Дослідники з канадського Університету МакЮена висунули гіпотезу про зв’язок між частими нічними жахіттями та непереносністю лактози.
Як повідомляє Independent, задля того, аби перевірити цю гіпотезу, вчені провели опитування серед студентів.
У дослідженні взяли участь 1082 респондентів, які заповнювали онлайн-опитувальник. У процесі перевірки гіпотези враховували також вік, стать, алергії, дієту, гастрономічні звички, буденний раціон тощо. Аналіз відповідей підтвердив зв’язок між споживанням молочних продуктів вдень та частими нічними жахами вночі.
Близько 40 відсотків студентів сказали, що, на їхню думку, пізнє вживання їжі або певних харчових продуктів мало вплив на їхній сон, а приблизно чверть респондентів вважала, що вживання певних продуктів може погіршити їхній сон. Багато хто звинувачував у поганому сні гостру їжу, солодощі та молочні продукти. Втім, лише 5,5% вважали, що те, що вони їли, вплинуло на їхні сни.
Зв’язок між непереносимістю лактози та нічними жахами є опосередкованим. Дослідження не гарантує, що проблеми з засвоєнням лактози завжди супроводжується поганими снами. Втім, така реакція може провокувати харчовий дистрес: здуття, біль, нудоту та інші неприємні відчуття.
"Уві сні цей стан викликає часті мікропробудження, що вчені і пов’язують із кошмарами", — зазначили вчені.
Залишається достеменно незрозумілим, як сон і дієта впливають одне на одного. Науковці заявили, що необхідні додаткові дослідження, щоб підтвердити ці зв'язки та визначити основні механізми.
"Нам потрібно дослідити більше людей різного віку, з різних верств суспільства та з різними харчовими звичками, щоб визначити, чи справді наші результати можна узагальнити для ширшої популяції", — зауважив один з авторів дослідження.
Видання додає, що лактоза — це молочний цукор. В організмі він повинен розщеплюватися на глюкозу та галактозу, і лише після цього може засвоюватися. Лактоза виробляється у молоці всіх ссавців для вигодовування немовлят. Втім, після відлучення від матері здатність її засвоювати знижується.
Відповідні зміни в організмі пов'язані із тим, що знижується виробництво ферменту під назвою лактаза, який розщеплює молочний цукор на складники. Якщо ферменту недостатньо, відбувається бродіння продукту. Це супроводжується неприємними відчуттями й називається непереносимістю.
Наразі лише кілька людських популяцій мають здатність засвоювати молоко впродовж усього життя. Йдеться про жителів північної частини Європи. Еволюційна адаптація, що дозволяє зберігати високий рівень виробництва ферменту лактази, порівняно "молода" — їй не більше 10 тисяч років. Вона виробилася у людей на територіях із похмурим та суворим кліматом, де молоко було критично важливим джерелом білків, жиру, кальцію і вітаміну D.
Нагадаємо, раніше науковці встановили, що здоров’я дитини, особливо в перші місяці життя, багато в чому залежить від матері. Тепер дослідники виявили, що психічний стан батька також має значний вплив на розвиток малюка.