У Парижі під час акції протесту проти трудової реформи президента Емманюеля МАКРОНА поліція використала сльозогінний газ проти демонстрантів.
Про це повідомляє TrueUA з посиланням на BFM-TV.
Як повідомляється, деякі учасники паризької акції кидали в поліцію коктейлі Молотова, каміння та інші предмети.
Співробітники правоохоронних органів у відповідь застосували сльозогінний газ. Поліцейські нарахували в колоні протестувальників "близько 300 учасників в масках" і повідомили про розбиті вітрини і рекламні щити. 13 осіб були затримані.
Одного протестувальника з легкою травмою грудної клітки госпіталізували.
У соціальних мережах люди поширюють відео, на яких видно також використання водометів проти протестувальників.
Наголошується, що в Парижі у протестах проти трудової реформи взяли участь близько 60 тисяч осіб.
Голова спілки профспілок Франції CGT Філліпп МАРТІНЕС заявив про те, що у протестах по всій країні взяли участь понад 400 тисяч осіб.
Міністерство внутрішніх справ Франції повідомило про 223 тисячі.
12 вересня, у Франції був оголошений перший день загальнонаціонального протесту проти політики нового президента Емманюеля МАКРОНА. Приводом до страйків і демонстрацій стала реформа Трудового кодексу, оголошена 31 серпня.
Реформа МАКРОНА продовжує і розширює реформу трудового законодавства, проведену попереднім президентом Франсуа ОЛЛАНДОМ у 2016 році.
Рік тому ця реформа супроводжувалася масовими страйками і демонстраціями, в яких на піку протесту брали участь, за даними поліції, до 400 тисяч чоловік.
Як пишуть французькі ЗМІ, за останнє десятиліття протестувальникам жодного разу не вдавалося змусити владу відмовитися від великих соціально-економічних реформ.
Нагадаємо, згідно із запропонованими МАКРОНОМ реформами, компаніям буде простіше звільняти співробітників, переговори між роботодавцями і працівниками в невеликих фірмах будуть децентралізовані.
Реформи скасовують також вимогу погоджувати масові скорочення у великих компаніях з розміром їхнього глобального прибутку, їм буде дозволено звільняти працівників, грунтуючись виключно на показниках прибутковості всередині країни.
