли  пожежі на кількох локаціях. Пошкоджена пʼятиповерхівка, частково зруйнований  приватний будинок, повідомила місцева влада.Попередньо, під завалами може бути людина. .

У ніч на четвер, 16 квітня, у столиці та Дніпрі – неспокійно. Ворог атакував міста балістичними ракетами, мешканці чули серію вибухів.Перший вибух у столиці Києві о 02:35 — за кілька хвилин до цього оголосили повітряну тривогу. Далі містяни чули ще серію вибухів. Зокрема, о 03:10 — коли ворог знову скерував балістику по столицю. Дніпряни, повідомляють у мережі, також здригалися від гучних звуків внаслідок атаки.Після пусків балістики росіяни скерували на українські міста крилаті ракети — було попередження про небезпеку для Дніпра, Києва, Черкас та Кропивницького..

Наприкінці березня 2026 року Державна прикордонна служба України презентувала у столичному Медіацентрі "Україна" унікальну фотовиставку "Обличчя кордону". Це проєкт, що об’єднав історії військовослужбовців, які стали на захист держави. Після презентації окремі історії учасників фотовиставки отримали продовження у форматі розгорнутих публікацій, що дозволяє глибше розкрити їхній шлях — від цивільного життя до виконання завдань у складі Державної прикордонної служби України.TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських героїв.Коли згасало світло — він тримав прапор: історія прикордонника Дениса БульбанюкаЦе історія, в якій біль, вибухи і темрява не змогли зламати головного — віри, честі та обов’язку. Майор Денис Бульбанюк — офіцер Державної прикордонної служби України, людина, яка не просто вистояла під ударами КАБів, а винесла з неї символ незламності — знамено свого відомства, яке зберігав біля серця, у бронежилеті.Свідомий вибір: шлях у військо з 15 роківЙого шлях до війська почався рано. 2010 року, ще п’ятнадцятирічним хлопцем, Денис зробив свідомий вибір — вступив до Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Саме там сформувався його характер — дисципліна, витримка, відповідальність. Два роки навчання лише зміцнили впевненість. Після завершення навчання він твердо вирішив стати прикордонником.2012 року Денис вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України, обравши факультет правознавства. Та навчання швидко перетворилося на справжню школу життя.Перші дні великої війни: оборона КиївщиниПовномасштабне вторгнення Денис зустрів на службі. Разом із побратимами вони без зволікань стали до оборони — мінували підходи, облаштовували укріплення, готували позиції. Перші дні — Київщина. Важкі, напружені, вирішальні.Після звільнення Київщини Денис виконував завдання на Житомирщині. Попри відносно молодий вік, за його плечима вже був значний досвід, зокрема участь у міжнародних навчаннях. Знання, отримані там, він передавав іншим. Певний час займався підготовкою новобранців.Темрява і біль: момент, який змінює всеТравень 2024 року. Поблизу Вовчанська. Під час виконання бойового завдання місце дислокації підрозділу зазнало потужного авіаудару. П’ять керованих авіабомб, випущених з боку Бєлгорода, накрили штаб. Одна з них впала всього за п'ять метрів від Дениса. Вибух. Руйнування. Темрява.Будівлю знищило. Його контузило, тіло прошив біль, він відчув, як стікає кров’ю. У таких умовах багато хто втрачає свідомість. Але Денис піднявся.Попри травми, попри дезорієнтацію, попри біль — він почав розгрібати завали, прокладати собі шлях назовні. І вибрався.Втрата і відновлення: життя після важкого пораненняДалі його евакуювали побратими до стабілізаційного пункту. Незабаром були лікарні, операції, довга боротьба за відновлення.Поранення були важкими. Він частково втратив зір — 80% на одне око. Попереду чекала тривала реабілітація, складний шлях повернення до життя і служби.Прапор біля серця: символ, який пройшов війнуАле він вистояв. Як вистояв і прапор Державної прикордонної служби України, який Денис проніс крізь усе це.Згорнутий у бронежилеті, біля серця, цей прапор був із ним і на міжнародних навчаннях, і на передовій. Він бачив війну, чув вибухи, відчував удари разом зі своїм власником.Пошматований, але не зламаний. Так само, як і сам Денис. Так само, як і Україна.Повернення: з фронту — до підрозділуСьогодні цей прапор повернувся разом із воїном до рідного 7 прикордонного Карпатського загону, як символ витримки, честі та незламності.І сам Денис — теж повернувся.Сьогодні майор Бульбанюк знову у строю. Він обіймає посаду заступника начальника відділу бойової та спеціальної підготовки 7 прикордонного Карпатського загону. Його завдання — готувати особовий склад, передавати досвід, який оплачений надто високою ціною.Він знає, що таке війна і знає, як до неї готувати. Його слово — це практика, перевірена боєм.Сім’я як опора: заради кого він тримаєтьсяПоруч із ним завжди його сім'я. Дружина та син. Ті, заради кого він тримається, відновлюється, рухається вперед. Ті, хто є його внутрішньою опорою і найбільшою мотивацією.Бо за кожним воїном стоїть не лише форма, зброя і обов'язок. Стоїть любов. І саме вона допомагає вистояти тоді, коли згасає світло.Нагадаємо, днями у Хмельницькій обласній філармонії пройшла фотовиставка "Обличчя кордону". На презентацію завітали представники органів місцевої влади та самоврядування, ветеранської спільноти, громадських організацій, волонтери, курсанти Національної академії Державної прикордонної служби України та ліцеїсти Військового ліцею ДПСУ.Читайте також опубліковані історії учасників проєкту:Війна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

У Хмельницькій обласній філармонії пройшла фотовиставка "Обличчя кордону" — емоційного та глибокого проєкту, що розповідає історії українських прикордонників крізь об’єктив камери.На презентацію виставки завітали представники органів місцевої влади та самоврядування, ветеранської спільноти, громадських організацій, волонтери, курсанти Національної академії Державної прикордонної служби України та ліцеїсти Військового ліцею ДПСУ.Під час відкриття виставки заступник ректора Національної академії Державної прикордонної служби України полковник Павло Лисак подякував всім, хто долучився до цього заходу і всім, хто зробив можливим його проведення, наголосивши на важливості таких заходів для виховання майбутніх поколінь прикордонників.Також на заході слово мав Герой України підполковник Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни, удостоєний звання Герой України Володимир Овсієнко. У своїй промові він зазначив, що Державна прикордонна служба України у складі Сил оборони держави бере активну участь у заходах із забезпечення національної безпеки, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України й прикордонники героїчно проявляють себе на всіх напрямках протистояння російській агресії.На презентації виставки були присутні герої фотовиставки: заступник начальника відділу бойової та спеціальної підготовки 7 прикордонного загону Денис "Бад" Бульбанюк, начальниця відділу рекрутингу 7 прикордонного Карпатського загону Олена Тітова, мінометник 105 прикордонного загону Юрій "Артист" Лаховський, командир групи управління самохідних мінометів підрозділу "Росомахи" Роман "Парфумер" Лосєв. Вони поділилися власними історіями служби, розповіли про шлях, який довелося пройти, і про те, як війна змінила їх світогляд, цінності та життєві пріоритети.. Також виставку "Обличчя кордону" продемонстрували у Військовому ліцеї Державної прикордонної служби України. Для ліцеїстів це можливість краще усвідомити значення обраного ними шляху та надихнутися прикладами мужності й відданості Україні."Фотовиставка "Обличчя кордону" присвячена військовослужбовцям Державної прикордонної служби України з різних куточків України. Учора вони були підприємцями, акторами, айтішниками, лікарями, студентами, а сьогодні вже артилеристи, аеророзвідники, медики, командири. Особливість виставки у контрасті: поруч із кадрами мирного життя представлені фронтові портрети. Усмішки без бронежилетів змінюються на зосереджені, загартовані боями погляди. Це про трансформацію, яку переживає людина на війні, про ціну свободи і внутрішню силу. Ці світлини про різке "до" і "після", на яке їх розділила війна.Нагадаємо, що наприкінці березня 2026 року Державна прикордонна служба України презентувала у столичному Медіацентрі "Україна" унікальну фотовиставку "Обличчя кордону". Це проєкт, що об’єднав історії військовослужбовців, які стали на захист держави. Після презентації окремі історії учасників фотовиставки отримали продовження у форматі розгорнутих публікацій, що дозволяє глибше розкрити їхній шлях — від цивільного життя до виконання завдань у складі Державної прикордонної служби України. TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських героїв.Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тутЧитайте також опубліковані історії учасників проєкту:Війна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.