Віталій Павлишин

Сили оборони України потребують великої фінансової підтримки 2027 року. Значну частину з необхідних коштів могли би надати наші союзники з-за кордону.Про це заявив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, який у дописі в Telegram-каналі звернув увагу на деякі пріоритету майбутнього бюджету."Сьогодні уряд схвалив й у визначений законом термін передав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік. Це бюджет країни, що воює. Наше ключове завдання — забезпечити потреби безпеки й оборони та зберегти фінансову стійкість", — зазначив він.За його словами, лише на оборону в цьому проєкті бюджету передбачено 4 трлн 885 мільярдів гривень. Це майже 44% ВВП. Додатково партнери надають Україні матеріально-технічну допомогу. Це ракети, зброя, техніка, снаряди, засоби ураження й інше."Ми розраховуємо, що це буде не менше одного трильйона гривень, і це навіть більше ніж цього року. Проте хочу наголосити, що потреби сил оборони на 2027 рік значно вищі. Вартість війни стає дорожчою. Працюємо над фіналізацією точних розрахунків", — зауважив очільник українського уряду.Він запевнив, що уряд і всі органи влади працюють над тим, щоби знайти джерела для покриття цих потреб."Ми чітко усвідомлюємо, що Україна власними доходами може покрити лише частину своїх видатків. А отже, відповідальна та злагоджена робота з партнерами є фундаментом наповнення державного бюджету та покриття всіх необхідних витрат і потреб. Військових і соціальних", — акцентував прем’єр-міністр.На його переконання, уряд, парламент та інші органи влади мають чітко та вчасно виконувати взяті на себе зобов’язання. Лише так держава матиме змогу збільшити фінансування освіти, медицини, соціальних програм, пенсій."Зокрема, на освіту передбачаємо 328,5 мільярда гривень, на медицину — 292,5 мільярда. Це більше, ніж цього року. Зростає фінансування соціальних програм, підтримки ветеранів і ВПО, житла. Більше ресурсу мають отримати регіони та громади для відновлення, розвитку та підвищення якості життя людей. Усі ці параметри відображені в проєкті бюджету", — зауважив головний урядовець України.Ще одним важливим пріоритетом він назвав те, щоби допомогти вистояти економіці в умовах радикальної інтенсифікації російських атак. На програми підтримки бізнесу передбачено 96 мільярдів гривень — майже вдвічі більше, ніж цього року. Це доступне кредитування, гранти та підтримка оборонних інновацій. Також передбачене окреме фінансування на страхування воєнних ризиків.Документ уже у Верховній Раді. Всі міністри і він, за його словами, особисто готові до плідного діалогу з парламентом і розраховують на підтримку народних депутатів."Головне завдання — забезпечити Україні не тільки спроможність захищатися, а й завдавати ефективних ударів у відповідь і гарантувати українцям необхідну підтримку", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

Україна та Велика Британія розпочали роботу консультативної ради програми культурної спадщини в межах угоди про сторічне партнерство. Оголошено про перший пілотний проєкт — партнерство з Національним музеєм Тараса Шевченка.Про це повідомили в Міністерстві культури України. Там зазначили, що головна мета — збереження історичних фотографічних колекцій і розвиток фахових компетентностей українських реставраторів.Консультативна рада створена для стратегічного супроводу реалізації програми культурної спадщини, яка впроваджується Historic England 2025-2029 років у межах Угоди про сторічне партнерство. Програму фінансує Міністерство цифрових технологій, культури, медіа та спорту Великої Британії, яке виділило на її реалізацію 800 тисяч фунтів стерлінгів."Програма спрямована на розвиток освітнього обміну, професійних навичок та інституційної спроможності фахівців, які працюють у сфері захисту, збереження та відновлення культурної спадщини України", — акцентували в Мінкульті.Установче засідання Консультативної ради відбулося 14 вересня в офісі Комісії з історичних будівель і пам’яток Англії в Лондоні. Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України, міністерка культури Тетяна Бережна подякувала британським партнерам за підтримку України та наголосила на важливості довгострокової співпраці у сфері культурної спадщини."Культурна спадщина України щодня перебуває під загрозою через російську агресію, її захист потребує як невідкладних заходів, так і довгострокових інвестицій. У межах сторічного партнерства ми поєднуємо британську й українську експертизу, щоби зберігати колекції, посилювати професійну спроможність і готуватися до майбутнього відновлення. Я вдячна Historic England та уряду Великої Британії за підтримку України у захисті культури й історичної пам’яті, які Росія намагається знищити", — зазначила вона.Голова Historic England лорд Ніл Мендоса наголосив на відданості британської сторони співпраці з українськими партнерами у сфері захисту культурної спадщини."Ми надзвичайно раді започаткувати програму культурної спадщини в межах Угоди про сторічне партнерство між Україною та Великою Британією. Росія посилює цілеспрямовані атаки на музеї та культурну спадщину. Ми твердо налаштовані працювати з українськими колегами, щоби забезпечити захист, збереження та відновлення української спадщини", — висловився лорд Ніл Мендоса.Першим пілотним проєктом програми стане партнерство з Національним музеєм Тараса Шевченка в Києві. Його зосередять на збереженні історичних фотографічних матеріалів із музейної колекції та розвитку спеціалізованих навичок українських фахівців.Проєкт передбачає три етапи:реставрацію унікальних прижиттєвих фотографій Тараса Шевченка, які зберігаються в музеї;навчання українських реставраторів у Великій Британії, щоби вони могли працювати з такими матеріалами в Україні та передавати знання колегам, зараз в Україні майже немає фахівців з реставрації фото, тому британський досвід допоможе сформувати цю експертизу;виставку робіт Тараса Шевченка у Великій Британії, яка представить його як одну з ключових постатей української культури."Консультативна рада надаватиме стратегічні рекомендації щодо пріоритетів програми, розвитку партнерств, проєктних пропозицій та ініціатив із розбудови професійних спроможностей. Її робота має забезпечити врахування позицій і потреб як української, так і британської сторін, а також сприяти обміну знаннями та розвитку нових спільних ініціатив", — зауважили в культурному відомстві України.Засідання консультативної ради проводитимуть раз на шість місяців до запланованого завершення програми в березні 2029 року. Її роботу також підтримуватиме ширше коло представників і фахівців сфери культурної спадщини України та Великої Британії.Нагадаємо, що угода про сторічне партнерство України та Великої Британії зміцнила союз двох країн на десятиріччя вперед. 15 жовтня минулого року документ офіційно набув чинності..

Опубліковано правила національного відбору на "Євробачення-2027". Заявки від артистів прийматимуть до листопада, після чого учасників відбиратимуть у декілька етапів.Про це повідомило "Суспільне Культура". Сьогодні стало відомо, що музичним продюсером нацвідбору втретє стане музикант і композитор Дмитро Шуров (Pianoбой). Він уже працював тут 2023 та 2024 років. Тоді Україну на "Євробаченні" представляли Tvorchi з піснею Heart of Steel і Alyona Alyona & Jerry Heil з композицією Teresa & Maria.На відбір 2027 року заявку можуть подати сольні виконавці та гурти, склад яких не перевищує шести людей. Це обмеження передбачене у правилах "Євробачення".На момент першої репетиції на "Євробаченні-2027" учасникам має виповнитися щонайменше 18 років. Це відповідає оновленим правилам самого пісенного конкурсу, які Європейська мовна спілка змінила для 2027 року.Заявки прийматимуть з 15 вересня до 2 листопада 2026 року включно. При цьому пісня має відповідати кільком основним вимогам:тривалість до трьох хвилин;композиція має бути оригінальною та створеною без використання інших творів;пісня не повинна бути раніше оприлюднена;її не можна виконувати публічно до участі у відборі."Від одного учасника чи учасниці можна подати необмежену кількість пісень. Допускаються також демоверсії. Крім того, учасники нацвідбору не можуть одночасно брати участь у національному відборі іншої країни-учасниці "Євробачення", — зауважили організатори.Після приймання заявок відбудеться загальнонаціональний попередній відбір. За його результатами сформують лонгліст — до 12 учасників. Усі артисти, які потраплять до лонгліста, мають пройти прослуховування. Особиста присутність на ньому є обов'язковою.Після прослуховувань визначать шортліст нацвідбору. До нього увійдуть щонайменше шість учасників. Його опублікують до 4 грудня 2026 року.Для учасників лонгліста, які не потраплять до шортліста, проведуть окреме рейтингове онлайн-голосування. Воно дасть можливість додатково обрати ще одного учасника чи учасницю шортліста. Повний склад шортліста оприлюднять не пізніше 22 січня 2027 року.Фінальний етап нацвідбору відбудеться в лютому 2027 року. Саме тоді визначать переможицю чи переможця, що представить Україну на 71-му Пісенному конкурсі "Євробачення" в Болгарії. Формат фіналу розроблятимуть з урахуванням безпекової ситуації та можливих викликів зимового періоду.Конкурс "Євробачення" вперше відбудеться в Болгарії, а місцем проведення стане прибережне болгарське місто Бурґас. Півфінали відбудуться 11 та 13 травня, гранд-фінал — 15 травня на новому спортивно-розважальному майданчику "Арена Бурґас".Переможницею "Євробачення-2026" стала Dara з піснею Bangaranga, яка отримала 516 балів. Україна, яку представляла співачка Leléka з піснею Ridnym, посіла дев’яте місце. Цього року Україна продовжила свою традицію проходження у фінал конкурсу, яка триває з моменту першої участі 2003 року.Нагадаємо, що відтепер учасників пісенного конкурсу "Євробачення" оцінюватимуть по-новому — організатори розглядають зміни до правил голосування. Головна мета нововведень — зменшення зовнішнього впливу на результати..

Енергетичного перемир’я між Україною та Росією наразі немає. Однак Київ готовий припинити удари по російській енергетиці, адже для України це насамперед захист електроенергії для населення.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю CBS News.Журналіст запитав його, чи діє зараз домовленість про припинення ударів по енергетичних об’єктах. Президент відповів, що не діє, однак "Україна ніколи не атакує першою"."Ми готові до енергетичного перемир’я, але ви повинні розуміти, що це означає для нас. Для Путіна енергетика — це продавати нафту та газ. Для нас енергетика — це мати електроенергію для наших людей", — пояснив він.Український президент наголосив, що ми готові до припинення ударів по енергетиці. Однак агресивна Росія не бажає цього, а в Кремлі розуміють тільки силу."Путін не поважає, не бачить і навіть не думає про те, як вести переговори зі слабкими людьми. Саме тому ми відповідаємо. Ми ніколи не атакуємо першими", — акцентував Зеленський.Він також поінформував, що росіяни двічі за останні тижні атакували літак, на борту якого перебував президент України. Ці дії — частина російської стратегії залякування."У Молдові перебував мій президентський літак, і саме тому вони атакували Молдову. Коли поверталися додому, знову через Кишинів, вони зробили те саме", — розповів президент України.Про цей інцидент раніше офіційно не повідомлялося. Українські посадовці пізніше зауважили, що всі члени президентської делегації перебувають у безпеці. На той момент залишалося незрозумілим, чи це навмисний інцидент.Володимир Зеленський наголосив, що ці атаки — частина російської стратегії, спрямованої на залякування його особисто й інших іноземних лідерів.Як відомо, вчора Дональд Трамп написав на своїй сторінці у Truth Social, що Україна погодилася не завдавати ударів по російських енергетичних обʼєктах. Також він запевнив, що Росія теж начебто не битиме по українських енергооб'єктах. Також лідер США додав, що "зростання світових цін на дизельне паливо здебільшого спричинене війною між Росією й Україною, а не Іраном".Український президент відреагував, що підтримує сильну пропозицію США щодо взаємного припинення ударів по критичній інфраструктурі. Однак наразі не видно справжнього бажання Росії рухатися до завершення війни.Нагадаємо, що прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков привітав заклики Дональда Трампа до української сторони припинити удари по мирній економічній інфраструктурі. Водночас, коли журналісти запитали речника Володимира Путіна, чи готова Росія у відповідь припинити власні обстріли української економічної інфраструктури, Пєсков відмовився давати відповідь..

Захист критичної інфраструктури, енергетики та залізничної логістики — одна з головних тем сьогодення. Особливу увагу приділятимуть роботі "Укрзалізниці", яка залишається однією з ключових цілей для ворожих атак.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Багато уваги, безумовно, залізниці. Я хочу спеціально подякувати всім нашим працівникам і працівницям "Укрзалізниці" за абсолютно фахову та сміливу роботу", — зазначив він.За його словами, хоча росіяни вважають українську залізницю однією з провідних цілей, "Укрзалізниця" працює на високому рівні."Попри затримки, попри удари, попри всі пошкодження, логістику ми зберігаємо", — констатував український президент.Він про анонсував, що заплановані додаткові контракти на системи, які посилять захист залізниці, посилять захист прикордонних переходів та інших об’єктів "Укрзалізниці". Рішення щодо цього вже є."Ми говорили з прем’єр-міністром України, говорили з міністром фінансів, щоби знайти шлях, як нашим державним банкам підтримати нашу державну логістику. Це питання не абстрактне — це життя України", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що "Укрзалізниця" підвищила тарифи на приміські поїзди в декількох областях України. Тепер ціна квитка залежатиме від відстані поїздки. Відбуватиметься перехід на шестизонову систему тарифів. Кожна зона охоплюватиме певну відстань..

У вівторок, 15 вересня, Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради проєкт закону про державний бюджет на 2027 рік. Пріоритетом, як і попередніми роками, залишається фінансування сектору безпеки й оборони.Про це повідомив сайт Верховної Ради України. Там вказано, що документ передано на розгляд керівництву, відповідному комітету та надано на ознайомлення.Ще наприкінці липня прем'єр-міністр України Сергій Корецький інформував, що уряд розпочав підготовку проєкту держбюджету на 2027 рік."Завдання уряду — подати проєкт держбюджету до Верховної Ради у встановлений законом термін — до 15 вересня", — заявляв очільник українського уряду.Він зазначав, що документ має відповідати головним завданням — зміцненню обороноздатності, забезпеченню фінансової стійкості та продуманої соціальної політики.У середині червня Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки. Вона є основою для складання проєкту державного бюджету України.Документ передбачає два сценарії розвитку подій — базовий, за якого безпекова ситуація суттєво покращиться з 2027 року, та сценарій стійкості, який враховує можливість тривалішого перебігу воєнних дій.Саме базовий сценарій покладено в основу показників бюджетної декларації. За базовим сценарієм:реальний ВВП має зрости на 4,5% 2027 року, на 5,3% 2028 року та на 6,7% 2029 року;номінальний ВВП прогнозували на рівні 11,53 трильйона гривень 2027 року та має зрости до 14,95 трильйона гривень 2029 року;інфляція, за прогнозом, має поступово сповільнюватися — з 8,9% у грудні 2027 року до 5,1% у грудні 2029 року;середньомісячна заробітна плата прогнозується на рівні 35 010 гривень 2027 року та 44 083 гривні 2029 року;курс долара на кінець 2027 року очікується на рівні 48,3 гривні.Прожитковий мінімум на одну особу планують встановити на рівні 3 559 гривень на місяць. Для працездатних осіб він становитиме 3 691 гривня, а для непрацездатних — 2 878 гривень. Остання сума є базою для розрахунку мінімальної пенсії.Водночас для визначення посадових окладів прокурорів, податківців, митників та працівників окремих державних органів пропонується залишити окремий "заморожений" прожитковий мінімум — 2 331 гривня.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

Голосування народних депутатів у Верховній Раді цього тижня — це питання державного значення. Від них залежить фінансування необхідних видатків українського бюджету.Про це Володимир Зеленський заявив у традиційному вечірньому відеозверненні."Я вдячний усім парламентарям, які сьогодні голосували позитивно у Верховній Раді. І також на цей тиждень запланована частина законопроєктів, які означають для України гроші від партнерів, якщо чесно", — зазначив він.За його словами, сім законопроєктів є в порядку денному, більшість із них — це перше читання, але кожен із них потрібен для фінансування дефіциту державного бюджету."Це питання державного значення, які стосуються всіх, абсолютно всіх в Україні, а не когось окремо — не окрему партію, групу чи особистість", — акцентував український президент.Він визнав, що деякі речі можуть бути складними, неприємними та непопулярними. Але зараз без цих речей неможливо забезпечити повну потребу нашої оборони, стійкості України."Україна — це більше ніж будь-яка партія, чи інтерес, чи піарна стратегія", — наголосив президент України.Він додав, що дефіцит треба закрити. Це мільярди доларів, які Україні можуть принести саме позитивні голосування."Я прошу всіх в нашій державі бути однаково результативними заради України", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначала, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський теж закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

У Повітряних силах Збройних сил України бачать хорошу перспективу в перехоплювачах, які протидіятимуть реактивним безпілотникам. Їх Росія дедалі частіше використовує під час атак.Таку інформацію оприлюднили журналісти агенції Reuters."На початку липня українські військові запросили велику групу виробників для випробування нового покоління дронів-перехоплювачів. Їх розробили для протидії реактивним ударним безпілотникам, які Росія активно застосовує протягом останніх місяців", — ідеться в журналістській публікації.Однак випробування минули не так, як планували. За словами двох джерел медійників, знайомих із перебігом навчань, частина перехоплювачів мала проблеми з керуванням на високих швидкостях.Деякі з українських перехоплювачів під час випробувань розвивали швидкість понад 400 км/год. За словами співрозмовників Reuters, на таких показниках апаратами складно керувати, а окремі з них впали на сусідні поля та в ліси.Результати тестів показали, з яким викликом Україна стикається перед зимою. Йдеться не лише про необхідність захищатися від російських балістичних ракет за допомогою обмеженої кількості західних систем ППО. Росія також використовує швидші та потужніші дрони.За інформацією українських військових, протягом трьох літніх місяців Росія приблизно у шість разів збільшила використання дронів із реактивними двигунами."Попри активну роботу над новими засобами протидії, українські військові визнають, що наразі Росія має перевагу в цьому напрямку", — зазначається у статті.Заступник командира 3-го армійського корпусу Максим Жорін заявив, що Україна знову втратила ініціативу у сфері реактивних дронів."Щодо реактивних дронів ми знову повністю втратили ініціативу — це факт", — заявив він.За його словами, російські військові вже налагодили масове виробництво та застосування реактивних дронів типу "Шахед". Водночас Україна поки не має достатньо ефективної відповіді на цю загрозу.Водночас у Повітряних силах України дають позитивніший прогноз щодо українських розробок. Заступник командувача Юрій Черевашенко визнав складнощі, які виникають під час створення швидкісних дронів-перехоплювачів. Однак, за його словами, Україна вже близька до впровадження низки серійних недорогих рішень."Я впевнений, що незабаром ми зможемо повністю сформувати клас озброєння, яке буде ефективним у протидії безпілотним літальним апаратам із реактивним двигуном", — наголосив Черевашенко в коментарі Reuters.Нагадаємо, радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов розповів, що невдовзі для Києва зʼявиться нова загроза — крилаті ракети, які літатимуть зі швидкістю близько 750 км/год на низьких висотах. Вони стануть наступним рівнем після "шахедів" і можуть перебувати на озброєнні приблизно через пів року..

Волейбольна збірна України зазнала першої поразки на груповому етапі чемпіонату Європи. У матчі п'ятого туру "синьо-жовті" поступилися збірній Польщі у трьох сетах — 0:3 (20:25, 13:25, 22:25).Про це повідомило "Суспільне Спорт". Зазначається, що до очного протистояння збірна України підходила у статусі лідера групи B, вигравши усі чотири стартові матчі. Збірна Польщі йшла другою, зігравши на один поєдинок менше.Збірні України та Польщі втретє 2026 року зустрілися на міжнародних турнірах. До цього команди двічі грали в Лізі націй — спершу в основному раунді, а згодом в плейоф. В обидвох випадках збірна України поступалася супернику (2:3) та (1:3) відповідно.Перший сет збірна України розпочала з виграного розіграшу, але одразу після цього Польща здійснила ривок у вісім набраних очок. Завдяки цьому поляки змогли втримати перевагу до завершення партії, здобувши перемогу 25:20.Другий сет вийшов зовсім невдалим для збірної України, від старту партії поляки володіли перевагою, а до закінчення сету їхнє лідерство сягнуло 12 очок — 25:13.Вирішальний третій сет також відійшов до активу збірної Польщі. Збірна України перебувала близько, щоби скоротити відставання за партіями, але наприкінці сету поляки довершили матч перемогою 25:22.Після поразки від збірної Польщі Україна посідає друге місце в турнірній таблиці групи B, маючи в своєму активі 12 очок. Для "синьо-жовтих" це останній поєдинок групового етапу турніру.Долю позиції України за підсумками групового етапу визначить протистояння між Болгарією та Польщею. У випадку перемоги болгар у трьох сетах українці посядуть третє місце в групі. В інших випадках Україна завершить груповий етап на другій сходинці.Нагадаємо, що в понеділок, 14 вересня, волейбольна збірна України здобула четверту поспіль перемогу на Євро-2026. Тоді "синьо-жовті" в трьох сетах обіграли Португалію..

У вівторок, 15 вересня, президент Володимир Зеленський призначив Олексія Коваленка командувачем Військ звʼязку та кібербезпеки Збройних сил України.Про це свідчить відповідний указ №931/2026, який з’явився на сайті президента України."Призначити Коваленка Олексія Олександровича командувачем Військ звʼязку та кібербезпеки Збройних сил України", — йдеться в повідомленні.Що відомо про Олексія КоваленкаДо офіційного призначення на посаду командувача Олексій Коваленко з 2023 року перебував у статусі тимчасового виконувача обов'язків керівника цього ж роду військ.Він також є начальником Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (ВІТІ) — провідного військового вишу України, який готує спеціалістів із кібербезпеки та зв'язку.Війська зв'язку та кібербезпеки ЗСУ є окремим родом військ, підрозділи якого інтегровані в усі види Збройних сил України. Під керівництвом генерала Коваленка вони забезпечують: функціонування військових інформаційних систем і систем бойового управління, розгортання захищених каналів зв’язку й оповіщення для армії, кібероборону України та відбиття ворожих атак у цифровому просторі.На той момент нове командування військ зв'язку та кібернетичної безпеки створено в структурі ЗСУ на початку лютого 2020 року. Воно підпорядковується Генеральному штабу ЗСУ.Нагадаємо, що 2 вересня президент України Володимир Зеленський здійснив кадрову перестановку у вищому військовому командуванні ЗСУ. Новим командувачем Сухопутних військ призначено бойового офіцера Святослава Заїця..

Фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Про це заявила народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в Telegram.За її словами, з вівторка, 15 вересня, в Україні фінансуються лише три сфери:соціальні видатки;зарплати бюджетникам;утримання військових."Грошей у бюджеті обмаль", — констатувала нардепка.Вона акцентувала, що багато що залежить від завтрашніх голосувань депутатів Верховної Ради. Це стосується міжнародних вимог."Це посилки, сек’ютеризація. SEPA в порядку денному немає. Страшне, як бояться депутати невинного реєстру банківських рахунків і сейфів. Особливо з огляду на те, що всі в цій країні один про одного все знають, особливо, де гроші лежать і один за одним стежать", — зауважила Ольга Василевська-Смаглюк.Як відомо, сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

Очільниця дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що відповіла би на дзвінок Володимира Путіна або міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Вона готова посприяти тому, щоби така розмова відбулася.Про це Кая Каллас заявила в інтерв'ю виданню Yle. При цьому вона не підтримує переговорів із Росією на російських умовах."Звичайно, я розмовлятиму, якщо з'явиться така можливість", — наголосила Каллас.Європейська посадовиця нагадала, що вже зустрічалася з Лавровим на міжнародних форумах, у тому числі на зустрічах АSEAN і G20, де прямо викладала йому позицію ЄС.За її словами, Москва вміло веде переговори. Вона вважає, що Росія висуває максимальні вимоги, загрожує та чекає на поступки з боку Заходу. У результаті Кремль намагається досягнути того, чого раніше не мав.Очільниця європейської дипломатії скептично поставилася до зусиль спецпредставників президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, які останні півтора роки їздили до Москви та Києва у пошуках шляхів до миру в Україні. Каллас вважає, що в цьому процесі мають брати участь люди, які краще розуміють, як діє Росія.На її думку, якщо мета — швидко закінчити війну, найпростіший спосіб — це змусити жертву відмовитися від того, що вона захищає, тобто від своєї землі та своїх людей. Однак, наголосила вона, це не призведе до справедливого та сталого світу.Каллас також заявила, що Євросоюз зараз не може бути повноцінним посередником між Україною та Росією, оскільки підтримує Київ. При цьому вона зауважила, що в переговорах неминуче обговорюватимуться питання, розв’язання яких залежить від Європи — наприклад, доля заморожених російських активів.За її словами, Євросоюз має чітко дати зрозуміти, що такі питання не може вирішувати лише діалог між Москвою та Вашингтоном."Вимоги Росії максимальні. У відповідь ми також маємо говорити про свої максимальні вимоги, щоби переговорні позиції були збалансовані", — підсумувала Кая Каллас.Нагадаємо, в середині серпня вона розповідала, що Європейський Союз восени планує представити новий масштабний пакет санкцій проти Росії. Після його ухвалення кількість російських фізичних і юридичних осіб, які перебувають під обмеженнями ЄС, може зрости приблизно на третину..

Для тих споживачів, які мають інтелектуальний лічильник, запроваджено нововведення у сфері ціноутворення. Також тепер з’явиться право обирати постачальника електроенергії.Про це заявили в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Там 15 вересня схвалили проєкт змін до правил роздрібного ринку електричної енергії."Одна з ключових змін — право споживачів, які мають інтелектуальні лічильники, укладати договори з динамічною ціною на електроенергію. Проєкт також розширює можливості споживачів щодо способів оплати та зміни електропостачальника", — йдеться в повідомленні.У НКРЕКП пояснили, що динамічна ціна змінюватиметься залежно від коливань на ринку "на добу наперед" і внутрішньодобовому ринку. Для споживача це означає можливість враховувати зміну ціни протягом доби, відповідно коригувати своє споживання та гнучкіше управляти витратами на електроенергію."При цьому перехід на динамічну ціну не буде обов’язковим. Споживач сам вирішуватиме, чи укладати такий договір", — зауважили в комісії.Постачальники електроенергії, які обслуговують понад 200 тисяч споживачів, мають забезпечити можливість укласти договір із динамічною ціною тим клієнтам, які мають інтелектуальні лічильники.Перед укладенням такого договору електропостачальник має пояснити споживачу, від чого залежить зміна ціни, а також поінформувати про можливі вигоди, ризики та витрати. В особистому кабінеті споживач зможе бачити дані про своє споживання та зміну динамічної ціни за відповідні періоди."Проєкт змін також спрощує зміну електропостачальника. Для побутових і малих непобутових споживачів вона має бути безкоштовною", — акцентували в комісії.Крім того, споживачі зможуть обирати постачальника, зареєстрованого в державі — члені ЄС або Енергетичного Співтовариства, якщо він допущений до роботи на українському ринку."Зміни підготовлені на виконання законодавства щодо інтеграції енергетичних ринків України з європейськими та посилення прав споживачів", — підсумували в НКРЕКП.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Україні підвищення вартості комунальних послуг не очікується. Зокрема, ціни на газ залишаться незмінними до кінця квітня 2027 року, проте тарифи на воду можуть переглянути у будь-який час..

Європейські комісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.Про це повідомило "Суспільне" з власних джерел у Верховній Раді. Журналісти зазначили, що раніше таке прохання озвучили президент України Володимир Зеленський і низка урядовців.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Зокрема, 3 вересня Єврокомісія офіційно подала до Ради ЄС документ на затвердження Восьмого траншу кредитної програми Ukraine Facility (приблизно на три мільярди євро).П’ять із 12 умов виконано для другого траншу за Ukraine Support Loan, але депутати не проголосували важливий для ЄС законопроєкт про оподаткування посилок до 150 євро."Це одна з небагатьох умов, виконання якої призведе до наповнення казни, як сказав один із посадовців ЄС. За умови виконання взятих зобов'язань Україні достатньо бюджетного фінансування на поточний рік", — ідеться в повідомленні.Окрім того, в документі згадана й необхідність поваги до національних меншин. У цьому контексті Угорщина наразі не готова розблокувати відкриття переговорних кластерів у межах вступу України до Євросоюзу. Серед причин, які Будапешт називає партнерам у ЄС, — ставлення угорського суспільства до України та питання захисту прав національних меншин.Лист підписали єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс і єврокомісарка з розширення Марта Кос.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

Українські воїни провели військову операцію "Вівальді" щодо звільнення Донецької області. Є вже перші результати. Зокрема, ліквідовано замаскованого противника та створено плацдарм для подальшого наступу.Про це повідомили на інформаційних ресурсах Третього армійського корпусу."Третій корпус зачистив від інфільтрації Новоселівку, Олександрівку, Ярову, околиці Корового Яру та звільнив Середнє", — наголосив бригадний генерал Андрій Білецький.Українські військові підтвердили інформацію про наступ української армії на півночі Донецької області. У режимі інформаційної тиші підрозділи ліквідували осередки інфільтрації противника та зачистили 75 кілометрів квадратних. Ще 10 кілометрів квадратних — деокуповано. Нищівний удар завдано по боєздатності 20-ї та 25-ї армій Росії."Разом це більше, ніж площа Житомира, та майже як Чернігів", — пояснили українські військові.Втрати противника на цьому етапі: близько 1 500 солдатів, понад 12 тисяч безпілотників і сотні одиниць бронетехніки, артилерійських систем, автомобільної техніки.Одночасно підрозділи безпілотних систем перерізали логістичні маршрути ворога. Внаслідок ударів корпусу російські війська перенесли постачання паливно-мастильних матеріалів за межі України — у Воронезьку область: згорнули трубопровід і винесли склади.У зоні відповідальності Третього армійського корпусу основною тактикою противника були "флаговтики", кажуть в угрупованні."Малі групи окупантів, які ховалися в сірій зоні, перевдягалися в цивільних, наводили удари по наших позиціях і мали забезпечувати повільне просування противника", — йдеться у зведенні.Для протидії їм було створено об'єднаний штаб на тактичному рівні. Корпус також перерізав логістику армії РФ."Настільки ефективно, що противник був змушений виносити критично важливі ланки постачання все далі в тил, рятуючись від наших ударів", — розповіли військові.Цей етап операції став можливим завдяки 60-й ОМБр, 125-й ОВМБр, БТГр Третьої ОШБр, 21-му ОПБпС KRAKEN, Третьму ОРБ та 25-му ОПТБ  корпусу, а також приданим підрозділам — 66-й ОМБр, 85-й тгр Восьмого полку ССО, спецпідрозділу ГУР "Артан" і 10-му мобільному прикордонному загону "ДОЗОР"."У відкритих джерелах зараз багато інформації про те, що остаточна мета наших наступальних дій — вийти до берегів річки Чорний Жеребець. Але наша операція називається "Вівальді". А у Вівальді, як відомо, чотири сезони. І це — лише перший із них. Тому стежте за нашими офіційними повідомленнями та не поспішайте зі спойлерами. Добрі новини будуть", — підсумував Андрій Білецький.Нагадаємо, що, за інформацією Інституту вивчення війни, російська армія дещо прискорила свій рух на фронті наприкінці літа, однак масштабний весняно-літній наступ окупантів провалився без значних оперативно-тактичних успіхів. Водночас Сили оборони України успішно контратакують та відтискають ворога на ключових напрямках..