Економіст Олексій Кущ: "Українцям зараз варто тримати накопичення у різних валютах: 50% — у євро, 50% — у доларах"
Євро з середини жовтня до початку 2025 року падав, але з середини року взявся рости, мов на дріжджах, і призупинив цей шалений біг лише у травні. Долар на початок поточного року також помітно зріс, але у січні, після обрання президентом США Дональда Трампа, "пішов" вниз і також більш-менш стабілізувався ближче до кінця квітня, а у травні продемонструє тенденції до помірного укріплення. При цьому різниця між ціною європейської та американської валют помітно збільшилася — євро до долара стало помітно дорожчим.
Про те, чому відбулися ці валютні "гойдалки", чого чекати від курсу долара та євро, а також як "почувається" гривня — TrueUA розпитав у економіста та фінансового аналітика Олексія Куща.
— Чому відбулися курсові "гойдалки" останніх місяців, і євро подорожчало відносно долара? Це виключно політика чи більше економіка? І чому зараз обидві валюти стабілізували курс і, видається, зростають стосовно гривні?
— У нас ситуація така, що курс гривні до євро фактично встановлює Національний банк через курс до долара. Раніше це відбувалося більш адміністративно, зараз — з урахуванням ринкових тенденцій. Але курс гривні до всіх валют, які є у нас у кошику Національного банку, встановлюється через крос-курс. Наприклад, є курс гривні до долара, є курс цих валют до долара — і через долар, через крос-курс встановлюється курс гривні до них. Зокрема, і до євро. Тому у нас ці курси завжди напряму залежать від курсу відповідних валют на світових ринках до американського долара.
Оскільки євро подорожчало стосовно долара, то, відповідно, воно подорожчало і до гривні досить суттєво. При цьому подорожчання євро до долара відбувається і через політичні, і через економічні причини. По-перше, торгівельна війна, скажімо, яку розпочали США, вплинула на відплив капіталу з американських фінансових інструментів. І взагалі політика Трампа спрямована на здешевлення долара відносно ключових валют для торгівельних партнерів країни. Тому долар щодо євро буде послаблюватися — для підтримки американських експортерів і американської економіки.
Це все відбувається в рамках нової трампономіки, нової американської політики: долар має бути послаблений, євро має бути посилене, і це має вирівнювати торговий баланс на користь США. Тому тут ситуація пов'язана саме з приходом Трампа і зміною тренду. А долар, в принципі, послабився щодо майже всіх ключових валют. Якщо подивитись індекс долара (вартість американської валюти щодо кошика з шести інших валют основних торгівельних партнерів США: євро (EUR), єна (JPY), фунт стерлінгів (GBP), канадський долар (CAD), шведська крона (SEK) і швейцарський франк (CHF), — ред.), то там досить суттєва девальвація (на 7,5% з початку року, — ред.), давно вже такої не було. Долар суттєво просів щодо англійського фунта, до євро.
Це, до речі, опосередковано вплинуло на курс гривні до долара, бо щодо гривні долар зміцнився, і якби не було цієї тенденції послаблення долара на світових ринках, то зараз долар у нас був би, наприклад, не 41 гривня, а 43-45 гривень. Бо гривня — це слабка валюта, якщо порівнювати з євро чи фунтом стерлінгів. Але посилення долара було мінімальним, тому що сам долар зараз дуже слабкий на світових ринках.
— Якщо так спуститися від світових економічних процесів до побутового рівня — наші люди часто зберігають гроші в якійсь валюті. На вашу думку, у що зараз варто вкладатися, що більш перспективне? Долар продовжить втрачати в ціні відносно євро, чи цей процес вже закінчився?
— Думаю, звичайній людині не варто за цим особливо слідкувати. Якщо ж [ставитися] більш професійно, то, як кажуть, "купуй те, що дешевшає, продавай те, що дорожчає". Тому люди, які професійно займаються валютою, вони зараз купують, наприклад, долар, продають євро. Але це треба робити на базі певної фінансової моделі, просто так це робити не рекомендую.
— Можна не чекати, що долар просяде ще сильніше? Він, ймовірно, трохи стабілізується?
— Ні, можна і чекати. Але дивіться: якщо цим професійно займатись — купувати зараз долар, продавати євро — то це не можна робити просто так, навмання. Це, як я сказав, має бути певна фінансова модель. У кожного трейдера вона своя — він дивиться на валютні графіки й розуміє, де в якій точці що краще робити. На побутовому рівні це пояснити важко. Тож для звичайних людей, напевне, варто просто тримати свої накопичення у кошику валют, а не накопичувати в одній. Наприклад, 50% — у євро, 50% — у доларах. Тоді не буде якогось заробітку, але не буде і втрат. Під час війни ж взагалі йдеться про збереження, а не про заробіток.
— Знову порушимо глобальніші теми. Місяць тому ви писали про крах доларового стандарту. Чи актуальна така оцінка зараз? І чи можливо спрогнозувати, як вплине цей крах, якщо він відбудеться, на Сполучені Штати, Європу й, можливо, Україну?
— Можливо, його варто називати не крахом, а просто поступовим відходом від доларового стандарту. Тому що крах — це дискретний, одномоментний процес. А тут, вочевидь, буде розтягнутий у часі процес — на роки.
Ситуація дуже схожа на те, що відбувалось 1971 року, за президента Ніксона, коли США відмовилися від золотого стандарту долара. Зараз вони так же поступово відмовляються від глобального стандарту долара як універсального інструменту світових резервів і накопичень. І тут треба розуміти, що, якщо це робиться, то в цьому зацікавлені передусім самі Сполучені Штати Америки.
Так само як США були спочатку зацікавлені в золотому стандарті, а потім — у його скасуванні, так і з доларовим стандартом: спершу вони були зацікавлені в ньому, тому що він давав дуже багато глобальних профітів і бенефітів, а зараз не зацікавлені, бо він їх вже фактично обтяжує. Гальмує їхній промисловий і експортоорієнтований розвиток, призводить до деіндустріалізації й втрати робочих місць. Тому вони будуть поступово від цього статусу відмовлятися, але цей процес буде дуже розтягнутий у часі.
Золотий стандарт — це грошова система, яка пов’язує вартість валюти країни з фіксованою кількістю золота. Вона була заснована у 1870-х роках й мала значний вплив на світову економіку до початку 1920-х років. Пізніше його було відновлено наприкінці 1920-х років і він діяв до 1932 року. Крім того, золотий стандарт відіграв особливо вирішальну роль у формуванні міжнародного монетарного ландшафту з 1944 по 1971 рік.
За системою золотого стандарту власники могли викупити валюту за встановлену кількість золота, а її пропозиція була обмежена кількістю золота, що зберігалася урядом. Основною перевагою цієї грошової системи була стабільність цін, оскільки вартість грошей була пов’язана з вартістю золота. Це означало, що пропозиція грошей була обмежена кількістю золота в центральному банку країни.
Сполучені Штати офіційно відмовилися від золотого стандарту в серпні 1971 року, за часів президентства Річарда Ніксона. До цього США працювали за модифікованим золотим стандартом, але в 1960-х роках США зіткнулися зі зростаючим економічним тиском через витрати на війну у В’єтнамі та інші урядові програми. Це призвело до великого торгівельного дефіциту та виснаження золотих резервів країни, оскільки інші країни обмінювали свої долари на золото.
Щоб розв'язати ці проблеми, президент Ніксон оголосив низку економічних заходів, які передбачали призупинення конвертованості долара США в золото. Це фактично поклало край золотому стандарту та дозволило вартості долара вільно плавати на міжнародних валютних ринках.
— В якому стані зараз українська валюта? Як можна оцінити її позиції?
— Українська валюта зараз повністю прив'язана до зовнішньої фінансової підтримки. У нас величезна діра в торгівельному балансі, там майже 40 мільярдів доларів від'ємне сальдо, і його треба чимось закривати. А його можна закрити, тільки якщо будуть надходження на рівні 40 мільярдів доларів на рік. Відплив капіталу бізнесу за кордон зараз заблокований Національним банком. Приплив дає десь до 10 мільярдів доларів на рік, частково закриваючи цю діру. Залишається 30 мільярдів, які треба чимось закривати. Це кредити й зовнішні гранти, які ми отримуємо з-за кордону. Тому тут пряма кореляція з цією фінансовою підтримкою. Якщо вона буде, то курс валют буде стабільний. Якщо не буде, то буде девальвація. Абсолютна, повна залежність.