Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі засудив лідера конголезьких повстанців Боско Нтаганда, відомого під кличкою «Термінатор», до 30 років позбавлення волі.
Раніше судді визнали його винним у скоєнні військових злочинів і злочинів проти людяності в Демократичній Республіці Конго (ДРК), в провінції Ітурі, в 2002-2003 роках, повідомляє UN.
Серед 18 пунктів звинувачень - причетність до вбивств, використання дітей у збройних конфліктах, переслідування за етнічною ознакою, зґвалтування, вигнання місцевого населення. Влітку цього року судді повністю погодилися з усіма пунктами обвинувального висновку.
Вирок, оголошений сьогодні, передбачає 30-річне тюремне ув'язнення, більше шести років цього терміну Боско Нтаганда вже відсидів у слідчому ізоляторі: з 22 березня 2013 року по 7 листопада 2019 року.
Засуджений був організатором і одним з лідерів руху «23 березня», а раніше - був одним з лідерів Патріотичних сил звільнення Конго. Боско Нтаганда сам здався в 2013 році, прийшовши в посольство США в ДРК.
Патріотичні сили визволення Конго, а потім рух «23 березня», який був сформований в квітні 2012 року, в основному, з дезертирів армії, які бешкетували на сході ДРК. Вони були включені до списку санкцій Ради Безпеки як збройні угруповання, що перешкоджають миру в країні. В одній з резолюцій члени Радбезу зажадали припинити зовнішню підтримку цих рухів.
Судові слухання у його справі почався 2 вересня 2015 року та закінчились 30 серпня 2018. За ці три роки було проведено 248 засідань, заслухано свідчення 80 свідків і експертів з боку звинувачення. 19 свідків були запрошені до Гааги з боку захисту. У справі проходило 2129 постраждалих.
Міжнародний кримінальний суд є незалежним постійно діючим судовим органом. Він був заснований у відповідності з Римським статутом, прийнятим 17 липня 1998 року в дипломатичній конференції в столиці Італії. Його компетенція поширюється на найбільш тяжкі міжнародні злочини, вчинені після 1 липня 2002 року - дати набрання Римського статуту в силу.
Юрисдикція Суду обмежена злочинами геноциду, злочинами проти людяності і військовими злочинами. Причому Суд розглядає їх тільки в тому випадку, якщо уряд тієї чи іншої країни не має можливості або бажання почати судове розслідування.
