Не просто тренд, а вимога часу. Як український бізнес впроваджує стратегії сталого розвитку

Говорити про концепцію сталого розвитку почали ще у другій половині ХХ століття, але сучасних обрисів вона стала набувати у 1980-х. Саме тоді було сформоване бачення сталого розвитку не лише у прив'язці до екології, а вже як комплексна, науково обґрунтовано система збалансованого, безконфліктного прогресу. Сюди ж було враховано проблеми збереження довкілля, соціальної рівності, запобігання експлуатації, бідності та дискримінації.

Що таке сталий розвиток

Якщо коротко, то сталий розвиток (англ. — sustainable development) — це розвиток із думкою про майбутнє: без шкоди для прийдешніх поколінь, пошуком балансу між економічним зростанням та обмеженістю ресурсів. Це задоволення потреб сьогодення без вичерпання природних ресурсів і шкоди для здоров’я й добробуту майбутніх поколінь.

Нині цілі сталого розвитку, затверджені ООН, складаються з 17 пунктів й охоплюють багато сфер — від подолання голоду до розвитку міст та спільнот, від відповідального споживання до пом'якшення наслідків зміни клімату. Зрозуміло, що окремі компанії — якщо говорити про сталий розвиток у бізнесі — не можуть охопити весь спектр цих завдань. Але сталий розвиток — це синергія зусиль, тож кожен може зробити внесок до спільного результату на своїй "ділянці", поступово розширюючи власні області сталості. 

Від сталості не втекти

Здавалось би, бізнесу не до "високих матерій", адже економічний результат передусім. Тим більше — українському, змушеному виживати в умовах війни, а також викликаної нею економічної та кадрової кризи. Але все не так просто. Сталий розвиток — це вже давно не модний тренд, а вимога часу. Хто раніше її врахує, той отримає перевагу на перспективу і забезпечить собі стабільність під час майбутньої трансформації — а вона неминуча.

У найближчі два роки набудуть чинності нові правила імпорту до ЄС. Доступ на зовнішні ринки вимагатиме ESG-звітів. Те ж саме стосується доступу до грантів, кредитів, міжнародних програм — власне, вже зараз багато з них прив’язані до критеріїв сталості. І відбутися імітацією — разовими проектами чи яскравими презентаціями — не вдасться. Зміни мусять бути структурними.

На державному рівні Україна також не пасе задніх: Кабінет міністрів вже схвалив законопроект, який запроваджує для підприємств звітування зі сталого розвитку — починаючи з 2026 року. Тож для бізнесу йдеться вже не про тактику, а про стратегію.

Нові виклики породжують нові можливості 

Проте не вимогами єдиними. Сталий розвиток відкриває для українських компаній і можливості. Внутрішні — це про оптимізацію процесів, збільшення ефективності та, як наслідок, зростання конкурентоспроможності й "живучості" на ринку. А зовнішні — це можливість долучитися до "зелених" бюджетів і коштом програм підтримки "прокачати", наприклад, свої енергонезалежність або управління відходами.

Західні інвестори готові вкладатися у відбудову України, проте з урахуванням потреб сталого розвитку. А для тих, хто готовий змінюватися, це шанс.

Не тільки тренд. Як реагує бізнес

Ще 2021 року Україна за індексом сталого розвитку посідала 36 місце в рейтингу зі 165 країн, підготовленому ООН, Фондом Bertelsmann та Кембриджським університетом. Тому для українських компаній ця тема не нова — вони давно підхопили тренд і взялися до поступових, але неминучих трансформацій. 

На сайті компанії "Хенкель Україна" — і не тільки в неї — можна знайти цілий розділ, присвячений сталому розвитку. Зараз компанія зосереджена на реалізації "Концепції сталого розвитку 2030+" із новими довгостроковими цілями: "Регенерація планети", "Процвітання громад" і "Надійний партнер". І регулярно розповідає про успіхи. У 2024-му, наприклад, "Хенкель Україна" прозвітувала про скорочення обсягу відходів на 39% (порівняно з 2010-м), 47% відновлюваної електроенергії, що закуповується для потреб виробництва, скорочення викидів вуглецю на 20%, майже 42% жінок у керівництві — загалом 11 пунктів.

Ще один приклад: Група компаній "Метінвест". Вона зосереджена на п’яти цілях сталого розвитку: гідна праця та економічне зростання, інновації та інфраструктура, сталий розвиток міст, відповідальне споживання та пом’якшення наслідків зміни клімату. У 2022-му додалися гуманітарна допомога та підтримка армії. А крім того, Група активно вкладається в освіту — п'ять років тому був заснований "Метінвест Політехніка", в який вже інвестовано понад 500 млн грн.

"Інвестиції бізнесу в освіту — це не лише внесок у майбутнє компанії, а й системне рішення для подолання кадрового дефіциту в країні. Створивши "Метінвест Політехніку", ми довели, що інтеграція бізнесу у сферу вищої технічної освіти здатна формувати інженерну еліту, яка мислить інноваційно, використовує знання на практиці й вже сьогодні долучається до відновлення промисловості", — наголошує директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом Групи Метінвест Тетяна Петрук.

INTERTOP: від екоініціатив до підтримки ЗСУ та гендерної рівності

Ще з 2000-х компанія впроваджує різноманітні екоініціативи: відмову від одноразових пакетів на користь екосумок, перехід на електронний документообіг, відкриття першої в Україні інтерактивної екостежки в Голосіївському парку столиці… Крім того, в асортименті INTERTOP ключову частку складають екосвідомі бренди: Marc O’Polo, The North Face, Ecco, Timberland тощо.

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії компанія долучилася до підтримки різноманітних волонтерських та благодійних ініціатив. Компанія активно підтримує ЗСУ і вже передала понад 35 мільйонів гривень на потреби Збройних сил. Однією з найважливіших програм стала співпраця з платформою UNITED24, разом з якою в Україні, із залученням українських виробників, було створено й виготовлено декілька благодійних колекцій одягу та аксесуарів.

Спільно зі Всеукраїнським центром з протезування Superhumans Center компанія створила спільну благодійну колекцію одягу "Сила там, де ти!". До ініціативи доєднався й американський бренд Skechers, якого в Україні офіційно представляє INTERTOP.

Разом з українською лідеркою думок та амбасадоркою соціальних проектів Дашею Квітковою компанія презентувала спільну колекцію "КВІТНИ". Увесь одяг колекції має маркування "Зроблено в Україні", — це про підтримку та довіру до українського продукту. А весь прибуток від продажів футболки з написом "Квітни" йде у фонд "Таблеточки".

"Усі співробітники компанії є офіційно працевлаштованими, компанія сплачує усі податки, працює прозоро, що є надважливим у цей важкий період. Крім того, гендерна структура INTERTOP Ukraine також підтверджує відсутність дискримінації: 75% співробітників компанії — жінки", — зазначають в компанії.

Як змінилися цілі сталого розвитку по-українськи з 2022 року

За даними Європейської Бізнес Асоціації, у 2023 році 96% українських компаній продовжували орієнтуватися на Цілі сталого розвитку у своїй діяльності. Але якщо в останньому передвоєнному році пріоритетними найчастіше були екологічні напрямки, то у другому воєнному на перший план вийшла соціальна складова: підтримка співробітників та членів їхніх сімей, підтримка військових та гумпідтримка ВПО. 

У 2024-му, після весняних обстрілів енергетичної інфраструктури, різко постало питання енергонезалежності: бізнес став активно вкладатися у "зелені" проекти. Наприклад, OKKO встановила за рік кілька десятків сонячних електростанцій на своїх заправних комплексах і будує вітроелектростанцію на Волині. Обладнує "сонцем" свої логістичні центри "Нова пошта". На початку 2025-го першу сонячну електростанцію на даху свого розподільчого центру у Львові запустила мережа магазинів EVA. І таких прикладів десятки, якщо не сотні.

EVA: від виживання до регенеративного лідерства

Для соціально відповідального бізнесу в Україні сталий розвиток сьогодні означає створення умов, які дозволяють не просто вижити, а закласти основу для регенеративного відновлення країни. Приклад EVA показує, як науковий підхід поєднується з людино-орієнтованими інноваціями.

У 2024 році EVA відкрила 65 нових магазинів, досягнувши понад 1100 торгових точок і створивши близько 700 нових робочих місць (тоді як загальний штат компанії складає близько 14 000 співробітників). Податкові платежі за минулий рік склали понад 4 мільярда гривень, а інвестиції з початку війни — понад 3,7 мільярда гривень.

Підтримує компанія й принципи екологічної сталості. Втілення концепції реалізується через розширення сонячних установок — на початку 2025 року запущено сонячну електростанцію на розподільчому центрі у Львові (інвестиції понад 18 мільйонів гривень), а також заплановано аналогічні проекти у Дніпрі та Броварах.

Також ЕVA долучилась до сортувального проекту Green Beauty від L’Oréal: у близько 150 магазинах мережі встановлені бокси для збору використаного пакування та пластикових баночок з-під косметичних засобів.

Замість висновків

Сьогодні виклик для компаній полягає не лише в тому, щоб залишатися сталими — а в тому, щоб стати трансформаційними: не просто зменшувати шкоду, а активно відновлювати середовище, у якому живемо та працюємо. Цей шлях може здаватися далеким, але з чітким орієнтиром і послідовними діями він цілком досяжний. І хоча регенеративність поки звучить як щось "не для всіх", ще кілька років тому так само сприймалася корпоративна соціальна відповідальність — сьогодні ж її принципи впроваджують бізнеси будь-якого масштабу. Так само буде і з регенеративним підходом. Питання лише в тому, хто зробить цей крок першим.