Віталій Павлишин

Міністерство оборони провело серію зустрічей у межах візиту спільної місії генерального директорату Європейської комісії з оборонної промисловості та космосу (DG DEFIS) і Європейської служби зовнішніх дій (EEAS) до України. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Там зазначили, що європейську делегацію очолював заступник генерального директора DG DEFIS Геральд Рюйтерс.Сторони обговорили механізми верифікації та контролю за коштами Кредиту на підтримку України (Ukraine Support Loan), співпрацю в рамках Оборонно-промислового пакту ЄС і України та потреби defense-сектору. Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Сергій Боєв представив партнерам потреби України у фінансуванні оборонної сфери на 2027 рік. Окремий акцент зроблено на безпілотних системах, роль яких на полі бою постійно зростає. Серед ключових пріоритетів — підтримка виробництва українських FPV-дронів, засобів middle strike та deep strike.Заступниця міністра оборони Ганна Гвоздяр презентувала потенціал українського оборонно-промислового комплексу й окреслила виробничі пріоритети в межах Ukraine Support Loan."Ми активно співпрацюємо з європейськими партнерами та прагнемо конкретних результатів для обидвох сторін. Спільне виробництво — ключ до зміцнення обороноздатності України сьогодні та безпеки Європи в майбутньому", — зазначила вона.Також на зустрічі йшлося про подальшу інтеграцію українського ОПК в оборонно-промислову екосистему ЄС, розширення виробничої кооперації та зміцнення довгострокового партнерства.Питання верифікації, підзвітності та підходів до закупівель із делегацією ЄС обговорив заступник міністра оборони України Мстислав Банік. Пріоритети Міноборони на цьому напрямку:удосконалення законодавства у сфері оборонних закупівель з урахуванням реалій воєнного часу та рекомендацій ЄС;переведення закупівель на конкурентні процедури та подальше виведення торгів на електронні майданчики для мінімізації людського фактора."Ми бачимо, що зростає конкуренція, розширюється ринок, і суттєво економимо кошти. Частина торгів вже успішно відбулася, постачання до війська почалося. Таким чином Міністерство оборони створює просту систему з нульовою толерантністю до корупції та тіньових схем, залишаючись при цьому відкритими перед партнерами", — акцентував Банік.Українська сторона також відзначила позитивну динаміку залучення європейського бізнесу, адже 2026 року європейські оборонні компанії вже брали участь у конкурентних закупівлях, оголошених АОЗ.Ukraine Support Loan — це один із ключових інструментів фінансування оборонних потреб України та розвитку співпраці з європейськими партнерами.Загалом кредит передбачає до 90 мільярдів євро на підтримку України 2026-2027 років: майже 60 мільярдів євро — на оборону, ще 30 мільярдів євро — на бюджетну підтримку. Україна вже отримала майже 16 мільярдів євро. Наразі останній транш на 2,86 мільярда євро надійшов в середині жовтня."Для України надзвичайно важливо залишатися прозорими та підзвітними для партнерів у процесі використання цих коштів. Міністерство оборони дякує ЄС за надійне партнерство, поглиблення співпраці та масштабування оборонного виробництва", — підсумували в українському оборонному відомстві.Нагадаємо, раніше премʼєр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що така допомога від партнерів — це більше дронів, систем протиповітряної оборони, ракет і боєприпасів. Це означає надійніший захист наших людей і посилення спроможностей наших захисників на передовій..

Рішення Міжнародної федерації важкої атлетики (IWF) провести чемпіонат світу 2030 року в Москві стало цілковитою несподіванкою для українських спортсменів. Вони оскаржуватимуть його та вимагатимуть зміни локації.Про це заявив державний тренер національної збірної України з важкої атлетики Дмитро Сухоцький у коментарі для "Суспільне Спорт".Як відомо, виконавчий комітет IWF призначив Москву господаркою дорослого чемпіонату світу з важкої атлетики 2030 року. Це перший випадок від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли міжнародна федерація з олімпійського виду спорту довірила Росії проведення змагань такого рівня. Чемпіонат світу 2030 рокутакож стане кваліфікаційним турніром до Олімпійських ігор 2032 року.Рішення ухвалили після того, як у червні 2026 року IWF дозволила російським і білоруським важкоатлетам виступати на міжнародних змаганнях із національною символікою."Це рішення для нас дуже несподіване. На нього ми дивимося із розчаруванням і занепокоєнням. Наші спортсмени продовжують готуватися до міжнародних і всеукраїнських змагань під обстрілами, повітряними тривогами. Часто вони змушені змінювати свої локації. Тому рішення провести чемпіонат світу в Москві сприймається дуже болісно для нас. Повернення російського спорту на міжнародну арену вже давно почало відбутися, але рішення надавати Росії право приймати чемпіонати світу — це вже значно серйозніший крок", — акцентував Сухоцький.За його словами, федерація не повідомляла, чому саме ухвалено таке рішення. Кероівники української важкої атлетики хочуть отримати якісь пояснення та протокол рішення."Насамперед наша федерація буде звертатися до IWF, аби переглянути це рішення, із закликом про те, аби відбулася зміна локації чемпіонату світу. Для нас зараз це дуже негативне рішення, яке ми не розуміємо, і будемо намагатися його оскаржити. Але не можу надавати жодних гарантій, тому що це треба оцінювати вже з юристами щодо оскарження в судовому порядку", — зауважив державний тренер збірної України.Він також додав, що після цього є ризик ухвалення подібних рішень іншими федераціями: якщо вже перша федерація дозволила проведення такого рівня чемпіонату, можливо, і наступні візьмуть приклад."Спортсмени наші дуже обурені. По-перше, тим, що ми вже змушені виступати з представниками Росії та Білорусі під національними прапорами на чемпіонатах Європи та світу. Вже розпочинається кваліфікація до Олімпійських ігор, і використання таких рішень дуже збиває і спортсменів, і тренерський склад, тому що немає розуміння, що робити далі", — наголосив спортивний функціонер.Але, за його словами, життя триває, тож українські спортсмени продовжуватимуть доводити, що Україна — сильна та незалежна держава, яка відстоюватиме свої права та свої позиції на міжнародній арені навіть за таких обставин."Щодо 2030 року, напевно, не зможу наперед сказати. Це потрібно узгоджувати з федерацією та Міністерством молоді та спорту, Національним олімпійським комітетом, враховуючи ситуацію на той момент. Але з огляду на те, що відбувається зараз, то я не бачу якихось можливостей участі в чемпіонаті світу в Москві", — підсумував Дмитро Сухоцький.Нагадаємо, що наприкінці липня Міжнародна федерація хокею ухвалила рішення щодо участі російських збірних у чемпіонатах світу сезону-2026/2027. Росія не виступить на чотирьох із п'яти турнірів, на які претендувала..

Українські ветерани незабаром можуть отримати законодавче право на першочерговий перетин державного кордону. Скористатися ним також зможуть члени їхніх сімей. Відповідний законопроєкт уже розроблено.Про це повідомив голова Ради ветеранів України Андрій Козюра на своїй сторінці у Facebook.За його словами, ініціатива стосується учасників бойових дій і людей з інвалідністю внаслідок війни."Право на пріоритетний перетин кордону також планують поширити на членів їхніх сімей, які їдуть разом із ними в одному транспортному засобі", — уточнив він.Голова Ради ветеранів додав, що для цього пропонують внести зміни до статті 23 Закону України "Про прикордонний контроль". Вони передбачатимуть проходження прикордонного контролю в пріоритетному порядку, без очікування в загальній черзі."Водночас автомобіль має бути зареєстрований і перебувати в законному користуванні ветерана або члена його сім’ї", — зазначив він.Андрій Козюра висловив сподівання, що документ якнайшвидше передадуть на розгляд Верховної Ради України."Запровадження таких правил стане одним зі способів висловити повагу людям, які захищали Україну", — підсумував голова Ради ветеранів.Нагадаємо, на початку жовтня повідомлялося, що Міністерство оборони України розробляє нову ефективну модель переходу військовослужбовців до цивільного життя. Вона передбачає безперервний супровід ветеранів фахівцями від військової частини до повної соціальної інтеграції..

Попри складну ситуацію з державними фінансами, підтримка бізнесу залишається одним із пріоритетів уряду. Варто максимально ефективно використовувати наявні ресурси, щоби допомогти підприємцям вистояти.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час виступу на Київському міжнародному економічному форумі. Там він окреслив першочергові кроки."Продовжуємо програми, які довели свою ефективність: "5-7-9%", "Власна справа", гранти для переробних підприємств, підтримку виробників, аграріїв, експортерів", — зазначив він.За його словами, в Кабміні є розуміння того, наскільки важливий для бізнесу доступ до ліквідності. Програма "5-7-9%" є одним із ключових інструментів підтримки."Цього року через високий попит бізнесу на компенсацію відсоткових ставок потрібно 22 мільярди гривень замість передбачених 18 мільярдів гривень. Додаткові чотири мільярди гривень маємо забезпечити. Інструменти підтримки зберігаємо та збільшуємо в проєкті бюджету на 2027 рік", — акцентував очільник українського уряду.Він додав, що окремо триває робота над створенням фонду страхового покриття, який дасть змогу розширити страхування воєнних ризиків і допомогти бізнесу відновлюватися після російських атак.Міжнародні партнери готові підтримати це за умови внеску держави. Модель фонду зараз узгоджується з бізнесом, і саме такі майданчики, як Київський міжнародний економічний форум, допомагають швидше знайти консенсус."Інструмент точно потрібен. Дякую організаторам форуму за простір для чесного діалогу між Урядом і бізнесом. І вкотре дякую нашим підприємцям і їхнім командам за щоденну сумлінну працю та стійкість", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що банки в Україні посилюють вимоги до кредитування бізнесу, підвищують процентні ставки та частіше висувають жорсткіші умови щодо застави. У третьому кварталі 2026 року рівень схвалення заявок на кредити підприємствам знизився вперше із середини 2024 року. Водночас банки очікують зростання кредитних портфелів бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців..

Постачання зброї від партнерів і відновлення енергетики після російських ударів — це два головні питання, над якими потрібно активно працювати найближчим. Селекторна нарада щодо цих тем відбулася в понеділок, 26 жовтня.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі. Під час наради прем’єр-міністр Сергій Корецький доповів щодо роботи в регіонах."Дякую кожній ремонтній бригаді, всім енергетичним компаніям, які повністю виконують поставлені завдання. Роботи тривають фактично без перерви, використовуємо створені резерви обладнання", — зазначив український президент.Він розраховує на вчасну та належну комунікацію МЗС України, Міністерства енергетики й інших залучених структур щодо поповнення цих резервів.Міністр оборони України, головнокомандувач ЗСУ та міністр закордонних справ доповіли стосовно ситуації з постачанням в Україну перехоплювачів для ППО, передусім "петріотів"."Працюємо на кількох напрямках: зі США, Європою й іншими партнерами, які мають запас ракет PAC-2 і PAC-3. Зокрема, протягом майже місяця очікуємо на підпис пана Гегсета щодо ракет для "петріотів" і "насамсів". Доручив ще раз проговорити це з американською стороною. Триває розмова і з іншими країнами", — акцентував президент України.Учасники селекторної наради кремо обговорили підготовку до зустрічі "Рамштайну" в листопаді."Важливо прискорити виконання рішень, які на столі вже певний час. Кожен пакет підтримки — це можливість захистити життя людей. Дякую всім, хто реально підтримує і, зокрема, допомагає прискорювати життєво необхідне постачання", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора президент зазначав, що Україна підтвердила готовність до роботи тристоронніх технічних груп, однак вимагає від перемовин чітких і відчутних результатів. Якщо зустріч у листопаді не приведе до повного припинення війни, сторони мають домовитися про проміжні кроки — від енергетичного перемир'я до обміну "всіх на всіх"..

У неділю, 25 жовтня, та в ніч на понеділок, 26 жовтня, підрозділи Сил оборони України уразили, серед іншого, завод "Енергія" в Єльці. Також підтверджено пошкодження підприємств "Протон-Електротекс" і "Тольяттікаучук".Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України. Там деталізували, що уражено цех виробництва елементів живлення для засобів ураження противника на підприємстві "Енергія" в Єльці Липецької області Росії. На території підприємства виникла пожежа."Ураження ускладнює армії Росії виробництво джерел живлення для ракет, керованих авіабомб та іншого озброєння", — додали українські військові."Енергія" — є єдиним виробником батарей для модулів планування та корекції авіабомб, а також виготовляє батареї для оперативно-тактичних ракетних комплексів "Іскандер-М" і крилатих ракет морського базування.За результатами попередніх уражень підтверджено знищення основного цеху виробництва мікросхем, пошкодження будівлі та серверів підприємства "Протон-Електротекс" в Орлі Орловської області Росії. Ураження відбулося 23 жовтня."Це ускладнює противнику виробництво комплектувальних для крилатих і балістичних ракет, якими він б'є по українських містах", — наголосили в Генштабі ЗСУ.Також українські воїни фактично знищили місце зберігання, підготовки та пуску ударних безпілотників в районі Донецька, це ураження 23 жовтня. А ще — пошкоджено три будівлі для підготовки та споряджання ударних дронів і одну пускову рейку."Це зменшує спроможності противника атакувати Україну та цивільну інфраструктуру дронами різних модифікацій", — зауважили українські військові.Вони підтвердили влучання в комбінат "Тольяттікаучук" у Тольятті Самарської області Росії, це ураження 24 жовтня. Там пошкоджено технологічний трубопровід, дві установки виробництва бутилкаучуку й одну установку ректифікації."Це б'є по ланцюгу виробництва твердого ракетного палива для тактичних і балістичних ракет", — акцентували в Генштабі ЗСУ.Там традиційно наголосили, що Сили оборони України здійснюють ураження військових об'єктів противника в межах права на самооборону, гарантованого статтею 51 Статуту ООН."Робота щодо ключових військових цілей противника триватиме до повного припинення збройної агресії Росії проти України", — підсумували в Генеральному штабі.Нагадаємо, що підрозділи Сил оборони України 22 жовтня та в ніч на 23 жовтня теж завдали потужних ударів по армії країни-агресорки Росії..

Рішення про відновлення тристоронніх переговорів не передбачає припинення війни. Кремль планує продовжувати так звану "спеціальну воєнну операцію" в Україні.Про це заявив прессекретар кремлівського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков на брифінгу для медійників.Його запитали в контексті "сильної атаки на Вороніж" "на тлі домовленості поновлення тристоронніх переговорів" про те, чи в Кремлі бачать у цьому спробу зірвати контакти та чи звертають на це увагу."Рішення про відновлення тристоронніх переговорів не передбачає жодних обмежень у бойових діях. Наші збройні сили продовжують спеціальну військову операцію та продовжують завдавати масованих та послідовних ударів по військово-промисловому комплексу України з військових та навколовоєнних цілей. Продовжує всі відповідні вияви й київський режим", — відповів Пєсков.Він також повідомив, що під час майбутніх спроб мирного врегулювання можуть обговорювати територіальні питання, але Москва не має наміру публічно обговорювати подробиці майбутніх переговорів, щоби не зашкодити мирному процесу.Пєсков також наголосив, що гуманітарне перемир'я в Олешках може стати прикладом для домовленостей на інших прифронтових ділянках.Раніше журналісти The Telegraph з посиланням на дипломатичні джерела повідомляли, що Путін має намір використати переговори щодо України, щоби домогтися повернення НАТО до кордонів 1997 року.Учора Дмитро Пєсков заявляв, що тристороння зустріч, яка може пройти в листопаді в Абу-Дабі, матиме "пристрілювальний характер".Нагадаємо, міністр закордонних справ Андрій Сибіга зазначав, що Кремль відмовляється від серйозного дипломатичного діалогу, оскільки досі розраховує домогтися капітуляції України за допомогою зовнішнього тиску. Москва прагне досягнути бажаного не на полі бою, а шляхом примусу Києва до поступок..

У понеділок, 26 жовтня, облизу Єкатеринбурга у Свердловській області Росії на перегоні Решети — Сєдєльникове зійшли з рейок 39 вагонів вантажного потяга. Внаслідок цього сім цистерн загорілися.Інформацію про це підтвердило Головне управління МНС Росії у Свердловській області.За інформацією відомства, пожежа виникла о 02:21 за місцевим часом (01:21 за Києвом). Майже через дві з половиною години (о 04:47) охоплені вогнем вагони відчепили, а відновлювальний потяг відтягнув на безпечну відстань ще 54 вцілілі вагони.О 12:44 пожежу на площі 1,5 тисячі квадратних метрів повністю ліквідували. На місці події працювали 316 рятувальників і 35 одиниць техніки.За даними Telegram-каналу Astra, після сходження поїзда з рейок спалахнули цистерни з пальним. Очевидці повідомляли про потужний вибух і густий стовп чорного диму, що здійнявся в небо."Порушено габарит сусіднього шляху, рух припинено. До місця події направлені пожежні та відновлювальні потяги", — йдеться в офіційному повідомленні.При цьому місцеві мешканці повідомляють, що бачили, як у небо здіймалося полум'я та густий чорний дим."Вибух на залізниці, на Чусовському тракті. Я прокинувся, коли пролунав вибух, було ясно, як удень. А потім пішов дим. Пожежа та дим такі — що не видно неба", — розповів один зі свідків.Російські пропагандистські медіа поінформували, що на місці події працює спеціалізована техніка. В Центральному міжрегіональному слідчому управлінні на транспорті повідомили, що правоохоронці розпочали перевірку.Нагадаємо, що 26 вересня в Смоленській області Росії виїзд автомобіля перед вантажним потягом став причиною ДТП на переїзді. Внаслідок цього 18 вагонів із бензином зійшли з рейок і загорілися..

У понеділок, 26 жовтня, на Львівщині поліцейські затримали нетверезого водія, який вчинив смертельну дорожньо-транспортну пригоду (ДТП) та після цього втік із місця події.Про це повідомив відділ комунікації поліції Львівської області."Унаслідок автонаїзду загинула 24-річна мешканка Дрогобицького району. За скоєне 49-річному мешканцю Дрогобича, водію автомобіля Nissan X-trail, загрожує покарання — позбавлення волі на термін до десяти років", — ідеться в повідомленні.Правоохоронці уточнили, що дорожньо-транспортна пригода сталася 25 жовтня близько 18:10 на автодорозі "Мостиська — Самбір — Борислав" у Дрогобицькому районі."Невідомий водій, кермуючи невстановленим автомобілем, скоїв наїзд на 24-річну місцеву мешканку, яка зі знайомою йшла узбіччям, після чого втік. Від отриманих травм жінка померла на місці події", — розповіли подробиці поліцейські.До розкриття злочину залучали оперативників кримінальної поліції, слідчі та працівників інших служб відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції, а також оперативників карного розшуку поліції Львівщини.Вони встановили, що до скоєння дорожньо-транспортної пригоди причетний 49-річний мешканець Дрогобича. Чоловік кермував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння — вміст алкоголю у крові становив більше 2,5 проміле. Правоохоронці затримали його.За фактом слідчі розпочали кримінальне провадження за частиною 3 статті 286-1 (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які кермують транспортними засобами в стані сп’яніння) Кримінального кодексу України."Санкція статті передбачає покарання — позбавлення волі на термін від п’яти до десяти років із позбавленням права кермувати транспортними засобами на такий же термін. Досудове розслідування триває, невдовзі затриманому повідомлять про підозру у вчиненні злочину. Автомобіль, яким він скоїв наїзд, правоохоронці вилучили на спецмайданчик", — підсумували у відділі комунікації поліції Львівської області.Нагадаємо, що на Львівщині поблизу села Вістовичі Самбірського району сталася потрійна ДТП. Зіткнулися автомобілі Fiat Ducato, Volkswagen Caddy та Chery Amulet. Постраждали двоє дітей..

Уже найближчими днями на Близькому Сході може розпочатися масштабна військова операція проти Ірану. Американські війська готові виконати наказ Дональда Трампа протягом 96 годин після його отримання.Таку інформацію оприлюднили журналісти CNN, які послалися на власні джерела. Співрозмовники медійників розповіли, що в регіоні вже розгорнули достатні сили для потенційних атак."Масштаб можливих дій виходить за межі простих заходів із "підтримки порядку" або збереження статус-кво шляхом ударів по радарах, пускових установках та інших іранських об’єктах, які можна швидко відновити", — зауважили експерти.Зазначається також, що Іран тепер краще знайомий із тактикою США, тому американським військовим буде складніше ефективно знищити всі потенційні цілі."Це вимагатиме великих зусиль", — заявило в коментарі журналістам одне із джерел.Із цієї причини керівництво Пентагона та Центрального командування США розробляє широкий перелік цілей, до якого входять іранська енергетична інфраструктура, військові та ядерні об'єкти.За словами чиновників, президент США Дональд Трамп поки що не ухвалив остаточного рішення, але, схоже, схиляється до масштабних заходів. Водночас прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу наполягав на проведенні нових атак проти Ірану."Нетаньягу дуже хотів і намагався переконати Трампа здійснити спільний напад на Іран до виборів, але Трамп не дав на це згоди", — повідомило CNN джерело в ізраїльських службах безпеки.Американські посадовці попросили ізраїльського прем'єр-міністра відкласти удари, доки адміністрація США не буде готова до спільних дій.За інформацією американської розвідки, Іран і хусити серйозно ставляться до ймовірності відновлення атак з боку США й Ізраїлю. У разі нових операцій вони можуть негайно відповісти ударами по американському персоналу й об'єктах у регіоні та за його межами.Нагадаємо, на початку жовтня журналісти агенції Reuters писали, що влада Ірану розробляє плани щодо розширення цілей для військових ударів далеко за межі Близького Сходу в разі поновлення масштабної військової кампанії з боку США. Попри активну підготовку до ескалації, Тегеран паралельно намагається діяти дипломатичним шляхом і передав Вашингтону умови для припинення вогню..

Великі логістичні витрати й ускладнення під час перетину державного кордону суттєво зменшили обсяги експорту українських яблук. Тепер компанії-експортери змушені переглядати свої плани.Про це повідомили аналітики проєкту AgroTimes із посиланням на представників компанії USPA-Fruit, що спеціалізується на експорті свіжих фруктів.За словами співрозмовників медійників, через перехід на нові процедури пропуску на кордоні виникнули серйозні затримки.Аграрії додали, що, оскільки більшість логістики зав’язана на морські перевезення, це негативно позначилося на можливостях переміщення яблук до інших країн."Якщо виробник зараз у більшості випадків продає нижче собівартості свою продукцію, тому йому нема куди діватися як тільки звернутися до компанії-посередників, які здійснюють перереалізацію", — зазначив представник компанії.Вартість логістики на теперішній момент стала занадто високою та часто переважає вартість самої продукції, через що компанії змушені зменшувати обсяги реалізації.При цьому роздрібні ціни на яблука в магазинах досягають 29 гривень за кілограм, тоді як закупівельні ціни від виробників тримаються на рівні 11-15 гривень за кілограм."Експортери призупинили відвантаження та зайняли вичікувальну позицію", — констатували фахівці сільськогосподарської  галузі.Нагадаємо, в червні цього року експорт-менеджерка компанії "Сади Дніпра" Альона Щебетаха розповідала, що українські виробники яблук поступово зміщують фокус у бік преміального сегмента на зовнішніх ринках, де їхню продукцію порівнюють уже з постачанням з Італії й Іспанії..

Цього року в Чорному морі загинуло більше моряків, ніж у будь-якій іншій водоймі. Смертність перевищила кількість жертв у Перській затоці, яка привернула більше уваги у всьому світі.Про це повідомили аналітики видання Financial Times із посиланням на судновласників і морські організації.Екіпажі нафтових танкерів, вантажних суден і зерновозів, що заходять у Чорне море поблизу територій ЄС і НАТО, змушені прориватися крізь шквал атак дронів. За деякими оцінками, кількість атак у Чорному морі у понад шість разів перевищує кількість атак у Перській затоці."На мою думку, плавання Чорним морем і заходження в українські порти — це майже самогубство", — заявив голова профспілки працівників морського транспорту України Олег Григорюк.За інформацією компанії з морської безпеки Ambrey та Міжнародної морської організації, цього року в Чорному морі атакували понад 570 суден, внаслідок чого загинуло щонайменше 40 моряків. Для порівняння: в Ормузькій протоці підтверджено 24 смертельні випадки.Деякі судна потрапили під перехресний вогонь під час атак на порти, тоді як інші стали ціллю навмисних ударів. За даними Ambrey, у третьому кварталі в середньому відбувалося понад чотири атаки на день.Деякі судноплавні компанії готові ризикувати, перевозячи нафту з Близького Сходу — їх спонукають до цього рекордно високі фрахтові ставки.Однак, за словами судноплавних груп, більшість не бажає відправляти свої судна в Чорне море, де рентабельність нижча, а торгівля набагато небезпечніша.Нагадаємо, що Європарламент закликав ЄС розглянути можливість проведення військово-морської операції в Чорному морі через атаки на цивільні судна. Також євродепутати розкритикували Болгарію за слабку дипломатичну реакцію на дії Росії та закликали країну долучитися до ініціативи ЄС із протидії безпілотникам..

Упродовж минулої доби неділі, 25 жовтня, окупанти продовжили атакувати цивільну енергетичну інфраструктуру України. Внаслідок цього на ранок є нові знеструмлення у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Чернігівській, Харківській і Сумській областях.Про це повідомила пресслужба "Укренерго". Там запевнили, що зараз тривають аварійно-відновлювальні роботи."Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше заживити усіх знеструмлених споживачів", — ідеться в повідомленні.Щоб уникнути перевантаження пошкодженого попередніми російськими обстрілами обладнання, в частині областей сьогодні до кінця доби вимушено будуть застосовуватись графіки обмеження потужності для промисловості та графіки погодинних відключень (обсягом до 2,5 черги) для всіх категорій споживачів."Будь ласка, у період дії заходів обмеження споживайте електроенергію ощадливо! Графік відключень за вашою адресою — дізнавайтесь на офіційних сторінках оператора системи розподілу (обленерго) у вашому регіоні", — зазначили в "Укренерго".Там також поінформували, що споживання електроенергії зменшилося. Сьогодні, 26 жовтня, станом на 09:30 воно було на 5,8% нижчим, ніж в цей же час попереднього робочого дня — у п’ятницю, 23 жовтня."Причина змін — вимушені обмеження через ворожі атаки", — пояснили енергетики.Учора, 25 жовтня, добовий максимум споживання фіксували ввечері. Він був на 4,8% вищим, ніж максимум попередньої неділі — 18 жовтня. Це зумовлено зниженням температури повітря, що спонукає споживачів до користування електричними обігрівачами у вечірні години."Враховуючи наслідки російських обстрілів та погодні умови, зберігається необхідність в ощадливому споживанні електроенергії у вечірні години. Будь ласка, обмежте користування потужними електроприладами з 16:00 до 22:00", — акцентували в "Укренерго".Також енергетики попередили, що через російські атаки на енергетичну інфраструктуру ситуація в енергосистемі може змінитись, тому варто стежити за повідомленнями на сайтах і офіційних сторінках у соцмережах операторів системи розподілу.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що країна-агресорка Росія вже розпочала зимову ударну кампанію 2026-2027 років проти української інфраструктури. Головна мета Кремля — змусити Україну капітулювати до весни 2027 року..

Проросійськи налаштована Іліяна Йотова та колишній премʼєр-міністр Андрей Гюров вийшли в другий тур президентських виборів у Болгарії. Вирішальне голосування відбудеться 1 листопада.Про це повідомило болгарське видання БТА. За результатами опрацювання понад 99% бюлетенів Іліяна Йотова отримує понад 34% голосів, а Андрей Гюров — понад 31% голосів.Як відомо, Іліяна Йотова тимчасово виконує обовʼязки президента Болгарії. Вона є прихильницею "діалогу з Росією" та підтримує у цьому питанні премʼєр-міністра Болгарії Румена Радева.У середині липня стало відомо, що болгарська влада ухвалила рішення припинити будь-яку участь в об'єднаннях, що фінансують та озброюють українську армію. Прем'єр країни Румен Радев закликав замінити військову допомогу дипломатичними перемовами з Кремлем.Тоді ж Румен Радев заявляв, що його країна вичерпала можливості для надання Україні військової допомоги зі своїх складів. Водночас Софія готова допомагати з ремонтом української військової техніки.Андрей Гюров за час свого правління підписав безпекову угоду між Болгарією й Україною під час візиту до Києва у березні 2026 року.Також цей політик домовився з урядом України розробити дорожню карту двосторонніх практичних кроків відновлення енергетичної інфраструктури та європейської інтеграції України.Нагадаємо, що на тлі дискусій всередині Північноатлантичного альянсу щодо посилення військової допомоги Києву прозвучала резонансна заява керівника уряду Болгарії Румена Радева. Чиновник застеріг міжнародну спільноту від подальшого тиску на Російську Федерацію, вбачаючи у цьому пряму загрозу початку глобальної ядерної війни..

Новий раунд мирних переговорів Росія може "розвернути" у власних цілях — для реалізації своєї стратегічної ідеї протидії НАТО. Відповідний план уже склали в Кремлі. Тож розмови навколо російсько-української війни можуть виявитися лише ширмою.Таку інформацію оприлюднили журналісти The Telegraph, які послалися на обізнаних співрозмовників у дипломатичних колах.Раніше помічник російського диктатора Володимира Путіна Юрій Ушаков заявляв, що Європу варто залучити до переговорів між російськими, українськими та американськими посадовцями.Водночас джерела видання стверджують, що мотивом Росії для залучення європейських країн є прагнення використати наступний раунд переговорів для отримання поступок щодо розширення НАТО.Зазначається, що очільник Кремля Владімір Путін, імовірно, вимагатиме, щоби присутність НАТО в Європі скоротилася до рівня 1997 року."Це потенційно може означати виведення військ НАТО з Польщі, Естонії, Латвії та Литви, а також із Фінляндії", — зробили висновок аналітики-медійники.Раніше верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив під час виступу на Варшавському безпековому форумі, що в разі відкритого нападу Росії на країни Балтії чи Польщу НАТО застосує новітню концепцію "Ініціативи стримування", яка має на меті відразу відрізати окупантів від підкріплень. Західні сили планують завдати високоточних ударів по командних пунктах ворога в Калінінграді, під Санкт-Петербургом та в Білорусі.Нагадаємо, наприкінці серпня цього року міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначав, що посилення військової присутності НАТО в Арктиці нібито становить "пряму загрозу" безпеці Росії. Він також пригрозив "катастрофічними наслідками" через можливе зростання ризику збройного зіткнення в регіоні..