Чому ми не висипаємося і коли безсоння стає проблемою: інтерв’ю з сомнологом
Повітряні тривоги, стрес і нічні пробудження — усе це суттєво вплинуло на сон українців під час війни. Безсоння та порушений режим дедалі частіше стають причиною втоми й проблем із самопочуттям.
До Міжнародного дня сну, який цього року відзначають 13 березня, TrueUA поговорив із сомнологом, лікарем-терапевтом, членом Європейської асоціації медицини сну й нейрофізіології (ESMANA) Іриною Підчехою.
Які звички погіршують сон, коли варто звернутися до лікаря та як налагодити режим навіть у складних умовах — про це TrueUA поговорив з фахівцем, яка має 12 років лікарського досвіду та п’ять років працює з порушеннями сну.
Сон як базова потреба: норма і наслідки недосипання
— 13 березня у світі відзначають Міжнародний день сну. Попри те, що сон є базовою потребою організму, багато людей недосипають або мають хибні уявлення про здоровий режим відпочинку. Скільки годин сну насправді потрібно дорослій людині для повноцінного відновлення?
— За офіційними доказовими даними станом на сьогодні, дорослій людині потрібно від семи до дев’яти годин сну. Це середній показник. Але є люди, яким потрібно 10 годин, а є ті, кому достатньо шести, хоча в середньому норма становить 7-9 годин.
— Але часто багато людей звикають спати 4-5 годин, менше шести, і вважають це абсолютною нормою. Але як такий режим може вплинути на здоров'я?
— Люди, які хронічно недосипають, відчувають це протягом дня. З’являється підвищена втомлюваність, знижується працездатність, підвищується ризик конфліктів з оточуючими, а також зростає ймовірність помилок на роботі. Якщо говорити загалом, це такі соціальні й повсякденні наслідки недосипання.
Але водночас сон має багато функцій. Зокрема, він бере участь у роботі імунної системи, тому за хронічного недосипання знижується імунна відповідь організму, особливо якщо цей стан накопичується з часом. Також підвищується ризик серцево-судинних захворювань. А це ті причини, які посідають перше місце за смертністю в Україні та й загалом у світі.
Крім того, може виникати гормональний дисбаланс. Протягом доби гормони виділяються циклічно: одні — вдень, інші — вночі. Під час сну виробляються мелатонін і соматотропний гормон. Якщо ж у години, коли людина має спати, вона активна, а навколо багато світла, може підвищуватися рівень кортизолу. Як наслідок — цей збій циркадних ритмів негативно впливає на здоров’я.
— Чимало людей, прокидаючись рано в будні на роботу чи у справах, заспокоюють себе думкою, що на вихідних зможуть виспатися. Чи справді можна "надолужити" сон у вихідні, якщо не висипаєшся протягом тижня? Чи працює така стратегія?
— Певною мірою це можливо, тому що у вихідні людина має більше часу: не потрібно нікуди поспішати, немає робочих завдань, домовленостей чи зустрічей, де потрібно бути в певну годину. Відповідно, можна дозволити собі довше залишитися в ліжку.
Можна навіть поспати на одну-дві години довше, щоб трохи відпочити. Але спати пів дня, намагаючись надолужити те, що було втрачено протягом тижня, — це не дуже добре, тому що потім складніше повернутися до звичного ритму і ввійти в новий робочий тиждень. Приблизно така ж ситуація, як із харчуванням: якщо людина довго недоїдала, а потім різко переїла, це теж не корисно. Тобто недобре, коли є дефіцит, але так само недобре, коли є надлишок.
Тому важливо знайти баланс і розуміти, скільки часу саме вам потрібно для повноцінного сну. Дуже часто в сучасному світі люди живуть у постійному потоці інформації та обов’язків і просто не знають, скільки годин їм насправді потрібно, щоб виспатися: чи належать вони до тих, кому достатньо шести годин, чи до тих, кому потрібно десять.
Порушення сну: коли це вже проблема
— Ще одна поширена проблема — нічні пробудження. Багато людей прокидаються серед ночі й потім довго не можуть заснути. Коли такі пробудження є нормою, а коли — можуть свідчити про порушення сну?
— Це може бути нормою, якщо таке трапляється, наприклад, один-два рази на тиждень, тобто одну-дві ночі. Може бути якесь пробудження: кіт розбудив, або людина, наприклад, випила багато рідини і хоче вночі встати до туалету.
Тобто це може бути варіантом норми, коли є зрозумілий фактор і це не сильно впливає на працездатність протягом дня. Але якщо пробудження стають частими і повторюються протягом двох тижнів і більше, тоді варто розібратися, у чому причина і чому це відбувається.
— Тобто вже коли ти систематично прокидаєшся вночі, без причини, то це вже ознака того, що потрібно звернутися до лікаря?
— Так. Наприклад, у людини може бути стресова ситуація, і це теж може бути причиною порушення сну. Але якщо такі проблеми тривають понад два тижні, тобто безсоння виникає через підвищену тривожність — варто звернутися до спеціаліста.
Сон під час війни
— Повномасштабна війна суттєво змінила повсякденне життя українців. Постійний стрес, повітряні тривоги та порушений режим дня не могли не вплинути на якість сну. Отож, як війна і постійний стрес за ці роки вплинули на сон українців?
— Збільшилася кількість звернень із такими запитами, тому що до причин порушення сну, які існували раніше, додався ще один фактор — стрес. Унаслідок цього підвищується рівень кортизолу та інших гормонів стресу, що призводить до гормонального дисбалансу і впливає на роботу інших систем організму.
Другий момент — з’явилися зовнішні фактори, через які люди змушені прокидатися вночі: наприклад, через повітряні тривоги потрібно йти в укриття. Хтось справляється з цим по-різному, а хтось просто лежить у ліжку і стресує.
Тобто з’явилися додаткові фактори, які впливають на сон: як внутрішні — через підвищену тривожність, так і зовнішні — пов’язані з нічними тривогами та іншими обставинами.
— Що можна зробити для покращення сну в умовах постійної тривоги та стресу?
— Напевно, перше — зробити місце проживання максимально безпечним, наскільки це можливо. Адже багато людей змушені були переїхати, тому що жити там, де вони були раніше, стало небезпечно або просто неможливо.
Другий момент — ознайомитися з релаксаційними техніками. Наприклад, із техніками дихання, зокрема "диханням по квадрату", які допомагають заспокоїтися у моменти підвищеної тривожності.
Також варто звертатися до психолога. Є люди, які менш емоційно реагують на стресові ситуації, але є ті, хто має більш тривожний характер. Якщо до цього додається сильний стрес, пов’язаний із війною, мозку дуже складно "відключитися" від усього, що відбувається навколо.
Крім того, варто скористатися можливістю поспати вдень, якщо ніч була перерваною. Можна відкласти справи і виділити пів години або годину для відпочинку.
Водночас не варто спати пів дня, адже це може ще більше порушити режим. Натомість короткий денний сон може бути корисним, щоб частково відновитися, якщо вночі не вдалося повноцінно виспатися.
Причини безсоння
— Сучасні технології стали невід’ємною частиною нашого життя, але водночас можуть впливати на якість нічного відпочинку. Чи справді використання смартфонів та інших гаджетів перед сном погіршує його якість? І за скільки часу до сну їх варто відкласти?
Гаджети дійсно можуть погіршувати якість відпочинку. І цьому є дві причини.
Перша причина — світло від екрана. Щоб в організмі почав вироблятися гормон сну мелатонін, який викликає відчуття сонливості та бажання заснути, потрібне приглушене освітлення. Зазвичай мелатонін починає вироблятися ввечері, приблизно з дев’ятої години, коли світло стає м’якшим і темніє. Найбільше його утворюється вже в темряві.
Коли ж людина дивиться в екран гаджета, навіть якщо ввімкнений режим теплого або "жовтого" світла, око все одно передає сигнал мозку, зокрема супрахіазматичному ядру гіпоталамуса, що навколо ще світло. Відповідно, сигнал до активного вироблення мелатоніну пригнічується. До того ж ми дивимося прямо в джерело світла, тоді як на лампу в кімнаті зазвичай не дивимося безпосередньо, а сприймаємо розсіяне освітлення.
Другий фактор — інформаційне навантаження. Соціальні мережі — це велика кількість різної інформації. Хтось дивиться новини, хтось — фільми чи відео. Якщо людина не має проблем зі сном, це може не викликати значних труднощів. Але коли перед сном переглядати новини, особливо негативні, це може посилювати тривожність і напруження.
Також багато людей "залипають" у соцмережах або TikTok, де часто трапляється емоційно збуджуючий контент. Такі відео можуть викликати сильні емоції або навіть ейфорію, що теж заважає організму перейти в спокійний стан, необхідний для засинання.
Тому важливо дотримуватися гігієни сну — зокрема гігієни світла та інформаційного простору перед сном. Бажано відкласти гаджети хоча б за дві години до сну.
Особливо це важливо для людей, які протягом дня працюють за комп’ютером. Якщо увесь день дивитися в монітор, а потім відпочивати з телефоном у руках, це додатково навантажує нервову систему. Зрозуміло, що хочеться перевірити соцмережі чи подивитися щось цікаве, але варто намагатися дозувати цей час і робити перерви протягом дня.
— Інколи проблеми зі сном стають регулярними і починають впливати на якість життя. Як зрозуміти, що безсоння — це вже медична проблема, а не тимчасова втома?
— Якщо дуже умовно поділити, то є дві основні причини скороченого або неякісного сну:
Перша — коли людина сама не лягає спати тоді, коли відчуває сонливість. Тобто фактично сама порушує свій, хай навіть індивідуально сформований, режим сну.
Друга категорія — це люди, які розуміють важливість сну, намагаються лягати раніше і дотримуватися режиму, але їм усе одно не вдається нормально заснути або відновити сон.
— Якщо людина відкладає гаджети, дотримується рекомендацій щодо сну, але все одно не може заснути і це повторюється регулярно, чи варто в такому разі звернутися до спеціаліста?
— Так, але ці дві години — це не про те, щоб намагатися заснути в ліжку. Йдеться про те, щоб поступово перейти до сну: зробити приглушене, тепле світло, прийняти розслаблюючу ванну, виписати на папір думки чи ідеї, які крутяться в голові, або, наприклад, трохи помедитувати. Тобто варто зробити спокійні підготовчі кроки перед сном, щоб організм поступово перейшов у стан відпочинку і з’явилося природне бажання заснути.
Якщо людина прибирає провокуючі фактори, які, як вона знає, впливають на її сон, і робить це протягом двох тижнів, але сон усе одно не налагоджується — наприклад, не з’являється сонливість близько 11-12 години вечора або не вдається нормально спати всю ніч, — тоді варто звернутися до спеціаліста.
— Які найпоширеніші причини інсомнії (безсоння), окрім недотримання гігієни сну?
— Це можуть бути тривожно-депресивні розлади — зокрема тривожний розлад або депресія. Тобто це психіатричні причини, які можуть впливати на якість сну. Також причиною може бути порушення функції щитоподібної залози. Крім того, значення можуть мати дефіцитні стани — наприклад, дефіцит заліза, вітаміну B12 або вітаміну D3.
І насправді, якщо чесно, за понад п’ять років практики роботи зі сном я майже не зустрічала ситуацій, коли була лише одна причина порушення сну. Як правило, їх буває кілька.
Лікування безсоння
— Коли сон порушується, багато людей намагаються вирішити проблему за допомогою препаратів або добавок, зокрема, приймають мелатонін. Наскільки це безпечно і чи варто робити це без консультації лікаря?
— Напевно, мелатонін кращий варіант, ніж самостійно приймати снодійні, але водночас це теж не зовсім правильно робити безконтрольно. Постає питання: скільки часу його приймати?
Мелатонін у таблетках — це штучний гормон, аналог того, який має вироблятися в нашому організмі природним шляхом. Чесно кажучи, я не зустрічала великих доказових досліджень, які б прямо показували, що, наприклад, після місяця прийому мелатоніну на певний відсоток знижується вироблення власного гормону. Але логічно припустити, що такий ефект теоретично можливий, адже йдеться про гормон.
Можна провести аналогію з гормонами щитоподібної залози. Наприклад, часто призначають левотироксин, коли є підтверджена недостатність функції щитоподібної залози. Якщо є доведений дефіцит — ми його компенсуємо. Але якщо дефіциту немає і організм може виробляти гормон самостійно, то не завжди є сенс давати його штучно.
Тому я б радила ставитися до прийому мелатоніну обережно і не приймати його без консультації лікаря. Натомість можна використовувати інші методи, які допомагають налагодити природні механізми сну. Наприклад, світлотерапію: вдень бажано мати яскраве біле світло, щоб стимулювати вироблення серотоніну, а ввечері — приглушене тепле світло, щоб почав вироблятися мелатонін.
До речі, для утворення мелатоніну важливо, щоб протягом дня було достатньо серотоніну, адже мелатонін синтезується саме з нього. Тобто значення має не лише вечірній режим, а й те, як проходить день загалом.
Також важливим є триптофан — амінокислота, з якої утворюються і серотонін, і мелатонін. Вона міститься переважно у білкових продуктах. Тому триптофан у продуктах і правильний режим світла — це безпечні способи підтримати сон, тоді як із мелатоніном у таблетках варто бути обережними.
— Чи можуть снодійні препарати викликати залежність і чи існують природні способи покращити сон без медикаментів?
— Є категорія снодійних препаратів, які можуть викликати залежність. Як правило, такі ліки продаються за рецептом лікаря. Водночас є й інша категорія снодійних, які можна застосовувати іноді, звичайно, за призначенням лікаря. Тобто не всі снодійні препарати є однаково небезпечними.
Навіть серед тих препаратів, що можуть викликати залежність, наприклад бензодіазепінів, є ситуації, коли їх можна використовувати. Так, вони справді мають ризик формування залежності, але за грамотного застосування і під контролем лікаря вони теж можуть бути виправданими. Наприклад, якщо їх приймати обмежено — не більше приблизно 10 таблеток на місяць і виключно за призначенням лікаря.
Тому в кожній ситуації важливо розібратися індивідуально і, за потреби, отримати консультацію спеціаліста.
Хропіння та апное
— Існують порушення сну, які на перший погляд здаються незначними, але насправді можуть мати серйозні наслідки для здоров’я. До прикладу, чи може звичайне хропіння бути ознакою серйозної проблеми? Чи варто турбуватися, якщо людина регулярно хропе під час сну?
— Саме по собі хропіння може бути як нормою, так і ознакою проблеми. Наприклад, коли у людини закладений ніс через застуду, і вона починає хропіти, це може бути нормальним явищем. У такому випадку ніс просто не дихає або дихає гірше. Тут можуть допомогти, наприклад, спреї або промивання носа.
Іноді людина може підхропувати, наприклад, після келиха вина — я не пропагую алкоголь, але маю на увазі, що алкоголь розслабляє м’язи глотки, і через це може з’явитися хропіння. Якщо у звичайному житті людина не хропе, а таке трапляється лише епізодично, це теж може бути варіантом норми.
Також іноді людина може підхропувати із закритим ротом. У такому випадку зберігається носове дихання, а це дуже важливо під час сну.
Але якщо хропіння гучне, людина спить із відкритим ротом і воно переривчасте — наприклад, хропе, потім раптом настає пауза, під час якої зупиняється не лише звук, а й дихання, — це вже може бути небезпечним симптомом. У таких випадках тканини глотки можуть спадатися, і виникають епізоди зупинки дихання уві сні, так зване апное. На такі симптоми обов’язково потрібно звертати увагу.
— Розкажіть детальніше про апное, як воно проявляється і чим може бути небезпечним для людини? Які симптоми можуть свідчити, що людина має апное сну, але навіть не здогадується про це?
— Апное — це спадання м’язів глотки під час сну, коли людина перебуває у горизонтальному положенні. Найчастіше це відбувається разом із хропінням.
Зазвичай спочатку з’являється гучне хропіння і переривчасте дихання, а з часом хропіння може стихати, тоді як апное, навпаки, поглиблюється. Тобто порушення переходить у більш важку стадію. Водночас існує й таке поняття, як "тихе апное", коли вираженого хропіння може не бути.
Небезпека полягає в тому, що зупинки дихання можуть відбуватися дуже часто. Інколи це трапляється майже щохвилини. Наприклад, людина може пів хвилини дихати, а потім пів хвилини не дихати.
Найдовше апное, яке я бачила на практиці, тривало понад хвилину. І таких епізодів за ніч може бути дуже багато — 60, 80 або навіть понад 100 зупинок дихання за годину. Наприклад, у одного з моїх пацієнтів ми зафіксували 105 зупинок дихання за годину, тобто частіше, ніж раз на хвилину.
При цьому ця людина сама прийшла на консультацію і приїхала за кермом. Тепер я завжди попереджаю пацієнтів: поки ми не почнемо лікування, краще не сідати за кермо, адже це може бути небезпечно. Дорожньо-транспортні пригоди також входять до основних причин смертності, тому такі ризики не можна ігнорувати.
Загалом апное небезпечне тим, що сон стає фрагментованим, а мозок не отримує достатньо кисню. У результаті людина має неякісний сон і не відновлюється повноцінно. Через це виникає гормональний дисбаланс, адже порушуються глибокі фази сну. У недостатній кількості виробляється соматотропний гормон, який відповідає за відновлення організму, а також мелатонін. До того ж протягом дня людина відчуває ті самі симптоми, що й ті, хто просто не виспалися.
Крім того, порушується баланс інших гормонів і систем організму, адже є гормони, які виробляються у головному мозку, і гормони, які синтезуються в інших органах тіла. Якщо мозок не відновлюється через нестачу кисню і якісного сну, виникає загальний дисбаланс організму. У результаті зростає ризик серцево-судинних захворювань, підвищується ймовірність дорожньо-транспортних пригод, порушується робота імунної системи, а також може прискорюватися старіння організму.
Проблема також у тому, що сама людина часто не чує власного хропіння. Вона може звертатися до лікаря зі скаргами на підвищений тиск, головний біль або підвищення рівня цукру в крові. Іноді люди звертаються до отоларинголога, тому що їм важко дихати носом, адже часто порушене носове дихання. В інших випадках проблему можуть помітити ортодонти, наприклад, коли є певні порушення прикусу, які також можуть підвищувати ризик хропіння або апное.
Найчастіше ж на хропіння звертають увагу партнери, тому що саме вони його чують, тоді як людина, яка спить, цього не помічає. До речі, дуже корисно записати людину на відео під час сну. Тоді вона може побачити, що насправді відбувається.
Мене часто питають: "Що зробити, щоб привести чоловіка до вас на консультацію?" Я зазвичай відповідаю: почніть саме з відео. Дуже важливо виявляти апное на ранніх етапах, адже тоді його значно легше лікувати.
— Як лікується апное і які методи застосовують у важких випадках?
— Лікування залежить від причини виникнення апное і ступеня його тяжкості. Наприклад, інколи допомагає виправлення прикусу, якщо є відповідні ортодонтичні проблеми. Також можуть застосовуватися міофасціальні вправи — спеціальні вправи для жувальних м’язів і м’язів глотки, які допомагають підтримувати їхній тонус.
Інший напрям лікування — усунення проблем із носовим диханням. Наприклад, консультація отоларинголога та відновлення нормального носового дихання вдень, що відповідно позитивно впливає і на дихання під час сну. Для цього також існують спеціальні вправи для формування правильного носового дихання.
У випадках важкого апное застосовується СІПАП-терапія (CPAP). Це спеціальний апарат, який підтримує дихання під час сну і фактично одразу усуває хропіння та епізоди апное. Завдяки цьому людина починає нормально висипатися, а вже потім можна детальніше розбиратися з причинами і працювати над їх усуненням.
Іноді допомагає і позиційна терапія. Наприклад, використання спеціальних подушок або підняття головного кінця ліжка. Коли змінюється кут положення тіла, зменшується спадання тканин глотки, і відповідно кількість епізодів апное може зменшуватися.
Також відомо, що у деяких людей зупинки дихання частіше виникають у положенні на спині, тоді як на боці їх значно менше. Тому інколи використовують спеціальні валики або інші пристрої, які допомагають людині спати переважно на боці. Це може бути додатковим інструментом для полегшення стану.
— Чи можлива профілактика хропіння та апное?
— Якщо говорити про профілактику, то одним із ключових факторів є підтримання нормальної маси тіла, адже зайва вага — одна з поширених причин апное. Другий важливий момент — нормальне носове дихання, не лише вдень, а й уночі.
Третій фактор — правильне положення нижньої щелепи, щоб під час сну вона не западала назад. Також важливо висипатися, адже гормон сну мелатонін пов’язаний із тонусом м’язів глотки. Якщо людина регулярно недосипає, цей тонус може знижуватися.
З віком м’язовий тонус загалом зменшується, а у жінок це може бути пов’язано і зі зниженням рівня естрогенів, що також впливає на м’язову масу.
Тому корисно підтримувати тонус м’язів глотки, наприклад, за допомогою міофасціальних вправ або дихальних практик. У цьому контексті часто використовують елементи йоги або спеціальні дихальні техніки, які можуть допомагати зміцнювати м’язи та покращувати контроль дихання.
Практичні поради для здорового сну
— Що б Ви порадили людям, які хочуть легше засинати і краще підготуватися до сну? Які прості звички можуть у цьому допомогти?
— Узагальнюючи, я б сказала, що готуватися до сну потрібно ще зранку. Як це зробити? Передусім розпланувати свій день. Тобто використовувати елементи тайм-менеджменту, про які сьогодні багато говорять.
Важливо, щоб протягом дня було збалансовано розподілено навантаження: робота, відпочинок і обов’язково фізична активність. М’язова втома додає загальної втоми організму, тому людині легше заснути.
За моїми спостереженнями, люди, які більше працюють фізично, часто засинають легше, ніж ті, хто працює переважно інтелектуально. Коли мозок перевтомлений, йому складніше "відключитися", а для сну важливо, щоб він поступово перейшов у стан відпочинку. Тому фізична активність має бути впродовж дня. Якщо її не було, можна додати легку активність увечері — наприклад, прогулянку, йогу або пілатес, але без надмірного навантаження.
Також важливо правильно розподіляти харчування протягом дня. Не варто їсти дуже мало зранку, пропускати обід, а ввечері переїдати. Краще, щоб харчування було рівномірним, а вечеря — легкою і помірною.
Окрім цього, варто дотримуватися гігієни сну у вечірній час. Наприклад, використовувати приглушене тепле світло, зменшити кількість стимулюючих факторів і сформувати власні вечірні ритуали. Для когось це тепла ванна, для когось — доглядові процедури, читання або інші спокійні заняття.
Тобто важливо створити плавний перехід до сну. У когось цей період може тривати з восьмої до десятої вечора, у когось — з дев’ятої до одинадцятої, у когось — з десятої до дванадцятої. Але сам цей перехід допомагає організму поступово налаштуватися на відпочинок.
Організм загалом працює як годинник. Часто люди опираються, коли чують про режим дня, бо одразу порівнюють його з армійською дисципліною. Частково це дійсно схоже, але насправді кожна людина може підібрати режим, який підходить саме їй.
Головне, щоб у ньому була системність і регулярність: коли сон і пробудження відбуваються приблизно в один і той самий час, організм до цього звикає, і з часом сон налагоджується значно легше.
— Є певні дихальні практики, які можуть полегшити засинання. Чи могли б ви розповісти про них детальніше?
— Так. Є, наприклад, техніка дихання "по квадрату", яка допомагає знизити напругу. Вона вирівнює дихання, яке при підвищеній тривожності часто стає поверхневим. Суть техніки така: потрібно на вдиху порахувати до чотирьох, потім затримати дихання на чотири секунди, далі видихати також на чотири рахунки і знову затримати дихання на чотири. Такий цикл варто повторити приблизно 10-20 разів.
Також існують інші релаксаційні техніки. Наприклад, прогресивна м’язова релаксація за Джекобсоном. Її легко знайти, зокрема на YouTube. Ця техніка полягає у почерговому напруженні та розслабленні різних груп м’язів — вона допомагає, розслабитися і легше перейти до сну.
Загалом важливо шукати інструменти, які підходять саме вам, або звернутися до спеціаліста, який допоможе підібрати ефективні методи.
— Підсумовуючи нашу розмову, назвіть кілька найважливіших правил здорового сну, які кожна людина може застосувати у повсякденному житті.
— Кожен має мати базову грамотність щодо гігієни сну. Це так само важливо, як, наприклад, інтимна гігієна чи звичка помити фрукт перед тим, як його з’їсти.
Гігієна сну передбачає кілька простих речей: приглушене світло ввечері, спокійну атмосферу і поступовий перехід до сну. Це дуже важливо для того, щоб організм міг правильно налаштуватися на відпочинок.
Другий момент — те, як проходить наш день. Важливо, щоб у ньому були фізична активність і збалансоване харчування. На перший погляд це не має прямого зв’язку зі сном, але насправді якість сну багато в чому залежить від того, як ми прожили день.
Третій важливий фактор — дихання під час сну. Воно повинно бути носовим, а не через рот.
Я нещодавно спілкувалася з отоларингологом, доцентом кафедри, який активно займається науковими дослідженнями і працює зі студентами. Він згадував про нові дослідження, у яких йдеться про те, що в носових пазухах утворюється певна речовина, яка може сприяти покращенню якості сну. Якщо людина дихає ротом, цей механізм не працює. Тому носове дихання під час сну — один із ключових факторів здорового відпочинку.
Якщо підсумувати, можна виділити три основні речі:
по-перше, гігієна сну ввечері;
по-друге, режим і спосіб життя протягом дня — фізична активність, харчування, баланс роботи та відпочинку;
по-третє, нормальне носове дихання під час сну.
