Покоління війни: "Квіти надії" Алли Пахарь

Спеціальний проект TrueUA та Асоціації з розвитку міжнародних відносин ADRUM представляє роботи артмарафону "Покоління війни", де TrueUA є постійним інфопартнером. Арт-марафон є частиною Міжнародного художнього фестивалю Малюй.ua.war, який розпочався в перші дні повномасштабного вторгнення та планується проводитися до Перемоги. Виставки робіт артмарафону були представлені в Україні, США, Польщі, Греції, Чорногорії, Болгарії, Албанії, Японії, Північній Македонії, Малайзії, Пакистані.

Алла Пахарь, 52 роки, Київ

Бібліотекарка, письменниця, поетка, волонтерка, блогерка і цифрова менеджерка — Алла з дитинства любила фантазувати, розповідати друзям видумані історії та фантастичні пригоди. Картини, образи й сюжети легко розгортались перед її очима, перетворюючись у рядки казок та віршів. 

"Надихали мене творити мій батько, а згодом донечка, для якої я написала першу книгу, — розповідає мисткиня. — На дозвіллі писала поетичні та прозові твори, авторські пісні. Але публікувати свої твори почала лише протягом останніх років. Чому? Бо нарешті зрозуміла, що кожна мить, як і життя, — дорогоцінна. Хочеш і можеш? Зроби! Когось надихне твій досвід і приклад".

Вже понад 10 років Алла працює в бібліотеці для дітей, де проводить заняття "Клубу анонімних авторів" і застосовує арт-терапію для психологічного розвантаження. Вона постійно шукає нові можливості та ідеї і протягом останніх років опановує петриківський розпис, про який давно мріяла, та активно популяризує проєкт "Рутенія. Графіка української мови" (авторства В. Чебаника та А. Корнієнко). 

Алла постійно бере участь у мистецьких марафонах, конкурсах та проєктах, зокрема "Єдині. Видноколо для творчих", "Есе бібліотекаря", "Поезія вільних", "Твоя поетична листівка", "Плането, я тут", "Коронація слова" та інших. 

"Я впевнена: кожен голос — важливий, унікальний, потрібний, неважливо, звучить він словами, барвами чи нотами. Тому у 2024 році я спільно з авторами-початківцями різного віку організувала публікацію альманаху "Літературний Обрій". Ця збірка, яку презентували цьогоріч, стала нашою перемогою: в ній уперше прозвучали "голоси" — різножанрові твори про життя та війну очима юнацтва і дорослих", — каже мисткиня.

Ще у лютому 2022 року, рівно за тиждень до повномасштабного вторгнення, Алла пройшла тренінг у Херсоні від "Академії Цифрового Розвитку" як учасниця проекту "Жінка-лідерка в цифровому просторі", ініційованого структурою ООН Жінки з Міністерством цифрової трансформації України. 

"Було страшно їхати туди через невтішні прогнози, але ризикнула. Так у мене з'явились друзі з Херсонщини, з якими постійно тримаю зв'язок. Адже всі куточки України — рідні мені через людей, які там живуть. Серцем я з ними", — зазначає Алла Пахарь.

Після закінчення тримісячного курсу від Google Алла стала кваліфікованою цифровою менеджеркою, створила цифровий хаб та блог, регулярно проводить навчання онлайн та офлайн для бажаючих. 

"Але творчість завжди присутня в моєму житті! Для мене краса — в гармонії й синтезі протилежностей та синергії, яка народжується від цього союзу. Із задоволенням ділюсь тим, що знаю та вмію. Адже розумію: ніколи не пізно навчатись тому, що вас цікавить!" — зазначає художниця.

Ще з 2022 року як волонтерка мисткиня їздила в складі команди до мешканців деокупованих сел Київщини з їжею, ліками, книгами та речами. Відтоді регулярно Алла проводить заходи з дітьми та дорослими для підтримки наших бійців та їхніх родин. Розписує гільзи за донати, перейнявши естафету від дівчини, яка пішла в ЗСУ, приймає участь в різних благодійних і культурних проєктах.

Цьогоріч Алла вперше взяла участь у артмарафоні "Покоління війни", щоб долучитись до популяризації української творчості. Картина "Квіти надії" (20х30 см, картон, гуаш, акварель, 2025 р.) є частиною триптиху "Квіти віри, надії, любові", її ідея: "Квіти надії розцвітають і в найтемніші часи". 

Обіймаю крилами щоночі, 

серденьком до найрідніших лину.

Най ніхто не бачить сліз жіночих,

вірю я — все буде Україна!

Соколи мої й соколиці,

чистого вам неба і пошана.

Є свої в Україні лицарі!

Ніч мине, світанок... 

День настане! 

© А.Пахарь, 01.03.2022