Науковці підрахували, що лише в північній частині Атлантичного океану міститься 27 мільйонів тонн нанопластику. Ці частинки у 100 разів тонші за людську волосину.
Як повідомляє Popular Scinece, такі обсяги забруднення вдесятеро перевищують попередні оцінки рівня пластикових відходів усіх розмірів у світовому океані.
Автори роботи кажуть, що провели одну з перших спроб кількісно оцінити забруднення морського середовища нанопластиком. Дослідники виявили, що його маса в Північній Атлантиці більша, ніж обсяг більших аналогів цього штучного матеріалу.
У ході дослідження науковці зібрали зразки води у 12 місцях різної глибини в океані. П’ять прикладів узяли з Північноатлантичної течії, відомої величезним скупченням пластикового сміття та інших відходів. Ця течія отримала назву "сміттєва пляма".
У лабораторіях науковці використали новий тип аналізу, за яким розрізнили типи пластику. Дослідники з'ясували, що незалежно від глибини в усіх зразках був поширений поліетилентерефталат — пластик, який використовують у пляшках для води. Водночас концентрація нанопластику була найвищою ближче до поверхні океану, де досягала 18 міліграмів на кожен квадратний метр. Для розуміння, це еквівалентно семи комарам вагою 2,5 міліграма у коробці 90 на 90 сантиметрів.
"Найменше нанопластика виявили біля морського дна, де його концентрація сягає 5,5 міліграма на квадратний метр", — зазначає видання.
Автори дослідження зауважили, що така різниця пов’язана з розщепленням більших шматків пластику, які "зависають" на поверхні й не опускаються, якщо їх на дно не перенесуть тварини. Підрахунки показали, що в північній частині Атлантичного океану може бути 27 мільйонів тонн наноплатиску. Для розуміння цих обсягів видання наводить приклад, що це більше, ніж вага 26 тисяч Ейфелевих веж у Парижі.
Вчені припускають, що такий штучний матеріал також поширений в інших океанах, крім Атлантичного. Раніше дослідження показували, що дрібні частинки штучного матеріалу при потраплянні в організм викликають запалення клітин. Втім, наразі дослідники не знають, з чим це пов’язано. Окрім цього, крихітний розмір нанопластику дозволяє йому проходити через мембрани клітин.
"Наша гіпотеза полягає в тому, що нанопластик може поширюватися в організмі більше, ніж мікропластик — відповідно це може мати більш негативні наслідки для здоров’я", — зауважила науковиця, яка не брала участі в дослідженні.
Професорка репродуктивного здоров’я Трейсі Вудрафф з Каліфорнійського університету вважає, що нанопластик може спричиняти такі ж ризики для здоров’я, що й мікропластик.
Нагадаємо, раніше вчені повідомляли, що глобальне потепління може призвести до виверження вулканів. Льодовики та льодовикові шапки, танення яких щороку пришвидшується, більше не зможуть "стримувати" магму.