Бенефіс Трампа у Давосі: як глава Білого дому замість Гренландії отримав "Раду миру"
Економічний форум у Швейцарії обіцяв стати випробуванням трансатлантичної єдності на міцність. Багато європейських лідерів відкрито висловлюють незгоду з політикою Трампа як щодо Гренландії, так і України. Що ж сталося і чого не відбулося у Давосі?
Всесвітній економічний форум у Давосі започатковувався як майданчик для обговорення політичними ба бізнесовими елітами проблем економіки та фінансів. Проте вже не перший рік політика тут превалює над економікою. Нинішній форум став у цьому питанні особливим через антиєвропейський порядок денний, заданий Дональдом Трампом зазіханням на острів Гренландія. Очікувалося, що ключовою політичною темою цьогорічного Давоса стане питання надання гарантій Україні, проте вона відійшла на другий план. Точніше, зустріч Трампа із Зеленським відбулася, але її тло видавалося несприятливим як для нас, так і для наших європейських партнерів. Утім, про все по черзі.
Знову у всьому винна Європа. Про що у виступі в Давосі заявив Трамп
TrueUA аналізував ситуацію навколо експансіоністських планів Вашингтона щодо Гренландії. Трамп незадовго до форуму в Давосі пригрозив Данії та ще семи країнам Європи застосуванням 10-процентних мит у разі, якщо вони не відступляться від захисту суверенітету Копенгагена над його островом. До Швейцарії Трамп привіз дещо пом’якшений варіант претензій на Гренландію. У своїй промові він пообіцяв не відбирати острів силою, однак це означає, що він — відступився. Глава Білого дому зробив екскурс в історію, як США захистили Гренландію в Роки Другої світової й потім повернули її Данії. Та, мовляв, тепер поводиться невдячно.
"Ми хочемо отримати шматок льоду, а вони нам його не дають", — поскаржився Трамп на данців у Давосі.
Цей "шматок льоду" має величезне геополітичне значення та ще й містить у своїх надрах корисних копалин на мільярди доларів. Копалини складно видобувати зараз, проте з глобальним потеплінням доступ до них спроститься.
Окрім Данії, дісталося всій Європі. За його словами, американська економіка процвітає (спірне питання з огляду на інфляцію, яку уряд США не може приборкати, незначний результат від запроваджених мит та повільне скорочення економіки країни протягом минулого року при непоганих прогнозах на цей рік), у той час, як Європа "рухається у неправильному напрямку". Трамп прямо погрожував Європі: може сказати "так" щодо Гренландії, й Америка за це буде вдячна, або сказати "ні", й він це "запам’ятає". Також глава Білого дому у виступі нагадав членам НАТО, як багато США зробили для них. Позицію щодо світової економіки він окреслив так:
"Сполучені Штати більше не будуть субсидувати весь світ. Вони платитимуть за найменшою ціною у всьому світі".
Під час виступу на форумі в Давосі американський президент робив акцент на величі США та на своїй особистій. Згадав про Венесуелу і розповів, як ця країна тепер "процвітає". Мовляв, за наступні кілька місяців заробить більше грошей, ніж за останні кілька років. Забувся лише сказати, що після викрадення диктатора Ніколаса Мадуро американці залишили при владі його соратників, які спільно створювали корупційний режим у Венесуелі. США просто наклали лапу на венесуельську нафту, ось і весь результат повалення Мадуро.
Загалом доповідь Трампа залишила неоднозначні враження — багато пафосу, нарцисизму, правої риторики, яка дратує ліберальні європейські політичні еліти, менторський тон. Мовляв, якщо хочете дружити, проявляйте вдячність до нас і до мене, а ні — битиму тарифами. Були очікування, що нинішній форум у Давосі стане місцем масштабної сварки Трампа з європейськими лідерами. Проте дехто з них, як-от президент Франції Еммануель Макрон, вирішили відвідати Давос до приїзду туди глави Білого дому, інші послухали й промовчали, треті почули, що війни за Гренландію не буде — і заспокоїлися.
"Рада миру", або перевірка на прихильність до Трампа
Про створення "Ради миру" — міжнародної організації під головуванням Трампа було оголошено за кілька днів до форуму в Давосі, тоді ж оприлюднили перелік країн, запрошених до участі. Серед них — Україна, Білорусь та Росія. Лукашенко та Путін вже відгукнулися — останній навіть погодився дати мільярд за постійне членство з російських активів, заморожених у США. Коли шокований світ намагався дізнатися у Трампа, навіщо він запросив до своєї організації кривавого вбивцю, той відповів:
"Нам потрібні всі. У мене є кілька суперечливих людей, але вони виконують свою роботу. Це люди, які мають величезний вплив".
Майже стовідсотково, що Україна до "Ради миру" з Путіним і Лукашенком серед учасників не увійде. Станом на вчора з країн Євросоюзу до "кишенькової ООН" Трампа долучилися Угорщина (що нікого не дивує) та Болгарія. Що також не дивує з огляду на політичну нестабільність в цій країні. Чи будуть долучатися й інші країни Європи?
Формально "Рада миру" створена для участі й реалізації мирного плану американського президента по Сектору Гази, тож нічого крамольного в перебуванні в "Раді" немає, а неформально — це персональна іграшка Трампа. В її статуті сказано, вона розв’язуватиме конфлікти й в інших точках земної кулі. Очевидно, по тому, хто увійде, а хто ні до організації, Трамп ранжуватиме світових лідерів на друзів і ворогів.
Для європейських лідерів "Рада миру" — виклик, адже ні Єврорада, ні Єврокомісія не можуть будь-кому з членів заборонити участь в цій спілці. Але з попередньої політики Трампа щодо Європи, з його виступу в Давосі, можна зробити висновок, що одним із побіжних завдань його організації може бути внесення розколу в політичні еліти ЄС.
Проте на думку експертів, організація Трампа є цікавою, адже хоче випробувати бізнес-інструменти для припинення військових конфліктів та реалізації планів відбудови. Якщо їй вдасться показати себе у Секторі Гази, цей досвід можна буде поширити на інші країни. Проте неперебірливість до залучення учасників та фігура Трампа на чолі відштовхне багатьох, хто в принципі не проти долучитися.
Україна поза увагою не залишилася, але…
Був острах, що через конфлікт Трампа та Європи навколо Гренландії українське питання у Давосі стане другорядним. У середу ще не було остаточно зрозуміло, чи полетить Зеленський до Швейцарії. Після того, як глава Білого дому анонсував зустріч з українським президентом, останній у четвер вилетів до Давоса. Зеленський пояснював, що переговори з партнерами потрібні для нашого посилення та для отримання гарантій безпеки, без чіткості у цих питаннях сенсу від них мало. То чи отримала Україна від Трампа те, на що сподіваються в Києві?
Зустріч з українським колегою лідер Америки назвав "дуже хорошою". Зеленський повідомив про тристоронню зустріч делегацій України, США та Росії в ОАЕ, яка відбудеться 23-24 січня. Із заяв українського президента можна зробити висновок, що в розмові з Трампом знову постало питання територіальних поступок та гарантій безпеки з боку Штатів. Й обидва питання залишилися не вирішеними. Тож залишається сподіватися на хоча б маленькі просування під час перемовин в Еміратах. Як заявив Зеленський, "ми в моменті, коли якщо всі сторони працюватимуть багато, ми завершимо цю війну, але якщо хтось гратиме в ігри, війна триватиме".
Насамкінець маленький висновок. Гастролі Трампа у Давосі дали той ефект, заради якого він приїздив. На передовицях світової преси — лише він. Проте з цього всього зібрати якийсь позитив для світової спільноти, складно. Неоднозначна "Рада миру" з незрозумілими правовими інструментами, різкі заяви у бік Європи, невизначеність щодо війни в Україні… Здається, цей сценарій уже втомив глядачів, але нічого нового у Білому домі запропонувати не можуть.
