Кирило Іванішин

Цей матеріал продовжує цикл публікацій у межах проєкту фотовиставки "Обличчя кордону", який об’єднує історії військовослужбовців Державної прикордонної служби України — людей різного віку, професій і життєвого досвіду, яких війна поставила перед вибором і визначила їхню роль у захисті держави. Історія Володимира "Джедая" Мазурака — одна з них.TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських прикордонників.Від дитячої мрії до шляху воїна: історія Володимира "Джедая" МазуракаУ всесвіті, де темрява намагається поглинути кордони, з’являються ті, хто тримає світло. Для Володимира Мазурака шлях "Джедая" розпочався не з кіноекрана, а з дитячої мрії, яка згодом пустила коріння.Народився Володимир 3 вересня 2001 року в селі Акрешори, Косівського району, Івано-Франківської області. Гори та свіже повітря дали здоров’я та сили, а світлий розум підштовхнув до спорту. З дитинства сам собі вигадував нові цілі та виклики. Зокрема, обійти всі найвищі вершини українських Карпат. Гартування тіла та духу розпочались ще з малечку.Вибір війни і служби в "ДОЗОРі"Поки однолітки лише обирали комп’ютерні ігри та різні забавки, семикласник Володимир вже вперше міряв однострій Прикарпатського військово-спортивного ліцею. Це був не просто крок до освіти — це був перший марш-кидок в життя, що згодом проліг через Військову академію м. Одеса прямо у вогняне хрещення десантно-штурмових військ. Під час навчання опанував дві дисципліни бойових мистецтв — тайський бокс та тхеквондо, у яких постійно займав призові місця.Після закінчення одеського військового вишу молодий десантник виявив бажання поєднати своє майбутнє з прикордонною службою та не десь на Заході країни, а одразу в 10 мобільному прикордонному загоні "ДОЗОР", про який чув ще під час навчання. Повномасштабна війна, яка вже йшла на той час, не злякала Володимира, а лише підштовхнула до вибору. Саме там розпочався бойовий шлях офіцера.Офіцер, який постійно вчитьсяВ 10 мобільному прикордонному загоні "Джедай" одразу став на посаду офіцера вогневого відділення. Погони лейтенанта не стали для нього фінальною точкою, а лише стартовим майданчиком. Володимир ніколи не цурався вчитися: між бойовими виходами, у короткі години затишшя, він знову і знову розбирав тактичні схеми чи опановував новітні системи озброєння."Джедай" розумів: у сучасній війні перемагає не той, хто просто стріляє, а той, хто знає свою зброю на молекулярному рівні та випереджає ворога інтелектом. Володимир належить до того типу офіцерів, які впевнено вірять у підготовку. Він знає: успіх — це не везіння, а результат нескінченних тренувань та вдосконалення навичок."Найкращий момент — коли все йде за планом", — каже він.У цих словах звучить спокій професіонала, який бере на себе відповідальність за результат у бою.Бій, який змінив усеПроте справжній іспит чекав у жовтні 2024 року. Тоді, на лінії бойового зіткнення, повітря здавалося густим від заліза. Володимир у складі штурмової групи вів стрілецький бій. Ворог, відчуваючи, як позиції вислизають з рук, кинув у бій усе: від мінометів та артилерії до авіаційних ударів. Земля здригалася, і один зі снарядів розірвався впритул до "Джедая". Біль прийшов миттєво, але не зміг зламати наказ.Маючи множинні поранення, зокрема обох нижніх кінцівок, офіцер продовжував вести вогонь, прикриваючи своїх. Лише коли побратими побачили, що Володимир стікає кров’ю, під шквальним обстрілом розпочалася евакуація — справжнє диво мужності на полі бою."Коли побратими дотягли мене до машини, я сидів поранений і згадав, що у моєї сестри сьогодні весілля. В той момент я думав: "чому я маю загинути саме в цей день, а не в якийсь інший?" — посміхаючись пригадує Володимир.Втрата і новий викликЦіною того дня стала висока ампутація лівої нижньої кінцівки, але дух воїна вцілів. Втрата ноги не стала фіналом для офіцера, який звик до життєвих викликів. Але його чекав складний шлях реабілітації та протезування, який він теж сприйняв як виклик та новий життєвий досвід.Відповідно до указу президента від 9 квітня 2025 року № 252/20252, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Володимир Мазурак нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Повернення в стрійСьогодні ж "Джедай" вже отримав найсучасніший біонічний модуль та знову в строю. Він повернувся до своїх побратимів у "ДОЗОР", довівши, що справжнього воїна неможливо зупинити, поки в його грудях б’ється серце, вірне присязі. Його шлях триває, і попереду ще багато успішних планів, переможних операцій та нових вершин, які він обов’язково підкорить — тепер уже з силою біоніки та залізним духом спецпризначенця.Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тутЧитайте також опубліковані історії учасників проєкту:Після окупації — на фронт: шлях прикордонниці з КиївщиниБез права на помилку: як працює оператор РСЗВ на фронтіКоли рішення — це більше, ніж алгоритм: як аналітик даних став командиром БпЛА на фронтіВодій під обстрілами: як прикордонник Вадим возить життя на передову200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

Видання Prof Build за підтримки Конфедерації будівельників України 28 квітня 2026 року проведе закритий захід "Філігранність майбутнього: стійкість та енергія змін лідерок будівельної галузі". Подія об’єднає учасниць галузевого рейтингу та героїнь спеціальних випусків журналу 2025-2026 років. Це жінки, які формують стратегічний розвиток ринку, реалізують важливі інфраструктурні проєкти та впроваджують інновації у девелопменті, архітектурі, виробництві будівельних матеріалів, консалтингу, законодавчій сфері та професійній освіті.У програмі заходу:презентація нового спеціального випуску Prof Build Woman’s;нагородження п’ятірки лідерок за результатами відкритого голосування;відзначення героїнь спеціальних випусків журналу;професійне спілкування та нетворкінг;розіграш подарунків і благодійні активності на підтримку Сил оборони України та реабілітації поранених захисників;неформальне спілкування.Місце та час проведення будуть повідомлені зареєстрованим особам окремо.Для охочих відвідати захід: вартість квитка — 1 000 грн.Придбати квиток на івент. Деталі участі та партнерства:Світлана Шах: 067 912 89 29 Генеральний партнер — MCI (Мистецтво в сучасному інтер'єрі)Фінансовий партнер івенту — "Глобус банк"Партнери — Beehive Cosmetics, MSP-Архітектори вражень, Maison Castel, AQUA Миргород, Axor Industry, Інститут ветеранів "Архітектура стійкості", ICVD — Міжнародний Клуб Вінтажних Напоїв, художниця Ольга Шинкаренко, Благодійний фонд "Україна — перезавантаження".Медіапартнери: RE:UKRAINE, TrueUA, Womo.ua, Delo.ua, 33 канал, Build Portal, Property Times, but.in.ua.

Цей матеріал продовжує цикл публікацій у межах проєкту фотовиставки "Обличчя кордону", який об’єднує історії військовослужбовців Державної прикордонної служби України — людей різного віку, професій і життєвого досвіду, яких війна поставила перед вибором і визначила їхню роль у захисті держави. Історія прикордонниці Лідії Рубанки з позивним "Флай" — одна з них.TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських прикордонників.Окупація, яка змінила все: історія прикордонниці Лідії РубанкиЛідія Рубанка народилася та виросла у селищі Велика Димерка Броварського району на Київщині. Проживала там з родиною усе своє життя аж до моменту вступу на службу. Там же на початку повномасштабного вторгнення Лідія з родиною пережила окупацію.Шлях до служби: наполегливість попри відмовиУ стрій прикордонників Лідія Рубанка долучилася вже після того, як її селище звільнили з-під окупації, у вересні 2023 року. Жінка сама наполегливо зверталася до військкомату, аби її призвали на військову службу, втім їй кілька разів відмовили. Та наполегливість Лідії все ж взяла гору.Свою мотивацію "Флай" пояснює просто: необхідно було робити усе можливе, аби захистити свою Державу від підступного ворога. Вона хотіла бути корисною своєму війську. Тим паче після тих жахіть, які їй довелося побачити в часи окупації. Професію Лідія обрала собі до душі, адже завжди послуговувалася переконанням, що будь-яка справа, за яку людина береться, має їй подобатися. Тому після першої відмови у військкоматі Лідія записалася до школи пілотування БпЛА, вивчилася на оператора дрона "мавік" й повернулася з новими навичками.Досвід до війни: роки в авіаціїВарто зазначити, що до того, як вступити на службу в ДПСУ, Лідія працювала в авіакомпанії Міжнародні авіалінії України. Мала доволі великий стаж, адже її кар’єрний шлях розпочався ще 2004 року.З початку 2024 року вона працювала операторкою розвідувальних безпілотників у зоні бойових дій. Згодом почала опановувати нові напрямки — від роботи на командному пункті до ведення документації в підрозділі. Умови змінювалися, і вона змінювалася разом із ними.Свою мотивацію пояснює просто: після того, що побачила під час окупації, залишатися осторонь було неможливо. Вона хотіла бути корисною для людей, для побратимів, для країни.Втрати, які не відпускаютьНайважче, зізнається, — це втрати. У підрозділі "Фенікс" вона встигла знайти друзів, і кожна звістка про загибель когось із них переживається особливо гостро."На фронті зв’язки міцніші", — каже вона.Попри це, Лідія не дозволяє собі зупинятися. Вона працює більше, ніж вимагають обставини, і живе за принципом:"Маю робити і за себе, і за свого полеглого побратима".Мрії після перемогиВдома на Лідію Рубанку чекає уся її родина: матір, сестра, донька та маленька онучка — за час війни Лідія встигла стати молодою бабусею. Окупацію їй довелося пережити разом із вагітною донькою.Планів та мрій на "після війни" у Лідії дуже багато. Перш за все, вона хоче відбудувати батьківський дім, який зруйнували окупанти 2022 року під час наступу на Київ. Для Лідії ця мета дуже важлива, адже це не просто дім — це родинний спадок, це пам’ять, це частинка її душі. Також жінка мріє про те, аби на автомобілі об’їздити усю Україну. А особливо ті міста та села, де доводилося воювати. Лідія говорить, що дуже хотіла б побачити, як оживають ці вбиті війною населені пункти, як до них повертається життя.Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тутЧитайте також опубліковані історії учасників проєкту:Без права на помилку: як працює оператор РСЗВ на фронтіКоли рішення — це більше, ніж алгоритм: як аналітик даних став командиром БпЛА на фронтіВодій під обстрілами: як прикордонник Вадим возить життя на передову200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

У ніч на суботу, 25 квітня, російські окупанти здійснюють масовану ракетно-дронову атаку по Україні. Два міста вже опинилися під ворожим ударом — у Дніпрі та Харкові зафіксовано значні пошкодження.TrueUA з посиланням на дані місцевої влади повідомляє про актуальну ситуацію у цих населених пунктах.ДніпроПро атаку на місто очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа повідомив після третьої години ночі. За його словами, внаслідок обстрілу у місті зайнялися кілька пожеж, зокрема удар прийшовся по чотириповерховому будинку. Попередньо, є пораненіТакож ворог атакував у Дніпрі  й обʼєкт промислової інфраструктури. Наслідки встановлюються.ХарківУ місті зафіксовано влучання одразу у кількох районах, повідомив мер Ігор Терехов.Салтівський — влучання дрона по багатоповерхівці у Салтівському районі. Станом на зараз — без постраждалих.Київський — один з ударів прийшовся поблизу житлового будинку. Інформація щодо постраждалих на цей момент відсутня. Постраждала транспортна інфраструктура, зокрема, знищено зупинку громадського транспорту, пошкоджено газогін.Шевченківський — поки що без деталей.Станом на зараз по всій країні оголошено ракетну небезпеку. Росія атакує Україну з південних напрямків.Нагадаємо, у ніч на 24 квітня окупаційні війська завдали терористичного удару по мирних кварталах Одеси, спричинивши значні руйнування приватного та громадського сектору. Внаслідок ворожої атаки пошкоджень зазнали кілька житлових споруд та нежитлова будівля..

У ніч на суботу, 25 квітня, в усіх областях оголошено повітряну тривогу. Небезпека пов'язана із атакою ворожих ракет, які увійшли в повітряний простір країни з Півдня.Також залишається загроза атаки ударних безпілотників.Інші атаки цієї ночіПісля опівночі ворог вже атакував Дніпро й Харків. У Дніпрі зайнялися кілька пожеж, пошкоджений чотириповерховий будинок, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.У Харкові, за інформацією мера Ігоря Терехова, зафіксовано влучання ворожого дрону по багатоповерхівці у Салтівському районі. Також удар прийшовся по Київському району поблизу житлового будинку — інформація щодо постраждалих відсутня. Водночас постраждала транспортна інфраструктура, зокрема, знищено зупинку громадського транспорту, пошкоджено газогін. Крім цього, одне з влучань сталося у Шевченківському районі міста.Нагадаємо, у ніч на 24 квітня окупаційні війська завдали терористичного удару по мирних кварталах Одеси, спричинивши значні руйнування приватного та громадського сектору. Внаслідок ворожої атаки пошкоджень зазнали кілька житлових споруд та нежитлова будівля..

Культова стрічка "Топ Ґан" разом із її сучасним продовженням "Топ Ґан: Меверік" знову з’являться на великих екранах — цього разу з нагоди 40-річного ювілею франшизи.Про повторний прокат повідомив Том Круз у своєму Instagram, опублікувавши відео з найяскравішими сценами як оригінального фільму, так і його успішного сиквелу."Якщо ви відчуваєте цю потребу… Два фільми. Один великий екран", — написав актор.Обидві картини знову покажуть у кінотеатрах уже з 13 травня. Прокат буде обмеженим і триватиме лише тиждень.Повернення фільмів відбувається на тлі підготовки до третьої частини франшизи. Студія Paramount Pictures підтвердила ці плани під час CinemaCon. Раніше Deadline повідомляло, що робота над триквелом уже ведеться: сценарій знову пише Ерен Крюгер, який працював над "Меверіком". Також очікується повернення Майлз Теллер (лейтенант Бредлі "Рустер" Бредшоу) та Ґлен Пауелл (Джейк "Генґмен" Сересін).Минулого червня режисер "Меверіка" Джозеф Косінскі поділився з GQ деталями майбутнього "Топ Ґан 3" і розвитку історії."Ми знайшли спосіб зробити це не лише масштабніше, а й глибше з точки зору самої ідеї. У центрі — справжня екзистенційна криза Меверіка, яка значно більша за нього самого", — зазначив він.Третя частина видається цілком логічною, зважаючи на феноменальний успіх "Топ Ґан: Меверік", який зібрав майже 1,5 мільярда доларів у світовому прокаті та отримав високі оцінки критиків. Стрічку називали захопливим поверненням до класичного видовищного кіно з сильними емоціями та героїзмом.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що франшиза фільмів "Аватар" продовжиться щонайменше до п’ятої частини. Попри чутки про можливе згортання проєкту, продюсери підтвердили, що робота над майбутніми кінострічками триває.Читайте також:ТОП-5 премʼєр весни 2026: які фільми варто подивитися в кінотеатрахЛегендарні стрічки в історії кіно: які фільми отримали найбільше премій "Оскар"Від касового фіаско до визнання: 5 фільмів, які провалилися в прокаті, але стали культовими.

Цей матеріал продовжує цикл публікацій у межах проєкту фотовиставки "Обличчя кордону", який об’єднує історії військовослужбовців Державної прикордонної служби України — людей різного віку, професій і життєвого досвіду, яких війна поставила перед вибором і визначила їхню роль у захисті держави.TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських прикордонників.Шлях до служби: свідомий вибір під час війни Романа "Камрада" АнтонюкаЄ професії, де помилка може коштувати життя. Є робота, у якій кожне рішення — це баланс між швидкістю, точністю та відповідальністю. Саме такою є щоденна служба прикордонника Романа Антонюка на псевдо "Камрад" — оператора реактивної системи залпового вогню RAK-SA-12 бригади "Форпост".Його історія — це шлях звичайної людини, яка у вирішальний момент свідомо стала на захист країни. Народився 1994 року на Заході України. У мирному житті працював в охороні та на різних роботах, мріяв про спокійне життя. Та війна змінила все."Під час війни свідомо вирішив піти на службу в ДПСУ", — говорить він.Робота під вогнем: швидкість, точність і маневрСьогодні "Камрад" виконує бойові завдання на Харківському напрямку. Його робота швидко розгорнути установку, навести, скоригувати вогонь, уразити противника та оперативно змінити позицію."Моя робота полягає у швидкому розгортанні установки, наведенні, коригуванні вогню та оперативному ураженні противника", — пояснює військовослужбовець.Постійний ризик і загроза з небаКожен виїзд — це ризик. Реактивна система не пробачає помилок: вона потужна, помітна і відразу стає ціллю для ворога. Саме тому ключове значення мають злагодженість, швидкість і маскування.Особливу небезпеку становлять ворожі дрони, які постійно перебувають у повітрі. Їхній звук став частиною бойової реальності.Попри втому, стрес і постійну концентрацію, "Камрад" продовжує виконувати свою роботу, адже знає її значення для бою. Він нищить окупанта, працюючи зі 128-мм снарядами. Кожен залп — це точка, де вирішується доля бою. Де прикривається піхота. Де зупиняється ворог.Що мотивує: родина і майбутнє"Найбільше в службі мені подобається якісно виконана робота й усвідомлення того, що ми змогли прикрити нашу піхоту та подавити ворога", — каже він.Найбільше його мотивує родина: батьки, дружина та двоє синів, які чекають удома.Після перемоги він мріє повернутися до мирного життя, виховувати дітей, надолужити втрачені моменти та просто бути поруч із сім’єю.Поки триває війна, такі, як Роман "Камрад" Антонюк, щодня виходять на позиції — швидко, точно і без права на помилку, кожним залпом наближаючи тишу та мир для України.Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тутЧитайте також опубліковані історії учасників проєкту:Коли рішення — це більше, ніж алгоритм: як аналітик даних став командиром БпЛА на фронтіВодій під обстрілами: як прикордонник Вадим возить життя на передову200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

Компанія Adastra Cinema презентувала офіційний тизер кривавого та максимально безумного слешер-горору "Морозивник" від відомого майстра саспенсу Елая Рота ("Хостел", "День подяки", "Будинок з годинником у стінах", "Бордерлендз"). В український прокат стрічка вийде 6 серпня 2026 року.Сам режисер уже заявив, що ця робота стане "найбожевільнішою" у його кар’єрі. Рот, відомий своїми провокативними та жорсткими фільмами, і цього разу робить ставку на шокуючу ідею. За його словами, стрічка частково відсилає до культових "Птахів" Альфреда Гічкока — лише цього разу роль неконтрольованої сили виконують… діти.Сюжет розгортається у спекотному літньому містечку, де спокій руйнується після появи привітного продавця морозива. Він пригощає дітей солодощами, однак поступово починає контролювати їхню свідомість, що призводить до справжнього жаху."Я знімав сотню дітей, які повністю з’їхали з глузду — із сокирами та інструментами. Я знімав фільм із дітьми влітку, і це було одночасно одним із найсмішніших і найбожевільніших досвідів. Для дітей це був ніби різдвяний ранок!" — розповів Елай Рот.Головну роль виконав Арі Міллен ("Темне дитя: Відлуння", "12 днів"). Священика зіграв Бенджамін Байрон Девіс ("Вартові Галактики", "Бордерлендз", "Людина-мураха"). Також у фільмі знялися Карен Кліше ("День подяки", "Пила 6") та Сара Ебботт ("Чорне дзеркало", "Джинні і Джорджия", "Трансплантація"). У стрічці з’явиться і сам Елай Рот."Морозивник" стане дебютним проєктом нової компанії режисера The Horror Section, яка зосередиться на створенні жорстких і безкомпромісних горорів. Рот виступив також продюсером і співсценаристом разом із Ноа Белсоном.Оригінальний саундтрек до фільму створив Snoop Dogg, а Nas став виконавчим продюсером у межах партнерства The Horror Section із його компанією Mass Appeal.Нагадаємо, нещодавно компанія Adastra Cinema презентувала офіційний тизер фільму "Backrooms: Залаштунки" — екранізації популярного інтернет-феномену. Стрічка студії А24 вийде в українських кінотеатрах 29 травня 2026 року.Читайте також:5 фільмів, які тримають у напрузі до останньої хвилини: що подивитися ввечеріВід касового фіаско до визнання: 5 фільмів, які провалилися в прокаті, але стали культовимиВказують шлях до успіху: 5 фільмів, які заряджають мотивацієюНайуспішніші екранізації: 5 фільмів за книгами, які зібрали мільйони.

В Україні запустили безплатну програму з навчання штучного інтелекту для школярів, батьків і вчителів. Ініціатива покликана допомогти розібратися з можливостями ШІ та навчитися використовувати його у навчанні й повсякденному житті. Програма об’єднує безплатні онлайн-курси для учнів 8-11 класів, їхніх батьків і педагогів та має змінити підхід до ШІ в освіті — від застережень і страхів до усвідомленого, етичного застосування.За спостереженнями педагогів та освітніх експертів, значна частина старшокласників в Україні вже користується інструментами штучного інтелекту під час навчання — переважно без чітких правил і методичних орієнтирів. У багатьох школах відсутні внутрішні рекомендації щодо використання ШІ, а питання академічної доброчесності в умовах нових технологій залишається відкритим.Учні часто використовують ШІ для швидкого виконання завдань, що може підміняти сам процес навчання. Батьки не завжди розрізняють межу між допомогою технології та академічною недоброчесністю. Вчителі ж нерідко сприймають інструмент як ризик і намагаються його обмежувати замість інтегрувати в навчальний процес. У результаті виникає розрив між цифровою реальністю та традиційними підходами до навчання, де технологія вже використовується, але правила її відповідального застосування залишаються невизначеними.Подібні дискусії тривають у США, Великій Британії та країнах ЄС. Після початкових спроб обмеження використання ChatGPT та інших сервісів освітні системи поступово переходять до інтеграції ШІ через розробку етичних стандартів і навчання педагогів. Українська ініціатива рухається в тому ж напрямку.Ініціатива розроблена командою дистанційної школи Unicorn School у співпраці з українськими експертами у сфері штучного інтелекту та ІТ-освіти. Партнером ініціативи виступає Асоціація IT Ukraine. Курси схвалені фахівцями у сфері ШІ, зокрема Олександром Кроковецьким, CEO DevRain, та Арсенієм Фінбергом, засновником Prostir86 і популяризатором науки."Штучний інтелект вже став частиною повсякденного життя українських школярів, і наше завдання — навчити користуватися ним відповідально, етично та з користю для розвитку. Підтримка Міністерства освіти і науки України підтверджує важливість системного підходу до інтеграції ШІ в школу. Ми переконані, що формування культури свідомого використання штучного інтелекту з раннього віку є ключовим внеском у розвиток людського капіталу та конкурентоспроможності України в цифровій економіці", — директорка Центру адвокації та розвитку ІТ-індустрії, Асоціація IT Ukraine Марта Кідрись.Масштаб і цілі ініціативиУпродовж першого року організатори планують масштабувати програму на тисячі учнів і педагогів з різних регіонів України. Участь є повністю безплатною, а матеріали доступні онлайн, що дозволяє долучатися школам незалежно від формату навчання — офлайн чи дистанційного.У перспективі команда розглядає можливість інтеграції окремих модулів у шкільні програми як факультативні або позакласні курси.Що вивчатимуть учніНавчальний напрям для школярів побудований у кількох форматах — від базового знайомства з інструментами до глибшого розуміння принципів роботи моделей.AI Лабораторія (базовий рівень)Серед тем курсу: створення власного віртуального ШІ-помічника; генерація відео та ідей для контенту за допомогою нейромереж; створення мемів і візуального стилю з використанням ШІ; формулювання ефективних запитів (промптів); використання ШІ для створення персонажів і прототипів ігор.AI Лабораторія 2.0 (просунутий рівень)Курс для учнів, які вже мають базу та хочуть зрозуміти, як ШІ працює на рівні механіки. Учасники розбирають, як формується відповідь моделі, чому вона помиляється та від чого залежить якість результату. Окремий фокус — ШІ-гайд: як формулювати запити, щоб отримувати точніші відповіді. Учні вивчають, що таке токени й вектори, як розвивався ШІ, та вчаться впевнено використовувати різні ШІ-сервіси для реальних навчальних і творчих задач.Окремий напрям для батьківAI-гайд для батьків допомагає зрозуміти, як підтримати дитину в епоху ШІ. Серед тем: що таке штучний інтелект і як він використовується у навчанні; як просто пояснити принципи роботи нейромереж; коли допомога ШІ є корисною, а коли підміняє навчання; як забезпечити безпечне та відповідальне використання інструментів.Курс для вчителів та працівників освітиКурс "Штучний інтелект для вчителів" — практична програма для педагогів, які прагнуть професійно інтегрувати ШІ в навчальний процес. Він охоплює базові принципи роботи ШІ, prompt-інжиніринг, роботу з текстами та візуальним контентом, створення тестів і контрольних завдань, а також використання інструментів на кшталт ChatGPT, Gemini, Copilot, Diffit, Magic School AI, NotebookLM і Canva.Програма орієнтована на реальні потреби вчителя — підготовку уроків, адаптацію матеріалів і перевірку знань. Вона допомагає економити час, зберігаючи якість навчання та академічну доброчесність. Головна ідея курсу — не замінити вчителя технологією, а посилити його можливості за допомогою ШІ.Позиція ініціаторів"Штучний інтелект уже став частиною освітньої реальності. Завдання школи — навчити працювати з ним відповідально та результативно. Ми говоримо не про заміну навчання технологією, а про посилення освітнього процесу через нові інструменти. Якщо учні все одно використовують ШІ, важливо дати їм чіткі орієнтири й етичні рамки", — директор Unicorn School та автор ідеї створення курсів Володимир Страшко."Формування культури відповідального використання штучного інтелекту на рівні шкільної освіти є важливим стратегічним кроком для розвитку людського капіталу та підготовки молоді до викликів цифрової економіки», — вважає в.о. начальника відділу змісту освіти Державної установи "Український інститут розвитку освіти" Всеволод Сергієнко.Навички роботи з інструментами штучного інтелекту поступово стають базовими для багатьох професій — від маркетингу та дизайну до програмування й аналітики. Освітні системи в різних країнах уже адаптують підходи до навчання з урахуванням цієї реальності. Відтак формування культури відповідального використання ШІ серед школярів можна розглядати не лише як освітнє, а і як стратегічне питання розвитку людського капіталу.Як долучитисяЗареєструватися можна на офіційній сторінці програми — після цього учасники отримують доступ до особистого кабінету та проходять уроки з практичними завданнями у зручний час..

Цей матеріал продовжує цикл публікацій у межах проєкту фотовиставки "Обличчя кордону", який об’єднує історії військовослужбовців Державної прикордонної служби України — людей різного віку, професій і життєвого досвіду, яких війна поставила перед вибором і визначила їхню роль у захисті держави.TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських прикордонників.Від ІТ до служби: історія колишнього аналітика даних Олександра КвасниціЄ історії, у яких немає різкого повороту — є усвідомлений вибір. Вибір, який змінює не лише життя людини, а й хід подій довкола. Ще вчора — аналітик даних у світі цифр і алгоритмів. Сьогодні — командир відділення ударних безпілотних комплексів, де кожне рішення вимірюється не рядками коду, а результатом на полі бою. У цьому матеріалі — історія Олександра Квасниці — про те, як технології, відповідальність і внутрішня готовність діяти сходяться в одному моменті, коли країна цього потребує найбільше.Вибір, який змінив усеОлександр Квасниця родом із Миколаєва. У дитинстві мріяв стати футболістом, але згодом обрав інший шлях — світ цифр, аналітики та сучасних технологій. Працював аналітиком даних в ІТ-компанії. Та коли розпочалася повномасштабна війна, без вагань змінив офіс на військову форму. Уже 27 лютого 2022 року він став до лав Державної прикордонної служби України.Сьогодні Олександр — командир відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів. За його плечима чотири ротації на передову. У складі прикордонної комендатури швидкого реагування Волинського прикордонного загону він виконував завдання на найгарячіших ділянках фронту в Донецькій та Харківській областях.За словами прикордонника, з початком війни він не міг залишатися осторонь, усвідомлюючи історичність моменту, в якому довелося жити та відстоювати незалежність України. Спочатку служив у піхотних підрозділах, зокрема в артилерії. Згодом, побачивши стрімкий розвиток і масштабування безпілотників, вирішив стати оператором БпЛА. Він прагнув бути частиною цього технологічного поступу, адже вже тоді розумів, що за дронами майбутнє і саме вони стають одним із ключових засобів ураження.FPV-дрони на полі бою: точність і результатЗараз у його руках — один із головних інструментів сучасної війни. FPV-дрони дозволяють ефективно знищувати противника, зривати штурмові дії та водночас зберігати життя українських захисників. Робота Олександра — це поєднання технологій, витримки та точного розрахунку.Нині прикордонника найбільше мотивує злагоджена робота його відділення, у якому зібралися фахівці з різних галузей, які, як справжня команда, досягають результату на полі бою. Він зазначає, що любить свою справу і розуміє: поки тривають бойові дії, необхідно разом з усіма Силами оборони України продовжувати боротьбу, щоб поставити крапку в цій історії раз і назавжди.Плани після перемогиПісля перемоги Олександр мріє повернутися до близьких, подорожувати, займатися спортом і більше часу проводити з родиною.Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тутЧитайте також опубліковані історії учасників проєкту:Водій під обстрілами: як прикордонник Вадим возить життя на передову200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

У Торгово-промисловій палаті України 24 квітня відбудеться одна з найочікуваніших подій року — VIII Національна Премія "Найкраща Українка у Професії 2026". Захід вшановує силу, професіоналізм і незламність українських жінок.Мета події — привернення уваги до українок, які досягли значних результатів у своїй справі, відкрити нові імена, об’єднати професійну спільноту та створити платформу для обміну досвідом ведення діяльності в умовах повномасштабної війни. Премія також покликана відзначити найкращих та надихнути інших власним прикладом."Найкраща українка у професії" — це більше, ніж відзнака. Це соціально важливий проєкт, спрямований на підтримку та популяризацію жінок-професіоналок. Водночас ініціатива має благодійне спрямування: допомогу обдарованим дітям та тим, хто потребує підтримки у складних життєвих обставинах.У межах премії щороку відзначають найяскравіших представниць різних сфер. Із понад 1000 заявок, поданих з усіх куточків України, експертна рада обирає 100 видатних жінок, серед яких під час церемонії визначать 10 головних переможниць. На гостей чекає насичена концертна програма за участю зіркових гостей, а ведучим заходу виступить Андрій Джеджула.Подія відбудеться за підтримки авторитетних організацій та компаній: Українського союзу промисловців та підприємців, ТПП України, Gas Engineering Solutions (GazES),  AWE Transfer,  Європейської асоціації жінок України, REYNOLDS beauty clinic, REYNOLDS production, Камелія, Bayadera Elite, ГО "Fenix Charity", ЗВО Університет трансформації майбутнього, ТОВ "Фітотерапія Зубицьких" та інших.Захід висвітлюватимуть провідні медійні партнери, зокрема: Super Lady, Oboz UA, Новини.Live, Life Kyiv UA, Перший бізнесовий, Glory magazine, 44 UA, Touch, TrueUA, GOSSIP, ЧАС ПЕРШИХ, Best People Club, but.in.ua, Coolbaba, 33 канал та Prof Build. Ця знакова подія об'єднає успішних жінок України та надихне на нові звершення!.

У ніч на четвер, 23 квітня, російські окупанти влаштували дронову атаку по Дніпру. Внаслідок обстрілу ударний безпілотник типу "Шахед" влучив у багатоповерховий будинок, там зайнялася пожежа.У Дніпропетровській обласній військовій адміністрації показали наслідки нічної атаки.Станом на зараз відомо про двох постраждалих. У місті також загорівся магазин та прилеглі автомобілі..

Старі методи управління більше не працюють у світі постійної невизначеності. Коли команди вигорають, а залученість падає, стандартних лекцій замало. Саме тому в Києві вперше відбудеться форум у нестандартному форматі — ментальна бізнес-кухня "Бізнес & Психологія: як будувати компанії нового покоління".Mental Business Kitchen — це інтерактивний простір, де топові управлінці, керівники, HR-и та психологи збираються на одній "кухні", щоб разом вивести рецепт стійкого бізнесу. Це жива дискусія, де замість теорії — аналіз реальних кейсів від лідерів ринку, а замість глядацької зали — активна участь у "приготуванні" нових управлінських рішень.Хто стане "шеф-кухарями" вашого досвіду? Серед спікерів:Юлія Горбачова, керівник відділу ментального здоров'я МХПМарина Зварич, директорка департаменту продажів особистих видів страхування страхової компанії ІНГОБорис Цомая, маркетинг-директор з 20 річним досвідом, РІЕЛЮлія Ярмоленко, СЕО компанії Київський БККЛілія Дубас, директорка по роботі з талантами Тева в УкраїніМарина Крамарєва, директорка Smart CodeДмитро Судак, операційний директор Тева в УкраїніУляна Терновська, керівниця напрямку рекрутингу та онбордингу мережі CільпоКатерина Денісова, керівниця проєкту Mental Help Глобального договору ООН в УкраїніОлександр Харитонов, керівник відділу розвитку, маркетингу та нестандартних продажів Торгової фірми "Рудь"Катерина Ільченко, засновниця першої в Україні нейромаркетингової агенції Neuro-knowledgeОльга Назарук, керівниця Корпоративного Університету ГК "Асканія"Вікторія Штейнберг, співвласниця бізнес-видання "Перший Бізнесовий | BIZ"Альона Олексієнко, фахівець із розвитку ментального здоров’я, ОККОАндрій Данілюк, Product Team Lead, Smart Solutions UkraineТетяна Лоза, HRD, АгросемОлексій Мороз, керівник напряму з розвитку маркетингу та комунікацій Sense BankЛариса Онипко, HR-експертка, лідерка проєкту "Премія HR-бренд Україна"Тетяна Смірнова, CEO медіахолдингу "Економіка+", співзасновниця БФ "Сильні та Вільні"Дмитро Борисов, комерційний директор Linkos GroupВладислав Полонський, засновник та СЕО креативної маркетингової агенції Rockets. GrowthR&DОлена Берещук, бізнес-тренер, консультант з риторики та комунікацій та іншіВедучі форуму:Олена Матушенко — Co-founder, Chief Mental Health Officer Power Mental HealthТарас Кобзар — ведучий телеканалу "Київ24"Шеф-кухар:Артур Протченко — засновник/CEO GastroLoftГоловні страви меню:Психологія як стратегія ростуЛідери нового поколінняПоведінкові патерни та культураНейромаркетинг та брендингПродажі та клієнтський досвідПартнери заходу: страхова компанія ІНГО, Avalon, Київський БКК, Глобальний договір ООН, GastroLoft, TM Graff, Favor Park Hotel, Gifty Corp., Latinium, Meder, Krental, ТВТ — Страховий брокер, Sport LifeІнформаційна підтримка: HURMA, EBA, Founder, 44.ua, UA.News, DSNews, ПЕРШИЙ БІЗНЕСОВИЙ BIZ, TrueUA, Smart Solutions Ukraine, MC.today, DOC.UA, Премія HR-бренд, Delo.uaДізнатися більше про програму: https://pm-health.com.ua/mentalbusinesskitchenЗабронювати місце (Офлайн): https://secure.wayforpay.com/payment/sc8e5ca6e258fПриєднатися до ефіру (Онлайн): https://secure.wayforpay.com/payment/s1313ac94c717Зв’язатися з менеджером: тел. +38 (098) 953-18-33 (Viber, Telegram, WhatsApp), СвітланаОрганізатор події:Power Mental Health — провайдер корпоративних EAP-програм, який впроваджує системну підтримку команд і допомагає компаніям утримувати людей та підвищувати ефективність бізнесу.

Цей матеріал продовжує цикл публікацій у межах проєкту фотовиставки "Обличчя кордону", який об’єднує історії військовослужбовців Державної прикордонної служби України — людей різного віку, професій і життєвого досвіду, яких війна поставила перед вибором і визначила їхню роль у захисті держави. Історія прикордонника Вадима Лахая із позивним Фізрук, водія підрозділу безпілотних авіаційних систем "Фенікс" — одна з них.TrueUA є інформаційним партнером цієї виставки. Онлайн-видання долучилося до поширення та популяризації історій українських прикордонників.Від цивільного водія до бойового: історія прикордонника Вадима ЛахаяВін народився на Волині, у селі Мала Глуша, і з дитинства тягнувся до техніки. Автомобілі були його справою ще задовго до війни: ремонтував, продавав, працював із ними щодня. Саме за цим заняттям його і застало повномасштабне вторгнення.До лав прикордонників Вадим долучився під час мобілізації. Його цивільний досвід визначив і військову спеціальність — він став бойовим водієм. Сьогодні його робота — це не просто керування автомобілем, а постійний ризик і відповідальність. Він доставляє особовий склад, боєприпаси, техніку на позиції, де немає доріг у звичному розумінні, зате є мінні поля, вирви, ворожі FPVдрони і постійна загроза обстрілів.Ціна помилки: коли рішення потрібно приймати миттєвоУ таких умовах важливо не лише вміти кермувати, а й "відчувати" машину, стежити за її станом і діяти максимально зосереджено. Помилка може коштувати надто дорого. Сам Вадим говорить, що ця робота гартує характер і вчить діяти з холодною головою, навіть тоді, коли часу на рішення майже немає.Служба, за його словами, дала й інше — досвід роботи в команді, дисципліну і відповідальність."Тут ти постійно вчишся взаємодіяти з людьми, бути зібраним і діяти чітко, — каже він. І додає: ці навички залишаться на все життя".Найскладніше — працювати під тиском і встигати виконати завдання, зберігаючи безпеку. Але з часом він навчився знаходити баланс між швидкістю і обережністю та діяти за правилами і водночас ефективно.Головна мотивація: сім’я, заради якої він воюєЙого мотивація проста і зрозуміла — сім’я. Дружина і маленька донька. Він воює за те, щоб вони не побачили війни такою, якою бачить її він щодня.У складі підрозділу "Фенікс" Вадим виконував завдання на Куп’янському та Лиманському напрямках. Каже, що кожна ділянка фронту має свою специфіку: десь більше мін, десь активніше працюють дрони, десь основна загроза — артилерія. Усе це змушує постійно адаптуватися, змінювати маршрути, оцінювати ризики і приймати рішення на ходу. Впливає навіть ландшафт: у лісі легше сховатися, але складніше рухатися.Після перемоги: повернення до життя і родиниПопри все, він думає про майбутнє. Після перемоги хоче повернутися до мирного життя, знову працювати з автомобілями і, головне, бути поруч із родиною. Бо для нього це і є головна точка опори, заради якої він щодня виходить у дорогу, де кожен маршрут може стати випробуванням.Розгорнута інформація про фотовиставку "Обличчя кордону" тутЧитайте також опубліковані історії учасників проєкту:200 днів полону після "Азовсталі": історія прикордонника, який пережив пекло "Оленівки"Повернути своє: як прикордонник зі Скадовська на позивний "Слон" воює за дімВтратив частину зору, але не віру: як майор ДПСУ вистояв під ударами КАБів і зберіг прапорВійна замість сцени: як актор став обчислювачем мінометного розрахункуВід бізнесу до фронту: історія офіцера-прикордонника "Парфумера"Сила, яка не має статі: історія 24-річної прикордонниці Єлизавети СтаматТам, де довіра сильніша за страх: історія прикордонника-кінолога Василя ЧерникаВійна без романтики: історія прикордонника "Хіміка", який перетворив злість на зброюКоли захист неба став покликанням: історія прикордонниці Єлизавети КолпакчиВід сцени до фронту: історія прикордонника Андрія Бочка, який готує побратимів діяти за секунди.

Стан у дорослих пацієнтів, за якого пряма кишка частково або повністю виходить назовні через анальний отвір, у медицині називається анальним пролапсом. Така проблема не виникає одномоментно і розвивається поступово, проявляючись спочатку лише під час дефекації, а пізніше — навіть у разі кашлю, фізичного навантаження чи ходьби.Необхідно якомога скоріше лікувати анальний пролапс та пом'якшити його симптоми. Адже цей стан значно погіршує якість життя, знижує можливість знаходитися в соціумі, вести професійну діяльність.Чому виникає пролапс і як він проявляєтьсяНайчастіше причиною цього стану є ослаблення м’язів тазового дна та зв’язкового апарату, що утримує пряму кишку. Сприяти розвитку патології можуть хронічні закрепи, сильне натужування, важка фізична праця, вікові зміни, неврологічні порушення, травми, а також наслідки пологів. Основними симптомами хвороби, які явно означають необхідність звернутися по медичну допомогу, є:випадіння тканин із заднього проходу;слизові або кров’янисті виділення;біль та подразнення в анальній зоні;відчуття неповного випорожнення;нетримання калу чи газів.Не варто розраховувати, що ознаки гострого стану минуть без допомоги спеціаліста. Тому ще на ранніх стадіях хвороби варто звернутися до проктолога.Коли без операції не обійтися?На початку може бути застосоване консервативне лікування, яке містить заходи з нормалізації випорожнення, зменшення подразнення, зміцнення м’язів тазового дна. Але в разі важкого перебігу хвороби, особливо у пацієнтів похилого віку, часто необхідне оперативне втручання. Сучасні хірургічні техніки дають змогу відновити анатомічне положення прямої кишки, усунути неприємні симптоми, знизити ризик рецидиву. Після операції важливо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо харчування, фізичної активності, профілактики закрепів.Медичні центри Оксфорд Медікал в Києві та Ірпені надають послугу точної діагностики та ефективного лікування анального пролапсу. Досвідчені проктологи, сучасне обладнання, індивідуальний підхід, повний спектр послуг і делікатне ставлення до пацієнтів — усе це сприяє розв'язанню проблем зі здоров'ям і поверненню до нормального життя..