Ухвалення закону №6490-д, про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах, а у загальному вжитку — про митну реформу, став однією з головних подій тижня. Голосування за закон було без перебільшення довгоочікуваною подією. Цього вимагав бізнес, цього вимагала опозиція, цього вимагали західні партнери. Реформування митниці було однією з вимог для п'ятого перегляду програми фінансування від МВФ, тож не дивно, що посли "Великої сімки" навіть привітали ухвалення закону.
Проте ухвалення — ще не реалізація. Тож TrueUA звернув увагу на один з аспектів змін, а саме економічний, і разом з економістом Іллею Несходовським спробував розібратися, коли реформування митниці відчує державний бюджет.
Якщо дуже стисло, то українська митниця має бути реформована за типом антикорупційних органів — НАБУ, БЕБ, НАЗК. Очільник митної служби обиратиметься на конкурсній основі, із залученням міжнародних учасників, і має бути політично незалежним. Конкурсна комісія має бути сформована за два місяці після підписання закону.
Зняти з посади голову митниці можна буде за результатами незалежного аудиту. Всі інші співробітники повинні пройти переатестацію протягом 18 місяців, при цьому половина членів комісій переатестаційних комісій за пропозиціями бізнес-спільноти.
Фото: УП
Крім цього, мають бути запроваджені зовнішній аудит роботи митниці, декларації доброчесності, перевірки на поліграфі та моніторинг способу життя митників. За це їм обіцяють підвищення окладів, хоча з тексту пояснювальної записки одночасно слідує, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат із державного бюджету.
Ухвалення закону — ще не зміни, а лише оголошення про них. Оскільки митниця — це державний орган, відповідальний серед іншого за стягнення відповідних платежів, то ми вирішили поцікавитися саме цим — коли чекати збільшення надходжень від реформованого органу до держбюджету. Аби краще це спрогнозувати, звернулися до Іллі Несходовського — економіста і керівника аналітичного напряму "Мережі захисту національних інтересів "АНТС".
"Я не поділяю думки, що навіть наступного року це принесе значне збільшення надходжень від митниці. Тому що реформа митниці — це не лише зміна керівництва. Це цілий комплекс заходів — технічний, методичний, організаційний тощо — які дозволять забезпечити ефективність роботи", — одразу зауважив Несходовський.
Ілля Несходовський. Фото з мережі Інтернет
Він погоджується, що реформа і, власне, ухвалення закону — дуже важливий крок, який веде до забезпечення незалежності митниці. І якщо раніше керівники митниці призначалися кулуарно, часто за якимось політичними, іноді корупційними та іншими, навіть не професійними ознаками, що призводило до значного рівня корупція на митниці, то тепер вони мають обиратися за участі незалежних експертів, які, серед іншого, будуть оцінювати доброчесність та професійність.
"Плюс це захист — звільнення можливе виключно за результатами аудиту, а призначення здійснюється вже не Мінфіном, а Кабінетом міністрів за поданням відповідної конкурсної комісії, — звертає увагу експерт. — Тому це важливий перший крок для того, щоб забезпечити нормальне функціонування".
Але все це не означає, що доходи від митниці помітно і, головне, одразу зростуть. Як пояснює Несходовський, до 2022 року недонадходження в бюджет були на рівні 2-3 млрд доларів на рік — така сума була отримана співставлянням української статистики та статистики з країн, які відправляли нам товари. І це розходження свідчить, що з частини товарів не були сплачені податки або ж їхня вартість була занижена і відповідна сплата не відбулася.
"Щодо збільшення надходжень від митниці, то я його оцінюю дуже скромно. Можливо, 1 мільярд доларів і, відповідно, приблизно 40 мільярдів гривень додаткових коштів — це, думаю, реалістична сума за перший рік. В наступні роки це залежатиме від того, чи буде комплексне реформування митниці, чи воно буде обмежене тільки тим, що на керівництво митниці буде поставлена особа, яка не зможе повноцінно впливати на всі процеси через середню ланку", — зауважує Несходовський.
Ризики реформування митниці, чи не стане воно лише гарним голосуванням для відводу західних очей — наступне серйозне питання. Свіжий приклад, коли, здавалося б, непоганий механізм не спрацював і був "перемелений" системою, наводить сам же співрозмовник TrueUA - недавнє звільнення очільника "Укренерго" Володимира Кудрицького. І Наглядова рада начебто була "незалежною", щонайменше на папері, але позбутися неугодного чиновника це не завадило.
"Тому тут ризик — супротив системи, тому що там кругова порука. По-перше, це і створення конкурсної комісії. По-друге, це і питання самого призначення, проходження відповідного конкурсу, а також питання, чи не будуть на переможця навіть після того, як він пройде, створений якийсь компромат. Який призведе до того, що буде неможливо [працювати], людина буде залежною від певних осіб, які матимуть такий компромат", — розмірковує Несходовський.
Він додає, що в такому разі, коли керівництво є, а по факту управління здійснюється нижньою чи середньою ланкою, подальше впровадження реформи буде де-факто неможливе.
Фото: "Громадське радіо"
"Повірте, коли там йде кругова порука, задіяний прокурор, судді, правоохоронці, СБУ і так далі, вони всі будуть працювати на те, щоб залишити корупційну систему. Сума, яка там крутиться, навіть якщо припустити, що не всі суми є втратами бюджету, — десь приблизно 1-2 мільярди доларів на рік. Це значна сума, щоб ви підкуповували абсолютно всіх", — попереджає експерт.
Поки що закон є лише на папері — аби набути чинності, він має бути ще підписаний президентом і опублікований. Щодо останнього, щоправда, сумніватися не доводиться, адже реформа митниці — запорука західної підтримки, а гроші, і не тільки вони, Україні зараз конче необхідні. А от що далі...
З одного боку, скепсис щодо реалізації реформи зрозумілий і навіть обгрунтований — нам не вперше бачити, як корисні, необхідні ініціативи "спускалися на гальмах". З іншого, в будь-якому разі з'явиться механізм впливу та додаткового контролю за таким "незалежним" органом — у поганому розумінні — як митниця. І рано чи пізно лад там буде наведений. Бо дочікуватися шансу українці вміють.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
