Відсутність доступу до чорноморських портів створює значні ризики для українського аграрного експорту та фінансової стійкості виробників. Наземна логістика не здатна повністю замінити морські перевезення.Про це повідомили на Facebook-сторінці Ukrainian agribusiness club."У разі тривалого обмеження роботи чорноморських портів сукупні додаткові збитки агросектору можуть скласти до 7,5 мільярда доларів за маркетинговий рік", — зауважив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час вебінару "Аграрний сектор України в лещатах: як сучасні реалії визначають шлях до ЄС".Зазначається, що додаткове навантаження на транспортування — 50-70 доларів на кожній тонні, а подекуди сягає і 80 доларів. Загалом таке подорожчання витягуватиме з кишень агровиробників близько 2,4 мільярда доларів щороку.Водночас аграрна галузь є критично важливою для фінансової стабільності регіонів. Близько п’яти мільйонів українців отримують виплати, пов’язані з аграрним сектором.До того ж податки від сільського господарства формують 20% доходів місцевих бюджетів, із яких фінансуються школи, лікарні та інфраструктура. Зниження доходів виробників ускладнює виконання фінансових зобов’язань перед працівниками та громадами."Якщо ситуація не зміниться, аграрному сектору буде дедалі складніше підтримувати нинішні обсяги виробництва", — зазначили аграрії.Вони додали, що зростання витрат на експорт і зниження доходів безпосередньо впливають на можливості господарств продовжувати роботу."Ми маємо готуватися до різних сценаріїв, адже наразі немає ознак покращення ситуації. Водночас це не означає, що держава припиняє роботу над пошуком рішень для відновлення повноцінного експорту через Чорне море. Мінагрополітики опрацьовує можливі механізми підтримки агровиробників разом із міжнародними партнерами, передусім ЄС. Основне завдання — допомогти господарствам зберегти фінансову стійкість, продовжувати діяльність та виконувати зобов’язання перед працівниками та громадами", — підсумував Тарас Висоцький.Нагадаємо, на початку цього тижня стало відомо, що "Нафтогаз" уклав контракт із польською компанією ORLEN на постачання трьох партій американського скрапленого природного газу (LNG). Постачання заплановані на перший квартал 2027 року та мають допомогти забезпечити потреби України під час пікового зимового споживання..

У суботу, 21 листопада, ввечері в центрі Івано-Франківська виникнув конфлікт між трьома чоловіками. Внаслідок цього один із них застосував зброю, інший — отримав поранення ноги.Про це повідомила поліція Івано-Франківської області. Правоохоронці з’ясовують обставини конфлікту зі стріляниною.Вони уточнили, що це сталося біля одного з кафе на "стометрівці" — пішохідній ділянці вулиці Незалежності."Під час сварки пролунав постріл, унаслідок якого 34-річний франківець отримав поранення ноги", — йдеться в повідомленні.На звук одразу відреагував спільний наряд поліції та Національної гвардії, який патрулював центр міста. Поліцейські викликали медиків, ті госпіталізували пораненого."Іншого учасника конфлікту, 27-річного місцевого мешканця, доставили до Івано-Франківського районного управління поліції, щоби зʼясувати обставини інциденту", — розповіли у франківській поліції.Вони додали, що в нього також були видимі тілесні ушкодження в ділянці обличчя. Це може свідчити про те, що перед стріляниною між чоловіками відбулася ще й бійка."На місці виявили зброю, попередньо — травматичну. Слідчі встановлюють, із чого розпочалася сутичка та за яких обставин застосували зброю. Після цього визначать правову кваліфікацію події", — підсумували в поліції Івано-Франківської області.Нагадаємо, що 15 листопада близько опівночі біля торговельного центру в Приморському районі Одеси стався інцидент із бійкою та стріляниною. Постраждали шестеро осіб. Поліцейські провели розслідування обставин. Із цього приводу тривають два кримінальні провадження..

У понеділок, 23 листопада, у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбудеться засідання Північноатлантичної ради. На ньому обговорять порушення повітряного простору Польщі російськими ракетами.Про це повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, його цитують медійники з RMF24."Найближчим часом ми отримаємо від союзників по НАТО потужну підтримку, що посилить захист нашого східного кордону. У понеділок у штаб-квартирі НАТО відбудеться надзвичайне засідання Північноатлантичної ради, на якому ми представимо конкретні пропозиції та визначимо нові можливості дій", — зазначив він.Міністр додав, що деталі обговорив із головнокомандувачем Об'єднаних сил НАТО в Європі генералом Алексусом Гринкевичсом. Він також подякував генеральному секретарю НАТО Марку Рютте за заяву з цього приводу.Північноатлантична рада — найважливіший орган ухвалення рішень НАТО. До її складу входять представники всіх держав-членів Альянсу. Зазвичай це посли при НАТО, але за потреби також міністри закордонних справ, оборони або очільники держав і урядів.Марк Рютте під час суботнього візиту до Варшави наголосив, що у зв'язку з вторгненням ракет до Польщі перебував у контакті як із прем'єр-міністром Польщі, так і з президентом."Польща — сильний союзник, у вас тут чудові збройні сили, і тепер ми маємо точно з'ясувати, що сталося. Командувач силами НАТО в Європі зробить усе, щоби визначити, де існують загрози для нашої системи стримування й оборони, щоби в разі потреби впровадити певні зміни", — наголосив генеральний секретар НАТО.Нагадаємо, що, за версією аналітиків американського Інституту вивчення війни, під час ударів по Україні російські війська навмисно спрямували ракети та безпілотники в повітряний простір Польщі. Зокрема, рашиські боєприпаси зафіксували в трьох локаціях цієї країни. Це перевірка реакції НАТО..

Президентка організації "Карітас України" Тетяна Ставничи зустрілася з Папою Римським Левом XIV. Вона передала йому декілька подарунків, один із яких з особливою історією — це пара шкарпеток від сім’єї, евакуйованої з Олешок.Про це повідомив сайт благодійної організації "Карітас України". Там зазначили, що подарунок понтифіку містив синьо-жовтий браслет, фотолистівку із зображенням евакуйованого чоловіка з іконкою в руках і шкарпетки від евакуйованої з Олешок сім’ї."Родина тривалий час залишалася заблокованою на восьмому поверсі будинку в Олешках, нижні поверхи якого зруйнували ракетні обстріли. Син шукав їжу в покинутих квартирах, а дружина доглядала за чоловіком, який через проблеми із суглобами не може сидіти. Щоби відволіктися, жінка в’язала шкарпетки — за цей час назбиралося декілька десятків пар", — пояснила Ставничи.Дізнавшись про можливість евакуації, родина звернулася до Офісу омбудсмена. Для порятунку використали пожежну драбину. Чоловіка доправили до Києва швидкою допомогою.Зараз уся родина разом перебуває в лікарні та проходить реабілітацію. Дізнавшись про зустріч з Папою, сім’я передала одну з пар шкарпеток "Карітасу України".На фото зображений 80-річний пан Володимир, який евакуювався з іншими мешканцями Олешків під час гуманітарної місії. Переживати окупацію та постійні обстріли чоловіку завжди допомагала молитва до Бога. З Олешків він привіз потерту стареньку іконку рівноапостольного князя Володимира, хрестителя Русі-України, куплену ще до повномасштабного російського вторгнення в Україну.Як відомо, що на початку 2026 року в окупованих Олешках виникнула гуманітарна катастрофа, в результаті якої мешканці опинилися без продовольчої та медичної допомоги. 16 жовтня 2026 року Папа Римський Лев XIV провів телефонну розмову з Володимиром Путіним, під час якої закликав до гуманітарного перемир’я, необхідного для доставлення продовольства та медикаментів, а також забезпечення добровільної та безпечної евакуації цивільного населення Олешків.Дещо пізніше, 19 жовтня, Папа Лев XIV обговорив ситуацію з президентом України Володимиром Зеленським, наголосивши на необхідності співпраці сторін задля захисту цивільних і забезпечення гуманітарного доступу. 23 жовтня за посередництва першої леді США Меланії Трамп офіційно підтвердили домовленості щодо проведення гуманітарної місії та тимчасового припинення вогню в Олешках. 31 жовтня евакуйованих мешканців доставили до Києва.Нагадаємо, вчора президент Володимир Зеленський інформував, що Україна передала американській стороні оновлений перелік населених пунктів на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей, де пропонує провести гуманітарні операції за аналогією з евакуацією людей з Олешок..

У Німеччині зросла частка мешканців, які хочуть скорочення або припинення надання допомоги Україні. При цьому більшість таких — у східній частині країни.Про це свідчать результати опитування, яке інститут YouGov провів на замовлення газети Welt am Sonntag.Зокрема, 49% опитаних вважають, що допомогу варто зменшити або взагалі припинити. Натомість 39% пропонують надавати її надалі в тому самому чи більшому обсязі. 11% не визначилися з відповіддю.Кожен четвертий учасник опитування вважає, що Україні варто припинити надавати кошти, зброю та гуманітарну допомогу. Ще 24% принаймні скоротили би цю підтримку, 30% хочуть залишити її без змін, а 9% — збільшити.Найсильніша підтримка України — серед виборців партії "Зелені". Кожен другий, хто голосував за цю політичну силу на минулих виборах до Бундестагу, хоче зберегти допомогу в нинішньому обсязі, а 32% — збільшити її.Серед виборців партії "Альтернатива для Німеччини" більшість (62%) вважає, що допомогу варто припинити, а 27% — що її треба скоротити.Відповіді прихильників блоку Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів і Соціал-демократичної партії Німеччини — у проміжку між цими показниками.Особливо помітна підтримка України в наймолодшій віковій групі — від 18 до 29 років, а також серед людей віком від 70 років. У західних федеральних землях зберегти допомогу без змін чи збільшити хочуть 42% опитаних, а на сході Німеччини — лише 25%.Майже кожен другий учасник опитування також виступає за те, щоби канцлер Німеччини Фрідріх Мерц "якомога швидше" поговорив із Володимиром Путіним, навіть якщо Росія заздалегідь не піде на поступки у війні. Ще 23% хочуть, щоб розмова відбулася лише після російських поступок, а 9% вважають, що говорити не варто взагалі.За інформацією YouGov, опитування репрезентативне для населення Німеччини віком від 18 років. З 13 до 16 листопада інститут опитав онлайн 2 329 повнолітніх громадян. Це відбулося ще до зустрічі "Коаліції охочих" у Берліні 19 листопада, учасники якої пообіцяли підтримувати Україну.Нагадаємо, декілька днів тому канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запевнив, що його країна продовжить підтримувати Україну та працювати заради миру. Він наголосив, що Росія не зможе перемогти у війні, а підтримка українців є важливою для збереження миру та свободи в усій Європі..

У ніч на неділю, 22 листопада, в Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю легкового автомобіля та мікроавтобуса, який перекинувся. На щастя, люди не постраждали.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Києві."У Святошинському районі рятувальники підійняли мікроавтобус, що перекинувся внаслідок ДТП", — ідеться в повідомленні.Надзвичайники уточнили, що 22 листопада о 00:04 надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду на проспекті Берестейському."Внаслідок зіткнення легкового автомобіля Tesla з мікроавтобусом Mercedes-Benz відбулося перекидання мікроавтобуса", — констатували в ДСНС.За допомогою лебідки рятувальники підняли пошкоджений транспортний засіб."Жертв чи постраждалих не було. Причини ДТП наразі з'ясовують правоохоронці", — підсумували в Державній службі України з надзвичайних ситуацій у Києві.Нагадаємо, що 19 жовтня в Києві теж сталася ДТП за участю пасажирського автобуса та автомобіля Lexus. Внаслідок зіткнення автобус перекинувся на бік. На той момент в автобусі перебували 15 пасажирів. Шестеро людей отримали тоді травми різного ступеня важкості..

У ніч на неділю, 22 листопада, російські окупанти атакували Україну 186 ударними безпілотниками типу Shahed (72 із них — реактивні), "Гербера", дронами-імітаторами типу "Пародія". Сили оборони знешкодили 161 ворожу ціль.Про це повідомила пресслужба Повітряних сил Збройних сил України.Військові уточнили, що рашисти запускали дрони з таких напрямків: Орел, Курськ, Міллерово, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ (усе — Російська Федерація), тимчасово окупований Донецьк, Гвардійське, Чауда (обидва — тимчасово окупована територія Криму).Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряна оборона збила / пригнітила 161 ворожий БпЛА типу Shahed (56 із них — реактивні), "Гербера", дрони інших типів."Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на 18 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на шести локаціях", — зазначили українські військові."Атака триває, в повітряному просторі й зараз перебуває декілька ворожих безпілотників", — попередили в Повітряних силах ЗСУ.Нагадаємо, що минулої ночі у Вишгородському районі Київської області внаслідок ворожої атаки дроном пошкоджено п’ятиповерховий житловий будинок. Виникнула пожежа, зруйновано квартири з першого по п’ятий поверх..

У ніч на неділю, 22 листопада, у Вишгородському районі Київської області внаслідок ворожої атаки дроном пошкоджено п’ятиповерховий житловий будинок. Виникнула пожежа, зруйновано квартири з першого по п’ятий поверх.Про це повідомив голова Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Тимур Ткаченко. Він зазначив, що рятувальники проводять евакуацію мешканців.Окрім того, пошкоджено приміщення магазину. У пошкодженому ворогом будинку у Вишгородському районі травмовано двоє людей, серед них — дитина."Підліток отримав множинні осколкові поранення руки, його госпіталізували до лікарні. У 22-річної дівчини — різані рани стопи, медики надали їй допомогу на місці. Під завалами ще можуть перебувати люди — на місці тривають аварійно-рятувальні та пошукові роботи", — додав посадовець.Він зауважив, що також вибуховою хвилею пошкоджено будівлю розташованого поруч дитячого садка.У Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) уточнили, що це сталося в селищі Димер. Там зруйновано житловий будинок."Унаслідок ранкової атаки зруйновано будинок із першого по п’ятий поверх. Рятувальники евакуювали дев’ятьох людей, серед них одну дитину. Ще одна дитина, 2010 року народження, постраждала та госпіталізована", — констатували надзвичайники.Вони також надали попередню інформацію, що ще семеро людей можуть перебувати під завалами. Інформація щодо загиблих та постраждалих постійно оновлюється.. "Тривають аварійно-рятувальні роботи, розбір зруйнованих конструкцій і пошук людей. До робіт залучені рятувальники ДСНС і представники Товариства Червоного Хреста України. На місці також працюють психологи, які надають необхідну допомогу постраждалим", — підсумували в ДСНС.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти атакували деякі регіони України. Зокрема, зафіксовано "прильоти" в Харкові та Полтавській області..

У суботу, 21 листопада, у Фінській затоці два українські безпілотники атакували російське вантажне судно "Спарта II". Його використовували для забезпечення російської військової логістики.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Зазначається, що дрони влучили в "Спарту II" під час її переходу із Санкт-Петербурга (Ленінградська область) до Калінінграда. Це сталося в нейтральних водах Фінської затоки, приблизно за три морські милі (близько 3,7 кілометра) від виняткової економічної зони Росії."Судно перебуває під санкціями США й України як частина логістичної інфраструктури, що підтримує військову діяльність Росії", — наголосили аналітики.Власником "Спарти II" є російська судноплавна компанія "Оборонлогістика", яка надає логістичні послуги Міністерству оборони Росії. Взимку 2024-2025 років російські війська використовували "Спарту II" для вивезення військового майна, зокрема, зенітно-ракетних комплексів С-300, зі сирійського порту Тартус.Представник Прикордонної служби Фінляндії підтвердив, що українські дрони атакували "Спарту II", коли вона перебувала в російських територіальних водах, тоді як Сили оборони Фінляндії повідомили, що удар стався в міжнародних водах на захід від російського острова Гогланд.Фінські прикордонники додали, що після влучання пошкоджена "Спарта II" дрейфувала з міжнародних вод у північному напрямку — в територіальні води Фінляндії.Як відомо, територіальні води держав простягаються на відстань до 12 морських миль (близько 22 кілометрів) від берегової лінії. Держави мають майже повний суверенітет і юрисдикцію над своїми територіальними водами, тоді як у межах виняткових економічних зон їхній суверенітет не є повним. Оскільки в акваторії вузької Фінської затоки та північної частини Балтійського моря свої інтереси мають багато держав, розташованих у безпосередній близькості одна від одної, для розмежування морських кордонів у цьому регіоні уклали спеціальні угоди.Інші ключові висновки ISWПрезидент України Володимир Зеленський запропонував запровадити тимчасові локальні режими припинення вогню для евакуації цивільних осіб із 15 населених пунктів, розташованих уздовж річки Дніпро або поблизу неї — на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей.У цих районах припинення вогню можливе, оскільки географія Дніпра створює стабільну лінію фронту, що ускладнює проведення наземних операцій або безпосередній контакт між силами, які ворогують.Високопоставлені представники Кремля продовжують відкрито заявляти про кінцеву мету Москви — встановити контроль над більшою частиною території України, включно з Києвом.Російські війська нещодавно просунулися на північний схід від Куп’янська, на північний схід від Лимана та на південний схід від Добропілля.Нагадаємо, що в п’ятницю та суботу Сили оборони України продовжили методично руйнувати те, на чому тримається діяльність армії Росії на фронті: боєприпаси, управління та шляхи постачання..

У неділю, 22 листопада американський президент Дональд Трамп опублікував фотографію з Володимиром Путіним із підписом: "Мій друг", а також порівняв саміт у Шеньчжені з Ялтинською конференцією 1945 року.Відповідні світлини з’явилися в соціальній мережі Дональда Трампа Truth Social.Ось цю фотографію з Володимиром Путіним він підписав як "Мій друг". Раніше американського президента критикували за те, що він назвав так російського диктатора під час тристоронньої зустрічі з Китаєм.Під час пресконференції в Білому домі президента США запитали про це: "Ви називаєте Путіна своїм другом. Але чи він друг для США?""Я не можу стверджувати про США. Я вважаю, що мене з ним дуже добрі стосунки", — відповів Дональд Трамп.Також він розмістив серію інших фото, на одному з яких із підписом "Великі держави. 1945, 2026" (The Great Powers 1945, 2026) зображено лідерів СРСР, США і Великої Британії Йосипа Сталіна, Франкліна Рузвельта та Вінстона Черчилля та знімок, на якому він стоїть разом із Путіним і Сі Цзіньпіном.Перед цим самітом очільників США, Китаю та Росії, побачивши Путіна під час входу до кімнати для зустрічі, президент США пожартував: "Хто це? Це мій друг".Тоді слова Дональда Трампа викликали критику як керівників європейських країн, так і сенаторів США. Наприклад, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск після заяви Трампа написав у соцмережах:"Боже, захисти нас від таких друзів".Нагадаємо, вчора американський президент заявив, що після успішної евакуації людей з Олешок на Херсонщині США працюють над масштабуванням гуманітарних домовленостей між Україною та Росією..

У ніч на неділю, 22 листопада, російські окупанти атакували деякі регіони України. Зокрема, зафіксовано "прильоти" в Харкові та Полтавській області.Про це повідомили міський голова Харкова Ігор Терехов і начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич, які опублікували відповідні дописи у своїх Telegram-каналах."Влучання ударного дрона в Київському районі. На місці пожежа. Наслідки уточнюємо", — зазначив Ігор Терехов.Деталі влучання російського безпілотника наразі невідомі. Харківські служби працюють на місці для того, щоби загасити загоряння та допомогти людям."У Кременчуцькому районі відбулося влучання ворожого безпілотника в територію приватного підприємства. Попередньо, люди не постраждали", — написав Віталій Дяківнич.Раніше повідомлялося про аварійні відключення світла в цьому регіоні Полтавщини. За словами посадовця, енергетики попрацювали й усунули проблеми."Енергопостачання відновлено для всіх споживачів. Дякую енергетикам за роботу", — акцентував очільник військової адміністрації Полтавщини.Щодо Харкова, то вчора Ігор Терехов інформував, що ворог завдав удару реактивним "шахедом" по Салтівському району міста."Влучання на відкритій території. Надійшла інформація про двох постраждалих", — уточнив він згодом.Нагадаємо, що вчора ввечері російські загарбники атакували Запоріжжя. У місті зафіксовано пошкодження. Постраждали троє людей. Серед них — двоє дітей..

Володимир Путін очікував від зустрічі з американським президентом Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзиньпіном у Шеньчжені домовленостей про поділ світу на сфери впливу. Він планував повторення Ялтинської конференції 1945 року.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в суботу, 21 листопада."Кажуть, Ялта-2 не вийшла в Путіна. Ну, передусім, насправді це була не Ялта. Інша справа, чи Путін хотів реально Ялти? Так. У якому сенсі? В сенсі переділу світу, зміни кордонів", — зазначив він.За його словами, Китай не дав себе затягнути. Так само позиція США не настільки однозначна стосовно бажань Росії."Не знаю, що там відбувалося між ними в двосторонці з Росією, але про Україну не йшлося, публічно нічого не було. Тобто зміни кордонів світу не вийшли. Така позиція, така стратегія була у Путіна. Але йому не вдалося нічого реалізувати", — додав український президент.Стосовно перемоги над фашизмом, то, за його словами, якби насправді світові держави намагалися закріпити знову таку перемогу, "то на цьому саміті мали бути США, Європа й Україна — точно без Росії"."І третє, я думаю, що саміт був для Росії дуже невдалим. Окрім того, що Путін не зміг отримати бажаних результатів, ми бачили його реакцію. Реакцію, на жаль, ми відчули й в Україні. Вночі відбувся масовий обстріл, 111 ракет. Ну, в принципі, якщо би Путін хотів знову світу нагадати, хто він такий, ми й не забували, що він терорист і вбивця", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю NBC News, що Україна завдала удару по мосту через Керченську протоку у відповідь на атаки Росії на українські мости та залізницю. Це легітимна ціль, оскільки Росія окупувала Крим, цим мостом окупанти перевозять багато зброї..

Росіянам знадобиться від декількох місяців, щоби підійняти пошкоджений елемент Керченського моста. Зараз окупанти проводять обстеження території навколо частково зруйнованої переправи.Про це заявив міністр оборони України Євгеній Хмара під час зустрічі президента України Володимира Зеленського з держсекретарем з питань оборони Великої Британії Весом Стрітінгом, його цитує "Укрінформ"."Ми оцінюємо час, коли вони здійснять підйом і відведення цієї конструкції. Йдеться про арку й автомобільну частину Керченського моста. Це період від декількох місяців", — зазначив Хмара.Коментуючи пошкодження моста, український міністр додав, що росіяни зараз проводять його обстеження."Ми точно розуміємо, що вони зараз досліджують там усе навколо. Спустили водолазів, розбираються в деталях, яким чином можуть підійняти та відтягнути пошкоджений елемент до моста", — розповів подробиці очільник українського оборонного відомтсва.Як відомо, вночі 19 листопада Україна втретє за тиждень атакувала Керченський міст, що з'єднує Краснодарський край Росії з окупованим Кримом. Цього разу наші військові застосували ракети "Нептун". Після цього рух мостом перекрили через пошкоджене залізничне полотно.Уперше цього тижня Україна уразила Керченський міст 16 листопада. Тоді окупаційна адміністрація перекрила автомобільний рух, а на під'їздах до переправи утворилися багатокілометрові затори.Речник Кремля Дмитро Пєсков згодом заявив, що пошкодження моста нібито незначні. Однак опубліковані пізніше знімки свідчили про суттєві пошкодження дорожнього полотна та деформацію однієї з арок споруди.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю NBC News, що Україна завдала удару по мосту через Керченську протоку у відповідь на атаки Росії на українські мости та залізницю. Це легітимна ціль, оскільки Росія окупувала Крим, цим мостом окупанти перевозять багато зброї..

У суботу, 21 листопада, президент Європейської ради Антоніу Кошта представив пропозицію багаторічного бюджету Європейського Союзу на 2028-2034 роки. Вона передбачає скорочення загальних видатків порівняно з початковою пропозицією Єврокомісії.Про це повідомила "Європейська правда". При цьому в ній зберігається фінансування для України в обсязі до 100 мільярдів євро за поточними цінами.Для підтримки України у багаторічному бюджеті ЄС передбачено спеціальний інструмент Ukraine Reserve обсягом до 100 мільярдів євро в поточних цінах (88,869 мільярда євро в постійних цінах 2025 року). "Конкретно моя пропозиція на 10% нижча за початкову пропозицію Єврокомісії — скорочення на 204 мільярди євро в поточних цінах, щоб утримати національні внески на розумному рівні", — заявив Кошта.Однак, за його словами, фінансування України у розмірі 100 мільярдів євро відповідає початковій пропозиції Європейської комісії. При цьому воно передбачається понад встановлені стелі багаторічного бюджету Євросоюзу.Зокрема, підтримка надаватиметься у формі бюджетних гарантій, а також кредитної допомоги, забезпеченої бюджетними можливостями ЄС. Пропозиція також передбачає можливість додаткового субсидування витрат на запозичення для України та спрямування додаткового фінансування через інструменти зовнішньої допомоги ЄС, зокрема, на гуманітарні потреби.Загальний обсяг запропонованого багаторічного бюджету Євросоюзу — близько 1,78 трильйона євро в поточних цінах.Презентовану Антоніу Коштою пропозицію обговорюватимуть на засіданні Європейської ради 26-27 листопада у Брюсселі.Нагадаємо, вчора прем’єр-міністр Сергій Корецький інформував, що Україна отримала майже вісім мільярдів євро від ЄС у межах програми Ukraine Facility. Це найбільший одноразовий транш за всю історію програми..

У суботу, 21 листопада, президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська у День гідності та свободи вшанували пам'ять українців, які загинули під час Революції Гідності. Вони поклали лампадки до пам'ятного хреста на Алеї Героїв Небесної Сотні у Києві біля оновленого меморіального простору.Про це повідомив Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."Сьогодні, в День Гідності та Свободи, Україна згадує людей, які справді змінили нашу історію та допомогли Україні зберегти незалежність", — зазначив він.За його словами, сміливість і небайдужість українців проявили себе 2004 року, коли люди сказали, що без них долю України не вирішать. І 2014 року, коли український народ знову довів, що захистить незалежність і обраний мільйонами європейський шлях для України."Пам’ятаємо, шануємо та дякуємо за те, що у надзвичайний історичний час українці не залишаються в стороні", — акцентував український президент.Він констатував, що щороку традиційно на Алеї Героїв Небесної Сотні в Києві віддається належне подвигу Героїв Небесної Сотні й усіх захисників і захисниць незалежності України, свободи та права нашого народу жити у своїй країні саме так, як народ це визначає."Цього року оновили капличку та хрест памʼяті, весь простір нагорі Алеї Героїв Небесної Сотні", — зауважив президент України.На його переконання, важливо, щоби люди приходили у це місце, бачили обличчя учасників Революції Гідності, шанували українське прагнення до свободи."І дякували тим, хто забезпечує Україні незалежність. Від 2014 року, від 2022 року. Назавжди. Слава всім українським героям! Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.. Нагадаємо, що 21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи. У цей день в історії нашої держави сталися дві доленосні події: Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013 року. Тому цей день є своєрідним нагадуванням для українців про їх силу та незламність..
